Бойко також розраховує потрапити у другий тур виборів

Лідер «Опозиційної платформи – За життя» Юрій Бойко заявив, що розраховує потрапити до другого туру виборів. Так Бойко прокоментував оприлюднення попередніх даних Національного екзит-полу, згідно з якими він посідає четверте місце на виборах 31 березня.

«Я впевнений, що у нас боротьба не завершена і ми будемо захищати результати підрахунку голосів, тому що у мене є шанс потрапити у другий тур. І на це будуть направлені всі зусилля. Боротися будемо за нашого виборця до повної перемоги», – сказав Бойко.

На питання, яким чином він розраховує потрапити до другого туру,  Бойко відповів: «законним».

«У нас завжди є заниження на екзит-полах, тому що люди просто бояться говорити. Я впевнений, що при підрахунку голосів ми будемо мати додаткові резерви. Ми не знаємо скільки це буде, але вже зрозуміло, що приблизно 20% людей, яких опитували, відмовлялися відповідати, за кого вони проголосували і ми вважаємо, що там якраз наші голоси», – сказав Бойко.

За словами Бойка, його команда зараз веде паралельний підрахунок голосів.

«Я дуже задоволений результатами сьогоднішніх виборів, тепер завдання захистити вибір людей. Тому що ми впевнені, що будуть намагатися, і ми вже маємо такі сигнали, фальсифікути в регіонах, вже після проведення виборів», – зазначив він.  

Він також зазначив, що після офіційного оголошення результатів відбудеться засідання політради партії, де ухвалять остаточне рішення про наступні кроки.

Кандидат додав, що одразу після президентських виборів розпочинають підготовку до парламентських виборів.

За даними національного екзит-полу станом на 18:00, Володимир Зеленський отримав 30,4%, Петро Порошенко – 17,8%, Юлія Тимошенко – 14,2%, Юрій Бойко – 9,8%, Анатолій Гриценко – 7,1% голосів виборців.

Національний екзит-пол-2019 проводили спільно Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Київський міжнародний інститут соціології та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. Вони опитали 17 956 респондентів на 400 виборчих дільницях.

В Україні 31 березня відбулося голосування на чергових виборах президента країни. У бюлетені для голосування були прізвища 39 кандидатів. Станом на 15 годину явка становила 45,08%.​

Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.

 

Дільниці на лінії розмежування на Донбасі охороняють понад 260 поліцейських – МВС

Виборчі дільниці на лінії розмежування на Донбасі охоронятимуть понад 260 поліцейських. Про це повідомили у міністерстві внутрішніх справ.

«У прифронтових районах Донеччини розташовано дві окружні виборчі комісії (село Зайцеве, місто Мар’їнка) та 130 виборчих дільниць, із яких 25 спеціальних дільниць для голосування військовослужбовців. Для їх цілодобової охорони та забезпечення публічної безпеки в день виборів задіяні максимальні сили поліції. Вони несуть службу в рамках операції Об’єднаних сил», – мовиться у повідомленні.

У МВС нагадали, що на території Луганської області 27 виборчих дільниць розташовані на лінії розмежування в Попаснянському районі, 27 – в Станично-Луганському та 13 – в Новоайдарському районах.

Вибори президента України відбудуться завтра, 31 березня. Виборчі дільниці відчиняться о 8:00.

ГПУ направила до Німеччини запит на екстрадицію фігуранта розслідування «Схем» про масштабну аферу в енергетиці

Генеральна прокуратура України направила до Німеччини запит на екстрадицію екс-голови правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» та колишнього народного депутата Дмитра Крючкова – про роль якого в одній з найбільших енергетичних афер останніх років журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») розповіли у фільмі-розслідуванні.

«Орган досудового розслідування запросив видачу К. (Дмитра Крючкова – ред.), найближчим часом сподіваємося на позитивні новини. Але на все свій час, не буду забігати наперед», – заявив заступник генерального прокурора Євген Єнін у відповідь на питання агентства «Інтерфакс», чи є у ГПУ наміри наполягати на екстрадиції Крючкова і чи немає до нього питань  в українських правоохоронних органів у зв’язку з оприлюдненою в ЗМІ інформацією про виведення коштів через його компанію «Енергомережа».

«Схеми» розповіли про те, що Дмитро Крючков разом із соратником президента Ігорем Кононенко, бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими високопосадовцями ймовірно причетний до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція «Схем». Події охоплюють період весни-літа 2015 року, коли остаточно формується вертикаль влади після революційних подій – а різні напрямки закріплюються за конкретними кураторами та виконавцями.

Для верифікації телефонних розмов, «Схеми» передали зразки американським спеціалістам із Національного центру медіа-експертиз – освітньо-наукового центру Університету Колорадо в Денвері (США, створеного за підтримки Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки). Експертиза всіх надісланих голосів дала позитивний результат. Отримані високі показники вірогідності подібності голосів за шкалою, передбаченою цією методологією.

