УПЦ (МП) відреагувала на підписання томосу про автокефалію для української церкви

Підписання томосу про автокефалію для Православної церкви України відбулося з порушенням «усіх фундаментальних канонічних правил», заявив представник Української православної церкви (Московського патріархату) архієпископ Климент у коментарі ТАСС.

«Цей документ створений і підписаний з ігноруванням всіх фундаментальних канонічних правил, за якими живе не тільки наша церква, а й всі інші помісні церкви», – заявив Климент.

15 грудня 2018 року в Києві в Софійському соборі відбувся Об’єднавчий собор для створення єдиної української помісної православної церкви, який обрав її предстоятелем митрополита Епіфанія.

5 січня Вселенський патріарх Варфоломій під час церемонії у Стамбулі підписав томос про автокефалію для Православної церкви України. Російська православна церква розкритикувала цей крок і заявила, що Варфоломій «остаточно відірвав себе від світового православ’я».

6 січня після божественної літургії документ про автокефалію вручать предстоятелю Православної церкви України митрополитові Епіфанію.

 

 

 

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Вселенський патріарх підписав томос для Православної церкви України

Філарет про Собор, конкурентів Епіфанія і шантаж КДБ

Парламент ухвалив рішення щодо перейменування УПЦ (МП) в Російську православну церкву

УПЦ (МП) у Криму благословляє окупантів на захист Росії і освячує їхню зброю

УПЦ (МП) допомагала Гіркіну готувати анексію Криму – СБУ

РПЦ заявляє, що патріарх Варфоломій «відірвав себе від світового православ’я»

Підписання томосу для української автокефальної церкви остаточно відірвало Вселенського патріарха Варфоломія від світового православ’я, заявив у коментарі ТАСС прес-секретар очільника Російської православної церкви Олександр Волков.

«Патріарх Варфоломій сьогодні остаточно відірвав себе від світового православ’я, вступивши у розкол», – сказав Волков.

За його словами, «підписання томосу нікчемне з точки зору канонів і трагічне для Варфоломія та його соратників, які підписали сьогодні свою духовну капітуляцію».

15 грудня 2018 року в Києві в Софійському соборі відбувся Об’єднавчий собор для створення єдиної української помісної православної церкви, який обрав її предстоятелем митрополита Епіфанія.

5 січня Вселенський патріарх Варфоломій під час церемонії у Стамбулі підписав томос про автокефалію для Православної церкви України.

6 січня після божественної літургії документ про автокефалію вручать предстоятелю Православної церкви України митрополиту Епіфанію.

ЦВК відмовила правозахиснику Ратушу в реєстрації кандидатом у президенти

Центральна виборча комісія відмовила правозахиснику Володимиру Ратушу в реєстрації кандидатом у президенти.

Він подав необхідні документи 31 грудня, однак комісія встановила їх невідповідність вимогам виборчого закону. Зокрема, його заява про самовисунення кандидатом на пост президента не була засвідчена в установленому законом порядку.

Згідно з повідомленням, до заяви про самовисунення Ратуш не додав документ про внесення у безготівковому порядку на спеціальний рахунок ЦВК грошової застави в розмірі 2,5 мільйона гривень. Крім того, обсяг його автобіографії перевищував дозволені дві тисячі друкованих знаків.

4 січня Центральна виборча комісія зареєструвала першим кандидатом на посаду президента колишнього міністра екології і природних ресурсів Ігоря Шевченка. Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. 

Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

Чубаров: спецслужби Росії готують диверсію проти громадян України в Криму

Спецслужби Росії готують диверсію проти громадян України в Криму. Про це заявив народний депутат України, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

«В одному з документів російських спецслужб, які стали нам відомими останнім часом, стверджується про те, що «на територію Російської Федерації з метою здійснення ДТА (диверсійно-терористичних акцій) здійснено проникнення диверсійної групи. Можливо, ми не стали б виносити зміст зазначеного документа на загальний огляд, хіба мало що з бодуна може привидітися співробітникам «розвідуправління військ національної гвардії Росії», проте вже дуже колоритним нам здався склад цієї «ДГ»: тут тобі і директор середньої загальноосвітньої школи в Херсонській області, і докторант одного з турецьких вузів, а також просто інші не менш гарні і чесні люди», – написав Чубаров у своєму Facebook.

