Тимошенко про олігархів: буду рішуче боротися і співпрацювати

Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила, що проводила зустрічі із олігархом Віктором Пінчуком, додавши, що має намір з ним співпрацювати в майбутньому. При цьому під час розмови з журналістом програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA: Перший) Михайлом Ткачем Тимошенко неодноразово повторила, що буде боротися із впливом олігархів в Україні, і це записано в її передвиборчій програмі. 

«Ви прекрасно знаєте, що олігархи садили мене до в’язниці, ви прекрасно знаєте, що вони зі мною борються усе моє політичне життя, і я вважаю, що нова Конституція, яку ми презентували, вона якраз демонтує олігархічний режим і зможе побудувати справжню демократію в Україні», – сказала Тимошенко.

Водночас, коментуючи зафільмовані «Схемами» непублічні зустрічі з олігархом Віктором Пінчуком, лідерка партії «Батьківщина» зазначила: «Я можу вам твердо сказати, що з Віктором Пінчуком усе, що стосується форуму YES, і все, що стосується підготовки України до нової ітерації політичної після президентських виборів, – ми будемо співпрацювати. У нього дуже фундаментальні міжнародні зв’язки, і я вважаю, що ці міжнародні зв’язки можуть допомогти Україні в багатьох питаннях».

Журналіст кілька разів запитав Тимошенко, кого вона вважає олігархами, однак лідерка «Батьківщини» так і не назвала конкретних прізвищ.

«Я думаю, що ви всі їх прекрасно знаєте», – відповідала Тимошенко.

Також вона не дала прямої відповіді на запитання, чи вважає олігархом мільярдера Віктора Пінчука.

Журналісти програми «Схеми» зафіксували щонайменше дві зустрічі Юлії Тимошенко, які відбулися в квітні та вересні цього року у одному і тому ж місці – Рильському провулку в Києві, що неподалік Софіївської площі. Обидва рази кортеж Пінчука виїжджав звідти майже одразу після кортежу Тимошенко. 

Політик запевнила, що зустрічалася з олігархом, щоб обговорити участь її команди у форумі YES, який проходив у вересні цього року в Києві. Зустрічі Тимошенко і Пінчука журналісти зафільмували за п’ять місяців до початку цього форуму і через тиждень після.

Запитання про ці зустрічі «Схеми» поставили і Віктору Пінчуку. 

У прес-службі Фонду бізнесмена заявили, що зустрічі з Тимошенко були присвячені «кампаніям із дезінформації, фальсифікації, маніпуляції, кібератак, fake news і пов‘язаним із цим загрозам і ризикам для України». «Для вирішення цих питань Віктор Пінчук і його Фонд залучає найкращих закордонних експертів у цих сферах. Відповідно, це коло питань Віктор Пінчук обговорює і буде продовжувати обговорювати у 2018– 2019 роках із українськими державними та політичними діячами, в тому числі й з лідером партії «Батьківщина» Тимошенко Ю.В.», – зазначили у Фонді Пінчука.

Україна планує надати Індонезії гуманітарну допомогу після землетрусу й цунамі

Президент України Петро Порошенко звернувся до Кабінету міністрів України з проханням негайно організувати гуманітарну допомогу для Індонезії, яка постраждала від цунамі та землетрусу, повідомила прес-служба Адміністрації президента.

«Українська допомога продуктами харчування, ліками може врятувати життя. Це позиція справжнього друга і партнера», – сказав Порошенко.

Він наголосив, що Індонезія завжди голосувала за підтримку українських резолюцій в ООН.

Землетрус магнітудою 7,5 стався 28 вересня поруч із містом Палу. Слідом за поштовхом місто, де проживає близько 350 тисяч людей, накрила шестиметрова хвиля цунамі.

За даними Червоного Хреста, від стихії постраждали загалом понад 1,6 мільйона людей. Станом на 3 жовтня кількість загиблих перевищила 1400.

Мера Черкас підозрюють у створенні штучних перешкод у роботі міської ради – ГПУ

Меру Черкас Анатолію Бондаренку повідомили про підозру у створенні штучних перешкод у роботі депутатів Черкаської міської ради, інформує прокуратура регіону.

За даними слідства, Бондаренко, достовірно знаючи про наявність свого розпорядження від 6 серпня, яким було перенесене на 23 серпня продовження роботи 56 пленарного засідання другої сесії Черкаської міської ради, не продовжив роботу зазначеного пленарного засідання.

Згідно з повідомленням, мер натомість 22 серпня провів позачергове засідання з розгляду галузевих питань в приміщенні музею імені Тараса Шевченка на «Чернечій горі» в Каневі, тобто поза межами громади Черкас.

«Міський голова провів позачергову сесію міської ради, яка тривала близько 30 хвилин, тим самим створив штучні перешкоди в роботі значної кількості депутатів, не забезпечивши їх присутність, а також позбавив останніх можливості реалізувати надані законом повноваження представляти на сесії Черкаської міської ради інтереси своїх виборців і відповідні партійні організації», – заявили в прокуратурі.

