Представниці медіасфери звинуватили президента України Петра Порошенка в сексизмі через його звертання до журналістки видання «Детектор медіа» Марини Баранівської, яку він назвав «дорогенькою».

Медіаекспертка Інституту масової інформації Ірина Земляна та журналістка «Громадського радіо» Єлизавета Кузьменко напередодні Міжнародного жіночого дня одягли футболки з написом «Я тобі не дорогенька».

«Рівно три роки тому Петро Порошенко вручав мені нагороду зі словами «Ірино, Україна пишається вами». Я знаю точно, що не потерпіла б, якби його звернення звучало як «дорогенька, Україна пишається вами». І сьогодні мене обурює, як він звертався до жінок-журналісток на своїй прес-конференції. #Ятобінедорогенька, Петре Олексійовичу», – написала Земляна.

28 лютого під час прес-конференції Порошенка журналістка «Детектор медіа» Марина Баранівська поставила запитання: «Як це – бути президентом-олігархом у країні, де люди живуть на межі гуманітарної катастрофи? Чи не відчуваєте свою ціннісну невідповідність цій посаді?».

У відповідь президент почав перелічувати свої досягнення на посаді та запросив журналістку провести з ним один день, аби вона змінила свою думку, звернувшись до неї «Дорогенька моя».
…

Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду Олег Ткачук обраний головою Ради суддів України, повідомляє прес-служба ради.

Рішення ухвалили на першому засіданні новообраної Ради суддів України 6 березня.

На засіданні також обрали секретаря ради. Ним стала суддя Господарського суду Києва Оксана Марченко.

Не змогли члени РСУ обрати заступника голови, тому у засіданні ради оголосили перерву.

Про дату наступного засідання мають оголосити додатково.

Раніше Раду суддів очолювала Валентина Симоненко.

 
…

Апеляційний суд Києва скасував ухвалу Солом’янського райсуду про повернення прокуратурі обвинувального акту у справі колишнього командира другої роти київського «Беркуту» Анатолія Логвиненка.

Його звинувачують у перешкоджанні діяльності народних депутатів України, професійній діяльності журналістів, а також у перевищенні влади при затриманні в ніч з 22 січня 2014 року на 23 січня 2014 року учасників «Автомайдану» і Євромайдан у Кріпосному провулку в Києві.

Як повідомляє портал «Судова влада України», 6 березня судді Апеляційного суду розглянули скаргу прокурора, подану на ухвалу Солом’янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року.

«За результатами апеляційного розгляду задоволено апеляційну скаргу прокурора, ухвалу Солом’янського районного суду Києва від 26 жовтня 2017 року по обвинуваченню Логвиненка А.Д. скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції», – йдеться в повідомленні.

Анатолій Логвиненко – один із керівників розформованого спецпідрозділу «Беркут», який брав участь у розгоні мирних демонстрацій у Києві. У 2015 році Логвиненку кілька разів пом’якшували запобіжний захід. Спочатку це був домашній арешт і браслет, потім йшлося лише про носіння браслета та інформування про пересування.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану потерпіли 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними МВС, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

 
…

Президент висловив сподівання, що Україна використає досвід німецького і французького законодавства щодо протидії фальшивим новинам
…

Мінські угоди передбачають відновлення територіальної цілісності України та розпуск незаконних структур, наголошує спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер.

«Метою мінських угод (підписаних лідерами так званих «ЛНР-ДНР») є відновлення територіальної цілісності України та конституційного порядку. Реалізація Мінська дорівнює розпуску цих незаконних структур. Небажання розформувати – це небажання виконаті мінські угоди», – написав Волкер у мережі Twitter увечері 5 березня.

Таку позицію американський дипломат виголошує вже не вперше.

Під час Мюнхенської конференції з безпеки 17 лютого Волкер наголосив, що ймовірні поступки Києва у переговорному процесі щодо врегулювання ситуації на Донбасі не посприяють розміщенню там миротворчих сил ООН.

Україна і її західні союзники пропонують повномасштабну місію ООН, що перебуватиме на всій окупованій території Донбасу, включно з кордоном із Росією, і гарантуватиме безпеку загалом, а не лише для спостерігачів ОБСЄ, а також візьме під контроль склади озброєння російських гібридних сил на окупованій території, контролюватиме роззброєння незаконних збройних формувань тощо. Росія відкидає такий варіант, який зменшив би її вплив на окуповані території.
…

Перемир’я на Донбасі не протрималося і кількох годин. За доведення до самогубства – кримінальна відповідальність. Сім тисяч неплатників аліментів у розшуку – Мін’юст.

