Денісова зустрілася з Москальковою в Києві

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова зустрілася в Києві з російською омбудсменкою Тетяною Москальковою. Про це Денісова повідомила на своїй Facebook-сторінці, оприлюднивши відео з початку зустрічі.

«Ми обговоримо питання звільнення громадян України, які утримуються на території Росії та окупованого Криму, а також утримуваних громадян Росії в Україні. Також розглянемо можливість вирішення гуманітарних питань щодо забезпечення окремих громадян, які перебувають у місцях несвободи, медичною або іншою допомогою», – уточнила Денісова.

Звертаючись до Москалькової, українська омбудсменка висловила сподівання, що її російська колега приїхала «по хороші новини і з хорошими новинами».

Своєю чергою, Москалькова назвала «дуже важливою» телефонну розмову між президентом України Володимиром Зеленським та президентом Росії Володимиром Путіним, яка відбулася 11 липня.

«Ми з вами діємо в фарватері того діалогу, який почався. Дуже важливо, щоб у нас із вами знаходилися механізми, інструментарій для того, щоб допомогти людям», – заявила вона.

За даними Міністерства закордонних справ, Росія незаконно утримує понад 70 українців. До цього числа не входять 24 українські моряки, захоплені Росієюбіля Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року та полонені на Донбасі громадяни.

Від початку доби бойовики 8 разів порушили режим припинення вогню на Донбасі – штаб

Від початку поточної доби, 14 липня, підтримувані Росією бойовики вісім разів порушили режим припинення вогню на Донбасі, повідомили у штабі операції Об’єднаних сил.

«Збройні формування Російської Федерації обстрілювали позиції наших підрозділів із застосуванням заборонених Мінськими угодами зброї – мінометів калібру 82 міліметри, а також із гранатометів різних систем, озброєння БМП, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

Внаслідок обстрілів втрат у ЗСУ не зафіксовано, додали у штабі.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в обстрілах у районі окупованої Горлівки, в угрупованні «ЛНР» про обстріли упродовж 14 липня не повідомляють.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

Унаслідок бойових дій, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

 

«Тримаю слово офіцера» – голова ДФС на вимогу Зеленського написав заяву про звільнення

Виконувач обов’язків голови Державної фіскальної служби Олександр Власов оприлюднив світлину заяви про звільнення. У підписі він звернувся до президента Володимира Зеленського, зазначивши, що звільняється з поваги до нього.

«Шановний пане президенте! Доїхав додому. Тримаю слово офіцера. Поважаючи вас, як Верховного Головнокомандувача, гаранта Конституції України, пишу заяву про увільнення від виконання обов’язків голови Державної фіскальної служби. У понеділок направлю цю заяву до Кабінету міністрів України», – прокоментував Власов.

13 липня президент Володимир Зеленський під час наради в Одеському морському торговому порту висунув до виконувача обов’язків голови ДФС Олександра Власова претензії в зв’язку з тим, що той нібито не звільнив керівників митниць у Західній Україні, як повідомляв про це раніше.

Зеленський вказував на те, що двоє з керівників митниць, яких Власов мав звільнити, насправді пішли у відпустку за станом здоров’я. Голова ДФС стверджував, що ці чиновники також написали заяви на звільнення, однак згодом погодився залишити посаду.

Олександр Власов є виконувачем обов’язків голови Державної фіскальної служби з 10 вересня 2018 року. До цього моменту з травня 2017 року очолював Одеську митницю.

У «Слузі народу» пояснили, чому партія відмовилася від логотипу з велосипедом і булавою

Партія «Слуга народу» поки відмовилася від нового логотипу з велосипедом і булавою та вирішила залишитися із перевіреним на президентських виборах «зе-дизайном», заявив очільник передвиборчого штабу Олександр Корнієнко.

«Це на майбутнє такий стиль. Ми його презентували, показали, що він у якийсь момент буде такий. Поки що ж вирішили залишитися з нашим «зе-дизайном», який нас привів до перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах. Ми подивилися: раз він привів нас одного разу до перемоги, то, може, вдруге приведе. Вирішили поки що на цьому дизайні зупинитися», – сказав Корнієнко.

Наприкінці травня «Слуга народу» представила логотип, на якому зображений силует чоловіка на велосипеді з піднятою до гори булавою.

Дострокові вибори до Верховної Ради відбудуться 21 липня.

«Харе труїти Дніпро!»: активісти вимагали припинити зливати бруд у річку

У Києві відбулася акція з вимогою припинити зливати бруд у Дніпро.

Кілька десятків активістів зібралися поблизу Венеційського моста в Гідропарку з гаслами «Хочу купатись без стрьому!», «Колекторам БАН», «Київводоканал» нам не бро: він труїть Дніпро!»,  «Досить труїти Дніпро – треба робити добро». З протигазами, перформансами та плакатами вони намагалися привернути увагу громадськості до забруднення Дніпра.

