Лещенко оприлюднив текст заяви на ім’я Парубія: «щоб зняти спекуляції»

Депутат Верховної Ради Сергій Лещенко оприлюднив текст заяви на ім’я голови парламенту Андрія Парубія, в якому повідомив про вихід зі складу фракції партії «Блок Петра Порошенка».

«Щоб зняти спекуляції, що заява якась не така. Саме така», – написав Лещенко у Facebook.

Раніше 28 лютого Лещенко поширив заяву на ім’я голови депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка» Артура Герасимова про вихід зі складу цієї фракції.

Раніше заяви такого ж змісту на ім’я голови депутатської фракції партії «БПП» написали інші два депутати Мустафа Найєм і Світлана Заліщук.

Відповідно до закону «Про статус народного депутата», народний депутат має право вільно вийти зі складу депутатської фракції (групи).

Згідно з Конституцією, невходження обраного від партії депутата Верховної Ради до складу депутатської фракції цієї партії або вихід з такої фракції є підставою для дострокового припинення його депутатських повноважень. Водночас закон «Про статус народного депутата» не передбачає можливості дострокового припинення повноважень депутата через його вихід із фракції тієї партії, від якої він був обраний.

Найєм, Заліщук і Лещенко були обрані народними депутатами за багатомандатним округом на парламентських виборах у 2014 році.

Балуха етапують до колонії, де застосовують насильство до в’язнів – адвокат

У колоніях загального режиму в Тверській області Росії, куди етапують українського активіста Володимира Балуха, застосовують насильство до ув’язнених. Про це 28 лютого проекту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла адвокат Балуха Ольга Дінзе.

«За моєю інформацією, Балуха етапують у колонію загального режиму в Тверській області. Я можу тільки припустити, в яку колонію. Цю інформацію не уточнили. Можливо, це колонія номер 6 загального режиму. У Твері досить жорсткі колонії, які знаходяться під адміністрацією і, відповідно, там часті випадки застосування насильства до ув’язнених. Він свій термін буде досиджувати в не дуже хороших умовах», – сказала Дінзе.

За її словами, адвокатам так і не вдалося з’ясувати причину етапування Балуха.

«Причина етапу нам не відома, і ми зможемо дізнатися інформацію від Балуха, коли він прибуде. Або інформація може бути побудована на припущеннях: керченська колонія просто хотіла позбутися незручного «в’язня» і відповідно перевела його в іншу колонію», – вважає адвокат.

Публічних коментарів Федеральної служби виконання покарань Росії з приводу умов майбутнього змісту Балуха немає.

Про етапування Балуха зі слідчого ізолятора в російському Краснодарі правозахисникам стало відомо 21 лютого. Вони також наголосили, що етапування Володимира Балуха в Росію порушує статтю Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, яка забороняє переміщення мешканців окупованих територій на територію країни-окупанта.

13 лютого Кримська правозахисна група повідомила, що Володимира Балуха етапували з керченської колонії в СІЗО Сімферополя. Пізніше правозахисники повідомили, що Балуха знову перевели – вже у Краснодар в сусідній Росії голодним і без речей. Уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова стверджувала, що етапування Балуха в російську колонію триватиме близько місяця.

За кілька тижнів до цього підконтрольний Росії Керченський міський суд відмовив Балуху в умовно-достроковому звільненні.

Активіст упродовж кількох місяців у 2018 році голодував на знак протеступроти несправедливого ув’язнення.

Суд засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень) за сукупністю двох кримінальних справ.

ФСБ Росії затримала його 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Друга кримінальна справа пов’язана з нібито нападом на керівника ізолятора тимчасового тримання.

Підлеглі Авакова взялися за кандидата Тимошенка – «Схеми»

Національна поліція розслідує можливі маніпуляції з внесками на користь кандидатау президенти України Юрія Тимошенка, участь якого в перегонах Юлія Тимошенко назвала «політичною технологією», направленою на відтягування у неї голосів виборців. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

​Слідчі Головного слідчого управління Нацполіції здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні за статтею «перешкоджання здійсненню виборчого права». Йдеться про ймовірний обман виборців, «вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в тому числі, шляхом можливого фіктивного надання коштів дванадцятьма громадянами України» на заставу Тимошенку, яку зобов’язані вносити згідно із діючим законодавством.

«Заставна сума була наповнена пожертвами ряду приватних осіб, і потім з’ясовується, що ці приватні особи про це нічого не знали», – повідомив про це ще 25 лютого міністр МВС Арсен Аваков, не називаючи імені кандидата.

Юрій Тимошенко – народний депутат, нині позафракційний. Раніше був у фракції «Народний фронт». У коментарі «Схемам» заявив, що вважає відкрите щодо нього провадження «політичним переслідуванням».