На ці теми говоритимуть ведуча «Ранкової Свободи» Ірина Гнатишин і гості студії: військовий експерт Ігор Козій, військовий оглядач Олексій Арестович; голова ГО «Юридична сотня» Леся Василенко, завідувач кафедри психосоматичної медицини і психотерапії Національного медичного університету імені Богомольця Олег Чабан, офіцер Генерального штабу ЗСУ, полковник Віктор Шидлюх; адвокат у сімейних справах Сергій Кравчук, речник Уповноваженого з прав людини Михайло Чаплига.
…

Президент України Петро Порошенко закликає міжнародних партнерів засудити проведення Росією виборів президента в анексованому Криму і вжити заходів для недопущення громадян своїх країн до так званого «міжнародного спостереження». Як повідомляє 5 березня прес-служба глави держави, президент заявив про це після зустрічі з головою МЗС Фінляндії Тімо Сойні.

Як повідомили в прес-службі Порошенка, також у ході розмови сторони обговорили ситуацію на Донбасі і в Криму, зокрема перспективи розгортання миротворчої місії ООН.

«Дякую за підтримку позиції про необхідність продовження режиму санкцій проти Росії до повного відновлення суверенітету і територіальної цілісності України», – заявив президент.

Перед цим під час зустрічі з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним голова МЗС Фінляндії засудив анексію Криму Росією, яка була здійснена в лютому-березні 2014 року.

Вибори президента Росії призначені на 18 березня 2018 року – річницю російської анексії Криму.

Раніше президент України Петро Порошенко закликав світову громадськість не визнавати результати майбутніх виборів президента Росії в анексованому Криму.

1 березня Верховна Рада закликала Раду безпеки і Генасамблею ООН, ОБСЄ, Європейський союз, НАТО, міжнародні організації, іноземні парламенти і уряди не визнавати легітимність російських виборів на анексованому півострові.

Тим часом, прокуратура Автономної Республіки Крим попереджає громадян України, що в разі їхньої участі в організації проведення російських виборів в анексованому Криму, їм загрожує відповідальність за статтею «державна зрада» Кримінального кодексу України.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Правозахисники закликають генерального прокурора Юрія Луценка провести розслідування «слідчих дій» під будівлею парламенту в Києві 3 березня. Звернення правозахисних організацій і уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської оприлюднене на сайті омбудсмена.

На їхню думку, існують «обґрунтовані підстави» стверджувати, що в діях правоохоронців вбачається низка грубих порушень прав людини, гарантованих Конституцією України, зокрема права на мирне зібрання, права на свободу слова, права не бути підданим нелюдському поводженню та права на особисту свободу.

Автори звернення переконані, що відбулося грубе порушення закону «Про Національну поліцію», який забороняє поліцейському наносити удари по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку і в живіт.

Правозахисники зазначають, що «залишається проблемою неможливість ідентифікувати особу правоохоронця, який порушує права людини».

3 березня поліція заявила, що проводить «слідчі дії» в наметовому містечку, встановленому активістами в жовтні минулого року. Народний депутат Семен Семенченко назвав дії силовиків «штурмом», а його колега Єгор Соболєв заявив, що наметовий табір «розтрощений спецпризначенцями».

За словами начальника поліції Києва Андрія Крищенка, слідчі й поліція працювали в рамках кримінальних проваджень за фактом спроби захоплення Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневого палацу) у Києві у грудні 2017 року й сутичок біля Верховної Ради, які відбулися 27 лютого.

Рух вулицею Грушевського, де стояли намети, розблокований. Демонтаж наметів супроводжувався сутичками між поліцією та мешканцями наметового містечка. У результаті, за даними поліції, до лікарень звернулися 13 людей із числа тих, що були в наметовому містечку, і семеро правоохоронців. Загалом до відділків доставили 111 людей, більшість із яких відпустили.

За словами правоохоронців, під час проведення слідчих дій на території наметового містечка біля Верховної Ради вони вилучили дев’ять гранат РГД-5, запали, «коктейлі Молотова» і п’ять димових мін.

