«Ми не збираємося форсувати Волгу» – генерал Муженко на зустрічі з іноземними військовими аташе

Через загрозу безпеці і територіальній цілісності Україна відпрацьовувала мобільність своїх військ з переміщення і маневру на великі відстані, однак «не має завдань за межами кордонів», запевнив на зустрічі з іноземними військовими аташе 8 лютого начальник Генштабу, головнокомандувач ЗСУ, генерал Віктор Муженко.

«Ми не збираємося форсувати Волгу. Ми збираємося йти по своїй території і по своїй землі. І як би хто, які б фейкові там не вкидав документи, в нас немає завдань за межами кордонів України», – цитує слова Муженка сайт Міністерства оборони.

Муженко визнав, що українські військові відпрацьовували під час навчань у 2016-2017 роках переміщення різними способами бригад, полків, батальйонів на великі відстані, які можуть «переміщуватися на загрозливі напрямки, виходячи з активності і оцінки характеру дій противника».

«Мається на увазі – залізничним транспортом, автомобільним транспортом, своїм ходом, повітряним транспортом, і рейдові дії десантно-штурмових військ на відстань більш ніж 1000 кілометрів», – пояснив Муженко.

Він подякував іноземним військовим аташе за допомогу Україні «у нелегкі часи».

Збройний конфлікт на сході України триває понад три з половиною роки – від квітня 2014 року. Його жертвами стали понад 10 тисяч людей. Україна та Захід звинувачують Росію в підтримці сепаратистів зброєю та особовим складом. Москва заперечує це, визнаючи хіба що наявність у складі проросійських бойовиків своїх громадян, яких називає «добровольцями».

Суд скасував для Полякова зобов’язання носити електронний браслет – САП

Солом’янський районний суд Києва скасував зобов’язання для народного депутата від «Народного фронту» Максима Полякова носити електронний браслет. Цю інформацію Радіо Свобода підтвердили в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Водночас, за даними САП, суд продовжив до 9 квітня інші зобов’язання, зокрема здати документи для виїзду за кордон.

Народні депутати Борислав Розенблат (позафракційний, виключений із фракції «Блоку Петра Порошенка»), а також Максим Поляков є фігурантами так званої «бурштинової справи». У діях Розенблата Генеральна прокуратура України вбачає ознаки зловживання впливом і хабарництва на загальну суму у 280 тисяч доларів, у діях Полякова – ознаки зловживання впливом і хабарництва на суму в 7 тисяч 500 доларів. Цих депутатів підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за внесення до парламенту законопроектів і вчинення інших дій, пов’язаних із видобутком бурштину, в інтересах компанії-нерезидента. Депутати ці звинувачення відкидають.

Суд продовжить розглядати справу Януковича 14 лютого

Суд у Києві 14 лютого продовжить розглядати справу за обвинуваченням колишнього президента України Віктора Януковича в державній зраді.

На засіданні Оболонського суду Києва 8 лютого допитали свідків обвинувачення: екс-командувача Військово-морських сил України Сергія Гайдука, колишнього начальника Генерального штабу – головнокомандувача Збройних сил України Володимира Заману і колишнього першого заступника голови прикордонної служби України Павла Шишоліна.

На наступному засіданні суд продовжить допитувати свідків, яких викликає прокуратура.

Оболонський райсуд наприкінці червня 2017 року перейшов до заочного розгляду справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича.

У справі, яку розглядає суд, слідство інкримінує Януковичу три статті Кримінального кодексу України: ч. 5 ст. 27 (державна зрада), ч. 2 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни); ч. 3 ст. 110 (пособництво в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки).

Екс-президент України, який втік до Росії після розстрілів на Майдані, звинувачення відкидає.

Варшава знищує відносини з Україною – польський ПЕН-клуб 

«Дружні відносини з незалежною Україною досягли безпрецедентного рівня в історії наших стосунків. Знищуючи їх сьогодні, ми йдемо до балканізації Центральної Європи»

«Кримська солідарність»: підконтрольний Кремлю суд відхилив апеляції 12 учасників одиночних пікетів

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму 7 лютого відхилив апеляційні скарги щодо 12 кримських татар, які виходили на одиночні пікети 14 жовтня 2017 року. Засідання суду щодо ще одного з учасників перенесли на 15 лютого, повідомляють активісти об’єднання «Кримська солідарність».

Як повідомили раніше в громадському об’єднанні, суди першої інстанції ухвалили рішення про штрафи в розмірі від 10 тисяч рублів (близько 4,9 тисячі гривень) до 15 тисяч рублів (близько 7,3 тисячі гривень).

14 жовтня 2017 року на півострові відбулася серія одиночних пікетів проти репресій силовиків щодо кримських татар, мусульман. Силовики склали щодо пікетників адміністративні протоколи за «порушення встановленого порядку пікетування».