Акція «Харе труїти Дніпро» зібрала жителів Дніпровського району та небайдужих киян. Вона стала реакцією на регулярні зливи у річку невідомої речовини в районі Русанівських садів. Вона потрапляє туди через колектори, які належать ПрАТ «АК «Київводоканал». Розташовані вони неподалік пляжу, де купаються та відпочивають сотні людей. Через ці викиди, кажуть організатори заходу, вода покривається незрозумілою маслянистою плівкою й неприємно пахне.

«Мешканці розповідали, що цій проблемі вже багато років, і вона ніяким чином не вирішується. На Деснянській станції пояснили, що в принципі нічого страшного нема, тому що це – процес очищення води. Але це реально неправда, тому що я там регулярно буваю. Причому там ще один колектор знайшли, який так відразу в очі не кидається», , – розповідає один з ініціаторів проведення акції Богдан Ференс.

За його словами, у колекторну систему «врізаються» підприємства, приватні садиби, ресторани та мийки. Звідти вода потрапляє до річки.

«Це просто жах! Там запах такий, що стояти неможливо, і воно потім річкою розтікається. Через метрів шістсот, ліворуч до метро «Лівобережна», є комунальний пляж, де купається купа людей і я в тому числі, бо живу поруч», – зазначив Ференс.

Він каже, що намагався «достукатися» до управління з питань екології при КМДА, але марно – «керівництво постійно займається якимись важливими нарадами». У Київводоканалі стверджують, що жодних норм не порушують, хоча Держекоінспекції неодноразово звинувачувала їх у недопуску інспекторів до планових перевірок.

Депутат Київської міської ради Олесь Маляревич ситуацію на своїй сторінці у Facebook 28 червня пояснював так: «Ці викиди робить водопровідна станція, яка розташована поруч у двох кілометрах на вулиці Алішера Навої і яка постачає 65% від потреб Києва у питній воді. Воду беруть у річці Десна, очищують і подають киянам. Уся органіка, яка залишається при первинному очищенні води, повертається у річку як промивні води і це 10% від всього обсягу води, яка заходить на станцію, тобто 50000-100000 кубометрів на добу, залежить від кількості споживання води містом і стану забрудненості деснянської води».

Депутат зазначив, що подібна ситуація відбувається з 1961 року.

«Просто раніше на це майже не звертали уваги, бо це відповідало і відповідає санітарним нормам, все відбувається відповідно нормативів і погоджень. Також були питання, чи є врізки до колектору інших підприємств? Немає, раніше були врізки м’ясокомбінату, але його вже немає і врізка заблокована», – пише Маляревич.

За словами активістів, вони почнуть збирати підписи, щоб влада закрила колектори хоча б на час аналізу проб води.

«Ми вирішили прийти сьогодні на Гідропарк і звернутися до киян, щоб вони підписали петицію, перш за все, яку передамо президенту, меру і начальнику «Водоканалу», щоб все-таки вони зібрали круглий стіл і пояснили киянам, чому склалася така ситуація», – розповідає активістка Яна.

Щоб привернути увагу громадян, учасники акції влаштовували купання в протигазах, провозили Дніпром плакати на човнах та відмивали активіста після купання в Дніпрі.

12 липня небайдужі жителі Дніпровського району провели акцію проти забруднення Дніпра на мосту Патона. Активісти вийшли на міст з плакатами «Кияни, давайте на чистоту», «У нашому Дніпрі вже стрьомно купатися», «Чому хтось закриває очі на нечистоти?», «Теж бісить? Подай сигнал». Водії сигналили на підтримку акції, а люди в автобусах із зацікавленням знімали відео.

Зеленський закликає облаштувати КПВВ на адмінмежі з Кримом до 20 грудня

Президент України Володимир Зеленський закликає до 20 грудня облаштувати контрольні пункти в’їзду-виїзду на адмінкордоні з анексованим Росією Кримом. В іншому випадку він погрожує звільнити новопризначеного голову Херсонської обласної державної адміністрації Юрія Гусєва.

Голова ОДА зазначив, що завершення першого етапу облаштування КПВВ (створення режимних зон) планується до 15 листопада.

Натомість президент України наголосив, що реалізувати другий завершальний етап проекту – створення сервісних центрів з автовокзалами та центрами надання адміністративних послуг – необхідно до 20 грудня цього року.

«Давайте в 20 числах грудня – цього буде достатньо. Якщо ні – новий голова ОДА залишиться в минулому. Це – чесно», – заявив Зеленський.

