ЄС має розробити механізм виокремлення паспортів, які Росія видає на окупованій території Донбасу – депутат Бундестагу

Європейський союз та німецький уряд мають розробити механізм розрізнення паспортів, які Росія видає на окупованій території Донбасу, та легальних паспортів Росії. Про це у коментарі Радіо Донбас.Реалії (проект Радіо Свобода) заявив депутат Бундестагу, член комітету із зовнішньої політики від «Зелених» Омід Нуріпур. Це потрібно, аби не надати російській стороні можливість «ще раз поставити під сумнів суверенітет України», вважає він.

«Думаю, робити це лише на національному рівні (України – ред.) недостатньо, адже йдеться про запобігання можливому в’їзду людей з такими паспортами на територію Європейського Союзу. Тому весь ЄС має запобігати їхньому в’їзду і, звичайно, співробітництво з Україною в цьому питанні дуже важливе, оскільки виникає багато питань – як виглядають ці паспорти, які серійні номери та специфічні особливості вони містять», – зазначив Нуріпур.

«Те, що вони роблять в нинішній момент, роздаючи паспорти українцям на Донбасі – поза сумнівом, ще один крок з підриву територіальної цілісності України. Ми маємо цьому протидіяти. Я маю враження, що уряд Німеччини дуже добре усвідомлює цю проблему і наполягає на створенні механізму на рівні ЕС»,– додав Нуріпур.

Він надіслав запит до Міністерства закордонних справ Німеччини та одержав відповідь, що наразі країни-члени ЄС ведуть безперервний діалог щодо розробки спільної директиви стосовно паспортних документів для жителів окремих районів Донецької та Луганської областей.

«Федеральний уряд спільно з партнерами в ЄС однозначно засудив укази президента Російської Федерації від 29 квітня 2019 року. Так, значне полегшення порядку видачі паспортних документів громадянам України, які проживають на вказаних територіях, суперечить духу та цілям Мінських домовленостей та є важким порушенням суверенітету України», – йдеться у листі німецького зовнішньополітичного відомства, який Нуріпур надав Радіо Свобода.

27 квітня Путін заявив у Пекіні, що Кремль розглядає можливість видачі російських паспортів за спрощеною процедурою усім українцям. 1 травня він підписав указ, який, зокрема, дозволяє видавати в спрощеному порядку і впродовж трьох місяців російські паспорти українцям, які народилися і жили в Криму.

Верховна Рада звернулася до міжнародних організацій, до ЄС і США, а також диппредставництв іноземних держав в Україні із закликом посилити санкції проти Росії через рішення Москви.

«Голос» Вакарчука заявляє про подачу документів до ЦВК

Партія «Голос» Святослава Вакарчука подала документи до Центральної виборчої комісії, повідомляє прес-служба партії.

За словами заступника голови партії, громадського діяча Ярослава Юрчишина, на якого посилається прес-служба партії, середні вік кандидатів від «Голосу» – 37,5 років.

«Це зрілість і енергійність водночас. Наймолодшому учаснику списку — 24 роки, найстаршому — 75. Вищу освіту мають 99% людей. Нові політики — 100% списку», – цитує заява слова Юрчишина.

На сайті ЦВК партії «Голос» наразі немає в переліку партій-суб’єктів виборчого процесу на сайті Центральної виборчої комісії. Всього таких партій 14.

Читайте також: Вакарчук – це «Зеленський для західної України», а Смешко – це «Зеленський для пенсіонерів» – Щербина

Партія «Голос», яку очолює Святослав Вакарчук, на своєму з’їзді раніше 8 червня затвердила партійний виборчий список до майбутніх парламентських виборів.

Дострокові парламентські вибори в Україні призначені на 21 липня.

НБУ дозволив банкам видавати кредити іноземним компаніям у гривні для купівлі ОВДП

Національний банк України повідомляє, що дозволив банкам з 14 червня надавати іноземним компаніям та банкам гривневі кредити для придбання облігацій внутрішньої державної позики.

Також регулятор своєю постановою вніс купівлю ОВДП до переліку винятків, за яких українським банкам можна здійснювати операції форвард (операції за договором, який передбачає поставку валюти пізніше, ніж на другий день укладання договору) та своп (операції за договором, який передбачає купівлю чи продаж іноземної валюти зі зворотним її продажем чи купівлею на певну дату в майбутньому з фіксацією умов цих операцій на момент укладення договору).

Така норма діє за умови, якщо термін здійснення операцій не перевищує 14 днів.

«Дозвіл банкам фінансувати такі операції у гривні дає інвесторам змогу краще планувати свою участь в аукціонах з розміщення ОВДП і на вторинному ринку. Це підсилюватиме їх інтерес до українського ринку», – цитує прес-служба НБУ заступника голови регулятора Олега Чурія.

Також, повідомляють у центральному банку, компанії зможуть розраховуватися за зовнішньоекономічними угодами і валютними, і гривневими платіжними картками, якщо йдеться про суму до 150 тисяч гривень

Досі резидентам України можна було надавати тільки споживчі гривневі кредити фізичним особам-нерезидентам.

