У Генпрокуратурі України цього тижня отримали запит від  Головної прокуратури Міністерства юстиції Грузії про видачу колишнього грузинського президента, екс-голови Одеської облдержадміністрації Міхеїла Саакашвілі. Про це повідомила на сторінці у Facebook прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган.

«Хочу підтвердити, що Генпрокуратурою України на цьому тижні в копії отримано запит Головної прокуратури Міністерства юстиції Грузії про видачу Саакашвілі М.Н. Враховуючи, що кримінальні справи, у зв’язку з якими запитується видача вказаної особи, перебувають на розгляді Тбіліського міського суду, відповідно до ст. 574 КПК України запит компетентних органів Грузії буде розглядатись Міністерством юстиції України», – повідомила Сарган.

Речниця прокурора підтвердила у копії документа, що ГПУ у відповіді на запит Радіо Свобода, отриманому редакцією 6.09.2017, було вказано, що до Генпрокуратури України у 2017 році запити від компетентних органів Грузії про видачу Міхеїла Саакашвілі не надходили. Відповідь була на запит журналістів станом на 29.08.2017. Сарган нагадує, що 5 вересня заступник міністра юстиції України Сергій Петухов вказав, що Грузія звернулася до України щодо екстрадиції Саакашвілі і відповідний запит був адресований як до Мін’юсту, так і до Генпрокуратури. Чому в такому випадку наступного дня Генпрокуратура надіслала Радіо Свобода відповідь про відсутність «запитів від компетентних органів» Лариса Сарган не пояснює.

18 серпня в офісі генерального прокурора Грузії заявили, що співпрацюють з українською владою в питанні екстрадиції Міхеїла Саакашвілі. Заява з’явилася після того, як Саакашвілі оголосив про плани повернутися в Україну.

Міхеїл Саакашвілі, який зараз перебуває в Європі, заявив, що 10 вересня прибуде на польсько-український кордон у Львівській області. Державна прикордонна служба України попередила, що в разі спроби Саакашвілі в’їхати до України з його закордонним паспортом громадянина України, чинність якого скасована, прикордонники, відповідно до законодавства, вилучать цей паспорт і видворять політика за межі України.

Останніми роками Саакашвілі жив в Україні, де набув українського громадянства і був призначений головою Одеської обласної державної адміністрації.

Після відставки з цієї посади Саакашвілі став різко критикувати владу України і заявляти про свої плани усунути її. Наприкінці липня стало відомо, що президент України Петро Порошенко указом затвердив втрату Міхеїлом Саакашвілі громадянства України – за повідомленнями, через свідоме подання неправдивих відомостей при набутті українського громадянства. У Генпрокуратурі заявляли, що Міхеїл Саакашвілі може потрапити в Україну тільки після оформлення візи. Сам Саакашвілі на той момент перебував у США.

Міхеїл Саакашвілі у Грузії перебуває в розшуку за кількома звинуваченнями, що стосуються часів його президентства 2004-2013 років. У Тбілісі заявляли, що будуть домагатися його екстрадиції від будь-якої країни, де той перебуватиме. Він називає звинувачення політично мотивованими.
…

Шевченківський районний суд міста Києва обмежив синові народного депутата з «Опозиційного блоку» Нестора Шуфрича право керувати автотранспортом упродовж двох місяців. Про це повідомила на сторінці у Facebook речниця прокуратури Києва Надія Максимець.

«За клопотанням столичної прокуратури суд на 2 місяці обмежив підозрюваного у ДТП на Шота Руставелі у праві керування транспортом», – повідомила Максимець.

30 серпня то й же Шевченківський районний суд Києва віддав Нестора Шуфрича-молодшого на поруки батька, народного депутата з «Опозиційного блоку». Натомість прокуратура просила про цілодобовий домашній арешт. Адвокати Шуфрича наполягали, що підстав для домашнього арешту немає, заявляючи, що їхній підзахисний не збирається втікати і здав закордонний паспорт.

Напередодні Шуфричу-молодшому оголосили підозру за статтею «порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження».

Сьогодні Апеляційний суд Києва переніс на 12 вересня розгляд скарги на рішення суду про запобіжний захід для Шуфрича-молодшого.

За даними поліції, 26 серпня ввечері автомобіль «Бентлі», за кермом якого перебував син депутата Нестора Шуфрича, на пішохідному переході збив чоловіка. Потерпілого з травмами «швидка» доставила в лікарню, в нього діагностували закриту черепно-мозкову травму, переломи передпліччя і гомілки.
…

Президент України Петро Порошенко заявляє, що Україна вже сьогодні виконує План дій щодо членства в НАТО в односторонньому порядку. Про це він сказав, виступаючи 7 вересня зі щорічним посланням у парламенті. Президент також не виключив, що ініціюватиме всенародний референдум щодо членства в альянсі.

«Без формального схвалення Плану дій щодо членства ми, тим не менше, виконуємо його в односторонньому порядку», – сказав президент.

За його словами, разом із партнерами з НАТО Україна розвиває свою армію відповідно до стандартів Північноатлантичного альянсу, «яких вона в основному має досягти вже на кінець 2020 року».

«Я не виключаю, що ініціюю в належний час відповідний референдум, щоби продемонструвати волю українського народу. Усім: і нашим друзям, і агресивному сусідові, і всім українським політикам… Щоб за будь-яких політичних розкладів нікому з них не закортіло ревізувати цей курс і розвернутися», – сказав президент.

План дій щодо членства останнім часом надавався потенційним кандидатам на членство в НАТО після рішення Північноатлантичного союзу про це. Україні в наданні такого плану в НАТО вже раз відмовили 2008 року – як вважають, під тиском Росії.

Сам Петро Порошенко у виступах раніше говорив про те, що Україна наразі не подає заявки на вступ до НАТО, бо ще не готова до цього.

У липні набув чинності закон, яким закріплюється пріоритетність членства України в НАТО.
…

Правозахисники закликають Верховну Раду України не ухвалювати пропоновані президентом Петром Порошенком законопроекти, що, за їхніми словами, передбачають наступ на громадські організації.

«На початку липня 2017 року в парламенті були зареєстровані президентські законопроекти №6674 і №6675, розроблені ніби на заміну скандальним змінам до антикорупційного законодавства, які зобов’язують антикорупційних активістів подавати щорічні електронні декларації про особисті активи й майно. Фактично, пропонується скасування е-декларування для громадських антикорупційних активістів в обмін на запровадження додаткової податкової звітності для громадських організацій і фізичних осіб-підприємців, а також підприємств, установ та організацій, які надають їм послуги», – йдеться в заяві платформи «Правозахисний порядок денний».

