Пєсков: скасування зустрічі Трампа і Путіна не вплине на справу українських моряків

Скасування зустрічі президента Сполучених Штатів Дональда Трампа і резидента Росії Володимира Путіна не вплине на хід російського «розслідування» стосовно українських військовополонених, який захопили російські силовики в Чорному морі. Про це заявив 14 грудня пре-секретар Путіна Дмитро Пєсков, повідомляють російські ЗМІ.

При цьому Пєсков підкреслив, що в Кремлі зустріч голів двох держав вважають рівною мірою необхідною як для Москви, так і для Вашингтона.

Читайте також: Порошенко закликав ЄС запровадити санкції за дії Росії біля Керченської протоки​

Таким чином Пєсков прокоментував заяву радника резидента США з національної безпеки Джона Болтона. 13 грудня Болтон заявив, що зустрічі Трампа і Путіна не буде доти, доки Росія утримує захоплені нею українські кораблі та їхні екіпажі.

29 листопада Трамп заявив, що скасував зустріч із Путіним на полях саміту «Групи 20» в Аргентині 30 листопада і 1 грудня. Американський президент пояснив своє рішення захопленням українських моряків російськими силовиками.

Читайте також: Капітан захопленого ФСБ українського буксира відмовився свідчити і визнавати провину – адвокат​

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

Співробітники ФСБ провели обшук у будинку кримського татарина в Сімферополі

У Сімферополі російські силовики провели обшук в будинку кримського татарина і практикуючого мусульманина Алі Османова. Як повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність», в результаті обшуку Османова не затримали.

Сам Османов розповів, що співробітники ФСБ пояснили свій візит «інформацією про наявність забороненої зброї і вибухових речовин».

«Обшук пройшов побіжно, нічого не перевертали. Я все сам відкривав і показував… Взяли аналіз ДНК», – додав він.

За даними кримськотатарських активістів, Османов раніше працював інкасатором разом з активістом «Кримської солідарності» Марленом Мустафаєвим і заарештованим фігурантом сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Емілем Джемаденовим.

За інформацією «Кримської солідарності», Османов близько двох років займається організацією передач в СІЗО політв’язням – кримським татарам. Він також їздив до Ростова на судові процеси.

Після анексії Криму російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

МЗС вимагає звільнити кримськотатарського активіста Бекірова

Міністерство закордонних справ України вимагає звільнити кримськотатарського активіста Едема Бекірова, заарештованого в анексованому Росією Криму, повідомила речниця МЗС Катерина Зеленко у Twitter.

«Висловлюємо рішучий протест проти затримання і арешту окупаційною владою РФ кримськотатарського активіста Едема Бекірова. Вимагаємо негайного звільнення і припинення протиправних дій щодо кримських татар», – написала Зеленко.

13 грудня підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував на два місяці Бекірова.

Адвокат Олексій Ладін повідомив, що Бекірова підозрюють у зберіганні й передачі вибухових речовин і боєприпасів. Юрист Ліля Гемеджі зазначила, що активісту закидають поширення і транспортування більш ніж 10 кілограмів тротилу і 190 бойових патронів.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері та родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі.

Аваков не прийшов на допит до прокуратури в справі про «замах» на Януковича – ГПУ

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков не прийшов на допит до прокуратури в справі про нібито замах на президента України Віктора Януковича, повідомили «Громадському телебаченню» в Генеральній прокуратурі України.

У відомстві не пояснили, чому міністр не з’явився на допит, однак зазначили, що його викличуть повторно. Дата наразі не визначена.

Аваков не коментував інформацію про допит.

У червні екс-охоронець Януковича заявив, що у 2014 році в Харкові планували замах колишнього президента. Це мало статися під час з’їзду депутатів, однак візит Януковича на захід скасували.

Янукович і низка його соратників втекли з України в 2014 році після розстрілу протестувальників на Майдані.  

