«Кухня і мода – це не свобода»: в Харкові відбувся марш за права жінок

Акція за права жінок відбулася 8 березня в Харкові, повідомляє медіагрупа «Накипело».

Кількадесят учасників акції, серед яких переважають жінки, пройшли центральною вулицею Сумською. Вони скандували «Нас не треба захищати – на нас не треба нападати», «Кухня і мода – це не свобода», «Місце жінки – всюди», «Вільна жінка – вільна країна», «Права жінок – права людини» та інші гасла.

Перед колоною жіночого маршу йшли представники правих сил, які вигукували «Фемінізм – це хвороба», «Ліберальна диктатура не пройде» тощо.

Дві акції розділяли підрозділи поліції, які не допускали безпосереднього контакту опонентів.

Аналогічна акція 8 березня відбувається в Києві.

У Києві відбувається марш за права жінок, є затримані (трансляція)

У Києві на Михайлівській площі 8 березня з участю від 100 до 150 активісток проходить акція «Марш жінок», учасники якої виступають проти домашнього, сексуального і психологічного насильства. Паралельно відбувається контракція правих сил, щонайменше троє її учасників, які намагалися завадити проведенню «Маршу жінок», затримані.

Учасники «Маршу жінок» тримають плакати з гаслами: «Ні насильству, домаганням, проституції, згвалтуванням?», «Моє тіло — моє діло» та «Я — транс-жінка-феміністка. А чого досягли ви?». Один з учасників акції також тримає прапор ЛГБТ-спільноти.

На сторінці Маршу жінок у Facebook, зокрема, повідомляється: «Ми виступаємо проти ультраправового, домашнього, сексуального, економічного та психологічного насильства. Ми виступаємо проти тиску та насильства патріархального устрою».

Учасники «Маршу жінок», участь в якому беруть також і чоловіки, заявили, що підтримують ухвалення Стамбульської конвенції, закликають, зокрема, дати жінкам захист від насильства, дати рівні можливості для них та скасувати гендерні стереотипи. Серед іншого учасники акції наголосили, що виступають проти заборони права на аборт та «кухонного рабства».

Поруч із учасниками акції зібралися її противники. Противники Маршу жінок тримають плакати з гаслами: «Бог! Батьківщина! Патріархат!», «Фемінізм руйнує українські родини» та «Сучасний фемінізм спотворює Богом закладений образ жінки» і прапори, зокрема, з символікою руху «Традиція і порядок».

Учасників акції та контракції розділяє кордон поліції. 

Україна залишає за собою право створювати ракетне озброєння – МЗС про вихід Росії з ДРСМД

Вихід Росії з Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності (ДРСМД) і потенційний військовий тиск Москви на європейських членів НАТО створюють «серйозну загрозу всьому європейському континенту», заявило 7 березня Міністерство закордонних справ України.

«Україна залишає за собою право створювати збройні системи, необхідні для забезпечення своєї обороноздатності, у тому числі відповідне ракетне озброєння», – ідеться в коментарі зовнішньополітичного відомства.

«Оскільки Верховна Рада України ніколи не ратифікувала зазначену угоду, Україна неухильно дотримувалась положень ДРСМД фактично на добровільній основі… Україна спільно з американськими партнерами засудила розробку та випробування РФ балістичної ракети РС-26 «Рубеж» на дальність близько 2200 км, а також розширення бойових можливостей оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер-М», зокрема через модернізацію крилатих ракет, що входять до його складу. Саме «Іскандер-М» був зафіксований під час військових навчань на окупованій території України в Автономній Республіці Крим», – також зазначає МЗС України.

Президент Росії Володимир Путін підписав указ про припинення участі своєї країни в основоположному договорі, який символізував завершення гонки озброєнь та «холодної війни» між СРСР та США. Про це 4 березня повідомив офіційний сайт глави російської держави.

У тексті йдеться про те, що указ ухвалений, «виходячи з необхідності вжиття невідкладних заходів у зв’язку з порушенням Сполученими Штатами Америки своїх зобов’язань за Договором між СРСР і США про ліквідацію їхніх ракет середньої дальності і меншої дальності від 8 грудня 1987 року».

20 лютого російський президент Володимир Путін, виступаючи з посланням до Федеральних зборів (верхньої палати парламенту Росії), заявив, що у відповідь на вихід Сполучених Штатів з договору про ракети середньої і меншої дальності Росія розгорне ракетні системи, які будуть націлені не тільки на озброєння, але і на центри ухвалення рішень на території США та їхніх союзників.

Сполучені Штати Америки 1 лютого остаточно оголосили про свій вихід із важливого договору про обмеження на ракети з Росією через його порушення з боку Москви, яке там заперечують.

2 лютого про те, що Росія припиняє участь у Договорі про ліквідацію ракет середнього та меншого радіусу дії, повідомив президент Росії Володимир Путін.

Договір РСМД, укладений 1987 року, заборонив США і тодішньому СРСР, наступником якого стала Росія, мати, виробляти і ставити на бойове чергування цілий клас ракет досяжністю від 500 до 5 тисяч 500 кілометрів. США вперше звинуватили Росію в його порушенні ще 2014 року.

