Зеленський підписав закон про незаконне збагачення і цивільну конфіскацію

Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо «конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів». Про це свідчать заяви на сайті Офісу президента та Верховної Ради.

Цей законопроєкт, ініційований самим Зеленським, Верховна Рада ухвалила в другому читанні 31 жовтня.

«Документ доповнює Кримінальний кодекс України новою статтею 368-5 «Незаконне збагачення», згідно з якою набуття вищевказаними особами активів, вартість яких більш ніж на 6,5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує їхні законні доходи, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років», – йдеться в коментарі Офісу президента.

Також законопроєкт запроваджує процедуру цивільної конфіскації корупційних активів.

Читайте також: «Зе комбінатор»: як Богдан на держслужбі систематично обходив антикорупційне законодавство​

Відповідні позови розглядатиме Вищий антикорупційний суд, куди звертатимуться прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

27 лютого Конституційний суд визнав неконституційним притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення. Суд дійшов висновку, що стаття про незаконне збагачення не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура наприкінці березня опублікувала перелік 65 кримінальних справ, закритих через скасування статті про незаконне збагачення.

У Національному антикорупційному бюро України тоді ж повідомили, що детективами розслідувались факти незаконного збагачення на понад півмільярда гривень в межах більш ніж 60 кримінальних проваджень, втім від 27 березня бюро більше немає таких справ про незаконне збагачення.

Найстарша українська громадська організація в Чехії відсвяткувала ювілей

Найстаршій українській громадській організації в Чехії – «Українській ініціативі в Чеській Республіці» – виповнюється 25 років. Метою її заснування в 1994 році була потреба згуртувати українську громаду, яка зростала не тільки в Празі, але й у інших великих чеських містах – Брно, Плзень та Градец-Кралове.

«Українська ініціатива» ставить своєю метою підтримку, розвиток і захист інтересів українців в Чехії, популяризацію української історії, культури, традицій України в чеському суспільстві, а також розвиток і збагачення українсько-чеського діалогу.

Першою очолила «Українську ініціативу» Лідія Райчинець-Затовканюк, якій вдалося згуртувати навколо себе і залучити до громадського і культурного життя значну частину громади. Нині «Українська ініціатива» належить до найактивніших українських громадських організацій в Чехії.

Також відзначає свій 15-літній ювілей самодіяльний творий український колектив «Джерело», заснований в листопаді 2004 року в Празі. Як зазначають члени колективу, їх «об’єднує любов до рідної землі, рідної пісні та народної творчості, необхідність у спілкуванні рідною мовою». 

З ювілеями українців у Празі на урочистому засіданні привітали  міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек, а також посол України в Чехії Євген Перебийніс.

Міністр розповів про рівень покриття України інтернетом

Рівень покриття України інтернетом доходить до 70%, повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Ми проводимо дослідження. Регулятор нам дає дані, що на 62% покрита країна. Але це не про мобільний, а про швидкісний інтернет. Але ми вже бачимо, коли почали занурюватися і шукати додаткові джерела досліджень, що вже десь до 70% ми доходимо. Але ми скоро вже опублікуємо ці дані. Наша мета – на 90-100%», – сказав Федоров в етері програми «Суботнє інтерв’ю».

Він заявив, що українська влада планує реалізувати цю мету до 2022 року.

17 травня п’ятий президент України Петро Порошенко підписав указ про заходи для запровадження системи мобільного зв’язку п’ятого покоління (5G).

У липні шостий президент Володимир Зеленський підписав указ про поліпшення доступу до зв’язку четвертого покоління (4G) по всій країні до кінця року.

 

Федоров обіцяє, що електронними водійськими правами можна буде «насолоджуватися» вже в грудні

Електронними водійськими правами можна буде користуватися вже в грудні, заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Два-три тижні до нового року вже можна буде насолоджуватися електронними правами», – сказав Федоров у програмі «Суботнє інтерв’ю».

Він розповів, що нормативно вже все готово для впровадження змін.

«Додаток вже тестується. Тобто я його вже бачив. Кожного дня у нас є зустрічі регулярні з нашими розробниками, з нашою командою. Тобто все на виході. Мені здається, що у перших числах грудня у нас буде вже все готово до релізу. Ми будемо чекати гарної нагоди для того, щоб провести таку велику презентацію, щоб багато людей про це дізналися. Я думаю, що це, можливо, буде на презентації «100 днів роботи уряду». Тобто це середина грудня. Але на початку грудня вже все буде готово», – заявив Федоров.

За даними Міністерства внутрішніх справ, за дев’ять місяців 2019 року до адміністративної відповідальності за відсутність при собі водійських прав чи техпаспорту притягли близько 160 тисяч людей.

