Прагнення до членства в Євросоюзі та НАТО можна було б зафіксувати в преамбулі до Конституції – Петро Порошенко
…

Подача води на неконтрольовану урядом частину Луганщини тимчасово припинена, повідомило Міністерство з питань тимчасово окупованих територій України у Twitter.

«Призупинено подачу води з Петрівської насосної станції на неконтрольовану частину Луганщини. Причина зупинки – аварійна ситуація на магістральному водоводі на непідконтрольній території», – повідомили в міністерстві.

Раніше Петрівську насосну станцію Попаснянського водоканалу неодноразово знеструмлювали через борги.
…

Верховна Рада України може розглянути кандидатів у члени Центральної виборчої комісії у квітні або травні, повідомив голова парламенту Андрій Парубій в інтерв’ю телеканалу «Рада».

«Ми вирішили найгостріші, ключові кадрові питання, які були на порядку денному сесії. У нас залишається ЦВК, але ми ще очікуємо закінчення спецперевірки кандидатів, бо не всі вони одночасно подали документи, дехто подав їх пізніше. І це наступне кадрове питання, яке стоїть на порядку денному у квітні-травні», – сказав Парубій.

5 лютого голова парламенту повідомив, що доручив відправити документи кандидатів у члени Центральної виборчої комісії на спецперевірку. Тоді він оприлюднив текст президентського подання, згідно з яким Петро Порошенко пропонує Раді розглянути 14 кандидатів у члени ЦВК.

1 червня 2014 року сплив семирічний термін повноважень 12 з 15 членів Центральної виборчої комісії.
…

Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про взяття під варту народного депутата Надії Савченко без можливості внесення застави до 20 травня. Таке рішення суд ухвалив 23 березня, задовольнивши клопотання прокуратури.

Суд вважає, що Савченко може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню. 

Раніше на засіданні Савченко заявила, що починає голодування на знак протесту проти затримання й обвинувачень на її адресу.

Захист Савченко просив суд звільнити їхню підзахисну, заявляючи, що вона не винувата і не має наміру втікати.

22 березня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Савченко.

Після цього в кулуарах Верховної Ради слідчий повідомив, що затримує її. Згодом в ГПУ повідомили про оголошення Савченко підозри в присутності її адвоката.

Надії Савченко інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям. Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.
…

Резерв Збройних сил України складає близько 150 тисяч військовослужбовців, заявив начальник головного управління персоналу – заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенант Артур Артеменко.

За його словами, оперативний резерв першої черги складає близько 120 тисяч людей, а другої – близько 30 тисяч.

Він зазначив, що у 2018 році вже вдалося підготувати близько трьох тисяч резервістів оперативного резерву першої черги, і близько 400 – другої.

22 березня Артеменко також повідомив, що понад 170 тисяч військових служать за контрактом у Збройних силах України.
…

Понад 170 тисяч військових служать за контрактом у Збройних силах України, повідомив начальник головного управління персоналу – заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Артур Артеменко.

«У 2017 році прийнято на військову службу за контрактом понад 36,7 тисячі осіб, у тому числі понад 2,4 тисячі офіцерів. За два з половиною місяці поточного року прийнято понад 6,7 тисячі осіб, у тому числі 400 офіцерів. Загалом кількість військовослужбовців за контрактом у Збройних силах України становить понад 170 тисяч осіб, у тому числі близько 50 тисяч офіцерів», – сказав Артеменко.

У 2016 році контракт зі Збройними силами України уклали понад 69 тисяч військовослужбовців, повідомляв керівник Генштабу Віктор Муженко.
…

Верховна Рада відмовилася включити до порядку денного проекти законів про відтермінування подачі електронних декларацій про доходи громадськими активістами (№8120 та №8120-1).

Голова парламенту Андрій Парубій ставив це питання на голосування кілька разів.

Народний депутат Сергій Лещенко 14 березня зареєстрував законопроект (№8120), у якому пропонує до 2019 року відкласти обов’язок подання е-декларацій представниками громадських організацій, які беруть участь у оцінці виконання антикорупційних програм, здійснюють моніторинг антикорупційної політики в Україні.

Також голова фракції «Блок Петра Порошенка» Артур Герасимов 21 березня зареєстрував альтернативний законопроект (№8120-1), яким пропонує до 1 липня 2018 року відкласти подання перших е-декларацій для антикорупційних активістів.

Особи, які зобов’язані подавати електронні декларації, мають це зробити до 1 квітня. На останній тиждень березня в народних депутатів запланована робота з виборцями.

