Суд у Москві розгляне справи кримських татар, затриманих біля Верховного суду Росії

У Таганському районному суді Москви 29 липня пройдуть засідання з розгляду адміністративних справ проти кримськотатарських активістів, затриманих біля Верховного суду Росії, повідомляє об’єднання «Кримська солідарність».

Російська поліція затримала активістів 11 липня під будівлею суду, де проходив розгляд апеляції на вирок у бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір». Активісти стояли з плакатами «Наші діти – не терористи», «Припиніть репресії в Криму». На них були складені протоколи за статтею «порушення встановленого порядку проведення зборів» Кримінального кодексу Росії.

Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест у зв’язку з неправомірним затриманням російськими силовиками кримських татар».

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».

 

Волкер анонсував візит до України цього тижня

Спецпредставник США Курт Волкер анонсував візит до України цього тижня. Він написав про це у твітері 22 липня.

Волкер також привітав українців із проведенням позачергових парламентських виборів.

«Вітання народові України – сильний голос за реформи! Чекаю зустрічей цього тижня в Україні», – написав Волкер.

Подробиць про майбутній візит дипломат не повідомив.

 

«Слуга народу» зможе сформувати однопартійну більшість – попередні дані ЦВК

Пропрезидентська партія «Слуга народу» зможе сформувати більшість у Верховній Раді дев’ятого скликання без залучення партій-партнерів. Такими є попередні результати виборів за партійними списками та в мажоритарних округах, які наводить зранку 22 липня сайт Центральної виборчої комісії.

Понад 120 місць «Слуга народу» матиме за результатами голосування за списки політичних партій. Ще понад 110 депутатів партія Зеленського проводить до парламенту в мажоритарних округах. Таким чином, «Слуга народу» матиме понад 230 місць у новій Верховній Раді, цього достатньо для одноосібного формування керівних органів парламенту та призначення уряду.

Союзників пропрезидентська сила змушена буде шукати для ймовірних змін до Конституції. Для цього необхідна підтримка понад 300 депутатів парламенту.

Після підрахунку понад 46% протоколів партія «Слуга народу» має підтримку понад 42% учасників голосування, свідчать дані ЦВК.

21 липня в Україні відбулися дострокові парламентські вибори. На посади народних депутатів претендують майже шість тисяч кандидатів.

 

У Мінську на виборах до Верховної Ради перемогли партії Зеленського і Порошенка

Виборча комісія закордонної дільниці на виборах парламенту України, яка розташовується в посольстві України в Мінську, підрахувала голоси. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Партія нинішнього президента України Володимира Зеленського «Слуга народу» набрала 40,5 відсотка голосів і стала лідером. На другому місці партія п’ятого президента Петра Порошенка «Європейська солідарність» з 18 відсотками голосів.

У п’ятірку також потрапляють партія Шарія – 11,2 відсотка, партія Святослава Вакарчука «Голос» – 9,2%, партія «Опозиційна платформа «За життя!» – 7, 7%.

Явка на дільниці в Мінську склала 8 відсотків, прийшло 595 українських громадян з 7335 внесених до списку. Це менше ніж було на виборах президента у березні та квітні, коли явка сягала 12 відсотків.

21 липня відбулися позачергові вибори до Верховної Ради. За підрахунком 35,51 відсотка протоколів, лідирує партія «Слуга народу» (42,19%). Значно відстають від лідера «Опозиційна платформа – За життя» (12,75%), «Європейська солідарність» (8,71%), «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (8,15%), партія «Голос» (6,39%).

Офіційно закінчилися вибори до Верховної Ради України

Голосування на виборах до парламенту України офіційно закінчилося – остання дільниця закрилася у американському Сан-Франциско.

Як пише «Укрінформ», загалом на дільниці, яка охоплює 12 штатів, проголосували 339 українців з 23,7 тисячі.

За даними ЦВК, у США, як і в цілому по закордонному округу, перемогла Європейська солідарність з результатом у 38,25 відсотка.

21 липня відбулися позачергові вибори до Верховної Ради. За підрахунком 35,51 відсотка протоколів, лідирує партія «Слуга народу» (42,19%). Значно відстають від лідера «Опозиційна платформа – За життя» (12,75%), «Європейська солідарність» (8,71%), «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (8,15%), партія «Голос» (6,39%).

У Київському СІЗО бракує бюлетенів – Денісова

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова заявила, що на одній зі спеціальних виборчих дільниць у Київському СІЗО бракує бюлетенів для голосування на дострокових виборах до Верховної Ради.

