Один військовий поранений минулої доби на Донбасі – штаб ООС

Один український військовий був поранений 7 квітня внаслідок обстрілів на Донбасі з боку підтримуваних Росією бойовиків, повідомляє штаб операції Об’єднаних сил.

За цими даними, минулої доби підтримувані Росією сили 10 разів обстріляли позиції ООС, при цьому 4 рази – із забороненого Мінськими угодами озброєння.

«Від початку поточної доби ворог двічі обстріляв позиції Об’єднаних сил у смузі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід»: з гранатометів різних систем – в районі міста Авдіївка;

з станкових протитанкових гранатометів різних систем – в районі населеного пункту Кам’янка. Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил немає», – йдеться в повідомленні.

В сепаратистському угрупованні «ЛНР» звинувачують українських військових у 9 обстрілах за минулу добу, в угрупованні «ДНР» зведених даних за 7 квітня на захоплених бойовиками територіях Донеччини не вказують.

На Донбасі від 8 березня діє новий режим тиші, про який домовилися на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську. Цього разу, як і раніше, перемир’я не дотримується і порушувалося відразу в перші години після проголошення.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

Російський фрегат проводить навчальні стрільби у Чорному морі – ЗМІ

Екіпаж фрегата Чорноморського флоту Росії «Адмірал Григорович» відпрацював артилерійські стрільби в акваторії Чорного моря. Про це 7 квітня повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії, посилаючись на кримський провладний ресурс «Кримінформ», який, у свою чергу, цитує начальника відділу інформаційного забезпечення флоту Олексія Рульова.

За його словами, військовослужбовці здали другу курсову задачу «Плавання і ведення бою одиночним кораблем».

«У рамках завершального етапу підготовки корабля до виконання завдань за призначенням, екіпаж провів підготовчі та залікові артилерійські стрільби по надводній цілі, а також виконав електронні пуски зенітних ракет і високоточної зброї по морській цілі, що імітує надводний корабель умовного супротивника», – йдеться в повідомленні.

Напередодні, 6 квітня, загін кораблів Чорноморського флоту повернувся в пункт базування до Севастополя після проведення ракетних стрільб в акваторії Чорного моря.

Російський міністр оборони Сергій Шойгу 11 березня заявив, що Росія посилила угруповання військ в анексованому Криму. За його словами, це «забезпечує захист території півострова та інтересів Росії в Чорному морі».

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові і в акваторії Чорного моря. У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.

У «Групі семи» застерегли щодо можливих нових санкцій проти Росії

Міністри закордонних справ країн «Групи семи» нагадали Росії про прив’язку частини санкцій щодо неї до виконання мінських угод і застерегли, що ці санкції можуть і посилити.

Як мовиться в підсумковій декларації зустрічі міністрів, що відбулася у Франції, в містечках Дінар і Сен-Мало, її учасники, серед іншого, знову засудили погіршення становища з правами людини у Криму, висловили крайнє занепокоєння викликами безпеці і гуманітарній ситуації на сході України і повну підтримку зусиль «нормандського формату» й ОБСЄ задля вирішення цього конфлікту.

«Ми переконані, що єдиний шлях досягти мирного і тривкого вирішення конфлікту – це повне виконання всіма сторонами їхніх зобов’язань за мінськими домовленостями з метою відновлення територіальної цілісності України. При цьому головну відповідальність несе Росія, яка беззаперечно бере участь у конфлікті через підтримуваних нею маріонеток», – наголосили міністри.

«Нагадуємо, що тривалість економічних санкцій цілком пов’язана з повним виконанням Росією її зобов’язань за мінськими домовленостями. Ці санкції можна скасувати тільки в разі, якщо Росії справді виконає ці зобов’язання. Але ми також готові вжити подальших обмежувальних заходів, якщо того вимагатимуть дії Росії», – попередили учасники зустрічі.

