У прес-центрі штабу АТО у неділю повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі 20 разів упродовж минулої доби відкривали вогонь в бік позицій ЗСУ, в результаті чого троє українських військових постраждали.

«Українські військові 12 разів вогнем у відповідь примушували противника до дотримання мирних домовленостей. Унаслідок бойових дій один наш боєць був поранений, ще двоє отримали бойові травми», – йдеться в повідомленні прес-центру на сторінці у Facebook.

За даними українських військових, основна активність бойовиків зберігалась на донецькому напрямку  – біля Авдіївки, шахти Бутівка, Невельського та Майорська. Під вогонь бойовиків напередодні також потрапили позиції ЗСУ поблизу Лебединського, Водяного та Широкина.

В угрупованні «ДНР» заявили, що Збройні сили України за добу випустили по контрольованій сепаратистами території сотні мін та снарядів. В угрупованні «ЛНР» звинуватили українських військових у 9 обстрілах територій, захоплених луганськими бойовиками.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

 
…

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 30 вересня в румунському Клужі заявив, що «майбутнє пишуть угорською мовою». Він додав, що національна місія Угорщини – знайти і зберегти всі закордонні угорські громади, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Наше завдання – домогтися, щоб вони процвітали на землі, де народилися; могли навчатисяугорською мовою і могли жити як угорці», – наголосив Орбан.

Думки Орбана конкретизували його однопартійці. Вони вважають, що за потреби уряд Угорщини зможе забезпечити навчання угорською на Закарпатті через приватні школи та приватні університети. Про це заявив у Будапешті Ґерґей Ґуляш, керівник проурядової фракції ФІДЕС на презентації книжки «Національна політика: в лещатах. Аспект – без кордонів».

Політик владної коаліції позитивно оцінює той факт, що як уряд Угорщини, так і опозиція виступають єдиним фронтом у питаннях національної політики.

Депутат Європарламенту від ФІДЕС Дьєрдь Шепфлін, виступаючи на презентації, висловив занепокоєння тим фактом, що оскільки Україна не є членом ЄС і навряд чи набуде членства найближчим часом, новий закон України «Про освіту» не можна розглядати як питання компетенції Європейського союзу.

Український закон «Про освіту» набув чинності 28 вересня. 25 вересня його підписав президент України Петро Порошенко, при цьому закликавши Міністерство закордонних справ і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам. У Києві також висловлювали думку, що висновок Венеційської комісії Ради Європи про цей закон буде на користь України.

Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні (зокрема, її критикував голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль), і за кордоном. В МЗС Угорщини вже обіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через закон про освіту; в Києві такі заяви Будапешта назвали істеричними. Крім того, з критикою закону виступали Румунія, Болгарія, Греція, Польща і Росія, а також президент Молдови.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. Гриневич також заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

На мітингу, який 30 вересня пройшов біля пам’ятника Дюку де Рішельє в Одесі, колишній очільник Одеської області та екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі висловив бажання «змінити владу в Україні». «Треба поміняти владу в Києві. Саме вони заважали мені змінити Одесу на краще. Потім повернусь до вас», – сказав він одеситам.

Як передає кореспондент Радіо Свобода, також він закликав присутніх, яких зібралося кількасот, їхати до Києва 17 жовтня, щоб «перемогти зло». Раніше на своїй сторінці у Facebook він писав про вимоги, які планує висунути в цей день разом із громадськими активістами і деякими політиками. Зокрема, йдеться про створення антикорупційних судів, скасування депутатської недоторканності, ухвалення нового виборчого закону.

30 вересня Міхеїл Саакашвілі приїхав в Одесу вперше після відставки з посади голови обласної державної адміністрації в листопаді минулого року. Опоненти екс-очільника Одеського регіону спробували завадити мітингу і гучно увімкнули музику на Приморському бульварі. Дехто з них вдягнув маски із зображенням Саакашвілі. Між прихильниками Саакашвілі та його противниками сталися суперечки й сутички. Кордоном між ними забезпечували правоохоронці. За даними, які повідомив Радіо Свобода радник ГУНП України в Одеській області Руслан Форостян, загалом на Приморському бульварі перебували близько сотні поліцейських, в тому числі спецпризначенців.

Після мітингу колишній очільник Одеського регіону разом з численною групою підтримки пройшов понад кілометр центральними вулицями міста, в тому числі Дерибасівською.
…

Засуджений у Росії український режисер, кримчанин Олег Сенцов написав листа московській правозахисниці Зої Свєтовій, у якому повідомив, що його етапують в колонію Ямало-Ненецького автономного округу на півночі Росії. Повний текст листа, датованого 17 вересня, Светова опублікувала на сайті організації «Відкрита Росія» 30 вересня.

«У мене все нормально. Їду. Вивезли різко з Якутії і везуть в Ямало-Ненецький автономний округ. А там тільки одне місце для відбування покарання – це легендарні Харпи», – йдеться в тексті.

У листі Сенцов припустив, що його перевозять через активну підтримку з боку активістів і політиків.

«Клімкін (міністр закордонних справ України – ред.) намагався до мене додзвонитися на мій день народження в липні, і приїжджали «Пуссі Райот» з Альохіною до Якутська мене підтримати. Це чудово! Але замість дзвінка мені дали чергове ШІЗО (штрафний ізолятор, місце ще більш суворого тримання в межах в’язниці – ред.), а потім взагалі вивезли в більш жорстке місце – Харп. Наказ про це Федеральна служба виконання покарань Росії підписала наприкінці липня. Це зовсім не означає, що не треба нічого робити… Просто знайте, що у місцевих правозастосувальників своя логіка в голові, і реагують вони часто ось так», – пише український в’язень.

9 вересня стало відомо, що Олега Сенцова етапували з колонії в Якутську до СІЗО-1 Іркутська. Пізніше з’явилися повідомлення, що Сенцова етапували з Іркутська до Челябінська. Однак у Челябінському слідчому ізоляторі спростували інформацію про етапування туди Сенцова.

