Депутати Європарламенту Ребекка Гармс та Петрас Ауштревічус закликали Верховну Раду України дотриматися прозорої процедури під час обрання парламентом аудитора Національного антикорупційного бюро. Про це йдеться в листі депутатів до голови Верховної Ради Андрія Парубія та голови антикорупційного комітету парламенту Єгора Соболєва.

«Ми були проінформовані, що завтра (тобто 21 червня – ред.) в антикорупційному комітеті Верховної Ради ви можете проголосувати щодо кандидата на аудитора НАБУ від парламенту без проведення інтерв’ю з усіма кандидатами, хто подав документи», – пишуть Гармс і Ауштревічус у листі, який є в розпорядженні Радіо Свобода. На думку євродепутатів, це «може підірвати справедливий і прозорий процес відбору, оскільки не всі кандидати… відомі всім членам комітету».

Скан-копія листа євродепутатів до голови Верховної Ради

Ребекка Гармс та Петрас Ауштревічус також повідомили, що в четвер, 22 червня, планують відвідати Київ.

21 червня також Антикорупційна група Реанімаційного пакету реформ закликала депутатів Верховної Ради дотриматися процедури при визначенні кандидатури аудитора Національного антикорупційного бюро та провести співбесіди зі всіма кандидатами, які взяли участь у конкурсі.

Відповідно до закону про НАБУ, президент, Верховна Рада та Кабінет міністрів щороку визначають по одному члену комісії з числа осіб, які мають значний досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, судах за кордоном чи міжнародних організаціях, володіють необхідними знаннями та навичками для проведення такої оцінки (аудиту), а також мають бездоганну ділову репутацію.
…

У Сполучених Штатах Америки вкотре підтвердили, що санкції, накладені щодо Росії через її агресію на сході України, Вашингтон збереже до виконання Росією мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу.

Речник президента США Шон Спайсер на брифінгу в Білому домі повторив позицію Вашингтона після зустрічі в Білому домі президентів США Дональда Трампа і України Петра Порошенка, що санкції триватимуть, доки Росія не «забереться зі сходу України».

«Очевидно, ця тема пролунала в перебігу дискусій із президентом України сьогодні, – і ми будемо далі виступати за ці санкції», – сказав речник.

Із такою ж заявою виступив раніше у вівторок міністр фінансів США Стівен Мнучин, коментуючи чергове розширення списку фізичних і юридичних осіб для обмежень, запроваджених раніше у США кількома пакетами через агресію Росії проти України, спершу у Криму, а потім на частині Донбасу.

«Ці санкції будуть зберігати тиск на Росію, щоб вона працювала над дипломатичним вирішенням. Нинішня адміністрація США віддана дипломатичному процесові, що гарантуватиме суверенітет України, і ніякого послаблення санкцій не має бути, доки Росія не виконає своїх зобов’язань за мінськими домовленостями», – сказав міністр, як його цитує сайт Мінфіну США.

На сайті нагадано, що в цих словах ідеться про санкції, запроваджені через агресію Росії на сході України, і вони будуть чинні до повного виконання Росією її зобов’язань за мінськими домовленостями. Інші санкції, пов’язані з агресією Росії у Криму, не будуть зняті, доки Росія не припинить окупацію півострова.

До розширених списків для різних пакетів уже чинних санкцій додали загалом іще кілька десятків фізичних і юридичних осіб із Росії, а також із окупованих територій Криму й частини Донбасу.

Серед іншого, до розширених списків потрапили фактичні чиновники владних органів, насаджених Москвою у Криму чи самопроголошених на окупованих частинах Донбасу, «центральні банки» угруповань «ДНР» і «ЛНР», російський «ЦМРБанк», який обслуговує клієнтів на територіях, захоплених угрупованнями «ДНР» і ЛНР», заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров, що очолює так звану «міжвідомчу комісію», через яку уряд Росії здійснює економічний контроль над окупованою частиною Донбасу, російська приватна військова компанія «Вагнера» і її керівник Дмитро Уткін, холдинг охоронних структур «Вовк», що належить уже підсанкційному прокремлівському байкерському клубові «Нічні вовки», і його президента і тренера з бойових мистецтв, а також московський «Байк-центр», що контролюється вже підсанкційним лідером «Нічних вовків» Олександром Залдостановим – загалом 21 фізична і юридична особа.

Крім того, санкції будуть стосуватися ще 11 фізичних і юридичних осіб в окупованому Криму, серед них шести банків, що працюють на півострові. Ще шість компаній і осіб у Росії потраплять під обмеження через те, що допомагали уникнути санкцій іншим підсанкційним, визначеним раніше – серед них Олександр Бабаков, спецпредставник президента Росії зі зв’язків зі «співвітчизниками», що вже перебуває під санкціями ЄС, і двоє працівників його апарату. Також обмеження запровадять щодо 20 компаній, що на 50 відсотків чи більше належать підсанкційній російській компанії «Транснєфть».

Рішення оголошене в день, коли у США з робочим візитом перебуває президент України Петро Порошенко. Після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом український керівник повідомив, що в перебігу зустрічі було підтверджено: санкції США щодо Росії будуть зберігатися.

США, як і інші країни «Групи семи» і ще деякі держави, а також Європейський союз скоординовано запровадили по кілька пакетів санкцій щодо фізичних і юридичних осіб із Росії і окупованих територій України у Криму й на частині Донбасу, а також проти деяких колишніх українських посадовців через їхню роль у дестабілізації становища в Україні на початку 2014 року і в подальшій агресії Росії у Криму й на частині Донбасу. Нині в Конгресі США розглядають законопроект, який надав би санкціям США, запровадженим президентськими указами, сили закону і запровадив би конгресовий контроль за їхнім можливим зняттям. В адміністрації США заявляють, що ця пропозиція контрпродуктивна і що адміністрація повинна мати можливість сама гнучко регулювати ці санкції.