Вони також закликали Росію дотримуватися її міжнародних зобов’язань. «Ми виступаємо за захист і підтримку міжнародного порядку, що ґрунтується на певних правилах, на тлі безвідповідальної дестабілізації з боку Росії і її зловмисної поведінки, включно зі втручаннями в демократичні системи інших країн… Ми й далі будемо посилювати наші здатності протистояти іншим погрозам із боку Росії в галузях кібербезпеки, впливів на громадськість інших країн і контррозвідки. Ми вітаємо вже вжиті заходи для стримування ворожої розвідувальної діяльності Росії і зміцнення нашої безпеки», – мовиться також у документі.

«Група семи» промислово розвинених країн незмінно підтримує Україну в її протистоянні агресії Росії, починаючи з самого початку цієї агресії – окупації Криму навесні 2104 року. Тоді, зокрема, Росію виключили зі складу попереднього такого неформального об’єднання, «Групи восьми», учасники об’єднання, разом із багатьма іншими країнами, наклали проти Росії кілька пакетів санкцій.

У ЦВК повідомили, коли встановлять результати президентських виборів

У Центральній виборчій комісії повідомили, коли планують встановити офіційні результати чергових виборів президента України, що відбулися 31 березня, – як повідомили у відділі взаємодії зі ЗМІ секретаріату Центрвиборчкому, це передбачається зробити на засіданні ЦВК, що відбудеться 7 квітня, орієнтовно о 12-й годині.

За результатами підрахунків голосів виборців, які вже завершили в ЦВК, але які ще не мають статусу офіційних, голосування 31 березня не визначило переможця, і президент буде обраний за результатами повторного голосування (неформально відомого як «другий тур») щодо двох кандидатів, які одержали найбільшу кількість голосів. За наявними даними, до бюлетеня будуть включені комік Володимир Зеленський і чинний президент Петро Порошенко. В день виборів, за цими даними, Зеленський набрав 30,24 відсотка голосів виборців, Порошенко 15,95 відсотка. Відповідно до законодавства, повторне голосування («другий тур») має відбутися 21 квітня.

Встановлення офіційних результатів голосування в день виборів необхідне для продовження виборчого процесу: офіційного призначення повторного голосування («другого туру»), початку агітаційних кампаній кандидатів тощо.

Голова Херсонської ОДА подав у відставку – активістка

Президент України Петро Порошенко на зустрічі з представниками громадських організацій, серед іншого, повідомив, що раніше 6 квітня після розмови з ним голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв підписав заяву про звільнення – так написала у фейсбуці одна з учасниць зустрічі, виконавчий директор громадської організації «Центр протидії корупції» Дар’я Каленюк.

За її словами, президент сказав, що офіційно Гордєєв буде звільнений із посади через 7–8 днів.

Інформацію про заяву Гордєєва з проханням звільнити його з посади подало також агентство «УНІАН» із посиланням на слова самого голови ОДА.

Звільнення Андрія Гордєєва, а також його заступника в Херсонській ОДА Євгена Рищука (обидва представники «Блоку Петра Порошенка»), а ще голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера (донедавна члена партії «Батьківщина»), давно домагаються від президента активісти. Вони стверджують, що ці троє посадовців можуть бути причетні до замовлення нападу на чиновницю Херсонської міської ради Катерину Гандзюк, яка внаслідок того нападу померла.

У справі були затримані підозрювані у виконанні і організації нападу, Мангерові оголосили підозру в його організації, але замовників іще офіційно не встановили. Гордєєв, Рищук і Мангер категорично відкидають причетність до нападу на Гандзюк.

«Меморіал» вимагає звільнити заарештованих після масових обшуків кримських татар

Російський правозахисний центр «Меморіал» опублікував заяву з вимогою до російської влади звільнити затриманих під час масових обшуків у Криму 27 березня кримськотатарських активістів.

«Правозахисний центр «Меморіал» вимагає негайного звільнення 24-ох жителів Криму, закликає російське громадянське суспільство і світову спільноту посилювати тиск на російську владу з вимогою їх звільнення», – йдеться в заяві.

Правозахисники вважають безпідставним визнання «Хізб ут-Тахрір» терористичною організацією в Росії та звертають увагу на те, що вона не заборонена в Україні.

