Apple проведе аудит позначення спірних територій через позначення окупованого Криму «російським»

Американська корпорація Apple після ситуації з позначенням в додатках окупованого Криму територією сусідньої Росії, почала проводити аудит політики визначення спірних територій. Про це повідомляє Reuters.

Прес-секретар корпорації Труді Мюллер повідомила, що це може спричинити зміни в політиці Apple.

«Ми вивчаємо міжнародне право, а також відповідні закони США та інших країн перед тим, як ухвалювати рішення щодо позначення територій на наших Картах і вносити зміни, якщо цього вимагає закон. Ми більш детально вивчимо, як ми справляємося зі спірними кордонами в наших сервісах, і в результаті можемо внести зміни в майбутньому», – цитує Reuters Мюллер.

Прес-секретар додала, що співробітники компанії вже працюють над докладним вивченням питання про майбутнє позначенні спірних кордонів у багатьох додатках.

В той же час міністерство фінансів США обіцяє перевірити, чи підпадають дії компанії Apple під режим санкцій через позначення Криму «російським».

 

Представництво президента України в АР Крим звернулося до компанії Apple через позначення Криму «російським» в додатках.

Раніше повідомлялося, що компанія Apple на території Росії почала відображати Крим і Севастополь «російською» територією в своєму додатку «Погода». При цьому на материковій частині України і на анексованому півострові Севастополь, Сімферополь, Керч та інші міста не відображаються ні частиною України, ні частиною Росії.

Голова комітету Держдуми Росії з безпеки і протидії корупції Василь Піскарьов 27 листопада заявив, що «Apple повністю усунула претензії Держдуми щодо показу Криму в своїх сервісах».

Офіційних коментарів американської компанії з цього приводу поки немає.

У травні цього року Apple не відображала територіальну приналежність міст Криму у своїх додатках як з материкової України, так і з півострова.

Раніше Держдума Росії дала Apple термін до 25 квітня, а потім продовжила його до 10 травня. Москва вимагала «усунення неточностей при відображенні географічної приналежності Криму і Севастополя в додатку».

Суд скасував арешт майна «Кузні на Рибальському»

Київський апеляційний суд скасував арешт нерухомого майна та корпоративних прав «Заводу «Кузня на Рибальському». Відповідне рішення ухвалене 19 листопада і було оприлюднене 28 листопада в Єдиному реєстрі судових рішень.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

У вересні 2018 року з’явилась інформація, що Петро Порошенко продає свій «Завод «Кузня на Рибальському». У жовтні Антимонопольний комітет дозволив політику і голові групи «ТАС» Сергієві Тігіпку купити акції «Заводу «Кузня на Рибальському» через кіпрську компанію.

У липні 2019 року Державне бюро розслідувань викликало Порошенка на допит у справі про продаж заводу. У вересні Печерський районний суд Києва заарештував майно компанії.

У Зеленського звернулися в Apple через позначення Криму «російським» у додатках

Представництво президента України в АР Крим звернулося до компанії Apple через позначення Криму «російським» в додатках, йдеться на сторінці відомства у Facebook.

«Представництво президента України в Автономній Республіці Крим реагує на події, пов’язані з неправильними позначеннями Криму або відносинами іноземних компаній з компаніями держави-окупанта в Криму», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що відомство також звернулося до AFP News Agency щодо цієї ситуації. 

4 лютого на сторінці AFP news agency в Twitter з’явилася карта «Хто повинен очолити Венесуелу?». На карті AFP Крим позначений одним кольором з сусідньою Росією (червоним). У той же час материкова Україна позначена білим.

Напередодні посольство України в США звернулося до керівництва американської компанії Apple із закликом виправити позначення Криму «російським» у додатках.

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко також відреагував на інформацію про «російському» Крим і Севастополь в додатках американської компанії Apple.

Раніше повідомлялося, що компанія Apple на території Росії почала відображати Крим і Севастополь «російською» територією в своєму додатку «Погода». При цьому на материковій частині України і на анексованому півострові Севастополь, Сімферополь, Керч та інші міста не відображаються ні частиною України, ні частиною Росії.

Голова комітету Держдуми Росії з безпеки і протидії корупції Василь Піскарьов 27 листопада заявив, що «Apple повністю усунула претензії Держдуми щодо показу Криму в своїх сервісах».

Офіційних коментарів американської компанії з цього приводу поки немає. 

У травні цього року Apple не відображала територіальну приналежність міст Криму у своїх додатках як з материкової України, так і з півострова.

Раніше Держдума Росії дала Apple термін до 25 квітня, а потім продовжила його до 10 травня. Москва вимагала «усунення неточностей при відображенні географічної приналежності Криму і Севастополя в додатку».

«Нафтогаз» заявив про «перший крок» до продовження транзиту газу з Росії

Український «Нафтогаз» заявив про «перший крок» до продовження транзиту газу з Росії.

«Ми нарешті отримали від росіян їхні коментарі по договору про приєднання мереж (interconnection agreement), який має бути укладений у відповідності до європейських правил. Проєкт такого договору керівник ОГТСУ (оператора газотранспортної системи – ред.) передав «Газпрому» ще на тристоронній зустрічі у вересні, але досі жодної відповіді ми не мали. Такий договір є першим кроком до продовження транзиту, хоча до кінцевого рішення ще далеко», – повідомив «Нафтогаз».

