Українська влада не бачить «сигналів» про наміри Європейського союзу скасувати санкції щодо колишніх чиновників часів президентства Віктора Януковича, заявив віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба, передає «Європейська правда».

«Для того, щоб обговорювати скасування санкцій з окремих експосадовців, треба бачити відповідний запит з боку ЄС. На наших зустрічах у Брюсселі ми не побачили від них таких запитів, а вся інформація базується лише на повідомленні одного журналіста. Зі свого боку хочу додати, що ми не бачимо сигналів  ЄС, які б свідчили про можливість скасування санкцій щодо окремих осіб», – заявив Кулеба.

28 січня кореспондент Радіо Свобода в Брюсселі Рікард Юзвяк повідомив у Twitter, що, ймовірно, Європейський союз зніме санкції за незаконне присвоєння державних коштів із колишнього прем’єра Миколи Азарова, ексміністра енергетики Едуарда Ставицького та Олександра Януковича, сина колишнього президента Віктора Януковича.

ЄС запровадив санкції за незаконне присвоєння українських державних коштів у березні 2014 року.
…

Державне бюро розслідувань заперечує, що чоловік виконувачки обов’язків директора ДБР Ірини Венедіктової впливає на роботу бюро.

«Державне бюро розслідувань повідомляє, що зазначена інформація підлягає спростуванню, оскільки є недостовірною, не відповідає дійсності, негативно впливає на ділову репутацію Державного бюро розслідувань та честь, гідність і ділову репутацію його посадових осіб. Розцінюємо публікацію такої недостовірної інформації як умисну спробу дискредитації правоохоронного органу», – заявили в ДБР.

28 січня «Українська правда» з посиланням на свої джерела написала, що чоловік Венедіктової Денис Колесник, який є співробітником департаменту кіберполіції Національної поліції, «має неабиякий вплив на роботу ДБР». За даними журналістів, Венедіктова бере його на важливі зустрічі, також він впливає на кадрову політику відомства.

Наприкінці грудня народний депутат від «Слуги народу» Венедіктова призначена на посаду в.о. директора ДБР. Згодом вона написала заяву про складання повноважень парламентаря.
…

Вищий антикорупційний суд 28 січня обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 45 днів із правом внесення застави у майже 6 мільйонів гривень для колишнього заступника міністра енергетики та вугільної промисловості України часів президента Віктора Януковича, якого 27 січня екстрадували з Грузії, повідомила пресслужба ВАКС.

«Застава може бути внесена у будь-який момент до закінчення дії ухвали, у такому випадку вважається, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Крім того, ексзаступник міністра зобов’язаний за першою вимогою прибувати до правоохоронців і суду, не змінювати місце проживання, утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у справі, здати закордонні паспорти та носити електронний засіб контролю», – повідомили у суді.

У ВАКС зазначили, що експосадовця підозрюють у причетності до розкраданні майна ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укргазвидобування» на загальну суму понад 2 мільярди гривень.

У відомстві не вказують імені затриманого. Водночас обставини справи у викладі САП вказують на Ігоря Кірюшина, який був заступником міністра ПЕК у період 2009-2011 років. У березні 2017 року тодішній генпрокурор Юрій Луценко повідомляв, що Кірюшина затримали у Грузії.

За даними САП, учасники злочинного угруповання до складу якого входив і ексзаступник міністра ПЕК, у 2010-2014 роках продавали приватним компаніям скраплений газ, видобутий ПАТ «Укрнафта» та «Укргазвидобування» за пільговими цінами, встановленими для реалізації газу населенню. Однак насправді перепродували його іншим суб’єктам господарювання, а ті вже випускали у вільний обіг.

 
…

На майбутніх ділянках розведення сил та засобів на Донбасі не передбачається створення «сірої зони», повідомив в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії керівник пресцентру штабу ООС Віталій Саранцев. За його словами, це планується зробити для того, щоб в населених пунктах, які потраплять у ділянки розведення продовжували працювати державні установи.

«На тих ділянках, які плануються для розведення, там не передбачається, що якісь населені пункти попадуть в сіру зону… Там буде продовжуватися життя, там будуть функціонувати всі державні інституції, там буде забезпечений правопорядок», – сказав Саранцев.