У квітні 2019 року Нацбанк дозволив іноземним компаніям відкривати рахунки в українських банках.

У «Нафтогазі» заперечують, що отримували пропозиції мирової угоди від «Газпрому»

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз» не отримувала пропозицій щодо мирової угоди від російського «Газпрому», заявили у компанії 13 червня. Водночас «Нафтогаз», згідно з заявою, «вкотре запрошує росіян на предметні тристоронні переговори за участі Європейської Комісії».

Виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко пообіцяв, що, якщо компанія все ж отримає пропозиції від російського монополіста, то «уважно їх розгляне».

«Зокрема ми можемо розглянути, у якій формі «Газпром» виконає рішення попереднього арбітражу щодо компенсації «Нафтогазу» збитків від невиконання «Газпромом» своїх зобов’язань за транзитним контрактом у 2009-2017 роках. Нагадаю, за цим рішенням «Газпром» нам винен вже більше 2,8 мільярдів доларів. Також ми можемо розглянути пропозиції щодо нового транзитного контракту за європейськими правилами, у якому в тариф додатково до повного покриття витрат з 2020 року буде закладена компенсація за невиконання «Газпромом» своїх контрактних зобов’язань у 2018-2019 роках», – уточнив Вітренко.

Втім, він припустив, що російські урядовці готові розглядати тільки варіант мирної угоди, який передбачає ігнорування рішень попередніх рішень арбітражів.

«Тобто ми маємо щонайменше «добровільно» відмовитися від 2,8 мільярдів доларів, а, по максимуму, ще й повернутися у статус боржника за положенням контракту «бери або плати» (більше 80 мільярдів доларів до кінця 2019 року) та газ, відібраний у 2014-2015 році (біля 4 мільярдів доларів)», – коментує представник «Нафтогазу».

На думку Вітренка, Україна повинна домагатися припинення будівництва «Північного потоку-2», який дозволить Росії відмовитися від транзиту газу через Україну, а також проведення антимонопольного розслідування за скаргою «Нафтогазу».

«Ну і готуватися до припинення транзиту з 2020 року, при цьому через міжнародний арбітраж отримуючи за це компенсацію», – підсумував він.

Раніше 13 червня російські ЗМІ поширили заяву міністра енергетики Росії Олександра Новака про те, що «Газпром» нібито запропонував «Нафтогазу» розглянути можливість підписання мирної угоди.​

Україна не купує російський газ із листопада 2015 року. Натомість газ надходить із країн ЄС. За даними НАК «Нафтогаз-України», у 2018 році Україна імпортувала сім мільярдів кубометрів газу з європейського ринку, найбільше – зі Словаччини (5,7 мільярда).
Дія українсько-російської угоди про транзит завершується 1 січня 2020 року. Українсько-російсько-європейські переговори про транзит газу до ЄС наразі не дали результатів. Частина експертів та політиків через це висловлює побоювання, що Україна може втратити близько трьох мільярдів доларів доходів щорічно.
Наприкінці березня, за тиждень до першого туру виборів президента України, прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв та Міллер провели в Москві переговори із Медведчуком та Бойком, який на той час був кандидатом у президенти. Тоді українських політиків розкритикували через візит до російської столиці.

Зі списку «Слуги народу» виключили юного кандидата, про якого написали журналісти «Схем»

Із виборчого списку пропрезидентської партії «Слуга народу» прибрали кандитата, який значився під номером 83 – 23-річного Романа Карабаджака, який, ймовірно, не проживав в Україні протягом минулих п’яти років, а отже, за законом не може балотуватися. Напередодні його ідентифікувала журналістка «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») Валерія Єгошина.

Як виявилось, Роману – 23 роки, у своїх соцмережах він зазначає (після публікації він прибрав цей напис), що живе у французькому Ліоні, де нібито і вчився. Це може суперечити Закону України «Про вибори народних депутатів», оскільки кандидат має протягом п’яти років постійно проживати в Україні.

Окрім того, з його соцмереж незрозуміло, чим він зараз займається – Google також не знаходить жодної згадки про це. При цьому хлопець опинився в прохідній частині списку (відповідно до найсвіжіших результатів соцопитувань).

Як виявили «Схеми», батько хлопця, Юрій Карабаджак – голова Арцизької районної ради, а мати, Лариса Карабаджак – депутатка Виноградівської сільської ради на Одещині. Вони тісно співпрацюють із головою Арцизької РДА Сергієм Парпуланським та тимчасовим виконувачем обов’язків голови Одеської обласної державної адміністрації Сергієм Паращенко. Всі разом вони публічно підтримували кандидата Петра Порошенка на виборах президента.

Читайте також: Баканов: дружина має громадянство Росії, але оформлює українське​

В оновленому списку партії з 200 осіб, опублікованому 13 червня, Романа Карабаджака вже не виявилося.

«Схеми» звернулися до прес-служби «Слуги народу» за коментарем про причини виключення хлопця зі списку партії, проте там не змогли чітко відповісти на це питання, а згодом перестали брати слухавку.

12 червня політсила «Слуги народу» вже виключила зі свого списку трьох кандидатів. Йдеться про Дмитра Співака (№33), Ірину Панченко (№73) та Вадима Гутцайта (№81).