Дональд Трамп у перебігу передвиборчої кампанії не раз заявляв, що в разі перемоги може скасувати санкції щодо Росії. Але, прийшовши до влади, він не став цього робити, представники його адміністрації тепер заявляють, що чинні санкції мають діяти далі, доки не будуть подолані причини їхнього накладення – до виконання мінських домовленостей і врегулювання на Донбасі для однієї частини санкцій і деокупації Криму для іншої.
…

Президент України Петро Порошенко заявив, що зустріч із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі була повноцінна і дуже детальна.

«Ми отримали тверду підтримку з  боку Сполучених Штатів, і підтримку щодо суверенітету, територіальної цілісності і незалежності нашої держави, і тверду підтримку у продовженні реформ в Україні», – заявив він.

За його словами, порядок денний цієї зустрічі, як і його переговорів із віце-президентом США Майком Пенсом та іншими американськими посадовцями, був дуже широкий.

«Я повністю задоволений результатами переговорів і дуже вдячний і президентові Трампу, і віце-президентові Пенсу, і тим міністрам, із якими відбулися зустрічі, за дуже тверду позицію підтримки нашої держави», – сказав президент України.

Як повідомила прес-служба голови української держави, він також повідомив, що під час переговорів обговорювались питання економічної співпраці, зокрема співпраці в ядерній енергетиці, нафтогазовій сфері, закупівлі американського вугілля, продовження співпраці щодо відновлюваних джерел енергії тощо.

Окремо сторони обговорили співпрацю України та Сполучених Штатів у військово-технічній сфері. «Президент (США) дав чіткі доручення для того, щоб ми розширили нашу співпрацю», – сказав Порошенко.

Він також повідомив, що передав керівництву США листи від родичів українських заручників, які перебувають у в’язницях на окупованих територіях і в Росії, і отримав запевнення від адміністрації Сполучених Штатів Америки, що там докладуть зусиль для звільнення українських бранців.

Трамп, зі свого боку, після закінчення зустрічі з Порошенком коротко й без подробиць сказав, що в її перебігу відбулися «дуже-дуже добрі дискусії» і було досягнено «великого поступу».

Також якраз перед початком зустрічі Порошенка і Трампа Міністерство фінансів США оголосило про внесення нових фізичних і юридичних осіб у списки для обмежень, запроваджених раніше кількома пакетами через агресію Росії проти України, спершу у Криму, а потім на частині Донбасу.

Зустріч президентів США і України, таким чином, відбулася до першої зустрічі американського керівника і президента Росії Володимира Путіна, що планується на початок наступного місяця на полях багатосторонньої міжнародної зустрічі «Групи двадцяти» в Німеччині. Для України було важливо донести до керівника США свою позицію щодо становища в Україні і дій Росії проти України напередодні зустрічі Трампа з Путіним.

Доля нинішньої зустрічі не була відома до останньої хвилі: Білий дім не підтверджував її вже в той час, коли Петро Порошенко летів до Вашингтона. Потім оголосили, що Порошенка прийме Пенс, а відтак вони обидва «заскочать» до Трампа. Це дало тоді підстави припускати, що час і формат зустрічі може виявитися надто обмеженим для досягнення серйозних результатів.
…

Президент України Петро Порошенко після зустрічі в Білому домі з президентом США Дональдом Трампом заявив, що ця зустріч підтверджує важливість України для США і рішучу налаштованість США на підтримку України.

За його словами, на зустрічі він отримав від президента США підтвердження, що дія санкцій США щодо Росії буде продовжуватися.

«Думаю, це очевидно. На сьогоднішній день США приймають додаткові санкції практично кожного дня. Я бачу позицію Сполучених Штатів Америки як твердого, надійного і стратегічного партнера України», – сказав Порошенко, як повідомила його прес-служба.

При цьому він зауважив, що не бачить необхідності у зміні мінського формату переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі. «Сполучені Штати Америки є нашим партнером. Ми дуже зацікавлені у залучені США до активного процесу», – додав він.

Якраз напередодні зустрічі Порошенка і Трампа Міністерство фінансів США оголосило про внесення нових фізичних і юридичних осіб у списки для обмежень, запроваджених раніше кількома пакетами через агресію Росії проти України, спершу у Криму, а потім на частині Донбасу.

У перебігу робочого візиту до США Петро Порошенко зустрівся і з віце-президентом США Майком Пенсом і міністром енергетики, а також із представниками української діаспори. Плануються й зустрічі з іншими американськими діячами, зокрема з міністром оборони чи спікером Палати представників Конгресу.

У понеділок, прибувши до Вашингтона, Порошенко заявляв, що його зустріч із Трампом стане свідченням «фантастичної підтримки» України у США. «І дуже важливо, що моя зустріч у Білому домі буде раніше, ніж зустріч (президента Росії Володимира) Путіна. Це необхідно для того, щоб всі були озброєні інформацією і нікому не залишити жодного шансу на несправедливість», – заявив він.

Зустріч президентів США і України, таким чином, відбулася до першої зустрічі американського керівника і президента Росії Володимира Путіна, що планується на початок наступного місяця на полях багатосторонньої міжнародної зустрічі «Групи двадцяти» в Німеччині.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав Європу робити висновки з помилок України у відносинах із Росією.

В інтерв’ю австрійському журналові Profil, переклад якого оприлюднило посольство України в Австрії, він заявив: «Прислухайтесь дуже уважно до того, що каже Росія, причому не в обличчя, а поза вашою спиною».