У компанії пояснили, що тристоронню зустріч, заплановану на 29 листопада, перенесли саме для того, щоб фахівці обох операторів проаналізували коментарі й дійшли згоди про текст угоди.

«Ми наполягаємо на укладанні таких договорів інтерконекту з усіма операторами ГТС сусідніх країн Євросоюзу, з Молдовою та Росією. Вони є невід’ємною частиною європейських правил газового ринку, які впровадила Україна», – розповів «Нафтогаз».

Термін дії укладеного 2009 року контракту на постачання газу спливає 1 січня 2020 року. Україна, Росія та Європейський союз досі не домовилися щодо умов транзиту російського газу українськими газогонами до ЄС.

Виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко заявив, що у випадку припинення транзиту українська компанія «стягуватиме гроші», і «європейські партнери також, скоріш за все, будуть позиватися».

 

У Мін’юсті планують дозволити роботу приватних СІЗО

Міністерство юстиції розглядає запуск приватних слідчих ізоляторів як один із заходів для покращення роботи пенітенціарної системи, заявив голова міністерства Денис Малюська на презентації планів свого відомства.

У заяві, яку цитує пресслужба Кабінету міністрів, Малюська припускає появу платних закладів для утримання, прибуток від яких можна буде спрямувати на державні ізолятори. 

 

«Ми плануємо спробувати дати можливість працювати приватним СІЗО. По суті, це буде щось на зразок готелів, які добре охороняються, де особи, у яких є кошти зможуть перебувати і очікувати вирок суду. За рахунок цих коштів частково ми зможемо покривати витрати і перебування осіб, які будуть перебувати в звичайних СІЗО. Спробуємо це зробити хоча б на одному пілотному проекті і побачимо, наскільки ця бізнес-модель працює, і в подальшому будемо намагатися розширити цей експеримент, якщо він виявиться успішним, на всю територію України», – сказав міністр.

Він додав, що такі зміни потребуватимуть і змін у законодавстві.

Читайте також: «Системної корупції в Мін’юсті України вже немає» – міністр​

Серед інших цілей, які декларує Мін’юст у своїй презентації: запровадження покарань, які не передбачають позбавлення волі, програм корекції, які мають підготувати засуджених до звільнення, та електронізація пенітенціарної системи.

У жовтні 2019 року Денис Малюська повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода, що його відомство розглядає можливість будівництва нових тюрем за європейським зразком.

 

 

Родина ексміністра-втікача виробляє на Сумщині техніку для російської оборонки – «Схеми»

Підприємство на Сумщині «Свеський насосний завод», яке належить родині розшукуваного ексміністра оборони Павла Лебедєва, виробляє обладнання, яке експортується в Росію для оснащення російських оборонних підприємств. Про йдеться у розслідуванні «Оснащення для агресора» програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

Журналісти повідомляють, що «Свеський насосний завод», який є частиною промислово-інвестиційної групи Aurum Group доньки ексміністра Альони Лебедєвої, починаючи з 2015 року експортував своїм офіційним дилерам у Росії – ООО «ТД «Свесский насосный завод» та ООО НПК «ОСО» – продукції (насосів різних видів) на суму майже 200 мільйонів рублів. І, відповідно до сайту даних державних закупівель Росії, у 2015-2018 роках компанія «ОСО» постачала це обладнання на федеральні порохові заводи.

«У 2015 році обладнання «Свеського заводу» отримало Федеральне казенне підприємство «Казанський державний пороховий завод». У 2016 туди ж відправили центробіжні насоси. У 2017 агрегати високого тиску отримало Федеральне казенне підприємство «Тамбовський пороховий завод». У 2018 році поршневі насоси відправили на «Пермський пороховий завод», – ідеться у розслідуванні. 

«Згадані порохові заводи, окрім власне пороху для стрілкової зброї, виробляють складові безлічі інших систем озброєння. Пермський завод постачає оборонному комплексу Росії заряди до реактивних систем залпового вогню «Град» і «Смерч», комплексів протиповітряної оборони, двигунів підвісних ракет класу «повітря-повітря» ближнього і середнього бою. Тамбовський є основним постачальником бронебійних підкаліберних снарядів для танкової артилерії. Казанський завод виготовляє гільзи з корпусом, що згорає, і метальні заряди», – йдеться в розслідуванні.

У відповіді на інформаційний запит журналістів прес-служба Aurum Group зазначила, що група не може контролювати, куди постачається продукція заводу через їхніх офіційних російських дилерів.

Читайте також: Радянська або новітня зброя – з якою зброєю воюють українські снайпери?​

«Насосна продукція виробництва ПрАТ «СНЗ» реалізується за межі України переважно через офіційних сторонніх дилерів підприємства, що не пов’язані з акціонерами заводу та ведуть незалежну комерційну діяльність, відтак ми не маємо можливості ні контролювати їхню діяльність, ні будь-яким чином впливати на неї», – йдеться у відповіді.

ПрАТ «Свеський насосний завод» входив до «Групи Інтер Кар Груп», пов’язаної з ексміністром оборони України Павлом Лебедєвим та бізнесменом Леонідом Юрушевим. Нині завод – складова Aurum Group. Засновницею цієї промислово-інвестиційної групи є донька Павла Лебедєва Альона Лебедєва. 

