Янукович: вирок Оболонського суду не має абсолютно нічого спільного з законом

Колишній президент України Віктор Янукович назвав незаконним вирок Оболонського районного суду Києва, який визнав його винним у державній зраді та пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні та веденні агресивної війни.

«Вирок був написаний під диктовку влади, і той тиск, який був на суд, він був безпрецедентним. Вирок не має абсолютно нічого спільного з законом», – сказав Янукович під прес-конференції в столиці Росії Москві.

24 січня Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винуватим у державній зраді та пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні та веденні агресивної війни і засудив його до 13 років ув’язнення. Водночас суд вважає екс-президента невинуватим у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років тюрми.

Адвокати заявили про намір оскаржити рішення.

Янукович виїхав з України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі президент-утікач переховується за кордоном. Янукович заперечував свою провину в інкримінованих йому злочинах.

У партії Медведчука відреагували на рішення ГПУ відкрити справу про держзраду

У партії «Опозиційна платформа – за життя» назвали звернення в Генпрокуратуру депутата Андрія Тетерука проти голови політради цієї партії Віктора Медведчука «передбачуваним і юридично нікчемним наклепом».

«Чергова дика, популістська заява, пронизана повним запереченням Конституції, стоїть в одному ряду з недавньою заявою лідера «Народного фронту» Арсенія Яценюка, який закликав «звільнити Україну від Медведчука», – йдеться у заяві партії.

Як випливає з повідомлення, Віктор Медведчук має дати «юридичну відповідь» щодо кримінальних проваджень, в яких він фігурує.

5 лютого Генеральна прокуратура України повідомила, що відкрила кримінальне провадження проти проросійського політика, голови політради партії «Опозиційна платформа – за життя» Віктора Медведчука за статтями «державна зрада» і «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України». Справу відкрили за зверненням народного депутата Андрія Тетерука через заяву Медведчука на партійному з’їзді 29 січня, де він заявив про необхідність утворення так названого «автономного регіону Донбас».

Голова політради партії «Опозиційна платформа – за життя» Віктор Медведчук 29 січня заявив, що його політична сила має план встановлення миру на Донбасі. За його словами, необхідно створити «автономний регіон Донбас» і закріпити цей статус в Конституції України. Медведчук вважає, що домовленості можуть бути досягнуті у чотирикутнику Київ – Донецьк – Луганськ – Москва.

Представниця президента України у Верховній Раді Ірина Луценко заявила в ефірі «5 каналу», коментуючи висловлювання Медведчука, що його позиція є віддзеркаленням поглядів президента Росії Володимира Путіна.

Віктор Медведчук, лідер українського проросійського руху «Український вибір» і голова політради проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя», відомий також як кум президента Росії Володимира Путіна. Медведчук завдяки особистим стосункам із Путіним відігравав певну роль в обміні українських заручників на затриманих в Україні за антиукраїнську діяльність росіян і проросійських діячів. При цьому такі обміни не відбуваються вже тривалий час.

Порошенко заявив про «повну підтримку» Супрун

«Супрун має повну підтримку президента України. І я дуже ціную, що ми з пані Супрун, разом з урядом і парламентом зробили в напрямку медичної реформи»

У посольстві США заявили, що уважно стежать за ситуацією довкола Супрун

У посольстві США в Україні заявили, що уважно стежать за ситуацією довкола Уляни Супрун, яка рішенням суду була усунена від виконання обов’язків міністра охорони здоров’я України.

«Ми разом з громадянами України та колегами з інших дипломатичних представництв уважно стежимо за цією ситуацією», – йдеться у Twitter-повідомленні посольства.

Дипломати до свого допису прикріпили також реакцію посольства Великобританії в Україні, яке раніше в особі посла Джудіт Гоф висловило стурбованість ситуацією довкола Уляни Супрун.

5 лютого стало відомо, що Окружний адміністративний суд Києва заборонив Уляні Супрун «вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень голови МОЗ». Першим про це повідомив лідер Радикальної партії Олег Ляшко, пізніше інформацію підтвердили і в самому Міністерстві охорони здоров’я. В уряді заявили, що оскаржуватимуть це рішення суду.

Напередодні сама Уляна Супрун розповіла, що позов представника Радикальної партії Ігоря Мосійчука, в якому він вимагає позбавити її права обіймати посаду, суд має розглянути 15 лютого.

Уляна Супрун понад два роки, від липня 2016 року, є виконувачем обов’язків міністра охорони здоров’я.