До платформи входять, зокрема, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, проект «Без кордонів», ГО Центр «Соціальна дія», Євромайдан SOS.

Правозахисники заявляють, що така ініціатива має «підкреслено каральний» характер і є запровадженням інструменту для вибіркового тиску на нелояльні до влади громадські організації. «Ми розцінюємо таку ініціативу президента України як непропорційне втручання у діяльність громадських організацій. Такі кроки уподібнюють Україну до репресивних режимів – Росії, Казахстану, Азербайджану, Туркменистану», – йдеться в заяві.

Напередодні ці законопроекти розкритикували у міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch. У своєму експертному аналізі законопроектів 6674 і 6675 Міжнародний центр законодавства неприбуткового сектора (ICNL) зазначив, що «жодна з європейських країн немає такої обтяжливої звітності щодо всіх громадських організацій, як це пропонується українськими законопроектами».

Активісти заявили, що на 7 вересня, президент України скликає координаційну раду з питань розвитку громадянського суспільства для обговорення питання здійснення електронного декларування громадськими активістами.

23 березня парламент ухвалив закон про необхідність електронного декларування також для антикорупційних активістів. 27 березня президент України підписав зміни до закону щодо електронного декларування після зустрічі з громадськими активістами щодо цього документа. При цьому він заявив, що запропонує внести зміни до тих пунктів документа, які критикують.

В Адміністрації президента повідомили, що оскільки зобов’язання для заповнення електронних декларацій представниками громадських організацій з’являється лише з 2018 року, сторони домовилися створити робочу групу з метою опрацювання узгоджених змін до цього закону.

У липні Петро Порошенко вніс до Верховної Ради законопроекти 6674 та 6675, у яких передбачається посилення звітності неприбуткових організацій, зокрема, за освоєння міжнародної грошової допомоги, та відповідальності за помилки у таких звітах. Низка громадських організацій, зокрема правозахисних, назвала норми цих законопроектів дискримінаційними. Депутати ще не розглядали ці законопроекти.
…

Президент України Петро Порошенко заявляє, що невідкладним є питання створення спеціального антикорупційного судового органу. Про це Порошенко повідомив 7 вересня під час щорічного послання до українського парламенту про внутрішнє та зовнішнє становище країни.

«Невідкладним є питання створення спеціального антикорупційного судового органу. Цей орган має бути сформований на конкурсній основі із суддів з бездоганною репутацією», – заявив він.

За словами Порошенка, цей орган має бути залежним лише від закону, але вільним від будь-яких сторонніх впливів.

В Україні впродовж останніх років було створено кілька нових органів, завданнями яких є боротьба з корупцією, зокрема, Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство із запобігання корупції. Західні партнери України вимагають також створення спеціального антикорупційного суду.
…

У вересні Національне антикорупційне бюро України планує оголосити тендер на закупівлю нових автомобілів на суму понад 5,5 мільйонів гривень. Така інформація міститься в річному плані закупівель НАБУ на порталі Prozorro, повідомляє проект Радіо Свобода #Точно.

Зокрема, для антикорупційного відомства хочуть придбати автомобілі таких марок, як Ford Focus, Ford Mondeo, Renault Megane і Peugeot Treveller. У документі також зазначено, що потенційні учасники закупівель можуть запропонувати автомобілі інших марок з аналогічними характеристиками.

Автівки мають бути поставлені до кінця року.

Протягом літа НАБУ вже уклало кілька угод на суму понад 10 мільйонів гривень на закупівлю авто, серед яких Ford Custom Tourneo, Mazda CX 5.

У червні бюро сплатило 46 тисяч гривень за навчання на курсах контраварійного водіння.

Загалом протягом 2017 року НАБУ уклало на тендерах 168 угод на суму 55 мільйонів гривень. 
…

Уряд Німеччини у принципі позитивно поставився до заяви президента Росії Володимира Путіна про введення в зону конфлікту на українському Донбасі миротворчої місії ООН і готовий обговорювати цю ініціативу, але наголосив, що це не мало б відбутися на умовах російського керівника.

Речниця уряду Німеччини, яка разом із Францією є партнером України в так званому «нормандському форматі» переговорів про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу, Ульріке Деммер повідомила, що німецький уряд підтримає таку ініціативу тільки за дотримання низки інших умов.

Як заявила речниця, розміщення миротворців мусить відбутися на всій території зони конфлікту, а не тільки на лінії контакту, як заявляв президент Росії.

Крім того, сепаратисти не мали б отримати права голосу щодо такої миротворчої місії, як говорив Путін. За її словами, це було б неприйнятно.

Деммер також відкинула ідею поступового зняття санкцій із Росії. Коментуючи заяву російського керівника про миротворців, вона сказала: «Крок президента – тільки перший крок, а треба зробити ще дуже багато кроків, перш ніж санкції будуть зняті».

Попереднього дня, у вівторок, міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель припустив послаблення санкцій, висловивши задоволення тим, що президент Росії Володимир Путін виступив на підтримку ідеї спрямувати миротворців ООН до українського Донбасу.

Як сказав Ґабріель, пропозиція Путіна – добра можливість домогтися запровадження режиму припинення вогню на сході України і таким чином зробити крок до послаблення санкцій щодо Росії.

«Іще важливіше, що цією пропозицією про місію «блакитних шоломів» на сході України Росія засвідчила зміну своєї політики, і ми не маємо поставитися до цього легковажно. Нам потрібна Росія для вирішення таких конфліктів, як із Північною Кореєю. Було б добре, якби ми могли сприйняти це як завдання домовлятися про нові шляхи розрядки напруженості і політики щодо Сходу – в Німеччині і також у Європі», – додав міністр, відомий своєю прихильністю до ідеї якнайшвидшого зняття санкцій із Росії чи принаймні послаблення їх.

Раніше у вівторок Володимир Путін, влада якого ще наприкінці серпня продовжувала відкидати можливість ввести на Донбас миротворчу місію ООН чи в іншому форматі, несподівано заявив, що вже підтримує цю ідею. Але він наголосив, що, за версією Москви, ці миротворці мають стати виключно на лінії розмежування сторін «і ні на яких інших територіях» – що означало б консервацію становища на окупованій частині Донбасу. Крім того, він заявив, що це питання не може бути вирішене без «прямого контакту» з представниками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», визнаних в Україні терористичними.