«Відомо, що відкрили провадження і тиск, шалений тиск, він почався ще задовго до висування. І це починалося навіть у «Народному фронті». І коли вони почули, що я надумав десь там, не узгодивши свої дії, висуватися-балотуватися, вони одразу почали мене залякувати, ми знаємо, що в тебе ні копійки, де ти взяв гроші? Виходить, що злочин – позичити. Я казав і кажу: в мене немає ні копійки бізнесу. Тому я змушений був із ризиком для свого особистого життя, з ризиком всього свого майна ці гроші позичити. У мене все прозоре. Хай шукають, хай доказують»,– заявив Юрій Тимошенко.

​Раніше лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко наголосила, що вважає кандидата у президенти Юрія Тимошенка технологією Адміністрації президента, направленою на відтягування у неї голосів, через повний збіг прізвища та ініціалів кандидата з її власними.

«Вони розраховують таким шахрайським принизливим способом якісь відсотки на виборах забрати і віддати людині, яка нічого спільного немає з кандидуванням у президенти. Тому я звертаюся до президента. Так, як вони вставили цього Тимошенка Юрія Володимировича у реєстр кандидатів у президенти, хай вони просто згадають про чоловічу і президентську честь і вилучать цього Тимошенка Ю. В. з кандидатів у президенти. І припинять такі брудні маніпуляції», – заявляла лідерка «Батьківщини» в ефірі «1+1»у лютому цього року.

Раніше журналісти «Схем» виявили факти, які вказують на ймовірні маніпуляції з партійними внесками на користь партії Юлії Тимошенко.

​«Сам Аваков неодноразово підкреслював, що ні одна політична сила не отримає від нього жодних преференцій на майбутніх виборах. Та чи відомо правоохоронцям про можливі маніпуляції з партійними внесками на користь Тимошенко – Юлії?», – цікавляться у розслідуванні «Схеми».

У Департаменті комунікації Нацполіції офіційно повідомили, що ​«відомостей щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з можливими порушеннями порядку фінансування політичної партії ​«Батьківщина» станом на 27.02.2019 слідчими ГСУ до ЄРДР не вносилося, проте слідчими НПУ розслідується 21 кримінальне провадження, пов’язане із вчиненням можливих порушень представниками зазначеної політичної партії».

 

Наступне засідання контактної групи в Мінську відбудеться 13 березня

Наступне засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з урегулювання ситуації на Донбасі в Мінську відбудеться 13 березня 2019 року. Про це заявив спецпредставник ОБСЄ Мартін Сайдік, повідомило білоруське інформагентство «Белта».

На засіданні 27 лютого Сайдік закликав до збільшення пропускної здатності контрольних пунктів в’їзду та виїзду на Донбасі, а також розмінування прилеглих до них доріг. За його словами, спостерігається зростання кількості перетинів лінії зіткнення через чинні пункти пропуску.

Представниця України в гуманітарній підгрупі ТКГ, перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що представники ОРДЛО зірвали переговори гуманітарної підгрупи щодо обміну заручниками.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергове «безстрокове і стале» припинення вогню, починаючи з півночі 29 грудня 2018 року, цього разу з нагоди новорічних і різдвяних свят. Воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді, як і всі попередні перемир’я, порушується постійно.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

Кошториси ОВК, інструкції сисадмінам і зустріч з керівництвом ПА ОБСЄ – 27 лютого у ЦВК

У Центральній виборчій комісії України 27 лютого відбулася низка підготовчих заходів до проведення виборів президента 31 березня. Як йдеться у повідомленні на сайті ЦВК, у середу комісія зареєструвала кількох довірених осіб від кандидатів у президенти, затвердила єдині кошториси видатків окружних виборчих комісій на загальну суму понад 885 мільйонів гривень, внесла зміни до переліку звичайних та спеціальних виборчих дільниць.

Крім того, у відомстві відбувся інструктаж системних адміністраторів Інформаційно-аналітичної системи «Вибори президента України» всіх 199 окружних виборчих комісій.

27 лютого у ЦВК відбулася зустріч із керівництвом Парламентської Асамблеї ОБСЄ про виклики напередодні голосування.

«Неодноразово доводиться дізнаватися зі ЗМІ, що з Держреєстром виборців виникають певні проблеми. Проте чомусь ні журналісти, ні кандидати офіційно не звертаються до ЦВК з цього приводу», – повідомила делегації ОБСЄ голова ЦВК Тетяна Сліпачук.

Раніше сьогодні Служба безпеки України повідомила, що її фахівці запобігли масштабній кібератаці на комп’ютерне обладнання, яке забезпечує роботу офіційного сайту Центральної виборчої комісії. 

Вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року. Центральна виборча комісія зареєструвала 44 претендентів на цю посаду.

Комітет Ради проводить засідання щодо корупції в ОПК – трансляція

Комітет Верховної ради України з питання протидії і запобігання корупції 27 лютого проводить засідання, на якому планує розглянути оприлюднені у журналістському розслідуванні «Наші гроші» факти корупції у сфері оборони.