У квітні минулого року комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я підтримав зареєстрований у січні 2017 року проект постанови про звільнення в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун з посади. Супрун тоді заявила, що у відставку не збирається.

Савченко перевели до Лук’янівського СІЗО – сестра

Народного депутата Надію Савченко перевели до Лук’янівського СІЗО у Києві. Про це у Facebook 4 лютого повідомила її сестра Віра Савченко, посилаючись на Червоний хрест.

Віра Савченко вважає, що таким чином, «до виборів, хочуть сховати Надію з Києва».

1 серпня Генеральна прокуратура України повідомила, що правоохоронці завершили розслідування провадження, в якому фігурують заарештовані нині екс-керівник Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимир Рубан та народний депутат Надія Савченко.

Читайте також: Як Савченко і Рубан мали влаштувати теракт у Києві – експерти показали план

Рубана затримали 8 березня на КПВВ «Майорське». За версією правоохоронців, він намагався перевезти велику кількість зброї з окупованої території Донецької області.

​Його підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Як заявляв голова Служби безпеки України Василь Грицак, затримавши Рубана, СБУ вдалося «запобігти масштабним терористичним актам», які мали бути вчинені у Києві й інших містах України. Він заявив, що рівень терористичної загрози «був найбільшим за часи незалежності України».

Пізніше в цій справі заарештували народного депутата Надію Савченко. Вона заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».

«Хто замовив Катю Гандзюк?». Активісти пікетували будівлю адміністрації президента

Через три місяці після смерті Катерини Гандзюк активісти пікетували будівлю Адміністрації Президента та офіс ВО «Батьківщина». Акція пройшла під гаслом  «Хто замовив Катю Гандзюк?», повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

В акції взяли  участь близько 50 осіб, присутні тримали в руках плакати з написом «Вибачте, так а хто замовив Гандзюк?», а також із закресленими прізвищами голови Херсонської ОДА Андрія Гордєєва і його заступника Євгена Рищука,  та голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера.

Біля офісу «Батьківщини» між депутатом цієї політсили Іваном Крулько та присутніми активістами сталась суперечка, коли депутат вийшов зачитати заяву партії щодо Мангера, зазначив кореспондент.

В ефірі «Громадського» Мангер заявив, що у разі, якщо депутати обласної ради підтримають таке рішення, він готовий піти з посади через справу Гандзюк. Він додав, що призупинив своє членство у партії «Батьківщина» на час розслідування, щоб «припинити усі спекуляції».

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

У цій справі затримали п’ятьох людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.

4 грудня Луценко заявив, що в справі про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк оголосили підозру раніше судимому громадянину Левіну, який залишив територію України, коли поліція затримала перших підозрюваних.

Після смерті активістки поліція перекваліфікувала її справу на «закінчене вбивство», і кримінальне провадження буде розслідуватися як «умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб». Відповідна стаття Кримінального кодексу передбачає за такі дії від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.

Лікарі стверджують, що активіст Бекіров може перебувати в СІЗО, незважаючи на хворобу – адвокат

Адвокат заарештованого в анексованому Росією Криму Едема Бекірова Олексій Ладін отримав висновок медекспертизи, в якому мовиться, що наявні у активіста захворювання не перешкоджають його перебуванню в СІЗО. Про це повідомляє об’єднання «Кримська солідарність».

Висновок зроблено на основі аналізів, взятих під час перебування Бекірова на медичному обстеженні в лікарні імені Семашко в Сімферополі.

Рідні Бекірова заявляли про загрозу його життю. Відомо, що в активіста – цукровий діабет і ампутована нога, через що йому необхідно постійно робити перев’язки.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері й родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова на два місяці.

Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» у зв’язку з рішенням суду.

Кримського блогера Мемедемінова перевели в камеру під посиленим контролем – адвокат

Кримського блогера Нарімана Мемедемінова в СІЗО Сімферополя в анексованому Росією Криму із загальної камери перевели в камеру, що перебуває під посиленим контролем, повідомив його адвокат Еміль Курбедінов.

Як заявив захисник, якого цитує громадянська ініціатива «Кримська солідарність», до такого кроку в СІЗО вдалися після того, як на Мемедемінова прийшов рапорт, в якому його характеризують як особу, що вивчає, поширює і пропагує екстремістську ідеологію.

