Трамп заявив, що Йованович відмовлялась вішати його портрет у посольстві в Києві

Президент США Донадьд Трамп заявив, що колишня посол США в Україні Марі Йованович щонайменше протягом року відмовлялась вішати офіційний портрет президента у посольстві США в Києві. Про це повідомляє «Голос Америки» з посиланням на інтерв’ю Трампа телеканалові Fox News.

«Вона – не янгол», – сказав Трамп, – Ця посол, про яку говорять, що вона така чудова, не хотіла вішати мій портрет в посольстві. Вона не хотіла його вішати».

Американський президент також додав, що йому не подобалось «багато із того, що вона робила».

Представник юридичної команди Йованович сказав CBS, що посольство повісило портрети Трампа, віце-президента Майка Пенса а також Держсекретаря США Майка Помпео «щойно вони надійшли з Вашингтона».

Про те, що відбувались затримки з доставкою портретів президента США Дональда Трампа та віце-президента Майка Пенса для демонстрації на території будівель федерального уряду США, в 2017 році писав The Washington Post. Видання пов’язувало затримку з тим, що Трамп та Пенс на той час не провели офіційні фотосесії для відповідних портретів.

Трамп неодноразово критикував роботу звільненої ним у травні 2019 року з посади посла в Україні Марі Йованович.

Днями Йованович назвала залякуванням твіти, які розміщував Трамп у той час, як вона давала свідчення у під час відкритих слухань у Палаті представників американського Конгресу у справі про його можливий імпічмент. Минулого місяця на закритих слуханнях Йованович стверджувала, що президент США Дональд Трамп чинив тиск на Державний департамент, щоб її звільнили з посади.

«Слуга народу» Арахамія свідчитиме в НАБУ про ймовірне хабарництво колег

Голова владної парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив 21 листопада, що свідчитиме в Національному антикорупційного бюро за фактами хабарів з боку народних депутатів.

«Я, до речі, вже йду в НАБУ… У мене є повістка, я йду з адвокатом в НАБУ давати ці свідчення», – сказав Арахамія в програмі «Право на владу» на телеканалі «1+1».

 

Минулого тижня розслідування справ про хабарництво у Верховній Раді підтвердив проєкту Радіо Свобода і Голосу Америки «Настоящее время» Руслан Рябошапка. Він вказав, що у таких справах «можуть бути інші процесуальні засоби доказування, крім поліграфа і простого допиту».

Місяць тому член депутатської групи «За майбутнє» Антон Яценко у коментарі проєкту Радіо Свобода «Ньюзрум» заперечив підкуп членів парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, який відхилив законопроєкт №2047-д про ліквідацію корупційних схем під час оцінювання об’єктів нерухомості.

 

23 жовтня Спеціалізована антикорупційна прокуратура України відкрила кримінальне провадження про отримання неправомірної вигоди народними депутатами.

За даними ЗМІ, 11 представників фракції партії «Слуга народу» – членів парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, нібито отримали по 30 тисяч доларів США неправомірної вигоди за голосування проти законопроєкту про ліквідацію корупційних схем під час оцінки об’єктів нерухомості на засіданні комітету Верховної Ради.

Президент України Володимир Зеленський закликав усіх членів комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики пройти детектор брехні.

У липні 2018 року спеціалістів з оцінки майна зобов’язали здавати звіти до Фонду державного майна за допомогою електронних майданчиків-посередників. Ця послуга – платна.

Наприкінці серпня 2018 року журналісти проєкту Bihus.Info повідомили, що за перший місяць реформи три фірми-«прокладки», пов’язані з Яценком, отримали понад 23 мільйони гривень.

Адвокатка Закревська оголосила голодування до відновлення слідства у справах Майдану

Адвокатка Євгенія Закревська оголосила голодування через нерозглянуту депутатами Верховної Ради поправку, яка б дозволила слідчим у справах Майдану перейти в Державне бюро розслідувань і поновити розслідування цих справ. Закревська зробила цю заяву в ефірі програми «Право на владу» на телеканалі «1+1».

«Зараз, з сьогоднішнього дня, коли зупинилося це розслідування. З цього дня я не буду їсти до того моменту, поки не приймуть цю поправку, не створять це управління і не переведуть туди цих слідчих», – сказала Закревська.

Депутатка з владної фракції Ірина Верещук наголосила, що розгляд цієї поправки запланований на 5 грудня.

Йдеться про поправку, яка б дозволила перевести до ДБР без конкурсу або за спрощеною процедурою слідчих Генеральної прокуратури, які розслідували справи Майдану.