СБУ звинувачує МВС у зриві операції відносно особи, що підозрюється в держзраді

Служба безпеки України заявила, що повідомлення з боку керівництва МВС України щодо причетності СБУ до прослуховування кандидата у президенти України Володимира Зеленського є «поширенням неправдивої інформації задля дискредитації української спецслужби».

«У Міністерстві внутрішніх справ України ще до «гучного викриття» було відомо, що 4 березня цього року за адресою вул. Білоруська, 26 співробітники Служби безпеки України проводили оперативно-технічні заходи, що здійснювалися на підставі ухвали апеляційного суду Києва та за погодженням з Генеральною прокуратурою України відносно особи, яка обґрунтовано підозрюється контррозвідкою Служби безпеки України у державній зраді (стаття 111 КК України). Це призвело до розшифровування оперативно-технічних заходів та зриву операції по документуванню злочинної діяльності в інтересах російських спецслужб», – ідеться в заяві спецслужби.

«Керівництво МВС свідомо оприлюднило відео і фото спеціальної техніки, розкрило форми і методи роботи співробітників СБ України, чим навмисно допустило виток інформації з обмеженим доступом, нанесло шкоду національним інтересам держави. За вказаним фактом 6 березня поточного року Державним бюро розслідувань України розпочато кримінальне провадження», – інформує СБУ.

«У рамках наданих повноважень та в установленому законами України порядку я готовий надати керівництву МВС України доступ до матеріалів цієї справи. Це дасть їм змогу особисто впевнитися у тому, що матеріали стосуються виключно документування факту державної зради конкретного громадянина України та не мають жодного відношення ані до Володимира Зеленського, ані до будь-якого іншого політичного діяча», – заявив голова СБУ Василь Грицак.

4 березня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що поліція виявила елементи апаратури для прослуховування біля офісу кандидата у президенти України Володимира Зеленського.

7 березня Зеленський заявив про прослуховування свого офісу як про доведений факт. Відео такого змісту він оприлюднив у Facebook. Політик також розповів заступнику державного секретаря США з політичних питань Девіду Гейлу про порушення в передвиборчої кампанії. «Зеленський нещодавно зіткнувся з тиском — біля його офісу виявили апаратуру для прослуховування, яка належить СБУ», – ідеться в повідомленні «Команди Зеленського» за результатами зустрічі з американським дипломатом.

У Службі безпеки України одразу після повідомлення Авакова заявили, що здійснюють «оперативно-технічні заходи у місті Києві за адресою Білоруська, 26», але ці дії спецслужби кандидата в президенти України Володимира Зеленського не стосуються.

Адвокат: восьми полоненим українським морякам призначили психіатричну експертизу

Працівники ФСБ Росії проводять призначили амбулаторну психолого-психіатричну експертизу вже восьми українським морякам. Про це повідомив російський адвокат Микола Полозов.

Протягом 5, 6 та 7 березня відповідні постанови вручили морякам Сергію Цибізову, Роману Мокряку, Юрію Без’язичному, Владиславу Костишину, Володимиру Варимезу, Сергію Чулибі, Василю Сороці та Віктору Беспальченку.

«Адвокати зробили заяви про неприпустимість проведення подібної експертизи щодо військовополонених, як не передбаченої третьою Женевською конвенцією», – зазначив Полозов.

Він додав, що, оскільки слідство має намір провести експертизу незалежно від позиції захисників полонених, адвокати заявили клопотання про присутність під час проведення експертиз.

25 листопада 2018 року російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі з 24 моряками. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Посол України в США закликав Google виправити помилку щодо Криму

Посол України в США Валерій Чалий закликав американську корпорацію Google Inc. не зображувати окупований Крим частиною Російської Федерації. Про це йдеться в повідомленні Посольства України в США у Facebook.

«Посол України в США Валерій Чалий звернувся до керівництва корпорації Google стосовно виправлення некоректного зображення українського Криму як частини Російської Федерації на деяких картах Google Maps», – ідеться в повідомленні.

Чалий наголосив, що ситуація, яка склалась з некоректним зображенням Криму на Google Maps, абсолютно суперечить чіткій та незмінній позиції адміністрації США, Конгресу США та ООН.

Посольство України в США сподівається, що корпорація Google виправить некоректне зображення території Криму на всіх картах Google Maps відповідно до міжнародних норм та документів, а також офіційної позиції Сполучених Штатів.

Компанія Google заявляє, що тепер для всіх користувачів, які перебувають на території Росії, показує російським окупований український Крим.

«Ми виправили помилку, через яку невелика частина користувачів Google карт бачила неправильну інформацію», – так російські інформагенції 5 березня цитували заяву прес-служби компанії Google у Росії.

6 березня російські інформагенції цитували заяву прес-служби компанії Google у Росії так: «Ми докладаємо всіх зусиль для об’єктивного зображення спірних регіонів, і там, де у нас є локальні версії Google-карт, як в Росії, ми виконуємо місцеве законодавство при відображенні назв і меж».

