«Хочемо, щоб влада нас чула» – у Дніпрі пікетували поліцію в рамках акції «Мовчання вбиває»

У четвер ввечері в Дніпрі активісти пікетували обласну поліцію через зволікання з розслідуваннями нападів на колег у рамках акції «Мовчання вбиває». У руках вони тримали плакат із написом «Активісти – не мішень» і фотографії активістів з інших регіонів, які зазнали нападів, зокрема, Катерини Гандзюк.

Читайте також: «Гандзюк: я досі не знаю імені замовника нападу на мене​»

За словами учасників акції протесту – представників громадських організацій та фанатського футбольного руху – за останній рік в Україні вчинено понад 50 нападів на активістів. У Дніпрі, зокрема, потерпілими від нападів є Всеволод Новохатько, якого невідомі побили біля його будинку, та Кирило Дороленко, якого побили в райвіділку поліції, заявляли учасники акції. Справи щодо цих нападів досі не розслідувані.

«Ми хочемо, щоб влада нас чула, бачила і вживала превентивні дії щодо нападів на нас. Якби оцінювати дії нашої поліції за 10-бальною шкалою, я б дав в районі 4-5 балів. Приміром, відомий активіст Всеволод Новохатько – на нього був вчинений напад, як я знаю, нікого не знайшли і не покарали. Мій друг Кирило Дороленко, побиття прямо у відділі поліції. Людина, яка била, просто отримала догану», – сказав один зі співорганізаторів акції Андрій Куліш.

Читайте також: «На Банковій почалася акція «Мовчання вбиває» (трансляція)​»

«55 нападів в Україні за останній рік – це ненормально. 2014, 2015, 2016 рік ще боялись і ховались, але 2018-го це все вийшло на поверхню», – додала співорганізаторка Дар’я Слуцковська.

Заступник начальника обласної поліції Володимир Богоніс, який вийшов до учасників акції протесту, зазначив, що рівень реагування правоохоронців на кримінальні правопорушення в Дніпрі один з найкращих в Україні. Водночас він зауважив, що реформа в українській поліції наразі відбулась на 12%.

«Коли я прийшов 2015 року в поліцію і мені дали план розвитку поліції, я сказав: «Не жартуйте, ваш план дуже довгий, а народ вимагає змін негайно». Але коли я почав їх реалізовувати, я зрозумів, що швидко, на жаль, не вийде», – сказав Володимир Богоніс.

На четвер в Україні в більш ніж 10 містах анонсована акція «Мовчання вбиває» через, за словами організаторів, «бездіяльність влади» у зв’язку з нападами на українців з активною громадянською позицією, які значно почастішали останнім часом.

Росія: в Петербурзі затримали 6 учасників пікетів на підтримку Сенцова

У російському Санкт-Петербурзі затримали шістьох учасників одиничних пікетів на підтримку українського режисера Олега Сенцова, який 137 днів голодує в російській колонії, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, всіх затриманих 26 вересня доправили до поліцейського відділку. Активісти назвали затримання незаконними.

Пікет все ж відбувся, всього в ньому взяли участь 12 активістів, які змінювали один одного. Учасники акції вимагали здійснити обмін в’язнями між Росією і Україною.

Читайте також: Сенцов: вірю в добрий кінець цієї історії, незважаючи ні на що

Організатор пікетів, активістка петербурзького демократичного руху «Солідарність» Ольга Смирнова нагадала про долю 70 українців зі списку Сенцова, за звільнення яких він голодує.

За даними Смирнової, це в основному цивільні особи, засуджені в Росії за сфабрикованими звинуваченнями. Ольга Смирнова висловила занепокоєння і через російських громадян, які перебувають в українських в’язницях: на її думку, їх не хочуть бачити у Росії як учасників невизнаної війни.

Український режисер Олег Сенцов засуджений в Росії на 20 років за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Свою провину він не визнає. 14 травня Сенцов оголосив голодування з вимогою звільнити з російських в’язниць всіх українських політв’язнів. Він неодноразово заявляв, що буде тримати голодування «до кінця».

З вимогою негайно звільнити Сенцова в останні місяці виступили понад 100 діячів світової культури, правозахисники і лідери країн Заходу.

ООН має докласти більше зусиль, щоб досягти поваги до прав людини в Криму – Порошенко

Президент України Петро Порошенко під час виступу на сесії Генеральної асамблеї ООН закликав організацію докласти більше зусиль, щоб досягти поваги до прав людини в анексованому Росією Криму.

«Я закликаю країни-члени ООН докласти більше зусиль для того, щоб досягти поваги до прав людини в тимчасово окупованому Криму шляхом прийняття відповідної резолюції Генеральної асамблеї ООН», – заявив Порошенко.

Він згадав про засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова та засудженого підконтрольним Кремлю судом у Криму українського активіста Володимира Балуха, які оголосили голодування.

