Суд у російському Санкт-Петербурзі заарештував на п’ять діб активістку руху «Солідарність» Ольгу Смирнову, затриману під час пікету на підтримку українського режисера Олега Сенцова. Її визнали винною в непокорі поліції, повідомляє об’єднана служба міських судів.

За час проведення чемпіонату світу з футболу в Росії Смирнова взяла участь у декількох акціях на підтримку українського режисера, який оголосив голодування з вимогою звільнити українських політв’язнів у Росії.

Читайте також: Адвокат підтвердила, що мати Сенцова просить Путіна помилувати сина

Активістку кілька разів затримували і один раз помістили під адміністративний арешт.

Акції на підтримку Сенцова регулярно проходять в Україні і світі.

У Кремлі заявляли, що громадський резонанс не вплине на рішення про можливий обмін Олега Сенцова.
…

13 липня, в день народження Олега Сенцова, стало відомо, що до Володимира Путіна з проханням помилувати сина звернулася Людмила Сенцова
…

Підконтрольний Росії Залізничний районний суд Сімферополя відхилив клопотання адвоката Ольги Дінзе про умовно-дострокове звільнення українського активіста Володимира Балуха за першим вироком. Про це 13 липня повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

На початку судового засідання прокурор Денис Мишкін подав клопотання про припинення розгляду клопотання про умовно-дострокове звільнення за першим вироком, бо вже був винесений новий вирок.

Суддя Дмитро Михайлов задовольнив клопотання прокурора.

5 липня підконтрольний Росії Роздольненський районний суд Криму засудив українського активіста Володимира Балуха до п’яти років колонії загального режиму і штрафу 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень) за сукупністю двох кримінальних справ (за звинуваченням у зберіганні боєприпасів і побитті начальника ІТТ у Роздольному).

Балух продовжує безстрокове голодування, оголошене 19 березня на знак протесту проти переслідування.

Читайте також: Володимир Балух: «Моє серце б’ється в серці українського Всесвіту»

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.
…

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян повідомив, що через Керченський міст цього року Україна вже втратила щонайменше півмільярда гривень. Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода.

«За найскромнішими підрахунками, цього року ми втратили вже півмільярда гривень. Це прямі втрати через зниження параметрів суден для перевалки в портах Маріуполя і Бердянська, але цих втрат, безумовно, набагато більше, якщо порахувати соціально-економічний ефект, втрати самих судновласників, бізнесу. Я думаю, що це на мільярди, і, можливо, навіть не гривень», – зауважив Омелян.

За словами міністра, зараз найбільше шкоди завдає те, що міст обмежує прохідність суден. Це, зазначив Омелян, знижує економічну привабливість Маріупольського і Бердянського портів. Крім того, додав міністр, є загроза закриття проходу Керченською протокою, як це було під час будівництва мосту.

Читайте також: «Я наголошував: будувати міст не можна» – експерт назвав головну небезпеку Керченського мосту

Російська влада, яка контролює Крим, запустила 16 травня автомобільний рух по мосту через Керченську протоку. Згідно з українським законодавством, в’їзд до Криму через переправу та міст заборонений і кваліфікується як порушення порядку перетину в’їзду на окуповану територію або виїзд із неї.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Повністю інтерв’ю з Володимиром Омеляном дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 14 липня.
…

Засідання НАТО за участі України супроводжувалися загальним визнанням її прагнення до членства, заявляє президент Петро Порошенко за результатами своєї участі у саміті альянсу в Брюсселі. 

«Виступали 19 лідерів країн-членів і кожен заявляв, що підтримка України мала б полягати в тому, щоб прискорити її перспективу членства. Це якраз демонструє їхнє ставлення до України та політики відкритих дверей НАТО», – каже Порошенко, вказуючи на заяву підсумкової декларації саміту. 

«Дехто казав, що нас там хтось заблокував, чи буде блокувати… Відверто наголошую, що висновки цього саміту підтверджують: двері НАТО для України відкриті», – каже президент, зауважуючи, що цей процес заблокувати нікому не вдасться.

При цьому, Порошенко наголошує, що для цього слід «змінювати країну», проводити реформи та досягти стандартів НАТО й повної взаємодії з силами цього блоку. 

На цю ж тему: Саміт у Брюсселі: майбутнє членство України в НАТО залишається в силі

В оприлюдненій 11 липня підсумковій декларації саміту НАТО, який нині триває у Брюсселі, Північноатлантичний альянс наголосив, що рішення Бухарестського саміту щодо того, що одного дня Україна стане членом НАТО, залишаються чинними.

28 лютого президент України Петро Порошенко заявив, що розглядає можливість прописати в Конституції прагнення України вступити до ЄС і НАТО.

За його словами, прагнення до членства в Євросоюзі та НАТО можна будо б зафіксувати в преамбулі до Конституції, для чого достатньо підтримки двох третин конституційного складу Верховної Ради.

 
…

«Позиція (щодо статусу Криму – ред.) всіх членів Альянсу, в тому числі за участі президента Трампа, відображена в підсумковій заяві саміту НАТО»
…

Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила провадження у так званій «справі рюкзаків» щодо двох фігурантів – сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова й екс-заступника міністра Сергія Чеботаря через відсутність «прямих достатніх доказів», що ці особи «були обізнані з планом поставки саме неякісних рюкзаків». Про це йдеться у відповідній постанові за підписом прокурора САП, яка є у розпорядженні журналістів програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший).

«Умисел вказаних осіб на заподіяння майнової шкоди МВС України, поза розумним сумнівом не доведений, оскільки Литвином В. Я. висунуто версію про одноосібне вчинення кримінального правопорушення», – йдеться у документі.

Згідно постанови, всю провину на себе взяв Володимир Литвин – представник фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків. Прокурори з цим погодились.

«Версія, висунута Литвином В.Я., може бути правдивою та виключає обізнаність Чеботаря С. І. та Авакова О.А. з його наміром поставити неякісні рюкзаки. З урахуванням цих показань мають бути знову оцінені всі інші докази у кримінальному провадженні. За таких обставин прямих достатніх доказів того, що Чеботар С.І. та Авакова О.А. були обізнані (…) слідством не здобуто та можливості їх здобуття вичерпано», – зазначено в документі.

Таким чином, йдеться у постанові САП, було ухвалене рішення кримінальне провадження у частині підозри Чеботаря і сина Авакова «закрити у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення».

Постанова передбачає також скасування арешту майна Чеботаря й Авакова і повернення їм речових доказів. «Запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання вважати таким, що припинив своє існування», йдеться у постанові, підписаній прокурором Василем Кричуном, начальником відділу САП.

Повний текст постанови тут: 

Назар Холодницький наразі не відповів на запитання Радіо Свобода, чому на постанові про закриття провадження не стоїть дата, утім підтвердив факт закриття провадження проти Олександра Авакова і Сергія Чеботаря.