За його словами, багато громадян у Європейському союзі ще не думають про загрозу, але «в Україні п’ять років тому було так само». «Тоді ніхто в нас не думав, що Росія введе війська у Крим та інші частини України. Якщо б ми вже тоді добре вслухались у сигнали з Москви, тоді ми могли б розпізнати подальшу війну», – сказав він в інтерв’ю, яке в німецькому оригіналі було оприлюднене в суботу, 17 червня.

Як сказав Клімкін, «на жаль, Росія дуже добре просунулась у розвитку гібридних методів ведення війни». Він додав, що всерйоз не виключав би російських спроб втручання в австрійську виборчу кампанію після того, як стало відомо, що Росія втрутилися у вибори у США. «Багато моїх друзів у США також тривалий час не вірили, що Росія може втрутитись у президентські вибори в США. Але: з Росією вам треба бути готовим до всього. Бо для Кремля не існує жодних правил», – наголосив український міністр.

Говорячи про санкції ЄС щодо Росії, проти яких виступають чільні члени австрійського керівництва, Клімкін наголосив: «Росія агресивно та неприховано втрутилась у виборчі кампанії на Заході. Тепер могла б настати черга Австрії. Після порушення Росією усіх можливих договорів санкції є єдиним способом захисту та єдиною проведеною Заходом лінією між добром та злом. Відсутність санкцій означала б відсутність будь-якої різниці між міжнародним правом та беззаконням. Тоді це була б зовсім інша, слаба Європа».

За словами українського міністра, Україна потребує цих санкцій – «не як стратегії, а як інструменту, щоб спонукати Росію виконати мінські домовленості та припинити окупацію Криму». «Як тільки росіяни вийдуть із Донбасу, можна було б поступово скасовувати санкції. Ми не маємо нічого проти», – сказав він про ту частину санкцій, що була запроваджена через агресію Росії на Донбасі (окрема частина санкцій накладена через окупацію Криму, і умовою зняття цих санкцій є деокупація півострова).

Захід, зокрема ЄС, а також США й інші країни «Групи семи» і ще низка держав, запровадили щодо Росії кілька пакетів санкцій через її агресію проти України, спершу у Криму, потім на частині Донбасу. Тим часом у Євросоюзі вже давно лунають голоси прихильників Росії з закликами скасувати санкції. У США Білий дім виступає за збереження нинішніх санкцій, доки не подолані причини, що їх викликали, Конгрес натомість закликає накласти додаткові санкції через втручання Росії у президентські вибори минулого року.
…

На брифінгу в Білому домі США речник президента США Дональда Трампа Шон Спайсер наразі не підтвердив зустрічі з американським керівником президента України Петра Порошенка, який нині прямує до США з робочим візитом, повідомили кореспонденти з Білого дому. За їхніми даними, на цей час у Вашингтоні підтвердили тільки зустріч українського керівника і віце-президента США Майка Пенса.

Зокрема, кореспондент «Голосу Америки» Стів Герман пише: «Віце-президент має заплановану зустріч із Порошенком завтра (у вівторок, 20 червня – ред.), підтвердив прес-секретар, але невідомо, чи президент США теж зустрінеться з керівником України».

Кореспондент Агентства «Франс прес» Андрю Бітті теж повідомив: «Спайсер сказав, що віце-президент Пенс планує зустрітися з Порошенком завтра, не ясно, чи так зробить і Трамп».

За повідомленням цього агентства, речник додав, що якщо у графіку президента США будуть зміни, про них журналістів повідомлять пізніше в понеділок (тобто, можливо, вже поночі за київським часом).

У цей час Петро Порошенко перебував у дорозі до США.

Сам брифінг у Білому домі відбувся без традиційної раніше відеотрансляції, в тому числі в інтернеті.

Речник президента України Святослав Цеголко ще в першій половині дня повідомляв, що Петро Порошенко вирушив до Сполучених Штатів Америки з робочим візитом. Ніяких подробиць візиту він не оголосив, немає їх і на сайті голови держави.

Тим часом колишній посол США в Україні, а нині дослідник аналітичного центру «Інститут Брукінґза» у Вашингтоні Стівен Пайфер висловив упевненість, що зустріч між президентами України та США відбудеться. «Інакше Порошенко ніколи б не сів у літак до Вашингтона. Але дивно, що про це не оголосили», – додав він.

Про планований на 19–20 червня візит Петра Порошенка до США для зустрічі з Дональдом Трампом стало відомо минулого тижня в четвер, 15 червня, з джерел у Вашингтоні й Києві, що бажали лишитися анонімними. Також повідомляли, що візит відбудеться на запрошення Вашингтона.

Тоді ж міністр закордонних справ України Павло Клімкін фактично підтвердив домовленість про таку зустріч до кінця червня, хоча додав, що її точний термін іще не узгоджений. За словами Клімкіна, про зустріч мав офіційно повідомити речник президента України одночасно з Білим домом у США. Досі такого повідомлення, і після того, як Порошенко вже вирушив до США, не було.

Очікувана зустріч президентів США і України мала б відбутися до першої зустрічі американського керівника і президента Росії Володимира Путіна, що планується на наступний місяць на полях багатосторонньої міжнародної зустрічі.
…

Голова Верховної Ради Андрій Парубій заявляє, що нині обговорюється концепція законопроекту щодо реінтеграції непідконтрольних Україні територій Донбасу, текст документа поки не готовий. 

«Наразі обговорюється сама концепція, і це правильний підхід, щоб на початковому етапі можна було вже визначити головні позиції, які будуть у цілому узгоджені», – зазначив він, додавши, що цю концепцію представив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов.

За словами Парубія, серед обговорюваних позицій – зміна статусу, визнання окупованих територій формально окупованими територіями і найголовніше – визначення юридичних передумов для «ведення бойових дій і військових операцій, щоб цей закон давав таке законодавче право для головнокомандувача, для РНБО».