Міністр економіки Німеччини прирівняв доступ до інтернету до прав людини –ЗМІ

Міністр економіки та енергетики Німеччини Петер Альтмаєр порівняв вільний доступ до інтернету до прав на освіту та медичну допомогу, повідомляє Deutsche Welle. Про це він заявив 24 листопада напередодні форуму у Берліні, присвяченому цій темі.

За словами Альтмаєра, інтернет повинен залишатися «глобальним і вільним» також для країн, що розвиваються, і це стосується не тільки урядових, а й неурядових секторів.

Україна опинилася в списку «частково вільних країн» у рейтингу «Свобода в мережі-2019», складеному правозахисною організацією Freedom House. Серед країн пострадянського простору вище за Україну розташувалися Киргизстан, також визнаний «частково вільним», а також цілком «вільні» Вірменія та Грузія. Водночас «невільними» визнані Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Узбекистан та Росія.

Як ідеться в тексті, українські політики намагаються маніпулювати суспільною думкою в мережі, і число таких випадків зросло перед президентськими виборами 2019 року в Україні. 

Тим часом, інша правозахисна організація Amnesty International  вказує на загрози правам людини з боку великих корпорацій та соцмереж, які збирають та акумулюють велику кількість особистої інформації про людей. 

В Amnesty International нагадали про скандал навколо компанії Cambridge Analytica, «який показав, на скільки легко інформацію про людину можуть використати не за призначенням непередбачуваним шляхом з метою маніпуляції ними та впливу». У 2018 році компанію звинувачували у зловживанні особистими даними десятків мільйонів користувачів соціальної мережі Facebook для втручання у вибори президента США на користь Дональда Трампа.

Журнал The Economist опублікував карту України без Криму – посольство

Посольство України у Великій Британії засудило на своїй сторінці у твіттері публікацію журналом The Economist ілюстрації, де зображена карта України без Кримського півострова.

«Ми дуже сподіваємося, що таке надійне та всесвітньовідоме медіа змінить мапу відповідним чином», – написало українське дипломатичне представництво.

У соцмережах The Economist реакції на заяву поки що немає.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму у 2014 році незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно проголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

У Гонконгу відбуваються місцеві вибори. Явка – рекордна

Рекордна кількість людей вже проголосувала на місцевих виборах у Гонконгу, що тривають 24 листопада.

Урядові дані показали, що понад 1,5 мільйона людей віддали свій голос до 13:30 за місцевим часом, поки залишилося дев’ять годин до закриття виборчих дільниць, що перевершило 1,46 мільйона, які проголосували на останніх виборах до округу чотири роки тому.

Серед інших, волевиявлення вже здійснила голова адміністрації Гонконгу Керрі Лам.Вона сказала, що організація виборчих округів була надзвичайно складною через заворушення, але голосування повинно бути відносно мирним і спокійним завдяки роботі працівників безпеки.

Протести розпочалися в червні проти намірів влади дозволити екстрадицію громадян Гонконгу до Китаю. Під юрисдикцію Пекіна колишня британська колонія перейшла в 1997 році. Зараз Гонконг – напів автономний «спеціальний адміністративний регіон».

У жовтня влада Гонконгу офіційно відкликала законопроєкт про екстрадицію на материковий Китай правопорушників, підозрюваних у кримінальних злочинах.

Наразі протестувальники вимагають прямих виборів лідерів Гонконгу, незалежного розслідування дій поліцейських проти демонстрантів та амністії всіх затриманих учасників акцій протесту.

21 листопада акції на підтримку протестувальників у Гонконгу відбулися під стінами постольства Китаю у Києві.

 

Російська влада у Криму все ще сподівається на пороми до Туреччини

У російській владі в окупованому Криму все ще сподіваються на запуск поромного сполучення з Туреччиною після того, як стало відомо, що Міністерство закордонних справ Туреччини заперечило таку можливість.

Як заявив голова російської влади у Криму Сергій Аксьонов інформагентству «ТАСС» із сусідньої Росії, в них «усе готове для запуску процесу». Але, зауважив він, «це політичне питання», і «має бути рішення нашого президента (президента сусідньої Росії Володимира Путіна – ред.), турецької сторони».

Попереднього дня, 22 листопада, стало відомо, що МЗС Туреччини заперечило можливість відновити поромне сполучення з окупованим Кримом, яке існувало якийсь час після окупації українського Криму Росією.

Як повідомив у твітері посол України в Туреччині Андрій Сибіга, «Міністерство закордонних справ Туреччини на звернення посольства спростувало черговий «фейк» російської пропаганди про нібито відновлення морського сполучення Керч – Зонгулдак».

Про нібито запуск порома між Керчю в окупованому Криму і турецьким Зонгулдаком заявила раніше того дня директорка російської неурядової організації «Південний регіональний центр підтримки експорту» Наталя Сєрова. Але так званий «міністр транспорту» в російській владі, яка наразі фактично діє на півострові, Сергій Карпов уточнив, що хоча в Криму готові поновити таке сполучення, але фактично воно так і не почалося.

