Молдова 6 грудня передала Україні головування у Організації за демократію та економічний розвиток (ГУАМ).

Про це повідомляє міністерство закордонних справ та європейської інтеграції Молдови за підсумками засідання глав зовнішньополітичних відомств країн ГУАМ, що відбулося на полях засідання Міністерської ради ОБСЄ у Мілані.

«Переконаний, що традиція, яка існує в рамках ГУАМ, працювати на основі консенсусу дась змогу державам-членам Організації продовжити плідну та взаємовигідну співпрацю, як на регіональному, так і на міжнародному рівні”, – цитує міністерство слова глави відомства Тудора Ульяновського.

Міністр побажав успіху українським колегам, висловивши впевненість, що ГУАМ буде зміцнювати співробітництво на користь країн-членів та їх громадян.

У 2017 році у Києві пройшов перший за дев’ять років саміт ГУАМ.

Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ із участю Грузії, України, Азербайджану і Молдови була заснована 1997 року. Із 1999 по 2005-й до організації також входив Узбекистан, і тоді вона звалася ГУУАМ. Але це об’єднання так і не стало постійно активною міжнародною організацією, переживши кілька сплесків активності і періодів застою.
…

Керівник міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив після зустрічі зі своїм українським колегою Павлом Клімкіним у Мілані, що, на його думку, можна говорити про певний сприятливий поступ щодо нормативного врегулювання проблем угорської меншини на Закарпатті та загальних питань двосторонніх угорсько-українських стосунків.

Сійярто повідомив, що Верховна Рада України включила до порядку денного процедуру голосування стосовно продовження перехідного періоду вступу в дію нового освітнього закону. Але, на його думку, це ще не гарантія того, що голосування відбудеться. Він нагадав, що дві попередні такі ініциативи завершилися безрезультатно.

«Ми також позитивно оцінюємо намір відкрити у містах Шіофок і Тернопіль почесні консульства (України та Угорщини, – ред.) на взаємній основі», – сказав Сійярто.

До переговорного активу двох сторін голова угорської дипломатії так само зараховує той факт, що в Києві нарешті розпочав роботу новий посол Угорщини, а також те, що сторони домовилися продовжити щоденний графік роботи КПП на ділянках кордону Косино-Барабаш та Дзвінкове-Лоня і створити два додаткові КПП.

Міністр Сійярто повідомив, що 9 грудня, згідно з запланованим графіком, із Мукачева до Будапешта має вирушити потяг ІнтерСіті.

10 грудня у Брюсселі відбудеться наступна зустріч між Павлом Клімкіним та Петером Сійярто. Угорський політик додав, що дуже важливо підтримувати постійний діалог між двома сторонами. Він підкреслив, що прагнення до відновлення довіри залишаються незмінними.

Відносини між Україною та Угорщиною загострилися у зв’язку з новим українським законом про освіту, який набрав чинності 28 вересня 2017 року. Офіційний Будапешт побачив порушення прав угорської меншини у нормі закону щодо обов’язкового отримання освіти державною мовою. Через це Угорщина блокує зустрічі в рамках співпраці України з ЄС і НАТО.

Офіційний Київ ці звинувачення відкидає.
…

6 грудня у рамках 25-ї зустрічі міністрів закордонних справ країн ОБСЄ відбувся тематичний захід міністерського рівня «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим і міста Севастополь (Україна) та частин Чорного і Азовського морів». Про це повідомили у міністерстві закордонних справ України.

На зустрічі були присутні представники МЗС США, Канади, Польщі, Литви, Данії, Швеції, Великої Британії, Латвії, Румунії, Грузії та Естонії.

«Широкій аудиторії учасників та ЗМІ було презентовано докази мілітаризації Росією окупованого Криму та прямої збройної агресії РФ проти України в районі Керченської затоки, що становлять серйозну загрозу для всього чорноморського регіону. У своїх виступах партнери висловили повну підтримку України, закликали до негайного звільнення українських військовополонених, а також обговорили можливі кроки в напрямку стримування агресора», – зазначили у МЗС.

25 листопада російські прикордонники в Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди в Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.
…

Міністерство закордонних справ Росії обіцяє допустити українських консулів до захоплених моряків. Про це повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Через 10 днів після захоплення наших кораблів МЗС РФ таки повідомило офіційно, що моряки у Москві, і пообіцяло надати до них доступ нашим консулам. Робимо все, щоб консули потрапили до хлопців якнайшвидше!» – зазначив очільник МЗС.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.
…

У Верховній Раді зареєстровано проект постанови, яка пропонує присвоїти провідникові ОУН Степану Бандері звання Героя України.  Проект відповідного звернення до президента України зареєстровано в парламенті 5 грудня.

