Britain’s Johnson Poised to Give Huawei Role in 5G Development

British Prime Minister Boris Johnson appears set to give the go-ahead for Chinese telecom giant Huawei to play a role in the development of Britain’s 5G wireless network — a move that risks jeopardizing intelligence-sharing between Britain and America, according U.S. officials.  Despite last-ditch lobbying by the U.S. to block Huawei, British officials say it is a “foregone conclusion” Johnson will allow Huawei participation.That would confirm a “provisional” decision made by his predecessor, Theresa May. Last year, she said Huawei should be allowed to build some so-called “non-core” parts of Britain’s future 5G data network, discounting U.S. alarm.Johnson’s final decision could come as early as this week, officials say.For a year, the Trump administration has urged Britain to ban Huawei from participating in the development of Britain’s fifth-generation wireless network. U.S. officials say there’s a significant risk that the company, which has close ties to Chinese intelligence services, will act as a Trojan horse for Beijing’s espionage agencies, allowing them to sweep up data and gather intelligence.FILE – Vice President Mike Pence and Secretary of State Mike Pompeo arrive at Andrews Air Force Base, Md., Oct. 16, 2019.Vice President Mike Pence and U.S. Secretary of State Mike Pompeo have urged all Western allies to shun Huawei on security grounds. They have specifically warned Downing Street that Britain’s participation in the “Five Eyes” intelligence-sharing arrangement — the U.S.-led Anglophone intelligence pact linking Australia, Canada, New Zealand and Britain — would be imperiled.Australia and New Zealand have banned Huawei from developing their 5G networks. As yet, Canada has not.Senior U.S. security officials flew to London last week and warned Johnson and his ministers that allowing Huawei to supply even some non-core equipment of the future 5G network would be “nothing short of madness.”Cost factorBut Johnson has faced strong counter lobbying from China — and also from British telecom providers and mobile phone companies. They have already been installing Huawei technology to start setting up the new network in more than 70 cities in Britain. They warn that delaying the rollout of 5G would cost the British economy billions of pounds. Ripping out masts and other equipment already in place would cost British providers hundreds of millions of pounds and could delay by up to five years the 5G network.Last week, Johnson expressed frustration with the U.S. over the issue, saying in a BBC radio interview that he didn’t want “to prejudice our national security or our ability to co-operate with Five Eyes intelligence partners,” but that he wanted Britain to have “access to the best possible technology. We want to put in gigabit broadband for everybody.”Johnson added, “If people oppose one brand or another, then they have to tell us what’s the alternative.”Britain’s Prime Minister Boris Johnson gestures as he speaks at the UK-Africa Investment Summit in London, Britain, Jan. 20, 2020.U.S. officials reportedly told Johnson that Britain shouldn’t prioritize costs over security.Johnson has some U.S. supporters.”It is a difficult decision for a number of countries, the U.K. being one of them,” said Robert Manning, an analyst at the Atlantic Council.Huawei alternativesManning sympathizes with Johnson’s complaint that the U.S. isn’t offering any alternatives to Huawei.”On one level, this is all a fallout from America First policy. We should have sat down with our allies a long time ago to sort out what you have to worry about and what you might have some leeway on. There is a certain demonization going on, ” he told VOA.British technology experts say it is easier for the U.S. to avoid using Huawei equipment, as it is building a less sophisticated 5G network and doesn’t require the advanced antenna-sharing technology Huawei has developed. They say Huawei will provide not just faster mobile data connection but easier connectivity between internet-based devices, from laptops and smart refrigerators to self-driving cars.U.S. giants Cisco and Qualcomm are the go-to 5G equipment suppliers in America. But like Europe’s Ericsson and Nokia, they can’t currently provide the same advanced equipment as Huawei or at the same low price.Security risksBritish intelligence agencies are split on whether Huawei poses a security risk.  Andrew Parker, head of MI5, believes U.S. alarm is overblown. He has said publicly that the security risks can be managed if Huawei has access to the less sensitive parts of the new network, and is monitored closely and its equipment screened.He has also discounted U.S. threats to review intelligence-sharing, saying there is “no reason to think” Washington would follow through with its threat, as the U.S.-U.K. partnership is “very close and very trusted.”But U.S. officials have told VOA that Parker is wrong to think that U.S. intelligence agencies would overlook the spying fears. They also warn that a possible Johnson fudge, whereby Huawei’s equipment would be allowed in less sensitive parts of the network, wouldn’t assuage their concerns.Top officials at Britain’s GCHQ, the eavesdropping spy agency and the country’s largest intelligence, aren’t as sanguine as Parker, and remain worried about the risks of handing Huawei unprecedented access to British citizens’ sensitive data.FILE – An analyst points to a screen at Government Communications Headquarters (GCHQ), Britain’s electronic intelligence service, in London, March, 14, 2014.They agree with U.S. intelligence assessments that restricting Huawei to the “edges” of the new network would make little difference to the security risk. They told Britain’s Sunday Times that giving Huawei such access would be akin to “letting a fox loose in a chicken coop.”Former Australian Prime Minister Malcolm Turnbull, who when in office ruled out using Huawei for 5G development, said the nature of 5G technology made it impossible to separate the core from non-core elements of the future network. He said Huawei could be forced by Chinese law to hand over information to Beijing’s espionage agencies.”Do you want to give China the capability to materially interfere with what will become one of the most fundamental technological platforms in the modern economy?” he said in a radio interview last week.The Chinese government says Huawei is a private company and poses no security risk to the West. Huawei has dismissed U.S. allegations that it could undermine Britain’s national security as “baseless speculation.”Beijing has also made thinly veiled threats, suggesting a decision to ban Huawei could result in Britain being punished when it comes to trade and investment.Britain hopes to pull off post-Brexit trade deals with both Washington and Beijing to help compensate for reduced trade with Europe.
 

У Китаї різко зросла кількість інфікованих новим вірусом

У Китаї медики підтвердили, що коронавірус нового типу, який викликав спалах пневмонії, здатний передаватися від людини до людини. Це доведено стосовно двох випадків захворювання в провінції Гуандун, заявили 20 січня експерти Державного комітету охорони здоров’я Китаю. Вони також підтвердили факти зараження вірусом серед співробітників установ, у яких перебувають хворі: захворіли 14 медичних працівників.

Науковці поки не можуть достовірно встановити джерело поширення вірусу.

Раніше 20 січня з’явилися офіційні повідомлення, що число заражених різко зросло, зареєстровано близько 220 підтверджених випадків, троє людей померли.

