Україна та Угорщина планують провести зустріч до чи після висновків Венеціанської комісії – Клімкін

Україна та Угорщина мають намір провести зустріч до чи після висновків Венеціанської комісії стосовно «мовної» статті нового українського закону про освіту, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час візиту до Закарпатської області.

«Найближчим часом плануємо зустрітися разом перед чи після висновків Венеціанської комісії. Позиція угорська абсолютна зрозуміла. Вони кажуть: нам важливо зрозуміти, чи буде майбутня імплементація закону ефективною для громади. Я теж вважаю, що з такого кута треба розглядати це питання», – сказав Клімкін.

Він заявив, що існують «нюанси», які треба чітко викласти в плані імплементації закону.

«Вдалося поспілкуватися з учнями та вчителями двох гімназій. Зрозумів, що існує багато міфології навколо того, яким чином має бути реалізований новий закон про освіту. Для кожної конкретної громади побудуємо окремий план. Не можна те, що стосується угорської громади, застосовувати, наприклад, для болгарської громади», – зазначив Клімкін.

Український закон «Про освіту» набув чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні і за кордоном.

Перехідні положення закону передбачають: «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою».

Статтю 7 закону «Про освіту» (про те, що мовою освіти є державна, українська, мова), яка викликала стурбованість, надіслали на розгляд Венеціанської комісії. Висновки комісії очікуються в грудні.

Судове засідання з розгляду апеляції генерала Назарова відтермінували

В апеляційному суді Дніпропетровської області відтермінували засідання з розгляду апеляційної скарги генерал-майора Віктора Назарова, якого обвинувачують у службовій недбалості у зв’язку із загибеллю 49 українських військових у збитому сепаратистами літаку Іл-76, повідомили Радіо Свобода в прес-службі апеляційного суду.

Засідання, заплановане на 4 грудня, не відбудеться через те, що суддя-доповідач у справі перебуває на лікарняному, уточнили в прес-службі. На ньому сторони мали перейти до дебатів. Родичі загиблих військовослужбовців на попередньому судовому засіданні 27 листопада вимагали «не затягувати процес» і провести це засідання якнайшвидше. Сторони процесу попросили час для підготовки до дебатів. Нова дата засідання ще не визначена.

Розгляд апеляції генерал-майора триває з 26 вересня. Раніше одне із засідань переносили через перевірку судді.

17 грудня 2015 року в Павлоградському міськрайонному суді на Дніпропетровщині розпочався судовий процес у справі про загибель 49 українських військовослужбовців у літаку Іл-76, збитому 14 червня 2014 року озброєними сепаратистами в Луганській області.

На лаві підсудних була одна особа, генерал-майор Віктор Назаров, який на момент трагедії був начальником Штабу антитерористичної операції. Його обвинувачують у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу України (недбалому ставленні до служби, вчиненому в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків). Суд присудив йому сім років ув’язнення, однак генерал подав на апеляцію.

Крим: активіста Балуха відпустили під домашній арешт

Підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд у Криму змінив українському активісту Володимиру Балуху міру запобіжного заходу з тримання в слідчому ізоляторі на домашній арешт, повідомляє Крим.Реалії.

Йому заборонили покидати житлове приміщення, спілкуватися зі свідками й користуватися інтернетом та поштою.

29 листопада підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму задовольнив апеляційну скаргу сторони захисту українського активіста Володимира Балуха і скасував рішення Роздольненського суду півострова про його арешт.

У серпні 2017 року суд виніс вирок українському активісту – три роки і сім місяців колонії загального режиму, а також штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Однак під час розгляду апеляційної скарги вирок Балуху був скасований, і справу відправили на повторний розгляд.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Російські силовики стверджували, що на горищі будинку, де живе Балух, виявили 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Володимира Балуха і правозахисники вважають, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Горбатюк: державі поки належить лише територія «Межигір’я», а не будівлі на ній

У Генеральній прокуратурі України заперечили повідомлення про остаточне повернення резиденції «Межигір’я» у державну власність. Як заявив в ефірі «Громадського радіо» керівник Департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк, наразі тільки територія «Межигір’я» належить державі, а розташовані на ній будівлі досі належать компанії «Танталіт» і колишньому президентові Віктору Януковичу. Водночас, за його словами, всі ці будівлі перебувають під арештом у рамках кримінального провадження.

«Рішення стосовно цих будівель може бути ухвалене лише за результатами судового розгляду кримінального провадження стосовно колишнього президента, чи тих людей, які допомагали йому у заволодінні Межигір’ям», – сказав Горбатюк.

За його словами, Господарський суд повернув в державну власність земельні ділянки ще у 2015 році, а сьогодні «було ухвалене рішення за позовом прокуратури Києва про визнання незаконним продажу державної резиденції «Межигір’я».