Суд у Криму заарештував кримськотатарського активіста Бекірова

Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя 13 грудня заарештував на два місяці кримськотатарського активіста Едема Бекірова. Він буде перебувати за ґратами до 11 лютого, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Раніше адвокат Олексій Ладін повідомив, що Бекірова підозрюють у зберіганні й передачі вибухових речовин і боєприпасів. Юрист Ліля Гемеджі зазначила, що активісту закидають поширення і транспортування більш ніж 10 кілограмів тротилу і 190 бойових патронів.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері та родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі.

На суді, де йому обирали запобіжний захід, активістові стало зле, йому викликали «швидку».

Керівник АРМА про арештоване майно: йдеться про 700 об’єктів і 3,5 млрд грн

Стадіон «Чорноморець» в Одесі, дві ТЕЦ у західній Україні, вертолітний майданчик екс-президента Віктора Януковича, готелі та судна – це лише частина корупційних активів, арештованих судами, управлінням якими займається спеціалізоване Нацагентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Загальна вартість цього майна вже перевищила 3,5 мільярда гривень, йдеться про понад 700 об’єктів, заявив 12 грудня під час відкритої дискусії про успіхи та складнощі в роботі АРМА директор цього відомства Антон Янчук.

За його словами, майно, яке арештовує суд, має не псуватися і генерувати збитки, а працювати і заробляти кошти для платників податків. За ті півтора роки, впродовж яких АРМА почала отримувати в управління корупційне майно, державний бюджет отримав понад 7 мільйонів гривень, ще 150 мільйонів – лежать і приносять відсотки на депозитах відомства, і поповнять бюджет, якщо власники арештованих статків програють суди, пояснює Янчук.

Нацагентство щоразу проводить конкурс і обирає фахового управителя, який зможе розпорядитися майном з прибутком для держави, однак власники активів намагаються чинити перешкоди, зокрема і через суди, визнає Антон Янчук.

Читайте також: «Корупційний» реванш: 10 пасток для України

Голова громадської ради при АРМА Гліб Канєвський повідомив журналістам, що після кожного резонансного арешту майна впливових осіб в Україні здіймається інформаційна кампанія проти антикорупційних органів, якій досить складно протидіяти.

Між тим західні фахівці з протидії корупції стверджують, що поточні результати роботи АРМА «навіть вищі, ніж можна було сподіватися».

Зі свого боку, частина українських адвокатів закидає АРМА упереженість, а то й порушення закону у випадку управління арештованими ТЕЦ братів Дубневичів та вагонів екс-міністра доходів та зборів Олександра Клименка. 

В АРМА на це зауважують, що виконують ті рішення судів щодо майна, які є, а не зарештовують активи та не керують ними як заманеться.

АРМА було створене наприкінці 2016 року за аналогом установ, які успішно функціонують у державах-членах Європейського союзу.

Нацагентство реалізує активи, заарештовані у кримінальному провадженні, з метою збереження чи збільшення їхньої економічної вартості.

Для цього АРМА проводить аукціон, на якому обирає компанію-управителя. У разі скасування арешту – майно повертають власнику.

Чубаров: російські силовики затримали кримськотатарського активіста на в’їзді в Крим

Російські силовики затримали на в’їзді до анексованого Криму кримськотатарського активіста, жителя Новоолексіївки Херсонської області Едема Бекірова, повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров.

Як написав він у Facebook, затриманого вранці 12 грудня Бекірова вже доправили в будівлю ФСБ Росії в окупованому Сімферополі, йому висунули звинувачення. У чому саме звинувачують активіста, Чубаров не уточнив.

«Едему Бекірову дали можливість повідомити своїй дружині телефоном про місце свого перебування», – зазначив Чубаров.

Як повідомив голова Меджлісу, Едем Бекіров, 1961 року народження, житель селища Новоолексіївка Херсонської області. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері й родичів.

Російські силовики інформацію наразі не коментували.

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з анексованим Кримом працюють три контрольних пункту в’їзду / виїзду: «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».

Омбудсмен: консули у Москві відвідали всіх полонених моряків

Українські консули в столиці Росії, Москві, відвідали всіх полонених там моряків, захоплених російськими силовиками в листопаді поблизу Керченської протоки, повідомляє омбудсмен Людмила Денісова.