9 червня президентська партія представила сто перших людей із виборчого списку партії – і згодом оголосила «постпраймеріз», запропонувавши повідомляти про «негідних» кандидатів.

21 травня президент України Володимир Зеленський підписав указ про розпуск парламенту і призначив дострокові вибори на 21 липня 2019 року.

ФСБ закінчила слідство у справі кримськотатарського активіста Едема Бекірова – адвокат

ФСБ Росії закінчила слідство у справі кримськотатарського активіста Едема Бекірова, якого звинувачують у незаконному зберіганні боєприпасів і вибухівки. Найближчим часом захист розпочне ознайомлення з матеріалами справи, після чого її передадуть до суду.

Про це повідомили адвокати Бекірова Олексій Ладін та Іслям Веліляєв, інформує проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Сьогодні (12 червня – ред.) в остаточному варіанті Бекірову висунули звинувачення. Воно залишилося без змін, єдине – чітко уточнили дату і час, коли саме, за версією слідства, він передав боєприпаси і вибухівку. Раніше звинувачення було розпливчасте, час і дата скоєння злочину невстановлені», – розповів Веліляєв.

У постанові про притягнення як обвинуваченого вказано, що старший слідчий-криміналіст слідчого відділу УФСБ Росії по Криму і Севастополю Іван Романець, «розглянувши матеріали справи, встановив, що Бекіров вчинив незаконне зберігання боєприпасів групою осіб за попередньою змовою».

За словами адвоката Ладіна, Бекіров не визнав провину і повністю підтвердив свої свідчення, раніше дані під час слідства, а також уточнив час і дати, з ким і де перебував.

«Після допиту захист клопотав, щоб слідство викликало і допитало тих людей, які перебували з Бекіровим у той час, коли він нібито передавав вибухівку і боєприпаси. Крім того, я клопотав про проведення психофізіологічного дослідження (перевірку на поліграфі) щодо Бекірова, а також міфічного свідка під псевдонімом Меметов у разі його згоди. Чекаємо на відповідь», – розповів Ладін.

7 червня російський суд у Криму ухвалив залишити Бекірова під вартою на два місяці.

Раніше слідчий запропонував Бекірову визнати провину в обмін на переведення під домашній арешт. Стан здоров’я політв’язня, хворого на цукровий діабет, стабільно тяжкий.

Російські силовики затримали Едема Бекірова на адміністративному кордоні з окупованим Кримом 12 грудня 2018 року. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що активіст їхав до Криму, щоб відвідати матір та інших родичів.

13 грудня російський суд узяв Бекірова під варту за підозрою в транспортуванні понад 10 кілограмів тротилу та 190 бойових патронів.

Едем Бекіров, 1961 року народження, постійно проживає у Новоолексіївці Херсонської області. Він переніс операцію на серці і змушений приймати багато ліків. Бекіров має інвалідність.

Баканов: дружина має громадянство Росії, але оформлює українське

Тимчасовий виконувач обов’язків голови СБУ Іван Баканов підтвердив, що його дружина має громадянство Росії.

«Моя дружина, українка, жила і навчалася у школі Кривого Рогу. Поступила у вищий навчальний заклад на території Росії, під час розпаду СРСР отримала паспорт громадянки РФ. Зауважу, тоді були часи кардинально інших відносин між Україною та Росією. Натомість з 1998 року вона живе і працює в Україні із посвідкою на постійне проживання в нашій державі, знаходиться в процесі оформлення українського громадянства. Оксана не відвідувала територію Російської Федерації з 2013 року», – ідеться в повідомленні Баканова, поширеному на сторінці СБУ у Facebook.

«Ми ніколи не підключали до процесу (оформлення українського громадянства – ред.) «фірми», посередників і не будемо звертатися з таким проханням до президента…. Оксана має стійку проукраїнську позицію», – додав фактичний керівник спецслужби.

22 травня колишній партнер президента Володимира Зеленського по «Кварталу 95» та ексголова партії «Слуга народу» Іван Баканов призначений першим заступником голови Служби безпеки України – начальником головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління СБУ. Наразі Баканов є виконувачем обов’язків голови Служби безпеки України.

За даними видання «Українська правда», звання лейтенанта Баканову присвоїв голова СБУ Василь Грицак, який подав у відставку.

Крим: проти Гульсум Алієвої відкрили провадження попри збіг терміну притягнення до відповідальності – адвокат

Підконтрольна Росії Кримська «прокуратура» відкрила адміністративне провадження за статтею 20.3.1 Кодексу про адміністративні правопорушення Російської Федерації за допис у соціальній мереж Facebook кримськотатарської активістки, доньки фігуранта ялтинської «Хізб ут-Тахрір» Гульсум Алієвої попри те, що терміни притягнення її до адміністративної відповідальності збігли. Про це проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив адвокат Алієвої Олексій Ладін.