З 21 листопада Генеральна прокуратура втратила функції досудового розслідування та передала розслідувані провадження в інші відомства – ДБР, СБУ, поліцію. Серед цих проваджень і справи Майдану.

 

Президент України Володимир Зеленський 21 листопада заявив про необхідність результатів розслідування злочинів проти учасників Революції Гідності. Спілкуючись із членами родин Героїв Небесної сотні та учасниками Євромайдану, президент підтвердив, що розслідування справ Майдану продовжиться.

На лінії розмежування у Петрівському почали розбирати укриття військових ЗСУ

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомили, що 21 листопада розпочалися роботи з демонтажу бліндажів на лінії розмежування в районі Петрівського на Донеччині.

«Відсьогодні в районі розведення сил розпочала роботу інженерна група ДСНС України. Станом на 14:40 здійснено повний демонтаж двох бліндажів», – повідомили у ДСНС.

У відомстві вказали, що роботи на цій ділянці продовжать вранці 22 листопада.

Розведення сил і засобів поблизу Богданівки і Петрівського на Донеччині почалося 9 листопада.

2 листопада завершилося розведення сил та засобів поблизу Золотого на Луганщині.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

«Це щось дійсно небезпечне». Туск прокоментував кримінальне переслідування Порошенка

Президент Європейської ради Дональд Туск прокоментував кримінальні провадження проти п’ятого президента України Петра Порошенка, відкриті українською владою. 

«Моє перше враження, що це щось дійсно небезпечне. Я сподіваюсь, що Україна залишатиметься країною, в якій правоохоронні та судові органи поважають верховенство права, і в якій немає місця для політично вмотивованих переслідувань. Будь-яку спробу залякування лідерів опозиції стане предметом занепокоєння в Європі… Завжди, коли влада або люди у владі використовують правосуддя проти політичних опонентів. Це у будь-якому вигляді, чи у середньо- чи у довгостроковій перспективі, стане трагедією не лише для жертв переслідування, а й для всієї країни», – наголосив Туск, відповідаючи на питання на пресконференції у Загребі.

19 листопада у Telegram-каналі під назвою «Трубу прорвало» оприлюднена низка записів нібито розмов директора ДБР. Як стверджують автори каналу, на цих записах Труба, зокрема, спілкується з Офісом президента про кримінальні провадження щодо п’ятого президента Петра Порошенка, «Приватбанку» та Національного банку України. Хто створив цей Telegram-канал – наразі не відомо.

18 листопада Державне бюро розслідувань України направило у Генеральну прокуратуру проєкт повідомлення про підозру п’ятому президенту України, народному депутату Петру Порошенку. Його захист назвав це «російським замовленням».

Гончарук: у Новояворівськ на Львівщині подали тепло

У Новояворівськ Львівської області подали тепло, повідомив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук у Facebook.

«У Новояворівськ подали тепло. Сьогодні зранку розпочато нагрівання систем, протягом дня в домівки мешканців міста почне надходити тепло. У Новому Роздолі продовжують ремонтні роботи. Бригади працюють безперервно, вже ліквідували чотири пориви на трасах. Запуск опалення заплановано на завтра», – заявив Гончарук.

За його словами, майже всі працівники оформлені на роботу та вже отримали перші виплати заробітної платні.

Він стверджує, що Кабінет міністрів притягнув до дисциплінарної відповідальності керівництво Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) за допущення зриву опалювального сезону в регіоні та відсторонив його від виконання обов’язків.

Новояворівська та Новороздільська ТЕЦ раніше належали фірмам братів Богдана та Ярослава Дубневичів. Торік були затримані кілька службовців цих фірм за підозрою у розкраданні газу НАК «Нафтогаз України» на 1,4 мільярда гривень.

У результаті під тимчасове управління і через конкурс було обрано нового управителя ТЕЦ – київське приватне підприємство «Гарант Енерго М». У «Нафтогазі» заявили, що «Гарант Енерго М» не змогло впоратися із викликами управління, головним чином – технічним станом ТЕЦ і питаннями оплати праці робітникам.

Денісова закликає місії ООН і ОБСЄ вжити заходів через релігійні утиски в Криму

Український омбудсмен Людмила Денісова закликала міжнародні організації, зокрема моніторингову місію ООН в Україні та ОБСЄ, негайно вжити заходів із відновлення прав жителів анексованого Криму на свободу совісті й віросповідання.

Як повідомила пресслужба Денісової, в Криму «грубо порушуються» релігійні права.

Денісова зазначила, що «протягом листопада російські суди схвалили два дискримінаційних рішення» щодо храмів Православної церкви України в Сімферополі і Євпаторії.