Раніше голова російської Державної думи В’ячеслав Володін доручив запросити в нижню палату парламенту представника компанії Google для «донесення позиції Росії про неприпустимість позначення Криму як території України». На його думку, таким чином компанія Google порушувала російське законодавство.

Також на цю тему: Віталій Портников: Google і Крим

У березні 2014 року Росія окупувала та анексувала український півострів Крим. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

«Ми не забули про високу ціну, яку український народ продовжує платити» – Столтенберґ про агресію Росії

У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 6 березня відбулася зустріч представників комісії Україна-НАТО з обговорення поточної ситуації в анексованому Криму, у п’яту річницю анексії Росії, йдеться в повідомленні на сайті НАТО.

«Крим – це Україна. Через п’ять років союзники по НАТО не визнали і не визнають незаконну анексію Росії. Ми продовжуємо підтримувати Україну політично та практично. Ми не забули про високу ціну, яку український народ продовжує платити за своє бажання вирішити своє майбутнє без втручання ззовні», – заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.

Згідно з повідомленням, у НАТО висловили стурбованість щодо порушень прав людини в анексованому Криму, зокрема щодо кримських татар та інших етнічних, політичних і релігійних груп.

Повідомляється, що у зустрічі від України взяли участь політичний директор МЗС Олексій Макеєв та керівник Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

«НАТО продовжує закликати Росію негайно звільнити українських моряків і кораблі, які вона захопила в листопаді в районі Керченської протоки», – повідомили в альянсі.

7 лютого Верховна Рада ухвалила законопроект про закріплення в Конституції стратегічного курсу України на членство в Європейському союзі й НАТО. 19 лютого президент України Петро Порошенко підписав документ, 21 лютого закон набрав чинності.

Чільний американський генерал закликав посилити оборонну допомогу Україні

Командувач об’єднаними збройними силами НАТО в Європі Кертіс Скапарротті заявляє про необхідність підтримати Україну в протидії російській агресії як на українському сході, так і в Чорному морі.

Скапаротті сказав про це на слуханнях у комітеті з питань збройних сил Сенату США 5 березня.

Американський генерал нагадав, що США вже продали протитанкові комплекси Javelin Україні.

Водночас, за його словами, є інші речі, які Вашингтон може надати, щоб зміцнити українські сили: «снайперські системи, боєприпаси».

Читайте також: Як змінився оборонний потенціал України за 5 років війни: здобутки і виклики

Скапаротті також заявив, що Вашингтон може розглянути питання про посилення військово-морської оборони в Чорному морі, хоча не уточнив, як  саме. 

Москва «продовжує озброювати, тренувати» і «воювати на боці антиурядових сил на сході України», сказав американський командувач і звинуватив Москву в порушенні Мінських угод, які мали на меті покласти край конфлікту.

Заява Скапаротті пролунала в той час, як українські військові моряки, захоплені співробітниками ФСБ Росії біля берегів Криму, вже понад 100 днів перебувають у полоні.

25 листопада 2018 року російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі з 24 моряками. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Російська влада неодноразово заявляла, що вважає українських військових «порушниками державного кордону».

 

Захоплених Росією українських моряків хочуть відправити на психіатричну експертизу – адвокат

Захоплених Росією українських військовослужбовців збираються відпрвити на психолого-психіатричну експертизу, повідомив адвокат Микола Полозов. За його словами, 5 березня відбулися слідчі дії щодо трьох моряків Сергія Цибізова, Романа Мокряка та Юрія Без’язичного.

«Під час слідчих дій військовополонені і їхні адвокати були ознайомлені з постановою про призначення амбулаторної психолого-психіатричної експертизи. Щодо кожного військовополоненого захист заявив, що третя Женевська конвенція від 12.08.1949 «Про поводження з військовополоненими» не передбачає проведення відносно військовополонених будь-яких психолого-психіатричних експертиз», – повідомив Полозов у Facebook.

Він додав, що, якщо цю експертизу все ж проведуть, сторона захисту наполягає на забезпеченні присутності адвоката при її проведенні.

25 листопада 2018 року російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі з 24 моряками. Українська влада визнає їх військовополоненими.

У МВС відреагували на заяву «Нацдружини» про ймовірне застосування сили на дільницях

У Міністерстві внутрішніх справ України заявили, що спроби силового втручання у виборчий процес в Україні будуть припинятися.

«Ні «Національні дружини», ні будь-яка інша організація не може і не буде визначати ситуацію силовим методом. Прийнятна тільки співпраця і апеляція до законних сил правопорядку. Будь-які спроби силового втручання у виборчий процес будуть рішуче і, при необхідності, жорстко припинятися», – заявив очільник МВС Арсен Аваков.

Міністр внутрішніх справ закликав зацікавлених у чесному волевиявленні використовувати лише законні методи.

«Прошу всіх, хто оголошує своїм постулатом і зацікавлений у прозорості та чесності виборів, використовувати тільки законні ненасильницькі методи. Нацполіція має всі необхідні сили та засоби – допомагайте, а не заважайте», – сказав Аваков.

