Чинний голова Організації з безпеки і співпраці в Європі, міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак виступив за виконання мінських домовленостей за так званою «формулою Штайнмаєра», дотримання якої вимагає Росія і проти якої різко заперечувала попередня влада України за президента Петра Порошенка.

Виступаючи на 16-й зустрічі форуму «Ялтинська європейська стратегія» в Києві, Лайчак заявив, що цей план, який передбачає місцеві вибори на окупованій території без виведення російських гібридних сил і без перекриття кордону з Росією, є «добрим принципом» і «доброю основою» для того, як, за його словами, «правильно читати мінські домовленості».

При цьому в кулуарах форуму, відповідаючи на прохання Радіо Свобода уточнити таку позицію, Лайчак сказав: «Ми маємо мінські домовленості, але ми також бачили, що є різні інтерпретації їх. Те, що пропонував пан Штайнмаєр, було пропозицією, як іти вперед крок за кроком. І натепер це найсерйозніша, якщо не єдина серйозна, інтерпретація мінських домовленостей. Я також вважаю, що вона реалістична. І, схоже, це може бути той шлях, яким можна прийти до повного виконання мінських домовленостей».

А на запитання про те, чи можна довіряти Росії і її керівництву в тому, що вона виконає всі свої зобов’язання, в разі втілення «формули Штайнмаєра», Лайчак заявив: «Я не можу тут займатися спекуляціями. Але від російської сторони я кілька разів чув, що вона підтримує «формулу Штайнмаєра». Тож тепер настав час працювати над нею… Ми маємо план, і давайте почнемо працювати над його втіленням. Нинішні події дуже заохочують. Тож давайте доможемося того, щоб не втратити імпульсу».

Раніше 14 вересня в кулуарах цього ж форуму спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер наголошував із приводу нових розмов про «формулу Штайнмаєра», які знову почали лунати останніми днями, що вільні і справедливі місцеві вибори на нині окупованих територіях «можуть відбутися тільки у вільному і безпечному середовищі», і «ми говоримо про політичну волю – Росія досі не продемонструвала політичної волі, аби завершити конфлікт».

За формулою про порядок виконання мінських домовленостей, яку пропонував свого часу тодішній міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, закон про так званий «особливий статус» окупованих територій Донбасу (закон про особливий порядок місцевого самоврядування на них) мав би почати тимчасово діяти вже в день таких місцевих виборів там, а після звіту ОБСЄ про ці вибори вже й постійно. Дотримання саме такої послідовності домагається Росія. Сам же український закон, чинний наразі до 31 грудня, передбачає, що основна його частина почне діяти тільки з дня набуття повноважень органами місцевого самоврядування, обраними на таких виборах, що мають відбутися за низки умов, зокрема безпекових.

Україна ніколи не брала на себе ніяких зобов’язань щодо так званої «формули Штанймаєра». Ця формула фактично пропонує паралельне виконання безпекових і політичних пунктів мінських домовленостей. Україна досі твердо наполягала на необхідності спершу вирішити питання безпеки: припинення вогню, звільнення заручників, виведення російських військ і озброєнь із окупованих територій, роззброєння незаконних збройних формувань і передачу непідконтрольної частини українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ чи місії ООН, – перш ніж можна буде переходити до місцевих виборів та інших політичних питань.
…

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко розповів на прес-конференції про позицію нинішньої влади щодо проведення місцевих виборів на нині окупованій частині Донбасу, так звані «особливий статус» для цієї території і «амністію» бойовиків, що їх передбачають мінські домовленості, а також заявив про необхідність подальших компромісів із боку Києва.

Виступаючи в кулуарах 16-ї зустрічі форуму «Ялтинська європейська стратегія» в Києві, Пристайко, зокрема, заявив: «Ми ніколи не погоджувалися на місцеві вибори на умовах бойовиків. На це не погоджувався попередній уряд, це не записано в мінських домовленостях. Як домовлено, місцеві вибори проводяться на основі законодавства України. Було запропоновано мати окремий закон, який описує спеціальні риси цих конкретних одних виборів. Але й там написано: на основі законодавства України. Ніколи ніхто, ні попередній, ні теперішній уряд, не погоджувався проводити вибори на умовах бойовиків».

Стосовно «повної амністії», якої прагнуть Росія і бойовики, Пристайко нагадав: «У 2015 році був проголосований закон «про амністію», який не передбачав ніяких повних «амністій». Так само ніяких повних «амністій» не передбачає ніяка робота теперішньої дипломатії».

Також міністр прокоментував питання про можливі зміни до Конституції України, які, на думку Росії і бойовиків, мали б піти їм на користь.

«Ми знову нагадуємо – так, як написано в мінських домовленостях, – там написано, що буде проведена реформа українського законодавства, конституційна реформа, в основі якої лежить децентралізація… Ми не вносимо ніяких змін в Конституцію. Ми продовжуємо наш шлях конституційної реформи, яку ми самі для України робимо, і основою цих змін є децентралізація – яка вже багато років в Україні йде доволі успішно», – заявив Пристайко.

«Що ми маємо на увазі? Ми пропонуємо тій стороні, яка зараз за лінією дотику, яка не є контрольована українським урядом, зрозуміти: шанс їхнього розвитку – це децентралізація. Вони можуть об’єднувати громади, вони можуть очікувати певних можливостей, зокрема фінансових, – так, як і всі області і райони, які є в Україні. Це і є максимальна пропозиція, яку ми робимо: зміни, реформа конституційна, в основі якої лежить децентралізація. Ми не вносимо в Конституцію ніяких ні «особливих», ні не особливих статусів», – сказав він.

Крім того, Пристайко прокоментував близьке завершення чинності нинішнього закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, який неформально й називають «законом про особливий статус» і який наразі діє до 31 грудня. При цьому міністр заявив про необхідність компромісів із обох сторін, у тому числі й із боку Києва.

«Сам цей закон, сама ідея «особливого статусу», яка прописана в чинному законі, – це був компроміс, який дозволив нам зупинити війну… Тепер ми маємо рухатися далі. Цей закон був дійсно розрахований до 31 грудня цього року, і я вважаю, що перед нашими депутатами стоїть надзвичайно складне завдання: яким чином змінити цей закон, написати новий закон, погодити цей закон – це дуже складна робота, яку уряд починає з нашим депутатським корпусом… Дуже багато деталей, як далеко ми зможемо просунутися в цьому законі, які необхідні компроміси з обох боків зробити, щоб на нашу землю прийшов мир нарешті. Це буде складна робота, і я просто не можу вам сказати, в якій формі воно буде», – сказав Вадим Пристайко.