23 березня 2017 року парламент ухвалив закон про необхідність електронного декларування також для громадських активістів та громадян які «залучаються до здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, протидією корупції». Ці норми критикувалися як громадськістю, так і міжнародними партнерами.

Президент України підписав зміни до закону щодо електронного декларування. При цьому він заявив, що запропонує внести зміни до тих пунктів документа, які критикують.

В Адміністрації президента повідомили, що оскільки зобов’язання для заповнення електронних декларацій представниками громадських організацій з’являється лише з 2018 року, сторони домовилися створити робочу групу з метою опрацювання узгоджених змін до цього закону. Проте до цього часу зміни не узгодили.
…

Регламентний комітет Верховної Ради вранці четверга розпочав засідання із розгляду подання щодо згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт депутата Надії Савченко. Комітет попередньо вирішив зібратися перед початком засідання парламенту, у порядку денному якого на сьогодні «питання Савченко» стоїть для розгляду четвертим. 

Участь у засіданні комітету бере генпрокурор Юрій Луценко.

У разі згоди комітету ці подання має розглянути весь склад Верховної Ради. 

Генпрокуратура звернулася до парламенту з такими поданнями 15 березня. 

Генеральний прокурор Юрій Луценко 15 березня направив до парламенту подання про притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата Савченко.

Згідно з оприлюдненими поданнями ГПУ, Надія Савченко не пізніше 20 листопада 2017 року вступила у змову з волонтером Володимиром Рубаном, ватажком бойовиків угруповання «ДНР» Олександром Захарченком та іншими особами для повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні. ГПУ підозрює Савченко в плануванні теракту в парламенті України. Сама Савченко пізніше заявила, що не планувала теракту, а лише «політичну провокацію».
…

Лідери республіканців і демократів у Конгресі США погодили проект бюджету до закінчення фінансового року – 30 вересня 2018 року, у якому збільшені видатки на допомогу Україні. Перед набранням чинності консолідований закон про бюджетні асигнування на 2018 рік має бути схвалений Сенатом і Палатою представників та підписаний президентом США.

«Загальний обсяг допомоги Україні визначено в обсязі 620 мільйонів 700 тисяч доларів, що перевищує відповідний минулорічний кошторис. Так, згідно із законопроектом Пентагону виділяється 200 мільйонів доларів для надання військово-технічної допомоги Україні, що на 50 мільйонів більше за асигнування 2017 року. Дані кошти спрямовуватимуться на фінансування конкретних проектів американської підтримки ЗСУ», – йдеться в повідомленні посольства України у США.

У посольстві додали, що кошторис допомоги Україні по лінії Держдепартаменту США та причетних агентств визначено у сумі 420 мільйонів 700 тисяч доларів, що також на 10 мільйонів перевищує відповідні видатки минулого року.

У грудні 2017 року президент Сполучених Штатів Дональд Трамп підписав оборонний бюджет США на 2018 рік з виділенням 350 мільйонів доларів на військову допомогу Україні.
…

У штабі української воєнної операції на Донбасі повідомили, що 21 березня в зоні проведення АТО повністю був дотриманий режим перемир’я.

«Встановлене з опівночі 5 березня перемир’я, про що домовилася Тристороння контактна група, минулої доби дотримувалося у повній мірі. З боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано обстрілів по укріпленнях наших захисників. Ситуація по всій лінії розмежування сторін надійно контролюється підрозділами сил АТО», – йдеться у Facebook-повідомленні прес-центру штабу АТО у четвер.

В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» також не інформують про бойові дії 21 березня.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергову спробу відновити режим припинення вогню, як «повний і безстроковий», з 00:01 години 5 березня. Але він був порушений уже в перші години дії, як і попередні перемир’я. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Народний депутат України Надія Савченко намагається через суд оскаржити рішення Верховної Ради про виключення її зі складу парламентського комітету з національної безпеки й оборони.

Як написала Савченко у Facebook, 21 березня вона подала відповідний адміністративний позов до Верховного суду України.

«Відзначу, що постанова, за яку депутати проголосували на засіданні сесії Верховної Ради 15 березня, є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки підстави, визначені чинним законодавством, для ухвалення такого рішення відсутні. Неможливо виключити члена комiтету з комiтету. В законодавствi України є тiльки механiзми вiдкликання голови комiтету, заступника голови та секретаря комiтету», – написала Савченко.

15 березня Верховна Рада виключила Савченко зі складу комітету з питань національної безпеки та оборони.

