Київрада визначила вивезення твердих побутових відходів окремою комунальною послугою

Київська міська рада визначила вивезення твердих побутових відходів окремою комунальною послугою. За відповідне рішення проголосували 75 депутатів Київради.

Депутати доповнили перелік житлово-комунальних послуг у житловому фонді Києва, затверджений рішенням Київради 8 листопада 2017 року, пунктом «Послуга з вивезення побутових відходів».

За словами доповідача з цього питання, заступника голови КМДА Петра Пентелеєва, рішення не передбачає підвищення тарифів.

«Тарифна політика як така не змінюється. Тобто виокремлюється із вартості житлово-комунальних послуг послуга на вивезення сміття… На сьогодні вивезення сміття оплачується по квадратурі, як за квадратний метр, при тому що продукується сміття людьми – кількістю осіб, які зареєстровані в помешканні. Необхідно розраховувати і вартість послуги на поводження з відходами з урахуванням цього», – сказав Пентелєєв.

Компанія, що буде надавати послуги з вивезення сміття, може обиратися на конкурсній основі.

За даними Державної служби статистики, станом на кінець лютого 2018 року заборгованість населення України за комунальні послуги становила близько 40,6 мільярда гривень, зокрема за вивезення побутових відходів – 0,4 мільярда гривень.

Сухі пайки допомогли волонтерам виявити раніше не відомих учасників російської окупації Криму

Військовослужбовці російської військової частини № 27777 брали участь у військовій операції анексії Криму, мовиться в розслідуванні міжнародного розвідувального співтовариства InformNapalm.

Згідно з матеріалом, до волонтерів потрапили два списки, в яких фігурує 1097 військових. Під час розслідування волонтери дійшли висновку, що російські військові зі списку були причетні до операції анексії півострова.

За словами розслідувачів, «Український кіберальянс» передав їм два текстові документи з пошти Олександра Попова, начальника  продовольчої служби тилу військової частини № 27777 Південного військового округу Росії (18-я окрема мотострілецька бригада, пункти постійної дислокації – Калиновська і Ханкала, Чечня). Вони зазначають, що обидва документи стосуються забезпечення солдатів харчуванням. Перший з них датований 6 березня 2014 року.

«Це витяг з наказу № 48 військової частини 27777, що каже: «Вказаних нижче військовослужбовців батальйону спеціального призначення вважати з 7 березня 2014 року такими, що відбули для виконання бойового завдання, зняти з котлового забезпечення, видати сухий пайок терміном на 11 (одинадцять) діб з 7 березня до 17 березня і видати продовольчий атестат на руки». Далі йде перелік з 202 військовослужбовців», – заявили розслідувачі.

За їхніми словами, другий документ – це виписка з наказу по військовій частині № 27777 під номером 53. Вона оформлена 14 березня 2014 року.

«Вказаним нижче військовослужбовцям військової частини 27777, 63354, 29202, що вибули для виконання бойового завдання, видати сухий пайок терміном на 3 (три) доби з 16 березня 2014 року до 18 березня 2014 року», – цитують документ волонтери, додаючи, що в переліку 891 прізвище.

Вони цікавляться, «яке бойове завдання збираються виконувати 1100 людей, 202 з яких перебувають у батальйоні спеціального призначення?»

Засновник і волонтер міжнародної спільноти InformNapalm Роман Бурко розповів в коментарі Крим.Реалії, проекту Радіо Свобода, що після отримання списків і документів активісти розпочали «проводити розвідку» щодо фігурантів, базуючись на відкритих джерелах.

«У ході розслідування ми знайшли профілі багатьох (російських – ред.) солдатів, знайшли фото з медалями «за повернення Криму», деякі з військовослужбовців навіть потім судилися з Міноборони Росії і проходили в судових позовах. Ці та багато інших фактів складалися в пазл, що дозволяє точно стверджувати, що зазначені військовослужбовці брали участь в анексії», – каже Бурко.

За його словами, на підготовку цього звіту витратили близько трьох місяців. Він висловив надію, що це розслідування буде використане Україною в міжнародних судах проти Росії.

«Ми не стали затягувати з публікацією, бо Україна продовжує подавати нові й нові позови до Росії щодо Криму й Донбасу. І ми, звісно ж, розраховуємо, що наші матеріали будуть уважно вивчені компетентними органами і структурами», – додав він.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму та Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Профільний комітет Ради розгляне звіт уряду 20 червня

Комітет Верховної Ради з питань економічної політики переніс розгляд звіту уряду за підсумками діяльності у 2017 році з 18 квітня на 20 червня. Про це йдеться в повідомленні на сайті комітету.

«У зв’язку з участю представників українського парламенту і голови Комітету з питань економічної політики Андрія Іванчука у Глобальній парламентській конференції Парламентської мережі з питань Світового банку і Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні (США) з 14 по 20 квітня, запланований на 18 квітня розгляд звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету міністрів України у 2017 році, за погодженням з прем’єр-міністром України, переноситься на чергове засідання Комітету 20 червня», – йдеться в повідомленні.

16 квітня після погоджувальної ради парламенту голова Верховної Ради України Андрій Парубій не зміг назвати точну дату звіту уряду в сесійній залі парламенту.

«Звіт уряду перебуває на розгляді комітету, але без рішення комітету це питання не може вийти в зал і не може в залі розглядатися», – сказав Парубій.

Раніше Парубій заявляв, що Верховна Рада України 20 квітня може заслухати звіт уряду Володимира Гройсмана.

Володимир Гройман був призначений на посаду прем’єр-міністра України 14 квітня 2016 року.

 

Сімферополь: на суді у справі Панова зачитали обвинувальний висновок

У підконтрольному Кремлю Верховному суді анексованого Криму відбулося перше судове засідання у кримінальній справі проти громадянина України Євгена Панова, якого звинувачують у намірі здійснити диверсії на території півострова, а також зберіганні і контрабанді вибухівки.

