«Ми бачимо черговий факт грубого порушення окупаційною владою Росії норм міжнародного морського права у водах Чорного моря»
…

П’ятеро лікарів досягли ліміту пацієнтів, заявив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

«За місяць кампанії досягти ліміту пацієнтів майже неможливо. На сьогодні це зробили лише п’ять лікарів на всю країну… Це три сімейні лікарі (у Полтавській, Чернігівській та Донецькій області) та два педіатри (обидва – Донецька область)», – написав Ковтонюк у Facebook.

Він зазначив, що максимальна кількість пацієнтів, які можуть підписати декларацію з одним терапевтом, становить 2000, із сімейним лікарем – 1800, а з педіатром – 900.

Ковтонюк додав, що «доволі часто» в кампанії з вибору лікаря трапляються випадки, коли пацієнтам кажуть, що ліміт вичерпаний.

«Найбільш імовірно, це порушення», – зазначив Ковтонюк.

2 квітня в Україні стартувала кампанія з вибору лікаря, який надає первинну допомогу. Лікаря можна обрати в будь-якому медзакладі, незалежно від місця прописки чи проживання, проте цей медзаклад має бути приєднаним до системи «Електронне здоров’я».

27 квітня Міністерство охорони здоров’я заявило, що майже за місяць понад два мільйони пацієнтів підписали декларації з лікарями.
…

Спільний саміт країн Європейського союзу та України може відбутися 9 липня в столиці Бельгії Брюсселі, повідомив кореспондент Радіо Свобода в Брюсселі Рікард Юзвяк.

«Саміт ЄС-Україна попередньо призначений на 9 липня в Брюсселі. Це означає, що [президент України Петро] Порошенко повинен мати можливість залишитися на саміт НАТО 11-12 липня», – написав Юзвяк у Twitter.

У квітні журналіст повідомляв, що наступний саміт Україна-ЄС може відбутися в середині липня.

Попередній, 19-ий саміт відбувся в липні 2017 року в Києві. Він завершився без схвалення підсумкової заяви чи спільної декларації.

Тоді Євросоюз відмовився включити в підсумковий документ положення про визнання європейських прагнень України.

Угорщина блокує зустрічі в рамках співпраці України з ЄС і НАТО. Відносини між Києвом та Будапештом загострилися у зв’язку з новим українським законом про освіту, який набрав чинності 28 вересня 2017 року. Офіційний Будапешт побачив порушення прав угорської меншини (в Україні угорці живуть компактно переважно у Берегівському районі Закарпаття – ред.) у нормі закону щодо обов’язкового отримання освіти державною мовою.

Офіційний Київ ці звинувачення відкидає.
…

Засуджений за «підготовку диверсій» громадянин України Андрій Захтей відмовився давати свідчення у справі підозрюваного «українського диверсанта» Євгена Панова в підконтрольному Росії Верховному суді Криму. Про це 3 травня повідомляє кореспондент Крим.Реалії, проекту Радіо Свобода.

За словами адвоката Дмитра Дінзе, Захтей відмовився давати свідчення, пославшись на статтю 51 Конституції Росії («ніхто не зобов’язаний свідчити проти себе самого»).

«Він особливо нічого не сказав, відмовився по 51-й статті. Після цього в суді зачитали свідчення Захтея, які він давав раніше», – пояснив адвокат.

Також на засіданні допитали двох свідків і понятого. Останній був присутній при огляді автомобілів Захтея і Панова. Один зі свідків розповів про те, що бачив в готелі, куди заїжджали Панов і Захтей.

Другий – відповідальний за водопостачання муніципального унітарного підприємства.

«Його просто запитали, які будуть наслідки, якщо отруїти воду або підірвати що-небудь на вашому підприємстві. Він відповів, що було б все дуже погано», – пояснив Дінзе.

Наступне судове засідання призначене на 10:00 4 травня.

У квітні 2018 року суд перейшов до розгляду по суті справи «українського диверсанта» Панова. Йому продовжили арешт на півроку, до 26 вересня.

У серпні 2016 року ФСБ Росії затримала в анексованому Криму групу «українських диверсантів», які нібито готували теракти на півострові. Затриманих деякий час утримували в московському СІЗО Лефортово, після – повернули до Криму.

Російські спецслужби заявляють, що затримані Євген Панов і Андрій Захтей були членами «групи диверсантів», яка нібито планувала здійснити теракти на об’єктах туристичної та соціальної інфраструктури півострова.

Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і називає їх «провокацією» російських спецслужб.

Захтей підписав досудову угоду зі слідством. Однією з умов підписання угоди з боку слідства була відмова Захтея від адвоката за угодою.

У лютому його засудили до 6 років і 6 місяців колонії суворого режиму і штрафу 220 тисяч рублів (близько 105 тисяч гривень).

Євген Панов провину не визнав і від угоди зі слідством відмовлявся.
…

Американський штат Нью-Йорк ухвалив резолюцію, яка визнає Голодомор в Україні геноцидом, повідомило посольство України в США.

«Сенат та Асамблея штату Нью-Йорк ухвалили спільну резолюцію до 85-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні, яка визнає цю трагедію геноцидом українського народу», – заявили в посольстві.