Цю думку рішуче відкинули в Україні, де наголосили, що будь-яка миротворча місія, чи під егідою ООН, чи ЄС, чи ОБСЄ, має розташуватися на всій окупованій території, і, зокрема, на непідконтрольній нині Києву ділянці українсько-російського кордону, і в такій місії не може брати участі Росія як держава-агресор. Крім того, в Києві заявили, що не мають наміру обговорювати це питання з сепаратистами, які не є стороною конфлікту, бо діють за вказівками Росії – яка й є стороною російсько-українського конфлікту, хоча намагається представити свою агресію як «внутрішньоукраїнський конфлікт».

Тим часом постійний представник Росії в ООН Василь Небензя заявив у вівторок, що вже надіслав листа про пропозицію Москви і російський проект резолюції Ради безпеки ООН про це до генерального секретаря ООН і до голови Ради безпеки.

Зі свого боку, постійний представник України в ООН Володимир Єльченко повідомив, що Україна розробила свій проект резолюції Ради безпеки про введення миротворчої місії на Донбас, у якому зазначено, що участь у місії представників Росії неможлива, а самі миротворці повинні розміщуватися на українсько-російському кордоні. Але він припустив, що Україна може взяти участь і в обговоренні російського проекту як основи для внесення бажаних для України і її союзників змін.
…

Медіа-холдинг ZIK заявляє про блокування роботи інформаційного агентства й телеканалу у Львові, куди з обшуком прийшли правоохоронці.

Як заявили в медіа-холдингу, причиною обшуків у поліції назвали слідчі дії у рамках справи про смертельну ДТП з участю автомобіля, який належить інвестору ZIKу, бізнесмену Петрові Димінському. Водночас у ZIK наголосили, що бізнесмен був присутній у вказаному приміщенні один раз – «8 років тому під час урочистого відкриття прес-центру ІА ZIK».

«Це вже виходить за межі й інакше як рейдерським захопленням названо бути не може. Робота телестудії й інформаційного агентства частково заблокована. У діях правоохоронців відсутня будь-яка логіка. Це просто політичне замовлення Авакова і Ко. Я не здивуюся, якщо наші глядачі завтра увімкнуть ZIK і нічого не побачать, мовляв, у зв’язку із ДТП мовлення каналу зупинене», – цитує прес-служба ZIK генерального директора медіа-холдингу Ігоря Туркевича.

6 вересня поліція провела обшук у трьох офісах Димінського у Львові. Про те, в якій справі проводили слідчі дії, у поліції не уточнили.

Водночас народний депутат, радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко заявив, що слідчі Національної поліції провели обшуки за місцями проживання й роботи бізнесмена Петра Димінського з метою пошуку його зразків ДНК для порівняння їх із тими, що були виявлені в автомобілі, водій якого став винуватцем смертельного ДТП.

Головне слідче управління Нацполіції розслідує ДТП на Львівщині з участю автомобіля Димінського, внаслідок якого 18 серпня загинула 31-річна жінка. Відповідальність за ДТП взяв на себе охоронець Димінського, проте родичі загиблої переконані, що за кермом був сам бізнесмен. 22 серпня Димінський залишив Україну, не з’явившись на допит у поліцію.

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков 30 серпня заявив, що результати експертизи ДНК підтвердили, що охоронець Петра Димінського, який взяв на себе провину за ДТП, не був за кермом на момент аварії, тобто «в машині сліди ДНК однієї людини, і це не той чоловік, який заявив про те, що він був за кермом».

Петро Димінський, 1954 року народження – почесний президент футбольного клубу «Карпати», співвласник телеканалу ZІК, народний депутат України четвертого скликання.
…

Міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель висловив задоволення тим, що президент Росії Володимир Путін висловив підтримку ідеї спрямувати миротворців ООН до українського Донбасу.

Виступаючи на брифінгу в Берліні, він заявив: «Ми вочевидь радіємо з цього першого сигналу, на мою думку, разючого сигналу, який висловив сьогодні президент Росії Володимир Путін, що він підтримує дальше обговорення того, що Росія раніше відкидала, – спрямування «блакитних шоломів», сил ООН, місії «блакитних шоломів» на схід України, щоб запровадити припинення вогню».

«Іще важливіше, що цією пропозицією про місію «блакитних шоломів» на сході України Росія засвідчила зміну своєї політики, і ми не маємо поставитися до цього легковажно. Нам потрібна Росія для вирішення таких конфліктів, як із Північною Кореєю. Було б добре, якби ми могли сприйняти це як завдання домовлятися про нові шляхи розрядки напруженості і політики щодо Сходу – в Німеччині і також у Європі», – додав він.

За словами Ґабріеля, пропозиція Путіна – добра можливість домогтися запровадження режиму припинення вогню на сході України і таким чином зробити крок до послаблення санкцій щодо Росії.

Наразі не ясно, чи був міністр закордонних справ Німеччини, яка разом із Францією є партнером України в так званому «нормандському форматі» переговорів про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу, ознайомлений із ініціативою президента Росії в повному обсязі. Раніше Зіґмар Ґабріель уже висловлювався за послаблення санкцій Євросоюзу щодо Росії.

Раніше у вівторок Володимир Путін, влада якого раніше відкидала можливість ввести на Донбас миротворчу місію ООН чи в іншому форматі, несподівано заявив, що вже підтримує цю ідею, але наголосив, що, за версією Москви, ці миротворці мають стати виключно на лінії розмежування сторін – що означало б консервацію становища на окупованій частині Донбасу.

Цю думку рішуче відкинули в Україні, де наголосили, що будь-яка миротворча місія, чи під егідою ООН, чи ЄС, чи ОБСЄ, має розташуватися на всій окупованій території, і, зокрема, на непідконтрольній нині Києву ділянці українсько-російського кордону, і в такій місії не може брати участі Росія як держава-агресор.

У Міністерстві закордонних справ України, зокрема, заявили, що повідомлення про заяву Путіна свідчать про «чергове намагання Росії як сторони конфлікту представити агресію як внутрішньоукраїнський конфлікт і спотворити саму ідею й цілі запровадження миротворчої операції, що не слугуватиме досягненню головної мети – встановлення сталого миру на Донбасі і відновлення територіальної цілісності України».