Це сталося того ж дня, коли генеральний прокурор Юрій Луценко в парламенті заявив, що вносить на розгляд Верховної Ради подання на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт народного депутата Надії Савченко за підозрою в плануванні теракту в парламенті України.

Савченко пізніше заявила, що не планувала теракту, а лише «політичну провокацію».
…

Президент Росії Володимир Путін доручив адміністрації опрацювати прохання політика Ксенії Собчак про помилування 16 людей, серед яких є український режисер Олег Сенцов та активіст Олександр Кольченко.

«Такий список був переданий Собчак президенту. Президент його прийняв і доручив своїй адміністрації опрацювати цей список», – повідомив речник президента Росії Дмитро Пєсков.

Раніше штаб Ксенії Собчак повідомив, що запропонував президенту Росії Володимиру Путіну помилувати людей із списку, в якому є 16 прізвищ, переважно росіян, зокрема, брата опозиціонера Олексія Навального – Олега Навального, фігурантів «справи 26 березня» Дмитра Борисова та Станіслава Зимовця. Також у списку є прізвища утримуваних в Росії українського режисера Олега Сенцова та активіста Олександра Кольченка.

Олександр Кольченко та український режисер Олег Сенцов були затримані російськими спецслужбами в Криму в травні 2014 року. Їх звинуватили в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року суд в Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обвинувачені свою провину не визнали.

Сенцов і Кольченко визнані правозахисним рухом «Меморіал» політичними в’язнями. Російська влада включила їх до списку «терористів і екстремістів».
…

Кабінет міністрів України зупинив дію програми економічного співробітництва з Росією на 2011-2020 роки. Про це повідомив прем’єр України Володимир Гройсман під час засідання уряду 21 березня.

Уряд також доручив Міністерству закордонних справ України в установленому порядку поінформувати про це уряд Росії.

Анонсуючи намір Кабміну зупинити дію програми, Гройсман раніше цього місяця заявляв, що в уряді мають намір «переорієнтувати економіку від тієї прив’язки, яку постійно нав’язувала Росія».

Згаданий документ влітку 2011 року підписали на той час прем’єр-міністри України Микола Азаров і Росії Володимир Путін.
…

Віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи, депутат Верховної Ради України Володимир Ар’єв заявляє, що подав заявку на проведення дебатів на квітневій сесії ПАРЄ щодо невизнання російських виборів в анексованому Криму.

«Очевидно, Україна повинна звертатися до міжнародного співтовариства, щоб засудити незаконні вибори на анексованому півострові. Принаймні я, як голова делегації в ПАРЄ, вже подав заявку на проведення поточних дебатів на квітневій сесії в Страсбурзі. Але, очевидно, ми можемо віддати перевагу підтримці термінових дебатів з розширеної тематики щодо Росії, якщо таке подання на розширену тематику зробить делегація Великої Британії», – заявив Ар’єв проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Вибори президента в Росії відбулися 18 березня. За попередніми даними, Володимир Путін перемагає на російських виборах із рекордним результатом у 76,7 відсотка голосів і стає президентом вже на четвертий термін.

Російська влада також провела голосування в анексованому нею Криму, попри заперечення України і заяви міжнародних організацій і західних урядів про невизнання «виборів» на півострові.

19 березня речниця МЗС України Мар’яна Беца повідомила, що список із 140 осіб, причетних до організації і проведення голосування в анексованому Криму, передали ЄС. В Євросоюзі це підтвердили.

Верховна Рада України має намір голосувати за невизнання виборів президента Росії.

 
…

Праворадикальна організація «С14» прямо не співпрацює зі Службою безпеки України і не виконує її замовлень, заявив Радіо Свобода один із лідерів організації Євген Карась.

«Грошей від СБУ ми ніколи не отримували, подяк також. «Політичних замовлень» ми ніколи не виконували. Ми ніколи не маємо якихось таємних нарад з СБУ, планірок чи цілевказівок за замовленнями», – стверджує Євген Карась. 

За його словами, взаємодія з СБУ відбувається лише тоді, коли члени організації відстежують сепаратистів і «єдиний шлях діяти по закону» – це повідомити СБУ.

«Якщо ж у сепаратистів статті «МВСні», тоді ми так співрацюємо через МВС», – пояснив Карась.

15 березня на сторінці організації «С14» з’явилося повідомлення, що активісти знайшли під Києвом людину, яка нібито воювала проти України на боці підтримуваного Росією угруповання «ЛНР». У коментарях до повідомлення, зокрема, запитували – «а далі що СБУ його закриє?».

