Поїздка президента України Володимира Зеленського до Оману на почтаку 2020 року була приватною та не мала офіційного статусу – про це йдеться у відповіді Офісу президента на запит народного депутата від «Європейської солідарності» Володимира Ар’єва. Відповідь він оприлюднив на своїй Фейсбук-сторінці.

Документ підписаний попереднім головою Офісу президента Андрієм Богданом, який залишив посаду 11 лютого.

«Поїздка Президента України до Султанату Оман не була офіційним візитом, не мала офіційного статусу, здійснювалася з приватною метою та за власні кошти. Відтак організаційно-протокольне забезпечення поїздки Президента України до Оману не здійснювалося, делегація не передбачалася», – йдеться у відповіді.

В ОП також обіцяють, що інформацію про видатки Зеленський оприлюднить у своїй декларації «у строк та відповідно до законодаства України».

В апараті президента зазначили, що «вся офіційна інформація про робочі зустрічі, наради, державні візити та робочі поїздки Глави держави розміщується на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України».

Читайте також: Єрмак заявив, що Зеленський не мав непублічних зустрічей в Омані​

13 лютого колега Ар’єва Олексій Гончаренко оприлюднив відповідь на свій депутатський запит, згідно з якою на охорону Зеленського в Омані витратили понад 74 300 гривень.

5 січня президента України Володимира Зеленського помітили в Омані – низка ЗМІ повідомили, що він перебуває там на відпочинку з родиною і оприлюднили фото.

За кілька годин Офіс президента підтвердив, що Зеленський перебуває в Омані: там зазначили, що президент вирушив туди з родиною за власні кошти чартерним рейсом. Водночас у повідомленні ОП йшлося про «зустрічі на найвищому рівні», які були заплановані в очільника держави «найближчими днями».

Згодом в ОП офіційно повідомили про зустріч Володимира Зеленського з міністром, відповідальним за закордонні справи султанату, Юсуфом бін Аляві бін Абдаллою та з головою Резервного фонду Оману Абдулсаламом аль-Муршиді, з якими він обговорював торговельно-економічну та інвестиційну співпрацю України й Оману.
…

«Європейська солідарність» заявила про перемогу над колишнім головою Офісу президента Андрієм Богданом в суді. 4 лютого Шостий апеляційний адміністративний суд визнав законним виключення Богдана із виборчого списку партії «Блоку Петра Порошенка».

Богдан звернувся до суду у 2018 році. 7 жовтня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва частково задовольнив його вимоги. «Європейська солідарність» не погодилася з цим рішенням та подала апеляцію.

«Нашу апеляційну скаргу було задоволено, рішення Окружного адміністративного суду Києва – скасовано, у задоволенні позовних вимог Андрія Богдана відмовлено в повному обсязі. Тому ми задоволені результатом розгляду справи в апеляційному суді», – сказав адвокат партії Борис Сікліцький.

У 2014 році адвокат Андрій Богдан брав участь у виборах народних депутатів під 74 номером у списку партії БПП. 

У лютому 2016 року Верховна Рада прийняла так званий закон про «партійну диктатуру» (або «закон Богдана»), який дозволив політичним силам виключати людей зі своїх виборчих списків. 

Після цього БПП виключила зі свого списку більш ніж 10 кандидатів у народні депутати. Серед них був Богдан, який кількома місяцями раніше захищав у суді інтереси соратника бізнесмена Ігоря Коломойського, лідера партії УКРОП Геннадія Корбана.

Богдан мав зайти в парламент у випадку дострокового припинення повноважень когось із депутатів, обраних до Верховної Ради за партійними списками БПП.

У грудні 2017 року закон визнали неконституційним.
…

Комітет Верховної Ради з прав людини, деокупації і реінтеграції тимчасово окупованих територій в Донецькій, Луганській областях та Автономній Республіки Крим, Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин ухвалив рекомендацію неможливості поставок води в Крим до його деокупації. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.