Пізніше судові засідання пройшли в Сімферополі, Джанкої, Алушті, Судаку, а також Радянському, Кіровському, Білогірському і Червоногвардійському районах. Головним доказом звинувачення послужила експертиза експертного центру МВС по Криму, згідно з якою «пікети об’єднані єдністю мети, задуму і загальною організацією».

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Сарган: суд надав дозвіл на заочне розслідування щодо Януковича та інших у справі Євромайдану 

Печерський районний суд Києва надав дозвіл на здійснення спеціального (заочного) досудового розслідування стосовно екс-президента Віктора Януковича, екс-голови СБУ Олександра Якименка та екс-першого заступника СБУ Володимира Тоцького, повідомила 7 лютого речниця генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган.

«Стосовно ще трьох фігурантів даного кримінального провадження – Захарченка, Ратушняка та Федчука – подібні клопотання прокурорів розглядатимуться найближчим часом. Нагадаю, що мова йде про події на Євромайдані 18-20 лютого 2014 року. Усі шестеро фігурантів кримінального провадження знаходяться у розшуку, ухиляються від суду і слідства», – вказала Сарган у Facebook.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів, які влучали протестувальникам у голову, серце і шию. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули.

Оболонський райсуд наприкінці червня 2017 року перейшов до заочного розгляду справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича. Справа щодо подій на Євромайдані розслідується як окреме провадження.

Екс-президент України, який втік до Росії після розстрілів на Майдані, звинувачення відкидає.

Тенюх заявляє, що пропонував «іти на прорив» під час окупації Криму Росією

Адмірал Ігор Тенюх, який обіймав посаду виконувача обов’язків міністра оборони України з 27 лютого до 25 березня 2014 року, стверджує, що подав у відставку, оскільки після реалізації рішення про приведення Збройних сил України в повну бойову готовність влада не підтримала його пропозицію «йти на прорив» у Криму. 

 

“Мій план полягав у тому, щоб іти на прорив, тому що це війна. Мій план не підтримали, і тому я подав у відставку», – сказав Тенюх 7 лютого під час надання свідчень в Оболонському районному суді Києва у справі про державну зраду Віктора Януковича. 

 

Адмірал Тенюх також згадав, що не отримав дозвіл на використання штурмової і бомбардувальної авіації. Він переконаний, що запровадження воєнного стану на той час в Україні забезпечило б чіткість дій Збройних сил України.

Тенюх засвідчив у суді, що Збройні сили України в роки президентства Януковича цілеспрямовано знищувалися, і патріотичні проукраїнські офіцери замінювалися на «більш лояльних і проросійських».

Ігор Тенюх був останнім свідком, викликаним для участі в засіданні 7 лютого, суд оголосив перерву до 8 лютого.

Оболонський райсуд наприкінці червня 2017 року перейшов до заочного розгляду справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича.

У справі, яку розглядає суд, слідство інкримінує Януковичу три статті Кримінального кодексу України: ч. 5 ст. 27 (державна зрада), ч. 2 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни); ч. 3 ст. 110 (пособництво в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки).

Екс-президент України, який втік до Росії після розстрілів на Майдані, звинувачення відкидає.

Суд в окупованому Криму розгляне 13 апеляцій учасників одиночних пікетів – активісти

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму 7 лютого планує розглянути 13 апеляційних скарг щодо кримських татар, мусульман, які виходили на поодинокі пікети 14 жовтня 2017 року, повідомили у громадському об’єднанні «Кримська солідарність».

Згідно з повідомленням, в суді першої інстанції кримчанам вже винесли постанови про штрафи в рублях, еквівалентні сумам від 4,9 до 7,3 тисяч гривень.

14 жовтня 2017 року на окупованому півострові відбулася серія одиночних пікетів проти репресій силовиків щодо кримських татар, мусульман. Пізніше учасники цих пікетів були оштрафовані російськими судами. Щодо пікетувальників були складені адмінпротоколи через порушення встановленого порядку пікетування, відповідно до російських законів.

Згодом у Сімферополі, Джанкої, Алушті, Судаку, а також Совєтському, Кіровському, Білогірському і Червоногвардійському районах відбулися судові засідання.

Після анексії Криму на півострові відбуваються масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, діячів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

 

Бойовики збільшили кількість обстрілів на Донбасі, 4 військових постраждали – штаб

Упродовж минулої доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі збільшили кількість збройних провокацій, здійснивши 14 прицільних обстрілів по позиціях ЗСУ. В результаті обстрілів троє українських воїнів були поранені, ще один – зазнав бойової травми.

Як повідомили у прес-центрі штабу АТО, особливо активно бойовики порушували домовленості про припинення вогню у вечірній час.