Туреччина підтримує Україну в її протистоянні агресії Росії, в першу чергу в питанні про незаконність окупації Криму, але до санкцій багатьох країн проти Москви за це не приєднувалася і тривалий час не перешкоджала фактичній торгівлі з цією окупованою частиною України. Зокрема, Туреччина час від часу припиняла приймати судна, що йшли з офіційно закритих урядом України кримських портів, але потім знову поновлювала це.

Та 2017 року влада Туреччини врешті остаточно ухвалила заборону приймати в турецьких портах усі судна, що прибувають із портів Криму. Щоправда, за повідомленнями, цю заборону обходять через захід суден по дорозі між Кримом і Туреччиною до портів Росії, так що саме російські порти стають офіційними пунктами виходу чи прибуття цих суден.

Уряд України після окупації Криму Росією 2014 року офіційно оголосив усі порти півострова закритими для суден під іноземними прапорами. Відтак заходження таких суден у ці порти розглядається Україною як порушення норм міжнародного права, як дії, що підривають суверенітет країни, а також як порушення законодавства України. Такі дії тягнуть за собою відповідальність судновласників, операторів і капітанів суден, у тому числі кримінальну.

Посольства США та Австралії вшанували пам’ять жертв Голодомору

Тимчасовий повірений у справах Сполучених Штатів в Україні Вільям Тейлор висловив солідарність з Україною в День пам’яті жертв Голодомору. Відеозвернення Тейлора оприлюднило посольство США в Києві.

У своєму зверненні представник США нагадав, що голод 1932-1933 років мав штучний характер і був наслідком дій влади СРСР.

«Це була трагедія, це був злочин. Ухвалювалися закони, які посилювали голод. Один з них – закон про п’ять колосків. Ці колоски пшениці нагадують нам про загиблих. Ми ніколи не забудемо Голодомор, його жертв та злочин проти людяності. Ми з Україною», – сказав Тейлор.

 

Повідомлення з нагоди роковин оприлюднило також посольство Австралії в Україні.

«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять мільйонів невинних українців, які загинули під час штучного голоду 1932-1933 років. Ми запалюємо свічки і пам’ятаємо Голодомор», – йдеться в заяві дипломатичного представництва.

Читайте також: Чверть Донбасу померло від Голодомору, а втрати грецького населення Приазов’я досягли 30% – історик Марочко​

23 листопада в Україні та світі вшановують пам’ять загиблих під час Голодомору 1932-1933 років. У цей день о 16:00 пройде акція «Запали свічку пам’яті» – щоб долучитися, достатньо запалити свічку на своєму вікні.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Читайте також: Невідомі фото Голодомору інженера Вінербергера

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.​

У Москві визначили, хто буде омбудсменом в анексованому Криму

Уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова погодила призначення колишнього віцепрем’єра російського уряду анексованого Криму Лариси Опанасюк на посаду кримського омбудсмена.

«Під час бесіди Тетяна Москалькова і Лариса Опанасюк обговорили правозахисну ситуацію в регіоні, зокрема актуальні питання забезпечення соціальних прав громадян. Особливу увагу учасники зустрічі приділили проблемам у сфері житлово-комунального господарства, а також порушили питання дотримання прав громадян у місцях примусового тримання», – йдеться у повідомленні пресслужби Москалькової.

Офіційний Київ вважає окупаційними нинішню владу в анексованому Криму і тамтешніх чиновників, які підконтрольні Москві. Українська влада також неодноразово заявляла про порушення прав людини на території анексованого півострова. 

Після російської анексії у Криму почалися масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Росія відмовляє моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні у доступі до Криму.

 

Медведчук і кілька депутатів пропонують Раді змінити закон про «особливий статус Донбасу»

У Верховній Раді України 22 листопада зареєстрований проєкт закону про внесення змін до статті 1 закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», йдеться на сайті парламенту.

Сам текст законопроєкту поки відсутній на сайті Верховної Ради.

Стаття 1 вказаного закону, до якої депутати хочуть внести зміни, визначає термін дії закону. Там прописана дата – до 31 грудня 2019 року включно.

Повідомляється, що його ініціаторами є народні депутати Віктор Медведчук, Юрій Бойко, Вадим Рабінович, Нестор Шуфрич, Тарас Козак, Василь Німченко, Юрій Загородній та Олександр Колтунович.

3 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що буде розроблений новий закон про так званий «особливий статус Донбасу», і він буде написаний «разом з усім українським суспільством».

