Новопризначений міністр оборони України Андрій Таран заявив, що метою реформування військової сфери має стати максимальне забезпечення можливості Збройних сил України взаємодіяти з силами НАТО.

«Враховуючи наші реалії, головним завданням Міністерства оборони замість амбіційної, але недосяжної найближчим часом мети цілковитої адаптації ЗС України до стандартів НАТО, має бути цілком реальна мета – максимальне забезпечення здатності Збройних сил України взаємодіяти з силами Альянсу», – заявив Таран 11 березня, виступаючи перед підлеглими.

4 березня Верховна Рада підтримала призначення Андрія Тарана на посаду міністра оборони України. Його кандидатуру запропонував президент Володимир Зеленський.

Перед цим, з серпня 2019 року Міноборони очолював Андрій Загороднюк.
…

Прокуратура АРК порушила кримінальне провадження за фактом затримання російськими силовиками кримських татар, у будинках яких 11 березня проходили обшуки ФСБ.

«Після проведення незаконних обшуків у Бахчисарайському районі, окупаційні «правоохоронці» незаконно затримали 4 жителів тимчасово окупованого півострова. За цим фактом Прокуратура і поліція АР Крим відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини)», – йдеться повідомленні відомства.

До цього Прокуратура і Нацполіція АР Крим та Севастополя відкрили кримінальне провадження за фактом обшуків, які російські силовики провели в Криму.

Російські силовики вранці 11 березня прийшли з обшуками в будинки кримських татар у Бахчисараї та Бахчисарайському районі. 

Офіційні коментарі російських силових відомств відсутні.

Кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва повідомила проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що 11 березня співробітники ФСБ Росії провели сім обшуків. За фактом обшуків затримані п’ятеро кримчан: Енвер Мустафаєв, Сейтумер Сейтумеров, Осман Сейтумеров, Амет Сулейманов, Рустем Сейтмеметов. За інформацією Зудієвої, всім затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу Росії (Організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації).

Як повідомило громадське об’єднання «Кримська солідарність», наразі обшуки в будинках кримських татар в Бахчисараї і Бахчисарайському районі анексованого Криму повністю завершилися.

МЗС України висловило рішучий протест Росії щодо цих обшуків.

 
…

Медведчук із Путіним створення «Парламентського виміру «нормандського формату»
…

Новий прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та новий міністр фінансів Ігор Уманський найближчим часом планують поїхати до Сполучених Штатів Америки на зустріч із представниками Міжнародного валютного фонду, повідомив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю агентству Bloomberg, передає Офіс президента.

«Ми вже виконали більше, ніж будь-який попередній уряд, і вони (представники МВФ – ред.) це підтверджують. У нас залишилася земля (земельна реформа – ред.) і банківський закон. Я взяв на себе зобов’язання ухвалити закон про землю й закінчити з банківським законом – ми це зробимо», – наголосив Зеленський.

Президент України зауважив, що наразі триває робота над підготовкою законопроєкту про функціонування банківської системи, який зробить неможливим повернення банків їхнім колишнім власникам.

«Не лише Офіс президента, не лише [міністр юстиції Денис] Малюська, а ще велика кількість фахівців, юристів – вони працюють. Думаю, нам потрібно ще трохи часу на узгодження цього законопроекту», – цитує Зеленського Офіс президента.

Президент не виключає можливі проблеми через оцінку конституційності законопроєкту.

Шмигаль запевняв, що його уряд продовжить співпрацю з Міжнародним валютним фондом.

Ідеться про нову трирічну програму розширеного фінансування для України на загальну суму понад 5,5 мільярда доларів. Вона має замінити попередню програму «стенд-бай» на 3,9 мільярда доларів, якої Київ так і не виконав – Україна змогла отримати лише єдиний її транш в 1,4 мільярда доларів іще у грудні 2018 року.

МВФ попередньо підтримав нову програму кредитування для України на технічному рівні, але її надання обумовлено поступом Києва в реформах. Серед передумов – ухвалення спеціального закону, що гарантував би неповернення націоналізованих банків колишнім власникам і відшкодування ними витрат на порятунок таких банків, здійснених коштом платників податків.