Дмитро Крючков – колишній народний депутат. Із 2006-го півтора року був у фракції «Блоку Юлії Тимошенко» – працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. У 2014-му – став керівником приватної компанії «Енергомережа». І вже за рік вона взяла під контроль роботу кількох обленерго.

У 2016 році Крючков був оголошений у розшук, а у квітні 2018-го – затриманий у Німеччині за запитом українських правоохоронців.

Правоохоронці підозрюють Дмитра Крючкова в розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60 відсотків акцій якого належать державі. Детектив НАБУ Роман Войтюк називає суму заподіяних збитків, яка фігурує в провадженнях: «На даний час Національним бюро розслідуються кримінальні правопорушення, з яких вбачається, що Крючковим, а також іншими особами заподіяно збитків на загальну суму понад 1,4 мільярда гривень».

За словами детектива, бюро також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.

Після виходу розслідування «Схем» депутат Ігор Кононенко заявив, що готує позов на Радіо Свобода до закордонного суду.

У свою чергу, журналісти проекту Радіо Свобода «Схеми» зазначають, що не бояться суду, бо ретельно перевірили наведені у своєму розслідуванні факти. Також редакція повідомляє, що на запит Національного антикорупційного бюро вже передала детективам записи розмов Дмитра Крючкова з Ігорем Кононенком та братами Суркісами – і вони вже долучені до матеріалів офіційного розслідування.

НАБУ долучило до офіційного розслідування записи розмов депутата Кононенка, які передали «Схеми»

Національна антикорупційне бюро України долучить до офіційного розслідування про корупцію в сфері енергетики записи розмов, які передали «Схеми» – на них депутат Ігор Кононенко, екс-голови правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» і колишній депутат Дмитро Крючков і бізнесмени Суркіси обговорюють схеми з виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Ці аудіозаписи на прохання «Схем» були верифіковані американськими спеціалістами, які співпрацюють з урядом США, та оприлюднені у фільмі-розслідуванні.

«Аудіозаписи та інші матеріали, оприлюднені в розслідуванні «Схем» про корупцію в енергетиці, будуть долучені до кримінального провадження, яке розслідують детективи НАБУ», – повідомили в Бюро і додали, що записи стали матеріалами провадження щодо зловживань із боку посадовців низки обленерго, в результаті яких інтересам держави завдано збитків на понад 1,2 млрд. грн. 

Раніше «Схеми» розповіли, що депутат Ігор Кононенко, екс-голова правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» і колишній депутат Дмитро Крючков і бізнесмени Суркіси ймовірно причетні до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох обленерго, контрольний пакет акцій в яких належить державі. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція «Схем». 

Ці записи були верифіковані за допомогою західної експертизи, проведеної на прохання журналістів «Схем» спеціалістами Національного центру медіа-експертиз Університету Колорадо в Денвері, який співпрацює з урядом США.

Журналісти проаналізували телефоні розмови, співставивши з відкритими даними, документами та реальними подіями, які стосуються періоду весни-літа 2015 року. Під час спілкування фігуранти обговорюють у тому числі незаконні способи отримання та збереження контролю над обласними енергопостачальними компаніями «Запоріжжяобленерго», «Черкасиобленерго» та «Харківобленерго», контрольні пакети акцій в яких належать державі в особі Фонду державного майна України. Також багато розмов стосуються розподілу між учасниками схеми значних сум готівкою.

НАБУ проводить офіційне розслідування про розкрадання коштів «Запоріжжяобленерго», у рамках якого вже повідомила про підозру бізнесмену Дмитру Крючкову. За словами детектива, бюро також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.

Після виходу розслідування «Схем» депутат Ігор Кононенко заявив, що готує позов на Радіо Свобода до закордонного суду.

У свою чергу, журналісти проекту Радіо Свобода «Схеми» зазначають, що не бояться суду, бо ретельно перевірили наведені у своєму розслідуванні факти.

 

В Україні розпочався «день тиші»

30 березня в Україні розпочався так званий «день тиші».

Згідно із законом про вибори президента, передвиборча агітація мала закінчитися о 00:00 30 березня. 

«У цей день заборонено здійснювати будь-яку агітацію: як публічну агітацію громадян на вулиці, так і агітацію через ЗМІ», – пояснював радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко.

МВС закликало відмовитися від оприлюднення в друкованих, аудіовізуальних та електронних ЗМІ політичної реклами, виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, а також інших публікацій та повідомлень про кандидатів.

​Вибори президента України відбудуться 31 березня. Для перемоги кандидат повинен здобути понад 50 відсотків голосів. Якщо цього не станеться, 21 квітня відбудеться другий тур виборів, у якому зустрінуться два кандидати з найбільшою підтримкою.

Денісова вимагає від Росії повідомити, куди вивезли заарештованих кримських татар

Український омбудсмен Людмила Денісова вимагає від російської колеги Тетяни Москалькової встановити місце перебування заарештованих в окупованому Криму кримськотатарських активістів. Про це Денісова повідомила у Facebook 29 березня.

