Колишній президент України Віктор Янукович прагне в режимі відеоконференції виступити з останнім словом у судових дебатах в Оболонському районному суді Києва, заявив 23 жовтня його адвокат Олександр Горошинський.

За словами захисника, Янукович потребує для цього використання правової допомоги Горошинського на території Росії, тому сам адвокат повинен зареєструватися у відповідному російському реєстрі.

Суддя Владислав Дев’ятко погодився надати «розумні терміни» для реєстрації. Він також заявив, що адвокати Сердюк та Федоренко, які в Росії вже зареєстровані, можуть надати допомогу Януковичу.

Наступне засідання суду в справі Януковича відбудеться 24 жовтня о 9:00.

13 вересня суд розпочав заслуховування сторони захисту на стадії дебатів. Уже виступили два адвокати Януковича – держадвокат Юрій Рябовол і платний адвокат Олександр Байдик, які попросили суд виправдати Януковича. Ще один платний адвокат Януковича Олександр Горошинський мав закінчити свій виступ 19 жовтня.

Сторона обвинувачення 16 серпня попросила у суду 15 років ув’язнення для Януковича.

Оболонський районний суд 29 червня 2017 року ухвалив рішення щодо проведення спеціального судового провадження щодо Януковича.

За даними Генпрокуратури, Януковича підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою змін меж території та державного кордону України), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України.
…

Президент Росії Володимир Путін на зустрічі з мером Москви Сергієм Собяніним 22 жовтня заявив, що український Севастополь «юридично завжди був у складі Росії».

«Він був містом центрального підпорядкування і навіть при передачі – незаконній передачі – Криму зі складу РРФСР до складу Української РСР. Незаконної, тому що рішення було прийнято Президією Верховної Ради РРФСР, України, а потім затверджено Президією Верховної Ради СРСР. А згідно із законом потрібно було затверджувати Верховними Радами республік і Верховною Радою СРСР. Але навіть при цьому незаконному, по суті, процесі про Севастополь просто забули, і він не передавався зі складу РРФСР до складу України. Так що формально і юридично він завжди був у складі Росії», – стверджує російський президент.

На цю ж тему: Антологія сучасної кримської міфології

Тодішню Кримську область було передано у 1954 році від РРФСР до УРСР указом Президії Верховної Ради СРСР зі згодою верховних органів влади обох республік. Того ж року Верховна Рада СРСР затвердила це рішення законом, яким внесла зміни про належність Криму Українській РСР до Конституції СРСР. Також 1954 року Верховна Рада РРФСР вилучила з конституції республіки згадку про Кримську область. Таким чином, перелічені Путіним законодавчі вимоги, зокрема, затвердження Верховними Радами СРСР і РРФСР, були, всупереч його твердженням, виконані.

Президія Верховної Ради РРФСР іще 1948 року ухвалила вивести Севастополь зі складу Кримської області як місто республіканського підпорядкування. Але це так і не було затверджено належним чином рішеннями Верховної Ради РРФСР і змінами до Конституції РРФСР, де Севастополь залишився частиною Кримської області. Таким чином, місто було передане УРСР 1954 року разом зі всією Кримською областю, як вона була визначена в Конституції (Основному законі) РРФСР.

Статус Севастополя був остаточно закріплений у нових конституціях радянських республік 1978 року: він був зазначений як місто республіканського підпорядкування в Конституції УРСР і відсутній у переліку таких міст у Конституції РРФСР.

Читайте також: Майже половина українців вважають реальним повернення Криму – опитування

Росія анексувала Крим після «референдуму» у березні 2014 року. Результати «плебісциту» не визнані Україною, міжнародними організаціями та більшістю країн світу.
…

54 депутати пропустили 90 відсотків голосувань Верховної Ради в жовтні, повідомила громадська організація «Комітет виборців України».

Згідно з підрахунками активістів, 14 депутатів не проголосували в жовтні жодного разу.

Серед них – Вадим Рабінович, Костянтин Жеваго, Дмитро Ярош, Лев Підлісецький, Роман Зварич, Гліб Загорій, Юхим Звягільський, Дмитро Голубов, «депутати-втікачі» Євген Бакулін, Сергій Клюєв, Олександр Онищенко, а також В’ячеслав Константіновський та Андрій Журжій (вони оголосили про складання депутатських повноважень). Крім того, жодного разу не голосувала в Раді Надія Савченко, яка від березня перебуває під арештом.

У «Комітеті виборців України» заявляють, що найбільше депутатів, що пропустили 90% голосувань, у групі «Воля народу» (восьмеро) та фракції «Опозиційний блок» (11).

Загалом у жовтні відбулося 12 пленарних засідань та 275 голосувань.
…

Міністерство культури України 22 жовтня внесло ще двох російських акторів у список осіб, що загрожують безпеці України. Відповідна інформація розміщена на сайті Мінкульту.

Згідно з оновленим списком, його поповнили Леонід Ярмольник та Ірина Алфьорова.

Станом на 22 жовтня у переліку, який почали складати у 2015 році, зазначені 144 особи.

Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, складає Міністерство культури України на підставі звернень Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
…

Прокуратура Закарпатської області повідомила, чим відповіла на плакати, що з’явилися в області, нібито «проти сепаратистів» із Товариства угорської культури Закарпаття.

За фактом умисного розпалювання національної ворожнечі на Закарпатті поліція області розпочала кримінальне провадження, повідомили у прес-службі прокуратури.

«Наразі встановлено, що в ніч з 19 на 20 жовтня 2018 року невідомі особи розмістили плакати провокаційного змісту на території декількох сіл Закарпатської області. Встановлюються особи, причетні до вчинення даного злочину. Подальше досудове розслідування триває», – мовиться в повідомленні у фейсбуці.

Попереднього дня, 20 жовтня, в кількох місцях у Закарпатській області виявили плакати з закликом «Зупинимо сепаратистів» (sic!) і фотографіями трьох провідних діячів громадської організації «Товариство угорської культури Закарпаття», відомої також за українським скороченням ТУКЗ чи угорським КМКС (KMKSZ); це саме товариство існує також у вигляді політичної партії «КМКС – Партія угорців України».