«Ми категорично проти будь-якої допомоги агресору. Згідно Женевської конвенції, документів ООН, забезпечення всім необхідним окупованих територій є відповідальністю агресора. І, тим паче, мовиться в першу чергу про технічну воду для підприємств, зокрема військових. Постачати (воду) і допомагати їм – це якась нісенітниця і взагалі крок до легалізації цієї анексії і окупації. Ми категорично проти цього», – наголосив Гончаренко.

За його словами, дана рекомендація має політичні наслідки.

«Це позиція комітету Верховної Ради. Але з огляду на те, що цю тему останнім часом активно просувають окремі депутати, зокрема голова фракції «Слуга народу», ми думаємо, що це важливо і її важливо враховувати», – зазначив Гончаренко.

11 лютого голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія в ефірі українського телеканалу «Прямий» заявив, що пішов би на відновлення подачі води в анексований Крим в обмін на відведення військ на Донбасі.

При цьому Арахамія зазначив, що це не позиція його як голови фракції «Слуга народу», а особиста. Його думку розкритикував голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Він вважає неприпустимим обговорювати можливість вирішення ситуації на Донбасі за рахунок Криму.

Новий глава Офісу президента України Андрій Єрмак запевнив, що не обговорював питання водопостачання анексованого Криму із заступником глави адміністрації президента Росії Дмитром Козаком.

12 лютого в Кремлі заявили, що Крим «не може бути об’єктом для будь-яких обмінів», однак російська влада готова розглянути пропозиції щодо додаткового водопостачання півострова.

Цього ж дня Арахамія попросив вибачення у тих громадян України, яких «могли образити» слова про можливість відновлення водопостачання окупованого Криму. Водночас він стверджує, що його слова «були вирвані з загального контексту і насправді були трактовкою припущень, озвучених не мною».

Українська влада раніше неодноразово робила заяви про те, що водопостачання анексованого Криму буде відновлене тільки після деокупації півострова.

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році, поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові. Влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.
…

На охорону президента України Володимира Зеленського в Омані витратили понад 74 300 гривень, повідомив народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко в Telegram. Він оприлюднив відповідь Управління державної охорони на його депутатський запит.

У документі йдеться, що проїзд охорони коштував 59 499 гривень, ще 14 820 гривень витратили на добові.

5 січня президента України Володимира Зеленського помітили в Омані – низка ЗМІ повідомили, що він перебуває там на відпочинку з родиною і оприлюднили фото.

За кілька годин Офіс президента підтвердив, що Зеленський перебуває в Омані: там зазначили, що президент вирушив туди з родиною за власні кошти чартерним рейсом. Водночас у повідомленні ОП йшлося про «зустрічі на найвищому рівні», які були заплановані в очільника держави «найближчими днями».

Згодом в ОП офіційно повідомили про зустріч Володимира Зеленського з міністром, відповідальним за закордонні справи султанату, Юсуфом бін Аляві бін Абдаллою та з головою Резервного фонду Оману Абдулсаламом аль-Муршиді, з якими він обговорював торговельно-економічну та інвестиційну співпрацю України й Оману.

У ніч на 9 січня Зеленський повернувся до України чартером. Це сталося майже через добу після катастрофи українського пасажирського літака в Ірані.
…

Кабінет міністрів України повідомляє, що спрямував додатково 2,2 мільярда гривень для виплати заробітних плат вчителям. Згідно з рішенням, ухваленим на засіданні уряду 12 лютого, виплата коштів педагогам вперше буде здійснюватися із розрахунку реальної кількості учнів, а не за торішніми даними, повідомляє пресслужба Кабміну.

«Зараз ми вперше за 4 роки при розрахунку кількості коштів на зарплати вчителів врахували дані не минулого, а цього навчального року. Оскільки у формулу, за якою розраховується заробітна плата, закладається показник наповнюваності класу, ці дані суттєво впливають на формування бюджету. Гроші, які ми зараз «докинули» на місця, не вплинуть на ставку чи обов’язкові виплати. Однак вони дозволять місцевій владі платити повну надбавку за престижність та премії», – сказала міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Вона додала, що це рішення ніяк не вплине на вчителів, яким міська влада й до цього виплачувала усі надбавки і премії. «До таких міст, наприклад, належить Київ. Разом із тим, ми маємо намір змінити підхід до виплати зарплати вчителям, збільшивши базову ставку. Я переконана, що це зробить професію вчителя більш захищеною і створить запобіжники для місцевої влади, яка часто маніпулює надбавками серед працівників-бюджетників», – сказала Новосад.

