Показ третього сезону серіалу «Слуга народу» в березні, в розпал виборчої кампанії, має ознаки політичної агітації і тому має бути оплачений з виборчого фонду кандидата в президенти України Володимира Зеленського. Про це 13 лютого заявив член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський в ефірі «Ньюзрум», нового мультимедійного проекту Радіо Свобода на платформі YouTube.

«Якщо цього не буде відбуватися, то це буде, на мою думку, порушенням виборчого законодавства. Ту кількість серій, яку має демонструвати впродовж виборчого періоду кандидат… всі ці серії мають оплачуватися, без різниці, вони мають це узгодити з самим телеканалом. Але, хочу зауважити, що і телеканал має також надати в такому ж обсязі можливість розмістити свої агітаційні матеріали іншим кандидатам», – сказав Костинський.

Голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко вважає, що показ серіалу «теоретично може» розглядатися як передвиборча агітація.

«У цьому контексті слід звернути увагу щонайменше на два моменти: по-перше, це зміст фільму, чи є в ньому прямі заклики голосувати за того чи іншого кандидата, по-друге, треба звертати увагу на те, чи є створення чи участь у фільмах чи серіалах постійною роботою, звичайною професійною діяльністю, чи це для нього щось нове. Той же чинний президент Сполучених Штатів (Дональд Трамп – ред.) неодноразово з’являвся у фільмах, щоправда, це було не під час виборчої кампанії», – відзначив Іллєнко.

Політичний консультант виборчої кампанії Зеленського Дмитро Разумков називає закиди щодо рекламного характеру «Слуги народу-3» штучною спробою не пустити серіал в ефір.

«Це серіал, який є продовженням перших частин і там немає кандидата в президенти Зеленського, там є актор Зеленський, який грає одного з учасників цього фільму, Голобородька. Виходячи з цієї логіки, потрібно повністю скасувати і перший, і другий сезон», – говорить політтехнолог.

Комітет виборців України 12 лютого заявив, що показ відеофільму «Слуга народу-3» під час виборчого процесу має розглядатися як передвиборна агітація на користь кандидата в президенти України Володимира Зеленського і має бути оплачений із його виборчого фонду.

«Схожа ситуація мала місце у 2018 році в Литві, де один з місцевих політиків частково оплатив зйомки серіалу, який позитивно висвітлював його діяльність. Головний герой серіалу був візуально схожий на політика, а також в серіалі позитивно згадувалося про його партію. Головна виборча комісія Литви визнала окремі епізоди фільму політичною рекламою із відповідними юридичними наслідками», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Прем’єра нового сезону серіалу «Слуга народу» запланована на березень 2019 року.

Центральна виборча комісія 30 січня зареєструвала кандидатом у президенти відомого шоумена, художнього керівника ТОВ «Квартал 95» Володимира Зеленського. Його висунули представником від політичної партії «Слуга народу».

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

«Слуга народу» в телевізійному проекті. Кому служитиме у проекті політичному?

«Нас чекає глобальний тест на нормальність»: реакції на лідерство Зеленського у рейтингах

«1+1» заперечує слова Зеленського про «технічну помилку» під час новорічного привітання президента

Після розслідування «Схем» Зеленський зрештою визнав, що має кінобізнес в Росії

«Зеленський захитався навіть від маленького вітерця розслідувань»: реакції на сюжет «Схем»
…

Пояснювальну записку до проекту постанови народного депутата від Радикальної партії Ігоря Мосійчука про «привласнення» Уляною Супрун повноважень міністра охорони здоров’я готували на комп’ютері народного депутата від Опозиційного блоку Олександра Долженкова, повідомляє «Центр протидії корупції» з посиланням на цифрові властивості документа.

ЦПК називає Долженкова «підконтрольним» бізнесмену Рінату Ахметову та його довіреною особою.

Долженков цю інформацію не коментував. Мосійчук, зі свого боку, заявив, що проект постанови і пояснювальну записку готувала його помічниця Тетяна Близнюк на його комп’ютері.

У своїй постанові «щодо відповідальності громадянки Сполучених Штатів Америки Супрун Уляни Надії за порушення Конституції України та привласнення повноважень Міністра охорони здоров’я України» Мосійчук просить визнати дії Супрун такими, що «шкодять інтересам українського народу та держави». Документ зареєстрований у парламенті 8 лютого.

5 лютого стало відомо, що цей суд Києва заборонив Уляні Супрун «вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень голови МОЗ». Першим про це повідомив лідер Радикальної партії Олег Ляшко, політична сила якого і подала відповідний позов. Пізніше інформацію підтвердили і в самому Міністерстві охорони здоров’я. В уряді оскаржили це рішення суду.

Окружний адміністративний суд поки що не ухвалив рішення за цією скаргою.
…

На спеціальному засіданні Генеральної асамблеї ООН щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України 20 лютого планує виступити президент України Петро Порошенко, повідомив 12 лютого посол України в ООН Володимир Єльченко. Таку заяву український дипломат зробив перед початком засідання Ради безпеки ООН щодо ситуації в Україні.

