В офісі президента України Володимира Зеленського узгодили план заходів до 28-ї річниці Незалежності України 24 серпня, в яких головним заходом замість військового параду стануть удари дзвона.

Як повідомили в ОПУ, новий формат святкувань цього року передбачає, що основний акцент урочистостей у Києві буде на дітях як майбутньому країни – діти разом із Зеленським і його родиною, рідними і близькими полеглих захисників Незалежності України, ветеранами АТО мають покласти квіти на місці загибелі Героїв Небесної сотні і пов’язати синьо-жовті стрічки навколо.

«На знак того, що Україна та українці пам’ятають своїх героїв, пролунають сто ударів дзвона, які підхоплять інші міста держави. Вони символізуватимуть сто ударів серця кожного з полеглих Героїв Небесної сотні», – мовиться в повідомленні.

«Під звук дзвонів на майдані Незалежності буде піднято Національний прапор. Військовий хор виконає Гімн України а капела. У рамках святкування на головній площі країни (майдані Незалежності в Києві – ред.) також відбудеться музично-хореографічний флешмоб: прозвучать знакові українські пісні у сучасному аранжуванні, які виконають оркестри та відомі музиканти. Крім того, відбудеться нагородження українців, які досягли успіхів у різних сферах. Воно розпочнеться близько 9:50. Завершаться урочистості святковою ходою. Після цього об 11:00 розпочнеться Марш захисників України з участю ветеранів», – повідомили в ОПУ.

Реакція названих у повідомленні ОПУ потенційних учасників цьогорічних святкувань, зокрема, ветеранів АТО і ООС, на повідомлення про нинішні плани наразі не відома.

У повідомленні також нічого не сказано про святкові заходи до Дня Державного прапора, який святкується 23 серпня, хоч і не є вихідним днем.

За влади попереднього президента Петра Порошенка головним елементом святкувань Дня Незалежності були військові паради, що в час війни, яку веде проти України Росія, мало підвищити бойовий дух війська і показати суспільству міць захисників країни. Також офіційно вшановувався і День Державного прапора. Лунала і критика з твердженнями про непотрібність таких витрат і нібито необхідність мати військову техніку, використану в парадах, безпосередньо на фронті. Прихильники ідеї параду пояснювали, що значна частина витрат ішла за статтею про необхідне тренування військових у пересуванні в міських умовах, а техніка з парадів не могла б ніяк змінити становище на фронті.

Новий президент Володимир Зеленський, прийшовши до влади, заявив, що парад на День Незалежності не потрібен, а кошти на нього, нібито 300 мільйонів гривень, мали б піти на премії українським військовим. Це рішення викликало різку критику серед частини суспільства, а також серед ветеранів і волонтерів, які вирішили самотужки організувати власний військовий парад у вигляді проходження колонами, без техніки. Критики рішення також звертали увагу, що поділ 300 мільйонів гривень серед українських військових означатиме суми виплат лише близько тисячі гривень кожному і що справжня вартість параду значно менша від названої президентом суми.

Після цього голова ОПУ Андрій Богдан заявляв, що замість військового параду на честь Дня Незалежності України в Києві відбудеться «хода гідності». «Планується, що Хрещатиком пройдуть представники різних родів військ Збройних сил України. Ветерани АТО зможуть приєднатися до представників своїх бригад. Разом із військовими у заході також візьмуть участь, зокрема, медики, вчителі, спортсмени, дипломати і волонтери. У ході візьме участь президент України Володимир Зеленський і керівництво держави», – заявляв він 30 липня.
…

У Раді національної безпеки і оборони на координаційній нараді з питань реформування військово-промислового комплексу вирішили, що будуть робити з державним концерном «Укроборонпром», діяльність якого викликає критику.

У нараді, яку провів секретар РНБО Олександр Данилюк, узяли участь члени наглядової ради і генеральний директор «Укроборонпрому», радники секретаря і працівники апарату РНБО, а також представники уряду США: старший радник США з питань військово-промислового комплексу України Дональд Вінтер, тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор, співробітники американського посольства та оборонних відомств.

«Ключовими темами наради стали процес реформування загальної системи управління у сфері ВПК, зокрема, ДК «Укроборонпром». Учасники обговорили перспективні напрями розвитку концерну і процес формування нової моделі державного управління в сфері ВПК. За підсумками наради було ухвалено рішення щодо державного органу, який має виконувати функцію акціонера ДК «Укроборонпром», структури і принципів формування й роботи наглядової ради, побудови маркетингової стратегії і системи продаж у ДК «Укроборонпром». Крім того, учасники наради досягли згоди щодо проведення всебічного аудиту концерну», – повідомили в РНБО.

«Укроборонпром» повинен стати прикладом ефективної системи управління державною компанією. Враховуючи специфіку, це має бути бізнес із чіткою основною місією – забезпечення українських військових усім необхідним», – заявив на нараді Данилюк.

У Генеральній прокуратурі України 22 липня повідомляли, що cпівробітники Генпрокуратури спільно з СБУ провели обшуки в службових приміщеннях Кабміну, Держприкордонслужби, Фіскальної служби і підприємства «Спецтехноекспорт» у кримінальному провадженні за фактом розкрадання коштів на суму понад 6 мільйонів доларів, в якому фігурує ДП «Укроборонпром».

Перед тим, 22 травня, прем’єр-міністр Володимир Гройсман повідомляв, що Кабінет міністрів виділив 32 мільйони гривень на аудит «Укроборонпрому».

Тодішній президент Петро Порошенко 6 березня повідомляв на засіданні РНБО, що Україна ініціює міжнародну комплексну перевірку діяльності державного концерну «Укроборонпром». 16 березня він указом увів у дію рішення РНБО щодо цього аудиту.