18 листопада міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив, що варто мати напрацювання щодо законопроєкту до зустрічі лідерів у «нормандського форматі». Того ж дня голова Верховної Ради Дмитро Разумков зазначив, що новий законопроєкт про «особливий статус Донбасу» буде розроблятися після зустрічі в «нормандського форматі».

Закон про особливий порядок самоврядування на Донбасі Верховна Рада ухвалила у вересні 2014 року терміном на три роки. Ним передбачено, що особливий порядок на окремих територіях буде введений «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України».

У жовтні 2017 року парламент продовжив дію закону на рік, а у жовтні 2018-го – ще на рік – до 31 грудня 2019 року включно.

Трамп заявив, що Йованович відмовлялась вішати його портрет у посольстві в Києві

Президент США Донадьд Трамп заявив, що колишня посол США в Україні Марі Йованович щонайменше протягом року відмовлялась вішати офіційний портрет президента у посольстві США в Києві. Про це повідомляє «Голос Америки» з посиланням на інтерв’ю Трампа телеканалові Fox News.

«Вона – не янгол», – сказав Трамп, – Ця посол, про яку говорять, що вона така чудова, не хотіла вішати мій портрет в посольстві. Вона не хотіла його вішати».

Американський президент також додав, що йому не подобалось «багато із того, що вона робила».

Представник юридичної команди Йованович сказав CBS, що посольство повісило портрети Трампа, віце-президента Майка Пенса а також Держсекретаря США Майка Помпео «щойно вони надійшли з Вашингтона».

Про те, що відбувались затримки з доставкою портретів президента США Дональда Трампа та віце-президента Майка Пенса для демонстрації на території будівель федерального уряду США, в 2017 році писав The Washington Post. Видання пов’язувало затримку з тим, що Трамп та Пенс на той час не провели офіційні фотосесії для відповідних портретів.

Трамп неодноразово критикував роботу звільненої ним у травні 2019 року з посади посла в Україні Марі Йованович.

Днями Йованович назвала залякуванням твіти, які розміщував Трамп у той час, як вона давала свідчення у під час відкритих слухань у Палаті представників американського Конгресу у справі про його можливий імпічмент. Минулого місяця на закритих слуханнях Йованович стверджувала, що президент США Дональд Трамп чинив тиск на Державний департамент, щоб її звільнили з посади.

«Слуга народу» Арахамія свідчитиме в НАБУ про ймовірне хабарництво колег

Голова владної парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив 21 листопада, що свідчитиме в Національному антикорупційного бюро за фактами хабарів з боку народних депутатів.

«Я, до речі, вже йду в НАБУ… У мене є повістка, я йду з адвокатом в НАБУ давати ці свідчення», – сказав Арахамія в програмі «Право на владу» на телеканалі «1+1».

 

Минулого тижня розслідування справ про хабарництво у Верховній Раді підтвердив проєкту Радіо Свобода і Голосу Америки «Настоящее время» Руслан Рябошапка. Він вказав, що у таких справах «можуть бути інші процесуальні засоби доказування, крім поліграфа і простого допиту».

Місяць тому член депутатської групи «За майбутнє» Антон Яценко у коментарі проєкту Радіо Свобода «Ньюзрум» заперечив підкуп членів парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, який відхилив законопроєкт №2047-д про ліквідацію корупційних схем під час оцінювання об’єктів нерухомості.

 

23 жовтня Спеціалізована антикорупційна прокуратура України відкрила кримінальне провадження про отримання неправомірної вигоди народними депутатами.

За даними ЗМІ, 11 представників фракції партії «Слуга народу» – членів парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, нібито отримали по 30 тисяч доларів США неправомірної вигоди за голосування проти законопроєкту про ліквідацію корупційних схем під час оцінки об’єктів нерухомості на засіданні комітету Верховної Ради.

Президент України Володимир Зеленський закликав усіх членів комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики пройти детектор брехні.

У липні 2018 року спеціалістів з оцінки майна зобов’язали здавати звіти до Фонду державного майна за допомогою електронних майданчиків-посередників. Ця послуга – платна.

Наприкінці серпня 2018 року журналісти проєкту Bihus.Info повідомили, що за перший місяць реформи три фірми-«прокладки», пов’язані з Яценком, отримали понад 23 мільйони гривень.

Адвокатка Закревська оголосила голодування до відновлення слідства у справах Майдану

Адвокатка Євгенія Закревська оголосила голодування через нерозглянуту депутатами Верховної Ради поправку, яка б дозволила слідчим у справах Майдану перейти в Державне бюро розслідувань і поновити розслідування цих справ. Закревська зробила цю заяву в ефірі програми «Право на владу» на телеканалі «1+1».

«Зараз, з сьогоднішнього дня, коли зупинилося це розслідування. З цього дня я не буду їсти до того моменту, поки не приймуть цю поправку, не створять це управління і не переведуть туди цих слідчих», – сказала Закревська.