Павло Лебедєв залишив Київ у лютому 2014 року і переїхав до Севастополя. Прокуратура його підозрює у сприянні працівникам правоохоронних органів у перевищенні влади стосовно учасників акцій протесту у лютому 2014 року. Він перебуває у всеукраїнському розшуку.  Активи Лебедєва після втечі не потрапили під санкції. У РНБО журналістам пояснили це тим, що подібних пропозицій там не отримували.

Візит Зеленського до Грузії не планувався, а візит Зурабішвілі до Києва перенесли – заява

Візит президентки Грузії Саломе Зурабішвілі до Києва перенесли на наступний рік, заявила її адміністрація 28 листопада.

За повідомленням, візит мав відбутися в цьому місяці.

«У листопаді цього року президентка Грузії Саломе Зурабішвілі планувала здійснити поїздку до Києва, але, через процеси, що тривають в України, на прохання української сторони візит відклали до 2020 року», – йдеться в заяві.

Читайте також: Будівлю парламенту Грузії відгородили від протестувальників​

При цьому адміністрація глави грузинської держави не уточнює, які саме процеси стали на заваді її відвідинам.

Водночас у пресслужбі Зурабішвілі прокоментували повідомлення про нібито запланований раніше візит Зеленського до Грузії. Згідно з заявою, візит президента України «не планувався».

У вересні 2019 року Офіс президента за підсумками зустрічі Зеленського та Зурабішвілі в Польщі заявив, що лідери двох країн домовилися про взаємні візити.

Запобіжний захід Садовому: мер Львова та прокуратура збираються оскаржити рішення суду

Мер Львова Андрій Садовий збирається оскаржити рішення Вищого антикорупційного суду, який напередодні обрав йому запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 мільйона 56 тисяч 550 гривень.

«Ми очікували, що буде повністю відмовлено прокуратурі в будь-якому забезпеченні, тому я буду, звичайно, подавати апеляцію, буду вимагати, щоб не було ніякого забезпечення», – сказав Садовий.

Прокуратура просила для Садового 50 мільйонів гривень застави, і також оскаржуватиме запобіжний захід.

21 листопада Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила підозру міському голові Львова Андрію Садовому в зловживанні владою та службовим становищем під час продажу земельної ділянки в Рясному-Руському «без аукціону за заниженою вартістю».

Львівський міський голова пояснював, що у 2015 році Львів на відкритому конкурсі залучив нідерландського інвестора CTP для будівництва індустріального парку. Компанія купила земельну ділянку за 54 мільйони гривень. Садовий заперечує звинувачення у зловживаннях.

 

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Садовому

Вищий антикорупційний суд України 27 листопада обрав запобіжний захід меру Львова Андрію Садовому, якого звинувачують у зловживанні владою під час будівництва індустріального парку в мікрорайоні Рясне.

Суд обрав запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 мільйон 56 тисяч 550 гривень.

Прокуратура просила суд призначити запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 мільйонів гривень.

Сам Садовий  заявив, що у його родини немає 50 мільйонів гривень для оплати такої суми, тому доведеться щось продавати, якщо суд ухвалить рішення про заставу.

 

Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила підозру міському голові Львова Андрію Садовому. Йдеться про справу, у межах якої правоохоронці кілька разів у 2016 році проводили обшуки у міськраді Львова, а самого Андрія Садового у липні 2017 року викликали на допит у Генпрокуратуру.

Дії Садового кваліфіковані за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Справа ексдепутата Криму Ганиша: суд у понеділок оголосить рішення щодо апеляції

Київський апеляційний суд у понеділок, 2 грудня, повинен оголосити рішення у справі ексдепутата Верховної Ради АРК Василя Ганиша, раніше засудженого до 12 років позбавлення волі за держзраду. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив адвокат Ганиша Андрій Руденко.

«У нас уже в понеділок останнє слово і оприлюднення судового рішення. Яким воно буде – ми не знаємо. Але, хотіли б, щоб було багато журналістів, оскільки справа не проста. Аналогічні підозрювані вже в Криму і з умовним терміном. Ми бачимо в цьому «зраду», – сказав Руденко.

За словами адвоката, сторона захисту наполягає на повному виправданні Ганиша.

14 лютого 2019 року Київський апеляційний суд почав розглядати 3 скарги адвокатів Ганиша. У них захисники просять повністю виправдати ексдепутата.

19 листопада 2018 року Дніпровський районний суд Києва визнав ексдепутата Верховної Ради Криму Василя Ганиша винним у державній зраді і засудив його до 12 років позбавлення волі без конфіскації майна. Засуджений також зобов’язаний виплатити 5389 гривень судових витрат. До набуття законної сили рішення суду Ганиш має перебувати під домашнім арештом. Такий запобіжний захід діяти, поки апеляційний суд не винесе рішення.

Суд вважає, що ексдепутат 11 квітня 2014 року брав участь у голосуванні за російську «конституцію Криму» і висувався на виборах до міськради Феодосії, які проводилися 14 вересня 2014 за російським законодавством. Суддівська колегія вирішила, що таким чином Ганиш сприяв підривній діяльності Росії в Криму і вчинив державну зраду. Точно так само дії Ганиша оцінювала прокуратура.