Місцеві вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей, за українським законодавством і під спостереженням ОБСЄ, передбачені мінськими домовленостями про врегулювання на нині окупованій частині Донбасу. Москва домагається, щоб такі вибори були проведені без виведення звідти російських військ і озброєнь і без роззброєння місцевих незаконних збройних формувань, за умов безконтрольності українсько-російського кордону на окупованій ділянці. Позиція Києва полягає в необхідності спершу вирішити всі питання безпеки, перш ніж можна буде переходити до політичних моментів «Мінська».

Закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» п Верховна Рада ухвалила у вересні 2014 року терміном на три роки. Ним передбачено, що такий особливий порядок на окремих територіях буде введений на трирічний термін «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців із території України». Дію цього закону відтак двічі подовжували ще на рік, наразі до 31 грудня. Фактично він так і не почав діяти через невиконання своїх зобов’язань Росією і підконтрольними їй сепаратистами.

Одночасно Верховна Рада тоді ж ухвалила й закон «Про недопущення переслідування і покарання осіб у зв’язку з подіями, що сталися в окремих районах Донецької і Луганської областей України», неформально названий «законом про амністію». Його розкритикували правозахисники як надто м’який, зокрема такий, що може позбавити жертв катувань права на справедливість. Урешті цей закон так і не був переданий на підпис президентові і відтак не набув чинності.
…

У відносинах України та Росії спостерігається «певне потепління», заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко в ефірі телеканалу «Інтер».

«Ми зараз шукаємо компроміс, як відновити мир. Вочевидь це не входить в інтереси Росії. Саме для цього і придуманий мінський формат, домовленості. На скільки Росія зараз готова домовлятися – є певне потепління, відлига. І [президент України Володимир] Зеленський намагається це використати», – сказав Пристайко.

Він додав, що Зеленський «не збирається чекати наступні п’ять років, поки будуть помирати військові».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.
…

Київ розраховує провести наступний обмін утримуваними особами з Росією «найближчим часом», заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко в ефірі телеканалу «Інтер».

«І ця паралельна робота проходить щодо звільнення всіх на всіх. Це був завжди складний процес, тому що «всіх на всіх» передбачає, що ми знаємо списки, ми погоджуємося на ці списки… Спеціальні групи людей працюють кожен божий день – і вночі, і вдень для того, щоб узгодити і зрушити з місця цей дуже складний, знову-таки, ментально несправедливий процес. Але ми плануємо звільнити найближчим часом наших хлопців», – сказав Пристайко.

7 вересня в межах обміну в Україну повернулися 35 утримуваних Росією українців, у Росію передали 35 російських і українських громадян, яких в Україні судили за різні кримінальні злочини.

У ході обміну були звільнені Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Едем Бекіров, Євген Панов, Павло Гриб, Станіслав Клих, Микола Карпюк, Роман Сущенко, Артур Панов, Олексій Сизонович, а також захоплені в листопаді 2018 року українські моряки.

13 вересня президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готує нові списки та чекає на наступний етап обміну утримуваними особами. У Кремлі також не виключили можливість нового обміну.

За даними уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, в ув’язненні в Росії залишаються 113 громадян України, із них – 89 кримських татар.
…

Питання виборів на непідконтрольних Києву територіях Донбасу може обговорюватися лише після виконання низки умов, заявив президент України Володимир Зеленський. Серед цих умов – виведення російських військ.

«Це питання звільнення людей, питання розведення військ – зараз ми говоримо про розведення у Золотому та Петрівському, по всій території – це 400 кілометрів. І тільки після цього ми можемо вести мову про формат виборів на окупованих територія», – розповів Зеленський.

Він наголосив, що вибори в ОРДЛО мають відбутися лише за українським законодавством.

13 вересня міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що українська влада хоче провести місцеві вибори у всій країні, включно з тимчасово окупованими територіями Донбасу (але при цьому він не згадав про так само окупований український Крим). Пристайко додав, нібито «формулу Штайнмаєра», яка передбачає вибори в ОРДЛО, «узгодили» під час президентства Петра Порошенка. Він запевнив, що в цьому «немає нічого цікавого або такого, щоб звинувачували у зраді або перемозі».

Колишній посол України в ЄС, радник п’ятого президента Петра Порошенка Костянтин Єлісєєв наголосив, що Україна не давала згоду на застосування «формули Штайнмаєра».

За день до цього президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ наполягає на зустрічі лідерів країн «нормандського формату» у вересні. Він зазначив, що лідери країн «нормандської четвірки» розглядатимуть «формулу Штайнмаєра та всі пункти Мінських домовленостей».

Цю формулу запропонував свого часу колишній міністр закордонних справ Німеччини і на той час голова ОБСЄ Франк-Вальтер Штайнмаєр. Згідно з його пропозиціями, Донбас отримує «особливий статус» (тимчасово набуває чинності закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО) в день проведення виборів на окупованих територіях, іще до виведення чи роззброєння незаконних збройних формувань (російських гібридних сил); після того ОБСЄ засвідчує законність таких виборів, закон набуває чинності постійно, і тільки після того передбачене виведення чи роззброєння незаконних збройних формувань (російських гібридних сил) і вже потім повернення Україні контролю за українсько-російським кордоном.
…

Голова державного концерну «Укроборонпром» Айварас Абромавичус виступає проти того, щоб акціонером концерну було Міністерство оборони України. Він сказав про це Радіо Свобода 13 вересня у кулуарах форуму «Ялтинської європейської стратегії» 13 вересня в Києві.

«Зараз акціонером, можна так сказати, «Укроборонпрому» є Міністерство економічного розвитку, торгівлі і сільського господарства. І думка про те, що це може бути Міністерство оборони – це не є остаточне рішення. На мою думку, в Міноборони є конфлікт інтересів, і в Міністерства оборони також є інші оборонні підприємства, які в дуже поганому стані. Тому в Міноборони, на жаль, нема якісного підходу до управління державними підприємствами. Тому я б хотів, щоб «Укроборонпром» залишився під Міністерством економічного розвитку, торгівлі і сільського господарства», – сказав Абромавичус.