Депутатка з владної фракції Ірина Верещук наголосила, що розгляд цієї поправки запланований на 5 грудня.

Йдеться про поправку, яка б дозволила перевести до ДБР без конкурсу або за спрощеною процедурою слідчих Генеральної прокуратури, які розслідували справи Майдану.

З 21 листопада Генеральна прокуратура втратила функції досудового розслідування та передала розслідувані провадження в інші відомства – ДБР, СБУ, поліцію. Серед цих проваджень і справи Майдану.

 

Президент України Володимир Зеленський 21 листопада заявив про необхідність результатів розслідування злочинів проти учасників Революції Гідності. Спілкуючись із членами родин Героїв Небесної сотні та учасниками Євромайдану, президент підтвердив, що розслідування справ Майдану продовжиться.

На лінії розмежування у Петрівському почали розбирати укриття військових ЗСУ

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомили, що 21 листопада розпочалися роботи з демонтажу бліндажів на лінії розмежування в районі Петрівського на Донеччині.

«Відсьогодні в районі розведення сил розпочала роботу інженерна група ДСНС України. Станом на 14:40 здійснено повний демонтаж двох бліндажів», – повідомили у ДСНС.

У відомстві вказали, що роботи на цій ділянці продовжать вранці 22 листопада.

Розведення сил і засобів поблизу Богданівки і Петрівського на Донеччині почалося 9 листопада.

2 листопада завершилося розведення сил та засобів поблизу Золотого на Луганщині.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

«Це щось дійсно небезпечне». Туск прокоментував кримінальне переслідування Порошенка

Президент Європейської ради Дональд Туск прокоментував кримінальні провадження проти п’ятого президента України Петра Порошенка, відкриті українською владою. 

«Моє перше враження, що це щось дійсно небезпечне. Я сподіваюсь, що Україна залишатиметься країною, в якій правоохоронні та судові органи поважають верховенство права, і в якій немає місця для політично вмотивованих переслідувань. Будь-яку спробу залякування лідерів опозиції стане предметом занепокоєння в Європі… Завжди, коли влада або люди у владі використовують правосуддя проти політичних опонентів. Це у будь-якому вигляді, чи у середньо- чи у довгостроковій перспективі, стане трагедією не лише для жертв переслідування, а й для всієї країни», – наголосив Туск, відповідаючи на питання на пресконференції у Загребі.

19 листопада у Telegram-каналі під назвою «Трубу прорвало» оприлюднена низка записів нібито розмов директора ДБР. Як стверджують автори каналу, на цих записах Труба, зокрема, спілкується з Офісом президента про кримінальні провадження щодо п’ятого президента Петра Порошенка, «Приватбанку» та Національного банку України. Хто створив цей Telegram-канал – наразі не відомо.

18 листопада Державне бюро розслідувань України направило у Генеральну прокуратуру проєкт повідомлення про підозру п’ятому президенту України, народному депутату Петру Порошенку. Його захист назвав це «російським замовленням».

Гончарук: у Новояворівськ на Львівщині подали тепло

У Новояворівськ Львівської області подали тепло, повідомив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук у Facebook.

«У Новояворівськ подали тепло. Сьогодні зранку розпочато нагрівання систем, протягом дня в домівки мешканців міста почне надходити тепло. У Новому Роздолі продовжують ремонтні роботи. Бригади працюють безперервно, вже ліквідували чотири пориви на трасах. Запуск опалення заплановано на завтра», – заявив Гончарук.

За його словами, майже всі працівники оформлені на роботу та вже отримали перші виплати заробітної платні.

Він стверджує, що Кабінет міністрів притягнув до дисциплінарної відповідальності керівництво Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) за допущення зриву опалювального сезону в регіоні та відсторонив його від виконання обов’язків.

Новояворівська та Новороздільська ТЕЦ раніше належали фірмам братів Богдана та Ярослава Дубневичів. Торік були затримані кілька службовців цих фірм за підозрою у розкраданні газу НАК «Нафтогаз України» на 1,4 мільярда гривень.

У результаті під тимчасове управління і через конкурс було обрано нового управителя ТЕЦ – київське приватне підприємство «Гарант Енерго М». У «Нафтогазі» заявили, що «Гарант Енерго М» не змогло впоратися із викликами управління, головним чином – технічним станом ТЕЦ і питаннями оплати праці робітникам.

Денісова закликає місії ООН і ОБСЄ вжити заходів через релігійні утиски в Криму

Український омбудсмен Людмила Денісова закликала міжнародні організації, зокрема моніторингову місію ООН в Україні та ОБСЄ, негайно вжити заходів із відновлення прав жителів анексованого Криму на свободу совісті й віросповідання.

Як повідомила пресслужба Денісової, в Криму «грубо порушуються» релігійні права.