Раніше міністр екології і природних ресурсів Остап Семерак заявив, що Вищий господарський суд ухвалив рішення про повернення резиденції «Межигір’я» у власність держави. Семерак додав, що Мінприроди ініціюватиме надання «Межигір’ю» статусу об’єкта природно-заповідного фонду.

За його словами, цей статус «відкриє територію «Межигір’я» для людей, дозволить забезпечити догляд за рідкісними тваринами й рослинами».

30 листопада Вищий госпсуд розглядав справу щодо визнання недійсним договору і свідоцтва права власності стосовно фірм, які пов’язують з екс-президентом Віктором Януковичем.

Як повідомляв генпрокурор Юрій Луценко, Київський апеляційний господарський суд 1 серпня визнав недійсним виведення з державної власності резиденції «Межигір’я», в якій кілька років жив колишній президент України Віктор Янукович.

Скасувати через суд передачу резиденції «Межигір’я» фірмам, близьким до екс-президента Віктора Януковича, пропонував міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак. Його відомство підготувало касаційну скаргу на рішення українських судів, які раніше визнавали привласнення Януковичем «Межигір’я» законним.

«Межигірʼя» раніше було резиденцією Віктора Януковича, однак після його втечі з країни в лютому 2014 року територія відкрита для відвідувачів. Нині в резиденції проходять екскурсії й громадські заходи, знімаються фільми. Будівлями та зоокуточком «Межигір’я» опікуються волонтери, які збирають на це кошти з відвідувачів.

Полторак: фінансування аеророзвідки збільшиться «в рази» у 2018-му

Міністр оборони України Степан Полторак заявляє, що наступного року «в рази» буде збільшене фінансування напряму аеророзвідки.

Як повідомила прес-служба Міноборони, про це він сказав на зустрічі з керівником Центру підтримки аеророзвідки Марією Берлінською, волонтеркою Інною Шевчукі полковником Маратом Утюшевим. Зокрема, йдеться про закупівлю, утримання й обслуговування безпілотників, підготовку спеціалістів, створення відповідних підрозділів у бойових частинах Збройних силах України.

«Оборонне відомство готове упроваджувати досвід волонтерів, які з першого дня російської агресії допомагали військовослужбовцям безпілотною літальною технікою, та продовжують готувати спеціалістів у цій галузі. Міністерство оборони готове також долучитися до створення разом із волонтерами школи підготовки спеціалістів – аеророзвідників», – цитує Полторака сайт Міноборони.

У червні цього року у відповідь на офіційний запит проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» в Міністерстві оборони України повідомили, зараз використовують десяток різних типів українських та іноземних безпілотних літальних апаратів, які закупили і отримали як партнерську допомогу, а також від волонтерських організацій.

В ​Україні існує Центр підтримки безпілотної авіації – на сто відсотків волонтерський проект. Там уже випустили понад 200 операторів БПЛА. Від 2016 року при Генштабі України створили окрему військову частину, яка спеціалізується на аеророзвідці. В її основі – волонтерський проект. Утім, як зазначають керівники центру, зараз він менш ніж на десять відсотків фінансується з бюджету. Решта грошей, як і раніше, – допомога звичайних українців.

Штаб: на Донбасі бойовики 18 разів порушили перемир’я, втрат у ЗСУ немає

Упродовж минулої доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі 18 разів обстрілювали позиції українських військовослужбовців, жоден боєць ЗСУ не постраждав. Як повідомили у прес-центрі штабу АТО, напередодні бойовики здійснили сім мінометних обстрілів оборонних укріплень сил АТО та загалом випустили близько півсотні мін.

Згідно з повідомленням, на луганському напрямку найгарячіше було на Світлодарській дузі, де бойовики стріляли з мінометів, гранатометів, зенітних установок, озброєння та стрілецької зброї.

«На донецькому напрямку під гранатометний вогонь противника потрапили околиці Авдіївки, а з легкого піхотного озброєння загарбники провокували українських воїнів на підступах до Красногорівки», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ЛНР» заявили, що ЗСУ стріляли по захоплених луганськими бойовиками територіях 5 разів. В угрупованні «ДНР» не повідомляли, як минули останні години на підконтрольних донецьким бойовикам територіях.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Навіщо Авакову закон про колаборантів? – ранковий ефір Радіо Свобода

Росія планує сфальсифікувати вибори 2019 року в Україні? Чи може закон змінити ситуацію на Донбасі? Розгін студентів на Майдані. Хто дав наказ чотири роки тому? 

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: головний редактор «РБК-Україна» Сергій Щербина та політичний експерт Артем Нікіфоров; експерт Національного інституту стратегічних досліджень Максим Розумний та експерт ГО «Слово і Діло» Валентин Гладких; начальник Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, співачка, активіст Майдану Анжеліка Рудницька та намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря архієпископ Агапіт.