У 2018 році Україні вдалося включити до порядку денного ООН окремий пункт «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України», йдеться про непідконтрольну нині українському урядові частину Донбасу та анексований Росією Крим. Перше спеціальне засідання з цієї теми призначене на 20 лютого, дату, яка є також п’ятою річницею початку російсько-українського конфлікту.

12 лютого Рада безпеки ООН проводить скликане Росією засідання з нагоди четвертої річниці укладення Мінських угод.
…

Посол Росії в ООН Василь Небензя заявив 12 лютого на засіданні Ради безпеки з нагоди четвертої річниці укладення Мінських угод, що виконання цих домовленостей стало прирівнюватися Києвом до державної зради і каратися кримінальним переслідуванням.

«5 лютого Генпрокуратура України оголосила про початок кримінального переслідування одного з лідерів української опозиції Віктора Медведчука. Причина такого переслідування – його заклик до прописаного в мінському комплексі заходів прямого діалогу Києва з Донбасом і надання регіону особливого статусу в складі України», – твердить російський дипломат.

Генеральна прокуратура України повідомила 5 лютого, що відкрила кримінальне провадження проти проросійського політика, голови політради партії «Опозиційна платформа – за життя» Віктора Медведчука за статтями «державна зрада» і «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України».

Як повідомила 5 лютого у Facebook речниця генерального прокурора Лариса Сарган, справу відкрили за зверненням народного депутата Андрія Тетерука через слова Медведчука на партійному з’їзді 29 січня, де він заявив про необхідність утворення так названого «автономного регіону Донбас».

Речниця МЗС України Катерина Зеленко заявила 12 лютого, що російська сторона не виконує основних положень документа, підписаного в 2015 році.

Посольство США в Україні також заявило, що Росія упродовж чотирьох років не дотримується Мінських угод.

12 лютого 2015 року на зустрічі в Мінську лідери Німеччини, Франції, України та Росії у форматі «нормандської четвірки» узгодили «Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод».

Напередодні стало відомо, що до четвертої річниці підписання Мінських угод Росія скликає засідання Ради безпеки ООН – на вечір 12 лютого. Речник постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко заявив, що справжня мета Росії – відволікти увагу від спеціального засідання 20 лютого, присвяченого п’ятій річниці початку конфлікту.
…

Уряд планує «розвантажити» міністерства і вивести державні підприємства з-під їхнього контролю, повідомив міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко на конференції в Києві.

На його думку, важливо розуміти, як трансформувати інструменти управління державними об’єктами, оскільки на сьогодні держава має у власності понад 3,5 тисячі державних підприємств.

«Міністерства зараз керують напряму цими підприємствами. Враховуючи загальну кількість підприємств, ми маємо надвелике навантаження на міністерства. Тільки Міністерство економічного розвитку і торгівлі управляє понад 500 держпідприємствами. Ми бачимо своє завдання в тому, щоб розвантажити міністерства і забезпечити можливість сфокусуватися на розробці політики», – сказав Саєнко.

Він вважає, що функція контролю за державними активами має бути передана до новостворених наглядових рад.
…

У посольстві США в Україні заявили, що Росія упродовж останніх 4 років, що минають з моменту підписання Тристоронньою контактною групою заходів з виконання Мінських угод, постійно їх не дотримується. Про це йдеться в Twitter-повідомленні посольства США в Україні.

«Росія мусить припинити розпалювати створені нею гуманітарну, економічну та екологічну кризи, звільнити українських в’язнів, відвести озброєння та війська, здійснити негайне та всеосяжне припинення вогню», – йдеться в повідомленні.

12 лютого 2015 року на зустрічі в Мінську лідери Німеччини, Франції, України та Росії у форматі «нормандської четвірки» узгодили «Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод».

Напередодні стало відомо, що до четвертої річниці підписання Мінських угод Росія скликає засідання Ради безпеки ООН – на вечір 12 лютого. Речник постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко заявив, що справжня мета Росії – відволікти увагу від спеціального засідання 20 лютого, присвяченого п’ятій річниці початку конфлікту.
…

У 2018 році борги жителів України за електричну енергію зросли майже на 4,7 мільярда гривень, повідомила у Facebook Оксана Кривенко, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг.

За її словами, на початок 2018 року заборгованість складала 28,9 мільярда гривень, а вже через рік – 33,6 мільярда.

Вона додала, що сумарна вартість спожитої електричної енергії у 2018 році становить 195 мільярдів гривень.

Відповідно до законодавства, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
…

Державний секретар США Майкл Помпео, який розпочав візит до п’яти країн Європи, під час перебування в Будапешті закликав Угорщину підтримувати Україну в її протистоянні агресії Росії.

Виступаючи на прес-конференції після зустрічей із чільними угорськими посадовцями, Помпео похвалив Угорщину за те, що вона зобов’язалася, як передбачають вимоги НАТО, витрачати на оборону два відсотки від свого валового внутрішнього продукту, що, за його словами, зміцнює безпеку Угорщини і всього союзу НАТО.