12 липня стало відомо, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура без погодження з детективами НАБУ закриває кримінальне провадження щодо сина чинного глави МВС Арсена Авакова – Олександра і його екс-заступника Сергія Чеботаря, фігурантів так званої «справи рюкзаків».

5 квітня НАБУ повідомило про завершення досудового розслідування у цій справі. НАБУ розслідувало можливу розтрату державних коштів при закупівлі рюкзаків Міністерством внутрішніх справ для бійців у зоні бойових дій на сході України. У жовтні минулого року після обшуків у цій справі за підозрою в розтраті понад 14 мільйонів гривень затримали трьох людей: Сергія Чеботаря, представника фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків (Володимира Литвина) і ще одну «приватну особу», як назвали сина голови МВС Арсена Авакова, Олександра.

За даними НАБУ, в 2015 році ці особи були причетні до закупівлі коштом Міністерства внутрішніх справ рюкзаків за ціною, суттєво вищою від середньоринкової.

Олександр Аваков назвав цю справу політичною. МВС, до якого Олександр Аваков формально не має стосунку, назвало «політичними, а не юридично обґрунтованими» дії НАБУ, а міністр Арсен Аваков заявив, що його син не причетний до розтрати бюджетних коштів.

На початку 2016 року журналісти програми «Схеми» знайшли і проаналізували відеозаписи, схожі на зйомки прихованою камерою в кабінеті на той час заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря, який до травня 2015 року відповідав у міністерстві за державні закупівлі. На відео зафіксований діалог про закупівлю рюкзаків між нібито сином міністра Авакова Олександром та особою, схожою на Сергія Чеботаря, на той час заступника Арсена Авакова, в якому вони домовляються про отримання сином міністра бюджетного підряду в обхід законної процедури тендеру.
…

У НАБУ таке рішення вважають «нерозумним і непослідовним»
…

Від початку голодування правозахисник, фігурант ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Емір-Усеїн Куку втратив у вазі дев’ять кілограмів, повідомляє об’єднання «Кримська солідарність» з посиланням на адвоката Едема Семедляєва.

«У середньому він втрачає 600 грамів у день. Перебуває в СІЗО-4 в одиночній камері під постійним відеоспостереженням. Незважаючи на оголошене ним голодування, кожен день йому приносять їжу і щодня зважують», – сказав адвокат 11 липня.

Куку оголосив голодування 26 червня. 10 липня його вивезли з СІЗО російського Ростова-на-Дону в невідомому напрямку. Співробітники СІЗО відмовилися повідомляти адвокатові Сергію Локтєву місце перебування його підзахисного. Пізніше стало відомо, що Куку вивозили на огляд у медустанову.

Читайте також: «Його підштовхнуло беззаконня»: Емір-Усеїн Куку тиждень голодує

У кінці травня Північнокавказький окружний військовий суд на три місяці продовжив термін утримання під вартою шістьом фігурантам ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».

Обвинувачені у цій справі, серед яких Емір-Усеїн Куку, були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до організації «Хізб ут-Тахрір».

Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку 15 об’єднань, названих «терористичними». Після захоплення Криму Москва намагається насаджувати цю внутрішньоросійську заборону і на цій окупованій частині території України, хоча в Україні організація діє легально.

 
…

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення проголосувала за стягнення штрафу з телеканалу «Інтер» у розмірі 25% ліцензійного збору, що для цієї компанії становить чотири мільйони сорок шість тисяч п’ятдесят сім гривень шістдесят три копійки. Про це йдеться на сайті регулятора.

Перевірка телеканалу відбувалася на підставі скарг на трансляцію «Інтером» концерту 9 травня цього року.

«Регулятор одержав численні листи зі скаргами, зокрема від Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, Київської міської організації Політичної партії «Українська Галицька партія», а також від громадян Ковбика М.М. та Семілетко Т.В., в яких повідомлялося, що 9-го травня 2018 року телеканал «Інтер» транслював у своєму ефірі концерт «Перемога. Одна на всіх», зміст якого, на їхню думку, принижує гідність громадян України, розпалює ворожнечу, закликає до підриву цілісності держави та містить ознаки пропаганди, яка створює викривлене уявлення про окремі аспекти історичного розвитку України», – мовиться у повідомленні.

Тим часом, представниця телеканалу Ольга Мусійко заявила, що це рішення є безпідставним і буде оскаржено в суді.

Читайте також: «Де ж ти, СБУ»: скандал довкола каналу «Інтер» набирає обертів

9 травня націоналістичні організації пікетували будівлю телеканалу «Інтер» у Києві, звинувачуючи телеканал в антиукраїнській позиції. Пікетувальники обклеїли будівлю телеканалу наліпками з написами «Інтер» буде наш» і «Зробимо «Інтер» українським». Біля будівлі запалювали димові шашки.

Також на цю тему: Концертом по мізках. Письменник Андрій Курков про телеканал «Інтер» та війну

Обурення протестувальників викликав концерт до Дня перемоги на нацизмом у Другій світовій війні, показаний телеканалом, під час якого ведучі заявляли про необхідність «не дозволити» перейменування вулиць в Україні «іменами фашистських злочинців».
…

Президент України Петро Порошенко привітав рішення Брюссельського саміту НАТО щодо зміцнення партнерства з Україною та українських перспектив євроатлантичної інтеграції. 

«Це результат багаторічної роботи нашої команди та чітке визнання прогресу України на шляху реформ і наближення до стандартів альянсу… Високо ціную підтвердження відданості альянсу підтримці суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах», – вказав Порошенко у Facebook увечері 11 липня.

«Сьогодні і завтра у Брюсселі продовжу відповідну роботу з лідерами НАТО для реалізації інтеграційного потенціалу України та взаємодії в інтересах миру, безпеки і стабільності на континенті», – додав президент України.

Північноатлантичний альянс наголосив, що рішення Бухарестського саміту щодо того, що одного дня Україна стане членом НАТО, залишаються чинними. Про це йдеться в оприлюдненій 11 липня підсумковій декларації саміту організації, який триває у Брюсселі.

«НАТО розмірковуватиме про подальші дії, беручи до уваги рішення, ухвалені на самітах в Уельсі та Варшаві. Ми будемо продовжувати працювати з Україною, багаторічним партнером альянсу, на основі принципів та цінностей, закріплених у Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО», – йдеться в підсумковому документі саміту НАТО.

Голова місії України при НАТО Вадим Пристайко анонсував, що Україна на саміті НАТО проведе обговорення небезпек, що існують на східному фланзі альянсу з боку Росії, відносин України та Організації Північноатлантичного договору й просування Києва до членства у блоці.

На цю ж тему: Саміт у Брюсселі: майбутнє членство України в НАТО залишається в силі

Президент України Петро Порошенко 11–12 липня 2018 року здійснює візит до Королівства Бельгія, де бере участь у заходах саміту НАТО на запрошення генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберґа.
…

Північноатлантичний альянс наголошує, що рішення Бухарестського саміту щодо того, що одного дня Україна стане членом НАТО, залишаються чинними. Про це йдеться в оприлюдненій 11 липня підсумковій декларації саміту організації, який триває у Брюсселі.

