Влада має повертати «своїх героїв, але не ціною паплюження цінностей, за які ці герої билися»
…

Після зміни обвинуваченим ексберкутівцям запобіжного заходу у справі про розстріли на Майдані судовий розгляд буде продовжено, повідомила пресслжба Генпрокуратури.

«Вони (обвинувачені – ред.) будуть зобов’язані виконувати покладені судом обов’язки, зокрема прибувати за першим викликом суду. У випадку невиконання обвинуваченими обов‘язків і встановлення обставин, що обвинувачені переховуються від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, судом буде прийнято рішення про оголошення їх у розшук», – йдеться в повідомленні.

У ГПУ додали, що в разі оголошення обвинувачених у міжнародний розшук, може бути ухвалене рішення про здійснення заочного кримінального провадження.

Колегія суддів Київського апеляційного суду в суботу ввечері ухвалила рішення про зміну запобіжного заходу колишнім працівникам підрозділу особливого призначення «Беркут», обвинуваченим у розстрілі людей під час подій Євромайдану у 2014 році. Так, Олегові Янішевському, Сергієві Зінченку та Павлу Аброськіну, які досі перебували під вартою, а також Сергієві Тамтурі та Олександру Маринченку, які були під домашнім арештом, призначили натомість особисте зобов’язання. Таким чином суд залишив без задоволення прохання сторони потерпілих залишити незмінними апеляційні скарги обвинувачених.

28 грудня в суді прокурори підтвердили, що ексберкутівці включені до списку на обмін утримуваними особами між Києвом та бойовиками «ЛДНР».

Після рішення суду про звільнення ексберкутівців під особисте зобов’язання близько сотні протестувальників зібралися під будівлею Лук’янівського СІЗО у Києві, перекинувши сміттєві баки перед воротами установи з метою перешкодити вивезенню колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут».
…

Під будівлею Лук’янівського СІЗО у Києві близько сотні людей влаштували в суботу ввечері протест, щоб завадити вивезенню звільнених судом з-під варти ексберкутівців для планованого на 29 грудня обміну утримуваними особами. Протестувальники перекинули сміттєві баки, щоб перегородити виїзд із СІЗО.

Крім того, під Київським апеляційним судом після оголошення рішення про зміну запобіжних заходів п’ятьом ексберкутівцям на «особисте зобов’язання» сталась штовханина під будівлею суду – також з метою перешкодити вивезенню ексберкутівців, які, за даними прокурорів, включені до списку на обмін утримуваними особами між Києвом та бойовиками «ЛДНР».

Колегія суддів Київського апеляційного суду в суботу ввечері ухвалила рішення про зміну запобіжного заходу колишнім працівникам підрозділу особливого призначення «Беркут», обвинуваченим у розстрілі людей під час подій Євромайдану у 2014 році. Так, Олегові Янішевському, Сергієві Зінченку та Павлу Аброськіну, які досі перебували під вартою, а також Сергієві Тамтурі та Олександру Маринченку, які були під домашнім арештом, призначили натомість особисте зобов’язання. Таким чином суд залишив без задоволення прохання сторони потерпілих залишити незмінними апеляційні скарги обвинувачених.

Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що обмін утримуваними особами запланований на 29 грудня.
…

Йдеться про 5 обвинувачених у розстрілі людей під час подій Євромайдану у 2014 році
…

Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що скерувала до суду справу щодо розкрадання газу на 1,4 мільярда гривень фірмами-власниками Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ, які заснували Богдан та Ярослав Дубневичі. 

«Прокурорами САП за матеріалами досудового розслідування НАБУ затверджено та скеровано до суду обвинувальний акт у справі щодо заволодіння понад 300 млн кубометрів природного газу НАК «Нафтогаз України» стосовно 4 осіб, серед яких директор ТзОВ «Енергія – Новояворівськ», технічний директор ТзоВ «Енергія-Новий Розділ», фінансовий директор двох вищевказаних підприємств, а також організатор схеми – радник директора ТзОВ «Енергія». Ще одного підозрюваного – директора ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» оголошено в розшук, а справу відносно нього виділено в окреме провадження», – йдеться в повідомленні.

Наразі обвинувальний акт скеровано до Антикорупційного суду для розгляду по суті.

У САП вказали, що, за даними слідства, підприємства-власники Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ впродовж 2013-2015 років уклали низку угод про закупівлю в НАК «Нафтогаз України» газу для виробництва теплової енергії населенню. Для здешевлення тепла для цієї категорії споживачів НАК постачав ТЕЦ газ за цінами, суттєво нижчими від ринкових, в результаті чого зазнав значних збитків.

У січні 2018 року детективи НАБУ затримали та повідомили про підозру 5 особам, серед яких 4 посадовці компаній-власниць ТЕЦ та «фізичній особі, яка є наближеною до народних депутатів».