Загалом у США дев’ять штатів визнали Голодомор геноцидом: Вашингтон, Вісконсин, Іллінойс, Массачусетс, Мічиган, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Орегон та Пенсильванія.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Наразі Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу, а ще в низці країн – органи влади їхніх окремих територіальних одиниць.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
…

Лікарі та уповноважені особи, які підписують декларації про вибір лікаря у медзакладах, не мають права вносити в систему персональні дані без відома і підпису пацієнта, заявила в.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун у Facebook.

Вона розповіла, що їй стало відомо про випадок, коли людина прийшла до медичного закладу, щоб підписати декларацію з лікарем, якого обрала, проте виявилося, що в електронній системі охорони здоров’я вже містяться її персональні дані та декларація, яку вона ніколи не підписувала.

«Це шахрайство з метою заволодіння державними грошима та відповідальність за такі дії буде відповідна до Кримінального кодексу», – заявила Супрун.

Вона зазначила, що громадяни можуть подавати заяву про припинення декларації у довільній формі або підписати декларацію з іншим лікарем – попередня декларація у системі автоматично анулюється.

27 квітня Міністерство охорони здоров’я заявляє, що майже за місяць понад два мільйони пацієнтів підписали декларації з лікарями.

2 квітня в Україні стартувала кампанія з вибору лікаря, який надає первинну допомогу. Лікаря можна обрати в будь-якому медзакладі, незалежно від місця прописки чи проживання, проте цей медзаклад має бути приєднаним до системи «Електронне здоров’я».

МОЗ у своїх рекомендаціях зауважувало, що один лікар може обслуговувати максимум 2 тисячі пацієнтів, але можуть бути і виняткові ситуації.
…

Представник України на «Євробаченні-2018» Melovin провів першу репетицію на сцені пісенного конкурсу в столиці Португалії Лісабоні.

Відео його виступу оприлюднене на офіційному YouTube-каналі «Євробачення».

Melovin представлятиме Україну на конкурсі із піснею Under The Ladder. Він виступить у другому півфіналі 10 травня.

Фінал цьогорічного «Євробачення» відбудеться 12 травня.
…

За посилених заходів безпеки в Одесі згадують події 2 травня 2014 року, коли в місті сталися сутички між українськими та проросійськими активістами, загинули 48 людей. 

Майже дві з половиною тисячі правоохоронців від 28 квітня переведені на посилений режим, що передбачає, серед іншого, патрулювання міста вночі. Подекуди на вулицях можна побачити броньовану техніку. До чергування, за даними Управління СБУ в Одеській області, долучились співробітники Служби безпеки України.

Рух громадського транспорту в центрі міста обмежений. У поліції попередили, що Соборну площу, звідки чотири роки тому розпочалася мирна проукраїнська хода, на яку напали прихильники «русского мира», і Куликове поле, де 2 травня 2014 року було знесене наметове містечко «антимайдану» і горів Будинок профспілок, взяті по периметру в поліцейське оточення. Потрапити на обидві площі можна через спеціальні фільтраційні пункти із встановленими металодетекторами.

Пам’ять проросійських активістів вшановуватимуть традиційно на Куликовому полі. 

Українські активісти зберуться на Грецькій площі, де 2 травня 2014 року кілька годин тривало протистояння із застосуванням каміння, травматичної і вогнепальної зброї. Увечері там відбудеться міжконфесійний молебень. 

На вечір 2 травня також запланований «Марш українського порядку». Про це повідомили його організатори із ВО «Свобода», «Правого сектору», «Національного корпусу», громадської організації «Вуличний фронт» тощо. 

Про те, що 2 і 9 травня (в День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні — ред.) сторони із протилежними політичними поглядами домовились провести свої акції «мирно, із дотриманням законів» розповів Радіо Свобода в ексклюзивному інтерв’ю координатор нещодавно відкритого в Одесі представництва Консультативної місії Євросоюзу (КМЄС) Пол Кірван. «З обережним оптимізмом сподіваюсь, що домовленостей вони дотримаються», – додав він. 

2 травня 2014 року у протистоянні українських і проросійських активістів на Грецькій вулиці і Грецькій площі загинули шість людей. Ще 42 стали жертвами пожежі в Будинку профспілок на Куликовому полі. 
…

2 травня – Одеса. Слідство триває

«Джавелін» – в Україні. Росія програла дипломатію

Українізація чи боротьба з російськомовними?

На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Юрій Матвійчук і гості студії: екс-заступник начальника Головного слідчого управління МВС України Григорій Мамка та журналіст Сергій Дібров; речник Генерального штабу ЗСУ Владислав Волошин, політолог Костянтин Батозський та директор центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Сиротюк; депутат Київради від ВО «Свобода» Ігор Мірошниченко, експерт ГО «Інформаційна безпека» Тетяна Попова та політолог Руслан Бортник.
…

Велика Британія наразі не виявила відповідальних за отруєння Сергія Скрипаля та його дочки, однак перевіряє безпеку усіх колишніх співробітників російських спецслужб, які знайшли притулок у цій країні, повідомляє видання Independent з посиланням на радника радника з питань національної безпеки країни Марка Седвілла.

