Прокуратура Донецької області повідомила про взяття під варту на 60 діб із правом внесення застави у розмірі 105 тисяч гривень представникові угруповання «ДНР», який, за даними слідства, охороняв уламки збитого в небі над Донбасом в 2014 році літака «Боїнг» рейсу МН17.

«Наразі досудове розслідування триває», – повідомили у прокуратурі.

11 січня 26-річному мешканцю Торецька була оголошена підозра за статтею про «створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань».

10 січня у Держприкордонслужбі України повідомили про затримання охоронця збитого літака рейсу МН17.

Літак «Боїнг-777» «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур (Малайзія), був збитий над зоною збройного конфлікту на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – всі, хто був на борту.

При узгодженні з Україною, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих. У Міжнародну слідчу групу (JIT), яка з’ясовує причини катастрофи MH17, входять представники Нідерландів, Бельгії, Австралії, Малайзії та України.

Судовий процес у справі про збиття літака розпочнеться в Нідерландах 9 березня 2020 року.
…

Членкиня фракції «Голос» Ольга Стефанишина заперечила у коментарі Радіо Свобода те, що Ольга Жерегіна (яка, за даними низки ЗМІ, отримала у грудні 2019 року виплату у понад 117 тисяч гривень та суміщає роботу помічником у неї та членкині фракції «Слуга народу» Анастасії Красносільської), нині працює на неї.

«З 1 листопада 2019 року Ольга Жерегіна не є моїм помічником. Ми працювали з нею з початку роботи Верховної Ради. Потім вона перейшла (у помічники до іншого депутата – ред.), тому що їй більше цікава тема антикорупції, наскільки вона мені сказала», – розповіла Ольга Стефанишина. 

На підтвердження цього вона продемонструвала Радіо Свобода депутатське звернення своєї колеги по парламенту – членкині фракції «Слуга народу» Анастасії Красносільської, – датоване 31 жовтня 2019 року.

У ньому Красносільська просила Стефанишину з 1 листопада 2019 року звільнити Ольгу Жерегіну з помічників без виплати компенсації за невикористану відпустку. 

Те, що Ольга Жерегіна нині працює лише на неї, Радіо Свобода підтвердила і сама Анастасія Красносільська. 

«Чому цю інформацію не виправили – не можу за це відповідати», – зазначила парламентар. 

При цьому Анастасія Красносільська підтвердила суму 117 815 гривень, отриману Ольгою Жерегіною за роботу її помічником та пояснила, що ця виплата включає у себе не лише заробітну плату Жерегіної за грудень (близько 40 тисяч гривень), але і премію.

«Фактично ми використали кошти, які я не використала на помічника, не маючи помічника два місяці. Прийшла Ольга і зробила обсяг роботи (в тому числі відповіла на звернення громадян, які я отримувала протягом тих двох місяців, коли не мала помічника). Відповідно за це, я вважаю, вона може отримати премію», – пояснила у коментарі Радіо Свобода Анастасія Красносільська. 

Водночас вона наголосила, що «жодних додаткових витрат із державного бюджету не відбулося». 

«Все відбулося в рамках коштів, які були зекономлені за той час, коли помічника в мене не було. І робота помічницею за той час була зроблена фактично в подвійному обсязі», – зауважила депутат.  

15 січня низка ЗМІ оприлюднила інформацію щодо сум виплат, які отримали частина депутатських помічників у грудні 2019 року. Зокрема, було вказано, що Ользі Жерегіній дісталося понад 117 тисяч гривень. При цьому журналісти, посилаючись на проєкт «Посіпаки», зазначали, що вона суміщає роботу помічницею у двох депутатів: членкині фракції «Голос» Ольги Стефанишиної та членкині фракції «Слуга народу» Анастасії Красносільської. Водночас на офіційному сайті Верховної Ради України прізвище Жерегіної було вказане лише серед помічників депутата Красносільської. 
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі з початку поточної доби дев’ять разів обстріляли позиції українських військових, в результаті чого загинув один український військовий.

«Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем калібру 152 мм, мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також гранатометів різних систем, БПЛА, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.

Окрім цього, була присутня снайперська активність», – йдеться в повідомленні.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація про обстріли захоплених бойовиками територій поточної доби відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Печерський районний суд Києва 15 січня розглядає клопотання захисту про зміну запобіжного заходу військовому медику Яні Дугарь, яку підозрюють у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета.

Перше засідання 15 січня тривало кілька хвилин, судді надали стороні обвинувачення дві години на ознайомлення з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

8 січня Київський апеляційний суд залишив Яну Дугарь під цілодобовим домашнім арештом. Колегія суддів змінила місце реєстрації Дугарь із селища Гвардійського Дніпропетровської області на місто Київ.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

14 грудня суд взяв під варту без можливості внесення застави Андрія Riffmaster Антоненка. Його заарештовано на два місяці – до 8 лютого 2020 року. Аналогічний запобіжний захід обрано і для Юлії Кузьменко.

За даними МВС, подружжя Грищенків підозрювані в іншому провадженні, але «представляють оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета».

 
…

15 січня Кабінет міністрів України призначив головою Національного агентства з питань запобігання корупції Олександра Новікова, який став переможцем відкритого конкурсу.

«Перед керівником НАЗК стоїть важливе завдання – максимально швидко забезпечити відкритість та прозорість роботи органу, а головне – успішність боротьби з корупцією. Бо саме корупція є одним з найбільш шкідливих негативних чинників, які впливають на рівень довіри до влади», – заявив на засіданні уряду прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

За інформацією «Урядового порталу», Новіков має юридичну освіту, працював в органах прокуратури та дізнання, підтримував державне обвинувачення у справах боротьби з організованою злочинністю та економічними злочинами.
…

Американське видання The New York Times 14 січня опублікувало новий відеозапис з камери відеоспостереження, на якому видно, що в збитий український пасажирський авіалайнер після зльоту з аеропорту Тегерана 8 січня могли влучити дві ракети.

На кадрах видно, як, імовірно, по літаку спершу запустили одну ракету, а через приблизно 30 секунд – ще одну.

The New York Times повідомляє, що ракети були запущені з іранського військового об’єкта на відстані близько 13 кілометрів від літака. З відео видно, що жоден снаряд не збив одразу літак. Після потрапляння, ймовірно, другої ракети літак протримався у повітрі близько хвилини, після чого загорівся і почав падати. Повідомляється, що відео на YouTube завантажив іранський користувач.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерана до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Уранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали, що літак помилково збили іранські сили протиповітряної оборони.

14 січня офіційний Тегеран повідомив, що через катастрофу літака були заарештовані «деякі особи».
…

Внаслідок необережного поводження з боєприпасами загинув солдат Віталій Караван, повідомили 14 січня у пресцентрі 56-ї окремої мотопіхотної бригади. Згідно з повідомленням, смерть настала вночі 13 січня.

«За даним фактом проводиться службове розслідування», – повідомили військові.

Водночас у зведеннях штабу операції Об’єднаних сил за 13 січня вказувалось, що втрат серед військовослужбовців ООС цього дня не було.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

У Дніпрі заступника мера відсторонили від роботи після інформації СБУ про підозру департаменту мерії Дніпра в розтраті 25 мільйонів гривень бюджетних коштів на ремонті шкіл і дитсадків. Про відсторонення від роботи заступника мера Олександра Шикуленка 14 січня повідомили в пресслужбі міської ради.

За даними мерії, міський голова Борис Філатов відсторонив свого профільного заступника Олександра Шикуленка і запропонував звільнитися начальниці управління освіти Оксані Салогуб.

У мерії пояснили, що кадрові зміни сталися «через ситуацію, що виникла в гуманітарному департаменті», однак подробиці не повідомили.