Крім того, на місці подій від розпилення газового балончика потерпів журналіст Радіо Свобода Сергій Нужненко. Журналіст, якому знадобилася медична допомога, заявив, що балончик застосував співробітник поліції. Начальник Головного управління Нацполіції у місті Києві Андрій Крищенко запевнив, що за цим фактом проведуть службову перевірку. У столичній прокуратурі також відкрили два кримінальні провадження – про можливе перевищення службових повноважень поліцейськими і про можливе перешкоджання поліцейським роботі журналіста Радіо Свобода.

У партії «Рух нових сил» колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, яка свого часу організувала цей протест і табір під парламентом, але потім дистанціювалася від нього, засудили знесення наметового містечка під Верховною Радою. У партії стверджували, що протест, який тривав від 17 жовтня 2017 року, залишався мирним, а «всі провокації та насильство здійснювали виключно представники влади».
…

Питання щодо вилучення імені азербайджанського опозиційного журналіста Фікрата Гусейнова з переліку розшукуваних Інтерполом осіб не входить до компетенції Генеральної прокуратури України, заявили представники відомства у відповідь на запит Радіо Свобода.

За даними ГПУ, прокуратура Київщини проводить перевірку Гусейнова на запит щодо видачі цієї людини від Генеральної прокуратури Азербайджану. Генпрокуратура також підтвердила отримання від азербайджанських колег другого листа «із додатковими даними щодо вчинення Гусейновим Ф.Н. злочинів, за які запитується його видача».

Раніше в ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрат Гусейнов заявив, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017-го. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.

Справа Фікрата Гусейнова – не єдиний такий випадок в Україні. Приблизно у той же період часу, коли затримали цього азербайджанського журналіста – восени минулого року – було ще два затримання, так само – через розшук Інтерполу. Йдеться про опозиційну журналістку і блогерку з Казахстану Жанару Ахметову та узбецького журналіста Назрулло Охунджонова. За даними проекту «Без кордонів», як і Гусейнова, їх обох відпустили на поруки депутатів Верховної Ради України, але судових рішень у цих справах досі немає.

Українські правозахисники і журналісти після цих затримань заявили, що авторитарні режими використовують Інтерпол для боротьби з опозиціонерами. Натомість в українському бюро Інтерполу заявили, що відомство залишається нейтральною і аполітичною організацією.

 
…

Швеція готова розглянути можливість участі в миротворчій місії ООН на Донбасі, заявив міністр оборони Швеції Петер Хультквіст під час візиту до Києва.

«Якщо буде ухвалене рішення Ради безпеки ООН щодо розгортання миротворчої місії в Україні, Швеція розглядатиме можливість взяти участь у такій місії», – сказав Хультквіст.

Він додав, що Швеція виступає категорично проти будь-яких «заморожених конфліктів».

Росія, яка подала до Ради безпеки ООН пропозицію щодо сил організації на Донбасі, домагається, щоб ці сили дислокувалися тільки поблизу лінії контакту в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мали за завдання тільки охорону цих спостерігачів.

Україна та її західні союзники відкинули такі обмеження й наполягають, що ці сили повинні працювати на всій окупованій території Донбасу, включно з неконтрольованою нині ділянкою українсько-російського кордону, і мати широкий миротворчий мандат. Крім того, Київ і Захід відкидають будь-яке узгодження подробиць можливої місії ООН із бойовиками, які не є стороною мінських домовленостей про врегулювання ситуації на окупованій частині Донбасу.
…

Прокуратура Автономної Республіки Крим попереджає громадян України, що в разі їхньої участі в організації проведення російських виборів в анексованому Криму, їм загрожує відповідальність за статтею «державна зрада» Кримінального кодексу України.

Про це в коментарі проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії ТБ» розповів заступник прокурора АРК Олександр Удовиченко.

«Якщо це громадянин України, то в разі доведення його провини, йому може загрожувати покарання за державну зраду, яке передбачає навіть до 15 років позбавлення волі й відповідальність за незаконне проведення виборів, які Кримінальний кодекс кваліфікує теж як злочин», – повідомив Удовиченко.

У прокуратурі зазначили, що громадянам Росії, які братимуть участь в організації і проведенні виборів на півострові, загрожує переслідування за статтями Кримінального кодексу України про захоплення державної влади й посягання на територіальну цілісність України.