Як йдеться в повідомленні на сайті комітету, участь у засіданні візьмуть перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олег Гладковський, генеральний директор державного концерну «Укроборонпром» Павло Букін.

Також на засідання запрошені керівники Рахункової палати України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного антикорупційного бюро України, Державної фіскальної служби України, ведучий телепрограми «Наші гроші з Денисом Бігусом» Денис Бігус і журналіст Леся Іванова.

Радіо Свобода транслює засідання.

Команда журналістських розслідувань Bihus.Info (програма «Наші гроші») напередодні оприлюднила розслідування про незаконні операції під час закупівель в армії і причетність до цих схем оточення президента, зокрема сина першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, Ігоря.

«Укроборонпром» назвав оприлюднені дані маніпулятивними.

Олег Гладковський попросив відсторонити його від посади першого заступника секретаря РНБО, і президент задовольнив його прохання. Крім того, Петро Порошенко, за словами його речника, закликав правоохоронців розслідувати оприлюднені журналістами дані.

Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко заявила про початок процедури імпічменту президента.

ТСК має продовжити розслідування нападів на активістів в Україні – Freedom House

Міжнародна правозахисна організація Freedom House закликала продовжити роботу Тимчасової слідчої комісії з розслідування нападів на громадських активістів в Україні після завершення дії її мандату.  

«Ми закликаємо Верховну Раду продовжити мандат Тимчасової слідчої комісії, щоб визначити мотиви, які стоять за постійними проявами насильства проти громадських активістів та дати оцінку реакції правоохоронних органів країни. Правоохоронні органи досі не змогли забезпечити правосуддя для постраждалих», – заявив директор програм Євразії Freedom House Марк Берендт.

У Freedom House заявляють, що ТСК не змогла повністю виконати свою місію у тримісячний термін, хоча і «принесла вагомі результати і значною мірою посприяла активнішому розслідуванню нападів».

6 листопада 2018 року Верховна Рада України підтримала постанову про створення Тимчасової слідчої комісії парламенту з розслідування нападу на активістку і чиновницю Катерину Гандзюк (померла 4 листопада 2018 року – ред.) та інших громадських активістів в Україні. Тримісячний термін повноважень комісії сплив 6 лютого.

На початку лютого у Freedom House заявили, що Україна в 2019 році залишається «частково вільною» країною, а рівень свобод в цілому у країні дещо погіршився.

Уряд пропонує вдосконалити правила відбору на Євробачення

Кабінет міністрів України підтримав пропозицію віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка щодо вдосконалення правил відбору учасників від України на пісенний конкурс «Євробачення». Про це йдеться в повідомленні прес-служби Кабміну 27 лютого.

Крім того, уряд висловився за впорядкування «концертно-гастрольної діяльності для осіб, які беруть участь у заходах на території країни – агресора та окупованій території», звернувшись до Верховної Ради з проханням невідкладно розглянути відповідний законопроект.

«Урядове рішення продиктоване суспільним резонансом, який був викликаний обставинами недавнього відбору учасників конкурсу «Євробачення»-2019 від України. Як зазначили урядовці, втручатися в цей процес, так само як і в діяльність суспільного мовника (як куратора процесу) уряд не може. Втім саме удосконалення наявних нормативних актів дозволить виключити ситуації, що збурюють суспільство», – йдеться в заяві уряду.

Читайте також: Україна може залишитися без представника на Євробаченні – член правління НСТУ

Україна поки що не визначила, хто представлятиме її на Євробаченні-2019, що відбудеться в Тель-Авіві. Національна суспільна телерадіокомпанія відмовилася підписувати контракт із переможницею нацвідбору Maruv. На адресу співачки лунала критика через те, що раніше вона їздила виступати до Росії і також має заплановані концерти там у майбутньому.

Після цього НСТУ почала переговори з іншими учасниками відбору. Наразі двоє з них відмовилися представляти Україну на конкурсі.

У Раді повідомили про анулювання бланків для збору підписів за імпічмент президента

Перший заступник керівника апарату Верховної Ради України Петро Боднар підписав розпорядження про анулювання бланків для збору підписів депутатів на підтримку ініціативи про імпічмент президента, повідомляє прес-служба парламенту.

«Підставою для ініціювання питання про усунення президента України з посади в порядку імпічменту та утворення спеціальної тимчасової слідчої комісії є письмове подання про це, підписане більшістю народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України», – йдеться в повідомленні.

Лідер ВО «Батьківщина», кандидат у президенти Юлія Тимошенко сьогодні заявила про початок процедури імпічменту після розслідування журналістів проекту «Bihus.info» «Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)» про «розкрадання» в оборонній сфері.

Керівник департаменту інформаційної політики Адміністрації президента Володимир Горковенко назвав ініціативу Тимошенко «прекрасною історією» і вказав, що почати процедуру імпічменту без закону про імпічмент неможливо.

Окремого закону про імпічмент президента справді немає, але згідно із 111 статтею Конституції, президент може бути знятий із посади в порядку імпічменту в разі вчинення ним державної зради чи іншого злочину.