Згідно із новим законом про середню освіту, ухваленим у січні, змінюється підхід до оплати праці, запроваджується прозора система надбавок, передбачається, що підвищення кваліфікації вчителів може відбуватися не тільки на державних курсах, передбачається співфінансування цього процесу з державного та місцевого бюджетів.

 
…

Севастопольський плавець-марафонець, колишній дисидент і політв’язень Олег Софяник звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням допомогти йому залишити територію анексованого Криму. Про це Софяник розповів у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Я відправив заяву президенту Володимиру Зеленському електронною поштою. Я хочу виїхати (з Криму на материкову частину України – ред), але не знаю, що може статися на адміністративному кордоні. Там можуть наркотики підкинути і зброю. Мене постійно перевіряють на адмінкордоні: по кілька годин тримають мене, я у них у списках неблагонадійних, у базі даних ФСБ. Я хотів би, щоб Україна захистила мене як свого громадянина, щоб я міг виїхати нарешті з цієї зони», – пояснив Софяник.

11 лютого Олег Софяник розповів Крим.Реалії, що побоюється опинитися ув’язненим у психіатричній лікарні Севастополя, куди його викликають на прийом.

14 листопада 2019 року російські силовики затримували Олега Софяника на адміністративному кордоні між Кримом і Херсонщиною. До цього він здійснив заплив від мису Лукулл (на заході Криму) до бухти Омега в Севастополі. Відстань у 30 км він подолав за 10 годин – без відпочинку і супроводу. Цей заплив Софяник присвятив 75-річчю депортації кримських татар.

Олег Софяник – відомий севастопольський плавець-марафонець, рекордсмен Книги рекордів України. Станом на травень 2012 року Софяник здійснив понад 50 марафонських запливів, найдовший із них – через Південно-Китайське море довжиною 350 км.

Софяник також переплив Середземне море, Мармурове море, протоку Босфор (вздовж і поперек), протоку Дарданелли. Здійснював марафонські запливи на відстань до 100 кілометрів уздовж берегів Криму. Відомий також запливами в холодній воді взимку.

Севастополець є дисидентом. За відмову від служби в армії і громадянства СРСР його примушували до психіатричного лікування.
…

Частина вимог вантажних перевізників, які протестують під Кабміном (зокрема, щодо скасування нової онлайн-системи заявок на отримання дозволів) може означати повернення корупційних схем, чого допустити не можна, сказала 12 лютого Радіо Свобода речниця Міністерства інфраструктури України Оксана Герасимова. Однак вимоги щодо доопрацювання «дозвільної» системи для перевізників є конструктивними, і цю систему наразі вдосконалюють, наголосила вона.

«Проблема – існує. Система видачі дозволів тільки почала працювати. І як будь-яка нова система вона має бути налагоджена, ми над цим працюємо. Конструктивну критику ми готові чути, ми будемо доопрацьовувати (систему) і робити так, щоб людям було зручно. Але повернення до корупційних схем не буде, міністерство цього не дозволить», – вказала речниця.

Також Оксана Герасимова пояснила, чому далекобійники можуть подавати заявки онлайн, але для отримання дозволів мусять стояти в чергах.

«Чому перевізники не можуть отримати свій дозвіл онлайн? Тому що ці дозволи отримуються на основі міждержавних угод Україна – Польщ», Україна – Румунія та інших. І щодо низки країн ці дозволи існують лише в паперовій формі. Україна готова переводити їх онлайн, але наші партнери, інші країни, ще не готові. Щойно вони будуть готові – ми все переведемо в онлайн, нема питань. А щодо доставки – найближчим часом ми напрацюємо рішення, щоб відбувалася доставка дозволів. Щоб можна було поштою замовити, і не стояти в черзі, а отримати цей дозвіл поштою в офіс компанії», – наголошує речниця відомства.

