Допомога для АТО виправдовує гастролі по Росії? Між iPhone та Android: українці обирають функціональність. Газ на зиму є, чи буде тепло?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: керівник театру «Сузір’я», народний артист Олексій Кужельний, балерина Київського театру опери і балету для дітей та юнацтва Алла Ситник і співак, бандурист Тарас Компаніченко; cпіввласник сайту Gagadget Олег Мітяєв і менеджер департаменту компанії «Київстар» Юрій Надич; народний депутат («Самопоміч») Альона Бабак і віце-президент «Укртеплокомуненерго» Сергій Дунайло.
…

Перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко висловила обурення виступом президента Чехії Мілоша Земана на сесії ПАРЄ, який запропонував Україні домовитися з Росією про компенсацію за анексований Крим, а також зняти антиросійські санкції.

«Жахливий у своєму цинізмі виступ президента Чехії Земана на сесії ПАРЄ, який активно промоутував Путіна, закликав негайно зняти санкції, бо вони не діють і б’ють по ЄС, а не РФ. А Україні він , фактично, порадив… домовлятися про фінансову чи нафтогазову компенсацію з РФ за вкрадений Крим. Україна не буде торгувати своїми громадянами, територією, суверенітетом , честю і гідністю. Це не продається», – написала Геращенко, яка є членом української делегації в ПАРЄ, у Facebook.

Геращенко додала, що чеська делегація «відчувала себе ніяково і незручно під цим потоком безпринципності і відсутності моралі і принципів».

«Сьогодні ми в Страсбурзі бачили антигавела. Це так сумно – бачити повну політичну деградацію», – написала вона.

Президент Чехії Мілош Земан 10 жовтня під час виступу в Парламентській асамблеї Ради Європи сказав, що вважає анексію Криму Росією «завершеною справою» і запропонував вирішити кримське питання за допомогою компенсацій Україні.

Відомий своєю прихильністю до Росії і її президента Володимира Путіна Земан уточнив, що компенсація може бути «у фінансовій формі, нафтою і газом».

У своєму виступі президент Чехії також знову критикував запровадження міжнародних санкцій проти Росії. За словами Мілоша Земана, санкції є неефективними, і потрібен діалог із Росією.

На території Криму 16 березня 2014 року відбувся невизнаний світом «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія анексувала Крим. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали це голосування. 18 березня президент Росії Володимир Путін оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Президент Чехії Мілош Земан заявляє про необхідність прямого діалогу між Україною і Росією щодо анексованого Криму, який, на його «приватну думку, міг би вести до компенсації на користь України». Земан сказав про це, виступаючи 10 жовтня на сесії ПАРЄ в Страсбурзі.

Чеський президент заявив, що анексія Криму Росією – це «fait accompli», тобто доконаний факт. При цьому Мілош Земан цитував колишнього президента Німеччини Йоахима Ґаука, що «намагання повернути Крим Україні призвело б до європейської війни».

У своєму виступі президент Чехії знову критикував запровадження міжнародних санкцій проти Росії. За словами Мілоша Земана, санкції є неефективними, і потрібен діалог із Росією.

Президент Чехії у виступі також наголосив, що, на його думку, російську культуру не можна відділити від культури європейської, адже російська культура «сягає від Атлантики до Уралу».

Росія незаконно анексувала український Крим у 2014 році. Країни «Групи семи» і ще деякі держави, а також ЄС скоординовано запровадили після початку агресії Росії проти України – спершу у Криму, потім на частині Донбасу – по кілька пакетів санкцій, зокрема, щодо фізичних і юридичних осіб Росії і окупованого Криму, донбаських і кримських сепаратистів та представників колишньої української влади. Деякі санкції стосуються також цілих кількох галузей російської економіки.

Президент Чехії Мілош Земан відомий своєю прихильністю до Росії і її президента Володимира Путіна. Він неодноразово заявляв про незаконність російської анексії українського Криму, але стверджував, що схильний зрозуміти цей крок Москви. За його словами, дії Москви можуть бути виправдані тим, що «рішення Микити Хрущова передати Крим Україні було дурним» і «Крим Україні ніколи не належав». Також Земан не раз заявляв, що повернути Крим Україні тепер неможливо, і Захід мав би з цим змиритися.

Крім того, Земан відомий своїми закликами скасувати з Росії санкції, запроваджені через агресію Москви проти України у Криму й на частині Донбасу. Він заперечував російську військову присутність на частині сходу України і називав події у регіоні «громадянською війною».

Також він заявляв, що Україна не має вступати до НАТО, а має залишатися нейтральною і пропонував «фінляндизацію» України, тобто її добровільне обмеження своїх зовнішньополітичних прагнень і їхнє підпорядкування бажанням Росії. У Чехії, за Конституцією, зовнішня політика є прерогативою уряду, а не президента. Нинішній уряд Чехії дотримується міжнародної позиції щодо агресії Росії проти України і заявляє, що знімати санкції наразі неможливо.
…

Український оборонно-промисловий комплекс задовольняє основні потреби Збройних сил України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ й інших силових структур, заявляє секретар Ради національної безпеки й оборони Олександр Турчинов.

Він сказав про це, відкриваючи у Києві 14-ту Міжнародну спеціалізовану виставку «Зброя та безпека-2017», участь в якій беруть державні і приватні компанії – виробники сучасних військових технологій, зброї, систем захисту з України і більш як десятка країн світу. Організаторами виставки виступили, серед інших, міністерства оборони та освіти України, державний концерн «Укроборонпром».

За словами Турчинова, виробництво зброї і військової техніки є «формулою виживання» держави, яка зітнулася з російською військовою агресією.

«Четвертий рік поспіль продовжується агресія Росії проти України, і весь цей час ми змушені розраховувати перш за все на власні сили. Український оборонно-промисловий комплекс задовольняє всі основні потреби нашої армії, Національної гвардії, СБУ та інших силових структур. Щоб захистити країну, ми були змушені організувати випуск найбільш широкого спектру зброї та військової техніки: від пістолетів, автоматів, кулеметів – до потужної бронетанкової техніки і сучасних ракетних комплексів», – сказав Турчинов.