Місцеве видання Mukachevo.net назвало ці рекламні плакати «скандальними». За даними видання, в Закарпатській обласній державній адміністрації зауважили, що рекламу поклеїли на щити самовільно вночі, і тепер правоохоронці встановлюють осіб, які могли и бути причетні до цього. Також там припустили, що за цією провокацією можуть стояти російські спецслужби.

Із заявою про те, що «антиугорські борди на Закарпатті – це провокація російських спецслужб», виступив і голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. «Розклеєні в ніч на суботу в кількох районах Закарпаття борди із зображеннями діячів політичної партії «ТУКЗ» (Товариство угорської культури Закарпаття) та антиугорськими написами Закарпатська облдержадміністрація розцінює як примітивну провокацію російських спецслужб», – написав він на своєму особистому сайті.

«Методи і стиль виконання вказують на те, що це чергова примітивна спецоперація ФСБ (Федеральної служби безпеки Росії – ред.), яка вже кілька років намагається розсварити на Закарпатті українців і угорців. У квітні минулого року на адміністративній межі Виноградівського й Берегівського районів так само вночі були встановлені стели з провокаційними написами угорською мовою. До речі, ті написи були зроблені з помилками, як і теперішні, скальковані з російської мови («Зупинимо сепаратистів» замість «Зупинімо сепаратистів»). У лютому цього року в Ужгороді двічі підпалювали офіс ТУКЗ. Ці злочини розкриті, встановлено, що за ними стоять російські спецслужби. Робимо все, щоб розкрити й теперішню провокацію. Уже доведено, що такі примітивні речі на Закарпатті не працюють, на них не ведуться ні українці, ні угорці», – заявив Москаль.

Тим часом, як пише Mukachevo.net, «миттєво засудили розміщення цієї реклами і в угорських організаціях Закарпаття, зауваживши, що це продовження антиугорської кампанії в Україні». У заяві ТУКЗ із приводу цих плакатів їх прямо назвали «антиугорськими».

Відреагував на плакати і міністр закордонних справ України Павло Клімкін. «Ще тільки-но сказав про очікувані провокації на Закарпатті, як майже одразу там таємничо з’явилися білборди із засудженням начебто угорського сепаратизму. Важливо не тільки засудити, але й з’ясувати, хто за цим стоїть», – написав він 21 жовтня у твітері.

Відносини між Угорщиною і Україною останнім часом різко загострилися через цілу низку подій. Серед них, зокрема, ухвалення українського закону про освіту, що визначає мовою освіти державну українську (Угорщина заявила, що це порушує права угорської меншини, Україна відкинула звинувачення, проте Будапешт на знак невдоволення нині блокує зближення України з НАТО, де всі рішення ухвалюються тільки консенсусом), а також поява в інтернеті відеозапису видачі угорського громадянства громадянам України в одному з консульств Угорщини на Закарпатті, при чому нових угорських громадян інструктували приховувати це від української влади (це викликало дипломатичний скандал зі взаємним висиланням дипломатичних працівників двох країн).

Також відбулося й кілька дрібніших провокацій, зокрема, згадані Москалем два підпали будівлі ТУКЗ; тоді, як з’ясувалося, один із них вчинили громадяни Польщі, члени праворадикальної прокремлівської організації «Фаланга», другий – громадяни України, але організатором був співробітник «міністерства держбезпеки» Придністров’я, непідконтрольного урядові сепаратистського проросійського регіону в Молдові. Як заявляв тоді Геннадій Москаль, «ні в кого немає ніяких сумнівів», що за обома підпалами стоїть ФСБ Росії.
…

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман розповів, як уряд підвищував ціну на природний газ для населення.

За його словами, це підвищення стало однією з умов продовження співпраці з партнерами, передусім Міжнародним валютним фондом. Але це підвищення стало значно меншим за первинні вимоги, наголосив він в ефірі телеканалу «Україна».

«У мене було два варіанти: або домовитися про мінімальне зростання цін на газ і продовжити співпрацю, або увійти в дефолт. Це банкрутство країни. Заощадження громадян знеціняться, буде галопуюча інфляція. Цього неможливо було допустити», – цитує слова Гройсмана з інтерв’ю прес-служба Кабінету міністрів.

При цьому голова уряду наголосив, що програма субсидій – адресної допомоги від держави – розширена. У травні цього року уряд дещо посилив контроль за субсидіантами – виключно з метою викрити шахраїв, сказав прем’єр. «Зараз є електронний реєстр субсидій, – сказав Гройсман. – Ми спокійно компенсуємо людям витрати».

Він наголосив, що уряд України вважає необхідним продовжувати співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, щоб забезпечити політику виплати боргів і знизити навантаження на бюджет, а не нарощувати запозичення. «Ми працюємо з фінансовими ринками світу, аби віддати кредити, які на нас поклали минулі уряди протягом 2005–2013 років. Зараз ми щороку платимо 5 мільярдів доларів на обслуговування (взятого тоді) боргу», – сказав Володимир Гройсман.

19 жовтня прем’єр-міністр повідомив, що з 1 листопада 2018 року ціни на газ для населення в Україні зростуть на 23,5%. В Кабміні таке рішення назвали «вимушеним кроком» і заявили, що в перебігу переговорів з кредиторами взагалі йшлося про подорожчання на 60%.

Справа ціни на газ для населення ключова для того, щоб МВФ відновив фінансування України. Україна в рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом зобов’язалася перейти до ринкових цін, але влітку і восени 2017 року відмовилася виконувати ці зобов’язання.
…

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав кримських татар, які живуть в окупованому Криму, підтримати політв’язнів і їхні родини – прийшовши на засідання судів над ними.