Олег Сенцов разом з Олександром Кольченком були затримані представниками російських спецслужб в Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка до списку політв’язнів.
…

Французький актор, виконавець головної ролі в усіх частинах фільму «Таксі» Самі Насері 30 вересня прилетів до анексованого Криму. Про це пишуть Крим.Реалії за посиланням на кореспондента «РИА Новости», який зустрічав актора в аеропорту. Насері приїхав на півострів для участі в «Форумі миру», який проводить у Ялті Всесвітній благодійний альянс «Миротворець». До окупованого Криму Насері прилетів разом зі співаком із Франції Мурадом Бураві рейсом із Москви.

«Ми, я й Самі, захотіли (приїхати – ред.) до вас до Криму, не боїмося санкцій, любимо вашу країну – Росію. Тому ми сьогодні тут», – сказав журналістам Бураві.

Іноземні артисти, приїжджаючи з гастролями до анексованого Росією Криму через закриті Україною пункти пропуску, порушують українське законодавство. Низка артистів, які виступили на анексованій території або висловилися на підтримку російської анексії Криму, втратили можливість виступати на материковій Україні.

В українському МЗС раніше оприлюднили звернення, в якому застерегли іноземних громадян і осіб без громадянства від незаконних поїздок до Криму.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
…

США повідомили про посилення санкцій із 28 листопада проти енергетичного і банківського секторів економіки Росії, що були накладені через її агресію проти України
…

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов заявив, що США зацікавленні в аналізі і вивченні безпосереднього досвіду протистояння гібридній агресії, який має Україна.

За повідомленням РНБО, спеціальний помічник президента США з питань кібербезпеки Джош Стайнман під час зустрічі з українським посадовцем у Києві також додав, що президент США Дональд Трамп вважає кібербезпеку надзвичайно важливою і цінує нинішній рівень співпраці між США і Україною.

Під час зустрічі сторони обговорили питання українсько-американської співпраці у сфері кібербезпеки. Турчинов наголосив, що Росія вже четвертий рік веде проти України гібридну війну, одним із елементів якої є кіберагресія.

«Україна витримала декілька потужних кібератак, які заподіяли достатньо великої шкоди. Збитки, яких завдано нашій державі, оцінюються в десятки мільйонів доларів, – сказав Турчинов. – Для забезпечення системної протидії кіберзагрозі РНБО України ухвалила Стратегію кібербезпеки. З метою координації структур, які відповідають за різні аспекти цієї проблематики, створено Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО».

Окрім того, за його словами, розгортається національна телекомунікаційна мережа та створюється захисний ІТ-контур, який має захистити державні інформаційні ресурси і об’єкти критичної інфраструктури.

«Також співрозмовники обговорили заходи, яких вжила Україна до захисту свого кіберпростору, зокрема, заборону деяких програмних продуктів, соціальних мереж та інформаційних ресурсів Росії», – мовиться в повідомленні РНБО.

Різнопланова агресія Росії проти України, що не обмежується військовим планом і йде також у сфері інформаційної, кібернетичної війни тощо, отримала назву гібридної. Після її початку навесні 2014 року інші країни стали вживати заходів для протистояння такому різновидові агресії і, зокрема, цікавляться вимушеним досвідом України в цьому.
…

У слідчому ізоляторі № 3 російського міста Челябінська повідомили, що ув’язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова туди не привозили, повідомив російський незалежний правозахисний медіа-проект «ОВД-Інфо» з посиланням на російську правозахисницю Тетяну Щур.

Правозахисниця висловила припущення, що російська влада приховує місце перебування Сенцова, щоб «до нього не дісталися правозахисники».

Раніше повідомляли, що Сенцова етапували до Челябінська, а звідти далі в невідомому напрямку. Челябінський СІЗО № 3 є так званим «пересильним»: у ньому мають офіційно тримати людей, яких етапують до інших регіонів Росії.

9 вересня російським правозахисникам стало відомо, що Сенцова перевезли з колонії в Якутську, де він відбував призначене російським судом покарання, до слідчого ізолятора в Іркутську; 11 вересня повідомляли, що його етапують із Іркутська, але інформації про те, куди саме, не було.

Так само не відома причина переведення.

У серпні 2015 року суд у Росії оголосив вироки громадянам України, режисерові, кримчанину Олегові Сенцову, а також активістові з окупованого Криму Олександрові Кольченку, затриманим на півострові, в так званій «справі кримських терористів»: 20 і 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Їх оголосили винними в підготовці до терористичних актів, у незаконному обігу вибухових речовин і в підпалі дверей офісу російської провладної партії «Єдина Росія» в окупованому Росією Криму.

Сенцов, як і Кольченко, відкидає будь-яку свою провину, вони називають своє переслідування політично мотивованим. Низка правозахисних організацій визнала їх політичними в’язнями. Росія вже двічі відмовилася видавати їх Україні. Президент Росії Володимир Путін, зокрема, у грудні 2016 року заявляв, що для звільнення Олега Сенцова «мають визріти умови».

Також у тій самій справі проходили і були засуджені в Росії кримчани Геннадій Афанасьєв, звільнений пізніше, та Олексій Чирній.

За даними правозахисної ініціативи #LetMyPeopleGo, в Росії і в окупованому нею Криму з політичних мотивів утримують нині 49 українських громадян.
…

Андрушівський районний суд Житомирської області 28 вересня визнав киянина Дмитра Васильця і жителя Бердичева Євгена Тимоніна винними в сприянні терористичній організації і засудив їх до дев’яти років позбавлення волі. За частиною 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України підсудним загрожувало від восьми до 15 років за ґратами.

Василець і Тімонін з листопада 2015 року перебували в СІЗО. Їх затримала СБУ в Києві. За даними спецслужби, вони тривалий час перебували на контрольованій угрупованням «ДНР» території, де надавали консультації та практичну допомогу представникам телеканалу «Новороссия ТВ».

«Зокрема, вони сприяли налаштуванню прямого ефіру, трансляції новин і відеоматеріалів, допомогли організувати взаємодію між підрозділами каналу, проводили навчання осіб, які займалися монтажем матеріалів, і особисто програмували необхідне для цього обладнання і програмне забезпечення. Крім того, вони зареєстрували і налаштували трансляцію каналу «Новоросія ТВ» на популярних відеохостингах», – повідомляла спецслужба.