«І саме кримінальне переслідування, і вивезення позбавлених волі жителів з Криму порушують норми міжнародного гуманітарного права і з цієї причини особливо неприйнятні. У цьому випадку ці норми порушені особливо кричуще: більшість затриманих, якщо не всі, вже вивезені за межі Криму», – зазначили в «Меморіалі».

У правозахисному центрі звертають увагу на те, що багато хто із затриманих пов’язані з громадською ініціативою «Кримська солідарність», яка займається висвітленням переслідувань у Криму і допомогою заарештованим та їхнім сім’ям.

«Люди, які здійснювали інформаційну підтримку жертв репресій, які організовували передачі в’язням, допомогу їхнім родинам, регулярно відвідували суди у політичних справах, тепер самі опинилися за ґратами. Ми не знаємо, чи мали затримані якесь відношення до «Хізб ут-Тахрір», але в цій ситуації досить імовірним видається, що це зручне і вже звичне обвинувачення стало інструментом для придушення громадської солідарності і громадянської активності жителів Криму, в першу чергу, кримських татар», – йдеться у заяві.

Контрольований Росією суд в столиці Криму Сімферополі 29 березня взяв під арешт до 15 травня 23 кримських татар за звинуваченням у належності до забороненої в Росії, а після окупації Криму і на його території, організації «Хізб ут-Тахрір». Цього ж дня заарештованих кримських татар вивезли до Росії.

Крім того, досі не встановлене місце перебування Едема Яячикова, 24-го активіста, до будівлі якого 27 березня приходили російські силовики.

США і ЄС засудили арешти кримськотатарських активістів і закликали Росію негайно їх звільнити.

Відтоді, як Росія захопила український півострів Крим у 2014 році, російська влада переслідує кримських татар за ймовірну причетність до руху «Хізб ут-Тахрір». Це глобальна організація, що базується в Лондоні і прагне об’єднати всі мусульманські країни в ісламський «халіфат». В Україні, якій належить окупований Росією Крим, вона є легальною.

У штабі Зеленського заявили, що Тимошенко не буде модерувати дебати між ним та Порошенком

Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко не буде вести дебати між кандидатом у президенти України Володимиром Зеленським та його опонентом Петром Порошенком. Про це в ефірі радіо «Новое время» заявив радник передвиборчого штабу Володимира Зеленського Дмитро Разумков.

Він вважає, що Тимошенко була б незалежним модератором, оскільки критикувала б обох кандидатів.

«Якби вона погодилася, то на стадіоні було б представлено 60% голосів виборців. Тобто це було б реально представництво більше половини країни. Але сталося так, як сталося», – зазначив Разумков і додав, що тепер місце модератора запропонують комусь іншому.

31 березня відбулися вибори президента України. Актор і бізнесмен Володимир Зеленський та чинний президент Петро Порошенко виходять до другого туру, який запланований на 21 квітня.

3 квітня Зеленський запропонував своєму опонентові в другому турі виборів Порошенку провести дебати на стадіоні «Олімпійський» у Києві, а також призначити лідерку «Батьківщини» Юлію Тимошенко «незалежним арбітром» на цих дебатах.

Порошенко у ніч на 4 квітня відповів, що готовий дебатувати на стадіоні, хоча закон прописує інші правила.

Порошенко здає аналізи на НСК «Олімпійський» – трансляція

Президент України, кандидат на виборах голови держави Петро Порошенко приїхав до медпункту на НСК «Олімпійський» у Києві для здачі аналізів на вміст в організмі наркотичних речовин і алкоголю.

Президент прибув на НСК після 9:00.

Перед цим у приватній лабораторії в Києві аналізи здав інший кандидат Володимир Зеленський.

Протягом кількох останніх днів між Порошенком і Зеленським, кандидатами у президенти, які проходять у другий тур виборів голови держави в Україні, триває обмін викликами.

3 квітня Зеленський запропонував Порошенкові провести дебати на стадіоні «Олімпійський» у Києві.

Порошенко у ніч на 4 квітня відповів, що готовий дебатувати на стадіоні, хоча закон прописує інші правила.

Після цього в штабі Зеленського заявили, що перед тим, як дебатувати, кандидати обов’язково повинні пройти медичну експертизу і довести народу, що серед них немає «ні алкоголіків, ні наркоманів».