«Також адвокат каже про те, що Наріман повідомляє про погіршення стану здоров’я. Уже понад місяць він просить про медичну допомогу, але лікарі СІЗО ігнорують прохання. Курбедінов стверджує, що якщо не вивезти підзахисного до лікарні на обстеження і лікування, його стан значно погіршиться і загрожує серйозними ускладненнями», – кажуть правозахисники.

Читайте також: Стаття за статтю: як у Криму з журналістів роблять «злочинців»

У березні 2018 року в Бахчисарайському районі в будинку Нарімана Мемедемінова російські силовики і правоохоронці провели обшук. Після цього підконтрольний Росії суд заарештував Мемедемінова. Його звинувачують у «публічних закликах до здійснення терористичної діяльності, вчинених із використанням мережі інтернет».

Прокуратура АРК при Генпрокуратурі України у березні 2018 року відкрила кримінальне провадження через затримання Мемедемінова за статтями 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), 162 (порушення недоторканності житла) Кримінального кодексу України.

Національна спілка журналістів України (НСЖУ) назвала арешт Мемедемінова в Криму «порушенням прав на свободу думки, вільне отримання і поширення інформації, в тому числі за допомогою мережі інтернет».

МЗС України засуджує затримання громадського активіста і вимагає від підконтрольної Кремлю влади анексованого Криму звільнення Мемедемінова.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

 

«Сигарети в «Лефортові» не перераховують – українські моряки отримали передачу в СІЗО Москви

Російська волонтерка Вікторія Івлєва повідомила, що активісти передали 3 лютого утримуваним Росією українським морякам харчі та сигарети.

«Двісті сигарет, вийняті з пачок і ще сто сірників, вийнятих з коробок. Тільки в такому вийнятому вигляді приймають у слідчий ізолятор «Лефортово» тютюнову продукцію. Може, в інші слідчі ізолятори теж так приймають, я просто не знаю, а от про «Лефортово» знаю», – написала Івлєва у Facebook.

«Тільки не питайте мене, для чого в двадцять першому столітті в центрі Москви перед передачею в СІЗО потрібно розкривати запечатаний блок сигарет, в ньому розкривати запечатану пачку і вивалювати вміст в кульок – я й гадки не маю… Зате сигарети потім не перераховують», – вказала волонтерка.

«Крім сірників і сигарет, через шість рук нас трьох – журналіста, інженера і фінансиста – сьогодні пройшли: ковбаса, сало, лимони, апельсини, мандарини, яблука, банани, зелень кавказька свіжа, салати в горщиках, галети, шоколад, льодяники, батончики «Рот-фронт», молоко, сир м’який, сир твердий, сирки з ваніліном, майонез, кетчуп, масло вершкове, сметана, солодкий перець, огірки, набір овочів для вінегрету, хліб, лаваш, капуста червона», – розповіла Вікторія Івлєва.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди в Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

Вибори-2019: Віра Савченко принесла документи сестри до ЦВК без застави

Депутат Верховної Ради Надія Савченко, яка перебуває під арештом, 3 лютого подала документи та заяву про висунення кандидатом на пост президента України до Центральної виборчої комісії (ЦВК).

Заяву передала до ЦВК сестра політика Віра Савченко. Вона ж сказала, що заява про висунення кандидатом подана без застави в розмірі 2,5 мільйона гривень.

Савченко подає документи без внесення грошової застави, посилаючись на статтю 103 Конституції України, в якій перераховані вимоги, яким повинен відповідати претендент на пост президента України. У цій статті не йдеться про заставу в 2,5 мільйона гривень.

3 лютого – останній день подачі документів для реєстрації кандидатом у президенти.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Станом на 2 лютого Центральна виборча комісія зареєструвала 28 кандидатів у президенти.

Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

 

 

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Порошенко подав документи до ЦВК – речник

Гнап, який через пожертви зібрав необхідні 2,5 млн, подав документи до ЦВК

Аваков заявив про свою місію і функцію на виборах

 

 

Аваков заявив про свою місію і функцію на виборах

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, якою бачить свою місію і функцію на майбутніх президентських виборах.

«Рівні права отримають усі кандидати у президенти. В цьому і полягає моя місія і функція, це принципове питання, і я хочу, щоб це всі почули», – сказав Аваков 2 лютого, виступаючи перед журналістами.

«Ми напрацювали інструментарій, як реагувати на порушення і забезпечити прозорість на виборах. Перш за все, ці функції покладені на Національну поліцію України. Коли ми будемо виявляти якісь порушення у виборчому процесі, то будемо озвучувати їх публічно. Щоб український народ був у курсі всіх подій і щоб у жодного кандидата не було спокуси зайняти найвищий пост у державі через підкуп і порушення», – додав голова МВС.