«Кримського фермера Володимира Балуха арештували та ув’язнили на 5 років за здіймання українського прапору над власною оселею. Кримський режисер Олег Сенцов знаходиться за ґратами виправної колонії на півночі Росії, відбуваючи 20-річний термін за сфабрикованими звинуваченнями. І Олег, і Володимир оголосили голодування на знак протесту, тож зараз вони балансують на межі життя та смерті», – сказав Порошенко.

Він зазначив, що з початку збройного конфлікту на Донбасі бойовики утримують десятки українців.

«Український солдат Сергій Глондар ніколи не бачив свою наймолодшу доньку, адже 3,5 роки знаходиться в полоні. Усі українські пропозиції обміняти російських громадян, засуджених за злочини проти суверенітету та територіальної цілісності України, на українських, яких тримають як політв’язнів, цілком ігноруються. Це черговий приклад безвідповідальності Росії», – додав президент.

Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Через кілька тижнів після анексії Криму розпочався збройний конфлікт на Донбасі, унаслідок якого, за даними ООН, загинули понад 10 300 людей.

Міжнародні правозахисні організації неодноразово заявляли про масштабні порушення прав людини на непідконтрольних українському уряду територіях Донбасу та в Криму.

Порошенко розраховує на прогрес у розгляді питання про миротворчу місію ООН на Донбасі

«Навіть після того, як ООН не вдалося запобігти агресії проти України, ми все ще сподівалися на допомогу у врегулюванні конфлікту шляхом розгортання багатонаціональної миротворчої місії»

Суд відклав розгляд скарги на арешт керівника «РИА Новости-Украина» Вишинського

Апеляційний суд Херсонської області 26 вересня відклав розгляд апеляції у справі обвинуваченого в державній зраді керівника «РИА Новости-Украина» Кирила Вишинського, повідомляє сайт проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Згідно з повідомленням, розгляд справи перенесли через те, що Вишинського не доставили на засідання.

На суді також присутній батько Кирила Вишинського Валерій. За його словами, він хотів побачити сина і привіз йому передачу.

Як розповів у коментарі журналістам адвокат Андрій Доманський, Валерій Вишинський уже відвідував сина у Херсонському СІЗО раніше. Однак чи зможе він зробити це сьогодні, невідомо «через складну процедуру отримання дозволів».

«Усе вирішує слідчий. Сторона захисту клопотатиме перед слідством про отримання такого дозволу і про можливість побачитися батькові з сином», – розповів Доманський.

Розгляд апеляції на арешт Вишинського відклали до 2 жовтня.

Херсонський міський суд 6 серпня залишив під арештом обвинуваченого в державній зраді Вишинського на 60 діб, продовживши тримання під вартою до 4 листопада.

Затриманому 15 травня в Києві медіаменеджеру інкримінують державну зраду і проведення підривної інформаційної діяльності проти України. Вишинського загрожує до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним. Він усі звинувачення відкидає.

За даними СБУ, Вишинський за завданням Москви готував інформаційні матеріали в Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, пізніше в Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Щомісяця він отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, ці гроші, як заявили в СБУ, надходили з Росії через Сербію.

2 липня перший віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко повідомила, що Україна готова розглянути включення керівника «РИА Новости-Украина» Кирила Вишинського в списки на обмін.

На строкову службу цієї осені призвуть майже 18 тисяч українців – уряд

Майже 18 тисяч громадян України призвуть на строкову військову службу в жовтні-грудні 2018 року. Таку чисельність на засіданні 26 вересня затвердив Кабінет міністрів України.

Згідно з рішенням, близько дев’яти тисяч призовників будуть направлені на строкову службу до Збройних сил України, 6,5 тисячі – до Національної гвардії, 1 550 – до Державної прикордонної служби і 900 – до Державної спеціальної служби транспорту.

Витрати на проведення призову складуть майже 65 мільйонів гривень.

10 вересня президент України підписав указ про продовження осіннього призову на один місяць – до грудня.

Генеральний штаб ЗСУ пояснив, що призов до лав Збройних сил України продовжили «у зв’язку зі збільшенням кількості призовників» для комплектування військ Національної гвардії України і Державної прикордонної служби.

На строкову службу призиватимуть придатних за станом здоров’я українців чоловічої статі, яким на день відправлення у військові частини вже виповнилося 20 років, та осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

Європейська мовна спілка «збентежена» недостатнім фінансуванням суспільного мовлення в Україні

У Європейській мовній спілці (EBU) заявили 26 вересня, що «збентежені, що влада вирішила позбавити український народ важливої громадської служби». Так генеральний директор EBU Ноель Керран відреагував на повідомлення про припинення в Україні аналогового мовлення Першого каналу Суспільного мовлення «UA:Перший».

«Ми закликаємо владу негайно відновити оприлюднення сигналу та виділити необхідне фінансування, щоб громадські засоби інформації могли виконувати свою критичну роль для суспільства та демократії в Україні», – наголосив представник Європейської мовної спілки.

Також на цю тему: В ОБСЄ стурбовані припиненням в Україні аналогового мовлення «UA:Перший»

Перший канал Суспільного мовлення «UA:Перший» втратив аналогове мовлення – про це 25 вересня повідомив голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії Зураб Аласанія.

