Кореспондент агентства «Укрінформ» Олександр Сущенко після повернення із російського ув’язнення збирається повернутися до журналістики.

«Звичайно, я й нікуди не йшов від неї (журналістики – ред.). Повернуся в рідне агентство «Укрінформ», – розповів Сущенко журналістам  в аеропорту «Бориспіль».

Він заявив, що хоче «поспілкуватися з колегами, обійнятися з друзями, поїхати на могилу до батька», який помер на початку березня 2018 року, коли його син перебував під арештом у Росії.

Інший звільнений українець Олександр Кольченко після п’яти років у в’язниці висловив бажання продовжити навчання в Таврійському національному університеті.

«[Буду вчитися] за тією ж спеціальністю – туризм. [Буду] агентом з організації туризму», – розказав Кольченко.

У відповідь на питання Радіо Свобода, чи збирається він повертатися до анексованого Росією Криму, він заявив: «Коли [президента Росії Володимира] Путіна повалять – обов’язково».

7 вересня 2019 року відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною та Росією. Літак із 35 українцями приземлився в київському аеропорту «Бориспіль».
Російські спецслужби затримали Олександра Кольченка разом із режисером Олегом Сенцовим та ще двома людьми в анексованому Криму в травні 2014 року. Суд засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обвинувачені свою провину не визнали.
Романа Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали у Москві співробітники ФСБ Росії у вересні 2016 року за звинуваченням у роботі на військову розвідку України. Українські спецслужби це заперечують, а правозахисники називають справу проти нього політично мотивованою. Сущенку дали 12 років за ґратами. 

…

Речник президента Росії Дмитро Пєсков привітав обмін утримуваними особами між Москвою і Києвом.

«Обмін відбувся. Ми вітаємо і раді, що російські громадяни повернулися додому», – заявив речник Володимира Путіна.

Пєсков, зокрема, підтвердив, що в Росію прибув головний редактор «РИА Новости Україна» Кирило Вишинський, проте інших учасників обміну не назвав.

«Списки підуть пізніше», – заявив він.

Раніше у московському аеропорту «Внуково» приземлився російський урядовий літак з особами, звільненими в рамках обміну. Український борт приблизно в той же час сів в аеропорту «Бориспіль» під Києвом.

В Україну прибули 35 громадян. У Росію, за попередніми даними, також вилетіло 35 осіб.

 
…

Центральна виборча комісія затвердила обсяг видатків за бюджетною програмою «Відшкодування витрат політичним партіям, повʼязаних із фінансуванням їх передвиборної агітації на виборах народних депутатів України» на суму 467 мільйонів 327,7 тисяч гривень.

Таке рішення було ухвалено на засіданні ЦВК 6 вересня, повідомляється на сайті установи.

За законом «Про політичні партії», право на відшкодування з бюджету витрат за передвиборчу агітацію мають партії, які на чергових або позачергових виборах до Верховної Ради «взяли участь у розподілі депутатських мандатів», тобто пройшли до парламенту.

У Верховній Раді дев’ятого скликання це партії «Слуга народу», «Опозиціна платформа – За життя», «Європейська солідарність», «Голос» і «Батьківщина».
…

За його словами, помилувані громадяни Росії перебувають «уже в пункті збору»
…

Віталій Кличко, обраний мером Києва у травні 2014 року, був призначений головою КМДА в червні того ж року
…

Правління Національного банку вбачає в подіях навколо колишньої очільниці НБУ загрозу не лише для неї, а й для всіх, хто причетний до проведення реформ в Україні – таку думку висловила заступниця голови НБУ Катерина Рожкова в коментарі Радіо Свобода.

Вона додала, що останнім часом не відчуває тиску на себе особисто, однак керівництво НБУ занепокоєне ситуацією навколо колишньої колеги.

«Крім всього цього, ми бачимо в цьому загрозу для всіх людей, які працюють у напрямку реформування нашої держави. Оскільки вони залишаються незахищеними, фактично втілюючи позицію держави, політику держави, зобов’язання держави. як це було з Валерією (Гонтаревою – ред.), і за реалізацію цих реформ наша держава отримувала транші міжнародних донорів. Сьогодні Валерія лишилася сама і під тиском. Я вважаю, що це не може бути толеровано будь-ким, ніякою державною інституцією і державою в цілому», – сказала Рожкова.

Вона додала, що спілкувалася з Валерією Гонтаревою після автомобільної аварії, і та «почувається, як може почуватися людина після автомобільної аварії і після звістки про те, що були акти вандалізму щодо її сім’ї».

Зранку 5 вересня колишня голова Національного банку України повідомила, що в Києві підпалили автомобіль її невістки – також Валерії Гонтаревої. У поліції інцидент наразі не кваліфікували.

За тиждень до цього ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Гонтарева вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови Національного банку.