«Поліція та різні установи перевіряють безпеку всіх людей, які можуть бути вразливими», – зазначив той на засіданні комітету оборони Великої Британії.

Раніше британське видання The Sunday People, посилаючись на джерела у поліції, повідомило, що напад на колишнього полковника ГРУ Росії Сергія Скрипаля та його дочку міг здійснити колишній офіцер ФСБ «Гордон».

Видання написало, що цей 54-річний чоловік використовує ще кілька імен, серед який і «Михайло Савіцкіс». Також нібито поліція вважає, що в отруєнні Сергія Скрипаля діяла група з шести осіб.

Лондонська поліція не підтверджує цю інформацію.

У Лондоні наполягають, що Скрипалів отруїли нервово-паралітичною речовиною «Новачок», виробленою в Росії. Посол Британії в ООН Карен Пірс також заявила, що в 2013 році російські спецслужби зламали електронну пошту Юлії Скрипаль.

Москва звинувачення в причетності до нападу заперечує. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 14 квітня заявив, що під час нападу використовувалася речовина BZ, яка є на озброєнні у Британії та США. Міжнародні експерти цю інформацію не підтверджують.

Сергій та Юлія Скрипаль були виявлені непритомними в місті Солсбері 4 березня. Після кількох тижнів лікування 33-річну Юлію Скрипаль виписали з лікарні. Її батько залишається в лікарні, він вийшов з критичного стану.
…

Іран звинуватив прем’єр-міністра Ізраїлю Беньямін Нетаньяху в тому, що той «ганебний брехун», за твердження про те, що Тегеран керував секретною програмою ядерної зброї.

Прес-секретар МЗС Ірану Бахрам Гасемі у заяві 1 травня сказав, що звинувачення у бік Тегерану у тому, що той збрехав щодо своїх ядерних амбіцій, були «марними та ганебними».

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу 30 квітня заявив, що країна здобула точні копії приблизно 55 тисяч документів, які, ймовірно, містять «викривальні» відомості про ядерну програму Ірану, включно з доказами того, що Тегеран намагається отримати ядерну зброю.

За його словами, після підписання ядерної угоди 2015 року Тегеран сховав архіви своєї ядерної програми.

Нетаньягу додав, що ядерна угода ґрунтується на брехні. За словами прем’єра, Ізраїль поділився інформацією зі Сполученими Штатами Америки.

Ядерна угода з Іраном була підписана у 2015 році тодішнім американським президентом Бараком Обамою спільно з шісткою переговірників – представниками держав постійних членів Ради безпеки ООН і Німеччини. Згідно з угодою, Іран зобов’язався допустити інспекторів МАГАТЕ на свої ядерні об’єкти в обмін на поетапне скасування санкцій Заходу.

Під час виборчої кампанії Дональд Трамп назвав цю угоду помилковою і найгіршою в історії США. Він обіцяв вийти з договору після обрання його президентом.

13 жовтня президент Трамп, на відміну від лідерів інших великих держав, відмовився підтвердити, що Тегеран дотримується договору щодо іранської ядерної програми. У Євросоюзі розкритикували таку позицію і висловили підтримку угоді.

 
…

Заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза призначили відповідальним за взаємодію з родичами політв’язнів, які живуть в анексованому Криму.

Про це на своїй сторінці в Facebook ввечері 30 квітня повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу і депутат Верховної Ради УкраїниРефат Чубаров.

«Взаємодія з родичами політв’язнів Криму, незалежно від їхньої національності, а також з їхніми адвокатами з усіх питань, пов’язаних з їхнім захистом, у Меджлісі кримськотатарського народу покладено на заступника Голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза», – написав Чубаров.

Раніше Рефат Чубаров повідомляв, що фігурант сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Узеїр Абдуллаєв перебував «під загрозою смерті». Однак, підкреслив глава Меджлісу, завдяки діям різних людей у Києві, Сімферополі та Москві, «загроза смерті Узеїра минула, і зараз він перебуває під контролем лікарів».

Окрім того, наразі дуже мало відомо про стан іншого засудженого у Криму – українського активіста Володимира Балуха, який продовжує голодування вже 44 добу.

Як повідомляв раніше проект Радіо Свобода Крим.Реалії, 30 квітня у Москві відбулася акція ініціативи «Стратегія-30» на підтримку політв’язнів, де серед інших плакатів були гасла на підтримку кримчан Володимира Балуха, Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Олексія Чирнія.

У вересні 2017 року підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму засудив Ахтема Чийгоза до восьми років колонії. Чийгоза затримали в січні 2015 року за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Його звинувачували в організації масових заворушень.

25 жовтня 2017 року російська влада звільнила й передала Туреччині Ахтема Чийгоза разом із іншим кримськотатарським діячем Ільмі Умеровим. Пізніше звільнені лідери Меджлісу кримськотатарського народу приїхали до Києва.

 
…

Депутат Верховної Ради Мустафа Найєм, потерпілий в інциденті в центрі Києва 30 квітня, був прооперований. Про це у Facebook повідомив брат депутата Масі Найєм.

«У Мустафи є струс. Розпочалися болі в спині. Операція пройшла, колють знеболювальне», – написав Масі Найєм.