За його словами, причиною стали борги Суспільного мовника перед державним Концерном радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.

Як повідомляють у НСТУ, сума заборгованості перед концерном за вже отримані трансляції становить майже 69,4 мільйони гривень. Через несплату боргу Суспільним мовником концерн РРТ, своєю чергою, накопичував борг перед постачальником енергії.

Читайте також: Аласанія: НСТУ мала збанкрутувати ще в червні

Всього компанія потребує 330 мільйонів гривень для оплати трансляцій на рік, тоді як на 2018 рік на цю статтю видатків мала 54,7 мільйони, уточнюють у прес-службі.

24 вересня НСТУ повідомила про критичний дефіцит коштів, через який в компанії змушені вдатися до низки антикризових заходів.

Суспільний мовник зазначає, що державним бюджетом на 2018 рік передбачене фінансування НСТУ в розмірі 776,5 мільйони гривень, що майже вдвічі менше від суми, гарантованої законом України «Про суспільне телебачення і радіомовлення».

У 2014 році Верховна Рада ухвалила закон «Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні». На базі державних мовників НТКУ, НРКУ, ДТРК, ТРК Криму створене публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

Згідно з документом, держава забезпечує належне фінансування НСТУ, яке становить не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду державного бюджету України за попередній рік. 

Представник Константинополя: УПЦ (МП) не має права виступати проти перебування екзархів в Україні

Українська православна церква (Московського патріархату) не має права вимагати, щоб екзархи Константинопольського патріархату залишили Україну, заявив доктор богослов’я, ієрарх Константинопольського патріархату архієпископ Тельміський Іова (Геча).

Він сказав про це в коментарі агентству «Укрінформ», коментуючи рішення синоду УПЦ (МП), ухвалене напередодні.

«За яким правом УПЦ (МП) засуджує Вселенський патріархат, якщо у міжцерковних відносинах УПЦ (МП) не є самостійною одиницею у веденні діалогу, вона не є суб’єктом, не веде листування, в якому бере участь виключно РПЦ», – заявив владика Іов.

Він також додав, що десять років тому не екзархи, а сам Вселенський патріарх приїздив до Києва, без запрошення з боку УПЦ (МП), «і все одно церква під керівництвом митрополита Володимира обрала тоді не шлях конфронтації, а шлях діалогу і порозуміння».

Напередодні Українська православна церква (Московського патріархату) закликала екзархів Константинопольського патріархату залишити Україну, а також ухвалила рішення призупинити співслужіння з ієрархами Константинопольського патріархату.

Читайте також: Томос для України: погрози Кремля нашкодили самій Росії

7 вересня Вселенський патріархат призначив двох екзархів у Києві у межах підготовки до надання автокефалії українській православній церкві.

31 серпня предстоятель Російської православної церкви Кирило відвідав Стамбул і зустрівся зі Вселенським патріархом Варфоломеєм.

Як стверджував речник УПЦ Київського патріархату Євстратій Зоря, представнику російського православ’я не вдалося переконати Вселенського патріарха не надавати томос про автокефалію Українській православній церкві.

Затриманого активіста Чапуха госпіталізували в окупованому Криму – родичі

Обвинуваченого у «справі Веджіє Кашка» кримськотатарського активіста Асана Чапуха перевезли із СІЗО Сімферополя в міську лікарню №7, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на родичів Чапуха.

Подробиць про стан здоров’я кримськотатарського активіста вони не повідомили.

Минулого тижня обвинувачений у «справі Веджіє Кашка» Асан Чапух припинив голодування, яке він оголосив 15 вересня в СІЗО, вимагаючи надання кваліфікованої медичної допомоги. Чапух припинив голодування через погіршення стану здоров’я і на прохання адвоката Айдера Азаматова.

Асану Чапуху 66 років. Міністерство закордонних справ України неодноразово вимагало від Росії звільнити цього кримськотатарського активіста.

У Сімферополі 23 листопада 2017 року російські силовики затримали групу кримських татар – Кязіма Аметова, Асана Чапуха, Руслана Трубача і Бекіра Дегерменджі. Їх звинувачують у вимаганні у громадянина Туреччини. При затриманні цих людей російськими силовиками стало зле ветерану кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка. Пізніше стало відомо, що жінка померла.

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із легальною в Україні, але забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

СБУ повідомляє про вивезення з окупованої території «міністра продовольства ДНР»

Служба безпеки України повідомляє про вивезення ще одного представника верхівки збройного угруповання «ДНР». Йдеться про так званого «міністра агропромислової політики і продовольства ДНР».

Як пояснюють в прес-службі СБУ, піти на співпрацю з правоохоронними структурами колишнього учасника угруповання змусила загроза власному життю з боку колишніх соратників.