Представник штабу Порошенка Олег Медведєв заявив, що президент зранку 5 квітня чекатиме на Зеленського в медпункті стадіону «Олімпійський» в Києві для здачі всіх аналізів.

У Зеленського ж запросили Порошенка здати аналізи в «незалежній лабораторії».

Читайте також: Що таке президентські дебати: коротко про головне

Водночас чинне законодавство не зобов’язує кандидатів у президенти надавати медичні довідки.

У ніч на 5 квітня Порошенко записав повторне звернення до Зеленського і закликав його «бути мужиком», приходити на дебати, «не шукати причин і не ставити умов».

Другий тур виборів президента України має відбутися 21 квітня, перед тим, згідно із законом, мають пройти дебати кандидатів на Суспільному.

 

У місцях несвободи на окупованому Донбасі перебувають близько тисячі людей – омбудсмен

У місцях несвободи на непідконтрольній Україні території Донбасу перебувають близько тисячі людей, повідомив офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини у відповідь на запит Радіо Свобода.

«До уповноваженого надійшла інформація стосовно близько тисячі осіб, які перебувають у місцях несвободи на тимчасово окупованій території Луганської і Донецької областей з приводу їх переведення на підконтрольну уряду України територію. При цьому відомості стосовно таких осіб постійно оновлюються», – заявили в офісі омбудсмена.

4 квітня Міністерство з питань тимчасово окупованих територій України повідомило, що від початку збройного конфлікту на Донбасі підтримувані Росією бойовики передали Україні 274 людей. Вони були ув’язнені до окупації українських територій.

Конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

На «Олімпійському» анонсують брифінг щодо дебатів Порошенка та Зеленського

Офіційний представник Національного спортивного комплексу «Олімпійський» проведе брифінг, темою якого буде можливість організації передвиборчих дебатів кандидатів у президенти України Петра Порошенка та Володимира Зеленського. Про це прес-служба НСК «Олімпійський» повідомила 4 квітня у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Ми розуміємо ваш інтерес до теми можливого проведення дебатів кандидатів у президенти України на НСК «Олімпійський» та повідомляємо: медіа-брифінг для представників засобів масової інформації відбудеться на території НСК «Олімпійський» у найближчі кілька днів. На питання журналістів відповість офіційний представник головної арени України. Про точну дату та час проведення брифінгу буде повідомлено додатково», – ідеться у відповіді.

Радіо Свобода запитувало, чи готовий НСК «Олімпійський» провести теледебати перед другим туром виборів президента; чи були відповідні запити до НСК з приводу проведення такого заходу та чи є у НСК «Олімпійський» технічні можливості провести теледебати.

Кандидат у президенти України Володимир Зеленський 3 квітня закликав свого опонента Петра Порошенка взяти участь у дебатах на стадіоні «Олімпійський» у Києві.

Порошенко 4 квітня відповів, що готовий дебатувати на стадіоні, хоча закон прописує інші правила.

При цьому в НСК «Олімпійський» заявили, що не отримували заявок на проведення дебатів між кандидатами в президенти.

31 березня відбувся перший тур виборів президента України. Центральна виборча комісія завершила підрахунок голосів виборців: актор і бізнесмен Володимир Зеленський і чинний президент Петро Порошенко виходять до другого туру, який відбудеться 21 квітня.

Після оголошення результатів екзит-полів чинний президент Петро Порошенко заявив, що дебати кандидатів обов’язково мають відбутися. Зеленський зазначив, що готовий до дебатів. Втім, у його команді згодом припустили, що їхній кандидат не братиме участі в дебатах через їхню беззмістовність.

1 квітня Національна суспільна телерадіокомпанія України запросила переможців першого туру виборів президента для участі в теледебатах.

Закон України «Про вибори президента України» в статті 62 визначає процедуру й терміни проведення передвиборчих теледебатів. Зокрема, такі дебати проводять в останню п’ятницю перед днем повторного голосування між 19 та 22 годинами в прямому ефірі, тривалістю не менше ніж 60 хвилин і транслюються в ефірі національних Суспільних теле- та радіоканалу. Передвиборчі теледебати також можуть безкоштовно транслюватися іншими каналами мовлення.