При цьому він наголосив: «Досить глянути на Україну, найближчого сусіда Угорщини, щоб побачити, чому це необхідно».

«І сьогодні я говорив із міністром закордонних справ (Угорщини Петером Сійярто) про нагальну важливість підтримувати Україну в її пошуках відновлення суверенітету і територіальної цілісності. Ми не можемо дозволити (президентові Росії Володимирові) Путіну вбити клин між друзями, членами НАТО. Угорці самі чудово знають із історії, що авторитарна Росія ніколи не буде другом для свободи і незалежності менших держав», – заявив Майкл Помпео.

Майкл Помпео говорить про Україну, починаючи з 1:40

У перебігу перебування в Угорщині він також зустрічався з її прем’єр-міністром, популістом Віктором Орбаном, уряд якого у ставленні до України і Росії займає проросійські позиції і, зокрема, виступає за пом’якшення чи зняття санкцій, що були накладені на Росію через її гібридну агресію проти України.

Крім того, Угорщина останнім часом конфліктує з Україною й через новий український законом про освіту, який набрав чинності восени 2017 року. Офіційний Будапешт побачив порушення прав угорської меншини в нормі закону щодо обов’язкового отримання освіти в Україні державною мовою. Офіційний Київ ці звинувачення відкидає. Але Угорщина через це блокує зустрічі в рамках співпраці України з ЄС і особливо в НАТО, де всі рішення ухвалюються тільки консенсусом.

Агресивність Росії, а також небезпеки з боку Китаю є в осередді уваги нинішнього візиту державного секретаря США до Європи. В його перебігу Майкл Помпео має відвідати, крім Угорщини, також Словаччину, Польщу, Бельгію, де у Брюсселі працюють і керівні органи ЄС і НАТО, й Ісландію.
…

До Пенсійного фонду надійшли п’ять мільярдів гривень, які можуть дозволити індексувати пенсії – такі проміжні висновки зробив президент Петро Порошенко, коментуючи надходження розмитнення автомобілів з іноземною реєстрацією.

«Закликаю власників автомобілів з іноземною реєстрацією скористатися останніми днями дії пільгового періоду для легалізації зазначених транспортних засобів. Це сприятиме не лише наповненню безпосередньо бюджету Пенсійного фонду, а й дозволить здійснити індексацію пенсій», – цитує Порошенка його прес-служба.

Він також звернувся до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана і міністра соціальної політики Андрія Реви з проханням врегулювати спрямування коштів від розмитнення автомобілів на індексацію пенсій.

«Вже зараз 5 мільярдів гривень надійшли до Пенсійного фонду. Це дає нам можливість вирішити питання індексації тих пенсій, які не були проіндексовані в силу обставин військових і бюджетних у 2015-2016 роках. І, Володимиру Борисовичу, Андрію Олексійовичу, я б дуже просив зараз, коли ми бачимо попередні позиції, щоб ми підготували і попередньо обговорили пропозиції щодо вирішення питань захисту тих, хто в першу чергу зараз постраждав – це пенсіонери, які отримують мінімальну пенсію. Щоб ми знайшли можливість використати кошти, які надходять від розмитнення автомобілів, для вирішення цієї гострої и болючої соціальної проблеми», – сказав Порошенко.

З 25 листопада 2018 року по 31 січня 2019 року в Україні розмитнили понад 65 тисяч автомобілів з іноземною реєстрацією.

22 лютого спливає термін пільгового періоду застосування ставки акцизного податку (коефіцієнт 0,5) для митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією. Після цього часу власники таких автівок будуть сплачувати акцизний податок за повною ставкою.

Відповідний закон набрав чинності 25 листопада.
…

Верховний суд України вирішив, де будуть розглядати справу народного депутата Надії Савченко і керівника громадської організації «Центр звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимира Рубана. Як мовиться в повідомленні суду, кримінальне провадження за обвинуваченням Савченко і Рубана направлять зі Словʼянського міськрайонного суду Донецької області до Чернігівського районного суду Чернігівської області.

Таке рішення ухвалила колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, задовольнивши клопотання прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, повідомили в суді.

Рубан і Савченко обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України і проти громадської безпеки, нагадали у Верховному суді.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляв про перенесення розгляду цієї справи зі Слов’янська до Чернігова ще 1 лютого – за його словами, з огляду на те, що більшість свідків у цій справі або живуть у цьому місті, або ж їм зручніше доїжджати до нього. Адвокати Савченко і Рубана тоді звертали увагу, що на той час Верховний суд іще був не розглянув питання про місце розгляду справи.

Володимира Рубана затримали 8 березня 2018 року на КПВВ «Майорське». За версією правоохоронців, він намагався перевезти велику кількість зброї з окупованої території Донецької області.

Його підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю і підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів і політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і секретар РНБО Олександр Турчинов.

Як заявляв голова Служби безпеки України Василь Грицак, затримавши Рубана, СБУ вдалося «запобігти масштабним терористичним актам», які мали бути вчинені у Києві й інших містах України. Він заявив, що рівень терористичної загрози «був найбільшим за часи незалежності України».