Прес-секретар Служби безпеки України Олена Гітлянська в листопаді 2015 року повідомила, що співробітники СБУ в Києві провели обшуки у приміщеннях, звідки здійснювалась технічна підтримка одного з телеканалів сепаратистів.
…

Фальстарт президентських амбіцій; «Мільйони квадратних метрів замороженого житла»; Як бібліотекам вписатися в сучасний простір?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: політолог Олесь Доній і політичний оглядач Ігор Чаленко; економіст Ігор Гарбарук і народний депутат (позафракційний), голова парламентського підкомітету з питань будівництва Олександр Марченко; директор  бібліотеки імені Сухомлинського Лариса Березівська, завідувач кафедри бібліотекарів педуніверситету імені Гринченка Олена Воскобойнікова-Гузєва і бібліотекар Наталя Алексевич.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив у твітері, що викликав на консультації посла України в Угорщині Любов Непоп у зв’язку з реакцією угорської сторони на новий закон України «Про освіту».

Такий крок, як виклик посла на консультації, вважають одним із різновидів дипломатичного демаршу, щоб засвідчити невдоволення діями іншої держави.

При цьому Клімкін додав: «Позиція України щодо відносин з Угорщиною незмінна – ми готові до конструктивного обговорення всіх питань».

Він також заявив, що розраховує на результативний свій візит до Будапешта, не уточнивши, коли має відбутися цей візит.

До Угорщини, що стала найрізкішим критиком нового закону, а саме його статті про мову освіти, державну українську, також запланувала візит на жовтень міністр освіти України Лілія Гриневич, щоб пояснити суть цього закону.

Вона вже також зустрічалася з цією метою з колегою з Румунії, де теж критикували закон.

Раніше в четвер закон «Про освіту» набув чинності після офіційної публікації 27 вересня. 25 вересня його підписав президент України Петро Порошенко, при цьому закликавши МЗС і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам.

Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні, і за кордоном. В МЗС Угорщини вже обіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через закон про освіту, в Києві такі заяви Будапешта назвали істеричними. Із критикою закону також виступали Румунія, Болгарія, Греція, Польща і Росія, а також президент Молдови.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. Гриневич також заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

Начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко відкидає звинувачення у бездіяльності і високо оцінює дії силових структур у подоланні ситуації з вибухами боєприпасів на військових складах у Калинівці на Вінниччині.

«Щодо емоційного фону та нагнітання істерики. Ворог нагадав, що йде війна. Головним об’єктом його атаки є Збройні сили як основна опора національної безпеки України. Відразу з’явилися ті, які прагнуть розхитати боєготовність та цілісність Збройних сил. Їх завдання співпадає з ворожим: переконати суспільство в тому, що командування ЗС нездатне адекватно реагувати на загрози; посіяти сумнів в спроможності ЗСУ захистити свій народ; збити довіру до армії. І на цьому фоні реалізувати свої політичні амбіції», – написав Муженко у Facebook 28 вересня.

Водночас він наголосив, що звинуватити його чи його підлеглих у бездіяльності не вдасться. «Призначити крайніх не вийде. Для управління Збройними силами вибудована чітка вертикаль з верховним головнокомандувачем на чолі», – додав Муженко.

Раніше секретар Ради національної безпеки й оборони України Олександр Турчинов заявив, що відповідальність за пожежу на складах боєприпасів у Калинівці лежить на всій вертикалі керівництва оборони країни, починаючи від начальника Генерального штабу. «Ми продемонстрували, що не спроможні захистити наші стратегічні арсенали. Й тому виникає питання якості захисту нашої країни. Й доки в нас не відповідатимуть найвищі посадові особи, які не виконують якісно своїх функцій, ми постійно рахуватимемо наші втрати й наші збитки», – пояснив секретар РНБО.

За даними міністра оборони Степана Полторака, на арсеналі в Калинівці Вінницької області зберігалося 83 тисячі тонн боєприпасів, з яких 68 тисяч тонн були придатні до використання, решту складали компоненти до боєприпасів і брухт. Ввечері 26 вересня на там почалися неконтрольовані вибухи снарядів. Військова прокуратура Центрального регіону України розслідує справу за статтею про «диверсію».

За даними рятувальників, із Калинівки й прилеглих сіл евакуювали понад 30 тисяч людей, травмовані дві людини, яких шпиталізували до медичних закладів.

28 вересня у Вінницькій облдержадміністрації заявили, що ситуація на військових складах поблизу Калинівки нормалізувалася, відбуваються поодинокі вибухи, які не становлять загрози для місцевого населення.
…

Військовий прокурор Харківського гарнізону Роман Грищенко отримав у вересні заробітну плату в розмірі 112 тисяч гривень. Така інформація міститься у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Роман Грищенко є полковником юстиції, а до призначення на Харківщині він працював військовим прокурором Київського гарнізону. В органах військової прокуратури працює понад 10 років.

Згідно зі щорічною декларацією Романа Грищенка, він володіє квартирою і земельною ділянкою у Миколаєві, а також автомобілем Volkswagen Touareg (2003 року випуску), що придбаний в 2016 році за 139 тисяч гривень. Окрім цього, минулого року Грищенко отримав 221 тисячу гривень заробітної плати і дохід від відчуження майна розміром майже півмільйона гривень.

 
…

Прокуратура Одеської області 28 вересня оскаржила виправдувальний вирок 19 обвинуваченим у масових заворушеннях 2 травня 2014 року в Одесі.

Як йдеться в повідомленні на сайті відомства, прокуратура в апеляційній скарзі просить суд скасувати цей вирок і призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції.

«На переконання прокуратури, вказаний вирок не ґрунтується на законі й підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам щодо причетності обвинувачених до інкримінованих злочинів та допущеними судом істотними порушеннями кримінальних процесуальних норм. Зокрема, судом належним чином не досліджено докази, надані прокурором у засіданні», – заявили в прокуратурі.