Про чергові точки розведення на Донбасі Тристороння контактна група повинна домовитися до кінця березня цього року.

Раніше міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявляв, що «зараз на столі в Мінську є дев’ять фактично ділянок», але завдання переговорної групи – звести їх до трьох. Нові точки розведення, які пропонує Україна, Радіо Свобода підтвердили в штабі ООС –  контрольний пункт в’їзду та виїзду «Гнутове», залізничний міст в Станиці Луганській і Новоселівку Другу (в районі Авдіївки). 

Наприкінці минулого року відбулося розведення сил біля Золотого на Луганщині та в районі Петрівського і Богданівки на Донеччині.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

У прокуратурі Автономної Республіки Крим прокоментували закриття судом кримінальної справи щодо члена партії «Единая Россия» та організації «Автоканал Севастополя» Ігоря Кучерявого. Як повідомили проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії в пресслужбі прокуратури, севастополець повністю визнав свою провину.

«Щодо Кучерявого, він визнав свою провину в повному обсязі. Однак в судовому засіданні сторона захисту заявила клопотання про звільнення від відповідальності у зв’язку із закінченням термінів давності. В результаті, суд задовольнив клопотання адвоката», – повідомили в пресслужбі прокуратури.

Також адвокат Кучерявого Ігор Мокін повідомив, що його підзахисний зараз перебуває в Херсоні, чи збирається Кучерявий повертатися в анексований Крим йому невідомо.

27 січня Дніпровський районний суд Києва закрив справу стосовно члена партії «Единая Россия» та організації «Автоканал Севастополя» Ігоря Кучерявого.

Херсонський міський суд 10 грудня 2019 року відправив під домашній арешт на 60 діб «єдинороса» із Севастополя Ігоря Кучерявого. Про його затримання співробітниками СБУ на адміністративному кордоні між анексованим Росією Кримом і Херсонщиною, на пункті пропуску «Каланчак» стало відомо 3 грудня 2019 року. Наступного дня в СБУ повідомили, що чоловік прямував на материкову Україну за українським паспортом.

6 грудня 2019 року представники СБУ і прокуратури АРК повідомили Кучерявому про підозру за статтею 110 «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України».

Ігор Кучерявий є секретарем первинного відділення владної партії Росії партії «Единая Россия», входить до складу політради регіонального відділення партії «Единая Россия» в анексованому Севастополі.
…

Перший заступник директора Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков запевняє, що за жодних обставин не втручатиметься у розслідування «справ Майдану».

«Я не можу мати до них (кримінальних проваджень у «справах Майдану» – ред.) доступ. Як тільки-но я ознайомлюсь із матеріалами кримінального провадження, що стосуються подій на Майдані, або кримінальними провадженнями, де мої колишні колеги здійснювали захист або представництво інтересів клієнтів, я втрачу свою роботу на підставі закону України про засади запобігання та протидії корупції», – сказав Бабіков на брифінгу у Києві.

Також, за словами Бабікова, його не варто називати адвокатом експрезидента Віктора Януковича.

«Я його (Януковича – ред.) інтереси не представляв, ніколи не був із ним знайомий», – сказав Бабіков, додавши, що як співробітник одного з адвокатських об’єднань (раніше Бабіков працював у юридичній фірмі «Аверлекс», яка представляла інтереси Януковича в судах – ред.) лише підписував технічні документи.

Бабіков також заявив, що з тимчасовою виконувачкою директора ДБР Іриною Венедіктовою знайомий з часів роботи в органах прокуратури Харківської області у 2010 році, про конкурс на посади заступників директора бюро дізнався із сайту ДБР, а сам конкурс, в якому переміг, за його словами, не був формальністю.

Крім того, перед брифінгом Бабікова до пресцентру ДБР прийшла ексдепутат Тетяна Чорновол, яку після того, як вона увімкнула телефон у режимі зйомки двоє осіб вивели із зали для преси.

20 січня тимчасова виконувачка обов’язків директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова підписала накази про призначення заступників керівника відомства, в тому числі Олександра Бабікова – першим заступником голови ДБР.