Минулого тижня секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Данилюк розповів в інтерв’ю Радіо Свобода, як будуть реформувати державний концерн «Укроборонпром». За його словами, функцію акціонера підприємства буде виконувати Міністерство оборони.

«Наразі акціонером є Кабінет міністрів, моя позиція насправді, що Кабмін не може бути акціонером, якесь одне з міністерств має бути акціонером. Міністерство оборони – це оптимальний варіант, який ми проговорили. Цей варіант також і забезпечує відповідний зв’язок із президентом», – розповів Данилюк і додав, що це рішення «затвердили».

Державний концерн «Укроборонпром» об’єднує понад 100 підприємств-учасників у галузі оборонної промисловості, зокрема, розробки й виготовлення озброєння та техніки, наукової діяльності й експортно-імпортних операцій.

У лютому концерн опинився у центрі скандалу після того, як журналісти антикорупційного проекту «Bihus.info» опублікували розслідування про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері. Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпрому». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.
…

Бізнесмен Ігор Коломойський відреагував на заяву в.о. голови правління НЕК «Укренерго» Всеволода Ковальчука про те, що національній енергетичній компанії загрожує банкрутство, зокрема, через борг підприємств Коломойського.

Відповідаючи на питання кореспондента Радіо Свобода у кулуарах форуму «Ялтинської європейської стратегії» 13 вересня в Києві, чи відповідає дійсності озвучена Ковальчуком заява, Коломойський похитав головою і сказав: «Він засидівся там на цьому місці».

13 вересня, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, в.о. голови правління НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук заявив, що українські промислові споживачі електроенергії, серед яких передовсім – компанії групи «Приват», від моменту запуску ринку електроенергії в Україні, накопичують борг за послуги національної енергетичної компанії «Укренерго», який загрожує фінансовій стабільності компанії.

В «Укренерго» мають намір позиватися до неплатників та оскаржувати рішення судів, винесені на їхню користь.
…

Українська влада хоче провести місцеві вибори у всій країні, включно з тимчасово окупованими територіями Донбасу. Про це у кулуарах 16-ї щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES) журналістам заявив міністр закордонних справ України Владислав Пристайко, повідомляє агентство «Інтерфакс-Україна».

«Ми погодилися на Мінські домовленості п’ять років тому, зокрема й на проведення виборів. На нашу думку, ідеально було б провести вибори, доки це неможливо, одночасно в усій нашій державі. В них (на окупованих територіях Донбасу – ред.) уже двічі були вибори – фейкові, їхніх результатів ми не визнаємо. Зараз ми пропонуємо провести одночасно вибори на всій території, зокрема й на окупованій. Подивимося, чи спрацює це, за часом виключно», – зазначив він у коментарі агентству.

Пристайко додав, що «формулу Штаймаєра», яка передбачає вибори в ОРДЛО, узгодили під час президентства Петра Порошенка.

«Формулу Штаймаєра», яку наш глава держави погодив, ми як люди, які виконують навіть те, що пообіцяли наші попередні президенти, повинні виконувати. Ми зараз обговорюємо, в якій формі», – розповів міністр.

При цьому він запевнив, що в цьому «немає нічого цікавого, або такого, щоб звинувачували у зраді або перемозі».

12 вересня президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ наполягає на зустрічі лідерів країн «нормандського формату» у вересні. Він зазначив, що лідери країн «нормандської четвірки» розглядатимуть «формулу Штайнмаєра та всі пункти Мінських домовленостей».

Цю формулу запропонував колишній міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штаймаєр. Згідно з його пропозиціями, Донбас отримує «особливий статус» в день проведення виборів на окупованих територіях, тоді ж відбувається виведення незаконних збройних формувань.

Останніми тижнями точаться розмови про те, що після тривалої перерви може вже ближчим часом відбутися новий саміт у «нормандському» форматі, з участю керівників України, Франції, Німеччини і Росії. Із закликами провести такий саміт виступає президент України Володимир Зеленський. Він також пропонував розширити коло учасників за рахунок керівників Великої Британії і США, але ця пропозиція наразі не знайшла підтримки.

26 серпня президент Франції Емманюель Макрон заявив, що наступні переговори у «нормандському форматі» відбудуться у вересні, однак дати не назвав.

Президент Росії Володимир Путін, зі свого боку, вже заявляв, що може зустрітися з українським керівником тільки за умови, зокрема, прямих переговорів Києва з ватажками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що визнані в Україні терористичними. Дотепер офіційний Київ відкидає таку можливість.
…

Голова Служби безпеки України Іван Баканов міг порушити статті закону України «Про запобігання корупції» через отриманий ним подарунок на ювілеї соратника Віктора Медведчука Григорія Суркіса. Його спільний візит на це свято разом з першим помічником президента Сергієм Шефіром журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») показали напередодні в розслідуванні «Епоха Суркіса».

Журналісти помітили, що 4 вересня гості Григорія Суркіса, в тому числі голова СБУ Баканов, залишали свято в «Інтерконтиненталі» з жовтими пакетами елітного бренду Fendi.

Від гостей, які також були на святі, «Схеми» дізналися, що було в пакетах. Зокрема, візитерам подарували книгу про життєвий шлях іменинника під назвою «Епоха Суркіса». А також – фоторамку бренду Fendi, в яку гості мали помістити оперативно роздруковану спільну з іменинником світлину. 

Журналісти дізнались, що на подарованих рамках був штрихкод елітного магазину в Італії. Зателефонувавши туди, «Схеми» з'ясували, що саме таку фоторамку з натуральної шкіри там продають за 540 євро – це близько 15 тисяч гривень. 

Водночас відповідно до окремих статей закону України «Про запобігання корупції» голова СБУ не може прийняти подарунок, який коштує більше, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб (близько 2 тисяч гривень). 

Таким чином, якщо Іван Баканов також отримав у подарунок світлину з ювіляром Суркісом у рамці Fendi, яка коштує близько 15 тисяч гривень, він порушив окремі статті цього закону. За порушення цих правил очільник СБУ може отримати штраф від 1700 до 3400 гривень та конфіскацію дорогої фоторамки.