Розмови про цю нову програму точаться з вересня-листопада 2019 року. Відтоді відбулося вже кілька зустрічей і раундів переговорів представників МВФ і України. Щоразу МВФ за підсумками видавав заяви в формально оптимістичному тоні, але щоразу в них ішлося про необхідність подальших дискусій.

Терміни укладення угоди про нову програму наразі лишаються невизначеними. Тим часом Київ сподівався було укласти її і отримати за нею перші 2 мільярди доларів іще 2019 року.

Укладення цієї угоди з МВФ є також передумовою для отримання макрофінансової допомоги від Європейського союзу на суму в 500 мільйонів євро.
…

Головуючий у процесі у справі про катастрофу літака рейсу МН17 Малазійських авіаліній у небі над Донбасом оголосив перерву в засіданні 10:00 23 березня, повідомляє агенція «Інтерфакс-Україна».

Згідно з повідомленням, перерву оголосили після того, як від захисту одного з чотирьох обвинувачених та адвокатів рідних жертв надійшла низка прохань.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17. Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованому Донбасі був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися.

Пасажирський літак «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс МН17 із Амстердама до Куала-Лумпура, був збитий над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири і 15 членів екіпажу. Всі загинули.

Більше про цих можливих причетних до катастрофи «Боїнга» можна дізнатись у новому спецвипуску проєкту Донбас.Реалії – «Фігуранти справи MH17: навколосвітня подорож замість лави підсудних».

 
…

Світлана Фоменко стала виконувачкою обов’язків голови Міністерства культури, молоді та спорту «відповідно до розподілу обов’язків між міністром та заступниками», йдеться на сайті відомства.

Фоменко із серпня до грудня 2014 року була заступницею міністра культури з питань європейської інтеграції. У квітні 2016 року вона стала першою заступницею міністра культури.

Із серпня 2019 року до березня 2020 року МКМС очолював Володимир Бородянський. Він працював в уряді Олексія Гончарука, якого відправили у відставку 4 березня.
…

Він був першим заступником у Ганни Новосад, яка працювала міністром у попередньому уряді
…

Сергій Юлдашев приступив до виконання службових обов’язків на посаді прокурора Києва, повідомляє пресслужба прокуратури міста.

За повідомленням, Юлдашева поновив на посаді своїм наказом генеральний прокурор, відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого.

«У вівторок, 10 березня 2020 року, Сергій Юлдашев провів першу нараду з колективом столичної прокуратури, привітав з успішним завершенням двох етапів атестації та закликав до спільної та ефективної праці», – йдеться в повідомленні.

Юлдашев був звільнений у березні 2015 року, відповідно до закону про люстрацію.

Суд у Дніпрі поновив його на посаді, визнавши незаконним рішення про звільнення.

Закон про люстрацію набрав чинності в жовтні 2014 року. У 2015 році народні депутати звернулися до Конституційного суду з проханням перевірити закон на відповідність Конституції. Наразі рішення не ухвалили. Станом на квітень 2019 року в Україні люстрували 922 чиновники.

12 липня президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради свої пропозиції з доповненнями до закону про люстрацію.

Зеленський пропонує заборонити обіймати державні посади людям, які працювали на керівних посадах у державних органах з 23 лютого 2014-го по 19 травня 2019 року.
…

Національний лідер кримських татар, депутат Верховної Ради України Мустафа Джемілєв заявляє, що в Росії немає бажання звільняти ув’язнених кримських татар у рамках обміну. Про це він сказав в коментарі «Громадському радіо».

Джемілєв також зазначив, що деякі кримські татари, які зараз перебувають у російському ув’язненні, самі можуть відмовитися від обміну.

«Повинен сказати, що росіяни категорично проти звільнення кримських татар. По-друге, у нас там досить ідейні люди. Якщо вони дізнаються, що їх обмінюють на бандитів, то вони можуть і відмовитися. Ось ми з допомогою Ердогана (президента Туреччини – ред.) звільнили Ахтема Чийгоза й Ільмі Умерова. Ердоган нам говорив, що попросив Путіна (президента Росії – ред.) звільнити їх, а потім з’ясувалося, що в обмін на це Туреччина була змушена видати двох терористів, які на території Туреччини вбивали чеченських дисидентів. Це професійні вбивці, співробітники ГРУ. І ось Умеров і Чийгоз кажуть: «Якби ми знали, що такою ціною, то ми б не звільнялися», – зазначив Джемілєв.