Сам Євген Карась зазначає, що його організація «послідовно і всіма методами бореться з сепаратистами і проросійськими структурами».

«С14» уперше про себе офіційно заявила 14 жовтня 2011 року на марші УПА. Організація разом із «Азовом» і «Правим сектором» внесена у перелік моніторингу Міжнародного інтернет-ресурс TRAC, що веде облік терористичних організацій. Самі «С14» пояснюють це тим, що TRAC лише «досліджує» їхню радикальну діяльність. Також «С14» відкидають звинувачення у прихильності до нацистської ідеології, які звучать від представників правозахисних і феміністичних рухів.
…

Генеральна прокуратура України викликала народного депутата з фракції партії «Опозиційний блок» Євгена Бакуліна на допит 5 квітня, повідомила прес-служба відомства.

У ГПУ зазначили, що 19 березня Бакуліну повідомили про підозру у вчиненні злочинів, передбачених статтями 255 («створення злочинної організації»), 15 і 191 (замах на привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), 366 («службове підроблення») та 209 («легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»).

15 березня Верховна Рада дала згоду на притягнення Бакуліна до кримінальної відповідальності, його затримання й арешт, таким чином задовольнивши відповідне подання Генеральної прокуратури.

16 лютого голова ГПУ Юрій Луценко підписав це подання і згодом подав його до парламенту. У коментарях до допису у Facebook речниця голови ГПУ Лариса Сарган заявляла, що Бакулін «уже близько трьох років» перебуває в Росії.

Згідно з даними на сайті парламенту, депутат востаннє проходив електронну реєстрацію у Верховній Раді 5 липня 2016 року.

В «Опозиційному блоці» подання ГПУ назвали політично мотивованим.

За даними прокуратури, екс-голова правління «Нафтогазу» Бакулін є фігурантом так званої справи про «вишки Бойка» – оборудки 2011-2013 років, коли команда тодішнього президента Віктора Януковича заробила на імітації тендеру для бурових установок сотні мільйонів доларів. У ГПУ хочуть притягти його до відповідальності «за створення організованого злочинного угруповання» та «розкрадання державних коштів».
…

Кабінет міністрів України пропонує внести зміни до закону про запобігання корупції. 

Законопроект №8158 зареєстрований на сайті Верховної Ради. 

 Як йдеться у пояснювальній записці, з метою залучення до організації управління держпідприємствами європейських фахівців законопроектом пропонується виключити іноземців нерезидентів, які претендують на посади керівника і заступника керівника, голови та члена наглядової ради деяких юридичних осіб, із числа осіб, на яких поширюються вимоги закону про протидію корупції.

Документом пропонується уточнити, що закон поширюється на керівників та заступників керівників, голову та членів наглядової ради (крім іноземців нерезидентів), виконавчого органу, одноосібний виконавчий орган юридичних осіб, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п’ятдесят відсотків, а також осіб, які входять до складу наглядової ради держорганізації, що має на меті одержання прибутку.

Нині відповідний пункт статті 3, яку пропонують змінити, передбачає, що закон про запобігання корупції поширюється на посадових осіб юридичних осіб публічного права, осіб, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку.

Закон про запобігання корупції, серед іншого, встановлює обов’язок подання е-декларацій для певних категорій осіб.
…

Верховна Рада України розгляне подання Генеральної прокуратури про притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт позафракційного народного депутата Надії Савченко у четвер, 22 березня. Про це заявила представник президента в парламенті, народний депутат із фракції «Блок Петра Порошенка» Ірина Луценко.

«У середу буде розглядатися питання на комітеті. Генпрокурор буде в четвер. Фракція «БПП» буде голосувати за всі три позиції – зняття недоторканності, арешт і затримання. Відео, яке ви побачите на засіданні, шокують усе суспільство», – сказала Луценко, яку цитує прес-служба «Блоку Порошенка».

За її словами, фракція БПП підтримає законопроект, яким передбачається надання дозволу на огляд речей народних депутатів України при вході до парламенту. 

15 березня в парламенті генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що Савченко підозроюють у плануванні теракту в парламенті України.

«У слідства є незаперечні докази того, що Надія Савченко, народний депутат України особисто планувала, особисто вербувала, особисто давала вказівки про те, як провести терористичний акт тут, у цьому залі, знищивши бойовими гранатами дві ложі: урядову й посадову, мінометами обрушивши купол Верховної Ради і автоматами добиваючи тих, хто виживе», – сказав Луценко.