Денісова зазначила, що «протягом листопада російські суди схвалили два дискримінаційних рішення» щодо храмів Православної церкви України в Сімферополі і Євпаторії.

Напередодні підконтрольний Росії Євпаторійський міський суд зобов’язав Православну церкву України знести храм в Євпаторії.

За словами архієпископа Кримської єпархії Православної церкви України Климента, будівництво було розпочате ще до 2014 року, і в ПЦУ є відповідні документи на храм. При цьому в позовній заяві, яку архієпископ надав проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, йдеться про те, що у ПЦУ немає документів для будівництва храму на вказаній ділянці.

24 вересня в управлінні російського Міністерства юстиції Криму втретє відмовили в реєстрації українського православного приходу на півострові.

 

ФСБ Росії заявила про затримання військовослужбовця за шпигунство на користь України

ФСБ Росії повідомила про затримання в Ростовській області Росії військовослужбовця за підозрою у шпигунстві на користь України, повідомила державна інформагенція ТАСС.

«Федеральною службою безпеки Російської Федерації в місті Аксай Ростовської області за підозрою в державній зраді затримано громадянина Росії, військовослужбовця Південного військового округу», – йдеться в повідомленні.

За інформацією російської спецслужби, затриманий, «виконуючи завдання Головного управління розвідки Міноборони України, цілеспрямовано збирав секретні відомості військового характеру щодо Збройних сил Росії, витік яких за кордон могла завдати шкоди обороноздатності держави».

Як повідомляється, щодо чоловіка порушили кримінальну справу.

У Головному управлінні розвідки Міноборони України ситуацію не коментували.

Раніше контррозвідка СБУ повідомляла, що ФСБ вербує українських громадян під час відвідин анексованого Криму, щоб ті шпигували на користь Росії.

ГПУ спростувала заяву Рябошапки про погашену судимість депутата зі «Слуги народу»

Генеральна прокуратура України оприлюднила спростування інформації від генерального прокурора Руслана Рябошапки про погашену судимість народного депутата з фракції «Слуга народу» Романа Іванісова.

«Інформація щодо підтвердження погашеної судимості одного з народних депутатів України, озвучена сьогодні під час брифінгу в Генеральній прокуратурі, не є підтвердженою. Перевірка наразі триває, про її результати буде офіційно повідомлено додатково. У зв’язку з цим просимо не поширювати відповідну інформацію», – йдеться в повідомленні на сайті ГПУ.

 

Тим часом, лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія запропонував зупинити членство Іванісова в партії і фракції на період перевірки.

«Як лідер фракції я вважаю, що йому потрібно призупинити членство в партії «Слуга народу» і фракції на час проведення всебічної перевірки та з’ясування всіх обставин даного інциденту. У разі спростування цієї інформації відповідне перебування у фракції буде поновлено», – додав він.

Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка 20 листопада підтвердив, що Іванісов був засуджений, однак судимість, за його словами, була погашена, тому «вважається, що людина не судима».

Про те, що в Іванісова була судимість за зґвалтування неповнолітньої, спочатку написали ЗМІ.

Іванісов у фейсбуці оприлюднив копію довідки про відсутність судимості.

Колишній спецпредставник США в Україні Курт Волкер свідчить на слуханнях в Конгресі

Колишній спецпредставник США в Україні Курт Волкер ввечері вівторка почав давати публічні свідчення в рамках розслідування щодо імпічменту президента США Дональда Трампа.

Перед початком свідчень Волкер присягнув, що казатиме правду.

Після виступу Волкера процедура слухань передбачає запитання до нього, і додатковий час, розповів головуючий на слуханнях голова комітету з питань розвідки Адам Шифф.

Разом із Волкером свідчить співробітник Білого дому Тім Моррісон.

Трансляцію слухань веде проєкт Радіо Свобода і Голосу Америки «Настоящее время» (переклад російською мовою – ред.)

Раніше сьогодні свідчення дав високопосадовець Білого дому, керівник Європейського відділу в Раді національної безпеки США підполковник Александер Віндман, а також помічниця віцепрезидента Майкла Пенса Дженніфер Вільямс.

20 листопада показання дасть посол США в ЄС Гордон Сондланд. 21 листопада виступлять двоє чиновників Міністерства оборони і Держдепартаменту США, 22 листопада – колишня співробітниця Білого дому, яка відповідала за роботу з Росією й Україною, Фіона Гілл.

Палата представників Конгресу США вивчає питання про те, чи чинив Трамп тиск на владу України з метою нашкодити своєму політичному опонентові, демократу Джо Байдену. У центрі розслідування – питання про те, чи була прямо пов’язане замороження військової допомоги Києву з боку США з вимогою до української влади розслідувати діяльність сина Байдена в Україні.