«12 червня (прокурор – ред.) ознайомив нас із постановою про порушення адміністративного провадженя та вручив його копію. Я пояснив йому, що терміни притягнення до адмінвідповідальності збігли і єдине вірне, законне рішення – це припинення провадження по адмінсправі. Тим не менш попередньо посадова особа прокуратури повідомила мені, що справу будуть спрямовувати до суду», – розповів Ладін.

У зв’язку з цим адвокат, за його словами, направив до підконтрольної Москві прокуратури клопотання про припинення адміністративного провадження.

«Вони зобов’язані відповісти на ці клопотання. Сподіваюся, прокуратура ухвалить законне рішення і ні в який суд ми не підемо», – зазначив Ладін.

Кримськотатарську активістку, дочку фігуранта ялтинського «справи Хізб ут-Тахрір» Гульсум Алієву відпустили з відділення поліції в окупованому Армянську.

Перед тим її затримали на адмінкордоні російські силовики за звинуваченням в «порушенні ненависті або ворожнечі» (стаття 20.3.1 Кодексу про адміністративні правопорушення Росії) за пост у Facebook.

В червні 2018 року російські силовики проводили обшук у будинку фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Мусліма Алієва. Згодом стало відомо, що на його старшу доньку Гульсум склали протокол. Її звинувачували за статтею 282 Кримінального кодексу Росії – розпалення міжнаціональної ворожнечі – за допис у Facebook. У січні 2019 року Слідчий відділ по Алушті припинив кримінальне провадження щодо Алієвої.

Читайте також: Арешти, катування, «екстремісти»: кого переслідували у Криму протягом 2018 року​

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».

Зеленський зустрівся з делегацією ЄБРР

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з делегацією Європейського банку реконструкції та розвитку, повідомляє Адміністрація президента.

«Дякуємо за те, що ви є найбільшим інвестором в Україні. Хочу запевнити, що ми нарощуватимемо нашу співпрацю», – сказав Зеленський президентові Європейського банку реконструкції та розвитку Сумі Чакрабарті.

Зеленський зазначив, що стратегія ЄБРР повністю відповідає пріоритетам України.

Що у відповідь заявили представники ЄБРР наразі невідомо. Публічної інформації про підсумки зустрічі з українським президентом на ресурсах банку немає.

За чверть століття від початку своєї діяльності в Україні ЄБРР інвестував близько 12 мільярдів євро.

 

 

Стефанчук: Зеленський внесе законопроєкт про кримінальну відповідальність за «кнопкодавство»

Президент України Володимир Зеленський внесе законопроєкт про кримінальну відповідальність за «кнопкодавство», повідомив представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук в інтерв’ю «РБК-Україна».

«Поки можу гарантувати, що найближчим часом президент внесе законопроєкт, яким буде передбачена кримінальна відповідальність за неперсональне голосування», – заявив Стефанчук.

У парламенті вже реєстрували законопроекти, які передбачали відповідальність за неособисте голосування. Зокрема, у червні 2015 року депутати підтримали у першому читанні законопроект, який передбачає відповідальність за неособисте голосування. Документ, який не був ухвалений у цілому, передбачав, що «кнопкодавів» каратимуть позбавленням права брати участь у засіданнях парламенту, втратою керівних посад у комітетах чи невключенням до офіційних парламентських делегацій.

У червні 2018 року законопроект про кримінальну відповідальність за «кнопкодавство» вніс до Ради депутат «Народного фронту» Леонід Ємець. Сесійна зала його пропозицію не розглядала.

За п’ять років 78 тисяч кримчан отримали закордонні паспорти у Херсонській області – ДМС

До міграційних служб Херсонщини, починаючи з 2014 року, за закордонними паспортами звернулися 78 395 кримчан. Про це мовиться у відповіді управління Державної міграційної служби України в Херсонській області на інформаційний запит проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

За інформацією відомства, найчастіше жителі Криму звертаються до Дніпровського і Суворовського районних відділень міграційної служби в Херсоні, а також у відділення УДМС в Новотроїцькому, Генічеську, Каланчаку та Чаплинці.

11 червня 2017 року набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування). Безвізовий режим стосується всіх держав-членів Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також країн «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Цей режим наразі не стосується так званих «заморських володінь» Нідерландів і Франції.

Щоб скористатися безвізовим режимом із ЄС, українцям треба мати біометричний паспорт і, якщо попросять прикордонники, – довести мету й умови поїздки, свою платоспроможність.

Голова АП Богдан хоче більше часу для конкурсу на газоносну ділянку у Чорному морі, про який розповіли «Схеми»

Голова Адміністрації президента України Володимира Зеленського Андрій Богдан закликав Кабінет міністрів продовжити конкурс на право розподілу нафти та газу на рекордній за площею ділянці «Дельфін» на Чорноморському шельфі . Раніше про цей конкурс і його потенційного фаворита – американську компанію з сумнівною репутацією Frontera Resources – розповіли журналісти  програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні  «Полювання на «Дельфіна».

У листі до уряду від 3 червня, який опублікувала Економічна правда, Андрій Богдан запропонував продовжити конкурс щонайменше на 120 днів. Водночас, зараз потенційним інвесторам відведено 60 днів на подачу заявок і цей строк спливає 12 червня, коли в Міністерстві енергетики мають розкрити пропозиції.