«На одній із дільниць на 1106 виборців було наявно 1026 бюлетенів», – написала Денісова у Facebook. 

Також Денісова вказала, що «усунуте одне з найбільш грубих порушень». «Раніше ми фіксували в установі роботу однієї спеціальної дільниці, хоча голосування відбувалося в трьох різних приміщеннях. Я вказала на цей недолік ЦВК, і цього разу в СІЗО створено три спеціальні виборчі дільниці, що відповідає кількості виборців, яких 2320 осіб», – зазначила Денісова.

Станом на 12:00 явка склала 19,23%, це дані 198 зі 199 виборчих округів. На дострокових виборах до Верховної Ради наразі не зафіксовано серйозних порушень, повідомив заступник голови Центральної виборчої дільниці Олег Конопольський.

21 липня в Україні відбуваються дострокові парламентські вибори. На посади народних депутатів претендують майже шість тисяч кандидатів.

У Запоріжжі «вибули» з бюлетеня чинного кандидата-мажоритарника

На одній з виборчих дільниць 76 округу Запоріжжя виявили бюлетені з позначкою «вибув» навпроти прізвища чинного кандидата по мажоритарному округу Михайла Прасола. Про це на свій сторінці Facebook повідомив сам кандидат у народні депутати, навпроти прізвища якого поставили штамп.

У головному управлінні Нацполіції області Радіо Свобода підтвердили інформацію про цей інцидент. Наразі проблемні бюлетені вилучаються, втім кількість зіпсованих документів невідома.

«Це помилково поставлено штамп. Скільки бюлетенів невідомо. Тільки надійшла інформація. Два прізвища поряд були, і десь помилково замість одного кандидата декілька штампів поставили навпроти іншого. Бюлетені зараз вилучають», – повідомив під час брифінгу т.в.о. заступника начальника головного управління Нацполіції в Запорізькій області полковник поліції Анатолій Ткаченко.

 

Спецбригада на білоруському кордоні відреагувала на повідомлення про російські війська

Новостворена спеціальна бригада Збройних сил України, розташована на північному кордоні України з Білоруссю, відреагувала на повідомлення в соцмережах про наявність поблизу кордону на білоруській частині Чорнобильської зони відчуження російських військ.

«Про наявність зазначеної інформації вже доведено до командування всіх рівнів. На даний час факт присутності російських військ біля північного кордону України на білоруській частині Чорнобильської зони відчуження вже перевіряється», – повідомила у фейсбуці 61-а окрема піхотна єгерська бригада.

«В разі його підтвердження 61 опєбр готова за лічені години приступити до оборони України на вказаній ділянці українсько-білоруського кордону і дати гідну відсіч агресорові», – запевнила прес-служба бригади.

61-а окрема піхотна єгерська бригада в її нинішньому вигляді була сформована відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних сил України від 25 квітня 2019 року: тодішня 61-а окрема піхотна бригада Корпусу резерву була переведена до бойового складу як 61-а окрема піхотна єгерська бригада з головною метою посилення оборони України на північному кордоні.

Підрозділи бригади призначені для ведення бойових дій у лісовій і болотистій місцевості і комплектуються лише військовослужбовцями контрактної служби, які мають досвід бойових дій або цивільна діяльність яких має спорідненість зі специфікою бригади (мисливці, єгері, співробітники лісових господарств), повідомляло тоді командування бригади.

В Україні вже не раз висловлювали занепокоєння ймовірністю того, що війська Збройних сил Росії можуть бути використані як сили вторгнення в разі рішення Кремля почати широкомасштабну воєнну інтервенцію в Україні, зокрема й діючи з території Білорусі.

В ОБСЄ закликали українську владу завершити розслідування вбивства Шеремета

Представник Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір закликав українську владу завершити розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета, повідомляє прес-служба ОБСЄ.

«Через три роки вбивство Павла Шеремета залишається нерозкритим і продовжує впливати на свободу слова, свободу ЗМІ та безпеку журналістів», – заявив Дезір.

За його словами, українська влада зобов’язана забезпечити, щоб вбивство Шеремета, а також усі інші напади на журналістів і вбивства співробітників ЗМІ були розслідувані, а виконавці та замовники цих злочинів постали перед судом.

«Безкарність за такі злочини є неприйнятною й породжує подальше насильство», – додав Дезір.

Раніше сьогодні Посольство США в Україні закликало владу «проявити прихильність до свободи преси і притягнути до відповідальності винних у його (Павла Шеремета – ред.) смерті».