Пізніше в цій справі заарештували народного депутата Надію Савченко. 22 березня Верховна Рада України дала згоду на її притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт.

Їй інкримінують злочини, передбачені статтями Кримінального кодексу «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Рубана. 1 серпня Генеральна прокуратура України повідомила, що правоохоронці завершили розслідування провадження, в якому фігурують Рубан і Савченко.

Савченко заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію». Рубан усі звинувачення відкидав.
…

Генеральній прокуратурі України відоме ім’я правоохоронця, який вигукував «лягай, бандеро» під час затримання активістів 9 лютого в Києві, заявив очільник ГПУ Юрій Луценко.

«Усю ніч йшли слідчі дії. Вже знаємо, хто бив лежачу людину ногами і кричав про Бандеру. Готуємо підозру. Так само принципово дамо оцінку спробі захоплення приміщення райвідділку Нацполіції», – цитує генерального прокурора його речниця Лариса Сарган на своїй сторінці у Facebook.

9 лютого відбулося затримання активістів на Контрактовій площі в Києві. Там же проходила зустріч кандидатки в президенти Юлії Тимошенко з виборцями.

Активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» заявили, що поліцейські затримали учасників акції безпідставно.

Пізніше сутички між активістами і правоохоронцями сталися в київському управлінні поліції. Під час цих подій один із поліцейських вигукнув російською мовою «лягай, бандеро».

10 лютого начальник поліції Києва Андрій Крищенко вибачився за слова підлеглого.

Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом імовірних неправомірних дій поліції під час затримання учасників акції
…

Служба «Бі-Бі-Сі» видалила статтю про нібито оплату президентом України Петром Порошенком зустрічі з президентом США Дональдом Трампом до рішення суду, повідомила прес-служба компанії у коментарі «Громадському телебаченню». Адвокати президента України вимагають від суду зобов’язати «Бі-Бі-Сі» визнати зміст публікації неправдивим.

«Ми вирішили видалити статтю з нашого веб-сайту на час очікування результату», – йдеться у повідомленні.

Також у «Бі-Бі-Сі» вважають, що «діяли в інтересах суспільства і будуть продовжувати захищати цю справу».

23 травня 2018 року журналісти оприлюднили статтю під назвою «Юристу Трампа «Україна заплатила» за організацію зустрічі в Білому Домі». У тексті йшлося, що адвокат Трампа Майкл Коен отримав щонайменше 400 000 доларів за організацію першої зустрічі між президентом України Петром Порошенком і президентом США Дональдом Трампом у червні 2017 року.

Адвокати у позові від 3 вересня 2018 року переконують, що через публікацію Порошенко «зазнав серйозної репутаційної шкоди, пережив суттєвий стрес та збентеження». Крім того, вона завдала збитків не тільки іміджу президента України, а і його репутації політика та підприємця.

На попередньому слуханні Високого суду у Лондоні в лютому суддя визнав, що адвокати президента України Петра Порошенка мають достатні аргументи для судового розгляду скарги.
…

Через порушення під час виборчої кампанії відкриті 24 кримінальні провадження, повідомила прес-служба Міністерства внутрішніх справ України. У відомстві додали, що також правоохоронці склали 118 адміністративних протоколів.

Згідно з повідомленням, протягом тижня територіальні органи Національної поліції зареєстрували 350 заяв та повідомлень про порушення, пов’язані з виборчим процесом.

Вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року. Центральна виборча комісія зареєструвала 44 претендентів на цю посаду.
…

Партія «Батьківщина» виключила голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера з числа своїх членів. Відповідне рішення оприлюднила Херсонська обласна організація партії.

Згідно з рішенням, керівництво партії також рекомендує Мангеру залишити посаду голови облради. Документ датований 8 лютого 2019 року.

Владислав Мангер – один із тих, кого активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» пов’язують із нападом, який призвів до смерті 33-річної херсонської активістки і чиновниці Катерини Гандзюк.

Читайте також: Заступник голови Херсонської ОДА про заяву батька Гандзюк: він «працює на політику»​

Хоча Мангер заперечував свою причетність до злочину, 31 січня він оголосив при призупинення членства в партії «Батьківщина» на час розслідування.

7 лютого журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») повідомили, що довірена особа Мангера Андрій Мурашкін влітку 2018 за безцінь здав в оренду базу відпочинку на березі моря ключовому підозрюваному у вбивстві Гандзюк Олексієві Левіну. Це сталося за тиждень до того, як Катерину Гандзюк облили кислотою, що зрештою призвело до її смерті.

Читайте також: «Як у 2013-му?»: соцмережі про сутички в Києві (і відповідальність Авакова, Тимошенко й Порошенка)​

9 лютого у Києві відбулася зустріч кандидатки в президенти та лідерки партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко з виборцями. На Контрактовій площі, де планувалася зустріч, зібралися активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?».