За повернення звання Героя України Бандері виступив 21 депутат з різних фракцій. Текст звернення наразі відсутній на сайті парламенту.

Тепер проект постанови має розглянути комітет з питань культури та духовності.

Степану Бандері вже присвоювали звання Героя України у січні 2010 року – за каденції третього президента України Віктора Ющенка. Відзнаку з рук президента отримав онук Бандери.

У квітні того ж року, після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, Донецький окружний адміністративний суд визнав незаконним присвоєння Бандері відповідного звання.
…

Міністерство внутрішніх справ України та Центральна виборча комісія уклали меморандум про співпрацю, повідомила прес-служба МВС. Документ підписали міністр Арсен Аваков та голова ЦВК Тетяна Сліпачук.

«Ми виходимо з того, що реалізовуємо філософію взаємодії між ЦВК та органами МВС для забезпечення законного процесу виборів, який стартує в країні», – сказав Аваков.

Сліпачук, зі свого боку, зазначила, що «питання попередження виборчих злочинів і невідворотності покарання за них є дуже важливим для забезпечення виборчого процесу».

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Старт виборчої кампанії призначений на 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошено остаточний список претендентів на пост глави держави.

Восени 2019 року відбудуться чергові парламентські вибори.
…

Мер Дніпра Борис Філатов виходить з партії «УКРОП», одним із засновників якої він був. Про це він заявив 5 грудня на брифінгу після сесії міськради, оприлюднивши відповідну заяву на ім’я голови партії Тараса Батенка.

«Я складаю з себе повноваження члена президії партії «УКРОП», виходжу з усіх керівних органів, а також йду з партії. Це рішення було усвідомленим, вартувало великої кількості моральних сумнівів, я його ухвалив дуже важко, оскільки є одним із засновників партії», – сказав Філатов.

Він також сказав, що не хоче «брати участь у симулякрі», коли «мандрівний цирк а-ля «Буковель» мандрує країною з єдиним давно визначеним кандидатом».

Окрім того, він заявив, що не веде перемовин щодо участі в інших політичних партіях і хоче бути рівновіддаленим від політичних сил напередодні президентських виборів.

У партії «УКРОП» офіційно поки ніяк не прокоментували цю заяву.

Філатов очолює Дніпро з осені 2015 року.
…

Україна посіла 21-е місце за рівнем наслідків тероризму, свідчать дані дослідження глобального тероризму (Global Terrorism Index 2018), проведеного лондонським Інститутом економіки й миру. Відповідно до дослідження, Україна отримала 6,048 бала з 10 (найвищий рівень впливу тероризму).

При цьому в інституті зазначили, що в Україні відбувається постійне скорочення смертності від тероризму, що пов’язано зі зменшенням інтенсивності конфлікту на Донбасі.

«Чотири роки поспіль до 2017 року Україна в своєму регіоні була країною, яка найбільше постраждала від тероризму. Але кількість смертей зменшилася на 96% після піку в 2014 році», – йдеться в звіті.

У дослідженні підтримуване Росією угруповання «ДНР» назване другою найбільш активною терористичною групою в регіоні від 2002 року. «ДНР» також назване угрупованням, що відповідальне за більшість смертей у регіоні в 2017 році.

Як йдеться в звіті, угруповання «ЛНР» не відповідальне за пов’язані з тероризмом смерті від 2015 року.

Автори дослідження наголошують, що, попри зниження активності підтримуваних Росією угруповань, конфлікт на Донбасі триває.

Відповідно до звіту, до п’ятірки країн, що найбільше потерпіли від тероризму, входять Ірак, Афганістан, Нігерія, Сирія і Пакистан.

США посідають у рейтингу 20-е місце, Росія – 34-е.

Цьогорічне дослідження глобального тероризму – шосте, проведене Інститутом економіку й миру. Звіт заснований на інформації з бази даних глобального тероризму (GTD), яка збирається Національним консорціумом з вивчення тероризму, департаментом національної безпеки Центру досконалості під керівництвом Університету штату Меріленд (США). Автори Global Terrorism Index зазначають, що GTD вважається найбільш повною базою даних про терористичну діяльність.