«Щойно отримала інформацію від наших консулів із посольства у Москві. Сьогодні вони завершили відвідування усіх військових моряків, захоплених у полон російським агресором, а саме: Андрія Шевченка, Володимира Варімеза, Сергія Чулібу, Юрія Будзила й Андрія Драча. За словами консулів, хлопці мужньо тримаються, вірять у повернення додому, і знають, що для цього робляться усі потрібні кроки як Україною, так і міжнародним співтовариством», – написала Денісова у Facebook ввечері 12 грудня.

За її словами, згодом консули зателефонують усім представникам родин і повідомлять їм подробиці відвідувань.

25 листопада 2018 року біля Керченської протоки російські кораблі атакували й захопили український буксир «Яни Капу» і два катери – «Бердянськ» і «Нікополь». Унаслідок агресії троє моряків були поранені, а після так званого суду на території окупованого Криму всіх 24 полонених вивезли до сусідньої Росії. Зараз їх утримують у слідчих ізоляторах у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

ДСНС попереджає про ускладнення погодних умов в Україні

Державна служба України з надзвичайних ситуацій попереджає про ускладнення погодних умов в Україні.

«12-13 грудня очікується ускладнення погодних умов: 12 грудня у Чернігівській, Київській, Житомирській, Черкаській, Полтавській, Кіровоградській, Миколаївській областях сильний сніг, налипання мокрого снігу, хуртовини, пориви вітру 15-20 метрів на секунду, приріст снігового покриву 12-20 сантиметрів», – повідомила прес-служба ДСНС.

У відомстві зазначили, що 12 грудня в Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській та Дніпропетровській областях сильні опади переважно у вигляді дощу.

При цьому 13 грудня в Україні, крім східних областей, Прикарпаття та Закарпаття, прогнозують вночі помірний, вдень невеликий сніг. На дорогах країни очікують ожеледицю.

Турчинов розкритикував урядову уповноважену з гендерної політики

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов розкритикував урядову уповноважену з питань гендерної політики Катерину Левченко, яка обіцяла звернутися до Служби безпеки України через «поширення в обласні та міські ради звернень із закликами захистити «інституцію сім’ї» в Україні.

«Дуже сподіваюся, що неадекватну агресивну позицію урядової уповноваженої не поділяють більшість членів Кабінету міністрів України. Щоб знайти прихильників і захисників сімейних цінностей, гендерним активістам не варто турбувати контррозвідку. Адже це мільйони українців, що готові віддати життя за Україну, за свою родину, за своїх дітей і онуків. Навряд чи знайдеться така репресивна машина, що здатна зупинити всіх, хто збирається захищати свої сім’ї і дітей від бруду», – йдеться у зверненні Турчинова, яке оприлюднене на сайті.

Він висловив сумнів, що офіцери СБУ почнуть переслідувати громадян, «яких урядова уповноважена та гендерний актив, що з гарним апетитом з’їдає мільйонні гранти, визначили як «злочинців».

«По-перше, у українських контррозвідників зовсім інші пріоритетні завдання, які продиктовані необхідністю захисту безпеки країни, а по-друге, у них також є сім’ї і діти, яких вони захищають, зокрема, і на фронті разом з військовими Збройних сил, Нацгвардії, і всіма патріотами України», – вважає Турчинов.

Офіційної реакції Катерини Левченко на слова секретаря РНБО наразі немає.

Минулого тижня в ефірі «Громадського радіо» воня обіцяла надіслати 10 грудня своє звернення до СБУ. За інформацією уповноваженої, документи однакового змісту поширюються невідомими по багатьом обласним та місцевим радам України. На її думку, це загрожує національній безпеці країни.

Перед цим депутати Івано-Франківської облради звернулися до української влади із закликом захистити «інституцію сім’ї» в Україні. Зокрема, вони просять вилучити словосполучення «сексуальна орієнтація» і «гендерна ідентичність» з Кодексу законів про працю України та з інших документів, не допустити ухвалення закону про цивільне партнерство та припинити спроби ратифікувати Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству (Стамбульської конвенції).

Набув чинності закон про припинення договору про дружбу з Росією

12 грудня набув чинності закон про припинення договору про дружбу з Росією.