«Все банально ‒ він просто став «незручним» як для самих терористів, так і для кремлівських кураторів. Після чергових кримінальних розборок за перерозподіл сфер впливу з подачі Захарченка, йому «інкримінували» зберігання зброї, зловживання «службовим становищем» та розкрадання майна в особливо великих розмірах, після чого він навіть певний час перебував у в’язниці. Ситуація трагікомічна. Як то кажуть: а судді хто? При цьому й чисельні «заслугі пєрєд Родіной» йому не допомогли», – заявили в СБУ.

Ім’я колишнього члена самопроголошеного «уряду ДНР» у повідомленні не згадується.

До 7 вересня 2018 року «виконувачем обов’язків міністра агропромислової політики і продовольства» в «ДНР» називали Володимира Антонова. Наразі, судячи з сайтів угруповання, цю «посаду» обіймає Володимир Горячев.

Раніше в Службі безпеки повідомляли про вивезення з окупованої території так званого «міністра культури ДНР» Юрія Лекстутеса.

Як стверджують у відомстві, обидва бойовики наразі співпрацюють зі слідством.

У ГПУ кажуть, що на вимогу ЄСПЛ тимчасово «зупинили процедуру отримання інформації» з телефонів журналістів

Генеральна прокуратура України зупинила отримання інформації з телефонів головного редактора програми «Схеми: корупція в деталях» Наталки Седлецької на вимогу Європейського суду із прав людини. Про це повідомив речник Генеральної прокуратури Андрій Лисценко у Facebook.

Аналогічне рішення Генпрокуратура ухвалила і щодо журналістки Крістіни Бердинських, дозвіл на отримання даних із телефону якої раніше дав слідчим український суд.

«З 18 вересня 2018 органи державної влади України зобов’язано утриматися від доступу до будь-яких відомостей, зазначених у рішенні Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2018 року стосовно Седлецької Н.Ю. Із огляду на те, що зазначений захід застосовано Європейським судом з прав людини на період з 18 вересня до 18 жовтня 2018 року, Генеральною прокуратурою України зупинене процедуру отримання інформації щодо геолокації мобільного телефону, що належить Седлецькій Н.Ю. Крім того, аналогічні заходи вжито і щодо одержання такої інформації стосовно Бердинських К.», – написав Лисенко.

У своїх запитах на адресу ГПУ журналісти з понад 20 редакцій прямо запитали, чи мобільний оператор вже надав слідству дані з телефонів Седлецької та Бердінських, адже ухвала Печерського суду дозволила це зробити ще 27 серпня. В Генпрокуратурі уникали прямої відповіді на це питання. У ГПУ на запит лише зазначили, що це – «інформація з обмеженим доступом» і підстав для її надання «не вбачається». 

За словами адвоката Наталки Седлецької Анатолія Попова, у разі, якщо слідство вже отримало інформацію з телефонів журналістів, вона не може бути використана в матеріалах кримінальної справи.

«Якщо відомості з телефонів були отримані слідчим одразу після того, як суд дав дозвіл, то такі дані тепер, на вимогу ЄСПЛ, не мають долучатись до матеріалів кримінального провадження, а доступ до них будь-якої особи в ГПУ має бути  забороненим», – коментує позицію Генпрокуратури адвокат.

Європейський суд з прав людини 18 вересня ухвалив рішення застосувати «Правило 39» свого Регламенту – про невідкладні тимчасові забезпечувальні заходи щодо справи журналістки Радіо Свобода, головного редактора програми «Схеми» Наталки Седлецької. Суд вказав уряду України, що він має «забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних, наведених в ухвалі слідчого судді Печерського суду від 27 серпня 2018 року».​

18 вересня Апеляційний суд міста Києва фактично зменшив обсяг даних, що їх може отримати слідчий із мобільного телефону журналістки.

Читайте також: «Безпрецедентно» – експерти про запобіжне рішення ЄСПЛ у справі журналістки Седлецької​»

Суд в Україні дозволив отримати від оператора дати, час та місце перебування телефону Наталки Седлецької протягом 17 місяців у рамках дії певних базових станцій поблизу Національного антикорупційного бюро України.

Цьому передувало рішення суду першої інстанції, який дозволив Генпрокуратурі отримати доступ до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року і до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

Радіо Свобода висловило обурення цією ухвалою. Редакція програми «Схеми» виступила із заявою, в якій засудила тиск на Наталку Седлецьку.

Слідом із заявами про наступ на свободу слова і засудженням порушеного права журналістів на захист джерел виступили колеги по цеху, українські та міжнародні організації, серед яких, зокрема, «Репортери без кордонів», нью-йоркський «Комітет із захисту журналістів», Європейська комісія, Парламентська асамблея Ради Європи.

Аброськін обіцяє розкриття замаху в Одесі

Напад на одеського громадського активіста Олега Михайлика буде розкритий, заявив 24 вересня перший заступник голови Національної поліції України В’ячеслав Аброськін.

Він написав у Facebook, що «з перших годин після нападу на громадського активіста Олега Михайлика створена посилена слідчо-оперативна група, до якої увійшли досвідчені оперативники та слідчі».