Напередодні підконтрольний Росії Євпаторійський міський суд зобов’язав Православну церкву України знести храм в Євпаторії.

За словами архієпископа Кримської єпархії Православної церкви України Климента, будівництво було розпочате ще до 2014 року, і в ПЦУ є відповідні документи на храм. При цьому в позовній заяві, яку архієпископ надав проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, йдеться про те, що у ПЦУ немає документів для будівництва храму на вказаній ділянці.

24 вересня в управлінні російського Міністерства юстиції Криму втретє відмовили в реєстрації українського православного приходу на півострові.

 

ФСБ Росії заявила про затримання військовослужбовця за шпигунство на користь України

ФСБ Росії повідомила про затримання в Ростовській області Росії військовослужбовця за підозрою у шпигунстві на користь України, повідомила державна інформагенція ТАСС.

«Федеральною службою безпеки Російської Федерації в місті Аксай Ростовської області за підозрою в державній зраді затримано громадянина Росії, військовослужбовця Південного військового округу», – йдеться в повідомленні.

За інформацією російської спецслужби, затриманий, «виконуючи завдання Головного управління розвідки Міноборони України, цілеспрямовано збирав секретні відомості військового характеру щодо Збройних сил Росії, витік яких за кордон могла завдати шкоди обороноздатності держави».

Як повідомляється, щодо чоловіка порушили кримінальну справу.

У Головному управлінні розвідки Міноборони України ситуацію не коментували.

Раніше контррозвідка СБУ повідомляла, що ФСБ вербує українських громадян під час відвідин анексованого Криму, щоб ті шпигували на користь Росії.

ГПУ спростувала заяву Рябошапки про погашену судимість депутата зі «Слуги народу»

Генеральна прокуратура України оприлюднила спростування інформації від генерального прокурора Руслана Рябошапки про погашену судимість народного депутата з фракції «Слуга народу» Романа Іванісова.

«Інформація щодо підтвердження погашеної судимості одного з народних депутатів України, озвучена сьогодні під час брифінгу в Генеральній прокуратурі, не є підтвердженою. Перевірка наразі триває, про її результати буде офіційно повідомлено додатково. У зв’язку з цим просимо не поширювати відповідну інформацію», – йдеться в повідомленні на сайті ГПУ.

 

Тим часом, лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія запропонував зупинити членство Іванісова в партії і фракції на період перевірки.

«Як лідер фракції я вважаю, що йому потрібно призупинити членство в партії «Слуга народу» і фракції на час проведення всебічної перевірки та з’ясування всіх обставин даного інциденту. У разі спростування цієї інформації відповідне перебування у фракції буде поновлено», – додав він.

Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка 20 листопада підтвердив, що Іванісов був засуджений, однак судимість, за його словами, була погашена, тому «вважається, що людина не судима».

Про те, що в Іванісова була судимість за зґвалтування неповнолітньої, спочатку написали ЗМІ.

Іванісов у фейсбуці оприлюднив копію довідки про відсутність судимості.

Колишній спецпредставник США в Україні Курт Волкер свідчить на слуханнях в Конгресі

Колишній спецпредставник США в Україні Курт Волкер ввечері вівторка почав давати публічні свідчення в рамках розслідування щодо імпічменту президента США Дональда Трампа.

Перед початком свідчень Волкер присягнув, що казатиме правду.

Після виступу Волкера процедура слухань передбачає запитання до нього, і додатковий час, розповів головуючий на слуханнях голова комітету з питань розвідки Адам Шифф.

Разом із Волкером свідчить співробітник Білого дому Тім Моррісон.

Трансляцію слухань веде проєкт Радіо Свобода і Голосу Америки «Настоящее время» (переклад російською мовою – ред.)

Раніше сьогодні свідчення дав високопосадовець Білого дому, керівник Європейського відділу в Раді національної безпеки США підполковник Александер Віндман, а також помічниця віцепрезидента Майкла Пенса Дженніфер Вільямс.

20 листопада показання дасть посол США в ЄС Гордон Сондланд. 21 листопада виступлять двоє чиновників Міністерства оборони і Держдепартаменту США, 22 листопада – колишня співробітниця Білого дому, яка відповідала за роботу з Росією й Україною, Фіона Гілл.

Палата представників Конгресу США вивчає питання про те, чи чинив Трамп тиск на владу України з метою нашкодити своєму політичному опонентові, демократу Джо Байдену. У центрі розслідування – питання про те, чи була прямо пов’язане замороження військової допомоги Києву з боку США з вимогою до української влади розслідувати діяльність сина Байдена в Україні.