Сам Бондаренко назвав ситуацію «класичним політичним замовленням».

Фейгін заявив, що все ж зміг відвідати Сущенка в СІЗО

Громадський захисник засудженого в Росії українського журналіста Романа Сущенка Марк Фейгін зустрівся зі своїм підзахисним у слідчому ізоляторі, повідомив правник у коментарі «Укрінформу».

«Щойно побував у Романа Сущенка у в’язниці. Понад годину заповнювали з ним різні папери, заяви. Тепер я можу відвідувати Сущенка як його представник у ЄСПЛ. Цей дозвіл діє впродовж місяця. І раз на місяць треба буде писати подібний набір документів. Це стало можливим у результаті публічності, широкому висвітленню того, що відбувається, журналістами, за що я їм вдячний», – сказав Фейгін.

3 жовтня захисник повідомляв, що його не пустили в СІЗО до Сущенка під приводом того, що вирок проти українця набрав чинності, і Фейгін, будучи громадським захисником, за російським законом, не може тепер відвідувати Сущенка.

Паризький кореспондент інформагенції «Укрінформ» Роман Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за звинуваченням у шпигунстві.​

30 вересня минуло два роки відтоді, як Романа Сущенка, який від 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали в Москві співробітники ФСБ Росії. Російські спецслужби заявили, що він є кадровим «співробітником української військової розвідки», полковником, і збирав відомості про російське військо.

За словами самого журналіста, в Москву він приїхав у відпустку, щоб відвідати родичів. Головне розвідувальне управління України також заперечило твердження, ніби Сущенко співпрацював із військовою розвідкою України. Правозахисники називають справу проти журналіста політично мотивованою.

Верховний суд Росії вже відхилив апеляційну скаргу захисту Сущенка і залишив вирок чинним. Захист журналіста планує звернутися до Європейського суду з прав людини.

НАБУ: стосовно першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки відкрите провадження

Національне антикорупційне бюро України відкрило провадження щодо першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка, повідомила прес-служба НАБУ.

Провадження зареєстроване за статтею 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) за матеріалами журналістського розслідування програми «Наші гроші».

Журналісти стверджують, що родичі Семочка мають нерухомість на понад 200 мільйонів гривень. Розслідувачі припускають, що посадовець отримав статки завдяки «дахуванню» фармацевтичних компаній.

Вони зазначають, що Семочко у відповіді на запит не пояснив походження майна.

Семочко призначений першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки України президентським указом від 31 липня. До цього він очолював управління СБУ в Києві та Київській області. Ще раніше Семочко був керівником Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ.

Лавров занепокоєний «українізацією освіти» для угорців в Україні

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висловив занепокоєння дотриманням прав національних меншин в Україні. Таку заяву він висловив на спільній прес-конференції з головою МЗС Угорщини Петером Сійярто, який відвідав Москву з офіційним візитом.

«В нас загальна занепокоєність у зв’язку з лінією українізацію освіти та утиски прав національних меншин, перш за все мовних прав, яку проводить офіційна влада Києва всупереч тим зобов’язанням, які Україна взяла на себе в межах відповідних міжнародних конвенцій», – заявив голова дипломатичного відомства Лавров.

Своєю чергою Петер Сійярто, відповідаючи на питання журналіста, через перекладача ще раз повторив, що не планує відкликати угорського консула з українського Берегового, як того вимагає Київ.

На переконання Сійярто, консул не порушив ані українського, ані угорського законодавства.

Читайте також: «Atlantic Council: Угорщина – несвідома зброя Кремля проти України?​»

«У дипломатичних представництвах Угорщини на території України все здійснюється за законом. Тому в мене немає причини відкликати консула з Берегового. Якщо МЗС України або хтось у Києві вирішить, що нашого консула потрібно видворити, тоді я одразу ж, невідкладно видворю з Угорщини консула України», – пообіцяв угорський урядовець.

Він також прокоментував той факт, що його внесли до бази «Миротворець» в Україні.

«Що стосується цього відомого переліку («Миротворець» – ред.), до якого мене внесли, то я можу сказати, що є біди і більші. Більша біда полягає в тому, що вже забезпечені права угорського населення в Україні постійно порушуються. Внесення мене до переліку – це не проблема. Набагато більшою проблемою є те, що закон про освіту, який був ухвалений в Україні, який порушує права угорської національної меншини, все ще не переглянутий», – вважає голова угорського МЗС.

Він висловив переконання, що саме Київ діє проти «добросусідських» відносин між Україною та Угорщиною.

3 жовтня керівниця проектів Центру громадянських свобод Олександра Романцова зауважила в ефірі Радіо Свобода, що закон про освіту не порушує права меншин, а навпаки, розширює можливості дітей з угорської громади.