Наприкінці червня Гонтарева заявляла, що сприймає як «погрози» їй слова українського бізнесмена Ігоря Коломойського, який у травні в інтерв’ю Bihus.info сказав, що «ми її (Гонтареву – ред.) привеземо, якщо треба буде… Приватним порядком». Згодом вже іншому виданню – журналу НВ, Коломойський заявив, що «не йшлося про те, щоб її просто вивезти», але щоб зробити це лише за згодою Гонтаревої.

Валерія Гонтарева була головою НБУ з червня 2014-го до березня 2018 року.
…

Цивільна дружина народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Тараса Козака Наталія Лавренюк має спільний нафтовий бізнес у Росії з подружжям Оксани Марченко і Віктора Медведчука і численне майно в Україні, водночас парламентар не згадує про неї у своїй декларації. Про це йдеться в розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «У російському бізнесі тільки дівчата».

Уродженка Львова з українським і російським паспортами Наталія Лавренюк має 25-відсоткову частку в компанії «НЗНП Трейд», яка бурить нафтові свердловини в Ханти-Мансійському автономному окрузі Росії. Дані про це містяться у реєстрі юридичних осіб Росії.

Дружина народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука Оксана Марченко контролює в цій компанії 61%. Це – частка кіпрської компанії Ventolor Holding LTD, якою одноосібно володіє українська телеведуча через фірму TUMILLON INVESTMENTS LTD.

В Україні Наталія Лавренюк значиться власницею приватного підприємства «Лілія», яке, згідно з даними джерел «Схем» у податковій, не приносить їй доходів. Водночас журналісти виявили у неї 12 квартир у Києві та Львові і ще з десяток земельних ділянок на Київщині. Сукупно за останні 14 років офіційні доходи Лавренюк склали близько 5 мільйонів гривень – якими навряд чи можна пояснити наявність цих квадратних метрів нерухомого майна, мовиться у розслідуванні.

За даними «Схем», Наталія Лавренюк – постійна супутниця народного депутата Тараса Козака в закордонних відрядженнях щонайменше з 2005-го. Вони разом мандрували до Росії та Європи: літаками, автобусами й машинами. Спільних перельотів протягом 10 років журналісти нарахували понад 100 – це Париж, Ніцца, Флоренція, Рим, Лондон, Цюрих, різні курортні острови.

У вересні 2018 року, як зафіксували журналісти, вона прилетіла до Києва в компанії бізнесмена Нісана Моісеєва, а також депутата і соратника Медведчука Тарас Козака. Літаком, який здійснював рейс, за спостереженням «Схем», користується Козак.

Крім того, партнерка родини Медведчука в Росії Лавренюк виявилась матір’ю дитини Тараса Козака, що підтвердив він сам.

Ні дитину, ні Лавренюк, ні оформлене на неї бізнес в Росії та майно в Україні депутат в декларацію не вніс. Приховування відомостей про особу, з якою декларант перебуває у фактичних шлюбних відносинах, і недекларування оформленого на неї майна та бізнесу – це злочин, кажуть антикорупційні юристи.

«Якщо є факти спільних подорожей, якщо відомо, що є неповнолітні діти, але немає в нас в декларації задекларовано – наприклад, особи, з якою така дитина, з якою були подорожі як члена сім’ї, або особи, з якою не укладено шлюб, але є спільне проживання, – то можна говорити, що це порушення декларування, – зазначає експертка громадської організації «Центр протидії корупції» Галина Чижик. – Що це приховування як дитини від декларування, яка мала би бути в декларації, так і умовно співмешканця чи співмешканки. Навіть якщо декларант з цією особою не жив і не ночував всі 365 днів у році. Але якщо якийсь час вони проводили спільно, якщо є спільна дитина, якщо є спільні подорожі – значить, спільні права і обов’язки є. А значить, мали би декларуватися ці люди».

Наталія Лавренюк не відповіла на питання журналістів у месенджері. Її телефон був також вимкнений.

У свою чергу, народний депутат Тарас Козак у відповідь запитав: «А що – це заборонено? (спільно літати – прим. ред.)». І зазначив: «У нас є спільна дитина».

На уточнення «Схем», чому згадок про неї немає в декларації, парламентар попросив надіслати йому письмові питання. Утім, до ефіру на них так і не відповів.

«Виходить, що депутат Козак, схоже, наслідував приклад свого давнього політичного соратника Медведчука, оформивши свою частку у спільному з ним російському бізнесі на жінку. І якщо Медведчук залучив цю схему, щоб обійти американські санкції, – можна лише припустити, що Козак так вчинив, щоб під них не потрапити», – мовиться у розслідуванні.