Минулого року Україна посідала в звіті 17 місце.
…

Кабінет міністрів України ухвалив постанову про виплату 100 тисяч гривень 24 українським морякам, яких захопила Росія, повідомив міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Вадим Черниш.

«Сьогодні Кабмін ухвалив постанову про виплату військовополоненим, які були захоплені Російською Федерацією після подій в Чорному морі», – сказав Черниш.

За його словами, це цільові кошти, які мать бути використані на захист військовополонених осіб, зокрема на правову допомогу та доставку кореспонденції.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.
…

У Брянській області Росії колишнього охоронця Дмитра Яроша засудили до 4 років колонії за участь у «Правому секторі». Про це повідомили у прес-службі суду.

Шумкова визнали винним за статтею «Участь у екстремістській організації, щодо якої судом ухвалено рішення про заборону її діяльності». У Росії «Правий сектор» є забороненою організацією.

У вироку зазначається, що Шумков з 17 листопада 2014 року до 23 серпня 2017 року брав участь у діяльності «Правого сектору», що була «спрямована проти інтересів Росії».

У вересні минулого року повідомлялося, що колишній охоронець депутата Верховної Ради Дмитра Яроша Олександр Шумков опинився в російському СІЗО.

Мати зниклого чоловіка повідомила виданню «Українська правда» , що на її домашню адресу надійшов відкритий лист зі Слідчого комітету Федеральної служби безпеки Росії в Брянській області, де було сказано, що Олександр Шумков перебуває в брянському СІЗО. За її словами, Шумкова було затримано працівниками ФСБ за підозрою в участі в екстремістських організаціях.

Як повідомляє «Громадське», Шумков служив за контрактом в Збройних силах України в селі Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області, жив у Херсоні. Він не повернувся після служби додому 17 серпня 2017 року. Шумков каже, що його викрали, а російський кордон він перетнув проти своєї волі непритомним за участі співробітників ФСБ. 
…

Міністри країн НАТО закликають Росію звільнити доступ до українських портів
…

Українська сторона на засіданні Тимчасової контактної групи вимагала негайного звільнення моряків, яких було захоплено російськими прикордонниками у Керченській протоці. Про це повідомила перший віце-спікер Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі ТКГ Ірина Геращенко.

«Україна вимагає негайного звільнення 24 військовополонених моряків, утримуваних в Росії, без всяких передумов. На них розповсюджуються дії Женевських конвенцій, військовополонених не можна судити і ми вимагаємо їх негайного звільнення без передумов, без всяких обмінів», – зазначила Геращенко.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. Підконтрольні Кремлю суди в Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз полонені військові ВМС України перебувають у слідчих ізоляторах в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за запровадження воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях, прилеглих до кордону з Росією, а також із окупованими чи контрольованими нею територіями України та Молдови. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.
…

Президент України Петро Порошенко заявив, що Росія не виконала рішення Європейського суду з прав людини, за яким вона була зобов’язана 3 грудня подати судові певну інформацію щодо полонених нею українських моряків.

«Відповідно до тої інформації, якою я володію, Росія порушила рішення ЄСПЛ і жодної інформації не надала», – сказав він увечері 3 грудня у програмі «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

«Тому ми маємо зараз об’єднати зусилля всього світу», – заявив президент.

Порошенко наголосив: «Перш за все ми маємо повернути додому наших хлопців, наших героїв. І я як президент, і вся моя команда будемо робити все можливе для того, щоб це сталося якнайшвидше». Він також додав, що проведе зустріч з родинами, за його словами, українських героїв.

Голова держави звернув увагу: «Ми всі маємо чітко розуміти, що вони не підсудні злочинному російському судові, бо, відповідно до Женевської конвенції, а вони були захоплені внаслідок акту агресії, вони є військовополонені». Українські моряки не можуть бути засуджені судом країни-агресора, особливо наголосив президент.

Він вкотре зазначив, що українські моряки діяли у повній відповідності до міжнародного права.

Президент також повідомив, що у зв’язку з актом агресії Росії проти України готується позов до Міжнародного суду, найвищого судового органу в системі ООН. «Файл цей вже зафіксований – про відповідальність Російської Федерації за агресію проти нашої держави», – сказав Петро Порошенко.

Росія на цей пізній час не коментувала заяви президента України, що вона не виконала рішення Страсбурзького суду.