«Коли особа отримує пропозицію такого подарунка, вона повинна сама звернутися в НАЗК і повідомити про це, – пояснила юристка ГО «Центр протидії корупції» Олена Щербан. – НАЗК має дати роз'яснення, що і як робити в цьому випадку. Оскільки Баканов – сам керівник СБУ, то повинен був повідомити це відомство. Схоже, він прийняв подарунок, не звернувшись до НАЗК. Тепер у цьому випадку до «антикорупційників» можуть звернутись громадські організації навіть на підставі сюжету про це. Далі НАЗК має перевірити ці факти і, в разі підтвердження, скласти протокол про корупційне правопорушення та направити його до суду. Суд надалі вирішить, чи було порушення законодавства та або оштрафує чи винесе інші санкції, або закриє справу».

«Схеми» звернулися за коментарем до Баканова із запитанням, чи буде організована внутрішня перевірка факту отримання головою СБУ подарунка на предмет того, чи він не перевищує граничну допустиму вартість, вказану у статті 23 закону «Про запобігання корупції». Відповіді поки редакція не отримала.

Раніше «Схеми» показали, як на святкування 70-го дня народження Григорія Суркіса 4 вересня до готелю «Інтерконтиненталь» з’їхалися представники різних політичних поколінь, включно з представниками нової влади. Серед гостей були колишній голова СБУ, три колишні президенти, олігархи та народні депутати, а також наближені до Володимира Зеленського нинішній голова СБУ Іван Баканов і перший помічник президента Сергій Шефір.

За чотири дні до того президент Зеленський анонсував «гучну історію, яка дуже погано закінчиться», про фінансування партії «ОПЗЖ», одним із лідерів якої є кум російського президента Володимира Путіна Віктор Медведчук, а офіційним спонсором цієї політсили і обраним депутатом є Григорій Суркіс.

Сам Іван Баканов пояснив, що на ювілеї народного депутата він «вивчав оперативну обстановку». Згодом сам ювіляр Григорій Суркіс заявив, що запросив голову СБУ на свято як друга.

Святкування ювілею бізнесмена та народного депутата Григорія Суркіса розпочалося вдень 4 вересня і тривало близько 10 годин у елітному готелі «Інтерконтиненталь» у центрі столиці.

Григорій Суркіс разом із братом Ігорем навесні став фігурантом розслідування «Схем» «П. дав добро» про одну з найбільших афер в енергетиці часів президента Петра Порошенка. Журналісти оприлюднили записи телефонних розмов, на яких бізнесмен і ексдепутат Дмитро Крючков, який підозрюється НАБУ в розкраданні сотень мільйонів гривень коштів напів державних обленерго, отримував вказівки від братів-бізнесменів Ігоря та Григорія Суркісів.

НАБУ вже двічі допитувало Суркісів, досліджуючи їхню роль у корупційній оборудці. Сам Григорій Суркіс у травні цього року свою причетність до афери заперечив.

…

Чинний голова МВС Арсен Аваков, колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та ексгенеральний прокурор Юрій Луценко також були на святкуванні 70-річчя Григорія Суркіса – народного депутата від  «Опозиційної платформи – За життя», соратника Віктора Медведчука та фігуранта антикорупційних розслідувань. Раніше журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Епоха Суркіса» показали, як на свято Суркіса зібралися представники всіх поколінь української політики: три колишні президенти, три олігархи та наближені до Зеленського очільник СБУ Іван Баканов і перший помічник президента Сергій Шефір.

Гройсман, Луценко та Аваков найімовірніше залишили святкування в автомобілях через підземний паркінг, тому журналістам не вдалося зафіксувати їх на відео – на відміну від більшості інших ВІП-гостей. Утім, цю інформацію редакції підтвердили три незалежні джерела.

«Схеми» звернулися за коментарем до чинного голови Міністерства внутрішніх справ України Арсена Авакова з проханням пояснити, з яких причин він відвідував ювілей Григорія Суркіса.

Аваков у відповідь повідомив, що є головою фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України, а у підконтрольних йому відомствах розслідувань стосовно Суркіса немає. 

Сам Григорій Суркіс не захотів по суті відповісти на запитання Радіо Свобода, надіслані йому двічі через прес-службу та на мобільний.

Раніше «Схеми» показали, як на святкування 70-го дня народження Григорія Суркіса 4 вересня до готелю «Інтерконтиненталь» з’їхалися представники різних політичних поколінь, включно з представниками нової влади. Серед гостей були колишній голова СБУ, три колишні президенти, олігархи та народні депутати. А також наближені до Володимира Зеленського нинішній голова СБУ Іван Баканов і перший помічник президента Сергій Шефір.

За чотири дні до того президент Зеленський анонсував «гучну історію, яка дуже погано закінчиться» відносно фінансування партії «ОПЗЖ», одним із лідерів якої є кум російського президента Володимира Путіна Віктор Медведчук, а офіційним спонсором цієї політсили і обраним депутатом є Григорій Суркіс.

Примітно, що Іван Баканов пояснив, що на ювілеї народного депутата він «вивчав оперативну обстановку». А згодом сам ювіляр Григорій Суркіс заявив, що запросив голову СБУ на свято як друга.

Святкування ювілею бізнесмена та народного депутата Григорія Суркіса розпочалося вдень 4 вересня і тривало близько 10 годин у елітному готелі «Інтерконтиненталь» у центрі столиці.

Григорій Суркіс разом із братом Ігорем навесні став фігурантом розслідування «Схем» «П. дав добро» про одну з найбільших афер в енергетиці часів президента Петра Порошенка. Журналісти оприлюднили записи телефонних розмов, на яких бізнесмен і ексдепутат Дмитро Крючков, який підозрюється НАБУ в розкраданні сотень мільйонів гривень коштів напівдержавних обленерго, отримував вказівки від братів-бізнесменів Ігоря та Григорія Суркісів.

НАБУ вже двічі допитувало Суркісів, досліджуючи їхню роль у корупційній оборудці. Сам Григорій Суркіс у травні цього року свою причетність до афери заперечив.

 
…

Глава Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков прийняв відставку трьох заступників глави Національної поліції. Про це повідомляє пресслужба МВС.

Звільнено було керівника кримінальної поліції генерала поліції другого рангу В’ячеслава Аброськіна, начальника Головного слідчого управління генерала поліції третього рангу Віталія Невгада та начальника Департаменту захисту економіки генерала поліції третього рангу Ігоря Купранця.