Як повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, на засіданні суду, який проходив у закритому режимі, зачитали обвинувальний висновок щодо Панова.

Як повідомив адвокат підсудного Дмитро Дінзе, Панов заявив, що висновки слідчих є «їхніми фантазіями». Від визнання провини він вкотре відмовився.

Також Дінзе повідомив, що в доступних адвокатам і підсудному матеріалах справи виявився «секретний том». Це, за його словами, свідчить про те, що слідчий і начальник управління ФСБ Росії «допустили розголошення державної таємниці». 

У зв’язку з цим адвокат вказав суду на «факт тяжкого злочину з боку співробітників ФСБ» і вважає, що вони повинні бути притягнуті до кримінальної відповідальності за розголошення державної таємниці.

16 квітня суд перейшов до розгляду по суті справи Панова. Раніше суд в анекосваному Криму продовжив йому арешт на півроку.

ФСБ Росії затримала в анексованому Криму Панова, а також Андрія Захтея в серпні 2016 року. Російські спецслужби заявляють, що затримані Євген Панов і Андрій Захтей були членами «групи диверсантів», яка нібито планувала здійснити теракти на об’єктах туристичної та соціальної інфраструктури півострова.

Затриманих деякий час утримували в московському СІЗО Лефортово, пізніше – повернули до Криму.

Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і називає їх «провокацією» російських спецслужб.

Раніше повідомлялося, що Захтей підписав досудову угоду зі слідством. Однією з умов підписання угоди з боку слідства була відмова Захтея від адвоката за угодою.

У лютому його засудили до шести років і шести місяців колонії суворого режиму і штрафу 220 тисяч рублів (близько 105 тисяч гривень).

Євген Панов провину не визнав і від угоди зі слідством відмовився.

Президент підписав закон про захист дітей від сексуальної експлуатації

Президент Петро Порошенко підписав закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту дітей від сексуальних зловживань і сексуальної експлуатації».

Як повідомляє прес-служба голови держави, ухвалення відповідних змін і доповнень сприятиме підвищенню рівня захисту і дотримання прав дитини в Україні, наблизить українське законодавство до міжнародних стандартів забезпечення захисту дитини від сексуальної експлуатації, дозволить Україні виконати рекомендації Комітету ООН з прав дитини та Європейського комітету з соціальних прав Ради Європи.

«Законом передбачені зміни до статті 155 КК України, якими криміналізуються добровільні статеві зносини з особою, яка не досягла 16-річного віку, вчинені повнолітньою особою. Таким чином, встановлюється мінімальний вік статевого повноліття, що відповідає рекомендаціям Комітету ООН з прав дитини, а також не виникає потреби в обов’язковому проведенні судово-медичної експертизи для встановлення статевої зрілості потерпілої особи, що суттєво полегшує процес кваліфікації та доказування цього злочину», – йдеться в повідомленні.

Наприкінці минулого року в поліції заявили, що від початку 2017-го в Україні зареєстрували понад 4300 кримінальних проваджень за заявами про сексуальне насильство щодо дітей.

Луценко: у записах Холодницького немає підстав для його кримінального переслідування

У записах, зроблених в кабінеті керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, немає підстав для притягнення його до кримінальної відповідальності, заявляє генеральний прокурор України Юрій Луценко.

«Їх аналізував керівник НАБУ пан Ситник і я, як керівник Генпрокуратури… І він, і я дійшли висновку, що в них явно вбачається дисциплінарне порушення», – сказав Луценко 16 квітня в Києві.

За його словами, «жодних хабарів, які вимагав або отримав Холодницький», у записах не зафіксовано.

Генпрокурор повідомив, що наразі Холодницький перебуває у відпустці.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) 4 квітня оприлюднило записи розмов керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького, зроблені на «жучок» в акваріумі його кабінету. Щоб керівники антикорупційних відомств пояснили суть конфлікту, депутати викликали їх до Верховної Ради.

Холодницький під час виступу заявив, що буде спростовувати «оприлюднені нарізки» відео щодо нього на засіданні кваліфікаційної дисциплінарної комісії прокурорів, а не в парламенті.

30 березня ГПУ і НАБУ направили до комісії прокурорів дисциплінарні скарги про вчинення керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким дисциплінарних проступків.

Директор НАБУ Артем Ситник заявив, що ризик збереження Холодницького на посаді «перевищує всі інші». Він звинуватив очільника САП у «зливі інформації», тиску на посадових осіб і суд, а також підбурюванні свідка до дачі неправдивих свідчень.

Сам Холодницький зазначив, що не тримається за свою посаду, і висловив здивування заявами Артема Ситника.

Згодом у Національному антикорупційному бюро України заявили, що детективи бюро продовжують співпрацю зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, попри ситуацію, що склалася.

Керівник Групи підтримки України в Єврокомісії Петер Ваґнер в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що Брюсселю відомо про суперечки між антикорупційними органами в Україні, і «це не справляє хороше враження».

Омелян: Мінінфраструктури готує список санкцій компаній – будівельників Керченського моста

Міністерство інфраструктури України відстежує всі компанії, що працюють на об’єктах будівництва Керченського мосту в анексованому Росією Криму, повідомив міністр інфраструктури України Володимир Омелян в коментарі проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії ТВ».

«Ми відстежуємо всі підрядні організації, які працюють на цьому об’єкті і включаємо їх до списку санкцій. Інформуємо також й інші держави, союзників України щодо включення компаній у чорний список. Що стосується самої техніки, тут питання інше. Якщо це були прямі контакти, ми реагуємо. А якщо були закупівлі з третіх-четвертих рук, реагувати складніше, оскільки це не був прямий контакт з виробником», – сказав міністр.

Міністр транспорту Росії Максим Соколов раніше повідомляв, що рух вантажівок по споруджуваному Керченcькому мосту між анексованим Кримом і Росією, планується відкрити восени 2018 року.

Будівельники Керченського моста приступили до нанесення розмітки на дорожнє полотно 13 квітня.