 

Станом на 20 січня 25 людей, які заразилися вірусом, виписані з лікарні, 170 продовжують лікування. Стан 35 пацієнтів тяжкий, дев’ятеро перебувають у критичному стані. Близько 130 пацієнтів вважаються хворими в легкій формі.

Sources: Merkel Seeks to Delay Huawei Position Until After March EU Summit

Chancellor Angela Merkel has asked her conservative lawmakers to wait until after a March EU summit before taking a position on whether China’s Huawei can take part in the rollout of Germany’s 5G network, sources involved in their talks said.Merkel believes European Union coordination on the issue is important and she has been unable to bridge differences within her CDU/CSU bloc, the sources said.Merkel’s conservatives are divided on whether to support a proposal by their Social Democrat (SPD) junior coalition partners that, if approved, would effectively shut out the Chinese technology giant from the network.
  

Malawi is Home to Africa’s First Drone Academy

Malawi this month opened the first African Drone and Data Academy, with support from the United Nations Children’s Fund, UNICEF.  The academy aims to improve drone technology skills across Africa, beginning with Malawi and neighboring countries.Karen Asaba developed an interest in drones at Uganda Flying Labs, a Kampala-based drone mapping and data hub. As a student at Malawi’s just opened African Drone and Data Academy, she gets to learn how to build one.”Right now, we are learning how to assemble a drone from the start, considering its weight, considering the central gravity, considering the GPS and all the electronics that are involved in making the drone,” she said.Asaba is one of 26 students from across Africa in the first three-month course at the academy, learning to construct and pilot drones.Instructors are seen teaching students at the African Drone and Data Academy in Malawi. (Lameck Masina/VOA)The United Nations Children’s Fund (UNICEF) is backing the program, which this year is expected to train 150 students.UNICEF says the academy, and the launch of Africa’s first drone corridor in Malawi in 2016, will promote drones for development and humanitarian use.Rudolf Schwenk, the country representative for UNICEF in Malawi, says the drones will have broad practical applications.”For example, transporting medical supplies to remove areas or transporting samples very fast, where it will take a lot of time to transport them.  We have also worked on emergency preparedness and response because with data and drone imagery, you can see where flooding will happen,” Schwenk said.Thumbiko Nkwawa Zingwe, a student at the newly-launched African Drone and Data Academy, says the course he has taken there has insipred him to start a space agency in Malawi. (Lameck Masina/VOA)The drone course was developed with Virginia Polytechnic Institute and State University, better known as Virginia Tech.Kevin Kochersberger, an associate professor at Virginia Tech, explained the course’s components.”We go through three modules in this program. They have gone [through] drone logistics, drone technologies so they become very functional in drone[s] – not only being pilots, but they operate and maintain the drones as well,” Kochersberger said.The drone academy has inspired some students like Thumbiko Nkwawa Zingwe to reach for the stars.I have a vision that I can start a first Malawian space agency, which can be utilizing geo-information data for different applications. For example, here in Malawi we are so susceptible to floods as a geo-hazardous anomaly,” Zingwe said.The African Drone and Data Academy’s first graduates are expected in March.The academy plans to partner with Malawi University of Science and Technology for a free master’s degree program in drone technology by 2022.   

Адвокати Трампа закликають Сенат негайно закрити справу про імпічмент

Юридична команда Дональда Трампа повторила 20 січня слова президента США, що він не зробив «абсолютно нічого поганого», і закликала Сенат негайно відхилити справу про імпічмент, повідомляє АР. Про це йдеться в поданні на 110 сторінках, переданому до Сенату з Білого дому.

Адвокати Трампа називають процес імпічменту «легковажним» і «небезпечним перекручуванням Конституції». Президентські юристи вважають справу сфальсифікованою і наполягають, що зловживання владою не є злочином.

Команда Трампа заявила в понеділок, що навіть якщо Трамп справді зловживав своєю владою, відмовляючи Україні у військовій допомозі, це не містить жодного кримінального праавопорушення.

У вівторок, 21 січня, в Сенаті очікуються виступи сторін обвинувачення і захисту щодо правил процесу, зокрема, щодо того, чи слід викликати свідків.

 

Офіційно слухання почалися 16 січня, проте швидко були відкладені. Вони мають продовжитися 21 січня, після вихідного в понеділок з нагоди Дня Мартіна Лютера Кінга.

18 січня американський канал CNN повідомив, що у справі про імпічмент інтереси Дональда Трампа представлятимуть ті ж адвокати, які захищали від імпічменту 42-го президента США Білла Клінтона.​

Сенатори і Верховний суддя США Джон Робертс вже приведені до присяги. Вони мають відповісти на питання, чи винен Дональд Трамп в зловживанні владою і в перешкоджанні роботи Конгресу. У разі позитивної відповіді, президента можуть усунути з посади.

Читайте також: Колишні спецпрокурори у справі про імпічмент Клінтона захищатимуть Трампа

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну із метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену.

19 грудня 2019 року Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Йому закидають зловживання владою і перешкоджання роботі Конгресу.

Оскільки для відсторонення з посади потрібні дві третини голосів, а більшість у Сенаті – в республіканців, Дональд Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду. У Білому домі заявили про переконаність Трампа у тому, що Сенат його виправдає.

Путін вніс до Держдуми Росії зміни до Конституції

Президент Росії Володимир Путін вніс до Держдуми проєкт закону про зміни до Конституції, повідомив речник Путіна Дмитро Пєсков.

У розміщеному на сайті Держдуми документі пропонується внести зміни в 22 статті Конституції Росії.

Зокрема, Путін хоче прибрати слово «поспіль» зі статті Конституції про допустиму кількість президентських термінів, пропонує закріпити пріоритет російської Конституції над міжнародними договорами, передати деякі повноваження від президента прем’єр-міністру і Держдумі тощо.

Путін створив робочу групу для вивчення запропонованих змін і пообіцяв, що після того, як поправки будуть ухвалені, їх винесуть на «загальноросійське голосування». Такого терміну в законодавстві немає, не йдеться також і про референдум. Як і коли буде організоване таке голосування – незрозуміло.

Деякі оглядачі підозрюють, що несподівані конституційні зміни Путіна можуть допомогти 67-річному колишньому офіцеру КДБ втриматися при владі після закінчення його четвертого президентського терміну в 2024 році.