«Питання в тому, щоб діти, які навчаються в молодших класах мовою меншин, могли б у подальшому продовжувати навчання в Україні. Закінчивши 11 класів мовою нацменшин, у них майже немає такої можливості. Таким чином ми провокуємо їх виїзд в країну, де така можливість є, наприклад в Угорщину. Це досить важко, тому що в Угорщині немає підтримки дітей, щоб там безкоштовно, великою кількістю навчалися», – пояснила вона.

Раніше Міністерство закордонних справ України неодноразово закликало Будапешт відкликати свого дипломатичного представника з Берегового. 3 жовтня міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що 4 жовтня МЗС направить Угорщині офіційну ноту з вимогою до консула залишити територію України.

Про необхідність такого відкликання Клімкін особисто повідомляв своєму угорському колезі Петеру Сійярто, проте сторони не дійшли згоди в цьому питанні.

Поширене раніше цього місяця відео, що консульстві Угорщини в Берегові масово видають угорські паспорти українським громадянам, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.

Фейгін каже, що його таки пустять у СІЗО до Сущенка

Російський юрист Марк Фейгін повідомив, що тюремники таки вирішили пропустити його до підзахисного, українського журналіста Романа Сущенка, утримуваного у московському СІЗО.

«Увага! Тільки що співробітник СІЗО Лефортово повідомив, що Фейгіна пустять до Сущенка, як представника в ЄСПЛ. Я знову переміг», – написав Фейгін, якого в Росії позбавили статусу адвоката.

Він додав, що їде в СІЗО «Лефортово». За словами юриста, до кінця тижня у Сущенка буде побачення з сином Максимом. «Він побачить його вперше за два роки!», – написав Фейгін у Twitter.

Раніше захисник повідомив, що 3 жовтня його не пустили в СІЗО до Сущенка під приводом того, що вирок проти українця набрав чинності, і Фейгін, будучи громадським захисником, за російським законом, не може тепер відвідувати Сущенка.

Фейгін не виключає, що його підзахисного можуть етапувати до колонії наступного понеділка, 8 жовтня.

Паризький кореспондент інформагенції «Укрінформ» Роман Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за звинуваченням у шпигунстві.​

30 вересня минуло два роки відтоді, як Романа Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали в Москві співробітники ФСБ Росії. Російські спецслужби заявили, що він є кадровим «співробітником української військової розвідки» і полковником і збирав відомості про російське військо.

За словами самого журналіста, в Москву він приїхав у відпустку, щоб відвідати родичів. Головне розвідувальне управління України також заперечило твердження, ніби Сущенко співпрацював із військовою розвідкою України. Правозахисники називають справу проти журналіста політично мотивованою.

Верховний суд Росії вже відхилив апеляційну скаргу захисту Сущенка і залишив вирок чинним. Захист журналіста планує звернутися до Європейського суду з прав людини.

Ситник у комітеті Ради виступає зі звітом, який «рекламували» в метро – трансляція

Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник виступає зі звітом про роботу бюро за перше півріччя 2018 року на засіданні комітету з питань запобігання і протидії корупції.

30 вересня в Київському метрополітені з’явилася реклама цього виступу Ситника. При цьому в НАБУ заявили, що не мають до реклами жодного стосунку і не знають, хто той «добродій», який сплатив за неї гроші.

Відповідальність за цю рекламу на себе взяла Всеукраїнська громадська організація «Чесне слово».

Ситник заявив, що розміщення реклами є провокацією, і він планує оскаржувати його. Скарга, зокрема, стосуватиметься незаконного використання його зображення.

У Київському метрополітені заявили, що не займаються рекламною діяльністю та не мають права втручатися у зміст розміщеної в метро реклами.

Читайте також: Реклама Ситника: хто замовив та для чого

У вересні антикорупційні органи були в центрі уваги засобів інформації. Як повідомляло Радіо Свобода, Спеціалізована антикорупційна прокуратура зареєструвала кримінальне провадження через можливе розголошення даних керівником Національного антикорупційного бюро Артемом Ситником.

Суд у Криму розглядає апеляцію на вирок Балуху без нього

Українського активіста Володимира Балуха не доставили на засідання підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму, де 3 жовтня почався розгляд апеляції в його справі, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Біля суду зібралися люди, щоб підтримати українського активіста.

Володимир Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня 2018 року на знак протесту проти переслідування. Суд в анексованому Криму засудив активіста до п’яти років позбавлення волі за сукупністю двох справ проти нього: за звинуваченням у зберіганні боєприпасів і побитті начальника ІТТ. Балух і його захист звинувачення відкидають.

Правозахисники наголошують, що причиною переслідування Балуха в анексованому Росією Криму стала його проукраїнська позиція.

24 вересня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму почав розгляд апеляційної скарги захисту Балуха на рішення російського суду в Роздольному в кримінальній справі про дезорганізацію діяльності ізолятора тимчасового тримання, але відразу ж відклав засідання.