Раніше Володимир Омелян заявляв, що через Керченський міст Україна втрачає десятки мільйонів гривень. А директор Маріупольського морського торговельного порту Олександр Олійник прогнозував, що через будівництво Керченського мосту до Маріуполя тепер не зможуть пройти 144 судна, з якими раніше працював порт.

Про намір побудувати перехід через Керченську протоку президент Росії Путін заявив відразу ж після анексії Криму – в березні 2014 року. Побудувати міст обіцяли до 2018 року, здати в експлуатацію – влітку 2019-го.

Українська сторона вийшла з договору з Росією про будівництво моста в 2014 році – після анексії Криму Росією.

Україна має намір домовитися про безвіз із Колумбією – МЗС

Україна планує підписати угоду про безвізовий режим із Колумбією, повідомляє українське Міністерство закордонних справ.

За повідомленням, про це 13 квітня йшлося на зустрічі директора Департаменту консульської служби МЗС України Сергія Погорельцева з директором з консульських і міграційних питань МЗС Колумбії Лус Стелою Портілья і директором Департаменту Європи зовнішньополітичного відомства країни Хуаном Гільєрмо Кастро.

«Сторони констатували необхідність активізації зусиль, спрямованих на підписання ближчим часом двосторонньої угоди про скасування візових вимог для громадян України і Колумбії. Досягнуто домовленості про надання максимального сприяння завершенню відповідних формальностей», – йдеться в повідомленні МЗС.

Раніше цього тижня в МЗС повідомили, що домовилися про безвізовий режим із двома іншими державами Південної Америки – Уругваєм і Перу.

За даними оприлюдненого наприкінці жовтня 2017 року «глобального рейтингу паспортів», громадяни України можуть на короткий термін в’їжджати без попередньо оформлених дозволів до 120 країн світу.

 

До Балуха в анексованому Криму не пускають медиків – правозахисник

До засудженого в анексованому Росією Криму українського активіста Володимира Балуха не допускають медиків, повідомив заступник голови правління «Кримської правозахисної групи» Володимир Чикригін в ефірі «Громадського радіо».

«У нас немає об’єктивної інформації про стан здоров’я Володимира Балуха, оскільки до нього не пускають медиків. Адвокати Балуха, коли бачать його на суді, помічають, що йому стає гірше, але без обстежень щось конкретне сказати неможливо», – сказав Чикригін.

Правозахисник розповів, що адвокати активіста постійно подають клопотання, щоб до Володимира Балуха допустили медиків. Однак суд їх відкидає, посилаючись на те, що стан його здоров’я «не такий критичний».

«Навіть коли його тримали під домашнім арештом, йому не дозволяли з’їздити в Сімферополь на обстеження», – сказав Чикригін.

За його словами, Володимир Балух не називає термінів закінчення голодування, яке він оголосив 19 березня.

«На останньому засіданні йому передавали звернення українських депутатів, в якому вони закликають його припинити голодування, але Балух поки що відмовляється», – повідомив правозахисник.

Архієпископ УПЦ КП Климент, який відвідував активіста в СІЗО, 13 квітня повідомив, що Володимира Балуха б’ють і чинять на нього психологічний тиск.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Кримчанина засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4,6 тисячі гривень).

У серпні 2017 року проти Балуха порушили ще одну кримінальну справу. Це сталося після того, як Балух і його адвокат подали скаргу в поліцію на дії начальника Роздольненського ізолятора тимчасового тримання Валерія Ткаченка. У відповідь Ткаченко подав скаргу на Балуха, заявивши про побиття. За інформацією захисту активіста, сам Ткаченко напав на Володимира Балуха, а саме: вдарив, ображав нецензурною лайкою, принижував за національною ознакою.

Підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд 19 березня обрав для Володимира Балуха запобіжний захід у вигляді утримання під вартою до 19 червня 2018 року.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Франція оприлюднила доповідь про хімічну атаку в Сирії і звинуватила Асада

Франція оприлюднила доповідь про ймовірне застосування хімічної зброї в сирійському місті Дума 7 квітня. Документ опублікований на офіційному сайті Міністерства закордонних справ Франції.

Зазначається, що документ базується на аналізі інформації з відкритих джерел і розсекречених даних, отриманих французькими службами.

«Кілька смертоносних хімічних атак відбулися в місті Дума наприкінці дня, в суботу, 7 квітня 2018 року, і ми оцінюємо з високим ступенем впевненості, що вони були виконані сирійським режимом», – йдеться в документі.

У звіті вказують на «масивний наплив увечері 7 квітня пацієнтів, щонайменше 100 осіб, з проявами симптомів ураження хімічними речовинами в медичні центри Східної Гути».

«Загалом десятки людей, щонайменше 40 людей, за даними з кількох джерел, могли загинути від ураження хімічною речовиною. Відомості, зібрані Францією і її союзниками, утворюють достатній масив доказів, щоб визначити провину сирійського режиму в хімічних атаках 7 квітня», – стверджується в доповіді.

За даними французької розвідки, сирійські військові навмисно використовували в Думі хімічну зброю, що містить хлор.

«Атака 7 квітня 2018 року сталась в рамках більш масштабного військового наступу режиму в регіоні Східної Гути. Цей наступ, розпочатий в лютому 2018 року, дозволив Дамаску відновити контроль над всім анклавом», – мовиться у документі.

У документі зазначається, що після отримання додаткової інформації доповідь буде оновлена.

Раніше представниця США при Організації Об’єднаних Націй Ніккі Гейлі заявила, що сирійські урядові війська застосовували хімічну зброю щонайменше 50 разів під час збройного конфлікту в країні, який триває від 2011 року.

У ніч на суботу президент США Дональд Трамп заявив про «точні удари» по сирійських військових об’єктах, які використовувалися для виробництва хімічної зброї у відповідь на ймовірне застосування сирійською владою на чолі з Башаром Асадом хімічної зброї проти цивільних осіб. Трамп додав, що удари розпочаті спільно з Францією та Великою Британією та спрямовані на припинення використання такої зброї масового знищення.