Apple’s Cook: Global Corporate Tax System Must be Overhauled

Everyone knows that the global corporate tax system needs to be overhauled, Apple Chief Executive Tim Cook said on Monday, backing changes to global rules that are currently under consideration.The growth of internet giants such as Apple has pushed international tax rules to the limit, prompting the Organization for Economic Cooperation and Development (OECD) to pursue global
reforms over where multinational firms should be taxed.
The reforms being examined center around the booking of profits by multinational firms in low-tax countries such as Ireland where they have bases — and where Cook was speaking on Monday — rather than where most of their customers are.
“I think logically everybody knows it needs to be rehauled, I would certainly be the last person to say that the current system or the past system was the perfect system. I’m hopeful
and optimistic that they [the OECD] will find something,” Cook said.
“It’s very complex to know how to tax a multinational… We desperately want it to be fair,” the Apple CEO added after receiving an inaugural award from the Irish state agency responsible for attracting foreign companies recognizing the contribution of multinationals in the country.
Apple is one of Ireland’s largest multinational employers with 6,000 workers and both it and the Irish government have gone to court to fight a European Union order that Apple must pay 13 billion euros ($14.41 billion) in back taxes to Dublin.
The appeal to the EU’s second-highest court began in September and could run for years. Cook said Apple’s belief that “law should not retrofitted” was at the heart of the case and that the company had great faith in the justice system.
Apple’s commitment to Ireland, which became its first European operation in 1980, was “unshakable,” Cook said.
The Apple chief executive also said that more regulation was needed in the area of privacy and must go further than the 2018 European General Data Protection Regulation (GDPR) privacy laws
that handed regulators there significantly more powers.
“I think more regulation is needed in this area, it is probably strange for a business person to be talking about regulation but it has become apparent that companies will not
self-police in this area,” he said.
“We were one of the first to endorse GDPR, we think it is overall extremely good, not only for Europe. We think it’s necessary but not sufficient. You have to go further and that further is required to get privacy back to where it should be.”
  

Google CEO Calls for Regulation of Artificial Intelligence

Google’s chief executive called Monday for a balanced approach to regulating artificial intelligence, telling a European audience that the technology brings benefits but also “negative consequences.”Sundar Pichai’s comments come as lawmakers and governments seriously consider putting limits on how artificial intelligence is used.“There is no question in my mind that artificial intelligence needs to be regulated. The question is how best to approach this,” Pichai said, according to a transcript of his speech at a Brussel-based think tank.He noted that there’s an important role for governments to play and that as the European Union and the U.S. start drawing up their own approaches to regulation, “international alignment” of any eventual rules will be critical. He did not provide specific proposals.Pichai spoke on the same day he was scheduled to meet the EU’s powerful competition regulator, Margrethe Vestager.Vestager has in previous years hit the Silicon Valley giant with multibillion-dollar fines for allegedly abusing its market dominance to choke off competition. After being reappointed for a second term last autumn with expanded powers over digital technology policies, Vestager has now set her sights on artificial intelligence, and is drawing up rules on its ethical use.Pichai’s comments suggest the company may be hoping to head off a broad-based crackdown by the EU on the technology. Vestager and the EU have been the among the more aggressive regulators of big tech firms, an approach U.S. authorities have picked up with investigations into the dominance of companies like Google, Facebook and Amazon.“Sensible regulation must also take a proportionate approach, balancing potential harms with social opportunities,” he said, adding that it could incorporate existing standards like Europe’s tough General Data Protection Regulation rather than starting from scratch.While it promises big benefits, he raised concerns about potential downsides of artificial intelligence, citing as one example its role in facial recognition technology, which can be used to find missing people but also for “nefarious reasons” which he didn’t specify.In 2018, Google pledged not to use AI in applications related to weapons, surveillance that violates international norms, or that works in ways that go against human rights. 

Зеленський обговорив з новим головою ОБСЄ посилення спостережної місії на Донбасі

Президент України Володимир Зеленський обговорив із чинним Головою ОБСЄ, міністром європейських і закордонних справ Албанії Еді Рамою розширення мандату спостережної місії цієї організації на Донбасі, повідомляється на сайті глави держави.

За цими даними, йшлося про аспекти, на які раніше звернули увагу під час обговорення у «нормандському форматі» – цілодобову роботу місії, дзеркальне збільшення кількості спостерігачів на контрольованій Україною території та на окупованій, а також про доступ ОБСЄ на ділянки, де не відбулося розведення сил.

«Дуже важливо – це робота ОБСЄ у форматі 24/7 на всій території Донбасу, включно зі спостереженням на українсько-російському кордоні. І вкрай необхідно, щоб там були створені умови для безпеки спостерігачів. Це важлива гуманітарна місія», – заявив Зеленський.

Еді Рама погодився, що мандат місії потрібно розширити.

Раніше він зустрівся також і з міністром закордонних справ України Вадимом Пристайком та анонсував на пресконференції після зустрічі свої наміри у вівторок здійснити візит до зони конфлікту на Донбасі.

Албанія, перебравши 1 січня головування в ОБСЄ на 2020 рік, назвала українську кризу на першому місці серед пріоритетів свого головування. Приїзд Еді Рами в Україну – це його перший закордонний візит на цій посаді. 

Протягом 2019 року в Організації з безпеки і співпраці в Європі головувала Словаччина.

Ця організація, зокрема, бере певну участь у врегулюванні питань російської гібридної агресії проти України – і політичними заявами, і роботою своїх спостережних місій – Спеціальної моніторингової місії в Україні, яка діє, серед іншого, в зоні бойових дій і окупації на частині Донбасу, і Спостережної місії на російських контрольно-пропускних пунктах Гуково і Донецьк у Ростовській області Росії, які межують із непідконтрольною нині Києву ділянкою українсько-російського кордону.

Криза нестачі борошна у Пакистані: влада заявила про наміри імпорту

Влада Пакистану повідомила про імпорт 300 тисяч тонн пшениці для подолання кризи, пов’язаної з нестачею борошна в країні. 20 січня Пакистан затвердив обсяги імпорту після того, як ціни на борошно та хліб зросли минулого тижня, а продукти зникли з магазинів та оптових ринків.

Рішення про імпорт пшениці ухвалила Економічна координаційна рада Пакистану. Перша партія борошна має прибути до середини лютого, йдеться в заяві міністерства фінансів. Звідки саме Пакистан імпортуватиме пшеницю не повідомляється.

За даними бюро статистики, з кінця 2018-го до червня 2019 року Пакистан експортував понад 600 тисяч тонн пшениці. Попри те, що уряд заборонив експорт в липні минулого року, 48 тисяч тонн все ще відправляли за кордон до жовтня 2019-го.

Експерти заявили, що не має сенсу експортувати пшеницю після останнього поганого врожаю, і закликали провести розслідування експорту, який проводили пропри заборону.