Як повідомляє сайт Офісу президента, учасники наради з питань реалізації проектів облаштування КПВВ «Чонгар» і КПВВ «Каланчак» розповіли Зеленському, що для реалізації першого етапу проекту буде достатньо вже виділених для цього 100 мільйонів гривень. Натомість поки у держбюджеті не передбачені 70 мільйонів гривень для другого етапу. Президент пообіцяв посприяти, щоб облаштування КПВВ профінансовали повністю.

«112 Україна» вночі обстріляли з гранатомета – поліція

Поліція Києва повідомила, що вночі невідомі вистрілили із гранатомета у фасад будівлі, де розміщується телеканал «112 Україна». Ніхто не постраждав. Відкрито провадження за статтею «терористичний акт».

«О 3:40 до поліції надійшло повідомлення про те, що місцеві мешканці чули звук, схожий на вибух, на вулиці Дегтярівській у Шевченківському районі міста. За вказаною адресою негайно виїхали слідчо-оперативні групи територіального та Головного управлінь поліції, вибухотехніки, кінологи та екіпажі патрульних.

Прибувши на виклик, поліцейські виявили пошкоджений фасад будівлі та оточили територію, прилеглу до місця злочину. При відпрацюванні знайшли відстріляний тубус гранатомета, який направлять на проведення експертизи», – йдеться на фейсбук-сторінці відомства.

За даними поліції, наразі правоохоронці намагаються встановити особу зловмисників, причетних до вчинення правопорушення, а також мотиви його скоєння, всі зібрані матеріали будуть передані СБУ за підслідністю.

Сам телеканал підтвердив, що люди не постраждали, але постріл пошкодив вивіску медіа.

Напередодні «112 Україна» оприлюднив заяву, у якій закликав правоохоронців «захистити від свавілля націонал-радикалів» їхнє меда через заявлений намір активістом Сергієм Стерненком провести пікет біля будівлі телеканалу. Той у свою чергу планувався як протест проти трансляції «112 Україна» скандального фільму Олівера Стоуна та Ігоря Лопатьонка про Віктора Медведчука Revealing Ukraine.

Зі сцени Одеського кінофестивалю нагадали про долю Сенцова і захоплених українських моряків

В Одесі під час церемонії відкриття 10-го міжнародного кінофестивалю віцепрем’єр-міністр України Павло Розенко нагадав про долю засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова, захоплених ФСБ Росії в листопаді 2018 року українських моряків і всіх українських в’язнів Кремля, які перебувають в російських в’язницях. Про це повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Рівно 5 років у цьому залі з нами немає Олега Сенцова. Щороку з цієї сцени ми висловлюємо йому підтримку, всім в’язням Кремля, які сьогодні знаходяться в тюрмах, українським морякам, за яких дуже переживає Одеса. І ми сподіваємося, що вони будуть з нами в цій залі, насолоджуватися українським кіно. І побачать, як за ці роки Одеський кінофестиваль зробив крок вперед. Ми з вами, Одеса з вами, Україна з вами. Тримайтеся!» – заявив Розенко.

Слова підтримки Сенцову висловив також британський режисер, лауреат нагород Каннського кінофестивалю Майк Лі.

«Друзі, я хочу висловити підтримку, як і всі кінематографісти світу, Олегу Сенцову. Мої думки зараз з ним», – сказав Лі.

Як повідомляє кореспондент Крим.Реалії, перед кожним фільмом фестивалю показують короткий ролик про долю Олега Сенцова, в якому є заклик до його звільнення.

10-й ювілейний Одеський міжнародний кінофестиваль триватиме до 20 липня.

Україна й Північна Македонія уклали угоду про безвізовий режим

Україна та Північна Македонія уклали угоду про безвізовий режим на постійній основі. Про це повідомляє посольство України у Північній Македонії.

«Сьогодні разом з Міністром закордонних справ Республіки Північна Македонія Ніколою Дімітровим Посол Наталія Задорожнюк від імені уряду України підписала надзвичайно важливу міжурядову Угоду про безвіз на постійній основі. Більше немає потреби пролонгувати існуючу угоду щороку», – мовиться у повідомленні.

У березні 5-й президент України Петро Порошенко підписав указ про тимчасове запровадження безвізового режиму для громадян Північної Македонії. 

У січні поточного року в МЗС заявляли, що Україна веде переговори про спрощення візового режиму або запровадження безвізу з 22 країнами світу.

НАБУ викликає Луценка на допит – Сарган

Національне антикорупційне бюро викликає на допит генерального прокурора України Юрія Луценка, повідомляє його речниця Лариса Сарган.

За її словами, допит стосується передачі справи учасника Євромайдану Івана Бубенчика іншому складу прокурорів.