Перед тим низка громадських організацій звернулася до президента, керівництва ДБР, Офісу генпрокурора, НАБУ та народних депутатів з відкритим листом не призначати Олександра Бабікова заступником директора ДБР, називаючи його «адвокатом Януковича», який буцімто після призначення «буде курувати розслідуванням «справ Майдану».

29 грудня минулого року на сайті ДБР з’явилася інформація про те, що у центральному апараті є вакантні посади одного першого заступника і двох заступників директора відомства. У зв’язку з цим було повідомлено, що кандидатам надається п’ять днів з 30 грудня по 3 січня (при наявності святкових) для подачі документів із 13 пунктів для участі в конкурсі. Повідомлення про відповідний конкурс з’явилося, зокрема, через два дні після призначення тимчасової виконувачки обов’язків директора відомства Ірини Венедіктової.

Громадськість висловлювала обурення щодо «стислих» термінів для подачі документів кандидатами на конкурс. На що у ДБР відповіли, що втратив чинність порядок проведення конкурсу, згідно з яким «інформація про проведення конкурсу на посади в бюро оприлюднюється на сайті ДБР «не пізніше як за 15 робочих днів до дня завершення прийому документів для участі в конкурсі».
…

Запропонований Міністерством культури, молоді та спорту законопроєкт «Про протидію дезіеформації» спрямований на встановлення контролю влади над українськими медіа, заявляє від імені Національної спілки журналістів України її голова Сергій Томіленко.

«Пропонуємо уряду припинити обговорення і просування настільки конфліктного законопроекту, який піддається критиці як українськими журналістами, національними медійними організаціями, так і міжнародною спільнотою. Закликаємо журналістські та інші громадські організації не брати участі в доопрацюванні шкідливого для медіа документу», – ідеться в заяві, поширеній 28 січня.

НСЖУ наводить кілька аргументів на користь відкликання законопроєкту. Зокрема, журналлістське об’єднання вказує, що законопроект пропонує розділити співробітників засобів інформації «на два сорти – так званих «професійних журналістів» і просто журналістів» та «скасовує право бути акредитованими в органах влади та інші закріплені в законодавстві права журналістів для тих, хто не увійде до провладної АПЖУ (Асоціації професійних журналістів)».

Спілка журналістів також вносить свої пропозиції для боротьби з дезінформацією і вказує, що «відкритість української влади і політиків – це найкращий інструмент для боротьби з фейками». «Влада має розповідати, що і навіщо вона робить, з якою метою. Тоді зміцниться довіра як журналістів, так і суспільства до влади, а вплив російських фейків нівелюється», – вважають в НСЖУ.

17 січня Міністерство культури, молоді та спорту опублікувало основні положення законопроєкту про протидію дезінформації, заявивши про другий етап громадського обговорення документа. Він, зокрема, пропонує запровадити адміністративну та кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації.

Представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір висловив занепокоєння з приводу окремих положень документа.

Український уряд має поважати саморегуляцію та автономію журналістів і не втручатися в цей процес, заявив генеральний секретар Європейської федерації журналістів (ЄФЖ) Рікардо Гутьєррес, коментуючи пропозиції Міністерства культури, молоді та спорту до законопроєкту про протидію дезінформації.

Докладніше про запропонований Міністерством культури, молоді та спорту законопроєкт читайте в статті «Мінкульт проти фейків: що не так із законопроєктом» (частина 1 і частина 2).

 
…

У справах про вбивства активістів на Інститутській 20 лютого 2014 року повернули попередній склад групи прокурорів. Про це повідомляє Адвокатська дорадча група.

«Змінено групу прокурорів у справі по вбивствам на вул. Інститутській 20.02.2014 р. Після задоволення відводу фейковим прокурорам 14.01.2020 Святошинським районним судом, Генеральний прокурор 27.01.2020 своєю постановою повернув «оригінальний» склад групи прокурорів – Олексія Донського, Ігоря Земского, Яніса Симонова і підсилив групу», – мовиться у повідомленні.

15 січня Святошинський районний суд Києва відвів групу нових прокурорів у справі колишніх беркутівців, підозрюваних у розстрілі людей на Майдані в 2014 році.