Згідно з повідомленням, обстріли тривали біля Троїцького, Кримського, Катеринівки, Станиці Луганської, Новозванівки, Новоолександрівки, Лебединського, Павлополя, Широкина, Богданівки та Водяного.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українських військових у трьох обстрілах за добу 6 лютого. В угрупованні «ДНР» не повідомляли про ситуацію за останні години на захоплених донецькими бойовиками територіях.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

Консул України та адвокат зустрілися в колонії з українським політв’язнем Клихом

Український консул відвідав українця Станіслава Клиха, який відбуває покарання російського суду у Верхньоуральській в’язниці в Челябінській області. Про це в Twitter повідомив адвокат Клиха Ілля Новіков.

«Червоні номери «146» у челябінської глибинці. Це український консул приїхав у Верхньоуральську в’язницю провідати Станіслава Клиха», – написав він.

Клиха відвідав і сам адвокат. «Виглядає він трохи краще, ніж перед етапом з Грозного, але говорить ще більш незв’язно, ніж раніше, і зовсім не може утримувати увагу на одній темі. За запитом консульства видали виписку з історії хвороби, вони в тюрмах завжди такі, що нічого не зрозуміло, і скарг немає», – повідомив адвокат на своїй сторінці в Facebook.

У травні 2016 року Верховний суд Чечні засудив Клиха та іншого українця Миколу Карпюка до 20 і 22,5 років ув’язнення відповідно в колонії суворого режиму за нібито участь у банді, вбивство і замах на вбивство російських військовослужбовців. Згідно з версією російського слідства, Клих і Карпюк під час першої чеченської війни створювали в Україні групи для участі в боях проти російських військ за незалежну Чечню.

Міністерство юстиції України неодноразово направляло до Росії запити про передачу Карпюка і Клиха. Під час «слідства» до українців для вибивання свідчень застосовували тортури, які, за словами правозахисників, вплинули на психічне здоров’я Клиха.

Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Клиха і Карпюка політв’язнями. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International заявила, що вони стали жертвами «пародії на правосуддя».

Засуджений за критику анексії Криму татарський активіст Кашапов покинув Росію

Один з лідерів татарського національного руху Рафіс Кашапов, який у грудні вийшов на свободу після ув’язнення за критику анексії Криму, покинув Росію. Про це він повідомив в інтерв’ю проекту Радіо Свобода Idel.Реалії. За словами Кашапова, він перебуває в Києві.

«Я поїхав кілька днів тому. Щоб мене не змогли заарештувати поліцейські або ФСБшники, я поїхав обхідними шляхами – мій будинок і місце роботи вже багато років співробітники ФСБ тримають під контролем. Від Набережних Човнів до Казані я добрався на машині, мобільні телефони були загорнуті у фольгу, щоб неможливо було визначити наше місце розташування», – розповів Кашапов.

За його словами, з Казані він поїхав до Москви, звідти до столиці Білорусі Москви, а потім – літаком до Києва.

«Я подзвонив голові кримськотатарського Меджлісу Рефату Чубарову – він був в шоці. Після цього мій телефон чомусь відключився. У Києві мене зустріли Чубаров і лідер кримськотатарського Меджлісу Мустафа Джемілєв. Я дуже їм вдячний! Я став тут вільною людиною», – заявив лідер татарського національного руху.

Кашапов вийшов на свободу 26 грудня 2017 року.У вересні 2015 року голову російського Татарського громадського центру Рафіса Кашапова визнали винним в закликах до сепаратизму через критику анексії Криму і засудили до трьох років колонії. Кашапов оскаржив свій вирок в Європейському суді з прав людини.

Його називають першою людиною, яку в Росії засудили за критику  анексії півострова.

У травні 2017 року російський суд визнав Татарський суспільний центр екстремістською організацією і постановив припинити його діяльність на території Росії.

Татарський суспільний центр є неурядовою організацією, яка проводить кампанії зі збереженню татарської національної ідентичності, мови і культури.

Чеський сенатор перебував в анексованому Криму «приватно» – речник Сенату Чехії

Депутат Сенату, верхньої палати парламенту, Чехії Ярослав Доубрава їздив до анексованого Росією Криму за власною «приватною ініціативою», повідомила Радіо Свобода речниця Сенату Ева Давідова.

Днями делегація чеських політиків повернулася з анексованого Криму. Як повідомляють чеські ЗМІ, члени делегації там провели зустрічі з російськими військовими, зокрема, фотографувалися з ними, тримаючи в руках прапор Росії.

Речниця Сенату наголосила, що хоча інформація про цю поїздку «може бути для декого, наприклад, і для сенаторів, тривожною, канцелярія Сенату не отримали жодної інформації ані прохання від пана сенатора Доубрави про те, щоб цей візит став офіційним відрядженням Сенату чи цього сенатора». «Тобто ми не були ні перед тим, ні після того поінформовані про цю подію. Через те вважаємо цю поїздку його приватною ініціативою чи дією, про яку на цій підставі не можемо говорити чи будь-як коментувати», – заявила Давідова.