«Приводом для такого рішення у квітні минулого року стали заяви учасників Революції Гідності та публікації ряду ЗМІ щодо упередженої кваліфікації дій Бубенчика під час подій січня-лютого 2014 року. Генеральний прокурор викликається на допит у якості свідка у кримінальному провадженні, порушеному за заявою адвоката потерпілих. Цим адвокатом є О.Горошинський, відомий захисник «беркутів» і самого Януковича», – написала Сарган 12 липня у фейсбуці.

Провадження зареєстроване за ознаками кримінального правопорушення за статтею про «зловживання владою або службовим становищем».

«Що ж, реванш триває. Тепер, окрім януковичів і медведчуків, генпрокурор Луценко заважає і НАБУ», – додала речниця Луценка.

11 червня заступник голови Адміністрації президента Руслан Рябошапка повідомив, що президент Володимир Зеленський підписав подання до Верховної Ради про звільнення Юрія Луценка з посади генерального прокурора. 2 липня Зеленський повторно звернувся в парламент щодо звільнення Луценка. Це питання в сесійній залі поки що не розглядали.

Сам Луценко у травні заявляв, що «не бачить» підстав для своєї відставки.

Юрій Луценко працює з травня 2016 року.

 

МВС зареєструвало близько 3,4 тисячі заяв про порушення виборчого процесу

Поліція зареєструвала 3383 заяв про правопорушення під час передвиборної кампанії, повідомляє Міністерство внутрішніх справ України.

Як заявив 12 липня радник міністра внутрішніх справ – голова координаційного штабу МВС Іван Стойко, кількість повідомлень про порушення виборчого законодавства щодня зростає в різних регіонах України.

«З початку передвиборчої кампанії позачергових парламентських виборів поліція вже зареєструвала 3383 звернення про порушення виборчого законодавства. Відкрито 167 кримінальних проваджень і складено 695 адмінпротоколів. Тільки за минулу добу, 11 липня, зафіксовано 324 повідомлень, відкрито 25 кримінальних проваджень і складено 101 адміністративний протокол. Це говорить про те, що за ці 10 днів, судячи з учорашньої доби, ми будемо проходити пік кампанії, яка закінчиться вже наступної п’ятниці», – цитує Стойка прес-служба МВС.

Дивіться також: Сила регіонів: скільки депутатів може відправити у Раду кожна область (інфографіка)

Радник міністра внутрішніх справ додав, що найбільше повідомлень стосуються незаконної агітації, підкупу виборців, хуліганства. Лідерами з реєстрації правопорушень є Київ, Запорізька, Харківська, Одеська, Донецька і Луганська області.

За словами Стойка, з 15 липня правоохоронці всіх органів системи МВС: Національна поліція, Національна гвардія, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Державна прикордонна і міграційна служби переходять на посилений варіант несення служби.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня.

Ключовим у розмові з Путіним було питання про звільнення полонених моряків – прес-служба Зеленського

У прес-службі українського президента Володимира Зеленського ключовим питанням у його телефонній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним називають звільнення полонених українських військових моряків, захоплених Росією в листопаді 2018 року.

«11 липня президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Ключовим питанням було звільнення полонених військових моряків. Також йшлося про повернення інших українських громадян, які утримуються на території Росії. Крім того, сторони обговорили продовження переговорів у «нормандському форматі», – йдеться в повідомленні.

Раніше в прес-службі Кремля заявили, що під час телефонної розмови президенти обговорили ситуацію на Донбасі і обмін полоненими.

У Кремлі додали, що ця перша розмова Зеленського і Путіна відбулася «з ініціативи української сторони».

Нещодавно президент України Володимир Зеленський запропонував російському колезі Володимиру Путіну зустрітися в Мінську. Про це він сказав у своєму відеозверненні, яке оприлюднив з приводу телемосту, запланованого між українським приватним каналом NewsOne та російським державним «Россия 24».

Читайте також: Путін висунув Зеленському умови для зустрічі: маніпуляція чи реальна пропозиція?

Президент Росії Володимир Путін заявив, що готовий зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським, якщо той вступить у переговори з ватажками «Л/ДНР» і не буде називати їх сепаратистами. 

МЗС висловило протест через затримання кримських татар у Москві

Міністерство закордонних справ України висловило протест у зв’язку з неправомірним затриманням російськими силовиками 45 кримських татар, які зібралися сьогодні біля будівлі Верховного Суду РФ у Москві на мирну акцію підтримки співвітчизників.

«Разом з вчорашнім розгоном пікету кримських татар поблизу Кремля, сьогоднішнє безпідставне затримання вкотре продемонструвало незмінність репресивної політики РФ стосовно кримських татар, спрямованої на витіснення кримськотатарського народу з тимчасово окупованого півострова», – мовиться у повідомленні МЗС.