Раніше сьогодні «Українська правда», видання, в якому до вбивства працював Павло Шеремет, підготувало заяву, в якій закликало піти у відставку керівництво ГПУ, МВС та Нацполіції через нерозкриття вбивства Шеремета. Крім того, президент України Володимир Зеленський зажадав 23 липня звіту від генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, голів Нацполіції та СБУ щодо ходу розслідування вбивства журналіста. Пізніше генпрокурор Юрій Луценко заявив, що у справі про вбивство журналіста Шеремета є «гарячі версії».

Вранці 20 липня десятки людей, журналістів, зібралися на місці загибелі Павла Шеремета на перехресті вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького у Києві. 

Цього дня три роки тому внаслідок підриву автомобіля в центрі Києва загинув журналіст Павло Шеремет. Українська влада кваліфікує його загибель як умисне вбивство. Ні вбивць, ні замовників не знайдено.

 

ЦВК скасувала реєстрацію кандидата від «Опозиційної платформи», який «не є громадянином України»

Центральна виборча комісія скасувала реєстрацію кандидата в народні депутати Дмитра Торнера, який був 44 номером у списку партії «Опозиційна платформа – За життя».

У ЦВК розповіли, що 12 липня компетентні органи поінформували про можливе незаконне оформлення кандидатом низки паспортних документів, що може свідчити про його незаконне перебування у громадянстві України.

У Державній міграційній службі у відповідь на листи ЦВК повідомили, що документи визнано такими, які оформлені з порушенням вимог законодавства та є недійсними і підлягають вилученню та знищенню. Водночас у ДМС зазначили, що Торнер (попередні прізвища – Мальченко, Грозний) не звертався до них із проханням надати йому громадянство.

Після низки перевірок ЦВК дійшла висновку, що Торнер «не є громадянином України», а тому не може бути зареєстрований кандидатом у народні депутати.

«Опозиційна платформа – За життя» не коментувала рішення Центральної виборчої комісії.

​Дострокові вибори народних депутатів відбудуться 21 липня. У них бере участь майже шість тисяч кандидатів.

До 5 серпня ЦВК має встановити результати виборів, а до 10 серпня їх мають оприлюднити в офіційній пресі.

До 9 вересня 2019 року включно Рада має зібратися на своє перше засідання.

ЦВК: Верховний суд 20 липня ухвалить рішення щодо реєстрації Онищенка кандидатом у депутати

Верховний суд 20 липня ухвалить рішення щодо реєстрації депутата-втікача Олександра Онищенка кандидатом у народні депутати, повідомила голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук.

«У нас є кілька судових справ, одна з них слухатиметься завтра о 10 годині ранку і після цього питання про реєстрацію – не реєстрацію буде вирішено», – сказала Сліпачук.

Вона зазначила, що прізвища Онищенка немає у виборчому бюлетені, і залежно від рішення суду ЦВК може зіткнутися з проблемою внесення його до бюлетеня.

«Ми це питання досліджуємо. Працюємо, зокрема, для з’ясування всіх технологічних і тимчасових рамок для реалізації рішення суду, але зараз я його не маю», – заявила Сліпачук.

17 липня Шостий апеляційний суд Києва дозволив народному депутату-втікачу Олександру Онищенку брати участь у виборах до Верховної Ради від Соціалістичної партії в окрузі №93.

У липні 2018 року Національне антикорупційне бюро повідомляло про завершення досудового розслідування щодо Онищенка.

За версією слідства, депутат причетний до розкрадання понад 1,6 мільярда гривень з 2013 по 2016 рік. Збитки підприємству «Укргазвидобування» оцінюються в більш ніж 740 мільйонів.

У розшуку в Україні Онищенко перебуває з 2016 року.

Сам депутат каже, що перебуває в Іспанії і всі звинувачення на свою адресу відкидає.

Дострокові вибори до Верховної Ради призначені на 21 липня.

Видача Росією паспортів жителям Донбасу суперечить духу Мінських угод – Волкер

Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер заявив, що дії Росії щодо прискореного надання громадянства жителям українських районів Донецької і Луганської областей суперечать зусиллям із досягнення миру на Донбасі.

«Прискорення видачі російських паспортів українським громадянам суперечить духу Мінських угод і ставить під загрозу зусилля зі встановлення миру для громадян України», – написав Волкер на сторінці у Twitter.

Він додав, що Росія повинна виконувати свої зобов’язання в рамках Мінських угод.

17 липня президент Росії Володимир Путін вчергове розширив категорії громадян України, які можуть претендувати на спрощене отримання російського громадянства. Згідно з документом, на отримання громадянства в спрощеному порядку зможуть розраховувати українці, які проживали не тільки в «окремих районах Донецької та Луганської областей України» (непідконтрольних уряду України територіях), а загалом жителі цих областей.