 

МЗС України засудило черговий запуск ракети в КНДР

Міністерство закордонних справ України заявляє, що Київ рішуче засуджує запуск Північною Кореєю нової міжконтинентальної балістичної ракети Хвасон-15, здатною нести ядерний заряд.

«Дії Пхеньяна, спрямовані на розвиток більш потужних ракет, а також погрози застосувати ядерну зброю є серйозною загрозою не лише безпосереднім сусідам КНДР, але і глобальній стабільності й безпеці вже далеко поза межами Корейського півострова. Продовження Пхеньяном таких запусків є свідомим і систематичним порушенням міжнародного права та низки відповідних резолюцій РБ ООН щодо північнокорейської ракетної програми», – йдеться в заяві МЗС.

У відомстві закликали керівництво КНДР негайно припинити провокації.

Північна Корея заявила, що 28 листопада випробувала новий вид міжконтинентальної балістичної ракети, яка може досягти території США.

Після цього президент США Дональд Трамп пообіцяв посилити санкції проти Пхеньяна. Рада безпеки ООН відкрила позачергову сесію, щоб обговорити випробування.

 

Мін’юст звернувся до АП щодо люстраційної перевірки директора ДБР Труби – Задорожна

У Міністерстві юстиції України повідомили, що новопризначений директор Державного бюро розслідувань (ДБР) Роман Труба не проходив люстраційну перевірку, через що відомство звернулося до Адміністрації президента України.

«Мін’юст звернувся до Адміністрації президента про проведення люстраційної перевірки щодо новопризначеного директора ДБР Труби Р.М., оскільки він таку перевірку не проходив», – повідомила на сторінці у Facebook директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Анастасія Задорожна.

Вона виклала фотокопію листа в Адміністрацію президента, в якому, зокрема, вказуються аргументи щодо необхідності проведення такої перевірки.

В електронній декларації на сайті НАЗК обраний директором ДБР Роман Труба вказав, що за минулий рік заробив (зарплата) 19,1 тисяч гривень. Він також задекларував дві квартири у Львові, житловий будинок в Городоцькому районі Львівщини, дві земельні ділянки, машину Toyota 2007 року випуску і акції Борщівського сирзаводу та Львівського інструментального заводу.

ГПУ після розслідування «Схем» порушила справу щодо відмивання коштів екс-дружиною судді Ємельянова

Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України порушив кримінальне провадження щодо колишньої дружини судді Вищого господарського суду Артура Ємельянова Світлани за статтею «легалізація доходів, здобутих злочинним шляхом». Про це повідомляє громадська організація «Центр протидії корупції», яка і звернулася до ГПУ із заявою.

«Повідомляю, що за результатами розгляду зазначеної заяви, відповідні рішення внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування та розпочато розслідування за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення – ч.3 ст. 209 Кримінального кодексу України», – йдеться у відповіді Генеральної прокуратури.

Наприкінці жовтня громадська організація «Центр протидії корупції» звернулася до Генеральної прокуратури із заявою про злочин і просила розслідувати можливу «легалізацію Артуром Ємельяновим та членами його сім’ї доходів, отриманих злочинним шляхом». 

Юристи організації проаналізували документи, які оприлюднили в розслідуванні журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»), і дійшли висновку, що розлучення судді Вищого господарського суду Україні та його дружини Світлани могло бути «фіктивним і спрямованим на те, щоб приховати перевищення розміру витрат членів сім’ї Артура Ємельянова над їхніми доходами», йдеться в заяві антикорупціонерів. 

Як удалося з’ясувати «Схемам», Світлана Ємельянова володіє елітною нерухомістю за кордоном. Йдеться про віллу в Анталії та апартаменти в Дубаї, два готелі у Відні, а також німецьку фірму, яка керує трьома готелями у Франкфурті-на-Майні.

 

​Більшість знайденого журналістами іноземного майна Світлана Ємельянова придбала до 2014 року включно, тобто в період, поки перебувала в офіційному шлюбі з українським суддею. При цьому, згідно з даними української податкової, які програма «Схеми» отримала від своїх джерел, за період протягом 2001-2014 років вона офіційно заробила близько 3 мільйонів гривень.

 

​Увесь цей час колишній чоловік Світлани Артур Ємельянов працював на посаді судді.

Суддя Вищого господарського суду України Артур Ємельянов є фігурантом кримінального провадження щодо незаконного втручання в діяльність судових органів та винесення неправомірних судових рішень. Однак досі розгляд справи по суті до суду не дійшов.

На думку юристів ЦПК, можна припустити, що своє закордонне майно Світлана Ємельянова могла купити за кошти, отриманні суддею за винесення саме цих рішень. У разі, якщо Генпрокуратура доведе вину судді Вищого господарського суду, все майно подружжя підлягатиме спецконфіскації.

Раніше програма «Схеми» в своєму розслідуванні повідомляла, що регулярні відвідини суддею Вищого господарського суду України Артуром Ємельяновим столиці Австрії Відня, де мешкає його екс-дружина з дітьми, може свідчити про фіктивне розірвання шлюбу з метою приховування елітного майна за кордоном.