Іншими наказами на посаду керівника кримінальної поліції міністр призначив генерала поліції третього рангу Євгена Коваля, а заступником голови Національної поліції – керівником Головного слідчого управління Максима Цуцкірідзе.

Верховна Рада України 29 серпня схвалила склад нового уряду, свою посаду зберегли двоє міністрів з попереднього складу – міністр фінансів України Оксана Маркарова та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Перед затвердженням Авакова у партії «Слуга народу» заявляли, що він може залишитися на посаді «на випробувальний термін» і під «особисте зобов’язання президента».

28 серпня активісти під будівлею Офісу президента вимагали не призначати Авакова на посаду міністра внутрішніх справ у новому уряді. Також низка громадських організацій виступили зі спільною заявою з цього приводу.

Арсен Аваков у кріслі голови МВС перебуває з лютого 2014 року.
…

Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти послів п’ятьох іноземних держав.

Мова йде про послів Естонії – Каймо Кууска, Франції – Етьєна де Понсена, Австрії – Гернота Пфандлера, Нідерландів – Йоганнеса Германна Адріануса де Мола, Великої Британії – Мелінди Сіммонс.

В Офісі президента зазначили, що Зеленський поспілкувався з усіма послами. Зокрема, у розмові з представником Нідерландів він «висловив вдячність нідерландській стороні за конструктивну позицію у цьому питанні та готовність належним чином покарати винних у збитті літака рейсу MH17».

Під час розмови з послом Австрії Зеленський подякував Відню за допомогу в реабілітації дітей учасників бойових дій на Донбасі. За його словами, таку допомогу від Австрії отримали близько 500 дітей.
…

Активісти руху «Чесно» зафіксували неперсональне голосування з боку представниці фракції партії «Слуга народу» Олени Копанчук.

«Вона кнопкодавила сьогодні о 13:32 під час голосування за законопроєкт про внесення змін до закону «Про будівельні норми» щодо удосконалення нормування у будівництві (№1052) за основу», – розповіли активісти.

Копанчук – переможець виборів на мажоритарному окрузі номер 189 у Хмельницькій області.

10 вересня активісти руху «Чесно» зафіксували факт неперсонального голосування з боку позафракційного народного депутата-мажоритарника Олександра Ковальова.

11 вересня голова Верховної Ради та перший номер у списку виборчому списку «Слуги народу» Дмитро Разумков назвав дії колеги «неприпустимим».

Втім, того ж дня активісти повідомили про інший випадок «кнопкодавства». Ще 3 вересня за свого колегу голосував член фракції партії «Слуга народу» Сергій Литвиненко.

На початку вересня Верховна Рада надіслала до Конституційного суду України законопроєкт про дострокове припинення повноважень народного депутата у випадку доведеного судом «кнопкодавства» та відсутності парламентаря на певній кількості засідань Ради.
…

Військова прокуратура відкрила кримінальне провадження через пожежу та детонацію боєприпасів на військовій базі в Калинівці.

Провадження відкрите за статтею 425 Кримінального кодексу України («недбале ставлення до військової служби»).

«Попередньо встановлено, що близько 11:40 11 вересня 2019 року на технічній території 48 арсеналу, що розташований у місті Калинівка Вінницької області, у районі відкритого майданчика відбулося близько шести вибухів боєприпасів, які підлягали утилізації. Можлива причина –займання сухої трави у результаті чого відбулася почергова детонація поодиноких боєприпасів, що лежали на землі», – розповіли в прокуратурі.

Міністерство оборони України інформувало, що 11 вересня на ділянці підриву нерозірваних боєприпасів технічної території бази зберігання поблизу селища Калинівка сталася пожежа внаслідок чого зафіксовані шість вибухів боєприпасів. За даними відомства, унаслідок інциденту ніхто не постраждав.

Востаннє пожежа і вибухи на складах боєприпасів біля Калинівки сталися 26 вересня 2017 року. Тоді через це з Калинівки і прилеглих сіл евакуювали понад 30 тисяч людей, були травмовані дві людини.

 
…

За інформацією Москалькової, вона і Денісова «обмінялися списками щодо громадян, які потребують гуманітарної підтримки»
…

Котов був одним із тих активістів, які допомагали морякам передачами в московському СІЗО.
…

«Йдеться про порушення низки статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод»
…

Сторона захисту звільненого з російського ув’язнення українського активіста Володимира Балуха має намір продовжувати оскарження вироку російського суду, розповіла проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Ольга Дінзе.

«Ми будемо оскаржувати вирок суду в касаційному порядку. Наші дії в цьому напрямку триватимуть. Його участь при цьому необов’язкова. Він сам підпише касаційну скаргу, і ми її надішлемо», – сказала Дінзе.

За її словами, їй також невідомо, на якій саме підставі звільнили Балуха, «і це ще належить з’ясувати».

7 вересня в рамках обміну в Україну повернулися 35 утримуваних Росією українців, у Росію передали 35 російських і українських громадян, яких в Україні судили за різні кримінальні злочини.

У ході обміну були звільнені Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Едем Бекіров, Євген Панов, Павло Гриб, Станіслав Клих, Микола Карпюк, Роман Сущенко, Артур Панов, Олексій Сизонович, а також захоплені в листопаді 2018 року українські моряки.
…

У Запоріжжі 10 вересня відбулася акція на підтримку українських політв’язнів, що утримуються в Росії. В рамках заходу на площі Маяковського було встановлено 86 символічних капканів. Поряд із ними розміщений інформаційний стенд із прізвищами політв’язнів. Також у рамках заходу усі охочі могли написати листа підтримки політв’язням. 

«Усі знають хорошу новину, що 11 політв’язнів, 24 моряка вже звільнили. Це чудово, але це лише маленька частинка тих людей, що зараз знаходяться в тюрмах Кремля по зовсім несправедливих, сфабрикованих звинуваченнях. І зараз переважна частина з цього списку, що ми привезли – це кримські татари. Їх переслідують у першу чергу за релігійну приналежність, їхню громадянську активність. Тільки в справі кримських мусульман у нас зараз в’язнями Кремля є 64 людини», – розповіла представниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова. 

У рамках акції також відбулася спеціальна пресконференція для ЗМІ. Зокрема, з медіа поспілкувався колишній політв’язень, заступник Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров, який поділився своєю історією. 