У вересні 2018 року «Схеми» повідомляли, що дружина Віктора Медведчука, телеведуча Оксана Марченко контролює компанію, яка перемогла в конкурсі на право видобувати нафту на Гавриківському родовищі у Ханти-Мансійському автономному окрузі Росії. Це одне з трьох найбільших російських нафтогазових родовищ. Сумарні запаси нафти оцінюють у 123,7 мільйона тонн газу – у 3 439 мільйонів кубічних метрів.

Віктор Медведчук, кум президента Росії Володимира Путіна, раніше підтвердив, що вона є власницею бізнесу в Росії.

«Моя дружина не займається бізнесом, вона володіє бізнесом, а керую бізнесом я. Чому я не можу володіти бізнесом? Тому що мої «улюблені» американці в березні 2014 року запровадили стосовно мене санкції. З цим пов’язані особливості бізнесу, який належить сьогодні родині», – заявив Медведчук в ефірі телеканалу NewsOne.

За словами кума Путіна, інформація у розслідуванні «Схем» здебільшого відповідає дійсності.

Раніше стало відомо, що протягом кінця минулого і нинішнього років соратник Медведчука Тарас Козак купив телеканал NewsOne, «112 Україна», а пізніше і Zik.
…

Американський сенатор-республіканець Рон Джонсон прогнозує, що обіцяна військова допомога обсягом 250 мільйонів доларів Україні надійде якщо не цього, то наступного фінансового року. Про це він сказав 5 вересня на брифінгу в Києві, у якому брав участь разом зі своїм колегою від Демократичної партії Крісом Мерфі після їхньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.

«Я спілкувався з президентом Трампом, я знаю думку інших членів Конгресу, ми писали листа, закликаючи витратити (на фінансову допомогу Україні – ред.) гроші з цього фінансового року. Якщо цього не відбудеться, ось сенатор Мерфі – у бюджетному комітеті, і я думаю, ми одноголосно підтримаємо надання цієї допомоги у фінансовому році-2020», – зазначив він.

Сенатор Кріс Мерфі раніше цього дня написав на своїй сторінці у твіттері, що під час свого візиту в Україну відчув «сильну тривогу» з боку Києва, що допомога не надійде.

«Ми можемо відповісти тільки, що, по-перше, ми не знаємо, що вирішить президент, але сильна підтримка обома партіями у Конгресі триватиме, незважаючи на точку зору президента», – заяив він також.

Фінансовий пакет під назвою «Ініціатива сприяння безпеці в Україні» був схвалений Конгресом США, проте адміністрація Трампа поки що не надала гроші Києву. Точні причини затримки невідомі.

Днями група американських сенаторів – республіканців і демократів – надіслала президенту США Дональдові Трампу лист із закликом без зволікання виділити 250 мільйонів доларів військової допомоги Україні.

Йдеться про кошти на підтримку безпеки України, включно з грішми на навчання, спорядження і розвідку. Із цих коштів Конгрес виділив 50 мільйонів доларів на озброєння.

Сенатори США Рон Джонсон та Кріс Мерфі 5 вересня перебувають у Києві з візитом. У фокусі їхньої уваги – антикорупційні та безпекові реформи в Україні.

 
…

Серед заступників голови Генеральної прокуратури України не буде прокурора Костянтина Кулика, заявив новий генпрокурор Руслан Рябошапка в інтерв’ю «РБК-Україна».

«Уже говорили принаймні про двох людей, яким я довіряю і яких я хотів би бачити поряд з собою. Це не Костянтин Кулик», – сказав Рябошапка.

Він додав, що в числі його заступників точно буде колишній член правління антикорупційної організації «Transparency International Україна» й заступник генерального прокурора у 2014-2016 роках Віталій Касько.

Заступник голови Офісу президента Руслан Рябошапка очолив ГПУ 29 серпня.
…

Вищий антикорупційний суд України починає роботу 5 вересня.

О 10:00 має розпочатися брифінг голови суду Ольги Танасевич. На захід запросили президента України Володимира Зеленського, голову Верховного суду Валентину Данішевську, голову Касаційного кримінального суду в складі Верховного суду Станіслава Кравченка та нового генерального прокурора Руслана Рябошапку. Радіо Свобода транслює подію наживо.

Верховна Рада ухвалила закон про Вищий антикорупційний суд у червні 2018 року. 6 березня Кваліфікаційна комісія оголосила результати конкурсу до Вищого антикорупційного суду. У ВАКС працюватимуть 38 суддів.

7 травня на перших зборах суддів Вищого антикорупційного суду із третьої спроби його головою обрана Олена Танасевич, її заступником став Євген Крук.
…

Депутат із фракції «Опозиційна платформа – За життя», кум російського президента Володимира Путіна Віктор Медведчук заявляє, що просить суд заборонити книжку журналіста й історика Вахтанга Кіпіані про Василя Стуса, бо та містить «висловлювання, які не відповідають дійсності». Про це Медведчук сказав у коментарі «Громадському».