11 липня російська поліція затримала понад 50 людей, які прийшли під будівлю Верховного суду Росії підтримати фігурантів першої бахчисарайськї «справи Хізб ут-Тахрір». Про це повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність», а також російська правозахисниця Олександра Криленкова.

Активісти перебували під будівлею суду з плакатами «Наші діти не терористи», «Припиніть репресії в Криму» тощо.

11 липня у Верховному суді Росії відбулося судове засідання із розгляду апеляційної скарги на вирок Північно-Кавказького окружного військового суду, згідно з яким четверо кримських татар, громадян України, були визнані винними в «терористичній діяльності».

12 травня 2016 року в Бахчисараї російські силовики провели серію обшуків в будинках мусульман, кримських татар, а також в місцевому кафе. В результаті були затримані і звинувачені в тероризмі четверо бахчисарайців: Зеврі Абсеітов, Ремзі Меметов, Рустем Абільтаров і Енвер Мамутов. Їх звинуватили в участі в організації «Хізб ут-Тахрір», що визнана в Росії і на території анексованого нею Криму терористичною.

У грудні 2018 року Північно-Кавказький окружний військовий суд присудив Енверу Мамутову 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму, Руслану Абільтарову, Ремзі Меметову і Зеврі Абсеітову – 9 років. Жоден з фігурантів справи своєї провини не визнав. Всі вказували на «політично мотивований характер» кримінальної справи.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».

ЦВК скасувала реєстрацію 26 кандидатів у депутати

Центральна виборча комісія на своєму засіданні 10 липня скасувала реєстрацію ще 26 кандидатів у народні депутати, повідомляє прес-служба ЦВК.

«Розглянувши заяви кандидатів у народні депутати України, які балотуються в одномандатних виборчих округах, висунутих політичними партіями і у порядку самовисування, про відмову балотуватися кандидатами в народні депутати України, а також заяву політичної партії про скасування рішення щодо реєстрації кандидата в народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, комісія скасувала реєстрацію 26 кандидатів у народні депутати України», – йдеться в повідомленні.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня. Центральна виборча комісія раніше зареєструвала близько трьох тисяч кандидатів-мажоритарників і 22 політичні партії.

ЦВК зареєструвала ще 76 іноземних спостерігачів

Центральна виборча комісія на засіданні 10 липня зареєструвала ще 76 офіційних спостерігачів від іноземних держав і міжнародної організації, йдеться в повідомленні прес-служби ЦВК.

Зокрема, зареєстровані 68 спостерігачів від громадської спілки «Міжнародне співтовариство з прав людини», один – від Литви, троє – від Португалії, четверо – від Швеції.

«Таким чином, станом на 10 липня комісією зареєстровано 598 офіційних спостерігачів на позачергових виборах народних депутатів України. А саме: від восьми іноземних держав – 51 офіційного спостерігача, від 12 міжнародних організацій – 547 офіційних спостерігачів», – йдеться в повідомленні.

Позачергові вибори парламенту України відбудуться 21 липня.

СБУ: підполковник Нацгвардії отримав у Криму російський паспорт і водійські права

Служба безпеки України повідомляє, що викрила підполковника Національної гвардії, який у 2014 році виїжджав в анексований Росією Крим «у пошуках кращої долі».

Як йдеться в повідомленні прес-служби відомства 10 липня, підполковник, «підтримуючи ідеологію так званого «русского мира», в Криму отримав російський паспорт, який не визнає українська влада. Також він отримав водійське посвідчення, став на військовий облік і в пільговому порядку оформив російську військову пенсію, оскільки в 1995 році в складі збройних сил Росії брав участь в бойових діях у Чечні.

За даними СБУ, в 2016 році підполковник влаштувався на службу в Головне управління Національної гвардії за сприяння колишнього керівництва НГУ. Він отримав допуск до державної таємниці і звернувся до командування про направлення його в район проведення антитерористичної операції.

«Перебуваючи в штабі АТО, підполковник, порушуючи встановлених вимог режиму секретності, накопичував на особистих флеш-носіях великий обсяг секретної інформації щодо виконання бойових завдань підрозділами НГУ зі складу сил антитерористичної операції», – йдеться в повідомленні.

У СБУ стверджують, що «попереджаючи витік і розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, співробітники військової контррозвідки Служби безпеки вилучили з незаконного обігу виявлені носії інформації». Підполковника відсторонили від виконання службових обов’язків, отримані щодо нього матеріали передали до органів досудового розслідування.