«Стаття, яку мені інкримінували, була ведена в Кримінальний кодекс Російської Федерації, як зміна і доповнення, вже після анексії Криму. В рамках кримінальної справи слідчий надумав проводити судово-психіатричну експертизу. З’ясувавши у адвокатів, що ця експертиза не обов’язкова при даній статті, я від неї відмовився. Потім рішенням суду вирішили все-таки її провести в примусовому порядку. І я в примусовому порядку 21 день провів у психіатричній лікарні у Сімферополі…Сам факт перебування в психіатричній клініці без обмеження контакту з хворими я розцінюю як засіб тиску на психіку, метод тиску на волю людини і як одне велике катування», – розповів Ільмі Умеров. 

Запоріжжя – це п’яте місто України, де проводиться акція «В’язні Кремля». Стартувала вона 13 серпня в Одесі. Організатори акції – Українська гельсінська спілка з прав людини, Медійна ініціатива за права людини, Об’єднання родичів в’язнів Кремля, кампанія #SaveOlegSentsov, Кримська правозахисна група, Крим-SOS та інші. 

У Росії утримують ще 113 громадян України, 89 із них – це представники кримськотатарського народу, повідомила вранці 10 вересня уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова. 

7 вересня відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною і Росією, внаслідок якого до Києва повернулися 24 полонених українських моряків і 11 політв’язнів, зокрема Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух. 

Після цього президент України Володимир Зеленський заявив, що звільнення кримськотатарських активістів із російського ув’язнення стане другим етапом українсько-російського обміну.
…

Верховна Рада 10 вересня в першому читанні підтримала законопроєкт, згідно з яким Національне антикорупційне бюро та Державне бюро розслідувань отримують право самостійно здійснювати прослуховування чиновників.

За це рішення проголосували 297 народних депутатів. Фракції «Європейська солідарність» і «Опозиційна платформа – За життя» законопроєкт не підтримали. Депутати проголосували також за скорочення вдвічі терміну підготовки документу до другого читання.

29 серпня президент України Володимир Зеленський вніс законопроєкт №1009, що пропонує надати НАБУ і ДБР право самостійно здійснювати прослуховування. Документ передбачає вилучення з Кримінального процесуального кодексу та закону про статус народного депутата норми, що забороняє без згоди Верховної Ради здійснювати обшук народного депутата, огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також втручатися в таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції.

3 жовтня 2017 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №6232 про внесення змін до низки кодексів, який запускає судову реформу. Депутат із фракції «Радикальної партії» Андрій Лозовий подав, а парламент підтримав поправки, які передбачають, що всі процесуальні рішення, які тою чи іншою мірою обмежують права громадян, мають погоджувати у процесуального керівника і у слідчого судді, який ці клопотання розглядає. Також закон обмежував термін розслідування трьома місяцями замість шести.
…

Голова комітету ПАРЄ з юридичних питань та прав людини Торхілдур Сунна Айварсдоттір заявила 9 вересня, що вітає обмін полоненими між Україною та Російською Федерацією, повідомляється на сайті асамблеї.

Водночас, за словами чиновниці, Володимир Цемах як особа, що цікавить слідчих у справі щодо спуску рейсу MH17, повинен залишатися доступним нідерландським органам, які розслідували цю справу.

«Те, що Україна дозволила пану Цемаху поїхати до Росії, не означає, що йому більше не потрібно співпрацювати у розслідуванні цієї жахливої події. Росія є державою-членом Ради Європи і як така юридично зобов’язана боротися з безкарністю », – зазначила Айварсдоттір.

За її словами, у жовтні комітет з юридичних питань призначить доповідача, який висловить оцінку прогресу у розслідуванні згаданої справи.

Володимир Цемах був однією із переданих російській стороні осіб у рамках обміну 7 вересня.

Це – колишній «командир ППО» угруповання «ДНР» у місті Сніжне, поблизу якого був збитий малайзійський «Боїнг» рейсу MH17. У міжнародній Спільній слідчій групі (JIT), що займається розслідуванням цієї справи, називають Цемаха «цікавою людиною для слідства».
…

Син одного з фігурантів «справи українських диверсантів» Володимира Дудки Ілля повідомив про погіршення стану здоров’я батька. Про це він сказав у розмові з російською службою Радіо Свобода.

За його словами, у Володимира Дудки в сімферопольському СІЗО виразка шлунка, аденома простати, з’явився пісок в нирках, він відчуває постійні болі. При цьому, за словами сина і адвокатів засудженого, за три роки Дудка жодного разу не отримував кваліфікованої медичної допомоги.

Джерело Радіо Свобода також повідомило, що в особистій неформальній бесіді один із слідчих у цій справі зізнався в тому, що обвинувачених у «справі українських диверсантів»  довелося посадити за «наказом згори».

Раніше стало відомо, що Верховний суд Росії призначив на 15 жовтня розгляд апеляційної скарги на вирок підконтрольного Росії Севастопольського міського суду у «справі українських диверсантів» Володимира Дудки і Олексія Бессарабова.  Для цього їх мають етапувати із Сімферополя до Москви.

Севастопольський міський суд 4 квітня засудив фігурантів «справи українських диверсантів» Володимира Дудку та Олексія Бессарабова до 14 років в’язниці. Суд також призначив штраф Дудці – в розмірі 350 тисяч рублів (близько 150 тисяч гривень), Бессарабову – 300 тисяч рублів (125 тисяч гривень).

9 листопада 2016 року в Севастополі затримали співробітників кримського аналітичного центру «Номос» Дмитра Штиблікова і Олексія Бессарабова, а також їхнього близького друга Володимира Дудку. Усіх трьох звинуватили в підготовці диверсій в анексованому Криму на замовлення української розвідки.

16 листопада 2017 року Севастопольський міський суд засудив Штиблікова до 5 років колонії суворого режиму і до штрафу в розмірі 200 тисяч рублів (95 тисяч гривень).

31 липня 2018 року підконтрольний Кремлю Севастопольський міський суд продовжив арешт на шість місяців севастопольцям Володимиру Дудці та Олексію Бессарабову.

У Службі безпеки України повідомили, що затримані в Криму громадяни України не є ні співробітниками, ні контактерами з боку СБУ.
…

9 вересня в Музеї окупації Латвії відкрилася виставка «Мистецтво з-за ґрат», на якій представлені двадцять малюнків українського журналіста «Укрінформу» Романа Сущенка, незаконно ув’язненого Кремлем у 2016 році і звільненого 7 вересня 2019 року.