«Якщо людина дозволяє собі висловлювання, які не відповідають дійсності, то це є предметом судового розгляду для захисту честі та гідності, я так вчиняв завжди і буду робити в майбутньому», — сказав Медведчук.

Читайте також: Книга «Справа Василя Стуса»: як радянська система зробила поета «злочинцем»

Медведчук позивається до Кіпіані щодо захисту честі, гідності й ділової репутації.

Натомість Кіпіані вважає, що позов є тиском на свободу слова.

«Є позов щодо 9 епізодів цих статей, які Медведчук вважає такими, що порочать його блискучу честь, гідність та ділову репутацію. Як на мене – це є прямим тиском на свободу слова. Тому що в цих 9 пунктах сім є так званими оціночними судженнями, тобто тут немає чого заперечувати, бо я так думаю і не збираюся відмовлятися від думки. Щодо двох – там треба говорити з адвокатами, які вважають, що треба буде доводити, що не те малося на увазі. Всі ці позови стосуються моїх оціночних суджень ролі Медведчука у судовому процесі, його особистих якостей, мотивів поведінки», – сказав журналіст.

Про те, що Медведчук подав до суду на Кіпіані, стало відомо наприкінці серпня.

За словами журналіста, перше засідання у цій справі заплановане в Дарницькому суді Києва 2 жовтня.

Йдеться про книжку «Справа Василя Стуса», опубліковану журналістом у травні.

У ній зібрані ключові документи з колишнього архіву КДБ, які пояснюють як і за що насправді судили українського дисидента. За словами Кіпіані, ця книжка не лише проливає світло на кримінальну справу, а й дає зрозуміти якою Василь Стус був людиною.

Віктор Медведчук був державним захисником українського поета Василя Стуса. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.

«Я можу дивитися в очі і говорити про те, що стосовно Василя Стуса ніякої вини: ні внутрішньої, ні зовнішньої я не відчуваю і ніколи не відчував», – заявляв політик у 2013 році в інтерв’ю Радіо Свобода.

 
…

Голова підконтрольної Кремлю виборчої комісії анексованого Криму Михайло Малишев заявив, що оголошення його в розшук на материковій Україні прокуратурою АРК ніяк не позначиться на так званих виборах, які Росія запланувала на півострові, повідомляє російське інформагентство «РИА Крым».

«Це вони, мабуть, збудилися через майбутні вибори 8 вересня. Ось мене і згадали. Ця вигадана прокуратура виправдовує необхідність власного існування подібними кроками. Мене це не хвилює, не тривожить, і ніяк не позначиться на моїй роботі. Вибори 8 вересня буде проведено», – цитує ЗМІ Малишева.

За його словами, повідомляє «РИА Крым», він не проти спілкування зі слідчими з материкової України.

«Я б із задоволенням хотів би побачити цих слідчих, які клопотали про мій розшук. Хотів би, щоб вони приїхали до Сімферополя, я знайшов би час, і ми обговорили б усі питання, які у них виникли через обвинувачення проти мене. Це було б об’єктивно і правильно. У мене ж просто немає часу до них їхати, та й небажано туди їхати», – цитує інформресурс Малишева.

Прокуратура Автономної Республіки Крим оголосила в розшук голову підконтрольного Кремлю виборчкому Криму. За інформацією відомства, йому вже повідомлено про підозру у державній зраді і посяганні на територіальну цілісність України. У відомстві не уточнили ім’я підозрюваного.

Раніше народний депутат України, співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко закликала Верховну Раду України не визнавати результати російських виборів у Криму.

Російська влада планує провести в Криму і Севастополі вибори депутатів кримського парламенту та місцевих рад 8 вересня 2019 року. В Україні, США, ЄС і низці країн світу не визнають законність проведення Росією виборів на анексованому півострові.
…

Кабінет міністрів України 4 вересня погодив звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації, підтвердив прем’єр Олексій Гончарук.

Він сказав про це на пресконференції за підсумками засідання Кабміну.

За словами Гончарука, ухвала Кабміну тепер надійде президентові Володимиру Зеленському, який ухвалить остаточне рішення.

«Незважаючи на те, що це рішення команди загалом, і остаточне рішення буде ухвалювати президент, у мене немає сумнівів, що в Києві не припинилася корупційна практика і в Києві досі існують групи впливу, які надто сильно впливають на діяльність адміністрації. Я думаю, що якщо підсилити пана Кличка сильним головою адміністрації, менеджером, який був би здатний опиратися цим всім групам впливу, то це гарно відіб’ється на інтересах киян», – сказав голова уряду.

Кандидатури на нового очільника КМДА поки що немає, додав Гончарук.

Мер Києва Віталій Кличко рішення уряду наразі не коментував.