Голова Об’єднаного комітету начальників штабів збройних сил США генерал Джозеф Данфорд заявив, що основними цілями ударів були три об’єкти на заході Сирії: науково-дослідний центр в районі Дамаска, який був центром сирійської хімічної та біологічної програми зброї, та два інших об’єкти зберігання хімічної зброї – на захід від Хомса.

Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей заявила, що «відсутня практична альтернатива застосуванню сили» проти сирійського уряду.

Підтримали удари по об’єктах у Сирії, зокрема, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, канцлер Німеччини Анґела Меркель, голова Європейської ради Дональд Туск, голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Про солідарність заявило і українське МЗС.

Президент Росії Володимир Путін звинуватив США у посиленні гуманітарної катастрофи в Сирії і заявив, що Російська Федерація скликає екстрене засідання Ради безпеки ООН «для обговорення агресивних дій США та їхніх союзників».

Сирія та Іран назвали напади «грубим порушенням міжнародного права». Міністерство закордонних справ Ірану попередило про «регіональні наслідки».

Міністр закордонних справ Франції сказав, що удари в Сирії є законними, обмеженими та пропорційними.

Представники опозиційних до влади Сирії «Білих касок», а також активісти інших груп заявили, що на сирійське місто Дума пізно увечері 7 квітня з гелікоптера скинули бомби, які містили токсичний газ. Люди від нього почали задихатися. Повідомлялося про десятки загиблих і сотні потерпілих.

Влада Сирії і її союзниця Росія заперечують ці повідомлення.

Дума – останнє підконтрольне повстанцям місто, розташоване у регіоні Східна Ґута неподалік Дамаска.

 

 

 

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Ракетні удари союзників по військово-хімічних об’єктах Сирії: головне про операцію

Спільний ракетний удар США, Франції та Британії по Сирії: міжнародна реакція

Україна солідарна зі США, Францією та Британією щодо Сирії – МЗС

Генеральний секретар НАТО підтримав удари по хімічних об’єктах в Сирії

Посол США при ООН: сирійські урядові війська застосовували хімічну зброю щонайменше 50 разів

Порошенко звільнив від податку організаторів фіналів Ліги чемпіонів УЄФА 2018 року в Україні

Президент Петро Порошенко підписав закон, яким звільнив від сплати єдиного соціального внеску організаторів фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, які відбудуться в Україні.

Як повідомили у прес-службі глави держави, закон, ухвалений парламентом 22 березня 2018 року, спрямований «на забезпечення реалізації взятих зобов’язань щодо належного проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА 2018 року».

Зокрема, до 1 червня передбачається звільнення від нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування представників або посадових осіб асоціацій – членів УЄФА; членів делегацій, що беруть участь у фінальних матчах, у тому числі членів команд, які здобули право на участь у фінальних матчах; фізичних осіб, акредитованих УЄФА (співробітників та тимчасових працівників, представників засобів масової інформації, партнерів УЄФА, представників спонсорів).

«Відповідні нарахування здійснюються за виконання робіт та/або надання послуг на території України або за її межами на період підготовки та проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, зокрема, але не виключно, у вигляді заробітної плати, відшкодування видатків та добових, оплати проживання, забезпечення медичного страхування та/або страхування життя таким особам або третім особам на користь таких осіб, незалежно від їх участі у проведенні зазначених фінальних матчів», – зазначено у повідомленні. 

Закон набирає чинності після його опублікування з наступного дня.

30 листопада президент України підписав указ «Про підготовку та проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018».

Конгрес УЄФА у вересні надав Києву право приймати фінал Ліги чемпіонів 2018 року. Ідеться одразу про два поєдинки – матчі найкращих чоловічих і жіночих клубних команд Європи.

Федерація футболу України повідомила, що продаж квитків на фінал Ліги чемпіонів у Києві розпочнеться 15 березня. Хоча продаж квитків на жіночий фінал уже розпочався.

Фінал жіночої Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2017/2018 відбудеться на київському стадіоні «Динамо» імені Лобановського 24 травня.

А 26 травня на київському стадіоні «Олімпійський» відбудеться фінал чоловічої Ліги чемпіонів 2018 року.

Україна солідарна зі США, Францією та Британією щодо Сирії – МЗС

У ніч на суботу президент США Дональд Трамп заявив про «точні удари» по військових об’єктах у Сирії, які використовувалися для виробництва хімічної зброї

Волкер заявив, що відвідає Україну в середині травня

Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер запланував наступну поїздку до України на середину травня. Про це дипломат повідомив кореспонденту української служби «Радіо Свобода» під час зустрічі із зарубіжними журналістами у Центрі міжнародної преси Держдепартаменту США.

«Ми ще опрацьовуємо дати, і все виглядає так, що це буде десь у середині травня. Я відвідаю ще й схід України – не тільки Київ», – сказав Волкер, відповідаючи на запитання «Радіо Свобода».

Дипломат планує обов’язково побувати в зоні бойових дій. Водночас він не готовий поки сказати, чи відвідає Росію та чи матиме будь-які переговори із російськими офіційними особами.

Востаннє Волкер відвідував Україну в січні. Наступний візит Волкера до цієї країни має стати сьомим за вісім місяців на посаді.

Читайте також: Росія повинна погодитись припинити конфлікт – Волкер (ексклюзивне інтерв’ю)

Наприкінці березня спецпредставник заявив, що останній його контакт із росіянами був у січні цього року. За словами посадовця, після цього російська сторона жодного разу не виходила на контакт. Він переконаний, що завершення конфлікту залежить від бажання Росії припинити цю війну.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Чубаров назвав Москаля «маргінальним незнавцем» після його заяви про втрату Криму

Голова Закарпатської обласної держадміністрації Геннадій Москаль є «маргінальним незнавцем», заявив Радіо Свобода голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат Рефат Чубаров. Так він прокоментував слова очільника Закарпаття, на думку якого «Росія зі своїми «зеленими чоловічками» не напала б на Крим, якби кримські татари були єдиними».