Державний концерн «Укроборонпром» об’єднує понад 100 підприємств-учасників у галузі оборонної промисловості, зокрема, розробки й виготовлення озброєння та техніки, наукової діяльності й експортно-імпортних операцій.

У лютому концерн опинився у центрі скандалу після того, як журналісти антикорупційного проекту «Bihus.info» опублікували розслідування про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері. Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпрому». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.
…

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення не дозволить відкрити в Україні філію російської радіостанції «Ехо Москви», заявив член Нацради Сергій Костинський.

«Навіть не знаю, куди пану Венедиктову (головному редакторові станції – ред.) потрібно буде прийти, щоб отримати право на створення філії «Ехо Москви» в Україні. Двері НацРади для нього і його «любих друзів» точно будуть зачинені», – написав Костинський у фейсбуці.

Сама Нацрада як регуляторний орган наразі не оприлюднювала своєї позиції в цій справі.

Попереднього дня, 8 серпня, проросійське пропагандистське видання «Страна.ua» повідомило, що головний редактор російської станції Олексій Венедиктов, який прибув до Києва, має намір відкрити в Україні бюро своєї станції. При цьому, за його словами, бюро мало б створювати «якісні програми російською мовою, які захочуть купувати місцеві радіостанції, щоб мовити звідси в Росію про те, що відбувається в Україні».

Але Венедиктов наголосив, що проект запрацює лише за умови, що буде переглянуто закон про мовні квоти на радіо, який нині забороняє суто російськомовне мовлення. І, за його словами, він веде розмови з людьми з команди нового президента України Володимира Зеленського про те, чи буде «корекція закону про мову».

При цьому, пише видання, Венедиктов висловив сподівання, що мовні квоти в Україні будуть скоро переглянені і навіть скасовані. Він додав, що свою пропозицію чи прохання про це він висловлює співрозмовникам в офісі президента України в перебігу своїх останніх візитів до Києва.

Ці заяви Олексія Венедиктова викликали різкі реакції в суспільстві, які, зокрема, відобразилися в соцмережах.

У згаданому інтерв’ю Венедиктов також сказав, що намагався організувати бюро «Еха Москви» протягом усього 2013 року.

А ще 2010 року в інтерв’ю виданню «Українська правда» він казав, що вже протягом восьми років до того намагався відкрити «Ехо Москви» в Києві – «умовно, «Ехо Києва». Іще тоді він говорив, що ця станція мала б мовити виключно російською мовою.

2015 року в Україні запрацював сайт із назвою «Ехо Києва», оформлений у стилі «Еха Москви», його головним редактором була зазначена Леся Рябцева – колишня помічниця Венедиктова, яка якраз тими днями залишила цю посаду, а як його адреса в Києві була вказана будівля, що не існує. Венедиктов тоді заявляв, що це «Ехо Києва» не має нічого спільного з його «Ехом Москви».

Російська радіостанція «Ехо Москви» створює собі репутацію чи не єдиного «вільного засобу інформації» в сучасній Росії, вона дає слово і прихильникам лінії Кремля, і деяким її супротивникам. За повідомленнями, її мажоритарним власником, на 66%, є холдинг «Газпром медіа» російського державного газового монополіста «Газпром», решта належить журналістам станції, переважно самому Венедиктову.

При цьому через спосіб подачі низки передач на українські теми останніми роками ставлення до станції в Україні значно погіршилося.
…

Лідери кримськотатарського народу на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським обговорювали, зокрема, питання кримськотатарської автономії, повідомив проектові Радіо Свобода Крим.Реалії один із учасників зустрічі, національний лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

«Обговорювали в основному становище в Криму, ситуацію з правами людини, настрій людей. Друге питання – всі законопроекти, які ми вважаємо, що повинні пройти у Верховній Раді. На першому плані стоїть питання змін до Конституції України про статус кримськотатарського народу та інших корінних народів», – сказав Джемілєв.

За його словами, на зустрічі було сказано, що «зараз дуже сприятлива обстановка» для ухвалення таких змін, бо пропрезидентська партія отримала більшість у Верховній Раді, «на що Зеленський на знак згоди кивнув головою».

Джемілєв додав, що всі побажання будуть передані Зеленському в письмовому вигляді і говорити про конкретні кроки можна буде пізніше.

Він також запропонував кандидатуру голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова на посаду уповноваженого президента у справах кримськотатарського народу.

«Я сказав, що існування посади уповноваженого президента у справах кримських татар доцільне. Як уповноваженого я запропонував Рефата Чубарова. Побажання ми також передали в письмовій формі», – сказав Джемілєв.

В іншому інтерв’ю, кримськотатарському телеканалові ATR, він із приводу створення автономії додав, що побачив «готовність самого президента». «І якщо він зможе свою точку зору донести, за винятком деяких груп, які є у «Слузі народу», то буде так, як скаже президент», – сказав Джемілєв.

У міжнародний день корінних народів світу, 9 серпня, який вшановують і в Україні, президент Володимир Зеленський зустрівся з представниками кримськотатарського народу – головою Меджлісу Рефатом Чубаровим, національним лідером Мустафою Джемілєвим і членом Курултаю кримськотатарського народу Рустемом Умеровим. Цей день був затверджений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН у 1994 році.

20 березня 2014 року Верховна Рада України визнала кримських татар корінним народом Криму. Україна виступила з гарантією збереження і розвитку етнічної, культурної, мовної й релігійної самобутності кримськотатарського народу як корінного народу і всіх національних меншин України.

У грудні 2018 року п’ятий президент України Петро Порошенко повідомив про готовність внести до Верховної Ради проект змін до Конституції країни про створення кримськотатарської національно-територіальної автономії у складі української держави. Проте, за словами президента, на той момент він не мав інформації про наявність у парламенті 300 голосів для ухвалення такого рішення.

Перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар раніше пояснювала, що кримськотатарська автономія «не має ніякого стосунку до сепаратизму», і її створення є правом корінного народу, яке визначене в Декларації ООН про права корінних народів, до якої Україна приєдналася у 2014 році.

Нині Автономна Республіка Крим, наразі окупована Росією і непідконтрольна Києву, має в Україні статус суто територіальної автономії.
…

Володимир Зеленський заперечує, що наймав лобістів
…

Студія «Квартал 95» знайшла коміка, який гратиме президента Володимира Зеленського. Ним найімовірніше стане Юрій Великий, який раніше був учасником дуету «Брати Шумахери», повідомили у «Кварталі» «Українській правді».

«Наразі це найбільш вірогідна кандидатура, але точно буде відомо саме на концерті «Вечірнього Кварталу» 13 серпня (в Одесі – ред.)», – заявили у студії.

Великий опублікував в Instagram відео, на якому він пародіює Зеленського.

«Квартал» у своїх шоу неодноразово пародіював як п’ятого президента Петра Порошенка, так і його попередника Віктора Януковича, а також інших українських політиків.
…

Уряд Німеччини готовий до активізації «нормандського процесу», повідомив посол України в Берліні Андрій Мельник у Twitter.

«Федеральний уряд Німеччини висловив стурбованість у зв’язку з трагічною смертю чотирьох військових внаслідок обстрілу під Павлополем та підтвердив готовність до активізації Нормандського переговорного процесу», – написав Мельник.

6 серпня унаслідок обстрілу біля Павлополя Донецької області загинули четверо українських військових.

Після цього президент України Володимир Зеленський закликавпрезидента Росії Володимира Путіна, президента Франції Емманюеля Макрона та канцлера Німеччини Анґелу Меркель якнайшвидше провести переговори в «нормандському форматі».

7 серпня Зеленський провів із Путіним телефонну розмову і закликав його «вплинути» на підтримуваних Росією бойовиків, «щоб вони припинили вбивство наших людей».

Водночас, за даними Кремля, Путін заявив, що для деескалації конфлікту на Донбасі необхідно, «перш за все, виключити подальші обстріли українськими військами населених пунктів Донбасу, що призводять до жертв серед мирного населення».

Президент Франції Емманюель Макрон погодився на зустріч лідерів «нормандського формату».

21 липня на Донбасі розпочалося нове перемир’я.
…

Президент України Володимир Зеленський і командування Збройних сил країни виявили стриманість після подій 6 серпня, коли на Донбасі загинули четверо українських військовослужбовців, вважають у посольстві США в Україні. 

«Президент Зеленський і ЗСУ виявили стриманість і хоробрість перед лицем агресії, внаслідок якої 6 серпня загинули четверо українських військовослужбовців під час оголошеного режиму припинення вогню, зберігаючи потенціал для справжнього припинення вогню, що рятує життя українців, і прискорили дипломатичні зусилля для мирного врегулювання конфлікту», – ідеться в коментарі, оприлюдненому 8 серпня на сторінці посольства у фейсбуці.

На переконання американських дипломатів, такий підхід заслуговує на повну підтримку «нормандської четвірки», включно з Росією. «Росія могла б виявити подібну хоробрість і покласти край конфлікту, негайно вивівши свої сили», – вказали дипломати.

Президент України Володимир Зеленський повідомив 7 серпня, що раніше цього ж дня провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. За словами Зеленського, темою розмови була загибель чотирьох українських військових унаслідок обстрілу на Донбасі 6 серпня.

«Я сьогодні зранку розмовляв з президентом Росії Володимиром Путіним із цього приводу. Терміново йому подзвонив, сказав, що це нас не наближає до миру. Я дуже вас прошу вплинути на ту сторону, щоб вони припинили вбивство наших людей», – процитував Зеленський свої слова до російського лідера.

Президент України також повідомив після наради з силовиками 7 серпня, що закликав Путіна вплинути на «ту сторону» (підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі – ред.), щоб зупинити обстріли.

Четверо українських військових загинули 6 серпня на Донбасі внаслідок обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків, повідомило Міністерство оборони України. У відомстві заявили, що зафіксували два обстріли, які відбулися 6 серпня.

«О 00:45 протягом майже години ворог застосовував озброєння БМП, гранатомети, великокаліберній кулемети та стрілецьку зброю по наших оборонцях села Богданівка Донецької області. О 10:20 російські окупанти розпочали обстріл з РПГ поблизу Павлополя», – інформувало Міністерство оборони.
…

Харківський апеляційний суд закрив провадження за апеляційною скаргою обвинувачених у теракті біля Палацу спорту та залишив чинним запобіжний захід для цих осіб.

«Апеляційне провадження за їхніми скаргами закрито, обвинувачені залишаються під вартою», –повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в прес-службі Харківського апеляційного суду. 

3 липня обвинувачені в теракті біля Палацу спорту заявили клопотання про зміну запобіжного заходу з огляду на рішення Конституційного Суду України про неконституційність безальтернативних запобіжних заходів за окремими категоріями кримінальних проваджень. Прокурор Володимир Лимар заперечував проти задоволення клопотання, зазначаючи, що підозрюваних у загибелі кількох людей можуть тримати під вартою без визначення застави. Фрунзенський райсуд Харкова визнав його доводи переконливими і відмовився змінити обвинуваченим запобіжний захід. 