Водночас, за його словами, потрібен розвиток цього напрямку, зокрема завдяки міжнародній кооперації. «Ми не можемо зупинятися. Нам необхідна нова якість зброї, військової техніки, засобів захисту наших воїнів. А запорука цього – поєднання сучасної науки і виробництва, ефективна міжнародна кооперація», – додав Турчинов.

Серед учасників виставки є науковці-конструктори, які розробляють сучасні системи захисту і техніки для потреб Збройних сил, національної гвардії, прикордонної і пожежної служб країни.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За останніми даними ООН, внаслідок конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган у перебігу офіційного візиту до Києва підтвердив позицію Анкари про невизнання анексії Криму і підтримку України.

Після зустрічі з президентом України Петром Порошенком турецький керівник повідомив, що знову запевнив українського керівника: «Туреччина продовжує поважати суверенітет України, її територіальну цілісність, включно з Кримом, і її політичну єдність. Ми не визнавали і не визнаємо незаконної анексії Криму».

Він також додав, що Туреччина буде й далі підтримувати питання кримських татар на міжнародному порядку денному.

У перебігу візиту, крім переговорів двох президентів, відбулося й засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною і Туреччиною. Як сказав Порошенко, «стратегічне партнерство між Україною та Туреччиною – це не абстракція, воно має потужну практичну складову, яка поступово зміцнюється… Ми можемо констатувати, що поглиблюється співпраця в оборонній, оборонно-промисловій та авіакосмічній сферах».

Ердоган, як наводить його слова прес-служба Банкової, зі свого боку, сказав: «Наші стосунки з нашим другом і стратегічним партнером Україною з кожним днем розвиваються і поглиблюються». Він додав, що фундаментом відносин між двома країнами, які склалися протягом останніх 25 років, є «дружба, солідарність та співробітництво».

За результатами зустрічі сторони також підписали низку угод, серед них – двосторонню угоду про захист інвестицій і зміни до угоди про уникнення подвійного оподаткування, – і низку контрактів між українськими і турецькими компаніями в оборонній сфері.

Туреччина дотримується позиції дипломатичної підтримки України в її протистоянні агресії Росії, хоча не приєднувалася до санкцій частини світової спільноти проти Москви.
…

Президент України Петро Порошенко в перебігу зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом, який прибув до Києва з офіційним візитом, домовився, серед іншого, далі боротися за захист у Криму прав і свобод громадян України в рамках усіх міжнародних механізмів.

«Разом із президентом Ердоганом відзначили неприпустимість порушень прав людини у Криму та репресивних дій окупаційної влади на півострові… Ми розраховуємо на залучення Туреччини до міжнародної групи друзів деокупації Криму, ідею про формування якої я озвучив у Нью-Йорку», – написав Порошенко, згадуючи про свій виступ під час перебування на недавній сесії Генеральної асамблеї ООН.

«Спроби Російської Федерації легалізувати окупацію у той чи інший спосіб приречені на провал», – додав він у соцмережах, назвавши Ердогана своїм другом і великим другом України.

Як повідомив речник президента України Святослав Цеголко, переговори двох президентів віч-на-віч протривали три години замість запланованих 45 хвилин.

«Сьогодні буде підписано 9 міждержавних документів, в т. ч. про захист інвестицій та уникнення подвійного оподаткування. Туреччина увійшла до п’ятірки найбільших торговельних партнерів України. Анкара продовжує підтримувати територіальну цілісність України і введення миротворчої місії на Донбас», – додав речник.

Крім того, повідомили на Банковій, Порошенко висловив Ердоганові зацікавленість у збільшені представництва Туреччини у Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ в Україні. «Ми дякуємо за дуже чітку і добре організовану роботу Спеціальної моніторингової місії, на чолі якої стоїть представник Туреччини (Ертугрул Апакан – ред.)», – сказав президент України.

У рамках візиту також відбувається шосте засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною і Туреччиною під співголовуванням Петра Порошенка і Реджепа Тайїпа Ердогана. Сторони обговорюють шляхи поглиблення двосторонньої взаємодії на всіх стратегічних напрямах, а також питання міжнародного миру і регіональної безпеки. За підсумками засідання Стратегічної ради планується підписати низку двосторонніх документів.

Порошенко і Ердоган востаннє зустрічалися під час чергової сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку наприкінці вересня. Тоді турецький лідер і обговорив із українським колегою плани нинішнього візиту, а також підтвердив підтримку його країною суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.
…

Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію, яка де-юре створює підстави для того, щоб Україна почала обрання алгоритму щодо підготовки набуття членства в НАТО, повідомила народний депутат України Ірина Фріз (фракція «Блок Петра Порошенка»), яка очолює постійну делегацію Верховної Ради України в Парламентській асамблеї НАТО.

Як написала вона у фейсбуці, в резолюції «Зміцнення стабільності й безпеки в Чорноморському регіоні» була врахована поправка української делегації, що передбачає продовження стратегічного обговорення з Україною та Грузією питання чорноморської безпеки, а також подальшого посилення співпраці в рамках діяльності НАТО, що спрямована на зміцнення безпеки в регіоні та реалізації політичного рішення щодо наступних кроків до імплементації рішення Бухарестського саміту 2008 року. Тоді, нагадала Фріз, питання про надання Україні та Грузії Плану дій щодо членства було відкладено, але підтверджено, що в довгостроковій перспективі країни зможуть стати членами НАТО.

Україна після ухвалення закону про євроатлантичну інтеграцію, що є пріоритетом нашої зовнішньої політики, повернулася до активного політичного процесу підготовки до вступу до альянсу. Важливою умовою для цього є отримання Плану дій щодо членства. Звичайно, ми усвідомлюємо, що головним має бути виконання Україною нашого особистого завдання – якісне впровадження реформ для досягнення відповідності стандартам та критеріям альянсу. Так, перед нами ще багато роботи. Але політична підтримка з боку наших партнерів сприяє таким змінам та відкриває двері для євроатлантичної інтеграції України», – додала Ірина Фріз.