Постійний представник України в ООН Володимир Єльченко заявив Радіо Свобода, що питання щодо запровадження миротворчої місії на Донбасі порушить президент України Петро Порошенко, коли буде виступати 20 вересня на сесії Генеральної асамблеї ООН.

Тим часом постійний представник Росії в ООН Василь Небензя заявив, що на виконання вказівок президента Росії, який доручив російському МЗС внести російський проект резолюції щодо миротворців на Донбасі на розгляд Ради безпеки ООН, він уже надіслав листа про це до генерального секретаря ООН і до голови Ради безпеки.

Зовсім недавно, наприкінці серпня, під час перебування в Україні міністра оборони США Джеймза Маттіса Петро Порошенко повідомляв, що обговорив із ним можливе розгортання миротворчої місії ООН з мандатом Ради безпеки ООН в окремих районах Донецької та Луганської областей; тоді російська сторона в особі речниці МЗС Марії Захарової назвала ініціативу України щодо введення миротворців ООН у зону конфлікту на Донбасі спробою перешкодити процесові реалізації мінських домовленостей.
…

Представник України в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи зі врегулювання ситуації на Донбасі, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко заявляє, що українській стороні відоме місце утримання 87 зі 144 заручників бойовиків на Донбасі. Водночас, за її словами, бойовики підтверджують лише 71.

«Останній рік ключова тема всіх засідань гуманітарної підгрупи – це звільнення заручників, і Україна давно готова до широких компромісів у питаннях звільнення заручників. На жаль, за цей час, як ми бачимо, зросла кількість тих, кого незаконно утримують на окупованих територіях. Сьогодні це 144 українці», – сказала Геращенко.

За словами Геращенко, представники бойовиків в останні кілька місяців шантажем вимагають від України внести до списку на звільнення 43 осіб, які не мають ніякого стосунку до бойових дій на Донбасі.

На уточнювальне запитання, чи дійсно Україна запропонувала обмін заручниками у форматі 87 на 309, про що заявив спецпредставник з питань гуманітарного характеру у Тристоронній контактній групі Віктор Медведчук, Геращенко сказала: «Ми працюємо… Я ніколи не коментую перед роботою групи те, що може зашкодити її роботі завтра».

Наприкінці липня у СБУ повідомляли, що кількість утримуваних проросійськими бойовиками на Донбасі українських заручників складала 137 людей.
…

У законопроекті про реінтеграцію Донбасу пропонується замінити термін «АТО» на термін «операція з оборони України», але слова «війна» не буде, повідомив в ефірі Радіо Свобода заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Юрій Гримчак.

За його словами, якщо Україна офіційно застосує слова «війна», це тільки допоможе Росії.

«Ми можемо назвати це війною. Тоді фактично ми оголошуємо війну Росії. Сьогодні Росія каже, що «нас там немає». Але коли ми оголошуємо війну, ми починаємо «отримувати» все, що може запропонувати російський ВПК: танки, артилерію, літаки, ракети і багато чого іншого. Це нам потрібно?», – пояснив Юрій Гримчак.

За його словами, у законопроект про реінтеграцію Донбасу внесуть зміни в позицію щодо миротворців і запропонують на розгляд народним депутатам України після сесії Генеральної асамблеї ООН.

«Після того, як пройде Генеральна асамблея ООН і стане зрозуміло, яким чином ми будемо приймати миротворців, ми внесемо зміни… Думаю, що до кінця вересня», – заявив Юрій Гримчак.

20 вересня на Генасамблеї ООН виступатиме президент України Петро Порошенко з пропозиціями щодо миротворчої місії на Донбасі. 

Представник президента України у Верховній Раді України, народний депутат України Ірина Луценко заявила, що законопроект про реінтеграцію Донбасу підготований повністю, за винятком пункту щодо миротворчої місії.
…

Журналістка Тетяна Висоцька оприлюднила фото, на якому, як виглядає, власник крамниці «Емпоріум» Ігор Доценко спостерігає за процесом ліквідації зображень
…

Рада безпеки ООН хоче посилити санкції проти КНДР: чи підтримають їх Росія і Китай? Хто живе у «Вейшнорії», з якою збирається воювати Путін під час навчань у Білорусі? Чому дорожчає борщ в Україні?

На ці теми ведучий Ранкової Свободи Дмитро Баркар говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: директор Центру дослідження міжнародних відносин Микола Капітоненко, аналітик Інституту світової політики Микола Белесков; військовий експерт, екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко, колишній прес-аташе посольства Грузії в Україні Бачо Корчилава; виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, керівник центру «Інфо-Шувар» Тетяна Гетьман.
…

Міський голова Львова, лідер партії «Об’єднання «Самопоміч» Андрій Садовий заявив, що низка народних депутатів із фракції його партії буде брати участь у «зустрічі» іншого опозиційного до влади України діяча Міхеїла Саакашвілі, який, втративши українське громадянство під час перебування за кордоном, тим не менше анонсував спробу в’їхати до України 10 вересня з Польщі.

«10 вересня мої однопартійці – Ірина Подоляк, Єгор Соболєв, Роман Семенуха, Семен Семенченко та Павло Костенко – будуть на КПП «Краковець», аби проконтролювати дотримання Закону та Конституції України щодо Міхеїла Саакашвілі», – написав він у фейсбуці, не уточнивши, як саме, на його думку, має бути дотриманий закон.

При цьому він назвав «помилкою» і «непродуманим рішенням» указ президента Петра Порошенка про втрату Міхеїлом Саакашвілі громадянства України і висловив сподівання, що до 10 вересня голова держави «зуміє виправити» це рішення, щоб цей день не став, за його словами, «днем ганьби для країни». В чому може виразитися ця ганьба, він теж не уточнив.

Садовий також заявив: «Я хочу, аби позиція «Самопомочі» була чіткою і зрозумілою. Ми не боремось за політика Саакашвілі. Ми захищаємо грубо порушені права громадянина України. Бо завтра те ж саме зроблять і з нашими з вами правами».

Серед опонентів влади України поширена думка, що оформлення втрати Саакашвілі громадянства України було незаконним. Низка політиків і політичних сил уже заявила, що збирає людей на «зустріч» колишнього президента Грузії в оголошені ним день і місце. Туди планують прибути й деякі народні депутати, що мають право недоторканності.