18 вересня суд у Чорноморську Одеської області визнав невинуватими 19 обвинувачених у справі про події 2 травня 2014 року (у частині подій на Грецькій площі) за статтею про «масові заворушення». Суд аргументував це рішення, зокрема, процесуальними порушеннями, допущеними під час досудового розслідування.

Фігурантами справи були 19 проросійських активістів, п’ятеро з яких перебували у СІЗО, це – Сергій Долженков, Сергій Корчинський, Владислав Романюк та громадяни Росії Євген Мефьодов і Максим Сакаулов. Цей епізод стосується сутичок українських і проросійських активістів зі стріляниною, що сталися на Грецькій площі Одеси 2 травня 2014 року і призвели до загибелі шістьох людей.

Після цього двом із цих фігурантів, Євгену Мефьодову і Сергію Долженкову, рішенням іншої інстанції – Київського районного суду Одеси – було обрано запобіжний захід у вигляді арешту на 60 діб. Таке рішення суд ухвалив після того, як чоловікам оголосили нову підозру – посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.

Чорноморський суд розглядав «справу 2 травня» з червня 2017 року. Починаючи з осені 2014 року, справу слухали в трьох одеських районних судах. Проте через різні причини, зокрема, відводи, відпустки, лікарняні і процедурні особливості, в Одесі не залишилося суддів, які б могли розглядати «справу 2 травня».

Загалом 2 травня 2014 року під час сутичок у центрі Одеси загинуло 48 людей, також близько 200 були поранені.

 
…

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International назвала вирок Ільмі Умерову новим наступом російської влади на фундаментальні права людини і свободи в анексованому Криму.

У заяві правозахисників наголошується, що судовий процес над кримськотатарським активістом і винесений вирок стали черговим свідченням переслідувань критиків російської влади ц Криму. Директор Amnesty International в Україні Оксана Покальчук назвала це прямим порушенням свободи слова.

​Підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд 27 вересня виніс вирок у справі одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умерова. Умерову призначено покарання – два роки колонії-поселення. Також Ільмі Умерову заборонено два роки займатися публічною діяльністю й виступати у ЗМІ.

Адвокат Микола Полозов вважає, що російська пенітенціарна система не зможе забезпечити належний медичний догляд Ільмі Умерову, у якого хвороба Паркінсона, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця.

Колонія-поселення – різновид пенітенціарних установ у сусідній Росії, в яких відбувають покарання засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, а також особи, які вперше вчинили злочини невеликої або середньої тяжкості. Такі установи, в основному, розташовані в лісових північних та східних регіонах Росії.

2016 року слідчі ФСБ Росії порушили проти Ільмі Умерова кримінальну справу. Його звинувачують за статтею 280.1 Кримінального кодексу Росії (публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії – ред.).

Переслідування відомого учасника національно-визвольного руху кримських татар, заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова викликало сильний громадський і міжнародний резонанс.

Ільмі Умеров вважає порушену проти нього кримінальну справу політично мотивованою.
…

Антимонопольний комітет України заявляє, що не блокує проведення процедур на закупівлю препаратів для перитонеального діалізу. Про це Радіо Свобода повідомили з АМКУ у відповідь на інформаційний запит щодо проблем з проведенням торгів на закупівлю препаратів для перитонеального діалізу в Дніпропетровської області.

Як йдеться у відповіді з АМКУ, у разі прийняття до розгляду скарги про порушення законодавства у сфері публічних закупівель початок електронного аукціону «автоматично призупиняє» електронна система закупівель. Як зауважили в АМКУ, в такому разі «договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі» не оприлюднюються.

Як поінформували в АМКУ, з початку 2017 року на Дніпропетровщині до АМКУ надійшло 14 скарг щодо оскарження проведення процедур на закупівлю ліків для діалізу. Зокрема, на розгляд адміністративної колегії АМКУ надійшли дві скарги ТОВ «Лінк-Медитал» від 8 вересня щодо порушення «порядку проведення процедури закупівлі».

«Відповідно до закону, у разі прийняття скарги до розгляду електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі. Враховуючи вищенаведене, Антимонопольний комітет України, як орган оскарження, блокування проведення процедур закупівель не здійснює», – йдеться документі.

Раніше у вересні дніпряни – пацієнти з важкими нирковими захворюваннями, які потребують щоденного діалізу, повідомили, що подають позов до суду на Антимонопольний комітет України через затягування торгів на закупівлю необхідних для них препаратів. За їхніми словами, щоразу, коли профільний департамент облдержадміністрації має намір провести тендер на закупівлю розчину для діалізу, один із постачальників подає до АМКУ скаргу щодо монопольного становища на ринку і торги блокуються, пацієнти ж стають заручниками ситуації.

Як розповіла Радіо Свобода заступник голови громадської організації «Подаруй надію 26» Світлана Курчевська, така ситуація триває понад рік. Наразі замість 4-5-разової процедури діалізу хворі отримують 2-разову. Постачання препаратів стало можливим тільки завдяки гуманітарній допомозі.

Упродовж 2017 року в Дніпрі хворі з нирковою недостатністю, яким потрібен діаліз, кілька разів пікетували органи влади через брак життєво необхідних ліків. У Дніпропетровській облдержадміністрації заявляли, про ситуацію з ліками для таких пацієнтів поінформовані, але процедура проведення тендеру затягується «через скаргу однієї з фармацевтичних компаній-виробників, подану до АМКУ на іншу компанію-виробника».

На перитонеальному гемодіалізі (очищенні нирок за допомогою спеціальних розчинів, без прив’язки до апаратів діалізу в лікарнях) у Дніпропетровській області перебуває близько ста пацієнтів.
…

Україна піднялася на 81-е місце у щорічному Глобальному рейтингу конкурентоспроможності країн, складеному фахівцями Світового економічного форуму (WEF). Всього в рейтингу аналізується ситуація в 137 країнах.

Україні вдалося поліпшити свої показники в таких сферах, як розвиток фінансових ринків, інституційний розвиток, макроекономічна ситуація.