Близько тисячі українських автоперевізників, які спеціалізуються на міжнародних вантажних перевезеннях, почали 12 лютого попереджувальну акцію протесту під стінами Кабміну. Частина з них приїхала на власних фурах та на знак протесту припаркувала їх просто перед будинком уряду.

За словами перевізників, нова система видачі дозволів на міжнародні перевезення, а також відсутність нормальної інфраструктури для «далекобійників» і черги в пунктах видачі дозволів та на кордонах паралізували їхню роботу, зменшили доходи працівників галузі та поставили під загрозу зриву вже підписані контракти. Протестувальники закликають уряд вирішити ці проблеми, максимально спростити систему видачі дозволів та не ухвалювати надалі жодних рішень щодо автомобільних перевезень без консультацій із представниками галузі.

Головна претензія до системи видачі дозволів, яка працює з 1 січня 2020 року, полягає в тому, що подавати заявку можна онлайн, але отримувати дозвіл – лише особисто в пунктах видачі, які працюють не щодня та не цілодобово, відтак утворюються тисячні черги. Окрім того, перевізники наводять приклади того, як наявні дозволи скуповують онлайн та перепродують, і ті, хто займається реальними перевезеннями, не може отримати дозвіл вчасно та простоює замість того, щоб доставляти вантажі до країн ЄС та з ЄС до України.

«Далекобійники» та представники транспортних компаній оголосили, що їхня акція є попереджувальною. Якщо уряд не почує їхніх вимог, перевізники обіцяють значно масштабніші протести, під час яких планують утворити затори з фур на всіх в’їздах до Києва.

За статистикою, яку мають автотранспортні компанії, лише за січень кількість міжнародних вантажних рейсів з України скоротилася на 5 тисяч, як наслідок, працівники галузі недоотримали зарплатню на 25 мільйонів гривень, а вся галузь сплатила на 32 мільйони гривень менше податків та зборів, ніж до змін у системі надання дозволів.

Ця проблема загострилася через те, що торік Польща встановила квоту на міжнародні автомобільні перевезення у 2019 році на рівні 130 тисяч дозволів. Ключовий аргумент польської переговорної команди – інтереси польських перевізників. Позиція української сторони – квота дозволів не може бути меншою, ніж 200 тисяч дозволів. Міністр інфраструктури Владислав Криклій, зі свого боку, пообіцяв відвідати Польщу і провести переговори щодо збільшення квот для українців. За його словами, Україна та Білорусь у цих переговорах із Польщею мають консолідовану позицію.
…

Посольство США в Україні дякує звільненому з посади керівника Офісу президента Андрію Богдану за співпрацю і висловлює сподівання на продовження партнерства з призначеним на цю посаду Андрієм Єрмаком.

«Ми дякуємо Андрію Богдану за партнерство та цінимо його зусилля щодо підтримки історичного поступу реформ в Україні останнім часом. Ми сподіваємось на продовження нашого міцного партнерства у впровадженні реформ з Андрієм Єрмаком», – йдеться в повідомленні посольства у твітері.

11 лютого президент України Володимир Зеленський звільнив із посади керівника Офісу президента Андрія Богдана і призначив замість нього Андрія Єрмака, який до цього був помічником президента.

Адвокат бізнесмена Ігоря Коломойського Андрій Богдан працював на посаді голови президентського офісу з травня 2019 року.

 
…

«Добровольці, які брали безпосередню участь в АТО, зможуть отримати статус учасника бойових дій»
…

«Сьогодні мені намагаються інкримінувати думку-злочин, а це означає, що ми скочуємося до масового концтабору»
…

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у коментарі «UA: Крим» розкритикував пропозицію голови фракції партії «Слуга народу» Давида Арахамії відновити подачу воду до анексованого Росією Криму в обмін на відведення російських військ на Донбасі.

«Якщо хтось в державі припускає, що можна буде здати народ кримських татар, можна буде здати всіх українців, а їх там щонайменше 500 тисяч… Зараз навпроти мене сидить владика Климент. Він мені очами показує, що ми ніколи не допускаємо, що держава може продати нас за воду», – сказав Чубаров.