«Є підозра, що частину з них або всіх кримських татар вивезли до міста Ростов-на-Дону або до міста Москва. У своїх листах я висловила прохання встановити місце перебування громадян України та поінформувати мене за результатами», – написала Денисова.

29 березня заарештованих у Криму 23-х кримськотатарських активістів вивезли до Росії, повідомила російський омбудсмен Криму Людмила Лубіна. Ще одного активіста, якого російські силовики розшукували з 27 березня, було затримано 29 березня.

27 березня в анексованому Криму російські силовики влаштували обшуки в будинках кримськотатарських активістів і затримали понад 20 людей, включно з тими, хто прийшов підтримати кримських татар, у чиїх домівках влаштували обшуки. Тих, що знімали обшуки, зарештували на 5 діб та оштрафували. До 15 травня ж заарештували затриманих за підозрою у буцімто причетності до забороненої на території Росії і в анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

«Негативний момент — зростання витрат на виборчу кампанію» – Мінґареллі на брифінгу ENEMO

В Україні відчувається зростання витрат на виборчу кампанію, що свідчить про інтерес бізнесу, заявив голова Представництва Європейського союхзу в Україні Х’юг Мінґареллі.

«Негативний момент — зростання витрат на виборчу кампанію. Це показує, що для багатьох людей у цій країні доброчесність все ще не може подолати фінансовий інтерес. Багато хто бачить цю ситуацію як фінансову можливість, щоб вкладати туди кошти. Це прикро і ми маємо мати це на увазі від завтра й до 21 квітня», – сказав він під час виступу на брифінгу міжнародної місії ENEMO (Європейська мережа організацій з моніторингу виборів).

В Україні на президентських виборах працюватимуть 198 спостерігачів від міжнародної місії ENEMO, 148 з яких відправлять у регіони. Про це заявив глава цієї місії Златко Вуйович.

«Історичнй момент для України – другі президентські вибори після подій на Євромайдані. Ці вибори будуть тестом на консолідацію демократії для України. І ми хочемо підтримати цей процес», – зазначив він.

Крім того присутня на брифінгу ENEMO посол США в Україні Марі Йованович заявила, що Україна відрізняється від сусідніх країн, зокрема тим, що за кілька днів й досі не відомо, хто отримає перемогу.

«Українців відрізняє від їхніх сусідів те, що за дені до першого туру ми й досі не знаємо, хто ж потрапить у другий тур. Це є сила демократії, коли результат не вирішено заздалегідь», – сказала вона.

Європейська мережа організацій з моніторингу виборів (ENEMO) є міжнародною неурядовою організацією, яка представляє мережу національних неурядових громадських організацій, засновану 29 вересня 2001 року в Опатії, Хорватія. Вона складається з 21 провідної організації з моніторингу з 18 країн Центральної та Східної Європи та Центральної Азії, включаючи три країни Європейського Союзу.

Вибори президента України відбудуться 31 березня. Більше новин і матеріалів про виборчий процес читайте в спеціальному розділі на сайті Радіо Свобода.

Від початку доби бойовики тричі обстріляли позиції ЗСУ – Міноборони

З початку поточної доби підтримувані Росією бойовики три рази відкривали вогонь на Донбасі, повідомили у Міністерстві оборони України.

Згідно з повідомленням, з ранку і до полудня обстріли тривали в районі Троїцького, Калинового, Водяного та Лебединського.

«За наявною інформацією, втрат внаслідок ворожих обстрілів у складі підрозділів Об’єднаних сил від початку поточної доби немає», – йдеться в повідомленні на сайті Міноборони.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових у сьогоднішньому обстрілі села Ужівка (колишнє Ленінське – ред.), в угрупованні «ЛНР» про обстріли від початку поточної доби не повідомляють, водночас там звинуватили ЗСУ в 6 обстрілах за минулу добу.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

 

Суд передав арештоване майно оточення судді-втікача Татькова в управління АРМА

Подільський районний суд Києва задовольнив клопотання слідчих управління спецрозслідувань Генпрокуратури про передачу майна оточення судді-втікача, колишнього очільника Вищого господарського суду України часів Януковича Віктора Татькова до управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (скорочено – АРМА). Відповідне рішення Подільський районний суд Києва ухвалив 28 березня.

Йдеться про численне елітне нерухоме майно в Україні, оформлене на родичів та довірених осіб судді-втікача Віктора Татькова, яке нині арештоване в рамках кримінального провадження. Зокрема, до управління АРМА передано 143 об’єкти нерухомості: два комерційних приміщення, 66 квартир та 42 машиномісця у ЖК «Новопечерські липки»; 14 квартир, 4 гаражі та 14 машиномісця у селищі Плюти та квартира в Ірпені (Київська обл.).