Борис Філатов на своїй сторінці у фейсбуці повідомив, що відсторонення його заступника триватиме до завершення розгляду справи щодо гуманітарного департаменту, про яку заявила СБУ. 

Водночас у пресслужбі управління СБУ в області Радіо Свобода підтвердили, що СБУ підозрює посадовців міськради і бізнесменів у розкраданні 25 мільйонів гривень бюджетних коштів, виділених на реконструкцію дитсадків і шкіл міста.

Речник управління СБУ в області Валерій Єфанов зазначив, що керівництво одного з департаментів мерії провело публічні закупівлі на суму майже 130 мільйонів гривень для проведення капремонту закладів освіти. Переможцями стали, за його словами, «партнерські» комерсанти. Він зазначив, що підрядники виконали роботи не в повному обсязі, із завищенням вартості, а «зекономлені» кошти учасники виводили в «тінь».

Кримінальне провадження відкрите за статтею 191 Кримінального кодексу України (розтрата майна).

Як уточнив Радіо Свобода Валерій Єфанов, станом 14 січня повідомлення про підозру жодному фігуранту не вручене.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі з початку поточної доби вісім разів обстріляли позиції українських військових, в результаті чого поранень зазнали двоє бійців ЗСУ.

«Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями 122-мм артилерійських систем, мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація про обстріли захоплених бойовиками територій поточної доби відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

Шостий апеляційний адміністративний суд у Києві почав розгляд апеляції опозиційної блогерки і громадської активістки із Казахстану Жанари Ахметової (Ахмет) на відмову їй у статусі біженки в Україні.

Адвокати Ахметової наполягають, що у її переслідуванні у Казахстані є політична складова: активістка є однією з лідерок руху «Демократичний вибір Казахстану», який у 2018 визнаний у цій країні екстремістським, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Представники Державної міграційної служби були присутні на засіданні, але не змогли взяти у ньому участь, оскільки з 1 січня набули чинності зміни до законодавства, за якими представляти інтереси когось у суді може тільки адвокат.

Колегія суддів заслухала аргументи представників Жанари Ахметової та її саму й оголосила перерву до 28 січня для того, щоб ознайомитись із поясненнями ДМС, долученими до матеріалів справи.

Напередодні, 10 січня, «Центр громадянських свобод» оприлюднив заяву на підтримку журналістки Жанари Ахметової з Казахстану, яка шукає в Україні політичного притулку. Наразі під текстом звернення підписались ще п’ять українських правозахисних організацій.

За їхніми даними, міграційна служба України не визнає факту політичного переслідування Ахметової у Казахстані, влада якого, попри те, що справа щодо неї відкрита за підозрою у шахрайстві, називає її в документах «лідером забороненої організації». У 2017 році жінці відмовили у статусі біженки в Україні, а коли вона через суд домоглася повторного розгляду свого звернення, в результаті їй знову відмовили у наданні притулку.

На переконання підписантів, у Казахстані Ахметовій загрожують тортури та ув’язнення.

На батьківщині на підтримку журналістки відбуваються мітинги. Так, 8 січня активісти в найбільшому місті Казахстану Алмати закликали Україну не видавати їхній країні опозиційну блогерку Жанару Ахметову (Ахмет) з міркувань її безпеки.

У березні 2017 року Жанара Ахметова разом із малолітнім сином прибула в Україну, щоб просити про політичний притулок. Влада Казахстану оголосила її в розшук для відбування покарання за вироком про «шахрайство» (за цією статтею її засудили до 7 років позбавлення волі).
…

14 січня почалися консультації щодо нової базової угоди про співпрацю між Україною та Великою Британією. Про це повідомили у Міністерстві закордонних справ України.

У МЗС повідомляли, що Україна укладе з Великою Британією новий договір після того, як Сполучене королівство офіційно завершить процедури, пов’язані з припиненням членства в Євросоюзі.