«З огляду на відновлення нових прагнень України до членства в НАТО, ми зберігаємо рішення, які ми прийняли на Бухарестському саміті та на наступних зустрічах на вищому рівні. Незалежна, суверенна та стабільна Україна, яка твердо налаштована на демократію та верховенство права, має важливе значення для євроатлантичної безпеки. Ми залишаємось рішучими в нашій підтримці права України вільно вирішувати своє майбутнє та напрям її зовнішньої політики, без втручання ззовні», – йдеться в документі.

У документі значна частина присвячена ходу реформ в Україні, зокрема, зазначено, що реалізація основних реформ – боротьби з корупцією та впровадження всеосяжного виборчого процесу, а також верховенство права мають важливе значення для закладення засад процвітання та миру в Україні. 

Лідери 29 країн-союзниць вітають «значний прогрес досягнутий у сфері реформ, зокрема, недавнє ухвалення закону про Вищий антикорупційний суд та закону про національну безпеку». 

Разом з тим, декларація містить зауваження, що країни НАТО «з нетерпінням чекають подальшого прогресу в зусиллях України, спрямованих на вирішення основних викликів, для повної реалізації амбітних, але необхідних реформ, та забезпечення того, щоб вони тривали й повністю відповідали міжнародним зобов’язанням які на себе взяла Україна». 

«Що стосується Закону про освіту, ухваленого Верховною Радою у вересні 2017 року, союзники закликають Україну в повній мірі виконувати рекомендації та висновки Венеційської комісії. Україна повинна в повній мірі скористатися усіма доступними інструментами в рамках Комісії Україна–НАТО, зокрема щорічної національної програми, для досягнення своєї мети щодо впровадження принципів та стандартів НАТО», – заявляють учасники саміту. Вони додають, що «залишаються зобов’язаними продовжувати підтримувати українську програму реформ у сфері оборони та безпеки, в тому числі, через комплексний пакет допомоги, щоб Україна могла покращити власну безпеку». 

Декларація саміту зазначає, що військово-політичний блок цінує «важливий внесок України в операції альянсу, сили реагування НАТО та навчання, і ми вітаємо внесок України для забезпечення безпеку та стабільність у євроатлантичному регіоні та за його межами. Ці внески сприяють підвищенню рівня взаємосумісності Збройних сил України із силами НАТО», – йдеться в документі.

«НАТО розмірковуватиме про подальші дії, беручи до уваги рішення, ухвалені на самітах в Уельсі та Варшаві. Ми будемо продовжувати працювати з Україною, багаторічним партнером альянсу, на основі принципів та цінностей, закріплених у Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО», – йдеться в підсумковому документі саміту НАТО.

Голова місії України при НАТО Вадим Пристайко анонсував, що Україна на саміті НАТО проведе обговорення небезпек, що існують на східному фланзі альянсу з боку Росії, відносин України та Організації Північноатлантичного договору й просування Києва до членства у блоці.

На цю ж тему: Україна і саміт НАТО: визначатимуть, хто є хто і кому куди

Президент України Петро Порошенко 11–12 липня 2018 року здійснює візит до Королівства Бельгія, де бере участь у заходах саміту НАТО на запрошення генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберґа.
…

У Дніпрі ввечері 10 липня родичі українських полонених та зниклих безвісти на Донбасі, колишні полонені, правозахисники та активісти провели акцію на підтримку бранців «Свободу – полоненим!» У руках вони тримали плакати з написами ««Свободу українським полоненим!», портрети взятих у полон і досі не визволених, а також зниклих безвісти бійців та цивільних.

Організаторами заходу виступила низка громадських організацій – «Українська асоціація полонених», «Берегиня», «Правозахисна група «Січ».

«Акція нагадує, що ми не повинні забути загублених на війні. Можу навести цифру щодо підрозділу «Кривбас»: один по Дебальцевому і 15 по Іловайську, тобто 16 родин… Акції важливі, але допомога сотням родин загублених на війні також. Наше завдання – знати тих, хто поряд з нами живе, чий син чи батько в полоні або в незаконному ув’язненні. Наша совість визначається тим, як ми їм допомагаємо, адже на законодавчому рівні їхній статус, на жаль, поки неурегульований», – сказав екс-куратор батальйону «Кривбас» Микола Колесник.

Священики різних конфесій відслужили молебень за швидке звільнення українських громадян з полону. Представники релігійних громад – УПЦ КП, УГКЦ, римо-католицької церкви, Вірменської апостольської церкви та мусульманської громади міста – поіменно назвали всіх українських полонених, чиї прізвища відомі. 

«Чотири роки наша сім’я бореться, щоб повернути сина додому. У мого сина двоє маленьких діток. Щовечора внучка, яка вже навчилась писати, пише татові листи й складає під його портрет. Я зачитаю, щоб ви зрозуміли, як це важко чекати з полону додому: «Я не можу зрозуміти, чому тато не з нами. Наша мрія, щоб тато повернувся додому…», – розповіла мама одного із полонених Руслана Сугака. 

«Я навчила доньку свого сина впізнавати його на фотографіях. Слава Богу, дитина не знає, що це горе, сльози і біль», – додала мама одного із зниклих безвісти Лілія Іванова.

Учасники акції збирали підписи під зверненням до української влади з вимогами імплементації міжнародного гуманітарного права в питаннях, пов’язаних зі звільненням українських військовослужбовців та цивільних громадян України, забезпечення допуску міжнародних гуманітарних місій у місця незаконного утримання громадян України, створення комісії з питань Мінських угод щодо обміну полоненими, ухвалення парламентом законопроекту про реабілітацію колишніх полонених тощо.

Як зазначали учасники заходу, тільки за офіційними даними, досі в заручниках бойовиків на окупованих територіях залишаються 113 людей, 500 військових та цивільних вважаються зниклими безвісти. Окрім того, Кремль тримає за ґратами понад 70 політв’язнів – громадян України.
…

Віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи Володимир Ар’єв вважає, що «вся історія з обвалом рейтингу ФІФА насправді має колосальне значення поза межами флешмобу».

«Останніми роками Росія робила все можливе для розсварення і подрібнення патріотично налаштованих українців. Ми гриземося через внутрішні справи натхненно і самовіддано. Ніби назавжди. Я сам вже було відчув щось схоже на розпач, адже за таким вінегретом іде напад, розділених легше ламати. Але якщо чіпають важливе, все стає інакшим. Це свідчить про дорослішання», – вважає політик.

На його думку, «ті понад 150 тисяч, що згуртовано вбивали рейтинг продажної структури, будуть серйозною проблемою для РФ у разі чогось гіршого».