Питання про усунення президента України з поста ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Для проведення розслідування парламент створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включають спеціального прокурора та слідчих.

У часи незалежності України процедуру імпічменту жодного разу не застосовували.

 

 

США та ЄС зберігають єдність у питанні санкцій проти Росії – Волкер

Сполучені Штати та Євросоюз, як і раніше, погоджуються щодо потреби продовження санкцій проти Росії, запроваджених через анексію Криму та роль Москви в збройному конфлікті на Донбасі. Про це спеціальний представник Держдепартаменту США по Україні Курт Волкер заявив 26 лютого на п’ятому міжнародному форумі «Окупований Крим: 5 років опору», який розпочався в культурному комплексі «Мистецький арсенал» у Києві.

Американський дипломат зазначив, що у Вашингтоні стежать за ситуацією щодо прав людини в Криму. Він також нагадав про заяву держсекретаря США Майка Помпео, що США ніколи не визнають анексію Криму.

Дружина президента України Марина Порошенко відзначила, відкриваючи форум, що лише «пряма і однозначна відповідь» «Крим – це Україна» «дає надію на припинення російської агресії».

«Таку відповідь дають український і кримськотатарський народи, дають усі демократичні народи і уряди світу», – сказала під час вступного слова Марина Порошенко.

Як повідомлять організатори, основна частина форуму пройде 27 лютого. Заплановані три панельні дискусії, під час яких обговорять інструменти боротьби за повернення анексованого Криму. Також у центрі уваги будуть порушення прав людини на півострові.

Очікується, що у форумі візьмуть участь представники Верховної Ради, уряду України, Адміністрації президента України, РНБО, Меджлісу кримськотатарського народу, дипломатичних місій та представництв, провідні міжнародні експерти, правозахисники, громадські організації.

У тюрмах анексованого Криму перебувають 34 українці – Денісова

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова заявила, що  34 громадянина України незаконно утримуються в пенітенціарних установах на території тимчасово окупованого Криму. Про це вона написала на сторінці у Facebook за підсумками участі у форумі «Окупований Крим. 5 років спротиву».

«Відомо про більш ніж 500 заручників та зниклих безвісти через збройну агресію Росії на сході країни. 34 громадянина України незаконно утримуються в пенітенціарних установах на території тимчасово окупованого Криму, та 35 на території Росії. Багатьом з них не надається медична допомога та належні умови тримання», – заявила Денісова.

Вона зазначила, що Росія не дотримується міжнародного законодавства щодо прав людини та міжнародного гуманітарного права, зокрема, стосовно захоплених біля Керченської протоки російськими прикордонниками і взятих під варту українських військовослужбовців.

26 лютого в Україні відзначають День спротиву Криму російській окупації, ініційований громадськістю. Цього дня, у 2014 році перед будівлею Верховної Ради АРК пройшов мітинг на підтримку територіальної цілісності України. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, в тому числі, з партії «Русское единство».

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Посол США в Україні зустрілася з активістом Михайликом

Посол США в Україні Марі Йованович провела зустріч з активістом Олегом Михайликом, повідомляє 25 лютого посольство Сполучених Штатів в Україні в мережі Twitter.

«Моя зустріч з Олегом Михайликом була не зайвим нагадуванням про виклики та загрози, з якими стикаються сміливі активісти українського громадянського суспільства», – сказала Йованович.

«Громадянське суспільство відіграє ключову роль в українській демократії. Будь-які загрози і напади на громадянське суспільство є неприйнятними і повинні швидко і ретельно розслідуватись», – додала посол.

Національна поліція продовжила термін охорони одеського активіста Олега Михайлика. Про це повідомили у прес-службі відомства 5 лютого.

22 вересня 2018 року в Одесі з вогнепальним пораненням у груди госпіталізували громадського активіста, представника партії «Сила людей» Олега Михайлика. Сам він заявляв, що не бачив нападників.

27 вересня Київський районний суд Одеси відправив до слідчого ізолятора усіх трьох підозрюваних у нападі на активіста, їх затримали ще 24 вересня, коли вони добровільно прийшли до Приморського райвідділу надати пояснення, чому їхні телефони були поблизу місця нападу на Михайлика. Пізніше одному з підозрюваних змінили міру запобіжного заходу через погіршення його стану.

Аласанія через суд вимагає скасувати рішення наглядової ради НСТУ про своє звільнення

Голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія через суд вимагає скасувати рішення наглядової ради НСТУ про своє звільнення, повідомив його адвокат Андрій Гук на платформі Medium.

Крім того, сторона Аласанії просить суд визнати незаконним і скасувати рішення наглядової ради від 12 лютого 2019 року про встановлення дати припинення контракту – 6 травня 2019 року.

Наглядова рада «Суспільного» 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією. Після цього він заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час цього голосування.

Зураб Аласанія є головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, він мав працювати на цій посаді до 14 травня 2021 року.