Перешкоджають веденню бізнесу в Україні перш за все інфляція, корупція і політична нестабільність, йдеться в доповіді.

Поруч з Україною в рейтингу – Бразилія і Бутан.

Порівняно з минулорічним рейтингом Україна піднялася на чотири позиції, а в цілому в рейтингу було представлено 137 країн.

Перше місце в рейтингу традиційно посідає Швейцарія, яка утримує цю позицію впродовж останніх кількох років, друге місце посіли США, третє – Сінгапур, останнє, 137 місце – Ємен.

Рейтинг WEF складає на основі оцінки різних показників розвитку економіки, включаючи розвиток інфраструктури, валютного і фондового ринку, роботу державного апарату, судової системи, ділову активність, рівень освіти, показники зайнятості населення і криміногенну ситуацію (всього близько 100 позицій).

Україна попередні два роки погіршувала своє місце в рейтингу.

 
…

Адвокат одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умерова Марк Фейгін вважає, що можливе рішення підконтрольного Кремлю кримського суду заборонити його підзахисному займатися публічною діяльністю буде «подвійно болючим» для Умерова. Таку думку Фейгін висловив у коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії напередодні винесення вироку.

Адвокат провів паралель між процесом над Ільмі Умеровим і кримським журналістом Миколою Семеною.

«Мене турбує обмеження на публічну діяльність, яку Миколі Семені призначили як додаткове покарання. Якщо у випадку з Миколою Семеною це дуже болісно, то у випадку з Умеровим – це болісно подвійно. Тому що Ільмі Умеров – один із останніх лідерів кримськотатарського народу на свободі. І ці обмеження дуже сильно можуть позначитися на його можливості громадської діяльності. З огляду на його вік і стан здоров’я, – це така додаткова міра з боку влади, щоб максимально ускладнити його життя в Криму, звідки він виїжджати не збирається», – сказав Фейгін.

Підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд 27 вересня повинен винести вирок у справі Ільмі Умерова.

Російський прокурор запросив покарання для Ільмі Умерова у вигляді трьох років і шести місяців позбавлення волі умовно, з випробувальним терміном на три роки й забороною на три роки займатися публічною і викладацькою діяльністю.

2016 року слідчі ФСБ Росії порушили проти Ільмі Умерова кримінальну справу. Затримання, обшук і порушення кримінальної справи, утримання в психіатричній лікарні для проведення примусової судово-психіатричної експертизи відомого учасника національно-визвольного руху кримських татар, заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова викликало сильний громадський і міжнародний резонанс.

Ільмі Умеров вважає порушену проти нього кримінальну справу політично мотивованою.
…

Влада України має якнайшвидше звернутися до Ради Європи по експертний висновок щодо нового закону про освіту, розділ якого про мову освіти викликав критику, заявляють в ЄС.

«Ми вітаємо заяви про намір української влади просити експертного висновку Ради Європи і закликаємо зробити це якомога швидше. Цей висновок слід належним чином врахувати», – йдеться в заяві речниці голови європейської дипломатії Федеріки Моґеріні Майї Коціянчич.

«Під час наших контактів з українською владою ми завжди наголошували, що відповідне законодавство має відповідати міжнародним зобов’язанням, які взяла на себе Україна, зокрема, Рамковій конвенції Ради Європи про захист національних меншин та Європейській хартії регіональних мов або мов меншин. Як зазначалось в попередніх висновках Венеціанської комісії, роль української мови як державної мови і необхідність захисту меншин і регіональних мов повинні бути ретельно збалансовані», – додала вона.

25 вересня президент України Петро Порошенко підписав закон «Про освіту». Він також закликав МЗС і Міністерство освіти провести необхідні консультації з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи. Після цього в МЗС Угорщини пообіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через підписання закону про освіту.

5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який започатковує реформу освіти в Україні. Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова, українська.

Новий закон, а саме його розділ про мову освіти – державну, – викликав критику влади і правих екстремістів в Угорщині. Влада Закарпатської області, де найчисельнішою національною меншиною є угорці, закликала президента Петра Порошенка ветувати закон про освіту і повернути його у Верховну Раду з правками. Як повідомило агентство «Українські новини» з посиланням на відповідь МЗС України, із критикою закону також виступили Румунія, Молдова, Болгарія, Греція, Польща і Росія.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко підписав закон «Про освіту»

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри​

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську​

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині​

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи​

Українська мова як економічний чинник​

Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини​

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову​

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм​

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

Старший слідчий Лівобережного відділення поліції Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції України Ганна Приступа придбала квартиру в Маріуполі за 50 тисяч гривень. Така інформація міститься у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Як стало відомо з повідомлення про суттєві зміни в майновому стані Ганни Приступи, нерухомість за площею дорівнює 46 квадратним метрам. Ринкова вартість квартири подібного розміру варіюється від 230 до 400 тисяч гривень. Таким чином співробітниця Національної поліції змогла придбати нерухоме майно за кратно меншу, ніж ринкові ціни, вартість.

Представники органів публічної влади, у тому числі співробітники органів прокуратури, Національної поліції, судів усіх рівнів, Служби безпеки України, міністерств та відомств, а також органів місцевого самоврядування мають подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у випадку отримання доходу або набуття у власність майна, вартість якого станом на 1 січня звітного року перевищує 50 прожиткових мінімумів. У 2017 році така сума має перевищувати 80 000 гривень.

 
…

Сполучені Штати глибоко стурбовані рішенням суду в окупованому Росією Криму, який визнав журналіста Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Миколу Семену винним за звинуваченнями в сепаратизмі.

Це засудження засноване на тому, що пан Семена критикував російську окупацію та спробу анексії Криму у своїх статтях. Ми закликаємо російську окупаційну владу скасувати вирок панові Семені, дозволити йому відновити журналістську діяльність, припинити кампанію з метою придушення інакодумства в Криму», – ідеться в заяві зовнішньополітичного відомства США.

Держдепартамент також повторив свою позицію, що «Крим залишається невід’ємною частиною України, і Сполучені Штати залишаються незмінними в підтримці територіальної цілісності та суверенітету України».