Того ж дня до Ради внесли подання на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт народного депутата Надії Савченко. Депутат відмовилася коментувати звинувачення в плануванні теракту, але запропонувала силовикам допитати її публічно на поліграфі. 

Надію Савченко 15 березня в СБУ допитали у справі колишнього переговірника зі звільнення полонених Володимира Рубана, який був затриманий 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з окупованих бойовиками районів Донецької області.
…

Суспільний мовник не буде «здавати» імена причетних до зображення в ефірі телеканалу «UA:Перший» карти України без анексованого Росією Криму, заявив голова Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія в коментарі «Громадському радіо».

18 березня віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко зазначив, що не вважає випадковістю зображення карти України без Криму в ефірі «UA:Першого» та СТБ.

«Мені прикро, що посадовці так само ідуть за натовпом і займаються популізмом. Прізвища щоби що? Він хоче чого? Розп’яти, розвести багаття, щоб спалити людину, чи що він хоче? Він ніякого стосунку не має до суспільного мовника. Суспільний мовник є незалежним і жодного втручання у свої справи ми не потерпимо. Якщо прийде до нас компетентний орган, захоче провести слідство – він отримає всю допомогу… Ми не будемо здавати людей назовні. Це неправильно. Люди мають знати, що вони захищені», – сказав Аласанія.

16 березня в ефірі телеканалів «UA:Перший» та СТБ з’явилися зображення карти України без Криму. Обидва ЗМІ вибачилися і заявили, що трапилися помилки.

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року. Захід визнав окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели низки економічних санкцій. Москва заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін запропонував Євросоюзу проаналізувати можливі дії щодо колишнього канцлера Німеччини Ґергарда Шредера за підтримку проектів, у яких бере участь Росія. Про це Клімкін заявив в інтерв’ю, яке німецьке видання Bild опублікувало 18 березня.

Клімкін зазначив, що санкції мають стосуватися не тільки членів російського уряду і державних компаній, а й тих, хто просуває проекти Москви за кордоном. «Ґергард Шредер – один із найважливіших лобістів Путіна у всьому світі. Тому потрібно вивчити, до яких дій ЄС тут може вдатися», – сказав український міністр.

Шредер був федеральним канцлером ФРН в 1998 – 2005 роках. Зараз він є головою ради директорів компанії «Роснєфть» і головою комітету акціонерів компанії Nord Stream AG.
…

У Росії відбулися вибори. Що Путін робитиме далі?

Українські дороги. Кого Гройсман притягне до відповідальності за асфальт?

Протести в Києві. Чого хочуть прихильники Саакашвілі?

На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Юрій Матвійчук і гості студії: журналіст-міжнародник Віктор Каспрук, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик та заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков; радник голови Укравтодору Олександр Кава, керівник Центру транспортних стратегій Сергій Вовк та екс-міністр транспорту Йосип Вінський; член політради «Руху нових сил» Іван Слободяник та віце-президент Всесвітнього конгресу кримських татар Ленур Іслямов.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін пропонує працевлаштувати в Києві британських дипломатів, яких мають вислати з Росії.

«Пропоную Борису Джонсону (голова МЗС Британії – ред.) працевлаштувати 23 британських дипломатів у Києві та відновити роботу консульської секції: українці будуть раді знову отримувати британські візи швидко і не через Варшаву. І Джудіт (Гоф, послу Британії в Києві – ред.) буде допомога», – написав Клімкін у Twitter.

Він також прокоментував намір Росії припинити роботу Британської ради у своїй країні.

«Ми готові мати більше Британської ради в Україні, хай йдуть до нас», – зазначив міністр.

14 березня прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей звинуватила Росію в отруєнні екс-розвідника Сергія Скрипаля і його дочки Юлії й оголосила про вислання 23 російських дипломатів. Цей захід підтримали в адміністрації президента США. Про розробку подібних санкцій також оголосив президент Франції.

17 березня Росія оголосила про вислання 23 британських дипломатів, скасувала відкриття генконсульства Великобританії в Санкт-Петербурзі, а також заявила про припинення діяльності Британської Ради. Це стало кроком у відповідь на вислання російських послів з Британії.

Скрипаля і його дочку Юлію виявили 4 березня непритомними на лавці в парку міста Солсбері на півдні країни. Пізніше британські слідчі встановили, що їх отруїли нервово-паралітичною речовиною «Новачок», яку розробили в Росії. 66-річний Сергій Скрипаль і його 33-річна дочка Юлія перебувають у лікарні в «критичному, але стабільному» стані.
…

На майдані Героїв Революції Гідності у Запоріжжі 18 березня відбулася акція на знак протесту проти проведення виборів президента Росії в окупованому Криму.