Він розповів, що до Києва «за пошуком правди» поїхала Диляра Абдуллаєва, мати фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» Теймура та Узеіра Абдуллаєвих, яких засудили до 16,5 та 12,5 років ув’язнення відповідно.

«Я хотів би попередити всіх «арахамій» та інших. Ось ми сьогодні були буквально 700 метрів від кримської землі. Я стояв і бачив російських прикордонників військових. Там у мене мама живе. Там кримські татари живуть. Сьогодні телефонують і кажуть, що до Києва за пошуком правди та спасіння своїх синів приїхала Диляра Абдуллаєва, у неї два сини, Теймур і Узеїр, яким дали в російській окупації 17 і 13 років. На двох – 30 років. Зараз до нас приїхав у Херсон батько Ахтема Чийгоза з Криму, щоб побачити свого сина. І якісь «арахамії» будуть торгувати нашою територією?» – запитує Чубаров.

11 лютого Арахамія заявив: «Моя особиста позиція, якщо дати воду до Криму, але мати велику перевагу в переговорах по Донбасу, ну, я буду вважати це достатнім компромісом. Тому що в Криму будуть користуватися водою громадяни України. Якщо це буде обмін, що вони відходять з усіма своїми військовими формуваннями в Ростов, ми встановлюємо контроль за нашим кордоном і за це потрібно подати воду до Криму, я б на таке пішов».

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році постачання води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють із водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові. Фактична влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.

5 лютого голова підконтрольного Москві Держкомітету з водного господарства та меліорації Криму Ігор Вайль повідомив, що питної води в Сімферополі залишилося максимум на 90-100 днів.

Російська глава адміністрації Сімферополя Олена Проценко повідомляла, що заради економії води сімферопольцям будуть давати гарячу воду тільки по вихідних.

Після цього російський глава уряду Криму Юрій Гоцанюк сказав, що в Сімферополі немає необхідності обмежувати подачу води. Але при цьому закликав кримчан дбайливо ставитися «до такого цінного для півострова ресурсу».
…

П’ятий президент України Петро Порошенко назвав мінські переговори 12 лютого 2015 року «найжахливішою ніччю» у своєму житті. У колонці для «Української правди» політик розповів, що перед перемовинами він поїхав до Краматорська Донецької області. 10 лютого 2015 року внаслідок ракетного обстрілу там загинули 17 людей.

«Виснажливий дев’ятнадцятигодинний марафон з [президентом Росії Володимиром] Путіним, – холодним, жорстоким і глибоко ворожим до України «переговорником» – ніщо у порівнянні з тим потрясінням, яке випало перед тим пережити східноукраїнському місту», – пише Порошенко.

Він вважає, що краматорська трагедія «не зачепила жодної струни» в душі Путіна.

«Згодом [колишній президент Франції] Франсуа Олланд напише, як «багато разів Порошенко та Путін підвищували голос один на одного». Так, то була найжахливіша ніч у моєму житті. Однак вирішальна для того, щоб стриножити агресора… Ключовим завданням Мінську-2 для нас було зупинити наступ російських регулярних військ, запобігти оточенню наших воїнів, зберегти життя тисяч людей, військових та цивільних», – згадує п’ятий президент.

За його словами, Путін наполягав, що вісім тисяч українських військових – в оточенні.

«Ми чітко заявили, що оточення немає, а наші зброю не складуть. Але для того, щоби переконати в цьому усіх учасників зустрічі, на деякий час українська делегація перемістилася в окреме приміщення. Звідти, через лінію закритого зв’язку, ми комунікували з Генеральним штабом. Врешті-решт отримали чітке повідомлення, що наші тримають оборону по лінії, визначеній у Мінську 19 вересня 2014 року, і оточення не допустять», – розповів Порошенко.

На його думку, Путін «тягнув час», щоб українські військові були оточені та знищені, або «в кращому випадку» – роззброєні та потрапили в полон. Попри це, Москва врешті погодилася на припинення вогню з 15 лютого.