Тепер, згідно з ухвалою суду, це майно має бути передане до управління АРМА. «Ми клопотали про передачу цього майна в АРМА, щоби вони розпоряджалися. Тепер вони мають оголосити конкурс, віддати управителю цього майна і, відповідно, кошти від його управління мають надходити в державу», – повідомив начальник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.

За даними Генпрокуратури, тривалий час близькі до екс-судді люди отримували дохід від здачі вказаного майна в оренду в розмірі близько 8 мільйонів гривень щомісяця. «В більшості це майно передано в оренду. За попередніми даними, щомісячно приносить близько 8 мільйонів гривень доходу здача в оренду цих приміщень», – каже Горбатюк.

Наприкінці 2018 року Генпрокуратура звернулася до суду з аналогічним клопотанням про передачу арештованого нерухомого майна оточення Віктора Татькова в управління новоствореного Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Однак тоді Подільський районний суд Києва в цьому відмовив, пославшись на те, що треба з’ясувати позицію формальних власників арештованої нерухомості.

Уперше про елітну нерухомість оточення Віктора Татькова «Схеми» повідомили ще півроку тому – влітку 2018 року в розслідуванні «Багатий світ» судді-втікача Віктора Татькова.

Тоді журналісти виявили близько сотні об’єктів в Україні та з десяток в Іспанії, записаних на його родичів і незаможних друзів.

Віктор Татьков за часів президентства Віктора Януковича очолював Вищий господарський суд України, де ставили останню крапку в суперечках навколо майна та бізнесу. Від жовтня 2016-го Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією Генпрокуратури, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень.

Сам Татьков тепер переховується від українського правосуддя за кордоном: спочатку лікувався у Німеччині, а згодом перебував у Австрії, де навіть попросив політичного притулку.

Раніше «Схеми» виявили у родини судді Татькова в Іспанії 60 гектарів землі та півдесятка апартаментів.

Вілла Зеленського в Італії не була задекларована – «Слідство.Інфо»

Українські журналісти з групи «Слідство.Інфо» стверджують, що політик-новачок Володимир Зеленський має 15-кімнатну віллу в Італії. Про це майно Зеленський не повідомив у декларації про активи, яку подав у січні, коли став кандидатом на посаду президента України.

За лічені дні до президентських виборів в Україні журналісти повідомили, що 41-річний шоумен заплатив італійській компанії 3,8 мільйона євро в 2017 році за розкішний будинок, розташований приблизно за 600 метрів від пляжу в Форте-дей-Мармі.

«Форте-дей-Мармі відомий в Італії як місце, де хазяйнують росіяни. Десять років тому, коли серед російських багатіїв з’явилася мода купувати нерухомість у цьому містечку, російські медіа називали її «московською провінцією», де мільярдер Олег Дерипаска наймає вчителем тенісу для своїх дітей світового чемпіона Євгена Кафельникова. Де регулярно швартується яхта власника «Челсі», російського мільярдера Романа Абрамовича. Де їздять Rolls Royce та Bentley з російськими номерами», – ідеться в статті.

У декларації Зеленського вказано, що кандидат є власником чотирьох квартир у Києві та заміського будинку за межами столиці України, а також квартир у Ялті в окупованому Криму та у Великій Британії. Але в його декларації не згадується вілла в Італії, якою, за словами журналістів, він володіє з дружиною Оленою.

У «Команді Зеленського» у Facebook назвали публікацію «фейком» і «намаганням дискредитувати» кандидата. «Враховуючи те, що Володимир Зеленський не обіймає жодної із посад на державній службі, він не мав і не має обов’язку декларувати нерухомість, власником якої є компанія, заснована Володимиром», – вказано в повідомленні.

Володимир Зеленський лідирує в усіх опитуваннях громадської думки перед президентськими виборами. Його переслідувачами в цих опитуваннях є чинний президент України Петро Порошенко та лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко.

Підконтрольний Кремлю суд у Сімферополі заарештував 11 кримськотатарських активістів

Підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя заарештував 11 кримськотатарських активістів з числа затриманих російськими силовиками 27 березня за підозрою в причетності до діяльності забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір». Про це проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив адвокат Едем Семедляєв.

За його словами, Руслану Сулейманову, Аліму Керімову, Рустему Шейхалієву, Меджиту Абдурахманову, Яшару Муедінову, Білялу Аділову, Джемілю Гафарову, Різе Ізетову, Іззету Абдулаєву, Асану Яникову і Шабану Умерову обрано запобіжний захід у вигляді тримання в СІЗО до 15 травня.

«Засідання проходили в закритому режимі. Деякі судді примудрялися проводити слухання за п’ять хвилин. Їх не годували. Наскільки я знаю, родичам не дозволяли передати їжу, води тільки дали попити», – розповів Едем Семедляєв.

Будівлю суду оточили російські силовики. Вони вимагали від людей, які прийшли підтримати затриманих, відійти від будівлі, попереджаючи про адміністративну відповідальність за «участь у несанкціонованих зборах».