Extradition Hearing for Huawei Executive Begins in Canada

The first stage of an extradition hearing for a senior executive of Chinese telecom giant Huawei begins Monday in a Vancouver courtroom, a case that has infuriated Beijing, set off a diplomatic furor and raised fears of a brewing tech war between China and the United States.  Canada’s arrest of chief financial officer Meng Wanzhou, the daughter of Huawei’s legendary founder, in late 2018 at America’s request shocked Beijing.   Huawei represents China’s ambitions to become a technological power, but has been the subject of U.S. security concerns for years. Beijing views Meng’s case as an attempt to contain China’s rise.  “This is one of the top priorities for the Chinese government. They’ve been very mad. They will be watching this very closely,” said Wenran Jiang, a senior fellow at the Institute of Asian Research at the University of British Columbia.  Washington accuses Huawei of using a Hong Kong shell company to sell equipment to Iran in violation of U.S. sanctions. It says Meng, 47, committed fraud by misleading HSBC Bank about the company’s business dealings in Iran.   In this file photo taken on Nov. 6, 2019, the logo of Chinese telecom giant Huawei is pictured during the Web Summit in Lisbon.Meng, who is free on bail and living in one of the two Vancouver mansions she owns, denies the allegations. Meng’s defense team has pointed to comments by U.S. President Donald Trump they say suggest the case against her is politically motivated.  Meng was detained in December 2018 by Canadian authorities in Vancouver as she was changing flights — the same day that Trump and Chinese President Xi Jinping met for trade talks.  Prosecutors have stressed that Meng’s case is separate from the wider trade dispute, but Trump undercut that message weeks after her arrest when he said he would consider intervening in the case if it would help forge a trade deal with Beijing.   China and the U.S. reached a “Phase 1” trade agreement last week, but most analysts say any meaningful resolution of the main U.S. allegation — that Beijing uses predatory tactics in its drive to supplant America’s technological supremacy — could require years of contentious talks. Trump had raised the possibility of using Huawei’s fate as a bargaining chip in the trade talks, but the deal announced Wednesday didn’t mention the company.   Huawei is the biggest global supplier of network gear for cellphone and internet companies. Washington has pressured other countries to limit use of its technology, warning they could be opening themselves up to surveillance and theft.  “I think this is the beginning of a technological war along ideological fronts,” said Lynette Ong, an associate professor at the University of Toronto. “You are going to see the world divided into two parts. One side would use Chinese companies and the other side would not use Chinese companies because they are weary of the political implications of using Chinese platforms.”James Lewis at the Washington-based Center for Strategic and International Studies said the U.S. wanted to send a message with Meng’s arrest and that there is good evidence that Huawei willfully violated sanctions.  “The message that you are no longer invulnerable has been sent to Chinese executives,” Lewis said. “No one has held China accountable. They steal technology, they violate their WTO commitments and the old line is, ‘Oh, they are a developing economy, who cares.’ When you are the second-largest economy in the world you can’t do that anymore.”  The initial stage of Meng’s extradition hearing will deal with the issue of whether Meng’s alleged crimes are crimes both in the United States and Canada. Her lawyers filed a a motion Friday arguing that Meng’s case is really about U.S. sanctions against Iran, not a fraud case. Canada does not have similar sanctions on Iran.   The second phase, scheduled for June, will consider defense allegations that Canada Border Services, the Royal Canadian Mounted Police and the FBI violated her rights while collecting evidence before she was actually arrested.  The extradition case could take years to resolve if there are appeals. Virtually all extradition request from Canada to the U.S. are approved by Canadian judges.   In apparent retaliation for Meng’s arrest, China detained former Canadian diplomat Michael Kovrig and Canadian entrepreneur Michael Spavor. The two men have been denied access to lawyers and family and are being held in prison cells where the lights are kept on 24-hours-a-day. “That’s mafia-style pressure,” Lewis said.   China has also placed restrictions on various Canadian exports to China, including canola oil seed and meat. Last January, China also handed a death sentence to a convicted Canadian drug smuggler in a sudden retrial.   “Canada is fulfilling the terms of its extradition treaty but is paying an enormous price,” said Roland Paris, a former foreign policy adviser to Prime Minister Justin Trudeau. “This is the kind of world we’re living in now, where countries like Canada are at risk of getting squeezed in major power contests.”

У Лондоні внаслідок нападу з ножем загинули три людини

У Лондоні 19 січня внаслідок нападу невідомого з ножем загинули три людини. Про це повідомили у поліції.

Інцидент стався ввечері у районі Редбридж на північному сході Лондона. Поліція, яка прибула за викликом, виявила тіла трьох чоловіків на місці подій.

Наразі правоохоронці розглядають різні варіанти мотиву нападу.

Нападника не заарештовано.

Протести у Бейруті: близько 450 поранених за два дні

За повідомленням медиків, 70 людей постраждали в нових зіткненнях між демонстрантами і поліцією в столиці Лівану Бейруті 19 січня. Загальна кількість поранених за два дні зіткнень досягло майже 450, повідомляє «Голос Америки».

Безпрецедентні акції протесту тривають з 17 січня. Їх учасники вимагають зміщення політичної еліти, яка, на їхню думку, корумпована і несе відповідальність за економічну кризу в країні.

Увечері 19 січня сотні демонстрантів зібралися в центрі Бейрута біля заблокованої дороги, яка веде до парламенту. Десятки людей почали кидати каміння в бік поліції з криками: «Революція!» Спецпідрозділи поліції застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ, повідомив журналіст видання AFP.

За даними Червоного Хреста, 70 осіб отримали поранення в результаті нових зіткнень, 30 з них були госпіталізовані.

Державне Національне агентство новин повідомило, що гумові кулі влучили в двох журналістів, в тому числі телеоператора місцевого каналу «Аль-Джадід».

Правозахисна організація Human Rights Watch засудила «жорстоке застосування сили спецпідрозділами поліції Лівану проти в цілому мирних демонстрантів».

Іранська олімпійська медалістка, що виїхала з країни, готова «виступати за Німеччину»

Іранська олімпійська медалістка, що залишила країну з політичних мотивів, заявила німецьким медіа, що «була б щаслива виступати за Німеччину» на цьогорічній літній Олімпіаді.

«Я сподіваюся на тихе життя без проблем тут», – сказала 21-річна Кімія Алізаде в інтерв’ю виданню Bild am Sonntag, пише dpa.

За даними видання, Алізаде перебуває в Гамбургу, й отримала пропозиції від Бельгії, Болгарії, Канади і Нідерландів.

Літня Олімпіада 2020 року відбуватиметься з 24 липня до 9 серпня в Токіо.