Минулого тижня Палата громад парламенту Великої Британії схвалила законопроєкт, який передбачає вихід з Євросоюзу до 31 січня 2020 року. Після цього почнуться переговори про нову торговельну угоду з Брюсселем. Опозиція побоюється, що сторони не встигнуть їх завершити до кінця року, проте Джонсон впевнений в зворотному.
…

У доопрацьованому проєкті закону про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади Севастополь згадується як окрема адміністративно-територіальна одиниця України, повідомив постійний представник президента України в АРК Антон Кориневич.

За його словами, відповідна правка внесена за зверненням представництва, яке він очолює.

«Ми залишаємося на позиції, що жодне місто України не повинно мати спеціального статусу. Але допоки АР Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими територіями і обидві згадуються у резолюціях міжнародних організацій, і допоки статус Криму на рівні Конституції не змінено, видається за доцільне, з метою дотримання сталості позиції України на міжнародній арені, залишити Севастополь як окрему адміністративно-територіальну одиницю в Конституції України», – написав чиновник у фейсбуці.

У поданих раніше пропозиціях президента України Володимира Зеленського про зміну Конституції не згадувався анексований Росією Севастополь, який, як і Київ, має спеціальний статус.

4 жовтня 2019 року Верховна Рада України проголосувала за нову Програму дій уряду, в якій відсутня згадка про Севастополь. Журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії звернулися до Кабінету міністрів з питанням про відсутність Севастополя в стратегічному документі, однак відповіді поки не отримали.
…

Президент Литви Ґітанас Науседа у державне свято, яке сьогодні відзначає його країна, – День захисників свободи, висловив слова підтримки Україні, йдеться в повідомленнях на його сторінках у соцмережах.

«Це особливий день для Литви. День, позначений болем скорботи, день, коли ми здобули нашу свободу. Саме в цей день ми відчуваємо особливу несправедливість у нашій братній Україні. Слава Україні! За вашу і нашу свободу», – сказав Науседа.

Він також згадав про українців, які 13 січня 1991 року «кинулися допомагати Литві захищати свою свободу».

«Ми завжди простягаємо руку допомоги Україні. Ми ніколи не визнаємо анексію Криму і підтримаємо Україну перед російським агресором на Донбасі», – додав Ґітанас Науседа.

Днями президент Литви також вручив державні нагороди українцям – учасникам подій 13 січня 1991 року. Повідомлялося, що «з 2002 року вперше нагороджено 11 українців, які підтримали Литву».

13 січня в Литві відзначають День захисників свободи. Саме цього дня 1991 року радянські сили здійснили спробу повалення законної влади Литви, яка 11 березня 1990 року проголосила незалежність від СРСР. Тисячі цивільних стали на захист будівель парламенту та телецентру у Вільнюсі, серед захисників литовського парламенту були й українці – єдині серед представників інших держав. При спробі радянських військ взяти штурмом Вільнюську телевежу і будівлю радіо і телебачення загинули 14 людей, понад тисяча постраждали.
…

Офіс Генпрокурора доручив розслідування вбивства 3-річного сина депутата Київської обласної ради В’ячеслава Соболєва Головному слідчому управлінню Нацполіції України, повідомила у понеділок пресслужба відомства.

«Крім того, змінено групу прокурорів та в подальшому процесуальне керівництво у цьому провадженні буде здійснювати Офіс Генерального прокурора», – йдеться в повідомленні.

Ввечері 1 грудня 2019 року у центрі Києва обстріляли автомобіль, у салоні якого перебувала родина депутата Київської обласної ради В’ячеслава Соболєва. Куля влучила у трирічного хлопчика – сина Соболєва, який помер дорогою до лікарні.

2 грудня правоохоронці заявили про затримання двох підозрюваних у нападі. За даними поліції, їм – 18 і 19 років. Юнакам повідомлено про підозру за статтею «умисне вбивство малолітньої дитини, вчинене на замовлення». 4 грудня за заклопотанням прокуратури їм було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права на заставу.
…