Раніше сьогодні Парубій заявив, що законопроект про реінтеграцію окремих районів Донбасу одразу після реєстрації запропонують включити до порядку денного. За його словами, це станеться найближчим часом. 

Минулого тижня президент України Петро Порошенко повідомив про доручення розробити законопроект щодо реінтеграції окупованих територій Донбасу, який передбачатиме низку заходів із повернення їх під контроль України. За його словами, законопроект базується на умовах, закріплених в Мінських домовленостях.

15 червня стало відомо, що учасники круглого столу в апараті РНБО в цілому підтримали законопроект «Про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей». Як повідомила прес-служба РНБО, в обговоренні взяли участь експерти, які спеціалізуються на зовнішньополітичних, безпекових та оборонних питаннях, а також представники органів державної влади.

Перед цим, 13 червня, секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що Україні потрібно завершити антитерористичну операцію і перейти до нового формату захисту України від гібридної війни, яку веде Росія. За словами Турчинова, чинне українське законодавство передбачає два основні випадки, коли дозволяється бойове застосування Збройних сил – це оголошення війни й антитерористичної операції.

Секретар РНБО також наголосив, що на законодавчому рівні потрібно визначити засади державної політики щодо звільнення окупованих територій Донбасу.
…

В результаті обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі минулої доби шестеро українських військовослужбовців були поранені. Про це повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

За даними штабу, напередодні бойовики 47 разів відкривали вогонь по позиціях Збройних сил України.

«10 ворожих обстрілів були здійсненні із застосуванням 120-міліметрових мінометів, які заборонені Мінськими угодами», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, найбільше обстрілів було напередодні на приморському напрямку – 21.

Найбільш обстрілюваними з боку проросійських бойовиків у неділю були райони поблизу Павлополя, Чермалика, Широкина, Авдіївки, Кримського, Троїцького, Новотошківського та Золотого.

Сайти луганських і донецьких бойовиків станом на 6:30 ранку понеділка не надають інформації про те, як минули останні години на підконтрольних угрупованням «ЛНР» та «ДНР» територіях.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів. Чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України мало почати діяти з 1 червня. Проте обстріли не припиняються, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.
…

Чому ЄС продовжує санкції проти Росії, а США – посилюють?
Хто в Україні має доходи з токсичних відходів?
Що стоїть за дорученням Порошенка вже восени збільшити розмір пенсій?

Про це ведучий Ранкової Свободи на Крим.Реалії Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: позафракційний народний депутат Віталій Купрій, голова Українського центру прямої демократії Ігор Курус; кореспондент Радіо Свобода Євген Солонина; експерт групи «Пенсійна реформа» Реанімаційного пакету реформ Віталій Мельничук, народний депутат Оксана Продан (фракція БПП).
…

В результаті обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі минулої доби п’ятеро українських військовослужбовців були поранені. Про це повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

За даними штабу, напередодні бойовики 66 разів відкривали вогонь по опорних пунктах Збройних сил України вздовж усієї лінії фронту.

«Майже третина цих порушень відбулась із застосуванням противником важкого артилерійського озброєння. Вкотре загарбники обстріляли й одне з прифронтових селищ», – повідомили у штабі.

Військові додали, що йдеться про селище Бердянське, неподалік Маріуполя.

«В результаті обстрілу було зруйновано дах та стелю одного з будинків на вулиці Морській. Одна з мін призвела до загоряння будівлі. Також значних пошкоджень зазнали ще декілька споруд, розташовані неподалік», – зазначили військові і додали жертв серед місцевого населення немає.

Сайти луганських бойовиків повідомляють, що українська сторона минулої доби здійснила 12 обстрілів територій, підконтрольних угрупованню «ЛНР». Сайти угруповання «ДНР» не вказують, як минули останні години на захоплених бойовиками територіях.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів. Чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України мало почати діяти з 1 червня. Проте обстріли не припиняються, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.

 
…

18 червня у Києві проходить Марш рівності, перед початком якого противники акції, близько сотні представників переважно націоналістичних організацій, неподалік парку імені Тараса Шевченка, утворили «ланцюг», безперервно рухаючись пішохідним переходом. Як повідомили в управлінні Нацполіції у Києві, на місці проведення заходу встановлені фільтраційні пункти, чергують кінологи та кінна поліція.

«В кількох молодих людей під час перевірки правоохоронці виявили балаклави та газові балончики», – повідомили в поліції, не вказавши втім, чи був хтось затриманий.

Водночас голова добровольчого батальйону «ОУН» Микола Коханівський на своїй сторінці у Facebook повідомив про затримання кількох осіб на акції противників Маршу рівності.

«Щойно біля Оперного театру беркута затримали ОУНівців: «Чернівского», «Солов’я», «Гарбуза», «Хіміка», «Сокола», подругу «Панду» і ще декілька патріотів з інших організацій (імен поки не знаємо). Затримали, обшукали, нічого не знайшли. Куди повезуть – невідомо, поки що тримають у автозаку біля оперного», – написав Коханівський.

Старт Маршу рівності, за даними організаторів, запланований на 10:00, на площі перед входом до будинку Вчителя.

Учасники проведуть ходу від перетину вулиць Богдана Хмельницього і Володимирської, далі Володимирською пройдуть до вулиці Льва Толстого. Ця станція метро, а також Палац Спорту, у неділю вранці зачинені на вхід і вихід.

Після завершення маршу о 13:00, як повідомили раніше організатори, учасників відвезуть у безпечне місце.