«Є люди, які в певних сферах є професіоналами, але в більшості інших сфер вони є просто «маргінальними незнавцями», – сказав Чубаров.

За його словами, «намагання сказати, що кримські татари були розколоті за якоюсь релігійною ознакою чи іншими ознаками – це просто маячня».

«Надати належне треба кримським татарам, які єдині масово, публічно й зорганізовано з перших хвилин вторгнення виходили на вулиці, на майдани. До них приєдналися етнічні українці. Ми тримали той спротив проти росіян і дуже очікували, що тисячі таких професіоналів, як Москаль, колишні міліціонери, КДБшники, СБУшники, що вони допоможуть Криму, але цього не сталося», – заявив Чубаров.

Під час чату на порталі «Главред» Москаль сказав, що «єдність кримських татар, яких ми вважали запорукою стабільності, яка не дозволить нікому захопити Крим, була розколота російськими спецслужбами».

«І так російські спецслужби «вбили двох зайців». І Крим забрали, і прихильників «Хізб ут-Тахрір» тепер пачками забирають з Криму як прихильників терористичної організації, хоча, по суті, саме вони стали «троянським конем» російського плану по захопленню Криму», – вважає посадовець.

У період з 1997 до 2000 року Москаль був начальником управління МВС України в Криму, а з 2006 до 2007-го працював представником президента України на півострові.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку об’єднань, названих «терористичними».

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».

Суд надав НАБУ доступ до декларацій Лещенка у справі про купівлю квартири

Солом’янський районний суд Києва 6 квітня надав детективам Національного антикорупційного бюро доступ до декларацій про доходи народного депутата Сергія Лещенка у провадженні, відкритого 22 лютого за статтею про незаконне збагачення. Рішення оприлюднене 12 квітня в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Ім’я народного депутата в документі не вказане, однак зазначені в ньому дані про доходи й видатки збігаються з тими, що задекларував Лещенко.

Згідно з ухвалою суду, детективи на місяць отримали доступ до декларацій про доходи за 2015 та 2016 рік із розкриттям конфіденційної інформації.

У суді зазначають, що, за даними детективів, 31 серпня 2016 року народний депутат купив квартиру за 7 550 000 гривень, «законність підстав набуття яких не підтверджується доказами».

«У даному кримінальному провадженні встановленню підлягає розмір заощаджень ОСОБА_3 (Лещенка – ред.) для їх подальшого співставлення до його доходами для перевірки можливості здійснити покупку квартири за 7 500 000 гривень», – йдеться в тексті рішення.

Сам Лещенко наразі не коментував рішення суду.

У вересні 2016 року стало відомо, що Сергій Лещенко придбав квартиру у новобудові в історичному центрі Києва площею 192 квадратні метри за 7,5 мільйонів гривень (понад 300 тисяч доларів). Лещенко пояснив, що частина суми, витраченої на придбання квартири, – це його заощадження як колишнього співвласника «Української правди», решта – позика. Депутат розповів, що кошти, сплачені за квартиру, є чесно заробленими, і придбання квартири не порушило вимог антикорупційного законодавства України.

У грудні 2016 року Національне агентство з питань запобігання корупції направило до суду протокол про перевищення максимального розміру подарунка, отриманого Лещенком як народним депутатом. Йдеться про «знижку», яку він нібито отримав у процесі придбання квартири в центрі Києва. Водночас адвокат Лещенка Дмитро Гненний стверджує, що ніякої знижки Лещенко не отримував, і суд має закрити провадження в справі у зв’язку з відсутністю в діях Лещенка правопорушення

Печерський районний суд Києва 15 лютого 2017 року закрив адміністративне провадження щодо депутата Верховної Ради від фракції «Блок Петра Порошенка» Сергія Лещенка «за відсутністю складу адміністративного правопорушення». Генеральна прокуратура України в лютому заявила, що оскаржить рішення суду.

Сергій Лещенко, який написав низку матеріалів про корупцію у найвищих ешелонах влади для видання «Українська правда», у 2014 році був обраний народним депутатом за партійними списками «Блоку Петра Порошенка».

У Франції затримали організатора «тітушок», який керував Крисіним – Аваков

У Франції Інтерпол затримав Армена Саркісяна, якого українські правоохоронці вважають організатором «тітушок» під час подій Євромайдану, повідомив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков «Українській правді». За його словами, Саркісяну підпорядковувався Юрій Крисін, якого суд визнав причетним до вбивства журналіста В’ячеслава Веремія в лютому 2014 року.

«Французькі колеги за нашим запитом затримали Саркісяна. Правда, він представився громадянином Вірменії, хоча український паспорт у нього також є і отримав він його раніше, ніж вірменський», – заявив Аваков.

«Українська правда» пише, що Саркісян був затриманий на дорозі під час перевірки документів. Щодо нього обраний запобіжний захід – особисте зобов’язання виконувати всі судові приписи до 19 травня. До цього часу ГПУ має надіслати документи щодо його екстрадиції в Україну.

Крисін є фігурантом справи про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія під час подій Євромайдану. Шевченківський районний суд Києва 22 грудня 2017 року визнав його винним у хуліганстві і призначив покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки.

Це рішення оскаржене в апеляційній інстанції. Прокуратура вимагає призначити Крисіну покарання у вигляді шести років реального ув’язнення, а захисники родини Веремія – сім років.

29 березня Дарницький районний суд Києва заарештував Юрія Крисіна на два місяці без можливості внесення застави у справі про викрадення й катування учасників Євромайдану.

Київрада пропонуватиме обмежити використання поліетиленових пакетів у магазинах

Київська міська рада пропонуватиме обмежити використання поліетиленових пакетів у магазинах, пише прес-служба відомства.