24 липня речник тодішнього прем’єр-міністра Володимира Гройсмана Василь Рябчук повідомив, що Кабінет міністрів отримав прохання від президента Володимира Зеленського звільнити Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації. Сам мер Києва заявив, що «здаватися не буде».

Уряд Гройсмана відмовився погоджувати це рішення.

Відповідно до чинного законодавства, з одного боку, голів місцевих державних адміністрацій призначає на посаду президент України за поданням Кабінету міністрів на строк повноважень президента; в разі обрання нового президента голови місцевих держадміністрацій продовжують здійснювати свої повноваження до призначення нових голів.

Крім того, президент має право достроково припинити повноваження голів місцевих держадміністрацій тільки у двох випадках: у разі прийняття відставки голови відповідної держадміністрації чи подання прем’єр-міністра про таке дострокове припинення повноважень.

З іншого боку, через столичний статус Києва саме Київська міська державна адміністрація, на відміну від усіх інших держадміністрацій, має особливості: вона є також виконавчим органом Київської міської ради.

Конституційний суд України раніше дійшов висновку, що Київську міську державну адміністрацію може очолювати лише особа, що обрана Київським міським головою і очолює міськраду; таким чином, тільки її президент України має призначати головою Київської міської державної адміністрації.

Нині в офісі Зеленського заявляють, що це рішення Конституційного суду вже не актуальне.

Віталій Кличко, обраний Київським міським головою у травні 2014 року, був призначений головою КМДА в червні того ж року.
…

Кабінет міністрів України 4 вересня провів своє друге засідання, на якому, за повідомленням, погодив звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації.

Офіційно в уряді цю інформацію поки що не підтвердили. Віталій Кличко також інформацію не коментував.

Радіо Свобода транслює пресконференцію представників уряду щодо підсумків сьогоднішнього засідання.

Раніше член фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко в кулуарах уряду під час засідання Кабміну заявив, що рішення щодо Кличка ухвалили одноголосно.

24 липня речник тодішнього прем’єр-міністра Володимира Гройсмана Василь Рябчук повідомив, що Кабінет міністрів отримав прохання від президента Володимира Зеленського звільнити Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації. Сам мер Києва заявив, що «здаватися не буде».

Уряд Гройсмана відмовився погоджувати це рішення.

Згідно з Конституцією, голову Київської міської державної адміністрації призначає і звільняє президент за поданням уряду. Водночас відповідно до рішення Конституційного суду, Київську міську державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою.

Віталій Кличко вперше обраний Київським міським головою з 5 червня 2014 року. Посаду голови КМДА він обіймає з 25 червня того ж року.

 
…

Віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович вважає продуктивною проведену 3 вересня телефонну розмову з новим міністром енергетики та екології України Олексієм Оржелем. Сторони обговорили анбандлінг «Нафтогазу» і тристоронні газові переговори. 

«Добре мати партнера з таким відмінним послужним списком в області енергетики і енергетичних перетворень з огляду на майбутні завдання, зокрема, анбандлінг і тристоронні газові переговори», – написав європейський чиновник у твіттері.

Український міністр наразі не коментував підсумки розмови з Шефчовичем.

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» має завершити процес анбандлінгу державної компанії до кінця 2019 року за моделлю, визначеною ще в липні 2016 року і заснованою на зобов’язаннях України перед Європейським енергетичним співтовариством. 

Ініціатори змін вважають, що ефективний анбандлінг (відокремлення діяльності з транспортування природного газу від видобування і постачання природного газу та електричної енергії – ред.) допоможе створити незалежного і сертифікованого за європейськими вимогами оператора української газотранспортної системи. Існування і робота такого оператора дозволить посилити позиції і роль України у переговорному процесі з Російською Федерацією про продовження транзиту і збереження української газотранспортної системи з 2020 року.

29 серпня Верховна Рада підтримала кандидатуру Олексія Оржеля на посаду міністра енергетики та захисту навколишнього середовища.
…

Законопроект про обмеження недоторканності народних депутатів направили на підпис президенту Володимиру Зеленському. Відповідна інформація оприлюднена на сайті Верховної Ради.

На сторінці законопроекту зазначено, до документ вже підписав спікер парламенту Дмитро Разумков. Після цього законодавчий акт передали главі держави.

3 вересня Верховна Рада підтримала зміни до Конституції й обмежила недоторканність народних депутатів з 1 січня 2020 року. Ухвалений законопроєкт не скасовує статтю 80 Конституції України (народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність), але прибирає положення, яке унеможливлює притягнення парламентарів до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради.

Водночас Конституція й надалі гарантує, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
…

Дніпровський районний суд Києва 3 вересня на 60 днів продовжив домашній арешт ексглаві МОЗ Криму Петру Михальчевському, обвинуваченому в державній зраді. Про це повідомили у прокуратурі АРК.