Раніше прокуратура АРК закликала кримчан не брати участь в організації виборів президента Росії в анексованому Криму.

Прокуратура АРК може притягнути до відповідальності 10 тисяч членів виборчих комісій, які організовують російські вибори на анексованому півострові.

Вибори президента Росії призначені на 18 березня 2018 року – річницю російської анексії Криму.

Президент України Петро Порошенко закликав світову громадськість не визнавати результати майбутніх виборів президента Росії в анексованому Криму.

1 березня Верховна Рада України закликала Раду безпеки і Генасамблею ООН, ОБСЄ, Європейський союз, НАТО, міжнародні організації, іноземні парламенти й уряди не визнавати легітимність російських виборів у Криму.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Активісти пікетували будинок Юрія Крисіна, фігуранта справи про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія, у Гатному під Києвом, повідомляє волонтер Роман Сініцин.

За його словами, з будинку до пікетувальників ніхто не вийшов.

За даними «Громадського», в акції взяли участь близько 50 людей, серед них представники «Автомайдану» і праворадикальної організації «С14».

Учасники акції залили паркан будинку томатним соком і вигукували «Крисіна на нари». Паркан біля будинку обклеїли наліпками «Розшук. Юрій Крисін «Шрек».

Минулого місяця активісти заявили, що знайшли Крисіна у дитячому відділенні лікарні в Києві й облили його зеленкою.

Шевченківський районний суд Києва 22 грудня 2017 року визнав Крисіна винним у хуліганстві – йому призначили покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки. Рішення було оскаржене. Але на засідання Апеляційного суду Києва 1 березня Крисін не з’явився, тому суд ухвалив рішення про примусове його приведення.

Наступне засідання, на яке Нацполіція та прокуратура мають примусово доставити Крисіна, призначили на 19 березня 14:00.

Журналіста газети «Вєсті» В’ячеслава Веремія вбили в Києві вночі 19 лютого 2014 року. Як повідомив сайт видання, Веремій разом із колегою на автомобілі повертався після роботи на Майдані, де виконував редакційне завдання. На розі вулиць Володимирської і Великої Житомирської в Києві на таксі, в якому вони їхали, напали невідомі особи з бейсбольними битками і зброєю, в касках, камуфляжі і чорних масках. Журналіст помер у лікарні швидкої допомоги від вогнепального поранення в живіт.
…

Міністр оборони Швеції Петр Гультквіст відвідає Україну 5 березня, повідомляють у Міністерстві оборони України.

«5 березня, в рамках офіційного візиту в Україну делегації Міністерства оборони Королівства Швеція, у Києві міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак проведе зустріч з міністром оборони Королівства Швеція паном Петером Гультквістом», – йдеться в повідомленні.

Незаконна анексія Росією українського Криму і підтримка бойовиків на сході України викликала побоювання у Балтійському регіоні. Швеція звинуватила російські літаки у провокаційних польотах поблизу її кордонів.

Шведський лівоцентристський уряд заявив, що держава у НАТО не вступатиме. Водночас опозиційні партії виступають за приєднання до альянсу, а опитування демонструють, що багато шведів із цим погоджується.

На тлі цього у травні 2016 року парламент Швеції ратифікував договір із НАТО, за яким зобов’язується надавати свою територію для військових навчань НАТО і приймати сили реагування альянсу.

Зближення Швеції з НАТО викликало обурення Москви.

У вересні минулого року в нейтральній Швеції розпочалися наймасштабніші за 20 років військові навчання «Аврора-17» за участі США та інших країн НАТО. Це підрозділи зі США, Франції, Данії, Естонії, Фінляндії, Литви та Норвегії і 19 тисяч шведських військових. Мета навчань – відпрацювати реакцію на «несподіваний напад».
…

Від початку сьогоднішньої доби режим тиші на Донбасі продовжує зберігатися вздовж усієї лінії зіткнення, повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

«Станом на 18:00 обстрілів у бік наших позицій не зафіксовано. Підрозділи української армії неухильно дотримуються Мінських домовленостей», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ЛНР» не повідомляють про обстріли упродовж дня на захоплених бойовиками територіях Луганщини. На сайтах угруповання «ДНР» відсутня інформація про бойові дії, хоча бойовики вказують, що в окупованому Донецьку вибухнув автомобіль і постраждала одна людина. Що стало причиною невідомо. В угрупованні «ДНР» також заявили про «прихильність» новому перемир’ю на Донбасі.