Танцівнику Полуніну не заборонений в’їзд в Україну – СБУ

Служба безпеки України повідомила, що відомому танцівнику українського походження, який торік став громадянином Росії, Сергію Полуніну не заборонений в’їзд в Україну. Про це йдеться у відповіді СБУ на інформаційний запит проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Інформація про заборону в’їзду в Україну запитуваній Вами особі в СБ України відсутня», – йдеться у відповіді.

Раніше батько Полуніна Володимир розповідав, що торік улітку танцівник приїжджав в анексований Росією Крим, і що пізніше йому заборонили в’їзд в Україну.

Сергій Полунін народився у Херсоні, потім мешкав у Києві. Торік Полунін повідомив, що отримав громадянство Росії. Він неодноразово висловився на підтримку політики російського президента Володимира Путіна.

Від 2007 до 2012 років Полунін був прем’єром Королівського балету в Лондоні. Від 2012 року він виступав у російських театрах. Також був призначений в.о. ректора Севастопольської академії хореографії.

Гончарук – Маасу: виведення «Північного потоку-2» з-під дії газової директиви ЄС є неприпустимим

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом заявив, що Україна сподівається на повну імплементацію у законодавство Німеччини змін до газової директиви Євросоюзу, що стосуються проєкту газопроводу «Північний потік-2».

«Однак ми отримуємо тривожні сигнали щодо можливого виключення «Північного потоку-2» з-під дії консенсусної директиви ЄС німецьким незалежним регулятором. Такий розвиток подій вважаю неприпустимим», – заявив Гончарук.

Він додав, що у разі «преференційного виведення» газопроводу з-під дії газових директив ЄС, російський «Газпром» отримує можливість для зловживання своїм монопольним становищем.

«Ми розраховуємо на те, що участь Німеччини в консультаціях сприятиме продовженню транзиту російського газу до Європи через Україну на розумних умовах та європейських практиках», – сказав Гончарук.

Раніше сьогодні міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас, який перебуває з візитом в Україні, також наголосив, що транзит російського газу через територію України має продовжуватись і після 2019 року. Маас вказав, що не знає, чи обговорюватимуть на запланованій на 9 грудня в Парижі зустрічі «норманської четвірки» питання транзиту газу через Україну.

13 листопада парламент Німеччини ухвалив поправки до газової директиви Євросоюзу. Згідно з документом, компанія-оператор газопроводу «Північний потік-2» повинна бути незалежною від російського «Газпрому», а 50% потужностей газопроводу мають резервуватися для альтернативних постачальників газу.

Уряди України, США, Польщі і країни Балтії називають новий російський газогін загрозою європейській енергетичній безпеці. Німеччина, яка є одним з вигодоотримувачів проєкту, стверджує, що український транзит збережеться і після його запуску.

Зеленський сьогодні зустрінеться з прем’єром Чехії

Президент України Володимир Зеленський 19 листопада зустрінеться з прем’єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем. Про це повідомили у Офісі президента.

«19 листопада відбудеться зустріч президента України Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Чеської Республіки Андреєм Бабішем, який перебуватиме в Україні з офіційним візитом», – мовиться у повідомленні.

Як стало відомо раніше, разом з прем’єром в Україну мають прибути міністр промисловості й торгівлі Чехії Карел Гавлічек, а також 85 підприємців.

Головна мета візиту – висловити підтримку територіальної цілісності, cуверенітету і незалежності України, а також подальшому зближенню України та Європейського союзу.

Члени чеської делегації також ставлять метою візиту підтримку двосторонніх чесько-українських відносин, зокрема, у сфері економіки. У програмі візиту проведення в Києві чесько-українського торгівельного форуму, в роботі якого візьме участь президент Господарської палати Чехії Владімір Длоуги.

Україна є двадцятим найбільшим торгівельним партнером Чеської республіки. За даними Чеської торговельної палати перед чеськими підприємцями Україна відкриває великі можливості співпраці в галузі авіаційної, оборонної й транспортної промисловості, енергетики, машинобудування.

Голова МЗС Німеччини не зможе полетіти на Донбас

Міністр закордонних справ Німеччини Гайок Маас скасував заплановану на 19 листопада поїздку на Донбас через погодні умови. Маас одразу полетить до Києва, де обговорить з українським колегою Вадимом Пристайком і президентом України Володимиром Зеленським саміт «нормандської четвірки», повідомляє DW.

Попередні плани передбачали, що ввечері 18 листопада міністр прилетить до Харкова, а вранці 19 листопада гелікоптером дістанеться району лінії розмежування на Донбасі. Через сильний туман 18 листопада в аеропорту Харкова скасували або ж затримали багато рейсів.