«Ці дії дали можливість зібрати необхідну доказову базу, яка на теперішній час дозволяє сказати, що є вже деякі напрацювання й цей злочин буде розкритий», – твердить поліційний чиновник.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив 24 вересня, що за результатами наради з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим «посилена група правоохоронців з Києва вилетіла до Одеси».

Читайте також: Порошенко дізнався про стан здоров’я пораненого в Одесі активіста

Напад на Олега Михайлика стався ввечері 22 вересня.

23 вересня в поліції Одещини повідомили, що відомості за фактом нападу внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками замаху на вбивство (ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України).

Радник голови головного управління Нацполіції в Одеській області Руслан Форостяк повідомляв того ж дня, що поранений прийшов до тями, стан його «у принципі вже стабільний». За словами радника, куля залишається у грудній частині тіла пораненого, і, за інформацією лікарів, операцію будуть робити пізніше, після стабілізації стану. «Він втратив багато крові через внутрішню кровотечу», – додав Форостяк. Зараз Михайлик перебуває в лікарні, йому надана охорона.

 

Надані Китаєм «швидкі» із сучасним медичним обладнанням отримали всі регіони України – МОЗ

Безкоштовно надані Китаєм автомобілі «швидкої допомоги» із сучасним медичним обладнанням отримали всі регіони України, повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров’я України.

У відомстві зазначили, що 24 вересня в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун підписала з послом Китаю Ду Веєм меморандум, який засвідчив виконання угоди між урядами України та Китаю про надання МОЗ України обладнання для оснащення бригад швидкої допомоги.

«Реалізація угоди дозволить поліпшити рівень медичного обслуговування населення та умови для виконання нормативу прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події», – сказала Супрун.

У липні МОЗ заявляло, що регіонам передали 50 нових автомобілів «швидкої». Тоді техніку переоформлювали з державної власності у власність територіальних громад.

Луценко позиватиметься до ЗМІ через «поширення брехливої інформації» – речниця

Генеральний прокурор України Юрій Луценко позиватиметься до засобів масової інформації через поширення недостовірних даних, повідомила речниця очільника ГПУ Лариса Сарган на своїй сторінці у Facebook.

За її словами, ЗМІ передрукували «відверто замовну статтю з підозрілого сінгапурського сайту».

«Адвокати Юрія Луценка готують позови до суду за поширення брехливої інформації. І обов’язково буде вимагання компенсації за моральну шкоду. І кожна копійка буде перерахована на військові госпіталі», – написала Сарган.

Мова йде про статтю, яку 19 вересня сінгапурське видання The MiceTimes of Asia оприлюднило. Журналісти стверджують, що Юрій Луценко придбав віллу на Сейшелах за близько п’ять мільйонів доларів.

Юрій Луценко обіцяє у травні 2019 року піти з посади генпрокурора

Генеральний прокурор Юрій Луценко у травні 2019 року має намір подати у відставку заради подальшої політичної діяльності, про це він заявив в інтерв’ю «ТСН.Тиждень».

За словами Луценка, він планує допрацювати до завершення президентських виборів, оскільки «вважає це серйозною гарантією того, що вони пройдуть відповідно до закону та у встановлений час».

«В травні приблизно думаю повернутися до політичної діяльності», – додав Луценко.

За словами генпрокурора, навесні 2019 року він прозвітує перед українським парламентом за виконану роботу.

Також Юрій Луценко запевнив, що не буде брати участі в роботі будь-яких виборчих штабів.

«Я не буду учасником виборчого штабу чинного президента. Це чітко. Так само я не збираюся якимось чином звертати увагу на процесуальні процеси щодо інших учасників перегонів. Не будуть спеціально порушені справи проти кандидатів, хоча я знаю, що кілька дуже мріють, щоб їх допитали, тому що тоді можна стати жертвою. Не дочекаються», – зазначив Луценко.

Читайте також: Журналісти запустили флешмоб із запитаннями до генпрокурора Луценка

Раніше в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ» Юрій Луценко повідомив про намір «перейти в українську політику», і що спілкується з приводу майбутньої парламентської кампанії з мером Києва Віталієм Кличком, «але не тільки з ним».

Вибори президента України заплановані на 31 березня 2019 року, парламентські мають відбутися за кілька місяців після цього – у жовтні.

У 2014 році Луценко був обраний до Верховної Ради за списками партії «Блок Петра Порошенка». У травні 2016 року його призначили генеральним прокурором України.

В Одесі через напади на активістів громадськість висунула вимоги до влади

Представники політичних партій, громадських організацій, правозахисники, активісти, журналісти Одеси звернулися до президента, керівників МВС, СБУ та ГПУ з вимогою розслідувати усі факти нападів на журналістів та активістів у місті та звільнити очільників силових і правоохоронних відомств Одещини. Про це йдеться у спільній заяві представників громадянського суспільства Одеси, оприлюдненій 23 вересня.

«Закликаємо представників влади вжити комплекс невідкладних заходів для недопущення дестабілізації ситуації в Одеській області та захисту прав і свобод громадян», – йдеться у заяві.