Причиною стало те, що активіст відмовився брати участь у засіданні через відеозв’язок. Як пояснив тоді адвокат Балуха Тарас Омельченко, його підзахисний «відмовляється від відеоконференцзв’язку, але не від участі в суді».

 

Сенцов: «Про себе не пишу. Нічого доброго немає»

Ув’язнений у Росії український режисер Олег Сенцов написав листа українському продюсеру Ганні Паленчук, яка працює над постановкою його п’єси

Позов Аксьонова проти України потрібен, щоб легітимізувати анексію Криму – політолог

Через голову російського уряду анексованого Криму Сергія Аксьонова Росія намагається надати нові аргументи на користь «законності» захоплення півострова, заявив український політолог-міжнародник Борис Тизенгаузен в ефірі проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

Так Тизенгаузен прокоментував позов Аксьонова проти України, яким він домагається скасування санкцій проти себе.

«Бажання Аксьонова донести власну позицію чарівним чином співпадає зі зміною риторики Росії в принципі по анексії Криму. Якщо вона раніше через своїх офіційних спікерів говорила, що «референдум» законний, то зараз намагається шукати аналогії в міжнародному полі. Для цього потрібні нові аргументи від учасників подій, тому Аксьонова намагаються ввести як спікера і надати нові факти», – вважає експерт.

Втім, він зауважує і особистий інтерес самого «голови Криму» в тому, щоб позов був задоволений.

«Рішення українського суду за статтею про державну зраду і насильницьке повалення конституційного ладу може стати підґрунтям для посилення не тільки українських санкцій, а й міжнародних, тобто додаткових пакетів європейських, американських. Аксьонов прекрасно розуміє, чим це йому загрожує. Він може виявитись невиїзним взагалі, окрім тих держав, в яких немає візового режиму з Росією, та й то не всіх», – зазначив політолог.

31 серпня Окружний адміністративний суд Києва повідомив про позов Сергія Аксьонова з вимогою визнати запровадження персональних санкцый проти нього протиправним.

Прокуратура Автономної Республіки Крим продовжує розглядати справу стосовно колишнього спікера Верховної Ради АРК Володимира Константинова і екс-депутата місцевого парламенту Сергія Аксьонова. Їх обвинувачують за статтями 109 і 110 Кримінального кодексу України – «заклики до насильницького повалення конституційного ладу» і «посягання на територіальну цілісність України».

Як випливає з документів, опублікованих на сайті президента України в додатках до указу №467/2016, до санкційних списків увійшли глава кримського уряду Сергій Аксьонов, глава кримського парламенту Володимир Константинов, заступник глави кримського парламенту Ремзі Ільясов, колишній віце-прем’єр Криму Руслан Бальбек, колишній губернатора Севастополя Сергій Меняйло і нинішній виконувач обов’язків губернатора Дмитро Овсянников.

Усього в українські санкційні списки через анексію Криму та конфлікт на Донбасі внесені понад 680 людей. Це громадяни України, Росії та низки інших країн.

Клімкін застерігає від «цькування угорців», але угорського консула обіцяє вислати до кінця тижня

Будапешт має відкликати свого консула в Берегові до кінця поточного тижня, інакше Україна вишле його сама, заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін.

За його словами, про цю вимогу вже повідомлено голову МЗС Угорщини Петера Сійярто.

«Я запропонував угорському міністру закордонних справ відкликати цього консула. Якщо це не буде зроблено цього тижня, ми надішлемо ноту угорській стороні про його висилку. Саме цього тижня», – підкреслив він.

Читайте також: «Угорщина офіційно відмовилася відкликати консула з Берегова на Закарпатті​»

Втім, голова МЗС звертає увагу на те, що дипломатичний скандал між Україною і Угорщиною через масову видачу угорських паспортів українським громадянам вигідний третій стороні. Він вважає, що можливістю дестабілізувати ситуацію на Закарпатті може скористатись Росія, і закликає утриматись від проявів міжнаціональної ворожнечі.

«Дії Росії не в інтересах угорців Закарпаття, вони, звичайно, не в інтересах Угорщини. На це насамперед маємо зважати. І я застерігаю всіх від «наїздів» – вибачте за недипломатичну мову – або цькування угорців Закарпаття. Навпаки, маємо допомогти нашій угорській громаді, маємо перехопити ініціативу, діяти дуже послідовно і ініціативно. І взагалі будемо діяти з Угорщиною ввічливо, але дуже жорстко», – сказав Клімкін.

Крім того, голова дипломатичного відомства звернув увагу на необхідність дискусії щодо умов українського громадянства. На його думку, вона є актуальною не лише для тих українців, які мають другий угорський чи румунський паспорт.

«Я був в (канадському місті – ред.) Едмонтоні декілька тижнів тому – не один, не п’ять, не десять – десятки українців з канадійським громадянством хотіли б допомагати і працювати тут. Але не можуть через проблеми з громадянством», – зазначив він.