 

Минулого тижня кілька джерел повідомили, що зустріч лідерів України, Росії, Франції та Німеччини у «нормандському форматі» запланована на 9 грудня у Парижі. В Офісі президента Володимира Зеленського також підтвердили цю інформацію.

11 листопада президент Росії Володимир Путін обговорив із канцлером Німеччини Анґелою Меркель плани провести зустріч лідерів «нормандської четвірки» (України, Франції, Росії й Німеччини). Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Почалася реєстрація кандидатів на місцевих виборах у грудні – ЦВК

18 листопада почався процес висування кандидатів на місцевих виборах, які мають пройти 22 грудня 2018 року, повідомляє Центральна виборча комісія.

Процес висування кандидатів у депутати сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад, а також кандидатів на посади сільських, селищних та міських голів почався згідно з Календарним планом підготовки до виборів 22 грудня, уточнюють у ЦВК.

«Подання до ТВК документів для реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови триватиме до 27 листопада включно. А до 28 листопада включно територіальні виборчі комісії прийматимуть рішення про реєстрацію кандидатів у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови або про відмову в реєстрації», – уточнюють у комісії.

 

За даними установи, близько 30 політичних партій вже повідомили її про участь місцевих осередків у перших місцевих виборах.

22 грудня вибори відбудуться в 86 об’єднаних територіальних громадах, а саме в 69 селах, в 16 селищах та одному місті. Вибори пройдуть у 21 області. За попередніми даними ЦВК, в них може взяти участь понад 380 тисяч виборців.

«Протягом майже чотирьох попередніх років, з 25 жовтня 2015 року до 30 червня 2019 року Центральною виборчою комісією було призначено перші місцеві вибори у 896 об’єднаних територіальних громадах. Відтак, після проведення виборів 22 грудня 2019 року загальна чисельність усіх разом взятих призначених перших виборів в ОТГ становитиме 982», – заявляє Центрвиборчком.

Наступна серія перших місцевих виборів пройде 29 грудня.

Захоплені Росією українські судна «прямують додому» – ВМС

Українські катери «Нікополь», «Бердянськ» і буксир «Яни Капу», які Росія захопила в районі Керченської протоки у листопаді минулого року і 18 листопада передала Україні, прямують додому, повідомляє пресцентр командування Військово-морських сил Збройних сил України.

«Сьогодні, 18 листопада в акваторії Чорного моря розпочато процес, щодо повернення українських катерів «Нікополь», «Бердянськ» і буксиру «Яни Капу». Наразі українські буксири «Титан», «Гайдамаки» і пошуково-рятувальне судно «Сапфір» разом з катерами і буксиром розпочали рух в напрямку материкової України», – йдеться в повідомленні ВМС у фейсбуці.

 

17 листопада пресслужба прикордонного управління ФСБ Росії в анексованому Криму повідомила російським ЗМІ, що захоплені Росією три українські військові судна передадуть Україні 18 листопада.​ Буксир «Яни Капу» і малі броньовані артилерійські катери «Нікополь» і «Бердянськ» відбуксирували з порту Керчі до «погодженого місця».

Росія захопила три кораблі ВМС України і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ – 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

 

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Моряків урешті передали Україні не за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

Перші слухання Морського трибуналу у справі «Україна проти Росії» відбудуться 21 листопада

21 листопада у Гаазі відбудуться перші слухання Морського трибуналу у справі щодо порушення імунітету трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів (Україна проти Російської Федерації) за Конвенцією ООН з морського права. Про це повідомила заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.

«1 квітня 2018 згідно з вимогами Міжнародної Конвенції ООН з морського права ми повідомили Російську Федерацію про спір за Конвенцією ООН з морського права. Бо захоплення і утримування українських військово-морських кораблів та членів їхніх екіпажів є грубим порушенням Росією імунітетів військових кораблів, гарантованих нормами міжнародного звичаєвого і морського права. Міжнародний трибунал з морського права 25 травня 2019 року на запит України зобов‘язав Росію негайно повернути під контроль України «Нікополь», «Бердянськ» і «Яни Капу» на 24 члени їхніх екіпажів. Проте, Наказ Міжнародного трибуналу не був і не є самоціллю. Наша мета – встановлення порушення права, відновлення його і отримання належної компенсації. Саме це і закладено в позові МЗС від 1 квітня 2019 року», – зазначила Зеркаль.

Як приклад подібного слухання, вона навела справу «Арктік Санрайз» (Нідерланди проти Росії).