Судом було накладено арешт на майно Новороздільської та Новояворівської ТЕЦ, а самі об’єкти перейшли під тимчасове управління київського приватного підприємства «Гарант Енерго М». Втім воно не змогло впоратися із викликами управління, головним чином – технічним станом ТЕЦ і питанням оплати праці робітникам. В результаті у цьому опалювальному сезоні жителі Нового Роздолу і Новояворівська на Львівщині не змогли вчасно отримати тепло у помешкання. Уряд визнав ситуацію надзвичайною, тепло жителям цих міст подали лише 21 листопада.
…

У Генеральній прокуратурі України повідомили про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою народного депутата VIII скликання у вчиненні хуліганських дій в приміщенні селищної ради на Чернігівщині.

«Стороні захисту для ознайомлення надано матеріали кримінального провадження. Після ознайомлення прокуратура планує скерувати обвинувальний акту до суду», – йдеться в повідомленні.

Раніше і Державне бюро розслідувань повідомило про завершення досудового розслідування цієї справи. В обох відомствах не вказують прізвища ексдепутата. Водночас обставини справи вказують на Максима Микитася.

У липні цього року повідомлялося про сутичку між народним депутатом попереднього скликання і на той момент кандидатом до Верховної Ради за 206 округом Максимом Микитасем та головою об’єднаної територіальної громади Сергієм Пінчуком в селі Любечі.

Максим Микитась є також фігурантом справи про заволодіння чужим майном. Протягом жовтня 2019 року його двічі заарештовував Вищий антикорупційний суд. Востаннє він вийшов під заставу 80 мільйонів гривень.
…

Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що 29 грудня заплановано обмін утримуваними. Про це він сказав під час робочої поїздки до Івано-Франківської області, повідомляє «Укрінформ».

«Повинен бути обмін завтра. Ми чекаємо на це. Поки не завершена повна верифікація всіх людей», – зазначив Зеленський.

Він назвав це питання найскладнішим завданням року.

 грудня в Парижі відбувся саміт у «нормандському форматі» – зустріч лідерів Франції, Німеччини, України і Росії. ​На зустрічі сторони домовились, що до кінця року Київ та Москва проведуть обмін утримуваними особами за формулою «всіх на всіх» до 31 грудня. 
…

Прокуратура Автономної Республіки Крим порушила кримінальне провадження за частиною 1 статті 146 КК України (незаконне позбавлення волі) за фактом затримання і позбавлення волі жителя Сімферополя Дениса Кашук, якого російські силовики підозрюють в придбанні та зберіганні вибухівки.

«Слідством встановлено, що «кримські правоохоронці» спочатку «затримали» кримчанина за «підозрою» у вчиненні злочинів передбачених статтями 222 (незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, його основних частин, боєприпасів) та 222-1 (незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння вибухових речовин або вибухових пристроїв) Кримінального Кодексу РФ. Пізніше, «судді» незаконно створеного Київського районного суду міста Сімферополя обрали затриманому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою», – мовиться у повідомленні.

За інформацією відомства, досудове розслідування здійснює Головне управління Національної поліції України в АР Крим і Севастополі.

Раніше адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив, що ФСБ Росії затримала жителя Сімферополя Дениса Кашука за підозрою в придбанні і зберіганні зброї. У коментарі Крим.Реалії дружина Кашука, Ольга, розповіла, що він не виходив на зв’язок з 17 грудня, а в їхньому будинку пройшов огляд.

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 20 грудня обрав Кашуку запобіжний захід у вигляді утримання в СІЗО до 18 лютого 2020 року. Сторона захисту оскаржила арешт.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест через арешт Кашука в анексованому Криму.
…

Адвокат потерпілих у справах Майдану Олена Сторожук заявила про відвід головуючій судді Маргариті Васильєвій у судовому засіданні з розгляду апеляційних скарг на запобіжні заходи ексберкутівцям, обвинуваченим у розстрілі людей під час подій Євромайдану у 2014 році, передає агенція УНІАН.

«Зі сторони потерпілих мені чітко зрозуміло, що на вас (звернення до судді – ред.) здійснюється тиск. Я вважаю, що ви зобов’язані заявити самовідвід, якщо ви заявляєте, що тиску на вас немає, то такий відвід заявлю вам я у зв’язку з тим, що у вас є явна упередженість», – сказала адвокат.

Наразі про реакцію колегії суддів на цю заяву щодо відводу головуючої невідомо.

Раніше сьогодні колегія суддів не задовольнила іншої заяви сторони потерпілих про відвід прокурорам, яких ГПУ направила на заміну групі тих прокурорів, які вели справу 5 років.

27 грудня Київський апеляційний суд розпочав слухання справи щодо апеляційних скарг у кримінальному провадженні відносно колишніх працівників підрозділу особливого призначення «Беркут».