Європейський суд із прав людини ще 30 листопада повідомив про своє рішення у зв’язку з новим, уже п’ятим міждержавним позовом України до Росії, що Росія до 3 грудня була зобов’язана відповісти на запитання: чи позбавлені офіцери і матроси з українських кораблів волі, і, якщо так, на яких підставах їх утримують; чи є серед них поранені, і, якщо так, хто вони, які їхні поранення і яку медичну допомогу вони отримали. Росія також мала обґрунтувати відповіді належними документами.

Того ж дня, 30 листопада, в Міністерстві юстиції Росії заявили, що відповідь до суду направлять не обов’язково до 3 грудня, а «в розумний термін» – тоді, коли отримають дані «від компетентних російських органів».

«Відповідь на запит ЄСПЛ про надання інформації у зв’язку з розглядом подання влади України … буде надана Мін’юстом Росії в розумний термін після отримання відповідних даних із компетентних державних органів Росії», – мовилося в повідомленні прес-служби міністерства на запит російського агентства «Інтерфакс», що його цитує це агентство.

25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків. При цьому були поранені, за даними української сторони, шестеро з них; російська сторона заявляє про трьох поранених. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.

Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.

Полонених уже доставили з Криму до Росії, до Москви: нині 21 із них перебуває у слідчому ізоляторі «Лефортово», ще троє – в медчастині ізолятора «Матроська тиша». Росія більш ніж за тиждень утримання полонених моряків досі не дозволила відвідати їх українським консульським працівникам.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на човни ВМС України)

(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український човен у Керченській протоці)

Порошенко про маршрут кораблів в Азов: везти суходолом – це «віддати Керченську протоку росіянам»

Керченська криза: 97 євродепутатів закликали запровадити санкції проти Росії

Країни «Групи семи» закликали Росію звільнити українських моряків

Порошенко назвав «прямим актом агресії» напад російських прикордонників на українські кораблі

Полонений моряк ВМС у кримському «суді» попросив перекладача з російської – адвокат
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що звернулася до представників Росії щодо свого візиту до українських полонених, яких Росія утримує у своїй столиці Москві.

«Звернулася до уповноваженого з прав людини Російської Федерації Тетяни Москалькової з тим, щоб вона посприяла здійсненню мого візиту до українських військовополонених у Москві. Чекатиму відповіді. Крім цього, я також звернулася до директора ФСБ Олександра Бортнікова, щоб мені надали можливість відвідати наших моряків» – написала вона у фейсбуці 3 грудня і долучила копії листів, які вона надіслала згаданим російським посадовцям.

Раніше 3 грудня Денісова повідомляла, що консульство України в Москві подало офіційні запити на відвідання українських військовополонених. «Отримала інформацію від консульства України у Москві про те, що його співробітники направили офіційні запити до МЗС Російської Федерації та до адміністрацій слідчих ізоляторів «Лефортово» та «Матросская тишина» щодо можливості відвідання українським консулом наших військовополонених, в тому числі поранених. Про надходження відповіді повідомлю негайно», – написала вона у фейсбуці.

За словами Денісової, зранку 4 грудня «консульські співробітники будуть з’ясовувати інформацію щодо внутрішньотюремних рахунків, які начебто відкриті для українських моряків, та про порядок переведення на них коштів». Про це, заявила вона, родинам військовополонених буде повідомлено окремо.

Також раніше 3 грудня Денісова повідомляла, що статус військовополонених, який, за міжнародним правом, мають захоплені Росією українські моряки, передбачає особливу модель їхнього звільнення. «Є Женевська конвенція про військовополонених, до якої Україна приєдналася і ратифікувала її, вона діє з 1955 року. Там чітко визначено: якщо це військовополонені, ніякого обміну не може бути на будь-яких злочинців, зокрема з Росії», – сказала вона. Денісова наголосила, що цей статус не дозволяє розглядати їхню справу у звичайному суді й утримувати їх у в’язниці, зокрема в СІЗО.

Російська уповноважена з прав людини Тетяна Москалькова, зі свого боку, заявляла 3 грудня, що українські моряки, затримані під час інциденту в Чорному морі, забезпечені в московських слідчих ізоляторах усім необхідним. «Моряків відвідали члени Громадської спостережної комісії, з кожним із них розмовляли, з їхнього боку не надходило скарг на порядок і умови тримання, на надання меддопомоги», – сказала вона в ефірі російського державного телебачення.