У четвер суд розглядає клопотання слідства про запобіжний захід решті фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір». Засідання проходять у закритому режимі.

28 березня в російському Ростові-на-Дону російські силовики затримали трьох активістів «Кримської солідарності» Ремзі Бекірова, Османа Аріфмеметова і Владлена Абдулкадирова, в будинках яких в Криму напередодні пройшли обшуки. Раніше суд в Сімферополі заочно заарештував Абдулкадирова до 15 травня.

Перебування кримськотатарського активіста Едема Яячікова, якого шукають після обшуків в Криму, досі невідоме.

27 березня підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя заарештував дев’ятьох кримськотатарських активістів, затриманих раніше вранці.

Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардіі 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, в тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». За інформацією активістів, затримали 20 осіб. Ще чотирьох розшукують російські силовики. У ФСБ Росії підтвердили проведення обшуків в Криму, проте не назвали кількості підозрюваних і їх прізвища.

Ремзі Бекірову, Різе Ізетову, Руслану Сулейманову, Фаріду Базарову і Шабану Умерову інкримінують організацію діяльності терористичної групи. Іншим – участь в діяльності терористичної організації.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що їх несправедливо переслідують в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» в 2003 році, включивши в список 15 «терористичних» організацій.

Праворадикали розфарбували паркан будинку Медведчука (+відео)

Увечері 27 лютого кількадесят праворадикалів зібралися під стінами будинку лідера руху «Український вибір», члена партії «Опозиційна Віктора Медведчука. Там вони розфарбували паркан маєтку та закидали подвір’я піротехнікою.

Представники політичної партії «Національний корпус» та наближеної до них організації «Національні дружини» зібралися під будинком Віктора Медведчука. По інший бік паркану стояла ймовірно охорона будинку (точна кількість невідома) в масках та з екіпіруванням. Активісти вимагали, як вони запевняють, «покарати Медведчука за співпрацю з ворогом».

Перед тим 27 березня прааворадикали мітингували під стінами Служби безпеки України. Вимагали відкрити кримінальне провадження на Віктора Медведчука та кандидата в президенти Юрія Бойка через те, що «їздили до окупанта».

У Службі безпеки України заявили 27 березня, що наразі немає ніяких кримінальних проваджень через переліт до Росії кандидата в президенти Юрія Бойка та лідера руху «Український вибір» Віктора Медведчука.

«Ви знаєте, що сьогодні генеральний прокурор сказав, що буде порушено таке кримінальне провадження, але поки що, на жаль, такої інформації за результатами вильоту Бойка та Медведчука до Москви немає», – повідомив начальник департаменту захисту національної державності СБУ Данило Доценко.

У партії «Опозиційна платформа – За життя», висуванцем якої на виборах є Бойко, заявили 27 березня, що «метою переговорів у Москві був захист економічних інтересів України й українських громадян», а про незаконний перетин кордону не може йтися, оскільки «всі необхідні митні та прикордонні процедури було дотримано як при вильоті з України, так і при поверненні».

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляє, що має намір відкрити кримінальне провадження про незаконний перетин кордону через поїздку народного депутата, кандидата в президенти Юрія Бойка і проросійського політика, лідера руху «Український вибір» Віктора Медведчука до Росії.

Луценко сказав про це 27 березня на засіданні Кабінету міністрів України після зауваження міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Голова МВС поставив питання, хто з державних чиновників ухвалював рішення на порушення заборони на пряме авіасполучення з Росією.

«Сьогодні буде зареєстровано провадження про незаконний перетин кордону. Але питання не лише до аерослужби, але і до прикордонної служби, яка випустила цих осіб всупереч встановленому порядку», – сказав Луценко.

22 березня прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв прийняв у своїй резиденції в Москві кандидата в президенти України Юрія Бойка і голову політичної ради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука.

Як повідомляли російські ЗМІ, у зустрічі також взяв участь голова правління «Газпрому» Олексій Міллер. Бойко на зустрічі заявив про бажання «покращувати і відновлювати двосторонні відносини» з Росією, а Медведчук запропонував повернутися до ідеї створення в Україні газотранспортного консорціуму за участю «Газпрому».

У Службі безпеки України заявили про намір найближчим часом дати правову оцінку візиту Бойка і Медведчука до Москви.

Наприкінці минулого року президент Росії Володимир Путін заявив, що не хоче говорити з чинним президентом України Петром Порошенком. Путін заявляв, що Порошенко створює «кризові ситуації і перекладає відповідальність на Росію».

Відносини між Україною та Росією різко загострилися після анексії Росією Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі. Росія визнана в Україні країною-агресором.