На офіційній сторінці Міжнародної федерації футболу (FIFA) у Facebook станом на 14:00 10 липня зникла можливість залишати відгук. Це сталося після того, як користувачі організували флешмоб #GlorytoUkraine, у рамках якого обвалили рейтинг FIFA до 1,1 бала з 5 можливих. Від 9 липня десятки тисячі юзерів написали на сторінці Міжнародної федерації футболу в соціальній мережі повідомлення на підтримку хорватських футболістів, яким загрожує покарання після публікації проукраїнського відеоролика.

Більшість повідомлень складалися лише з гасла «Слава Україні!» різними мовами, але були й ті, хто намагався аргументувати причини свого незадоволення діями керівного органу світового футболу.

ФІФА покарала колишнього хорватського футболіста, а на нинішньому чемпіонаті світу посадовця збірної Хорватії Оґнєна Вукоєвича, який виступив у відеоролику зі словами підтримки України, наклавши на нього штраф на 15 тисяч швейцарських франків (близько 400 тисяч гривень) за те, що той «після чвертьфінального матчу Росії і Хорватії повівся неспортивним чином, порушивши засади «фейр-плей».

8 липня, Міжнародна федерація футболу попередила футболіста збірної Хорватії Домаґоя Виду, який теж узяв участь у згаданому відеоролику.

Читайте також: Glory to Ukraine: користувачі Facebook «атакували» сторінку ФІФА

7 липня Хорватія перемогла Росію за післяматчевими пенальті і пройшла до півфіналу чемпіонату світу з футболу, що відбувається нині в Росії. Невдовзі після цього у мережі з’явився 9-секундний ролик, у якому був вигук «Слава Україні!» та йшлося про те, що «ця перемога – за «Динамо» і за Україну».

У минулому обидва гравці виступали за футбольний клуб «Динамо» (Київ). Оґнєн Вукоєвич і зараз працює в київському клубі на адміністративних посадах, суміщаючи цю діяльність з адміністративною посадою у хорватській збірній.
…

Президент України Петро Порошенко 11–12 липня 2018 року здійснить візит до Королівства Бельгія, де візьме участь у заходах саміту НАТО на запрошення генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберґа, повідомив увечері 10 липня офіційний сайт глави української держави.

«У рамках саміту глава держави візьме участь у засіданні Північноатлантичної ради на рівні глав держав та урядів за участю України та Грузії, а також у засіданні глав держав та урядів країн – контрибуторів місії НАТО в Афганістані «Рішуча підтримка». Програмою візиту також передбачена низка двосторонніх зустрічей президента України з лідерами іноземних країн, які братимуть участь у саміті альянсу», – вказано в повідомленні.

На цю ж тему: Україна і саміт НАТО: визначатимуть, хто є хто і кому куди

Президент Порошенко також візьме участь у публічному заході – спеціальній сесії «НАТО залучає: діалог у рамках брюссельського саміту», який буде проведений німецьким Фондом Маршалла у штаб-квартирі альянсу.
…

Журналіста й блогера Дмитра Галка, білоруського громадянина, який останнім часом жив і працював в Україні, висвітлював події в зоні бойових дій на Донбасі, судять у Мінську. 10 липня у суді Совєтського району Мінська розпочинається суд у його справі.

Галка звинувачують у насильстві стосовно працівника білоруської міліції. Йому загрожує шість років ув’язнення.

Батько Дмитра Микола Галко розповів Радіо Свобода про погіршення стану здоров’я сина через те, що той не виходив на прогулянки на свіжому повітрі. Від прогулянок Дмитро відмовився тому, що, на його думку, «в СІЗО це супроводжувалося принизливим для ув’язнених зверненням з боку охоронців».

«Там виводять у тюремний дворик, нахиляючи головою до колін, як довічно ув’язнених. Так обходяться з усіма ув’язненими, в тому числі з тими, кого ще не судили. Ось Дмитро і відмовився від таких прогулянок. Але у нього почала боліти голова, бо не вистачає свіжого повітря. Передали йому ліки, але не знаємо, чи допомогло», – каже про сина Микола Галко.

Читайте також: Арештованому на кордоні білорусько-українському журналістові, який працював у зоні АТО, загрожує 6 років ув’язнення

Дмитра Галка звинувачують у застосуванні насильства щодо співробітника міліції. Інцидент стався в листопаді 2017 року в мінській квартирі, де Дмитро Галко жив із сином Яном. Під час святкування дня народження сина хтось із сусідів викликав міліцію через шум. Дмитро відкрив двері. Після цього, за версією слідства, у нього стався конфлікт з міліціонерами, був розбитий мобільний телефон співробітника внутрішніх органів. Галко на це сказав, що тільки тримав міліціонера за руку.

Після інциденту Дмитро і Ян поїхали в Україну. 22 квітня під час повернення до Мінська Дмитра Галка затримали на білорусько-українському кордоні і з того часу перебуває під вартою.

За словами батька арештованого журналіста, він провини не визнає і готовий захищатися на суді. Батько вважає, що насправді не було ніякого нападу, а просто були дії, які є дрібним хуліганством, що Дмитро визнавав і за що вже відбув адміністративний арешт. Свідчення проти нього даватимуть шестеро міліціонерів.

Хто такий Дмитро Галко?

Дмитрові Галку 38 років, він працював у багатьох незалежних білоруських ЗМІ, серед останніх місць його роботи в Білорусі був заснований Павлом Шереметом опозиційний сайт «Белорусский партизан», який минулого року потрапив під блокування в Білорусі.

Дмитро Галко був також позаштатним автором кількох українських ЗМІ, зокрема англомовного видання Kyiv Post. З 2014 року Галко здійснив багато відряджень на Донбас, писав про російсько-українську війну.

У квітні 2014 року пережив полон підтримуваних Росією бойовиків у Слов’янську.

Публікація Галка для мінського тижневика «Новы час» «Кіборги» – хлопці з сусіднього двору» отримала престижну премію Білоруської асоціації журналістів «Вільне слово».

За серію матеріалів з Донбасу Галко також став лауреатом премії імені Світлани Наумової в номінації «Журналістика».

Останнім часом Галко жив в Україні, у Маріуполі, він одружився з українкою Юлією Гаркушою, з якою виховує 2-річного сина Нестора.

В Україні Галко продовжував працювати журналістом, писав статті, допомагав у роботі західних кореспондентів.

У Білорусі в Галка є двоє синів від попередніх одружень, Андрій і Ян.
…

Колишнього хорватського футболіста, а на нинішньому Чемпіонаті світу в Росії посадовця збірної Хорватії Оґнєна Вукоєвича, який виступив у відеоролику зі словами підтримки України, покарали 9 липня Хорватський футбольний союз і ФІФА.

Футбольна федерація Хорватії повідомила, що звільнила Вукоєвича з посади помічника тренерського складу футбольної збірної країни і позбавила його членства в делегації Хорватії на чемпіонаті, а також позбавила його акредитації на цьому чемпіонаті.