2 березня Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні повідомила про домовленість ТКГ у Мінську про відновлення режиму припинення вогню, що має вступити в силу з 00:01 годин 5 березня. До цього черговий «режим тиші» був оголошений з півночі 23 грудня 2017 року. Але це перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Зниження тиску газу в газотранспортній системі України на 20% жодним чином не вплинуло на стабільність української енергосистеми, заявили в «Укренерго».

У компанії зазначили, що у зв’язку з запровадженням в РНБО України кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації київські ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, харківську ТЕЦ-5 та кременчуцьку ТЕЦ перевели на використання мазуту замість газу.

«При цьому навантаження цих станцій залишилося незмінним, змін у енергобалансі країни у зв’язку з цим не відбулося», – запевняють в «Укренерго».

Згідно з повідомленням на стабільність енергосистеми не вплинуло й зростання споживання, пов’язане зі зниженням температури повітря.

28 лютого компанія НАК «Нафтогаз України» повідомила про перемогу в Стокгольмському арбітражі над російським газовим монополістом, компанією «Газпромом» у суперечці щодо компенсації за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту. «Газпром» заявив про незгоду з рішенням Стокгольмського арбітражу.

У компанії «Укртрансгаз» 1 березня заявили про низький тиск у магістральних газопроводах на вході в українську ГТС і додали, що падіння тиску на вході системи ускладнює його транзит і споживання.

Заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв заявив, що російська сторона отримала гроші за березневі поставки газу компанії «Нафтогаз України», але потім повністю повернула ці кошти. За його словами, додаткова угода на поставку газу, необхідна для початку поставок, не була погоджена.

3 березня президент України Петро Порошенко заявив, що ситуація з газопостачанням стабілізувалася. Він повідомив, що Україна має різке збільшення поставок газу з Польщі, Словаччини та Угорщини.
…

Щонайменше троє українських журналістів постраждали під час «слідчих дій» під Верховною Радою сьогодні, повідомили Радіо Свобода в Інституті масової інформації. Це – Сергій Нужненко (Радіо Свобода), Богдан Кутєпов (Hromadske) та Владислав Красінський (Insider).

Журналіст Радіо Свобода Сергій Нужненко розповів: у момент нападу знімав на відео ранкові події під будівлею Верховної Ради в центрі Києва. При ньому було посвідчення журналіста, яке він тримав перед собою. Камера була спрямована в сторону наметів активістів. Аж раптом працівник поліції підійшов до кореспондента зі спини та розпилив уміст балончика йому в обличчя.

Сергій викликав поліцію і швидку, зараз перебуває у лікарні. На прибуття слідчо-оперативної групи журналіст чекав вже більш ніж півтори години. Каже: по телефону йому відповіли, що затримка може бути через погоду.

Богдан Кутєпов із Hromadske після інциденту написав у Facebook, що чоловік у чорному однострої із закритим обличчям вдарив його ногою і назвав «виродком».

Кореспондент видання Insider Владислав Красінський опублікував відео, на якому видно, як його виштовхують із території наметового містечка поліцейським щитом.

«Отримав стусанів від тактиків, була погроза застосування сльозогінного газу — поліцейський розмахував ним перед обличчям, одночасно виштовхуючи щитом за периметр наметового містечка. Це щодо цілеспрямованого перешкоджання журналістській діяльності, бо обидві руки в мене були зайняті камерою та телефоном, на який я записував відео, а на шиї висіла прес-карта, тобто переплутати мене з мітингувальником у цій ситуації було неможливо», – зазначив Красінський у коментарі Радіо Свобода. Водночас, за словами журналіста, заяву в поліцію він не писав.

У поліції, тим часом, ситуацію поки що не коментували.

За даними офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, під час сутичок біля Верховної Ради затримали 112 людей, а п’ятеро жителів наметового містечка та четверо співробітників правоохоронних органів –госпіталізовані. Поліція, однак, повідомляє про сімох постраждалих силовиків.