Малюнки були зроблені під час його ув’язнення у в’язниці «Лефортово» в Москві. Сущенко використовував лише доступні йому матеріали для малювання – лушпиння цибулі, буряковий сік, чай, пральний порошок та кетчуп.

Відкриваючи виставку голова правління Музею окупації Латвії Валтерс Ноллендорфс зазначив, що малюнки українського журналіста, зроблені ним у в’язниці, свідчать про те, як свобода духу допомагає вижити людині в неволі.

«Ці малюнки подібні до робіт латиського художника Курта Фрідріхсона, який був засланий до Сибіру і там також малював. В контексті свободи, хочу зазначити, що важлива не лише свобода індивідуальна, свобода духу, але й свобода нації. Латишів та українців поєднує те, що обидва народи знають ціну свободи і усвідомлюють, що за неї треба боротися», – зазначив  Наллендорф.

Посол України в Латвії Олександр Міщенко наголосив, що під час підготовки виставки у Ризі, Роман Сущенко ще був ув’язнений, на момент презентації він вже на волі.

«Справа Сущенка показує, якщо міжнародна спільнота сильна і єдина, то кожна окупація, кожний полон завершується звільненням. Вона може бути п’ятдесят років, як у Латвії. Ми зараз почали свій відлік часу – шостий рік окупації Криму, але ми віримо, що вона закінчиться», – наголосив український дипломат.

Колега Романа Сущенка, власний кореспондент «Укрінформу» в країнах Балтії Олег Кудрін нагадав, що десятки українських політв’язнів продовжують перебувати в російських в’язницях і закликав присутніх продовжувати боротьбу за їхнє звільнення.

«Я робив розлогі інтерв’ю з Романом Сущенком і спостерігав, як він мінявся за ці майже три роки ув’язнення, як він зростав, можна сказати, вглиб і вгору. Перебування у в’язниці, самозаглиблення взагалі дуже змінює людину. Придивіться до цих малюнків, намагайтеся через них торкнутися його души, ви станете він цього трохи мудрішими і світлішими», – наголосив журналіст.

До присутніх на презентації у Ризі звернулася з відеозверненням дочка Романа Сущенка Юлія Сущенко. Вона подякувала за підтримку і пообіцяла, що незабаром її батько особисто приїде до Латвії. Було також зачитано лист Сущенка відвідувачам презентації виставки.

Виставка організована Посольством України в Латвії спільно з «Товариством підтримки України». Присутні виступили з фотоакцією, вимагаючи звільнення політичних в’язнів Кремля.

Малюнки Романа Сущенка вже демонструвались на виставках у Києві, Брюсселі, Варшаві, Парижі, Кишиневі, заплановані виставки у Гданську та Страсбурзі.

7 вересня, між Україною та Росією відбувся обмін у форматі 35 на 35. До України повернулися 11 незаконно засуджених у Росії співгромадян, а також 24 моряки, яких Росія захопила в районі Керченської протоки у листопаді 2018 року.
…

Президент Франції Емманюель Макрон і президент Росії Володимир Путін обговорили обмін утримуваними між Кремлем і Києвом і зійшлися на думці, що він надає поштовху переговорам з «врегулювання конфлікту на сході Україні». Таких висновків вони дійшли у телефонній розмові 8 вересня.

«Двоє президентів підтвердили, що поточна ситуація дозволяє провести в найближчі кілька тижнів саміт у Нормандському форматі в Парижі», – йдеться в заяві пресслужби президента Франції.

У Кремлі, своєю чергою, підкреслили, що співрозмовники в розмові зійшлися на безальтернативності Мінських угод для «врегулювання конфлікту».

Читайте також: МЗС Росії назвало обмін сигналом для реалізації «Мінська» і виведення відносин із Україною з «глухого кута»

«Вони (Путін і Макрон – ред.) ще раз підтвердили намір продовжити конструктивну спільну роботу в рамках нормандського формату», – йдеться в заяві пресслужби президента Росії.

Крім того, Путін і Макрон, за заявами їхніх адміністрацій, обговорили тему Ірану та збереження ядерної угоди 2015 року.

7 вересня рамках обміну до України повернулися 35 утримуваних росіянами українців – політв’язнів і військовополонених, до Росії передали 35 її та українських громадян.

За даними уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, Росія утримує ще 110 громадян України на своїй території і в окупованому нею Криму.

Крім того, за даними Служби безпеки України, ще 227 українців утримують бойовики зі складу російських гібридних сил на окупованій частині Донбасу.

Читайте також: Зеленський і Путін знову говорили телефоном​

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.
…

Щонайменше шість країн вже заявили, що не визнають так звані муніципальні вибори, які Росія проводить в анексованому Криму в той же день, що й на своїй території.

Відповідні заяви оприлюднили міністерства закордонних справ Латвії, Литви, Естонії, Румунії, Грузії та Польщі або їхні очільники.

Зокрема міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу зазначив, що його країна не визнає вибори в Криму та Севастополі.

«Я підтверджую нашу рішучу підтримку суверенітету та територіальної цілісності України», – йдеться в заяві глави дипломатичного відомства Естонії.

Схожі заяви поширили колеги Рейнсалу з Литви та Латвії – Лінас Лінкявічус та Едгарс Ринкевич.

МЗС Польщі, своєю чергою, нагадали, що Росія порушила міжнародне право, анексувавши Крим, що підтверджує резолюція Генеральної асамблеї ООН 68/262 від 27 березня 2014 року.

«В такому контексті Польща визнає незаконними дії російської влади в окупованому Криму та вважає результати будь-яких «виборів» (на території півострова – ред.) недійсними», – йдеться в заяві міністерства.

Крім того, дипломатичне відомство Польщі принагідно звернуло увагу на «тривале погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму», зокрема арешти кримських татар.

«Ми закликаємо до міжнародної солідарності у протистоянні таким діям Російської Федерації на анексованому півострові», – підсумовують у МЗС Польщі.