Сам ексдепутат називає себе єдиним депутатом, який проголосував проти проведення «референдуму про приєднання Криму до Росії». Він каже, що не голосував за російську «конституцію Криму», і в день її ухвалення прийшов до парламента для особистої зустрічі з міністром соціальної політики. Ганиш підтверджує, що балотувався на російських виборах до міськради. Але каже, що робив це на прохання місцевого меджлісу, щоб «відтягнути» голоси у кандидата від Компартії.

«Не робіть поступок на шкоду Україні»: президент Литви – Зеленському перед «нормандською зустріччю»

Президент Литви Ґітанас Науседа висловив сподівання, що переговори у «нормандському форматі» 9 грудня у Парижі сприятимуть зменшенню напруженості на Донбасі. Про це, як передає агенція УНІАН, йшлося під час спільної з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції у Вільнюсі. 

«Сподіваємося, що зовсім скоро пройде зустріч «нормандської четвірки», і ми бажаємо всілякого успіху під час переговорів нашим партнерам. Ми бажаємо, щоб ви не робили тих поступок, які можуть вам зашкодити», – заявив президент Литви.

Крім того, Науседа висловив сподівання, що майбутній саміт сприятиме деескалації ситуації в регіоні.

«Ми сподіваємося, що ці переговори будуть справжніми переговорами, і ми сподіваємося, що вони допоможуть вам зробити ті кроки, які зменшать напруженість у вашому регіоні», – сказав він.

Президент Литви наголосив також на необхідності збереження санкцій Євросоюзу проти Росії.

Як йдеться на сайті Офісу президента України, за результатами засідання Ради президентів України та Литви була підписана декларація про розвиток  партнерства до 2024 року, а також низка двосторонніх документів.

Сьогодні президент України Володимир Зеленський перебуває з офіційним візитом у Литві, куди він прибув із Естонії.

Віталій Кличко пропонує взяти мера Львова Садового на поруки

Міський голова Києва Віталій Кличко пропонує взяти свого колегу зі Львова Андрія Садового на поруки. Це сталося 27 листопада на засіданні Вищого антикорупційного суду, який обирає запобіжний захід Садовому. Його звинувачують у зловживанні владою під час будівництва індустріального парку в мікрорайоні Рясне.

Прокуратура просить суд призначити запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 мільйонів гривень.

Садовий заявив, що у його родини немає 50 мільйонів гривень для оплати такої суми, тому доведеться щось продавати, якщо суд ухвалить рішення про заставу.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила підозру міському голові Львова Андрію Садовому. Йдеться про справу, у межах якої правоохоронці кілька разів у 2016 році проводили обшуки у міськраді Львова, а самого Андрія Садового у липні 2017 року викликали на допит у Генпрокуратуру.

Дії Садового кваліфіковані за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

 

«Залишається багато викликів» – держсекретар США про політику щодо України

Державний секретар США Майк Помпео 26 листопада на пресконференції у Вашингтоні охарактеризував політику США щодо України як успішну, але вказав на те, що ще залишається «багато викликів».

«Залишається багато викликів: росіяни все ще залишаються на Донбасі, президент України все ще працює над проблемами із корупцією, які ця країна має багато років. Держдепартамент працює над цим більш ніж півтора року і ми продовжимо працювати», – заявив Помпео.

Держсекретаря також запитали, чи слід проводити розслідування про місце України у виборчому процесі в США 2016 року.

«Щоразу, коли з’являється інформація, яка вказує на те, що якась країна замішана у виборах в США, у нас є не тільки право, а й обов’язок стежити за цим», – сказав він.

Щодо своєї ймовірності дати свідчення у Конгресі в ході розслідування стосовно імпічменту Помпео сказав: «Коли прийде час, все добре станеться».

Незадовго до брифінгу президент США Дональд Трамп згадав про держсекретаря на своїй сторінці Twitter, написавши, що «залюбки хотів би побачити свідчення Помпео, Ріка Перрі, Міка Малвені та багатьох інших стосовно надуманого шахрайського імпічменту».

Нині у США триває розслідування про можливість імпічменту Трампа через його ймовірний тиск на президента України Володимира Зеленського з метою завдати шкоди своєму політичному опонентові Джо Байдену. Демократи в Конгресі розцінюють це як зловживання повноваженнями.Трамп називає розслідування «полюванням на відьом». 

 

Новий посол Канади почала роботу в Україні

Новий посол Канади Лариса Ґаладза почала роботу в Україні. Як повідомляє Міністерство закордонних справ України, заступник очільника відомства Василь Боднар прийняв копії вірчих грамот від новопризначеного посла.

«У ході зустрічі були обговорені пріоритетні питання подальшого поглиблення українсько-канадського особливого партнерства. Окрема увага була приділена безпековій ситуації у зв’язку з російською агресією, питанням гуманітарної сфери, лібералізації візового режиму для громадян України, молодіжних обмінів, взаємодії з українською діаспорою, розвитку договірно-правової бази двосторонніх відносин», – повідомили в МЗС.

Лариса Ґаладза на посаді посла Канади в Україні змінила Романа Ващука.