«Хорватський футбольний союз також приносить вибачення російській громадськості за вчинок члена штату збірної», – мовиться в повідомленні.

ХФС також наводить і слова самого Вукоєвича, який, за цим повідомленням, заявив, що розуміє і поважає рішення футбольного органу своєї країни. Із приводу своїх слів на підтримку України він заявив: «У моїх словах не було ніяких політичних конотацій, я лише хотів подякувати за підтримку друзям в Україні і в моєму клубі, київському «Динамо» (за який Вукоєвич тривалий час грав – ред.)… Між тим, я розумію, що ті слова могли мати й інші тлумачення. Я шкодую через це і вибачаюся перед російською громадськістю, якщо вона сприйняла мої слова таким чином».

Крім того, мовиться на сайті Хорватського футбольного союзу, дисциплінарна комісія Міжнародної федерації футболу (ФІФА) оштрафувала Вукоєвича на 15 тисяч швейцарських франків (близько 400 тисяч гривень) за те, що той «після чвертьфінального матчу Росії і Хорватії повівся неспортивним чином, порушивши засади «фейр-плей».

Таке покарання, мовиться в повідомленні, було накладене, «беручи до уваги його особисте публічне вибачення, а також ті заходи, яких вжив Хорватський футбольний союз, включно з його офіційним вибаченням і усуненням Оґнєна Вукоєвича зі складу хорватської делегації на Чемпіонаті світу».

Попереднього дня, 8 липня, Міжнародна федерація футболу винесла попередження футболістові збірної Хорватії, захисникові Домаґоєві Виді, який теж узяв участь у згаданому відеоролику на підтримку України. Той теж вибачався і заперечував будь-який політичний підтекст своїх слів. «Звичайно ж, то була не політична заява, а лише подяка за підтримку з України, де ми грали багато років. Ми не мали на меті нікого образити», – заявив, зокрема, Вида, який, як і Вукоєвич, тривалий час грав у київському футбольному клубі «Динамо».

Після чвертьфінального матчу, в якому Хорватія 7 липня перемогла Росію за післяматчевими пенальті і пройшла до півфіналу Чемпіонату світу з футболу, що відбувається нині в Росії, в інтернеті оприлюднили 9-секундний відеозапис, у якому Домаґой Вида і Оґнєн Вукоєвич вигукнули «Слава Україні!», а Вукоєвич додав російською мовою: «Ця перемога – за «Динамо» і за Україну». Обидва гравці свого часу виступали за клуб «Динамо» (Київ) (Вида у 2013–18 роках, Вукоєвич у 2008–15-му), Оґнєн Вукоєвич і зараз працює і в київському клубі, і донині і в хорватській збірній на адміністративних посадах.

ФІФА дотримується принципу «футбол поза політикою» і не стала застосовувати санкцій щодо Росії слідом за світовою спільнотою через її агресію проти України, участь у війні в Сирії та інші втручання за кордоном. Міжнародна федерація, зокрема, стежить, щоб на нинішньому чемпіонаті світу не було ніяких політичних жестів.
…

Уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман взяли участь в урочистих заходах з нагоди інавгурації президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана. Про це глава українського уряду написав у Facebook пізно ввечері 9 липня.

«Туреччина – важливий економічний і політичний партнер. У нас багато спільних планів у взаємній торгівлі, енергетиці. Ми також вдячні за позицію щодо захисту кримських татар у Криму. Разом зі мною сьогодні Мустафа Джемілєв », – написав Гройсман.

Раніше заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз заявив, що Ердоган підтвердив готовність боротися за звільнення українських політв’язнів, які голодують у Росії та анексованому Криму.

На думку адвоката засудженого в Росії режисера Олега Сенцова Дмитра Дінзе, президент Росії Володимир Путін дослухається до президента Туреччини Ердогана в питанні звільнення Олега Сенцова.

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають в російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

Стан здоров’я українського активіста Володимира Балуха, який голодує на окупованому півострові, погіршився. Про це 25 червня проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила адвокат Ольга Дінзе після відвідування свого підзахисного в СІЗО Сімферополя.

14 червня Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних в’язнів, які були незаконно затримані, заарештовані та ув’язнені.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції відбуваються в різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.
…

У підконтрольному Росії Верховному суді Криму 9 липня на засіданні у справі обвинуваченого в підготовці диверсій на території півострова громадянина України Євгена Панова прокурор Есвет Фурмамбетов попросив для нього покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 років і шість місяців з відбуванням покарання в колонії суворого режиму.

Як повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, таке покарання прокурор попросив у ході дебатів на засіданні, на якому головував суддя Андрій Палій.

Оголошення вироку призначене на 13 липня на 10:00.

У квітні 2018 року суд перейшов до розгляду по суті справи Панова. Обвинувачений відмовився від угоди з російським слідством, йому продовжили арешт на півроку, до 26 вересня.

Читайте також: Українські в’язні гібридної війни

ФСБ Росії затримала в анексованому Криму Панова, а також Андрія Захтея в серпні 2016 року. Російські спецслужби заявляють, що затримані були членами «групи диверсантів», яка нібито планувала здійснити теракти на об’єктах туристичної та соціальної інфраструктури півострова.

Затриманих деякий час утримували в московському СІЗО Лефортово, пізніше – повернули до Криму.

Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і називає їх «провокацією» російських спецслужб.

Раніше повідомлялося, що Захтей підписав досудову угоду зі слідством. Однією з умов підписання угоди з боку слідства була відмова Захтея від адвоката за угодою.

У лютому його засудили до шести років і шести місяців колонії суворого режиму і штрафу 220 тисяч рублів (близько 105 тисяч гривень).

 
…

У Верховній Раді України розглядають ідею збільшення кількості членів Центральної виборчої комісії, що дозволить призначити всіх 14 кандидатів, внесених президентом, заявляє спікер Андрій Парубій.

«Наразі я збираю пропозиції від різних фракцій про те, як вийти з цієї ситуації. Одна пропозицій стосується того, щоб у законі про Центральну виборчу комісію змінити кількісний склад Центральної виборчої комісії. І таким чином ми зможемо розглядати в залі всі пропозиції, подані фракціями або подані президентом до парламенту, без дилеми: 14 (кандидатів – ред.) і 13 (вакантних місць – ред.)», – заявив Парубій 9 липня в Києві.

За його словами, фракції будуть обговорювати цей варіант на своїх засіданнях, і якщо така ініціатива знайде підтримку, то він винесе її на голосування.

5 липня Верховна Рада відмовилася розглядати питання про оновлення складу ЦВК. Попри те, що питання про звільнення членів ЦВК і призначення нових було в порядку денному парламенту, під час рейтингового голосування на підтримку розгляду цього питання не набралося необхідних 226 голосів депутатів.

У лютому цього року президент України Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради подання щодо 14 кандидатур на посади нових членів Центральної виборчої комісії.