Україна засуджує насильство на кордонах Венесуели з боку «узурпатора влади Мадуро» – Клімкін

Україна засуджує насильство на кордонах Венесуели з сусідніми країнами з боку силовиків, що досі підкоряються офіційному президентові країни Ніколасові Мадуро, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Рішуче засуджуємо безпрецедентне насильство на кордонах Венесуели, що призвело до загибелі і поранень людей. Вимагаємо від режиму узурпатора влади Мадуро припинити такі негідні дії і негайно забезпечити передачу гуманітарної допомоги», – написав міністр у твітері іспанською мовою.

Офіційний президент Венесуели Ніколас Мадуро наказав підконтрольним йому наразі силовикам силою заблокувати спроби передати з сусідніх країн, у першу чергу з Бразилії, гуманітарну допомогу для венесуельського народу, значна частина якого через дії соціалістичного уряду країни дійшла до стану зубожіння. Дії урядових силовиків і проурядових бойовиків на кордонах Венесуели протягом кількох останніх днів призвели на цей час до загибелі принаймні чотирьох людей і поранень понад 300. Ці дії викликали різке засудження у значній частині світу.

Опозиційний лідер, голова парламенту Венесуели Хуан Гуайдо, який на чолі опозиції не визнає законності другого президентського терміну Ніколаса Мадуро і оголосив себе тимчасовим президентом країни, закликає міжнародну спільноту розглянути для припинення венесуельської кризи «всі можливості».

Більшість країн Латинської Америки, США, частина країн Європейського союзу і ще деякі держави вже офіційно визнали Гуайдо за легітимного тимчасового керівника Венесуели, ще багато країн висловлюють йому підтримку у протистоянні з режимом Мадуро. США, зокрема, наклали санкції на владу Мадуро і на підконтрольні їй галузі економіки, в першу чергу нафтову. Натомість Росія і Китай, що мають значні інвестиції у венесуельську енергетику, підтримують владу офіційного президента і засуджують санкції США.

Віце-президент США Майкл Пенс має зустрітися з Хуаном Гуайдо у столиці сусідньої Колумбії Боготі і після цього, як повідомили у Вашингтоні, оголосить про неуточнені на цей час «конкретні кроки і чіткі дії» з цією метою. Припускають, що з боку США може йтися про накладення нових санкцій проти режиму Мадуро, але на цей час не про пряму військову допомогу венесуельській опозиції – таке рішення міг би ухвалити тільки президент США Дональд Трамп. Попередніми тижнями він заявляв, що у принципі не виключає такої можливості.

«Спрощенка» за рік дає бюджетові стільки, скільки митниця за місяць – Мінфін

Надходження від малого та середнього бізнесу в цілому зросли, але річна сума надходжень практично дорівнює сумі, яку митниця перераховує за один місяць, заявив заступник міністра фінансів Сергій Верланов у програмі «Свобода в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і «Радіо НВ»).

«Якщо рахувати платників єдиного податку третьої групи, то ці надходження збільшилися за рахунок айтішників. Кількість ФОП (фізичних осіб-підприємців – ред.) зменшилася через те, що було введено правило сплати ЄСВ (єдиного соціального внеску – ред.), навіть якщо ти не працюєш», – розповів Сергій Верланов.

Надходження в минулому році збільшилися на 5 мільярдів гривень, повідомив заступник міністра фінансів.

«Спрощенка» по року (ФОПи і юридичні особи, які на спрощеній системі оподаткування – ред.) згенерувала приблизно 25 мільярдів гривень за весь рік. 25 мільярдів гривень – це та сума, яка в середньому надходить за один місяць від митниці», – сказав Верланов.

Повна версія програми «Свобода в деталях» вийде на хвилях «Радіо НВ» в неділю, 24 лютого, о 21:00.

УГКЦ анонсували літургію у Софії Київській. Філарет проти. Епіфаній анонсував зустріч зі Святославом

Очільник Православної церкви України митрополит Епіфаній анонсував зустріч із предстоятелем Української греко-католицької церкви патріархом Святославом для обговорення «питань, які стосуються двох церков». 

Як повідомляє 23 лютого прес-служба ПЦУ, зустріч планується одразу після того, як глава УГКЦ повернеться із закордонного відрядження.

Напередодні почесний патріарх Православної церкви України Філарет закликав греко-католиків відмовитися від запланованого боголслужіння у Софійському соборі, оскільки, на його думку, ця подія «викличе спротив з боку православних українців».

Раніше, 18 лютого, партіарх Святослав повідомив про намір провести прощу і святкову літургію у соборі Святої Софії у Києві на Благовіщення 7 квітня. Він зазначив, що отримав відповідний дозвіл від міністра культури Євгена Нищука.

Аваков звинуватив заступника голови БПП у передвиборчих махінаціях. Той вимагає вибачень

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що заступник голови парламентської фракції «Блок Петра Порошенка» Сергій Березенко фігурує у кримінальних провадженнях щодо підкупу виборців. Про це йдеться в інтерв’ю міністра виданню «Дзеркало тижня».