«Ми також збираємося пройти цей шлях і довести всьому світу і арбітражному трибуналу, що прохід 25 листопада 2018 року був мирним і законним, а дії Російської Федерації, в тому числі щодо кримінального переслідування наших моряків, є порушенням норм міжнародного права», – сказала дипломат.

Росія захопила три кораблі ВМС України і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ – 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Моряків урешті передали Україні не за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

18 листопада Міністерство закордонних справ Росії повідомило про передачу Україні затриманих біля Керченської протоки кораблів.

Москва ніколи не заперечувала, що поверне Києву затримані в Керченській протоці кораблі – МЗС Росії

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що Москва ніколи не заперечувала можливості повернення Києву трьох суден, захоплених в Керченській протоці в листопаді 2018 року.

«Ніколи не заперечували можливості повернення українській стороні суден, які брали участь в організованій в листопаді 2018 року попереднім київським керівництвом «провокації» в районі Керченської протоки», – йдеться в повідомленні МЗС Росії на сторінці в Telegram.

Також в повідомленні йдеться, що російські дипломати «в червні поінформували Посольство України в Москві про наявні в рамках російського законодавства можливості, які Київ міг би задіяти для звільнення моряків і кораблів».

Українська сторона поки не коментувала заяву російського зовнішньополітичного відомства.

Раніше сьогодні пресслужба прикордонного управління ФСБ Росії в анексованому Криму повідомила російським ЗМІ, що захоплені Росією три українських військових судна передадуть Україні 18 листопада.​

Згідно з повідомленням, три українських судна – буксир «Яни Капу» і малі броньовані артилерійські катери «Нікополь» і «Бердянськ» – відбуксирували з порту Керч до «погодженого місця». Де саме будуть передані кораблі наразі невідомо. 

17 листопада кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив, що судна в керченському порту почали готувати до відправлення. Згодом вони в супроводі російської берегової охорони вийшли в Керченську протоку в бік Чорного моря.

Раніше помічник президента України Володимира Зеленського Андрій Єрмак розповів про завершальний етап повернення в Україну трьох кораблів Військово-морських сил України, які захопила Росія із застосуванням зброї разом з екіпажами в листопаді 2018 року.

Росія захопила три кораблі ВМС України, малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь» і буксир «Яни Капу», і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Кораблі не повернені досі, а моряків урешті передали Україні не безумовно, за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

 

У неділю бойовики на Донбасі 6 разів відкривали вогонь – штаб ООС

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі 17 листопада 6 разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних силу України.

«Противник обстріляв позиції наших підрозділів з протитанкових ракетних комплексів, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – повідомили у штабі.

Військові зазначили, що втрат внаслідок обстрілів серед особового складу Об’єднаних сил немає.

Згідно з повідомленням, на ділянці розведення біля Станиці Луганської в неділю встановлювали відбійники на узбіччях дороги від мосту у напрямку КПВВ; у районі Золотого-4 – упорядковували територію на місці розбирання бліндажів; біля Богданівки і Петрівського – тривало розмінування.

«На ділянці розведення №3, в районі населених пунктів Богданівка і Петрівське Донецької області, триває очищення територій від вибухонебезпечних предметів. Сьогодні співробітниками ДСНС України обстежено 2,6 гектара території та вилучено 40 ВНП. Загалом, з початку робіт, вилучено 89 вибухонебезпечних предметів на площі 12,17 гектара», – вказали у штабі ООС.

Бойовики на своїх ресурсах звинуватили українських військових в обстрілі 17 листопада Горлівки.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Полозов: Росія після повернення Україні кораблів має закрити справу проти моряків

Росія після повернення Україні захоплених біля берегів анексованого Криму військових кораблів повинна припинити кримінальну справу проти українських моряків, повідомивн на сторінці у Facebook російський адвокат Микола Полозов.

«Оскільки арбітраж трибуналу розглядатиме в тому числі і питання імунітету українських військових суден і членів їхніх екіпажів, то провадження у кримінальній справі в Росії про незаконний перетин кордону групою осіб є тривалим порушенням імунітету українських військових суден і членів їхніх екіпажів і безумовно ускладнює суперечку, розглянуту міжнародним трибуналом ООН з морського права. Після повернення в Україну захоплених моряків і їхніх кораблів природним і розумним завершенням всієї цієї історії в Росії має бути припинення кримінальної справи проти моряків», – заявив адвокат.

Раніше сьогодні пресслужба прикордонного управління ФСБ Росії в анексованому Криму повідомила російським ЗМІ, що захоплені Росією три українських військових судна передадуть Україні 18 листопада.