У резолюції «Стабільність і безпека в Чорноморському регіоні» Парламентська асамблея НАТО, серед іншого, нагадала про рішення саміту НАТО в Бухаресті 2008 року, за яким Грузія і Україна стануть членами НАТО, і підтвердила тверду підтримку обом країнам і процесі їхньої євроатлантичної інтеграції.

Асамблея також закликала уряди і парламенти країн-членів НАТО «продовжити стратегічні дискусії з Грузією і Україною щодо безпеки в Чорноморському регіоні, далі посилювати залучення Грузії і України в діяльність НАТО, спрямовану на зміцнення безпеки в регіоні, і просувати політичне рішення щодо наступних кроків до втіленні рішення Бухарестського саміту 2008 року».

На тому саміті Північноатлантичний союз відмовив Україні і Грузії в очікуваному рішенні надати їм План дій для членства в НАТО – за повідомленнями, під сильним тиском Росії. Натомість союз НАТО тоді підтвердив, що обидві країни можуть вступити до нього в майбутньому, й заявив, що питання про ПДЧ розглянуть наприкінці того ж 2008 року. Цього плану обидві країни не отримали досі, але в НАТО щоразу підтверджують, що вони зможуть вступити до союзу, коли будуть відповідати критеріям членства.

Україна, відповідно до нині чинного її зовнішньополітичного курсу, визначає вступ до НАТО пріоритетом для себе. Але і в Києві, і на Заході визнають, що Україна ще не готова до вступу в НАТО і не близька до того, щоб отримати запрошення до членства. Президент України Петро Порошенко заявляє, що країна з часом буде відповідати критеріям, необхідним для вступу до НАТО, як і до ЄС, а тим часом «виконує план дій для членства в НАТО в односторонньому порядку».

У НАТО заявляють, що Україна, як і будь-яка європейська країна, має право на вступ до Північноатлантичного союзу, коли буде готова до цього, і рішення про цей вступ будуть ухвалювати тільки Україна і НАТО, без участі третіх сторін. Росія натомість виступає різко проти будь-якої можливості вступу України до НАТО і вимагає від союзу «гарантій невступу України».
…

«Це не лише прояв підтримки України Парламентською асамблеєю НАТО, це свідчення нашого тісного співробітництва»
…

Президент України Петро Порошенко підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій», повідомили в адміністрації голови держави.

Як мовиться в повідомленні, закон був підписаний у присутності прем’єр-міністра Володимира Гройсмана і голови адміністрації Ігоря Райніна.

При цьому президент подякував урядові і парламентові за спільні зусилля, які дозволили ухвалити цей, за його словами, важливий документ.

«Хочу привітати всіх пенсіонерів, бо відновлюється справедливість. Причому наголошую, що закон передбачає не лише зараз підвищення, бо завжди пенсіонерам намагалися підвищити виплати перед виборами. Ми це робимо зараз, і осучаснення пенсій закладено як ефективно працюючий механізм на постійній основі», – сказав Порошенко. За його словами, це рішучий крок для встановлення і відновлення справедливості щодо пенсіонерів, і нині важливо зробити все можливе, щоб українські пенсіонери якнайшвидше отримали перерахунок пенсій.

«Скільки нас лякали, що ми не зможемо провести пенсійну реформу без підвищення пенсійного віку. Ми спільно знайшли оптимальний механізм. І, до речі, хотів би окремо підкреслити, аргументація наша була настільки переконливою, що була підтримана і міжнародним співтовариством», – додав президент.

Також про це підписання Петро Порошенко повідомив у своєму фейсбуці.

Раніше 8 жовтня про підписання закону повідомив у соцмережах прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Верховна Рада України ухвалила закон про пенсійну реформу 3 жовтня. Він, зокрема, передбачає підвищення пенсій 9 мільйонам пенсіонерів на суму від 200 до 1000 гривень із жовтня 2017 року.

Раніше в Міжнародному валютному фонді наголошували, що запровадження в Україні пенсійної реформи є критично важливим для надання Києву чергового траншу позики.
…

Президент України Петро Порошенко підписав закон про пенсійну реформу, повідомив на сторінці у Twitter прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Президент підписав законопроекти про пенсійну реформу. Всі пенсіонери вже в жовтні отримають нові вищі пенсії. Дякую кожному за підтримку», – написав Гройсман.

6 жовтня голова Верховної ради Андрій Парубій підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким запроваджується пенсійна реформа.

3 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон про пенсійну реформу, який передбачає підвищення пенсій 9 мільйонам пенсіонерів на суму від 200 до 1000 гривень із жовтня 2017 року.

Раніше в МВФ наголосили, що запровадження в Україні пенсійної реформи є критично важливим для надання Києву чергового траншу.
…

Упродовж минулої доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі 19 разів обстрілювали позиції Збройних сил України, в результаті цих обстрілів один український військовослужбовець зазнав поранень. Як йдеться в повідомленні прес-центру штабу АТО на сторінці у Facebook, військовий був поранений в районі Пісків.

Згідно з повідомленням, ввечері суботи бойовики збільшили кількість обстрілів на всіх напрямках. 

Під вогонь бойовиків потрапили території біля Авдіївки, Майорська, Зайцева, Пісків, Водяного, Гнутова, Старогнатівки, Талаківки, Трьохізбенки, Кримського. 

«Під час 11-ти обстрілів, коли виникала загроза життю наших бійців, сили АТО жорстко відповідали ворогу», – повідомили у штабі.

Станом на 9:00 ранку неділі на сайтах угруповання «ДНР» не інформували, як минули останні години на захоплених донецькими бойовиками територіях. В угрупованні «ЛНР» звинуватили українську сторону в 14 випадках порушення режиму тиші.

Черговий режим припинення вогню мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Про перемир’я в зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують протилежну сторону у провокаціях.
…

Перед входом до одного зі львівських концертних залів, де на 7 жовтня був запланований концерт співака Сергія Бабкіна, зібралися активісти з метою заблокувати подію. За словами мітингарів, цей український співак виступав в окупованому Криму та в Росії.

«Напередодні концерту ми висували свої вимоги, щоб Сергій Бабкін записав відео, де скаже, що Росія – це агресор. Ми очікували на контакт, але нас ігнорували. На інших концертах з нами вже йдуть на контакт, а тут – ні, тому ми зібралися», – розповідає один з учасників акції Олександр.

