Глава фракції «Опозиційний блок» Вадим Новинський не піде на вибори за партійним списком. Про це повідомив Євгеній Мураєв, який очолює список «Опозиційного блоку».

За його словами, на одномандатних округах від партії балотуватимуться «дуже достойні представники», зокрема Борис Колесніков та Вадим Новинський.

Раніше повідомлялося, що Новинський ввійшов до першої десятки «Опозиційного блоку».

Позачергові вибори до парламенту призначені на 21 липня.
…

Президент Росії заборонив російським авіакомпаніям здійснювати рейси до Грузії з 8 липня цього року, а туроператорам рекомендував не продавати росіянам тури у цю країну. Відповідний указ опубліковано на сайті російського глави держави 21 червня.

​У столиці Грузії Тбілісі тривають протести, які почалися 20 червня після того, як депутат Держдуми Росії Сергій Гаврилов вів засідання Міжпарламентської асамблеї православ’я, сидячи у кріслі спікера грузинського парламенту.

Багатьох громадян Грузії обурило це, бо перед приїздом до Тбілісі Гаврилов підтвердив, що вважає незворотнім визнання Росією як незалежних держав сепаратистських регіонів Грузії – Абхазії і Південної Осетії.

20 червня протести переросли в сутички протестувальників із поліцією. 21 червня через ці події у відставку подав спікер парламенту Грузії Іраклій Кобахідзе – задовольнивши одну з вимог мітингувальників.

Учасники протестів також вимагають відставки міністра внутрішніх справ і призначення дострокових парламентських виборів.

Понад 100 людей залишаються в лікарнях після вчорашніх сутичок.
…

Підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя визнав винним кримського татарина Османа Муратова у першій на півострові «справі про неінформування про злочин» та оштрафував його на 10 000 рублів. Про це повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Захист вважає, що вирок «абсолютно не обґрунтований» і має намір подавати апеляцію.

«Винесений вирок абсолютно не відповідає закону і не обґрунтований. У нас є 10-денний термін, щоб оскаржити рішення суду. Здавалося б, 10 тисяч штрафу не варті ні нервів, ні часу, витрачених на цей судовий процес. Проте, якщо вирок не оскаржувати, це закладе основи для формування негативної практики притягнення інших людей за цією статтею», – пояснила адвокат Муратова Ліля Гемеджи.

Також вона зазначила, що суддя під час процесу неодноразово називала адвокатів «абсолютно некомпетентними», відмовляла у клопотаннях, задоволення яких могло б спростувати докази обвинувачення, перебивала захист у дебатах.

«Вважаю, що підстави, надані як доказ провини мого підзахисного, не знайшли свого підтвердження під час судового слідства. Експерт так і не зміг пояснити, як на телефоні, купленому в 2017 році, звинувачення виявило листування за 2016 рік. Слідчий експеримент у залі суду підтвердив, що за допомогою зміни дати і часу в телефоні, можна створити таку переписку заднім числом. Однак суддя не приділила цьому ніякої уваги. Таке ставлення було протягом усього судового процесу», – розповіла Гемеджи.

У листопаді минулого року в анексованому Криму порушили першу кримінальну «справу про неінформування» ФСБ Росії.

У квітні цього року російський суд в Криму почав розглядати по суті першу в Криму кримінальну справу про неінформування за статтею 205.6 КК Росії. За версією слідства ФСБ Росії, обвинувачений не повідомив правоохоронців, що його родич поїхав воювати до Сирії на боці ІДІЛ. Адвокати Муратова, однак, заявляли, що справа сфальсифікована.

У Криму це перший прецедент після ухвалення поправок до російського законодавства в рамках так званого «пакета Ярової». Стаття про неінформування передбачає відповідальність у вигляді штрафу до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до року.

 
…

13091 громадян України скористалися послугою тимчасової зміни місця голосування станом на п’ятницю, 21 червня, повідомляють у Державному реєстрі виборців.

Найбільше людей із різних регіонів зареєструвалось у Києві, Харківській, Київській та Донецькій областях.

Центральна виборча комісія України спростила процедуру тимчасової зміни місця голосування. Тепер процедура не передбачає подачу документів (копій документів), що підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування. Для цього потрібні тільки паспорт і заява.

Змінити місце голосування для участі у позачергових виборах до Верховної Ради можна до 15 липня.

Позачергові парламентські вибори мають відбутися 21 липня.
…

Статус спостерігачів на позачергових парламентських виборах отримали 163 неурядові організації, при цьому більше половини з них пов’язані з партіями чи політиками, стверджує координаторка виборчих програм громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська.

За даними громадської діячки, на парламентських виборах спостерігачів від громадськості більше, ніж було на президентських.

«Тоді (під час виборів президента у березні-квітні 2019 року – ред.) дозвіл спостерігати отримали 139 організацій. Сьогодні їх аж 163 з тих 170, які звернулися до ЦВК за тим дозволом», – каже Айвазовська.

Читайте також: «Опозиційний блок» не зможе включити до списку Єфремова – ЦВК​

Вона додає, що, хоча в такій кількості немає нічого екстраординарного, лише одиниці з цих неурядових організацій оприлюднюють результати своїх спостережень, методику роботи, публікують матеріали про свою діяльність чи спілкуються з пресою, а також повідомляють про джерела фінансування.

«На жаль, афілійованих політично і партійно серед зафіксованих нами організацій, за попередніми оцінками, близько 58%. Очевидно, що частина організацій ще взагалі ніколи не спостерігала за виборами, тому навіть стверджувати зараз про їхнє відношення до тих чи інших політичних гравців не варто», – зазначає громадська діячка.