Кімія Алізаде в 2016 році отримала бронзову медаль на Іграх в Ріо-де-Жанейро в змаганнях по тхеквондо.

Про своє рішення залишити Іран вона повідомила в інстаграмі 11 січня. Алізаде назвала себе «однією з мільйонів пригноблених жінок в Ірані». За її словами, вона не була вільна, представляючи Іран на міжнародній арені: «Я завжди мала повторювати ті слова, які мені вказували, і носити той одяг, який мені наказували. Ми – лише інструменти. Тільки наші медалі цінуються, тому що їх можна використовувати в політичних цілях».

За словами Алізаде, вона хоче щасливо жити в безпеці і займатися тхеквондо. «Я не хочу сидіти за столом з брехнею, фальшю і несправедливістю», – написала спортсменка.

В Ірані напередодні заяви спортсменки, після того, як влада країни визнала, що її військові помилково збили український пасажирський літак, на борту якого були 176 людей, спалахнули протести.

 

Акції протесту в країні, які придушуються владою, тривають впродовж останніх років, то затухаючи, то спалахуючи з новою силою. Протестувальники незадоволені як падінням рівня життя, так і політичною системою ісламської республіки, в тому числі обмеженням прав жінок.

 

На саміті в Берліні досягли прогресу щодо перемир’я в Лівії – Помпео

На саміті в Берліні, присвяченому конфлікту в Лівії, вдалося досягти прогресу щодо досягнення повного перемир’я, заявив державний секретар США Майк Помпео.

Він висловив сподівання, що такий розвиток подій приведе до відновлення роботи нафтової інфраструктури Лівії, заблокованої через конфлікт.

Помпео сказав про це 19 січня в столиці Німеччини, де зібралися лідери 11 країн.

Зі свого боку, канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила, що прихильники ворогуючих сторін погодилися, що перемир’я, погоджене в Тріполі минулого тижня, має бути перетворене на постійний режим припинення вогню, щоб дозволити запустити політичний процес.

За її словами, спеціальний комітет, до якого увійдуть п’ятеро військових від кожної зі сторін, буде моніторити перемир’я. Канцлер додала, що іноземні сили, активні в Лівії, зобов’язалися дотримуватися чинного ембарго ООН на постачання зброї й припинити поставки озброєнь.

Головною метою саміту було переконати уряди держав, які підтримують ворогуючі сторони в Лівії, відмовитися від постачання їм зброї, від фінансової підтримки і від надання допомоги військами.

Інша мета переговорів – забезпечити перемир’я між урядом у Тріполі, який користується підтримкою ООН, і збройними загонами командувача повстанською армією генерала Халіфи Хафтара, чий штаб розташований у Тобруці.

Саміт покликаний стимулювати політичні процеси, які запобігли б виникненню потоку біженців, подібно до сирійського.

Серед учасників сирійської зустрічі в Берліні були президенти Росії і Туреччини Володимир Путін і Реджеп Ердоган, президент Франції Емманюель Макрон, італійський і британський прем’єри Джузеппе Конті і Борис Джонсон, держсекретар США Майк Помпео. У саміті беруть участь глава ООН Антоніу Ґутерріш і високопоставлені представники Європейського союзу, Африканського союзу і Ліги Арабських держав.

У Лівії в ніч на 12 січня було оголошене перемир’я між урядовими військами й армією генерала Халіфи Хафтара. Однак уже через кілька годин після вступу режиму припинення вогню в силу сторони конфлікту звинуватили одна одну в порушенні домовленостей.

З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муаммара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків і насильства всередині країни.

 

Міжнародно визнаний уряд у Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкурентна політична група на сході країни відмовилася його визнати.

Росія, за деякими повідомленнями, надсилає найманців на підтримку генерала Халіфи Хафтара, лідера опозиційної до уряду Лівійської національної армії. Москва офіційно заперечує цю підтримку.

У квітні сили Хафтара, якого підтримують Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати і, за припущеннями, російські найманці, почали наступ на столицю.

Туреччина, яка є членом НАТО, підтримує Уряд національної єдності в Тріполі.

 

Жертвами ракетного удару в Ємені стали 70 військових – ЗМІ

В Ємені щонайменше 70 солдатів урядових сил загинули внаслідок ракетного нападу 18 січня, повідомляють західні агентства з посиланням на джерела. Відповідальності за напад на себе поки що ніхто не взяв, але президент Ємену Абд-Раббу Мансур Хаді звинуватив підтримуваних Іраном повстанців Хуті.

За повідомленнями, удар був завданий по військовому табору в провінції Маріб, ракета потрапила в мечеть під час молитви. 

Точне число жертв невідоме, влада Ємену офіційно даних про 70 загиблих не підтверджувала.

Визнаний міжнародним співтовариством президент Ємену Абд-Раббу Мансур Хаді назвав удар «боягузливою і терористичною» атакою.

Хаді в кровопролитній громадянській війні в Ємені підтримує Саудівська Аравія і низка інших країн регіону.

 

Конфлікт у Ємені триває з кінця 2014 року, після того, як повстанці руху Хуті захопили столицю Ємену, місто Сану. З метою відновлення уряду президента Абд-Раббу Мансура Хаді у 2015 році була сформована коаліція під проводом Саудівської Аравії. У результаті бойових дій загинули десятки тисяч людей.

За даними ООН, через конфлікт 22 мільйони людей потребують гуманітарної допомоги. В організації вважають, що гуманітарна криза в Ємені нині є найгострішою у світі.

У Москві затримали близько 10 людей на ході в пам’ять про вбитих неонацистами адвоката і журналістку

У столиці Росії Москві на узгодженій із владою ході зі вшанування пам’яті адвоката Станіслава Маркелова і журналістки Анастасії Бабурової, вбитих неонацистами 11 років тому, затримали понад 10 людей.

Поліцейські вихоплювали людей із натовпу по ходу руху колони і забирали в автозаки. Про причини затримань поки що не повідомляють. Відомо, що активіст Костянтин Фокін був затриманий ще до початку ходи за плакат, на якому було написано «Путін, йди!».

 

Сутичок під час ходи не було. Учасники акції, крім покладання квітів на місці загибелі Маркелова і Бабурової, висловили протест проти переслідувань політичних активістів, тортур і репресій. Організатори акції зазначили, що якщо раніше основна загроза антифашистам виходила від неонацистів, то тепер вона виходить від влади Росії. 

Деякі учасники ходи несли в руках конституцію Росії в знак протесту проти «конституційного перевороту», яким вони називають запропоновані президентом Володимиром Путіним поправки до основного закону країни.

Всього в щорічній антифашистській ході пам’яті Маркелова і Бабурової взяли участь близько півтори тисячі осіб.