«Враховуючи масштаб ділянки, площа якої понад 9,4 тис. кв. км, та складність реалізації такого проекту, Україні потрібно залучати саме іноземні газовидобувні підприємства з практичним досвідом роботи на шельфі, а також з відповідним технічним та фінансовим забезпеченням», – йдеться в листі голови АП Зеленського.

Також у листі зазначено, що штучне зменшення термінів виглядає як «невипадковим» і «як навмисно створений бар’єр з метою швидкого розіграшу у виборчий період стратегічно важливої нафтогазової ділянки між «своїми» та фірмами, що переслідують виключно спекулятивні завдання».

Крім того, у листі від Богдана наголошується що ініціатор цього конкурсу – маловідома компанія Frontera Resources – «не зарекомендувала себе як оператор, спроможний розробляти складні нафтогазові проекти».

Раніше «Схеми» розповіли, що право розробляти і видобувати вуглеводні на одній із найбільших газоносних ділянок у Чорному морі «Дельфін» може отримати американська компанія із сумнівною репутацією Frontera Resources. Вона сама й ініціювала цей конкурс.

Умови до інвестора – півтора мільярда гривень інвестицій на розвідку, щонайменше п’ять свердловин за перші п’ять років, а державна частка прибуткової продукції має становити не менше 11%.

«Поки невідомо, скільки надійшло заявок і наскільки великий інтерес до родовища. Але один претендент зайняв проактивну позицію. Це компанія, яка сама ж і ініціювала проведення конкурсу – Frontera Resources» – йдеться у розслідуванні.

Як виявили «Схеми», Frontera Resources має сумнівні проекти у Молдові та Грузії, а її фінансовий звіт за частину 2017 та 2018 років свідчить про те, що компанія є збитковою. Інвестиційний банкір Ерік Найман називає збитковість компанію «хронічною».

«Їм не вдається заробляти гроші. При чому вони так «проїдають» капітал, якого не так вже й багато. У них дефіцит власного капіталу. Мінус 37 мільйонів доларів власного капіталу і збитки щорічні генеруються в районі по кілька мільйонів доларів на рік», – каже Найман.

«Схеми» намагалися отримати коментарі безпосередньо з американського офісу фірми Frontera Resources – надіслали лист з переліком запитань щодо попередньої діяльності фірми та планів щодо приходу в Україну. Але до ефіру відповіді так і не надійшло.

Денісова обговорила з Москальковою звільнення ув’язнених в Росії й Україні

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова 11 червня зустрілася з Уповноваженою з прав людини в Росії Тетяною Москальковою в Москві. Як повідомляє Денісова, зустріч стосувалася можливого звільнення громадян України, ув’язнених у Росії, і російських громадян, ув’язнених в Україні.

«Ми обговорили питання можливого звільнення громадян України, які утримуються у пенітенціарних установах на території Російської Федерації, а також громадян РФ, які утримуються в таких установах України. Я зазначила, що президент України Володимир Зеленський має добру волю звільнити всіх», – повідомила Денісова.

За її словами, вона домовилася з російською колегою про створення робочої групи з цього питання, а також про підписання меморандуму про співпрацю «для подальших дій».

Прес-служба Москалькової повідомляє, що російська омбудсменка звернула увагу на «акент від президента (України – ред.) Зеленського» на правозахисну тему».

За даними Міністерства закордонних справ, Росія незаконно утримує понад 70 українців. До цього числа не входять 24 українські моряки, захоплені Росією біля Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року та полонені на Донбасі громадяни.

Партія Чумака представила першу десятку списку на вибори в Раду

Партія «Хвиля» позафракційного народного депутата Віктора Чумака представила першу десятку списку на позачергові вибори до Верховної Ради.

До списку увійшли:

народний депутат Віктор Чумак;
лікар Вікторія Крамаренко;
підприємець Павло Себастьянович;
юристка Олена Єресько;
активіст Володимир Козленко;
лікар Альона Лящевська;
підприємець Олександр Вітько;
колишній народний депутат Наталія Новак;
колишній народний депутат Олександр Мочков;
активістка Юлія Мазуренко.

Дострокові парламентські вибори призначені на 21 липня.

Денісова вимагає від Москалькової інформацію про затриманих 10 червня кримських татар

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова звернулася до російської колеги Тетяни Москалькової з проханням сприяти забезпеченню прав затриманих 10 червня кримських татар і надати інформацію про місце їхнього утримання.

«Кримський півострів сколихнула чергова хвиля обшуків. Уже традиційно вранці до будинків кримських татар увірвалися представники так званих правоохоронних структур окупаційної влади. Після обшуків були затримані громадяни України», – написала Денісова на своїй сторінці в Facebook.

Вона зазначила, що в дружини затриманого Ризи Омерова Севіль, яка на сьомому місяці вагітності, після пережитого стресу – підозра на передчасні пологи, що може нашкодити здоров’ю матері і немовляти.

Підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя 10 червня розпочав обирати запобіжний захід вісьмом кримським татарам, затриманим російськими силовиками вранці в анексованому Криму. Чотирьох затриманих заарештували.