Він наголосив, що особливі ризики вбачає в купівлі голосів. «Ми бачимо, що є спроби розгорнути систему масштабного підкупу виборців. Ми уважно стежимо за цією ситуацією. Якщо це перейде у фазу скоєння злочину, то поліція обов’язково втрутиться… На даний момент уже зареєстровано дев’ять кримінальних проваджень, зокрема провадження, коли передвиборча кампанія фінансується не з виборчого фонду, напад на кандидатів та інші», – сказав міністр.

Аваков також заявив, що на виборах, зокрема на дільницях для голосування, ніхто не зможе підміняти сили МВС у їхніх ключових функціях. «Ні поліція, ні МВС нічого не бояться, в Україні немає сил, які тут можуть похитнути українську державність», – сказав Арсен Аваков.

За даними Національної поліції України, з початку президентської кампанії 31 грудня 2018 року і до 29 січня 2019-го до поліції було подано 357 заяв, відкрито вісім кримінальних проваджень, зокрема через хуліганство, підкуп виборців, перешкоджання журналістській діяльності, зловживання службовим становищем і перевищення влади, і складено 73 адміністративні протоколи. Одне з найпоширеніших порушень – ведення кампанії за відсутності виборчого фонду.

Дев’яте провадження відкрили у зв’язку з обливанням зеленкою 1 лютого народного депутата Олександра Вілкула, який є кандидатом на посаду президента України, висуванцем від частини партії «Опозиційний блок», яка оформилася в нову партію «Опозиційний блок – Партія миру та розвитку».

Вибори президента України відбудуться 31 березня, а в разі необхідності другого туру він буде призначений на 21 квітня.

Глава ПЦУ спрогнозував, коли інші церкви визнають українську церкву

«Наприклад, Елладська церква (у Греції – ред.) і Кіпрська мають на лютий заплановані засідання архієрейських соборів. Маємо надію, що будуть ухвалені позитивні рішення»

Аваков: скільки екс-беркутівців загинули на фронті? Майже два десятки

Під час збройного конфлікту на Донбасі загинули майже два десятки колишніх співробітників розформованого українського спецпідрозділу «Беркут», заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков в інтерв’ю «Лівому берегу», оприлюдненому 1 лютого.

«Знаєте, скільки беркутівців загинули на фронті? На жаль, майже два десятки хлопців. Не треба клеїти огульні ярлики на невинуватих хлопців. Це підло. Вина – факти – відповідальність. Іншого я не приймаю», – заявив Аваков.

Він стверджує, що колишніх співробітників «Беркута» усувають від роботу у випадку рішення суду проти них.

«А якщо немає рішення суду, то що ти будеш робити? У моїх руках доля цих людей, розумієте? Я не можу вигнати людину на підставі громадської думки, яка не підкріплена фактами, особливо коли це «думка» сформована проплаченою пропагандою або модним «полюванням на відьом». По кожній людині повинно бути персональне слідство і адекватне законне рішення», – додав Аваков.

«Беркут» був розформований у лютому 2014 року, через кілька днів після розстрілів протестувальників у центрі Києва.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на листопад 2017 року, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

У фільму «Заручники Путіна: українські політв’язні Кремля» з’явився офіційний трейлер

У фільму «Заручники Путіна: українські політв’язні Кремля» з’явився офіційний трейлер, інформує правозахисна ініціатива Let My People Go.

Згідно з повідомленням, фільм розповідає про «феномен заручників Кремля на прикладі історій трьох політв’язнів – Бекіра Дегерменджі, Павла Гриба, Євгена Панова». Також у ньому згадують про Геннадія Афанасьєва та Ахтема Чийгоза, які були засуджені російським судом, але згодом звільнені.

«Фільм має на меті нагадати глядачам в Європі про близько 70 українських політв’язнів, які утримуються за гратами в Росії та окупованому Криму. Серед них – активісти Євромайдану, Кримські татари, а також звичайні та, часом, випадкові люди», – зазначили правозахисники.

Фільм створений польськими кінорежисерами та журналістами Божедаром Паяком та Пьотром Маліновським за підтримки британського посольсьва до України. Продюсер – Аля Шандра.

Адвокат: є підозри, що українського моряка Ейдера заразили гепатитом у СІЗО Москви

Адвокат Микола Полозов заявляє, що наймолодшого утримуваного в Росії українського військового моряка Андрія Ейдера могли заразити гепатитом уже в Москві.