Партія «Рух нових сил Михайла Саакашвілі», яку очолює сам Міхеїл Саакашвілі, заявляє, що українські силовики відповіли на запити адвоката: прямих заборон в’їзду діяча до України немає.

Але через те, що Саакашвілі в момент втрати громадянства України став особою без громадянства, для в’їзду на територію України йому, відповідно до українського законодавства, потрібна в’їзна віза, нагадували в Генеральній прокуратурі України.

Державна прикордонна служба України, зі свого боку, попереджала, що в разі спроби Саакашвілі в’їхати до України з його закордонним паспортом громадянина України, чинність якого скасована, прикордонники, відповідно до законодавства, вилучать цей паспорт і видворять політика за межі України.

Останніми роками Міхеїл Саакашвілі, свого часу президент Грузії, жив в Україні, де набув українського громадянства і був призначений головою Одеської обласної державної адміністрації. Після відставки з цієї посади Саакашвілі став різко критикувати владу України і заявляв про свої плани скинути її.

Наприкінці липня стало відомо, що президент України Петро Порошенко своїм указом затвердив втрату Міхеїлом Саакашвілі громадянства України – за повідомленнями, через свідоме подання неправдивих відомостей при набутті українського громадянства. Сам Саакашвілі на той момент перебував за кордоном, у США, і перебуває там досі, подорожуючи країнами Європи.

При цьому він стверджує, що далі користується своїм українським паспортом, чинність якого Україна скасувала. Це рішення скасувати чинність паспорта інші держави не зобов’язані визнавати. Твердження Саакашвілі щодо паспорта наразі не підтверджені й не заперечені з незалежних джерел.
…

Голова Верховної Ради Андрій Парубій заявляє, що на сьогодні закон про реінтеграцію окупованих частин Донбасу до Верховної Ради не подали. 

«Станом на сьогодні документ ще не подали, відповідно – він ще не може бути включений до порядку денного. Але я сподіваюся, що найближчим часом він з’явиться на розгляді Верховної Ради», – сказав він після погоджувальної ради. 

Парубій нагадав, що попередньо цей законопроект має розглянути РНБО, а потім його мають передати до Ради.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов 30 серпня заявив, що закон про реінтеграцію окупованих частин Донбасу вже цілком готовий до внесення на розгляд Верховної Ради, але ще тривають консультації щодо нього з закордонними партнерами України. Він також висловив сподівання, що до початку сесійних засідань (5 вересня – ред.) ці консультації завершаться і президент внесе закон до Верховної Ради. 

Заступник голови адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв уточнював в ефірі Радіо Свобода, що законопроект про реінтеграцію окремих районів Донбасу адміністрація президента на доручення РНБО узгоджує з «ключовими партнерами» України – США, Німеччиною і Францією. За його словами, перша реакція західних партнерів щодо законопроекту була «обнадійливою».

Останнім часом українські політики почали говорити про необхідність законодавчо оформити ситуацію на частині Донбасу, де від квітня 2014 року триває збройний конфлікт.  Президент України Петро Порошенко ще в середині червня повідомив, що доручив розробити такий документ, що, за його словами, базується на умовах мінських домовленостей. Зокрема, за повідомленнями, йшлося про те, що нині чинну «антитерористичну операцію» проти спільних російсько-сепаратистських сил на окупованій частині українського Донбасу можуть замінити на режим «самооборони держави».
…

Адвокат російського режисера Кирила Серебренникова заперечує написання тим листа про нібито пропозиції від українського президента знімати пропагандистське кіно, який напередодні оприлюднив актор Ларса Айдінґера в Instagram. Про це повідомляють російські інформагентства.

«Ніякого листа Кирила Серебренникова Ларсові Айдінґеру не було. Кирило нічого не надсилав і не просив про будь-яку допомогу. Ми сприймаємо це як провокацію», – заявив Харитонов.

Німецький актор Ларс Айдінґер, який, зокрема, зіграв російського царя Миколу ІІ у стрічці російського режисера Олексія Учителя «Матильда», оприлюднив 4 вересня текст, нібито отриманий від Серебренникова, у якому автор хакликає читачів бути спокійними і не реагувати на провокації «деяких політичних шахраїв, які намагаються заробляти гроші на будь-якій історії, яка може бути повернута проти влади». Зокрема, у згаданому тексті йдеться про нібито пропозицію від українського президента Петра Порошенка зняти для України пропагандистський фільм і очолити один із театрів.

23 серпня Басманний суд столиці Росії Москви відправив Кирила Серебренникова під домашній арешт за звинуваченням в організації розкрадання 68 мільйонів рублів (майже 30 мільйонів гривень), виділених для театральної трупи «Сьома студія».

Серебренников відкидає звинувачення на свою адресу. На його підтримку виступили російські театральні і громадські діячі в Росії та за її межами, а в день засідання кілька сотень людей прийшли підтримати режисера до будівлі Басманного суду в Москві.

У справі про розкрадання в «Сьомій студії» проходять її бухгалтер Ніна Масляєва і генеральний директор Юрій Ітін, а також колишній директор «Гоголь-центру» Олексій Малобродський. 9 серпня Масляєва в суді звинуватила Серебренникова і Малобродського у спробі привласнити частину грошей, виділених з бюджету в 2014 році. 23 серпня на засіданні Басманного суду слідчий заявив, що Ітін також дав свідчення проти Кирила Серебренникова.
…

Влада Нідерландів перевірить законність імовірної участі двох тамтешніх компаній у будівництві моста через Керченську протоку, повідомила у п’ятницю, 1 вересня, нідерландська державна телерадіокомпанія NOS, посилаючись на міністра зовнішньої торгівлі і розвитку Нідерландів Ліліанне Плаумен.

Водночас, за словами урядовця, навіть якщо при цьому не було порушень закону, уряд Нідерландів «очікує, що компанії будуть вести міжнародний бізнес соціально відповідально». Вона також додала, що керівництво країни проводить тверду політику невизнання анексії Криму і «жодним чином не стимулює діяльність, що не сприяє нормалізації ситуації».

За інформацією газети De Gelderlander, нідерландська компанія Dematec Equipment побудувала одну із машин для будівництва мосту. Інша компанія – Bijlard Hydrauliek – відповідальна за постачання «найважливішої частини» для цієї техніки, стверджує видання.

Директор Dematec Equipment Дерк ван ден Хевел заявив, що компанія не порушує запроваджені Євросоюзом санкції, оскільки будівництво відбувалося на території Росії.