За його словами, разом із адвокатом до п’ятої години ранку Мустафа свідчив у поліції.

Масі Найєм просить про допомогу свідків інциденту та надання записів відеокамер.

«Потрібні будь-які відео, свідки інциденту. У кого є знайомі в «Арені» (троговельно-розважальний комплекс «Арена-Сіті» в центрі Києва – ред.), кому належать ресторани, може, відеореєстратори та інше – це дуже важливо, дайте, будь ласка, контакти», – вказав Масі Найєм.

Поліція Києва 30 квітня розпочала провадження через конфлікт, у якому постраждав народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Мустафа Найєм. Правооронці розслідують інцидент як хуліганство. Трьох учасників конфлікту доставили до управління поліції, однак чоловіка, який вдарив Найєма, розшукують.

За даними поліції, Найєм рухався у власному автомобілі в напрямку Бессарабської площі. На дорозі його підрізав «Мерседес», почався конфлікт.

«У цей момент до них під’їхав автомобіль BMW. У ході конфлікту один із незнайомців вдарив народного депутата в обличчя. Зловмисники з місця події зникли. Для розшуку автомобілів правоохоронці запровадили план «перехоплення», тож невдовзі розшукуваний «Мерседес» знайшли, а неподалік затримали трьох осіб, які брали участь у конфлікті, їх доставили до управління поліції», – розповіли правоохоронці.

Увечері про конфлікт повідомив і Найєм. Він зазначив, що перебуває після інциденту в лікарні. Також політик попросив «не створювати ажіотаж», підкресливши, що ситуація не стосується його депутатських повноважень.
…

Представництво ЄС в Україні засуджує порушення прав фігуранта сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Узеїра Абдуллаєва, якого утримують у СІЗО Сімферополя. Про це повідомляється у заяві на сторінці у Facebook Представництва ЄС в Україні.

«Представництво ЄС і надалі засуджує будь-які порушення прав кримських татар, зокрема, це стосується стану здоров’я Узеїра Абдуллаєва», – йдеться у повідомленні.

Напередодні кримський адвокат Джеміль Темішев заявив про важкий стан Узеїра Абдуллаєва, що може спричинити відрив тромбу і зараження крові. За даними Темішева, незважаючи на заяву лікаря про те, що Абдулаєву потрібна госпіталізація, підсудного відправили назад в ізолятор, де його стан погіршився. Пізніше він зазначив, що звертався до російської прокуратури, яка пообіцяла, що Абдуллаєву нададуть медичну допомогу «вже сьогодні».

Окрім того, як заявила український омбудсман Людмила Денісова після візиту російських спостерігачів до СІЗО Сімферополя, здоров’я фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» Узеїра Абдуллаєва станом на 30 квітня поліпшується, він самостійно пересувається за допомогою тростини і жодних скарг не висловлює.

МЗС України закликало допустити до Абдуллаєва українських лікарів.

У понеділок 30 квітня мати Абдуллаєва повідомила, що у її сина, який перебуває в СІЗО Сімферополя, кілька днів тримається висока температура, опухла й набрякла нога, він відчуває сильний біль. За словами Діляри Абдуллаєвої, ці ознаки можуть свідчити про зараження крові.

Перед цим підконтрольний Росії Верховний суд Криму відхилив апеляції захисту фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір», серед яких Теймур Абдуллаєв, на продовження запобіжного заходу.

12 жовтня 2016 року в Криму провели обшуки в п’яти мусульманських сім’ях. У результаті обшуків затримано п’ятьох кримських татар, яких звинувачують в участі забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір»: це Рустем Ісмаїлов, Узеїр Абдуллаєв, Теймур Абдуллаєв, Еміль Джемаденов, Айдер Саледінов.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському «халіфаті», але вони відкидають терористичні методи досягнення цього й кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії, а з 2014 року і в окупованому нею українському Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у цій країні 2003 року, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.

 
…

«Довгоочікувана зброя прибула до українського війська. І значно зміцнила потужний стримуючий ефект нашої боєздатності і євроатлантичної безпеки»
…

Громадська організація «Комітет виборців України» назвала попередні результати місцевих виборів, які відбулися 29 квітня.

За даними КВУ, кандидати на посаду голови об’єднаних територіальних громад від «Блоку Петра Порошенка» перемогли у 21 ОТГ, самовисуванці – у 13, кандидати від «Батьківщини», «Аграрної партії», «Опозиційного блоку», «Радикальній партії» та «Нашого краю» здобули по одній перемозі. В організації заявили, що не мають даних про результати виборів голови Білогірської селищної ОТГ на Хмельниччині.

У КВУ з посиланням на «Блок Петра Порошенка» заявили, що в результаті голосування за партійні списки на виборах в чотирьох міських ОТГ перемогли 40 кандидатів від БПП, 20 від «Батьківщини», 11 від «Радикальної партії», 10 від «Опозиційного блоку», шість від «Народного фронту», сім від «Народного руху України», по п’ять від «Аграрної партії» та «Самопомочі», чотири від «Нашого краю» та по два від «Укропу» й «Справедливості».