Згідно з повідомленням, три українських судна – буксир «Яни Капу» і малі броньовані артилерійські катери «Нікополь» і «Бердянськ» – відбуксирували з порту Керч до «погодженого місця». Де саме будуть передані кораблі наразі невідомо. Українська сторона ситуацію поки не коментувала.

17 листопада кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив, що судна в керченському порту почали готувати до відправлення. Згодом вони в супроводі російської берегової охорони вийшли в Керченську протоку в бік Чорного моря.

Раніше помічник президента України Володимира Зеленського Андрій Єрмак розповів про завершальний етап повернення в Україну трьох кораблів Військово-морських сил України, які захопила Росія із застосуванням зброї разом з екіпажами в листопаді 2018 року.

Росія захопила три кораблі ВМС України, малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь» і буксир «Яни Капу», і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Кораблі не повернені досі, а моряків урешті передали Україні не безумовно, за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

У кримчанина Сервера Мустафаєва вилучили медикаменти під час етапу в Ростов-на-Дону – адвокат

Під час етапу з окупованого Сімферополя до СІЗО російського Ростова-на-Дону у фігуранта другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Сервера Мустафаєва вилучили медикаменти. Про це в коментарі кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла адвокат Ліля Гемеджі.

«Коли він знаходився в Краснодарському СІЗО в камері розміром чотири квадратних метра, його співкамерник захворів вірусним захворюванням. Відповідно для того, щоб запобігти захворюванню і зміцнити імунітет після минулої хвороби, у нього були ліки, вітаміни і противірусні препарати. Ось ці препарати у нього вилучили, сказавши, що в СІЗО Ростова-на-Дону медикаментів достатньо і допомоги, яку надають в СІЗО Ростова, теж досить», – розповіла адвокат.

Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір» 15 листопада.

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій у Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

Представницею уряду в парламенті буде заступниця голови фракції «СН» Олена Шуляк

Уряд затвердив своїм представником у Верховній Раді заступницю голови фракції «Слуга народу» Олена Шуляк. Про повідомляється на сайті Кабінету міністрів.

Як зазначається, Олена Шуляк є заступницею голови комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. 

Раніше Кабмін у парламенті представляла депутатка від «Слуги народу» Ірина Верещук, але 15 листопада вона повідомила, що складає повноваження.

13 листопада Верещук не голосувала за законопроєкт про ринок землі. Керівництво фракції «Слуга народу» виключало ймовірність «репресій» через неголосування за документ.

Йованович назвала залякуванням твіти Трампа під час слухань у Конгресі

Експосол США в Україні Марі Йованович назвала залякуванням твіти, які розміщував американський президент Дональд Трамп у той час, як вона давала свідчення у під час відкритих слухань у Палаті представників американського Конгресу у справі про його можливий імпічмент.

«Я не можу говорити про те, що намагається зробити президент, але я думаю, що ефект полягає в залякуванні», – сказала у відповідь на запитання журналістів, як вона оцінює ці твіти.

Раніше сьогодні президент США Дональд Трамп розкритикував роботу звільненої ним у травні 2019 року з посади посла в Україні Марі Йованович, яка у цей самий час давала свідчення у Конгресі.

«Всюди, куди приходила Марі Йованович, ситуація погіршувалася. Вона розпочала (роботу як посла – ред.) у Сомалі, і як це пішло? Далі швидко направилася до України, де новий президент (Володимир Зеленський – ред.) негативно висловився про неї у моїй другій телефонній розмові з ним. Абсолютне право президента США призначати послів», – написав Трамп у твітері.

Минулого місяця на закритих слуханнях Марі Йованович стверджувала, що президент США Дональд Трамп чинив тиск на Державний департамент, щоб її звільнили з посади. Йованович твердила, що її «раптово» відкликали у травні і повідомили, що президент втратив до неї довіру. Дипломат зазначила, що про «узгоджену кампанію» проти неї вона дізналася від чиновників. За їхніми словами, кампанія, під час якої Трамп чинив тиск на посадовців, тривала майже рік.

Чоловіка депутатки Скороход взяли під нічний домашній арешт

Шевченківський районний суд узяв під нічний домашній арешт бізнесмена Олексія Алякіна, чоловіка депутатки Верховної Ради від «Слуги народу» Анни Скороход (нині її виключили з фракції). Це підтвердила у коментарі Радіо Свобода речниця прокуратури Києві Надія Максимець.

«Ми звернулися з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою до вирішення питання про екстрадицію на запит іноземної держави. Суд обрав домашній арешт з дев’ятої вечора до сьомої години ранку», – сказала вона.