«Суд продовжив підозрюваному запобіжний захід на 60 днів у вигляді домашнього арешту з забороною покидати місце проживання в нічний час», – мовиться в повідомленні.

Проект радіо Свобода Крим.Реалії намагаються отримати коментар Михальчевського і його захисту з цього приводу.

9 липня суд перевів Михальчевського з СІЗО під домашній арешт.

Від 8 січня 2018 року Петро Михальчевський перебував під вартою: спочатку він утримувався в СІЗО Херсона, влітку його перевезли в київський ізолятор. У червні минулого року розслідування у справі ексміністра завершили.

Петро Михальчевський був міністром охорони здоров’я анексованого Криму з 27 лютого по 10 червня 2014 року в підконтрольному Росії уряді. Прокуратура АРК вважає, що цим він скоїв діяння, передбачені статтею 110 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність) і статтею 111 (державна зрада).

Сам Михальчевський визнає, що працював міністром охорони здоров’я, але не вважає це держзрадою. Він обґрунтовує це тим, що його обирала на посаду Верховна Рада АРК відповідно до законодавства України.
…

Процедуру конкурсного відбору голови державного концерну «Укроборонпром» почнуть до кінця року – про це заявив чинний глава підприємства Айварас Абромавичус.

За повідомленням пресслужби «Укроборонпрому», 2 вересня Абромавичус офіційно приступив до виконання своїх обов’язків. Як пояснюють у об’єднанні оборонних підприємств, його призначення на посаду без конкурсу було вимушеним заходом через події, які «могли мати негативні наслідки для національної безпеки».

«Без погодження з наглядовою радою переписувалися статути підприємств-учасників концерну, у ЗМІ почали з’являтися витоки таємних контрактів, до яких не мали доступ навіть члени наглядової ради, а на самих підприємствах колишнім керівництвом була створена атмосфера нездорової конкуренції та боротьби за посади», – йдеться в повідомленні концерну.

Читайте також: Шахраї видавали себе за керівників ОП і вимагали хабар за посаду голови «Укроборонпрому» – ДБР​

Як стерджує Абромавичус, він залишається прихильником конкурсного відбору генерального директора об’єднання.

«Це (конкурс – ред.) наша амбіція і вона буде втілена в життя. Конкурс буде оголошено до кінця року», – додає Абромавичус.

30 серпня президент України Володимир Зеленський призначив Айвараса Абромавичуса генеральним директором оборонного концерну «Укроборонпром», звільнивши його попередника Павла Букіна.
…

З вересня учні 1-4 класів повинні носити спеціальні світловідбивні жилети у темну пору доби, аби бути помітними для водіїв,інформує Центрі організації дорожнього руху на своїй фейсбук-сторінці.

Як заявляв у липні цього року експрем’єр-міністр Володимир Гройсман, жилети мають бути індивідуальними і видаватись безкоштовно.

За цими даними, рішення зробити дітей більш помітними для учасників дорожнього руху ухвалили навесні 2019 року під час всеукраїнської Координаційної наради з питань безпеки дорожнього руху.

 
…

Президент України Володимир Зеленський звільнив Анну Артеменко з посади державної уповноваженої Антимонопольного комітету – відповідний указ з’явився на сайті Офісу президента 2 вересня.

Крім того, двома іншими указами Зеленський призначив двох нових державних уповноважених АМКУ: Ірину Копайгору та Ольгу Піщанську, яка також стала першою заступницею голови комітету.

Читайте також: АМКУ: розгляд справ про купівлю китайською компанією акцій «Мотор Січі» триває​

За декларацією, Ірина Копайгора працює в Криворізькому економічному інституті при Київському національному економічному університеті імені Василя Гетьмана. У серпні проєкт «Наші гроші» повідомляв, що там же працює і її батько, який свого часу викладав у Зеленського.

Піщанська, згідно з її декларацією, працювала раніше в компаніях «АрселорМіттал Кривий Ріг» і «Стем Інжинірінг».

5 липня Зеленський звільнив трьох державних уповноважених АМКУ: Валерія Полюховича, Андрія Вовка та Агію Загребельську.
…

Зустріч має розпочатися 2 вересня о 12:00
…

Дипломатичні радники лідерів України, Франції, Німеччини та Росії 2 вересня в Берліні обговорять підготовку зустрічі «нормандської четвірки».

Пресслужба Офісу президента України повідомила в коментарі УНІАН, що Київ представлятимуть новопризначений міністр закордонних справ Вадим Пристайко й помічник президента України Андрій Єрмак.

Кремль анонсував, що від Росії на зустріч поїде помічник президента Владислав Сурков.