Читайте також: У ЦВК намагаються зберегти дух Охендовського – Матвієнко

1 червня 2014 року сплив семирічний термін повноважень 12 з 15 членів ЦВК.

У 2019 році в Україні мають відбутися чергові президентські і парламентські вибори – у березні і жовтні.
…

Етапування українського активіста Володимира Балуха, який голодує 113 днів, в анексованому Криму може стати для нього смертельним, заявив проекту Радіо Свобода Крим.Реалії заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

«Транспортувати Балуха не можна. Будь-яке транспортування Балуха по етапу для нього – смерть. Цього категорично робити не можна. Днями адвокати повинні подати апеляцію на вирок. За процедурою у нього є місяць-півтора», – сказав Чийгоз.

За його словами, Балух не має наміру припиняти голодування, а його стан здоров’я «вкрай серйозний».

Читайте також: Володимир Балух: «Моє серце б’ється в серці українського Всесвіту»

5 липня підконтрольний Росії Роздольненський районний суд Криму засудив українського активіста Володимира Балуха до 5 років колонії загального режиму і штрафу 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень) за сукупністю двох кримінальних справ (за звинуваченням у зберіганні боєприпасів і побитті начальника ІТТ у Роздольному).

Балух продовжує безстрокове голодування, оголошене 19 березня на знак протесту проти переслідування.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.
…

Футболіст збірної Хорватії на Чемпіонаті світу з футболу Домаґой Вида підтвердив, що в його короткому відеовиступі зі словами підтримки України, за який він отримав попередження від ФІФА, не було ніякого політичного підтексту, який заборонений правилами Міжнародної федерації футболу.

Коментуючи оприлюднений в інтернеті кількасекундний відеозапис, у якому захисник збірної Хорватії Домаґой Вида і колишній хорватський футболіст Оґнєн Вукоєвич виступили на підтримку України, футболіст заявив: «Я шкодую, що частина засобів інформації витлумачила наші слова таким чином. Звичайно ж, то була не політична заява, а лише подяка за підтримку з України, де ми грали багато років. Ми не мали на меті нікого образити. Протягом моєї кар’єри я грав із колегами в команді з багатьох країн, і я всіх їх дуже поважаю, мені подобається російська гостинність на цьому змаганні, і я щиро сподіваюся, що ця заява не буде зрозуміла ніяк інакше, як слова подяки друзям із України за підтримку, і не лише в матчі проти Росії, а загалом на Чемпіонаті світу».

Хорватський футбольний союз, який оприлюднив на своєму сайті слова Види, зі свого боку теж наголосив, що слова на відеоролику – то «виключно відповідь на численні слова підтримки, які нинішньому і колишньому футболістам надійшли з України протягом Чемпіонату світу, з огляду на те, який глибокий слід залишили Домаґой Вида і Оґнєн Вукоєвич у тій державі протягом своїх клубних кар’єр, захищаючи кольори київського велетня «Динамо».

А проте, мовиться в повідомленні, Хорватський футбольний союз вказав їм обом, як і іншим членам збірної, щоб вони «в майбутньому утримувалися від будь-яких слів, які можуть бути витлумачені в політичному контексті».

«Те, що згадані слова не мали ніякого політичного значення і не були спрямовані проти будь-кого, підтверджують і багаторічні чудові і дружні відносини Хорватського футбольного союзу з Російським футбольним союзом, які триватимуть і в майбутньому. І нарешті, Хорватський футбольний союз і члени хорватської збірної повністю підтримують засади боротьби проти всіх проявів нетолерантності в футболі, так само як і проти змішування політики і спорту», – мовиться в заяві.

Раніше 8 липня Міжнародна федерація футболу (ФІФА) винесла попередження футболістові збірної Хорватії Домаґоєві Виді через оприлюднений в інтернеті відеозапис, у якому він після перемоги над командою Росії виступив на підтримку України. При цьому в разі визнання політичного підтексту йому могло загрожувати й серйозне покарання – від грошового штрафу до відсторонення від матчів.

Після згаданого матчу, в якому Хорватія 7 липня перемогла Росію за післяматчевими пенальті і пройшла до півфіналу Чемпіонату світу з футболу, що відбувається нині в Росії, в інтернеті оприлюднили кількасекундний відеозапис, у якому Домаґой Вида і Оґнєн Вукоєвич вигукнули «Слава Україні!», а Вукоєвич додав російською мовою: «Ця перемога – за «Динамо» і за Україну». Обидва гравці свого часу виступали за клуб «Динамо» (Київ), Оґнєн Вукоєвич і зараз працює і в київському клубі, і в хорватській збірній на адміністративних посадах.

Тоді ж російське видання «Sports.ru» написало, що Домаґой Вида дав його кореспондентові коротке інтерв’ю, в якому заперечив, що то була посвята хорватської перемоги Україні, і назвав свою заяву жартом. Як написало видання, Вида заявив (цитуємо за російським текстом): «Не було нічого такого. У футболі немає політики. Це жарт для моїх друзів із київського «Динамо»… Я люблю росіян, люблю українців».

Попри таку заяву хорватського футболіста, російський інтернет сповнений різкої критики на його адресу через його прихильні до України слова, гравця критикували також деякі російські офіційні особи.

ФІФА дотримується принципу «футбол поза політикою» і не стала застосовувати санкцій щодо Росії слідом за світовою спільнотою через її агресію проти України, участь у війні в Сирії та інші втручання за кордоном. Міжнародна федерація, зокрема, стежить, щоб на нинішньому чемпіонаті світу не було ніяких політичних жестів. Раніше на цьому ж чемпіонаті ФІФА оштрафувала трьох гравців збірної Швейцарії, двоє з яких албанці за національністю, після того, як вони після перемоги над командою Сербії показували пальцями фігуру «орла», зображеного на албанському прапорі, натякаючи на підтримку косовським албанцям у їхньому політичному протистоянні з Сербією.
…

Президент України Петро Порошенко, відвідуючи в Польщі місце поховання загиблих унаслідок польських етнічних чисток місцевих українців у селі Сагринь на Холмщині, виступив проти «односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого», до яких вдається при оцінці Волинської трагедії 1943–44 років польська сторона.

Виступаючи на відкритті Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «Селянських батальйонів» та підрозділів Армії крайової в 1944 році, Порошенко, зокрема, заявив: «Ми проти односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого, оскільки вони не сприяють процесу нашого історичного примирення. Підтримуємо ініціативи щодо перегляду відомих змін до польського законодавства про інститут національної пам’яті – і розраховуємо, що буде переглянуто також положення, які стосуються оцінки українців».

Президент також наголосив: «Ми за фаховий діалог на рівні істориків. І ще раз кажу: ми проти політизації чутливих питань спільного історичного минулого».