Раніше МЗС України назвало вирок автору Радіо Свобода і Крим.Реалії Миколі Семені безпідставним і політично вмотивованим.

У Європейському союзі вирок Миколі Семені вважають явним порушенням свободи вираження думки і ЗМІ. Крім того, у ЄС цей вирок назвали ще одним прикладом погіршення ситуації з правами людини в Криму після його незаконної анексії Росією.

Підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд Сімферополя сьогодні призначив Миколі Семені покарання у вигляді двох з половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю.

Автор Радіо Свобода і Крим.Реалії, кримський журналіст Микола Семена звинувачується російською владою в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. У квітні 2016 року в його будинку ФСБ Росії провела обшук, а в травні того ж року йому пред’явили офіційне звинувачення в тому, що журналіст опублікував на сайті Крим.Реалії статтю. У цей час журналіст перебуває під підпискою про невиїзд.

Микола Семена заявляє, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».

Правозахисні й журналістські організації вважають переслідування Миколи Семени політично мотивованим.
…

Прем’єр-міністр Гройсман наполягає: пенсії мають зрости у жовтні;

Свавілля суддів безкарне у 80% випадків;

Тихе полювання: фатальні помилки грибників.

На ці теми говоритимуть ведуча Ранкової Свободи Ірина Гнатишин і гості студії: народні депутати: Сергій Каплін («БПП»), Максим Курячий («БПП») та Ірина Констанкевич; народні депутати Віталій Купрій (позафракційний) та Микола Паламарчук(«БПП»); в.о. директора національного парку «Гуцульщина» Юрій Стефурак, біолог Стелла Фокій та грибник Василь Чернуха.
…

Спікер Національних Зборів Угорщини Ласло Кевер заявляє, що попри розбіжності Будапешта й Києва щодо нового українського закону про освіту, Угорщина й надалі підтримуватиме Закарпаття. Про це Кевер заявив 25 вересня у рамках робочого візиту до Закарпатської області.

«Угорщина підтримує Закарпаття і у сфері охорони здоров’я дітей, адже для угорців і українців найважливіше, щоб їхні діти були здорові і перебували у безпеці», – зазначив голова парламенту Угорщини на церемонії передачі медичних препаратів районній дитячій лікарні у Береговому на суму у 70 мільйонів форинтів (близько 7 мільйонів гривень).

У понеділок Ласло Кевер побував і на відкритті реконструйованого на кошти угорської сторони дитячого відділення Виноградівської районної лікарні. За інформацією угорських ЗМІ, ремонтні роботи обійшлися закордонному підряднику у 3 мільйони 600 тисяч гривень.

При цьому Ласло Кевер заявив, що не слід забувати і про дитячу освіту угорської меншини в Україні. Він назвав «катастрофічним» новий український закон про освіту.

«Ми не дали приводу, щоб українські політики так обійшлися з закарпатськими угорцями, через те наша думка є такою категоричною, і у такій же категоричній формі ми висловлюватимемось і у майбутньому», – зазначив спікер угорського парламенту.

У понеділок президент України Петро Порошенко підписав закон «Про освіту». Він також закликав МЗС і Міністерство освіти провести необхідні консультації з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи.

5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який започатковує реформу освіти в Україні. Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова, українська.

Новий закон, а саме його розділ про мову освіти – державну, – викликав критику влади і правих екстремістів в Угорщині. Влада Закарпатської області, де найчисельнішою національною меншиною є угорці, закликала президента Петра Порошенка ветувати закон про освіту і повернути його у Верховну Раду з правками. Із критикою закону також виступили Румунія, Польща і Росія.

Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу. У МОН заявили, що перехід школярів із рідної мови навчання на українську буде не одномоментним, а поступовим.

Як розповіла міністр освіти і науки України Лілія Гриневич в інтерв’ю «Громадському радіо», за новим законодавством, у закладах дошкільного і початкового рівнів викладання рідною мовою меншин збережеться, але наголос робитимуть на оволодінні державною українською мовою. Проте у школі базового рівня (5–9-й класи) навчання здійснюватиметься тільки українською мовою, щоб діти були готові вступати до національних вишів і могли спілкуватися державною мовою.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко підписав закон «Про освіту»

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри​

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську​

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині​

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи​

Українська мова як економічний чинник​

Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини​

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову​

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм​

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

Управління верховного комісара ООН із прав людини заявляє, що задокументувало 10 випадків зникнення людей, яких досі не знайшли, в анексованому Росією Криму.

Як йдеться в доповіді Управління верховного комісара щодо ситуації з правами людини на півострові після анексії 2014 року, з моменту окупації Криму російською владою зникли безвісти десятки людей, більшість жертв були звільнені викрадачами через кілька годин або кілька днів, однак місце перебування деяких досі невідоме.

«УВКПЛ документально зафіксувало 10 випадків, у яких зниклі особи дотепер не знайдені. Це шість кримських татар, троє етнічних українці й одна особа російсько-татарського походження; усі вони – чоловіки. Семеро зникли у 2014 році, двоє – у 2015 році, один – у 2016 році», – йдеться в доповіді.

Автори звіту вказують, що найбільше насильницьких зникнень відбулося в березні 2014 року, коли в Криму викрали щонайменше 21 людину. Серед них – проукраїнські активісти, журналісти, кримські татари, колишні і чинні українські військові. «Їх утримували без зв’язку із зовнішнім світом і піддавали фізичному і психологічному тиску озброєні особи, ймовірно, представники кримської самооборони і груп казаків», – йдеться у доповіді.

Із десяти згаданих справ про зниклих безвісти осіб станом на 12 вересня кримінальне розслідування триває тільки по одному. «Слідство у шести справах припинене через неможливість установити підозрюваних, а по трьох справах жодні слідчі дії не проводилися, оскільки про зникнення, як стверджується, ніхто не заявляв», – вказано у доповіді.

Як заявляють в ООН, у п’яти випадках свідки заявили про можливу причетність до викрадень посадовців державних органів, оскільки вони бачили як людей викрадали особи, одягнені у форму, схожу на форму органів державної безпеки або кримської самооборони.