«У ситуації, коли десятки кримських татар незаконно арештовані російськими окупантами і є політичними в’язнями, які кинули виклик Кремлеві, кожен із співвітчизників, які живуть у тимчасово окупованому Криму, може надати особливу допомогу героям і їхнім сім’ям. Приходьте на судові засідання, на яких злочинці-російські окупанти судять відданих своєму народові, своїй землі і своїй державі громадян, намагаються зламати співвітчизників, які люблять свої родини і поважають своїх сусідів. Наші брати в тюрмах російських окупантів залишаються незламаними, тому що вірять у Всевишнього Аллаха і впевнені в кожному з нас, тих, хто залишається на волі», – написав Чубаров у фейсбуці.

Він також додав перелік низки найближчих таких судових засідань, що мають відбутися і в окупованому Криму, і в сусідній Росії.

Зокрема, в Ростові-на-Дону в Росії 22, 23 і 24 жовтня мають судити Рустема Абельтарова, Зеврі Абсеїтова, Ремзі Меметова і Енвера Мамутова, затриманих у Бахчисараї 2016 року. Це так звана «перша бахчисарайська група», яку судять за звинуваченням у тероризмі: російські силовики заявляють, що ті належать до організації «Хізб-ут-Тахрір», яка в Росії визнана терористичною й заборонена, і цю заборону Москва незаконно насаджує і на окупованому українському півострові, хоча в Україні ця організація діє легально.

23 жовтня в підконтрольному Москві верховному суді у Криму мають розглядати дві апеляції на продовження запобіжного заходу Бекірові Дегерменджі і Казімові Аметову. Їх судять у справі, відомій як «справа Веджіє Кашка»: загалом чотирьох осіб затримали 2017 року, присутня при цьому ветеран кримськотатарського національного руху 83-річна Веджіє Кашка почулася зле і дорогою до лікарні у машині швидкої допомоги померла. Затриманих звинуватили у вимаганні грошей у громадянина Туреччини; за словами затриманих, ці звинувачення сфабриковані – навпаки, турок обманом забрав гроші в родини Веджіє Кашка, а вони лише намагалися переконати його повернути ці гроші, що той і мав зробити в момент їхнього затримання.

А 24 жовтня в тому ж контрольованому Росією суді мають розглядати апеляцію на продовження запобіжного заходу Сейранові Салієву, Серверові Мустафаєву і Тімурові Ібрагімову. Їх, затриманих у Бахчисараї 2017 року (Мустафаєва у 2018-му), називають «другою бахчисарайською групою» звинувачених у причетності до «Хізб-ут-Тахрір» (загалом у цій групі вісім людей).
…

Українська сторона у Спільному центрі з контролю та координації (СЦКК) заявила про неможливість евакуації тіл двох мирних громадян, які 18 жовтня підірвалися неподалік позицій підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі. Згідно з повідомленням, йдеться про 46-річну жінку і 45-річного чоловіка – жителів Золотого-4, які йшли в бік окупованого бойовиками Золотого-5.

Згідно з повідомленням, координати, де знаходяться тіла, визначені завдяки безпілотникові місії СММ ОБСЄ.

«19 жовтня родичі загиблих звернулися до Міжнародного комітету Червоного Хреста, а українська сторона СЦКК до офісу СММ ОБСЄ, який знаходиться в Донецьку і моніторить ситуацію на непідконтрольній українським військовим території, з метою їх впливу на ворога задля надання можливості евакуації загиблих представниками МКЧХ.  Трагічність ситуації поглиблюється цинічним небажанням бойовиків евакуювати тіла загиблих, які наразі продовжують лежати просто неба», – йдеться в повідомленні.

Водночас бойовики на своїх ресурсах пишуть, що «представництво «ЛНР» в СЦКК» звернулося з проханням до ОБСЄ і МКЧХ допомогти вивезти тіла загиблих в Золотому-4. Луганські бойовики стверджують, що люди підірвалися на міні, яку заклали не вони, а військові ЗСУ, і що тіла лежать за 100 метрів від позицій українських військових.

Читайте також: Ремонт на лінії вогню. Як домовитися з окупантами?​

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці», а дедалі численніші повідомлення про наявність там російських озброєнь не коментує. За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.
…

Денисова: «Яґланд уже звертався до президента Росії щодо звільнення Олега Сенцова хоча б з гуманітарних підстав. Я вдячна за це»
…

Від початку поточного року кількість заходів суден іноземних держав до портів окупованого Росією Криму зменшилась, повідомляє Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

«За період з 1 серпня 2017 року до 30 вересня 2018 року у  портах та портових акваторіях окупованого Криму зафіксовано 1207 заходів вантажних суден та танкерів», – повідомили у міністерстві і додали, що йдеться про ті судна, які оснащені автоматичною системою ідентифікації.

Згідно з повідомленням, найбільше суден увійшло в морські порти окупованих Євпаторії, Керчі, Севастополя, Феодосії та Ялти під прапором Росії (98). Вони туди заходили понад тисячу разів.

Серед країн, чиї судна входять в закриті, за українським законодавством, морські порти є Палау, Того, Сьєрра-Леоне, Коморські Острови, Молдова, Танзанія, Панама, Мальта, Судану, острови – Кука і Піткерн, Сент-Кітс і Невіс, а також Туреччини.

За законодавством України, морські порти, розташовані в окупованому Росією Криму (Євпаторія, Керч, Севастополь, Феодосія, Ялта) є закритими для судноплавства.

Читайте також: РНБО вирішила посилити військову присутність в Азовському морі

У середині травня, після завершення будівництва автомобільної частини мосту, Росія перемістила військові кораблі до Азовського моря, заявляючи про необхідність посилення безпеки навколо стратегічного об’єкта. Відтоді Росія затримала понад півтори сотні українських та іноземних торговельних кораблів і допитувала членів екіпажів та інших людей, які перебували на таких суднах.

12 жовтня президент Петро Порошенко ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про захист національних інтересів у Чорному та Азовському морях і в Керченській протоці.
…

Голова української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи Володимир Ар’єв в ефірі Радіо Свобода заявив, що у 2019 році російська делегація найімовірніше не повернеться до роботи в організації. 

За його словами, єдина можливість відновити повноваження – винести це питання у січні. Однак, зауважив Ар’єв, наразі в проекті порядку денного його немає.