Зранку 3 березня Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що поліція проводить слідчі дії в наметовому містечку біля будівлі Верховної Ради України. Народний депутат Семен Семенченко назвав дії силовиків «штурмом», а його колега Єгор Соболєв заявив, що наметовий табір «розтрощений спецпризначенцями».

Начальник поліції Києва Андрій Крищенко повідомив, що слідчі працювали у рамках кримінальних проваджень за фактом спроби захоплення Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневого палацу) у Києві в грудні 2017 року й сутичок біля Верховної Ради, які відбулися 27 лютого.

За словами правоохоронців, під час проведення слідчих дій на території наметового містечка біля Верховної Ради вони вилучили дев’ять гранат РГД-5, запали, «коктейлі Молотова» та п’ять димових мін.
…

Президент України Петро Порошенко привітав рішення президента США Дональда Трампа продовжити на один рік санкції проти Росії через її агресію щодо України.

«Вітаю рішення президента Дональда Трампа продовжити дію американських санкцій проти Росії. Це чіткий сигнал агресору, що дія обмежувальних заходів буде тривати, поки не будуть відновлені суверенітет і територіальна цілісність України. Ні пропаганда, ні брязкання зброєю, ні енергетичний шантаж не зруйнують проукраїнську коаліцію», – написав Порошенко на своїй Twitter-сторінці.

2 березня президент США Дональд Трамп продовжив терміном на рік обмежувальні заходи щодо Росії через дії і політику уряду Російської Федерації щодо України, які «підривають демократичні процеси та інститути в Україні; загрожують її миру, безпеці, стабільності, суверенітету і територіальній цілісності; і сприяють незаконному привласненню її активів». У наказі йдеться, що раніше введені санкції «повинні залишатися в силі після 6 березня 2018 року».

У 2014 році США ввели санкції проти Росії через анексії Криму і ролі Москви у збройному конфлікті на Донбасі. Згодом санкційні списки неодноразово розширювалися.
…

«Твердження патріарха про «громадянську війну» на Донбасі розглядаємо як антиукраїнську провокацію» – посольство України
…

Голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Ертугрул Апакан заявив, що вітає домовленість про відновлення режиму припинення вогню, досягнуту Тристоронньою контактною групою та іншими підписантами Мінських угод, що, як очікується, вступить в силу з 00:01 годин 5 березня.

«Весна – це час для оновлення, і з цією підтримкою можна відновити процес, окреслений в Мінських угодах, і дозволити цивільному населенню на сході України знову жити в мирі», – заявив Апакан.

Він також заявив, що припинення вогню має відбуватися «виразним і наполегливим» чином через відведення важкого озброєння, сил та розмінування.

«Люди на сході України хочуть повернутися до їхнього нормального життя. Це найкращий час, щоб дозволити їм це», – сказав Ертугрул Апакан.

Раніше 2 березня ЗМІ поширили інформацію з посиланням на спецпредставника ОБСЄ в ТКГ Мартіна Сайдіка, що контактна група підтвердила прихильність повному і безстроковому припиненню вогню на Донбасі, починаючи з перших хвилин доби 5 березня.

Після засідання групи 28 лютого прес-секретар екс-президента України, представника України в ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер повідомила, що в районі Станиці Луганської 5 березня може відбутися розведення сил від лінії розмежування, але за умови повного дотримання режиму тиші.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Але це перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Росія передала Україні викрадених спецслужбами Росії біля державного кордону у Сумській області в жовтні 2017 року українських прикордонників Богдана Марцоня та Ігоря Дзюбака. Обмін відбувся 2 березня на нейтральній смузі українсько-російського державного кордону в районі пункту пропуску «Гоптівка» в Харківській області.

Україна передала російській стороні затриманих влітку 2017 року в Херсонській області військовослужбовців Прикордонної служби ФСБ Росії Володимира Кузнєцова й Аскара Кулуба.
…

Екс-президент Віктор Янукович заявляє про необхідність «прямих переговорів з «представниками Донбасу».

«Я впевнений, що єдиний шлях до миру, – це мирні переговори. Прямі переговори з представниками Донбасу за сприяння і нагляду ЄС, Росії, США і ООН», – сказав він на прес-конференції в російській державній агенції «ТАСС».

Екс-президент України Віктор Янукович втік до Росії після розстрілів на Майдані, щодо нього в Україні розслідуються кілька кримінальних проваджень. У суді розглядається справа щодо державної зради. 