Колишнє подружжя продовжує разом відпочивати, має спільний побут, а численна елітна нерухомість у різних куточках світу, придбана в шлюбі, але оформлена на Світлану Ємельянову, таким чином може приховуватись від декларування, зазначали журналісти.

Світлана Ємельянова та Артур Ємельянов офіційно перебували в шлюбі понад 20 років, але наприкінці 2014 року розлучилися.

У Мінську збирається ТКГ щодо врегулювання на Донбасі

У білоруській столиці Мінську 29 листопада заплановане засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі.

Українська сторона на зустрічі в Мінську планує, серед інших, порушити питання зменшення кількості росіян у складі СММ ОБСЄ. Як заявила днями член гуманітарної підгрупи ТКГ, перший віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко, це пов’язано із недавнім випадком, коли спостерігач місії вітався з бойовиком підтримуваного Росією угруповання «ЛНР». Обговорення питання про звільнення полонених українців залишиться в центрі уваги, повідомляла раніше українська сторона.

В угрупованні «ЛНР», як повідомляють сайти сепаратистів, очікують на узгодження в Мінську дати обміну полоненими. Питання гуманітарної ситуації, обміну полоненими, повернення документів особам, які були раніше звільнені, і спільного пошуку осіб, зниклих безвісти – на розгляді цих питань наполягатиме переговорна група від угруповання «ДНР», повідомляють сайти донецьких бойовиків.

Відповідно до графіку, узгодженого влітку, наступні, крім сьогоднішньої зустрічі, контакти переговорників у Мінську – 5 і 20 грудня.

Черговий режим припинення вогню мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Про перемир’я в зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують протилежну сторону у провокаціях.

Суд відсторонив від посади директора одеського табору, де загинули діти

Приморський районний суд Одеси відсторонив від посади директора табору «Вікторія» Петроса Саркісяна, що є одним із підозрюваних у справі про пожежу, внаслідок якої у вересні в цьому таборі загинули троє дітей, повідомляє прокуратура Одещини.

За даними відомства, суд ухвалив рішення 28 листопада за клопотанням прокурорів.

Саркісян перебував під вартою до 15 листопада, після чого його відпустили під заставу в розмірі 128 тисяч гривень. Він лікується від серцевої хвороби в одній з одеських лікарень.

У прокуратурі заявили, що надалі наполягатимуть на його арешті без права внесення застави, враховуючи тяжкість інкримінованого йому злочину: порушення правил пожежної безпеки, що спричинило тяжкі наслідки.

28 вересня 24-річну старшу виховательку Наталю Янчик, яка відповідала за пожежну безпеку в таборі і була заарештована в один день з директором «Вікторії» Саркісяном, звільнили з-під арешту. Янчик взяли на поруки депутати Верховної Ради Мустафа Найєм і Григорій Шверк.

У жовтні прокуратура Одеської області повідомила про підозру колишній заступниці міського голови Одеси Зінаїді Цвірінько, яка на момент пожежі опікувалася гуманітарними питаннями, і керівнику Київського райвідділу Державної служби з надзвичайних ситуацій. Суд обрав запобіжний захід для колишньої чиновниці у вигляді особистого зобов’язання. Прокуратура підозрює Цвірінько у «службовій недбалості».

16 вересня в Одесі загорівся один із корпусів дитячого табору «Вікторія». На той момент у таборі перебували понад 40 дітей, троє з них загинули. За попередніми висновками, причиною пожежі стало порушення правил пожежної безпеки. 

Парубій: Рада 7 грудня може перейти до розгляду держбюджету в другому читанні

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій заявляє, що парламент може перейти до розгляду держбюджету-2018 у другому читанні вже наступного пленарного тижня – 7 грудня.

Він висловив сподівання, що цього року парламент ухвалить державний бюджет задовго до Нового року.

«Ми в цьому році маємо дуже амбітну ціль, яку погодили з урядом,– не відкладати ухвалення бюджету на останні пленарні дні, щоб ми змогли перейти до розгляду бюджету в другому читанні вже наступного пленарного тижня», – заявив Парубій 28 листопада в Києві.

Він висловив припущення, що 7 грудня Верховна Рада розгляне зміни до Бюджетного й Податкового кодексів і перейде до розгляду державного бюджету в другому читанні. «Я не впевнений, чи вдасться це розглянути протягом одного робочого дня, але ми зробимо все можливе, щоб це не було о 4-5 годині ранку, як це стало традиційним в українському парламенті, щоб це не відбулося в останні дні року», – сказав спікер.

14 листопада Верховна Рада схвалила в першому читанні проект державного бюджету на 2018 рік. Показник дефіциту закладений у межах 77,9 мільярда гривень, що становить 2,4% ВВП. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман очікує ухвалення державного бюджету до 10 грудня.