Раніше повідомлялося, що Марш рівності, захід на підтримку ЛГБТ у рамках фестивалю «Київ-прайд», планують відвідати близько 5 тисяч людей. Таку кількість заявляли організатори.

На час заходу охорону громадського порядку гарантуватимуть понад 5 тисяч силовиків.
…

Заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Руслан Радецький заявляє про політичний тиск на нього і пов’язує обшуки у нього в кабінеті цього тижня з законопроектом про переформатування НАЗК.

Про це він сказав в ефірі телеканалу «Інтер».

«Наступного тижня очікується розгляд Радою законопроекту про запобігання корупції, яким передбачається перезавантаження НАЗК. Можливо, таким чином деякі політичні сили намагаються знайти більшість серед членів агентства», – сказав Радецький.

«Тиск є реальним, це відчуваю я всі члени моєї родини», – зазначив він.

Напередодні міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про обшуки в кабінеті Радецького. За словами міністра, вони пов’язані зі справою про фальсифікацію документів.

У квітні уряд подав до Верховної Ради законопроект щодо діяльності НАЗК, у якому зокрема пропонується змінити колективну форму управління агентством.
…

Базований у Нью-Йорку Комітет захисту журналістів закликає до звільнення донецького блогера, автора Радіо Донбас.Реалії Станіслава Васіна (справжнє прізвище – Асєєв).

У заяві, поширеній у п’ятницю, комітет закликає українську владу використати всі можливості для пошуку й гарантування безпеки Васіна, зв’язок із яким зник на початку червня.

«Всі сторони конфлікту на сході України мають поважати важливу роль, яку журналісти відіграють у донесенні новин до громадськості», – заявила представниця організації Ніна Огнянова.

Зв’язок із донецьким блогером і автором Радіо Донбас.Реалії та інших видань Станіславом Васіним (Асєєвим) зник на початку червня. Першим про зникнення Васіна повідомив екс-депутат Єгор Фірсов. За його словами, в угрупованні «ДНР» родичам Станіслава Васіна не дають інформації про його місце перебування.

В ефірі Радіо Донбас.Реалії 14 червня Єгор Фірсов повідомив, що, за його даними, Васіна затримали саме представники угруповання «ДНР».

11 червня Служба безпеки України підтвердила зникнення Васіна у Донецьку.

12 червня до звільнення Васіна закликав головний редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Ненад Пеїч. Цього ж дня Національна спілка журналістів України звернулася з проханням до представників міжнародних місій у захопленому бойовиками Донецьку із проханням допомогти з’ясувати місце перебування блогера.

14 червня до звільнення Станіслала Васіна закликала міжнародна організація «Репортери без кордонів».
…

У Криму адвокат Джеміль Темішев повідомляє про погіршення стану фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» Арсена Джеппарова. Як наголосив Темішев у коментарі проекту «Крим.Реалії», Джеппаров просить надати йому медичну допомогу.

«У нього були серйозні проблеми зі здоров’ям, але, незважаючи на це, за надуманими підставами його помістили на 20 днів у карцер. Через холод і вогкість він застудив нирки, з’явилися різні запальні процеси», – розповів Темішев.

Адвокат додав, що Джеппаров щодня пише заяви, щоб йому надали медичну допомогу.

«Я попросив його написати таку саму заяву, щоб я її відправив на ім’я начальника СІЗО і на ім’я начальника санчастини. Також надсилатиму цю заяву прокурору республіки та Уповноваженому з прав людини в Росії», – зазначив Темішев.

13 червня Джеппарова на 25 днів відправили в карцер за те, що він нібито не відкрив двері в камеру на вимогу адміністрації СІЗО.

Фігуранти ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Арсен Джеппаров і Рефат Алімов перебувають під вартою після того, як їх заарештували в Краснокам’янці 18 квітня 2016 року. Перших чотирьох обвинувачених ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» заарештували 11 лютого 2016 року. Серед них – член Контактної групи з прав людини Емір-Усеїн Куку, алуштинець Муслім Алієв і житель села Краснокам’янка Енвер Бекіров, які працювали будівельниками, а також торговець квітами з Ялти Вадим Сірук.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку 15 об’єднань, названих «терористичними».
…

В Оболонському районному суді Києва 16 червня продовжився розгляд справи про державну зраду екс-президента України Віктора Януковича. Засідання розпочалося о 9-й ранку.

Головує на колегії суддів Владислав Дев’ятко. На початку засідання суддя повідомив, що судді не планують звертатися за правовою допомогою до Росії щодо його дистанційної участі в суді.

«Віктор Янукович був викликаний на дане судове засідання належним чином, були спрямовані повістки за всіма відомими адресами, було зроблено повідомлення в «Урядовому кур’єрі», воно було опубліковано, також була здійснена публікація на сайті Оболонського районного суду Києва. Крім того, стороні захисту неодноразово надавалася можливість для забезпечення явки обвинуваченого Януковича шляхом відеоконференції», – повідомив Дерев’янко.

Раніше суд дозволив Януковичу брати участь в засіданні за допомогою інтернет-зв’язку.

29 травня суд провів третє підготовче засідання у справі про державну зраду Віктора Януковича. Очікувалося, що суд призначить справу до розгляду по суті, але цього так і не сталося.

Віктор Янукович є фігурантом кількох кримінальних справ в Україні, зокрема щодо перевищення ним повноважень від листопада 2013-го до лютого 2014 року, щодо масових убивств активістів Майдану, а також за фактом захоплення ним державної влади 2010 року. Наразі жодне з цих проваджень не розглядається у судах по суті.

Екс-президент України, що втік до Росії після розстрілів протестувальників на Майдані, звинувачення відкидає.
…

В результаті обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі минулої доби один український військовослужбовець загинув через поранення не сумісні з життям. Про це повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

За даними штабу, напередодні бойовики 50 разів відкривали вогонь по опорних пунктах Збройних сил України вздовж усієї лінії фронту.

