У Кам’янському суд відмовив депутатові міської ради Дмитру Пучкіну в оскарженні постанови ТВК щодо відкликання. Відповідне рішення ухвалив Заводський районний суд міста.

За даними суду, позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог до Кам’янської міської виборчої комісії про визнання протиправною і скасування її постанови. Мотиваційна частина ухвали поки не оприлюднена.

За текстом ухвали суду, апеляція на рішення може бути подана упродовж 10 днів.

4 липня в Кам’янському територіальна виборча комісія ухвалила рішення щодо відкликання депутата міськради Дмитра Пучкіна, обраного за списками ВО «Батьківщина». 

За даними ТВК, рішенню передував збір підписів виборців Кам’янського, які загалом назбирали понад 2,5 тисячі підписів.

Водночас депутат міськради Дмитро Пучкін тоді заявив Радіо Свобода, що процедура відкликання не була дотримана і «нічого спільного із законністю рішення ТВК не має». Зокрема, як стверджує Дмитро Пучкін, збори жителів, які ініціювали його відкликання, проводились у тому самому приміщенні, де роздавалась доброчинна допомога, а на момент голосування не були присутні 300 людей, як того вимагає законодавство.

Наприкінці березня у Кам’янському на Дніпропетровщині вперше в Україні відкликали депутата місцевої ради Юрія Литвиненка («Блок Петра Порошенка – «Солідарність»). Постанову про припинення повноважень депутата ухвалила на своєму засіданні Кам’янська територіальна виборча комісія, цій ухвалі передував збір підписів виборців і рішення партійного з’їзду. Депутат із цим рішенням не погодився і звернувся до суду. 

31 травня в Кривому Розі Криворізька територіальна виборча комісія ухвалила рішення щодо звернення до центральних органів партій ВО «Батьківщина» та Радикальної партії Олега Ляшка про відкликання 11 депутатів міської ради, які обиралися до міськради від цих партій. в Кривому Розі. Усі 11 депутатів звернулись до суду з позовами. Суд скасував постанови про відкликання восьми із них, щодо трьох рішення ще не ухвалені.
…

Міністерство закордонних справ України висловлює протест у зв’язку з черговим неузгодженим з Україною візитом російської делегації на чолі з прем’єр-міністром Росії Дмитром Медведєвим в анексований Крим.

«Міністерство закордонних справ України неодноразово наголошувало на неприпустимості неузгоджених з Україною перебувань російських посадових осіб на суверенній території нашої держави у її міжнародно визнаних кордонах, яка включає Автономну Республіку Крим і Севастополь», – йдеться в заяві МЗС 4 серпня.

У відомстві наголосили, що вважають згаданий візит і інші поїздки російських чиновників у Крим «грубим порушенням державного суверенітету і територіальної цілісності України, цинічним і демонстративним нехтуванням російською стороною загальновизнаними нормами міжнародного права».

Російському зовнішньополітичному відомству МЗС України надіслали відповідну ноту протесту.

За даними російських ЗМІ, 4 серпня прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв прибув на кримський суднобудівний завод «Море» у Феодосії.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

 
…

Президент України Петро Порошенко висловив готовність залучити до складу групи з розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета іноземних фахівців. Про це голова держави заявив під час урочистих заходів з нагоди другої річниці створення Національної поліції України 4 серпня в Києві.

«Ми отримаємо щомісячні звіти, для цього ми зустрічаємося і зі слідчими, і з родичами, і я думаю, що ми маємо зробити все для того, щоб і виконавці, і замовники були притягнуті до відповідальності… Я зі свого боку роблю все для того, щоб убивці Шеремета були знайдені, я сказав, що це справа честі Національної поліції та слідчих, і ми це з контролю не знімемо. На зустрічі з родичами я запропонував, щоб вони дали мені пропозиції щодо залучення іноземців до складу слідчої групи», – сказав Порошенко.

Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля. Українська влада кваліфікує загибель журналіста як умисне вбивство. До цього часу офіційного підозрюваного у розслідуванні вбивства Шеремета немає.

Раніше правоохоронці вже заявляли, що до роботи над справою залучали міжнародні служби ФБР і Інтерпол, але про результати їхньої роботи не повідомляли.

12 липня міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» у своєму звіті розкритикувала розслідування вбивства Шеремета і заявила, що воно викликає більше запитань, ніж відповідей, через майже рік після вбивства.

Павло Шеремет – білоруський, російський і український журналіст телебачення, радіо і періодичних видань, у 1990-х – 2000-х роках керівник відділу спеціальних інформаційних проектів російського телеканалу ОРТ, згодом – «Першого каналу». Останні п’ять років жив у Києві, працював в інтернет-виданні «Українська правда», а також на радіо «Вести».
…

Президент України Петро Порошенко подякував Раді Європейського союзу за рішення про нові санкції проти Росії, запроваджені після скандалу з газовими турбінами Siemens, завезеними всупереч контрактам до анексованого Криму. За його словами, рішення розширити санкції є «потужним сигналом агресору».

«Вдячний Раді ЄС за остаточне рішення накласти санкції проти Росії за «прецедент Сіменс». Заслужена відповідь за неповагу до контрактних зобов’язань і потужний сигнал агресору щодо непохитної єдності та солідарності між столицями Європейського союзу… Спроби обійти санкції цинічними схемами лише збільшуватимуть ціну за агресію. І бути цьому, допоки не буде відновлено суверенітет і територіальну цілісність України, включно з Кримом», – написав Порошенко у Facebook.