Українське МЗС засудило спрощення Росією набуття російського громадянства жителями Донбасу, вказавши, що укази Кремля щодо «паспортизації» не визнаються українською стороною.

Представник ЦВК розповів, як діяти, якщо вас не знайшли у списку виборців 21 липня

Якщо вас не знайшли в списку виборців у день виборів, варто звертатися до свого відділу ведення Державного реєстру виборців, повідомив Радіо Свобода керівник Служби розпорядника ДРВ Олександр Стельмах.

«Є електронний сервіс, не треба навіть іти до відділу ведення ДРВ пішки. Перевірили, заспокоїлися, усе нормально. Якщо немає, тоді треба вже подумати, зателефонувати у відділ ведення Державного реєстру виборців і з’ясувати, у чому причина», – зазначив Стельмах у коментарі Радіо Свобода.

Він закликає в першу чергу перевірити інформацію про себе, заповнивши просту форму на сайті реєстру.

«Можливо перевіритися через наш електронний сервіс спочатку. Знайти себе в реєстрі, зазначивши свої персональні дані. Сервіс відповідає, чи дійсно такий виборець включений і до якої виборчої дільниці. І зрозуміти: «Це ось ця дільниця, це правильно, я є. Значить, я тут повинен бути». Якщо сервіс каже, що є, значить, є точно», – сказав Стельмах.

Він наголосив, що виборцю зобов’язані дати бюлетень, навіть якщо в списках існують неточності про його адресу.

Керівник Служби розпорядника ДРВ нагадав, що в день голосування зміни до уточненого списку виборців можуть вноситися винятково на підставі рішення суду. Проте згідно з Кодексом адміністративного судочинства відповідну позовну заяву можна подавати до суду не пізніш як за два дні до дня голосування. Тобто 21 липня звернутися до суду буде неможливо.

На його думку, звернення до представників виборчої дільниці не є надійним.

«У цьому випадку – рішення про вашу подальшу долю в реєстрі буде залежати від працівника дільничної виборчої комісії. Якщо він передасть всю інформацію до реєстру виборців, тоді, дійсно, буде з’ясовано, у чому причина. Проте він цього може не зробити. Це ж люди, які, вважайте, тимчасово працюють», – заявив Стельмах.

Він переконаний, що в представника виборчої дільниці може не бути «ніякої мотивації довести справу до кінця».

«Якщо ви звертаєтеся до відділу ведення Державного реєстру виборців, це вже гарантія, що у вас на майбутнє все буде нормально. Можливо, на цих виборах уже нічого не можна буде вирішити, але на майбутнє це питання вже буде вирішене. Якщо вас дійсно у реєстрі немає в день голосування, уже ніхто вас не включить до списку виборців. Хоча у Державному реєстрі виборців, можливо, вирішать питання», – розповів керівник Служби розпорядника ДРВ.

Дострокові вибори народних депутатів відбудуться 21 липня. У них бере участь майже шість тисяч кандидатів. Із них – 2747 включені до виборчих списків 22 партій, які претендують на 225 депутатських мандатів у багатомандатному виборчому окрузі. Усі інші балотуються в 199 мажоритарних округах.

До 5 серпня ЦВК має встановити результати виборів, а до 10 серпня їх мають оприлюднити в офіційній пресі.

До 9 вересня 2019 року включно Рада має зібратися на своє перше засідання.

У зоні бойових дій минулої доби один військовий загинув, двоє поранені – ООС

У результаті обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі минулої доби один український військовослужбовець загинув і двоє були поранені, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил.

«18 липня збройні формування Російської Федерації та її найманці 10 разів порушили режим припинення вогню. З них 3 рази – із застосуванням забороненої Мінськими угодами зброї – мінометів калібру 120 та 82 міліметри. Також противник відкривав вогонь по наших захисниках з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, від початку поточної доби бойовики відкривали вогонь в бік позицій ЗСУ один раз – поблизу Широкина.

В угрупованні «ДНР» українських військових звинуватили в обстрілі села Пікузи, в угрупованні «ЛНР» стверджують, що українська сторона минулої доби тричі відкривала вогонь по захоплених бойовиками територіях.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

Унаслідок бойових дій, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

З 21 липня на Донбасі має почати діяти новий режим припинення вогню. Втім перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську досі, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

«Європейська солідарність»: Порошенка намагаються зняти з виборів

Політична партія «Європейська солідарність» заявляє, що її лідера, п’ятого президента України Петра Порошенка намагаються зняти з виборів через суд.