«Є серйозні підозри, що пораненого військовополоненого Андрія Ейдера заразили в медсанчастині СІЗО «Матроська тиша» гепатитом В. Якщо аналізи підтвердяться, то це зовсім щось позамежне», – написав захисник і додав текст своєї молодшої колеги Олександри Маркової.

«Офіційне підтвердження цьому буде лише на початку наступного тижня, коли я особисто побачу епікриз, який все-таки видали Андрію при переведенні з «Матроської тиші» до «Лефортова»… на жаль, сьогодні п’ятниця, і попереду ще цілих два дні, які тягнутимуться вічністю в очікуванні хоч якоїсь визначеності», – вказала Маркова.

19-річний Андрій Ейдер був поранений разом із Василем Сорокою та Андрієм Артеменком, коли російські військові відкрили вогонь по катеру «Бердянськ».

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди в Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

Луценко заявляє, що справу Савченко – Рубана слухатимуть у Чернігові

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив 1 лютого в ефірі телеканалу «Прямий», що суд ухвалив рішення про розгляд у Чернігові справи позафракційного народного депутата України Надії Савченко та керівника Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимира Рубана. За словами Луценка, прокурори готові їхати до Чернігова для підтримки обвинувачення.

«Справу Савченко і Рубана фактично було завершено. Мені здається, що вони обоє намагалися затягнути ознайомлення з матеріалами слідства. Але зрештою це закінчилося, і зараз вони мають постати перед судом. Буквально сьогодні було ухвалено судове рішення про те, що цей суд відбудеться в Чернігові», – зазначив Луценко.

Він пояснив, що суд ухвалив таке рішення з огляду на те, що більшість свідків у цій справі або проживають у цьому місті, або ж їм зручніше доїжджати до нього. «Бо перший варіант був Слов’янськ», – вказав генпрокурор.

Тим часом, адвокат Надії Савченко Олександр Тананакін на своїй сторінці у Facebook не підтвердив перенесення суду до Чернігова. «Судове засідання з питання визначення підсудності справи Савченко – Рубана відбудеться тільки в понеділок, 4 лютого об 11:00, але сьогодні не кожен може дивитися в завтрашній день, чи не так, Юрію Віталійовичу?» – запитує адвокат.

Удень 1 лютого адвокат Володимира Рубана Валентин Рибін написав, що «на понеділок Верховний суд призначив розгляд клопотання про підсудність, а на середу запрошують до Слов’янська на підготовче судове засідання».

Читайте також: Як Савченко і Рубан мали влаштувати теракт у Києві – експерти показали план

Рубана затримали 8 березня на КПВВ «Майорське». За версією правоохоронців, він намагався перевезти велику кількість зброї з окупованої території Донецької області.

​Його підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Як заявляв голова Служби безпеки України Василь Грицак, затримавши Рубана, СБУ вдалося «запобігти масштабним терористичним актам», які мали бути вчинені у Києві й інших містах України. Він заявив, що рівень терористичної загрози «був найбільшим за часи незалежності України».

Пізніше в цій справі заарештували народного депутата Надію Савченко. Вона заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».

Блідий, худий, напружений: адвокат побачив українця Кольченка в російській колонії

Український в’язень Кремля Олександр Кольченко не має скарг до умов свого тримання в колонії в місті Копейську Челябінської області, але має нездоровий вигляд, повідомила 1 лютого правозахисниця Тетяна Щур. Вона посилається на адвоката Уральської правозахисної групи, який відвідав Кольченка 29 січня.

«Не сподобався він мені. Блідий якийсь, худенький зовсім і замкнутий. Напружений. Посміхатися перестав», – передає правозахисниця слова захисника.

Тетяна Щур нагадує, що 25 грудня 2018 року, адвокат і Олександр Кольченко вже зустрічалися. «Тоді теж все було нормально, ніяких змін з часу попередньої зустрічі: відвідує спортивний зал, бібліотеку, отримує дієтхарчування у вигляді ложки сиру, шматочка масла і яйця пару разів на тиждень», – вказує правозахисниця.

«Після тодішнього відвідування через да дні – переміщення в ШІЗО (штрафний ізолятор – ред.) до 6 січня. За що? «За самовільне пересування поза локальною ділянкою». Але так «пересуваються» по колонії всі і завжди. І тільки перед особливими днями особливих засуджених виокремлюють і карають. Причому, коли і де це було, хто написав рапорт, засуджений, як правило, не пам’ятає або не знає. Так саме сталося з Сашком і перед Новим роком. Саме так «за пересування» в спортзал, бібліотеку, їдальню», – додає Тетяна Щур.