Це сталося на наступний день після того, як документ оприлюднили в офіційній газеті «Голос України».

Закон Верховна Рада ухвалила 6 грудня. Згідно з документом, Україна припиняє дію договору з 1 квітня 2019 року. Цей документ передбачає відмову від продовження договору, дія якого спливає 31 березня 2019 року.

10 грудня президент України Петро Порошенко підписав цей закон.

Договір про дружбу між Україною і Росією був підписаний 1997 року, нині є чинним. Він, серед іншого, передбачає, що сторони «поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів», а також «будують відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги до суверенної рівності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою».

Документ був укладений на термін у десять років – у 2008 році його дію було автоматично продовжено. Щоб припинити дію договору, Україна має офіційно сповістити Росію не пізніше ніж за шість місяців до закінчення чергового десятирічного періоду – тобто до жовтня 2018 року. МЗС України зробило це у вересні.

У Росії за «зраду на користь України» засудили капітана запасу Леоніда Пархоменка

У російському Ростові-на-Дону Північно-Кавказький окружний військовий суд засудив до 14 років колонії суворого режиму колишнього офіцера (капітана 2-го рангу запасу) Чорноморського флоту Росії Леоніда Пархоменка, обвинуваченого в «державній зраді на користь України». Про це повідомив журналіст Владислав Рязанцев.

«Процес відбувався повністю в закритому режимі, вину Пархоменко не визнавав», – написав він у Facebook.

Новина доповнюється

Сервіс OpenStreetMap скасував рішення про «російський» Крим

Раніше одна з керівних структур проекту OpenStreetMap, Data Working Group, пояснювала листопадове рішення тим, що «Росія здійснює контроль над територією Криму»

Представництво ООН засудило OpenStreetMap за позначення Криму «російським»

У представництві ООН в Україні засудили рішення картографічного сервісу OpenStreetMap не позначати анексований Крим частиною України. Про це в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила координатор системи ООН в Україні Оснат Лубрані.

«Ми не згодні з позицією цієї організації абсолютно. Ми – організація, яка користується мапами від United Nations Units. Лише цими мапами ми і користуємося. Також існує офіційна мапа України. Ми поважаємо територіальні межі і, звичайно, включаємо Крим в територію України», – сказала Оснат Лубрані.

Раніше міжнародний проект OpenStreetMap, який збирає та поширює загальнодоступні геопросторові дані, ухвалив рішення звузити кордони України на своїх картах, не позначаючи окупований Крим частиною української території. Одна з керівних структур проекту, Data Working Group, пояснювала це тим, що «Росія здійснює контроль над територією Криму».

Українська спільнота проекту OpenStreetMap заявила про незгоду з цим рішенням, оскільки воно «посягає на суверенітет України, як незалежної держави, кордони якої визнані міжнародною спільнотою» та «суперечить принципам позначення спірних територій і не відповідає сталій практиці тегування таких територій (Північний Кіпр, Придністров’я, Абхазія тощо)».

Представники української спільноти звернулися зі скаргою на такі дії Data Working Group до OpenStreetMap Foundation. Вони також надіслали звернення до Міністерства закордонних справ України, Меджлісу кримськотатарського народу та інших організацій та осіб із проханням «застосувати всі можливі засоби для засудження підтримки факту агресії та нехтування принципами міжнародного права».

За даними SimilarWeb, сайт openstreetmap.org щомісяця переглядають 10 мільйонів користувачів, а дані проекту використовуються тисячами інших сервісів та ресурсів в Інтернеті самостійно, зазначає українська спільнота OpenStreetMap.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Кримським адвокатам надходять погрози від російських силовиків – Денісова

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова заявила 10 грудня про погрози, які надходять від російських силовиків адвокатам в окупованому Криму.

«Щодо ситуації з кримськими адвокатами, то переконана, що затримання на 5 діб Еміля Курбедінова пов’язане з його намірами захищати українського моряка Богдана Небилицю. Зараз, після ситуації з Курбедіновим, кримським адвокатам надходять погрози з боку силових структур окупаційної влади Криму», – стверджує українська омбудсмен.