Прихильники співака, які придбали квитки, не могли потрапити до концертного залу. Між блокувальниками та фанатами Сергія Бабкіна виникали суперечки. 

«Ми прийшли на концерт улюбленого виконавця, а тут стоїть цей натовп хлопців. Я дуже хотіла би потрапити на концерт, бо купила квиток. Виглядає так, наче вони не розуміють, що роблять», – розповідає прихильниця співака у коментарях для Радіо Свобода.

Також виникла сутичка між поліцейськими та представниками націоналістичних організацій, які намагалися пройти всередину концертного залу.

Сергій Бабкін – український шоумен, учасник гурту 5’Nizza, який співає переважно російською. Брав участь у кількох українських телешоу – «Танці з зірками», «Голос країни» тощо.
…

На Одещині, в селі Кубей Болградського району, 6 жовтня відбувся демонтаж пам’ятників російським більшовикам – Леніну та Калініну. Про це повідомила Болградська райдержадміністрація.

Вона нагадала, що Кубейська сільська рада мала демонтувати ці пам’ятники до травня 2016 року – на виконання закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

«Але через те, що сільською радою не було виділено коштів на демонтаж пам’ятників, дані вимоги не були виконані до зазначеного законом терміну», – повідомили в райдержадміністрації.

«Проте спільними зусиллями Одеської обласної державної адміністрації та Болградської районної державної адміністрації було знайдено необхідне фінансування та спеціальну техніку, за допомогою яких був проведений демонтаж пам’ятників Леніну та Калініну у селі Кубей. Місцева влада та самі мешканці села приєдналися до проведення демонтажних робіт», – вказано також у повідомленні.

Раніше цього тижня Український інститут національної пам’яті звернувся до Генпрокуратури, МВС, СБУ та Державної аудиторської служби з проханням перевірити, яким чином за бюджетні кошти на Одещині були відреставровані пам’ятники лідерам російських більшовиків Леніну та Калініну.

Інститут у березні 2017 року звертався до Кубейського сільського голови щодо необхідності демонтажу пам’ятників Леніну та Калініну на території села, натомість місцева влада в селі Кубей Болградського району вирішила відреставрувати пам’ятники Леніну та Калініну. Для цього з сільського бюджету було виділено 50 тисяч гривень.
…

Російська поліція затримує учасників мітингів на підтримку участі у виборах президента опозиційного політика Олексія Навального у Якутську, Самарі, Іжевську та Южно-Сахалінську, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

На площі Кірова у Самарі, як зазначається, затримано щонайменше 5 осіб, а трьох організаторів акції затримали ще по дорозі на подію.

Нині під стінами поліцейського відділу, куди привезли затриманих, збираються активісти.

Прибічники Навального у Якутську також заявляють про затримання. Регіональний менеджер кампанії опозиціонера по Уралу, Сибіру і Далекому Сходу Олег Снов написав на своїй сторінці у Twitter, що в поліцію доставили 5-6 активістів і координатора місцевого штабу.

Окрім того, були повідомлення про затримання кількох активістів у Саратові та Іжевську.

У Росії розпочалися акції з вимогою дозволити опозиціонерові Олексію Навальному брати участь у президентських виборах наступного року, які заплановані у 80 російських містах.

Акції прибічників Навального Їх присвятили 65-му дню народження тамтешнього президента Володимира Путіна. Багато заходів змоги узгодити із місцевою владою. Зокрема, у Москві та Санкт-Петербурзі всі заявки на проведення мітингів відхилили.

Між тим, акція у Москві все одно почалася на Пушкінській площі. 

Сам політик і керівник його передвиборчого штабу перебувають під адміністративним арештом на 20 діб. Їх звинувачують у закликах до участі у неузгоджених мітингах.
…

У Росії розпочалися акції з вимогою дозволити опозиціонерові Олексію Навальному брати участь у президентських виборах наступного року. Як повідомляє російська служба Радіо Свобода, мітинги і пікети вже відбулися у Владивостоку, Хабаровську, Улан-Уде, Читі та Ставрополі.

Незабаром мають початися акції у Москві та Санкт-Петербурзі. Радіо Свобода планує транслювати їх наживо, починаючи із 13:30 за московським часом.

Сам політик і керівник його передвиборчого штабу перебувають під адміністративним арештом на 20 діб. Їх звинувачують у закликах до участі у неузгоджених мітингах.

Олексій Навальний раніше 4 жовтня закликав своїх прихильників по всій Росії вийти на мітинги 7 жовтня, на день народження президента Росії Володимира Путіна. Мітинг у Санкт-Петербурзі він назвав головним. Він закликав виходити на акцію і в Москві: хоча міська влада відмовилася узгодити мітинг у центрі міста, на Пушкінській площі, Навальний закликав натомість пройти ходою Тверською вулицею, що перетинає Пушкінську площу, стверджуючи, що така акція буде законною.

Загалом, акції прибічників Навального заплановані у 80 російських містах. Їх присвятили 65-му дню народження тамтешнього президента Володимира Путіна. Багато заходів змоги узгодити із місцевою владою. Зокрема, як повідомляє російська служба Радіо Свобода, у Москві та Санкт-Петербурзі всі заявки на проведення мітингів відхилили. 

Як повідомлялося, вранці 7 жовтня поліцейські прийшли до штабу російського опозиціонера Олексія Навального у Хабаровську. За словами працівників штабу, причиною стала заява жителя міста, якому не сподобалася вивіска на будівлі.

Напередодні у Краснодарі суд арештував координатора штабу Навального на 10 діб за заклики вийти на мітинг на підтримку політика. В організації публічного заходу без подачі повідомлення звинуватили також координатора смоленського штабу Олексія Навального – він отримав 8 діб арешту.

Раніше поліція шукала екстремістську літературу в штабі Навального в Калінінграді. Обшуки пройшли також в московському і воронезькому штабах опозиціонера. Повідомлялося, що поліція вилучала агітаційні матеріали.

У Центральній виборчій комісії Росії вже не раз заявляли, що Навальний не має права балотуватися, бо має непогашені судимості.