 

Раніше сьогодні в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії речник «Національних дружин» Ігор Вдовін заявив, що застосування сили спостерігачами від їхньої організації можливе на виборчих дільницях у разі фальсифікацій.

У МВС і до цього заявляли, що на дільницях для голосування ніхто не зможе підміняти сили МВС у їхніх ключових функціях.

2019-й – рік виборів в Україні, навесні відбудуться президентські, а восени – парламентські.

У 2019 році з боржників аліментів стягнули понад 600 млн гривень – Петренко

У 2019 році з боржників аліментів стягнули понад 600 мільйонів гривень, повідомив міністр юстиції України Павло Петренко у Facebook.

Він зазначив, що за 2018 рік на користь 555 тисяч українських дітей стягли 4,6 мільярда гривень.

«Таким чином, ми досягли показника у понад 5,2 мільярда гривень, які вже повернені дітям», – сказав Петренко.

6 лютого 2018 року набрав чинності закон про посилення відповідальності за несплату аліментів. Особи, які мають заборгованість за аліментів за півроку можуть бути обмежені у виїзді за кордон, праві кермування авто, користуванні зброєю. Закон передбачає і «суспільно корисні роботи».

У липні парламент України проголосував за законопроект про чергове посилення відповідальності за несплату аліментів.

Читайте також: Нові санкції та «дошка ганьби» для злісних неплатників аліментів

Внесені до законодавства зміни встановлюють розміри штрафів: 20% від суми заборгованості, якщо вона перевищила суму необхідних платежів за один рік, 30% – за два роки, 50% – за три роки і більше.

Окремо прописана відповідальність за ухиляння від сплати аліментів на утримання дитини з інвалідністю, рідкісними, тяжкими або онкологічними захворюваннями, або такої, що потребує паліативної допомоги, протягом більш ніж трьох місяців. За це батька чи матір можуть засудити до суспільно корисних робіт – від 120 до 240 годин.

Віце-президент Єврокомісії: на час українських та європейських виборів співпрацю з Україною припиняти не будуть

Брюссель не має наміру призупиняти співпрацю з Києвом на період виборів президента України та Європейського парламенту. Про це віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс сказав кореспонденту Радіо Свобода.

«Співпраця триває і розвивається. Цього тижня я сам буду в Україні, передбачена зустріч з прем’єром і міністром фінансів, де ми більш детально будемо говорити про питання макрофінансової допомоги. Зараз у нас йде вже четверта програма макрофінансової допомоги, один транш в 500 мільйонів євро виплатили в кінці минулого року, і дійсно навесні цього року ми можемо виплатити другий транш в 500 мільйонів євро. Але тут важливо, щоб були виконані умови щодо отримання фінансової допомоги. Це продовження боротьби з корупцією, продовження роботи щодо поліпшення збирання податків, і також реформа служби доходів. Це також реформи в соціальній сфері», – зазначив Домбровскіс.

Він запевнив, що співпраці не завадять ні виборчий процес в Україні та ЄС, ні наступне формування органів влади.

«Я б сказав, що співпрацю не буде призупинено. Співпраця триватиме в рамках нашого Договору про асоціацію. Триватиме політичний діалог, розвиватися економічні зв’язки», – наголосив віце-президент Єврокомісії.

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Вибори до Європейського парламенту відбудуться в 23-26 травня 2019 року.

Убивство Гандзюк: суд розгляне відсторонення Мангера від посади голови Херсонської облради

Шевченківський районний суд Києва розгляне відсторонення Владислава Мангера від посади голови Херсонської обласної ради.

Засідання заплановане на 13:30 5 березня.

15 лютого Шевченківський районний суд Києва обрав Владиславу Мангеру запобіжний захід у вигляді взяття під варту до 3 березня з альтернативою внесення 2 мільйонів 497 тисяч гривень застави. Його підозрюють в організації вбивства активістки Катерини Гандзюк.

Того ж дня після внесення застави Мангер вийшов із СІЗО. 18 лютого Мангер повернувся до роботи головою обласної ради в Херсоні. 

Дія застави є безстроковою, наразі вона залишається в Держказначействі. Водночас від 3 березня Мангер може вільно пересуватися як у межах України, так і за кордон.

Апеляційні скарги на рішення Шевченківського районного суду подали і адвокати Мангера, які просять скасувати запобіжний захід, і прокурори, які наполягають на триманні Мангера під вартою без альтернативи застави.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

США на рік продовжили санкції проти Росії через її дії в Україні

Президент США Дональд Трамп продовжив на рік термін дії санкцій, запроваджених раніше відносно Росії у зв’язку з її діями щодо України. Про йдеться 4 березня в офіційному повідомленні Білого дому, надісланому до Конгресу і опублікованому у Федеральному реєстрі, збірці документів уряду США.

«Дії і політика, про які йдеться в цих указах, продовжують становити неординарну і надзвичайну загрозу інтересам національної безпеки і зовнішньої політики Сполучених Штатів, – ідеться в пояснювальній записці, підписаній президентом. – Тому я продовжую на один рік режим [санкцій] надзвичайного стану, оголошений указом 13660».