За її словами, адвокати отримають доступ до своїх підзахисних – але коли це станеться, Москалькова не уточнила.

Російський адвокат Микола Полозов, який працює над захистом українських полонених, уранці 3 грудня заявляв, що органи державної влади і посадові особи в Росії чинять перешкоди здійсненню належного захисту захоплених російськими силовиками українських моряків.

25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків. При цьому були поранені, за даними української сторони, шестеро з них; російська сторона заявляє про трьох поранених. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.

Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.

Полонених уже доставили з Криму до Росії, до Москви: нині 21 із них перебуває у слідчому ізоляторі «Лефортово», ще троє – в медчастині ізолятора «Матроська тиша». Росія більш ніж за тиждень утримання полонених моряків досі не дозволила відвідати їх українським консульським працівникам.

Європейський суд із прав людини ще 30 листопада повідомив про своє рішення у зв’язку з новим, уже п’ятим міждержавним позовом України до Росії, що Росія до 3 грудня була зобов’язана відповісти на запитання: чи позбавлені офіцери і матроси з українських кораблів волі, і, якщо так, на яких підставах їх утримують; чи є серед них поранені, і, якщо так, хто вони, які їхні поранення і яку медичну допомогу вони отримали. Росія також мала обґрунтувати відповіді належними документами. Наразі немає даних, щоб Росія виконала ці вимоги.
…

Президент України Петро Порошенко звільнив Бориса Бабіна з посади постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим.

Як мовиться в указі про звільнення Бабіна, воно здійснене «згідно з поданою ним заявою», без подальших пояснень.

Указ датований 2 грудня, але, схоже, оприлюднений на сайті голови держави тільки ввечері 3 грудня. Нового призначення на цю посаду наразі не оголошено.

Призначив Порошенко Бабіна на цю посаду указом від 17 серпня 2017 року.

Сам Борис Бабін, опублікувавши ввечері 3 грудня у фейсбуці посилання на указ про його звільнення, написав: «Хочу щиро подякувати моїм близьким та тим, хто був поруч ці п’ятнадцять місяців – за терпіння та витримку. Іншим дякую за безцінний досвід. Звісно, боротьбу за деокупацію Криму ніхто не припиняє, роботи вистачить усім».

Він теж не став пояснювати прямим текстом обставин звільнення, але дав кілька натяків.

На звернення у фейсбуці «Чекаємо пояснень!» Бабін відповів: «Якщо доживу до мемуарів – обіцяю, буде цікаво».

Цитуючи різко негативний коментар щодо його звільнення, що воно стало «рішенням мудрого президента», Бабін написав: «Їхній «мудрий президент» щодо мене санкції ще місяць тому запровадив, а святкують лише сьогодні».

А на зауваження «Нам вас буде не вистачати ( Смачного тортика Петру Олексійовичу (Порошенкові – ред.) від вашої дружини» Бабін відповів: «Ох, забагато тортів буде вона пекти різним людям».
…

У Книзі рекордів Гіннеса з’явилося повідомлення про реєстрацію рекорду, в якому анексований Росією Севастополь позначений як «російський».

Згідно з інформацією на сайті, громадянин Білорусі Олександр Бендиков встановив світовий рекорд із балансування предметів. Він утримав на одному цвяху ще 349 цвяхів. Повідомляється, що рекорд був встановлений ще 26 травня.

У сертифікаті місцем, де встановили рекорд, вказано «Sevastopol. Russian Federation».

Міністерство закордонних справ України ситуацію наразі не коментувало.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

 
…

Народний депутат України від «Самопомочі» Семен Семенченко заявляє, що інформація про те, що його затримували в Грузії, не відповідає дійсності. У дописі у Facebook у ніч на 3 грудня депутат назвав таку інформацію «фейком».

«Інформація про те, що мене нібито хтось десь затримував, – фейк. Інформація, що я «вилетів з Грузії в невідомому напрямку», – фейк», – написав Семенченко.

Він додав, що у зв’язку із затриманням українських громадян у Тбілісі зараз займається «інформуванням їхніх сімей, організацією адвокатів і з’ясуванням ситуації, яка призвела до даної провокації».

Напередодні Міністерство внутрішніх справ Грузії повідомило про арешт у столиці Тбілісі шести громадян України і одного грузинського громадянина.