Кримчанин Олександр Кольченко проходив в одній справі зі своїм більш відомим земляком – Олегом Сенцовим.

Сенцов і Кольченко були затримані представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.

Лікар у «Лефортово» помітив у пораненого моряка Сороки ще один пошкоджений м’яз – адвокат

Лікар московського СІЗО «Лефортово» помітив у полоненого українського моряка Василя Сороки, якого російські силовики поранили під час захоплення у Керченській протоці, пошкодження ще одного м’яза. Про це повідомив адвокат моряка Андрій Бадамшин, вперше зустрівшись з ним після переведення з медчастини «Матроської тиші» до «Лефортово».

«Стан здоров’я на сьогодні стабілізувався, погіршення стану руки не відбувається. Всі також мучать болі, функції пальців, кисті не відновлюються, набряк не спав. Проте лікар в Лефортово виявив недоліки своїх колег з лікарні «Матроська тиша», виявивши пошкодження ще одного м’яза. Нарешті лікарі звернули увагу на набряк. Прописали уколи для зняття набряку і знеболююче. Нагадаю, що з дезінформації Михайла Федотова набряк – результат вправ з еспандером, а не поранення і потворного лікування», – написав Бадамшин у Facebook.

Адвокат додав, що Сорока не скаржиться на умови утримання в СІЗО. Військовий зазначив, що годують добре, але немає душу, як було в медчастині «Матроської тиші».

На питання адвоката, чи є в камері телевізор, Сорока відповів ствердно, але зазначив, що його сусіда по камері відселили і той забрав свою антену. «Ну я зробив антену з кип’ятильника, але на довго її не вистачить», – додав військовий.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах, військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

ГПУ заявляє про завершення слідства проти судді з Києва у справі Майдану

Генеральна прокуратура України повідомляє, що завершила розслідування стосовно судді Дніпровського райсуду Києва в рамках справ Майдану. 

Її підозрюють у винесенні завідомо неправосудних рішень про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою щодо двох людей, яких 18 лютого 2014 року було «незаконно затримано, сфальсифіковано матеріали провадження і притягнуто до кримінальної відповідальності за нібито участь у масових заворушеннях, а до суду подані незаконні клопотання про їх арешт».

Крім того, судді інкримінують винесення завідомо неправосудного рішення і щодо учасника автопробігу «Автомайдану» до резиденції «Межигір’я».

Читайте також: Слідство по розстрілу Майдану фактично завершене – Луценко

Як повідомили 31 січня в прокуратурі, дії судді кваліфікують за статтями «незаконне перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, здійснене за попередньою змовою групою осіб» і «постановлення суддею завідомо неправосудних ухвал, що спричинило тяжкі наслідки».

Стороні захисту відкрили доступ до матеріалів, і після ознайомлення підозрюваної з матеріалами провадження обвинувальний акт направлять до суду, додали в ГПУ.

«В іншій частині досудове розслідування триває. Збираються та перевіряються на предмет достатності для притягнення до кримінальної відповідальності докази стосовно співучасників цих та інших злочинів, вчинених під час акцій протесту у 2013-2014 роках», – наголошують у прокуратурі.

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення тодішньої влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

Російські слідчі допитали чотирьох українських військових моряків – адвокат

Українських військовополонених, військових моряків Андрія Артеменка, Андрія Ейдера, Василя Сороку та Сергія Чулібу російські слідчі допитали впродовж двох днів, 30 і 31 січня. Про це повідомив адвокат Микола Полозов.

«У ході слідчих дій військовополонені відповіли на запитання слідчих у рамках статті 17-ї третьої Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року «Про поводження з військовополоненими». Поранені військовополонені додатково відповіли на запитання адвокатів щодо стану здоров’я. Крім того, щодо поранених військовополонених адвокатами були заявлені клопотання про госпіталізацію в Україні або нейтральній країні (відповідно до положень Конвенції), і проведенні медичного обстеження в лікувальних установах поза системою Федеральної служби виконання покарань», – вказав Полозов.

Він також додав, що відносно решти військовополонених українських моряків слідчі дії будуть проводитися на наступному тижні.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах, військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

В ООН не комунікували з ОБСЄ щодо «мирного плану Сайдіка» для Донбасу – речник

Речник Генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік не має даних про можливу комунікацію між ОБСЄ та ООН щодо впровадження нового плану для врегулювання конфлікту на Донбасі, відмінний від Мінських домовленостей.