10 грудня суддя підконтрольного Кремлю Київського районного суду Сімферополя Антон Цикуренко відмовив у достроковому припиненні арешту адвоката Еміля Курбедінова.

 

Курбедінова затримали вранці 6 грудня, наступного дня його заарештували на п’ять діб. Його обвинуватили в пропаганді або публічній демонстрації атрибутики чи символіки екстремістських організацій за допис у Facebook 2013 року. Юрист усі звинувачення відкидає.

Після анексії в Криму 2014 року фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, яких підозрюють у зв’язках із організацією «Хизб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії.

Моґеріні: підтримка регіонів України через блокування Керченської протоки важливіша за санкції проти Росії

У Євросоюзі допомогу регіонам України, які постраждали внаслідок блокування Росією Азовського моря, вважають більш дієвою, ніж санкції, заявила Верховна представниця ЄС із закордонних справ Федеріка Моґеріні 10 грудня у Брюсселі.

Відповідаючи на питання журналіста щодо того, чи планує Євросоюз запровадити додаткові санкції проти Росії у зв’язку з подіями біля Керченської затоки, де Росія захопила три українські кораблі і моряків, Моґеріні висловила думку, що санкційний тиск – це лише частина діяльності Євросоюзу.

«Ми разом із країнами-членами шукаємо конкретних заходів підтримки, щоб допомогти регіонам, які зазнали найбільшого впливу через обмеження перевезень вантажів, на узбережжі Азовського моря. Ви знаєте, що для нас санкції і обмежувальні заходи лише частина тиску. Що є навіть більш важливим – це практична підтримка, яку ми можемо надати Україні і українському народу. Ми знаємо, що є велика потреба у підтримці, в тому числі економічній, а також у реформуванні країни», – заявила вона.

Моґеріні зазначила, що в понеділок 17 грудня планує зустрітись із прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом в ході його візиту до Брюсселя. За її словами, реформи в Україні стануть однією з тем обговорення під час зустрічі.

«Точкову підтримку регіонів, найбільш вразливих через обмеження вантажних перевезень Азовським морем, ми обговорили з міністром (закордонних справ України Павлом – ред.) Клімкіним і комісаром (європейським комісаром з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення Йоганнесом – ред.) Ганом, йшлося про проекти, які ми можемо профінансувати і підтримати, щоб допомогти регіону. Зокрема ми маємо нещодавно запущену 15-мільйонну програму на 15 мільйонів євро і інші інструменти, в тому числі роботу, яку може виконати Європейський інвестиційний банк», – розповіла представниця Євросоюзу.

Читайте також: Порошенко: Європа та Америка мають закрити свої порти для російських кораблів

Вона також нагадала про низку санкцій, вже запроваджених Євросоюзом, зокрема, через будівництво Керченського мосту.

10 грудня Євросоюз ухвалив санкції проти дев’яти осіб, причетних до так званих «виборів» у листопаді 2018 року в окупованих районах Луганської і Донецької областей.

7 грудня Державна прикордонна служба України заявляла, що Росія, всупереч міжнародному праву, продовжує чинити перешкоди руху кораблів через Керченську протоку, у зв’язку з чим в очікуванні проходу там перебуває понад 140 суден.

28 листопада міністр інфраструктури Володимир Омелян заявляв, що українські морські порти Маріуполь і Бердянськ фактично заблоковані Росією для заходу і виходу суден. Це сталося після того, як 25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів.

Пізніше у Мінінфраструктури повідомляли про часткове розблокування портів.

СБУ розповіло про прапор угруповання «ДНР» під час протестів у Франції

«Міжнародні кордони не є перепоною для російської гібридної агресії. Брудними методами Кремль руйнує європейську стабільність, бо бачить у ній загрозу для себе»

В’ятрович про звання Героя України для Бандери: скептично ставлюся до цього

Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що скептично ставиться до присвоєння звання Героя України очільнику ОУН Степану Бандері.