За повідомленнями чеських ЗМІ, до складу делегації входили також депутат парламенту Чехії Зденєк Ондрачек, заступник голови комуністичної партії Чехії Йозеф Скала, голова Чеського союзу бійців за свободу Ярослав Водічка, активістка Єлена Вічанова, публіцист Жарко Йовановіч.

Це не перша поїздка Доубрави до окупованого Росією Криму. Україна заборонила йому в’їзд після того, як у листопаді 2014 року він зіграв роль «іноземного спостерігача» в окупованому Луганську на псевдовиборах, які влаштували тоді сепаратисти всупереч мінським домовленостям і яких не визнав ніхто у світі, тільки Росія заявила, що їхні «результати» треба «поважати».

Міністерство закордонних справ України наразі не коментувало візит чеської делегації.

Раніше в МЗС заявляли, що поїздки іноземних політиків до анексованого Криму не мають статусу офіційних. Українське зовнішньополітичне відомство опублікувало звернення, в якому застерегло іноземних громадян і осіб без громадянства від незаконних поїздок на окупований півострів.

Держкомтелерадіо не дав дозволу на ввезення ще 3 видань із Росії

Державний комітет телебачення і радіомовлення України відмовив у видачі дозволу на ввезення в Україну трьох видань із Росії.

«Держкомтелерадіо відмовив ТОВ «Дресс-Шоу» у видачі дозволу на ввезення в Україну з території країни-агресора Росії книг: Юрий Поляков. По ту сторону вдохновения (ТОВ «Видавництво АСТ»); «Советский самогон по ГОСТу, коньяк, вино, наливки и настойки» (ТОВ «Видавництво АСТ»); Андрей Рубанов. Патриот (ТОВ «Видавництво АСТ»), – повідомляє Держкомтелерадіо 6 лютого.

За повідомленням, наказ про відмову видано на підставі рішення експертної ради Держкомтелерадіо, члени якої визнали невідповідність змісту видання критеріям оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України. «Зокрема, у виданнях присутня пропаганда імперських геополітичних доктрин держави-агресора, символи комуністичного режиму і тоталітарного режиму держави-агресора, виправдання і визнання правомірним окупації території України тощо», – йдеться в повідомленні.

Загалом, повідомили у Держкомтелерадіо, суб’єктам господарювання дали дозволи на ввезення понад 10 тисяч найменувань видавничої продукції з Росії, а також з тимчасово окупованих територій. Водночас надано 257 відмов у видачі дозволів, з них 28 – на підставі негативних висновків експертної ради Держкомтелерадіо у зв’язку з невідповідністю видань критеріям оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України.

У травні 2017 року набрала чинності урядова постанова, відповідно до якої розповсюджувачі видавничої продукції з Росії та тимчасово окупованих територій України мають отримувати дозвіл від Держкомтелерадіо на ввезення видавничої продукції. Рішення про відмову у видачі дозволу ухвалює експертна рада.

Розповсюдження російських книг без відповідного дозволу карається штрафами. Водночас громадяни мають право ввозити російські книжки без спеціального дозволу в кількості не більше ніж 10 примірників на людину.

 

 

Справу про вбивство депутата Миргородської міськради передали до суду – ГПУ

Кримінальне провадження про вбивство депутата міської ради Миргорода на Полтавщині Олега Супруненка влітку 2017 року передали до суду 31 січня, повідомив речник Генеральної прокуратури України Андрій Лисенко у Facebook.

Він заявив, що в Полтавській області «знешкоджене злочинне угруповання» з чотирма людьми у складі, організатором якого був депутат Миргородської ради.

«Правоохоронними органами Полтавської області трьох злочинців вдалося затримати. Їм обрано запобіжний захід – тримання під вартою. Одного із злочинців у зв’язку з переховуванням від органів досудового розслідування оголошено у розшук», – написав Лисенко.

Він додав, що їхні дії кваліфікують як «умисне тяжке тілесне ушкодження вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, або таке, що спричинило смерть потерпілого». Підозрюваним загрожує 10 років позбавлення волі.

За словами Лисенка, конфлікт, унаслідок якого отримав травми Супруненко, стався «на ґрунті особистих неприязних стосунків, що виникли через розбіжності в політичних поглядах щодо соціально-економічного розвитку міста».

ВО «Свобода» повідомляло, що на Супруненка напали близько першої години ночі 12 липня 2017 року невідомі в масках і завдали йому травми голови та численні переломи. Депутат помер у лікарні 7 серпня.

Гройсман: уряд розширив на 20% перелік препаратів програми «Доступні ліки»

Уряд розширив на 20 відсотків перелік препаратів програми «Доступні ліки», повідомив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман у Facebook.