Він не виключає, що відомості з документу «вже внесені російськими окупантами в сфальсифіковані ними протоколи допитів громадян України, незаконно позбавлених волі, або готуються до внесення найближчим часом».

Чубаров підкреслив, що зв’язався з деякими особами зі списку, і вони знаходяться «за місцем свого постійного проживання на материковій Україні».

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Глава МЗС Польщі запропонував призначити посла генсекретаря ООН з питань України

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович запропонував призначити спеціального посла генерального секретаря ООН з питань України. Про це він заявив у інтерв’ю виданню Handelsblatt.

Чапутович також вважає, що у нормандському форматі мають брати участь США і ЄС.

«Німеччина і Франція можуть вважати, що вони представляють Європу, але на нашу думку, так не є. Нас можуть представляти лише європейські установи, в цьому випадку Верховний представник (ЄС з закордонних справ і політики безпеки – ред.), а не інші країни», – зазначив міністр.

Він додав, що проти Росії потрібно діяти більш рішуче.

«Нам потрібні більш рішучі дії проти Росії з боку ЄС і НАТО. Тут головне питання «Північного потоку-2»: трубопровід руйнує ефект санкцій. «Північний потік-2» вбиває Україну. Якщо припиниться транзит російського газу через Україну, країна не тільки втратить значний дохід, але, перш за все, гарантію захисту від подальшої російської агресії», – заявив Чапутович.

Україна називає проект «Північний потік-2» суто політичним, без економічного обґрунтування, і закликає заблокувати його будівництво. Київ підтримують у цьому і деякі європейські країни, а також США. На їхню думку, газогін має на меті збільшити залежність Європи від російського газу і водночас позбавити російського газового транзиту Україну і деякі східноєвропейські держави, тим самим зробивши їх вразливими перед російським газовим шантажем.

Тим часом низка країн-членів Європейського союзу, в першу чергу Німеччина, компанії з яких беруть участь у будівництві газопроводу, підтримує «Північний потік-2» і говорить про нього як про «суто економічний проект». Але при цьому канцлер Німеччини Анґела Меркель останнім часом заявляє, що робота нового газопроводу буде можлива лише в разі, якщо Росія не припинить транзит газу через Україну.

Каплін подав до ЦВК документи для реєстрації кандидатом у президенти

Народний депутат Сергій Каплін подав до Центральної виборчої комісії документи для реєстрації кандидатом у президенти України, повідомила прес-служба «Соціал-демократичної партії».

Згідно з повідомленням, він став першим, хто зареєструвався у 2019 році.

37-річний Каплін є лідером «Соціал-демократичної партії». У поточному скликанні парламенту він перший заступник голови комітету Ради з питань соціальної політики, є членом фракції партії «Блок Петра Порошенка». Обраний у 144 виборчому окрузі в Полтавській області.

Кампанія виборів президента стартувала 31 грудня 2018 року. Кандидати можуть реєструватися у ЦВК до 3 лютого. Комісія має оголосити імена претендентів на пост президента до 13 лютого. Самі вибори заплановані на 31 березня.

Денісова просить Росію повідомити про політв’язня Панова

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова заявила, що звернулася до посадовців Росії з проханням надати інформацію про місце перебування утримуваного раніше в окупованому Криму політв’язня Євгена Панова.

Як написала вона у фейсбуці, попереднього дня, 2 січня, до неї звернулася мати українця Віра Котелянець, занепокоєна через відсутність зв’язку з сином.

Денісова нагадала, що раніше Панова утримували в підконтрольному Москві Сімферопольському слідчому ізоляторі, а останнім часом уже тривалий час етапують із одного СІЗО до іншого.

За словами уповноваженої, для уточнення інформації вона звернулася з проханням повідомити про місце перебування Євгена Панова до уповноваженого з прав людини в Росії Тетяни Москалькової і директора Федеральної служби виконання покарань Росії Геннадія Корнієнка. За її словами, ще один адресат її звернення – радник-посланник, тимчасовий повірений у справах України в Росії Василь Покотило.

У грудні 2018 року родичі чи адвокати кілька разів повідомляли про етапування російськими силовиками Євгена Панова то з Росії до Криму, то знову з Криму до Росії.