Читайте також: «Видачу на Закарпатті угорських паспортів розслідують як «державну зраду» – прокуратура​»​

Раніше речниця українського МЗС Мар’яна Беца заявляла, що Київ вишле консула Угорщини на Закарпатті, якщо він не буде відкликаний.

Про необхідність такого відкликання Клімкін особисто повідомляв свого угорського колегу Петера Сійярто, проте сторони не дійшли згоди в цьому питанні.

Поширене раніше цього місяця відео, що консульстві Угорщини в Берегові масово видають угорські паспорти українським громадянам, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.

Угорщина офіційно відмовилася відкликати консула з Берегова на Закарпатті

За словами Менцера, події в угорському консульстві в закарпатському місті «узгоджуються з угорським та міжнародним правом і не суперечать будь-яким українським нормам»

У Криму за мирні зібрання покарали понад 350 людей – правозахисники

Підконтрольна Кремлю влада анексованого Криму від квітня 2014 року по вересень 2018 року значно посилила обмеження свободи мирних зібрань на території півострова, і притягла за цей час до адміністративної відповідальності 353 людей. Про це йдеться в інфографіці, опублікованій на сайті «Кримської правозахисної групи».

За даними групи, до кримінальної відповідальності притягли 12 осіб.

«Із них: по «справі 26 лютого» винесено вісім вироків: один вирок – вісім років позбавлення волі в колонії суворого режиму щодо Ахтема Чийгоза, який після вироку був звільнений в результаті політичних переговорів, сім вироків – позбавлення волі умовно», – сказано в звіті.

Крім того, підконтрольні Кремлю суди Криму затвердили 367 постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, з яких 334 постанови про штрафи на загальну суму 3,95 мільйона рублів (майже 1,7 мільйона гривень – ред).

«До учасників мирних зібрань застосовувалися також адміністративні арешти (мінімум 22 таких постанов) і громадські роботи (11 постанов)», – стверджують правозахисники.

Читайте також: ООН: за перші півроку 2018-го в Криму провели втричі більше обшуків, ніж торік

Російські силовики у вересні провели в анексованому Криму п’ять обшуків і порушили сім адміністративних справ на кримських татар, суди оштрафували їх на 2000 рублів (855 гривень – ред.) і присудили в цілому 27 діб адміністративного арешту.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров на 39-й сесії Ради ООН з прав людини в Женеві заявив, що по всьому кримському півострові відбуваються порушення основних свобод, в тому числі свободи мирних зібрань, об’єднань, релігії і свободи пересування.

Голова Моніторингової місії ООН, яка фіксує порушення в сфері прав людини і міжнародного гуманітарного права, Фіона Фрейзер недавно повідомила, що покращення ситуації з правами людини в анексованому Росії Криму за останні 10 місяців не відбулося.

Невідомі напали на громадську приймальню Білецького в Києві – заява

Громадська приймальня народного депутата та голови партії «Національний корпус» Андрія Білецького у Києві зазнала нападу – про це йдеться в заяві прес-служби організації.

Згідно з нею, напад стався в ніч на 30 вересня в Оболонському районі столиці.

«Невідомі близько другої години ночі залили фарбою вікно офісу та закинули всередину приміщення молоток, який розбив вікно. Окрім цього, біля місця злочину було знайдено піротехніку, яку, ймовірно, молодики намагались використовувати для підпалу приміщення», – повідомляють у приймальні народного депутата.

Представники громадської приймальні Білецького вважають інцидент «помстою за активну діяльність Національного корпусу».

В поліції Києва Радіо Свобода підтвердили, що зареєстрували повідомлення про цей випадок і проводять оперативно-розшукові дії у справі за статтею «хуліганство».

Андрій Білецький, колишній командир добровольчого батальйону «Азов» і позафракційний депутат Верховної Ради, заснував партію «Національний корпус» у жовтні 2016 року.

«UA:Перший» відмовиться від реклами за умови повного фінансування – Аласанія

Всі канали Суспільного мовлення повністю відмовляться від реклами, якщо фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України буде повним, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода голова правління НСТУ Зураб Аласанія.

«Якщо фінансування буде повним, просто за законом, «UA: Перший» і всі канали суспільного мовника просто повністю відмовляться від реклами як такої. Не тільки політичної, а взагалі від рекламного ринку. Це наше право. Ми це можемо зробити», – сказав Аласанія.

У державному кошторисі-2018 НСТУ виділили 776 мільйонів гривень. Це становить 0,1 відсотка видатків держбюджету попереднього року – удвічі менше прописаної законом норми, зазначив Зураб Аласанія. Щоб пропрацювати три місяці, які лишилися до нового року, НСТУ потребує 250 мільйонів гривень. Таким є мінімальний обсяг, без розвитку, тільки на виживання, зазначив голова її правління.