«Його називають організатором схем. Він – народний депутат, і стосовно нього слідчих дій проводити не можна. Але за фактом — так, у провадженнях фігурує. Тимошенко принесла величезну пачку документів. Там теж фігурує Березенко», – зазначив Аваков.

На це Сергій Березенко відреагував у Facebook, опублікувавши пост з вимогою вибачень за образу своєї гідності та репутації.

«В основі цього випаду лежить політична заангажованість керівника МВС, який прагне поставити ввірені йому правоохоронні органи на службу одній з кандидатів на президентських виборах. Що провокує його на неправомірне втручання силовиків у виборчий процес під прикриттям гасел про чесні вибори», – заявив депутат.

Окрім того він назвав ці слова Арсена Авакова елементосм «чорного піару» штабу кандидатки у президенти Юлії Тимошенко.

Сама Тимошенко жодну зі згаданих заяв наразі не коментувала.

Вибори президента в Україні відбудуться 31 березня. На них змагатимуться 44 кандидати.

 

 

«Беркутівців», які брали участь у сутичках на Майдані, нагородили в Севастополі – відео

У Севастополі в анексованому Росією Криму 22 лютого на площі Нахімова відбулося «вшанування» бійців спецпідрозділу «Беркут», що протистояли активістам Євромайдану в Києві взимку 2014 року, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Захід присвятили п’ятиріччю тих подій, а також російському «Дню захисника вітчизни», який відзначають 23 лютого.

Підконтрольна Кремлю влада Севастополя нагородила «беркутівців» листами подяки «за мужність і героїзм».

П’ять років тому, 22 лютого 2014 року, бійців севастопольського «Беркута», які повернулися з Києва після протистояння з євромайданівцями, зустрічали з оркестром і квітами в Севастополі.

Читайте також: Розстріл Небесної сотні: що ми знаємо про 20 лютого

«Беркут» існував як підрозділ міліції особливого призначення при обласних МВС України з 1992 року. Після подій на Євромайдані «Беркут» розформували за наказом від 25 лютого 2014 року, який підписав на той момент в.о. міністра внутрішніх справ Арсен Аваков. Багато бійців цього спецпідрозділу втекли в Росію, анексований Крим і на непідконтрольні Києву території Донбасу.

Зокрема, в анексований Крим втік колишній командир роти «Беркута» Дмитро Садовник, підозрюваний у розстрілі учасників Євромайдану.

Аваков заявляє, що проти нього і МВС готують провокацію перед виборами

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявляє, що проти нього і міністерства, яке він очолює, готується провокація у вигляді перерахування йому великої суми грошей з-за кордону.

За словами Авакова, мета такої провокації – дискредитувати МВС перед виборами президента.

«За «сценарієм» на мої рахунки в Україні або Італії з незрозумілих джерел повинна «впасти» значна сума грошей в іноземній валюті – нібито за «оплату послуг МВС по прикриттю фальсифікації і підкупу виборців на користь певного кандидата. Для повноти «ефекту» гроші можуть бути російського походження», – написав Аваков у Facebook 22 лютого.

За словами міністра, попри атаки і дискредитацію, поліція буде продовжувати боротися з порушеннями виборчого законодавства.

У МВС повідомили, що на 54-й день виборчої кампанії в МВС і Національну поліцію надійшло 1741 повідомлення про порушення, пов’язані з виборчим процесом.«Здебільшого, зазначені факти пов’язані з незаконною агітацією – 1102, підкупом виборців – 130, пошкодженням майна – 30 і хуліганством – 27. Загалом за вказаними фактами відкрито 77 кримінальних проваджень», – йдеться в повідомленні.

Вибори президента в Україні відбудуться 31 березня. На них змагатимуться 44 кандидати.

МЗС України відповіло на закиди Угорщини, що закон про освіту є «напівфашистським»

Українське міністерство закордонних справ закликало Угорщину не маніпулювати такими епітетами як «напівфашистський закон», коли йдеться про закон України «Про освіту». Про це йдеться у коментарі на сайті зовнішньополітичного відомства.

«В Україні ні уряд, ні суспільство не мають антиугорських настроїв і залишаються готовими до діалогу з Угорщиною. Ухвалений відповідно до внутрішнього законодавства та наших міжнародних зобов’язань Закон України «Про освіту» пройшов експертизу Венеціанської комісії. Рекомендації перебувають на стадії виконання. Вважаємо неприпустимими подальші вимоги щодо зміни ухваленого законодавства, маніпулювання такими епітетами як «напівфашистський закон», як і фактами щодо його змісту», – йдеться у заяві.

Дипломати заявили, що очікують від партнерів поваги до влади в Україні, обраної шляхом волевиявлення її громадян.