Федеральна служба безпеки Росії в серпні 2016 року оголосила про затримання в окупованому Криму групи «українських диверсантів», які нібито готували теракти на півострові. Затриманих деякий час утримували в московському СІЗО в Лефортові, після чого повернули з Росії до Криму.

Російські спецслужби стверджували, що затримані Євген Панов і Андрій Захтей були членами «групи диверсантів», яка «планувала здійснити теракти» на об’єктах туристичної і соціальної інфраструктури Криму.

Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і називає ці звинувачення провокацією російських спецслужб.

Захтей підписав досудову угоду зі слідством. У лютому 2018 року його засудили до 6 років і 6 місяців колонії суворого режиму і штрафу на суму 220 тисяч рублів (на той час це було близько 105 тисяч гривень, нині це майже 89 тисяч).

13 липня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму засудив Панова до 8 років колонії суворого режиму. Він відмовився від угоди зі слідством. Захист українця оскаржив вирок.

Панова етапували до Москви 9 жовтня, його справу передали до Верховного суду Росії для розгляду апеляції.

Верховний суд Росії 25 жовтня залишив вирок Панову без змін, хоча обвинувачення просило суд збільшити Панову термін до 10 з половиною років.

Що думають кияни про Зеленського як кандидата на виборах президента? – опитування

У новорічну ніч, із 31 грудня на 1 січня, шоу-мен Володимир Зеленський заявив про свої наміри брати участь у виборах президента України у 2019 році. На таку заяву бурхливо відреагували соціальні мережі. Радіо Свобода запитали у киян, що вони думають про це. (Відео Анастасія Ткачук та Володимир Паутов)

Дружина заарештованого в Криму Едема Бекірова заявляє про загрозу його життю

Дружина заарештованого в анексованому Криму кримськотатарського активіста Едема Бекірова Гульнара просить українську і світову громадськість врятувати її хворого чоловіка. Про це вона заявила 2 січня в зверненні на своїй сторінці у Facebook.

«Для нього, як для хворої людини, яка має діагноз і висновки лікарів, у зв’язку з відсутністю адекватного лікування, проведення динамічного спостереження з обов’язковим контролем результатів лабораторних аналізів і корекції лікування, існує високий ризик загрози життю, а саме: виникнення загроз для серцево-судинної системи (повторний інфаркт чи гірший варіант – гостра коронарна смерть), для незагоєної рани культі правої гомілки – ризик виникнення гострого септичного стану, що також може привести до загибелі. Закликаю: допоможіть врятувати Едема. Утримання мого чоловіка у в’язниці означає для нього фактично смертний вирок», – написала Бекірова.

За її словами, через обмеження життєдіяльності Бекіров потребує постійного стороннього догляду й медичного супроводу. Але тільки на 17-й день ув’язнення, завдяки заявам адвокатів через погіршення стану здоров’я ув’язненого, члени громадської незалежної комісії Росії потрапили до Едема і направили його на огляд до лікарні в Сімферополі.

«Після повернення в камеру досі ні лікаря, ні медсестри, ні адвокатів не допустили до нього. З 21 грудня 2018 роки мені про стан здоров’я чоловіка нічого не відомо», – повідомила дружина Бекірова.

Читайте також: «На чорне кажуть «біле»: захист Едема Бекірова і «справа українських диверсантів»

У зверненні вона також подякувала всім небайдужим за надану їй і її сім’ї підтримку.

Російські силовики затримали жителя селища Новоолексіївка Херсонської області Едема Бекірова на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері та родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі.

Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя 13 грудня заарештував Бекірова на два місяці. Він буде перебувати за ґратами до 11 лютого 2019 року. Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» в зв’язку з рішенням суду.

Раніше адвокат Олексій Ладін повідомив, що Бекірова підозрюють у зберіганні й передачі вибухових речовин і боєприпасів.

Справу колишнього міліцейського чиновника за побиття автомайданівців 2014 року передали в суд – ГПУ

Обвинувальний акт проти колишнього заступника начальника Головного управління МВС України в Києві – начальника кримінальної міліції, якого звинувачують у справі про побиття автомайданівців у 2014 році, 2 січня передали до суду, повідомляє Генпрокуратура.