«Головне, що дали Україні Мінські угоди, – це дорогоцінний час. Час для системної розбудови армії. Час для того, щоб зосередитися на подоланні соціальної кризи, спричиненої війною і перекриттям доступу українських товарів на російський ринок. Час для того, щоб зміцнити міжнародну коаліцію на підтримку України. Час, щоб обладнати і утримувати в робочому стані санкційний механізм проти Росії», – заявив колишній президент.

Він вважає, що нова українська влада відмовилася від ідеї дотиснути Путіна і погодилася на так звану «формулу Штайнмаєра».

11 лютого президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» розповів про свої враження від зустрічі з Путіним у Парижі: «Я впевнений, що він мене зрозумів, дуже прозоро зрозумів. Здається, що коли такий контакт, очі в очі, ти одразу розумієш, хто перед тобою, що за людина. Попри всі дані розвідки. Мені здається, що він мене зрозумів. І він розуміє, що треба закінчити цю війну».

Порошенко не поділяє «оцього захвату Зеленського від зазирання в очі Путіну».

«Стверджувати, ніби десь глибоко в його зіницях проглядається бажання миру – це значить обманювати українців і сприяти детоксикації Путіна в очах світової спільноти, в тому числі і наших ключових партнерів», – заявив п’ятий президент.

Він вважає, що звільнення голови Офісу президента Андрія Богдана та призначення на його місце Андрія Єрмака «і не тішать, і не зловтішають».

«З одного боку, шило на мило, з іншого – поганий знак, бо очевидним є посилення партії капітуляції», – розповів Порошенко.

Другі Мінські угоди були підписані 12 лютого 2015 року. Цей документ повинен був змусити сторони конфлікту на Донбасі виконувати так званий «Мінськ-1» – домовленості, укладені у вересні 2014 року. Передбачалося, що другі мирні домовленості зможуть повністю врегулювати ситуацію до кінця 2015 року, однак жоден із 13 пунктів повністю так і не виконали, а припинення вогню та відведення зброї відбулося лише частково, зазначають як сторони конфлікту, так і незалежні спостерігачі.

Росія заявляє, що є лише «гарантом» виконання Мінських домовленостей і відкидає звинувачення в підтримці сепаратистів.

 
…

Президент України Володимир Зеленський провів нараду щодо розробки програми, яка мотивуватиме молодь з окупованих територій до збереження українського громадянства і сприятиме абітурієнтам у вступі до українських закладів вищої освіти, повідомляє пресслужба голови держави.

У зустрічі взяли участь представники Міністерства освіти і науки, Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, Міністерства внутрішніх справ, Державної міграційної служби.

«Ми повинні налагодити контакт з цивільними людьми, які перебувають на окупованих територіях і з тих чи інших причин не можуть жити на підконтрольній Україні території», – сказав Володимир Зеленський.

Він наголосив, що в той час, поки на сході України триває війна, Росія масово видає свої паспорти людям, які живуть на окупованих територіях.

Зеленський назвав таку ситуацію неприпустимою і заявив, що «Україна має боротися за своїх громадян». Тому, за його словами, є потреба у розробці спеціальної програми, метою якої буде забезпечення молодих людей документами, що підтверджують громадянство України.

Президент додав, що ці заходи мають мотивувати молодь до отримання української освіти і сприяти у влаштуванні подальшого життя на території, контрольованій Україною.

За його словами, йдеться не лише про тих, хто залишився жити на окупованих територіях, а й тих, хто згодом туди повернувся, оскільки не зміг влаштуватися на підконтрольній Україні території, вступити в українські виші до запровадження пільгових умов вступу для цієї категорії громадян.

Указ, за яким жителі контрольованих підтримуваними Росією бойовиками районів на сході України зможуть у спрощеному порядку отримувати громадянство Росії, президент Росії Володимир Путін підписав 24 квітня 2019 року.

У липні Путін поширив дію указу на всіх жителів Донецької і Луганської областей України.