Раніше Ґаладза обіймала посаду генерального директора Департаменту стабілізаційних та миротворчих операцій МЗС Канади, куди прийшла з міністерства імміграції, громадянства та біженців Канади. Ґаладза неодноразово відвідувала Україну протягом останніх років.

Комітет ВАДА пропонує заборонити Росії участь в Олімпійських іграх-2020

Комітет з контролю дотримання вимог Всесвітнього антидопінгового агентства рекомендував Виконавчому комітету визнати Російське антидопінгове агентство (РУСАДА) таким, що не виконує вимоги Світового антидопінгового кодексу. Про це йдеться в рекомендаціях, які ВАДА оприлюднила 25 листопада.

За повідомленням, документ із рекомендаціями комітету ВАДА базується зокрема на аналізі «суперечностей», що їх містять дані, отримані ВАДА від лабораторії в Москві в січні 2019 року.

 

На основі висновків Департампенту розвідки та розслідувань та експертів комітет дійшов таких висновків: 

дані, надані Москвою, не є повними та автентичними. Зокрема, як зазначають у ВАДА, сотні ймовірно несприятливих для російських спортсменів аналітичних висновків, які були в базі Системи управління лабораторними даними у 2015 році, зникли з копії 2019 року
деякі ймовірно позитивні висновки та пов’язані з ними докази зникли з копій документів у 2016 та 2017 роках, після заяв колишнього очільника Московської антидопінгової лабораторії Григорія Родченкова про використання допінгу російськими спортсменами, а вже в грудні 2018-го та січні 2019 року відбулися подальші видалення; при цьому керівники російської бази даних намагалися приховати те, що в неї вносилися будь-які зміни з 2015 року
25 вересня 2018 або після цієї дати, але до 10 січня 2019 року «хтось у Московській лабораторії» розмістив підроблені дані в Системі управління лабораторними даними, щоб підтвердити російську версію про те, що саме Родченков зі спільниками сфальшував дані, аби вимагати гроші зі спортсменів. Також хтось зі співробітників, за висновками ВАДА, видалив з бази даних важливі докази того, що інший працівник лабораторії допомагав приховувати використання допінгу російськими атлетами в 2014 і 2015 роках

«Цей співробітник наразі є важливим свідком на користь Росії в кількох справах, у яких заперечує наявність будь-якої змови, щоб захистити російських спорстменів від звинувачень у допінгу, та звинувачує Родченкова в брехні.

Читайте також: «Відлучення Росії від світового спорту» – український ексміністр повідомив про мету роботи у ВАДА​

Відтак Комітет із контролю дотримання вимог дійшов висновку, що йдеться про «надзвичайно важливий випадок невиконання вимоги надати автентичну копію даних з Москви з кількома деталями, які погіршують справу».

Комітет радить ВАДА надіслати РУСАДА формальне повідомлення про визнання російської установи такої, що не виконала цієї вимоги, і, як наслідок цього визнання, низки заходів, наприклад:

ніхто з членів російського уряду не зможе увійти до складу будь-яких рад чи комітетів установ, які виконують Кодекс ВАДА
члени та представники російського уряду не зможуть брати участь у літніх та зимових Юнацьких Олімпійських іграх, Олімпійських та Паралімпійських іграх, будь-яких інших подіях, які влаштовують організатори великих заходів, та будь-яких світових чемпіонатах, які санкціонує будь-яка установа, що виконує умови ВАДА протягом наступного чотирирічного періоду (до цього переліку входять Олімпійські ігри 2020 року)
Росія не зможе приймати в себе жодну з подій, пов’язаних із великими спортивними заходами, протягом чотирьох років; в разі, якщо таке право в неї вже було, воно має бути відкликане
російський прапор не може з’являтися на великих спортивних подіях протягом чотирьох років
Росія не може претендувати на те, щоб приймати в себе Олімпійські чи Паралімпійські ігри 2032 року
«чисті» російські спортсмени зможуть брати участь у змаганнях лише під нейтральним прапором

Виконавчий комітет ВАДА має зібратися 9 грудня, щоб розглянути рекомендації Комітету з контролю дотримання вимог. Якщо він пристане на ці рекомендації, РУСАДА отримає формальне сповіщення і матиме 21 день на те, щоб його прийняти.

Читайте також: ВАДА передала у федерації 47 допінгових справ спортсменів із Росії​

Якщо російська сторона не прийме сповіщення, його передадуть до Спортивного арбітражного суду, який матиме ухвалити відповідні рішення, обов’язкові для всіх сторін, що виконують вимоги ВАДА.

Зеленський і Путін телефоном обговорили повернення кораблів і газові переговори

Президент України Володимир Зеленський телефоном поспілкувався з президентом Росії Володимиром Путіним, повідомляє Офіс президента.

За повідомленням, розмова зокрема торкнулася повернення Росією українських кораблів, важливість якого відзначив президент України.

«Водночас Володимир Зеленський наголосив на необхідності повернення всього озброєння, обладнання та документації, що перебували на цих суднах», – йдеться в заяві.

 

Крім того, Зеленський і Путін нібито говорили про газові переговори у форматі Україна – Росія – Євросоюз. Про висновки обговорення ОП не повідомляє.​

Про телефонну розмову президентів повідомляє також і пресслужба Кремля. При цьому в її повідомленні йдеться про те, що розмова нібито стосувалася обговорення «відновлення прямого постачання російського газу до України».