Його обвинувачують в організації незаконних затримань шести активістів громадського руху «Автомайдан», побиття їх і пошкодження їхніх автомобілів, із залученням «тітушок» і «беркутівців» у ніч з 22 на 23 січня 2014 року на вулиці Щорса в Києві біля міської лікарні № 17.

«Результати розслідування цього й інших подібних злочинів доводить обґрунтованість підозр про спланованість, системність і скоординованість протиправної протидії протестним акціям, що відбувалися в січні-лютому 2014 року… У ході слідства підтверджено та зібрано достатньо доказів, які вказують на планування і націлення дій правоохоронців щодо протидії протестним акціям саме у злочинний спосіб», – заявляють у ГПУ.

За цим епізодом злочину, кажуть у Генпрокуратурі, крім вищевказаного керівника до кримінальної відповідальності притягнуто ще 18 правоохоронців, зокрема 13 співробітників спецпідрозділу «Беркут», у тому числі командира полку і командира роти, заступника начальника управління боротьби з незаконним обігом наркотиків, начальника відділу і вісьмох цивільних осіб («тітушок»).

Під час подій Революції гідності Міністерство внутрішніх справ мотивувало затримання «Беркутом» активістів «Автомайдану» їхніми хуліганськими діями, зокрема і щодо правоохоронців. Затриманих тоді навіть судили, але зі зміною влади після Революції гідності судові процеси проти «автомайданівців» припинилися.

На ЦВК подають до суду через рішення закрити дільниці в Росії

Народний депутат, голова партії «За життя» Вадим Рабінович заявляє про намір подати позов до суду через рішення Центральної виборчої комісії України ліквідувати виборчі дільниці в Росії. Про це він написав 1 січня на своїй сторінці в Facebook.

«За різними оцінками, сотні тисяч наших громадян перебувають у Росії. Хто на заробітках, хто з інших причин. І ось влада позбавляє їх права голосу. Це неконституційно і протизаконно. Це частина майбутніх маніпуляцій на виборах. Я подаю в суд на це рішення», – заявив Рабінович.

31 грудня Центральна виборча комісія ліквідувала виборчі дільниці на території Росії. П’ять виборчих дільниць у дипломатичних представництвах України на території Росії, які були затверджені ще 2012 року, відповідно до цієї постанови перестануть існувати.

Натомість ЦВК розширила межі своїх дільниць на територіях посольств України у Грузії, Фінляндії й Казахстані. Тепер за цими дільницями закріплені не лише межі відповідних держав, а й низки областей Росії.

Читайте також: Вибори-2019 стартують: яка технологія спрацює на тобі?

Згідно з постановою №67 від 2012 року, виборчі дільниці для українців, які перебували на території Росії, були розташовані в дипломатичних представництвах України у Москві, Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Єкатеринбурзі і Ростові-на-Дону.

31 грудня 2018 року в Україні почалася передвиборча кампанія до виборів президента, які мають відбутися у березні 2019 року.

Сотні дніпрян провели «бандерівський» марш зі смолоскипами

Ввечері 1 січня в Дніпрі відбувся марш, присвячений 110-річчю народження Степана Бандери.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, кілька сотень учасників, представників громадських організацій під синьо-жовтими і червоно-чорними прапорами зі смолоскипами в руках пройшли центральною частиною міста від Парку ракет до пам’ятника Шевченку.

В акції взяла участь як молодь, так і літні люди. Учасники акції йшли під звуки барабана, співали українські пісні, а також скандували гасла «З днем народження Бандери!», «Бандера, Шухевич – герої України!».

У руках вони тримали плакати з написами «Перемога у боротьбі», «Пам’ятаємо, що ми нащадки своїх Героїв». Дехто з учасників ніс щити з тризубом.

«Я хочу, щоб надалі такі наші зібрання були не тільки святкуванням, а це були зустрічі, де ми вирішували, які рішення ми ухвалюватимемо і що робитимемо в новому році. У нас залишається наша боротьба, ідея нашої нації і наш чин», – сказав один з організаторів маршу Кирило Дороленко.

Учасники акції також закликали підписати петицію про перейменування на честь Банери однієї з центральних вулиць Дніпра – вулиці Шмідта. 

Біля пам’ятника Шевченку учасники разом виконали гімн ОУН («Зродились ми великої години»). Захід супроводжувала поліція, але в дії активістів не втручалась.