Європейський союз 4 серпня додав до санкційного списку трьох чиновників і три компанії з Росії після скандалу з газовими турбінами Siemens, завезеними всупереч контрактам до анексованого Криму.

Санкції стосуються заступника міністра енергетики Росії Андрія Черезова, голови департаменту Міненерго Євгена Грабчака і гендиректора «Технопромекспорту» Сергія Топор-Гилки, а також трьох російських компаній – партнерів Siemens. Обмежувальні заходи передбачають замороження рахунків і заборону на в’їзд.

За даними ЄС, тепер санкції стосуються 153 російських громадян і 40 компаній.
…

Апеляційний суд Києва виправдав екс-генерала Державної прикордонної служби України Олега Лантвойта, раніше засудженого до 10 років в’язниці за хабар, повідомляє головний військовий прокурор України Анатолій Матіос. За його словами, після отримання рішення суду прокуратура підготує і внесе касаційну скаргу.

«Ми переконані у достатності зібраних та оцінених судом першої інстанції наших доказів, які лягли в основу вироку про покарання у вигляді позбавлення волі Лантвойта на 10 років», – зазначив Матіос на своїй сторінці у Facebook.

Дарницький районний суд Києва у листопаді 2015 року засудив Ланвойта до 10 років в’язниці з конфіскацією майна за отримання хабара і позбавив його звання генерал-лейтенанта.
…

У Дніпрі упродовж двох днів суд не може обрати запобіжний захід третьому учаснику перестрілки, в якій загинуло двоє учасників АТО. Судові слухання відбуваються в Бабушкінському районному суді Дніпра.

У середу судове засідання затягнулось через клопотання сторони захисту про відведення судді, у четвер – підозрюваний заявив клопотання про те, що йому потрібен перекладач з івриту.

За інформацією побратимів загиблих у перестрілці бійців АТО, з перекладачем для підозрюваного виникли труднощі: консульства Ізраїлю у Дніпрі і Харкові поки не надали такого фахівця.

За їхніми словами, у випадку затягування судового процесу підозрюваного можуть відпустити через закінчення терміну затримання.

У п’ятницю, 4 серпня, спливає 72-годинний термін його затримання.

За інформацією Бабушкінського районного суду Дніпра, нове судове засідання для обрання запобіжного заходу призначили на 9-у годину 4 серпня.

24 липня ввечері у Дніпрі, біля ресторану на проспекті Гагаріна, сталась перестрілка. За даними поліції, дві групи людей, в одній із яких був відомий адвокат, учасник АТО Едмонд Саакян і кілька колишній бійців, з’ясовували «економічні стосунки». У результаті перестрілки двоє учасників АТО загинули.

Едмонд Саакян, який отримав поранення в живіт, заявляє, що нападниками були люди, які раніше погрожували його братові та родині, вимагаючи грошей.

Четверо людей зі сторони, яку поліція називає нападниками, також поранені. За даними поліції, серед них є раніше засуджені громадяни. Двом із них вручили повідомлення про підозру і взяли під варту. Ще один, який не мав ніякого статусу, залишив лікарню і виїхав за кордон. Четвертому – вручили повідомлення про підозру, але запобіжний захід ще не обрали.

За фактом стрілянини поліцейські відкрили кримінальне провадження за статтею «умисне вбивство».
…

Кортеж генерального прокурора Юрія Луценка часто порушує правила дорожнього руху, виїжджає на зустрічну смугу, розвертається через подвійну суцільну лінію, що неодноразово фіксували журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»).

Так, зокрема, трапилося 11 липня, коли два авто «Тойота Кемрі», якими користується очільник ГПУ, прямували до Верховної Ради на розгляд питання щодо зняття депутатської недоторканності з кількох народних депутатів, коли до засідання лишалося 10 хвилин. Те саме порушення з боку кортежу генерального прокурора журналісти фіксували ще двічі.

​Журналісти зафіксували, як, заїжджаючи до Головного управління СБУ, цей кортеж перетнув подвійну суцільну розмітку, щоб не їхати далі розвертатися на перехресті.

Також журналісти стали свідками як на вулиці Мечникова, тягнучись кілька хвилин у великому заторі, кортеж генерального прокурора зрештою поїхав зустрічною смугою, перетнувши подвійну суцільну.

Журналісти програми надіслали запит до Генеральної прокуратури з проханням прокоментувати, через які причини автівки, на яких пересувається Юрій Луценко, нехтують правилами дорожнього руху. Однак відповіді не отримали.
…

Контрольований Росією суд в окупованому Сімферополі 3 серпня проведе чергове засідання в справі за звинуваченням українського журналіста, автора сайту Радіо Свобода «Крим.Реалії» Миколи Семени в «сепаратизмі».

На засіданні 18 липня суд долучив до матеріалів справи резолюцію Генасамблеї ООН щодо прав людини в анексованому Криму, ухвалену в грудні 2016 року, яка містить абзац про права журналіста.

Свідки та експерти, викликані захистом, також оскаржують результати лінгвістичної експертизи, проведеної управлінням ФСБ Росії на окупованому півострові. Зокрема, лінгвіст Олена Новожилова каже, що знайшла багато помилок в аналізі ФСБ, а сама стаття авторства Семени не містить жодних закликів до порушення територіальної цілісності Росії.