Директор іншої компанії Марсел Бейлард повідомив тележурналістам, що не знав, що частини будуть поставлені для мосту з Росії в анексований Крим, передає NOS.

У липні німецька компанія Siemens заявила про перегляд своїх відносин з Росією після того, як виявила, що енергогенерувальні турбіни, призначені для використання на півдні Росії, були відправлені до окупованого Криму з порушенням санкцій ЄС, запроваджених через незаконну анексію українського півострова в 2014 році.

У Siemens заявили, що турбіни були доставлені без відома і проти побажань компанії. Цей інцидент спонукав ЄС ввести додаткові санкції проти Москви.

Про необхідність побудувати перехід із Росії до Криму через Керченську протоку президент Росії Володимир Путін заявив відразу ж після анексії півострова – в березні 2014 року. Побудувати міст обіцяли до 2018 року, здати в експлуатацію – влітку 2019-го.

Українська сторона вийшла з укладеного 2013 року договору з Росією про будівництво мосту після анексії Криму Росією 2014 року.
…

Солом’янський районний суд Києва повернув прокуратурі обвинувальний акт у кримінальному провадженні про незаконну передачу зброї «тітушкам» для розстрілу активістів Євромайдану в лютому 2014 року. Про це повідомив «5-му каналу» начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.

Він запевнив, що вердикт будуть оскаржувати.

«Обвинувальний акт з обвинуваченням був повернутий судом до прокуратури, і це сталось через 1,5 року розгляду цієї справи у підготовчому засіданні. Аргументація, що, окрім тих осіб, які безпосередньо видавали зброю – 3 правоохоронців і один представник від «тітушок», що отримував зброю, в обвинувальному акті зазначаються особи, які надавали вказівки. А суд вважає, що ці особи не повинні зазначатись в обвинувальному акті. На нашу думку, це є незаконним», – наголосив Горбатюк.

Генеральна прокуратура заявила, що «тітушкам» видали понад 408 автоматів і близько 90 тисяч патронів, щоб придушити протест на Майдані в лютому 2014 року.

Слідчі повідомляють, що провокаторів, які атакували майданівців, особисто координував міністр внутрішніх справ часів Януковича Віталій Захарченко. Найбільше їх було з Києва і Харкова, а також – Житомира, Ніжина й Білої Церкви.

Підозру оголосили 26-ти «тітушкам», до суду спрямовано 6 обвинувальних актів. На лаві підсудних також – троє правоохоронців, які безпосередньо видавали зброю.

На початку року Генеральна прокуратура повідомила, що триває розслідування понад двох з половиною сотень проваджень щодо злочинів, вчинених під час подій Майдану, а більш ніж 30 осіб вже визнані винними у судах. Між тим, як зазначив начальник департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, за ґратами опинився тільки один фігурант цих справ.
…

Давида Саакашвілі, брата колишнього голови Одеської обласної адміністрації та лідера партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі, відпустили з приміщення Державної міграційної служби.

Як повідомляє депутат Сергій Лещенко, який приїхав до Печерського відділу ДМС, де, як повідомлялось, утримували Саакашвілі, ніяких протоколів не складали, тож про видворення не йдеться, і він може й надалі перебувати на території України.

«Станом на третю годину дня брат Саакашвілі залишив приміщення Міграційної служби у Печерському районі. Ми не можемо виключати, що в подальшому до нього будуть застосовані такі самі заходи і він буде перебувати під цим самим тиском, мета якого насправді дуже проста: змусити його брата Міхеїла Саакашвілі замовчати, забути про українську політику», – заявив Лещенко.

За словами адвоката Давида Саакашвілі, документальних підтверджень анулювання посвідки на проживання йому не надали.

У ДМС наразі ситуацію офіційно не коментували. 

Про затримання вранці 2 вересня свого брата Міхеїл Саакашвілі повідомив у Facebook. Як зазначив Радіо Свобода речник МВС Артем Шевченко, Давид Саакашвілі перебуває на території України незаконно, оскільки його посвідка на проживання анульована ще в березні цього року у зв’язку з отриманням інформації від Державної служби зайнятості про анулювання дозволу на працевлаштування цього іноземного громадянина.

 
…

У місті Назарово Красноярського краю Росії 2 вересня вранці група невідомих підпалила приміщення, орендовані партією «Единая Россия» для свого штабу, повідомляється на сайті регіонального відділення партії.

За інформацією, знищено оргтехніку, меблі, агітаційну продукцію та інші предмети, призначені для виборної кампанії партії в місті Назарово, ніхто не постраждав.

«Штаб розміщений в окремому одноповерховому будинку. Напададники вибили вікно, закинули всередину шини, облили їх горючою рідиною і підпалили. Охоронець перебував в окремо розташованій сторожці, двері якої заблокували», – йдеться у повідомленні.

Секретар Красноярського регіонального відділення партії «Единая Россия» Олексій Додатко висловив упевненість у політичному підґрунті інциденту.

За даними Міністерства надзвичайних ситуацій Російської Федерації, інформація про пожежу їм надійшла о 5:25 за місцевим часом, а вже о 5:31 вогонь було ліквідовано.

На сайті управління російського Міністерства внутрішніх справ про відкриття справи за фактом пожежі наразі повідомлень немає. Місцеве видання «Назарово онлайн» написало, що, за його даними, зараз ведеться дослідча перевірка, після якої може бути ухвалене рішення про порушення справи.

Вибори депутатів Назарівської міської ради заплановані 10 вересня 2017 року.
…

У Києві поліція затримала Давида Саакашвілі, брата колишнього голови Одеської обласної адміністрації, підтвердив Радіо Свобода керівник департаменту комунікації Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко. За його словами, Давид Саакашвілі перебуває на території України незаконно, оскільки його посвідка на проживання анульована ще в березні цього року у зв’язку з отриманням інформації від Державної служби зайнятості про анулювання дозволу на працевлаштування цього іноземного громадянина.

На цей момент чоловік перебуває в органах міграційної служби, сказав Шевченко.

«Зараз приймається рішення про про те, що він мусить залишити територію нашої країни, а також про накладання адміністративної постанови-штрафу за порушення міграційного законодавства», – зазначив речник МВС.

Про затримання вранці 2 вересня свого брата Міхеїл Саакашвілі повідомив у Facebook.