Обвинувачені ексберкутівці оскаржили ухвалу Святошинського районного суду Києва від 19 грудня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання їх під вартою. Фігуранти справи Олег Янішевський, Сергій Зінченко та Павло Аброськін залишаються наразі в СІЗО. Олександр Маринченко – під цілодобовим домашнім арештом, Сергій Тамтура – під нічним домашнім арештом без носіння електронного браслету.

«Адвокатська дорадча група» 26 грудня повідомила про подання клопотання від тридцяти потерпілих у справі про розстріл протестувальників 20 лютого 2014 року щодо обов’язкової їхньої участі у розгляді апеляції на запобіжний захід колишнім беркутівцям, обвинуваченим у цій справі.

За інформацією адвокатів потерпілих, колишніх беркутівців готують на обмін, а для цього потрібно звільнити їх з-під варти. Однак офіційного підтвердження про те, що ексберкутівці будуть долучені в списки на обмін немає.
…

Президент України Володимир Зеленський звільнив колишнього голову СБУ Василя Грицака з військової служби у запас, йдеться у відповідному указі на сайті Офісу президента.

«Звільнити генерала армії України Грицака Василя Сергійовича з військової служби в запас Служби безпеки України у зв’язку із проведенням організаційних заходів з правом носіння військової форми одягу», – йдеться в тексті документа.

Указ датований 27 грудня 2019 року.

Василь Грицак був звільнений з посади голови СБУ у серпні, його наступником на цій посаді став Іван Баканов.

 
…

Президент України Володимир Зеленський назвав отримання українським «Нафтогазом» від російського «Газпрому» 2,9 мільярдів доларів компенсації за рішенням Стокгольмського арбітражу великою перемогою для країни.

«Ще одна перемога. Для когось, може, й маленька. А для країни – велика. НАК «Нафтогаз України» отримав від «Газпрому» $2,9 млрд компенсації за рішенням Стокгольмського арбітражу. Гроші вже на українських рахунках – відповідно до досягнутих домовленостей», – написав Зеленський у фейсбуці.

У «Нафтогазі» раніше підтвердили отримання від «Газпрому» 2,918 мільярдів доларів компенсації на виконання рішення Стокгольмського арбітражу 2018 року. У компанії додали, що за результатами транзитного арбітражу загалом отримали 5 мільярдів доларів.

У «Нафтогазі» також зазначили, що сторони продовжують переговори щодо умов подальшої співпраці із «Газпромом» після завершення чинного контракту 1 січня 2020 року.

20 грудня представники України, Росії, Євросоюзу, а також компанії «Оператор газотранспортної системи України», «Нафтогазу» та російського «Газпрому» попередньо домовилися зберегти транзит, натомість українська енергетична компанія відмовилася від інших позовів проти російського монополіста.

Серед найважливіших домовленостей сторін:

«Газпром» погодився до 29 грудня виплатити «Нафтогазу» 2,9 мільярда доларів, як це передбачає рішення Стокгольмського арбітражу від лютого 2018 року;
сторони відкликають всі позови, за якими наразі немає ухвалених рішень, в тому числі – позов «Нафтогазу» до російської енергетичної корпорації на 12,2 мільярда доларів та на 1,33 мільярда кубічних метрів газу;
з активів та майна «Газпрому» знімають арешти, сторони відмовляються від претензій в майбутньому щодо претензій у зв’язку з контрактами на постачання та транзит газу від 19 січня 2009 року;
після виконання цих умов – «Газпром» та «Нафтогаз» укладають договір про транзит газу через Україну​.

В українському уряді заявили, що на переговори про транзит російського газу через знадобиться «ще день-два».
…

Красногвардійський райсуд Дніпра у п’ятницю звільнив з-під варти громадян України Дар’ю Мастікашеву та Олександра Каратая, підозрюваних в державній зраді. Інформацію про це Радіо Свобода підтвердив їхній адвокат Валентин Рибін.

За його словами, обоє його підзахисних підписали угоди про визнання провини. Суд засудив обох до 2 років 4 місяців й 11 днів позбавлення волі.

Валентин Рибін поінформував, що Мастікашеву та Каратая було звільнено з-під варти у залі суду, обох їх наразі готують до обміну.

«Після звільнення у залі суду їх у супроводі співробітників СБУ повезли на пункт збору. Інформація про місце перебування не розголошується», – сказав адвокат.

У листопаді 2018 року в Дніпрі розпочався суд над громадянами України, підозрюваними в державній зраді, Дар’єю Мастікашевою та Олександром Каратаєм. Сторона обвинувачення заявила клопотання про продовження їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи наявністю ризиків того, що підсудні можуть ухилятись від суду та чинити незаконний вплив на свідків.

Водночас адвокати наполягали на поверненні обвинувального акту до прокурори, як такого, що «не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу»: в обвинувальному акті щодо обох підсудних фігурувало слово «підозрюється», а не «обвинувачується».

Тоді Бабушкінський районний суд Дніпра повернув обвинувальний акт прокуратурі.