Звинувачення проти 66-річного журналіста ґрунтуються на статті, яку він написав для сайту Радіо Свобода «Крим.Реалії» в 2015 році.

7 грудня 2016 року слідчий в анексованому Криму висунув журналістові Миколі Семені звинувачення в остаточній редакції у «публічних закликах до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії».

На допиті ФСБ Микола Семена заявив, що в своїх матеріалах реалізовував право на «вільне вираження думки».

Міністерство закордонних справ України неодноразово закликало російську владу анексованого Криму припинити переслідування українських журналістів на півострові, зокрема і Миколи Семени.

19 грудня 2016 року Генасамблея ООН підтримала резолюцію «про порушення країною-окупантом Росією прав людини в Автономній Республіці Крим». Вперше в документі такого рівня відзначається, що Росія є державою-окупантом, а Автономна Республіка Крим названа тимчасово окупованій Росією територією.
…

Оболонський районний суд Києва розпочне 3 серпня о 10:00 чергове засідання, присвячене розгляду по суті справи за обвинуваченням колишнього президента України Віктора Януковича у державній зраді.

12 липня суд надав новому адвокату колишнього президента України Віктора Януковича Віталію Мешечеку три тижні на ознайомлення з матеріалами справи про державну зраду й оголосив перерву в засіданні.

За словами суддів, справа налічує 19 томів із боку обвинувачення і два томи з боку захисту.

Оболонський районний суд Києва 6 липня ухвалив рішення надати державного захисника Януковичу. Це сталося після того, як підсудний відмовився від своїх захисників. Крім того, Янукович 5 липня в ефірі російських телеканалів заявив, що не хоче брати участь у судовому процесі над ним у справі про державну зраду. За його словами, він вважає результат суду «наперед визначеним», а сам суд – «профанацією».

Київський регіональний центр із надання безоплатної вторинної правової допомоги призначив колишньому президентові державного адвоката Віталія Мешечека.

29 червня суд перейшов до заочного розгляду справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича.

Віктор Янукович є фігурантом кількох кримінальних справ в Україні, зокрема щодо перевищення ним повноважень від листопада 2013-го до лютого 2014 року, щодо масових убивств активістів Майдану, а також за фактом захоплення ним державної влади 2010 року.

Екс-президент України, що втік до Росії після розстрілів протестувальників на Майдані, звинувачення відкидає.
…

Синоптики заявляють, що дивуватися спеці в Україні зарано;

Росія приховує порушення прав національностей у Криму, але активісти беруться це довести в ООН;

Фіскали порушили справу проти антикорупціонерів – експерти говорять про помсту.

На ці теми ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: експерт Національного екологічного центру України Надія Артем’єва та народний синоптик Леонід Горбань; координаторка «Крым-SOS» Тамила Ташева та керівник кримсько-татарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв; науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань та політичний експерт Володимир Цибулько.
…

7,3 мільйона гривень перерахувало управління справами Верховної Ради України народним депутатам за виконання повноважень у липні 2017 року. Таку інформацію розміщено на порталі використання публічних коштів, повідомляє проект Радіо Свобода #Точно. 

Зокрема, на одного депутата сплачено 17 тисяч 425 гривень.

Також парламентарям за липень були виплачені відпускні у сумі 7,5 мільйонів гривень.

Ще в середині липня спікер Верховної Ради Андрій Парубій оголосив закритою шосту сесію парламенту. Напередодні депутати не підтримали пропозицію продовжити роботу шостої сесії.

Наступна, сьома сесія парламенту, розпочнеться 5 вересня, а закінчується 2 лютого 2018 року.
…

Тристороння робоча група з урегулювання ситуації на Донбасі почала своє засідання 2 серпня у білоруському Мінську, повідомила речниця представника України в групі, колишнього президента Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

Попередня зустріч відбулася 19 липня, а 31 липня під час скайп-конференції «мінської» гуманітарної підгрупи домовились, що у серпні утримуваних сепаратистами угруповань «ДНР» та «ЛНР» людей відвідає координатор підгрупи з гуманітарних питань Контактної групи з врегулювання конфлікту на Донбасі від ОБСЄ Тоні Фріш. 

Як повідомив раніше радник голови СБУ Юрій Тандіт, 137 українських на сьогодні перебуває у заручниках бойовиків на Донбасі. Число полонених продовжує зростати. Сепаратисти заявляли про 600 осіб, яких вони хотіли б обміняти, і як уточнила представниця України на переговорах у Мінську Ірина Геращенко, ОРДЛО ультимативно вимагає звільнення понад 60 злочинців, що не мають жодного стосунку до конфлікту на Донбасі.
…

Україна готує позов щодо запровадження Росією обмежень для судноплавства у Керченській протоці через будівництво мосту, заявив на зустрічі з профспілками портів 1 серпня заступник міністра інфраструктури Юрій Лавренюк. Про це повідомляється на сайті міністерства.

«Цю проблему ми наразі вирішуємо разом із Міністерством закордонних справ, Радою національної безпеки і оборони. Це глобальне, політичне та складне питання, але ми його обов’язково вирішимо. Міністерство юстиції в рамках наявних судових позовів проти Росії відокремлює проблему перекриття Керченського каналу і введення обмежень по судовому ходу. Зараз готується позов і рахуються збитки недоотриманих коштів Маріупольським та Бердянським торговельними портами», – заявив Лавренюк.