«Сьогодні на світанку 8 представників МВС Авакова затримали мого брата Давида Саакашвілі, коли він виходив з дому в Києві, й вивезли в невідомому напрямку. Він – юрист, мав посвідку про проживання в Україні, мабуть, таким чином намагаються вплинути на мене, щоб я передумав повертатися», – написав політик.

Екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі останніми роками жив в Україні, де набув українського громадянства і був призначений головою Одеської обласної державної адміністрації.

Після відставки з цієї посади Саакашвілі став різко критикувати владу України. Наприкінці липня стало відомо, що президент України Петро Порошенко своїм указом затвердив втрату Міхеїлом Саакашвілі громадянства України – за повідомленнями, через свідоме подання неправдивих відомостей при набутті українського громадянства.

Сам Саакашвілі на той момент перебував у США.

Пізніше політик анонсував, що 10 вересня прибуде з Польщі в Україну через пункт пропуску «Краковець» (Львівська область). У Генпрокуратурі натомість заявляли, що Міхеїл Саакашвілі може потрапити в Україну тільки після оформлення візи.

 
…

31 серпня спецслужби Росії заблокували храм УПЦ Київського патріархату в окупованому Сімферополі. При блокуванні храму архієпископу Клименту пошкодили руку.
…

Системного тиску з боку західних партнерів щодо поступок у відносинах із Росією, як це було у 2015 році, зараз немає, заявив в ефірі Радіо Свобода постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.

«Такого системного тиску, який ми мали в 2015 році, я не відчуваю», – зазначив Кулеба.

За його словами, країни-члени ЄС дотримуються принципової позиції у питаннях санкцій проти Росії та підтримки України. Про це свідчить, зокрема, промова президента Європейської комісії Жан-Клода Юнкера з нагоди вступу в дію Угоди про асоціацію України і ЄС.

«Що стосується заяви президента Юнкера, то сьогодні він дуже позитивно привітав українців і європейців з набуттям чинності Угоди про асоціацію і в дуже компліментарних тонах сказав, що це дуже важливо для Європи загалом, не лише для України. Тому б я не драматизував його попередню негативну ремарку стосовно стратегічної перспективи. Він, очевидно, переборщив зі своїм попереднім коментарем про те, де перебуває Україна», – зауважив постійний представник України при Раді Європи.

Європейські посадовці схвально оцінили вступ в дію Угоди про асоціацію України і ЄС від 1 вересня. Зокрема, президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер назвав набрання чинності угодою «святом для європейського континенту».

За даними ЗМІ, днями Юнкер на конференції послів ЄС у Брюсселі не погодився з тим, що Україна близька до членства у ЄС і НАТО.

1 вересня вступила в силу Угода про асоціацію, яка зміцнює зв’язки між Україною і Європейським союзом і завершує чотирирічний процес політичних процесів довкола цього документа. Багато норм Угоди були застосовані іще з 2014 року, але повний вступ в дію забезпечує більш тісну співпрацю між Брюсселем і Києвом в таких сферах, як зовнішня політика, торгівля, правосуддя, освіта, наука, технології.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За останніми даними ООН, внаслідок конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Прокуратура Київської області 1 вересня повідомила про підозру заступникові міського голови Ірпеня у вчиненні низки кримінальних правопорушень. Як повідомляє прокуратура, зокрема, його підозрюють у створенні злочинної організації, привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем, фіктивному підприємництві, вчиненому у складі злочинної організації, підробленні документів, печаток, штампів і бланків, збуті чи використанні підроблених документів, печаток, штампів, службовому підробленні.

Прізвища підозрюваного у прокуратурі не називають.

«Досудовим розслідуванням установлено, що підозрювана спільно із ірпінським міським головою, його першим заступником та іншими встановленими слідством особами, створили злочинну організацію з метою незаконного заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету міста Ірпеня. Зловмисники розробили чіткий план, згідно з яким створювали й оформлювали різні суб’єкти підприємницької діяльності, а потім від імені Ірпінської міської ради укладали договори підряду на виконання робіт», – йдеться в повідомленні.

У прокуратурі заявляють, що своєю незаконною діяльністю керівництво міста Ірпеня завдало шкоди місцевому бюджету на десятки мільйонів гривень.

У червні у приміщенні Ірпінської міської ради силовики проводили обшуки у справі про зловживання владою.
…

Україна уважно стежитиме за проведенням спільних російсько-білоруських військових навчань «Захід-2017», запланованими на 14-20 вересня, заявляє президент України Петро Порошенко.

«Ми з великою увагою ставимося до проведення цих навчань. Бачимо можливості загрози, в тому числі для територіальної цілісності України», – сказав Порошенко 1 вересня у ході робочої поїздки до Харківської області.

Президент заявив, що отримав запевнення президента Білорусі Олександра Лукашенка про те, що Україні не слід остерігатися загрози з території Білорусі.

«Сподіваюся, що це слово буде дотримане. Немає підстав ставити це під сумнів», – сказав президент.

Водночас, за його словами, у 2008 році і пізніше Росія під виглядом навчань сконцентровувала свою техніку. «Зараз ми будемо уважно моніторити, щоб уся техніка, яка була завезена для навчань, була виведена і загрози були зняті», – сказав голова держави.

Країни-сусіди Білорусі, серед них держави Балтії і Україна, непокояться, що Росія може використати навчання «Захід-2017» для агресивної розбудови своєї військової присутності в регіоні, на східному фланзі НАТО, і перетворити Білорусь на плацдарм для можливого наступу на Україну. Москва і Мінськ заперечують такі побоювання і стверджують, що навчання мають суто оборонний антитерористичний характер і що після їхнього закінчення всі війська повернуться до місць постійної дислокації, зокрема російські – назад до Росії.
…

Дарницький районний суд Києва переніс на 19 вересня засідання у справі колишнього військовослужбовця Збройних сил України, фігуранта «справи кримських дезертирів» Максима Одинцова.

Як повідомили в канцелярії суду, засідання перенесли через те, що 1 вересня в суд не з’явився адвокат обвинуваченого.

На минулому засіданні, яке відбулося 8 серпня, суд продовжив термін арешту Одинцову до 6 жовтня.

Максима Одинцова і його товариша по службі Олександра Баранова затримали 20 листопада 2016 року на адміністративному кордоні з Кримом у «буферній зоні» поруч із пропускним пунктом «Чонгар». СБУ заявляє, що обоє кримчан у 2014 році перейшли з української армії в російську, чим порушили дві статті Кримінального кодексу України – скоїли держзраду і дезертирство.