Читайте також: Азовський конфлікт: як Росія «віджимає» Азов

Це вже четверта телефонна розмова Зеленського і Путіна. Минулого разу вони спілкувалися у вересні.

Президент України Володимир Зеленський, який відвідав кораблі після їхнього повернення до порту Очакова ввечері 20 листопада, заявляв, що на їхній ремонт після перебування під контролем Росії піде три місяці.

 

Представники Росії наголошували, що повертають катери і буксир, як вони раніше звільнили захоплених у полон військових, не через рішення Міжнародного трибуналу з морського права, яке вимагало від Кремля повернути і полонених, і захоплене майно, а, мовляв, через закінчення слідчих дій у кримінальній справі про нібито «незаконний перетин російського державного кордону» українськими моряками.

Зеленський підписав закон про незаконне збагачення і цивільну конфіскацію

Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо «конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів». Про це свідчать заяви на сайті Офісу президента та Верховної Ради.

Цей законопроєкт, ініційований самим Зеленським, Верховна Рада ухвалила в другому читанні 31 жовтня.

«Документ доповнює Кримінальний кодекс України новою статтею 368-5 «Незаконне збагачення», згідно з якою набуття вищевказаними особами активів, вартість яких більш ніж на 6,5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує їхні законні доходи, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років», – йдеться в коментарі Офісу президента.

Також законопроєкт запроваджує процедуру цивільної конфіскації корупційних активів.

Читайте також: «Зе комбінатор»: як Богдан на держслужбі систематично обходив антикорупційне законодавство​

Відповідні позови розглядатиме Вищий антикорупційний суд, куди звертатимуться прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

27 лютого Конституційний суд визнав неконституційним притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення. Суд дійшов висновку, що стаття про незаконне збагачення не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура наприкінці березня опублікувала перелік 65 кримінальних справ, закритих через скасування статті про незаконне збагачення.

У Національному антикорупційному бюро України тоді ж повідомили, що детективами розслідувались факти незаконного збагачення на понад півмільярда гривень в межах більш ніж 60 кримінальних проваджень, втім від 27 березня бюро більше немає таких справ про незаконне збагачення.

Найстарша українська громадська організація в Чехії відсвяткувала ювілей

Найстаршій українській громадській організації в Чехії – «Українській ініціативі в Чеській Республіці» – виповнюється 25 років. Метою її заснування в 1994 році була потреба згуртувати українську громаду, яка зростала не тільки в Празі, але й у інших великих чеських містах – Брно, Плзень та Градец-Кралове.

«Українська ініціатива» ставить своєю метою підтримку, розвиток і захист інтересів українців в Чехії, популяризацію української історії, культури, традицій України в чеському суспільстві, а також розвиток і збагачення українсько-чеського діалогу.

Першою очолила «Українську ініціативу» Лідія Райчинець-Затовканюк, якій вдалося згуртувати навколо себе і залучити до громадського і культурного життя значну частину громади. Нині «Українська ініціатива» належить до найактивніших українських громадських організацій в Чехії.

Також відзначає свій 15-літній ювілей самодіяльний творий український колектив «Джерело», заснований в листопаді 2004 року в Празі. Як зазначають члени колективу, їх «об’єднує любов до рідної землі, рідної пісні та народної творчості, необхідність у спілкуванні рідною мовою». 

З ювілеями українців у Празі на урочистому засіданні привітали  міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек, а також посол України в Чехії Євген Перебийніс.

Міністр розповів про рівень покриття України інтернетом

Рівень покриття України інтернетом доходить до 70%, повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Ми проводимо дослідження. Регулятор нам дає дані, що на 62% покрита країна. Але це не про мобільний, а про швидкісний інтернет. Але ми вже бачимо, коли почали занурюватися і шукати додаткові джерела досліджень, що вже десь до 70% ми доходимо. Але ми скоро вже опублікуємо ці дані. Наша мета – на 90-100%», – сказав Федоров в етері програми «Суботнє інтерв’ю».

Він заявив, що українська влада планує реалізувати цю мету до 2022 року.

17 травня п’ятий президент України Петро Порошенко підписав указ про заходи для запровадження системи мобільного зв’язку п’ятого покоління (5G).

У липні шостий президент Володимир Зеленський підписав указ про поліпшення доступу до зв’язку четвертого покоління (4G) по всій країні до кінця року.

 

Федоров обіцяє, що електронними водійськими правами можна буде «насолоджуватися» вже в грудні

Електронними водійськими правами можна буде користуватися вже в грудні, заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Два-три тижні до нового року вже можна буде насолоджуватися електронними правами», – сказав Федоров у програмі «Суботнє інтерв’ю».

Він розповів, що нормативно вже все готово для впровадження змін.

«Додаток вже тестується. Тобто я його вже бачив. Кожного дня у нас є зустрічі регулярні з нашими розробниками, з нашою командою. Тобто все на виході. Мені здається, що у перших числах грудня у нас буде вже все готово до релізу. Ми будемо чекати гарної нагоди для того, щоб провести таку велику презентацію, щоб багато людей про це дізналися. Я думаю, що це, можливо, буде на презентації «100 днів роботи уряду». Тобто це середина грудня. Але на початку грудня вже все буде готово», – заявив Федоров.