Втім, Айвазовська наразі не вбачає в цьому ознак того, що ці спостерігачі спробують впливати на виборчий процес. Вона посилається на досвід президентських виборів, коли від неурядових організацій спостерігачами зареєструвалися близько ста тисяч осіб.

Читайте також: В ДСНС анонсували перевірки виборчих дільниць перед голосуванням 21 липня​

«Тим не менш у полі, на виборчих дільницях, у приміщеннях для голосування ми бачили одиниці, як і наші партнери з міжнародних спостережних місій. Тому, напевно, фейкове спостереження в більшій мірі є закладкою для потенційних конфронтацій або конфліктів, і мобілізація людей відбувається вже напередодні дня голосування за потреби. Але ми бачимо, що це скоріше істерія, вона не реалізовується потім в якісь серйозні впливи цих структур на виборчий процес у день голосувань», – підсумувала вона.

Загалом з 1 червня 2019 року «Опора», за словами Айвазовської, подала 41 повідомлення в поліцію про адміністративні правопорушення щодо виборчого процесу. Серед основних порушень вона називає непрозоре фінансування виборчих кампаній.

Позачергові парламентські вибори мають відбутися 21 липня.
…

Брати-бізнесмени Григорій та Ігор Суркіси неафішовано відвідували Генеральну прокуратуру після того, як в Україну був екстрадований екс-керівник компанії «Енергомережа» Дмитро Крючков, який може дати на них покази. Це зафіксували журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»), про що йдеться у спецрепортажі «Команда Фі».

Крючков разом із Суркісами є фігурантами справи НАБУ щодо розкрадання сотень мільйонів гривень із напівдержавного «Запоріжжяобленерго», а їхні голоси є на записах телефонних розмов, раніше оприлюднених у розслідуванні «П. дав добро».

25 квітня знімальна група «Схем» зафіксувала, як машина, якою користуються брати-бізнесмени Суркіси, виїхала з території Генеральної прокуратури у Києві.

​У той же період, зазначають журналісти, з Німеччини до України був екстрадований Дмитро Крючков, і були оприлюднені записи його телефонних розмов із соратником президента Ігорем Кононенком і братами Суркісами.

«Що означало, що Крючков може почати давати слідству викривальні покази на бізнесменів. Чому Суркіси, фігуранти справи НАБУ – приїжджали в Генпрокуратуру, яка здійснює над цим слідством нагляд – тобто, визначає його подальшу долю? Чи знали про цей візит детективи? З ким саме зустрічались Суркіси та чому заїжджали на закриту територію ГПУ?» – йдеться у спецрепортажі.

У відповідь у Генпрокуратурі зазначили, що 25 квітня Суркіси «перебували на особистому прийомі громадян, який здійснювався генеральним прокурором, із питань забезпечення вжиття правоохоронними органами скоординованих заходів у розслідуванні кримінальних проваджень щодо діяльності Федерації футболу України».

Григорій Суркіс цю версію у коментарі журналістам письмово підтвердив: «У цей день я був на особистому прийомі громадян генеральним прокурором України у зв‘язку із кримінальними провадженнями щодо діяльності Федерації футболу України».

Водночас раніше в день святкування у Відні дня народження олігарха Дмитра Фірташа, Григорій Суркіс у розмові зі «Схемами» від зв’язку із Крючковим відхрестився:

– Я жодним чином ніколи не був з Крючковим нічим поєднаний. Я жодним чином з ним ніколи не займався бізнесом. І ви знаєте, іноді ми бачимо поєднання різних людей: Коломойський і Ахметов розмовляють між собою. Та це розмови, які жодним чином не мають відношення до цих двох людей. Це вирвані із контекста розмови Ахметова з кимось і розмова Коломойського з кимось. Я вам це твердо гарантую…

– Тобто, ви не заробляли на діяльності компанії «Енергомережа»?

– Я жодним чином ніколи… ні я, ні мій брат не мали жодних економічних стосунків з Крючковим… Декілька років тому детективи НАБУ мали можливість нас запитати про це, ми дали всі пояснення. І другий раз нас, власне кажучи, викликали детективи НАБУ, коли ви вийшли в ефір зі своєю програмою.

Хоча Суркіс спершу спростував причетність до оборудок Крючкова, врешті він визнав, що певні фінансові відносини між ним та обвинуваченим були: «Колись одна людина, яка є для мене людиною близькою, попросила дати фірмі пана Крючкова гарантію від мого депозита. Я її надав. Надав двічі. Тобто, він отримував кошти під гарантію мого депозита – тобто кредит. Перший раз він погасив цей кредит. А другий – ні. Скажіть, будь ласка, якщо ми заробляли, як ви розказували в своїй програмі про те, що ми заробляли шалені кошти – якщо мова йшла про 4 300 000 гривен, якщо я не помиляюсь, другий раз, коли я надав за проханням свого друга пану Крючкову чи його фірмі».

Бізнесмен не уточнив, якого друга мав на увазі, але слідством встановлено: серед підприємств, які погоджувались сплачувати за електроенергію не напряму обленерго, а саме компанії Дмитра Крючкова, були і підприємства олігарха Дмитра Фірташа – якого брати Суркіси називають своїм другом, але водночас заперечують, що мають з ним якісь бізнесові інтереси.

Також знімальна група «Схем» зафіксувала, що 25 квітня одразу після Суркісів закриту територію Генпрокуратури залишив і народний депутат Олександр Грановський, відомий своїми зв’язками та впливом серед правоохоронців.

Сам парламентар письмово відповів, що «не пригадує, щоб одночасно з Суркісами відвідував ГПУ». Водночас він не зміг пояснити, що саме 25 квітня робив у Генпрокуратурі.

«Не пам’ятаю. Міг бути і на допиті, і міг бути на зустрічі», – сказав він.