РНБО: Росія може повернутися до масштабної агресії проти України

Росія може повернутися до широкомасштабної військової агресії проти України, якщо не зможе досягти успіху в дестабілізації ситуації всередині країни, заявляють в українській Раді національної безпеки й оборони.

Заступник секретаря РНБО Олександр Литвиненко навів приклад створення двох нових російських армій – 8-ї і 20-ї загальновійськової армії, трьох новостворених дивізій – 150-ї, 3-ї, 144-ї, та дивізії, що створюється на Кавказі, швидке переозброєння повітряної армії Південного і Західного військових округів, куди надходять нові літаки.

«Тут також слід сказати про стрімке розгортання в окупованому українському Криму, де росіяни створили A2/AD зону – зону забороненого доступу з повітря із моря з абсолютно традиційною для російської військової машини метою – домінування в Чорноморському регіоні», – заявив він під час VIIІ Національного експертного форуму «Україна: у прагненні до рівноваги» 28 листопада в Києві.

Литвиненко наголосив, що західні санкції проти Росії діють. «Вони обмежили дуже серйозні російські військові програми, такі як створення нового літака-винищувача фронтової авіації п’ятого покоління, нового танку «Армата», нової бронеплатформи, крім того, зменшили кількість ресурсів, які вони можуть витратити на модернізацію власного ОПК», – сказав Литвиненко. Проте він зауважив, що «незважаючи на це, росіяни знаходять необхідні ресурси на розгортання військ на кордоні з Україною на постійній основі, підвищення їхньої боєготовності, що довели навчання «Запад-2017», – додав заступник секретаря РНБО.

За його словами, перемогти у цій війні можливо лише, якщо Україна досягне розвитку публічних інституцій, зміцнення Збройних сил, Нацполіції, СБУ, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Нацгвардії. 

Нещодавно президент Росії Володимир Путін закликав підприємства країни незалежно від форм власності готуватися до збільшення виробництва військової продукції.

Країни-сусіди Білорусі, серед них держави Балтії і Україна, а також інші західні країни висловлювали стурбованість, що Росія може використати навчання «Захід-2017», проведені у вересні, для агресивної розбудови своєї військової присутності в регіоні, на східному фланзі НАТО, і перетворити Білорусь на плацдарм для можливого наступу на Україну. У Росії такі побоювання називали необґрунтованими. Згідно зі сценарієм навчань, російські й білоруські війська протистояли армії вигаданих західних країн. У НАТО заявляли, що маневри свідчать про підготовку Росії до «великої війни».

Суд арештував екс-командира батальйону «Донбас» Виногродського

Жовтневий районний суд Маріуполя відправив під арешт одного з колишніх командирів батальйону «Донбас» Анатолія Виногродського із позивним «Гал». Наступні 60 діб він проведе в слідчому ізоляторі.

Раніше цей же суд відправив під арешт його побратима з батальйону ОУН Леоніда Литвиненка. В обох випадках суд відбувався в закритому режимі.

Поліція затримала Виногродського й Литвиненка 26 листопада. Їх підозрюють у вчиненні розбійного нападу на охоронця одного з приватних сільськогосподарських підприємств Кіровоградщини.

Також 26 листопада стало відомо, що ще одного колишнього бійця «Донбасу» Олександра Новікова із позивним «Хаммер» Жовтневий районний суд Маріуполя на Донеччині посадив під арешт на 60 діб без права внесення застави. Як повідомляється, його затримали 24 листопада в Києві за підозрою у викраденні і катуванні людини.

І Литвиненко, і Виногродський, і Новіков були активними учасниками наметового містечка біля Верховної Ради України. Рух «Визволення», що називає себе одним з організаторів акції протесту, засудив затримання своїх активістів.

Адвокат: від Сущенка вимагають визнати провину, погрожуючи 20-річним ув’язненням

На українського журналіста Романа Сущенка, заарештованого в Росії за звинуваченням у шпигунстві, чинять психологічний тиск з метою домогтися визнання провини, повідомив адвокат Марк Фейгін.

«Коли я минулого тижня вийшов з «Лефортово», моєму підзахисному сказали: «Романе Володимировичу, вам треба добре подумати, ви «йдете» на 20 років або почнете співпрацювати зі слідством?». Що тут скажеш. Слідство закінчує свою роботу і намагається заскочити в останній вагон, добитися визнання вини, щоб далі діяти за «схемою Шаройка». Але цього в нашій справі не буде», – сказав Фейгін «Укрінформу».

Раніше Фейгін також заявив, що до кінця року його можуть позбавити статусу адвоката, «щоб реалізувати щодо Романа Сущенка оперативну схему, як з Шаройком у Білорусі».

27 листопада Московський міський суд продовжив арешт Сущенку до 30 січня.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала кореспондента інформаційної агенції «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю».

Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

21 жовтня Фейгін повідомив, що слідство у справі Сущенка завершене.

Сущенко всі звинувачення відкидає. Українська сторона називає звинувачення проти журналіста безпідставними і вимагає негайно його звільнити.

Волкер: США не згодні з відмовою Росії говорити про анексію Криму

Відмінність між Кримом і Донбасом «майже неіснуюча». «Це російське втручання, російська окупація території» – спецпредставник Держдепартаменту США у справах України

Бойовики на Донбасі стріляли 12 разів, жоден військовий ЗСУ не постраждав – штаб АТО

Упродовж минулої доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі 12 разів обстрілювали позиції українських військовослужбовців, жодний боєць ЗСУ в результаті цих обстрілів не постраждав. Як повідомили у прес-центрі штабу АТО, левова частка збройних провокацій бойовиків припала на темну пору.

Згідно з повідомленням, під вогонь бойовиків потрапили позиції ЗСУ біля Золотого, Світлодарська, Жовтого, Травневого, Кримського, Трьохізбенки, Верхньоторецького, Водяного, Авдіївки, Мар’їнки та Гнутова.

«Зважаючи на те, що стріляв ворог досить щільно, українські військові майже у кожному випадку придушували вогневу активність ворога», – йдеться в повідомленні на сторінці прес-центру у Facebook.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в обстрілі Докучаєвська, в угрупованні «ЛНР» заявили, що ЗСУ стріляли по захоплених луганськими бойовиками терторіях 7 разів.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

СБУ проти «Сватів», Зеленський проти «кумів»? – Ранковий ефір Радіо Свобода

В Україні не знають куди подіти позичені кошти? Що крім грошей цікавить українську молодь? Чому нове покоління зневажає політику? Зеленський проти «кумів», СБУ проти «Сватів»?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Олександр Лащенко і гості студії: народний депутат (фракція «Батьківщина») Олексій Рябчин, екс-міністр економіки Павло Шеремета та екс-перший заступник міністра економіки Анатолій Максюта; політтехнолог Олег Саакян та заступниця директора Центру «Нова Європа» Катерина Зарембо; заслужена артистка України Ольга Сумська, продюсер Дмитро Чекалкін та сценарист Ярослав Войцешек.

Литва може надати Україні озброєння майже на 2 мільйони євро – проект постанови

Литва має намір передати Україні озброєння, вартість якого становить 1,93 мільйона євро. Про це йдеться в проекті постанови уряду Литви, підготовленому Міноборони балтійської держави і опублікованому на сторінці електронного парламенту.

У додатках до постанови зазначено, що Україні можуть бути передані понад 7 тисяч автоматів Калашникова, майже 2 мільйони патронів, понад 80 кулеметів, кілька мінометів, протитанкову зброю і іншу військову техніку.

Проект постанови уряду Литви направлено на розгляд Міністерству фінансів і МЗС країни.

Вперше Литва передала Україні озброєння в 2014 році. Міністр оборони Литви Раймундас Каробліс заявляв, що литовський уряд надавав Україні летальні озброєння і за можливості продовжуватиме таку підтримку.

Раніше повідомлялося, що Конгрес США затвердив у бюджеті на 2018 фінансовий рік військову допомогу Україні на суму 350 мільйонів доларів. Але власне надання такої допомоги може схвалити чи не схвалити виконавча влада США, яка не зобов’язана надавати цю допомогу, а лише має таке право.

«Марне очікування»: активісти в аеропорту чекали на ув’язненого в Росії Кольченка

В аеропорту «Київ» у столиці України 26 листопада відбулася міжнародна акція «Марне очікування», присвячена дню народження ув’язненого в Росії кримського активіста Олександра Кольченка.

Учасники акції зібралися в залі прильоту київського аеропорту в очікуванні прибуття Кольченка з іменною табличкою, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії, який вів пряму трансляцію.

«Але Олександр Кольченко не прилетить. Не через скасування рейсу чи погані погодні умови, а тому, що вже більше ніж три роки сидить за кремлівськими ґратами. Там Тундра (прізвисько Олександра Кольченка в середовищі активістів – ред.) зустріне свої двадцять вісім років. Там перебуває ще близько 60 громадян України, які переслідуються за політичними мотивами. Їх ми також будемо чекати. Стільки скільки потрібно», – зазначають організатори акції.

Подібні акції цього ж дня анонсувалися в міжнародних аеропортах Одеси, Львова, Праги і Варшави. Згідно з повідомленням, активісти вийдуть з табличками із написаними на них іменами українських політв’язнів.

Олександра Кольченка разом із режисером Олегом Сенцовим затримали російські спецслужби в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові.

У серпні 2015 року російський Північно-Кавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Провідні правозахисні організації оголосили Сенцова і Кольченка політичними в’язнями. Україна і низка західних країн і міжнародних організацій продовжують вимагати їх звільнення і повернення на батьківщину. Акції на підтримку засуджених проходять не тільки в Україні, але і в інших країнах.