Як випливає з оприлюднених документів, ідеться про продовження терміну дії обмежувальних заходів щодо Росії, застосованих нинішньою адміністрацією 20 вересня 2018 року і адміністрацією його попередника Барака Обами 6 березня, 16 березня, 20 березня, 19 грудня 2014 року.

В окремому повідомленні Конгресу, зокрема, сказано: «Дії і політика осіб, що підривають демократичні процеси та інститути в Україні, загрожують її миру, безпеці, стабільності, суверенітету і територіальній цілісності, а також сприяють розкраданню її активів». За словами Трампа, він дійшов висновку, що всі ці санкції «повинні залишатися чинними після 6 березня 2019 року».

Санкції стосуються громадян Росії, в тому числі офіційних осіб, а також посадових осіб уряду колишнього президента України Віктора Януковича. Крім того, ці заходи стосуються бізнесменів із Росії, кількох компаній і керівництва угруповань «ДНР» та «ЛНР».

Садовий подав заяву до ЦВК про відкликання своєї кандидатури з виборів президента

Міський голова Львова Андрій Садовий подав заяву до Центральної виборчої комісії про відкликання своєї кандидатури з виборів президента України, повідомила на своєму сайті партія «Об’єднання «Самопоміч», яка і висувала Садового.

«Хтось може зі мною погодитись, чи не погодитись, але я так думаю. І тому я прийняв для себе непросте, але дуже відповідальне рішення», – прокоментував Садовий.

Політик закликав виборців прийти на дільниці у день голосування.

1 березня мер Львова Андрій Садовий заявив, що відмовляється від наміру балотуватися на виборах президента України і підтримає Анатолія Гриценка.

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року.

Сума видатків на вибори президента збільшилась на понад 6 мільйонів гривень – ЦВК

У Центральній виборчій комісії повідомили, що внесли зміни до кошторису для підготовки і проведення виборів президента України, збільшивши видатки на понад 6 мільйонів 74 тисячі гривень. Згідно з повідомленням на сайті ЦВК, нині кошторис складає понад 282 мільйони гривень.

Крім того, комісія затвердила єдині кошториси видатків окружних виборчих комісій на загальну суму понад 34 мільйони гривень.

4 березня відбулось чергове засідання Центральної виборчої комісії, на якому вирішувались поточні питання підготовки до президентських виборів.

Президентські вибори в Україні відбудуться 31 березня. Центральна виборча комісія зареєструвала 44 кандидатів.

Архієпископ Климент повідомив, що російські силовики звинувачують його в «нецензурній лайці»

Російські силовики звинуватили Архієпископа Кримської єпархії Православної церкви України Климента в тому, що він, перебуваючи на сімферопольському ринку, «нецензурно лаявся». Про це архієпископ Климент повідомив проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Він також сказав, що його перевозять у Київський районний відділ управління «МВС Росії по Криму».

«Випустили мене з Центрального райвідділу. Тепер везуть до Київського райвідділу міста Сімферополя. Звинувачують мене в тому, що я перебував на ринку біля автовокзалу і лаявся нецензурною лайкою», – розповів Крим.Реалії священнослужитель.

На питання про самопочуття він сказав, що почувається «нормально».

Читайте також: У ПЦУ розповіли подробиці обшуку архієпископа Климента в анексованому Криму​

Згодом російський адвокат Микола Полозов, який разом із кримським адвокатом Емілем Курбедіновим був у відділу поліції, куди доставили архієпископа, повідомив, що його звинувачують у дрібному хуліганстві.

«Зазвичай, коли людину треба затримати, так і робиться: складається вигаданий рапорт про те, що таке (лайка в публічному місці) було, і потім суд і поліція роблять вигляд, що так і було насправді», – розповів Полозов у коментарі Крим.Реалії.

Раніше стало відомо, що архієпископа Климента затримали на автовокзалі в Сімферополі нібито за підозрою в тому, що в його сумці були речі, «вкрадені з церкви».

Раніше Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова припустила, що справжньою причиною затримання священнослужителя стали його плани відвідати в російському слідчому ізоляторі українського політв’язня Павла Гриба.

​Як написала Денісова у Facebook, Климент повідомив їй, що російські силовики «вивели його з автобуса, пояснивши, що у його сумках є речі, нібито вкрадені ним із церкви».

Читайте також: МЗС називає «наступом на українське православ’я» затримання архієпископа ПЦУ в Криму

Архієпископа Климента затримали 3 березня на Центральному автовокзалі в Сімферополі. За даними прес-служби ПЦУ, Климент, який є головою Православної місії допомоги жертвам порушення прав людини і особам, позбавленим волі, планував відвідати судовий розгляд справи заарештованого в Росії громадянина України Павла Гриба в Ростові-на-Дону.

Російські силовики затримання не коментували і про причини затримання не повідомляли.