ФСБ Росії заявила, що слідчі дії проходять у рамках кримінальної справи за статтею про організацію або участь у діяльності терористичної організації, і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір».

Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків в анексованому Криму.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».

«Слуга народу» оголосила «постпраймеріз» та пропонує повідомляти про «негідних» кандидатів

Партія «Слуга народу» оголосила про початок «постпраймеріз».

«Якщо ви вважаєте, що хтось зі 100 претендентів до виборчого списку не гідний бути в ньому та на це є об’єктивні причини – напишіть нам про це», – повідомила партія у Facebook.

9 червня партія президента Володимира Зеленського «Слуга народу» представила сто перших людей із виборчого списку партії.

До першої десятки потрапили Дмитро Разумков, голова партії «Слуга народу», Руслан Стефанчук, радник та представник Зеленського у Верховній Раді, Ірина Венедіктова, радниця штабу Зеленського з юридичних питань, Давід Арахамія, волонтер, Галина Янченко, експертка з питань антикорупційної політики, Михайло Федоров, керівник digital-напряму «Слуги народу», Олександр Корнієнко, керівник передвиборчого штабу партії, Анастасія Красносільска, експертка з податкового та антикорупційного законодавства, Олександр Ткаченко, директор каналу «1+1» та Жан Беленюк, чемпіон світу з грекоримської боротьби.

Дострокові парламентські вибори призначені на 21 липня.

Російські силовики здійснюють масові обшуки в окупованому Криму, є затримані

В окупованому Криму російські силовики здійснюють обшуки в кількох районах, повідомляють кримськотатарські активісти у мережі Facebook. Про це інформує проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

За повідомленням громадського об’єднання «Кримська солідарність», «слідчі заходи» відбуваються в Алушті у Ельдара Кантемирова, в селі Малий Маяк Алуштинського району у Руслана Месутова, в селі Строганівка Сімферопольського району у Ескендера Сулейманова (рідний брат Руслана Сулейманова, затриманого 27 березня 2019 року). Також повідомляється про обшуки в будинках сина й батька, Різи та Енвера Омерових у Білогірську та в селі Кам’янка Сімферопольського району. Різу Омерова силовики затримали і відвезли в невідомому напрямку.

Після обшуку російські силовики затримали і відвезли до відділу ФСБ Росії в Криму також Ескендера Сулейманова.

Ельдара Кантемирова відвезли з Алушти до села Зарічне, за місцем прописки, де також відбувається обшук.

Крім того, є повідомлення про обшук у селі Ізобільне Алуштинської міськради в будинку голови місцевої релігійної громади Ленура Халілова.

Публічних коментарів російські силовики з цього приводу ще не давали. Крим.Реалії з’ясовують подробиці подій.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Депутат-утікач Онищенко збирається брати участь у виборах до Ради

Народний депутат-утікач Олександр Онищенко повідомив виданню Liga.net, що збирається взяти участь у дострокових виборах до Верховної Ради.

«Я йду по 93-му округу», – сказав Онищенко. Саме в цьому виборчому окрузі в Київській області він був обраний у 2014 році.

Депутат розповів, що найближчим часом збирається повернутися до України для подачі документів у Центральну виборчу комісію.

У липні 2018 року Національне антикорупційне бюро повідомляло про завершення досудового розслідування щодо Онищенка.

За версією слідства, депутат причетний до розкрадання понад 1,6 мільярда гривень з 2013 по 2016 рік. Збитки підприємству «Укргазвидобування» оцінюються в більш ніж 740 мільйонів.

У розшуку в Україні Онищенко перебуває з 2016 року.

Сам депутат каже, що перебуває в Іспанії і всі звинувачення на свою адресу відкидає.

Дострокові вибори до Верховної Ради призначені на 21 липня. 

У Бангладеш затримали шістьох українців – АП

У Бангладеш поліція затримала шістьох українців, повідомила Адміністрація президента.

В АП розповіли, що спортсмени у віці від 18 до 45 років із Бердичева Житомирської області вирушили до Бангладеш 29 травня. Востаннє родичі спілкувалися з ними 31 травня.

За даними Адміністрації президента, їм та кільком громадянам Румунії та Болгарії інкримінують пограбування банкомата у складі організованої злочинної групи та спротив представникам місцевої поліції під час затримання.

До Бангладеш вилетіла консульська група, яка на місці має з’ясувати ситуацію та надати необхідну допомогу, зокрема в пошуку приватного адвоката.

Партія Кличка планує брати участь у парламентських виборах тільки на мажоритарних округах

Партія мера Києва Віталія Кличка «УДАР» («Український демократичний альянс за реформи») висуватиме кандидатів у народні депутати на дострокових виборах тільки на мажоритарних виборчих округах, повідомляє прес-служба партії.

За повідомленням, з’їзд партії ухвалив рішення не подавати до Центральної виборчої комісії списки кандидатів.

Кличко, коментуючи це рішення, заявив, що прийдешні вибори будуть «складними».