Ці рішення різко розкритикувала Україна та її західні союзники.
…

Раніше постійний представник президента України в АРК Антон Кориневич запевняв, що виключається до деокупації півострова
…

Моніторингова місія ООН з прав людини оголосила про флешмоб, на який їх надихнув колишній політв’язень, український режисер Олег Сенцов. Про це повідомляється на сторінці місії в​ Facebook.

«Олег Сенцов надихнув нас на флешмоб! Він виклав фото у футболці з написом «Всі люди народжені вільними і рівними у гідності та правах», і поділився думками про свободу і гідність. Дизайн футболки розробило Управління ООН з прав людини, і ми знаємо, що вона є у багатьох наших фоловерів. Давайте покажемо, скільки нас тут, чемпіонів з прав людини!» – йдеться в повідомленні.

Пресслужба місії закликала всіх охочих зробити репост і опублікувати своє фото у футболці Born Free&Equal, з хештегом #IStandUp4HumanRights. Крім цього повідомляється, що можна тегнути в коментарях друга або подругу, які цікавляться правами людини і хочуть отримати футболку від місії ООН. Так, планується розіграш трьох футболок за допомогою рандома.

У канадському Торонто Сенцов відвідав кінофестиваль, присвячений правам людини Human Rights Watch Film Festival.

У Канаді прем’єр-міністр країни Джастін Трюдо зустрівся з колишнім політв’язнем Кремля, українським режисером із Криму Олегом Сенцовим.

 
…

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму ухвалив рішення про зміну запобіжного заходу для власника зоопарку «Казка» і парку левів «Тайган» Олега Зубкова.

Трансляцію з-під будівлі суду веде канал російського громадського руху «Народне слово».

Повідомляється, що Зубкову не можна виходити на вулицю з 22:00 до 6:00. Також суд зобов’язав бізнесмена прибувати на кожне засідання.

Раніше підконтрольний Росії Білогірський районний суд анексованого Криму заарештував кримського бізнесмена Олега Зубкова. Під час засідання 3 лютого у справі туристки Ольги Соломіної, яку вкусив лев у звіринці Зубкова, суд оголосив рішення про арешт бізнесмена на два місяці.

У липні 2018 року повідомлялося, що лев вкусив туристку Ольгу Соломину в сафарі-парку «Тайган». За словами жінки, в момент нападу хижака директор «парку Олег Зубков був поруч, але «не зміг відразу втихомирити своїх тварин». Сам Зубков стверджує, що Соломіна була в нетверезому стані і «смикала лева за гриву», через що він її і вкусив.

Пізніше Росспоживнагляд в анексованому Криму провів перевірку через інцидент, але ніяких порушень не виявив.

У кримського бізнесмена Олега Зубкова, який у 2014 році підтримав анексію півострова Росією, – тривалий конфлікт окупаційною владою Криму. Зубков стверджує, що протягом п’яти років не може оформити документи на земельні ділянки, де розташована його власність.

 
…

Президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з канцлером Німеччини Ангелою Меркель обговорив виконання домовленостей, досягнутих під час зустрічі «нормандської четвірки» у Парижі 9 грудня минулого року.

«Федеральний канцлер висловила занепокоєння у зв’язку з недотриманням з боку незаконних збройних формувань режиму припинення вогню. Співрозмовники обговорили питання щодо визначення трьох додаткових ділянок розведення сил і засобів на лінії зіткнення на Донбасі, а також висловили сподівання на досягнення прогресу в цьому напрямі на наступному засіданні Тристоронньої контактної групи 12 лютого в Мінську. Президент України вкотре наголосив на необхідності забезпечення безперешкодного доступу міжнародних гуманітарних організацій, зокрема Міжнародного комітету Червоного Хреста, до утримуваних осіб на непідконтрольній території України», – повідомляє пресслужба президента України.

Зазначається, що Зеленський та Меркель також говорили про необхідність продовження персональних санкцій ЄС проти колишніх високопосадовців України, яких підозрюють у зловживанні державними коштами та скоєнні злочинів під час Майдану.

Саміт у «нормандському форматі» – зустріч лідерів Франції, Німеччини, України і Росії, відбувся 9 грудня 2019 року у Парижі.
…