Танцівнику Полуніну не заборонений в’їзд в Україну – СБУ

Служба безпеки України повідомила, що відомому танцівнику українського походження, який торік став громадянином Росії, Сергію Полуніну не заборонений в’їзд в Україну. Про це йдеться у відповіді СБУ на інформаційний запит проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Інформація про заборону в’їзду в Україну запитуваній Вами особі в СБ України відсутня», – йдеться у відповіді.

Раніше батько Полуніна Володимир розповідав, що торік улітку танцівник приїжджав в анексований Росією Крим, і що пізніше йому заборонили в’їзд в Україну.

Сергій Полунін народився у Херсоні, потім мешкав у Києві. Торік Полунін повідомив, що отримав громадянство Росії. Він неодноразово висловився на підтримку політики російського президента Володимира Путіна.

Від 2007 до 2012 років Полунін був прем’єром Королівського балету в Лондоні. Від 2012 року він виступав у російських театрах. Також був призначений в.о. ректора Севастопольської академії хореографії.

Гончарук – Маасу: виведення «Північного потоку-2» з-під дії газової директиви ЄС є неприпустимим

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом заявив, що Україна сподівається на повну імплементацію у законодавство Німеччини змін до газової директиви Євросоюзу, що стосуються проєкту газопроводу «Північний потік-2».

«Однак ми отримуємо тривожні сигнали щодо можливого виключення «Північного потоку-2» з-під дії консенсусної директиви ЄС німецьким незалежним регулятором. Такий розвиток подій вважаю неприпустимим», – заявив Гончарук.

Він додав, що у разі «преференційного виведення» газопроводу з-під дії газових директив ЄС, російський «Газпром» отримує можливість для зловживання своїм монопольним становищем.

«Ми розраховуємо на те, що участь Німеччини в консультаціях сприятиме продовженню транзиту російського газу до Європи через Україну на розумних умовах та європейських практиках», – сказав Гончарук.

Раніше сьогодні міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас, який перебуває з візитом в Україні, також наголосив, що транзит російського газу через територію України має продовжуватись і після 2019 року. Маас вказав, що не знає, чи обговорюватимуть на запланованій на 9 грудня в Парижі зустрічі «норманської четвірки» питання транзиту газу через Україну.

13 листопада парламент Німеччини ухвалив поправки до газової директиви Євросоюзу. Згідно з документом, компанія-оператор газопроводу «Північний потік-2» повинна бути незалежною від російського «Газпрому», а 50% потужностей газопроводу мають резервуватися для альтернативних постачальників газу.

Уряди України, США, Польщі і країни Балтії називають новий російський газогін загрозою європейській енергетичній безпеці. Німеччина, яка є одним з вигодоотримувачів проєкту, стверджує, що український транзит збережеться і після його запуску.

Зеленський сьогодні зустрінеться з прем’єром Чехії

Президент України Володимир Зеленський 19 листопада зустрінеться з прем’єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем. Про це повідомили у Офісі президента.

«19 листопада відбудеться зустріч президента України Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Чеської Республіки Андреєм Бабішем, який перебуватиме в Україні з офіційним візитом», – мовиться у повідомленні.

Як стало відомо раніше, разом з прем’єром в Україну мають прибути міністр промисловості й торгівлі Чехії Карел Гавлічек, а також 85 підприємців.

Головна мета візиту – висловити підтримку територіальної цілісності, cуверенітету і незалежності України, а також подальшому зближенню України та Європейського союзу.

Члени чеської делегації також ставлять метою візиту підтримку двосторонніх чесько-українських відносин, зокрема, у сфері економіки. У програмі візиту проведення в Києві чесько-українського торгівельного форуму, в роботі якого візьме участь президент Господарської палати Чехії Владімір Длоуги.

Україна є двадцятим найбільшим торгівельним партнером Чеської республіки. За даними Чеської торговельної палати перед чеськими підприємцями Україна відкриває великі можливості співпраці в галузі авіаційної, оборонної й транспортної промисловості, енергетики, машинобудування.

Голова МЗС Німеччини не зможе полетіти на Донбас

Міністр закордонних справ Німеччини Гайок Маас скасував заплановану на 19 листопада поїздку на Донбас через погодні умови. Маас одразу полетить до Києва, де обговорить з українським колегою Вадимом Пристайком і президентом України Володимиром Зеленським саміт «нормандської четвірки», повідомляє DW.

Попередні плани передбачали, що ввечері 18 листопада міністр прилетить до Харкова, а вранці 19 листопада гелікоптером дістанеться району лінії розмежування на Донбасі. Через сильний туман 18 листопада в аеропорту Харкова скасували або ж затримали багато рейсів.

 

Минулого тижня кілька джерел повідомили, що зустріч лідерів України, Росії, Франції та Німеччини у «нормандському форматі» запланована на 9 грудня у Парижі. В Офісі президента Володимира Зеленського також підтвердили цю інформацію.