За даними Міністерства внутрішніх справ, за дев’ять місяців 2019 року до адміністративної відповідальності за відсутність при собі водійських прав чи техпаспорту притягли близько 160 тисяч людей.

Міністр економіки Німеччини прирівняв доступ до інтернету до прав людини –ЗМІ

Міністр економіки та енергетики Німеччини Петер Альтмаєр порівняв вільний доступ до інтернету до прав на освіту та медичну допомогу, повідомляє Deutsche Welle. Про це він заявив 24 листопада напередодні форуму у Берліні, присвяченому цій темі.

За словами Альтмаєра, інтернет повинен залишатися «глобальним і вільним» також для країн, що розвиваються, і це стосується не тільки урядових, а й неурядових секторів.

Україна опинилася в списку «частково вільних країн» у рейтингу «Свобода в мережі-2019», складеному правозахисною організацією Freedom House. Серед країн пострадянського простору вище за Україну розташувалися Киргизстан, також визнаний «частково вільним», а також цілком «вільні» Вірменія та Грузія. Водночас «невільними» визнані Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Узбекистан та Росія.

Як ідеться в тексті, українські політики намагаються маніпулювати суспільною думкою в мережі, і число таких випадків зросло перед президентськими виборами 2019 року в Україні. 

Тим часом, інша правозахисна організація Amnesty International  вказує на загрози правам людини з боку великих корпорацій та соцмереж, які збирають та акумулюють велику кількість особистої інформації про людей. 

В Amnesty International нагадали про скандал навколо компанії Cambridge Analytica, «який показав, на скільки легко інформацію про людину можуть використати не за призначенням непередбачуваним шляхом з метою маніпуляції ними та впливу». У 2018 році компанію звинувачували у зловживанні особистими даними десятків мільйонів користувачів соціальної мережі Facebook для втручання у вибори президента США на користь Дональда Трампа.

Журнал The Economist опублікував карту України без Криму – посольство

Посольство України у Великій Британії засудило на своїй сторінці у твіттері публікацію журналом The Economist ілюстрації, де зображена карта України без Кримського півострова.

«Ми дуже сподіваємося, що таке надійне та всесвітньовідоме медіа змінить мапу відповідним чином», – написало українське дипломатичне представництво.

У соцмережах The Economist реакції на заяву поки що немає.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму у 2014 році незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно проголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

У Гонконгу відбуваються місцеві вибори. Явка – рекордна

Рекордна кількість людей вже проголосувала на місцевих виборах у Гонконгу, що тривають 24 листопада.

Урядові дані показали, що понад 1,5 мільйона людей віддали свій голос до 13:30 за місцевим часом, поки залишилося дев’ять годин до закриття виборчих дільниць, що перевершило 1,46 мільйона, які проголосували на останніх виборах до округу чотири роки тому.

Серед інших, волевиявлення вже здійснила голова адміністрації Гонконгу Керрі Лам.Вона сказала, що організація виборчих округів була надзвичайно складною через заворушення, але голосування повинно бути відносно мирним і спокійним завдяки роботі працівників безпеки.

Протести розпочалися в червні проти намірів влади дозволити екстрадицію громадян Гонконгу до Китаю. Під юрисдикцію Пекіна колишня британська колонія перейшла в 1997 році. Зараз Гонконг – напів автономний «спеціальний адміністративний регіон».

У жовтня влада Гонконгу офіційно відкликала законопроєкт про екстрадицію на материковий Китай правопорушників, підозрюваних у кримінальних злочинах.

Наразі протестувальники вимагають прямих виборів лідерів Гонконгу, незалежного розслідування дій поліцейських проти демонстрантів та амністії всіх затриманих учасників акцій протесту.

21 листопада акції на підтримку протестувальників у Гонконгу відбулися під стінами постольства Китаю у Києві.

 

Російська влада у Криму все ще сподівається на пороми до Туреччини

У російській владі в окупованому Криму все ще сподіваються на запуск поромного сполучення з Туреччиною після того, як стало відомо, що Міністерство закордонних справ Туреччини заперечило таку можливість.

Як заявив голова російської влади у Криму Сергій Аксьонов інформагентству «ТАСС» із сусідньої Росії, в них «усе готове для запуску процесу». Але, зауважив він, «це політичне питання», і «має бути рішення нашого президента (президента сусідньої Росії Володимира Путіна – ред.), турецької сторони».

Попереднього дня, 22 листопада, стало відомо, що МЗС Туреччини заперечило можливість відновити поромне сполучення з окупованим Кримом, яке існувало якийсь час після окупації українського Криму Росією.

Як повідомив у твітері посол України в Туреччині Андрій Сибіга, «Міністерство закордонних справ Туреччини на звернення посольства спростувало черговий «фейк» російської пропаганди про нібито відновлення морського сполучення Керч – Зонгулдак».

Про нібито запуск порома між Керчю в окупованому Криму і турецьким Зонгулдаком заявила раніше того дня директорка російської неурядової організації «Південний регіональний центр підтримки експорту» Наталя Сєрова. Але так званий «міністр транспорту» в російській владі, яка наразі фактично діє на півострові, Сергій Карпов уточнив, що хоча в Криму готові поновити таке сполучення, але фактично воно так і не почалося.