Згідно з повідомленням 11 квітня на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики депутати погодили проект рішення про використання поліетиленових пакетів в магазинах та точках продажу товарів.

Відповідно до цього проекту, Київрада рекомендуватиме суб’єктам господарювання сфери торгівлі і послуг пропонувати покупцям альтернативу одноразовим поліетиленовим пакетам. Це можуть бути біологічні полімерні чи паперові пакети, багаторазові торбини тощо.

«За офіційними даними, у масштабах ЄС щороку в сміттєвому відрі виявляються 8 мільярдів пакетів. У середньому громадянин ЄС використовує близько 200 поліетиленових пакетів на рік. Багато з цих пакетів пізніше виявляються в світовому океані з катастрофічними наслідками для морської фауни, оскільки поліетилен практично не розкладається і не перетравлюється», – заявив автор проекту Костянтин Яловий.

Понад 40 країн світу заборонили частково чи повністю або запровадили податок на використання пластикових пакетів.

Україна домовилася про безвізовий режим з Уругваєм – МЗС

Україна домовилася про безвізовий режим з Уругваєм, повідомила прес-служба Міністерства закордонних справ України.

У МЗС зазначили, що відповідної домовленості досяг директор департаменту консульської служби міністерства Сергій Погорельцев.

«Після узгодження необхідних формальностей для підписання та набрання чинності відповідною двосторонньою угодою Уругвай стане ще однією країною, куди громадяни України зможуть подорожувати без віз», – заявили в міністерстві.

11 червня 2017 року набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування).

31 грудня набув чинності також безвізовий режим України з Об’єднаними Арабськими Еміратами.

З початку року Збройним силам передали майже 78 тонн неякісних продуктів – Міноборони

Від початку 2018 року Збройним силам України передали майже 78 тонн неякісних продуктів харчування, повідомив майор Олександр Цвіліховський під час брифінгу в Міністерстві оборони.

«Не допущено на забезпечення Збройних сил України майже 78 тонн неякісних чи небезпечних харчових продуктів та понад 30 тисяч комплектів наборів сухих продуктів», – сказав Цвіліховський.

За його словами, за перший квартал 2018 року установи безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини провели майже три тисячі досліджень зразків харчових продуктів.

27 березня в українській армії повідомили, що 23 підрозділи Збройних сил України перейшли на харчування «за каталогами» з можливістю індивідуального коригування раціону, відповідно до стандартів НАТО.

В ЮНЕСКО ухвалили рішення, яке уможливлює моніторингову місію в Криму – Клімкін

Виконавча рада ЮНЕСКО ухвалила рішення, яке уможливило розміщення моніторингової місії в анексованому Росією Криму, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Twitter.

«Щойно виконрада ЮНЕСКО ухвалила важливе рішення щодо Криму. Це фактично можливість для розміщення моніторингової місії і боротьби за освітні права, науку, охорону пам’яток культури в Криму, у тому числі Ханського палацу», – написав Клімкін.

У жовтні 2017 року надзвичайний і повноважний посол України у Франції, представник України при ЮНЕСКО Олег Шамшур повідомив, що організація працює над механізмом прямого моніторингу за пам’ятками світового значення в анексованому українському Криму, який не буде суперечити принципам територіальної цілісності України.

До списку українських об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський» в анексованому Криму. Також кандидатами на внесення в український список були Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.

З 2014 року моніторинг збереження музею-заповідника «Херсонес Таврійський» з боку організації не проводиться, бо вона не визнає анексію Криму Росією.

Після анексії Криму Росія заявила, що взяла під російську юрисдикцію всі об’єкти культурного та історичного значення, які розташовані на території українського Криму. В ЮНЕСКО цього не визнали. Україна наполягає на належності пам’яток українському народові і просить взяти їх під захист ЮНЕСКО.

Близько 316 тисяч військових пенсіонерів уже отримують перераховані пенсії – Розенко

Близько 316 тисяч військових пенсіонерів уже отримують перераховані пенсії, розповів віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, передає прес-служба уряду.

Він зазначив, що загалом такі перераховані пенсії мають отримати 544 тисяч військових пенсіонерів.

За його словами, довідки про перерахунок пенсій практично в повному обсязі надійшли лише від Національної гвардії України, від Міністерства оборони – 99%, від МВС – 97%. Найменше довідок про перерахунок пенсій надійшло від СБУ, Мінінфраструктури, Мін’юсту та Управління державної охорони.

«Таким чином, сьогодні з 544 тисяч військових пенсіонерів, які потребують перерахунку пенсій, ми маємо довідки лише для близько 500 тисяч пенсіонерів. Є певні питання і щодо пришвидшення роботи обласних управлінь Пенсійного фонду, адже станом на сьогодні оброблено лише біля 72% тих довідок, які вже надані», – сказав Розенко.

Віце-прем’єр заявив, що перерахунок пенсій військовим пенсіонерам «має свою специфіку».

«Але ще раз наголошую – до 1 травня всі пенсії мають бути перераховані і виплати мають бути здійснені в повному обсязі», – зазначив Розенко.

30 березня прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що у квітні всі військові пенсіонери отримають доплати до пенсій за січень-березень, а з травня Кабінет міністрів починає системну виплату вже підвищених військових пенсій.

У лютому Кабінет міністрів України схвалив рішення про підвищення пенсій військовослужбовцям з 1 січня в середньому на 1,5 тисячі гривень. В уряді заявляли, що це рішення є тимчасовим і діятиме до моменту ухвалення закону, який закріпить не тільки системне підвищення пенсій військовим, а й окреслить систему пенсійного забезпечення для військових, які сьогодні проходять службу у силових органах.

За даними уряду, пенсії будуть підвищуватись поетапно. На першому етапі, починаючи з 1 січня 2018 року, пенсії для військовослужбовців підвищаться в середньому на 1500 гривень. З 1 січня 2019 року пенсії зростуть у середньому ще на 750 гривень. І з 1 січня 2020 року – ще в середньому на 750 гривень.