Адвокати родин Небесної сотні вимагали відводу групи прокурорів, посилаючись на їхню заангажованість і поведінку в Апеляційному суді наприкінці грудня. Захист постраждалих вказував на те, що нові прокурори не підтримували державне обвинувачення, а виступали фактично на стороні підсудних, підтримуючи сторону їхнього захисту.

Адвокати ексберкутівців, зі свого боку, виступили проти відводу прокурорів, бо вважають їх чесними і професійними.

29 грудня відбувся обмін утримуваними особами між Україною та підтримуваними Росією бойовиками за формулою «76 на 124». Україна отримала 76 людей (12 військових, 64 цивільних​)!

За день до цього Київський апеляційний суд звільнив колишніх беркутівців під особисте зобов’язання. Під час засідання Генпрокуратура змінила групу прокурорів у цій справі.

Вони підтвердили, що ексберкутівці були включені до списку на обмін утримуваними особами між Києвом та бойовиками «ЛДНР».

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 30 грудня заявила, що обмін ексберкутівців «суттєво ускладнить» розгляд справи Майдану.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що видача угрупованням «ЛДНР» п’яти колишніх беркутівців була умовою обміну.
…

Українські правозахисники задокументували понад 300 фактів тиску на журналістів і блогерів у Криму від початку анексії. Про це під час заходу «Ситуація в окупованому Криму та дорожня карта вимог до Росії у сфері прав людини» в рамках зимової сесії ПАРЄ розповіла керівник Кримської правозахисної групи (КПГ) Ольга Скрипник.

Серед зазначених фактів є кримінальні й адміністративні справи, тортури, фізичні напади, затримання і обшуки, допити, випадки захоплення або пошкодження журналістського обладнання, заборони на в’їзд до Криму, випадки цензури, DDoS-атаки на незалежні засоби масової інформації.

«Дії російської влади в Криму призводять до усунення плюралізму думок і заміни незалежних ЗМІ офіційними російськими пропагандистськими джерелами. Кримчани не мають змоги отримувати інформацію про Україну і з питань прав людини в Криму, оскільки контрольовані Росією ЗМІ приховують більшість таких фактів від жителів Криму», – зазначила керівник Кримської правозахисної групи.

Зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи розпочалася 27 січня в Страсбурзі.

Після анексії Криму в 2014 році російські силовики заборонили в’їзд на півострів і в Росію кільком українським журналістам.

Українські правозахисники вважають такі заборони тиском на журналістів у Криму. Вони неодноразово закликали світове співтовариство посилити тиск на Росію для того, щоб вона припинила утиски свободи слова на анексованому півострові.

 
…

Йдеться про пам’ятну дошку з іменами вояків УПА, які загинули у боях із НКВС у 1945 році, на горі Монастир у Підкарпатському воєводстві
…

Офіційний Київ і країни Заходу не визнали проведених Росією виборів в окупованому Криму
…

Депутат Верховної Ради від владної партії «Слуга народу» Олександр Мережко обраний віцепрезидентом Парламентської асамблеї Ради Європи, повідомила його колега по українській делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук.

«Олександр – доктор юридичних наук, відомий вчений та фахівець у галузі міжнародного права, нещодавно він став головою комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Досвід викладання у США, Польщі, Індії, Азербайджані та Вірменії, знання специфіки цих країн також стане в нагоді при виконанні повноважень у рамках ПАРЄ», – поінформувала Кравчук, додавши, що «20 віцепрезидентів від держав-учасниць ПАРЄ обираються щороку на початку чергової сесії і залишаються на посаді до відкриття наступної сесії».

Зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи розпочалася 27 січня у Страсбурзі. У сесії бере участь нова українська делегація, яка пропустила осінні засідання на знак протесту проти повернення Росії до ПАРЄ.