Кандидати на посаду президента України беруть участь у теледебатах особисто. У разі відмови одного з кандидатів в участі у дебатах, виділений час надається іншому – хто прийшов.

 

Помер російський режисер та сценарист Георгій Данелія

У віці 88 років у столиці Росії Москві помер російський режисер та сценарист Георгій Данелія, повідомила «Новой газете» його сім’я.​

У лютому Данелію шпиталізували із запаленням легень, згодом його ввели в стан штучної коми.

Данелія народився в грузинському Тбілісі (тоді – Тифліс) 25 серпня 1930 року. Він був режисером фільмів «Я крокую по Москві», «Міміно», «Кін-Дза-Дза» та сценаристом «Джентельменів удачі».

У 2014 році після анексії Росією Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі Данелія в інтерв’ю виданню «Гордон» заявив: «Я щиро не розумію, що насправді відбувається. Але я надто люблю Україну, щоб залишатися осторонь». Тоді він сказав, що не підписував лист російської творчої інтелігенції на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна. Водночас він не підписував і лист із засудженням дій Росії.

У НСК «Олімпійський» заявили, що не отримували заявок на проведення дебатів між кандидатами в президенти

До державного підприємства НСК «Олімпійський» не надходило жодних офіційних заявок, чи проектів угод на проведення дебатів між кандидатами в президенти України. Про це заявили на підприємстві.

«Пропозиція одного з кандидатів в президенти провести такі дебати на стадіоні НСК «Олімпійський» в Києві – є його власною ініціативою. Вона не обговорювалася з керівництвом держпідприємства та не узгоджувалася з графіком проведення заходів на стадіоні. В разі надходження відповідних пропозицій адміністрація НСК «Олімпійський» буде розглядати їх в робочому порядку», – мовиться у повідомленні, опублікованому на Facebook-сторінці НСК.

Там також зазначили, що «Олімпійський» – аполітичне державне підприємство і не бере участі у виборчій кампанії будь-кого з кандидатів у президенти України.

Раніше кандидат у президенти України Володимир Зеленський закликав свого опонента Петра Порошенка взяти участь у дебатах на стадіоні «Олімпійський» у Києві. У відповідь народний депутат від «Блоку Петра Порошенка», представник кандидата у президенти Порошенка Марія Іонова зазначила, що він не буде дебатувати з Зеленським на стадіоні.

31 березня відбувся перший тур виборів президента України. Центральна виборча комісія наразі завершує підрахунок голосів виборців, але вже очевидно, що актор і бізнесмен Володимир Зеленський та чинний президент Петро Порошенко виходять до другого туру, який відбудеться 21 квітня.

Після оголошення результатів екзит-полів чинний президент Петро Порошенко заявив, що дебати кандидатів обов’язково мають відбутися. Зеленський зазначив, що готовий до дебатів. Втім, у його команді згодом припустили, що їхній кандидат не братиме участі в дебатах через їхню беззмістовність.

1 квітня Національна суспільна телерадіокомпанія України запросилапереможців першого туру виборів президента для участі в теледебатах.

У БПП заявили, що Порошенко не буде дебатувати з Зеленським на стадіоні

«Президент Порошенко – європеєць і він на стадіоні не буде зустрічатись, він буде зустрічатись в телестудії, де мають нормально, професійно відбутись дебати»

Зеленський закликав Порошенка взяти участь у дебатах на «Олімпійському» в Києві

Кандидат у президенти України Володимир Зеленський закликав свого опонента Петра Порошенка взяти участь у дебатах на стадіоні «Олімпійський» у Києві.

«Я звертаюся до Петра Порошенка. Ви кличете мене на дебати, мріяли, що я втечу, відморожуся, заховаюся. Ні, я – це не ви в 14-му році. Я приймаю виклик. Ось мої умови: чекаю на вас тут, на НСК «Олімпійський». Дебати відбудуться перед народом України. Усі канали мають право транслювати дебати наживо», – сказав Зеленський.