Наразі в Дніпрі триває «війна» петицій щодо перейменування однієї з центральних вулиць на честь Бандери. Спершу націоналісти зареєструвала петицію з ідеєю переназвати на честь Бандери вулицю Шмідта, яка не підпала під декокомунізацію. Водночас житель міста В’ячеслав Єрмолаєв зареєстрував петицію проти, наголошуючи на «суперечливих і неоднозначних моментах особистості Степана Бандери».

Читайте також: Дніпро – «бандерівська столиця» Східної України. У Дніпрі провели «Бандерівські читання» і планують марш

2016 року активісти ВО «Свобода» встановили пам’ятний знак Бандері на в’їзді до Дніпра, пізніше його демонтували невідомі.

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів Калуського району на Івано-Франківщині. Загинув 15 жовтня 1959 року у Мюнхені від рук агента КДБ Богдана Сташинського.

Націоналісти провели дві пам’ятні ходи Києвом до дня народження Бандери

Близько двох тисяч активістів націоналістичних і ветеранських організацій пройшли смолоскипною ходою через центр Києва, відзначивши таким чином 110-у річницю від дня народження провідника ОУН Степана Бандери.

Хода вирушила від пам’ятника Тарасу Шевченку в однойменному парку та фінішувала на майдані Незалежності у Києві. Лідери організацій, які долучилися до ходи, заявили у своїх виступах, що ідеться не лише про день народження Степана Бандери, а й про вшанування української національно-визвольної боротьби та героїв українсько-російського збройного протистояння на Донбасі.

Попри велику кількість учасників, поліції було небагато, і вся хода пройшла мирно і без сутичок, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Наприкінці на майдані Незалежності учасники поскладали купою на асфальті палаючі смолоскипи, виникло велике вогнище, однак його одразу ж загасили пожежники і представники Нацполіції.

Радіо Свобода вело пряму трансляцію смолоскипної ходи.

1 січня в Києві відбулося дві ходи до дня народження Бандери: одну від пам’ятника Тарасу Шевченку до майдану Незалежності проводили ВО «Свобода», Правий сектор й інші праві, праворадикальні та ветеранські організації; іншу – від Оперного театру і до майдану Незалежності провели «Нацдружини» і «Національний корпус». 

18 грудня Верховна Рада України ухвалила постанову про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2019 році, серед яких і день народження лідера ОУН Степана Бандери.

11 грудня у Львівській області 2019 рік оголошено роком Степана Бандери і Організації українських націоналістів.

1 січня 2019 року відзначається 110 років від дня народження Степана Бандери – українського політичного діяча, одного з ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, а після розколу Організації українських націоналістів – голови Проводу ОУН (б).

 

ЦВК перенесла виборчі дільниці з Росії до інших країн

Центральна виборча комісія ліквідувала виборчі дільниці на території Росії своєю постановою №274, яку оприлюднила 31 грудня.

П’ять виборчих дільниць у дипломатичних представництвах України на території Росії, які були затверджені ще 2012 року, відповідно до цієї постанови перестануть існувати.

Натомість ЦВК розширила межі своїх дільниць на територіях посольств України у Грузії, Фінляндії й Казахстані. Тепер за цими дільницями закріплені не лише межі відповідних держав, а й низки областей Росії.

Читайте також: Вибори-2019 стартують: яка технологія спрацює на тобі?

Згідно з постановою №67 від 2012 року, виборчі дільниці для українців, які перебували на території Росії, були розташовані в дипломатичних представництвах України у Москві, Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Єкатеринбурзі і Ростові-на-Дону.

31 грудня 2018 року в Україні почалася передвиборча кампанія до виборів президента, які мають відбутися у березні 2019 року.

Росія ще раз подовжила заборону на транзит товарів з України до Казахстану та Киргизстану

Кремль подовжив дію заборони на транзитні перевезення вантажів з території України до Казахстану і Киргизстану. Відповідний указ президента Росії Володимира Путіна оприлюднили на російському порталі правової інформації 31 грудня.

Згідно з документом, термін дії указу «Про заходи з забезпечення економічної безпеки і національних інтересів Російської Федерації при здійсненні міжнародних транзитних перевезень вантажів з території України на територію Республіки Казахстан або Киргизької Республіки через територію Російської Федерації» подовжено до 1 липня 2019 року.