Як повідомляли ЗМІ, вони принесли плакати з закресленим прізвищем Мангера. Однак поліція затримала кількох учасників, які мали шеврони організації С14. 
…

За даними СБУ, представники силових структур Росії готові були платити дві тисячі доларів за відеозапис підпалу
…

Після затримання групи людей перед зустріччю кандидатки в президенти Юлії Тимошенко з виборцями на Контрактовій площі в Києві їхні товариші влаштували штовханину біля управління поліції, повідомляють правоохоронці.

Згідно з заявою, всіх затриманих на Подолі спершу відпустили, проте «група підтримки», яка прибула на місце, застосувала газові балончики до правоохоронців, а трьох поліцейських госпіталізували.

«У результаті всіх активних учасників затримали, а це – близько 40 осіб. Із ними проводять першочергові слідчі дії», – йдеться в повідомленні.

Поліція відкрила провадження за ознаками погроз або насильства щодо правоохоронців, захоплення державних будівель і хуліганства. Як стверджують у Нацполіції, в затриманих вилучили ножі і револьвер «наган».

Натомість активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» заявляють, що поліція затримала тих, хто приїхав підтримати затриманих на Контрактовій площі, причому в обох випадках дії правоохоронців вважають невиправданими.

Як стверджують представники ініцативи, поліцейські застосовували силу до затриманих, що призвело до серйозних ушкоджень.

«Активістів, які сьогодні прийшли на її (Тимошенко – ред.) зустріч з виборцями з плакатами «Хто замовив Катю Гандзюк?», спакували без жодних причин, забрали особисті речі. До них застосували газ. Поліція спецпризначення, більш відома як беркут, била їх по голові дубинками, нанесла серйозні травми кільком активістам. Одному з хлопців вибили зуб. Зараз «пакують» навіть тих, хто не був на мітингу, а просто приїхав підтримати затриманих до відділку», – йдеться в заяві.

Раніше 9 лютого стало відомо про затримання людей на Контрактовій площі, де мала також відбутися зустріч Юлії Тимошенко із виборцями. Як повідомляв кореспондент Радіо Свобода, серед затриманих були представники організації «С14».
…

Чинний президент України Петро Порошенко, якого ЦВК зареєструвала кандидатом у президенти на виборах 2019 року, заявляє, що президент Росії Володимир Путін прагне повернути Україну під російський вплив, тому Росія намагається втрутитися в українські вибори, як це було, зокрема, у США і низці інших країн.

«Вибори 2019 року для Путіна – це як генеральна битва за Україну, яку він маніакально прагне повернути назад», – заявив Порошенко під час всеукраїнського громадського форуму «Відкритий діалог» в суботу в Києві.

За його словами, «план Путіна очевидний – знищити незалежну українську державу і демократію, позбавити українців права жити в мирі й безпеці».

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року.

Начальник департаменту кіберполіції НПУ Сергій Демедюк напередодні повідомляв, що хакери, ймовірно, підконтрольні Росії, все частіше атакують сервери Центральної виборчої комісії України і комп’ютери її співробітників, намагаючись проникнути в електронні системи, щоб маніпулювати президентськими виборами, які заплановані на 31 березня 2019 року. 

Україна вже була об’єктом масштабних кібератак. Починаючи з 2014 року, хакери атакували енергетичні, транспортні та банківські системи України. Шкідлива програма NotPetya вразила тисячі комп’ютерів не тільки в Україні, яка була головною мішенню атаки, але і у всьому світі.

Українські чиновники заявили, що за атаками стоять російські спецслужби.

У тому, що Росія здійснює організовані кібернапади, заявляють і деякі країни Заходу. Зокрема, США розслідують імовірне втручання Росії у вибори президента у 2016 році. Російська влада ймовірну причетність до таких кібератак відкидає.
…

У селі Оріхове Сакського району анексованого Росією українського Криму 8 лютого російські силовики провели обшук у проукраїнського активіста Олега Приходька. Про це 9 лютого «Крим.Реалії», проекту Радіо Свобода, розповів сам Приходько.

«Проводили вчора (8 лютого – ред.) обшук. Була ціла юрба силовиків. Забрали мій і дружини комп’ютер, телефон, українську символіку, прапори. Навіть в автомобілі. Також забрали макети німецьких автоматів. Обшук вони пояснили тим, що вночі в Саках розбили могили радянським льотчикам, намалювали свастику. І вони чомусь вирішили прийти до мене», – розповів Приходько.

За його словами, після обшуку його відвезли до Сімферополя, де переписували всі контакти з телефону, проводили бесіду і сказали, що «будуть проводити експертизу того, що у мене забрали».

Російські силовики публічно не коментують проведення обшуку у Приходька.

У червні 2016 року російські силовики вже затримували Олега Приходька за українські номерні знаки на автомобілі.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Росія окупувала та анексувала український півострів Крим у березні 2014 року. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Уряди Данії, Швеції та Швейцарії до 2022 року виділять жителям Донбасу 14 мільйонів доларів у рамках програми ООН із відновлення та розбудови миру. Найбільше виділить Данія (9 мільйонів 45 тисяч доларів США). Швеція виділить 3 мільйони доларів США, а Швейцарія – 2 мільйони доларів. Про початок проекту оголосили 8 лютого, йдеться на сайті Програми з розвитку ООН в Україні.