У заяві, оприлюдненій 18 липня, мовиться, що Шостий Апеляційний адміністративний суд Києва розглянув позов з вимогою зняти Порошенка з виборчої гонки «нібито за порушення порядку ведення передвиборної агітації». Справу передали в Окружний адміністративний суд Києва.

«Ми дуже добре знаємо про скандальну репутацію Окружного адміністративного суду міста Києва та його голови – Павла Вовка. Уникнувши в незаконний спосіб оцінювання та атестації, цей орган перетворився на конвеєр, який штампує одне одіозне рішення за іншим», – мовиться у заяві.

У партії розцінюють ситуацію як політичний тиск, а рішення Шостого Апеляційного адміністративного суду Києва збираються оскаржити у Верховному суді.

Позачергові парламентські вибори в Україні мають відбутися найближчої неділі 21 липня.

Балуху в колонію вдалося передати лише окуляри, незалежних медиків не пускають – адвокат

В ув’язненого в Росії кримського активіста Володимира Балуха в колонії погіршився стан здоров’я, але діагноз йому досі не поставили, повідомляє Кримська правозахисна група з посиланням на адвоката Ольгу Дінзе, яка 17 липня відвідала українця.

За даними адвоката, у Балуха болять нирки, посилилися набряки, але незалежного лікаря і психолога, про допуск яких раніше заявляв Балух, до нього в колонію досі не пускають.

Ольга Дінзе повідомила, що неможливо доставити Балухові необхідні після голодування продукти, оскільки їх передача тепер дуже обмежена у зв’язку з переведенням українця в приміщення камерного типу.

«Нам вдалося тільки передати йому нові окуляри. Ми продовжуємо заявляти про допуск фахівців лікаря і психолога в колонію, а також встановлюємо обставини, пов’язані з громадянством Балуха», – розповіла адвокат.

12 липня Дінзе повідомляла, що в колонії не прийняли продукти харчування, які необхідні Володимиру Балух для виходу з голодування без шкоди для здоров’я.

5 липня Кримська правозахисна група повідомила, що активіст припинив голодування «у зв’язку із задоволенням його вимоги». У цей день в колонії № 4 російського Торжка Балуха відвідав український консул.

28 червня адвокат Ольга Дінзе розповіла, що Балух не спить і не п’є воду.

Декількома днями раніше українського активіста помістили в штрафний ізолятор російської колонії в Тверській області росії. Раніше Балуха поміщали в ШІЗО, де він провів, в цілому, близько двох місяців. Після цього його перевели в тюремну лікарню.

Вперше Балух оголосив безстрокове голодування 19 березня 2018 року. Пізніше засуджений український активіст вирішив тимчасово припинити голодування. За словами адвокатів, у Балуха після більш 200 днів голодування погіршилося здоров’я.

Підконтрольний Кремлю суд у Криму засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (понад 4 тисячі 100 гривень) за сукупністю двох кримінальних справ.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою відверту проукраїнську позицію. Він, зокрема, мав прапор України на щоглі на подвір’ї свого будинку, а на стіні табличку «вулиця Героїв Небесної сотні».

Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Володимира Балуха політичним в’язнем.

Активіст своєї провини не визнає, 2018 року він упродовж кількох місяців голодував на знак протесту проти несправедливого, за його словами, ув’язнення.

Помічний Зеленського: хочемо створити інформаційно-розважальний канал «для широких мас»

У команді президента України Володимира Зеленського хочуть створити інформаційно-розважальний телеканал «для широких мас». Про це в інтерв’ю виданню «Лівий берег» повідомив перший помічник Зеленського Сергій Шефір.

«Ми ведемо роботу зі створення каналу, який був би сильним інформаційно. Чи буде це інтернет-платформа, чи супутниковий канал. Ми програємо дуже сильно інформаційно і не тільки Росії, а й усередині країни. У нас всі канали належать тим чи іншим людям, які тримають їх, щоб захистити себе», – сказав він.

За словами Шефіра, суто новинний канал «ніколи не стане мегапопулярним».

«Для широких мас потрібно робити розважально-інформаційний, щоб і новини, і серіали, і розважальні програми. Ми мріємо про такий формат», – додав він.

Президент України Володимир Зеленський призначив першим помічником свого бізнес-партнера, співзасновника студії «Квартал 95» Сергія Шефіра 21 травня.