11 листопада президент Росії Володимир Путін обговорив із канцлером Німеччини Анґелою Меркель плани провести зустріч лідерів «нормандської четвірки» (України, Франції, Росії й Німеччини). Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Почалася реєстрація кандидатів на місцевих виборах у грудні – ЦВК

18 листопада почався процес висування кандидатів на місцевих виборах, які мають пройти 22 грудня 2018 року, повідомляє Центральна виборча комісія.

Процес висування кандидатів у депутати сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад, а також кандидатів на посади сільських, селищних та міських голів почався згідно з Календарним планом підготовки до виборів 22 грудня, уточнюють у ЦВК.

«Подання до ТВК документів для реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови триватиме до 27 листопада включно. А до 28 листопада включно територіальні виборчі комісії прийматимуть рішення про реєстрацію кандидатів у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови або про відмову в реєстрації», – уточнюють у комісії.

 

За даними установи, близько 30 політичних партій вже повідомили її про участь місцевих осередків у перших місцевих виборах.

22 грудня вибори відбудуться в 86 об’єднаних територіальних громадах, а саме в 69 селах, в 16 селищах та одному місті. Вибори пройдуть у 21 області. За попередніми даними ЦВК, в них може взяти участь понад 380 тисяч виборців.

«Протягом майже чотирьох попередніх років, з 25 жовтня 2015 року до 30 червня 2019 року Центральною виборчою комісією було призначено перші місцеві вибори у 896 об’єднаних територіальних громадах. Відтак, після проведення виборів 22 грудня 2019 року загальна чисельність усіх разом взятих призначених перших виборів в ОТГ становитиме 982», – заявляє Центрвиборчком.

Наступна серія перших місцевих виборів пройде 29 грудня.

Захоплені Росією українські судна «прямують додому» – ВМС

Українські катери «Нікополь», «Бердянськ» і буксир «Яни Капу», які Росія захопила в районі Керченської протоки у листопаді минулого року і 18 листопада передала Україні, прямують додому, повідомляє пресцентр командування Військово-морських сил Збройних сил України.

«Сьогодні, 18 листопада в акваторії Чорного моря розпочато процес, щодо повернення українських катерів «Нікополь», «Бердянськ» і буксиру «Яни Капу». Наразі українські буксири «Титан», «Гайдамаки» і пошуково-рятувальне судно «Сапфір» разом з катерами і буксиром розпочали рух в напрямку материкової України», – йдеться в повідомленні ВМС у фейсбуці.

 

17 листопада пресслужба прикордонного управління ФСБ Росії в анексованому Криму повідомила російським ЗМІ, що захоплені Росією три українські військові судна передадуть Україні 18 листопада.​ Буксир «Яни Капу» і малі броньовані артилерійські катери «Нікополь» і «Бердянськ» відбуксирували з порту Керчі до «погодженого місця».

Росія захопила три кораблі ВМС України і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ – 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

 

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Моряків урешті передали Україні не за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

Перші слухання Морського трибуналу у справі «Україна проти Росії» відбудуться 21 листопада

21 листопада у Гаазі відбудуться перші слухання Морського трибуналу у справі щодо порушення імунітету трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів (Україна проти Російської Федерації) за Конвенцією ООН з морського права. Про це повідомила заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.

«1 квітня 2018 згідно з вимогами Міжнародної Конвенції ООН з морського права ми повідомили Російську Федерацію про спір за Конвенцією ООН з морського права. Бо захоплення і утримування українських військово-морських кораблів та членів їхніх екіпажів є грубим порушенням Росією імунітетів військових кораблів, гарантованих нормами міжнародного звичаєвого і морського права. Міжнародний трибунал з морського права 25 травня 2019 року на запит України зобов‘язав Росію негайно повернути під контроль України «Нікополь», «Бердянськ» і «Яни Капу» на 24 члени їхніх екіпажів. Проте, Наказ Міжнародного трибуналу не був і не є самоціллю. Наша мета – встановлення порушення права, відновлення його і отримання належної компенсації. Саме це і закладено в позові МЗС від 1 квітня 2019 року», – зазначила Зеркаль.

Як приклад подібного слухання, вона навела справу «Арктік Санрайз» (Нідерланди проти Росії).

«Ми також збираємося пройти цей шлях і довести всьому світу і арбітражному трибуналу, що прохід 25 листопада 2018 року був мирним і законним, а дії Російської Федерації, в тому числі щодо кримінального переслідування наших моряків, є порушенням норм міжнародного права», – сказала дипломат.

Росія захопила три кораблі ВМС України і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ – 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Моряків урешті передали Україні не за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

18 листопада Міністерство закордонних справ Росії повідомило про передачу Україні затриманих біля Керченської протоки кораблів.