За його інформацією, списки для ймовірного майбутнього обміну утримуваними особами вже готові.

«Нам передали список з СБУ на затвердження. І незабаром вони за всяку ціну все ж планують обмінювати людей. Але ми для себе визначили пріоритети: обмінювати потрібно, перш за все тих, у кого найбільші терміни, наприклад, 17-18 років і за станом здоров’я. Списки вже готові, але зараз Росія просто не веде розмов про це», – сказав Джемілєв.

Російська сторона поки що не коментувала цю заяву.

Як раніше повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, Україна внесла в підготовлений на обмін список із 200 осіб 86 кримських татар. 

Президент України Володимир Зеленський 5 березня заявив, що українська сторона в Тристоронній контактній групі передала список із понад 200 людей для обміну. Він сподівається, що обмін відбудеться вже цього місяця.

29 грудня 2019 року відбувся обмін утримуваними між Україною і російськими гібридними силами. З території ОРДЛО був звільнений 81 українець: 76 із них повернулися на підконтрольну українському уряду територію, ще п’ятеро вирішили залишитися на території, що контролюється російськими гібридними силами. Із 76 звільнених: 12 – тепер уже ексвійськовополонені, 64 – цивільні. Звільнених обміняли на 124 особи.

Це сталося після першої за три роки зустрічі лідерів країн «нормандського формату», яка відбулася в Парижі 9 грудня. 
…

Чільний представник України в міжнародній Спільній слідчій групі, яке розслідує збиття літака рейсу MH17 над Донбасом 2014 року, прогнозує, що в справі з’являться й нові фігуранти, крім нинішніх перших чотирьох.

Зокрема, сказав заступник генерального прокурора Гюндуз Мамедов, який очолив групу українських представників у Спільній слідчій групі, нині досудове слідство в цій справі триває і в Україні.

«І я не виключаю, ба й упевнений, що там з’являться нові фігуранти, – після чого за узгодженням із нашими колегами з міжнародної слідчої групи ці матеріали будуть їм передані», – сказав Мамедов у перший день процесу в Нідерландах над першими чотирма обвинуваченими у причетності до збиття авіалайнера.

Стосовно ж нинішніх чотирьох підозрюваних, нагадав він, українська сторона «всі матеріали, всі документи, що підтверджують причетність до скоєння цього злочину» цих людей, трьох громадян Росії і одного України, передала колегам із Нідерландів.

Присутній на процесі посол України в Нідерландах Всеволод Ченцов припустив також відповідальність і Росії як держави за збиття літака, що було здійснене з зенітно-ракетного комплексу «Бук» 53-ї зенітної ракетної бригади ППО Збройних сил Росії, привезеного з Росії на окуповану частину Донбасу і після збиття повернутого назад.

«Що стосується відповідальності держави, то існують окремі провадження. Україна має процес проти Росії в Міжнародному суді, і MH17 фігурує як епізод, дуже важливий епізод у цій справі. Крім того, як вам відомо, Нідерланди і Австралія розпочали консультації з Росією про відповідальність цієї держави за її роль у збитті MH17, і залежно від результатів тих консультацій або буде якесь врегулювання, або, що не виключено, буде окремий судовий процес», – сказав він.

Гюндуз Мамедов при цьому додав, що ці матеріали про збиття літака рейсу MH17 також є в інформаційному листі, який Україна подала до Міжнародного кримінального суду, де Україна теж судиться з Росією через агресію Москви.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама, за якою названий міжнародний аеропорт, почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17. Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованому Донбасі був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися.

Пасажирський літак «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс МН17 із Амстердама до Куала-Лумпура, був збитий над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири і 15 членів екіпажу. Всі загинули.

Більше про цих можливих причетних до катастрофи «Боїнга» можна дізнатись у новому спецвипуску проєкту Донбас.Реалії – «Фігуранти справи MH17: навколосвітня подорож замість лави підсудних».
…

Колишній ватажок угруповання «ДНР» Ігор «Стрєлков» Гіркін знову заперечив свою причетність до збиття літака рейсу MH17 – про це йдеться в документальному фільмі спеціального проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії «Фігуранти справи МН17: навколосвітня подорож замість лави підсудних».