Останніми тижнями точаться розмови про те, що після тривалої перерви може вже ближчим часом відбутися новий саміт у «нормандському» форматі, з участю керівників України, Франції, Німеччини і Росії. Із закликами провести такий саміт виступає президент України Володимир Зеленський. Він також пропонував розширити коло учасників за рахунок керівників Великої Британії і США, але ця пропозиція наразі не знайшла підтримки.

26 серпня президент Франції Емманюел Макрон заявив, що наступні переговори у «нормандському форматі» відбудуться у вересні, однак дати не назвав.

Президент Росії Володимир Путін, зі свого боку, вже заявляв, що може зустрітися з українським керівником тільки за умови, зокрема, прямих переговорів Києва з ватажками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що визнані в Україні терористичними. Дотепер офіційний Київ відкидає таку можливість.
…

«Ми твердо виступаємо за територіальну цілісність України» – віцепрезидент США Пенс
…

«Окрему увагу сторони приділили безпеці та обороні»
…

Новий уряд повинен знизити вартість комунальних послуг для населення, інакше президент Володимир Зеленський ініціює його розпуск. Про це Зеленський заявив в інтерв’ю з нагоди 100 днів свого президентства на каналі «1+1» .

«Задача така поставлена новому уряду: вони повинні показати модель, і якщо моделі не буде зменшення комуналки, будемо прощатися з урядом. Все, що вони зможуть, вони зроблять», – сказав він.

Зеленський уточнив, що власне ціна комунальних послуг може лишатися такою ж, але тоді мають зрости доходи.

Читайте також: Чому в ОРДЛО дешева комуналка? Пояснюємо головний «плюс» окупації (рос.)​

«Питання не в тому, яка ціна комуналки, питання – який відсоток від того, що людина отримує, пенсію чи заробітну плату, вона сплачує за комуналку… Комуналка може бути й такою ж, тому що є ринкові ціни і таке інше – тоді збільшуємо пенсії, субсидії, заробітну плату. Тобто ми говоримо про відсоток, не може 50%, 70%, 80% чи 90% від тієї суми, яку отримує людина, вона не може сплачувати за комуналку», – стверджує президент.

Він уточнив, що Кабінет міністрів знає про його позицією і «щось готує».

За Конституцією, Верховна Рада за пропозицією президента може ухвалити резолюцію недовіри до уряду своєю конституційною більшістю. Це може статися не раніше ніж за рік після схвалення програми уряду.

Верховна Рада проголосувала за новий склад Кабінету міністрів під керівництвом Олексія Гончарука 29 серпня. 
…

Офіс президента наразі не має варіанту переїзду з Банкової о Українського дому – про це глава ОП Андрій Богдан повідомив у проєкті «100 днів президента» на каналі «1+1».

«Ми не можемо знайти на сьогоднішній день варіант переїзду. Була абсолютно логічна інструкція переїзду в Український дім з розміщенням тут музею. Але дійсно час проведення там ремонтних робіт плюс всі ці системи секретності, зв’язку, безпеки – це настільки все складно, що немає змісту це робити як тимчасовий», – заявив Богдан.

В тому ж інтерв’ю перший помічник президента Володимира Зеленського Сергій Шефір висловив думку, що переїзд до Українського дому, раніше запланований президентом, не на часі.

«Не на часі – але це особисто моя думка. І немає таких пропозицій, щоб усі сказали – так, це супер-пропозиція, це недорого, красиво і там зручно», – сказав він.

Читайте також: Він буде виконувати те, що йому скажуть на Банковій – Щербина про нового прем’єра​

На початку серпня заступник голови ОП Кирило Тимошенко заявив про «певні складнощі» з раніше анонсованим переїздом президентського апарату до Українського дому.

18 квітня на той час кандидат у президенти України Володимир Зеленський заявив, що «дуже хоче», щоб Адміністрацію президента перенесли з Банкової. «Я сказав своїм хлопцям: «Шукайте якийсь open space», якийсь unit цікавий», – розповів Зеленський в інтерв’ю виданню «РБК-Україна».

Згодом команда президента запропонувала перенести офіс голови держави в Український дім на Європейській площі, яка розташована неподалік від урядового кварталу. Це п’ятиповерхова будівля з великим простором посередині. Вона була музеєм більшовицького ватажка Володимира Леніна аж до занепаду Радянського Союзу і незалежності України 1991 року.
…

Група осіб видавала себе за керівників Офісу президента і вимагала з колишнього співробітника державної компанії «Укрспецекспорт» хабар за призначення на посаду голови концерну «Укроборонпром», повідомляють у Державному бюро розслідувань.