 

 

 

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ:

Кримські єпархії УПЦ (МП) продовжують співпрацю з російським окупаційним режимом

УПЦ (МП) у Криму благословляє окупантів на захист Росії і освячує їхню зброю

На службі Сталіна і Путіна. У Росії до війни проти України на церковному фронті долучились і деякі ліберали

Синод Православної церкви України ухвалив низку рішень на своєму першому засіданні

Епіфаній про Путіна, Порошенка, вибори, прокльони і хустки

У ПЦУ розповіли подробиці обшуку архієпископа Климента в анексованому Криму

Після затримання в анексованому Криму російськими силовиками архієпископа Кримської єпархії Православної церкви України (ПЦУ) Климента поліцейським нібито подзвонив «прихожанин» храму святих Володимира й Ольги і повідомив про «викрадення церковних речей», повідомляє прес-служба ПЦУ.

Дзвінок надійшов після того, як російські силовики обшукали речі архієпископа Климента, який є настоятелем храму святих Володимира й Ольги у Сімферополі.

«Об 11:50 (тобто після обшуку) нібито до поліції «зателефонував парафіянин» храму святих Володимира і Ольги (де архієпископ є настоятелем, єдиний український православний храм у Сімферополі), з «повідомленням про викрадення церковних речей», причому опис речей співпадає з тими, які поліцейські бачили у владики Клімента під час обшуку», – йдеться в повідомленні.

 

Станом на 14:40 3 березня архієпископ Климент продовжував перебувати в сімферопольському центральному управлінні «МВС Росії  по Криму».

Раніше Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова припустила, що справжньою причиною затримання священнослужителя стали його плани відвідати в російському слідчому ізоляторі українського політв’язня Павла Гриба.

​Як написала Денісова у Facebook, Климент повідомив їй, що російські силовики «вивели його з автобуса, пояснивши, що у його сумках є речі, нібито вкрадені ним із церкви».

Читайте також: МЗС називає «наступом на українське православ’я» затримання архієпископа ПЦУ в Криму

Архієпископа Климента затримали 3 березня на Центральному автовокзалі в Сімферополі. За даними прес-служби ПЦУ, Климент, який є головою Православної місії допомоги жертвам порушення прав людини і особам, позбавленим волі, планував відвідати судовий розгляд справи заарештованого в Росії громадянина України Павла Гриба в Ростові-на-Дону.

Російські силовики затримання не коментували і про причини затримання не повідомляли.

​За словами адвоката Еміля Курбедінова, він перебуває у відділенні поліції в Сімферополі разом із архієпископом Климентом, де він дає пояснення.

 

 

 

НА ЦЮ Ж ТЕМУ: 

ПЦУ підтверджує затримання архієпископа Климента в Сімферополі

Денісова назвала причину затримання в Криму архієпископа ПЦУ

Кримські єпархії УПЦ (МП) продовжують співпрацю з російським окупаційним режимом

УПЦ (МП) у Криму благословляє окупантів на захист Росії і освячує їхню зброю

На службі Сталіна і Путіна. У Росії до війни проти України на церковному фронті долучились і деякі ліберали

Переговори про вільну торгівлю з Україною перебувають на завершальному етапі – МЗС Туреччини

Переговори про зону вільної торгівлі з Україною перебувають на завершальному етапі, заявив голова Міністерства закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу, передає агентство «Анадолу».

«З Україною, зокрема, переговори перебувають на останньому етапі. Угода про вільну торгівлю з Україною, можливо, буде підписана найближчим часом», – сказав Чавушоглу.

Україна планувала підписати договір про вільну торгівлю із Туреччиною ще до кінця 2018 – після майже восьми років переговорів. Українські учасники процесу кажуть, що причина в захисті власних ринків збуту. Турецька сторона натякає, що не на всіх рівнях влади цей договір взагалі хочуть підписувати. Втім у Міністерстві економічного розвитку України стверджують, що конфліктні питання узгодили на 80-90%.

Український консул відвідав у російських колоніях засуджених в Криму у «справі диверсантів»

Виконувач обов’язків генерального консула України в російському Ростові-на-Дону Тарас Малишевський відвідав фігурантів «справи українських диверсантів» Володимира Присича і Геннадія Лимешка в російських колоніях.

Як розповів проекту Радіо Свобода Крим.Реалії в.о. генконсула, Лимешко відмовляється працювати в колонії «на Росію».

«Перебувати українцеві в оточенні, яке отруєне російським телевізором, буває нелегко. Однак, з цим у Геннадія все в порядку, спокійний і впевнений, з глибокою вірою в душі й підтримкою братів-одновірців (Геннадій Лимешко прийняв іслам – ред.). Нормально поговорили годину, про умови перебування і відносини з іншими ув’язненими. Працювати на Росію намірів немає, та й роботи, як такої, немає. Захворів на грип», – сказав консул.

За словами Малишевського, інший засуджений українець Володимир Присич відновлюється після важкого грипу.

«У Володимира Присича все більш-менш, він вже переніс важкий грип, погода навесні в цьому краї сприяє одужанню. Гроші поклали на свій рахунок – в магазині на території колонії все основне є. Дякував за новорічні привітання. Прийшла купа листів з Північної Америки, Білорусі, Європи. У присутності керівництва колонії розмова йшла про стан здоров’я і щоденні справи за ґратами. Відносини у нього з «начальством» нормальні. Домовилися, що ще звернеться до лікаря з питань, де потрібна не тільки порада, а й медичний супровід. Має проблеми з тиском», – розповів він.