Російський суд у 2011 році засудив двох членів неонацистського угруповання за вбивства Маркелова і Бабурової. Микита Тіхонов отримав довічний термін ув’язнення, а його подруга, Євгенія Хасіс, 18 років в’язниці за співучасть у цих вбивствах.

Як Маркелов, так і Бабурова були відомими борцями проти ультра-націоналістичного насильства в Росії і неодноразово отримували погрози, пов’язані з їхньою діяльністю.

Мадуро пропонує США діалог на тлі політичної кризи у Венесуелі

Президент Венесуели Ніколас Мадуро запропонував Сполученим Штатам почати переговори щодо політичної та дипломатичної кризи, яка триває в його країні.

У великому інтерв’ю американському виданню Washington Post Мадуро запропонував США припинити санкції проти Венесуели та перезапустити двосторонні відносини, натякаючи на поновлення співпраці з енергетичним сектором багатої на нафту країни.

«Якщо між урядами є повага, неважливо, наскільки великі Сполучені Штати, якщо є діалог та обмін достовірною інформацією, ми точно зможемо створити новий тип взаємин. Взаємини, засновані на повазі та діалозі, створюють вигідну для обох сторін ситуацію. А від конфліктних відносин програють обидва», – сказав Мадуро.

Президент Венесуели, проти якого в його країні торік прокотилася хвиля протестів, також заявив про бажання вести прямі переговори з лідером опозиції та спікером парламенту Хуаном Ґуайдо. США та ще понад 50 країн визнали Ґуайдо лідером Венесуели після президентських виборів 2018 року, які зазнали критики як нечесні.

 

Наразі Ґуайдо, який разом із прихильниками вимагав провести чесні та вільні вибори, переховується в посольстві Іспанії, побоюючись арешту.

На початку січня парламент проголосував за нового спікера. На голосування не змогла потрапити основна частина опозиціонерів на чолі зі спікером Ґуайдо. Натомість вони провели своє засідання і переобрали чинного спікера на цю посаду.

Опозиція звинуватила Мадуро в «парламентському перевороті». Державний секретар США Майк Помпео висловився на підтримку Гуайдо.

Мадуро вступив на посаду в 2013 році і склав присягу на другий термін у січні після виборів у травні 2018 року, які критикувала опозиція, заявляючи про фальсифікації.

У 2019 році у Венесуелі тривало протистояння між прихильниками опозиціонера Хуана Гуайдо і президента Ніколаса Мадуро. Гуайдо визнали легітимним тимчасовим президентом Венесуели США, більшість країн Європи і Південної Америки. Мадуро підтримують Росія, Китай, Туреччина, Іран, Куба і Болівія.

На тлі протистояння триває глибока економічна криза, в результаті якої з країни виїхали понад чотири мільйони людей. У всіх регіонах Венесуели спостерігається дефіцит харчів та інших товарів.

За даними ООН, за останні півтора року в результаті спецоперацій, скоєних збройними угрупованнями та спецслужбами Венесуели, загинули майже сім тисяч людей. За даними організації, служби безпеки країни регулярно застосовують тортури і порушують права людини щодо громадян, яких вважають загрозою.

Іран погрожує «переглянути співпрацю» з МАГАТЕ в разі «нечесних» дій Європи

Якщо європейські країни «нечесно» використає механізм врегулювання суперечок, передбачений ядерною угодою 2015 року, Іран «серйозно перегляне співпрацю» з Міжнародним агентством з атомної енергії, застеріг 19 січня спікер іранського парламенту Алі Ларіджані.

Про це Ларіджані – колишній головний представник Тегерану в ядерних переговорах – сказав в ефірі державного телебачення.

«Ми чітко зазначаємо, що якщо Європа з будь-якої причини використає статтю 37 ядерної угоди нечесно, Іран ухвалить серйозне рішення щодо співпраці з агенцією», – цитує Ларіджані агенція AFP.

Минулого тижня Німеччина, Велика Британія і Франція оголосили про запуск механізму врегулювання суперечок, прописаний у Спільному всеосяжному плані дій (відомому як ядерна угода 2015 року).

Читайте також: США ввели санкції проти іранського генерала через репресії проти протестувальників​

Представники європейських країн-підписантів заявили, що, хоча ця процедура може призвести до санкцій ООН проти Ірану, вони тим не менш не долучаються до кампанії Вашингтону з «максимального тиску» на Тегеран.

16 січня президент Ірану Хасан Роугані заявив, що Тегеран зараз збагачує більше урану, ніж до підписання в 2015 році ядерної угоди.

Угода, укладена 2015 року, передбачає полегшення санкцій проти Тегерана в обмін на обмеження ядерної діяльності Ірану. Документ підписали п’ять постійних членів Ради безпеки ООН, Німеччина та Європейський союз, але США вийшли від угоди у 2018 році й запровадили нові санкції, які можуть зашкодити фірмам, що ведуть бізнес з Іраном.

Європейські учасники угоди – Франція, Велика Британія та Німеччина – заявили про відданість домовленостям, але Тегеран неодноразово вимагав зробити більше, щоб зменшити вплив американських санкцій. Тегеран також відійшов від дотримання окремих пунктів угоди, активізувавши свою ядерну програму.

Захист Трампа вважає процес імпічменту «небезпечною атакою на права американців»

Група юристів президента Сполучених Штатів Дональда Трампа 18 січня надіслала різку заяву на його захист до Сенату. Документ окреслює аргументи, які захист планує використовувати під час прийдешніх слухань щодо імпічменту.

В заяві команда адвокатів Трампа назвала дві статті імпічменту, надіслані Палатою представників, «небезпечною атакою на права американського народу вільно обирати свого президента».

«Це безсоромна та протизаконна спроба скасувати результати виборів 2016 року та втрутитися у вибори 2020-го, до яких залишилося всього кілька місяців», – йдеться в документі.

Читайте також: Лев Парнас про свою діяльність в Україні, домовленості з Фірташем та стеження за Йованович​

Очікується, що уповноважені члени Палати представників, відомі як «менеджери» з імпічменту, надішлють свою заяву до Сенату згодом.

Офіційно слухання почалися 16 січня, проте швидко були відкладені. Вони мають продовжитися 21 січня, після вихідного в понеділок з нагоди Дня Мартіна Лютера Кінга.

18 січня американський канал CNN повідомив, що у справі про імпічмент інтереси Дональда Трампа представлятимуть ті ж адвокати, які захищали від імпічменту 42-го президента США Білла Клінтона.​

Сенатори і Верховний суддя США Джон Робертс вже приведені до присяги. Вони мають відповісти на питання, чи винен Дональд Трамп в зловживанні владою і в перешкоджанні роботи Конгресу. У разі позитивної відповіді, президента можуть усунути з посади.