22 лютого 2015 року поблизу Палацу спорту в Харкові під час формування колони для проведення ходи з нагоди річниці перемоги Революції гідності стався вибух. Унаслідок теракту на місці загинули двоє людей, були поранені ще 11. Згодом двоє поранених померли в лікарні.
…

«Кремль не полишає спроб у будь-який спосіб повернути Україну під свій контроль»
…

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір висловив розчарування рішенням Господарського суду Києва, який задовольнив позов праворадикальної організації С14 проти «Громадського телебачення» через публікацію, в якій С14 характеризується як «неонацистська» організація. 

«Я переймаюся цим рішенням суду в Україні, оскільки воно створює шкідливий прецедент в країні і може спричинити перешкоду для журналістської роботи», – зазначив Дезір.

Він наголосив на тому, що журналісти повинні мати змогу працювати, «не побоюючись економічних репресій чи покарань».

«Це рішення є загрозою критичній незалежній журналістиці, і я сподіваюся, що воно буде скасоване через апеляцію», – додав представник ОБСЄ.

Читайте також: Україна в Доповіді Держдепартаменту США щодо прав людини

С14 подала до суду проти «Громадського телебачення» «на захист честі, гідності та ділової репутації» у липні 2018 року. Причиною став твіт англомовної служби видання: у дописі від 4 травня 2018 року, коли представники С14 силоміць привели бразильського бойовика Рафаеля Лусваргі до СБУ, організацію охарактеризували як «неонацистська».

У березні 2019 року в своїй доповіді про права людини Державний департамент США звертав увагу на крайні праві організації в Україні, назвавши, зокрема, націоналістичні організації С14 і «Національний корпус» «групами ненависті».

У документі відзначається, що «члени націоналістичних груп ненависті, такі як C14 і «Національний корпус», вчиняли довільні затримання людей з очевидною згодою правоохоронних органів, здійснювали напади на журналістів, представників нацменшин (ромів) та ЛГБТ-спільноти.
…

Сполучені Штати Америки стурбовані тим, що Росія відкриває кримінальні справи проти кримчан, які не хочуть служити в її армії.

«Ми дуже стурбовані недавніми повідомленнями про те, що Росія засуджує жителів Криму за ухилення від призову до лав збройних сил Росії. Ми закликаємо Росію припинити незаконну окупацію Криму і поважати суверенітет і територіальну цілісність України», – мовиться в повідомленні посольства США в Україні.

На початку липня 2019 року в Севастополі місцевого жителя звинуватили в ухиленні від призову в російську армію. Як повідомили ЗМІ, 20-річний Гліб Щербаков відмовився від проходження військової служби «з політичних мотивів».

Підконтрольний Кремлю військовий комісар Криму Олег Єрмілов заявив у квітні, що з 2015 року в анексованому Криму порушили 15 кримінальних і близько 250 адміністративних справ за ухилення від служби в російській армії. 

Україна вимагає від Росії припинити призов до збройних сил жителів анексованого Криму. Прокуратура Автономної Республіки Крим просить кримчан звертатися по телефону або електронній пошті в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомляла, що в 2017 році на військову службу в збройні сили Росії призвали не менш як 4800 жителів Криму.

За даними Кримської правозахисної групи, всього з початку анексії Криму Росія призвала до своєї армії близько 15 тисяч кримчан.

Міжнародне гуманітарне право, а саме Четверта Женевська конвенція, забороняє державі-окупантові примусово призивати мешканців окупованих територій до своїх збройних чи воєнізованих сил, а також заохочувати їх до добровільного вступу до цих сил.
…

Засуджений у Росії український журналіст Роман Сущенко підписав документи про згоду відбувати термін в Україні, повідомив його захисник Марк Фейгін у коментарі «Укрінформу».

«Під час спілкування з Романом Сущенком, недавнього – телефоном, і більш раннього – особистого, ми обговорювали також і перспективи обміну, звільнення. Можу сказати, що влітку Роман підписав з ініціативи російської сторони папери про його згоду на відбування покарання в Україні», – сказав Фейгін.

За його словами, перебільшувати значення цього факту не варто.

«Ці папери можуть досить довго лежати в папках, чекаючи свого часу. Плани російської сторони не є нам відомі», – пояснив Фейгін.

Романа Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали у Москві співробітники ФСБ Росії у вересні 2016 року за звинуваченням у роботі на військову розвідку України. Українські спецслужби це заперечують, а правозахисники називають справу проти нього політично мотивованою. Сущенку дали 12 років за ґратами.
…

Представники бойовиків незаконного збройного угруповання «ЛНР» Владислав Дейнего та Ольга Копцева 6 серпня під час візиту до Станиці Луганської заявили, що бойовики, нібито згідно з Мінськими домовленостями, мають контролювати і населений пункт Щастя. Про це повідомляє «5 канал», додаючи відео з місця подій.

На записі видно, що Дейнего та Копцева перейшли лінію розмежування та намагаються переконати голову адміністрації Станично-Луганського району Юрія Золкіна, ніби вони не зобов’язані триматися території, окресленої цією лінією.

Копцева пригрозила присутнім журналістам, що використає це відео на переговорах у Мінську, якщо його викладуть в мережу. Пізніше вона почала вимагати, щоб журналісти «розвернули камери на 180 градусів».

Дейнего та Копцева представляють бойовиків на переговорах у Мінську.

Раніше сьогодні керівник української сторони Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін Олександр Борщевський заявив, що головною причиною, чому не відбувається початок робіт з ремонту мосту в Станиці Луганській на Луганщині, є відсутність гарантій безпеки для українських фахівців з розмінування з боку підтримуваних Росією бойовиків угруповання «ЛНР».

Як повідомлялося до того, 1 серпня мали почати розміновувати територію біля мосту в Станиці Луганській.

1 серпня, як повідомив кореспондент Радіо Свобода, українських фахівців під сам міст і на територію з його боків представники угруповання «ЛНР» не пустили. Не змінилася ситуація і на наступний день. Однак того разу під мостом з’явилися фахівці з боку угруповання.