Мастікашевій та Каратаєву інкримінували дії, спрямовані «на шкоду суверенітету та інформаційній безпеці України». Їх підозрювали в тому, що 2017 році вони організували виїзд в Росію колишніх українських військових, учасників бойових дій на Донбасі, під приводом працевлаштування. Обвинувачення вважає, що в подальшому українських екс-військових хотіли використовуватися для диверсій, зрежисованих російськими спецслужбами.

Раніше захисники Дар’ї Мастікашевої та Олександра Каратая заявляли, що обоє були затримані незаконно та зазнали катувань під час слідства. Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch вимагала перевірки інформації про «тортури в СБУ» щодо Дар’ї Мастікашевої. В СБУ незаконні дії заперечували.
…

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова закликала російського омбудсмена Тетяну Москалькову провести медичне обстеження кримських татар Тимура Ібрагімова і Сервера Зекір’яєва, фігурантів другої бахчисарайського «справи Хізб ут-Тахрір».

«Тимур Ібрагімов – інвалід ІІІ групи, в нього відсутнє одне око. Сервер Зекір’яєв має хронічний остеохондроз, радикуліт, ниркову недостатність та гіпертонію. Крім того, наразі, Сервер скаржиться на запалення лімфатичних вузлів на шиї та проблеми з судинами на ногах. Однак, адміністрація пенітенціарної установи на порушення міжнародних стандартів тримання осіб під вартою не надає нашим співгромадянам необхідної медичної допомоги», – написала Денісова у фейсбуці.

Вона зазначила, що з огляду на те, що військовий суд у Ростові-на-Дону відмовив захисту у наданні медичної допомоги цим двом кримським татарам.

«Через це в невідкладному порядку звертаюся до уповноваженого з прав людини в РФ Тетяни Москалькової терміново вжити заходів щодо проведення повного медичного обстеження, за результатами якого забезпечити надання необхідного лікування», – наголосила Денісова.

15 листопада Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір».

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій в Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
…

Заарештований підконтрольним Кремлю судом в анексованому Криму житель Сімферополя Денис Кашук відмовився від незалежних захисників. Цю інформацію проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії підтвердив адвокат Назім Шейхмамбетов, який виступав одним із захисників сімферопольця.

Адвокат вирішив не коментувати це рішення Кашука.

Рідні заарештованого підтвердили в ефірі Радіо Крим.Реалії, що Кашук відмовляється від незалежних адвокатів, але запевняють, що він змушений це робити.

Раніше Шейхмамбетов повідомив, що ФСБ Росії затримала жителя Сімферополя Дениса Кашука за підозрою в придбанні і зберіганні зброї. У коментарі Крим.Реалії дружина Кашука, Ольга, розповіла, що він не виходив на зв’язок з 17 грудня, а в їхньому будинку пройшов огляд.

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 20 грудня обрав Кашуку запобіжний захід у вигляді утримання в СІЗО до 18 лютого 2020 року. Сторона захисту оскаржила арешт.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест через арешт Кашука в анексованому Криму.

 
…

«Все інше – це території, якими московити заволоділи, завдячуючи власній тваринній жорстокості і підступності» – мер Херсона
…

Київський апеляційний суд відправив під нічний домашній арешт колишнього народного депутата із Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олексія Кайду, якого підозрюють у нападі на чинного народного депутата зі «Слуги народу» Андрія Богданця в кулуарах парламенту.

Запобіжний захід обраний до 12 лютого 2020 року.

12 грудня Печерський районний суд Києва відмовився задовольнити клопотання прокурора, який просив відправити Кайду під арешт. Натомість колишнього депутата відпустили на поруки.

За день до цього в стінах парламенту стався конфлікт між депутатом від «Слуги народу» Андрієм Богданцем та групою представників ВО «Свобода». Після цього парламентаря шпиталізували зі струсом мозку.

Сутичка сталася біля приміщення, де відбувалося засідання аграрного комітету, який почав розгляд законопроєкту про обіг земель сільськогосподарського призначення. Наразі «Свобода» виступає проти запровадження ринку землі.

Поліція відкрила провадження за статтею 346 Кримінального кодексу України (погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча).
…

8 листопада патріарх Олександрійський і всієї Африки Феодор ІІ вперше згадав ім’я Епіфанія як предстоятеля ПЦУ в диптиху православних церков
…

Сторона обвинувачення у справі про вибух під час мирної ходи біля Палацу спорту у Харкові клопотав про довічне ув’язнення для обвинувачених Володимира Дворнікова, Віктора Тетюцького і Сергія Башликова, але водночас просив змінити їм запобіжний захід із арешту на особисте зобов’язання, пояснивши це включення згаданих осіб до списків на обмін утримуваними особами. Про це із зали суду повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Зараз у суді триває засідання, розгляд перебуває на етапі судових дебатів.