 

Учасники переговорів у Мінську домовилися про ремонт моста в Станиці Луганській – ОБСЄ

У столиці Білорусі Мінську учасники переговорів із врегулювання ситуації на Донбасі домовилися про ремонт моста в Станиці Луганській, повідомив представник ОБСЄ Мартій Сайдік, передає білоруський кореспондент Радіо Свобода.

За його словами, через 10 днів сторони представлять свої проєкти ремонту та одночасно почнуть ремонтні роботи. Українська сторона має відновити зруйнований проліт моста, а представники угруповання «ЛНР» – покриття та огородження.

Синхронно має початися демонтаж фортифікаційних споруд на мосту. Сторони домовилися не використовувати цей міст у воєнних цілях.

Через зруйнований міст ходять щодня тисячі людей. Сайдік назвав ганебними нинішні умови переходу людей через нього.

На Луганщині діє тільки один пункт перетину через лінію розмежування – у КПВВ «Станиця Луганська». Він пішохідний. Дорога пролягає вздовж підірваного ще 2015 року мосту через Сіверський Донець.

На початку липня міст відвідав президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що об’єкт можна відновити упродовж місяця.

У Мінську домовилися почати підготовку до обміну утримуваними – речниця

У столиці Білорусі Мінську Тристороння контактна група з урегулювання конфлікту на Донбасі домовилася почати підготовку до обміну утримуваними особами, повідомила Дарка Оліфер, речниця голови української делегації в ТКГ Леоніда Кучми у «Фейсбуці».

«Домовилися в найстисліші терміни провести роботу в двох паралельних напрямках: юридична очистка і підготовка до взаємного звільнення підтверджених осіб та подальше підтвердження утримуваних осіб», – написала Оліфер. 

В угрупованні «ДНР» заявляють, що для «процесуальної очистки» їм необхідно близько місяця. За словами представників бойовиків, українська сторона попросила про шість тижнів.

За даними Оліфер, у гуманітарній підгрупі підтвердили місцеперебування 69 українців, яких Київ прагне звільнити з полону. Водночас у закладах української пенітенціарної служби перебуває 208 людей, яких запитують підтримувані Росією бойовики. 

Крім того, сторони домовилися про нове безстрокове перемир’я з 21 липня. 

Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.
Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.
27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 на 74». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

СБУ відкрила справу проти «ArcelorMittal Кривий Ріг» за статтею «екоцид»

Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження щодо ПАТ «ArcelorMittal Кривий Ріг». Інформацію про це 17 липня Радіо Свобода підтвердила речниця СБУ Олена Гітлянська.

За офіційним повідомленням СБУ, співробітники викрили у Кривому Розі посадовців «одного з публічних акціонерних товариств» на протиправній діяльності щодо забруднення довкілля.

«За попередньою інформацією, представники приватного промислового підприємства порушували норми екологічної безпеки на виробництві. Також вони систематично не допускали на територію об’єкта працівників Державної екологічної інспекції, які мали здійснювати вимірювання токсичних викидів у повітря», – йдеться у повідомленні.

За повідомленням СБУ, слідчі зареєстрували кримінальне провадження за статтею 441 Кримінального кодексу України (екоцид).

У пресслужбі «АрселорМіттал Кривий Ріг» у відповідь на запит Радіо Свобода повідомили, що підприємство має інформацію про порушення справи з відкритих джерел, але офіційної інформації поки що не має.

Утім, на комбінаті заявляють, що усі його виробничі потужності працюють «відповідно до затверджених екологічних нормативів, без перевищення обсягу викидів забруднюючих речовин». Там також зауважують, що «екоцид» – досить рідкісна стаття Кримінального кодексу України.

«Наскільки нам відомо, до теперішнього часу жодне гірничо-металургійне підприємство в Україні ще не звинувачували за статтею 441, у «масовому знищенні рослинного або тваринного світу, отруєнні атмосфери або водних ресурсів, а також здійсненні інших дій, здатних викликати екологічну катастрофу». Хоча наше підприємство принципово не відрізняється від інших у галузі за технологіями виробництва залізорудного концентрату, чавуну та сталі, а також за ступенем впливу на навколишнє середовище», – йдеться в коментарі.

Згідно з повідомленням на сайті компанії, «АрселорМіттал» є світовим лідером з виробництва сталі.

На Миколаївщині знайшли тіло кандидата в народні депутати з вогнепальним пораненням – поліція

У місті Первомайськ на Миколаївщині знайшли тіло кандидата в народні депутати з вогнепальним пораненням, повідомила поліція регіону. Тіло 56-річного чоловіка було в боксі його підприємства. За даними місцевих ЗМІ, мова йде про кандидата в народні депутати Василя Мосякіна, який балотувався у 132 виборчому окрузі від партії «Опозиційний блок».