«Якщо Росія не подається в січні, значить, її в 2019 році увесь рік немає. Коли ми побачили проект порядку денного на січень 2019 року, ця доповідь там не стоїть. У кращому випадку вона буде розглядатися у квітні, можливо, навіть улітку наступного року», – сказав Ар’єв. 

Крім того, це малоймовірно, оскільки обмежувальні заходи щодо російської делегації Росії не зняли, зауважив він.

«Потяг пішов. Росія чітко сказала, що вони не подаватимуться доти, доки асамблея не піде назустріч. У плані скасування можливостей запровадження санкцій проти національної делегації. Асамблея не пішла назустріч. Власне, що сталося: Росія сказала, що вона не подаватиме свою делегацію. І питання на січень уже не виноситься. Взагалі всі національні парламенти подають свої делегації лише раз на рік. І цей час – січень, початок чергової сесії ПАРЄ. В інший час можливе подання, лише якщо в парламенті були вибори. Тоді впродовж півроку після цього можна подати свою делегацію. Третього варіанту розвитку подій просто не існує», – додав Ар’єв.

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через анексію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі в роботі асамблеї, а влітку 2017 року припинила платити членські внески в Раду Європи. 

Нині Москва домагається від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі. 

Повністю інтерв’ю з Володимиром Ар’євим дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 20 жовтня.
…

Угорщина подвоїть допомогу на потреби закарпатським угорцям у тих сферах їхнього життя, що забезпечують збереження і повнокровний розвиток даної нацменшини. Про це заявив у п’ятницю 19 жовтня на прес-конференції у Будапешті представник угорського уряду.

За словами статс-секретаря Арпада Яноша Потапі, уряд Угорщини виділить на це 3 мільярди форинтів (близько 300 мільйонів гривень) – замість запланованих 1,5 мільярда форинтів – у проекті соціального пакету допомоги українським угорцям на майбутній рік.

Урядовець уточнив, що ці кошти адресовані 23-24 тисячам осіб у сфері освіти, охорони здоров’я, культури та соціальній галузі угорської меншини у вигляді доплат до річного заробітку.

Читайте також: «Угорщина завжди готова до консультацій з Україною – Сійярто​»

Сьогодні ж про таке рішення свого уряду повідомив представників угорської меншини Закарпаття Левенте Мадяр, статс-секретар МЗС Угорщини, у Берегові. Він зокрема зазначив, що цільова допомога на економічний розвиток угорській громаді за останні два роки досягла 17 мільярдів форинтів (1,7 млрд. гривень). Але з огляду на «непросте становище угорської спільноти» вона може розраховувати на ще більшу суму підтримки на майбутнє.

«Якщо існує держава і народ, які зацікавлені в сильній Україні, це – Угорщина та угорський народ. Адже чим вона сильніша, багатша і суверенніша, тим краще для Угорщини і закарпатських угорців», – наголосив Левенте Мадяр.

Читайте також: «Клімкін – Будапешту: «або ми працюємо на Закарпатті разом, або Угорщина там працювати не буде»​

Він підкреслив, що Угорщина бажає Україні успішно подолати труднощі, впоратися з викликами, і що в цьому його країна готова надати своїй сусідці всіляку допомогу. Натомість Угорщина лише має прохання до України забезпечити для угорської нацменшини мирні умови життя і дотримання прав, сказав у своєму зверненні до української влади Левенте Мадяр.

У вересні поширене в соцмережах та ЗМІ відео, що в одному з консульств Угорщини в Україні масово видають угорські паспорти українським громадянам, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині. Кульмінацією дипломатичного конфлікту стала висилка Києвом угорського консула з Берегова та українського дипломата з Будапешта.
…

Прокуратура Автономної Республіки Крим передала арештоване кримське судно «Норд» Національному агентству з повернення активів, отриманих від корупційних та інших злочинів (АРМА). Про це 19 жовтня повідомила прес-служба відомства.

«Рішення ухвалене з метою збереження бюджетних коштів, що витрачаються на утримання арештованого судна на території морського порту Бердянськ», – вказали в прокуратурі.

Прикордонна служба України 25 березня 2018 року затримала в Азовському морі риболовне судно «Норд» з екіпажем з 10 осіб, які вийшли з окупованого Росією Криму. Капітану судна Володимиру Горбенку інкримінують порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з метою заподіяння шкоди інтересам держави».

Херсонський міський суду 10 квітня відпустив його під заставу із зобов’язанням прибувати для проведення слідчих дій, іншим морякам був призначений адміністративний штраф. Горбенкові пізніше була оголошена підозра за статтею про незаконний вилов риби.

Українські прикордонники відмовилися випускати членів екіпажу за російськими документами, оскільки Київ вважає їх своїми громадянами, які проживають в Криму. Двом з дев’яти моряків вдалося повернутися додому. Решта перебувають у Києві на території посольства Росії. Судно «Норд» заарештоване українською владою.
…

Український активіст Володимир Балух перебуває в Керченській колонії в окупованому Криму. Про це 18 жовтня повідомив сайт проекту Радіо Свобода Крим.Реалії із посиланням на заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза.

Перед цим також дружина українського активіста Володимира Балуха Наталія повідомляла, що його мають етапувати в Керченську колонію.

Офіційного підтвердження від російської влади і адвокатів Балуха поки немає.

На час етапування Балух вирішив тимчасово припинити голодування. За даними адвоката Дмитра Дінзе, у Балуха після понад 200 днів голодування є підозра на виразку або панкреатит.

Перед цим підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок засудженому до 5 років колонії Володимиру Балуху, засудивши його до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (це близько 4 тисяч гривень). Активіста засудили до такого тюремного терміну за сукупністю двох кримінальних справ.

Балух оголосив безстрокове голодування 19 березня 2018 року. Після місяця повної відмови від прийому їжі кримський архієпископ УПЦ КП Климент переконав Балуха вживати мінімальний набір продуктів (дві склянки вівсяного киселю, 50-70 грамів сухарів з чорного хліба і чай з медом), який підтримував «балансування на нульовій позначці».