В ООН розраховують, що гроші «дадуть змогу розпочати пошук шляхів для вирішення ключових проблем в Донецькій і Луганській областях» на підконтрольних українському уряду територіях. Вони забезпечать ефективне управління регіоном і поліпшать доступ місцевих жителів до структур правосуддя, підвищать безпеку життя людей в регіоні та поліпшать охорону навколишнього середовища. Також гроші повинні сприяти «соціальній згуртованості» на сході України і допомогти провести реформи децентралізації та охорони здоров’я в Донецькій і Луганській областях.

За даними ООН, конфлікт на сході України триває вже п’ятий рік, і цивільне населення зазнало значних втрат: з 2014 року загинуло 3300 чоловіків, жінок і дітей, отримали поранення близько 9000 мирних жителів. 1,5 мільйона осіб стали внутрішньо переміщеними особами, а чимало інших, які живуть у постраждалих від конфлікту районах, стикаються з різноманітними проблемами.

Програму реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), ООН Жінки, Фонд народонаселення ООН і Продовольча та сільськогосподарська організація.
…

Компанія «Вода Донбасу» заявляє про обстріл свого автомобіля біля Ясинуватої Донецької області.

Згідно з повідомленням, у машині був персонал насосної станції першого підйому Південнодонбаського водопроводу. Унаслідок інциденту ніхто не постраждав.

Бойовики «ДНР» звинувачують в обстрілі автомобіля українську армію. Радіо Свобода не вдалося отримати коментар Збройних сил України з цього приводу.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.
…

Цією місією керуватиме архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент
…

Депутат Станіслав Ґроспіч в ефірі головного телеканалу Чехії назвав уряд України «фашистським режимом»
…

Партія «Сила людей» закликали свого однопартійця Дмитра Гнапа відмовитися від участі у президентських виборах через те, що він у 2015 році не перерахував отримані редакцією «Слідство.Інфо» 15 тисяч євро на потреби армії. Заяву опублікували у Facebook народні депутати Остап Єднак та Наталія Веселова.

Як стало відомо 7 лютого, у 2015 році Гнап пообіцяв передати на потреби армії 15 тисяч євро, які редакція отримала в рамках премії «Вільна преса Східної Європи-2015» за сприяння розвитку незалежної журналістики. Після цього Гнап повідомив, що тоді він перевів 2 тисячі євро «роті розвідників, які стояли під Артемівськом», ще 3917 євро витратив на потреби «Слідство. Інфо», а залишок, 9087 євро, залишив на своєму рахунку.

Сам Гнап заявив, що 2 тисячі євро редакція перерахувала «роті розвідників, які стояли під Артемівськом». Ще 3 917 євро він витратив на поточні потреби проекту «Слідство. Інфо», однак залишок, 9 087 євро

Читайте також: Гнап таки зібрав через пожертви 2,5 мільйона гривень на участь у виборах, але раді не всі

«Сьогодні проявилися факти, які дискредитують та компрометують кандидата від політичної партії «Сила людей» в президенти України Дмитра Гнапа тим, як він розпорядився коштами, які він взяв публічне зобов’язання надати на підтримку армії у 2015 році. Ми вважаємо пояснення кандидата неприпустимими і такими, що не задовольняють нас», – зазначив народний депутат Остап Єднак.

Він додав, що партія вибачається перед своїми виборцями та симпатиками.

У відповідь на заклик однопартійців Гнап відповів, що не збирається знімати свою кандидатуру.

Екс-розслідувач Дмитро Гнап відповів на заклик депутатів партії «Сила Людей» та заявив, що не буде знімати свою кандидатуру з виборів президента, бо він «нічого поганого не зробив».

«Я не збираюсь знімати свою кандидатуру з президентських виборів, бо нічого поганого я не зробив», — сказав Гнап.

За його словами, гроші він зберігав «на чорний день проекту» «Слідство.Інфо».

«Те, що я вчасно не передав ці гроші, це моя лажа. Колись не вистачало часу. Але як тільки перша людина мені подзвонила, я сказав, що вони лежать на депозиті, і я готовий передати їх. І ми домовились. Зараз «Слідство.Інфо» відкриває рахунок. Сьогодні я ці гроші поклав на банківський рахунок, перевівши їх з готівки до безготівки, і чекаю, щоб перевести ці гроші», – підкреслив Гнап.

Гнап повідомив, що йде в політику, 25 червня 2018 року. До того він був ведучим і журналістом програми розслідувань «Слідство.Інфо».

3 лютого Гнап подав документи до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатом на виборах президента. Заставу для цього він збирав з допомогою громадськості.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

В Організації з безпеки і співпраці в Європі висловили жаль через рішення України не допустити участі громадян Росії в місії спостереження за виборами.