Раніше родичі загиблих внаслідок теракту та громадські активісти мітингували під Офісом президента у Києві та кілька разів у Харкові проти можливого обміну (з Росією) обвинувачених. На акцію вийшло кілька десятків людей. 

22 лютого 2015 року біля Палацу спорту в Харкові під час мирного маршу «Єдності та гідності» стався вибух. Подію кваліфікували як теракт, на місці загинули двоє людей, були поранені ще 11. Згодом двоє поранених померли в лікарні, серед загиблих – правоохоронець і троє активістів – Данило Дідик (15 років), Микола Мельничук (18 років), Вадим Рибальченко (37 років), Ігор Толмачов (52 роки).

У справі щодо організації теракту і закладенні міни проходять троє підозрюваних – Володимир Дворніков, Віктор Тетюцький і Сергій Башликов, яких, за даними слідства, завербували російські спецслужби. Чоловіки свою провину заперечують.

 
…

Поліція встановила особу підозрюваного у нападі на кількох співробітників медіа під час розгляду апеляції на запобіжний захід фігурантці справи Шеремета Юлії Кузьменко 24 грудня, повідомляє Міністерство внутрішніх справ.

«Провівши першочергові слідчі дії, поліцейські встановили одного із нападників. Ним виявився 29-річний мешканець Київської області. Відомо, що раніше молодик уже мав проблеми із законом: у 2016 році напав із ножем на киянина», – йдеться у повідомленні на фейсбуці відомства.

За цими даними, поліцейські підготували проект підозри та скерували документ для погодження у прокуратуру; слідчі дії тривають.

Як повідомляється, 24 грудня до правоохоронців звернулися троє медійників, і ті почали провадження за статтею «погрози або насильство щодо журналістів». Імен постраждалих у відомстві не називають.

Як зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко, у вівторок, 24 грудня, про перешкоджання журналістській діяльності повідомили четверо співробітників медіа: Антоніна Бєлоглазова та Дмитро Кучер (видання «Правовий контроль» і Sharij.net), Юлія Корзун (видання Страна.ua) та Алла Жизневська (телеканал «ЗІК»).

Апеляційний суд Києва 24 грудня відхилив апеляційну скаргу на запобіжний захід для однієї з підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко, яку 14 грудня заарештували на два місяці. 

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня 2019 міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків. Усі свою причетність до злочину заперечують. 

 
…

Наступний допит блогерки та волонтерки Марусі Звіробій заплановано на 10 січня. Про це Звіробій повідомила журналістам після сьогоднішнього допиту у Державному бюро розслідувань.

За її словами, допит був «адекватний».

«Мене опитував слідчий, який приходив до мене з обшуком, і зі мною були два мої адвокати. Прискіпатися немає до чого сьогодні, молодці», – зазначила Звіробій.

Вона додала, що залишається у справі в статусі свідка.

28 листопада співробітники Державного бюро розслідувань прийшли з обшуком до квартири Олени Біленької, яка відома як блогерка Маруся Звіробій. За два дні до того, ДБР скерувало до Генпрокуратури проєкт підозри народній депутатці від «Європейської солідарності» Софії Федині та Марусі Звіробій. На думку слідства, 26 жовтня Федина та Звіробій висловлювали погрози вбивством, адресовані президенту Зеленському. Обидві підрозрювані відкидають звинувачення.

Маруся Звіробій (справжнє ім’я Олена Біленька) – нагороджена волонтерською відзнакою «Народний герой України»; учасниця Революції гідності, ініціаторка проєкту «Допомога пораненим Майдану»; влітку 2014 року на волонтерський засадах організувала полігон, на якому інструктори навчали початковій військовій підготовці тих, хто добровільно йшов на фронт; пізніше полігон став центром підготовки контрактників десантно-штурмових військ, а його випускників почали називати «Марусиними ведмедями»; військовослужбовець ЗСУ та Національної гвардії України; звільнена в запас за станом здоров’я.
…

Державні газові компанії України та Росії 26 грудня повинні зустрітися у Відні, щоб погодити умови нового контракту про транзит природного газу. Представники українського «Нафтогазу» та російського «Газпрому» мають знайти альтернативу нинішньому 10-річному контракту, термін дії якого закінчується 1 січня, і, як очікується, замінити його на п’ятирічну угоду, щоб російський газ далі надходив до Європи через Україну.

«26 грудня ми будемо працювати над спільним варіантом (угоди – ред.)», – заявив раніше виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко. Він додав, що завершити погодження договорів планують 27 грудня, але за необхідності продовжать роботу на вихідних.

Очільник Міненерго Росії Олександр Новак в коментарі російським ЗМІ 25 грудня також висловив сподівання, що угода про транзит газу буде підписана в ці вихідні.

У Берліні 20 грудня підписали протокол представники України, Росії, Євросоюзу, а також компанії «Оператор газотранспортної системи України», «Нафтогазу» та російського «Газпрому». Сторони попередньо домовилися зберегти транзит, натомість українська енергетична компанія відмовилася від позовів проти російського монополіста.