Він вважає, що кандидати обов’язково повинні пройти медичну експертизу і довести народу, що серед них немає «ні алкоголіків, ні наркоманів».

«На знак поваги як мінімум до третини громадян України ви повинні публічно сказати, що дебати відбудуться не з маріонеткою Кремля чи Коломойського, не з ватником, не з малоросом, не з бидлом, не з клоуном, а з кандидатом у президенти України Володимиром Зеленським. Даю вам 24 години. Думайте», – заявив Зеленський.

Він не уточнив дату та регламент дебатів.

31 березня відбувся перший тур виборів президента України. Центральна виборча комісія наразі завершує підрахунок голосів виборців, але вже очевидно, що актор і бізнесмен Володимир Зеленський та чинний президент Петро Порошенко виходять до другого туру, який відбудеться 21 квітня.

Після оголошення результатів екзит-полів чинний президент Петро Порошенко заявив, що дебати кандидатів обов’язково мають відбутися.  Зеленський зазначив, що готовий до дебатів. Втім, у його команді згодом припустили, що їхній кандидат не братиме участі в дебатах через їхню беззмістовність.

1 квітня Національна суспільна телерадіокомпанія України запросила переможців першого туру виборів президента для участі в теледебатах.

Куди зник після обшуків у Криму активіст Яячиков, досі не відомо – журналіст

Де зараз може перебувати кримськотатарський активіст Едем Яячиков, який зник після масових обшуків у будинках кримських татар 27 березня, досі не відомо, повідомив російський журналіст Антон Наумлюк.

«Поліція проводить формальні дослідчі дії з приводу заяви дружини Едема Яячикова, місце перебування якого невідоме з 27 березня, коли співробітники ФСБ і поліції провели в його будинку обшук (а також обшук і затримання в будинках 23 інших фігурантів справи)», – написав Наумлюк у соцмережі Facebook.

За його словами, це спростовує неофіційні заяви представників російської слідчої групи нової «справи Хізб ут-Тахрір» про те, що Яячиков затриманий за статтею про тероризм.

«Таким чином, або він неофіційно перебуває в руках співробітників ФСБ і це приховується, або досі ними не знайдений. У будь-якому разі, його доля залишається невідомою. Машина була знайдена в Сімферополі, справа про викрадення за заявою дружини не була порушена», – додав журналіст.

У момент обшуку Яячикова не було вдома. 29 березня адвокат Едем Семедляєв повідомив, що російські силовики затримали активіста. Напередодні ввечері дружина Яячикова Сусанна подала в російську поліцію заяву про викрадення чоловіка.

Публічних коментарів представників російської поліції з приводу зникнення Яячикова і поданої за цим фактом заяви наразі немає.

29 березня заарештованих у Криму 23 кримськотатарських активістів у рамках другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» вивезли в Росію.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. 

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському «халіфаті», але відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши організацію до списку 15 «терористичних» об’єднань. Після окупації Криму Москва насаджує цю внутрішньоросійську заборону і в цій частині території України, в якій організація діє легально. Міжнародне право забороняє державі-окупантові запроваджувати своє право на окупованих нею територіях.

Росія має звільнити затриманих 27 і 28 березня кримських татар – Human Rights Watch

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch відреагувала на арешт 27 і 28 березня в окупованому Росією Криму 23 кримськотатарських активістів (у повідомленні на сайті організації не згадується про затримання 29 березня 24-го активіста, Едема Яячикова – ред.).

Правозахисники назвали події минулого тижня «безпрецедентним кроком для посилення тиску на групу, яка критикувала російську окупацію Кримського півострова».

«Російська влада має відмовитися від обвинувачення, звільнити активістів, і, ще до їхнього звільнення, негайно надати їм доступ до адвокатів», – ідеться в повідомленні, поширеному 2 квітня.

29 березня заарештованих в Криму 23-х кримськотатарських активістів вивезли до Росії.