За повідомленням, у номерах двох готелів, де жили затримані, під час обшуків вилучили пістолети «Беретта» й Макарова, саморобну автоматичну зброю і різноманітні боєприпаси.

Розслідування ведеться за пунктами статті Кримінального кодексу Грузії про «незаконне придбання і зберігання вогнепальної зброї, боєприпасів і вибухових пристроїв». За даними міністерства, затримані нині громадяни України і Грузії прибули до країни 27 листопада. Нині триває слідство щодо конкретних цілей їхнього прибуття до Грузії, поінформували в МВС.

При цьому радник президента України Юрій Бірюков заявляв, що серед затриманих був і Семенченко, «який в останній момент утік». Блогер Андрій Дзиндзя написав, що депутатові вдалося уникнути затримання через «наявність дипломатичного паспорта». Семенченко ж наголосив, що не має «ніякої дипломатичної недоторканності» і що в Грузію він приїхав як «звичайний іноземець».

У Міністерстві закордонних справ України після перших повідомлень про затримання українців у Грузії заявили, що інформацію про це перевіряє консул України.
…

«Ми знаємо, як це – бути залежним від Росії в енергетично-політичному плані. З власного досвіду нам відомо, як це небезпечно»
…

«Члени московської Громадської наглядової комісії (ГНК) відвідали 21 українського моряка, який утримується в Лефортовському СІЗО» у Москві – омбудсмен
…

«Україні потрібна сильна, уніфікована, недвозначна реакція стосовно агресивної поведінки Росії»
…

Президент України Петро Порошенко та голова МЗС Польщі Яцек Чапутович «скоординували кроки» для роботи Раді безпеки ООН, Ради міністрів ОБСЄ та Раді ЄС з метою відновлення свободи судноплавства в Азово-Керченській акваторії та деескалації ситуації в регіоні.

Згідно з повідомленням Адміністрації президента, Порошенко подякував польській стороні за підтримку України після нападу Росії на українські кораблі.

«Було наголошено на важливості негайного та безумовного звільнення українських моряків та повернення трьох українських суден», – заявили в АП.

25 листопада російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Після цього Верховна Рада підтримала запровадження з 26 листопада воєнного стану в Азово-Керченській акваторії та 10 областях на 30 діб: Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській і Вінницькій областях.
…

Українська громада в Росії просить більшої підтримки від уряду України та українців з інших країн, заявив в ефірі Радіо Свобода президент Світового конгресу українців Павло Ґрод.

За його словами, українцям в Росії зараз «дуже нелегко».

«Вони всі цим (утисками українців в Росії – ред.) дуже турбуються. І вони просять кращої підтримки і від діаспори, і від українського уряду. Ми не маємо забувати, що це є наша найбільша діаспора», – сказав Ґрод в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Як зазначив Павло Ґрод, під час чергового з’їзду Світового конгресу делегація українців з Росії була другою за чисельністю.

«І вони активно діяли. І там є люди, які багато працюють на нашу користь. Вони стараються триматися українцями. Це нелегко, це дуже нелегко», – додав Ґрод.

Читайте також: Президент Світового конгресу українців про Супрун, воєнний стан і діаспору в Росії

Світовий конгрес українців відбувся у Києві 24-27 листопада. За його підсумками новим президентом СКУ став Павло Ґрод. На цій посаді він змінив Євгена Чолія, який очолював конгрес із 2008 року.

Світовий конгрес українців – міжнародна неприбуткова організація, заснована у 1967 році. Вона представляє інтереси понад 20 мільйонів українців-діаспорян у всьому світі.
…

Росія розгорнула навколо України наземне угруповання чисельністю понад 80 тисяч військовослужбовців, сказав президент України Петро Порошенко під час церемонії передачі особовому складу Збройних сил України озброєння та військової техніки.

«Загалом навколо України, вздовж державного кордону, на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей, Автономної Республіки Крим розгорнуто наземне угруповання загальною чисельністю понад 80 тисяч військовослужбовців, близько 1400 артилерійських систем та ракетних систем залпового вогню, 900 танків, 2300 бойових броньованих машин, більше 500 літаків та 300 вертольотів», – сказав Порошенко.

Він додав, що в акваторіях Чорного, Азовського та Егейського морів виконують завдання понад 80 російських кораблів та вісім підводних човнів, у тому числі ударних – 23 кораблі і шість підводних човнів.