Читайте також: Кличко заявив, що «УДАР» підтримує зниження прохідного бар’єру в Раду до 3%

«Важливо, щоб голоси за демократичні сили, які пропонуватимуть реальний план змін і перетворень, не були розпорошені. Аби не відбулося реваншу тих сил, проти яких ми боролися на Майдані. Тому на ці дострокові вибори від «УДАРу» підуть мажоритарники, які готові ефективно працювати на округах, звітувати перед людьми і втілювати запити своїх виборців», – цитують очільника партії у прес-службі.

Він додав, що його політична сила не домовилася про об’єднання з іншими партіями. Сам Кличко, за його словами, планує «залишитися працювати в Києві».

4 червня Віталій Кличко пропонував очолити свою партію Міхеїлу Саакашвілі. Втім, Саакашвілі наразі розглядає можливість об’єднання своєї партії «Рух нових сил» з по

21 травня президент України Володимир Зеленський підписав указ про розпуск парламенту і призначив дострокові вибори на 21 липня 2019 року.

Катерина Ющенко була об’єктом зацікавлення СБУ – Смешко

Дружиною третього президента України Віктора Ющенка цікавилась Служба безпеки України, заявляє колишній голова СБУ, колишній кандидат на посаду президента України, а нині голова партії «Сила і честь», яка балотується до Верховної Ради, Ігор Смешко.

«Катерина Ющенко була об’єктом зацікавленості з боку попереднього керівництва Служби безпеки, – сказав Смешко, який очолив СБУ восени 2003 року, в коментарі Радіо Свобода. – Внаслідок цього зацікавлення її паспорт опинився у Службі безпеки».

Смешко стверджує, що коли прийшов у відомство і дізнався про цей документ, то «вирішив, що це було безпідставно», і повернув його Вікторові Ющенку під час однієї з зустрічей, ініційованих останнім.

«Паспорт Катерини Ющенко перебував у відповідному відділі безпеки. Він туди потрапив оперативним шляхом. Я не можу коментувати, яким. І хоч це була робота моїх попередників, але є правила і є закон про державну таємницю», – зауважує Смешко.

Паспорт Катерини Ющенко, на той час громадянки США Кетрін Клер Чумаченко, був викрадений в Україні, куди вона прибула 1991 року, ще в 1990-х роках. Із 1991 по 1993 роки вона очолювала Інститут демократії імені Пилипа Орлика в Києві, з 1993 до 2000-го працювала в київському відділенні міжнародної консультаційної компанії KPMG Peat Marwick менеджером із питань України і консультантом освітніх програм.

1998 року вона одружилася з Віктором Ющенком, на той час головою Національного банку України. 2005 року, коли Ющенко став президентом України, вона набула громадянство України і почала процедуру виходу з громадянства США, яку завершила 2007 року.

У Мін’юсті кажуть, що президент помилував уродженця Росії для обміну, у Зеленського заперечують – ЗМІ

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про помилування 72-річного уродженця Росії В’ячеслава Висоцького, який є в так званому «списку на обмін», повідомило джерело в Міністерстві юстиції України проектові Радіо Свобода з участю «Голосу Америки» «Настоящее время».

Рішення про помилування Висоцького ухвалене в рамках підготовлюваного обміну, повідомило це джерело.

Тим часом речниця президента Юлія Мендель не підтвердила такої інформації, повідомило агентство «УНІАН» із посиланням на її допис у фейсбуці.

«Я не знаю, що це за указ. Ми нічого цього не знаємо. І «Обозреватель», наскільки я знаю, це зняв. Поки це вся інформація, якою ми володіємо. Я не знаю, що це за указ. Ми ніхто не знаємо, що це за указ, на що це посилання, і звідки ця інформація пішла», – написала, за цим повідомленням, Мендель.

На цей час у її фейсбуці такого допису немає.

Згадок про такий указ також немає на цей час і на сайті президента.

Попереднього дня, 7 червня, інформацію про Висоцького з посиланням на «джерела» опублікувало видання «Обозреватель», але пізніше цю новину зняли з сайту.

В’ячеслав Висоцький є у списку тих, кого Україна пропонує обміняти на українців, що перебувають у в’язницях у Росії і в окупованому нею Криму. Влітку 2018 року співробітники офісу омбудсменки Людмили Денисової уточнювали так званий «список на обмін» і пропонували ув’язненим написати лист президентові Росії Володимирові Путіну з проханням обміняти їх. Висоцький, родом із Росії і росіянин за національністю, але громадянин України (раніше його помилково називали громадянином Росії) такий лист написав.

За даними українських засобів інформації, 72-річний Висоцький був засуджений до 12 років позбавлення волі за державну зраду, яка, найімовірніше, полягала у шпигунстві, але через наявну у вироку державну таємницю він засекречений.

Віктор Бондар заявив про вихід із партії «Відродження» і складання повноважень її голови

Народний депутат Віктор Бондар заявив, що склав із себе повноваження голови партії «Відродження» і вийшов з цієї політичної сили. Як повідомив він у Facebook, відповідні документи вже зареєстровані у Міністерстві юстиції.

«Сьогодні ми побачили бажання окремих депутатів і членів партії об’єднатись з «Опозиційнім блоком». Абсолютна більшість депутатів підтримують мою думку і не ввійшли до складу цього об’єднання. По суті, відбулось об’єднання політиків і капіталу півдня і сходу країни. Це не мій шлях», – заявив Бондар.