За інформацією речниці, на Алякіна поклали обов’язок носити електронний браслет, з’являтися на виклик прокурора або суду та не змінювати місця проживання.

«Буде підготовлена апеляційна скарга, будемо оскаржувати це рішення в апеляційному порядку», – зауважує Надія Максимець.

Як зазначила речниця, зараз триває екстрадиційна перевірка Олексія Алякіна, прокуратура Києва очікує дані від колег із Чернігівської області.

Як раніше повідомили у Генпрокуратурі, громадянина Росії Олексія Алякіна затримали ще 14 листопада через те, що він перебував у міжнародному розшуку за підозрою в шахрайстві в особливо великих розмірах.

Того ж дня його дружина Анна Скороход заявила про тиск на її сім’ю з боку влади України і правоохоронців через її голосування у Верховній Раді.

Водночас голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що фракція жодного стосунку до справи не має.

15 листопада фракція Верховної Ради «Слуга народу» виключила зі свого складу народних депутатів Анну Скороход і Антона Полякова. Народний депутат від «Слуги народу» Іван Шинкаренко в ефірі каналу «Рада» розповів, що виключення Полякова обґрунтовують його «неетичною поведінкою всередині фракції».

 

Вітренко пояснив ціну газових пропозицій Путіна

Виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко прокоментував пропозицію президента Росії Володимира Путіна про можливість зниження ціни російського газу для України на 20–25% у разі відновлення прямого постачання сировини.

«Газ із Росії і так має бути на 20–25 відсотків дешевшим, ніж газ з Європи, оскільки «Газпром» при прямих поставках не платить за його транспортування в Європу», – вказав український високпосадовець.

Вітренко вважає, що така знижка мала б рахуватися від рівня «ціна на німецькому ринку мінус вартість транспортування від кордону Росії до Німеччини».

«Причому знижка у 20-25 відсотків, враховуючи майбутні обсяги імпорту газу, не зможе реалістично компенсувати відмову від 3 мільярдів доларів, які нам зараз має сплатити «Газпром» за рішенням Стокгольмського арбітражу», – відзначив виконавчий директор НАК «Нафтогаз України».

Президент Володимир Путін 14 листопада на пресконференції за підсумками саміту БРІКС у Бразилії заявив про ризики припинення транзиту газу через Україну і можливе загострення ситуації через поданий в листопаді позов «Нафтогазу» проти «Газпрому». Путін зазначив, що Росія готова укласти угоду щодо транзиту газу з Україною, надавши знижку на газ у разі прямих почстачань.

 

Раніше цього місяця Юрій Вітренко повідомив, що «Нафтогаз України» направив до Стокгольмського арбітражу «Заяву про захист і зустрічні позовні вимоги» у відповідь на позовні вимоги російського газового монополіста «Газпрому».

«Нафтогаз» і «Газпром» після попередніх рішень Стокгольмського арбітражу, за якими в підсумку «Газпром» виявився винним «Нафтогазові» мільярди доларів, продовжують судові й арбітражні суперечки. Зокрема, «Газпром» оскаржує ті арбітражні рішення в Апеляційному суді Стокгольму (але ці розгляди не зупиняють виконання рішень арбітражу). Українська сторона, зі свого боку, вимагає від російської багатомільярдних відшкодувань у разі можливого припинення транзиту російського газу до Європи через Україну.

У Москві ж висувають як передумову переговорів про продовження транзиту так зване «взаємне врегулювання спорів», маючи на увазі відмову сторін від своїх вимог – що призвело б до втрат Україною тих багатомільярдних сум, які «Газпром» винен «Нафтогазові». Натомість у Києві нагадують, що всі спори між ними вже врегулював Стокгольмський арбітраж (і загалом на користь України).

Ірина Верещук повідомила про складання повноважень представника Кабміну у ВР

Народна депутатка від фракції «Слуга народу» Ірина Верещук заявила, що з 15 листопада складає свої повноваження як представниця Кабінету міністрів у Верховній Раді.

«Із сьогоднішнього дня складаю повноваження представника Кабміну в Верховній Раді. Дякую усім, хто допомогав мені в цій роботі. Сфокусуюсь на роботі в Комітеті з національної безпеки, оборони та розвідки», – повідомила Верещук на сторінці у Facebook.

Кабінет міністрів призначив Ірину Верещук представником уряду у Верховній Раді 4 вересня 2019 року.

13 листопада Верещук не голосувала за законопроєкт про ринок землі. Керівництво фракції«Слуга народу» виключало ймовірність «репресій» через неголосування за документ.