27 березня в анексованому Криму російські силовики влаштували обшуки в будинках кримськотатарських активістів і затримали понад 20 людей, включно з тими, хто прийшов підтримати кримських татар, у чиїх домівках влаштували обшуки. Тих, що знімали обшуки, зарештували на 5 діб та оштрафували. До 15 травня ж заарештували затриманих за підозрою у буцімто причетності до забороненої на території Росії і в анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Чотирьох полонених українських моряків у Росії обстежили психіатри – без адвоката

У Росії чотирьом українським військовим морякам провели психіатричну експертизу, повідомив адвокат Микола Полозов у Facebook. За його словами, 1 квітня відбулися слідчі дії щодо Дениса Гриценка.

«Слідство ознайомило Дениса і його адвокатів з двома постановами про призначення експертизи бойових модулів на МБАК «Нікополь» і «Бердянськ», – зазначив Полозов.

Адвокат додав, що в ході слідчих дій було заявлено клопотання про долучення доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини, згідно з якою всі 24 захоплених Росією українських моряки наділені статусом військовополонених і перебувають під захистом III Женевської конвенції.

Полозов повідомив, що під час спілкування з Гриценком дізнався, що 26 березня «його, Михайла Власюка, Андрія Драча і В’ячеслава Зінченка вивозили в інститут Сербського для проведення психіатричної експертизи». Експертиза проходила за відсутності адвокатів.

25 листопада 2018 року російські прикордонники ФСБ поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Українська влада визнає цих моряків військовополоненими. Країни Заходу закликають Росію звільнити моряків і забезпечити свободу судноплавства в Керченській протоці.

ЦВК залишилося опрацювати близько 2% протоколів

Центральна виборча комісія опрацювала 97,72% протоколів на виборах президента України.

За цими даними, Володимир Зеленський набирає 30,26%, Петро Порошенко – 15,92%, Юлія Тимошенко – 13,38%, Юрій Бойко – 11,65%, Анатолій Гриценко – 6,92%, Ігор Смешко – 6,03%, Олег Ляшко – 5,47%.

Вибори президента України відбулися 31 березня. Явка склала близько 62,8%.

Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.

Серед партнерів України у Європі немає категоричного несприйняття когось із кандидатів – Кулеба

Серед європейських партнерів України немає категоричного несприйняття когось із кандидатів у президенти. Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.

«Наразі категоричного несприйняття того чи іншого кандидата я не бачу. Головне для наших партнерів, щоб українська демократія спрацювала і дуже бажано, звісно, щоб ми припинили свої зовнішньополітичні метання: оці всі позаблоковості, багатовекторності – біжимо туди, стоїмо однією ногою там. Вирішили йти на Захід, давайте йти на Захід. Це шлях до побудови в Україні європейської цивілізованої держави в Україні», – сказав Кулеба.

Він зазначив, що для європейців за підсумками виборів в Україні головними є не прізвища кандидатів, а демократичність і відповідність голосування міжнародним стандартам.

Станом на 15:00 1 квітня Центральна виборча комісія опрацювала понад 80% протоколів на виборах президента, які відбулися в Україні 31 березня. За даними ЦВК, Володимир Зеленський отримує 30,41%, Петро Порошенко – 16,03%, Юлія Тимошенко – 13,24%, Юрій Бойко – 11,55%, Анатолій Гриценко – 7,03%.

Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.

Спостерігачі ОБСЄ назвали вибори президента України конкурентними

Спостерігачі місії Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ) зі спостереження за виборами президента в Україні назвали їх конкурентними.

«Президентські вибори були конкурентними, вони дали широкий вибір. День виборів оцінений як такий, що відкриває шлях до другого туру. Закон застосовувався добросовісно багатьма учасниками, в тому числі владою», – повідомив на прес-конференції у Києві Ілкка Канерва, коородинатор місії спостерігачів ОБСЄ.

За його словами, були окремі питання щодо «виконання законів», які потребують окремої дискусії.

«Але загалом кандидати могли вільно проводити кампанію і достовірним чином показати, які ресурси були використані, і що не було зловживання ними», – повідомив представник ОБСЄ.

Він зазначив, що загалом від місії на українських виборах працювали 2300 спостерігачів.

Раніше сьогодні міжнародна неурядова організація CANADEM повідомила, що чергові вибори президента відбулися чесно і вільно.