2014 року, після зміни влади в Україні, Верховна Рада ухвалила закон «Про суспільне телебачення і радіомовлення». На базі державних мовників створили публічне акціонерне товариство Національна суспільна телерадіокомпанія України. За законом, держава має забезпечувати належне фінансування НСТУ – не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду держбюджету попереднього року.

Порошенко: «путінський сценарій» звільнення Донбасу нам не потрібен

Президент України Петро Порошенко заявляє, що не підтримує силовий сценарій звільнення Донбасу.

Під час поїздки на Харківщину 29 вересня голова держави сказав, що ознайомився із результатами великого опитування громадської думки, яке провели три авторитетні компанії: «Вони цікавилися, якою люди бачать оптимальну стратегію повернення Донбасу в Україну і України на Донбас. Лише 5 % висловлюються за військовий наступ і повернення силою».

Президент зазначив, що «природно, найменша кількість прибічників такого сценарію, менше 6% – на сході України».

«Думаю, що жоден український політик, в тому числі звичайно і я, ніколи не прийме рішення перетворити Донецьк на Грозний часів першої і другої чеченської війни. Путінський сценарій нам не потрібен. Це Кремль легко винищував мирне населення килимовим бомбардуванням. А Україна – не Росія. Ми належимо до іншої цивілізації, де цінують людське життя і не приносять його в жертву імперським амбіціям. І я як президент ціную життя кожного українця», – цитує Порошенка його прес-служба.

Він наголосив, що виступає за політико-дипломатичне врегулювання, як і «більшість громадян – 60%».

Читайте також: Коли на Донбас відправлять миротворців? (рос.)

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Україна і Захід домагаються створення місії ООН, що взяла б під контроль усю окуповану частину українського Донбасу, включно з кордоном із Росією.

Росія прагне створити місію в обмеженому форматі – тільки для охорони беззбройних працівників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Україна і Захід відкидають такий підхід, що означав би замороження нинішнього конфлікту.

Російські тюремники показали фото Сенцова, МЗС вимагає допуску лікарів

Управління федеральної служби виконання покарань Росії у Ямало-Ненецькому автономному окрузі оприлюднило фото засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова, який 139-ий день голодує в російській колонії.

Як випливає з повідомлення тюремників, фото зроблене під час «планового обстеження», на яке Сенцова вивозили з колонії в міську лікарню Лабитнангі 28 вересня.

За даними ФСПВ, з огляду на результати проведеного обстеження, Сенцову «провели корекцію лікування». Що це означає, російські тюремники не уточнили.

У Міністерстві закордонних справ України закликали Росію допустити українського консула і лікарів до Сенцова.

Напередодні голова Ради при президенті Росії з розвитку громадянського суспільства і прав людини Михайло Федотов направив українському омбудсмену Людмилі Денисовій листа з інформацією про стан здоров’я українського режисера Олега Сенцова.

За його інформацією, 12 вересня відбувся консиліум лікарів міської лікарні Лабитнангі, які визнали стан здоров’я Сенцова стабільним.

Денісова заявила, що має сумнів з приводу достовірності цієї інформації і якості проведеного огляду. Вона закликала Росію надіслати офіційні медичні документи про справжній стан здоров’я Олега Сенцова.

Олег Сенцов засуджений у Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер відкидає звинувачення. Від 14 травня він голодує в російській колонії з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, утримуваних у Росії.

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.

Олега Сенцова висунули на премію імені Сахарова «За свободу думки». Крім того, є ініціативи з висування його кандидатури на Нобелівську премію миру.

Тимошенко пообіцяла після виборів ліквідувати «Нафтогаз»

Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила, що після виборів компанію «Нафтогаз України» буде ліквідовано, а ціну газу для українців знижено принаймні вдвічі.

Як сказала вона на прес-конференції в Києві, виступаючи з позиції, що на майбутніх виборах президента і парламенту переможе саме вона і її політсила, «Нафтогаз» буде ліквідований протягом півроку після виборів як корупційний «посередник, який не потрібен», ринок газу буде «демонополізований» для бізнесу, а українці отримають газ «за ціною, щонайменше вдвічі нижчою за сьогоднішню».

Так само, заявила Тимошенко, будуть ліквідовані й інші «посередницькі» структури, які створить «Нафтогаз».

Вона також обіцяла, що «природний газ матимуть можливість завозити всі, хто захоче, а не лише корумповане керівництво «Нафтогазу», яке під патронатом (президента України Петра) Порошенка через підставні компанії втричі дорожче везе до України нібито європейський, а насправді російський газ».

Підтверджень своїм звинуваченням у корумпованості, обґрунтувань її заяв і розрахунків Тимошенко не надала.

Невдовзі після її виступу «Нафтогаз» нагадав про надходження до державного бюджету України від його податків і дивідендів, розмістивши в соцмережах порівняльну схему цих надходжень, із одного боку, і витрат держбюджету на рекапіталізацію «Нафтогазу» попередніми роками і фінансування субсидій для споживачів газу.