Серед обставин, які можуть свідчити про політичні мотиви інших п’яти випадків, у доповіді названо те, що зниклі були проукраїнськими активістами або мали зв’язки з Меджлісом кримськотатарського народу.

Управління ООН з прав людини у своїй доповіді заявило, що ситуація у сфері прав людини в Криму «значно погіршилася за російської окупації».

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».

 
…

Посольство України в Білорусі рекомендує громадянам України перетинати білорусько-російський кордон тільки авіаційним транспортом.

Як пояснюють у диппредставництві, Росія, посилаючись на відсутність пунктів пропуску через російсько-білоруський державний кордон, заборонила його перетинання громадянам третіх країн, крім громадян Росії й Білорусі, у тому числі членам дипломатичного і адміністративно-технічного персоналу дипломатичних представництв, консульських установ і представництв міжнародних організацій.

«За інформацією МЗС Білорусь, з огляду на те, що між Республікою Білорусь та Російською Федерацією відсутні чинні угоди про пункти пропуску, рішення про встановлення пунктів пропуску на білорусько-російській ділянці державного кордону не приймались, контроль на цій ділянці державного кордону Прикордонною службою Республіки Білорусь не здійснюється», – йдеться в повідомленні.

Посольство також знову заявило про небезпеку для громадян України при плануванні поїздок до Росії, агресія якої проти України триває з 2014 року.

Раніше цього місяця Кабінет міністрів України доручив Міністерству закордонних справ і Службі безпеки до 30 вересня внести Росію до переліку країн міграційного ризику.

МЗС України неодноразово закликало українців утриматися від поїздок до Росії через небезпеку затримання там.

Президент України Петро Порошенко 20 вересня під час свого виступу на сесії Генасамблеї ООН заявив, що Росія утримує щонайменше 16 українців.
…

Окупація Росією Криму позначилася зникненнями і тортурами, порушенням Женевської конвенції і міжнародного права, заявляє в новій доповіді Управління ООН з прав людини.

В оприлюдненому 25 вересня звіті агенція ООН заявила, що ситуація у сфері прав людини в Криму «значно погіршилася за російської окупації».

«Були задокументовані серйозні порушення прав людини, такі як свавільні арешти і затримання, насильницькі зникнення, жорстоке поводження й катування, і щонайменше одна судова позасудова страта», – йдеться в документі.

Автори звіту наголошують, що були порушені Женевська конвенція й інші міжнародні норми гуманітарного права і прав людини, коли закони України у Криму були замінені російськими законами, включно із насадженням російського громадянства десяткам тисяч жителів.

Як йдеться в доповіді, нав’язування російського громадянства мало «особливо сильний вплив» на жителів, «які офіційно відмовлялися від громадянства, державних службовців, які мали відмовитися від свого українського громадянства або втратити роботу, а також жителів Криму, які не відповідали юридичним критеріям» для набуття російського громадянства і «стали іноземцями».

Люди без російського громадянства, які мають дозвіл на проживання в Криму тепер «позбавлені важливих прав» і «не користуються рівністю перед законом», заявляють в ООН.

У звіті вказано, що вони «не можуть володіти сільськогосподарською землею, голосувати і бути обраними, зареєструвати релігійну громаду, подати заявку на проведення публічних зборів, займати посади в державній адміністрації і перереєструвати свій приватний автомобіль на півострові».

В ООН наголошують, що сотні в’язнів і затриманих до рішення суду, були переведені до Росії, а ця практика «суворо заборонена міжнародним гуманітарним правом».

Минулого тижня президент України Петро Порошенко, виступаючи на засіданні Генеральної асамблеї ООН,звернувся до країн-членів організації з ініціативою створити «міжнародну групу друзів українського Криму».

При цьому він закликав посилити міжнародний режим деокупації Криму.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Золтан Балог, керівник Міністерства людських ресурсів Угорщини, який опікується, серед іншого, питанням угорської освіти, наприкінці тижня в офіційному листі до Лілії Гриневич попросив про особисту зустріч із міністром освіти й науки України через новий закон України про освіту, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

25 вересня Золтан Балог візьме участь у відкритті навчального року в угорськомовному Інституті імені Ференца Ракоці ІІ в місті Берегове на Закарпатті, куди також у числі почесних гостей запросили і міністра освіти й науки України Лілю Гриневич. У своєму листі Балог запропонував провести розмову щодо підписаного на цьому тижні головою Верховної ради України Андрієм Парубієм нового закону України про освіту.

У понеділок, 25 вересня, на Закарпатті з робочим візитом також планує побувати і спікер Національних зборів Угорщини Ласло Кевер.

У листі угорського міністра йдеться про те, що цей законодавчий акт, й особливо його мовна стаття щодо освіти меншин, викликала занепокоєння кількох урядів сусідніх країн, включно угорського.

На думку Золтана Балога, ця зустріч дасть партнерам можливість обговорити деякі побоювання, що виникають в угорської влади щодо нового українського закону. Відтак, отримавши інформацію української сторони, угорський міністр сподівається ознайомитися з тим, якими є справжні причини і цілі ухвалення нового закону про освіту в Україні, йдеться у листі Балоґа.

Офіційний Будапешт наполягає на перегляді мовної статті закону про освіту в Україні, оскільки, на думку угорської влади, це порушує права 150-тисячної угорської меншини на Закарпатті.

Ухвалений 5 вересня новий закон України про освіту, а саме його розділ про мову освіти в державних освітніх закладах – державну українську, – викликав критику не тільки в Угорщині, а й у Румунії, Польщі і Росії.

Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин із освітнього процесу.

Верховна Рада України ухвалила закон 5 вересня, раніше у вівторок його підписав голова Верховної Ради України Андрій Парубій і передав на розгляд президентові України Петрові Порошенку, який протягом 15 днів має вирішити, підписувати його чи повертати з зауваженнями чи запереченнями. Раніше представник президента України у Верховній Раді України Ірина Луценко повідомляла, що юристи адміністрації президента України аналізують закон про освіту на предмет дотримання Конституції та інших законодавчих актів.
…

Президент України Петро Порошенко привітав у Facebook канцлера Німеччини Анґелу Мекрель із перемогою на парламентських виборах, які відбулися 24 вересня в Німеччині.