12 серпня 2017 року ФСБ Росії повідомила про затримання в анексованому Криму чоловіка, якого вони назвали «агентом СБУ» і звинуватили в підготовці диверсій на півострові.

Пізніше російські спецслужби оприлюднили відео затримання й допиту чоловіка. На камеру він назвав себе Геннадієм Лимешком 1992 року народження і зізнався в тому, що нібито готував диверсії на території анексованого Криму.

У Міноборони України повідомили, що затриманий в анексованому Криму й оголошений ФСБ Росії «агентом СБУ» громадянин України Геннадій Лимешко служив у Збройних силах України за контрактом та був звільнений у травні 2017 року через службову невідповідність. У СБУ назвали «черговою провокацією» повідомлення ФСБ Росії про затримання українського «агента».

Про те, що Володимир Присич – четвертий фігурант «справи українських диверсантів», повідомляла Кримська правозахисна група в листопаді 2016 року. Але тоді його доля була точно не відома адвокатам. 2017 року в анексованому Криму Володимира Присича засудили до трьох років позбавлення волі. Однак вирок йому винесли за іншою статтею –  зберігання наркотиків.

ФСБ Росії 10 серпня повідомила, що в ніч на 7 серпня в Криму затримали групу «українських диверсантів», які нібито готували теракти на півострові. Цьому передувало триденне блокування російськими прикордонниками підконтрольних їм кримських пунктів в’їзду і виїзду на адміністративному кордоні з окупованим півостровом.

Влада України заперечує звинувачення Москви й назвала їх «провокацією» російських спецслужб.

Полторак підписав наказ про підвищення доплат військовим у зоні ООС

Міністр оборони України Степан Полторак повідомив, що підписав наказ про підвищення доплат військовослужбовцям Збройних України, які перебувають у районі проведення Операції об’єднаних сил.

«Виплати будуть відбуватися з 1 квітня 2019 року. Військовослужбовці, які знаходяться на першій лінії зіткнення, будуть отримувати доплату +2000 гривень, і загальна сума буде складати 12000; на другій лінії зіткнення +1000 тисячу гривень і загальна сума буде дорівнювати 5500,» – повідомив Полторак на сторінці у Facebook.

За його словами, також буде підвищено грошове забезпечення військовослужбовцям Військово-морських  сил, які виконують бойові завдання та перебувають в акваторії Азовського моря.

«Вони отримуватимуть доплату 5500 гривень, а під час виходу на бойові чергування – 12 тисяч гривень», – уточнив міністр оборони.

Напередодні на одному з опорних пунктів українських десантників на Донбасі президент Петро Порошенко повідомив про підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, які перебувають на передовій. Він заявив, що мінімальна доплата має складати 12000 гривень для кожного військовослужбовця на першій лінії.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

З початку доби бойовики тричі відкривали вогонь на Донбасі, 1 військовий поранений – ООС

Від початку доби і до 12:00 2 березня на лінії зіткнення на Донбасі підтримувані Росією бойовики здійснили 3 прицільних обстріли позицій Збройних сил України, один український військовий поранений, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил.

«З 01:00 ночі окупанти вели вогонь з автоматичних станкових гранатометів по наших позиціях поблизу населеного пункту Верхньоторецьке. Також АГС ворог застосував близько 10:30 в районі Травневого. А з 11:10 протягом 20 хвилин наші захисники Водяного зафіксували розриви 4 ворожих мін калібру 120 міліметри», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, стан пораненого військового задовільний.

Раніше у штабі ООС заявили про 4 обстріли з боку бойовиків за минулу добу і одного пораненого бійця ЗСУ.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в 15 обстрілах захоплених бойовиками територій Донеччини минулої доби. В угрупованні «ЛНР» – у чотирьох.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергове «безстрокове і стале» припинення вогню, починаючи з півночі 29 грудня 2018 року, цього разу з нагоди новорічних і різдвяних свят. Воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді, як і всі попередні перемир’я, порушується постійно.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

Нацполіція відкрила провадження після розслідування «Схем» про сумнівні внески партії Тимошенко

​Головне слідче управління Національної поліції 1 березня розпочало досудове розслідування на основі розслідування журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Каса» Тимошенко», в якому йшлося про ймовірні маніпуляції із грошовими внесками на користь партії «Батьківщина» – зокрема, були виявлено, що чатсина громадян, які начебто за звітом перераховували гроші, насправді нічого про це не знали.

​Відповідні дані внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 1 березняза ч. 4 статті 159-1, тобто порушення порядку фінансування політичної партії та передвиборної агітації, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Про це Радіо Свобода повідомили у Національній поліції.

«Провадження було відкрите за результатами виходу в засобах масової інформації матеріалу, який можуть свідчити про порушення порядку фінансування політичної партії чи передвиборчої агітації. Зокрема, йдеться про матеріал, продемонстрований в програмі журналістських розслідувань «Схеми», Радіо Свобода», – повідомив речник Національної поліції Ярослав Тракало.