Він зазначив, що не бачить «об’єднання України» довкола «Опозиційного блоку».

«Це більше схоже на відродження Партії регіонів і це точно не мій вибір», – додав він.

7 червня лідер «Опозиційного блоку» Олександр Вілкул повідомив, що «Опозиційний блок», «Наші», «Відродження», «Партія миру та розвитку» і «Довіряй справам» об’єдналися для участі в парламентських виборах. Представники партій підписали меморандум про співпрацю під час зустрічі на Пішохідному мосту в Києві.

23 травня набрав чинності указ президента України Володимира Зеленського, який достроково припинив повноваження парламенту восьмого скликання та призначив вибори на 21 липня.

Підрозділи ЗСУ мають право відповідати вогнем – заступник командувача штабу ООС

Підрозділи Збройних сил України мають право відповідати вогнем у зоні збройного конфлікту на Донбасі в разі загрози життю або втрати території, повідомив заступник командувача штабу Операції об’єднаних сил, генерал-майор Богдан Бондар.

«Не зважаючи на те, що зараз ми знаходимось в період режиму припинення вогню, Україна дотримується зазначеного режиму, але під час віддачі розпоряджень, вказівок, зазначено, що підрозділи ЗСУ в Операції об’єднаних сил мають повне право адекватно реагувати на всі обстріли, які є, вони мають право, не запитуючи старшого начальника застосовувати вогневі засоби в разі загрози їхньому життю або втрати території. Це навіть не обговорюється», – заявив Бондар.

Він додав, що з метою убезпечення життя військового і територіального захисту дозволяється «самостійно застосовувати штатну техніку та озброєння», і після цього не передбачені «жодні каральні заходи».

5 червня голова української делегації на переговорах щодо врегулювання ситуації на Донбасі в рамках Тристоронньої контактної групи в Мінську Леонід Кучма запропонував прописати в домовленостях щодо тиші на Донбасі заборону на вогонь у відповідь та заборону на обстріл громадських об’єктів – шкіл, дитячих садків. Наступного дня після критики тези «не стріляти у відповідь» Кучма уточнив, що українські військові мають відкривати вогонь у відповідь, але якщо бойові дії відбуваються поза територією населених пунктів.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей. Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

Народний депутат Заліщук заявила, що піде на вибори в Раду по мажоритарному округу

Позафракційний народний депутат Світлана Заліщук заявила, що піде на вибори в Раду по мажоритарному округу.

«Мажоритарка, так мажоритарка. Друзі, я наважилася і піду на парламентські вибори по мажоритарному округу. Самовисуванкою», – написала Заліщук у Facebook.

Вона закликала партії «Голос», «Громадянська позиція», «Самопоміч», «Сила людей» та «Демократичний альянс» визначатися з єдиними демократичними кандидатами в мажоритарних округах й «уникнути конкуренції там, де вона допоможе проходу негідникам».

6 червня лідер «Демальянсу» Василь Гацько заявив, що «об’єднання демократичних сил на дострокових виборах не буде», а його партія не братиме участі в парламентських виборах.

Бекіров майже 12 годин чекав засідання без їжі та медичної допомоги – адвокат

Підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя виніс окрему постанову щодо неналежного поводження співробітників Федеральної служби виконання покарань із кримськотатарським активістом Едемом Бекіровим, якого звинувачують у незаконному зберіганні боєприпасів і вибухівки. Як передає проект Радіо Свобода Крим.Реалії, суддя Антон Цикуренко скерував постанову до прокуратури для перевірки і реагування на те, що Бекіров понад 12 годин провів в очікуванні засідання без їжі та медичної допомоги. 

«Суд з’ясував, що Бекірова вивели з камери о 7-й ранку і до пізнього вечора у нього ні крихти в роті не було. Це при тому, що у Бекірова цукровий діабет і, за рекомендацією лікаря, він повинен приймати їжу кожні три години. Наслідки можуть бути дуже сумними, аж до діабетичної коми», – розповів адвокат Олексій Ладін.

З цього приводу суд допитав начальника конвою. Співробітник ФСВП пояснив, що сухпайок Бекірову не передбачений, «тому що возити недалеко», а за внутрішнім наказом конвоїр не має права передавати підсудному ні продукти харчування, ні воду, видану туристичною компанією.

«Також ми клопотали про виклик швидкої допомоги. У відповідь суддя запитав Бекірова, чи потрібна йому медична допомога. Але оскільки мій підзахисний раніше заявив, що має намір бойкотувати судові засідання і не буде відповідати на жодні запитання, в швидкій допомозі суддя йому відмовив», – додав Ладін.

6 червня суд у Сімферополі ще на 2 місяці продовжив арешт Едему Бекірову. Він перебуватиме в СІЗО до 12 серпня.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Він їхав до Криму для відвідин матері та родичів. Підконтрольний Кремлю суд звинуватив його у «зберіганні і передачі вибухових речовин та боєприпасів». Бекіров неодноразово заявляв про свою невинуватість.