Відставка Плотницького не вплине на обмін полоненими – в.о. голови «ЛНР»

Новий ватажок підтримуваного Росією угруповання «ЛНР» Леонід Пасічник заявляє, що відставка його попередника, Ігоря Плотницького, не вплине на ситуацію з обміном полоненими на Донбасі.

«Процес триває… У понеділок мені буде надано список, мною затверджений … І, природно, ми виконуємо Мінські угоди, здійснимо обмін так, як про це йдеться», – цитують заяву Пасічника від 25 листопада сепаратистські ресурси.

24 листопада сепаратистські сайти повідомили, що ватажок угруповання «ЛНР» Ігор Плотницький подав у відставку «за станом здоров’я» і тепер буде представником угруповання «ЛНР» на переговорах у Мінську. Згідно з повідомленнями, в.о. голови «ЛНР» стає Леонід Пасічник.

Останніми днями в Луганську розгортався конфлікт між ватажком угруповання «ЛНР» Ігорем Плотницьким і так званим «міністром внутрішніх справ» у цьому угрупованні Ігорем Корнетом. Відправлений Плотницьким у відставку Корнет вийшов з-під контролю, його озброєні люди контролювали центр міста. 22 листопада Ігор Плотницький звинуватив Ігоря Корнета у спробі «державного перевороту». Ввечері 24 листопада ресурси луганських бойовиків повідомили, що адмінбудівлі розблоковано. Наповнення міста озброєними людьми і технікою вони назвали «спільними з «ДНР» навчаннями», які «завершено».

24 листопада представниця гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи з урегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко повідомила, що підтримувані Росією бойовики утримують 162 українців на Донбасі.

Сепаратисти вимагають звільнення кількох сотень людей.

Мінські угоди, серед іншого, передбачають обмін заручниками. Такий обмін вже не відбувався майже рік.

Людей, які співпрацюють із ЗСУ, просять не розголошувати дані про перебіг АТО – штаб

У прес-центрі штабу АТО звернулися з проханням до людей, які співпрацюють зі Збройними силами України, не розповсюджувати жодної інформації військового характеру.

«Кілька діб тому мав місце прецедент, коли один із волонтерів передчасно оприлюднив інформацію, яка поставила під загрозу безпеку та життя військовослужбовців. Штаб АТО нагадує про адміністративну та кримінальну відповідальність для військовослужбовців за виток таємної інформації. Ще раз наполегливо просимо не розповсюджувати жодних відомостей про хід антитерористичної операції», – йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook.

У штабі також наголосили на важливості таємності інформації, фото- та відеоматеріалів, які стосуються перебігу тактичних та оперативних дій військових, зокрема, переміщення, зміни позицій, розкриття підрозділів, просування тощо.

За попередніми даними, приводом для відповідного попередження штабу АТО стали коментарі для одного з телеканалів військовослужбовця та дописи у Facebook волонтера щодо перебігу операції ЗСУ на Світлодарській дузі, де останніми днями фіксується бойове загострення.

Раніше сьогодні українські військові також повідомили, що упродовж суботи на луганському напрямку бойовики вели обстріли українських оборонних укріплень на Світлодарській дузі. Луганські бойовики натомість стверджують, що військові ЗСУ готують збройні «провокації» і мають намір просунутись у «сірій зоні».

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Упродовж дня бойовики 6 разів порушили перемир’я на Донбасі – штаб АТО

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що підтримувані Росією бойовики від початку доби і до 18-ї години суботи 6 разів відкривали вогонь у напрямку українських військ. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, під обстріли бойовиків потрапили позиції ЗСУ біля Травневого, Луганського, Водяного, Верхньоторецького, Красногорівки.

Згідно з повідомленням штабу АТО, бойовики під час збройних атак використовувати озброєння, яке мало б бути відведеним від лінії зіткнення на відповідні відстані.

Інформації про те, чи постраждали військові ЗСУ упродовж дня через обстріли бойовиків наразі немає.

Раніше сьогодні у прес-центрі штабу АТО повідомили, що бойовики минулої доби 17 разів порушили режим тиші. В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових у 25 порушень режиму тиші, а в угрупованні «ЛНР» – у восьми.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

КСУ визнав неконституційним автоматичне продовження запобіжного заходу – офіс омбудсмена

Конституційний суд України визнав неконституційним положення Кримінального процесуального кодексу України про автоматичне продовження запобіжного заходу під час підготовчого судового засідання в разі відсутності клопотань про його зміну, повідомляє секретаріат омбудсмена на сторінці у Facebook.

«Оскаржуване положення передбачає, що під час підготовчого судового засідання застосування заходів забезпечення кримінального провадження вважається продовженим у разі відсутності клопотань сторін кримінального провадження про зміну чи скасування таких заходів, обраних під час досудового розслідування», – повідомили у прес-службі уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської.