Громадянська мережа «Опора» і громадська організація «Комітет виборців України» за підсумками голосування в першому турі президентських виборів також заявили, що порушення під час голосування не були системними і не могли суттєво вплинути на результати волевиявлення громадян.

В Україні 31 березня відбулося голосування на чергових виборах президента країни. Явка на виборах склала близько 63,5%.

Наразі Центральна виборча комісія опрацювала понад 80% протоколів на виборах президента, які відбулися в Україні 31 березня.

За даними ЦВК, Володимир Зеленський отримує 30,41%, Петро Порошенко – 16,03%, Юлія Тимошенко – 13,24%, Юрій Бойко – 11,55%, Анатолій Гриценко – 7,03%.

 

У ЦВК почали прийом паперових протоколів

Центральна виборча комісія відкрила засідання з прийому оригіналів паперових протоколів окружних виборчих комісій щодо результатів голосування на виборах президента 31 березня.

Перший паперовий протокол подала ОВК 51-го округу в Донецькій області, в межах якого працювали дві виборчі дільниці в селищі Зайцеве в Донецькій області.

ЦВК починає засідання, протягом якого має укласти підсумковий протокол щодо результатів голосування.

Читайте також: Результати першого туру виборів-2019. Живий блог​

В Україні 31 березня відбулося голосування на чергових виборах президента країни. Явка на виборах склала близько 63,5%.

Станом на 15:00 1 квітня Центральна виборча комісія опрацювала понад 80% протоколів на виборах президента, які відбулися в Україні 31 березня.

За даними ЦВК, Володимир Зеленський отримує 30,41%, Петро Порошенко – 16,03%, Юлія Тимошенко – 13,24%, Юрій Бойко – 11,55%, Анатолій Гриценко – 7,03%.

Повідомлення про «замінування» в день виборів надходили переважно з Росії – поліція

Поліція заявляє, що неправдиві повідомлення про мінування в день виборів президента переважно надходили з Росії.

«Непокоїли сьогодні повідомлення про замінування, їх було 18. Левова частка – 11 – це Дніпропетровська область, Чернігівська – два, Донецька – три, Київ – два. Прозвітувала кримінальна поліція Дніпропетровщини: всі 11 випадків були відстежені трафіки осіб, які телефонували: здебільшого вони були з-за меж нашої держави, з Росії», – сказав голова Нацполіції Сергій Князєв.

Читайте також: Усі екзит-поли: хто може перемогти на президентських виборах-2019

Він додав, що відкрито три кримінальних провадження за статтею «теракт». Їх передали для розслідування у Службу безпеки України.

Загалом станом на 20:00 поліція отримала 1 927 повідомлень про порушення на виборах президента, відкрила 31 кримінальне провадження і склала 18 адміністративних протоколів у зв’язку з порушеннями під час виборів.

В Україні 31 березня відбувалося голосування на чергових виборах президента країни. Голосування закінчилося о 20:00. У бюлетень для голосування були внесені прізвища 39 кандидатів.

За даними Центральної виборчої комісії, явка станом на 20:00 склала 63,92%.

Гриценко заявив, що братиме участь у парламентських виборах

Лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко, який за даними екзит-полів посідає п’яте місце на виборах президента, подякував громадянам за підтримку та заявив, що братиме участь у парламентських виборах.

«Цього року три тури виборів влади. Перший – президентський, другий – президентський і далі парламентські вибори. І тому зараз, після завершення робити штабів, членів наших комісій, ми чітко визначимося щодо формату участі в парламентських виборах. І всі ті політичні сили, партії, громадські організації, наша команда в широкому плані, ми разом підемо на парламентські вибори», – сказав Гриценко на брифінгу.

За даними національного екзит-полу, Володимир Зеленський отримав 30,4%, Петро Порошенко – 17,8%, Юлія Тимошенко – 14,2%, Юрій Бойко – 9,8%, Анатолій Гриценко – 7,1%.

В Україні 31 березня відбулося голосування на чергових виборах президента країни. За попередніми даними, явка перевищила 65%.​

Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.