Раніше у червні він повідомляв, що Міністерство транспорту Росії підготувало проект наказу про закриття Керченської протоки в акваторії його судноходної частини Керч-Єнікальського каналу на 23 доби в серпні-вересні 2017 року.

Прокуратура Автономної Республіки Крим напередодні повідомила, що веде досудове розслідування у зв’язку з порушенням правил екологічної безпеки при будівництві мосту через Керченську протоку.

Про необхідність побудувати перехід через Керченську протоку президент Росії Володимир Путін заявив відразу після анексії Криму – у березні 2014 року. Побудувати міст обіцяли до 2018 року, здати в експлуатацію влітку 2019-го.

Українська сторона вийшла з договору з Росією про будівництво мосту 2014 року – після анексії Криму Росією.
…

Президент України Петро Порошенко найближчим часом внесе на розгляд парламенту пропозиції щодо внесення змін до законів «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» і «Про Регламент Верховної Ради України» в частині призначення й звільнення омбудсмена, повідомляє прес-служба голови держави.

Як йдеться в повідомленні, норми щодо процедури призначення й звільнення омбудсмена були внесені в прикінцеві положення закону про Конституційний суд, який президент підписав 31 липня.

«Це не стосується функціонування Конституційного суду. Тим не менш, парламент ухвалив закон про Конституційний суд в цілому разом із цими нормами, а тому введення закону в дію без них неможливе. Питання процедури призначення та звільнення омбудсмена потребує окремого вирішення», – заявляють у прес-службі президента.

13 липня парламент схвалив законопроект про Конституційний суд, який, серед іншого, визначав порядок призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У законопроекті раніше була норма, яка передбачала відкрите голосування за уповноваженого парламенту з прав людини замість таємного. Під час розгляду поправок до законопроекту, як заявили в парламенті, від цієї норми відмовилися.

Водночас пізніше правозахисники, зокрема Amnesty International, Харківська правозахисна група, заявили, що на підпис президентові передали документ, що передбачає відкрите голосування за омбудсмена. Вони закликали Порошенка не підписувати закон.

28 квітня закінчився термін перебування Валерії Лутковської на посаді уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Правозахисники наголошують, що вони досі нічого не знають про потенційних кандидатів на цю посаду, і закликають обирати омбудсмена на відкритому конкурсі.

У травні учасники платформи «Правозахисний порядок денний» запропонували голові Верховної Ради України і Комітетові з питань прав людини декілька етапів для проведення відкритого конкурсу на посаду уповноваженого з прав людини: подання кандидатур, співбесіди, потім відбіркова комісія повинна подати висновки щодо кожного з кандидатів і запропонувати спікерові парламенту чи комітету з прав людини перелік з трьох кандидатів, а вже після цього спікер парламенту вносить або одного, або всіх трьох претендентів на розгляд.
…

Міністр фінансів України Олександр Данилюк заявляє, що подасть скаргу на суддю, який дозволив провести перевірку дотримання ним податкового законодавства.

Як написав Данилюк 1 серпня у Facebook, Генпрокуратура перевищила повноваження, коли звернулася до суду з клопотанням призначити перевірку.

«У Кримінальному процесуальному кодексі відсутні відповідні повноваження прокурора щодо призначення перевірок. Відтак суддя ухвалював рішення на підставі незаконного подання прокурора… Суддя прийняв незаконну ухвалу. Крім того, заборонив її оскаржувати. Водночас, закон дозволяє оскаржувати цю ухвалу. Сподіваюся, що під час оскарження такі дії суду першої інстанції отримують правильну оцінку. Найближчим часом також збираюся подати скаргу на суддю і подати заяву про злочин щодо завідомо неправомірних дій посадових осіб», – написав Данилюк.

Він також додав, що ухвалене рішення провести перевірку за період з 1998 по 2016 рік не узгоджується з нормами Податкового кодексу України про обмеження на строк проведення податкових перевірок.

31 липня стало відомо, що Державна фіскальна служба України призначить позапланову документальну перевірку Данилюка щодо дотримання ним вимог податкового, валютного й іншого законодавства за період від 1998 до 2016 року. Таке рішення раніше цього місяця ухвалив Печерський районний суд міста Києва за клопотанням прокуратури після депутатського звернення.

Данилюк відкинув обвинувачення у несплаті податків і заявив, що про підозри прокуратури дізнався з преси.
…

Екс-президент Грузії, колишній голова Одеської обласної державної адміністрації Міхеїл Саакашвілі заявляє, що має намір позиватися до суду через припинення його українського громадянства. Про це Саакашвілі сказав 1 серпня по скайп-конференції в Києві, в офісі його партії «Рух нових сил» зі США, де він наразі перебуває.

«Хай мені дадуть можливість безперешкодно прибути в український суд, я там буду відстоювати свої права… Звичайно, я планую звернутися до суду і більше того, я домагаюся права в’їхати (в Україну – ред.) і брати участь у цьому суді, щоб я мав можливість показати в суді всі докази, які в мене є, подивитися, що в них є, і донести свою правду до суддів чи головне до суспільства, до людей», – сказав Саакашвілі.

Він укотре заявив, що підстав для припинення його українського громадянства у президента України Петра Порошенка не було.