 

 

ТАКОЖ НА ТЕМУ ВИБОРІВ-2019:

Синод ПЦУ: «Оцінюйте кандидатів не за обіцянками, а за плодами їхніх справ»

Війна і вибори-2019. Українці мають обрати Верховного головнокомандувача ЗСУ

Росія кинула сотні мільйонів доларів, щоб зірвати вибори в Україні

Як голосують українці. Сім карт, які пояснюють вибори президента

9 затриманих кримських татар відправив під варту суд в окупованому Криму

Суд в анексованому Росією Криму 27 березня відправив під арешт до 15 травня дев’ять кримських татар, затриманих раніше за підозрою в причетності до діяльності забороненої в Росії організації «Хізб-ут-Тахрір», повідомив журналіст Радіо Свобода Антон Наумлюк.

28 березня очікується суд для обрання запобіжного заходу для ще 11 затриманих кримськотатарських активістів. Ще чотири людини оголошені в розшук.

Адвокат одного із заарештованих Рустема Сейтхалілова Костянтин Рустемов у коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії сказав, що судове засідання щодо його підзахисного тривало кілька хвилин.

За даними громадського об’єднання «Кримська солідарність», 27 березня в анексованому Криму відбувалися обшуки щонайменше в 25 будинках кримських татар.

У ФСБ Росії стверджують, що затримали 20 людей, підозрюваних в участі в організації «Хізб ут-Тахрір».

Російські силовики стверджують, що затримані «поширювали серед жителів півострова терористичну ідеологію, вербували в свої ряди кримських мусульман».

Організація «Хізб ут-Тахрір» заборонена в Росії і внесена там у список 15 об’єднань, названих «терористичними». Росія після того, як анексувала Крим 2014 року, нав’язала заборону і на території півострова.

 

 

У Криму російські силовики проводять щонайменше 25 обшуків, адвокатів не пускають

Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардії проводять не менше ніж 25 обшуків в анексованому Криму в будинках людей, яких підозрюють в участі у релігійній організації «Хізб ут-Тахрір», що заборонена в Росії. Як повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність», обшуки відбуваються у будинках, де проживають кримські татари.

Адвокатів, які прибули на місце обшуків, не пропускають російські силовики.

Раніше повідомлялося, що обшуки проходять в селі Строганівка Сімферопольського району, в мікрорайоні Кам’янка Сімферополя, селі Володимирівка Білогірського району Криму.

У ФСБ Росії підтвердили проведення обшуків в Криму, проте не назвали кількості підозрюваних і їхніх прізвищ.

За даними активістів, у мікрорайоні Кам’янка квартал, де проходить обшук, перекритий Росгвардією. Місцевих жителів не пропускають додому.

Інші подробиці поки що невідомі.

Вранці 26 березня на адмінкордоні з анексованим Кримом російські прикордонники затримали активістів «Кримської солідарності» Ремзі Бекірова і Руслана Сулейманова. Після багатогодинного утримання їх відпустили. Обох звинуватили в адміністративному порушенні, пов’язаному зі псуванням паспортів. При цьому ніяких протоколів про адмінпорушення активістам не видали.

Захисники заарештованих і засуджених по «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» в 2003 році, включивши в список 15 об’єднань, названих «терористичними». В Україні ця організація не заборонена. Росія після того, як анексувала Криму 2014 року нав’язала заборону і на території півострова.

Місце голосування змінили понад 315 тисяч українців – ЦВК

Місце голосування на президентських виборах змінили понад 315 тисяч українців. Про це повідомила голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук.

«Останні дні наочно показали, наскільки у українців є бажання відвідати вибори Президента України 31 березня 2019 року. Відділи ведення Державного реєстру виборців працювали на межі можливого, оформлюючи заяви про тимчасову зміну голосування без зміни виборчої адреси. Таким чином, з 2 січня до 25 березня цим правом скористалися 315 725 українців», – написала вона у Facebook.

За словами Сліпачук, найбільше заяв подали жителі Донецької та Луганської областей – 63 869 і 28 834 відповідно.

«За останній тиждень було подано більше 210 тисяч заяв про тимчасову зміну місця голосування, в той час як за попередні майже три місяці – близько 100 тисяч. Відтепер відділи ведення Державного реєстру виборців розпочали друк уточнених списків виборців та передачу їх дільничним виборчим комісіям», – зазначила голова ЦВК.

Вибори президента України відбудуться найближчої неділі, 31 березня.

У 17 фінансових звітах кандидатів у президенти є порушення – НАЗК

Національне агенство з питань запобігання корупції повідомило про завершення аналізу проміжних фінансових звітів кандидатів у президенти України, у документації 17-ти з них зафіксовано порушення.

«Найпоширенішими серед зафіксованих порушень були наявність податкового боргу в суб’єктів, які здійснювали внески, а також неповнота даних, зазначених у звіті!», – йдеться в повідомленні НАЗК.

За даними відомства, фінансові звіти перевіряли на відповідність порядку подання і повноту заповнення, відповідності інформації, отриманої від банків тощо.

Раніше НАЗК і ЦВК створили спеціальну робочу групу з контролю за формуванням виборчих фондів кандидатів і перевірки фінансових звітів.

31 березня в Україні відбудуться вибори президента.