Організатором заходу стала Запорізька рада ветеранів АТО. До акції також долучилися представники товариств національних меншин регіону. Активісти принесли з собою українські та кримськотатарські прапори та плакати з написами «Крим – це Україна», «Свободу Криму! Свободу політв’язням!», «Ні виборам президента Росії в Криму» тощо.

«Незалежно від того, хто там зараз обирає президента сусідньої держави, Крим залишається українським, і ми нагадуємо про це. Гадаю, варто нагадувати не лише в цей день, а й регулярно, що Крим – це дійсно Україна. Там в мене багато знайомих кримських татар, взагалі жителів Криму, які живуть зараз під цим ковпаком і мусять терпіти все це», – розповів один з учасників акції, волонтер Костянтин Мороз.

Організатори акції також нагадали учасникам заходу про сторіччя звільнення Криму від більшовиків навесні 1918 року, коли війська УНР під командуванням Петра Болбочана прорвали більшовицькі укріплення на Чонгарі і після цього звільнили півострів.

На завершення акції учасники зібрали символічну карту України з пазлів-областей.

Вибори президента Росії проводять 18 березня 2018 року, в четверту річницю російської анексії Криму. Спеціально для того, щоб дві дати збіглися, в Росії змінили виборче законодавство – раніше передбачалося, що вибори мали відбутися в останню неділю березня, тобто 25 числа.

Росіяни можуть проголосувати за вісьмох кандидатів, але аналітики вважають, що ці вибори є фактичним перезатвердженням на новий шестирічний термін чинного російського лідера Володимира Путіна, який перебуває при владі вже 18 років. До виборів не був допущений Олексій Навальний – єдиний кандидат, який вів свою кампанію понад рік, ще від кінця 2016 року.

У січні голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав кримчан усіх національностей бойкотувати вибори президента Росії.

Призначений Кремлем голова Криму Сергій Аксьонов погрожував звільненням чиновникам, які закликають підлеглих не йти на вибори президента Росії.

16 лютого президент України Петро Порошенко закликав світову спільноту не визнавати результати виборів президента Росії в анексованому Криму.

Про невизнання виборів президента Росії в Криму йдеться в декларації верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріки Моґеріні.
…

Учасники мітингу, організованого партією «Рух нових сил» 18 березня в центрі Києва, розбирають конструкції, встановлені з нагоди річниці окупацією Росією Криму. Це відбувається водночас із мітингом, у якому беруть участь кілька тисяч людей.

Вони вимагають відставки президента України Петра Порошенка.

Мистецьку інсталяцію, присвячену річниці окупацією Росією Криму, було встановлено напередодні 18 березня, річниці незаконного «референдуму», за результатами якого Москва проголосила півострів частиною своєї території. На розтяжках містилися написи на кшталт «Ялта – наш» та подібні, які є алюзією російського гасла 2014 року «Крим – наш».
…

Голосування, яке 18 березня відбувається в окупованому українському Криму, ставить під сумнів легітимність виборів президента сусідньої Росії. Про це заявила речниця МЗС України Мар’яна Беца.

«Вибори без вибору. Результати незаконного голосування в окупованому Криму є нікчемними, не будуть визнані ані Україною, ані міжнародною спільнотою. Незаконне голосування в окупованому Криму спотворить результати виборів в РФ у цілому і ставить під серйозний сумнів їхню легітимність», – вказала представниця зовнішньополітичного відомства у мережі Twitter.

У січні голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав кримчан усіх національностей бойкотувати вибори президента Росії.

Призначений Кремлем голова Криму Сергій Аксьонов погрожував звільненням чиновникам, які закликають підлеглих не йти на вибори президента Росії.

16 лютого президент України Петро Порошенко закликав світову спільноту не визнавати результати виборів президента Росії в анексованому Криму.

Про невизнання виборів президента Росії в Криму йдеться в декларації верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріки Моґеріні.

Вибори президента Росії проводять 18 березня 2018 року, в четверту річницю російської анексії Криму. Спеціально для того, щоб дві дати збіглися, в Росії змінили виборче законодавство – раніше передбачалося, що вибори мали відбутися в останню неділю березня, тобто 25 числа.