Він також наголосив, що повернеться в Україну, але коли саме – не вказав.

Крім того, екс-голова Одеської ОДА заявив, що не претендує на посаду президента чи інші посади в Україні.

1 серпня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив про необхідність більш чітко прописати процедури набуття і втрати громадянства, підкресливши, що екс-президент Грузії, екс-голова Одеської обладміністрації Міхеїл Саакашвілі може довести законність свого перебування в українському громадянстві в суді.

26 липня Державна міграційна служба заявила, що президент Петро Порошенко припинив українське громадянство Саакашвілі.

Наступного дня в Адміністрації президента України пояснили, що припинення громадянства України Саакашвілі пов’язане з поданою ним недостовірною інформацією під час оформлення українського громадянства.
…

У психіатричній лікарні з суворим наглядом у Дніпрі знайдені архівні матеріали, які свідчать про «каральну психіатрію» часів СРСР. Про це 31 липня під час візиту до Дніпра повідомила в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

За її словами, в архіві медичного закладу, зокрема, було виявлено матеріали щодо двох відомих дисидентів – Анатолія Лупиноса та Леоніда Плюща, щодо яких застосовувалась «каральна психіатрія». Знайдені їхні медичні картки і листи.

Як зазначила Уляна Супрун, документи опечатані, їх планують передати історикам.

У понеділок на своїй сторінці у Facebook Уляна Супрун додала, що з 1968 до 1991 рік дніпровська лікарня була знаряддям репресивних органів, психіатрія тут використовувалась як інструмент політичних переслідувань.

«В лікарню потрапляли люди з діагнозом «вялотекущая шизофрения». Ніде у світі, окрім Совєтського Союзу, такого діагнозу не існувало! За цим сфабрикованим діагнозом людей, таких як Анатолій Лупиніс або Леонід Плющ проти волі утримували в лікарні суворого нагляду. Психіатричне насильство застосовувалося для придушення вільної протилежної ідеї і філософії в СССР, і це робилося нишком, щоб ізолювати від суспільства дисидентів, налякати і позбавити надії однодумців дисидентів та придушити протистояння совєтській системі», – написала вона.

За її даними, до психлікарні у Дніпрі спрямовували «пацієнтів» з України, Молдови, Білорусі та Прибалтики.

«Фактично, до цього моменту все, що ми знаємо про каральну психіатрію, скоріше базується на уявленнях та спогадах колишніх пацієнтів. Але сьогодні комісія знайшла архів, який має пролити світло на те, яку категорію людей сюди відправляли – дисиденти, інакодумці, «критикани влади», які діагнози їм ставили? В яких умовах вони перебували? Яке отримували «лікування»? Всю цю інформацію містять медичні картки пацієнтів, які збереглися», – зазначила Супрун.

Як повідомила посадовець, архівним матеріалам мають присвоїти статус Національного архівного фонду України. 
…

Міністерство закордонних справ України направило Москві ноту через те, що російський дипломат керував автомобілем у нетверезому стані.

«Надіслали ноту Російській Федерації щодо керування авто у стані алкогольного сп’яніння російським дипломатом. Грубе порушення Віденської конвенції, законів України», – повідомила речниця МЗС України Мар’яна Беца у Twitter. 

Пізно ввечері 30 липня на Харківському шосе у Києві патрульні поліцейські зупинили автомобіль з дипломатичними номерами, за кермом якого перебував громадянин Російської Федерації із ознаками сп’яніння, яке не вдалося підтвердити у встановленому порядку.

В українському МВС повідомили, що поліцейські помітили запах алкоголю, почервоніння шкіри обличчя і тремтіння пальців рук у водія, втім не складали протокол про адміністративне порушення через відсутність відповідних повноважень – у чоловіка була дипломатична посвідка.

У російській дипустанові інцидент наразі не коментували.
…

Міністр фінансів України Олександр Данилюк відкидає обвинувачення у несплаті податків і заявляє, що про підозри прокуратури дізнався з преси.

«Дуже сподіваюся, що це не є політично вмотивованим і не є помстою за те, що було зроблено, щоб перекрити корупційні схеми, унеможливити розкрадання бюджету та неефективне використання державних коштів. Жодної підозри чи будь-яких інших офіційних документів від ГПУ або інших органів я не отримував та про своє нібито ухилення від сплати податків дізнався з преси», – написав Данилюк у Facebook, додавши, що від сьогодні перебуває у відпустці.

«Хочу окремо наголосити, що всі податки із зароблених мною коштів були сплачені», – заявив урядовець.

31 липня стало відомо, що Державна фіскальна служба України призначить позапланову документальну перевірку Данилюка щодо дотримання ним вимог податкового, валютного й іншого законодавства за період від 1998 до 2016 року. Таке рішення раніше цього місяця ухвалив Печерський районний суд міста Києва за клопотанням прокуратури після депутатського звернення.

 
…

Звинувачення заступника голови МВС Трояна у корупції: очищення міністерства чи підкилимна політика?

Як затримання підозрюваного у викраденні Вербицього та Луценка допоможе у розслідування злочинів проти Майдану?

Чи зможе ЮНЕСКО змусити українську владу припинити руйнування історичного центру Києва?