У компанії також іронічно прокоментували суть пропозицій Тимошенко, як їх сприйняли в «Нафтогазі».

Попереднього дня, 27 вересня, «Нафтогаз» повідомляв, як змінив баланс зовнішніх розрахунків із негативного на позитивний і став значним донором держбюджету.

За даними компанії, в порівнянні з 2013 роком вона збільшила свою частку в бюджеті більш ніж у шість разів.

Напередодні, 26 вересня, «Нафтогаз» повідомив, що створить три дочірні підприємства для продажу газу, одне з яких має продавати газ комерційним клієнтам, інше тепловим електростанціям і третє безпосередньо населенню. Запровадження цієї схеми прямих продажів, зокрема, дало б можливість усунути зі схеми нинішні облгази, які, за словами критиків, належачи олігархам, є тими посередниками, які нарощують ціну. Тимошенко в нинішньому виступі не пропонувала усунути облгази зі схеми постачання газу споживачам.

Окремо «Нафтогаз» пояснив, що в результаті змін настане прозорість і виконання закону на внутрішньому ринку газу, результат торгівлі газом стане максимально відкритий, використання пільгового газу стане більш прозорим і підзвітним, і «у випадку з «Нафтогазом», який на 100% належить державі, будь-яка компенсація одразу повернеться в держбюджет у вигляді дивідендів, додаткових витрат у бюджету буде 0».

«Нафтогаз», усупереч твердженням Юлії Тимошенко, не є монополістом у постачанні газу до України. За даними «Нафтогазу», 2016 року газ до України імпортували 34 компанії, 2017 року – вже 67 компаній.

«Нафтогаз» як найбільший імпортер купує останніми роками природний газ у країнах Європи; при цьому фізично може йтися і про газ із Росії, закуплений європейськими країнами. Попередніми роками ціна цього газу була нижчою, ніж потенційна ціна газу за російсько-українськими газовими контрактами, які уклала Тимошенко, на той час прем’єр-міністр України, 2009 року. Останніми місяцями, з урахуванням рішень Стокгольмського арбітражу, газ із Росії був би для України дешевшим, ніж із Європи, але російський газовий монополіст «Газпром» відмовляється виконувати рішення арбітражу і поновити продаж газу Україні.

Юлію Тимошенко вважають одним із провідних претендентів на майбутніх президентських виборах. Останнім часом вона виступає з різкою критикою на адресу чинного президента Петра Порошенка – на думку багатьох оглядачів, саме вони будуть головними суперниками на виборах. Тимошенко заперечує звинувачення в тому, що вона є, по суті, проросійським політиком.

Жінкам вперше дозволили брати участь в українській експедиції в Антарктиду

Жінки вперше допускаються до участі в українській антарктичній експедиції на станцію «Академік Вернадський» у 2019-2020 роках, повідомляється на сайті Міністерства освіти і науки.

«Ми починаємо прийом документів від тих, хто хоче впродовж року спробувати свої сили в роботі на нашій антарктичній станції Академік Вернадський. Йдеться про експедицію, яка вирушить на крижаний континент взимку 2019-го. До цього часу нам треба підібрати та підготувати команду, у яку входитимуть науковці, технічний персонал, лікар та кухар. Ми запрошуємо всіх охочих подаватися на конкурс, звісно, попередньо ознайомившись як із загальними вимогами до зимівників, так і з окремими – до кожної позиції. Хочу підкреслити, що вперше за багато років ми не робимо жодних гендерних обмежень щодо можливих учасників експедиції. Тож чекаємо документи як від кандидатів, так і від кандидаток», – заявив керівник Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) МОН Євген Дикий.

Читайте ще: Гендерна нерівність: п’ять порушень прав жінок в Україні

За даними МОН, загін зимівників буде складатися з 12 людей: це –7 науковців, 3 особи інженерно-технічного персоналу (дизеліст-електрик, системний механік, системний адміністратор зв’язку), лікар та кухар. Документи приймаються до 30 листопада.

Україна – одна з 30 країн світу, яка має постійну станцію в Антарктиці, що функціонує цілий рік. Щороку на станцію «Академік Вернадський» вирушає річна експедиція, до якої входять вчені та технічний персонал. Також під час антарктичного літа проводяться сезонні експедиції.

Адмірал Макалістер: катери «Айленд» дуже ефективні в умілих руках

Передача Військово-морським силам України двох катерів класу «Айленд» відбулася в порті Балтимору в США 27 вересня. Виступаючи на церемонії, віце-адмірал Берегової охорони США Майкл Макалістер зауважив, що Берегова охорона використовує ці судна з 1986 року і вони є «важливим елементом у забезпеченні безпеки».