«Тепер 239 препаратів від хронічних захворювань можна отримати в аптеці безкоштовно або з незначною доплатою. З лютого 2018 року перелік ліків, що включені до програми, збільшився на 20 відсотків (у 2017 було 198 препаратів). Фінансування програми в цьому році ми збільшили на 40 відсотків – до 1 мільярда гривень», – написав Гройсман.

За його словами, 47 препаратів з оновленого переліку можна отримати в аптеці безкоштовно за рецептом лікаря, їхню вартість повністю компенсує держава. Він додав, що до програми зараховані препарати 48 виробників: 30 іноземних та 18 українських.

Програма «Доступні ліки» стартувала в Україні 1 квітня 2017 року. Гройсман зазначив, що за цей час держава відшкодувала вартість ліків від хронічних захворювань за майже 14 мільйонами рецептів на загальну суму понад 600 мільйонів гривень.

Прокуратура відкрила провадження через візит німецьких депутатів до Криму – речник ГПУ

Прокуратура Криму відкрила провадження через візит німецьких депутатів на територію анексованого півострова, повідомив речник Генеральної прокуратури України Андрій Лисенко у Facebook.

За його словами, депутатам інкримінують «порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України».

3 лютого німецькі депутати з трьох регіональних парламентів країни прибули в анексований Росією Крим. Призначений Москвою голова регіональної національно-культурної автономії німців Криму Юрій Гемпель заявив, що вони планують обговорити питання зняття санкцій і визнання Криму російським. За повідомленнями російських ЗМІ, депутати перебуватимуть на півострові до 9 лютого.

Посол України в Німеччині Андрій Мельник назвав візит політиків до Криму «безвідповідальним вояжем».

МЗС України раніше заявляв, що поїздки зарубіжних політиків до Криму не мають статусу офіційних. Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Україна на 12 позицій випередила Росію у рейтингу верховенства права – дослідження

Україна посіла 77-ту позицію серед 113 країн світу у рейтингу верховенства права за 2017-2018 роки, на 12 пунктів випередивши Російську Федерацію. Результати рейтингу оприлюднені на сайті міжнародної неурядової організації World Justice Project.

Індекс верховенства права складається раз на два роки. За даними експертів організації, порівняно з попередніми оцінками, Україна піднялась на одну позицію.

Лідерами рейтингу стали Данія, Норвегія та Фінляндія. На останніх місцях рейтингу опинились Венесуела, Камбоджа та Афганістан.

Індекс верховенства права відображає забезпечення законності в країні та розраховується з урахуванням стану урядових повноважень, рівня корупції, відкритості уряду, фундаментального характеру права, забезпечення порядку і безпеки, цивільного та кримінального правосуддя.

«Вояж німецьких політиків до Криму матиме для них плачевні наслідки» – посол України в Німеччині

Посол України в Німеччині Андрій Мельник називає «безвідповідальним вояжем» візит кількох німецьких політиків в анексований Росією Крим.

Дипломат 3 лютого написав у Twitter, що такі дії представників партії «Альтернатива для Німеччини» можуть мати для них «плачевні правові наслідки».

«Безвідповідальний вояж кількох німецьких політиків з партії«Альтернатива для Німеччини» місцевого масштабу в незаконно окупований український Крим може мати для цих горе-депутатів дуже і дуже плачевні правові наслідки. Шкода, що наші попередження досі не сприймаються серйозно», – написав Мельник.

Напередодні російські ЗМІ повідомили, що німецькі політики від партії «Альтернатива для Німеччини» з трьох регіональних парламентів країни прибули в анексований Крим.

Запрошуючи іноземних громадян на територію Криму, російська влада півострова намагається легалізувати його анексію.

Міністерство закордонних справ України постійно закликає іноземців та осіб без громадянства в’їжджати в анексований Росією Крим виключно відповідно до законів України і норм міжнародного права.

МЗС України раніше заявляв, що поїздки зарубіжних політиків до Криму не мають статусу офіційних. Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

До анексованого Криму приїхали 9 німецьких депутатів

Німецькі парламентарії від правої партії «Альтернатива для Німеччини» з трьох регіональних парламентів країни 3 лютого прибули в анексований Росією Крим.

Як заявив російським ЗМІ призначений Москвою голова регіональної національно-культурної автономії німців Криму Юрій Гемпель, вони планують обговорити питання зняття санкцій і визнання Криму російським.

Як повідомляють російські ЗМІ, депутати перебуватимуть на півострові до 9 лютого.

Міністерство закордонних справ України наразі не коментувало візит німецьких депутатів.

Раніше в МЗС заявляли, що поїздки іноземних політиків до анексованого Криму не мають статусу офіційних. Українське зовнішньополітичне відомство опублікувало в липні минулого року звернення, в якому застерегло іноземних громадян і осіб без громадянства від незаконних поїздок на окупований півострів.