Служба безпеки України не називає імені офіцера, публікуючи копії його документів. У Нацгвардії України не повідомляють про викриття підполковника, його публічних коментарів із приводу звинувачень СБУ немає.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму Росією навесні 2014 року незаконними і засудили дії Москви. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

ГПУ вдруге надіслала в Офіс президента запит щодо Мендель

Слідчий Генеральної прокуратури України 9 липня направив повторний запит до Офісу президента щодо спростування чи підтвердження публічних висловлювань речниці Володимира Зеленського Юлії Мендель про те, що військовослужбовці ЗСУ допускають випадки обстрілів цивільних об’єктів на сході України.

Як йдеться в повідомленні ГПУ на сторінці у Facebook, повторний запит є реакцією на відповідь Офісу президента.

У відомстві нагадали, що раніше під час допиту Юлія Мендель «відмовилася надавати показання та вказати джерело оголошеної нею інформації».

6 липня Офіс президента України Володимира Зеленського повернув без розгляду раніше відправлений їм ГПУ запит щодо публічних висловлювань прес-секретаря глави держави Юлії Мендель.

Слідчі хотіли з’ясувати, що мала на увазі речниця Зеленського, коли заявила на телебаченні, що «українські військові, відповідаючи на провокації терористичних угруповань, здійснюють обстріли цивільних об’єктів». У ГПУ не виключили, що така інформація «вірогідно, буде подана російськими представниками до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду як доказ нібито порушення законів та звичаїв війни саме ЗСУ».

1 липня Мендель викликали на допит, але в його перебігу вона відмовилася надавати показання, заявили в ГПУ. Кримінальні провадження за заявами прес-секретаря президента не відкривали.

У Генштабі Збройних сил України неодноразово заявляли про цілковите дотримання українськими військовими на Донбасі Мінських угод, а також про позицію Об’єднаних сил щодо заборони відкривати вогонь у відповідь, якщо це може завдати шкоди мирним громадянам.

Призначення Кучми, Богдана, Данилюка та Баканова підтримують понад 30% українців – опитування

Зроблені президентом України Володимиром Зеленським призначення Леоніда Кучми, Андрія Богдана, Олександра Данилюка та Івана Баканова підтримують понад 30% українців, свідчать дані опитування американського Центру дослідження Міжнародного республіканського інституту (IRI).

Призначення другого президента України Леоніда Кучми керівником української делегації в Тристоронній контактній групі в Мінську «твердо підтримують» 17% українців, «частково підтримують» 27%, «частково не підтримують» 10%, «твердо не підтримують» 23%, інші – або не чули його імені, або не змогли відповісти на питання.
Призначення ексадвоката бізнесмена Ігоря Коломойського Андрія Богдана керівником Офісу президента «твердо» або «частково підтримують» 36% українців, не підтримують 15%, інші – або не чули його імені, або не змогли відповісти на питання.
Призначення ексміністра фінансів Олександра Данилюка секретарем Ради національної безпеки та оборони підтримує 32% опитаних, проти виступають 18%.
Призначення колишнього керівника «95 кварталу» Івана Баканова на посаду першого заступника голови Служби безпеки України підтримують 32% українців, не підтримують 17%. Наразі він виконує обов’язки голови СБУ.

Відповідно до опитування IRI, діяльність нового президента України Володимира Зеленського «твердо підтримують» 32%, «частково підтримують» – 35%, «частково не підтримують» і «твердо не підтримують» – 8% та 6%. 19% не змогли відповісти на питання.

Опитування проводили з 13 до 23 червня шляхом інтерв’ю вдома у респондентів. Кількість опитаних склала 2 400. Похибка не перевищує 2%. Опитування фінансувалося Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Північноатлантична рада НАТО перенесла запланований на липень візит в Україну

Північноатлантична рада НАТО перенесла запланований на липень візит в Україну на осінь. Про це заявила журналістам віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

 «Північноатлантична рада мала приїхати 9-10 липня. У зв’язку з нашими виборами вони вирішили перенести приїзд на пізнішу дату. Найімовірніше, це відбудеться в жовтні», – зазначила віцепрем’єр, уточнивши, що остаточної дати наразі немає.

Позачергові парламентські вибори в Україні заплановані на 21 липня.

У НАБУ не заперечують і не спростовують ймовірне затримання керівника Фонду держмайна (доповнено)

(Доповнено четвертий абзац) У прес-службі Національного антикорупційного бюро України не заперечили, але і не спростували повідомлення про ймовірне затримання детективами відомства виконувача обов’язків голови Фонду держмайна Віталія Трубарова.

«Ми маємо запитати всіх, хто безпосередньо здійснює розслідування, це детективи. І, якщо вони дадуть згоду, ми обов’язково повідомимо», – повідомили Радіо Свобода у прес-службі НАБУ.

У Фонді держмайна отримати коментарі наразі не вдалося.

Водночас  віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко розмістив у соцмережі фото, на якому зображений Трубаров на засіданні урядового комітету.