Спростував синхронний візит із Грановським і Григорій Суркіс.

«Я не зустрічався й не бачився з народним депутатом Олександром Грановським на території Генеральної прокуратури України 25 квітня 2019 року», – зазначив він.

У ГПУ ж «Схемам» відповіли, що того дня Грановський справді відвідував відомство, «користуючись правом безперешкодно відвідувати органи держвлади», але на «особистий прийом до генпрокурора не звертався».

Раніше «Схеми» розповіли, що Дмитро Крючков разом із соратником президента Ігорем Кононенко, бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими високопосадовцями, ймовірно, причетний до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція «Схем». Ці записи на прохання журналістів перед публікацією були верифіковані американськими спеціалістами, які співпрацюють з урядом США.

17 квітня Солом’янський суд Києва взяв під варту бізнесмена Дмитра Крючкова, якого 15 квітня екстрадували з Німеччини до України, з альтернативою застави у розмірі 7 мільйонів гривень – хоча обвинувачення клопотало про розмір застави у 346 мільйонів гривень, що відповідає сумі завданих збитків. Тоді ж прокурори САП заявили, що планують оскаржувати це рішення.

А за декілька днів, 19 квітня Дмитра Крючкова випустили із СІЗО під заставу в 7 мільйонів гривень, яку вніс його адвокат Олександр Лисак, і зобов’язали носити електронний браслет. Згодом суд відмовив у задоволенні апеляції САП щодо збільшення розміру застави Крючкову – і залишив її без змін.

Самі Суркіси (міноритарні акціонери напівдержавного «Запоріжжяобленерго») теж фігурують у справі Крючкова. Поки лише як свідки, але слідство офіційно досліджує їхню роль в цій корупційній схемі.

 
…

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомили, що перед дочасними виборами до Верховної Ради 21 липня перевірять місця для голосування щодо безпечності.

«Після того, як будуть визначені об’єкти, де розміщуватимуться виборчі дільниці, вони мають бути невідкладно перевірені на предмет пожежної безпеки. Додатково із членами комісій та обслуговуючим персоналом провести інструктажі щодо дотримання правил пожежної безпеки на об’єктах», – повідомив голова ДСНС Микола Чечоткін.

Він додав, що в питанні гарантування безпеки виборчого процесу ДСНС перебуває поза політикою.

Позачергові парламентські вибори мають відбутися 21 липня.
…

54-день народження українського олігарха та одного з основних фінансових стовпів режиму президента-втікача Віктора Януковича Дмитра Фірташа у Відні відвідали впливові українські політики та бізнесмени, серед яких народні депутати Сергій Льовочкін, Юрій Бойко, Іван Мирний, Михайло Папієв, Іван Фурсін та бізнесмени Ігор та Григорій Суркіси. Про це йдеться у спецрепортажі «Команда Фі» програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

Як вдалось встановити журналістам, святкування відбулось 2 травня у ресторані «Il Melograno» у центрі австрійської столиці.

Цей заклад знаходиться у 20 хвилинах їзди від віденського будинку, у якому мешкає сам Дмитро Фірташ і про який раніше розповідали «Схеми».

Для гостей співала народна артистка Таїсія Повалій, яка також є ексдепутаткою від «Партії регіонів».

Численна охорона чатувала не лише на вході до ресторану, але й на підступах до вулиці, де відбувалося святкування. Бодігарди намагались завадити зйомці журналістів, щоб приховати гостей від камер.

«Схемам» вдалось зафіксувати, що серед тих, хто прилетів у Відень привітати Фірташа особисто, був, зокрема, Юрій Бойко – народний депутат, співголова проросійської партії «Опозиційна платформа – за життя».

Також на святі був присутній колишній керівник охорони Фірташа і один з парламентарів, які голосували за так звані «диктаторські закони 16 січня», Іван Мирний. Нині він депутат від «Опозиційного блоку».

Серед гостей «Схеми» також помітили ще одного депутата від «Опозиційного блоку», який за часів Януковича очолював Чернівецьку ОДА, Михайла Папієва.

Вітати Фірташа приїжджав і парламентар від групи «Воля Народу» Іван Фурсін, який мав з олігархом давні бізнес-стосунки.

Серед присутніх «Схеми» також помітили впливового візитера – ексголову адміністрації президента Януковича, колишнього депутату від «Опозиційного блоку», а нині члена партії «Опозиційна платформа – За життя» – Сергія Льовочкіна.

Після перемоги Євромайдану і втечі Януковича він зберіг свій політичний вплив – йдеться у спецрепортажі.

Пізніше серед гостей журналісти помітили і братів-бізнесменів Григорія та Ігоря Суркісів.

Тоді Григорій Суркіс коротко прокоментував «Схемам» свої стосунки з олігархом: «Ми пишаємось нашою дружбою, ми пишаємося дружбою наших дітей. І я вам скажу з великою повагою до тої ситуації, у якій зараз опинився Дмитрий Фірташ».

Бізнесмен також висловив сподівання на те, що за нового президента Володимира Зеленського Фірташ зможе повернутися на батьківщину: «Я вважаю, що це великий шанс для України – тому що пан Зеленський, який обраний президентом України, отримавши 73% голосів, можливо, зробить все для того, щоб такі люди, як Дмитро Фірташ, слугували Україні і мали можливість бути в своїй родині, повернутися в Україну і разом з усіма зробити так, щоб країна була єдина».

Після завершення свята, залишаючи віденський ресторан, гості утворили затор з автомобілів преміум-класу.

Уже на виході з ресторану журналістам вдалось зафіксувати і самого іменинника.

Пізніше «Схеми» звернулись за коментарями також до інших візитерів олігарха.