 

Посольство України закликає ЗМІ Молдови не називати Крим «російським»

Посольство України в Кишиневі закликало ЗМІ Молдови не називати анексований Крим «російською» або «спірною» територією. Про це йдеться в повідомленні українських дипломатів Координаційній раді з питань телебачення і радіо Молдови.

«Весь цивілізований світ запровадив санкції проти Росії як покарання за анексію Криму, суверенної частини України. Крим не є ні територією Росії, ні «спірною територією». Автономна Республіка Крим і місто Севастополь є територією України, тимчасово окупованою Росією», – йдеться в заяві посольства України.

Дипломати також нагадали про резолюцію Генеральної асамблеї ООН від 27 березня 2014 року «Про територіальну цілісність України», а також про резолюції від 19 грудня 2016 і від 19 грудня 2017 року «Про ситуацію в сфері прав людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі».

«Україна розраховує на те, що всі міжнародні сторони і суб’єкти завжди залишатимуться неупередженими і об’єктивними, а також проявлять повагу до територіальної цілісності і суверенітету України. Недотримання цих вимог суперечить основоположним принципам міжнародного права», – йдеться у зверненні.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

У Міноборони України зацікавлені в співпраці з розвідкою оборонного відомства США

У Міністерстві оборони України зацікавлені в розвитку співпраці з розвідкою оборонного відомства США. Про це йдеться в повідомленні на сайті Міноборони України.

У відомстві 3 лютого повідомили, що міністр оборони України Степан Полторак і керівник Головного управління розвідки МОУ Василь Бурба у Пентагоні зустрілися з директором розвідувального управління Міноборони США Робертом Ешлі.

За повідомленням, сторони обговорили ситуацію у сфері безпеки в країні та світі, а також перспективи подальшої співпраці між розвідувальними підрозділами обох країн. Подробиць зустрічі в Міноборони не наводять.

Полторак перебуває з візитом у США. 2 лютого він провів зустріч із міністром оборони США Джеймсом Маттісом. Полторак подякував американській стороні за рішення про надання Україні оборонної летальної зброї.

Водночас, за даними прес-служби Пентагону, під час зустрічі очільник Міноборони США закликав українську сторону схвалити проект закону про національну безпеку України.

 

Київ вдячний США за оборонну зброю, Вашингтон закликає схвалити закон про безпеку – із зустрічі Полторака і Маттіса

Міністр оборони України Степан Полторак зустрівся 2 лютого з міністром оборони США Джимом Маттісом у Пентагоні, висловивши під час зустрічі вдячність американській стороні за рішення про надання Україні оборонної летальної зброї.

«США є й буде головним стратегічним партнером для України. США з початку російської агресії стали на захист України та підтримали нас у боротьбі за територіальну цілісність держави. Нам було б важко без цієї підтримки: ефективна дорадча, фінансова допомога, тренінгові програми, все це – успішні Збройні сили України… Я вдячний уряду США, Конгресу та президенту США за надання Україні оборонної летальної зброї. Це було вчасне й правильне рішення», – цитує слова Полторака Міноборони України.

Водночас, за даними прес-служби Пентагону, під час зустрічі очільник Міноборони США закликав українську сторону схвалити проект закону про національну безпеку України.

«Він (Маттіс – ред.) похвалив міністра Полторака за стійку відвагу його країни перед обличчям російської агресії та знову запевнив у підтримці Сполученими Штатами цілей української оборонної реформи. Він зазначив, що закон про національну безпеку є невідкладним пріоритетом, а також висловив сподівання, що Адміністрація президента та український парламент –  Верховна Рада, здійснять негайні заходи та схвалять законодавство, яке забезпечить міцну правову основу для втілення реформ у галузі оборони на підтримку безпечної і демократичної України», – йдеться у прес-релізі Пентагону за підсумками зустрічі.

Повідомляється також, що міністр оборони України вже провів зустріч у Посольстві України у США з відомими американськими аналітиками, експертами, представниками урядових та неурядових організацій.

У грудні 2017 року у Держдепартаменті США заявили, що Сполучені Штати нададуть Україні посилене оборонне озброєння для того, щоб допомогти їй «захистити свій суверенітет і територіальну цілісність, стримати подальшу агресію». Повідомлялось про допомогу «винятково оборонного характеру».

Раніше телеканал ABC з посиланням на джерела в Держдепартаменті повідомив, що йдеться, в тому числі, про 210 протитанкових ракет Javelin і 35 пускових установок, загальна сума поставок оцінюється в 47 мільйонів доларів.

Троє військових ЗСУ поранені минулої доби на Донбасі – штаб

У зоні бойових дій на Донбасі 2 лютого поранень зазнали троє українських військових, повідомляє штаб української воєнної операції. За цими даними, підтримувані Росією бойовики 4 рази порушили режим тиші, це сталося на донецькому напрямку.