Серед найважливіших домовленостей сторін:

«Газпром» погодився до 29 грудня виплатити «Нафтогазу» 2,9 мільярда доларів, як це передбачає рішення Стокгольмського арбітражу від лютого 2018 року
сторони відкликають всі позови, за якими наразі немає ухвалених рішень, в тому числі – позов «Нафтогазу» до російської енергетичної корпорації на 12,2 мільярда доларів та на 1,33 мільярда кубічних метрів газу
з активів та майна «Газпрому» знімають арешти, сторони відмовляються від претензій в майбутньому щодо претензій у зв’язку з контрактами на постачання та транзит газу від 19 січня 2009 року
після виконання цих умов – «Газпром» та «Нафтогаз» укладають договір про транзит газу через Україну​

Водночас у протоколі не йдеться про позови проти Росії як держави: наприклад позов «Нафтогазу» щодо активів, втрачених в нині окупованому Кремлем Криму.

Близько 40% з 200 мільярдів кубометрів газу, які Росія відправляє щороку в Європу, транспортується через мережу українських трубопроводів.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби відкривали вогонь 12 разів, а від початку поточної – один раз.

Згідно з повідомленням напередодні сепаратисти стріляли, зокрема із заборонених Мінськими домовленостями видів озброєння, сьогодні – зі стрілецької зброї – в районі Невельського.

Втрат з боку ЗСУ за середу і перші години четверга немає, додали у штабі.

В угрупованні «ЛНР» українських військових звинуватили в двох обстрілах за минулу добу. На ресурсах угруповання «ДНР» зведених даних про обстріли захоплених бойовиками територій немає.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

Предстоятель Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук) в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що процес підготовки до беатифікації (зарахування до лику блаженних) митрополита Андрея Шептицького триває.

«Він був невигідною фігурою чи для польської сучасної історіографії, чи для комуністичної пропаганди. Тобто він ламав всякі рамки, в які його хтось хотів втиснути. І очевидно, що це напрацювання забрало багато часу. Але історичний процес вже закінчився. Тобто папа вже ствердив окремим декретом його (Андрея Шептицького – ред.) геройські чесноти. Тепер зокрема цього року відбувається дослідження вже зафіксованого чуда, чудесного оздоровлення за посередництвом праведного митрополита Андрея. Але є певний юридичний процес», – сказав отець Святослав.

У 2015 році папа Римський Франциск оголосив спеціальний декрет про героїчність діянь митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. Також до Риму передали опис історії, коли у США оздоровилась дівчинка, чия родина молилась до митрополита Андрея.
…

Рядовий Наталія Куліш, про побиття якої повідомив міністр оборони, у коментарі Радіо Свобода розповіла, що тілесні ушкодження їй завдала інша військова – Віра Загороднюк. Інцидент трапився ще 14 грудня.

«Нас відправили шити тенти на машини. Віра заявила, що не буде шити тенти та поїде додому, їй нібито важко це робити. Я почала обурюватися, зав’язався конфлікт, вона почала мене лаяти, а потім вдарила по зубах і вибила два. Синець на обличчі я замазувала, а зуби приклеїла і так ходила до 19 грудня. Потім поїхала до військового шпиталю», – розповіла Куліш, яка проходить службу у військовій частині А3438.

Туди її відправили після проходження навчання у Старичах, Львівська область. Бійку, за словами Куліш, бачив командир роти забезпечення, де вона служить, Михайло Савічев. Втім, він сказав, що нібито нічого не бачив і що жінка нічого не доведе.

За інформацією Куліш, Загороднюк та ще одна військовослужбовець, Юлія Пономарьова, розповіли слідчим, що 19 грудня прийшли в квартиру до Куліш. Там їх зустріли двоє чоловіків, що зізналися в побитті військовослужбовця.

За словами Куліш, конфлікти у підрозділі в неї почалися одразу – з квітня 2019 року. Вона служить кухарем, але, за її словами, їй доводилось працювати різноробочим, зокрема, ремонтувати приміщення, виконувати будівельні роботи. З самого початку вона почала говорити про корупцію в підрозділі, але заяву до військової прокуратури не написала – через тиск і погрози.

«Я почала говорити про розкрадання сухих пайків, про те, що збирають з нас гроші, по 100-150 гривень на місяць, невідомо на що. Мене викликав заступник командира частини з тилового забезпечення Дмитро Ангелюк та заявив, що «я або служу, або не служу» і погрожував звільнити мене за станом здоров’я», – говорить Куліш. 

З квітня до грудня військовослужбовець п’ять разів лікувалась в шпиталі, в тому числі в неврології та гінекології.

Куліш звинувачує Ангелюка у продажі сухих пайків та крадіжці продуктів. Її слова зараз розслідуються – Радіо Свобода чекає коментар військової прокуратури одеського гарнізону. Сам Ангелюк телефоном підтвердив проведення розслідування, але заперечив обвинувачення Куліш щодо корупції та погроз.