Згідно з повідомленням, КСУ ухвалив рішення 23 листопада і воно стало для суду першим у 2017 році. В офісі омбудсмена назвали рішення «знаковим для розвитку правової системи України».

До нинішнього рішення Конституційного суду, Кримінальний процесуальний кодекс України, а саме частина третя, стаття 315 передбачав, що «за відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим». Іншими словами, законодавством було передбачене автоматичне продовження запобіжного заходу, якщо не було клопотань про його зміну.

Співробітник Бориспільської місцевої прокуратури отримав 111 тисяч гривень зарплати – #Точно

Прокурор відділу Бориспільської місцевої прокуратури Олександр Суббота у листопаді отримав 111 005 гривень заробітної плати. Така інформація міститься у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Влітку цього року Кабінет міністрів України погодив підвищення заробітних плат співробітникам прокуратур усіх рівнів. Як наслідок, нові посадові оклади генерального прокурора та його заступників складуть від 32 до 37 тисяч гривень.

Посадові оклади прокурорів та слідчих виростуть у 2,8-3 рази. В експертному висновку також вказано, що розмір надбавок до окладів виросте в 13-20 разів – до 1400-3200 гривень.

При погодженні змін Міністерство соціальної політики вказало, що зарплати прокурорам потрібно підвищити до рівня зарплат в інших правоохоронних органах. Для прикладу міністерство вказало зарплати Національного антикорупційного бюро України.

Згідно з опублікованими Мінсоцполітики розрахунками місячних зарплат, зарплата генерального прокурора в сукупності з усіма доплатами може становити близько 170 тисяч гривень. Його перший заступник може отримати близько 140 тисяч гривень, військовий прокурор – 142 тисячі гривень, начальник департаменту ГПУ – 50 тисяч гривень.

Водночас збільшилась і заробітна плата співробітників нижчої категорії місцевих прокуратур.

Згідно з пояснювальною запискою до проекту постанови Кабінету міністрів України, реалізація запланованих додаткових витрат державного бюджету становить близько 1,3 мільярда гривень у 2017 році.

Президент Чехії: я закликав Путіна вплинути на звільнення Козловського

Президент Чехії Мілош Земан повідомив, що на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним 21 листопада попросив його вплинути на звільнення утримуваного бойовиками на Донбасі українського вченого, історика-релігієзнавця Ігоря Козловського.

Виступаючи перед журналістами в Москві 23 листопада, Земан розповів, що попросив Путіна вплинути на звільнення Козловського через помічника російського президента Владислава Суркова. Його голова чеської держави назвав «таким зв’язковим, офіцером зв’язку між Росією і Донецькою республікою», як він назвав підтримуване Росією незаконне сепаратистське збройне угруповання «ДНР».

«Це можна технічно вирішити так, щоб його (Козловського) внесли, відповідно до мінських домовленостей, до переліку на обмін чи то заручниками, чи ув’язненими», – сказав Земан, як його цитує сайт празького Граду, резиденції президента Чехії.

Як сказав Земан, він приблизно півроку тому написав листа ватажкові «ДНР» Олександрові Захарченку і «просив його з гуманітарних підстав, через те, що він хворий, тобто не Захарченко, а Козловський, звільнити його з ув’язнення».

«Констатую, що відповіді я не отримав, що є хамство і неввічливість, так що наступного разу я буду висловлюватися про «Донецьку республіку» вкрай гидливо», – додав Земан.

Згадавши, що Козловський, якого бойовики звинуватили у «шпигунстві», є автором близько 50 фахових книжок, президент Чехії зауважив: «Якби я написав 50 книжок, я не мав би часу на шпигунство».

У травні так званий «військовий трибунал «ДНР» «засудив» незаконно утримуваного донецькими бойовиками українського історика і релігієзнавця Ігоря Козловського до 2 років та 8 місяців позбавлення волі. Як повідомив син ученого Олександр Козловський, «суд» бойовиків «не взяв до уваги ані вік 63-річного вченого, ані те, що в утримуваного є син-інвалід, який потребує його піклування».

В Україні і по світу неодноразово проходили акції #FreeKozlovsky із вимогою звільнити Ігоря Козловського з полону бойовиків. Правозахисна організація Amnesty International визнала Ігоря Козловського «в’язнем сумління».

Що привезе Порошенко із саміту «Східного партнерства» – ранковий ефір Радіо Свобода

«Чорна п’ятниця» – сезон полювання на шопоголіків; Чим Україні корисне «Східне партнерство»? «Фактор Вакарчука» в боротьбі за президентську булаву.

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Дмитро Баркар і гості студії: генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, піар-директор ТРЦ «Гулівер» Тетяна Атаджанова; голова правління «Центру стратегічних досліджень» Павло Жовніренко, аналітик Центру «Нова Європа» Дарія Гайдай; директор Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович, політолог Віталій Бала.