17 липня представник ОБСЄ Мартін Сайдік повідомив, що учасники переговорів із врегулювання ситуації на Донбасі домовилися про ремонт мосту через Сіверський Донець у Станиці Луганській.

На Луганщині діє тільки один пункт перетину через лінію розмежування – у КПВВ «Станиця Луганська». Він пішохідний. Дорога пролягає вздовж підірваного ще 2015 року мосту через Сіверський Донець.

На початку липня міст відвідав президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що об’єкт можна відновити упродовж місяця.
…

В окупованому Криму звільнили політв’язня Олександра Стешенка, засудженого у 2018 році до двох років позбавлення волі у колонії-поселенні. Про це повідомив голова «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» Ігор Котельянець.

«Сьогодні ми в «Об’єднанні родичів політв’язнів Кремля цілий день чекали, затамувавши подих. Стешенка вивозили з Криму на материк. Це політв’язень, якого у 2018 ФСБ ув’язнило в Криму за начебто плани підпалити дім муфтія для залякування проросійськи налаштованих кримських татар та для нагнітання міжнаціональної ворожнечі», – мовиться у повідомленні.

Котельянець додав, що Стешенка звільнили за процедурою умовно-дострокового звільнення. Його доправили додому, в Харків.

У серпні 2018 року підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя засудив харків’янина Олександра Стешенка до двох років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії-поселенні. Стешенка визнали винним у підпалі будинку муфтія Еміралі Аблаєва.

12 квітня активісти з громадської ініціативи «Крим SOS» з посиланням на матір українця харків’янина Олександра Стешенка повідомили, що російські силовики затримали його на пункті пропуску «Чонгар» на в’їзді до анексованого Росією Криму.

За інформацією активістів, 14 квітня адвокат Стешенку в пошуках свого підзахисного відвідав прикордонне управління ФСБ Росії в Криму в Сімферополі. Співробітники управління підтвердили, що Стешенко перебуває у них, а потім ФСБ Росії почала заперечувати затримання харків’янина.

Пізніше російські силовики заявили, що нібито припинили в Криму діяльність екстремістської групи, створеної помічником депутата Верховної Ради України Мустафи Джемілєва Еролом Велієвим, до якої нібито входив Стешенко.

Силовики також стверджували, що в ході слідства Стешенко повністю визнав свою провину і клопотав про особливий порядок судового розгляду. Тому кримінальне переслідування проти нього за статтею «створення екстремістського співтовариства» припинили у зв’язку з «каяттям».
…

Спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер прокоментував загибель 6 серпня чотирьох українських військових на Донбасі.

«Надзвичайно розчарований новими порушеннями режиму припинення вогню, що призвело до вбивства чотирьох українських військових силами, які підтримує Росія, – особливо в той час, коли новий президент України робить жести до миру», – зазначив Волкер.

На засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську 17 липня домовилися про перемир’я на Донбасі з півночі 21 липня.

Сторони також домовилися про механізми контролю за дотриманням перемир’я і дисциплінарні заходи в разі його порушень; про відмову від наступальних дій і диверсійних операцій.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.
…

Центральна виборча комісія повідомила ввечері 5 серпня, що визнала обраними 423 депутатів Верховної Ради – 225 у багатомандатному виборчому окрузі та 198 – в одномандатних виборчих округах. Не встановлені результати голосування лише в одному виборчому окрузі, №210, розташованому в Чернігівській області.

30 липня 2019 року виборча комісія цього округу доставила до ЦВК протокол про підсумки голосування з поміткою «уточнений».

Шостий апеляційний адміністративний суд 3 серпня ухвалив постанову, а якій визнав протиправними дії виборчої комісії щодо складання протоколу про підсумки голосування в ОВО № 210 та зобов’язав цю комісію ухвалити рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на ряді виборчих дільниць.

Станом на 16:00 5 серпня комісія здійснила такий підрахунок щодо 18 із 33 виборчих дільниць округу, результати якого свідчать про необхідність внесення змін до встановлених підсумків голосування в цьому окрузі, інформує ЦВК.

Також ЦВК констатувала неможливість встановлення результатів позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року в ОВО № 210 у відведений для цього виборчим законом строк – не пізніш як на п’ятнадцятий день з дня голосування, тобто до 5 серпня 2019 року включно.

Тому ЦВК зобов’язала окружну виборчу комісію не пізніше 16:00 6 серпня завершити здійснення повторного підрахунку голосів виборців на вказаних 33 виборчих дільницях, скласти протокол про підсумки голосування в одномандатному виборчому окрузі № 210 з поміткою «уточнений» і транспортувати його до ЦВК.

Центральна виборча комісія також звернулася до Національної поліції України для проведення перевірки обставин порушення законодавства України про вибори в одномандатному виборчому окрузі № 50 під час позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року та вжиття згідно із законодавством України заходів реагування.

Дострокові вибори до парламенту України відбулися 21 липня. За їхніми підсумками пропрезидентська партія «Слуга народу», здобула за підсумками дострокових виборів понад 250 мандатів депутатів Верховної Ради. Цього достатньо, щоб сформувати владну фракцію без допомоги жодних союзників.
…

Спостерігається зростання російської присутності в інших регіонах
…

Естонія не буде визнавати паспорти, які Росія з квітня видає жителям окупованого Донбасу. Відповідне рішення ухвалило міністерство закордонних справ країни.

«Це додаткова спроба підірвати незалежність України і закріпити нестабільну ситуацію з безпекою в Східній Україні. Це повністю суперечить духу Мінських угод. Сьогоднішнє рішення Росії висловлює наше принципове засудження таких спроб Росії», – заявив міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу.