Читайте також: Колишні спецпрокурори у справі про імпічмент Клінтона захищатимуть Трампа

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну із метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену.

19 грудня 2019 року Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Йому закидають зловживання владою і перешкоджання роботі Конгресу.

Оскільки для відсторонення з посади потрібні дві третини голосів, а більшість у Сенаті – в республіканців, Дональд Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду. У Білому домі заявили про переконаність Трампа у тому, що Сенат його виправдає.

Принц Гаррі і Меган позбудуться королівських титулів

Принц Гаррі і його дружина Меган більше не зможуть використовувати свої королівські титули і перестануть отримувати державні кошти, сказано в заяві Букінгемського палацу. Герцог і герцогиня Сассекські також заявили, що мають намір повернути 2,4 мільйона фунтів, витрачені з бюджету Великої Британії на ремонт їхнього будинку у Віндзорі. Крім того, принц Гаррі і Меган не зможуть бути офіційними представниками королеви.

13 січня королева Великої Британії Єлизавета II погодилася надати герцогу і герцогині Сассекським «перехідний період», під час якого принц Гаррі і його дружина Меган зможуть поперемінно перебувати в Канаді і Великій Британії. Королева наголосила, що «повністю підтримує» бажання свого молодшого онука і його дружини знайти нову соціальну роль, але вважала за краще б бачити їх у традиційній ролі членів королівської родини.

Єлизавета II заявила, що має бути ще багато роботи, щоб врегулювати відносини Гаррі і Меган з іншими членами королівського сімейства Віндзорів, але вона очікує, що остаточні рішення будуть ухвалені в майбутньому.

Гаррі, герцог Сассекський, і його дружина Меган, уроджена Маркл, тиждень тому оголосили про своє бажання відійти від виконання обов’язків провідних членів королівської сім’ї.

Подружжя ненавиділо втручання преси в їхнє особисте життя: Меган судилася з газетою Daily Mail, яка без дозволу опублікувала, за твердженням герцогині, лист з її особистого листування.

Прихильники Меган стверджують, що вона піддавалася у Великій Британії психологічному тиску. Він був пов’язаний, за цією версією, в тому числі з прогресистськими поглядами герцогині (вона підтримує екологічні і феміністські ініціативи), а також її расовим походженням. Принц Гаррі якось прокоментував це так: «Я втратив матір і зараз спостерігаю, як моя дружина стає жертвою тих же могутніх сил».

Принц Гаррі, молодший син спадкоємця британського престолу принца Чарльза і покійної леді Діани Спенсер, і американська актриса Меган Маркл одружилися 19 травня 2018 року у Віндзорському замку. Після весілля вони стали герцогом і герцогинею Сассекськими. Меган Маркл 36 років, Гаррі молодший на 3 роки. Це її другий шлюб. Вона – перша мулатка і перша акторка, яка вийшла заміж за британського принца.

Росія: Путін заявив, що не прагне правити довічно

Президент Росії Володимир Путін заявив, що не хотів би, щоб його країна поверталася до радянської практики мати довічних правителів, які помирали без чіткої процедури правонаступництва. Під час виступу перед групою ветеранів Другої світової війни в Санкт-Петербурзі 18 січня Путіна запитали, чи потрібно зняти обмеження термінів для президента.

«Було б дуже тривожно повернутися до тієї ситуації, яку ми мали в середині 1980-х, коли державні лідери залишалися при владі, один за одним, до кінця своїх днів і пішли з посади, не забезпечивши необхідних умов для переходу влади. Я думаю, що було б краще не повертатися до тієї ситуації», – сказав російський лідер

Путін незмінно перебуває на керівних посадах у Росії вже понад 20 років, від 1999-го. Спершу він був прем’єр-міністром, згодом відбув два чотирирічних терміни як президент, згодом на термін правління президента Медведєва повернувся на посаду голови уряду, а від 2012 року знову є президентом упродовж двох шестирічних термінів.

У своєму зверненні до Федеральних зборів 15 січня 67-річний Путін запропонував конституційні зміни. Якщо вони будуть схвалені, це відкриє для Путіна механізми збереження влади, не пов’язані з посадою президента. Путін має піти з цієї посади в 2024 році.

На сході Лівії за наказом Хафтара припинене відвантаження нафти

Напередодні міжнародної конференції по Лівії, яка відбудеться 19 січня в Німеччині, лівійські термінали на східному узбережжі припинили відвантаження нафти, повідомила «Німецька хвиля». Наказ був відданий командувачем Лівійської національній армії генералом Халіфою Хафтаром.

Лівійська національна корпорація виступила із закликом не використовувати нафту як інструмент політичного тиску.

16 січня міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас після зустрічі з Хафтаром у Бенгазі на сході Лівії заявив, що генерал погодився укласти перемир’я і дотримуватися режиму припинення вогню. Трьома днями раніше Хафтар залишив Москву після тривалих переговорів із міжнародно визнаним прем’єр-міністром Лівії Фаїзом Сараджем, відмовившись підписувати спільний документ і пославшись на необхідність консультацій із прихильниками.

Хафтар також підтвердив Маасу, що готовий приїхати до Берліна 19 січня на саміт щодо Лівії під егідою ООН. Раніше про свою участь у конференції заявив і Фаїз Сарадж.

Раніше в січні Туреччина стала відправляти свої війська на допомогу уряду Сараджа. Громадянська війна в Лівії розпочалася після повалення режиму Муаммара Каддафі в 2011 році.

У Бразилії закрили Олімпійський парк, який приймав Ігри 2016 року

Олімпійський парк у Ріо-де-Жанейро був закритий через занепокоєння щодо безпеки комплексу, який використовувався для Ігор 2016 року в Бразилії. Суд ухвалив, що ліцензії на безпеку спортивного об’єкту не в порядку.

Місто оскаржило рішення судді, заявивши, що це вплине на близько 900 спортсменів, які тренуються в Олімпійському парку.

Ріо-де-Жанейро витратило близько 12 мільярдів доларів на Олімпіаду-2016. Під час будівництва багато експертів критично висловлювались щодо ймовірної корупції, а також того, як використовуватимуться об’єкти після завершення змагань.

Літні Олімпійські ігри цього року прийматиме столиця Японії Токіо.