«Події на Холмщині, як і низка інших трагічних конфліктів між українцями і поляками в часи Другої світової війни, вимагають ретельних історичних досліджень. І ці дослідження мають здійснюватися спільно істориками і науковцями, спільно українськими і польськими, базуватися на щирому прагненні до встановлення справжньої історичної правди про причини, перебіг та наслідки конфлікту, якою б гіркою не була би правда для кожної із сторін. Наші народи заробили право знати правду. Але займатися цією правдою мають точно не політики. Мають історики і науковці. І про це ми домовилися, і ми ніколи не дамо політизувати ці сторінки нашої історії», – сказав президент України, згадуючи про свою домовленість із президентом Польщі Анджеєм Дудою під час перебування польського керівника в Харкові у грудні 2017 року.

«І сьогодні, схиляючи голову у спільній молитві, щиро звернімося до Господа словами: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», – сказав, серед іншого, Петро Порошенко.

Пізніше 8 липня, вже на Волині, президент України взяв участь у заходах ушанування пам’яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943–1944 років у селі Гончий Брід. «Трагічні сторінки нашої історії, зокрема і кривавий конфлікт 1943–44 років, мають бути пересторогою. Ми, сучасні покоління українців і поляків, не маємо права ставити сьогодення і майбутнє у залежність від минулого», – наголосив він.

Президент нагадав про трагічні події, які відбулися в селі Гончий Брід, де жертвами стали десятки людей, серед яких були мешканці не лише цього села.

Також цього ж дня, 8 липня, президент Польщі Анджей Дуда відвідав Волинь, але за окремою програмою. Він, зокрема, в селищі Олика відвідав цвинтар, на якому поховані загиблі в час Волинської трагедії місцеві поляки, знову назвав події Волинської трагедії 1943–44 років «геноцидом» і «етнічною чисткою» тодішнього місцевого польського населення з боку українців, повторивши нинішню політичну термінологію офіційної Варшави. Після цього він закликав до дружби між двома народами, яка, за його словами, має спиратися «на правді» з варшавського погляду.

Число українців, убитих у Сагрині бійцями польського антикомуністичного підпілля зі складу «Селянських батальйонів» та Армії крайової в березні 1944 року, історики оцінюють від понад 800 до понад 1200 людей. На меморіалі пам’яті вбитих є імена близько 660 загиблих, які вдалося встановити. Цей меморіал збудували ще 2008 року, але досі не вдавалося провести церемонію його відкриття.

У Гончому Броді внаслідок кількох нападів поляків у 1943–44 роках загинули понад 70 українців.

У перебігу Волинської трагедії 1943–44 років, яку в Польщі офіційно називають «Волинською різаниною», внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, – з іншого, загинули десятки тисяч людей. При цьому число жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, оцінюється від 30 до 70 тисяч людей; цифри офіційної Варшави – 100 тисяч загиблих поляків – не підтверджує майже ніхто. Кількість убитих українців оцінюють від 5 тисяч (цю найнижчу оцінку використовує Варшава) до понад 20 тисяч людей. Події Волинської трагедії Варшава давно називає «етнічними чистками», а 2016 року там перейшли до офіційного визначення «геноцид»; єдиними винуватцями трагедії називають «українських націоналістів». Заперечення Києва і нагадування про спільну відповідальність за трагедію і про злочини також поляків проти українського населення Польща при цьому відкидає і наполягає, щоб Україна визнала ту «історичну правду», яку диктує Варшава. Політичні суперечки, зокрема, пов’язані з оцінками тих подій, призвели останнім часом до зростання напруженості у відносинах між двома країнами.
…

Президент Польщі Анджей Дуда, перебуваючи на Волині в Україні, знову назвав події Волинської трагедії 1943–44 років «геноцидом» і «етнічною чисткою» тодішнього місцевого польського населення з боку українців, повторивши нинішню політичну термінологію офіційної Варшави. Після цього він закликав до дружби між двома народами, яка, за його словами, має спиратися «на правді» з варшавського погляду.

Виступаючи в селищі Олика, де він відвідав цвинтар, на якому поховані загиблі в час Волинської трагедії місцеві поляки, Дуда, зокрема, нагадав: «Буквально через кілька днів, 11 липня, ми будемо вшановувати 75-і роковини геноциду, який відбувся на Волині. У Польщі це буде Національний день пам’яті жертв геноциду, вчиненого на Волині проти поляків українськими націоналістами».

«Це була ніяка не війна між Польщею і Україною – це була звичайна етнічна чистка, як ми б це назвали сьогодні. Ішлося просто про те, щоб усунути поляків із тих теренів… Наслідком того були акції у відповідь із польського боку… Вражає вже сама диспропорція: (загинули) близько 100 тисяч поляків, близько 5 тисяч українців. Вона насправді справляє величезне враження. І це, перепрошую, є історична правда», – висловив Дуда офіційну позицію Варшави.

«Одне є певне: мусимо спирати наші відносини на правді. Просто треба її визнати. Не може йтися ні про яку помсту… Ми передусім повинні на історичній правді будувати наші добрі відносини. Це найважливіше! Ми повинні будувати дружбу між нашими народами», – заявив, серед іншого, президент Польщі.

При цьому він згадав, що Польща підтримує Україну в реформах, економічно, в її прагненні до Європейського союзу, у прагненні повернути захоплені і окуповані території, в тому, щоб Росія припинила окупацію українських земель і щоб повернувся мир до України в кордонах, визнаних міжнародною спільнотою. Але водночас Дуда знову повторив: «Хотів би, щоб наші відносини спиралися на правду, яка вестиме нас до добрих відносин, до дружби між нашими народами».

Цього ж дня, 8 липня, президент України Петро Порошенко відвідав Польщу – село Сагринь на Холмщині, де поховані загиблі внаслідок польських етнічних чисток місцеві українці, – і відвідує також Волинь, але за окремою від польського керівника програмою.

У перебігу Волинської трагедії 1943–44 років, яку в Польщі офіційно називають «Волинською різаниною», внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, – з іншого, загинули десятки тисяч людей. При цьому число жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, оцінюється від 30 до 70 тисяч людей; цифри офіційної Варшави – 100 тисяч загиблих поляків – не підтверджує майже ніхто. Кількість убитих українців оцінюють від 5 тисяч (цю найнижчу оцінку використовує Варшава) до понад 20 тисяч людей. Події Волинської трагедії Варшава давно називає «етнічними чистками», а 2016 року там перейшли до офіційного визначення «геноцид»; єдиними винуватцями трагедії називають «українських націоналістів». Заперечення Києва і нагадування про спільну відповідальність за трагедію і про злочини також поляків проти українського населення Польща при цьому відкидає і наполягає, щоб Україна визнала ту «історичну правду», яку диктує Варшава. Політичні суперечки, зокрема, пов’язані з оцінками тих подій, призвели останнім часом до зростання напруженості у відносинах між двома країнами.
…

Хливнюк нагадав про те, що Сенцов голодує 55 днів, і попросив розповісти про це тим, хто не знає про процес
…

Лідери України і Європейського союзу на саміті 9 липня обговорять реалізацію Угоди про асоціацію, прогрес реформ в Україні та їх підтримку з боку ЄС.