Зокрема, від президента Петра Порошенка вимагають «негайного обговорення ситуації, що склалась в Одесі на позачерговому засіданні РНБО та створення єдиного штабу щодо контролю за розслідуванням усіх фактів нападу на журналістів та активістів».

Від керівника МВС Арсена Авакова та голови Нацполіції Сергія Князєва вимагають звільнити начальника ГУ Національної поліції в Одеській області Дмитра Головіна та його заступників.

Від голови СБУ Василя Грицака активісти вимагають звільнити главу облуправління СБУ Олександра Довженка та розслідувати «усі прояви сепаратизму у місті та області».

Від генпрокурора Юрія Луценка вимагають звільнення керівника прокуратури Одеської області Олега Жученка, його заступників та взяття під особистий контроль розслідування усіх фактів нападів на журналістів та активістів.

Від уповноваженого ВР з прав людини – доповіді щодо стану справ у Одеській області з приводу дотримання прав журналістів, громадських активістів та розслідування відповідних кримінальних проваджень.

На переконання підписантів заяви, Верховна Рада має створити спецкомісію щодо ситуації, яка склалась в Одесі щодо захисту прав представників громадянського суспільства та розслідування відповідних кримінальних проваджень правоохоронними органами. А парламентським комітетам з питань законодавчого забезпечення діяльності правоохоронних органів та з питань прав людини слід провести виїзне засідання в Одесі та заслухати представників місцевої громади, керівників місцевої влади та правоохоронних органів.

23 вересня близько сотні громадських діячів, місцевих політиків і пересічних громадян в Одесі вийшли на акцію проти системних фізичних атак проти активістів у місті і на підтримку політика й активіста Олега Михайлика, який був важко поранений пострілом із вогнепальної зброї ввечері 22 вересня.

Читайте також: «Ми втрачаємо Одесу». Що відомо про напад на активіста Михайлика

У поліції Одеської області повідомили, що для розслідування цього злочину створили посилену слідчо-оперативну групу, до складу якої увійшли найдосвідченіші слідчі, оперативники та працівники СБУ. Очолює групу процесуальний керівник із прокуратури Одеської області. Відомості за фактом нападу внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину замаху на вбивство (ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України).

Олег Михайлик – голова міського осередку партії «Сила людей». Серед іншого, він боровся проти незаконного, на його думку, будівництва на узбережжі Чорного моря. За даними одеських громадських активістів і місцевої преси, Олег Михайлик також мав конфлікти з місцевою владою, зокрема з мером Одеси Геннадієм Трухановим.

Також за даними активістів, за останні півтора року в Одесі 14 разів нападали на громадських діячів.

Ми заступимося за кожного члена угорської меншини на Закарпатті – Сійярто

Голова МЗС Угорщини Петер Сійярто пообіцяв, що після того, як до бази сайту «Миротворець» потрапили особисті дані чотирьох місцевих депутатів і заступник мера прикордонного міста Чоп – власників угорських паспортів із Закарпаття – Угорщина «заступиться за права кожного члена угорської громади на Закарпатті».

Сійярто заявив у неділю, 23 вересня, в Будапешті, що його країна і надалі зацікавлена у добрих стосунках з Україною, однак не допустить, щоб образливі нападки сипалися на закарпатських угорців.

«Якщо українська сторона вишле консула (Угорщини – ред.), це не залишиться без відповідних заходів із боку угорської сторони, однак є надія, що цього можна уникнути», – сказав угорський міністр в аеропорту перед відльотом до Нью-Йорка, де Сійярто візьме участь у засіданні Генеральної асамблеї ООН.

Політик підтвердив, що на полях асамблеї у вівторок зустрінеться зі своїм українським колегою Павлом Клімкіним. За словами Сійярто, останнім часом в Україні «посилилися антиугорські настрої», що він пов’язує з підготовкою до проведення в Україні президентських і парламентських виборів.

Такі настрої, на думку міністра, проявилися в різних сферах: українські спецслужби почали активно займатися певними членами угорської спільноти на Закарпатті; в інтернеті з’явився заклик виступити проти осіб із подвійним громадянством; почастішали нападки на угорських дипломатів; неодноразово «запрошували на співбесіду» осіб, які беруть участь в економічних програмах за фінансування угорського уряду.

Читайте також: Угорський паспорт як загроза. Реакція України

На думку Сійярто, минулого тижня події «зайшли дуже далеко». Міністр наголосив, що подвійне громадянство поширене в Європі, і якщо Україна «справді хоче рухатися в бік Європейського Союзу, не може ставити під сумнів таку інституцію».

«Угорщина, отже, зробить усе можливе заради добрих стосунків, проте стане на захист кожного члена угорської меншини і не допустить, щоб українці порушували найґрунтовніші дипломатичні засади», – підкреслив Сійярто.

Він додав, що Угорщина робитиме надалі те, що робила й досі – вдаватиметься до кроків, які сповільнюватимуть рух України у бік ЄС і НАТО.