Раніше сьогодні у ЗМІ з’явилася інформація, що детективи Національного антикорупційного бюро проводять обшуки в кабінеті в. о. глави Фонду державного майна Віталія Трубарова, а сам він затриманий.

Віталій Трубаров був призначений в.о. голови Фонду держмайна восени 2017 року.​

 

 

 

В окупованому Криму проходять навчання російської морської піхоти

На полігонах окупованого Росією Кримського півострова російські військовослужбовці морської піхоти Чорноморського флоту виконують стрибки з парашутом з гелікоптера МІ-8. Про це повідомляє прес-служба флоту.

За інформацією відомства, в навчаннях беруть участь 300 російських військовослужбовців.

«В ході повітряно-десантної підготовки особовий склад відпрацьовує різні прийоми і навички по висадці тактичного повітряного десанту як посадочним способом, так і «штурмовим» – в режимі зависання гелікоптера або на ходу з висоти 2-3 метрів в повному бойовому спорядженні», – мовиться в повідомленні.

За інформацією прес-служби флоту, також морські піхотинці проводять заняття з вогневої підготовки.

Раніше російські військові в окупованому Криму провели навчання зі знищення крилатих ракет умовного противника системами С-400 «Тріумф» і комплексами «Панцир».

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генштабі України дії російських військових у Криму називають незаконними.

ЄС готовий надати Києву 500 мільйонів євро допомоги після виконання умов – декларація

Європейський союз готовий виділити Україні черговий транш програми макрофінансової допомоги в розмірі 500 мільйонів євро після виконання необхідних умов. Про це йдеться в спільній декларації за підсумками 21-го саміту Україна – ЄС.

«Обидві сторони наголосили на важливості підтримання Україною макроекономічної стабільності, реалізації програми МВФ, виконання усіх заходів у рамках Програми макрофінансової допомоги ЄС, а також підтримання незалежності Національного банку та стабільності фінансового сектора. ЄС готовий виділити 2-ий транш (500 млн євро) Четвертої програми макрофінансової допомоги як тільки відповідні умови будуть виконані», – йдеться в заяві, оприлюдненій на сайті Міністерства закордонних справ України.

11 грудня 2018 року ЄС направив Україні перший транш четвертої програми макрофінансової допомоги обсягом 500 мільйонів євро.

Як повідомляло Міністерство фінансів України, перелік вимог, які Україна повинна виконувати, щоб отримувати макрофінансову допомогу Євросоюзу, містить зобов’язання у сфері боротьби з корупцією, якості державного управління та податкової системи, реформу енергетичного сектору, соціальної політики та корпоративного управління в державних підприємствах, а також реформу системи управління державними фінансами.

У березні 2019 року міністр фінансів України Оксана Маркарова за підсумками зустрічі з віце-президентом Єврокомісії Валдісом Добровскісом повідомила, що Україна виконала більше ніж половину зобов’язань, необхідних для отримання нового траншу допомоги ЄС.

СБУ і поліція отримали «низку доручень» для гарантування інформаційної безпеки – РНБО

Служба безпеки України і Національна поліція отримали низку доручень щодо гарантування інформаційної безпеки країни, повідомляє Рада національної безпеки і оборони України.

За повідомленням, секретар РНБО Олександр Данилюк 8 липня провів нараду з питань забезпечення інформаційної безпеки. «За підсумками наради було дано низку доручень, зокрема, Службі безпеки України і Національній поліції України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки з неухильним дотриманням свободи слова», – йдеться в повідомленні.

Про те, які це доручення, в РНБО не уточнили.

8 липня низка українських політичних сил і їхніх лідерів виступили з критикою телемосту, який державний телеканал «Россия 24» планував провести з українським каналом з орбіти проросійського політика Віктора Медведчука NewsOne.

Під стінами NewsOne відбувається акція протесту, попри те, що телеканал оголосив про скасування планованого телемосту.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив про виклик на допит власника і ведучого телеканалу NewsOne через намір провести спільний телеміст із російським державним каналом.

Під NewsOne палять фаєри, підривають петарди

Поблизу будівлі телеканалу NewsOne триває анонсований раніше мітинг, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

В акції бере участь близько сотні людей. Деякі учасники акції палять фаєри і димові шашки, було чути вибухи піротехніки.

​Протестувальники вимагають позбавити ліцензії NewsOne та «112 Україна».

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, поліція посилила охорону бізнес-центру: протестувальникам не заважають, поки не коментують ситуацію.

Також поряд чергують пожежники.

20:22 Натовп рухається до іншого боку будівлі, куди виходять вікна телеканалу, але вони, як виявляється, закриті ролетами. 

20:32 Учасники акції розмальовують балончиками вікна у будівлі, де розташований канал. Скандують «Медведчуку – тюрма!»​ та інші гасла.