На ці теми ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: речник МВС Артем Шевченко, політтехнолог Денис Богуш та політолог Олег Саакян; адвокат потерпілих під час Революції Гідності Маркіян Галабала та начальник відділу Департамету спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Олексій Донськой; заступник Міністра культури України Тамара Мазур та ініціатор громадської платформи «SOS – майбутнє!» Наталія Заболотна.
…

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що Київ підготував звернення до міжнародних організацій і судових інстанцій щодо катувань підтримуваними Росією бойовиками на Донбасі звільнену напередодні з полону Людмилу Сурженко.

«13 липня бойовики так званої «ЛНР» на КПВВ у Станиці Луганській викрали Людмилу Сурженко, людину з інвалідністю з дитинства по слуху. Жінку військові злочинці відпустили тільки 29 липня. Людмилу бойовики «ЛНР» у полоні жорстоко катували плоскогубцями, пошкодили руку. Ці нелюди добивалися від жінки зізнання на камеру про те, що вона «працює на українські спецслужби», – зазначив Гройсман на своїй сторінці у Facebook 30 липня. 

У неділю стало відомо про звільнення з полону бойовиків ОРДЛО двох українських заручників – суддю Апеляційного суду Луганської області Віталія Руденка і Людмилу Сурженко.

Руденко і Сурженко були внесені до «мінських списків», зазначили у Службі безпеки.

За інформацією Києва, у полоні підтримуваних Росією бойовиків станом на початок липня перебувало 132 громадян України, сепаратисти вимагають в обмін 600 осіб.
…

У СБУ повідомляють про звільнення з полону підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі двох українських заручників.

«29 липня за сприяння волонтерської групи «Патріот» та Служби безпеки України на контрольовану українською владою територію повернувся один із заручників так званої «ЛНР» – суддя Апеляційного суду Луганської області Віталій Руденко. Дев’ять місяців він незаконно утримувався та піддавався тортурам у МДБ «ЛНР», – мовиться у повідомленні СБУ, опублікованому 30 липня.

«Також до дому повернулась ще одна заручниця терористів Людмила Сурженко. Не зважаючи на те, Людмила є інвалідом дитинства, вона була звинувачена МДБ «ЛНР» у шпигунстві на користь українських військових та піддавалась катуванням», – зазначили у СБУ.

Руденко і Сурженко були внесені до «мінських списків», зазначили у Службі безпеки.

(Відео користувача YouTube Служба безпеки України)

За інформацією Києва, у полоні підтримуваних Росією бойовиків станом на початок липня перебувало 132 громадян України, сепаратисти вимагають в обмін 600 осіб.
…

Кримська правозахисна група подала черговий моніторинговий огляд про порушення прав людини в окупованому Росією українському Криму.

У документі зібрані випадки порушення прав людини за травень 2017 року, а також інформація про затримання і обшуки на півострові за цей час.

Правозахисники зібрали інформацію про політично мотивовані кримінальні переслідування, в тому числі про «справу 26 лютого», «справу Хізб ут-Тахрір», «справу українських диверсантів» і «справу Володимира Балуха».

До розділу «Свобода слова і вираження думки» потрапили справи кримського журналіста Миколи Семени, а також «справа Ільмі Умерова» і «справа Сулеймана Кадирова».

Україна вже не раз висловлювала стурбованість переслідуваннями громадян України в окупованому Росією Криму і зверталася до міжнародної спільноти з закликом застосували всі можливі різновиди правового і політичного тиску на Росію, щоб домогтися від неї припинення тоталітарних методів придушення прав людини і свободи слова, а також звільнення всіх утримуваних і у Криму, і в сусідній Росії українських політв’язнів і заручників.
…

Колишній голова Одеської облдержадміністрації Міхеїл Саакашвілі підтвердив намір у судовому порядку оскаржувати припинення його українського громадянства. Про це він сказав в інтерв’ю виданню «Українська правда», опублікованому вночі 29 липня.

«Ми будемо йти до адміністративного суду. Якщо в адміністративному суді не вийде, тоді підемо в Страсбург», – твердить Саакашвілі. На уточнювальне запитання, чи має на увазі Саакашвілі Європейський суд з прав людини, він відповів: «Так».

Раніше про намір звернутися до суду з приводу втрати підзахисним громадянства заявив наі Радіо Свобода адвокат Саакашвілі Павло Богомазов.

«Плануємо подавати адміністративний позов до адміністративного суду. На даний час ми ще збираємо документи від державних органів», – зазначив він.

Окрім цього, на думку Богомазова, є потреба наполягати на відкритті провадження щодо членів комісії при президентові України, які рекомендували спочатку надати, а потім припинити громадянство Саакашвілі, знаючи факти його біографії.

«І у випадку щодо них визнання фактів протиправної діяльності це також може вплинути на скасування їхнього протиправного рішення», – вважає він.

Повідомлення про припинення громадянства Саакашвілі з’явилпся 26 липня. За цими даними, причиною стало те, що при поданні заяви на отримання громадянства Саакашвілі не вказав наявність кримінальних проваджень проти нього в Грузії, де він раніше був президентом.

27 липня в Адміністрації президента Петра Порошенка підтвердили, що він підписав указ про припинення українського громадянства Міхеїла Саакашвілі.

У ніч на 27 липня Саакашвілі, який нині перебуває у США, заявив, що не збирається ставати біженцем і буде домагатися законного права повернутись в Україну.

Українського громадянства колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі набув у травні 2015 року відповідним наказом Петра Порошенка, після цього його призначили головою Одеської ОДА.