Крім того, там звертали увагу, що протизаконним є і фактичне ведення виборчої кампанії до її офіційного початку.
…

Про це 7 жовтня повідомили в Адміністрації українського президента
…

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким запроваджується пенсійна реформа. Про це 6 жовтня повідомила прес-служба українського парламенту.

Документ передали на підпис президенту.

Верховна Рада України ухвалила 3 жовтня закон про пенсійну реформу, який містить вимоги до мінімального страхового стажу для виходу на пенсію і передбачає підвищення пенсій 9 мільйонам пенсіонерів на суму від 200 до 1000 гривень із жовтня 2017 року.

Напередодні в МВФ наголосили, що запровадження в Україні пенсійної реформи є критично важливим для надання Києву чергового траншу.

Законопроект про пенсійну реформу було затверджено парламентом у першому читанні в липні, однак до нього було внесено зміни перед другим читанням. Повідомлялося про занепокоєння з боку Світового банку і МВФ щодо переглянутого проекту.

У березні 2015 року між МВФ і Україною була затверджена чотирирічна програма розширеного фінансування на суму близько 17,5 мільярдів доларів США. Наразі МВФ надав Україні за цією програмою близько 8 мільярдів 380 мільйонів доларів.
…

Франція і Німеччина як учасники «нормандського формату» вітають ухвалення Верховною Радою України законопроекту, який продовжує дію закону про особливості місцевого самоврядування в окремих регіонах Луганської і Донецької областей. Про це йдеться у повідомленнях посольств цих країн.

«Німеччина вітає сьогоднішнє рішення Ради щодо продовження положень про особливий статус Донбасу. Ми підтверджуємо наше зобов’язання щодо мирного вирішення конфлікту у рамках мирного процесу», – йдеться у повідомленні посольства Німеччини в Україні.

Крім того, посол Франції в Україні Ізабель Дюмон особисто привітала ухвалення Радою закону, що подовжує дію особливого порядку місцевого самоврядування на сході України.

«Франція вітає сьогоднішнє ухвалення українським парламентом закону, яким подовжено особливий статусу Донбасу, передбачений законом від 16 вересня 2014 року. Ухвалення цього закону підтверджує відданість України мирному врегулюванню конфлікту в рамках Мінських домовленостей…Франція і Німеччина продовжують свої посередницькі зусилля в рамках «нормандського формату» з метою сталого вирішення конфлікту», – повідомили також у посольстві Франції в Україні.

Раніше сьогодні і спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер назвав «важкими кроками» України для досягнення миру на Донбасі ухвалення закону про особливі умови місцевого самоврядування в окремих регіонах Луганської і Донецької областей.

Верховна Рада ухвалила 6 жовтня закон №7164, згідно з яким, замість дотеперішнього трирічного терміну чинності особливостей місцевого самоврядування на окупованій частині Донбасу, який завершується 18 жовтня, ці особливості мають бути запроваджені на рік після набрання нинішнім законом чинності. Закон уточнює, що це набрання чинності може настати тільки після виконання низки умов, серед яких виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків та найманців із території України. Саме ці особливості самоврядування нині окупованих регіонів у Росії, а також на Заході називають «особливим статусом».
…

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму 6 жовтня продовжив на два місяці термін утримання під вартою двом фігурантам «справи українських диверсантів» Євгену Панову і Андрію Захтею, передає «Крим.Реалії». 

«Засідання відбулося в закритому режимі, суд видав з цього приводу ухвалу. Але разом із тим суддя задовольнив клопотання захисту про публічне виголошення рішення. Арешт продовжили до 9 грудня. Крім того, я клопотав про те, щоб Панова під час засідання не тримали в клітці. Суд вважає, що це не його компетенція», – розповів адвокат Євгенія Панова Сергій Легостов.

Він також додав, що керівництво СІЗО обмежує його підзахисного у праві на отримання інформації.

«Не так давно я передавав у СІЗО на ім’я Панова кілька газет, але станом на сьогоднішній день газет він так і не отримав. Їх фактично обмежують в інформації. Газети, які передає адвокат, крадуть. Підписки не дають. А літератури в СІЗО дуже мало, хіба що релігійна», – додав Легостов.

Засідання щодо продовження запобіжного заходу Андрію Захтею також відбувалося в закритому режимі, його інтереси представляв призначений адвокат.

26 серпня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму відхилив апеляцію захисту фігуранта «справи українських диверсантів» Євгена Панова на продовження запобіжного заходу – утримання під вартою.

10 серпня 2016 року ФСБ Росії повідомила, що в ніч на 7 серпня в анексованому Криму затримали групу «українських диверсантів», які нібито готували теракти на півострові. Затриманих деякий час утримували в московському СІЗО Лефортово, пізніше – повернули до Криму.

Російські спецслужби заявляють, що Євген Панов і Андрій Захтей були членами «групи диверсантів», що нібито планувала здійснити теракти на об’єктах туристичної й соціальної інфраструктури півострова.

Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і називає їх «провокацією» російських спецслужб.
…

Голова РНБО назвав «російською агентурою» групу народних депутатів, передусім із фракції «Самопоміч», які заблокували парламентську трибуну
…

У Миколаєві міська рада ухвалила 5 жовтня рішення про недовіру міському голові Олександрові Сєнкевичу і достроково припинила його повноваження.

За це проголосували таємним голосуванням одностайно 42 депутати з 43 учасників цього голосування на позачерговій сесії; один бюлетень, за повідомленнями, визнали зіпсованим і недійсним. Для ухвалення рішення було досить 36 голосів на його підтримку (загалом у міськраді 54 депутати).

Як повідомляють, голосування бойкотувала фракція партії «Самопоміч», висуванцем якої є дотеперішній мер.

Роботу мера за два роки на посаді депутати міськради визнали незадовільною. Обов’язки міського голови буде виконувати секретар міськради Тетяна Казакова (член партії «Блок Петра Порошенка»).

Олександр Сєнкевич у відповідь заявив, що вважає рішення незаконним і буде оскаржувати його в суді.

За повідомленнями, проект рішення про дострокове припинення повноважень міського голови Миколаєва підготував однопартієць мера, член фракції «Самопоміч» Сергій Ісаков.
…

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій заявив, що закон «про визнання Росії агресором», який не вдалося розглянути в парламенті 5 жовтня, все одно буде ухвалений.