Зараз середня пенсія військових складає близько 2900 гривень.

Фігурантам сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» продовжили арешт на два місяці – адвокат

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму 10 квітня продовжив арешт фігурантам сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Теймуру Абдуллаєву, Узеїру Абдуллаєву, Айдеру Саледінову, Рустему Ісмаїлову, Емілю Джемаденову, розповів адвокат одного з обвинувачених Сергій Легостов в коментарі Крим.Реалії, проекту Радіо Свобода.

«Суд був у кожного окремо. Я захищав Узеїра Абдуллаєва. Йому продовжили на два місяці – до 11 червня 2018 року. Решті, думаю, також», – сказав Легостов.

Адвокат Айдер Азаматов підтверджує продовження арешту фігурантам цієї справи, пише громадське об’єднання «Кримська солідарність».

12 жовтня 2016 року в Криму було проведено обшуки в п’яти мусульманських сім’ях. У результаті обшуків затримано п’ятьох кримських татар, яких звинувачують в участі забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір»: Рустем Ісмаїлов, Узеїр Абдуллаєв, Теймур Абдуллаєв, Еміль Джемаденов, Айдер Саледінов.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє вводити на окупованій території законодавство держави-окупанта.

Капітана кримського судна «Норд» звільнили з-під арешту – адвокат

Капітана заарештованого керченського судна «Норд» Володимира Горбенка звільнили з-під арешту, розповів його адвокат Дмитро Щербина Крим.Реалії, проекту Радіо Свобода.

«Тільки що звільнили (станом на 16.55 – ред.). Зараз на нього чекає допит у СБУ», – сказав Щербина.

6 квітня Херсонський міський суд узяв під варту до 31 травня Горбенка з правом внесення 35 240 гривень застави. Пізніше адвокат повідомив, що за моряка внесли заставу, його повинні були звільнити з-під варти після Великодніх свят, у вівторок, 10 квітня.

Також 6 квітня Приморський районний суд Маріуполя оштрафував вісьмох членів екіпажу.

8 квітня в Державній прикордонній службі України повідомили, що припинили спробу російських дипломатів незаконно вивезти до Росії членів команди затриманого судна «Норд» через автомобільний пункт пропуску «Гоптівка», що на Харківщині. 

У ніч на 9 квітня українські прикордонники не пропустили членів екіпажу керченського судна «Норд» до окупованого Криму.

Державна прикордонна служба України заявила, що затримала 25 березня в Азовському морі судно під прапором Росії, зареєстроване в анексованому Криму, з 10 людьми на борту, у всіх були паспорти громадян Росії, видані в Керчі (місті в анексованому Москвою Криму). У ДПСУ зазначили, що судно порушило порядок виїзду з окупованої території України. Його відконвоювали до Бердянська. Пізніше суд арештував судно.

Прокуратура Криму заявила, що порушила кримінальне провадження за фактом виходу рибальського судна «Норд» із закритого Києвом порту анексованого міста Керч.

Прокуратура Автономної Республіки Крим оголосила про підозру Володимирові Горбенку, капітанові кримського судна «Норд», який є громадянином України. Йому інкримінують «порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї». У прокуратурі додали, що за вчинення цього злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією Криму, гавані півострова закриті для міжнародного судноплавства.

Миротворці та російський газ. Що Меркель відповість Порошенку – ранковий ефір Радіо Свобода

Менше грошей від МВФ. На що розраховує український уряд?

Зустріч Петра Порошенка та Ангели Меркель. Яких практичних домовленостей очікувати?

«Українська доповідь». Чи можливі санкції проти українських політиків і олігархів?

На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Дмитро Баркар і гості студії: виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко; перший заступник директора центру «Нова Європа» Сергій Солодкий, політолог Петро Олещук; юрист Центру протидії корупції Олена Щербан та голова ГО «Центр UA» Олег Рибачук.

Порошенко розпочав візит до Німеччини

Президент України Петро Порошенко розпочав робочий візит до Німеччини, повідомив його речник Святослав Цеголко у Twitter.

«Президент прибув до Берліна з робочим візитом. Це перший візит іноземного лідера до Німеччини після формування коаліції в цій країні», – написав Цеголко.

В анонсі події на сайті Адміністрації президента йдеться, що Порошенко планує двосторонні переговори з президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмайєром, канцлером Ангелою Меркель та міністром закордонних справ Гайко Маасом. 

1 квітня в АП повідомляли, що Порошенко планує обговорити з Меркель питання запровадження миротворчої місії ООН на Донбасі.

Україну вперше запросили на зустріч голів МЗС «Групи семи» – посол

Україну вперше запросили на зустріч міністрів закордонних справ країн «Групи семи», яка розпочнеться 22 квітня в канадському Торонто, повідомив посол України в Канаді Андрій Шевченко в коментарі виданню «Європейська правда».

За його словами, Україна вперше в історії буде присутня на повноцінному, плановому заході країн «Групи семи».

Він зазначив, що міністр закордонних справ України Павло Клімкін отримав запрошення на зустріч від своєї колеги, канадського міністра Христі Фріланд.

«Настав час серйозних, стратегічних рішень щодо України, Росії і щодо того, як розвернути світ до миру і міжнародного порядку. Ми раді, що Україна зможе приєднатися до цієї важкої, але критично необхідної розмови, і розраховуємо зробити цінний внесок у майбутні спільні рішення», – розповів посол.

До складу «Групи семи» входять США, Японія, Німеччина, Канада, Італія, Франція та Велика Британія. У 2018 році у клубі головує Канада.

Дві українські авіакомпанії можуть позбавити сертифікатів через використання їхніх літаків у Сирії – ЗМІ

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян доручив Державіаслужбі здійснити перевірку фактів, викладених в публікації агентства Reuters, щодо перевезення сирійською авіакомпанією Cham Wings російських найманців між Дамаском (Сирія) і Ростовом-на-Дону (Росія) і використання для цього літаків українських авіакомпаній «Хорс» (Khors Aircompany) і «Дарт» (Dart Airlines).