Росіяни можуть проголосувати за вісьмох кандидатів, але аналітики вважають, що ці вибори є фактичним перезатвердженням на новий шестирічний термін чинного російського лідера Володимира Путіна, який перебуває при владі вже 18 років. До виборів не був допущений Олексій Навальний – єдиний кандидат, який вів свою кампанію понад рік, ще від кінця 2016 року.
…

Міністерство закордонних справ України ще в лютому попереджало Росію, що голосування на виборах її президента в російських дипломатичних представництвах на українській території буде неможливе, якщо Москва не відмовиться від проведення цих виборів в окупованому Криму, нагадала речниця МЗС Мар’яна Беца.

Вона повідомила в низці інтерв’ю кільком українським засобам інформації, що рішення Києва не допустити громадян Росії (крім дипломатів) до такого голосування після того, як Москва проігнорувала вимоги України, є свідомою і скоординованою позицією української влади, яку узгодили МЗС, Міністерство внутрішніх справ і керівництво держави.

За її словами, реакція на це рішення російської сторони цинічна, блюзнірська, неприйнятна і викликає обурення.

16 березня Міністерство внутрішніх справ України заявило, що 18 березня, в день проведення в Росії президентських виборів, на територію російських дипломатичних представництв в Україні (посольства в Києві, генеральних консульств у Львові, Одесі і Харкові) громадяни Росії допускатися не будуть, за винятком осіб із дипломатичним статусом. У міністерстві також додали: «З огляду на публічні акції протесту в українському суспільстві, нехтування з боку Росії законними вимогами української сторони, щоб уникнути провокацій і можливих важких наслідків, підрозділи Нацполіції і Нацгвардії забезпечать у цей день належну охорону всіх дипломатичних представництв і установ, а також прилеглих до них територій, відповідно до Віденської конвенції». МВС закликало дипломатів і громадян Росії «підкоритися законним вимогам України – не провокувати ситуацію, дотримуватися порядку і законів України».

У Росії у відповідь звинуватили Україну в «порушенні міжнародних зобов’язань і міжнародного права» і навіть у «втручанні у внутрішні справи Росії» – не згадуючи про юридичну кваліфікацію дій самої Росії, яка 2014 року окупувала український Крим, а нині намагається провести на цій окупованій частині української території вибори свого президента, всупереч нормам і вимогам міжнародного права.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін іще 23 лютого повідомляв, що українська сторона надіслала ноту до МЗС Росії, в якій висловила «рішучий протест проти виборів президента Росії на території окупованого Криму», що також Україна застерегла від спроб організації виборів на території окупованого Донбасу і наголосила, що не може бути ніяких виборів у диппредставництвах Росії в Україні «без повного виконання перших двох умов». Ні про які реакції на це російської сторони повідомлень не було, Москва давала знати, що відкриє в Україні в день виборів чотири дільниці для голосування.

Україна закликала світ не визнавати незаконних виборів президента Росії в окупованому українському Криму. Низка окремих країн і міждержавних об’єднань, зокрема Європейський союз, уже підтвердила, що не буде визнавати цих результатів.
…

Президент України Петро Порошенко висловив переконання, що членство України в Європейському союзі є питанням кількох років, а не десятиліть.

Як повідомляє прес-служба голови держави, в інтерв’ю німецькій медіагрупі Funke він заявив: «У Німеччині це може бути непопулярним, але я абсолютно впевнений, що Україна буде прийнята до Європейського союзу. І це буде питання років, а не десятиліть. Навряд чи якась інша країна виявляє більше ентузіазму щодо Європи, ніж Україна».

Порошенко наголосив, що встановив курс на вступ України до НАТО, а потім до ЄС і рішуче продовжуватиме шлях реформ. «Усі експерти підтверджують, що за останні три роки Україна домоглася більшого прогресу, ніж за попередні 25 років», – наводить Банкова слова президента, який також наголосив, що «це стосується і боротьби з корупцією».

«Ми відповідатимемо критеріям вступу, у тому числі щодо боротьби з корупцією», – сказав голова держави в інтерв’ю. За його словами, в Україні вже створена «цілком незалежна антикорупційна інфраструктура». При цьому президент зазначив, що «основа для хабарництва і корупції ліквідована», хоча попереду ще й багато роботи.

«Запитайте у західних інвесторів: вони підтвердять, що ми досягли значного прогресу», – заявив Петро Порошенко. Він також зауважив, що органи боротьби з корупцією мають підтримку і довіру міжнародних ділових партнерів, і висловив упевненість, що разом із європейськими партнерами Україні вдасться ще більше знизити рівень корупції у країні, інформує прес-служба президента України.