Коментуючи протистояння у Верховній Раді під час розгляду проекту закону про особливості державної політики для забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях (№ 7163), що його подав президент України як невідкладний і в якому, серед іншого, міститься пункт про визнання Росії державою-агресором, Парубій заявив, що «не розуміє логіки людей, які блокують трибуну».

За його словами, низка депутатів продовжила фізично блокувати трибуну і президію і після перерви, протягом якої на нараді керівників парламентських фракцій і груп визначили, що з тексту документу будуть вилучені пункти, що викликали найбільше заперечення, зі згадками про три мінські домовленості про врегулювання на окупованій частині Донбасу.

Як сказав Парубій, цю узгоджену позицію, що мала розблокувати ситуацію, він мав оголосити в залі, але трибуна лишилася заблокованою, що, за його словами, неприйнятно.

Оголосивши засідання Верховної Ради цього дня закритим, він додав, що розгляд законопроекту буде продовжений.

На розгляді парламенту перебуває кілька законопроектів щодо Донбасу, і президентських, і альтернативних до них. Наразі деякі депутати висловлювали претензії до президентських.

Зокрема, після розгляду в комітетах президент погодився на зміну в законопроекті про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей (№ 7164), який передбачає, що замість дотеперішнього трирічного терміну чинності особливостей місцевого самоврядування на окупованій частині Донбасу, який завершується 18 жовтня, хоча фактично так і не почав діяти, ці особливості мають бути запроваджені на рік після набуття нинішнім законом чинності: зміна уточнює, що це набуття чинності може настати тільки після виконання низки умов, серед яких виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків та найманців із території України.

А в законопроекті про особливості державної політики для забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях найбільше застережень викликала згадка в законодавчому тексті про необхідність першочергового виконання безпекових вимог усіх трьох мінських домовленостей, які наразі перебувають формально поза правовим полем України, хоча й фактично обов’язкові до виконання. Дехто побоювався, що така згадка надасть мінським угодам силу закону – хоча й без такого визнання Україна зобов’язалася виконати їх.

Цей закон має «створити нову правову основу для вирішення завдання відсічі ворожій агресії на Донбасі, а у перспективі – для відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного кордону», мовиться в пояснювальній записці до нього. Законопроект визначає правовий режим окремих районів Донецької та Луганської областей як тимчасово окупованої території України, мету і засоби державної політики для забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях, особливості реалізації й захисту прав громадян України, які проживають на цих територіях, а також порядок керівництва заходами забезпечення національної безпеки і оборони на територіях Донецької та Луганської областей.

Законопроект, зокрема, пропонує визнати в Донецькій та Луганській областях тимчасово окупованими територіями ті, де Збройні сили Росії і окупаційна адміністрація Росії встановили і здійснюють окупаційну владу і загальний контроль Москви. В документі наголошено, що ця окупація нелегітимна і не створює для Росії ніяких територіальних прав, діяльність Збройних сил та інших військових формувань Росії та окупаційної адміністрації Москви, яка суперечить нормам міжнародного гуманітарного права, незаконна, а будь-який виданий у зв’язку з такою діяльністю акт недійсний і не створює правових наслідків.

Метою закону визначено звільнення цих територій і відновлення конституційного ладу на них, захист прав, свобод і законних інтересів громадян України, які постраждали внаслідок російської агресії, зміцнення незалежності, державності, забезпечення єдності і територіальної цілісності української держави.

«Держава Україна не несе відповідальності за протиправні дії Російської Федерації як держави-агресора, її Збройних сил, інших військових формувань та окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», – наголошено в документі.

Законопроект передбачає забезпечити пріоритетність виконання безпекових положень усіх трьох головних мінських домовленостей – Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 9 вересня 2014 року і Мінського комплексу заходів від 12 лютого 2015 року – з метою створити необхідні умови для політичного врегулювання відповідно до норм і принципів міжнародного права і законодавства України.

Дії України в регіоні визначаються як стримування і відсіч російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях на підставі статті 51 Статуту ООН, яка визначає право держав на самооборону.

Цей законопроект стосується тільки окупованої частини Донбасу, але в ньому наголошено: «Цей Закон діє без шкоди для невіддільного суверенного права України на тимчасово окуповану Російською Федерацією територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та заходів, спрямованих на повне відновлення територіальної цілісності України у міжнародно визнаному кордоні».
…

Спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер написав у Twitter, що 7 жовтня зустрінеться з помічником президента Росії Владиславом Сурковим у Белграді – столиці Сербії.

«Зустрінуся з російським колегою 7 жовтня в Белграді, щоб обговорити, як прискорити реалізацію «Мінська» та відновити територіальну цілісність України», – написав Волкер.

Це буде друга зустріч Волкера та Суркова, який представляє точку зору російського президента Володимира Путіна щодо конфлікту на сході України.

Як передає кореспондент Радіо Свобода, ця зустріч відбудеться в Белграді, бо це – нейтральна територія. Волкер поки що не відмовляється зустрічатися зі своїм російським колегою в Москві чи в інших містах Росії, а от Сурков не може їздити до країн ЄС, оскільки перебуває в списку санкцій.

Вперше переговори між Волкерм і Сурковим відбулися 21 серпня в Мінську – столиці Білорусі. Вони зустрілися за закритими дверима.

Після серпневої зустрічі Сурков, за повідомленнями російських інформаційних агентств, заявив, що його дискусія з Волкером була «корисною та конструктивною».

Волкер тоді не коментував ці слова.

Раніше спецпредставник США з питань України Курт Волкер заявляв, що вважає, що введення на Донбас миротворців ООН дозволить забезпечити умови для проведення в ОРДЛО місцевих виборів.

В результаті бойових дій на Донбасі між підтримуваними Росією бойовиками та українськими Збройними силами із квітня 2014 року загинуло понад 10 тисяч осіб.
…

Українці хочуть вчитися і працювати за кордоном, а жити – в Україні, кажуть соціологи. «Нафтогаз» скоро не буде управляти газотранспортною системою. Справу про організаторів розстрілів на Майдані починає розглядати суд.