В організації з посиланням на дані «Батьківщини» заявили, що під час голосування за кандидатів на виборах до сільських, селищних і міських рад перемогли 277 кандидатів від «Батьківщини», 212 від БПП, 106 від «Аграрної партії», 44 від «Нашого краю», 39 від «Радикальної партії», 25 від «Укропу», 20 від «Опозиційного блоку», 16 від «Самопомочі», дев’ять від «Народного фронту», шість від ВО «Свобода» та чотири від «Громадянської позиції». У даних не враховуються результати депутатів-самовисуванців.

29 квітня перші вибори відбулися в 40 об’єднаних територіальних громадах. Голосування проходили у 4 міських, 14 селищних, 22 сільських ОТГ у 17 областях.

Після проведення виборів 29 квітня загалом в Україні існуватимуть 705 ОТГ.
…

Утримуваного під вартою в Росії українського журналіста Романа Сущенка перевели з одиночної камери СІЗО до камери на двох, повідомив його захисник Марк Фейгін.

«Сущенка знову перевели з одиночки, куди він був поміщений відразу після позбавлення мене адвокатського статусу, в камеру на двох. Тепер у нього співкамерник. А до цього заявляли, що переведення в одиночку викликане інтересами безпеки. Як тільки суд мене повернув за ст.49 КПК РФ, необхідність виходить відпала? Ще буде чимало чудес», – написав Фейгін у Facebook.

Про те, що Сущенка перевели до одиночної камери, Фейгін повідомив 25 квітня наступного дня після того, як його позбавили статусу адвоката.

Міністерство закордонних справ України направило Росії ноту протесту через зміни умов тримання українського журналіста.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

27 березня суд почав розгляд справи по суті, засідання відбуваються в закритому режимі. На початку суду Сущенко не визнав провину в повному обсязі.

Наприкінці березня Марк Фейгін заявляв, що розгляд справи українського журналіста в російському суді може завершитися вже у травні, і тоді ж під впливом міжнародних посередників Сущенко може бути звільнений. Підтвердження такого припущення з боку офіційних органів Росії немає.

 
…

Вдова екс-депутата Державної думи Росії Дениса Вороненкова Марія Максакова в інтерв’ю Радіо Свобода заявила, що періодично отримує погрози з Росії.

«Вони періодично (надходять – ред.). Як тільки я щось скажу в черговий раз неприємне, то вони відразу – весь Messenger покривається відразу цими усіма. Як тільки трішки спокійніше – менше, але все рівно йдуть», – сказала вона.

Максакова не уточнила, від кого саме надходять ці погрози.

За її словами, її колишній цивільний чоловік, громадянин Росії Володимир Тюрін, якого підозрюють в організації вбивства Вороненкова, особисто не виходив з нею на зв’язок після вбивства, але писав смс-повідомлення. Крім того, були повідомлення від людей з його оточення. «Поки я не заблокувала всіх, хто виходив зі мною на контакт від нього – так, вони там писали мені», – додала вона.

За словами Максакової, вона має дозвіл на проживання в Україні і в посольство Росії звертатися не збирається.

«Я маю постійну посвідку на проживання. Це дає можливість все життя прожити в Україні. І через 3 чи 4 роки це надає можливість також отримати громадянство України», – сказала вона.

Колишнього депутата Держдуми Дениса Вороненкова застрелили 23 березня 2017 року центрі Києва. У результаті стрілянини також був поранений його охоронець і нападник, який пізніше помер від поранень.

За півтора місяці до цього, 5 лютого, Слідчий комітет Росії офіційно оголосив Вороненкова в розшук. Його звинувачували в шахрайстві.

У жовтні 2016 року, програвши на виборах в Держдуму і побоюючись переслідувань з боку ФСБ Росії, Вороненков поїхав в Україну. Через два дні після закінчення своїх повноважень депутата він отримав українське громадянство і дав в Києві свідчення проти екс-президента України Віктора Януковича у справі про державну зраду.

У жовтні минулого року генпрокурор України Юрій Луценко заявив, що слідчі знають імена учасників і організаторів вбивства Дениса Вороненкова. За його словами, вбивство було скоєне на замовлення Володимира Тюріна, колишнього цивільного чоловіка вдови Вороненкова, Марії Максакової.
…

Срібний призер Олімпіади у бразильському Ріо-де-Жанейро із греко-римської боротьби Жан Беленюк повідомив 27 квітня на своїй сторінці в Instagram, що не поїде у російський Каспійськ на чемпіонат Європи.

За словами спортсмена, це робити йому «заборонили за тиждень до виїзду». Подробиць Беленюк не наводить.

«Не хочу вдаватися в подробиці, зазначу лише, що ми до останнього боролися за право їхати на ці змагання і, б’юсь об заклад, доклали би всіх зусиль, аби підняти український прапор і на цьому всеєвропейської форумі!» – написав він.

Асоціація спортивної боротьби оприлюднила заяву про намір направити українську делегацію на чемпіонат Європи, що триватиме із 29 квітня по 7 травня, також зазначивши, що це не суперечить наказу Міністерства молоді і спорту від 11 квітня 2018-го про заборону фінансування участі українських спортсменів у змаганнях на території Росії, який нібито є чинним замість наказу за 14 березня, що забороняв саму участь спортсменів у змаганнях на території Росії.