Напередодні на сайті угорського уряду з’явився текст виступу керівника адміністрації прем’єр-міністра Угорщини Ґерґея Ґуляша, де він заявив журналістам, що зараз в Україні «діє уряд, який топче права меншин, і який ухвалив «напівфашистський» закон про освіту». В угорському уряді також висловили сподівання на нову владу в Україні після виборів.

Відносини між Україною та Угорщиною загострилися у зв’язку з новим українським законом про освіту, який набрав чинності 28 вересня 2017 року. Венеціанська комісія рекомендувала українській владі збалансувати положення мовної статті цього закону. У лютому минулого року український уряд схвалив законопроект про перехідний період імплементації мовної статті закону «Про освіту» до 2023 року. Офіційний Будапешт продовжує заявляти про порушення прав угорської меншини через норму закону щодо обов’язкового отримання освіти державною мовою. Офіційний Київ ці звинувачення відкидає.

Перший потяг Кримським мостом обіцяють пустити 8 грудня

Перший пасажирський потяг проїде Кримським мостом 8 грудня, а продаж квитків на поїзди, які йдуть на півострів, відкриється у вересні. Про це заявив «начальник дирекції з обслуговування пасажирів «Кримської залізниці» Володимир Резніченко.

За його словами, в окупованому Криму квитки будуть продавати в 22 пунктах: на всіх основних вокзалах і станціях районного значення, а також в містах Ялта та Судак.

Залізничними перевезеннями на півострів буде займатися окрема транспортна компанія, яку визначать в лютому або березні. Резніченко уточнив, що це буде підприємство з сусідньої Росії.

Резніченко зазначив, що залізничним мостом через Керченську протоку в Сімферополь, Севастополь, Євпаторію та Феодосію будуть ходити 11 пар пасажирських поїздів, в основному з Москви, Санкт-Петербурга, Єкатеринбурга і Кисловодська. Очікується, що між Москвою і Сімферополем буде курсувати двоповерховий потяг, що складається з 14 купейних і спальних вагонів, загальною місткістю 882 пасажира.

20 лютого у своєму зверненні до Федеральних зборів президент Росії Володимир Путін пообіцяв, що 2019 року почнеться залізничний рух Керченським мостом.

Читайте також: «Кому потрібен цей міст? Він і так завалиться». Командувач ВМС України про Керченський міст і захоплених моряків

Міст з території Росії до анексованого півострова відкрили у 2018 році. Згідно з результатами опитування російського «Левада-центру», 47% респондентів-росіян назвали це головною подією минулого року.

При цьому, за даними українського Міністерства з питань тимчасово окупованих територій, опори Керченського мосту на окремих ділянках за рік пересунулися на відстань до дев’яти сантиметрів.

Україна, а також провідні країни світу та міжнародні організації, вважають окупацію й анексію Росією Криму незаконними і не визнають призначених Кремлем очільників на півострові. Через анексію Криму країни Заходу запровадили проти Росії економічні санкції. Кремль окупацію заперечує і називає анексію півострова «відновленням історичної справедливості».

Спецпредставник США презентував сайт про агресію Росії в Україні

«Сайт «Протидія російській агресії в Україні» – інноваційна спроба використати знімки з супутників, карти і статистику, щоб деталізувати вплив російської агресії в Україні»

Охоронці олігарха Ахметова півроку систематично стежать за журналістом «Схем»

Охоронці олігарха Ріната Ахметова організували систематичне стеження за журналістом Михайлом Ткачем і знімальною групою програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший»). Починаючи з вересня 2018 року, декілька одних і тих самих автомобілів регулярно їздять слідом за редакційним авто «Схем», коли група виїжджає на зйомки в рамках виконання своїх професійних обов’язків. Стеження відбувається як в урядових кварталах Києва, так і за містом і біля аеропорту Жуляни, повідомляє редакція програми «Схеми», публікуючи відповідні відеодокази.

​Усі автомобілі, які стежать за знімальною групою, належать охоронній фірмі ТОВ «Дельта-Донбас», кінцевим бенефіціарним власником якої є олігарх Рінат Ахметов.

«Редакція переконана, що такі дії спрямовані на перешкоджання нашій діяльності. Адже ми раніше неодноразово розповідали про зв’язки самого олігарха Ахметова, про те, як він зберіг свої позиції і за постмайданної влади, та продовжуємо фіксувати його непублічні контакти з першими особами держави», – повідомляють «Схеми».

«Редакція надає цьому факту розголосу, бо, по-перше, справжні наміри цих людей невідомі, а по-друге, є сподівання, що після цього тиск припиниться і наші журналісти зможуть надалі безперешкодно виконувати свої професійні обов’язки, зокрема, досліджуючи зв’язки самого Ахметова з українськими високопосадовцями», – заявила головний редактор програми розслідувань Наталка Седлецька.

​​Медіаюристи ознайомились на прохання редакції із відеозаписами, на яких автомобілі охоронців олігарха переслідують знімальну групу – і вбачають у цих фактах ознаки перешкоджання журналістській діяльності, що є статтею Кримінального кодексу України.