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Дмитро Баркар і гості студії: соціолог Олександр Шульга, адвокат і правозахисниця Наталія Ковалко; експерти з питань енергетики Валентин Землянський і Юрій Корольчук; керівник департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк, народний депутат Ігор Луценко.
…

Служба безпеки України ухвалить «законне рішення щодо чергового російського пропагандиста», повідомила речниця СБУ Олена Гітлянська після повідомлень про затримання в Києві кореспондента російського телеканалу «НТВ» В’ячеслава Немишева.

«А поки я від себе особисто пропоную ознайомитись з його «творчістю», – додала вона у фейсбуці і розмістила посилання на один із матеріалів цього кореспондента на сайті російського телеканалу. Матеріал за 17 вересня має назву «Малолітні бомбісти: як українські спецслужби вербують дітей на Донбасі» і підзаголовок «У Донецьку розкрита агентурна мережа українських спецслужб, учасники якої притягали до диверсійної діяльності дітей і підлітків». Схожі заяви донецькі бойовики робили вже не раз, їх активно поширювали російські засоби інформації, в Києві їх щоразу спростовували.

Гітлянська також повідомила агентству «Інтерфакс-Україна», що поліція передала затриманого до СБУ, де його нині опитують і за результатами опитування ухвалять рішення про подальші дії.

Вона також підтвердила агентству «Українські новини», що в затриманого вилучили так звану «акредитацію» від незаконного сепаратистського збройного угруповання «ДНР» – це угруповання визнане в Україні терористичним.

Раніше 4 жовтня про затримання кореспондента повідомив сам російський канал.

А агентство «Інтерфакс-Україна» з посиланням на «джерело в українських правоохоронних органах» повідомило, що Національна поліція України підтвердила затримання російського журналіста «за скоєння кримінального правопорушення».

Телеканал «НТВ» відомий тим, що з суспільно-політичних питань, зокрема і з української тематики, дотримується пропагандистської лінії Кремля. Його неправдиві матеріали вже викликали критику активістів у самій Росії, які закликали до його бойкоту.

Тим часом інший російський телеканал, орган Міністерства оборони Росії «Звезда», повідомив, що В’ячеслав Немишев раніше був його кореспондентом, не уточнивши, коли саме. Цей канал так само відомий, зокрема, своїми пропагандистськими матеріалами з окупованих територій українського Донбасу на підтримку сепаратистів.

Останнім часом із України видворили цілу низку журналістів, переважно з Росії, але й із інших країн, за «діяльність, що суперечить інтересам України». Це викликало критику деяких правозахисних і журналістських організацій.
…

Президент України Петро Порошенко пропонує Верховній Раді визнати в Донецькій та Луганській областях тимчасово окупованими території, де «збройні сили Російської Федерації і окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють окупаційну владу та загальний контроль Російської Федерації».

Таке положення міститься в статті 1 проекту закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Цей законопроект Порошенко подав на розгляд парламенту 4 жовтня і визначив його як невідкладний.

Стаття 8 президентського законопроекту визначає, що «для… стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях залучаються в установленому порядку сили і засоби… Збройних Сил України, інших військових формувань», перелік яких вказано в статті.

Стаття 9 проекту передбачає, що «безпосереднє керівництво силами та засобами Збройних Сил України, інших військових формувань… покладається на Об’єднаний оперативний штаб Збройних Сил України».

Дотепер штаб української воєнної операції на Донбасі офіційно називається «штабом антитерористичної операції».

Секретар комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник повідомив 4 жовтня, що президент вноситиме до парламенту два законопроекти, які стосуються Донбасу. «Буде ще один законопроект, який буде в комітеті закордонних справ», – відзначив Вінник. Цей другий законопроект, додав депутат, стосуватиметься «питань, пов’язаних з міжнародними відносинами».

Раніше цього тижня голова парламентського комітету в закордонних справах Ганна Гопко заявила, що президент має зареєструвати в парламенті законопроект про реінтеграцію Донбасу 4 жовтня, а розглядатися в сесійній залі він може вже в четвер, 5 жовтня.
…

Президент України Петро Порошенко подав 4 жовтня до Верховної Ради проект закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Про це повідомляє сайт українського парламенту.

Станом на 15:00 текст законопроекту недоступний на сайті. У примітках вказано, що головним комітетом, відповідальним за цей законопроект, є комітет з питань національної безпеки і оборони. Президент визначив проект цього закону як невідкладний.

Секретар комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник повідомив 4 жовтня, що президент вноситиме до парламенту два законопроекти, які стосуються Донбасу. «Буде ще один законопроект, який буде в комітеті закордонних справ», – відзначив Вінник. Цей другий законопроект, додав депутат, стосуватиметься «питань, пов’язаних з міжнародними відносинами».

Раніше цього тижня голова парламентського комітету в закордонних справах Ганна Гопко заявила, що президент має зареєструвати в парламенті законопроект про реінтеграцію Донбасу 4 жовтня, а розглядатися в сесійній залі він може вже в четвер, 5 жовтня.
…

Міський голова Кривого Рогу Юрій Вілкул не з’явився на допит до прокуратури в Дніпрі, який мав відбутися 4 жовтня. Інформацію про це Радіо Свобода підтвердили в обласній прокуратурі.

За даними з прокуратури, Юрій Вілкул був викликаних на допит як свідок у рамках кримінального провадження, порушеного проти посадових осіб Криворізької міськради за статтею 191 Кримінального кодексу України (привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем).

«Причину, з якої він не з’явився, ми не знаємо. Зі слів співробітників міськвиконкому, він хворіє. Але особисто він офіційно нам нічого не повідомив. Він просто не прийшов. Він не є підозрюваним, допит мав бути як свідка», – сказали в обласній прокуратурі.

Водночас у прокуратурі повідомили, що те, чи буде викликатись мер на допит повторно і коли, вирішуватиме слідство.