Головна версія правоохоронців – самогубство. Поряд із тілом загиблого була мисливська рушниця. За попередніми даними, кандидат у народні депутати вистрелив собі в груди.

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 115 (умисне вбивство), «як того вимагає процедура в подібних випадках». 

Дострокові вибори народних депутатів відбудуться 21 липня.

Генеральна прокуратура викликає Портнова на допит

Генеральна прокуратура України викликає Андрія Портнова, колишнього заступника голови Адміністрації президента Віктора Януковича, на допит у справі про розстріли під час подій Євромайдану.

Допит має відбутися об 11:00 19 липня. Портнов у цьому кримінальному провадженні має статус свідка.

Справа відкрита «за фактами злочинного перешкоджання проведенню зборів та мітингів у період листопада 2013 року – лютого 2014 року на майдані Незалежності в Києві, перевищення службових повноважень працівниками правоохоронних органів при застосуванні фізичної сили та спеціальних засобів до громадян, які реалізовували своє конституційне право на мирні зібрання та мітинги на вулицях центральної частини Києва, що спричинило тяжкі наслідки, організації умисних убивств протестувальників та інших фактів злочинної протидії протестним акціям».

19 травня Портнов повідомив, що повернувся в Україну після більш ніж 5 років життя за кордоном. У період з 2010 до 2014 року він був заступником голови Адміністрації президента Віктора Януковича.

5 березня 2014 року Євросоюз заморозив на один рік активи 18 колишніх українських високопосадовців, яких підозрюють у незаконному заволодінні державною власністю. Під санкції потрапив також Портнов. Через рік Європейський союз виключив із санкційного списку чотирьох колишніх українських високопосадовців, зокрема і Портнова.

Поліція: депутат замовив смс-розсилку для дискредитації «Голосу» на користь партії ЄС

На Львівщині депутат сільської ради замовив СМС-розсилку для дискредитації партії «Голос» Святослава Вакарчука на користь «Європейської солідарності» Петра Порошенка, повідомив начальник департаменту кіберполіції Національної поліції України Сергій Демедюк. У відповідь партія ЄС заявила, що кіберполіція «грубо втручається у виборчий процес».

Демедюк заявив, що упродовж 15 липня до поліції почали надходити повідомлення від жителів Львівщини про масову розсилку СМС-повідомлень. У них йшлося, що «Голос» не проходить п’ятивідсотковий бар’єр на виборах, а тому «людей провокували не голосувати за вказану партію», розповіли поліцейські.

«У рамках досудового розслідування працівники кіберполіції встановили, що фактично особа, яка використовує СМС-розсилку з альфа-іменем Peremoga, є одним із депутатів сільрад Львівської області. У вигляді фізичної особи-підприємця він оформив СМС-розсилку з одним із операторів мобільного зв’язку у кількості від 5 до 25 тисяч упродовж місяця», – повідомив Демедюк.

Очільник кіберполіції наголосив, що окрім контрагітації, порушник використовував СМС-розсилку задля агітації за політичну партію «Європейська солідарність».

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 157 Кримінального кодексу України (перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача).

Партія «Європейська солідарність» заявила, що обурена «політично заангажованими» діями департаменту кіберполіції Нацполіції України.

«Очевидно, це перший прецедент в історії українських виборів, коли відкривається кримінальне провадження за розсилку СМС-повідомлень, у яких містилася навіть не власна думка, а лише посилання на соцопитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) про те, що партія «Голос» нібито не долає прохідний бар’єр», – заявили в «Європейській солідарності» і звинуватили кіберполіцію у «грубому втручанні у виборчий процес».

Партія також наголосила, що «розбереться з індивідуальної ініціативою» депутата сільської ради.

Дострокові вибори народних депутатів відбудуться 21 липня.

Терміни для зміни місця голосування завершені – встигли понад 233 тисячі громадян

Місце голосування на позачергових виборах до парламенту тимчасово змінили 233 347 громадян, вказує Державний реєстр виборців.

Згідно з повідомленням, найбільше українців скористалися такою можливістю, що діяла до 15 липня, в Донецькій області (понад 29 тисяч) та в Києві (понад 26 тисяч).

Позачергові вибори до Верховної Ради заплановані на 21 липня.

 

«Всім бажаю гарного настрою» – службовець часів Януковича виграв ще один суд щодо зняття з виборів

Верховний суд України підтвердив рішення апеляційної інстанції про незаконність постанови Центральної виборчої комісії, яка скасувала реєстрацію ексзаступника генпрокурора Рената Кузьміна часів президентства Віктора Януковича кандидатом у народні депутати. Про це сам Кузьмін повідомив на сторінці у Facebook.