Указ набув чинності в день оприлюднення.

В липні 2018 року Путін вже подовжував дію указу.

Читайте також: Росія заборонила ввезення українських промтоварів і сировини

У грудні 2015 року Росія ухвалила ряд рішень, які обмежують, а в деяких сегментах повністю скасовують торговельні відносини з Україною. Серед таких рішень – призупинення дії договору про зону вільної торгівлі щодо України в рамках СНД. Обмежувальні заходи набрали чинності з 1 січня 2016 року.

2 січня того ж року Україна запровадила імпортні мита на широкий спектр російських товарів і товарних груп у розмірі від 1,5% до 19%.

З 1 січня 2016 року Росія повністю заборонила транзит українського експорту російською територією. За підрахунками Мінекономрозвитку, обсяг транзиту становив близько 1,8 мільярда доларів на рік.

Українська сторона заявляє, що Росія на порушення своїх зобов’язань у рамках Світової організації торгівлі повністю закрила український транзит для автомобільного та залізничного транспорту.

Радіо Свобода покаже найкращі відео 2018 року в новорічному ефірі

У новорічну ніч Радіо Свобода проведе спеціальний великий ефір.

У ньому будуть представлені найпопулярніші за рік Facebook-відео, а також найбільш неоднозначні події, абсурдні вислови політиків та перемоги року, що минає.

Початок ефіру – о 00:30 1 січня.

Читайте також: 

Найпопулярніші тексти Радіо Свобода 2018 року: архіви, Путін і каліграфія
Яким запам'ятався 2018 рік для Донбасу?
2018. Крим. Головне
10 історичних перемог українських спортсменів у 2018 році

Український моряк Костишин зустрічає свій день народження в «Лефортові» – Полозов

Морякові Владиславу Костишину, одному з захоплених у районі Керченської протоки українських військових, 30 грудня виповнилося 24 роки. Про це повідомив російський адвокат Микола Полозов.

«Сьогодні день народження у військовополоненого українського моряка Владислава Костишина. З днем народження, Владиславе! І якнайшвидшого повернення додому!» – написав Полозов.

Костишин – студент шостого курсу Інституту ВМС в Одесі, проходив практику на МБАК «Нікополь».

За словами Полозова, найбільше моряк хвилювався, що йому не поставлять залік в інституті через зірвану практику.

«Владислав цікавиться боксом і навіть аматорськи займається ним сам. Навіть просив свого адвоката з нашої команди захисту військовополонених Олега Єлісєєва повідомляти йому про хід боксерських поєдинків, які проходять у даний час. У «Лефортові» (слідчий ізолятор у Москві – ред.) військовополонений Владислав Костишин тримається молодцем. Він знає, що вся Україна і весь світ бореться за його свободу і свободу його товаришів. І це дає йому надію і сили», – підкреслив адвокат.

25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці, і закликали до стриманості й деескалації напруженості.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель увечері 28 грудня в телефонній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним вдруге впродовж однієї доби висловилася за звільнення українських моряків.

Раніше 28 грудня у спільній заяві канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон вимагали від Росії гарантувати вільне і безперешкодне проходження всіх суден через Керченську протоку і негайно звільнити українських моряків, захоплених російськими силовиками.

Батрак: активістку Українського культурного центру в окупованому Сімферополі змусили звільнитися

Активістку Української Культурного центру у окупованому Сімферополі Галину Балабан, у квартирі якої 28 листопада проходив обшук, змусили звільнитися з роботи. Про це в Facebook повідомив кримський активіст Михайло Батрак.

Балабан працювала в Кримському інженерно-педагогічному університеті, на кафедрі біології, екології та безпеки життєдіяльності, фахівцем з навчально-методичної роботи.

«Після обшуку їй неодноразово пропонували написати заяву про звільнення, але вона принципово цього не робила. І ось, нещодавно, ректор Університету Чингіз Якубов, пояснив Галині, що через її діяльність, прохання звільнити її йому надходили і раніше, але він ще міг це владнати, а ось зараз якщо він її не звільнить, то будуть проблеми у нього особисто, також і у університету. Тому, як він пояснив Галині, якщо вона не піде з роботи добровільно, її звільнять за статтею, з якою її не візьмуть працювати навіть прибиральницею. Через це вона була змушена написати заяву на звільнення з університету. Сьогодні був її останній робочий день в університеті, в якому вона працювала з 2009 року», – написав Батрак.