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України, який знаходився на подвір’ї його будинку.
…

Дружина українського активіста Володимира Балуха Наталя 17 жовтня побачилася з ним у СІЗО Сімферополя. Про це вона сама повідомила Кримській правозахисній групі.

За словами Наталії, побачення було коротким, чоловіка вона бачила через скло, розмовляла з ним по телефону близько півтори години. «Коли я чекала зустрічі в СІЗО, мої нерви не витримали, я заплакала. Але як тільки побачила Вову, мені відразу стало легше, сльози самі висохли», – розповіла вона.

За її словами, Балух тримається бадьоро, попри підірване голодуванням здоров’я. У нього ослаблений імунітет, він хворіє на гостре респіраторне захворювання. Крім загострення хронічних хвороб, Балуха мучить зубний біль.

Дружина передала Балухові необхідні ліки. Оскільки на час етапу він припинив голодування, дружина передала йому каші, горіхи, овочі та інше.

Володимир Балух сказав дружині, що «дуже непокоїться про її здоров’я і здоров’я його літньої матері».

За інформацією Наталії, Балуха 18 жовтня мали етапувати до Керченської колонії.

17 жовтня про такі наміри російської влади Криму повідомляв і заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз. Офіційного підтвердження цього від російської влади і адвокатів Балуха поки немає.

Також на цю тему: Засудженого в Криму Балуха скоро етапують у російську колонію – Денісова

На час етапування Балух вирішив тимчасово припинити голодування. За даними адвоката Дмитра Дінзе, у Балуха після понад 200 днів голодування є підозра на виразку або панкреатит.

Перед цим підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок засудженому до 5 років колонії Володимиру Балуху, засудивши його до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (це близько 4 тисяч гривень). Активіста засудили до такого тюремного терміну за сукупністю двох кримінальних справ.

Балух оголосив безстрокове голодування 19 березня 2018 року. Після місяця повної відмови від прийому їжі кримський архієпископ УПЦ КП Климент переконав Балуха вживати мінімальний набір продуктів (дві склянки вівсяного киселю, 50-70 грамів сухарів з чорного хліба і чай з медом), який підтримував «балансування на нульовій позначці».

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України, який знаходився на подвір’ї його будинку.
…

Влада США може запроваджувати нові санкції проти Росії «кожні один-два місяці», заявив 18 жовтня спеціальний представник США по Україні Курт Волкер.

На конференції в Атлантичній раді у Вашингтоні Волкер підтвердив намір США не змінювати політику щодо Росії, на його думку, санкції є ефективним інструментом тиску. Тому їх збираються зберегти, а також періодично розширювати санкційний пакет, як це і відбувалося досі. Волкер також подякував Євросоюзу за єдність у питанні санкцій проти Росії.

Спецпредставник також підтримав рішення про скасування ембарго на продаж Києву американської зброї, сказавши, що США нині ставиться до України «просто як до звичайної країні, що має право себе захищати». На думку Волкера, метою постачання озброєння є не ескалація конфлікту на Донбасі, а стримування можливої подальшої агресії Росії.

США вперше запровадили санкції проти Росії у відповідь на анексію Криму в 2014 році. З початком збройного конфлікту в Донбасі до політичних санкцій додалися й економічні заходи. Паралельно зі США санкції запроваджує і Євросоюз.
…

Прокуратура Автономної Республіки Крим вимагатиме екстрадиції з Росії колишнього депутата Верховної Ради Криму Віталія Нахлупіна, повідомив 17 жовтня речник Генпрокуратури України Андрій Лисенко. В Україні цю особу обвинувачують у державній зраді, уточнюють у прокуратурі.

29 грудня 2016 року прокуратура АР Крим направила в суд обвинувальний акт щодо Нахлупіна. Під час розслідування кримінального провадження отримано беззаперечні докази того, що цей депутат надав допомогу і сприяння окупації Криму Росією. 

Зокрема, за його безпосередньої участю незаконно прийнята так звана «Конституція Республіки Крим» та інші документи. Нахлупін у березні 2014 року через офіційний інтернет-сайт Верховної Ради Криму відкрито звернувся до жителів автономії про необхідність взяти активну участь в так званому «референдумі».

Російські ЗМІ 17 жовтня повідомили, що співробітники правоохоронних органів затримали в Москві «заступника голови Ради міністрів Криму» Віталія Нахлупіна за підозрою в отриманні хабара.
…

Представництво Європейського союзу в Україні закликає українську владу притягнути до відповідальності винних у замаху на одеського активіста Олега Михайлика, який дістав 22 вересня тяжке вогнепальне поранення. Про це представництво повідомляє в мережі Facebook.

«Під час свого візиту до Одеси я мала нагоду поспілкуватися з Олегом. Мене вразила його самовідданість у боротьбі за верховенство права, законність, прозорість та демократичний розвиток свого рідного міста. На жаль, у цій боротьбі він ризикує життям», – заявила заступник голови представництва Анніка Вайдеманн.

«Я сподіваюсь, що правоохоронні органи України швидко проведуть ретельне розслідування. Винні у скоєнні замаху на Олега повинні буті притягнуті до відповідальності», – вказала дипломат.

Також на цю тему: На одязі підозрюваного в нападі на одеського активіста знайшли сліди пороху – прокуратура

27 вересня Київський районний суд Одеси відправив до слідчого ізолятора усіх трьох підозрюваних у нападі на одеського активіста Олега Михайлика – Торніке Герасіна (Нагладзе), Лашу Герасіна і Манучара Варшанідзе.

Усіх трьох затримали ще 24 вересня, коли вони добровільно прийшли до Приморського райвідділу надати пояснення, чому їхні телефони були поблизу місця нападу на Олега Михайлика. 22 вересня в Одесі із вогнепальним пораненням у груди госпіталізували громадського активіста, представника партії «Сила людей» Олега Михайлика. Сам він заявляв, що не бачив нападників.
…

Російська влада має намір 18 жовтня етапувати українського активіста Володимира Балуха до Керченської колонії, повідомив проекту Радіо Свобода Крим.Реалії заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

Офіційного підтвердження цього від російської влади поки немає.