Юрій Бойко запевнив, що «у них нічого немає, крім дружніх відносин», а на запитання про фінансування їхньої політсили «За життя» зазначив: «Усі, хто фінансував нашу кампанію на виборах президента України – вони відображені в деклараціях, їх перевірила НАЗК, і, наскільки я знаю, питань особливих там не було».

Михайло Папієв теж пояснив свій приїзд у столицю Австрії дружніми стосунками з Фірташем: «У мене дружні стосунки з Дмитром Васильовичем Фірташем, ви це знаєте. І вони ще з минулого століття, з 80 років. Ми в Чернівцях познайомилися. У політиці як товариш він дає мені поради, і ті поради, в абсолютній більшості своїй, є слушними. Я їх враховую».

6 червня партія «Опозиційна платформа – за життя» презентувала свій список кандидатів в депутати, у ньому перший номер у Юрія Бойка, 5-ий – у Сергія Льовочкіна, 17-ий – у Григорія Суркіса, 21 – у Михайла Папієва.

«Тобто, у списку партії опинились люди з найближчого оточення олігарха Фірташа. За майже п’ять років вимушеного перебування у Австрії, схоже, Дмитро Фірташ не тільки не втратив статус українського олігарха, а й може повернути політичний вплив в Україні», – йдеться у розслідуванні.

Дмитро Фірташ вже шостий рік вимушено перебуває у Австрії, намагаючись уникнути екстрадиції в США.

В Америці олігарха підозрюють у спробі підкупу урядовців Індії. Йшлося про отримання там ліцензії на видобуток сировини – титанової руди. А вже готову продукцію на її основі Фірташ начебто планував продавати американській компанії «Боїнг». Натомість, захист олігарха всі звинувачення відкидає.

25 червня Верховний суд Австрії має оголосити рішення про екстрадицію Фірташа. Відтак олігарха можуть доправити до США вже на початку липня.

 
…

Активісти зайшли в університет і влаштували сидячий протест біля кабінету ректора
…

Представник президента України в Конституційному суді України Федір Веніславський заявив, що рішення суду щодо конституційності указу Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради підтвердило «обґрунтованість юридичної позиції» президента.

«При підготовці указу президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України юридична правота всіх положень була вивірена максимально ретельно, і сумнівів щодо неконституційності указу в цілому чи окремих його положень у нас не було. І Конституційний суд своїм рішенням лише підтвердив обґрунтованість нашої юридичної позиції», – заявив він у коментарі, поширеному сайтом глави держави.

Представник президента в суді додав, що Конституційний суд своїм рішенням продемонстрував незалежність, неупередженість і відданість духу Конституції та ідеї верховенства права.

Конституційний суд України визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) указ президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів». Про це сайт суду повідомив увечері 20 червня.

«Конституційний суд України констатував, що розв’язання конституційного конфлікту народом шляхом проведення позачергових виборів до Верховної Ради України відповідає вимогам частини другої статті 5 Конституції України», – наголошується в інформації на сайті суду.

Рішення Конституційного суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Президент України Володимир Зеленський 20 травня під час інавгураційної промови оголосив про розпуск Верховної Ради 8-го скликання. 21 травня він підписав указ «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради 8-го скликання та призначення позачергових виборів». Позачергові парламентські вибори, згідно з указом президента, призначені на 21 липня цього року.

23 травня указ набрав чинності після опублікування в «Урядовому кур’єрі», наступного дня в Україні стартувала виборча кампанія.

24 травня народні депутати від фракції «Народний фронт» Андрій Тетерук та Ігор Алексєєв внесли до КСУ подання з 62 підписами народних депутатів про неконституційність указу президента про дострокове припинення повноважень Ради. Вони попросили розглянути це подання впродовж місяця.

29 травня КСУ відкрив провадження у справі і призначив її розгляд у формі усного слухання на 11 червня, після цього суд перейшов до розгляду справи на закритій частині.
…

Міністерство закордонних справ України заявило, що Міжнародній спільній слідчій групі (JIT) доведеться з’ясувати роль так званого «прем’єр-міністра» анексованого Криму Сергія Аксьонова в організації катастрофи «Боїнга» рейсу MH17 в небі над Донбасом у липні 2014 року.

«Слідству доведеться з’ясувати роль так званого прем’єр-міністра Криму Сергія Аксьонова та інших високопосадовців в організації злочину, а також назвати його безпосередніх виконавців – членів екіпажу БУКа», – мовиться у повідомленні.

Аксьонова згадали в підсумкових даних розслідування Міжнародної спільної слідчої групи (JIT) щодо катастрофи «Боїнга» Малайзійських авіаліній над Донбасом у 2014 році. За інформацією представників слідства, Аксьонов організовував військову підтримку представникам «ДНР» і «ЛНР» на Донбасі.

Аксьонов відкидає звинувачення в причетності до краху літака. При цьому він підтвердив свої давні зв’язки з керівниками підтримуваних Росією збройних угруповань «ЛНР» і «ДНР».

19 червня Спільна слідча група в Нідерландах представила нові висновки щодо збиття літака «Малайзійських авіаліній» в липні 2014 року над Донбасом. За даними слідчих, до збиття причетні громадяни Росії Ігор Гіркін, Сергій Дубинський, Олег Пулатов і громадянин України Леонід Харченко.

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердама в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – як технічне, так і кримінальне – очолили Нідерланди, оскільки їхніх громадян було найбільше серед загиблих.

Перше з розслідувань – технічне, провела Рада розслідувань у справах безпеки Нідерландів. Воно встановило, що літак був збитий ракетою зенітно-ракетного комплексу «Бук», запущеною із підконтрольної на той час російським гібридним силам території Донбасу.