Раніше, у червні 2017 року, у міжнародний розшук було оголошено першого заступника мера Кривого Рогу Євгена Удода, який є фігурантом у кримінальних проваджень. У розшуковій базі офіційного сайту МВС України вказані статті, які йому інкримінуються, – 191, 129, 255 Кримінального кодексу України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, погроза вбивством, створення злочинної організації).

Пізніше стало відомо, що Євгена Удода звільнено з посади за статтею 38 Кодексу законів про працю України «за власним бажанням у зв’язку неможливістю продовжувати роботу». «Заява про звільнення надійшла електронною поштою», – заявили в міськраді.

17 травня Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що першому заступнику міського голови Кривого Рогу Євгену Удоду повідомили про підозру. За даними з мерії, на той момент Євген Удод перебував у відпустці.

У листопаді 2016 року, березні і травні 2017 року в Криворізькій міській раді силовики проводили обшуки з вилученням документів. Тоді посадовців мерії звинувачували в нецільовому використанні бюджетних коштів «шляхом суттєвого завищення вартості придбаних послуг».
…

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії скасувати призов на російську військову службу в окупованому Криму. Про це йдеться у заяві, поширеній 3 жовтня на сайті українського зовнішньополітичного відомства.

«Міністерство закордонних справ України висловлює рішучий протест з приводу наміру Російської Федерації провести призов на військову службу на тимчасово окупованій території АР Крим і у місті Севастополь (Україна)», – заявляють українські дипломати.

У відомстві вкотре наголосили, що Генеральна асамблея ООН у резолюції A/RES/71/205 від 19 грудня 2016 року «Ситуація з правами людини у Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)» підтвердила факт незаконної окупації Криму і Севастополя з боку Росії та закликала її виконати свої зобов’язання згідно з міжнародним гуманітарним правом, міжнародними механізмами захисту прав людини, іншими договірно-правовими інструментами, стороною яких вона є.

«Звертаємо увагу, що, згідно з міжнародним гуманітарним правом, державі-окупанту забороняється примушувати осіб, котрі перебувають під захистом, служити в її збройних або допоміжних силах, так само як і забороняється чинити тиск і вести пропаганду на користь добровільного вступу до армії», – заявили в МЗС.

У тематичній доповіді Управління верховного комісара ООН з прав людини «Ситуація з правами людини у тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)», опублікованій 25 вересня 2017 року, зафіксовані факти переслідувань окупаційною російською владою жителів Криму за відмову служити у російській армії.

В анексованому Криму на військову службу до російської армії призвуть понад 2 тисячі громадян, повідомило 2 жовтня Міністерство оборони Росії.

Кримська правозахисна група звернулася до жителів Криму з проханням повідомляти про факти призову на строкову службу в російську армію з території анексованого півострова.

Після анексії Криму російська влада четвертий рік поспіль продовжує набір кримчан до лав своєї армії. Пропагандою служби в Збройних силах Росії супроводжуються багато масових заходів на півострові. Кримчан на вулицях запрошують на службу до російської армії всупереч міжнародному законодавству і рішенням Генасамблеї ООН, які це забороняють.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Міністерство фінансів України заявило, що слова генерального прокурора України Юрія Луценка про можливу вину відомства у вибухах на військових складах у Калинівці порушують законодавство України.

Міністерство повідомило, що фінансування бюджетної програми Міністерства оборони, що передбачає заходи збереження та вибухопожежобезпеки боєприпасів, в тому числі на складі в Калинівці, надійшло в повному обсязі у відповідності до запиту Міністерства оборони.

Навівши у своєму повідомленні детальні дані про дати надання коштів і їхні суми, Міністерство фінансів запевнило, що всі заходи щодо фінансування живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів Збройних сил України здійснює в повному обсязі та у встановлені терміни відповідно до Бюджетного розпису згідно з запитом Міністерства оборони.

«Міністерство фінансів вважає, що заяви генерального прокурора щодо можливої опосередкованої провини Міністерства фінансів України у подіях, що відбулися в Калинцівці на військових складах, є суто політичними та суперечать засадам діяльності прокуратури, визначених пунктом 4 частини першої (презумпція невинуватості) та пункту 6 частини першої (політична нейтральність) статті 3 Закону України «Про прокуратуру», – мовиться в заяві міністерства.

Міністерство фінансів глибоко стурбоване наявністю можливості ворогів України проводити диверсії на її території і закликає до якісного та неупередженого розслідування зазначеного злочину і має очікування, що особи, дії або бездіяльність яких сприяли вчиненню цього злочину, а так само його безпосередні виконавці, провина яких буде доведена в суді, понесли передбачену законом відповідальність», – додали у відомстві.

Раніше 3 жовтня генеральний прокурор України Юрій Луценко під час перебування в Харкові, за повідомленнями засобів інформації, заявив стосовно пожежі і вибухів на складі боєприпасів у Калинівці, що основною версією слідства є диверсія, але, серед іншого, вивчається і версія службової недбалості при наданні коштів на утримання арсеналу. При цьому Луценко додав, що стосовно цього є питання до Міністерства фінансів України.

Цього ж дня, 3 жовтня, в Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що відкритих осередків горіння на території військового складу поблизу міста Калинівки Вінницької області вже немає, так само припинилися вибухи боєприпасів, які тривали ще попереднього дня. За повідомленням, продовжується очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів у 10-кілометровій зоні навколо арсеналу.

Пожежа і вибухи на складах боєприпасів біля Калинівки почалися ввечері 26 вересня. Через це з Калинівки і прилеглих сіл евакуювали понад 30 тисяч людей, були травмовані дві людини, яких госпіталізували до медичних закладів. Пожежу цього разу, на відміну від попередніх таких інцидентів, швидко локалізували і погасили, і вже на вечір 28 вересня майже всі евакуйовані змогли повернутися додому.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що в ГПУ не виключають можливості диверсії як причини пожежі і вибухів боєприпасів на арсеналі, зокрема, можливості того, що там був закладений детонатор.

Міністр фінансів України Олександр Данилюк заявив, що уряд надав 100 мільйонів гривень на фінансування ліквідації наслідків надзвичайної ситуації: відновлення пошкоджених об’єктів, житлових будинків, шкіл, інфраструктури.

Військова прокуратура Центрального регіону України розслідує справу про вибухи за статтею «диверсія».
…