20:46 На мітингу ідентифікували фотографа видання «Страна UA». Чоловіка оточили. Зі сцени лунають заклики його не чіпати. ​У супроводі поліції він покинув акцію. 

20:50 Зі сцени подякували учасникам мітингу і закликали приходити 9 липня під Нацради з питань телебачення і радіомовлення, де планується засідання з приводу NewsOne. Люди починають розходитись. 

7 липня російський телеведучий Дмитро Кисельов заявив, що канал «Россия 24», на якому він працює, 12 липня проведе спільний телеміст із українським каналом з орбіти проросійського політика Віктора Медведчука NewsOne, але пізніше ефір було скасовано.

7 липня російський телеведучий Дмитро Кисельов заявив, що канал «Россия 24», на якому він працює, 12 липня проведе спільний телеміст із українським каналом з орбіти проросійського політика Віктора Медведчука NewsOne, але пізніше ефір було скасовано.

Ввечері 7 липня на фейсбуці анонсували протест під стінами NewsOne, і понад півтисячі людей там відзначилися як такі, що прийдуть на акцію. 

Місцеве населення потрапило в пастку російської війни – Туск про Донбас

Голова Європейської ради Дональд Туск за підсумками відвідин 7 липня Станиці Луганської заявив, що трагедія на сході України триває з катастрофічними гуманітарними наслідками для місцевого населення.

«Сьогодні побував в Станиці Луганській з президентом України Володимиром Зеленським. Трагедія на сході України триває з катастрофічними гуманітарними наслідками для місцевого населення, що потрапило в пастку російської війни», – написав Туск у Twitter.

Він додав, що мав «хороші зустрічі з відважними українськими солдатами, спостерігачами ОБСЄ і гуманітарними організаціями».

Як повідомили раніше в Офісі президента України, Дональд Туск разом з Володимиром Зеленським 7 липня на понад пів кілометра пройшли далі нульової позиції ЗСУ вглиб зони розведення, минувши крайній пункт українських військових та дійшовши до зруйнованого мосту у Станиці Луганській.

7 липня президент України Володимир Зеленський разом з головою Європейської ради Дональдом Туском перебували в Луганській області.

8 липня в Києві відбудеться 21-й саміт Україна – ЄС.

Прем’єр-міністр Молдови анонсувала візит до України

Прем’єр-міністр Молдови Майя Санду наступного тижня приїде з візитом до України. Як повідомила вона на своїй сторінці у Facebook, візит до Києва відбудеться 11 липня.

«Дякую президентові Володимиру Зеленському за запрошення та готовність до такої зустрічі. Україна та Молдова мають подібний політичний досвід у регіоні, особливо у боротьбі з корупцією та побудові демократичних та функціональних держав, орієнтованих на потреби та сподівання громадян, і мають одну мету європейської інтеграції. Тому тісне співробітництво між нашими країнами матиме позитивний вплив як на безпеку в регіоні, так і на життя громадян обох країн», – повідомила Санду.

Вона також додала, що 16 липня перебуватиме з візитом у Німеччині.

Майя Санду стала очільницею уряду на тлі політичної кризи у Молдові.

9 червня Конституційний суд Молдови тимчасово відсторонив Ігоря Додона від обов’язків президента країни та призначив тимчасовим в.о. глави держави колишнього прем’єр-міністра Павла Філіпа. Той, у свою чергу, розпустив парламент та призначив позачергові вибори на 6 вересня. Парламентська більшість у складі проросійської Соціалістичної партії та проєвропейського блоку Acum обрала керівництво законодавчого органу і призначила уряд на чолі з Майєю Санду, підтримку якій висловив Ігор Додон. Політичні опоненти об’єдналися, щоб усунути від влади Демократичну партію, пов’язану з бізнесменом Володимиром Плахотнюком.

Конституційний суд спочатку встав на сторону Плахотнюка, а потім скасував свої ж власні рішення, заявивши про «тиск». Конституційний суд намагався заблокувати призначення Санду прем’єр-міністром. В результаті кілька днів в Молдові працювали два кабінети – підтримуваний Плахотнюком старий уряд Павла Філіпа і новий кабінет прихильників президента Додона і прозахідної опозиції ACUM.

Через кілька днів, після того, як США, ЄС і Росія виступили на підтримку нового кабінету, старий кабінет відмовився від влади. Плахотнюк виїхав з країни, а Конституційний суд скасував свої рішення про позбавлення Додона повноважень і дострокові вибори до парламенту. Нова влада закликала суддів подати у відставку, що вони зрештою і зробили.

Влада оголосила про масштабну перевірку всіх фактів корупції, які пов’язують з Плахотнюком. Новий уряд стверджує, що має намір розвивати відносини як із Заходом, так і з Росією.