Активіст підкреслив, що ноутбук і телефон, які були у неї вилучені під час обшуку, їй досі не повернули. Також, Балабан ще жодного разу навіть не дзвонили зі слідчого комітету, тому вона навіть не знає що відбувається в її справі.

Сама Галина Балабан поки не коментує інцидент зі звільненням. Також поки не з’явилася офіційна позиція щодо цього ректора університету Чингіза Якубова.

Читайте також: Ситуація з правами людини в Криму не змінилася – ООН

У квітні цього року активістів Українського культурного центру в Криму Олену Попову і Ольгу Павленко викликав «на бесіду» старший помічник призначеного Росією прокурора Сімферополя Олексій Пучков. Співробітника прокуратури цікавила робота центру і випуск газети «Кримський терен». Активістки скористалися правом не свідчити проти себе і своїх близьких.

Український культурний центр Криму не є політичною організацією. Він створений з метою збереження і популяризації на півострові української культури. При цьому фактична влада анексованого Росією Криму чинить тиск на учасників центру: їх викликають на допити і «бесіди» до правоохоронних органів, попереджають про неприпустимість екстремізму. Одному з лідерів Українського культурного центру в Криму Леоніду Кузьміну в 2017 році після погроз і тиску з боку силовиків довелося залишити півострів.

Луценко: коло підозрюваних у вбивстві Шеремета дуже серйозно звузилося

Коло підозрюваних у виконанні вбивства журналіста Павла Шеремета серйозно звузилося. Про це заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко в ефірі програми «Рандеву» на «5 каналі».

«Коло підозрюваних у виконанні (убивства – ред.) дуже серйозно звузилося – з декількох тисяч до декількох сотень», – зазначив прокурор.

Він додав, що наразі правоохоронці розшукують саме виконавців злочину, а про замовників поки не йдеться.

За словами Луценка, у встановленні осіб, які здійснили злочин, «навіть ФБР не змогла надати жодної допомоги».

Журналіст Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля. Українська влада кваліфікує загибель журналіста як умисне вбивство.

Земан закликав Чехію офіційно висловити протест проти звеличення «воєнних злочинців» в Україні

Президент Чехії Мілош Земан «публічно закликав, щоб Прага офіційно висловила протест проти звеличення воєнних злочинців Україною», написав у Twitter-і речник президента Їржі Овчачек.

Міністерство закордонних справ Чехії, зокрема, його очільник Томаш Петршічек, «на вшанування бандерівців в Україні боязливо мовчить». «Якщо б це діялось в Росії, будуть видавати тисячі різних заяв. Ганьба!» – зазначено далі у Twitter-і Їржі Овчачка.

Натомість міністр закордонних справ Томаш Петршічек вважає, що Україна має сама впоратись зі своєю історією. «Україна повинна буде сама впоратись з болючими місцями своєї історії. Для цього вона мала б отримати необхідний час. Я про це говоритиму зі своїми колегами під час візиту до України на початку наступного року», – наголосив Петршічек.

Чеський міністр зазначає, що хотів би цю тему обговорити особисто, а не вказувати на щось посередництвом ЗМІ.

«Зі складними сторінками історії кожна країна повинна впоратись сама. Це не справа дипломатії оцінювати чи досліджувати історію, це справа істориків», – вважає чеське МЗС.

Верховна Рада України 6 грудня ухвалила закон, який надає «статус учасника бойових дій особам, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанської армії отамана Тараса Боровця (Бульби) «Поліська січ», Української народної революційної армії (УНРА) і збройних підрозділів Організації українських націоналістів». Міжнародні суди не визнавали цих організацій «воєнними злочинцями», але з такими заявами постійно виступає Москва.

Президент Чехії Мілош Земан відомий своєю прихильністю до позиції Кремля і особисто президента Росії Володимира Путіна. Він не раз виступав із зовнішньополітичними заявами стосовно Росії і України, які суперечать зовнішній політиці Чехії і на які він не мав повноважень – у Чехії, відповідно до Конституції країни, зовнішня політика є виключною прерогативою уряду.