Друге, кримінальне розслідування міжнародної Спільної слідчої групи, також дійшло висновку, пускова установка ЗРК «Бук», ракетою з якої збили літак рейсу MH17, належала 53-й зенітній ракетній бригаді зі складу Збройних сил Росії. Установка була доставлена з Росії на окуповану частину Донбасу, звідти здійснила пуск ракети, а після збиття авіалайнера, її знову повернули назад до Росії.

У світі вже не раз закликали Росію визнати свою відповідальність за збиття літака. Росія постійно заперечує всі результати розслідування.
…

Центральна виборча комісія 19 червня зареєструвала списки чотирьох партій.

«Сьогодні Комісія зареєструвала 675 кандидатів у народні депутати України, включених до виборчих списків політичних партій, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року», – мовиться у повідомленні.

Зокрема ЦВК зареєструвала 217 кандидатів від «Радикальної партії», 59 – від партії «Всеукраїнське об’єднання «Факел», 175 – від «Голосу», 224 – від «Свободи».

Всього станом на 19 червня ЦВК зареєструвала 839 кандидатів у народні депутати України, включених до виборчих списків п’яти політичних партій.

17 червня ЦВК зареєструвала 164 кандидати від «Громадянської позиції».

Позачергові парламентські вибори мають відбутися 21 липня.
…

З квартири загиблого народного депутата Дмитра Тимчука зникли деякі ювелірні вироби. Про це повідомили у столичній поліції.

«У ході проведення слідчих дій особа, близька до загиблого народного депутата, заявила про ймовірну відсутність декількох ювелірних виробів», – мовиться у повідомленні.

В поліції додали, що проводять перевірку, щоб встановити всі обставини.

Народний депутат України Дмитро Тимчук (фракція «Народного фронту») загинув у Києві 19 червня від кульового поранення. Колега загиблого, депутат Верховної Ради Антон Геращенко вказав, що це сталося «при чищенні нагородного пістолета».

Поліція розглядає кілька версій загибелі Тимчука. «Є ряд робочих версій, серед яких можливо нещасний випадок, необережне поводження із вогнепальною зброєю. А також версії кримінального характеру в тому числі будуть розглядатися. В квартирі на момент вчинення правопорушення він був не сам. Тому зараз збираються свідчення громадянки, яка була присутня в цей час в квартирі, а також сусідів», – сказав очільник поліції.

Дмитрові Тимчуку було 46 років, він народився в російському місті Чита. Із початку російської агресії проти України підполковник запасу Тимчук став координатором групи «Інформаційний спротив», відомим українським блогером. Детально висвітлював перебіг Кримської кризи, інтервенцію Російської Федерації в Україну, а також сепаратистські виступи та російську диверсійну діяльність в Україні.

У жовтні 2014 року Тимчук став народним депутатом України восьмого скликання.
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що в результаті обстрілів підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі за минулу добу і станом на початок поточної один український військовослужбовець загинув, четверо поранені і ще двоє зазнали бойових травмувань.

«18 червня збройні формування Російської Федерації 11 разів порушили режим припинення вогню. З них чотири рази – із застосуванням заборонених Мінськими угодами мінометів калібру 120 та 82 міліметри. Противник також обстрілював наших захисників з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook.

За даними штабу, від початку поточної доби бойовики тричі обстріляли позиції ЗСУ.

Представники угруповання «ЛНР» заявляють у ранковому зведенні про три обстріли їхніх позицій, бойовики з угруповання «ДНР» поки не поширюють на своїх ресурсах інформацію про порушення режиму тиші.

Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.
…

Росія не є єдиною загрозою стабільності України – спецпредставник США
…

Колишній посол США в Україні, директор Євразійського центру «Атлантичної ради» США Джон Гербст заявив, що США повинні надати Україні більше зброї, щоб завадити тому, що, за його словами, є планом президента Росії Володимира Путіна з ослаблення Європи і НАТО.

«Ми знаходимося в період конфлікту великих держав, який протиставляє демократичний світ авторитарним ревізіоністам. США вкрай зацікавлені в тому, щоб зупинити кремлівський ревізіонізм, і місце для цього – в Україні», – сказав Гербст на слуханнях в комітеті із закордонних справ Сенату США, що відбулося слідом за рішенням Пентагону про виділення Україні 250 мільйонів доларів на безпекові цілі.

За словами Гербста, Росія підтримує сепаратистів на сході України «дуже серйозною технікою», зокрема понад 450 танками і 700 одиницями важкої техніки.

Водночас, каже Гербст, Путін не може дозволити собі війну, яка призведе до великої кількості загиблих російських солдатів, оскільки росіяни проявили «слабкий інтерес до військових дій».

Експосол США в Україні рекомендував Конгресу посилити також підтримку Києва в контексті захисту від загроз із моря, оскільки, як наголошує Гербст, російські військово-морські сили стали активними за останні 18 місяців.

18 червня Конгрес США затвердив весь пакет безпекової допомоги на суму 250 мільйонів доларів, що має бути наданий Україні цьогоріч по лінії Пентагону для посилення національної безпеки і оборони. Міністерство оборони США планує, зокрема, планує надати Україні, серед іншого, снайперські рушниці, ракетні гранатомети, контрартилерійські радари, прилади нічного бачення, медикаменти для військових тощо. У Пентагоні вказали, що допомога призначатиметься для додаткової підготовки військових і обладнання «задля нарощування потенціалу Збройних сил України». 
…

Сторона захисту фігурантів першої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» має намір оскаржити сьогоднішній вирок Північно-Кавказького окружного військового суду в Ростові-на-Дону про багаторічні терміни ув’язнення для 5 осіб. Про це в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила адвокат Ліля Гемеджі.