7 листопада 2016-го Міхеїл Саакашвілі оголосив про свою відставку з посади голови Одеської ОДА. Він пояснив це рішення корупцією в регіоні, яку, за його словами, підтримує влада України.

У Грузії, де нинішня влада звинувачує колишнього президента Саакашвілі в низці кримінальних злочинів, його позбавили громадянства після отримання ним українського.
…

Криворізька ТВК оскаржує рішення суду, який скасував постанову щодо відкликання п’ятьох депутатів міськради. Апеляційна скарга подана 28 липня до Дзержинського райсуду Кривого Рогу.

Як повідомили Радіо Свобода у п’ятницю в міській ТВК, апеляційна скарга подана після отримання повного тексту ухвали суду.

Як зазначив у коментарі Радіо Свобода член комісії Олександр Буян, ТВК вважає ухвалу суду першої інстанції необґрунтованою. Зокрема, повідомив він, у ТВК не згодні з формулюванням суду про те, що постанова про відкликання депутатів була ухвалена «передчасно» і що ТВК «не залучала» до перевірки підписів виборців поліцію та держреєстр.

«Нас цікавить, а як саме ми мали залучати поліцію та держреєстр до перевірки підписів виборців? Ми їм спрямовували, я особисто відвозив і передавав під розпис копії підписних листів, завірені ініціативною групою. Винесли постанову, вручили в руки. Що ми ще мали зробити? Ми також написали заяву судді, щоб вона роз’яснила нам своє рішення, що конкретно вона вважає в наших діях незаконним. Будемо все це з’ясовувати в апеляційному суді», – зазначив Олександр Буян.

Дата розгляду поки не призначена.

Водночас у п’ятницю в Дзержинському районному суді Кривого Рогу мали бути розглянуті позовні заяви ще трьох депутатів Криворізької міськради, щодо яких ТВК ухвалила рішення про відликання, – Катерини Шаповалової, Олександра Смалія та Михайла Карого. Через деякі зміни в позовних заявах депутатів ТВК попросила час на ознайомлення з уточненими текстами, засідання суду перенесене на 10 серпня.

11 липня суд у Кривому Розі скасував постанови ТВК щодо відкликання 5 депутатів міської ради, обраних від ВО «Батьківщина» та Радикальної партії Олега Ляшка, – Ольги Бабенко, Геннадія Черствого, Дмитра Антонова, Олександра Костирі, Михайла Бабалича.

За словами самих депутатів, вони вважають, що члени ініціативної групи порушили законодавство під час процедури їхнього відкликання, а члени ТВК – ухвалили «неправові політизовані рішення».

23 червня суд скасував постанову ТВК щодо відкликання трьох депутатів, обраних до міської ради від партії ВО «Батьківщина» – Дмитра Плакси, Івана Груніна та Олексія Букрєєва.

У квітні Кривому Розі розпочався збір підписів жителів за відкликання одразу 11 депутатів міської ради від ВО «Батьківщина» та Радикальної партії Олега Ляшка. За словами ініціаторів, ці депутати ще на початку каденції були виключені зі своїх партій та фракцій «як такі, що не відстоюють їхні принципи та ідеали», а упродовж року після виборів голосували «синхронно з «Опозиційним блоком». Пізніше ініціатори повідомили, що зібрали загалом 45 тисяч підписів і передали їх до ТВК.

3 травня стало відомо, що, попри опломбовані двері, з приміщення ТВК, розташованого в будівлі міськради, зникли аркуші з підписами виборців.

31 травня Криворізька територіальна виборча комісія ухвалила рішення щодо звернення до центральних органів партій ВО «Батьківщина» та Радикальної партії Олега Ляшка про відкликання 11 депутатів міської ради, які обиралися до міськради від цих партій. Усі 11 депутатів звернулись до суду з позовами.
…

Генеральний прокурор України Юрій Луценко підтверджує, що у будинку заступника міністра внутрішніх справ Вадима Трояна проводили обшук. За його словами, це проводилося у рамках затримань, пов’язаних з вимаганнями.

«У ході спільного з СБУ провадження було задукоментовано і затримано заступника керівника ГО «Цивільний корпус «Азов» Бржезинського, помічника заступника МВС України Іваштенка і громадянина Ш., яких підозрюються у систематичному вимаганні з погрозою життю та здоров’ю від представника одного з підприємств коштів на загальну суму понад 1,5 мільйона гривень. Згідно з даними НСРД 785 тисяч гривень зазначені зловмисники розділили між собою та іншими особами», – написав Луценко ввечері 28 липня у Facebook.

«В зв’язку з цим було проведено 13 обшуків, у тому числі у помешканні заступника МВС Вадима Трояна. Вказані кошти виявити не вдалося», – зазначив Юрій Луценко. 

Про те, що Трояна нібито затримали на хабарі, у п’ятницю повідомило видання УНН, розмістивши також і фото. У МВС і НАБУ у коментарі Радіо Свобода заявили, що інформації про затримання не мають.

Вадим Троян заперечив інформацію про своє затримання. Пізніше МВС спростувало інформацію про затримання.
…

Українська сторона повідомляє про поранення одного свого військового під час обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі упродовж нинішньої доби.