«Зафіксовано 9 випадків застосовування противником забороненого Мінськими угодами озброєння, а також двічі окупанти обстріляли житлові квартали прифронтових населених пунктів», – йдеться в повідомленні. Так, серед населених пунктів, житлові райони яких уразили обстріли бойовиків – Мар’їнка та Щастя. За даними штабу, ніхто з мирних жителів не постраждав.

Повідомляється також, що найбільше обстрілів у четвер було на приморському напрямку – 24.

Сайти донецьких та луганських бойовиків станом на 6:30 ранку 16 червня не вказують, як минули останні години на підконтрольних угрупованням «ДНР» та «ЛНР» територіях.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів. Чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України мало почати діяти з 1 червня. Проте обстріли не припиняються, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.
…

Церковні суперечки: віра, політика чи нерухомість?
Чиї права захистить Марш рівності?
Чого медиками чекати від медичної реформи?

Про це ведучий Ранкової Свободи на Крим.Реалії Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури Андрій Юраш та завідувач відділу історії релігій Інституту філософії НАНУ Людмила Філіпович; виконавчий директор ГО «КиївПрайд» Руслана Панухник і депутати Верховної Ради Світлана Заліщук та Ігор Мосійчук; депутат Верховної Ради Ольга Богомолець та лікар Анна Горбань.
…

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив 15 червня, що уряд не підтримує ідею запровадження загального декларування для громадян України.

«Це була постійна пропозиція у кожній (бюджетній) резолюції, щоб запустити програму, систему повного декларування доходів. У проектах такі рішення були. Ми їх не підтримали урядом, тобто фактично цієї системи запроваджено не буде», – сказав очільник уряду під час свого робочої поїздки до Запоріжжя.

23 березня парламент ухвалив закон про необхідність електронного декларування також для антикорупційних активістів. Прихильники закону наголошують, що борці з корупцією мали б бути чисті перед законом, і в такому разі електронне декларування нічим їм не загрожує. 

27 березня президент України Петро Порошенко підписав зміни до закону щодо електронного декларування після зустрічі з громадськими активістами щодо цього документа. При цьому він заявив, що запропонує внести зміни до тих пунктів документа, які критикують.

В Адміністрації президента повідомили, що оскільки зобов’язання для заповнення електронних декларацій представниками громадських організацій з’являється лише з 2018 року, сторони домовилися створити робочу групу з метою опрацювання узгоджених змін до цього закону.

Комісар ЄС із питань європейської політики сусідства і переговорів про розширення Йоганнес Ган 1 червня засудив норму щодо е-декларування громадських активістів і заявив, що отримав від української влади запевнення у готовності вносити зміни до закону.
…

Президент Росії Володимир Путін 15 червня прокоментував слова президента України Петра Порошенка, який цитував вірші російського класика Михайла Лермонтова про «немиту Росію»

«Петро Олексійович вважає за можливе прочитати цей вірш Лермонтова. Це говорить про те, що він знає російську класику, цікавиться російською літературою. За це похвалю. Але у цього вірша є й інша частина: «Быть может, за стеной Кавказа укроюсь от твоих пашей». Лермонтов написав ці рядки, коли їхав на Кавказ служити в армії. Тоді це була територія Російської імперії. Лермонтов говорив про всю Росії, включаючи ті області, які зараз Україною називаються. Тому з цього приводу носа нема чого дерти», – сказав Путін на «прямій лінії», яка транслюється в ефірі російських телеканалів.

«Може бути, Петро Олексійович подає нам сигнал, що він теж нікуди не збирається. Він каже, що у нього інтереси в Росії є… А насправді Петро Олексійович хотів показати своїм виборцям, що він виконує свої обіцянки, робить цивілізаційний вибір, веде країну до Європи. До речі, там (у Європі – ред.) цих «голубих (тут Путін зробив паузу – ред.) мундирів» значно більше, ніж у нас. І нехай він не розслабляється з цього приводу і поглядає на всі боки. Ми проти цих хлопців нічого не маємо. Хай вам щастить, особливо з новобранцями», – сказав російський лідер.

Президент України Петро Порошенко 10 червня назвав початок дії для України безвізового режиму з Євросоюзом розривом із «Російською імперією».

«Ми з вами, український народ і вся Україна, вступаємо в абсолютно іншу епоху. І ця подія знаменує остаточний розрив нашої країни з «Російською імперією». А українського демократичного світу з авторитарним «русским миром». «Прощай, немытая Россия, страна рабов, страна господ, и вы, мундиры голубые, и ты, им преданный народ», – процитував Порошенко слова класика російської літератури.

Дія безвізового режиму з Євросоюзом для українців розпочалася опівночі 11 червня.
…

«Якщо в Раді деякі люди перебувають, щоб захищати власні інтереси, то уряду дуже важко сприяти реформам у країні»
…

За добу у зоні бойових дій на сході України жоден український військовий не постраждав, але обстріли з боку бойовиків тривають. Про це йдеться у вечірньому зведенні штабу.

«Загалом, бойовики 14 разів обстріляли опорні пункти Збройних сил України. Більшість із цих порушень бойовиками режиму припинення вогню зафіксована на Приморському напрямку», – повідомили у штабі.

За даними українських військових, на всіх напрямках зафіксовано обстріли з крупнокаліберної зброї. Біля Авдіївки бойовики стріляли з танку.