Рішення набуває чинності з моменту ухвалення.

24 квітня Путін підписав указ, що дозволяє жителям районів на сході України, окупованих підтримуваними Росією бойовиками, в спрощеному порядку отримувати громадянство Росії.

17 липня Володимир Путін вкотре розширив категорії громадян України, які можуть отримати російське громадянство за спрощеною процедурою: згідно з його указом, на це можуть розраховувати не тільки мешканці окупованих територій на сході України, а всього українського Донбасу.
…

Міністерство оборони України замість українського аналога закуповує польські бронемашини, йдеться у відповіді на інформаційний запит проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії.

«Міністерством оборони України, відповідно до державного оборонного замовлення на 2018 і 2019 роки, здійснюється закупівля польських бронетранспортерів 4х4 Oncilla (аналог ТКБМ «Дозор-Б»)», – вказано у відповіді, наданій Департаментом військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони України.

У Міноборони додали, що за період з 2017 по 2019 року відомство не закупило жодної української бронемашини «Дозор-Б».

У Міноборони не надали інформації щодо недоліків ТКБМ «Дозор-Б», виявлених під час експлуатації.

Тактична бойова колісна машина «Дозор-Б» – це українська розробка. Автори – «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова» (ХКБМ). Виготовляли броньовик на Львівському бронетанковому заводі, що входить до складу ДК «Укроборонпром». 

У спілкуванні з журналістами Радіо Свобода директор львівського заводу Віктор Андрощук повідомив, що на підприємстві більше не займаються виробництвом машини «Дозор-Б».

Вперше «Дозор» був представлений у 2004 році. У 2016-му до ЗСУ передали першу і поки що єдину партію ТКБМ «Дозор-Б» у складі десяти бронемашин.

Більше про «Дозор-Б» і про причини його заміни польським аналогом читайте в публікації проєкту Донбас.Реалії. 
…

Раніше про планований візит Зеленського в Туреччину і, зокрема, зустріч зі Вселенським патріархом повідомила пресслужба президента України
…

Окружний адміністративний суд Києва поновив на посаді колишнього заступника начальника департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ Дмитра Суса. Відповідне рішення у Facebook оприлюднили адвокат Роман Маселко і сам Сус. Останній згодом видалив допис.

Згідно з рішенням суду, датованим 1 серпня, наказ Генеральної прокуратури від 13 квітня 2017 року про притягнення Суса до дисциплінарної відповідальності визнаний протиправним та скасований. Суд стягнув на його користь 640 гривень судового збору.

У травні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура України направила до Подільського районного суду Києва обвинувальний акт щодо ексзаступника начальника департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ Дмитра Суса.

За даними слідства, він, перебуваючи на посаді заступника керівника департаменту ГПУ, впродовж 2016 року систематично привласнював чуже майно. Також підозрюваний продавав речові докази у кримінальному провадженні стороннім. За даними відомства, Сус також не вніс до своєї електронної декларації про доходи інформацію про користування позашляховиком Audi Q7 у 2015 році.

Колишнього працівника ГПУ Суса детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури затримали 25 липня 2017 року на території міжнародного аеропорту «Бориспіль». Солом’янський районний суд Києва 27 липня 2017 року обрав Сусу запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Після цього суд кілька разів продовжував дію цього запобіжного заходу.

13 лютого 2018 року суд вирішив арештувати підозрюваного без права застави. Згодом його відпустили. 

Дмитра Суса звільнили з органів прокуратури у квітні 2017 року.

Восени 2016 року журналісти з’ясували, що прокурор Дмитро Сус їздить на автомобілі Audi Q7 вартістю понад 900 тисяч гривень, яка, згідно з документами, належить його 85-річній бабусі. Після цього Генрокуратура оголосила догану Сусу за «порушення порядку подання декларації» та «подання недостовірних тверджень» в анкеті доброчесності прокурора.
…

Син засудженого в анексованому Криму українського активіста Володимира Балуха Павло заявляє, що його батько страждає за свої переконання, а звинувачення на його адресу «надумані». Про це він сказав в інтерв’ю проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Він підтримував іншу сторону, сторону України. Він ніби в меншості. Людей намагався переконати, і багатьом це не подобалося. Більшість була лояльною до всього цього (анексії Криму Росією – ред.), вони робили якісь доноси, кляузи на нього, намагалися щось прибрехати», – каже Павло.

На питання чи вважає він звинувачення на адресу батька надуманими, Павло відповів: «Абсолютно, так».

Повну версію інтерв’ю з Павлом Балухом читайте тут.

Підконтрольний Кремлю суд у Криму засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (нині це понад 3 тисячі 900 гривень) за сукупністю двох кримінальних справ. Він відбуває ув’язнення в російському місті Торжку.

В українця в ув’язненні вже тривалий час є проблеми зі здоров’ям, але особливого лікування йому не надають, наголошують правозахисники.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою відверту проукраїнську позицію. Він, зокрема, мав прапор України на щоглі на подвір’ї свого будинку, а на стіні табличку «вулиця Героїв Небесної сотні».

Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Володимира Балуха політичним в’язнем.

 
…

Український політв’язень Володимир Балух, ув’язнений у Росії, знову опинився у штрафному ізоляторі, повідомила Кримська правозахисна група з посиланням на родичів українця.

За їхньою інформацією, його закрили в ШІЗО в його колонії № 4 в російському місті Торжку 30 липня на 15 діб.

Як нагадують правозахисники, за чотири місяці в цій колонії його зачиняють у ШІЗО вже вшосте. Вони звертають увагу, що це ставить під загрозу його здоров’я, підірване попередніми голодуваннями протесту і суворими умовами утримання в колонії: після численних відправлень до ШІЗО Балуха на півроку перевели у приміщення камерного типу. Постійне перебування в ізоляторі може завдати його здоров’ю непоправної шкоди, наголошують у Кримській правозахисній групі.