19 квітня міністр молоді і спорту Ігор Жданов заявив, що не може заборонити українським спортсменам брати участь у змаганнях у Росії, але особисто виступає «категорично проти», оскільки ніхто там не зможе гарантувати їм безпеку. Жданов тоді зазначив, що частина борців є українськими військовими або співробітниками силових відомств.

«Наголошую – суті рішення це не міняє. Жодних коштів українських платників податків не буде витрачено на такі поїздки. Жодних виплат державних преміальних за участь в таких змаганнях не буде нараховано», – заявив він.

На Олімпіаді у Ріо-де-Жанейро 216-го Жан Беленюк став срібним призером із греко-римської боротьби у вазі до 85 кілограмів. Після фінального поєдинку зі спортсменом із Росії Давітом Чакветадзе Беленюк зазначив, що все вирішив суддівський фактор, і додав, що йому довелося «зіткнутися з потужним лоббі Росії у Міжнародній федерації боротьби».
…

Президент Вірменії Армен Сарґсян провів зустрічі із колишнім прем’єр-міністром, лідером Републіканської партії Вірменії Сержем Сарґсяном та чинним виконувачем обов’язків керівника уряду Кареном Карапетяном, повідомила прес-служба глави держави.Перед цим, 26 квітня, він також зустрівся із лідером опозиції Ніколом Пашиняном.

«Зустрічі проходять в конструктивному руслі. Глава держави сподівається, що тільки спільними зусиллями можна дійти згоди. Президент вітає зустріч Католикоса з Пашиняном. У той же час він вітає зусилля всіх політичних сил, громадських організацій та окремих осіб, спрямовані на логічне і розважливе вирішення ситуації», – мовиться у повідомленні.

Напередоні опозиційний політик Нікол Пашинян повідомив про зустріч із очільником Вірменської апостольської церкви Гарегіном Другим. Окрім того, опозиція проводить мітинги у низці міст. Протестувальники вимагають передати владу лідеру опозиції Ніколу Пашиняну, який претендує на пост прем’єр-міністра.

В інтерв’ю Радіо Свобода президент Вірменії Армен Сарґсян не підтримав жодного кандидата, але заявив, що останні дії показують, що країна перебуває на шляху до «нової Вірменії», в якій буде представлений «найширший спектр думок».
…

Опозиційний лідер Нікол Пашинян разом з прихильниками рухається автомобільною колоною у місто Ванадзор, третє за розміром місто Вірменії, що розташоване приблизно за 110 кілометрів на північ від столиці, повідомляє вірменська служба Радіо Свобода .

Як повідомляється, увечері у цьому місті планується мітинг. Окрім того, Пашинян заявляв про намір провести акцію у своєму рідному місті Іджевані.

27 квітня опозиційні активісти провели багатотисячний мітинг у Гюмрі.

Раніше Пашинян закликав прихильників вийти на мітинг 1 травня, коли в парламенті розглядатимуть питання про призначення нового прем’єр-міністра.

Раніше опозиційний лідер пропонував, щоб вони з виконувачем обов’язків прем’єр-міністра Кареном Карапетяном зустрілися в Єревані вдень 27 квітня, щоб обговорити лише одне питання – мирну передачу влади – і наполягав, щоб переговори відбувалися в присутності преси і транслювалися в прямому ефірі.

Водночас, секретар в.о. прем’єра заявив, що Карапетян не згоден на зустріч. «Переговори, де одна сторона виключно диктує порядок денний, а інша не може представити порядку денного, не можуть вважатися переговорами. Крім того, Карен Карапетян, як і раніше, вважає, що проведення переговорів перед ЗМІ вже передбачає, що метою переговорів не є досягнення будь-яких результатів. Саме тому участь у «переговорах», які навряд чи знайдуть рішення, в.о. премє’р-міністра вважає безперспективною», – написав речник Карапетяна Арам Араратян у себе в Facebook.

Перед цим в.о. прем’єра провів телефонні переговори з Володимиром Путіним, президентом Росії, яка є близьким союзником Вірменії і її економічним партнером. Москва закликала до швидкого врегулювання кризи.

Раніше вірменський опозиційний лідер Нікол Пашинян відкинув будь-який компроміс з владною Республіканською партією і заявляв, що він є єдиним законним кандидатом на посаду прем’єр-міністра. Цю заяву Пашинян оприлюднив після того, як парламент оголосив, що голосуватиме за наступного прем’єра Вірменії 1 травня, щоб замінити усунутого внаслідок протестів Сержа Сарґсяна.

Протестувальники вимагають передати владу лідеру опозиції Ніколу Пашиняну.

В інтерв’ю Радіо Свобода президент Вірменії Армен Сарґсян не підтримав жодного кандидата, але заявив, що останні дії показують, що країна перебуває на шляху до «нової Вірменії», в якій буде представлений «найширший спектр думок».
…

Шевченківський районний суд Києва отримав клопотання про продовження арешту голови громадської організації «Офіцерський корпус» Володимира Рубана, якого підозрюють в підготовці терактів, інформує прес-служба суду.