Після російської анексії Криму на Донбасі триває збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати російські «добровольці».

Росія також наполягає на необхідності прямих переговорів України з «представниками Донбасу».

 
…

Подільський районний суд Києва викликає громадянина України, колишнього ватажка угруповання «ЛНР» Ігоря Плотницького як обвинувачуваного на судове засідання 7 березня. Повістка опублікована в офіційному виданні центральних органів виконавчої влади «Урядовий кур’єр» 2 березня.

Плотницького обвинувачують за ч. 3 ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення), ч. 2 ст. 258 (терористична діяльність), ч. 3 ст. 332 (незаконне переміщення осіб через кордон) Кримінального кодексу.

У разі неявки Плотницького розгляд справи буде проходити в порядку спеціального (заочного) судового провадження.

У березні 2016 року прокуратура Києва передала в суд заочний обвинувальний акт проти Плотницького за фактом скоєння терористичного акту, захоплення в заручники й викрадення старшого лейтенанта Збройних сил України, депутата Верховної Ради Надії Савченко (позафракційна).

30 січня 2017 року прокуратура передала в суд обвинувачення Плотницького у причетності до катастрофи літака Іл-76 Збройних сил України через влучення в нього ракети в Луганську в червні 2014 року.

У листопаді 2017 року Плотницький склав повноваження як ватажка угруповання «ЛНР» і виїхав до Росії. Нинішнє місце його перебування невідоме.
…

Президент України Петро Порошенко просить генерального прокурора Юрія Луценка та в.о. голови Державної фіскальної служби Мирослава Продана перевірити обґрунтованість штрафу голови правління компанії «Нафтогаз України» Андрія Коболєва, повідомляє речник президента Святослав Цеголко у Facebook.

Він зазначив, що це питання підняли під час засідання Ради національної безпеки та оборони України.

1 березня Коболєв заявив, що отримав від Державної фіскальної служби України два персональні штрафи на суму 7 та 1,3 мільярда гривень, тому що він «не забезпечив можливість подання додаткової митної декларації з повним пакетом товаросупроводжувальних документів».

Сам Коболєв заявляє, що реальною причиною штрафів є відмова «Нафтогазу» оформлювати та оплачувати природний газ, який ВАТ «Газпром» «контрабандно постачав на тимчасово окуповані території Донецької та Луганських областей».

Радіо Свобода надіслало до ДФС запит з питаннями про штрафи Коболєва.
…

Перше засідання Святошинський районного суду Києва по суті у справі про стрілянину, у якій обвинувачують лідера «Добровольчого руху ОУН» Миколу Коханівського, призначене на 5 березня, повідомила прес-служба суду.

Під час підготовчого засідання 28 лютого обвинувачений та його захисники-адвокати заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв’язку з його невідповідністю вимогам Кримінально-процесуального кодексу України, заявили в суді.

Святошинський районний суд дійшов висновку, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК.

Прокурор просив обрати Коханівському запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю за місцем проживання, посилаючись на існування ризиків переховування обвинуваченого від суду, знищення, переховування або спотворення ним речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення ним іншого злочину, а також ризику незаконно впливу на потерпілого та свідків.

Суд задовольнив це клопотання частково, застосувавши до Коханівського запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби без застосування електронних засобів контролю.

21 жовтня 2017 року Микола Коханівський був затриманий через інцидент зі стріляниною з незареєстрованої травматичної зброї під час його сутички з Русланом Качмалою в Києві. Святошинський райсуд три дні обирав йому запобіжний захід, і врешті посадив під цілодобовий домашній арешт.

Микола Коханівський заперечує, що вчинив інкримінований йому злочин – хуліганство із застосуванням зброї. Серед причин суперечки з Качмалою він називав ситуацію з гуртожитком переселенців. 

У ніч на 26 жовтня в цьому будинку сталася пожежа.
…

Україна повинна більш ретельно перевіряти підстави для набуття громадянства, заявив президент України Петро Порошенко на засіданні Ради національної безпеки і оборони.

«Ми маємо жорсткіше перевіряти підстави для набуття громадянства. Це не має бути всередині районної структури. Взагалі звузити коло осіб, які мають право ставати громадянами за територіальним походженням», – сказав Порошенко.

Він зазначив, що в цій частині «слід посилити повноваження комісії з питань громадянства».