Про це він заявив на прес-конференції 30 січня.

«Звісно, ми бачили інформацію про новий план у пресі. Але мені нічого сказати. Я тільки скажу, в принципі, що ми рішуче підтримуємо керівництво Нормандської четвірки, Тристоронньої контактної групи і, звичайно, ОБСЄ у вирішенні українського питання», – сказав Дюжаррік.

24 січня посередник на переговорах від ОБСЄ Мартін Сайдік озвучив пропозицію замінити Мінські угоди новим мирним планом. В інтерв’ю австрійській газеті Kleine Zeitung він заявив, що мова йде про залучення ООН до проведення місцевих виборів і гарантування безпеки.

Читайте більше: Переговори у Мінську: «мирний план Сайдіка» щодо Донбасу офіційно не обговорювали

Сайдік серед іншого сказав, що потрібен інший документ, який буде мати «справжню політичну і правову вагу», оскільки Мінські угоди так і не були ратифіковані російським і українським парламентами. 

Новий план передбачає серед іншого поліцейську місію ООН і діяльність в Донецькій і Луганській областях агентства із відновленню під егідою Євросоюзу. 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН іще станом на листопад 2017 року, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Перший місяць президентської кампанії: 8 кримінальних проваджень та 73 адміністративні правопорушення

З початку президентської кампанії до Національної поліції України подано 357 заяв, відкрито вісім кримінальних проваджень та складено 73 адміністративних протоколи. Таку статистику порушень наводять представники громадської мережі ОПОРА, повідомив кореспондент «Радіо Свобода».

Одне з найпоширеніших порушень – відсутність виборчого фонду.

«Із січня місяця за нашими оцінками 28 політиків вели активну агітаційну кампанію в регіонах України, тоді як станом на зараз 24 – зареєстровано. Лише чверть з них на цей момент відкрила виборчий фонд. Фактично уся інша діяльність є поза законом. І, на нашу думку, повинна бути припинена», – повідомила координатор виборчих програм «ОПОРИ» Ольга Айвазовська.

Загалом, за офіційними даними Національної поліції України станом до 29 січня із заявами звернулося 357 осіб. Відкрито 8 кримінальних проваджень, що мають пряме відношення до виборчого процесу, серед яких хуліганство, підкуп виборців та перешкоджання журналістській діяльності, зловживання службовим становищем та перевищенням влади. Складено 73 адміністративних протоколи. Крім того, були зафіксовані порушення за участі державних чиновників, пов’язані із законною вимогою щодо утримання від демонстрації власних політичних поглядів і переконань. Найбільше зловживань, пов’язаних із використанням державних чиновників, за словами спостерігачів, у чинного глави держави Петра Порошенка.

«На першому місці – Андрій Садовий – 58 заяв і звернень. На другому – Анатолій Гриценко – 58. На третьому місці – Юлія Тимошенко – 29 заяв. На четвертому – Сергій Каплін – 25. Далі йде Олег Ляшко – 24. І Олександр Шевченко – 14», – зазначила координатор виборчих програм «ОПОРИ».

Передвиборча кампанія стартувала 31 грудня 2018 року. До 3 лютого триває реєстрація кандидатів на пост глави держави. До 9 лютого буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

Чергові президентські вибори призначені на 31 березня 2019 року.

ЦВК: понад шість тисяч виборців скористалися тимчасовою зміною місця голосування

Понад 6 300 виборців скористалися тимчасовою зміною місця голосування, свідчить інформація на сайті Державного реєстру виборців Центральної виборчої комісії.

Найбільше тимчасово перереєстрованих виборців – 3 359 – з Донецької області.

У вересні 2018-го ЦВК спростила процедуру голосування для жителів непідконтрольної Україні території.

Українці, які мають прописку в ОРДЛО чи в Криму, можуть не додавати до заяви документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їх голосування.

Їм потрібно буде звернутися до відділу державного реєстру виборців за місцем проживання і написати заяву про тимчасову зміну місця голосування, для цього необхідно мати при собі паспорт.

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року.

До України намагалися ввезти 250 карабінів Scorpion – ДБР

До України намагалися ввезти 250 карабінів Scorpion, повідомило Державне бюро розслідувань.