«Коли журналістська група робить свою роботу і веде журналістське розслідування або ж знімає, таке постійне стеження може бути формою морального психологічного впливу для того, щоб перешкодити відзняти певний матеріал», – зауважує директор Центру демократії і верховенства права Тарас Шевченко.

«Можна писати заяву відповідно до частини другої статті 171 Кримінального кодексу України, яка передбачає саме вплив на роботу журналіста з метою перешкоджання його професійній діяльності», – радить адвокат Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова.

«Схеми» звернулись і до прес-служби Ріната Ахметова з питаннями, з чим пов’язане стеження охоронців олігарха за журналістами. До публікації там так і не відповіли.

Раніше, у 2016 році, протягом одного місяця «Схеми» зафіксували, як найбагатша людина країни Рінат Ахметов вночі приїжджає до президента, а також таємно відвідує прем’єр-міністра синхронно з лідером однієї з парламентських фракцій Олегом Ляшком.

 

 

Денісова висловила протест через візити Карпачової до полонених моряків

Український омбудсмен Людмила Денісова висловила протест і звернулася до своєї російської колеги Тетяни Москалькової стосовної її спільних візитів з колишньою уповноваженою з прав людини Ніною Карпачовою до поранених українських військовополонених в Москві.

«Зауважила, що упродовж тривалого часу я неодноразово зверталася до пані Москалькової з проханням надати мені дозвіл, як уповноваженому ВРУ з прав людини, на здійснення відвідування затриманих моряків. Мене поінформували, що прийняття рішення стосовно мого відвідування поранених належить до компетенції Федеральної служби безпеки Росії та Федеральної служби виконання покарань Росії. Водночас, російською стороною було допущено до українських моряків Ніну Карпачову, яка на відміну від мене не уповноважена представляти інтереси України у відносинах у сфері захисту прав людини між нашими державами», – наголосила Денісова.

Денісова також підтвердила, що Київ готовий надати Москальковій доступ до затриманих російських громадян, якщо синхронно їй дозволять відвідати українських політв’язнів у Росії.

«Зокрема, закликала сприяти негайному вирішенню питання стосовно обміну 25 громадян України на 25 громадян РФ. Ми готові провести обмін у найкоротший термін», – зауважила омбудсмен.

13 лютого колишня українська омбудсмен, віце-президент Європейського інституту омбудсмена Ніна Карпачова разом з уповноваженою з прав людини в Росії Тетяною Москалькової відвідала в СІЗО «Лефортово» захоплених українських військових і заявила, що їхній стан викликає «серйозну стурбованість».

Восени Карпачова разом із Москалькововою їздила до анексованого Криму, де відвідувала в СІЗО капітана українського риболовецького судна «ЯМК-0041» Віктора Новицького, а також зустрічалася з керівництвом і студентами політехнічного коледжу в Керчі, де 17 жовтня сталися вибух і стрілянина.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди в Криму заарештували 24 моряків. Троє з них зазнали поранень. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Суд відмовив у задоволенні одного з позовів Тимошенко до Порошенка щодо агітації

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду відмовила повністю в задоволенні адміністративного позову кандидата на пост президента Юлії Тимошенко до кандидата на пост президента Петра Порошенка щодо передвиборчої агітації. Про це повідомляє прес-служба суду.

У повідомленні сказано, що позовні вимоги стосувалися визнання протиправними дій Порошенка щодо проведення передвиборчої агітації та встановлення факту використання інших коштів, крім коштів свого виборчого фонду, при фінансуванні агітації.

На переконання позивача, під час виступу 14 лютого в Харкові на підприємстві «Турбоатом» відповідач здійснював агітацію за себе як кандидата на пост президента шляхом виголошення подальших цілей та окремих тез власної виборчої програми.

У прес-службі суду повідомили, що представник відповідача свою позицію обґрунтовував тим, що робоча поїздка Порошенка до Харківської області як чинного президента України була запланована заздалегідь і він виголошував промову саме як президент України. Крім того, представник відповідача наголосив, що цей виступ не містив закликів до виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата у президенти, також під час виступу не обговорювалася виборча програма жодного з кандидатів.

20 лютого колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Анатолія Степанюка, суддів Людмили Губської та Оксани Епель розглянула цю адміністративну справу і відмовила повністю у задоволенні адміністративного позову, вказавши, що за змістом ч. 1 ст. 58 закону «Про вибори президента України», до передвиборчої агітації слід відносити будь-яку діяльність, метою здійснення якої є спонукання виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата на пост президента.

Це не єдиний позов Тимошенко, який стосується незаконної, на її думку, агітації за Порошенка. В іншому позові йдеться про те, що «коли 9 лютого під час форуму «Відкритий діалог» у Палаці спорту Петро Порошенко як кандидат у президенти виголошував свою передвиборну програму, його безоплатно транслювали три телевізійні канали – «112», «5 канал» та Прямий».