Як повідомили в ОБСЄ, директор її Бюро демократичних інституцій і прав людини, яке займається спостереженням за виборами, Інчіпйорк Соулрун Чістлатоухтір у листі до Міністерства закордонних справ України також висловила глибоке розчарування тим, що парламент України ухвалив закон, який затверджує таке обмеження.

За її словами, «рішення не дати можливості акредитувати громадян однієї з країн-учасниць ОБСЄ безпрецедентне і суперечить зобов’язанням, які взяли всі країни-учасниці, запрошувати спостерігачів від усіх інших країн-членів, які можуть забажати спостерігати за виборчими процедурами в межах, дозволених законом».

Вона також наголосила, що спостерігачі, які беруть участь у місіях БДІПЛ, представляють не свої країни, а всю ОБСЄ. «Вони зобов’язані дотримуватися методології спостереження БДІПЛ і пов’язані суворим кодексом поведінки спостерігачів за виборами, який, серед іншого, вимагає від них бути цілковито безсторонніми і ніяким чином не втручатися у виборчий процес», – мовиться в повідомленні ОБСЄ про листа директорки БДІПЛ.

Крім того, вона наголосила, що включення до складу місій спостерігачів від усіх країн-учасниць ОБСЄ, які хочуть узяти участь у спостереженні за виборами, є визначальним принципом спостережного мандату БДІПЛ.

Директор БДІПЛ закликала ще раз переглянути це питання і заявила, що спільні зобов’язання «встановлюють чіткі стандарти ставлення країн-учасниць одна до одної і стосуються без винятку кожної країни-учасниці».

Вона не стала згадувати про ставлення до України з боку Росії, яка від весни 2014 року здійснює проти України гібридну агресію і через це визначена в українському законодавстві як країна-агресор і окупант частини території України.

Раніше 7 лютого Верховна Рада України ухвалила закон, що доповнює закони про вибори президента України, про вибори народних депутатів України і про місцеві вибори приписом, відповідно до якого «офіційним спостерігачем від іноземних держав, міжнародних організацій не може бути: 1) особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом; 2) особа, пропозиції щодо якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом».

Перед цим, 6 лютого, речник місії БДІПЛ ОБСЄ в Україні Томас Райнер підтвердив, що серед імовірних спостерігачів Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ на виборах в Україні є двоє росіян – всупереч численним попередженням Києва, що громадян Росії як країни-агресора до спостереження за виборами в Україні не допустять.

1 лютого заступник голови МЗС України Сергій Кислиця заявляв: «Якщо хтось має намір і далі примушувати до того, щоб офіційні спостерігачі від уряду і парламенту країни-агресора спостерігали за виборами у країні, частину території якої вона окупувала і громадян якої вона вбиває, то це вже за межею моралі і етики…» Він також нагадав, що в політичних документах ОБСЄ йдеться про необхідність дотримуватися національних законів у питанні міжнародного спостереження за виборами – «хоча, звісно, за своєю природою всі документи ОБСЄ не є юридично зобов’язуючими», додав дипломат.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повторив 28 січня, що МЗС не буде реєструвати офіційних спостерігачів від Росії на президентських виборах 2019 року. Він висловив сподівання, що ЦВК також не реєструватиме російських спостерігачів.

У Центральній виборчій комісії України 23 січня звернули увагу країн і міжнародних організацій, що, згідно з українським законодавством, Росія є державою-агресором, яка тимчасово окупувала частину території України, і попросили враховувати цю інформацію при ухваленні рішення про направлення офіційних спостерігачів.

22 січня заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін сказав, що Росія буде домагатися допуску своїх спостерігачів на президентські вибори в Україні. Перед тим, 21 січня, в Центральній виборчій комісії Росії повідомили, що подали до МЗС своєї країни перелік осіб, які, на думку Москви, мали б стати спостерігачами на виборах президента України 31 березня від ОБСЄ для короткострокового і довгострокового спостереження.

Павло Клімкін іще 9 січня повідомляв, що МЗС України не прийматиме заявки про реєстрацію російських спостерігачів на президентських виборах.

Президентські вибори в Україні призначені на 31 березня, другий тур у разі необхідності може відбутися 21 квітня.
…

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя продовжив арешт кримськотатарському активісту Едему Бекірова до 12 квітня. Про це повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».

Представник російського слідства на суді клопотав про продовження арешту на підставі того, що у Бекірова є українське громадянство, і він «може втекти на територію суміжної держави».

Адвокат Бекірова Іслям Веліляєв наполягав, що його підзахисний може перебувати під більш м’яким запобіжним заходом, оскільки він раніше не судимий, звинувачується у злочині, докази якого у слідства базуються тільки на свідченнях засекреченого свідка. Також він нагадав про тяжкий стан здоров’я Бекірова. Проте, суд залишив активіста в СІЗО Сімферополя.

На засіданні суду в четвер Едем Бекіров заявив, що перебування в СІЗО Сімферополя принижує людську гідність, і що російське слідство намагається його зломити. Бекіров також заявив про свою невинність і нагадав, що у нього перша група інвалідності, і він фізично не міг перевозити боєприпаси.