«Напевно, хтось із політиків, які піднімають це питання, бачать у цьому певний електоральний потенціал. Я скептично до цього ставлюся. Тому що я вважаю, що звання Героя України, яке ми зараз маємо, достатньо скомпрометовано. Не буду називати конкретні прізвища людей, але серед них є ті люди, які навіть тепер готові воювати проти України. Тому я не думаю, що повторне присвоєння цього звання Степану Бандері щось додасть до розуміння його образу», – сказав В’ятрович.

Він додав, що для нього Бандера – «справді національний герой».

«Це типовий революціонер поневоленого народу, один з очільників визвольного руху, близький до таких очільників, як Юзеф Пілсудський, Менахем Бегін, Майкл Коллінз… Не думаю, що для того, щоб визнати його таким, він потребує формального і, на мою думку, скомпроментованого звання. Мені здається, що важливіше все-таки зосередити своє зусилля історикам і суспільству, щоб донести правду про цю визначну особистість нашого минулого», – зазначив В’ятрович.

5 грудня у Верховній Раді зареєстрований проект постанови, яка пропонує присвоїти провідникові ОУН Степану Бандері звання Героя України.

Степану Бандері вже присвоювали звання Героя України у січні 2010 року – за каденції третього президента України Віктора Ющенка. Відзнаку з рук президента отримав онук Бандери.

У квітні того ж року, після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, Донецький окружний адміністративний суд визнав незаконним присвоєння Бандері відповідного звання.

У Києві презентували книжку «Олег Сенцов» англійською мовою

У Києві 8 грудня відбулася презентація книжки Олександра Мимрука «Олег Сенцов» англійською мовою, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Сенцов – це людина, яку знають багато, але він прихований з боку життєвого шляху. Фактично всю його біографію доводилося складати з невеликих фрагментів. Такими фрагментами були свідчення людей, які знають Олега, або працювали з ним. Ця книга – спроба систематизації, а з іншого боку – спосіб дослідження і сприйняття Олега Сенцова», – розповів Олександр Мимрук.

За словами представника видавництва «Фоліо» Олександра Красовицького, частина виданих книг буде реалізована в українських книжкових магазинах, а іншу частину тиражу передадуть в держоргани, зокрема, до Міністерства закордонних справ України.

Вперше книжку «Олег Сенцов» представили в Києві 27 жовтня 2017 року. Вона складається зі спогадів людей, які добре знають Сенцова, з уривків його книг і сценаріїв до фільмів, а також з фрагментів протоколів допитів свідків, що проходять у його справі. У книзі багато фотографій – з домашнього архіву та з залу суду.

25 жовтня українському режисерові Олегу Сенцову, ув’язненому в Росії, присудили премію Європарламенту «За свободу думки» імені Сахарова. Церемонія нагородження відбудеться в Страсбурзі 12 грудня.

Читайте також: Єврокомісар закликав Росію відпустити Сенцова, щоб він зміг отримати премію Сахарова

Сенцов під час свого перебування в російській колонії голодував 145 днів і припинив голодування після загрози примусового годування.

Сенцов і кримський анархіст Олександр Кольченко були затримані представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року російський суд засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів. 

МЗС наступного року проведе гендерний аудит – Кислиця

Міністерство закордонних справ України в 2019 році проведе публічний гендерний аудит у відомстві, повідомив заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, виступаючи 8 грудня на Другому Українському жіночому конгресі в Києві.

«Я сподіваюся, що установи в нашому уряді і в нашій країні будуть слідувати такому прикладу і так само проведуть гендерний аудит у своїх установах», – сказав Сергій Кислиця.

За його словами, допомогу МЗС у впровадженні стандартів гендерної політики голова офісу «ООН Жінки в Україні» Анастасія Дивинська.

У вересні міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що МЗС приєдналося до руху за гендерну рівність HeForShe і готове провести гендерний аудит всередині структури.

HeForShe («Він за неї») – це ініціатива ООН, спрямована на те, щоб заохотити чоловіків підтримувати права жінок і сформувати суспільство рівних можливостей для всіх.

Народна депутатка Ірина Геращенко тоді привітала ініціативу МЗС, проте звернула увагу на той факт, що в міністра одна заступниця-жінка – Олена Зеркаль, а серед послів України за кордоном – тільки п’ять жінок.