«Щирі вітання Ангелі Меркель – переможцю парламентських виборів та лідеру миру і стабільності в Європі. Чіткий кредит довіри об’єднаній та сильній Європі! Перемога, що наближає відновлення територіальної цілісності України та її майбутнє в об’єднаній Європі!», – написав президент.

Також привітав Анґелу Меркель і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман: «Вітаю Ангелу Меркель та очолювану нею політичну силу з перемогою на парламентських виборах у Німеччині… Взаємовигідна співпраця між нашими державами розвиватиметься й надалі!», – написав він у Twitter.

Офіційних результатів виборів ще не оголошували. За даними ж екзит-полів, партія Меркель лідирує на виборах у Бундестаг.

За результатами опитування, проведених на замовлення громадських телевізійних каналів ARD та ZDF, блок ХДС/ХСС, очолюваний Анґелою Меркель, набрав найбільше – від 32,5% до 33,5% голосів. Таким чином Меркель після 12 років перебування при владі претендує на четвертий термін повноважень канцлера.

На другому місці – соціал-демократи на чолі з Мартіном Шульцом, які набирають від 20% до 21%. 

На третє місце вперше вийшла право-популістська партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН) – від 13% до 13,5%.

Далі йдуть: ліберальна Вільна демократична партія (ВДП) – 10,5%, яка може повернутися в парламент, Ліва партія – 9% (2013-го – 8,6%) , і партія «Союз-90/Зелені» – 9, 3% (2013-го – 8,4%). Решта партій отримують, згідно з прогнозами, менше від 5 відсотків, необхідних для проходження в парламент.

Які з партій зможуть теоретично сформувати склад нового уряду Німеччини, стане зрозуміло лише після опублікування попередніх офіційних результатів виборів. Очікується, що вони будуть оприлюднені в ніч на понеділок, 25 вересня. 

За даними DW, явка виборців склала 75 відсотків, на попередніх виборах в голосуванні взяли участь 71,5 відсотка виборців.
…

Німецька поліція підтвердила загибель українця в місті Еггенфельден. Про це повідомляє департамент консульської служби МЗС України.

«Поліція міста Пассау підтвердила загибель українця в місті Еггенфельден. Розслідуються причини та обставини трагедії», – мовиться у повідомленні.

«За повідомленням Генерального консульства України в Мюнхені, 24 вересня 2017 року знайдено мертвим у своїй кімнаті в таборі для біженців (міста Еггенфельден) громадянина України. Кримінальною поліцією міста Пассау підтверджено, що смерть настала в результаті вбивства», – цитує УНІАН слова Департаменту консульської служби МЗС України. 

Також додали, що Генконсульством України в Мюнхені встановлено зв`язок з рідними загиблого. 

Раніше 24 вересня у DW з посиланням на поліцію повідомили, що у гуртожитку для біженців у місті Еггенфельден (Нижня Баварія) стався конфлікт, внаслідок якого загинув 28-річний українець.

За даними повідомлення, українець мешкав в одній кімнаті з 47-річним біженцем із Казахстану. Вранці 23 вересня між ними виникла сварка, внаслідок якої українець отримав настільки тяжкі травми, що помер ще в гуртожитку.
…

Угорщина готує дипломатичну відповідь щодо нового закону України про освіту, але надалі продовжуватиме надання гуманітарної допомоги. Про це заявив у суботу в Будапешті статс-секретар Міністерства людських ресурсів Міклош Шолтес під час проводів групи дітей з України, які оздоровлювалися на місцевому курорті.

«Угорщина та угорський уряд надають всю допомогу Україні з інтеграції в ЄС, покращення економічної ситуації і забезпечують безвізовий в’їзд в ЄС, а також гуманітарні питання… Але дорога, на яку нещодавно ступила Україна, не є європейською дорогою, це не спільний шлях», – сказав Шолтес.

За його словами, угорська влада і далі чинитиме тиск на Київ, «поки сусідня держава не повернеться на шлях попередніх років» (щодо освіти для нацменшин – ред). Водночас, якщо Україна чи українська громада в Угорщині звернеться з проханням, «надання гуманітарної допомоги продовжиться», наголосив Шолтес.

Він зазначив, що впродовж останніх років Угорщина безкоштовно відправила до України понад 200 тонн харчових продуктів, ліків, прийняла на реабілітацію поранених у зоні АТО військовослужбовців, а також з 2015 року надала можливість оздоровлення і відпочинку близько двом тисячам школярів із України, з родин загиблих чи поранених воїнів АТО та родин-переселенців.

Водночас голова Всеугорського національного органу самоврядування українців (ДОСУУ) Юрко Кравченко заявив, що представлена ним організація не згодна з новими законодавчими змінами в мовно-освітній сфері нацменшин України, назвавши їх «неєвропейськими по духу». Кравченко наголосив, що національні самоврядування 13 нацменшин Угорщини користуються правом повного самовизначення в освіті.

Парламент Угорщини цього тижня ухвалив резолюцію, в якій засудив новий закон України про освіту від 5 вересня. За визначенням угорських парламентарів, цей закон «серйозно обмежує права на освіту та право користування рідною мовою, гарантовані законами України для угорців Закарпаття». Парламент Угорщини у своїй резолюції закликав угорський уряд зробити все можливе, щоб не допустити вступу в дію українського закону про освіту.

Новий закон України про освіту, а саме його розділ про мову освіти в державних освітніх закладах – державну українську, – викликав критику не тільки в Угорщині, а й у Румунії, Польщі і Росії. Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин із освітнього процесу.

Верховна Рада України ухвалила закон 5 вересня, раніше його підписав голова Верховної Ради Андрій Парубій і передав на розгляд президентові Петрові Порошенку, який має вирішити – підписувати його чи повертати з зауваженнями чи запереченнями.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську​

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині​

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи​

Українська мова як економічний чинник​

Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини​

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову​

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм​

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…