«Також ми очікуємо від авторів матеріалу відповідального ставлення до своїх процесуальних обов‘язків в рамках розслідування кримінального провадження. А саме – що вони будуть співпрацювати зі слідством і нададуть необхідні слідству матеріали і свідченням», – додав він.

Раніше «Схеми» виявили, що частина громадян, які фігурують у звітах партії «Батьківщина» як її спонсори, спростовують, що коли-небудь робили внески на користь партії Юлії Тимошенко, і заявляють, що їхні дані, ймовірно, були використані без їхнього відома.

Загалом, відповідно до фінансового звіту «Батьківщини», у 2018 році на рахунки партії надійшло 157,7 мільйона гривень благодійних внесків. Майже всі вони – а це 144,6 мільйона – від фізичних осіб. Причому якщо з січня по травень партія не отримала жодного внеску, то починаючи з 22 травня синхронно сотні людей зробили свої пожертви.

Та частина з них, як виявили ​«Схеми», не сплачували внесків на користь партії Тимошенко і дізналися про це від журналістів.

Це може свідчити про маніпуляції із передвиборним фондом, коли через нібито пожертви громадян легалізуються гроші сумнівного походження, яке політики воліють не розкривати, – йдеться у розслідуванні журналістів.​

Сама лідерка «Батьківщини» на запитання «Схем» щодо ймовірних маніпуляцій з внесками заявила, що всі доходи і видатки публічні: «Нацагентство з питань запобігань корупції може розслідувати ці справи. Ми відкриті. Все абсолютно робиться публічно. Всі доходи, всі видатки абсолютно публічні. Ми – опозиція, в нас немає силових структур», – зазначила Тимошенко.

 

Росія не визнає рішення суду в Гаазі за позовом «Нафтогазу» щодо активів у Криму

Росія не визнає рішення Третейського суду в Гаазі про визнання провини Росії в питанні втрати Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» своїх активів в анексованому Криму.

«Російська Федерація у відповідному розгляді не брала участі і не визнає часткове рішення в зв’язку з відсутністю у арбітражу юрисдикції на розгляд позову НАК «Нафтогаз» та інших до Російської Федерації», – повідомляють російські інформагенції з посиланням на прес-службу міністерства юстиції Росії.

Постійна палата третейського суду в Гаазі визнала, що Росія порушила угоду про захист інвестицій, експропріювавши активи «Нафтогазу України» і його дочірніх підприємств в анексованому Криму, заявили 1 березня в «Нафтогазі».

«Це дуже важлива перемога, яка дозволить притягти агресора до відповідальності через вкрадені активи. Вартість захоплення Криму для Росії буде постійно зростати завдяки діям міжнародної спільноти і України. Рішення трибуналу – важливий крок у цьому напрямі», – цитує прес-служба «Нафтогазу» голову правління компанії Андрія Коболєва.

За його словами, вартість втрачених від анексії Криму активів компанія оцінює в майже п’ять мільярдів доларів.

Як йдеться в повідомленні «Нафтогазу», Арбітражний трибунал дійшов висновку, що дії Росії були незаконними і порушили двосторонню угоду між Україною й Росією про взаємний захист інвестицій, за якою Москва має поважати і захищати українські активи, включно з тими, що перебувають у Криму.

«Нафтогаз України» 20 вересня 2017 року повідомив, що подав до Міжнародного трибуналу при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі (Нідерланди) позов проти Росії з вимогою відшкодувати 5 мільярдів доларів збитків, яких компанія зазнала в результаті захоплення Росією активів «Нафтогазу» в анексованому Криму.

28 лютого 2018 року компанія НАК «Нафтогаз України» повідомила про перемогу в Стокгольмському арбітражі над російським газовим монополістом, компанією «Газпром» в суперечці про компенсацію на суму 4,63 мільярда доларів за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту. У російській компанії заявили, що не згодні з рішенням.

Наступне засідання суду у справі Мангера відбудеться 4 березня

Розгляд апеляційних скарг прокуратури та сторони захисту щодо запобіжного заходу голові Херсонської облради Владиславу Мангеру, підозрюваному в організації вбивства херсонської активістки і чиновниці Катерини Гандзюк, відклали до 4 березня. Таке рішення 1 березня ухвалив Київський апеляційний суд.

Раніше сьогодні суд відмовив адвокатам підозрюваного у відводі прокурорів Вікторії Калити і Дмитра Бояна.

15 лютого Шевченківський районний суд Києва обрав Владиславу Мангеру запобіжний захід у вигляді взяття під варту до 3 березня з альтернативою внесення 2 мільйонів 497 тисяч гривень застави. Того ж дня після внесення застави Мангер вийшов із СІЗО. 18 лютого Мангер повернувся до роботи головою обласної ради в Херсоні.

Апеляційні скарги на рішення Шевченківського районного суду подали і адвокати Мангера, які просять скасувати запобіжний захід, і прокурори, які наполягають на триманні Мангера під вартою без альтернативи застави.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.