Як повідомляється на офіційному сайті Ради ЄС, очікується, що Україну на саміті представлятиме президент Петро Порошенко, а ЄС – голова Ради ЄС Дональд Туск і голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер.

За повідомленням, на саміті також обговорюватимуть питання кризи та конфліктів.

«Стосовно тривалої російської агресії та конфліктів на сході України, то саміт підтвердить підтримку ЄС незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Керівники наголосили на необхідності цілковитого виконання мінських угод усіма сторонами, наголошуючи на відповідальності Росії в цьому контексті», – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Саміт Україна-ЄС закличе Росію звільнити Сенцова – європейський дипломат

У червні президент Петро Порошенко заявив, що Україна має приєднатися до енергетичного, цифрового, митного союзу ЄС й увійти до «шенгенської зони», такими є його «перші пріоритети» для саміту Україна-ЄС.
…

Учасники «Донбас медіа-форуму»-2018, який відбувся в Харкові, звернулися до президента України Петра Порошенка та представників МЗС з вимогою «активізувати зусилля і тиск через міжнародні структури на ляльководів «ДНР», щоб домогтися безумовного звільнення Станіслав Асєєва (Васіна)».

«Очевидно, журналіст Асєєв потрапив за грати тільки через свої тексти та думки, які не співпали з думками самозваної влади «ДНР». «Злочин» Станіслава у тому, що йому вдалося до арешту з точністю документального кіно відобразити у своїх текстах те, що діялося по той бік лінії розмежування», – ідеться в зверненні, яке підписали понад 300 учасників форуму.

«Часу немає, кожна хвилина зволікання може стати фатальною», – додали автори звернення.

Український журналіст, автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв, відомий під псевдонімом Станіслав Васін, понад рік утримуваний у полоні бойовиків у Донецьку, тиждень тому оголосив голодування. Про це повідомив колишній народний депутат Єгор Фірсов.

За його словами, до голодування Васіна змусило погане ставлення – він хворіє, проте не отримує належного лікування.

​Станіслав Асєєв працював журналістом в окупованому Донецьку і писав репортажі про життя на непідконтрольній території. Він перестав виходити на зв’язок на початку червня 2017 року. Згодом виявилось, що він на той момент вже місяць перебував у полоні.У Донбас медіа форумі беруть участь понад 400 українських журналістів, які протягом двох днів у Харкові обговорюють виклики та можливості, з якими стикаються регіональні ЗМІ.
…

Цього разу йдеться про перегляд транзитного тарифу на 2018–2019 рік
…

Заступниця генерального прокурора Анжела Стрижевська своєю постановою скасувала як незаконну постанову прокурора Департаменту спеціальних розслідувань про заборону зміни обстановки на вулиці Інститутській. Повідомлення про це 6 липня оприлюднила прес-служба Генпрокуратури.

Раніше Департамент спеціальних розслідувань заборонив вчиняти будь-які дії, які змінювали б ландшафт на вулиці Інститутській, до завершення слідчих експериментів у справі щодо розстрілу Небесної сотні.

Згідно з повідомленням на сайті ГПУ, постанова про тимчасову заборону будівництва є незаконною, адже базується на статті 237 Кримінального процесуального кодексу. В цій статті прописаний порядок проведення огляду місцевості з метою з’ясування обставин кримінального злочину.

Читайте також: «На конкурсі проектів музею Революції гідності перемогли архітектори з Німеччини​»

Натомість сама постанова Горбатюка передбачає проведення слідчого експерименту, яку регламентує стаття 240. Ця стаття не дає прокурору права встановлювати будь-які заборони у зв’язку з проведенням слідчих дій.

Водночас скасування заборони на будівництво музею не перешкоджає проведенню слідчого експерименту у справі розстрілу Небесної сотні, уточнює прес-сліжбу Генпрокуратури.

Про заборону ГПУ на будівництво музею нещодавно повідомив його директор Ігор Пошивайло. Тоді голова Департаменту спеціальних розслідувань Сергій Горбатюк пояснював, що заборона змінювати ландшафт місцевості пов’язана зі слідчими діями і є тимчасовою. Він припускав, що на це знадобиться близько двох-трьох місяців.

Музей Революції гідності буде присвячений пам’яті загиблих під час протестів взимку 2013–2014 року. У лютому 2014-го в результаті дій силовиків проти активістів у центрі Києва загинули понад сто людей, їх згодом почали називати Небесною сотнею. На вулиці Інститутській у Києві є меморіальні плити на честь загиблих, а також хрест і портрети вбитих активістів. Меморіалу Героїв Небесної сотні як такого наразі немає.
…

Адвокати Юрія Крисіна, якого звинувачують у переслідуванні активістів Революції гідності та в причетності до вбивства журналіста В’ячеслава Веремія, 6 липня оголосили відвід судді Дарницького районного суду Києва Любові Леонтюк. Про це із зали суду повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Адвокат Крисіна Тетяна Гнатюк назвала причиною відводу те, що на минулому засіданні суддя задовольнила клопотання прокурора про надання Крисіну державного адвоката через неявку платних адвокатів, але зробила це без участі підсудного.

Прокурор Юлія Малашич стверджує, що сторона захисту «має намір зривати всі засідання до вересня», оскільки у вересні суддя Любов Леонтюк має йти на пенсію за віком. Наступним кроком захисту, констатує Юлія Малашич, може бути оголошення відводу її самої як прокурора.

Наразі заяву про відвід судді Леонтюк має розглянути суддя Дарницького суду Києва Тетяна Щасна, наступне засідання у справі Крисіна призначили на 13:00 10 липня.

Читайте також: П’ять років тюрми для «тітушковода» Крисіна: історія боротьби небайдужого суспільства

13 червня Апеляційний суд Києва скасував умовний термін і засудив до п’яти років позбавлення волі Юрія Крисіна за звинуваченням у причетності до вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія під час Майдану в 2014 році.

22 грудня 2017 року Шевченківський районний суд Києва засудив Крисіна до чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки за статтею про «хуліганство». Прокуратура просила суд про 6-річне ув’язнення для Крисіна, і після оголошення вироку заявила про намір його оскаржити. Крисін у суді визнав себе винним у хуліганстві. Вирок викликав обурення і протести.

Журналіста газети «Вєсті» вбили в Києві вночі 19 лютого 2014 року. Як повідомив сайт видання, В’ячеслав Веремій разом із колегою на автомобілі повертався після роботи на Майдані, де виконував редакційне завдання. На розі вулиць Володимирської і Великої Житомирської в Києві на таксі, в якому вони їхали, напали невідомі особи з бейсбольними битками і зброєю, в касках, камуфляжі і чорних масках. Журналіст помер у лікарні швидкої допомоги від вогнепального поранення в живіт.
…