Згідно з повідомленням, розгляд клопотання призначений на 11:00 4 травня.

Читайте також: Хто такий Володимир Рубан? 

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Як заявляв голова Служби безпеки України Василь Грицак, затримавши Рубана, СБУ вдалося «попередити масштабні терористичні акти», які мали бути вчинені найближчим часом у Києві та в інших містах України. Він заявив, що рівень терористичної загрози «був найбільшим за часи незалежності України».

За його словами, зокрема, «з мінометів мали розстріляти центральну частину Києва… мало бути якомога більше трупів, якомога більше крові, ішлося б про тисячі загиблих».

9 березня Шевченківський районний суд Києва обрав для Рубана запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 6 травня.

Пізніше в цій справ заарештували народного депутата Надію Савченко.
…

Обмін полоненими на Донбасі може відбутися «найближчим часом», заявив представник Росії в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на сході України Борис Гризлов.

«Ми готуємо можливість обміну за форматом «всіх на всіх», але, зрозуміло, що це буде все одно покроковий обмін, «всіх на всіх» складно, вивіряються списки. Я думаю, що найближчим часом буде чергова можливість великого обміну», – сказав Гризлов.

18 квітня представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко заявляла, що в питанні звільнення заручників немає прогресу.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)».

Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.
…

Затриманих після багатогодинних обшуків у Білогірську 26 квітня кримськотатарських підприємців Ресуля Веліляєва й Алі Барієва вивезли з анексованого Росією Криму, повідомив у Facebook голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

«Зараз Ресуль Веліляєв і Алі Барієв перебувають під цілодобовим контролем карателів, хоча їхній статус ще не позначений. Вони не арештовані й офіційно не затримані, але їх вивезли з Криму. Розумію, що на них саме зараз здійснюється безпрецедентний тиск. Чим все це закінчиться, дізнаємося скоро», – написав Чубаров.

Публічних коментарів російських силовиків з цього приводу немає.

Читайте також: «Оптові» обшуки: чому російські силовики прийшли до кримськотатарського бізнесмена й мецената

Вранці 26 квітня стало відомо, що російські силовики проводять обшуки у магазинах кримської торговельної мережі «Гузель» і фірми «КримОпт» у Білогірську.

Чубаров повідомляв, що російські силовики прийшли з обшуками в будинки кримськотатарських підприємців, меценатів, активістів кримськотатарського національного руху Алі Барієва, Асана Барієва, Ремзі Веліляєва, Ресуля Веліляєва, Екрема Веліляєва, Зери Веліляєва, а також їхніх дорослих дітей, які живуть окремо.

За даними Чубарова, російські силовики відвезли Ресуля Веліляєва і Алі Барієва в управління Слідчого комітет Росії по Криму. Їх допитували понад три години.

В управлінні Слідчого комітету Росії по анексованому Криму заявили, що «в даний час у підрозділи немає в провадженні справ щодо бізнесменів або фірм, за адресами яких проводилися обшуки», повідомляє «РІА Крим». За даними російського видання «Коммерсант», обшуки проводили співробітники ФСБ за підтримки бійців ОМОНу.

Торгова мережа «Гузель» і фірма «КримОпт» належать бізнесменові Ресулу Веліляєву.

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Державне агентство автомобільних доріг України планує відмовитися від ямкового ремонту, повідомив виконувач обов’язків голови Укравтодору Славомір Новак. За його словами, мета агентства за п’ять років з’єднати якісними дорогами усі обласні центри.

«Це не є ремонт по своїй суті, це аварійна ліквідація ямковості для забезпечення проїзду по дорогах. Тимчасові, крайні заходи. Частиною нашої стратегії є відмова від таких ремонтів», – заявив Новак.

Однак, за його словами, одразу відмовитися від ямкового ремонту доріг в Україні неможливо.

«Наприклад, минулого року завдяки «ямковому ремонту» було забезпечено проїзд по 40 тисячах кілометрів доріг. Коштів, які ми витратили на це, – нам вистачило б лише на 300 кілометрів середнього ремонту (це 10-15 кілометрів на кожну область)», – зазначив голова Укравтодору.

14 квітня, прем’єр-міністр Володимир Гройсман, повідомив, що в найближчі п’ять років на ремонт і будівництво українських доріг виділять 300 мільярдів гривень.
…

«Сподіваємось, що Державний департамент США відреагує на звернення групи конгресменів та…поінформує їх щодо позиції української сторони з цього приводу»
…

Міністр освіти України Лілія Гриневич та її болгарський колега Красімір Валчев підписали декларацію щодо імплементації мовної статті закону «Про освіту» та гарантування прав болгарської меншини в Україні, повідомило МОН України.

Гриневич пояснила, що мета України – надання рівних можливостей усім школярам.

«Ми пропонуємо поступово впроваджувати більше предметів державною мовою з п’ятього класу. Кількість предметів, які вивчаються українською, буде поступово збільшуватись клас за класом, щоб в 11-му досягти пропорції 60% предметів українською та 40% предметів мовою меншини», – зазначила Лілія Гриневич.