«Наприкінці січня 2019 року до Одеської митниці з Чехії прибуло 250 одиниць зброї «карабін Scorpion», які не відповідають вимогам державного стандарту (ДЕСТ) та не можуть бути переміщені через державний кордон України», – заявили в ДБР.

У відомстві заявили, що «з метою легалізації» карабінів представник підприємства-замовника за участі інспектора митниці відібрав зразки зброї, які напрпавили до приватної майстерні для переробки та приведення до норм держстандарту.

За даними слідства, після цього впорядковані зразки мали бути скеровані до експертної установи для отримання сертифіката відповідності. Згодом усю зброю мали розмитнити як «карабіни мисливські», що відповідають стандарту і можуть бути реалізовані на території України.

Згідно з повідомленням, під час обшуку автомобіля кур’єра слідчі вилучили зразки зброї, документи та близько 35 тисяч доларів, 1 800 євро та 175 тисяч гривень.

Державне бюро розслідувань – новий правоохоронний орган, створений для розслідування злочинів (у тому числі корупційних, не підслідних НАБУ) високопосадовців, суддів, співробітників Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, екс-президентів та членів уряду.

Орган почав свою роботу 27 листопада 2018 року. 30 січня слідчі Державного бюро розслідувань України розслідують 3 417 кримінальних проваджень.

Росія відмовила у доcтупі консула до Павла Гриба – МЗС України

Міністерство закордонних справ України заявило 30 січня, що Росія 29 січня відмовила у дозволі українському консулу відвідати незаконно утримуваного політичного в’язня Павла Гриба.

«Міністерство розцінює такий крок як грубе порушення Російською Федерацією своїх міжнародних зобов’язань, зокрема, положень статті 13 Консульської конвенції між Україною та Російською Федерацією, що передбачає право консульських посадових осіб України на відвідання громадян України в місцях їх тримання під вартою на території Російської Федерації», – наголосили українські дипломати.

Український омбудсмен Людмила Денісова 29 січня заявила, що утримуваний у Росії український в’язень Павло Гриб перебуває на межі життя і смерті.

«20-річний політв‘язень потребує негайної операції на серці, адже стан здоров‘я надкритичний… Павло Гриб не забезпечується повноцінним медикаментозним лікуванням, і це сприяє загостренню наявних хвороб. Також негативний вплив на стан здоров’я в’язня Кремля посилюють умови тримання, стресові ситуації та неповноцінне харчування», – написала уповноважена Верховної Ради з прав людини в мережі Facebook.

Про критичний стан Павла Гриба 30 січня заявив також міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

 

Минулого тижня Людмила Денісова звернулася до голови Європейського комітету з питань запобігання катуванням Миколи Гнатовського із закликом втрутитися у ситуацію з утримуваним у Росії українцем Павлом Грибом та розслідувати застосоване до нього жорстоке поводження.

Павла Гриба Росія обвинувачує в тероризмі, але він не визнає провину.

Українець зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу й шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.

Медведчук закликав створити «автономний регіон Донбас» і записати це в Конституцію

Голова політради партії «Опозиційна платформа – за життя» Віктор Медведчук заявив 29 січня про необхідність створення «автономного регіону Донбас» і закріплення цього статусу в Конституції України. У виступі на партійному з’їзді Медведчук заявив, що його політична сила має план встановлення миру на Донбасі.

«План… передбачає створення автономного регіону Донбас у складі України – зі своїм парламентом, урядом і іншими органами влади», – вказав політик.

Медведчук вважає, що домовленості можуть бути досягнуті у чотирикутнику Київ – Донецьк –Луганськ – Москва.

Медведчук на з’їзді партії «Опозиційна платформа – за життя» висловив підтримку кандидату в президенти України Юрію Бойку. З’їзд ухвалив висунути цю кандидатуру на виборах.

Представниця президента України у Верховній Раді Ірина Луценко заявила в ефірі «5 каналу», коментуючи висловлювання Медведчука, що його позиція є віддзеркаленням поглядів президента Росії Володимира Путіна.

«Вважайте, Путін словами Медведчука сказав «хочу Донбас» так, як він захотів Крим… Медведчук на замовлення Путіна чітко розуміє, що їм треба вкинути ту автономію, через яку, можливо, він зможе управляти політичними процесами всередині України», – сказала Ірина Луценко.

Станом на 29 січня Центральна виборча комісія зареєструвала 23 кандидати в президенти України. Чинний президент Петро Порошенко 29 січня заявив про висунення своєї кандидатури на другий термін на посаді.