Стосунки між Києвом та Москвою суттєво погіршилися у 2014 році після анексії Росією українського півострова Крим та початку збройного конфлікту на Донбасі між Україною та підтримуваними Росією бойовиками.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін наголошує, що положення польського закону про Інститут національної пам’яті, в яких ідеться про українських націоналістів, є несправедливими стосовно українців.

Про це голова МЗС заявив на 9-му засіданні Українсько-польського форуму партнерства.

«І було б дуже добре, щоб Конституційний суд Польщі все ж таки поглянув справжнім правовим оком на ті зміни, які були зроблені до відомого закону про Інститут національної пам’яті», – наголосив Клімкін.

«Вважаємо такі зміни несправедливими щодо України і українців», – сказав голова МЗС.

Наприкінці січня 2018 року польські Сейм та Сенат ухвалили закон про Інститут національної пам’яті, яким, зокрема, встановлено заборону на пропагування в країні ідеології українських націоналістів. Також законом було запроваджено кримінальну відповідальність за твердження про пособництво поляків нацистам у роки Другої світової війни.

У МЗС Польщі пояснили, що закон стосується лише тих, хто публічно і всупереч фактам заперечує злочини, вчинені «колабораціоністами нацистського режиму», і відзначили, що головна мета закону – «боротьба з усіма формами заперечення і спотворення правди про Голокост», а також боротьба з «применшенням відповідальності справжніх виконавців злочину».

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін наголошував, що ідея польських парламентаріїв визнати українську націю «злочинною», що відображено у законі про Інститут національної пам’яті, веде в нікуди та провокує реакцію у відповідь.

27 червня польський Сейм ухвалив зміни до закону про Інститут нацпам’яті, якими скасував положення про кримінальну відповідальність за приписування полякам або державі відповідальності за злочини нацистської Німеччини.

Закон перебуває на розгляді Конституційного суду Польщі.
…

Українська влада розробляє процедуру, яка забезпечить механізм доступу іноземних журналістів до анексованого Росією Криму, повідомило Міністерство інформаційної політики України.

У відомстві нагадали, що Державна прикордонна служба України повідомила про заборону на в’їзд іноземців до Криму на час дії правового режиму воєнного стану.

«Міністерство інформаційної політики у контакті з Державною міграційною службою і Державною прикордонною службою України працюють над виробленням процедури, яка забезпечить механізм доступу іноземних журналістів до тимчасово окупованого Криму», – заявили в МІП.

30 листопада московська кореспондентка шведської газети Dagens Nyheter та фінської Hufvudstadsbladet заявила, що їй не дозволили перетнути адміністративний кордон України із Кримом.

25 листопада російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Після цього Верховна Рада підтримала запровадження з 26 листопада воєнного стану в Азово-Керченській акваторії та 10 областях: Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській і Вінницькій областях.
…

Губернаторка американського штату Род-Айленд Джина Раймондо оголосила грудень 2018 року місяцем пам’яті жертв геноциду українців. Згідно з її офіційною заявою, таке рішення вона ухвалила, аби заохотити громадян вшанувати пам’ять українців, померлих під час Голодомору.

Відповідний документ оприлюднило посольство України в США, повідомивши, що Род-Айленд став 22-м штатом, який визнав Голодомор в Україні 1932-1922 років геноцидом українців.

«Завдяки спільним зусиллям і українських дипломатів у США, і української громади на сьогодні ми вже маємо більше двох десятків американських штатів, які чітко заявляють про свою позицію щодо дій Радянського Союзу на початку ХХ століття в Україні: «Голодомор – це акт геноциду», – йдеться в заяві дипломатичного представництва.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
…

Російські медики до кінця не кажуть засудженому в Росії українському режисеру Олегу Сенцову, «що з його станом, скільки він ще буде в медичній частині колонії», заявив адвокат Дмитро Дінзе в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода.

«У загін він досі не повернувся. Сенцов досі перебуває в окремій палаті медчастини і проходить реабілітацію після голодування. Його один раз возили в лікарню: проводили зовнішній огляд, оглядали внутрішні органи за допомогою спеціальної медичної апаратури – здійснювали так зване інструментальне обстеження. Встановили, що у нього є органічні зміни в області серця, нирок і печінки», – зазначив Дінзе.

Авдокат розповів, що Сенцов слідкує за новинами.