Також на цю тему: Засудженого в Криму Балуха скоро етапують у російську колонію – Денісова

На час етапування Балух вирішив тимчасово припинити голодування. За даними адвоката Дмитра Дінзе, у Балуха після понад 200 днів голодування є підозра на виразку або панкреатит.

Перед цим підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок засудженому до 5 років колонії Володимиру Балуху, засудивши його до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (це близько 4 тисяч гривень). Активіста засудили до такого тюремного терміну за сукупністю двох кримінальних справ.

Балух оголосив безстрокове голодування 19 березня 2018 року. Після місяця повної відмови від прийому їжі кримський архієпископ УПЦ КП Климент переконав Балуха вживати мінімальний набір продуктів (дві склянки вівсяного киселю, 50-70 грамів сухарів з чорного хліба і чай з медом), який підтримував «балансування на нульовій позначці».

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України, який знаходився на подвір’ї його будинку.
…

Служба безпеки України заявляє, що в межах розпочатого за заявою журналіста Дениса Бігуса кримінального провадження за частиною 1 статті 111 («державна зрада») Кримінального кодексу України перевіряє оприлюднену у ЗМІ інформацію щодо колишнього співробітника СБУ Сергія Семочка.

«Орган досудового розслідування планує долучити до процесуальноі співпраці Дениса Бігуса та його команду для дослідження викладених у журналістському розслідуванні обставин. Водночас зазначаємо, що перевірка інформації стосовно статків та можливого незаконного збагачення Сергія Семочка перевіряється НАБУ у межах зареєстрованого ними кримінального провадження за ч. 3 ст. 368-2 («незаконне збагачення») Кримінального кодексу України», – вказано в повідомленні.

Національне антикорупційне бюро України 3 жовтня відкрило провадження щодо першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка. Провадження зареєстроване за статтею 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) за матеріалами журналістського розслідування програми «Наші гроші».

Журналісти стверджують, що родичі Семочка мають нерухомість на понад 200 мільйонів гривень. Розслідувачі припускають, що посадовець отримав статки завдяки «дахуванню» фармацевтичних компаній. Вони зазначають, що Семочко у відповіді на запит не пояснив походження майна.

Семочко призначений першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки України президентським указом від 31 липня. До цього він очолював управління СБУ в Києві та Київській області. Ще раніше Семочко був керівником Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ.
…

Прокуратура Києва підготувала матеріали для екстрадиції громадянина України, про затримання якого у Франції повідомив Європол, повідомляє прес-служба відомства. Запит до відповідних французьких органів надіслала Генеральна прокуратура України

За даними прокуратури, затриманий може бути причетний до правопорушень в Україні.

«Досудовим розслідуванням, яке проводить столична прокуратура, встановлено, що вказаний чоловік у березні-квітні 2015 року під виглядом укладання контракту на поставку мінеральних добрив виробництва ПАТ «Одеський припортовий завод» заволодів грошовими коштами приватної компанії у сумі понад 12 мільйонів євро, які були перераховані як передплата за товар», – йдеться в заяві.

Також чоловіка підозрюють у тому, що він підробив свідоцтво про власну смерть.

Згідно з повідомленням, столична прокуратура оголосила затриманого в міжнародний розшук 1 серпня 2018 року.

Раніше Радіо Свобода не отримало від речника ГПУ Андрія Лисенка підтвердження, що затриманий – одесит Дмитро Малиновський, якого розшукують за підозрою в шахрайстві та підробці документів. Таку інформацію оприлюднили в ЗМІ.

16 жовтня Європол повідомив про затримання у французькому Діжоні неназваного громадянина України, якого підозрюють у міжнародному шахрайстві.
…

Представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко повідомила про безрезультатність переговорів, які відбулися в Мінську 16 жовтня.

«Ключова тема гуманітарної групи, де сьогодні працювали представники СБУ і Міністерства з питань тимчасово окупованих територій – звільнення заручників. Тут немає жодного прогресу. Москва не визнає своїх росіян в українських тюрмах. ОРДЛО займає деструктивну позицію», – вказала Геращенко у Facebook.

«Ми також нагадали координатору ОБСЄ Фрішу, що його не допустили до всіх ув‘язнених в ОРЛО, яких катують. Вчергове підняли питання підлітків, незаконно затриманих бандитами в окупованому Донецьку ще у вересні 2016 року. Представники ОРДО обіцяли ОБСЄ відпустити дітей… до грудня 2016, натомість зараз засудили їх до тюремних термінів за шпигунство. Очікуємо від ОБСЄ жорсткішої позиції щодо дітей і підлітків», – додала представниця України.

Представники бойовиків натомість заявляють, що «президент України Петро Порошенко має розблокувати процес обміну полоненими, який саботує українська сторона». Таке висловлювання представниці угруповання «ЛНР» Ольги Кобцевої цитує сепаратистський ресурс «Луганский информационный центр». Кобцева також стверджує, що представники України в гуманітарній підгрупі Віктор Медведчук та Ірина Геращенко проігнорували роботу підгрупи.

Наступне засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську заплановане на 6 листопада. На ній буде відсутній заступник Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Гуґ, мандат якого завершується наприкінці жовтня. Українська сторона подякувала дипломату зі Швейцарії за його чотирирічну роботу на Донбасі, повідомила Геращенко.
…

Для посилення безпеки складів військових боєприпасів Україна вже може використовувати ресурси, які надає НАТО, але йдуть домовленості про значно ширшу програму допомоги у цій сфері, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Ми вже можемо використовувати існуючі можливості. Це і поради НАТО стосовно дизайну, стосовно того, яким чином ми маємо будувати ці сховища. І стосовно процедури їхнього моніторингу, що є дуже важливим. Це і щодо відповідного обладнання, якого ми потребуємо», – пояснив Радіо Свобода Павло Клімкін.