Угруповання «ДНР» та «ЛНР» не коментують зведення українського штабу, але звинувачують українських військових в обстрілах підконтрольних їм територій. 
…

Таким чином, на думку секретаря РНБО, Україна може захиститися від проникнення на її територію «ворожої агентури та терористів»
…

Генеральний секретар ООН Антоніо Ґутерріш після приземлення у Кабулі зустрівся із переселенцями, які змушені були покинути свої домівки внаслідок конфлікту в Афганістані.

«Всі, хто пов’язаний із кризою в Афганістані, мають об’єднатись і зрозуміти, що це конфлікт, який не має воєнного вирішення, ми повинні знайти політичне вирішення, нам потрібен мир», – цитують Ґутерріша у Twitter представники місії ООН в Афганістані.

Генеральний секретар ООН Антоніо Ґутерріш прибув 14 червня до столиці Афганістану з несподіваним візитом.

Цей візит відбувається після того, як 31 травня в Кабулі через масштабний вибух загинуло понад 150 людей. Для очільника ООН це наступна після турне Центральною Азією поїздка.

Заступник Генерального секретаря ООН Ян Кубіш на початку цього тижня також вирушив до Кабула для моніторингу, серед іншого, роботи місії ООН в Афганістані.
…

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ повідомляє про те, що зафіксувала застосування на Луганщині реактивної системи залпового вогню «Град» у період 11-12 червня. Про це йдеться у звіті місії, оприлюдненому 13 червня.

За даними місії, у ніч на 12 червня під час перебування у Кадіївці (колишній Стаханов), що під контролем угруповання «ЛНР», СММ зафіксувала близько 140 вибухів на відстані 8-10 кілометрів з північної і північно-східної сторони.

Також, як повідомляють у СММ ОБСЄ, під час перебування у Кадіївці спостерігачі зафіксували у цій місцевості ще 80 вибухів на ближчій відстані, 60 із яких, вірогідно, були зумовлені застосуванням системи «Град».

Упродовж останніх днів українська сторона звинувачує бойовиків у застосуванні, зокрема, й крупнокаліберного озброєння. В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» не коментують зведення штабу АТО, але, зі свого боку, звинувачують українських військових у порушенні «режиму тиші». 
…

Хорватія продовжить підтримувати Україну в усіх міжнародних організаціях, включаючи НАТО. Про це президент Хорватії Колінда Грабар-Китарович заявила 13 червня на зустрічі з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, повідомляє Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.

«Хочу підкреслити свою повагу до суверенітету й територіальної цілісності України, її політичної свободи. Хорватія продовжить підтримувати вас у Раді Європи, Європейському союзі, ОБСЄ, ООН, НАТО, особливо у зв’язку з переговорами про тісніше залучення України до структур Європейського союзу та НАТО», – сказала президент.

За її словами, також Хорватія підтримує зусилля всіх сторін у рамках Мінського процесу щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

Раніше Гройсман повідомив, що на зустрічі з хорватським колегою Андреєм Пленковичем обговорив формування нового газового коридору Хорватія – Угорщина – Україна

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман завершує увечері 13 червня дводенний офіційний візит до Республіки Хорватії. 
…

Подільський районний суд Києва 13 червня визнав недостовірною інформацію, поширену депутатом Верховної Ради Сергієм Лещенком, про організацію незаконного збору інформації міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим та прослуховування телефонних розмов працівниками Міністерства внутрішніх справ. Суд зобов’язав народного парламентаря спростувати цю інформацію. Про це повідомляє прес-служба МВС.

За даними відомства, йдеться про інтерв’ю Лещенка, оприлюднений на сайті німецького видання Deutsche Welle. Позов стосувався публікації за 18 листопада 2015 року, у якій парламентар, зокрема, заявляв про начебто прослуховування його співробітниками МВС.

Сам Сергій Лещенко на своїй сторінці у «Фейсбуці» наголосив, що буде оскаржувати рішення суду, назвав його «не тільки незаконним, але й абсурдним». Депутат також зазначив, що не отримав повістку про засідання суду 13 червня. 
…

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов заявив, що в Україні потрібно завершити антитерористичну операцію і перейти до нового формату захисту України від гібридної війни, яку веде Росія. Про це Турчинов сказав в інтерв’ю агенції «Інтерфакс-Україна».

«Військові дії тривають на сході нашої країни вже три роки, і переросли як за тривалістю, так і за масштабами формат АТО. Водночас потрібно зазначити, що антитерористична операція виконала дуже багато важливих завдань. Саме в рамках АТО ми зупинили агресора, змогли провести президентські, парламентські і місцеві вибори, а також звільнили значну частину окупованої території України. Водночас настав час перейти до нового формату захисту країни», – сказав Турчинов.

За його словами, чинне українське законодавство передбачає два основних випадки, коли дозволяється бойове застосування Збройних сил – це оголошення війни і антитерористичної операції.

«Настав час не просто визнати окупованими деякі регіони Донецької і Луганської областей, а чітко, на законодавчому рівні, визначити засади державної політики щодо їх звільнення», – додав секретар РНБО.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Влада України оголосила про проведення антитерористичної операції проти підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі.

Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати російські «добровольці». За даними ООН, на Донбасі від початку конфлікту загинули понад 9,9 тисяч людей.
…

Співробітник Служби безпеки України, який брав участь в акції під будинком антикорупційного активіста Віталія Шабуніна 9 квітня, усунений з посади, а щодо його дій призначене службове розслідування. Про це йдеться у відповідях Служби безпеки України на відповідні запити.

Журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») поцікавилися в СБУ, чи усунений з посади або звільнений співробітник Департаменту захисту національної державності Роман Матковський, та чи пов’язане таке рішення з його участю у подіях 9 квітня.

«Зазначений військовослужбовець відсторонений від виконання обов’язків по раніше займаній посаді», – мовиться у відповіді на запит.

​Решта запитань залишені без відповіді.