Колишні спецпрокурори у справі про імпічмент Клінтона захищатимуть Трампа

Колишні спецпрокурори у справі про імпічмент 42-го президента США Білла Клінтона захищатимуть від імпічменту 45 президента Дональда Трампа. Про це повідомляє CNN з посиланням на Білий дім.

73-річний Кеннет Стар і 59-річний Роберт Рей приєдналися до команди юристів, які захищають Трампа. Разом з ними до команди приєднався 81-річний адвокат Алан Дершовіц, серед клієнтів якого – голлівудський продюсер Харві Вайнштейн, якого десятки жінок звинуватили у домаганнях, боксер Майк Тайсон, проти якого висували звинувачення у зґвалтуванні, та американський футболіст О. Джей Сімпсон, який звинувачувався у вбивстві дружини.

Очолять захист Трампа юрист Білого дому Пет Сіполоне і особистий адвокат Трампа Джей Секулоу. До них також приєднається колишня генпрокурор штату Флорида Пем Бонді.

 

Розгляд справи чинного президента США почнеться в Сенаті у вівторок, 21 січня. Сенатори і Верховний суддя США Джон Робертс вже приведені до присяги. Вони мають відповісти на питання, чи винен Дональд Трамп в зловживанні владою і в перешкоджанні роботи Конгресу. У разі позитивної відповіді, президента можуть усунути з посади.

Більшість в Сенаті належить Республіканській партії, від якої Трамп був обраний на пост президента. Ніхто з республіканців не підтримав звинувачення в Конгресі. Аналітики вважають, що Трампа виправдають.

Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент.

Boeing виявив нову проблему у літаків 737 Max

Американська компанія Boeing знайшла нову проблему у програмному забезпеченні літака 737 Max. У компанії заявили, що повідомили про це Федеральне управління авіації США.

Як повідомляють ЗМІ з посиланням на джерело, знайоме з ситуацією, питання стосується програмного забезпечення, яке перевіряє, чи монітори відслідковування ключових систем літака працюють належним чином.

Мораторій на польоти літаків цієї моделі був запроваджений практично у всіх країнах світу, включно зі США, в березні, після катастрофи в Ефіопії, жертвами якої стали 157 людей. Згідно з попередніми даними розслідування, причиною аварії 737 MAX в Ефіопії і літака тієї ж моделі в Індонезії в жовтні минулого року стали помилки в програмному забезпеченні. Обидва рази, як стверджується, зламався датчик і система помилково розпочала свою роботу, направивши літак до землі. Це з застереженнями визнав і президент корпорації Boeing Денніс Мюїленбурґ.

Boeing вирішила призупинити виробництво літаків моделі 737 MAX з січня 2020 року.

США ввели санкції проти іранського генерала через репресії проти протестувальників

Сполучені Штати Америки ввели санкції проти високопоставленого військового іранського чиновника через репресії проти антиурядових протестувальників, повідомив Державний департамент 17 січня.

Бригадному генералу Корпусу вартових ісламської революції Хасану Шавапуру заборонили в’їзд до США за роль у розгоні протестів у листопаді минулого року на південному заході країни.

Спеціальний посланець США по Ірану Браян Гук заявив, що генерал Шавапур командував підрозділами, відповідальними за жорстокі репресії над щонайменше 148-ма «безпорадними іранцями в регіоні Махшехр».

Тегеран спростував звинувачення США і правозахисників у масштабних репресіях, але визнав протистояння силовиків у Махшехрі з протестувальниками, які, за даними влади, були озброєні.

Махшехр, де живе численна арабська меншина Ірану, став місцем протестів, що спалахнули після різкого зростання цін на пальне.

Вперше у Японії міністр заявив про намір взяти декретну відпустку

Міністр з питань довкілля Японії Сіндзіро Коїдзумі повідомив, що візьме щонайменше на два тижні відпустку, аби доглядати за своїм новонародженим сином. Як передає агенція Reuters, Коїдзумі хоче скористатися двотижневою відпусткою протягом трьох місяців, щоб стати «взірцем для наслідування» для японських батьків, які працюють.

Для Японії рішення чоловіка взяти декретну відпустку є рідкістю, попри те, що закон дозволяє це, як жінкам, так і чоловікам – до року, а в окремих випадках і більше. Однак лише 6% чоловіків користуються цією можливістю. 

Сіндзіро Коїдзумі є сином експрем’єра Дюн’їтіро Коїдзумі. Його рішення вже розкритикували деякі депутати.

Нинішній прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе намагається спонукати чоловіків брати відпустку по догляду за дитиною, а також закликає японські компанії створити кращий баланс між роботою та особистим життям, щоб підвищити зайнятість жінок в економіці.

Помпео: США перевірять заяви про можливе стеження за Йованович

Державний секретар США Майк Помпео заявляє, що Держдепартамент перевірить, чи була в небезпеці колишня посол США в Україні Марі Йованович у час свого перебування в Києві.

Помпео сказав про це 17 січня, через кілька днів після оприлюднення документів, що свідчать про можливе стеження за Йованович, яку відкликали в травні 2019 року.

«Ми зробимо все необхідне, щоб оцінити, чи щось було. Підозрюю, що багато з оприлюднених повідомлень виявляться неправдивими, але наш обов’язок, мій обов’язок як державного секретаря – гарантувати, щоб ми оцінили і розслідували», – сказав Помпео.

Напередодні в Міністерстві внутрішніх справ України повідомили про початок розслідування щодо можливого стеження за Йованович.

 

У повідомленні МВС України вказано, що справа відкрита через матеріали, опубліковані 14 січня комітетом із розвідки Палати представників Конгресу США в рамках процедури про імпічменту президента Дональда Трампа. Йдеться зокрема про листування колишнього помічника юриста Трампа Руді Джуліані Лева Парнаса з українськими політиками і людьми з оточення Трампа.

Епізод, який можна трактувати як визнання в стеженні за Йованович, міститься в листуванні між Парнасом і кандидатом у Конгрес від республіканців Робертом Гайдом.

Гайд ділився з Парнасом, який виконував різні доручення Джуліані, негативною думкою про Йованович, а також писав, що його українські партнери можуть допомогти відстежити переміщення посла.

 

Марі Йованович, яку минулого року несподівано відкликали з посади посла США в Україні, раніше повідомляла конгресовому розслідуванню у справі імпічменту президента Дональда Трампа, що напередодні відкликання відчувала брак підтримки з боку Державного департаменту, а після того – загрозу з боку Трампа.

Палата представників під керівництвом демократів у грудні звинуватила Трампа у зловживанні владою задля особистої вигоди, а також у перешкоджанні Конгресу.

Трамп заперечує звинувачення. Він назвав процедуру імпічменту «полюванням на відьом».