«Раніше у нього працював тільки «Перший канал». Зараз зробили антену, тому він нормально відстежує ситуацію. Єдине, коли я до нього приїхав, йому кілька тижнів вже не приходила «Новая газета». Один номер «Новой газеты», наприклад, 111-й, від нього взагалі приховували. Чомусь вони його за ніс водили: так-так, принесемо, у результаті нічого не приносили», – сказав Дінзе.

Український кінорежисер Олег Сенцов засуджений у Росії до 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер звинувачення відкидає. На знак протесту він голодував від 14 травня з вимогою звільнити всіх українців, яких Росія утримує за політичними мотивами. Сенцов припинив голодування 6 жовтня. Він назвав це «вимушеним заходом через загрозу насильницького годування».

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.
…

Україна має намір скасувати ще близько 40 договорів з Росією через агресію в Азовському морі. Про це в ефірі одного з українських телеканалів заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Ми за останній час вбили 48 двосторонніх угод, але до них потрібно ставитися дуже акуратно в контексті того, щоб те, що ми ці угоди вбиваємо, не завадило нашим українським громадянам. Наступна порція буде дуже швидко. Близько 40 договорів. Ми докорінно переглядаємо всю двосторонню нашу договірну базу», – зазначив міністр.

Клімкін додав, що вважає непотрібними дипломатичні стосунки з Росією і виступає за введення візового режиму для росіян.

Павло Клімкін 21 вересня повідомив, що Київ передав Москві повідомлення про відмову від пролонгації договору про дружбу.

Договір про дружбу між Україною і Росією був підписаний 1997 року і нині є чинним. Він, серед іншого, передбачає, що сторони «поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів», а також «будують відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги до суверенної рівності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою».

Читайте також: «Нікуди не дінуться»: Москва говорить про «добросусідські відносини» з Україною»

Документ був укладений на термін у десять років; у 2008 році його дію було автоматично продовжено. Щоб припинити дію договору, Україна мала офіційно сповістити Росію не пізніше ніж за шість місяців до закінчення чергового десятирічного періоду – тобто до 30 вересня 2018 року.
…

Європейський суд з прав людини у відповідь на заяву уряду України щодо захисту прав захоплених Росією моряків зобов’язав Москву надати інформацію про них, повідомляють у Міністерстві юстиції України.

За словами заступника голови Мін’юсту й уповноваженого з питань Європейського суду Івана Ліщини, Росія має надати дані про:

захоплення моряків і юридичні підстави їх утримання;
місце їх утримання;
спричинені поранення;
надану медичну допомогу.

Цю інформацію російська влада має надати до наступного понеділка, 3 грудня, уточнив Ліщина.

Напередодні в Мін’юсті повідомили, що звернулися до ЄСПЛ з приводу захоплення Росією українських моряків.

«Від імені уряду Мін’юст вже звернувся до Європейського суду з прав людини з вимогою застосувати 39-те правило й ухвалити негайне рішення щодо звільнення незаконно захоплених українських громадян», – сказав 28 листопада міністр юстиції Павло Петренко.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявила, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Читайте також: «Росія плює на все». Як у Криму арештовували українських моряків​

Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Представники країн Заходу виступили з осудом дій Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.
…

Сенат США ухвалив резолюцію, в якій засудив агресію Росії в Керченській протоці, коли російські силовики захопили три українські кораблі і членів їх екіпажу, повідомляє посольство України в Сполучених Штатах Америки.

«В офіційному документі американські законодавці закликають російську владу негайно звільнити захоплені українські кораблі та членів їх екіпажу, а також припинити переслідування українських і міжнародних суден, що проходять через Керченську протоку», – йдеться в повідомленні.

Сенатори наголошують, що поведінка влади Росії є дестабілізуючою для всього регіону і провокує подальшу ескалацію. Вони закликають міжнародне співтовариство об’єднатися в опозиції до загрозливих дій російської влади в Керченській протоці.

Резолюція підтверджує підтримку українського народу і територіальної цілісності України.

Також у документі сенатори звертаються до президента й адміністрації США із закликом використовувати будь-яку нагоду для висловлення протесту проти нападу, вчиненого Росією проти Збройних сил України.

Співавторами документа, ухваленого 29 листопада, виступили понад півсотні сенаторів від Республіканської й Демократичної партій, повідомляє українське посольство.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявила, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Читайте також: «Росія плює на все». Як у Криму арештовували українських моряків​

Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Представники країн Заходу виступили з осудом дій Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.

 
…