Міністр закордонних справ зауважує, що союз НАТО не буде будувати Україні сховищ, але готовий послідовно у цьому допомагати, бо Київ домовляється про значно ширшу програму співпраці у цій сфері.

«Після попередніх трагічних подій ми вже розмовляли з НАТО, і зараз ми домовляємося про набагато ширшу за змістом і за динамікою програму співпраці», – сказав він.

На військових складах біля Ічні Чернігівської області в ніч на 9 жовтня почалися вибухи й пожежі. Результати цього не подолані досі. У прокуратурі відкрили кримінальне провадження за частиною 3 статті 425 Кримінального кодексу України (недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану). Слідчі не відкидають і версію теракту на території арсеналу.

Це вже не перший випадок таких інцидентів на військових складах України.
…

«Перед всіма належними до МП в Україні постає питання: йти разом з РПЦ у розділення чи залишатися в єдності зі Вселенським православ’ям – через Помісну Українську Церкву?»
…

Україна та Угорщина дійшли цілковитої згоди щодо того, що назва «уповноваженого» угорського уряду у справах Закарпаття має бути змінена, але щодо інших розбіжностей консультації мають тривати. Про це, повідомляє з Люксембурга кореспондент Радіо Свобода, після зустрічі з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто заявив голова МЗС України Павло Клімкін.

«Ми повністю домовилися, що назва їхнього «уповноваженого» буде іншою. По-друге, після відео та всіх цих подій (в інтернеті оприлюднили відеозапис роздачі громадянства Угорщини в консульстві на Закарпатті – ред.) нам потрібні реальні комплексні консульські консультації, і ми домовилися щодо їхнього проведення», – заявив голова українського дипломатичного відомства, додаючи, що наступна зустріч із угорським колегою має відбутися у 24 жовтня у Варшаві на форумі з питань безпеки.

«І, звичайно, говорили про всі наші інші «улюблені» теми», – додав Клімкін у твітері.

Клімкін зазначив, що для владнання суперечностей перед Києвом і Будапештом ще залишається чимало роботи.

«Є дискусія, з деяких питань є прогрес: щодо консультацій, зміни назви посади «уповноваженого», про наступну зустріч. Про інші питання, звичайно, треба розмовляти далі. Це не кінець цієї складної історії, але лінія консультацій і розмови у нас є», – сказав український міністр.

Тим часом Петер Сійярто після консультацій із Павлом Клімкіним знову висловив занепокоєння занесенням до списку на сайті проекту «Миротворець» понад 500 імен громадян України, яким Угорщина видала і своє громадянство, а також петицією на сайті Верховної ради щодо депортації угорців (ідеться про петицію, що пропонує тих, хто отримав паспорти громадян Угорщини, позбавляти українського громадянства як «перевертнів» «із наступною депортацією до їхньої нової батьківщини – Угорщини»; ця петиція за три тижні набрала трохи більше як 500 підписів із 25 тисяч, які вона мала б зібрати за три місяці, щоб бути розглянутою – ред.).

«Я сподіваюся, що запевнення з боку представника України у владнанні цих проблем не залишаться тільки словами, а будуть якомога швидше втілені на ділі. І це не є двостороннім питанням, бо утиски прав меншин та етнічних груп – це міжнародне питання, і ми будемо використовувати всі наявні міжнародні механізми для знаходження на них належної відповіді», – заявив Сійярто, висловивши сподівання, що «українські партнери також хочуть вирішити цю проблему».

Голова угорської дипломатії і його колега з України взяли участь у зустрічі міністрів закордонних справ у рамках програми «Східного партнерства» ЄС.

Петер Сійярто, виступаючи 11 жовтня на прес-конференції в Будапешті, обіцяв закарпатським угорцям, що вони і надалі можуть розраховувати на допомогу «материнської держави».

Позаминулого тижня міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав неадекватним рішення Будапешта вислати українського консула у відповідь на проголошення Києвом персоною «нон-ґрата» угорського дипломата. Перед тим, 26 вересня, Клімкін під час переговорів у штаб-квартирі ООН з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто офіційно повідомив про вимогу відкликати консула Угорщини в українському Берегові, або він буде висланий із країни.

У вересні поширене в соцмережах та ЗМІ відео, як в одному з консульств Угорщини на Закаопатті масово видають угорські паспорти українським громадянам, а також інструктують приховувати цей факт від української влади, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.

Крім того, ще один дипломатичний скандал викликало призначення Угорщиною урядового уповноваженого з питань розвитку Закарпаття, відповідального також за програму розвитку угорськомовних дитячих садків у Карпатському басейні (в українській термінології – басейні річок Тиси і Дунаю – ред.). У Києві зажадали пояснень від угорської сторони, бо до сфери компетенції цього уповноваженого віднесено частину суверенної території України.

Угорщина вже було погодилася раніше змінити назву посади на більш нейтральну (раніше цей же посадовець був урядовим комісаром, відповідальним за співпрацю між прикордонним регіоном Угорщини Саболч-Сатмар-Береґ і Закарпатською областю України), але потім відступила від тієї обіцянки.

Ці суперечки додалися до інших – навколо українського закону про освіту і законопроекту про державну мову, які, на думку Будапешта, обмежать права угорської меншини в Україні. Київ ці звинувачення відкидає. Проте через ці суперечності Угорщина, зокрема, блокує розвиток відносин між Україною і НАТО.
…

Лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок заявив, що не буде висувати свою кандидатуру на посаду президента України.

Під час мітингу перед маршем з нагоди 76-ї річниці створення Української повстанської армії Тягнибок висловив сподівання, що такий крок допоможе знайти порозуміння в націоналістичному таборі й домовитися про висування єдиного кандидата. Тягнибок пропонує обрати таким колишнього заступника голови Верховної Ради, голову секретаріату ВО «Свобода» Руслана Кошулинського.

Під час виборів 2014 року Тягнибок набрав 1,16 відсотка голосів.