«12 таких кораблів все ще перебувають в експлуатації. Вони служать у США і Південно-Східній Азії. По мірі того, як берегова охорона покращує і модернізує свої активи, ми передаємо кораблі «Айленд» в Пакистан, Грузію та Коста-Ріку, допомагаючи підвищити безпеку на морі для цих націй. Я впевнений, що ці кораблі також відслужать чудову службу у Військово-морському флоті України. В умілих руках ці катери є багатосторонніми і дуже ефективними. Їхній персонал може допомагати при стихійних лихах, захисті життів на морі та оборонних операціях», – розповів він.

Як пообіцяв Макалістер, співробітники Берегової охорони проведуть тренування для особового складу Військово-морських сил України, щоб підготувати їх до управління катерами.

«Мені трохи сумно дивитися, як ці катери залишають нас, але я пишаюся тим, що вони стануть важливим елементом забезпечення глобальної безпеки на морі. Ми працюємо разом із нашими українськими партнерами для початку передачі», – сказав віце-адмірал.

Президент України Петро Порошенко, який був присутній на церемонії, вказав на значущість військової допомоги Сполучених Штатів, яка наразі вже перевищила 1 мільярд доларів.

«Ця допомога особливо важлива в час, коли Росія підриває свободу морів і мореплавства в Азовському морі, боягузливо полюючи і залякуючи комерційні кораблі. Наше завдання – переконати Кремль у нашій рішучості щодо захисту берегів України», – заявив Порошенко.

Як повідомив журналістам перед початком церемонії начальник управління кораблебудування ВМС України Василь Радчук, українські військово-морські сили зможуть використовувати патрульні катери класу «Айленд» вже восени 2019 року.

Вирішення бюрократичних перепон щодо отримання цих катерів у подарунок Україною тривало роками. Процес активно зрушив з місця лише навесні 2018 року після виходу розслідування програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

Журналісти пролили світло на бюрократичне затягування процесу отримання катерів з боку української влади та вказали на існування можливої прихованої причини цього, а саме на потенційний комерційний інтерес заводу президента «Кузня на Рибальському», що отримує державне замовлення з бюджету на виробництво кораблів для українського флоту.

В розслідуванні журналісти виявили, що розв’язати бюрократичну тяганину давно було можливо за допомогою ухвалення окремої постанови Кабінету міністрів України. Втім, це відбулось лише у вересні 2018 року.

Російські слідчі перевірять інформацію про катування Параламова у Криму працівниками ФСБ – адвокат

Слідчий комітет Росії скасував рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо катування кримського татарина Рената Параламова в анексованому Криму, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

Про таке рішення заступника керівника військового слідчого відділу Слідчого комітету стало відомо на засіданні підконтрольного Кремлю Кримського гарнізонного військового суду. Туди адвокат Параламова Еміль Курбедінов попередньо поскаржився на відмову слідчого порушити кримінальну справу.

За словами Курбедінова, в ході розгляду скарги в суді стало відомо, що «слідчий відділ слідчого військового комітету виявив у постанові недоліки, тому постанову було скасовано і спрямовано на новий розгляд».

Таким чином, за фактом катувань Рената Параламова працівниками ФСБ Росії повинна бути здійснена перевірка, за результатами якої буде ухвалене рішення про порушення кримінальної справи, пояснив адвокат.

Читайте також: «У вас ніяких прав немає тут, ви просто пропадете – як катує ФСБ у Криму​»

«Суд виніс постанову, що в нього немає підстав надалі розглядати мою скаргу. Ми вимагали її скасувати, але сьогодні сам слідчий військовий комітет скасував власне ж рішення. Подивимось, якою буде наступна хїня постанова по нашій заяві про катування Рената Параламова», 0 зазначив Курбедінов.

Адвокат додав, що Параламова оголосили в розшук за незаконне придбання, передачу, збут, зберігання, перевезення чи носіння вибухових речовин або вибухових пристроїв.

Раніше Курбедінов повідомляв, що проти Параламова порушили дві кримінальні справи.

Вранці 13 вересня в кримському селищі Нижньогірське в будинку кримчанина Рената Параламова провели обшук, який силовики назвали «оглядом і слідчими діями». Адвокат припустив, що «огляд» може бути пов’язаний з релігійною активністю Параламова.

Читайте також: «Жодне резонансне викрадення в Криму не розслідується» ‒ Еміль Курбедінов​»

За словами очевидців, люди в масках без розпізнавальних знаків на формі відвезли Параламова в невідомому напрямку. Пізніше стало відомо про вилучення книги і ноутбука з дому Параламова.

Він вийшов на зв’язок з родичами вдень 14 вересня. Його виявили на автовокзалі Сімферополя. Пізніше Параламов розповів, що «невідомі катували його, надягали на голову мішок, давали розряди оголеними дротами».

Адвокат Еміль Курбедінов, який разом із родичами Параламова 15 вересня перебував в управлінні ФСБ Росії у Криму, повідомив, що вони впізнали одного з учасників викрадення Рената Параламова серед відвідувачів кримського управління ФСБ Росії.

Після цих подій Ренат Параламов разом із родиною переїхав на материкову частину України.