«Терміни очікувані і для захисників, і для підсудних. Ми спочатку говорили про те, що вирок у цих справах винесено задовго до початку судового слідства, результат його вже був написаний. Засідання, які проходили в Ростові, це лише імітація справедливого судового процесу», – сказала адвокат.

Вона зазначила, що фігуранти справи не здивовані рішенням суду, але «до останнього вірили в сміливість і справедливість суддів».

«Це лише термін на папері. Термін, який вони будуть відбувати в реальності, залежить не від суддів і не від прокурорів. Репресії можна зупинити лише політичною волею. Але, на превеликий жаль, або влада не хоче цього робити, або це цілеспрямована політика геноциду щодо певної нації чи релігії», – сказала Гемеджі.

18 червня Північно-Кавказький окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив Теймура Абдуллаєва до 17 років в’язниці, Узеїра Абдуллаєва – до 13 років, Рустема Ісмаїлова – до 14 років, Айдера Саледінова і Еміля Джемаденова – до 12 років. Рустема Ісмайлову, Узеїру Абдулаєву і Емілю Джемаденову суд дав на рік більше, ніж просило звинувачення.

12 жовтня 2016 року в Криму відбулися обшуки в п’яти родинах, після чого були затримані п’ять кримських татар за звинуваченням в участі в забороненій у Росії та окупованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

6 грудня 2018 року фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» етапували в СІЗО російського Ростова-на-Дону.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії і в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
…

Голова комітету Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін висловився проти того, щоб виносити на його розгляд подання президента про відставку генерального прокурора Юрія Луценка. Про це він заявив під час погоджувальної ради у вівторок, 18 червня, повідомляє Інтерфакс-Україна.

За словами депутата, закон дозволяє звільнити генпрокурора з адміністративної посади указом президента за згодою парламенту на підставі однієї з трьох обставин: якщо він особисто подав заяву, якщо було подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів чи Вищої ради прокурорів або у випадку невиплати аліментів.

«Немає висновків КДКП. Ні президент не зробив запиту, ні Ви, як голова Верховної Ради, не запросили. Сьогодні 90% членів комітету не голосуватимуть за цей документ. Якщо завтра його поставлять (винесуть на розгляд комітету – ред.), вони не прийдуть, і кворуму не буде. У нас патова ситуація», – сказав Кожем’якін і запропонував парламенту розглядати президентське подання без розгляду на комітеті.

Натомість спікер Андрій Парубій висловив думку, що комітет має повернути подання про згоду ВР на звільнення генпрокурора суб’єкту внесення і рекомендувати привести у відповідність до закону.

11 червня заступник голови Адміністрації президента Руслан Рябошапка повідомив, що президент Володимир Зеленський підписав подання до Верховної Ради про звільнення Юрія Луценка з посади генерального прокурора. Він працює з травня 2016 року.
…

Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що санкції стосовно Росії не будуть скасовані до повернення Криму під контроль України. Про це вона заявила на спільному з президентом України Володимиром Зеленським брифінгу у Берліні.

«Ми обговорювали процес щодо суверенітету України та його відновлення, говорили про Донецьк і Луганськ. На жаль, не досягнуто останнім часом прогресу. Санкції не скасовуються, доки Крим не повернеться в Україну», – сказала Меркель.

Вона також висловила задоволення про відновлення роботи в «нормандському форматі».

«Я рада, що ми в рамках Мінського процесу знову відновлюємо роботу в «нормандському форматі», – зазначила Меркель.

У свою чергу, президент України Володимир Зеленський закликав тих, хто виступає за зняття санкцій з Росії, відвідати Донбас і подивитися на зміни в анексованому Криму.

«Тих, хто агітує за зняття санкцій, закликаю побувати на Донбасі й переконатися, скільки горя принесла українським людям ця війна. Подивіться на Крим, який із туристичного краю і природної перлини перетворився на реальний військовий табір», – сказав Зеленський.

Він додав, що отримав від Ангели Меркель запевнення у підтримці територіальної цілісності України.

«Федеральний канцлер запевнила мене, що позиція Німеччини є незмінною – це підтримка територіальної цілісності та суверенітету України і збереження санкцій стосовно Росії. Це стосується як Донбасу, так і окупованого Криму», – додав президент.

Зеленський висловив вдячність Меркель за послідовну позицію.

Перед тим, президент України Володимир Зеленський зустрівся з головою Бундестагу ФРН Вольфгангом Шойбле. Як повідомили в Адміністрації президента України, на зустрічі йшлося про «припинення війни та повернення заручників». Володимир Зеленський зазначив, що обмін людей хоча б 10 на 10 чи 15 на 15 міг би показати бажання іншої сторони почати процес деескалації.

Європейський Союз та Сполучені Штати запровадили фінансові санкції проти Росії внаслідок анексії Кремлем українського Криму та початку російської агресії на Донбасі у 2014 році. З того часу санкції неодноразово подовжували.
…

Зовнішньополітичні радники країн-членів «нормандського формату» найближчим часом зустрінуться для підготовки зустрічі лідерів цих країн (Німеччини, Франції, України та Росії). Про це 17 червня повідомив президент Володимир Зеленський після зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном у Парижі.

«Ми дійшли згоди щодо важливості оновлення співпраці у рамках «нормандського формату». Наші зовнішньополітичні радники зустрінуться найближчим часом і підготують наступну зустріч лідерів. Це є ключовим питанням», – цитує Зеленського прес-служба Адміністрації президента.

У свою чергу Макрон заявив, що Франція готова провести зустріч у «нормандському форматі».

«Коли настане момент, Франція готова провести засідання «нормандського формату» для того, щоб підтримати виконання зобов’язань. Але до того нам потрібно найближчим часом мати певні жести, кроки, які підтвердили б намір виконувати ці зобов’язання (Мінські домовленості – ред.)», – сказав він.