 

У Криму повідомляють про затримання журналіста Гайворонського

В анексованому Росією Криму затриманий ялтинський журналіст Євген Гайворонський, повідомляють кримські активісти в соціальних мережах.

Офіційного підтвердження цією інформації наразі немає. Проект Радіо Свобода Крим.Реалії уточнює подробиці.

Раніше севастопольський інформаційний сайт «Примечания» оголосив, що припинив співпрацю з ялтинським журналістом Євгеном Гайворонським після його «проукраїнських висловлювань» і коментарів, які «не відображають позицію редакції».

Гайворонський вважає, що сайт «Примечания» припинив з ним співпрацю через позицію з питання анексії Криму, критику на адресу президента Росії Володимира Путіна і російської влади півострова.

6 березня російські силовики провели обшук за місцем проживання Євгена Гайворонського в Ялті. У нього вилучили документи, електронна техніка, телефон, комп’ютер.

Український депутат потрапила до переліку 16 стипендіатів програми Єльського університету

Народний депутат від «Самопомочі» Олена Сотник потрапила до переліку 16 стипендіатів програми World Fellows Єльського університету в США.

Вона стала першою жінкою з України, яка братиме участь у цій програмі. Раніше стипендіатами-українцями були теперішній посол України в Канаді Андрій Шевченко, екс-міністр екології Ігор Шевченко, співголова Ради реанімаційного пакету реформ Тарас Шевченко та музикант Святослав Вакарчук.

Програма World Fellows – це глобальна ініціатива Єльського університету з розвитку лідерів. Щороку університет визначає групу стипендіатів для інтенсивного чотиримісячного періоду академічного навчання.

36-річна Сотник є членом постійної делегації України в Парламентській асамблеї Ради Європи та головою підкомітету Верховної Ради з питань адаптації українського законодавства до законодавства Європейського союзу. До початку роботи у Верховній Раді у 2014 році була виконавчим директором в адвокатській компанії.

Депутат Ради з «Блоку Порошенка» позивається до Гриценка

Депутат Верховної Ради з фракції «Блоку Петра Порошенка» Сергій Березенко заявив 25 березня, що позивається до кандидата в президенти України Анатолія Гриценка з вимогою вибачитися за «відвертий наклеп і голослівні заяви».

«У позові вказав символічну суму компенсації – одну гривню», – написав Березенко у Facebook і додав, що готовий відкликати свою заяву, вказавши, що «навіть зараз Гриценко ще має шанс вибачитися за свої слова».

В ефірі програми «Право на владу» телеканалу «1+1» 7 лютого Анатолій Гриценко заявив, нібито президент Петро Порошенко наказав виділити 2 мільярди гривень на підкуп виборців, і одним із організаторів схеми назвав депутата Березенка.

11 березня в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV міністр внутрішніх справ Арсен Аваков розповів про схему з підкупу виборців, до організації якої, за його словами, ймовірно причетний заступник голови президентської фракції Сергій Березенко.

СБУ: затриманий бойовик «Ісламської держави»

Служба безпеки України повідомила про затримання на території Одеської області підозрюваного в участі в бойових діях на території Сирії в складі збройних формувань екстремістського угруповання «Ісламська держава».

Згідно з повідомленням, іноземець перебуває в міжнародному розшуку по лінії Інтерполу за вчинення злочинів, пов’язаних із терористичною діяльністю.

«З метою легалізації на території України іноземець на підставі підроблених документів незаконно отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон та ID-картку», – заявили в СБУ.

Наразі до чоловіка застосований екстрадиційний арешт терміном на 40 днів.

У Сирії від 2011 року триває громадянська війна, внаслідок якої загинули понад 400 тисяч людей. Росія, втрутившись у цей конфлікт, надає в ньому підтримку президентові Сирії Башару Асаду – режимові якого значна частина світу, і західного, і арабського, відмовила в легітимності.

Гриценко повідомив, кого бачить на посаді прем’єра у разі своєї перемоги

Кандидат у президенти України Анатолій Гриценко заявив, що в разі своєї перемоги на виборах хотів би бачити на посаді прем’єр-міністра України нинішнього міського голову Львова Андрія Садового.

На своїй сторінці у фейсбук Гриценко написав, що Садовий «знає економіку, соціальну сферу, знає, що болить у людей».

При цьому він зазначив: «У нас не буде конфлікту між президентською та урядовою вертикаллю. Ми отримаємо більшість у парламенті. Буде сформований уряд і це буде відповідальна політика».

Раніше міський голова Львова Андрій Садовий зняв свою кандидатуру з виборів на користь Гриценка.

7 березня Садовий і Греценко представили спільний меморандум.

Також свою кандидатуру на користь Гриценка зняв лідер партії «Народний контроль» Дмитро Добродомов.

Згідно з останнім опитуванням соціологічної групи «Рейтинг», з тих, хто визначився та має намір голосувати, Анатолія Гриценка готові підтримати 9,4% виборців.