«Зранку бойовики з гранатометів і стрілецької зброї били по нашому опорному пункту неподалік Мар’їнки, що на маріупольському напрямку. Внаслідок цього обстрілу один наш військовий отримав поранення», – мовиться у повідомленні штабу української воєнної операції на Донбасі.

Також, за інформацією штабу АТО, є загиблі й серед сепаратистів.

«За нашими оперативними даними, лише за минулу добу загинули щонайменше 7 бандитів, ще 8 отримали поранення. Точні вогневі відповіді української армії змусили бойовиків терміново укріплювати позиції, обговорюючи навіть захист від повітряних ударів», – зазначили у штабі.

В угрупованні «ДНР» заявляють, що упродовж минулої доби українська сторона 294 рази порушила перемир’я. Донецькі сепаратисти кажуть, що найбільше від обстрілів постраждали Петровський і Кіровський райони Донецька, а також Ясинувата і Докучаєвськ. Про загиблих чи поранених вони не повідомляють.

Луганські сепаратисти кажуть, що українські військові упродовж тижня випустили по підконтрольній їм території близько тисячі боєприпасів.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів, востаннє наразі від 24 червня на час жнив – до 31 серпня. Досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують у провокаціях іншу сторону.
…

Вища кваліфікаційна комісія суддів України оприлюднить усі критерії, за якими оцінювались кандидати до Верховного суду України. Про це в коментарі для Радіо Свобода 28 липня заявив голова кваліфікаційної палати комісії Сергій Козьяков.

«Щодо оприлюднення по кожному критерію, ми це зробимо. Вчора вночі, мені здається, що там воно вже є. В будь-якому разі усно ми на засіданні оприлюднили і воно має бути на сайті. Загальний бал оприлюднений. Там є ще три критерії, за якими ми виставляли бали, вони там також будуть оприлюднені. Ми набагато більше надамо інформації», – сказав Козьяков.

Він запевнив, що комісія врахувала зауваження громадськості до кандидатів при їх відборі, зокрема, при заповненні декларації, втім визнав, що помилки могли мати місце через те, що заповнювалися декларації вперше.

«Всі співбесіди з кандидатом записані, вони відбувалися в прямому ефірі і вони є в YouTube, можна подивитися і зробити власні висновки», – заявив Козьяков.

На запитання, чому до рейтингу кандидатів на посади у новому Верховному суді потрапили особи, щодо яких були питання у журналістів-розслідувачів, голова кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заявив, що інформацію про кандидатів перевіряли, і в «багатьох випадках» претенденти надавали докази неактуальності зауважень до них.

«У нас близько 20 джерел, з яких ми отримували інформацію і матеріали, які надає Громадська рада доброчесності, і це лише один із них. У багатьох випадках, хочу підкреслити, кандидати надавали докази того, що матеріали, які надає Громадська рада доброчесності, або застаріли, або не відповідають дійсності. Але серед них були такі, які в дійсності – відповідали», – додав Козьяков.

Раніше Радіо Свобода повідомляло, що кілька суддів, які фігурували у журналістських розслідуваннях програми «Схеми», потрапили до рейтингу кандидатів на посади у новому Верховному суді.

Вища кваліфікаційна комісія 7 листопада 2016 року оголосила конкурс на 120 посад із 200 до нового Верховного суду. Більшість претендентів, допущених Вищою кваліфікаційною комісією до конкурсу – чинні судді з різних судів України.
…

Матері українця Станіслава Клиха і росіянина Віктора Агєєва звернулися до президентів Путіна і Порошенко з проханням помилувати і звільнити їх синів. Відеозвернення Тамари Клих і Світлани Агеєвої, зустріч яких відбулася в Києві, опублікувала увечері 27 липня російська «Новая газета».

Матері Агєєва і Клиха також закликали президентів Росії і України припинити війну.

Російський єфрейтор Віктор Агєєв був узятий в полон українськими військовими в Луганській області 24 червня. Він підтвердив, що був відправлений в Донбас незабаром після підписання контракту про службу в російській армії, а як тільки він перетнув український кордон, то майже відразу підписав контракт із угрупованням «ЛНР». У міністерстві оборони Росії стверджують, що Агєєв не є контрактником, а лише пройшов строкову службу і був демобілізований в травні 2016 року. Влада України звинувачує Агєєва в тероризмі.

Громадянин України Станіслав Клих був затриманий на території Росії 2014 року за звинуваченням в участі в бойових діях проти федеральних сил під час першої чеченської війни взимку 1994–1995 років, а також у вбивстві російських солдатів. У травні 2016 року його засудили до 20 років позбавлення волі. Сам Клих провину заперечує, а його родина та друзі наполягають, що засуджений ніколи не був в Чечні. Правозахисний центр «Меморіал» визнав Станіслава Клиха політв’язнем.
…

Новий Верховний суд: реформа заради процедури, чи заради результату?

Чому зростання житлово-комунальних тарифів не вплинуло на підвищення якості послуг?

Поширення гепатиту Україною набуває ознак пандемії. Як це зупинити?

На ці теми ведуча Ранкової Свободи Ірина Гнатишин говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: координатор громадської ради доброчесності Галина Чижик та голова кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков; радник Заступника голови Київської міської державної адміністрації Юлія Грамотна та координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі Опора Тетяна Бойко; директор державної установи «Центр громадського здоров’я» МОЗУ Наталія Нізова та директор з політики та адвокації благодійної організації «Мережа» Сергій Дмитрієв.
…