Франція і Німеччина є учасницями так званого «нормандського формату» переговорів про врегулювання на Донбасі, разом зі сторонами конфлікту, Росією й Україною. Ці переговори на найвищому рівні не відбувалися вже близько двох років через непоступливість Росії.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.
…

Президент України Володимир Зеленський заявив у Парижі, що Росія має виконати рішення Міжнародного трибуналу з морського права у справі захоплених Росією українських моряків.

«Росія має виконати рішення міжнародного трибуналу і повернути 24 українських моряків», – сказав президент України під час спільного брифінгу з президентом Франції Емманюелем Макроном після їхньої зустрічі 17 червня у Парижі.

Президент Франції Емманюель Макрон, як повідомляє сайт Адміністрації президента, заявив, що Франція зробить все можливе, щоб захоплені українські моряки якомога швидше повернулися додому.

«Я весь час пам’ятаю про українських моряків, які перебувають у полоні в Росії з листопада 2018 року. Я хочу запевнити родини цих полонених, що ми зробимо все для того, щоб вони якомога швидше повернулися в Україну», – сказав він.

Раніше Володимир Зеленський заявляв, що виконання Росією постанови трибуналу ООН про звільнення українських моряків і кораблів може стати першим сигналом про готовність до припинення конфлікту з Україною.

Адвокат моряків Микола Полозов заявив проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, що невиконання й ігнорування рішення Міжнародного трибуналу з морського права може спричинити політичні й економічні ризики для Росії.

25 травня в Гамбурзі була оголошена постанова Міжнародного трибуналу з морського права у справі захоплених Росією українських моряків. Відповідно до нього, Росію зобов’язали звільнити три українські кораблі – «Бердянськ», «Яни-Капу» і «Нікополь» – і 24 утримуваних українських моряків і повернути їх під юрисдикцію України. У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що цей трибунал «не має юрисдикції» розглядати справу про захоплення українських моряків. А у Кремлі заявляли, що рішення Міжнародного трибуналу в Гамбурзі не вплине на долю моряків, яку повинні вирішити російські слідство і суд.

25 листопада 2018 року в Чорному морі російські прикордонники і співробітники ФСБ Росії вчинили силове захоплення із застосуванням зброї трьох українських військових кораблів і членів їхніх екіпажів. Москва звинуватила 24 українських моряків у нібито «незаконному перетині кордону Росії».
…

Після цього деякі ЗМІ написали про «секситське висловлювання щодо українських жінок» із боку президента
…

Сайт РПЦ повідомляє, що патріарх Кирило назвав прибуття Онуфрія «особливою радістю»
…

Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу напередодні зустрічі з головами МЗС країн Євросоюзу в Люксембурзі заявив про необхідність продовжити санкції проти Росії, доки вона не піде на виконання Мінських угод. Таку заяву очільника відомства оприлюднило Міністерство закордонних справ Естонії 16 червня.

Рейнсалу звернув увагу на те, що зустріч стосуватиметься зовнішньої політики Євросоюзу. Згідно з повідомленням, протягом зустрічі він планує наголосити на необхідності євроатлантичної співпраці задля безпеки Європи та важливості солідарності в політиці щодо Росії.

Читайте також: Окупований півострів. Кремль хоче показати комісару Міятович «потьомкінський Крим»​

«Після окупації Криму Євросоюз став одним із найбільш важливих прибічників суверенітету і територіальної цілісності України. Санкції і надалі лишаються одним із найбільш ефективних інструментів реакції на брутальне порушення міжнародного права, і ми маємо продовжувати спільно його використовувати, доки Росія не почне здійснювати кроки для втілення Мінських угод та деескалації ситуації», – наводить прес-служба естонського МЗС слова Рейнсалу.

За його словами, в цьому контексті Естонія приділяє велику увагу розбудові трансатлантичної єдності та посилення співпраці між ЄС і НАТО.

За даними МЗС Естонії, міністри закордонних справ і міністри оборони країн ЄС під час зустрічі 17 червня в Люксембурзі планують надати оцінку прогресу Глобальної стратегії ЄС, обговорити ситуації у Венесуелі, Центральній Азії та Судані, а також співпрацю Євросоюзу з країнами Чорного моря.

 
…

Початок засідання – 10:00. Воно проходитиме у закритому режимі
…

Український підприємець і волонтер, четвертий номер у виборчому списку «Слуги народу» Давид Арахамія заявив в інтерв’ю Радіо Свобода, що «не поважає» олігарха Ігоря Коломойського.

«Я не поважаю Коломойського. Бо коли я прилетів у Дніпро і побачив, у якому стані Дніпровський аеропорт, якщо це рідне місто такої заможної людини, то я вважаю, що йому просто «по фігу». Якщо йому «по фігу» на своє місто, то як йому може бути не «по фігу» на свою країну?» – сказав він.

Арахамія наголосив, що перш ніж погодитися приєднатися до президентської партії, питання її «зав’язків з Коломойським» було одним з вирішальним для нього.

«Дві речі, які мене турбували перед тим, як я міг погодитися чи не погодитися приєднуватися до команди. Це зв’язки з Коломойським. І друге – це ставлення до Росії. Тобто дві мої червоні лінії. З Коломойським – він (Зеленський – ред.) мені відверто сказав, що вони партнери по «Кварталу» були, не партнери, а він надавав канал, час, тому вони знайомі. Але каже: ти ще подивишся, коли з часом побачиш мої зв’язки з Коломойським з точки зору, як я буду діяти», – сказав Арахамія.

Читайте також: Арахамія про Зеленського, Коломойського і те, як став четвертим номером «Слуги народу»

Кандидат у депутати зазначив, що сам ніяк не пов’язаний з олігархом, і додав, що познайомився з ним багато років тому, коли співпрацював із «Приватбанком».