Минулого тижня засоби інформації оприлюднили відео, на якому українцям роздають паспорти Угорщини у консульстві Угорщини в Береговому з проханням не повідомляти про це владі. Голова МЗС України Павло Клімкін зазначив, що відомство перевіряє автентичність відео і назвав можливим видворення угорського консула у Берегові.

Від загострення відносин між Києвом та Будапештом виграє Москва – Климпуш-Цинцадзе

Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе застерігає Угорщину від продовження «геополітичних ігор». Про це чиновниця написала на своїй сторінці у Facebook у відповідь на заяву міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, що Угорщина може і далі сповільнювати інтеграцію України до євроструктур.

«Економічний, соціальний розвиток Закарпаття – області, яка межує з чотирма країнами-членами ЄС, – безпосередньо залежить від успішності європейської інтеграції України. Це єдина українська область, де понад 90% експорту припадає на ЄС. Закарпатці будуть першими, хто найбільше постраждає від зупинки євроінтеграційного поступу України», – зазначила вона.

На думку Климпуш-Цинцадзе, подальше загострення ситуації «дорого коштуватиме українцям угорського походження».

«Мова ультиматумів – це хибний шлях, якого ми всіляко прагнемо уникнути. Від загострення відносин між Угорщиною та Україною виграє лише Росія. На жаль, у Будапешті відмовляються чути наші заклики до конструктивного діалогу щодо всіх чутливих питань. Хочу підкреслити, суверенітет України – не може бути предметом компромісу чи якихось підкилимних домовленостей. Український народ щодня змушений платити за нього занадто високу ціну», – заявила віце-прем’єр.

Цього тижня засоби інформації оприлюднили відео, на якому українцям роздають паспорти Угорщини у консульстві Угорщини в Береговому з проханням не повідомляти про це владі. Голова МЗС України Павло Клімкін зазначив, що відомство перевіряє автентичність відео і назвав можливим видворення угорського консула у Берегові.

Читайте також: Угорський паспорт як загроза. Реакція України

У відповідь міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто попередив, що його країна витлумачила б можливу висилку угорського консула з Берегова як недружній і ризикований крок, який перемістив би стан двосторонніх відносин у «новий вимір» і не залишився би без відповіді Будапешта.

Політик додав, що Угорщина стежить за розвитком подій і не виключив можливості застосування заходів для уповільнення процесу євроінтеграції України.

Порошенко Німеччині: не потрапте в Путінову газову пастку

Президент України Петро Порошенко застеріг Німеччину від газової залежності від Росії.

В інтерв’ю німецькій газеті «Райніше пост» він знову нагадав, що підтримуваний владою Німеччини газогінний проект російського газового монополіста «Газпрому» «Північний потік-2», що має пролягти дном Балтійського моря в обхід України, «не має ніякого економічного сенсу», а є натомість намаганням Росії послабити Україну, позбавивши її транзитних зборів.

Крім того, додав Порошенко, президент Росії Володимир Путін хоче влаштувати геополітичний тиск на Європу.

«Можу попередити наших європейських друзів із власного гіркого досвіду: якщо бути настільки залежним від постачання газу з Росії, як була Україна кілька років тому, можна стати об’єктом шантажу. Можу сказати вам, що то був зовсім не приємний момент, коли Путін зателефонував мені, щоб сказати, що «Газпром» наступного дня перекриє кран. Не потрапте в ту саму пастку!» – сказав Порошенко кореспондентові газети.

Він нагадав, що газотранспортна система України має потужність транспортувати 146 мільярдів кубометрів російського газу до Західної Європи, а нині використовує тільки трохи більш як 90 мільярдів із цієї потужності. «Тож навіщо витрачати 20 мільярдів доларів на зайвий трубопровід? Дайте самі відповідь на це питання», – додав президент.

Україна і деякі європейські країни називають проект «Північний потік-2» суто політичним, без економічного обґрунтування, і закликають заблокувати його. З різкою критикою проекту виступають і США. Тим часом низка країн-членів Європейського союзу, в першу чергу Німеччина, компанії з яких беруть участь у будівництві газопроводу, підтримують «Північний потік-2» і говорять про нього як про «суто економічний проект». При цьому канцлер Німеччини Анґела Меркель заявляла, що робота газопроводу можлива лише в разі, якщо Росія не припинить транзит газу через Україну.

На фінансування парламентських партій у проект бюджету-2019 заклали 565,6 мільйона гривень – #Точно

Національне агентство з питань запобігання корупції наступного року планує виплатити 565,6 мільйона гривень парламентським партіям на статутну діяльність. Така інформація міститься в проекті державного бюджету на наступний рік, передає #Точно, проект Радіо Свобода.

Зокрема, у різних пропорціях гроші отримають «Народний фронт», «Блок Петра Порошенка», «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, «Опозиційний блок» та «Батьківщина».

У 2015 році Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає фінансування партій з держбюджету і вимагає від партій звітувати про надходження і використання коштів. Наразі державне фінансування отримують лише парламентські партії, а з наступних виборів до Верховної Ради – всі політичні сили, які пройдуть бар’єр у 2% від всіх голосів виборців. Тобто партія може не потрапити до парламенту, але матиме можливість отримувати на розвиток кошти з держбюджету.