Вона також наголосила, що Україна реалізує всі рекомендації Венеційської комісії. Зокрема, уже підготували дорожню карту, що містить перелік законодавчих та інших заходів для поступового впровадження мовної статті.

Згідно з повідомленням, Україна та Болгарія працюватимуть над новим протоколом про співробітництво і обмін між країнами в навчальні роки в період з 2019 до 2023-го.

Міністр Красімір Валчев підтвердив, що для Болгарії розвиток партнерських стосунків з Україною є дуже важливим, тому активна співпраця продовжується та вже найближчим часом болгарська сторона надішле свої пропозиції до проекту протоколу.

15 лютого Кабінет міністрів України вніс на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до закону про освіту. Перед цим, 14 лютого, уряд схвалив законопроект, який має внести зміни до перехідних положень закону «Про освіту» й продовжити перехідний період для імплементації мовної статті на 3 роки – до 2023-го.

Продовження перехідного періоду пропонувала Венеційська комісія.

Восени минулого року набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном. Перехідні положення закону передбачають: «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою».
…

Російський юрист Марк Фейгін заявляє про намір оскаржити в суді рішення адвокатської палати Москви про позбавлення його статусу адвоката. Фейгін написав про це 25 квітня у Facebook через день після ухваленого палатою рішення у зверненні до російського товариства адвокатів.

«24 квітня 2018 року рада адвокатської палати міста Москви ухвалила рішення про припинення мого статусу адвоката з підстав, які не можна визнати ні правовими, ні обґрунтованими, ні справедливими. Мабуть, вперше в історії російської адвокатури позбавляють професії за висловлення думки в соціальних мережах. Три повідомлення, зроблені в мережі «Твіттер» у липні 2017 року, стали приводом для застосування найбільш суворої міри дисциплінарного покарання», — написав Фейгін.

Він закликав колег до підтримки.

Фейгін раніше пов’язував відкриття цієї дисциплінарної справи з тим, що він захищає в суді українського журналіста Романа Сущенка.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

Раніше Марк Фейгін захищав у суді також інших затриманих із політичних мотивів українських громадян, зокрема Надію Савченко та Ільмі Умерова.
…

Кабінет міністрів України підтримав законопроект про підвищення штрафів за порушення вимог пожежної безпеки, повідомляє прес-служба Міністерства внутрішніх справ. Документ направили до Верховної Ради.

Згідно з проектом, за порушення встановлених вимог пожежної безпеки для громадян пропонується встановити штраф від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів (від 510 до 850 гривень), а для посадових осіб та фізичних осіб-підприємців – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів (від 850 до 1700 гривень).

У МВС зазначили, що наразі максимальний штраф, накладений на правопорушника, становить 170 гривень.

За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, протягом останніх п’яти років в Україні сталося близько 353 тисяч пожеж, на яких загинуло понад 11 тисяч осіб, а прямі збитки від них склали майже шість мільярдів гривень.

Наприкінці березня прем’єр-міністр України Володимир Гройсман повідомив, що 30 березня ДСНС розпочне перевірки закладів масового скупчення людей на предмет вимог безпеки, передусім пожежної. Перед цим уряд доручив перевірити на пожежну безпеку торговельно-розважальні центри, кінотеатри, школи, дитячі садки й інші місця масового перебування людей.

11 квітня в ДСНС повідомили, що на об’єктах із масовим перебуванням людей виявили понад 15 тисяч порушень, з яких більше 5 тисяч не усувались протягом тривалого часу.
…

Запуск Державного бюро розслідувань затягують. Такою думкою в інтерв’ю Радіо Свобода поділився очільник ДБР Роман Труба.

«Затягування в запуску Державного бюро розслідувань відчувається не лише щодо приміщення, а і, наприклад, щодо ухвалення проектів законів, які на цей час є у Верховній Раді. Ми всі розуміємо, що коли є погодження, коли є порозуміння фракцій – закони ухвалюються дуже швидко», – сказав Труба.

За його словами, ті законопроекти, які внесені до Верховної Ради, є технічними.

«Їх підтримують експерти, науковці і більшість парламентарів, проте вже значний період часу ми технічні норми не можемо провести через сесійну залу», – заявив Труба.

Наразі відомство розташовується в кількох кабінетах будівлі Кабінету міністрів України. За словами голови бюро, уже підписаний договір оренди приміщення для офісу відомства.

«На цей час розробляємо технічну документацію, а потім будемо проводити тендерні процедури щодо проведення ремонту. Затягування, на мій погляд, існує. За п’ять місяців можна було запропонувати приміщення, яке б в повній мірі задовольняло Державне бюро розслідувань. Цього зроблено не було», – сказав Труба.

Він зазначив, що це приміщення також не задовольняє в повній мірі потреби бюро.

«Тому робота на цьому не зупиняється, ми продовжуємо її і намагаємося знайти таке приміщення, яке на кілька десятків років зніме питання щодо його пошуку», ­– розповів голова ДБР.

У лютому Труба заявляв, що має намір запустити бюро до 1 вересня.

Державне бюро розслідувань – новий правоохоронний орган, створений для розслідування злочинів (у тому числі корупційних, не підслідних НАБУ) високопосадовців, суддів, співробітників Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, екс-президентів та членів уряду.
…