25 грудня міністр оборони Андрій Загороднюк повідомив, що в у військовій частині на Одещині побили жіннку-військовослужбовця. Він взяв справу під особистий контроль.
…

У Харкові, під стінами обласної державної адміністрації, відбулася акція протесту проти внесення у списки для обміну із російською стороною обвинувачених у теракті 22 лютого 2015 року, внаслідок якого загинули четверо людей – Володимира Дворнікова, Віктора Тетюцького і Сергія Башликова. В акції взяли участь близько 150 людей.

За словами адвоката потерпілих Олега Головкова, нині процес, який тривав понад чотири роки, вийшов на фінальну стадію. Вже 26 грудня, під час чергового засідання, може стати відома дата оголошення вироку.

За даними Радіо Свобода з власних джерел, усі троє обвинувачених є у списках для обміну, який, згідно з домовленостями Тристоронньої контактної групи в Мінську, має відбутися ще до Нового року.

Учасники акції протесту вважають, що до винесення вироку і навіть після нього обмінювати обвинувачених не можна.

«Їхня провина повністю доведена слідством, і якщо нині ми віддамо терористів Росії, це створить небезпечний прецедент, який означатиме, що будь-хто може приїхати, влаштувати теракт, а потім його обміняють і він залишиться не покараним», – каже активіст Валентин Бистріченко.

Напередодні, під час судового засідання у справі, адвокати обвинувачених заявили Радіо Свобода, що про внесення їхніх підзахисних у списки обміну з російською стороною їм достеменно не відомо, втім, вони розраховують на такий розвиток подій.

«Мені було відомо, що перемови щодо включення до списку були і що вони включені. Підтвердити вказану інформацію я не можу, очікуємо, дуже сподіваємося, що таке може трапитися», – заявив адвокат Ігор Нагорний, який захищає у суді обвинуваченого Володимира Дворнікова.

22 лютого 2015 року біля Палацу спорту в Харкові під час проведення урочистої ходи з нагоди річниці перемоги Революції гідності стався вибух. У результаті теракту загинули четверо людей, серед них неповнолітній школяр Данило Дідик. Також було поранено дев’ятеро людей.

26 лютого 2015 року співробітники СБУ за підозрою у вчиненні теракту затримали трьох жителів Харківщини – Володимира Дворникова, Віктора Тетюцького і Сергія Башликова. Усім трьом оголосили підозру за ч. 3 ст. 258 (терористичний акт) і ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю). 22 квітня 2015 року обвинувальний акт доправили до Фрунзенського районного суду Харкова. Обвинувачені своєї провини не визнали.

Через два роки по тому, у лютому 2017-го, прокурор області Юрій Данильченко заявив, що обвинувачені у скоєнні теракту й їхній захист затягують процес розгляду справи, хоча вона, за словами прокурора, була завершена на 90%.

У квітні 2017 року суд почав слухання у справі про теракт від самого початку, бо в колегії суддів сталась заміна.

Загалом, за даними адвоката потерпілих Олега Головкова, за 4,5 роки слухання справи було зірвано або засідання не відбувалося 170 разів.
…

Провадження за фактом «незаконного переправлення осіб через державний кордон»
…

До окупованого українського Криму з сусідньої Росії прибув перший російський потяг, що дістався півострова так званим Кримським мостом.

Цей потяг із Санкт-Петербурга до Севастополя був у дорозі 43 години 25 хвилин. Російські засоби інформації подають захопливі репортажі про те, як його пасажири «були в захваті» від такої подорожі, як вони «відчували ейфорію» і плакали від радощів. «Коли вагони перетнули межу Кримського мосту (це було в ніч на 25 грудня – ред.), начальник потяга наказав вимкнути світло в коридорах. Усі вигукнули від радощів, дехто вітав одне одного з майбутнім Новим роком, розмахуючи червоними і білими повітряними кульками», – повідомляє, наприклад, державне російське агентство «ТАСС». А в Севастополі, за цими повідомленнями, потяг урочисто зустрічали «під звуки гармошки».

Попередніми днями, 23 грудня, залізничний рух мостом між Кримом і сусідньою Росією формально відкрив президент Росії Володимир Путін, який вкотре прибув на окупований український півострів на порушення норм міжнародного права і українського законодавства. Автомобільний рух цим мостом відкрили 2018 року.

Побудова цього мосту стала черговим порушенням Росією суверенітету і територіальної цілісності України, крім того, міст обмежив максимальну висоту суден, здатних пройти під ним в Азовське море. Офіційний Київ засудив цей проєкт.