Наступні президентські вибори в Україні мають відбутися 31 березня 2019 року.
…

Раніше патріарх Філарет заявив, що ієрархи УПЦ КП, УАПЦ і УПЦ (МП) повинні скликати Собор, на якому буде ухвалене рішення про об’єднання церкви
…

На книжковій виставці в німецькому місті Франкфурт 13 жовтня біля російського стенду провели мовчазну акцію на підтримку українського режисера Олега Сенцова та інших українських політв’язнів у Росії й анексованому Криму.

Про це повідомив у Facebook програмний директор «Кримського дому» Алім Алієв.

«Росіяни розгубилися і сиділи нерухомо (слухачів їхньої презентації було менше, ніж людей, які прийшли на акцію). Свій стенд вони оформили в агресивному червоному тоні з радянським шрифтом і без тіні смаку», – написав він.

На фотографіях видно, що в акції брав участь уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв.

У Франкфурті на книжковій виставці Андрій Курков, Сергій Плохій, Вікторія Амеліна і Юрій Дуркот прочитали оповідання Олега Сенцова англійською та німецькою мовами.

Цього місяця стало відомо, що Олег Сенцов 6 жовтня припиняє голодування, яке оголосив 14 травня з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях. У листі він пояснив це загрозою примусового годування.
…

Державна прокуратура Естонії порушила кримінальну справу стосовно п’яти естонських туристичних фірм, які підозрюються в організації туристичних поїздок до анексованого Криму, пише естонське видання Postimees.

«Державна прокуратура підтверджує, що в офісах п’яти турфірм були проведені обшуки у зв’язку з підозрою, що фірми могли організувати туристичні поїздки до окупованих Росією Криму й Севастополя, куди, відповідно до рішення Європейського союзу про санкції, заборонено організовувати турпоїздки й надавати там туристичні послуги», – цитує видання прес-секретаря держпрокуратури Каареля Калласа.

Він також додав, що прокуратура не клопоче про взяття будь-кого з них під варту.

Каллас нагадав, що 2014 року Європейський союз запровадив санкції на надання послуг в Криму й Севастополі.

«Цей захід запроваджений спільно всіма країнами ЄС і спрямований на те, щоб дати чіткий сигнал про те, що жодна країна ЄС не визнає незаконної анексії Криму і Севастополя Росією», – підкреслив Каллас.

Читайте також: Посольство України засудило візит делегації зі Швейцарії в окупований Крим

Раніше повідомлялося, що за даними підконтрольного Кремлю Міністерства курортів і туризму Криму, анексований Крим із початку року прийняв 5,6 мільйона туристів, що майже на третину більше показників 2017 року.

Інформації про кількість відпочивальників на анексованому півострові з незалежних джерел немає.

На території Криму і Севастополя 16 березня 2014 року відбувся невизнаний світом «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій.
…

Свідомі українці повинні відмовитися від подвійного громадянства, але ніхто їх карати у будь-якому випадку чи ув’язнювати не буде. Про це на прес-конференції в Ужгороді заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін, який перебуває на Закарпатті з робочою поїздкою та зустрічається з громадами національних меншин.

«Нашим законодавством не передбачене подвійне громадянство. Є питання, яким чином діяти далі. Свідомі громадяни мають відмовитися самі. Зараз такого не відбувається, паспортів дуже багато, – прокоментував Павло Клімкін. – У нашому законодавстві не передбачено покарання, якщо ти звичайний громадянин, ніхто не потягне у в’язницю. Але Стаття 19 закону про держслужбу це забороняє. Думаю, що після останніх подій, ті, хто розуміє, що мають подвійне громадянство і перебувають на держслужбі, мають здійснити відповідні кроки. Потрібно дотримуватися українських законів»

МЗС не має методик виявлення громадян з паспортами інших країн, і це не справа відомства, каже Клімкін. Інші відповідні служби це робити можуть, але ніхто не розпочинає полювання за угорською чи іншими громадами в Україні.

За словами міністра, зустрічі з угорською громадою в Ужгороді засвідчили, що її представники готові дотримуватися українських законів.

«Ми маємо над цим далі працювати, повинні зменшити емоційний градус і підняти градус розуміння», – додав Павло Клімкін. – Сьогоднішня ситуація, це розуміють обидві сторони, вигідна Росії. Одне з моїх звернень було дуже просте: Росія зараз збільшить свої зусилля щодо дестабілізації ситуації тут не у два-три рази, а у десятки разів. Пильнуйте і не намагайтеся розкручувати емоції там, де це сприяє Росії».

Міністр також зауважив, що угорську громаду турбує ситуація стосовно петиції на сайті Верховної Ради з пропозицією депортувати закарпатців, які мають угорське громадянство. Він запевнив, що МЗС засуджує такі петиції.

«Про яку депортацію можна говорити, ми за це не караємо. Тут якісь такі ідіотські міфи циркулюють, – додав Павло Клімікін.

Читайте також: Паспорти розбрату і вигнання консулів: чого далі очікувати у відносинах Києва і Будапешта

Він також прокоментував останні заяви керівника МЗС Угорщини Петера Сіярто, з яким зустрічатиметься вже наступного тижня.

«МЗС Угорщини часто висловлюється, орієнтуючись на внутрішню політику. Я намагаюся робити заяви з огляду на реальну ситуацію. По-друге, у нас є кілька тем, для розмови з Петером Сіярто. Вони стосуються не тільки Закарпаття», – сказав Павло Клімкін.

Виступаючи 11 жовтня на прес-конференції в Будапешті, очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто пообіцяв закарпатським угорцям, що вони і надалі можуть розраховувати на допомогу «материнської держави».

Минулого тижня міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав неадекватним рішення Будапешта вислати українського консула у відповідь на проголошення Києвом персоною «нон-ґрата» угорського дипломата. Перед тим, 26 вересня, Клімкін під час переговорів у штаб-квартирі ООН з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто офіційно повідомив про вимогу відкликати консула Угорщини в українському Берегові або він буде висланий з країни.

У вересні поширене в соцмережах та ЗМІ відео, що в одному з консульств Угорщини в Україні масово видають угорські паспорти українським громадянам, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.
…