«Противник майже три години з невеликою перервою обстрілював позиції українських оборонців з 82-міліметрових мінометів, гранатометів різних видів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї у передмісті Авдіївки. На півдні Донецької області ворог порушував режим тиші з 82-міліметрових мінометів та гранатометів у районі населених пунктів Лебединське і Павлопіль», – йдеться в повідомленні.

Крім того, у штабі уточнили, що 1 лютого через підрив на невстановленому вибуховому пристрої загинув один військовий. Раніше в оперативних зведеннях за цей день вказувалось, що доба минула без втрат.

«Висловлюємо співчуття рідним і близьким захисника, який віддав життя за мирне майбутнє України», – написали в повідомленні прес-центру штабу АТО на сторінці у Facebook.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в 15 порушеннях режиму тиші за минулу добу. Бойовики з угруповання «ЛНР» вказують про один обстріл військовими ЗСУ підконтрольних бойовикам територій.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

СБУ: затриманого екс-чиновника з анексованого Криму на адмінкордоні «чекали»

Співробітники Головного управління Служби безпеки України в АР Крим і Севастополі очікували на призначеного Кремлем екс-заступника міністра анексованого Криму на адміністративному кордоні з півостровом. Про це проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії» повідомила речниця кримського управління СБУ Христина Владимирцева.

«Це робота саме нашого кримського управління. Оперативники провели роботу і знали, що він буде їхати. Вони його чекали. Як тільки він перетнув адмінкордон, його затримали, чогось екстраординарного в затриманні не було», – сказала Владимирцева.

За її словами, співробітники кримського управління проводять роботу за списками осіб, які раніше були держслужбовцями України, а пізніше почали працювати у призначених Росією органах влади в анексованому Криму. Щодо них відкриті кримінальні провадження, тривають заочні розгляду.

Співробітники СБУ 2 лютого затримали колишнього заступника голови Міністерства спорту анексованого Росією Криму в пункті пропуску «Каланчак». За словами речниці СБУ Олени Гітлянська, затриманий прямував на материкову Україну з метою отримати закордонний біометричний паспорт.

Слідчі Головного управління СБУ в АР Крим відкрили кримінальне провадження за статтею «державна зрада». Суд на материковій частині України 3 лютого обере запобіжний захід затриманому.

Українські відомства поки що не повідомляють прізвище затриманого. Однак Крим.Реалії встановили, що на сайті призначеного Москвою уряду Криму навесні 2016 року був звільнений з посади заступника голови Мінспорту Фарух Камалов. Ім’я Фаруха Камалова є в списку керівництва ДОСААФ Росії в Криму, також Камалов входив до складу робочої групи зі створення програми «Патріотичне (військово-патріотичне) виховання громадян Росії в Криму».

Гриневич: зарплата вчителів складає шість-вісім тисяч гривень

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич запевняє, що вчителі не є найнижче оплачуваною категорією бюджетників. За її словами, після підвищення зарплати вчитель у школі отримує від шести до восьми тисяч гривень.

«Вчителі у 2017 році надзвичайно вирвалися вперед. Саме вчителям з 1 січня 2017 зарплата була підвищена на 50%. У єдиній тарифній сітці ми їх просунули на два тарифні розряди догори. Зараз зарплата – від шести до восьми тисяч гривень. Якщо йдуть надбавки, як у місті Києві, ще для керівників, може бути і 10 тисяч гривень», – повідомила міністр в ефірі Радіо Свобода.

При цьому Лілія Гриневич визнає, що цього недостатньо.

У 2018 році також заплановане підвищення зарплат вчителям і вихователям дитсадків.

«Вихователям (дитячих садків – ред.) підвищили з 1 вересня 2017 року. З 1 січня підвищуємо знову вчителям орієнтовно на 25%, всі бюджетники, у тому числі вихователі та інші, матимуть підвищення на 10%. А з 1 вересня 2018-го пропонуватимемо, щоб місцеві бюджети зробили підвищення, яке ми робимо за рахунок центральної державної субвенції для вчителів і для інших категорій педагогічних працівників», – зазначила Лілія Гриневич.

Раніше у Державній службі зайнятості повідомили, що за підсумками 2017 року найнижчу заробітну плату в Україні отримують медсестри, лікарі, вчителі і вихователі. 

Екс-заступник голови правління «Нафтогазу» Корнійчук прийшов у ГПУ – Сарган

Колишній заступник голови правління «Нафтогазу України» Євген Корнійчук прибув до Генеральної прокуратури для надання свідчень, повідомляє речниця генпрокурора Лариса Сарган.

2 лютого генпрокурор Юрій Луценко повідомив про оголошення Корнійчук в розшук у справі про так звані «вишки Бойка».

«Сьогодні повідомлено про підозру й оголошено в розшук заступника голови правління НАК «Нафтогаз Україна» Корнійчука», – сказав Луценко. За його словами, Корнійчук переховується від слідства на території України. Генпрокурор запропонував йому «добровільно прийти до Генеральної прокуратури України».