Коли це інтерв’ю має бути оприлюднене в Німеччині, в повідомленні не сказано.

Німецький медіахолдинг Funke Mediengruppe, один із найбільших у цій країні, серед іншого, видає низку німецьких регіональних газет, а також має кілька регіональних радіостанцій. Холдингові належать і деякі засоби інформації в кількох інших країнах.

Наприкінці лютого – на початку березня Петро Порошенко кілька разів заявляв, що обговорює у своїй команді «пропозицію «заякорити» в Конституції стратегію вступу України до ЄС та НАТО». 16 березня під час відвідин прифронтової зони на Донбасі президент заявив, що вже віддав розпорядження підготувати проект поправок до Конституції, що мали б закріпити прагнення України до вступу в НАТО і Європейський союз.

Інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському союзі є, відповідно до чинного українського законодавства, одним із пріоритетів національних інтересів держави, а забезпечення цього – однією з засад зовнішньої політики України.

Євросоюз наразі має з Україною угоду про асоціацію, що передбачає також зону вільної торгівлі, констатує європейські прагнення Києва і пропонує розширювати партнерство, але щоразу наголошує, що нинішній рівень відносин не надає Україні автоматичного права на вступ.

Для країн Східної Європи, що вступали до ЄС за останні півтора десятиліття, від подачі заявки на вступ (якій передувала ще тривала підготовка) до набуття членства минало від восьми до дванадцяти років.
…

Під час поїздки на Донбас президент також зазначив: «Російські генерали вважають війну на Сході України лише першим етапом війни з Альянсом»
…

«Хімічна атака» Кремля у Великій Британії – не що інше, як посягання на суверенітет Великої Британії»
…

Критика Національної спілки журналістів України з боку медійних організацій є «з’ясуванням стосунків», заявив Радіо Свобода голова НСЖУ Сергій Томіленко.

«Мені дивно, що на аргументовані заяви НСЖУ про загрози свободі слова про фізичну небезпеку, репресивні дії органів влади ми не чуємо заяв представників влади і голосних спростувань від посадовців. Водночас ми бачимо, що на передній лінії йдуть окремі громадські організації, які свої зусилля спрямовують не на безпосереднє посилення захисту журналістів, а на якесь з’ясування стосунків», – сказав Томіленко.

На його думку, заява медійників «згенерована більшою мірою двома громадськими організаціями, чиї звіти і чия діяльність має певне політичне забарвлення». Він не уточнив, про які організації йде мова.

«Це напад як елемент захисту. Окремі медійні організації захищають владу, поліцію. Вони виходять з того, що новини про побиття журналістів, напади, тиск – це нібито погано для країни в часи агресії. Відповідно, вони борються з поганими новинами. Ми боремося за захист прав журналістів», – додав голова НСЖУ.

За його словами, дві організації, які були авторами звернення, декларують, що ведуть системний моніторинг свободи слова й порушень прав журналістів.

«Звичайно, їхні звіти є необ’єктивними. Це певний елемент захисту тих звітів», – заявив Томіленко.

Він зазначив, що йому «прикро» через «частину гідних медійних організації», які «на автоматі» підписують такі заяви.

«Мені дивно, що можна критикувати й оголошувати недовіру керівництву НСЖУ таким організаціям, як «Інтерньюз Україна», Центру демократії і верховенства права або Могилянська школа журналістики. Вони не зверталися до НСЖУ з будь-якими запитами», – повідомив Томіленко.

16 березня українські медійні організації заявили про недовіру до керівництва Національної спілки журналістів України. Автори звернення вважають, що українська медійна спільнота має ініціювати створення нової членської журналістської організації, заснованої на засадах незалежності, підзвітності та прозорості.

Медійники заявили, що риторика керівництва НСЖУ «містить маніпуляції, що, за дивним збігом обставин, відповідають інтересам окремих політичних кіл та олігархічних кланів, спотворюють реальність та сприяють поширенню фейків і дезінформації про реальну ситуацію в медіасфері».

Серед авторів звернення – «Інститут масової інформації», «Детектор медіа», Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, Центр демократії та верховенства права, «Інтерньюз Україна» та Могилянська школа журналістики.

Національна спілка журналістів є громадською неприбутковою позапартійною організацією. Згідно з інформацією на сайті НСЖУ її мета – «сприяння розвитку журналістики в Україні та захист соціальних економічних, творчих інтересів журналістів».
…