У червні 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, яка дозволила Російській Федерації повернути свою делегацію в цю європейську структуру. Делегати ПАРЄ внесли зміни до регламенту, які можуть ускладнити або заблокувати накладання санкцій на делегацію Росії та забезпечити її повернення без виконання міжнародних зобов’язань, пов’язаних із війною на Донбасі та анексією Криму.
…

Парламентська асамблея Ради Європи 27 січня не підтримала проведення термінових дебатів на зимовій сесії Асамблеї щодо відсутності демократії в Росії. Ця пропозиція не була підтримана на засіданні зимової сесії асамблеї в Страсбурзі.

Після відкриття зимової сесії понад 30 депутатів ПАРЄ запропонували провести термінові дебати щодо «відсутності демократії у політичному процесі» в Російській Федерації, повідомив раніше член української делегації Олексій Гончаренко.

Така пропозиція мала набрати дві третини голосів від більшості присутніх у сесійній залі ПАРЄ депутатів, але її підтримали лише 54 депутати. Проти проголосували 134, ще 21 депутат утримався.

Гончаренко також повідомив, що оскаржені повноваження російської делегації, а також обрання російського політика Петра Толстого віцепрезидентом ПАРЄ. Асамблея ухвалила, що питання повноважень делегації Росії буде розглянуто в середу, 29 січня.

У червні 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, яка дозволила Російській Федерації повернути свою делегацію в цю європейську структуру. Делегати ПАРЄ внесли зміни до регламенту, які можуть ускладнити або заблокувати накладання санкцій на делегацію Росії та забезпечити її повернення без виконання міжнародних зобов’язань, пов’язаних із війною на Донбасі та анексією Криму.
…

Президент США Дональд Трамп заявляв у серпні 2019 року, що хоче й надалі заморозити військову допомогу Україні, поки українські чиновники не почнуть допомагати у розслідуванні проти його політичних суперників, зокрема колишнього віцепрезидента Джо Байдена. Про це мовиться у неопублікованому рукописі колишнього радника президента з національної безпеки Джо Болтона, повідомило 26 січня видання The New York Times.

NYT не дає безпосереднього посилання на рукопис, який також був відправлений у Білий дім для попереднього перегляду, що є стандартною практикою для деяких чинних та колишніх членів адміністрації, які пишуть книги.

Напередодні адвокат Болтона повідомив ЗМІ, що він також надіслав рукопис до Ради нацбезпеки.

«На жаль, зі статті, опублікованої сьогодні у The New York Times, стає очевидно, що процес перевірки перед публікацією був зіпсований і що інформація була розкрита особами, які не були належним чином залучені до рецензування рукопису», – зазначив Купер.

Білий дім не прокоментував це питання.

Юристи Трампа під час судового процесу щодо імпічменту стверджували, що немає жодних доказів того, що Трамп пов’язував надання допомоги України з розслідуванням проти конкурентів.

Адміністрація Трампа двічі без пояснень затримувала військову допомогу Україні і надала її 11 вересня, наступного дня після того, як Болтон залишив Білий дім. Колишній радник заявляв, що готовий свідчити перед Конгресом.

«У Джона Болтона є докази», – написав у твітері лідер демократичної меншості Сенату Чак Шумер

Демократам потрібно принаймні чотири голоси республіканців, щоб проголосувати за виклик Болтона свідчити.

«Радіо Свобода» не може підтвердити зміст рукопису книги Болтона, який залишив свою посаду через розбіжностей з президентом. Трамп заявляв, що звільнив його. А сам Болтон зазначав, що подав у відставку.

21 січня в Сенаті стартував судовий процес щодо імпічменту Трампа. Як очікується, він триватиме шість днів на тиждень з перервами щонеділі. Суддею є голова Верховного суду США Джон Робертс.

Сторону обвинувачення представляють семеро законодавців-демократів від Палати представників США. Команду захисту Донадьда Трампа очолив адвокат Білого дому Пет Чіполлоне, йому допомагатиме адвокат Джей Секулов і ще п’ятеро юристів. Сотня сенаторів будуть на процесі у ролі присяжних.

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну із метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену.

19 грудня 2019 року Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Йому закидають зловживання владою і перешкоджання роботі Конгресу.

Оскільки для відсторонення з посади потрібні дві третини голосів, а більшість у Сенаті – в республіканців, Дональд Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду. У Білому домі заявили про переконаність Трампа у тому, що Сенат його виправдає.
…