«За цією комісією має бути останнє слово, бо в комісії є представники і Міграційної служби, і Міністерства внутрішніх справ, і Служби безпеки України, і уряду, і всіх необхідних служб», – заявив президент.

Він додав, що зараз український паспорт є «одним із найкращих у рейтингу паспортів світу».

«І він не повинен діставатися абикому, без належних легальних підстав, а тим більше на корупційній основі», – зазначив Порошенко.

Восени 2017 року Україна посіла 32-е із 94 місць у глобальному рейтингу паспортів Global Passport Index 2017. Тоді український паспорт набрав 120 «безвізових» балів – саме до такої кількості країн громадяни можуть в’їжджати без попередньо оформлених дозволів.
…

У міжнародній правозахисній організації Freedom House заявили, що парламент України ризикує поставити під загрозу демократію в країні, якщо проголосує за законопроекти, які збільшать державний моніторинг інститутів громадянського суспільства, йдеться у заяві від 28 лютого. У документі вказується, що спроби поставити громадянське суспільство під контроль влади, «схожі на дії, що вживаються в Росії і Казахстані».

«Верховна Рада ризикує завдати серйозної шкоди демократії в Україні, ухваливши законодавство, яке додасть обтяжливого нагляду за організаціями громадянського суспільства та підірве ефективність омбудсмена», – сказав директор програм Євразії Freedom House Марк Берендт.

Він закликав відмовитися від законопроектів або відкласти голосування, поки законодавство розглядається Венеціанською комісією Ради Європи, групою незалежних експертів з конституційного права. А результати очікуються 18 березня.

У липні минулого року президент України Петро Порошенко вніс до Верховної Ради законопроекти №6674 (про зміни до Закону про Громадські об’єднання) та №6675 (про зміни до Податкового кодексу), у яких передбачається посилення звітності неприбуткових організацій, зокрема, за освоєння міжнародної грошової допомоги, та відповідальності за помилки у таких звітах. Низка громадських організацій, зокрема правозахисних, назвала норми цих законопроектів дискримінаційними. Депутати ще не розглядали ці законопроекти.
…

«Сьогоднішнім рішенням Стокгольмського арбітражу Україна виграла 4 мільярди 600 мільйонів доларів США»
…

Національна служба здоров’я – це новий орган, створений у рамках медичної реформи
…

Аеропорт у Білій Церкві. Лоукост прийде;

Звільнення Донбасу. План Тимошенко;

Прес-конференція Порошенка. Виклики та складні запитання.

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: засновник компанії «Авіаплан» Євген Трескунов та експерт громадської кампанії «Європатруль» В’ячеслав Коновалов; громадський діяч, політик Андрій Сенченко та політолог Кирило Сазонов; політичний аналітик Агентства моделювання ситуацій Валерій Гончарук та директор Інституту практичної політики Богдана Бабич.
…

Український режисер Олег Сенцов, як і раніше, перебуває в колонії російського міста Лабитнангі, його нікуди не перевозили, заявив «Крим.Реалії» із посиланням на адміністрацію закладу адвокат Сенцова Дмитро Дінзе.

«Я зв’язався з офіційними представниками колонії. Вони мені сказали, що Сенцов нікуди не перевозився й перебуває зараз у колонії», – сказав адвокат.

Вдень 27 лютого стало відомо, що на лист на адресу Сенцова за останнім відомим місцем перебування ув’язненого (колонія), відправник отримав відповідь про те, що «одержувач не перебуває в цій установі».

В українських ЗМІ з’явилась інформація про можливий швидкий обмін режисера Олега Сенцова й журналіста Романа Сущенка на ув’язнених в Україні. Офіційного підтвердження такої інформації немає.

Представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко заперечувала наміри обміняти засуджених у Росії громадян України Романа Сущенка й Олега Сенцова на колишніх українських військовослужбовців Олександра Баранова й Максима Одинцова.

Перед цим адвокат засуджених у Києві колишніх українських військовослужбовців Баранова й Одинцова Валентин Рибін заявив, що найближчим часом може відбутися обмін на ув’язнених у Росії українців.

Українського режисера Олега Сенцова затримали представники російських спецслужб у Криму в травні 2014 року за звинуваченнями в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року російський Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Він не визнав свою провину. Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова до списку політв’язнів.
…