Вибори президента України відбудуться 31 березня.

Трамп і Меркель обговорили тему НАТО і України у телефонній розмові

Президент США Дональд Трамп і канцлер Німеччини Ангела Меркель у телефонній розмові обговорили питання, які стосуються фінансування НАТО, України і торгівлі. Про це повідомили у Білого дому та в уряді Німеччини.

У заяві Білого дому сказано, що розмова керівників двох держав стосувалася торгівлі, дискусій щодо «Брекзиту» у Великій Британії та майбутніх зустрічей.

Високопоставлений представник адміністрації Трампа також зазначив, що йшлося і про фінансування НАТО.

Дональд Трамп вже давно критикує Німеччину та інших союзників НАТО за те, що вони, за його словами, не платять достатньо для власної оборони, що стає фінансовим тягарем для США і лягає на плечі американських платників податків.

А представник уряду Німеччини Стефан Сейберт заявив, що розмова також стосувалася  питань, пов’язаних із Україною, але не конкретизував, про що йшлося.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

США засудили вирок Павлові Грибу і вимагають скасувати його

Сполучені Штати Америки засуджують вирок, який винесли в Росії українцеві Павлу Грибові, і вимагають від Росії скасувати висунені проти нього звинувачення і негайно повернути його до України.

«Його обрали за ціль через те, що він виступав проти агресії Росії проти України. Ми занепокоєні станом його здоров’я», – заявив один із речників Державного департаменту США Роберт Палладіно.

У Росії 22 березня суд оголосив вирок у справі українця Павла Гриба, обвинуваченого там у «сприянні терористичній діяльності» і нині важко хворого, – 6 років ув’язнення.

Після цього, за повідомленням українського «Громадського» телебачення з зали суду в російському Ростові-на-Дону, Павло Гриб заявив кореспондентці телеканалу, що оголошує голодування протесту через те, що до нього не допустили лікарів і уповноважену з прав людини Верховної Ради Людмилу Денісову. У Громадській спостережній комісії (російському громадському органі нагляду за пенітенціарною системою) Ростовської області натомість відразу заявили, що Гриб голодування не тримає і продовжує вживати їжу.

20-річний нині Павло Гриб потерпає від низки важких захворювань і перебуває у важкому стані, він потребує постійного висококваліфікованого нагляду лікарів, регулярного проведення комплексного медичного обстеження і перебування у спеціалізованому медичному закладі, нагадали у відповідь на вирок у Міністерстві закордонних справ України. МЗС вимагає негайно скасувати незаконний, за словами міністерства, вирок у справі Павла Гриба, надати йому постійний медичний супровід, забезпечити його звільнення і безперешкодне повернення в Україну. Міністр Павло Клімкін також закликав світову спільноту тиснути на Росію задля якнайшвидшого звільнення українця.

Крім того, з заявою на захист Павла Гриба вже виступив Європейський союз. У ЄС очікують, зокрема, що Гриб буде негайно звільнений і отримає доступ до спеціальних медичних послуг, які йому потрібні. «Доти, доки він залишається у в’язниці, українським лікарям необхідно дозволити побачити його, як того вимагає рішення Європейського суду з прав людини», – наголосили в дипломатичній службі Євросоюзу.

19-річного на той час Павла Гриба викрали російські спецслужби 24 серпня 2017 року на території Білорусі, де він тоді перебував, і перевезли на територію Росії, де висунули обвинувачення, які українець відкидає.

Праворадикали принесли похоронні вінки на Банкову – відео

Праворадикали принесли на Банкову і поклали під ноги поліції похоронні вінки під час акції «Національного корпусу» та «Національних дружин». Як пояснили вони – це «символ початку похоронів». Крім того на акції були матері та рідні учасників бойових дій на сході України, які теж звернулися до Адміністрації президента з вимогами припинити корупцію в оборонній сфері.
Лідер «Національного корпусу» Андрій Білецький під час акції заявив, що має наміри боротися проти чинного президента. «Ми будемо тепер боротися, щоб ця людина, яка не збирається здавати своїх подільників, не була президентом», – сказав Білецький.
«Національні дружини» пов’язують із полком «Азов» та партією «Національний корпус».
Про свою мету організація «Національні дружини» зазначає, що прагне «покращити безпекову ситуацію в державі» і забезпечити порядок на вулицях, але самі неодноразово вдавалися до силових методів і порушення правопорядку.
За рішенням ЦВК «Національні дружини» є серед офіційних спостерігачів за президентськими виборами 2019 року. Лідери організації обіцяють застосовувати силу на дільницях у разі порушень і бездіяльності влади, у МВС наполягають, що лише уряд має такі повноваження.
У листі, адресованому Авакову від 15 березня, французький посол Ізабель Дюмон від імені своїх колег-послів написала, що «група G7 стурбована екстремістськими політичними рухами в Україні, насильницькі дії яких тривожать»
31 березня в Україні відбудуться вибори президента.