5 лютого омбудсмен Людмила Денісова повідомила, що стан активіста надкритичний.

Рідні Бекірова заявляли про загрозу його життю. Відомо, що в активіста – цукровий діабет і ампутована нога, через що йому необхідно постійно робити перев’язки.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері й родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова на два місяці.

Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» у зв’язку з рішенням суду.
…

Доповідатиме голова комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін привітав Македонію з підписанням протоколу про вступ до НАТО і заявив, що цей приклад надихає Україну на її власному шляху до Альянсу.

«Вітаю друзів (за кілька днів – Республіку Північна Македонія) з підписанням протоколу про вступ до НАТО. Добрий знак, який нас надихає. Жодні історичні контексти й розбіжності не стануть на заваді прагненню до безпеки і демократії. Впевнений, Україна подолає свій шлях до НАТО», – написав Клімкін у Twitter 6 лютого.

Македонія вже незабаром стане 30-ю країною НАТО. Офіційні представники цієї держави і 29 послів від держав-членів НАТО 6 лютого у брюссельській штаб-квартирі організації підписали протокол щодо членства – результат тривалого процесу, який був позначений складною суперечкою щодо назви країни між Скоп’є та Афінами.

Водночас, як зазначають в НАТО, приєднання Македонії слід розцінювати як добрий знак для інших держав, що прагнуть стати частиною цього військово-політичного блоку.

22 листопада Верховна Рада 311 голосами ухвалила в першому читанні президентський законопроект про зміни до Конституції щодо стратегічного курсу країни на членство в Європейському союзі й НАТО. У другому читанні депутати мають розглянути ці зміни 7 лютого. Для їх схвалення потрібні 300 голосів.
…

Служба безпеки України заявляє, що не здійснювала «жодних дій, оперативно-розшукового або процесуального характеру», які б обмежували права і свободи осіб, зареєстрованих кандидатами в президенти. Про це пізно ввечері 6 лютого у Facebook написала речниця СБУ Олена Гітлянська.

«Разом із тим голова СБУ Василь Грицак заявив, що служба у межах своєї компетенції уважно вивчить усі обставини, які можуть свідчити про можливі правопорушення щодо кандидатів. При цьому зробимо це у максимально стислі терміни і прозоро для громадськості, для чого чекаємо відповідних заяв та матеріалів від кандидатів у президенти», – написала Гітлянська.

Звинувачення на адресу СБУ щодо незаконного стеження і прослуховування кандидатів у президенти перед виборами вона назвала безпідставними.

6 лютого позафракційний депутат Віктор Чумак, який є керівником виборчого штабу кандидата в президенти Анатолія Гриценка заявив, виступаючи в парламенті, що в штабі знайшли п’ять пристроїв для прослуховування. Він висловив сумнів у тому, що їх могли встановити приватні охоронні структури, і допустив, що «без втручання держави не обійшлося».

Натомість речниця СБУ Олена Гітлянська заявила у коментарі Радіо Свобода, що Служба безпеки діє «виключно в рамках чинного законодавства» і назвала оприлюднені дані «дуже сумнівною інформацією».

На сьогодні Центральна виборча комісії зареєструвала 37 кандидатів на посаду президента. Остаточний список кандидатів Центрвиборчком має оголосити до 9 лютого.

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року.
…

Поліція розслідує 15 кримінальних проваджень через порушення під час виборчої кампанії, повідомив голова Національної поліції України Сергій Князєв.

«Основне наше завдання – це забезпечення волевиявлення громадян. Тому спроби незаконного фінансування чи роздачі коштів, підкупу виборців, збір даних, які надають ідентифікацію громадян, – повинні супроводжуватися негайною реакцією та правовою кваліфікацією з боку поліції. Якщо буде ухвалене неправомірне рішення, реакція з боку керівництва МВС та Нацполіції буде миттєва», – наголосив Князєв.

Одне провадження відкрите за статтею про порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму, ще чотири – через можливий підкуп виборців.

Серед інших порушень – хуліганство, перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та порушення правил експлуатації комп’ютерів, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється.

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Остаточний список кандидатів Центрвиборчком має оголосити до 9 лютого. На цей час зареєстровані 34 кандидати.
…

В Україні розпочав роботу єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, повідомляє Національне агенство з з питань запобігання корупції (НАЗК).

«Реєстр містить інформацію про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку із вчиненням корупційного правопорушення», – йдеться в повідомленні.

Як повідомили в НАЗК, реєстр безкоштовний, зручний у користуванні та доступний цілодобово через офіційний веб-сайт НАЗК.

Міжнародна організація Transparency International наприкінці січня повідомила, що Україні за минулий рік дещо поліпшила свої позиції в рейтингу «Індекс сприйняття корупції», набравши 32 бали зі 100 можливих.

Раніше у Transparency International для зменшення рівня корупції радили Запустити Антикорупційний суд, продовжити судову реформу, посилити можливості слідчих органів, перезапустити НАЗК, впровадити нові електронні державні інформаційні системи, позбавити правоохоронні органи права втручатися в економічну діяльність.
…