Туреччина підтримує Україну в її протистоянні агресії Росії, в першу чергу в питанні про незаконність окупації Криму, але до санкцій багатьох країн проти Москви за це не приєднувалася і тривалий час не перешкоджала фактичній торгівлі з цією окупованою частиною України. Зокрема, Туреччина час від часу припиняла приймати судна, що йшли з офіційно закритих урядом України кримських портів, але потім знову поновлювала це.

Та 2017 року влада Туреччини врешті остаточно ухвалила заборону приймати в турецьких портах усі судна, що прибувають із портів Криму. Щоправда, за повідомленнями, цю заборону обходять через захід суден по дорозі між Кримом і Туреччиною до портів Росії, так що саме російські порти стають офіційними пунктами виходу чи прибуття цих суден.

Уряд України після окупації Криму Росією 2014 року офіційно оголосив усі порти півострова закритими для суден під іноземними прапорами. Відтак заходження таких суден у ці порти розглядається Україною як порушення норм міжнародного права, як дії, що підривають суверенітет країни, а також як порушення законодавства України. Такі дії тягнуть за собою відповідальність судновласників, операторів і капітанів суден, у тому числі кримінальну.

Посольства США та Австралії вшанували пам’ять жертв Голодомору

Тимчасовий повірений у справах Сполучених Штатів в Україні Вільям Тейлор висловив солідарність з Україною в День пам’яті жертв Голодомору. Відеозвернення Тейлора оприлюднило посольство США в Києві.

У своєму зверненні представник США нагадав, що голод 1932-1933 років мав штучний характер і був наслідком дій влади СРСР.

«Це була трагедія, це був злочин. Ухвалювалися закони, які посилювали голод. Один з них – закон про п’ять колосків. Ці колоски пшениці нагадують нам про загиблих. Ми ніколи не забудемо Голодомор, його жертв та злочин проти людяності. Ми з Україною», – сказав Тейлор.

 

Повідомлення з нагоди роковин оприлюднило також посольство Австралії в Україні.

«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять мільйонів невинних українців, які загинули під час штучного голоду 1932-1933 років. Ми запалюємо свічки і пам’ятаємо Голодомор», – йдеться в заяві дипломатичного представництва.

Читайте також: Чверть Донбасу померло від Голодомору, а втрати грецького населення Приазов’я досягли 30% – історик Марочко​

23 листопада в Україні та світі вшановують пам’ять загиблих під час Голодомору 1932-1933 років. У цей день о 16:00 пройде акція «Запали свічку пам’яті» – щоб долучитися, достатньо запалити свічку на своєму вікні.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Читайте також: Невідомі фото Голодомору інженера Вінербергера

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.​

У Москві визначили, хто буде омбудсменом в анексованому Криму

Уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова погодила призначення колишнього віцепрем’єра російського уряду анексованого Криму Лариси Опанасюк на посаду кримського омбудсмена.

«Під час бесіди Тетяна Москалькова і Лариса Опанасюк обговорили правозахисну ситуацію в регіоні, зокрема актуальні питання забезпечення соціальних прав громадян. Особливу увагу учасники зустрічі приділили проблемам у сфері житлово-комунального господарства, а також порушили питання дотримання прав громадян у місцях примусового тримання», – йдеться у повідомленні пресслужби Москалькової.

Офіційний Київ вважає окупаційними нинішню владу в анексованому Криму і тамтешніх чиновників, які підконтрольні Москві. Українська влада також неодноразово заявляла про порушення прав людини на території анексованого півострова. 

Після російської анексії у Криму почалися масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Росія відмовляє моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні у доступі до Криму.

 

Медведчук і кілька депутатів пропонують Раді змінити закон про «особливий статус Донбасу»

У Верховній Раді України 22 листопада зареєстрований проєкт закону про внесення змін до статті 1 закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», йдеться на сайті парламенту.

Сам текст законопроєкту поки відсутній на сайті Верховної Ради.

Стаття 1 вказаного закону, до якої депутати хочуть внести зміни, визначає термін дії закону. Там прописана дата – до 31 грудня 2019 року включно.

Повідомляється, що його ініціаторами є народні депутати Віктор Медведчук, Юрій Бойко, Вадим Рабінович, Нестор Шуфрич, Тарас Козак, Василь Німченко, Юрій Загородній та Олександр Колтунович.

3 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що буде розроблений новий закон про так званий «особливий статус Донбасу», і він буде написаний «разом з усім українським суспільством».

18 листопада міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив, що варто мати напрацювання щодо законопроєкту до зустрічі лідерів у «нормандського форматі». Того ж дня голова Верховної Ради Дмитро Разумков зазначив, що новий законопроєкт про «особливий статус Донбасу» буде розроблятися після зустрічі в «нормандського форматі».

Закон про особливий порядок самоврядування на Донбасі Верховна Рада ухвалила у вересні 2014 року терміном на три роки. Ним передбачено, що особливий порядок на окремих територіях буде введений «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України».

У жовтні 2017 року парламент продовжив дію закону на рік, а у жовтні 2018-го – ще на рік – до 31 грудня 2019 року включно.