Процес у справі почався в Києві 7 лютого. Справу Максима Одинцова слухають у Дарницькому райсуді Києва, Баранова – в Подільському райсуді. Захист клопотав про об’єднання двох справ в одну, проте суд відмовив.
…

Заступник голови місії спостерігачів ОБСЄ Александр Гуґ закликає сторони конфлікту на сході України до повного припинення вогню.

«Шкільне» перемир’я, як і попередні, почалося зі зниження кількості обстрілів у перші кілька днів, а потім їх число знову зросло. Зниження рівня насильства демонструє, що сторони можуть припинити насильство, якщо хочуть. Це може бути відправним пунктом для стійкого припинення вогню… Замість паузи в насильстві сторони мають його припинити», – сказав Гуґ 1 вересня у Києві.

Він також закликав сторони конфлікту відвести озброєння і розвести сили.

Про черговий режим припинення вогню, що мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним, домовилися в Мінську учасники тристоронньої контактної групи. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Про перемир’я в зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують протилежну сторону у провокаціях.
…

МЗС Білорусі викликало представника посольства України через заяву заступниці міністра закордонних справ Олени Зеркаль, яка напередодні в ефірі «5 каналу» сказала, що Мінськ належно не співпрацює щодо зниклого у Гомелі українця Павла Гриба.

«З 29 серпня за запитом посольства України правоохоронні органи Білорусі на всій території нашої країни ведуть пошук української громадянина Павла Гриба. Збірна інформація оновлюється і готується для передачі українській стороні», – заявив речник МЗС білорусі Дмитро Мирончик.

«Точно не по-партнерському за день після офіційного прохання про допомогу звинувачувати у чому-небудь країну, що без її відома була обрана місцем чи то романтичної побачення, чи то конспіративної зустрічі. Неприпустимість подібних висловлювань була доведена до радника-посланника посольства України у Білорусі Валерія Джигуна, якого викликали до МЗС нашої країни 31 серпня», – зазначив Мирончик.

Лише 31 вересня 2017 року Прикордонний комітет Білорусі визнав, що Павло Гриб дійсно перетнув кордон 24 серпня. Тим часом речник МВС Білорусі Костянтин Шалькевич заявив Радіо Свобода, що стосовно Павла Гриба «досі ніяких звернень до органів внутрішніх справ не було».

Раніше український офіцер запасу Ігор Гриб заявив, що спецслужби Росії викрали в Білорусі його сина. 24 серпня Павло Гриб виїхав до Білорусі на зустріч з дівчиною, з якою до цього спілкувався тільки через соцмережі, після чого зник.

Ігор Гриб повідомив, що син повинен був повернутися того ж дня. Коли цього не сталося, він вирушив на пошуки Павла у білоруський Гомель. Там він з’ясував, що син перебуває в розшуку російської ФСБ за статтею «теракт».

Гриб переконаний, що ФСБ виманила Павла в Гомель під виглядом зустрічі з дівчиною і провела затримання. На думку батька, причинами викрадення сина могли стати записи Павла в соцмережах, спрямовані проти агресії Росії в Україні.

Генпрокуратура України повідомила, що порушила справу щодо зникнення українця.
…

Президент України Петро Порошенко і спікер Сеймаса Литви Вікторас Пранцкетіс обговорили імплементацію ініціативи литовського парламенту «Новий Європейський план для України на 2017-2020 роки»( так званий «план Маршалла для України»).

Як повідомляє прес-служба президента України, Порошенко і Пранцкетіс висловили занепокоєння продовженням агресивної політики Росії в контексті мілітаризації тимчасово окупованого українського Криму і проведенням Росією військових навчань уздовж спільних кордонів.

«Було відзначено важливість подальших скоординованих міжнародних зусиль для протидії агресивним діями Росії, перш за все шляхом продовження застосування та посилення відповідних санкцій», – зазначається в повідомленні.

Крім того, сьогодні спікер Сеймаса Литви Вікторас Пранцкетіс зустрівся з головою Верховної Ради Андрієм Парубієм.

Як повідомляє прес-служба Ради, у ході зустрічі учасник делегації, автор «плану Маршалла для України» Гядімінас Кіркілас наголосив, що перед країнами Європи і Україною стоять великі завдання щодо реалізації цього плану, зокрема, необхідна резолюція Європарламенту.

Так званий «план Маршалла» передбачає надання фінансово-інвестиційної підтримки і допомоги з проведення реформ. Проект, який порівнюють з повоєнним «Планом Маршалла», передбачає близько 5 мільярдів євро щорічної допомоги для України, яка має витрачатися під контролем ЄС на розвиток конкретних секторів економіки.

Після Другої світової війни США розпочали програму з відновлення Європи, ця програма нині відома як «План Маршалла».
…

На черговому засіданні підконтрольного Росії Залізничного районного суду Сімферополя у справі кримського журналіста Миколи Семени, якого російські силовики звинувачують в сепаратизмі, 31 серпня можуть початися дебати сторін. Про це проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив сам Микола Семена.

За його словами, у такому випадку прокурор може озвучити свої вимоги щодо покарання журналісту.

«Суд йшов настільки суперечливо, і ми висловили настільки багато посилань і доказів про право журналіста на свободу слова, згідно з міжнародним і внутрішнім російським законодавством, що мені вони здаються достовірними, і вирок повинен бути виправдальним. Я не наважуюся припустити, яку міру покарання буде просити прокурор», – сказав Семена.

Сторона захисту представить свою аргументацію, в тому числі слово мають надати самому обвинуваченому.

«Ми будемо аргументувати мою невинуватість, моє право на свободу слова, право на участь в дискусії, незалежно від висловленої думки», – додав Семена.

Російська влада обвинувачує автора Радіо Свобода і Крим.Реалії, кримського журналіста Миколу Семену в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. У квітні 2016 року в його будинку ФСБ Росії провела обшук, а в травні того ж року йому висунули офіційне звинувачення. На даний час журналіст перебуває під підпискою про невиїзд.

Микола Семена заявляє, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».

Правозахисні й журналістські організації вважають переслідування Миколи Семени політично мотивованим.

Міністерство закордонних справ України неодноразово закликало російську владу анексованого Криму припинити переслідування українських журналістів на півострові.
…