ЄС і США також засудили спорудження мосту і запровадили санкції проти тих, хто брав участь у його будівництві, зокрема проти бізнесмена Аркадія Ротенберга, близького соратника Володимира Путіна, чия компанія отримала права на будівництво мосту.
…

Фігуранта другої бахчисарайського «справи Хізб ут-Тахрір», координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва вивели у вівторок із засідання Південного окружного військового суду російського Ростова-на-Дону через «неповагу до суду», повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Сьогодні Сервер Мустафаєв продовжив допит свідка Артикбаєва (співробітника ФСБ Росії – ред.), який постійно відповідав на його питання, що він «не пам’ятає », або «не знає ». Тобто Артикбаєв перестав відповідати на питання. У нього було тільки два варіанти відповідей. І постійно питання Сервера знімав головуючий суддя Зубаіров», – розповів адвокат Айдер Азаматов.

За його словами, Мустафаєв висловлював обурення і сказав судді: «Таке враження, що мозок цього свідка пересадили вам». В результаті суд порадився і вирішив «видалити» Сервера Мустафаєва на одне судове засідання.

Відтак, в наступному судовому засіданні він участі не братиме. Мустафаєв не закінчив допит свідка, у нього залишилося ще близько 60 питань. З них він поставив близько 15-ти.

15 листопада Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір».

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій в Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

 
…

Вищий антикорупційний суд залишив під вартою ексзаступника міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Юрію Гримчаку, повідомляє пресслужба ВАКС.

«Слідча суддя Вищого антикорупційного суду задовольнила клопотання детектива НАБУ щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишньому заступнику міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Так, підозрюваному продовжено строк тримання під вартою на 53 дні (до 14 лютого 2020 року включно) із альтернативою внесення застави у сумі 1 999 761 гривень», – йдеться в повідомленні.

У ВАКС нагадали, що дії Гримчака кваліфіковані за статтею про зловживання впливом.

Юрія Гримчака і брата його дружини Ігоря Овдієнка затримали 14 серпня у справі про вимагання 1,1 мільйона доларів хабарів за нібито сприяння в ухвалені рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави. Перед затриманням вдома у заступника міністра пройшов обшук. Їм інкримінують злочин, передбачений статтею 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).

15 серпня Юрію Гримчаку та Ігорю Овдієнку оголосили підозру. За версією слідства, «бралися кошти на погодження проєктів будівництва та реконструкції будівель та споруд» і «вирішення цивільного позову у Верховному суді». 22 жовтня Гримчаку змінили підозру на частину 2 статті 28, частину 3 статті 369-2 (зловживання впливом).
…

Після розгляду апеляційної скарги Верховним судом Росії, адвокати фігурантів першої сімферопольської групи «Хізб ут-Тахрір» мають намір звертатися в міжнародні інстанції зі скаргами. Про це в коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла адвокат Ліля Гемеджі.

«Сторона захисту виклала свої аргументи, чому вона вважає вирок Північно-Кавказького військового окружного суду Ростова-на-Дону незаконним. Всім нашим підзахисним була знижена міра покарання на півроку, що сторона захисту не розцінює як значне досягнення. Після отримання вироку на руки, адвокати будуть подавати скаргу в Європейський суд з прав людини», – розповіла Гемеджі.

Вона уточнила, що, можливо, скарги будуть подавати і в комітети ООН, де «ми будемо продовжувати доводити невинність своїх підзахисних і порушення ряду статей Європейської конвенції».

Захисниця уточнила, що можливий обмін утримуваними між Росією і Україною вирішить питання «політичних переслідувань тільки тимчасово, але не вирішить проблему глобально».

«Якщо розглядати обмін як можливе рішення даної проблеми, то для родичів політв’язнів – це було б великою підмогою, коли сім’ї могли б возз’єднатися. Але обмін, на превеликий жаль, не вирішує глобально всієї проблеми. І після того, як звільнять одних, можливе кримінальне переслідування інших активістів», – зазначила Гемеджі.

Верховний суд Росії при розгляді апеляційної скарги 24 грудня змінив вирок фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група). Терміни ув’язнення для кримчан зменшилися на 6 місяців.

Таким чином Узеір Абдуллаєв отримав 12 років і 6 місяців ув’язнення, Рустем Ісмаїлов – 13 років і 6 місяців, Еміль Джемаденов – 11 років і 6 місяців, Айдер Саледінов – 11 років і 6 місяців. Теймур Абдуллаєв після перегляду вироку отримав 16 років і 6 місяців колонії, при цьому для нього передбачений адміністративний нагляд строком на 1 рік і 4 місяці.

12 жовтня 2016 року в Криму було проведено обшуки у п’яти мусульманських сім’ях. В результаті обшуків було затримано п’ятьох кримських татар, яких звинувачують в участі в забороненій в Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір»: Рустема Ісмаїлова, Узеїра Абдуллаєва, Теймура Абдуллаєва, Еміля Джемаденова, Айдера Саледінова.

Зараз кримчани перебувають у російському Ростові-на-Дону. 10 серпня суд продовжив їм арешт на два місяці.
…