 

 

Порошенко: закон про мову має бути узгоджений з європейськими моделями мовної політики

Президент наголосив: єдиною мовою в Україні буде українська, яка «зміцнює єдність української політичної нації», але при цьому буде широкий простір для використання інших мов

Росію на зустрічі радників лідерів «нормандської четвірки» представлятиме Сурков – Пєсков

Росію на зустрічі радників лідерів «нормандської четвірки» в Берліні представлятиме помічник російського президента Володимира Путіна Владислав Сурков.

Про це 8 грудня повідомив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков.

Він додав, що йдеться про зустріч, про яку в Аргентині Путін домовився з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

Задля мирного вирішення конфлікту на Донбасі у червні 2014 року лідери України, Німеччини, Франції і Росії під час відвідин Нормандії домовились проводити консультації і переговори у «нормандському форматі». Відтоді відбувалися кілька зустрічей на рівні лідерів країн і керівників МЗС.

Курбедінов не зможе ефективно працювати з підзахисними через вилучену техніку – юрист

Техніку, вилучену у заарештованого в Криму адвоката Еміля Курбедінова, повернуть тільки через десять діб. У зв’язку з цим він не зможе організувати ефективний захист на судових процесах, в яких бере участь на наступному тижні. Про це журналісту Антону Наумлюку розповіла юрист Ельвіна Семедляєва, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

За її словами, незважаючи на рішення суду повернути всю вилучену техніку, це станеться лише після вступу постанови в силу, тобто через десять днів.

«У постанові в адміністративній справі йдеться, що Курбедінову призначено адміністративне покарання і що йому потрібно повернути всі вилучені при затриманні речі: телефон, комп’ютер і жорсткий диск. На них міститься інформація про всі кримінальні справи, в яких він бере участь, інформація містить адвокатську таємницю. Наступного тижня у нього призначені судові засідання по цих справах. Але вийде він лише через чотири дні. У нього немає доступу до інформації на цих носіях, тобто виникають труднощі при підготовці до засідань. Наприклад, призначені дебати по бахчисарайської групі ( «справа Хізб ут-Тахрір» – ред.), але вибудовувати ефективний захист у зв’язку з цим він не може», – розповіла Семедляєва.

Верховний суд Криму розгляне апеляційну скаргу на арешт Курбедінова завтра. Однак захист, який представляли 13 юристів і адвокатів, висловлюють сумніви, що рішення Київського райсуду Сімферополя буде змінено.

Курбедінова затримали вранці 6 грудня, наступного дня його заарештували на п’ять діб. Юрист усі звинувачення відкидає.

Читайте також: Адвокат Курбедінова вимагає закрити справу через відсутність правопорушення​

Адвокат вважає, що причиною переслідувань є його правозахисна діяльність, допомога політв’язням і захист українського військового Богдана Небилиці.

Захист Курбедінова збирається оскаржити його арешт.

Після анексії в Криму 2014 року фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, яких підозрюють у зв’язках із організацією «Хизб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії.

ФСБ Росії заявляє, що українські моряки не військовополонені

Представники російської ФСБ на брифінгу у Москві заявили, що захоплені українські моряки, які зараз знаходяться у московських СІЗО, не військовополонені, оскільки між Україною та Росією немає стану війни.

Начальник Слідчого управління ФСБ Михайло Шишов стверджує, що одного із заарештованих – співробітника Служби безпеки України – підозрюють в тому, що він нібито застосовував тортури до якогось «жителя Донбасу».

ФСБ продовжує стверджувати, що українські моряки порушували правила судноплавства у Керченській протоці і дії російських прикордонників, в тому числі стрілянина по кораблях, були обґрунтованими.

Українська влада поки не відреагувала на цю заяву ФСБ.

Читайте також: Захоплені Росією українські моряки: хто вони і що з ними​

25 листопада російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, які йшли з Одеси до Маріуполя, і захопили три кораблі й 24 членів їхніх екіпажів. Троє українських військових при цьому були поранені.

Росія звинувачує захоплених українських моряків у «незаконному перетині державного кордону». Українська прокуратура визнала їх військовополоненими.