«Слідчі територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в Києві, спільно з Військовою прокуратурою викрили групу осіб, які вимагали 570 тисяч доларів США від колишнього співробітника державної компанії «Укрспецекспорт» за сприяння у його призначенні на керівну посаду в державний концерн «Укроборонпром», – йдеться в заяві Бюро.​

Пресслужба відомства повідомляє, що чотирьох підозрюваних затримали в Києві під час передачі їм частини хабара в розмірі 250 тисяч доларів. Передача відбувалася в одному з офісів на Банковій вулиці – навпроти Офісу президента.

Читайте також: Співробітника підприємства «Укроборонпрому» засудили за роботу на російську розвідку – СБУ​

Співробітники ДБР готують повідомлення про підозру та клопотання до суду щодо запобіжного заходу. 

Кримінальне провадження відкрили за статтею «шахрайство в особливо великих розмірах». У разі обвинувального вироку затриманим загрожує ув’язнення від п’яти до 12 років.

30 серпня президент України Володимир Зеленський призначив головою державного концерну «Укроборонпром» ексміністра економічного розвитку України в уряді Арсенія Яценюка Айвараса Абромавичуса.
…

Це «ще одним кроком до енергетичної незалежності не тільки України, а й усієї Європи» – Олександр Данилюк
…

Кримінальне провадження стосовно колишнього віцеспікера Верховної Ради Ігоря Калєтніка закрили законно, заявила речниця ексгенпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган у Facebook.

«Трошки деталей. Стаття Кримінального кодексу, яку 5,5 (!) років [голова Управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій] Горбатюк інкримінував Калєтніку, – давно декриміналізована. По справі є рішення судів, в яких чітко вказано на відсутність складу злочину. У цій же справі було відмовлено у проведенні заочного розслідування через відсутність складу злочину, є рішення суду про необхідність закриття справи», – написала Сарган.

Вона додала, що 20 кримінальних проваджень за підслідністю передані до Державного бюро розслідувань, Національної поліції та Служби безпеки України.

«Провадження не мають стосунку ні до справ Майдану, ні до колишніх високопосадовців. Це, наприклад, справи викрадення цукру, забудов Києва тощо передані за підслідністю», – заявила Сарган.

29 серпня Верховна Рада звільнила Юрія Луценка і призначила генеральним прокурором Руслана Рябошапку.

Увечері 30 серпня Управління спеціальних розслідувань ГПУ повідомило, що Луценко перед звільненням призначив головного військового прокурора Анатолія Матіоса «куруючим заступником» УСР і змінив орган досудового розслідування у 20 кримінальних провадженнях.

В управлінні додали, що заступник генерального прокурора Сергій Кізь закрив провадження стосовно першого заступника голови Верховної Ради Ігоря Калєтніка у 2012-2014 роках у справі про організацію голосування за «диктаторські закони» 16 січня 2014 року.
…

Голова правління НСТУ Зураб Аласанія прокоментував обшуки в його офісі та помешканні, а також в помешканнях кількох директорів департаментів телерадіокомпанії, які проводило Державне бюро розслідувань.

«ДБР здійснюють слідчі дії, оскільки вважають, що в працівників Суспільного можуть бути знайдені документи чи флешки, які є речовими доказами в кримінальному провадженні щодо можливих протиправних дій службових осіб ПАТ «НСТУ», а саме зловживання службовим становищем із метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших фізичних або юридичних осіб», – мовиться в повідомленні.

За словами Аласанії, йдеться про закупівлю у 2017 році аудіовізуального обладнання, а також про земельну ділянку, що входить до статутного капіталу телерадіокомпанії та діяльності фонду «Підтримки створення та розвитку суспільного телебачення і радіомовлення в Україні».

«Я вже не кажу, що підслідність ДБР – це державні компанії, а ми такою не є. Чи є думки про політичні корені, пов‘язані зі свободою слова? І чи не пов’язано це з позовом пана Богдана (голови СБУ Андрія Богдана, – ред.) до програми Схеми і до НСТУ? Не знаю; мені поки здається, ДБР демонструє м‘язи і «ставить себе на районі», показує новій владі, що в строю правоохоронців вони теж помітні», – зазначив голова НСТУ.

Він додав, що якщо стане зрозуміло, що таким чином чиниться тиск з метою «приструнити Суспільне», то в НСТУ мовчати про це не будуть.

30 серпня Державне бюро розслідувань провело обшуки в приміщенні Національної суспільної телерадіокомпанії України. У відосмстві зазначили, що слідчі дії птривали в рамках досудового розслідування кримінального провадження щодо «зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди».

Національна суспільна телерадіокомпанія, зі свого боку, повідомила, що з обшуками прийшли й до голови правління НСТУ Зураба Аласанії та кількох інших співробітників компанії.

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір після повідомлень про обшуки в приміщенні Національної суспільної телерадіокомпанії України та в помешканні голови правління НСТУ Зураба Аласанії закликав владу в Україні утриматися від тиску на державні ЗМІ.
…