Корнійчук обіймав посаду голови правління НАК «Нафтогаз України» з березня 2010 року до червня 2013-го.

Прокуратура розслідує справу щодо багатомільйонної корупційної оборудки із закупівлі бурових веж за завищеною ціною, яка відома під назвою «вишки Бойка». Фігурантами цієї справи, серед інших, є колишні заступники голови правління НАК «Нафтогаз Україна» Сергій і Олександр Кацуби.

Перша бурова вежа для видобутку нафти й газу з шельфу Чорного моря була закуплена «Чорноморнафтогазом» у 2011 році. Журналісти ТВі і «Дзеркала тижня» довели, що закупівля відбувалась із майже подвійною переплатою – у виробника вона коштувала 250 мільйонів доларів, тоді як Україна придбала її у підставної офшорної компанії за 400 мільйонів доларів.

Тоді «Нафтогазом» керував Євген Бакулін, а куратором закупівлі бурових веж були два брати – заступник Бакуліна Сергій Кацуба, і член правління «Чорноморнафтогазу» Олександр Кацуба.

2 лютого 2018 року генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що ГПУ не має доказів причетності лідера парламентської фракції «Опозиційний блок» Юрія Бойка до корупційних схем, пов’язаних із закупівлею двох бурових вишок для «Чорноморнафтогазу».

Упродовж президентства Віктора Януковича Юрій Бойко очолював Міністерство енергетики та вугільної промисловості, потім був призначений віце-прем’єром із питань енергетики.

Порошенко підписав закон про аудит фінансової звітності – АП

Президент України Петро Порошенко підписав закон про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність, повідомляє прес-служба Адміністрації президента.

В АП зазначили, що закон визначає «правові засади аудиту фінансової звітності, здійснення аудиторської діяльності в Україні, врегульовує відносини, що виникають при її здійсненні, та приводить норми національного законодавства у сфері аудиторської діяльності у відповідність із законодавством Європейського союзу».

Документ пропонує створити Орган суспільного нагляду, який складатиметься з Ради нагляду за аудиторською діяльністю та Інспекції із забезпечення якості. Згідно з повідомленням, цей орган має здійснювати контроль за якістю аудиторських послуг, що надаються підприємствам, «які становлять суспільний інтерес».

«Будуть підвищені вимоги до аудиторів, що надаватимуть послуги підприємствам, які становлять суспільний інтерес, з метою позабюджетного фінансування діяльності із забезпечення якості аудиторських послуг запроваджуватиметься механізм фінансування діяльності Органу суспільного нагляду та Аудиторської палати України, який передбачає сплату фіксованого внеску та змінної складової за договорами обов’язкового аудиту», – заявили в Адміністрації президента.

Також закон запроваджує новий порядок атестації аудиторів і механізм страхування їх професійної відповідальності перед третіми особами.

Крім того, документ пропонує створити Аудиторську палату України, яка забезпечуватиме «реалізацію функцій з регулювання професійної діяльності аудиторів».

Ще одне положення закону – скорочення кількості реєстрів аудиторської діяльності із п’яти до одного.

Документ набирає чинності з 1 січня 2018 року і вводиться в дію з 1 жовтня 2018 року. При цьому положення, що стосуються змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, набудуть чинності 1 січня 2019 року.

Проект закону про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність Верховна Рада схвалила в цілому 21 грудня 2017 року.

16 січня представництво ЄС в Україні заявило, що європейські держави сподіваються на впровадження закону «найближчим часом». У посольстві тоді зазначили, що впровадження європейських та міжнародних стандартів у сфері аудиту та нагляду за аудиторською професією є частиною зобов’язань України в контексті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Місія США в ОБСЄ: жорстоку війну на Донбасі розпалює Росія

«Ми ніколи не визнаємо російську окупацію і анексію Криму. Кримські санкції щодо Росії залишатимуться, поки Росія не поверне півострів під повний контроль України»

МВФ: термінів прибуття місії в Україну наразі немає

Міжнародний валютний фонд не має якихось часових орієнтирів щодо прибуття місії в Україну з приводу надання чергового траншу кредиту, повідомив офіційний представник фонду Вільям Мюррей.

«У мене немає якихось відомостей щодо прибуття місії. Час ще не було визначено», – сказав він під час брифінгу у Вашингтоні 1 лютого.

У березні 2015 року між МВФ і Україною була затверджена чотирирічна програма розширеного фінансування на суму близько 17,5 мільярда доларів США. Наразі МВФ надав Україні за цією програмою близько 8 мільярдів 380 мільйонів доларів.

У Міністерстві фінансів України раніше заявляли, що очікують надходження нового траншу кредиту МВФ на початку 2018 року.