8 вересня МЗС України закликало міжнародних партнерів дати принципову оцінку організації і проведенню Росією так званих «місцевих виборів» в тимчасово окупованому Криму

Раніше у пресслужбі Представництва Європейського Союзу в Україні на запит проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії відповіли, що Європейський союз не визнає проведені 8 вересня російською владою в Криму і Севастополі вибори депутатів парламентів і місцевих рад.

Читайте також: Росія провела «єдиний день виборів» і в анексованому Криму. ЄС не визнає​

8 вересня на території анексованого Росією півострова пройшло «голосування» до російського парламенту Криму і в місцеві органи влади.

Прокуратура Автономної Республіки Крим закликала жителів півострова не брати участь в цих «виборах».

Офіційний Київ та країни Заходу неодноразово заявляли, що не визнають законності проведення Росією будь-яких виборів в анексованому Криму.
…

Генеральний секретар Організації об’єднаних націй Антоніу Ґутерріш привітав обмін утримуваними між Києвом та Москвою і висловив надію на подальше врегулювання війни. Про це йдеться в заяві речника Ґутерріша Стефана Дуджарріка.

«Він (Ґутерріш – ред.) сподівається, що ця важлива гуманітарна подія може послужити позитивним кроком до зміцнення загальної впевненості та посилення сталого та конструктивного діалогу на всіх рівнях з розрахунком на торування шляху до остаточного врегулювання конфлікту у Східній Україні», – йдеться в заяві.

Крім того, Ґутерріш закликав усі причетні сторони «до подальших дій у тому ж дусі, аби забезпечити тривалий імпульс зусиллям, які заради досягнення миру докладають «нормандська четвірка», Тристороння контактна група, ОБСЄ та інші залучені, в тому числі забезпечення сталого припинення вогню, полегшення гуманітарної ситуації вздовж лінії зіткнення та уможливлення прогресу в імплементації Мінських угод».

Читайте також: Держдепартамент США закликав Росію звільнити й решту політв’язнів, в тому числі кримських татар​

У рамках обміну до України повернулися 35 утримуваних росіянами українців – політв’язнів і військовополонених, до Росії передали 35 її й українських громадян, яких в Україні судили за різні кримінальні злочини, аж до державної зради.

За найновішими даними уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, Росія утримує ще 110 громадян України на своїй території і в окупованому нею Криму.

Крім того, за даними Служби безпеки України, ще 227 українців утримують бойовики зі складу російських гібридних сил на окупованій частині Донбасу.
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби 14 разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, в результаті цих обстрілів ніхто з українських військових не постраждав.

«Противник обстрілював позиції підрозділів об’єднаних сил із забороненої Мінськими угодами зброї. Крім того, застосовував гранатомети різних систем та стрілецьку зброю».

За даними штабу, від початку поточної доби проросійські бойовики режим припинення вогню не порушували.

В угрупованні «ДНР» звинуватили ЗСУ в обстрілі Ясинуватої напередодні, в угрупованні «ЛНР» інформації щодо обстрілів за минулу і поточну добу не оприлюднюють.

Обстріли в зоні конфлікту на Донбасі тривають, попри оголошене там від 21 липня перемир’я. Сторони звинувачують одна одну в порушеннях режиму тиші.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

 
…

В організаціях української діаспори, зокрема в Північній Америці, привітали 7 вересня повернення з Росії групи українських в’язнів, що відбулося раніше того дня в рамках обміну утримуваними з Росією і закликали посилити міжнародний тиск на Москву для звільнення й інших.

Український конгресовий комітет Америки, що представляє українців у США, привітав як «героїв України» 35 українців, які, як мовиться в його заяві, були незаконно ув’язнені в Росії.

«Ми вітаємо зусилля президента України і всіх, хто невтомно працював задля цього звершення», – мовиться в заяві.

«УККА продовжує закликати до негайного звільнення всіх українських в’язнів, нелегально утримуваних за російськими ґратами», – додали в організації.

«Тільки шляхом невпинного скоординованого міжнародного тиску, включно з посиленням санкцій ЄС і США, можна змусити Росію відповісти за порушення міжнародного права і забратися геть із суверенної території України», – наголосили в УККА.

А в Конгресі українців Канади, привітавши звільнення українських громадян і моряків, додали: «Ми й далі занепокоєні долею багатьох українських політичних в’язнів, яких продовжують незаконно утримувати в російському ув’язненні».

«Незважаючи на нинішній обмін, Росія продовжує вести агресивну війну проти України. КУК закликає Канаду і її союзників домагатися від російської влади негайного звільнення всіх політичних в’язнів із України, які й далі залишаються незаконно ув’язненими в російських в’язницях. Необхідне значне збільшення тиску міжнародної спільноти, зокрема й Канади, на Росію, щоб домогтися свободи для всіх українських політичних в’язнів, яких незаконно ув’язнила Росія», – наголосили в організації.

Раніше 7 вересня в рамках обміну до України повернулися 35 утримуваних росіянами українців – 11 політв’язнів і 24 військовополонених моряків; до Росії передали 35 російських і українських громадян, яких в Україні судили за різні кримінальні злочини, від пов’язаних із тероризмом до зради Батьківщини тощо.
…

Віктор Медведчук не був залучений до процесу обміну утримуваних громадян між Україною і Росією – голова СБУ
…

Росія утримує ще 110 громадян України на своїй території й в анексованому нею Криму, повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

Вона сказала про це в аеропорту «Бориспіль», куди 7 вересня повернулися звільнені Росією українці.

«Не обмін – звільнення, звільнимо всіх, у наших списках – це 110 осіб у Росії й окупованому нею Криму», – сказала Денісова.

Про те, що робота над звільненням всіх утримуваних у Росії українців триває, повідомив і міністр закордонних справ Вадим Пристайко.

«Сьогодні хороший день. Сенцов, Сущенко, Балух, Кольченко, Гриб, моряки та інші наші нарешті з нами! Але не всі. Продовжуємо роботу, хоч як це складно. Результат того вартий – повернуті друзі», – написав Пристайко у твітері.

Тим часом, за даними Служби безпеки України, підтримувані Росією бойовики на Донбасі утримують 227 українців.

7 вересня 2019 року відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною та Росією. Літак із 35 українцями приземлився в київському аеропорту «Бориспіль». У цей же час в московському «Внукові» сів російський борт із, ймовірно, 35 особами. Точний список у Кремлі пообіцяли оприлюднити пізніше.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся останній наразі масштабний обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 на 74». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.
…