Разом з тим, Голова Служби безпеки України призначив службове розслідування дій Романа Матковського.

«Управлінням внутрішньої безпеки здійснюється перевірка фактів та обставин (…) щодо можливої організації (…) Матковським Р.М. акції пікетування поблизу будинку Шабуніна В. 9 квітня», – написав заступник голови СБУ Михайло Глуговський у відповідь на звернення юристів «Центру протидії корупції».

Він також пообіцяв додатково повідомити про результати службового розслідування.

У квітні програма «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») повідомила, що на акцію протесту під будинком голови ГО «Центр протидії корупції» Віталія Шабуніна працівники Служби безпеки України виїжджали просто з-під будівлі відомства, діяли злагоджено з мітингувальниками, яких дочекались на метро «Славутич», і кортежем поїхали до будинку активіста, а відеозйомкою акції з дрона на місці подій керував безпосередньо працівник департаменту захисту національної державності СБУ Роман Матковський. 

Президент Петро Порошенко під час прес-конференції на запитання журналіста «Схем» щодо «систематичного переслідування тих людей, які незгодні з деякими діями влади», зокрема й про акцію 9 квітня, закликав «поставитися до роботи Служби безпеки із розумінням» та зазначив, що «СБУ має надзвичайні завдання з огляду на гібридну війну проти України».

Згодом СБУ заявила, що її участь в акції під будинком антикорупційного активіста – випадковість. При цьому начальник департаменту захисту національної державності СБУ Віктор Кононенко повідомив, що Роман Матковський «понесе відповідне покарання службове». 
…

Сенатори США 12 червня оголосили про двопартійну угоду щодо законопроекту, який передбачає  нові санкції проти Росії через її втручання в президентські вибори у США, водночас законодавчо закріплюючи і нинішні санкції через агресію Росії в Україні.

Демократи і республіканці з комітету із міжнародних відносин і банківського комітету погодилися з поправкою, яка додаватиметься до законопроекту про санкції щодо Ірану, який також накладе на Росію нові санкції через порушення прав людини і надання зброї уряду президента Сирії Башара аль-Асада.

Щодо санкцій, пов’язаних із виборами, то вони будуть стосуватися «осіб, які здійснюють зловмисну кіберактивність від імені уряду Росії», йдеться в короткому поясненні до законопроекту.

Двопартійна поправка також передбачає застосування існуючих санкцій, введених відповідно до президентського указу, за умови, що Конгрес зможе розглянути і потенційно заблокувати будь-які спроби Білого дому пом’якшити такі санкції стосовно Росії.

«Кодифікуючи існуючі санкції і вимагаючи від Конгресу перегляду будь-якого рішення послабити чи посилити їх, ми гарантуємо, що Сполучені Штати продовжать карати президента Володимира Путіна за його нерозумні й дестабілізуючі дії», – сказав лідер демократів у Сенаті Чак Шумер. Він додав, що нові санкції також відправлять Росії від Вашингтона «потужну і двопартійну заяву».

Очікується, що поправка буде проголосована разом із законопроектом про санкції щодо Ірану вже цього тижня.

США, Європейський союз та інші країни «Групи семи» скоординовано наклали санкції щодо низки пов’язаних із владою Росії фізичних і юридичних осіб, а також щодо деяких секторів російської економіки кількома пакетами. Чинність цих санкцій періодично продовжують через агресію Москви проти України у Криму й на частині Донбасу.

Лідери країн «Групи семи» на саміті наприкінці травня також висловили готовність запровадити нові санкції стосовно Росії, якщо вона й надалі не виконуватиме своїх зобов’язань щодо України за мінськими домовленостями.
…

Європейський комісар із політики сусідства й переговорів щодо розширення Йоганнес Ган заявляє, що проведення наступного саміту Східного партнерства восени у Брюсселі є доказом того, що відносини з сусідами на східних кордонах співдружності важливі не лише для держав-членів, на кшталт Польщі, Чехії чи країн Балтії, а й для всього ЄС.

«Саміт Східного партнерства відбудеться у листопаді вперше у Брюсселі. Це не означає, що тепер ми не так зацікавлені у цій ініціативі, як колись. Навпаки, той факт, що саміт відбудеться у Брюсселі, – це підтвердження того, що не лише східні європейські держави-члени ЄС дуже залучені до тих подій, що відбуваються на сході, але й всім 28 державам-членам цікаві ситуація та розвиток подій в державах Східного партнерства. Тож Брюссель для проведення саміту був вибраний саме з цією метою», – сказав єврокомісар.

Ган також повідомив, що вже йде підготовка пакету 20 дуже конкретних досягнень на період до 2020 року.

«Це свідчення того, що не просто бігаємо з одного саміту на інший, а що й у нас на думці є великі результати, щодо яких кожні два роки ми підбиваємо підсумки прогресу в реалізації проектів, скажімо, у сфері транспорту, енергетичної ефективності, охорони довкілля чи міжлюдських контактів», – заявляє представник Єврокомісії.

Саміт ініціативи «Східного партнерства», яка з одного боку, об’єднує 6 східноєвропейських країн, включно з Україною, а з іншого – із Євросоюзом, запланований у Брюсселі на 24 листопада цього року.

Всі попередні саміти цієї багатонаціональної платформи проводилися у столицях країн, які на той час головували у Раді Євросоюзу. В 2009-му саміт лідерів Східного партнерства відбувся у Празі, у 2011-му – у Варшаві, в 2013-му саміт приймав Вільнюс, а останній 2015 року пройшов у столиці Латвії Ризі.

З 1 липня до 31 грудня цього року замість Великої Британії, яка через «брекзит» відмовилася від свого головування в Раді Європейського союзу, керівництво Радою ЄС перейде до Естонії. 
…