Про це повідомляють українські агенції новин, посилаючись на прес-службу Міністерства інфраструктури.

«Якщо за підсумками перевірки Державіаслужби інформація підтвердиться, Міністерство інфраструктури буде рекомендувати уряду і РНБО внести зазначені компанії і їхніх власників у санкційний список. Їх сертифікати будуть анульовані», – цитують агенції новин заяву пресслужби міністерства.

«За 14 місяців з 5 січня 2017 року авіакомпанія здійснила 51 політ з Дамаска й Латакії в Ростов і назад. Щоразу для цього використовувалися лайнери Airbus A320, які можуть перевозити до 180 пасажирів. Cham Wings з 2016 року перебуває під санкціями США. Компанію обвинуватили в доставці в Сирію бойовиків – союзників президента Башара Асада, зброї й спорядження для сирійської розвідки», – сказано в повідомленні міністерства з посиланням на розслідування агентства Reuters.

«За інформацією агентства, раніше літаки Аirbus належали європейським і американським авіакомпаніям, але пізніше вони опинилися у парках близькосхідних компаній через мережу посередників та офшорів. Зокрема, 84 вживаних літаків виробництва Airbus і Boeing змогли придбати або орендувати компанії «Хорс» і «Дарт» (зареєстровані в Україні). З цих 84 літаків як мінімум 40 опинилися в Іраку, Ірані та Сирії», – йдеться в повідомленні.

У 2017 році ці дві українські авіакомпанії потрапили під санкції США проти Ірану. Тоді Міністерство фінансів США заявило, що «Хорс» і «Дарт» винаймали свої літаки авіакомпаніям із Ірану, що перебувають під американськими санкціями, і тому зазнали покарання й самі.

 

 

В МЗС Росії виступили з заявою щодо зустрічі «нормандської четвірки»

У Міністерстві закордонних справ Росії виступили з заявою щодо можливих зустрічей «нормандської четвірки» щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу.

Як заявив директор департаменту загальноєвропейської співпраці МЗС Росії Андрій Келін російському агентству «ТАСС», наразі таких зустрічей не заплановано ні на якому рівні – ні міністрів, ні політдиректорів МЗС.

«Тим більше в нинішній значно зіпсованій атмосфері я не дуже уявляю, про що могли б говорити учасники «нормандського формату», – додав він.

Але при цьому Келін сказав, що «на робочому рівні, на рівні помічників президентів, робота триває», бо «необхідно узгодити дорожню карту виконання мінських домовленостей».

Келін також наголосив, що «нормандського формату» без Росії не може бути «за визначенням», коментуючи повідомлення, що у травні може відбутися саміт керівників трьох країн цього формату – України, Німеччини і Франції – в німецькому місті Аахені без участі президента Росії.

За його словами, «автором чуток про якусь тристоронню зустріч» є президент України Петро Порошенко, а «нам про це нічого не відомо».

Про можливість такої зустрічі керівників трьох держав із посиланням на «інформовані джерела в Києві», наближені до адміністрації президента і до МЗС України, повідомило 2 квітня російське видання «Коммерсант».

Зустріч у «нормандському форматі» на рівні міністрів закордонних справ чотирьох країн попередньо планувалася під час безпекової конференції в Мюнхені в лютому, але вона зірвалася через зміни планів кількох учасників.

Чільний представник Єврокомісії заявив про ставлення до «Північного потоку-2»

Чільний представник Європейської комісії на зустрічі з міністром енергетики і вугільної промисловості України в Києві заявив про ставлення до планованого Росією газопроводу в обхід України «Північний потік-2», повідомив прес-центр українського уряду.

За цим повідомленням, генеральний директор Генерального директорату з питань енергетики Європейської комісії Домінік Рісторі на зустрічі з міністром Ігорем Насаликом заявив, що підтримує позицію України щодо газопроводу «Північний потік-2».

«Наша позиція чітка: ми вважаємо, що «Північний потік-2» не сприяє диверсифікації джерел і маршрутів постачання газу. Він не буде підтриманий фінансово з боку ЄС», – наводить прес-служба слова Рісторі.

За повідомленням, представник європейської сторони звернув увагу на значний прогрес у просуванні реформ та відзначив результати, які продемонструвала українська сторона, особливо щодо трансформації енергетичного ринку, назвавши їх разючими.

«Ми продовжимо підтримувати Україну у реформуванні газової та електроенергетичної сфер, нарощуванні потенціалу незалежного регулятора та в русі України щодо анбандлінгу (передачу функцій видобування газу, його транспортування і розподілу незалежним компаніям – ред.). Це однозначно дозволить залучити інвесторів та побудувати партнерські зв’язки з компаніями у Європі», – заявив також Домінік Рісторі.

Коли відбулася ця зустріч, у повідомленні не уточнено.

Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Словаччину. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку». Компанія Nord Stream 2 AG («Північний потік-2»), що займається плануванням будівництва, належить російському «Газпромові» на 100 відсотків через його філію в Нідерландах.

Критики вважають, що, на відміну від першої черги, вже наявного газогону «Північний потік», планована друга не має економічного обґрунтування і є суто політичним проектом Кремля, що має на меті збільшити залежність Європи від російського газу.

Серед таких критиків – не тільки Україна, а й США, а в Євросоюзі Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, і Європейський парламент, а також низка країн, у першу чергу зі Східної Європи. У Єврокомісії, зокрема, заявляли, що в разі побудови газопроводу «Північний потік-2» (Nord Stream-2) будуть порушені принципи прозорості, недискримінаційності і рівного доступу. У США неодноразово заявляли, що «Північний потік-2» є об’єктом політизації енергетики й «інструментом російської агресії» і підриває спроби Європи стати менш залежною від російських ресурсів.

Але інша низка європейських країн, у першу чергу Німеччина, продовжують підтримувати цей проект, який там натомість називають «суто комерційним».