В українця в ув’язненні вже тривалий час є проблеми зі здоров’ям, але особливого лікування йому не надають.

Підконтрольний Кремлю суд у Криму засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (нині це понад 3 тисячі 900 гривень) за сукупністю двох кримінальних справ.

Федеральна служба безпеки Росії затримала фермера, громадського активіста Володимира Балуха 8 грудня 2016 року в його будинку в селі Серебрянка Роздольненського району в окупованому Росією Криму. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Російська влада на півострові висунула Балухові обвинувачення у зберіганні боєприпасів, його засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні і до штрафу в розмірі 10 тисяч рублів.

Згодом проти Балуха порушили ще одну справу – через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольному, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це тюремник напав на нього. Через цю справу термін покарання йому збільшили до 4 років і 11 місяців.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою відверту проукраїнську позицію. Він, зокрема, мав прапор України на щоглі на подвір’ї свого будинку, а на стіні табличку «вулиця Героїв Небесної сотні».

Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Володимира Балуха політичним в’язнем.

9 січня підконтрольний Росії Керченський міський суд у Криму відмовив Балухові в умовно-достроковому звільненні.

Активіст своєї провини не визнає, 2018 року він упродовж кількох місяців голодував на знак протесту проти несправедливого, за його словами, ув’язнення.
…

Як повідомив голова партії Дмитро Разумков, його висуватимуть на посаду спікера парламенту, а на посаду віцеспікера – Руслана Стефанчука
…

Президент України Володимир Зеленський повідомив про можливий термін нової зустрічі в так званому «нормандському форматі» щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу.

Як сказав він у перебігу своєї поїздки до Трускавця Львівської області, така зустріч на рівні чотирьох представників міністерств закордонних справ країн-учасниць може відбутися у Франції наприкінці серпня.

Понад два тижні тому Зеленський, іще не уточнюючи можливих термінів цієї зустрічі зовнішньополітичних радників керівників держав-учасниць «нормандського формату», заявляв, що очікує після неї і проведення зустрічі самих керівників України, Німеччини, Франції і Росії.

Так само й заступник голови офісу президента Вадим Пристайко говорив тоді, що ці радники планують знову зустрітися наприкінці літа, щоб обговорити реалізацію домовленостей, про які йшлося на попередній зустрічі 12 липня.

Але він тоді заявляв, що очікує на зустрічі лідерів держав не відразу після цієї наступної зустрічі, а через одну зустріч.

За словами Пристайка, серед домовленостей, досягнених на зустрічі 12 липня, був обмін бранцями протягом місяця, хоча точна кількість їх не була остаточно узгоджена.

«Нормандський формат» переговорів про врегулювання ситуації на окупованій частині Донбасу був започаткований на зустрічі президентів України, Франції й Росії і канцлера Німеччини у французькій Нормандії 2014 року. Ці переговори відбуваються у форматах керівників держав чи голів МЗС, а готують їх на зустрічах радників. Останніми місяцями Росія уникала таких переговорів, очікуючи на зміну влади в Україні і на те, що нова українська влада буде більш поступливою перед домаганнями Кремля.
…

Центральна виборча комісія повідомила, що перебирає на себе повноваження окружної виборчої комісії 50-го округу (в Донецькій області) через нібито не виконання місцевою ОВК своїх повноважень. Такі підсумки вечірнього засідання ЦВК 2 серпня.

Як йдеться в заяві ЦВК, 1 серпня вона зобов’язала окружну виборчу комісію надати уточнені протоколи та іншу виборчу документацію не пізніше 12 години 2 серпня. Цього, згідно з заявою Центрвиборчкому, не сталося.

Крім того, як стверджує ЦВК, згідно з рішенням суду про примирення сторін за позовом кандидата-самовисуванця Анатолія Чорного, місцева комісія повинна була повторно підрахувати голоси на 11 дільницях.

«Комісія констатувала, що за таких умов невиконання вказаною комісією рішення ЦВК, а також вказаних судових рішень у визначений строк може фактично призвести до невстановлення нею підсумків голосування в ОВО № 50, а отже, унеможливить встановлення Комісією результатів позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року в цьому окрузі», – йдеться в повідомленні.

Відтак ЦВК заявила про те, що бере на себе виконання обов’язків місцевої окружної виборчої комісії через «бездіяльність ОВК ОВО № 50».

ЦВК уповноважила заступника голови Євгена Радченка, члена комісії Леонтія Шипілова та працівників секретаріату отримати від ОВК виборчу документацію.

1 серпня голова ЦВК Тетяна Сліпачук заявила, що ситуація на 50-му виборчому окрузі «майже переходить за межі правового поля».

Читайте також: Слідчі повідомили про підозру членам ДВК в окрузі, де переміг Балога – прокуратура​

На цьому окрузі в Донецькій області, за поточними даними ЦВК, перемагає самовисуванець Андрій Аксьонов. На другому місці – кандидатка від «Слуги народу» Тетяна Романцова.

Дострокові парламентські вибори відбулися 21 липня. Враховуючи результати виборів в одномандатних округах, «Слуга народу» отримує 254 місця у новому парламенті, «Опозиційна платформа» – 43, «Батьківщина» – 26, ЄС – 25, «Голос» – 20, інші партії – 10. Ще 46 депутатських мандатів здобули самовисуванці.
…

Президент Росії Володимир Путін підписав закон про внесення змін до законодавства, який спрощує отримання посвідки на проживання в Росії для українців. Відповідний документ з’явився на сайті правової інформації Росії 2 серпня.