26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження воєнного стану у низці областей України.

Єврокомісар закликав Росію відпустити Сенцова, щоб він зміг отримати премію Сахарова

Єврокомісар Йоганнес Ган закликав Росію відпустити українського режисера Олега Сенцова, щоб він зміг особисто отримати премію Сахарова.

«Наступного тижня український кінорежисер Олег Сенцов буде нагороджений премією Сахарова Європейського парламенту. Засуджений на 20 років в’язниці, він не зможе отримати премію особисто. Тому я повторюся: Дайте Сенцову отримати Сахарова», – написав Ган у Twitter.

Сенцову присудили премію 25 жовтня. Церемонія нагородження повинна відбутися в Страсбурзі 12 грудня.

Сенцов і кримський анархіст Олександр Кольченко були затримані представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.

Омелян сподівається на угоду про спільний авіапростір з ЄС «на наступний день після Брекзиту»

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян сподівається на те, що Україна отримає спільний авіаційний простір із Євросоюзом. Про це він сказав 7 грудня на зустрічі з французьким міністром транспорту Елізабет Борн в рамках свого робочого візиту до Франції, який тривав 6 і 7 грудня.

Під час переговорів Омелян заявив, що Україна зацікавлена в залученні досвіду Франції щодо розвитку авіації, автомобільного і залізничного транспорту.

«Перспективними напрямками є поглиблення партнерських відносин між французькою провідною машинобудівною компанією Alstom і Укрзалізницею. Ринок для Alstom величезний. Потреба України – це більше ніж 1500 локомотивів. Бо Укрзалізниця перевозить більше вантажу, ніж Deutsche Bahn всією Європою. 50% залізничних шляхів електрифіковано, тому у нас є нагальна потреба в електричних локомотивах. Ми приділяємо велику увагу внутрішньому транспорту, і якщо Alstom зайде на ринок, він буде мати можливість долучитися до оновлення муніципального транспорту», – наводить слова міністра прес-служба Мінінфраструктури.

Омелян також подякував Борн за «активну позицію Франції щодо спільного авіаційного простору.

«Фактично стримуючим елементом зараз є відсутність єдиного авіаційного простору між Україною і ЄС. Я дуже сподіваюсь, що наступного дня після Брекзиту ми зможемо підписати цю Угоду», − сказав голова міністерства.

Читайте також: Ні квитків, ні грошей: збій з купівлею квитків «Укрзалізниці» спровокував скандал

Згідно з повідомленням, Елізабет Борн висловила свою підтримку ідеї Угоди про спільний авіаційний простір та зазначила, що компанія Alstom зацікавлена в українському ринку.

Україна і Євросоюз парафували Угоду про спільний авіаційний простір ще в листопаді 2013 року. Але вона досі не підписана в повному обсязі і не набула чинності. Зокрема про підписання цього документу згадував посол України в Білорусі Ігор Кизим як про один із п’яти основних пріоритетів України в рамках програми ЄС «Східне партнерство».

Брекзит – вихід Великої Британії зі складу Європейського Союзу – запланований на 29 березня 2019 року. Процес Брекзиту почався після того, як на референдумі у червні 2016 року трохи більше половини учасників підтримали ідею виходу Великої Британії зі складу Євросоюзу.

Парубій підписав закон про надання ветеранам УПА статусу учасників бойових дій

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій 7 грудня підписав закон про надання ветеранам Української повстанської армії (УПА) статусу учасників бойових дій.

Законодавчий акт вносить зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту щодо посилення соціального захисту учасників боротьби за незалежність України у XX столітті».

«Це реалізація історичної справедливості. Українська держава не лише визнає своїх борців за волю, а гарантує їм соціальний захист», – зазначив Парубій.

Верховна Рада ухвалила закон 6 грудня. 

Документ надає «статус учасника бойових дій особам, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанської армії отамана Тараса Боровця (Бульби) «Поліська Січ», Української народної революційної армії (УНРА), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і, відповідно до закону «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», визнані борцями за незалежність України у XX столітті».

Тепер закон має підписати президент України Петро Порошенко. Документ набуде чинності через три місяці з дня його опублікування.