«Ополчення» «Боїнг» не збивало. Більше я нічого не коментую. Все!» – заявив колишній бойовик, спілкуючись із російським державним «Першим» телеканалом на опозиційному мітингу в Москві 15 лютого, мовиться в фільмі. «Ополченням» у Росії і на окупованих територіях називають загони незаконного збройного сепаратистського угруповання «ДНР», що захопило частину Донецької області і визнане в Україні терористичним.

Водночас Гіркін відмовився відповідати на уточнювальні запитання журналістів проєкту Донбас.Реалії про фігурантів справи MH17.

«Я не хочу з вами спілкуватися. Тому що ваше радіо (Радіо Свобода – ред.), воно таке чудове, що не тільки є критиками Путіна (президента Росії Володимира Путіна – ред.), ви взагалі вороги Росії. І реально це факт», – сказав він журналістам Донбас.Реалії на тому ж мітингу.

Громадянин Росії Ігор Гіркін, відомий також на прізвисько «Стрєлков», є одним із чотирьох фігурантів справи про збиття літака рейсу MH17, проти яких слідство офіційно висунуло обвинувачення.

Пасажирський літак «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс МН17 із Амстердама до Куала-Лумпура, був збитий над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири і 15 членів екіпажу. Всі загинули.

19 червня 2019 року міжнародна Спільна слідча група назвала імена чотирьох підозрюваних, яких вважають причетними до транспортування і застосування ракетного комплексу «Бук» 53-ї зенітної ракетної бригади ППО Збройних сил Росії, з якого збили літак.

9 березня Гаазький окружний суд у Нідерландах почав розгляд справи щодо збиття літака Boeing 777 рейсу МН17. Жоден із обвинувачених на засідання не з’явився.

Більше про роль Гіркіна й інших можливих причетних до збиття «Боїнга» можна дізнатись у новому спецвипуску Донбас.Реалії – «Фігуранти справи MH17: навколосвітня подорож замість лави підсудних».
…

На акції вимагали очищення України від російських політичних, інформаційних та економічних структур, пришвидшення євроатлантичної інтеграції України
…

15 лютого ФСБ Росії захопило українське судно з чотирма громадянами України на борту
…

Страхова медицина може запрацювати в Україні з 2023 року, заявив у «Суботньому інтерв’ю» Радіо Свобода голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, член фракції партії «Слуга народу» Михайло Радуцький.

Водночас він наголосив, що для цього має бути дотримано кількох умов.

«Ми не кажемо, що ми відмінимо фінансові гарантії. Це «юніверсал каверідж» («універсальне покриття» витрат пацієнта, гарантований мінімум безоплатних медичних послуг – ред.). І він має бути. Усі країни за нього борються. Страховка буде покривати те, що не увійшло в гарантії. По-перше, ми маємо не помилитися. Ми маємо обрати ту модель, яку ми фінансово і якісно можемо дозволити в Україні», – вказав Радуцький.

Необхідною умовою для запуску страхової медицини депутат вважає також виведення зарплат українців із тіні.

«Ми (владна команда – ред.)зробимо все для того, щоб той відсоток «чорної» зарплатні був з кожним днем все менший і менший. І ми розглядаємо можливість написання того закону і вибору моделі в цьому році. Але ми вважаємо, що економічно по офіційності зарплати ми вийдемо на можливість, щоб цей закон запрацював десь рік-два – десь 2023 рік. Це не обіцянка. Це плани», – наголосив голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Про необхідність запровадження страхової медицини в Україні говорять уже не перший рік. У грудні 2014 року, презентуючи програму дій уряду, тодішній прем’єр Арсеній Яценюк заявляв, що в Україні буде запроваджене медичне страхування. Про терміни, в які це планують здійснити, він не сказав.

Запровадження в Україні страхової медицини неможливе без реформування мережі лікувальних закладів і зміни моделі їх фінансування, казав тодішній міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі.
…

«І вони не можуть бути такими, якщо пройдуть не за українським законодавством, під звуки пострілів та без контролю нашого кордону»
…