Згідно з законом, перелік осіб, які можуть отримати дозвіл на тимчасове проживання без врахування затвердженої урядом квоти згідно з федеральним законом «Про правове становище іноземних громадян в Російській Федерації», повинен містити також:

громадян України або осіб без громадянства, які постійно мешкали на території України;
громадян держав, які входили до колишнього СРСР, та отримали освіту у державних вищих навчальних закладах, освітніх чи наукових організаціях на території Росії.

Крім того, документ передбачає, що люди, народжені «на території колишнього СРСР», поміж інших категорій мають право на отримання посвідки на постійне проживання, не отримавши попередньо дозволу на тимчасове проживання.

Закон набуде чинності через 90 днів після його оприлюднення.

Читайте також: Понад 13 тисяч жителів Донбасу отримали паспорти Росії – Матіос​

17 липня Володимир Путін вкотре розширив категорії громадян України, які можуть отримати російське громадянство за спрощеною процедурою: згідно з його указом, на це можуть розраховувати не тільки мешканці окупованих територій на сході України, а всього українського Донбасу.

24 квітня Путін підписав указ, що дозволяє жителям районів на сході України, окупованих підтримуваними Росією бойовиками, в спрощеному порядку отримувати громадянство Росії.

Попередні укази Путіна, як і його заяву 27 квітня про можливість, що громадянство Росії у спрощеному порядку нададуть усім українцям, викликали різку критику Києва. Їх також широко критикували в міжнародних колах.
…

Слідчі Головного управління Нацполіції в Закарпатській області та детективи місцевої поліції повідомили про підозру п’ятьом членам дільничної виборчої комісії у селі Суха на Закарпатті, повідомляє прокуратура області.

За повідомленням, йдеться про ДВК округу №69, члени якої, за версією слідства, незаконно видали бюлетені на імена виборців, які в цей час перебували за кордоном.

«Було видано понад 90 бюлетенів особам, які не мали право на їх отримання на імена осіб, які у день проведення позачергових виборів до Верховної ради України перебували за кордоном. Дії підозрюваних кваліфіковані за частиною 2 статті 158-1 Кримінального кодексу України, тобто надання виборчих бюлетенів особам, які не мають право їх отримувати, вчинене членом виборчої комісії, за попередньою змовою групою осіб», – йдеться в заяві прокуратури Закарпатської області.

Читайте також: Розгляд позовів щодо проблемних округів може вплинути на підсумки голосування – Сліпачук​

Зараз, за даними прокуратури, триває слідство.

На окрузі №69, за результатами підрахунку всіх бюлетенів, переміг Віктор Балога, який балотувався від партії «Єдиний центр». Друге місце посів кандидат від «Слуги народу» Едгар Токар. 

Балога вже обирався до Верховної Ради сьомого скликання від цього округу і був народним депутатом з 2012 по 2014 рік. Ще раніше він обирався до парламенту четвертого скликання за 71-м округом – з 2002 по 2005 рік.

27 липня Центральна виборча комісія скасувала перерахунок голос на окрузі №69.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбулися 21 липня. До Верховної Ради проходять п’ять партій: «Слуга народу» (43,16%), «Опозиційна платформа – За життя» (13,05%), «Батьківщина» (8,18%), «Європейська солідарність» (8,10%) і «Голос» (5,82%).

За даними ЦВК, явка на виборах склала 49,2%.

Новий склад Верховної Ради має зібратися на перше засідання протягом 30 днів після оприлюднення результатів виборів в офіційній пресі.
…

Прокуратура АРК повідомила про підозру ще одному громадянину Сербії за участь у збройному формуванні «самооборона Севастополя» під час анексії Кримського півострова. Про це 2 серпня повідомила прес-служба прокуратури Автономної Республіки Крим.

«У ході досудового розслідування отримані докази причетності громадянина Республіки Сербія Ж. в діяльності незаконного збройного формування «самооборона Севастополя», у зв’язку з чим зазначеному громадянину повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 Кримінального кодексу України (створення не передбачених законом збройних формувань або участь у їх діяльності – ред.)», – йдеться в повідомленні.

За даними прокуратури, в ході досудового розслідування встановлено, що протягом березня 2014 року підозрюваний, будучи лідером збройного формування – так званого загону «Йован Шевич» – який входив до складу «самооборони Криму», «особисто перебував на самостійно створених так званих блокпостах на в’їзді і виїзді з Севастополя, де перевіряв документи місцевого населення, незаконно обшукував транспортні засоби, безпосередньо брав участь в затриманні проукраїнськи налаштованих жителів Криму».

Читайте також: Сербські «четники» на Донбасі: арешт одного з найскандальніших бойовиків

Санкція зазначеної статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

Днями у відомстві заочно повідомили про підозру ще одному громадянину Сербії, підозрюваному в участі в збройному формуванні «самооборона Севастополя» і захопленні об’єктів української інфраструктури.

Імен підозрюваних в прокуратурі АРК не назвали.

Раніше повідомлялося, що в серпні 2018 року в аеропорту Белграда поліцейські затримали 43-річного Братислава Живковича – за підозрою в «організації участі в збройному конфлікті в іноземній державі». У 2014 році Живкович очолював групу сербських громадян, які прибули до Криму з метою надати «братню допомогу росіянам». В інтерв’ю Радіо Свобода він розповів, що робив на Донбасі і в Криму під час анексії півострова.

«Самооборона» Криму з’явилася напередодні анексії півострова і допомагала Росії захопити Крим. 11 червня 2014 року підконтрольний Кремлю парламент півострова узаконив цю організацію, ухваливши відповідний закон.

Правозахисники не раз заявляли про причетність цього збройного формування до низки злочинів, велика частина з яких досі в Криму не розкрита.

 
…