«Я кажу завжди, що я з Коломойським знайомий через «Приват-24», і то в минулому. Я бачився з Коломойським у 2014 році. Була перша зустріч волонтерів з президентом Порошенком. Коломойський був тоді «губернатором». І всі «губернатори» у першому ряду сиділи», – сказав Арахамія.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що зустрічається з усіма українськими олігархами, але не зміг згадати з ким саме. Володимир Зеленський обіцяв, що за його президентства стосунки з бізнесом будуть прозорими: «Більше жодних кулуарних переговорів, нічних візитів до АП і прихованих від суспільства домовленостей», – писав Зеленський на своїй сторінці Facebook, анонсуючи зустріч із представниками бізнесу.

Схожі ідеї висловлювали і представники команди Зеленського, з якими «Схемам» вдалося поспілкуватися ще перед першим туром виборів президента. У відповідь на питання про те, якою б була реакція команди Зеленського, якби він кулуарно зустрічався з олігархами, «головний ідеолог» Руслан Стефанчук заявив, що він «цього не уявляє»: «Я глибоко переконаний, що цього не може статися».

А інший член команди політконсультант Дмитро Разумков наполягав, що не знає випадків, коли на рішення Зеленського впливали олігархи: «Я жодного разу не бачив, щоб рішення ухвалювались Володимиром Зеленським, і на цих нарадах був присутній хтось із олігархів. Або хтось йому дзвонив чи рекомендував».
…

У міністерстві закордонних справ Росії сподіваються, що суд в Гаазі, який почав обговорення поданого Києвом позову про порушення Росією прав України в Чорному, Азовському морях та Керченській протоці, погодиться, що він не правомочний розглядати цю справу, оскільки в її основі лежить «суперечка з приводу територіальної приналежності Криму».

«Розраховуємо, що арбітражний трибунал з належною увагою поставиться до доводів російської сторони і погодиться з нашою позицією про відсутність у нього повноважень для розгляду зазначеної справи», – мовиться в повідомленні МЗС Росії.

Постійна палата Третейського суду в Гаазі 10 червня почала слухати позов України проти Росії через порушення права на доступ до власних територіальних вод навколо Кримського півострова.

Читайте також: Гаага: судовий фронт російсько-української війни​

Київ просить арбітраж «захистити його права на морі, наказавши Російській Федерації припинити свої протиправні дії у відповідних водах».

Україна та країни Заходу звинуватили Росію в нелегальному обмеженні проходу українських кораблів Керченською протокою, яка сполучає Чорне та Азовське моря. Ситуація загострилася, коли в листопаді 2018 року російські силовики захопили три українських кораблі та 24 моряків.

Росія захопила, а згодом анексувала український Крим у березні 2014 року, після чого почала агресію на сході України, внаслідок чого загинуло близько 13 тисяч людей.
…

Юристка Зузана Чапутова склала присягу президента Словацької Республіки.

Таким чином, у свої 45 років Зузана Чапутова стала наймолодшим президентом Словаччини і також першою жінкою на цій найвищій державній посаді в історії країни.

У своєму інавгураційному виступі Зузана Чапутова наголосила, що стала президентом Словаччини «не для того, щоб панувати, а для того, щоб служити» народу своєї країни.

Читайте також: Із активістів у президенти: хто вона – перша жінка-президент Словаччини Зузана Чапутова

За даними Статистичного бюро Словацької Республіки, за Зузану Чапутову віддали свої голоси 58% виборців, її суперника, дипломата Мароша Шефчовича підтримали 42% виборців. Уперше в історії Словаччини президентом обрана жінка, одна з небагатьох у Європі на найвищій державній посаді.​

Уже відомо, що з першим офіційним візитом через п’ять днів після інавгурації за вже складеною традицією Зузана Чапутова відбуде до сусідньої Чехії.
…

Президент України Володимир Зеленський призначив виконувачів обов’язки голів обласних адміністрацій Полтавщини та Одещини. Відповідні укази від 14 червняопубліковані на сайті глави держави.

За цією інформацією, Полтавську ОДА очолить Олег Пругло, який раніше був першим заступником голови адміністрації, а Одеську ОДА – Світлана Шаталова.

11 червня стало відомо, що президент звільнив 15 голів обласних державних адміністрацій. Таким чином, за поданням уряду залишили свої посади голови Чернігівської, Хмельницької, Херсонської, Тернопільської, Сумської, Полтавської, Миколаївської, Львівської, Кіровоградської, Київської, Івано-Франківської, Запорізької, Закарпатської та Волинської ОДА, а також відсторонений виконувач обов’язків Одеської ОДА.

Того ж дня були призначені виконувачі обов’язків керівників адміністарцій 12 областей.

10 червня речниця президента Юлія Мендель розповіла, що Зеленський наполягає на звільненні усіх голів обласних державних адміністрацій.
…

Президент Володимир Зеленський звільнив Ігоря Сагача з посади посла України Швеції. Про це йдеться в указі, опублікованому на сайті глави держави.

Хто буде призначений натомість, наразі не повідомляється.

Український дипломат Ігор Сагач обіймав цю посаду з 2015 року.

11 червня стало відомо, що президент Зеленський підписав подання про звільнення Павла Клімкіна з посади міністра закордонних справ України та запропонував призначити на цю посаду Вадима Пристайка.

Читайте також: Клімкін заявив, що піде на парламентські вибори самовисуванцем​

17 травня Клімкін заявив, що іде у відставку. Однак Верховна Рада не підтримала обидві постанови з таким рішенням – від парламентського комітету із закордонних справ та президента Зеленського.
…