«Іменем України Верховний суд підтвердив законність скасування Шостим апеляційним адміністративним судом незаконне зняття з реєстрації кандидатом в народні депутати за списками «Опозиційною платформи – За життя». Всім бажаю гарного настрою», – написав Кузьмін.

Він прикріпив до допису копії рішення суду. Водночас сам Верховний суд наразі рішення не оприлюднив.

12 липня Шостий апеляційний адміністративний суд Києва визнав незаконною постанову ЦВК про скасування реєстрації Кузьміна кандидатом у народні депутати.

5 липня Центральна виборча комісія скасувала реєстрацію Кузьміна як кандидата в народні депутати за списком партії «Опозиційна платформа – За життя». У відомстві пояснили, що отримали від СБУ інформацію про те, що Кузьмін не проживав в Україні протягом п’яти років до виборів. Це, згідно з законодавством, є умовою для участі у парламентських виборах.

Денісова і Москалькова обміняються переліками в’язнів

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова та її російська колега Тетяна Москалькова планують завтра, 16 липня, обмінятися переліками українських та російських громадян, які утримуються в місцях позбавлення волі на території Росії та України відповідно. Про це омбудсменки заявили під час спільного брифінгу за результатами їхньої зустрічі в Києві 15 липня.

«Ми обговорили таке питання щодо механізму повернення наших громадян України, які перебувають на території Росії та Криму, і громадян Росії, які перебувають на території України і утримуються в місцях несвободи», – сказала Денісова.

Крім того, додала вона, під час зустрічі обговорювали надання допомоги українським політв’язням.

Читайте також: У Мінську провели дві акції на підтримку українського в’язня Кремля Олега Сенцова​

«Окремо розглянули питання Едема Бекірова, Павла Гриба, Володимира Балуха, Євгена Попова, Володимира Дудки та Станіслава Клиха. Ми домовилися про те, що пані Москалькова обговорить питання можливості надання незалежних лікарів для того, щоб обстежити наших громадян, в деяких – щоб надали можливість вже медичного висновку, наприклад, по Дудці. Наприклад, по пану Грибу теж, тому що є різні думки щодо необхідності оперативного хірургічного втручання», – сказала вона.

Українська омбудсменка додала, що домовилася з російською уповноваженою також про можливість надання додаткової медичної підтримки українським військовополоненим морякам, якщо така необхідність виникне.

Йдеться про Василя Сороку, Андрія Артеменка і Андрія Ейдера, які дістали поранення під час захоплення їх російськими силовиками в листопаді 2018 року, і Юрія Будзила, який має цукровий діабет.

Читайте також: «Вирішіть нарешті нашу долю!» – Гриб звернувся до української влади​

«Ми проведемо верифікацію громадян, які утримуються на територіях, і будемо проводити можливі зустрічі для вирішення механізмів їх повернення», – підсумувала вона.

Уповноважена Російської Федерації з прав людини Тетяна Москалькова при цьому попросила Денісову повторити своє звернення російською мовою, «щоб було зрозуміло російськомовному населенню України і російським громадянам». Зі свого боку, вона заявила, що з 50 росіян, які були ув’язнені в Україні, 27 людей перебувають у місцях позбавлення волі, де 13 відбувають покарання, решта – чекають на судові рішення або результати апеляції.

«23 людини в нас, слава Богу, на свободі з цього переліку. В тому числі щодо них ухвалені рішення про заміну запобіжного заходу у вигляді позбавлення волі на підписку про невиїзд. За цей час сталося, на мій погляд, важлива подія – повернення капітана українського судна Новицького до України», – сказала Москалькова, маючи на увазі звільнення капітана судна «ЯМК-0041» Віктора Новицького, якого росіяни передали з анексованого Криму.

Читайте також: У Москві пройшли пікети на підтримку Балуха, українських моряків і «Кримської солідарності»​

Москалькова висловила сподівання, що робота з Денісовою продовжиться 16 липня в її офісі в Москві.

Тетяна Москалькова 15 липня прибула до Києва, щоб обговорити з Уповноваженою Верховної Ради Людмилою Денісовою питання звільнення українських і російських громадян, яких утримують на території Росії та України.

За даними Міністерства закордонних справ, Росія незаконно утримує понад 70 українців. До цього числа не входять 24 українські моряки, захоплені Росією біля Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року та полонені на Донбасі громадяни.