Цього року стало відомо, що 900 мільйонів гривень виплатили партіям від початку державного фінансування.

За останніми дослідженнями Комітету виборців України, партії витрачають мільйони гривень платників податків на свою рекламу.

Призначена Росією влада Армянська планує скасувати режим надзвичайної ситуації 23 вересня

Режим надзвичайної ситуації в Армянську, запроваджений 14 вересня через погіршення екологічної ситуації внаслідок викидів хімічних речовин на заводі «Кримський титан», планують скасувати 23 вересня. Про це, як інформує сайт проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, повідомив призначений Росією голова адміністрації міста Василь Теліженко.

«Якщо ситуація не зміниться і всі показники залишаться в нормі, плануємо завтра (23 вересня – ред.) скасувати режим надзвичайної ситуації», – цитує Теліженка російське агентство «РИА Новости».

За його словами, в понеділок-вівторок з санаторіїв повертатимуться діти, і, швидше за все, в середу вже відновиться навчальний процес.

Теліженко також зазначив, що ситуація в місті залишається стабільною, показники хімічних речовин в повітрі перебувають в межах норми.

Напередодні підконтрольний Росії оперативний штаб із ситуації з викидами шкідливих речовин в Армянську рекомендував призначеній Росією владі міста скасувати режим надзвичайної ситуації.

В ніч із 23 на 24 серпня в Армянську стався викид невідомої речовини.

Російська влада окупованого Криму заявляє, що причиною викидів шкідливої речовини на півночі півострова є випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного підприємством «Кримський титан».

Водночас у Міноборони України наполягають, що викид хімічних речовин на території анексованого Криму стався через військових Збройних сил Росії, які на тренуваннях обстріляли відстійники відходів титанового й содового заводів.

13 вересня в Армянську стався повторний викид шкідливих речовин, і їхня концентрація у повітрі перевищила допустиму норму в п’ять разів.

Прокуратура вимагає скасувати рішення, яким російську мову визнали регіональною на Донеччині

Прокуратура Донеччини звернулася до суду з вимогою скасувати рішення, яким російську мову визнали регіональною в Донецькій області.

Правоохоронці зазначили, що таке рішення Донецька обласна рада ухвалила 16 серпня 2012 року з метою виконання вимог закону «Про засади державної мовної політики». Водночас 28 лютого 2018 року цей закон був визнаний неконституційним.

«При цьому Донецькою обласною радою не вжито жодних заходів щодо скасування прийнятого нею рішення», –  підкреслили в прокуратурі.

Ухвалений за президентства Віктора Януковича у 2012 році закон «Про засади державної мовної політики» передбачав запровадження офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10 відсотків.

Верховна Рада України проголосувала за скасування «мовного закону» 23 лютого 2014 року, однак президент його не підписував і не ветував.

28 лютого Конституційний суд України визнав закон «про засади державної мовної політики», так званий «закон Колесніченка-Ківалова», неконституційним.

 

 

 

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Не знаєш державної мови – будеш маргіналом без перспектив, без кар’єри, без майбутнього​

Українська красуня біля моря. Одеса стає україномовною

Українське Азовське море: україномовний простір – запорука цілісності держави

75% української мови: в тому числі і для мовлення на ОРДЛО та Крим

В Україні розпочинається десятиліття української мови – указ

В Україні видали 10 мільйонів біометричних закордонних паспортів

В Україні видали 10 мільйонів біометричних закордонних паспортів, повідомила прес-служба Міністерства внутрішніх справ України. Власницею ювілейного паспорта стала киянка Поліна Савіна.

«У нас відбувається надзвичайно урочиста подія. Півтора року тому я був перший українським громадянином, який отримав перший біометричний паспорт. І сьогодні паспорт буде отримувати 10-мільйонний громадянин України. Наші паспорти вже більше, ніж півроку приймає Європа, і ми не створили жодних проблем нашим партнерам з ЄС», – сказав президент України Петро Порошенко.

Він зазначив, що кожен четвертий українець отримав біометричний паспорт.

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, зі свого боку, розповів, що безвізовим режимом скористалися понад шість мільйонів українців.

У червні 2017 року набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування). Безвізовий режим стосується всіх держав-членів Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також країн «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Цей режим наразі не стосується так званих «заморських володінь» Нідерландів і Франції.

Відповідно до рейтингу Global Passport Power Rank 2018, український паспорт посів 24-е місце за спектром можливостей, які надає своєму власнику.

НАБУ оприлюднило «деякі з фрагментів листування» міністра Омеляна

Національне антикорупційне бюро заявило 20 вересня, що листування міністра інфраструктури Володимира Омеляна дає підстави припускати його причетність до незаконного збагачення.

«Детективи отримали понад 30 тимчасових доступів до речей та документів, направили понад 100 запитів. Наразі матеріали в цьому провадженні налічують понад 20 томів», – ідеться у Facebook-повідомленні НАБУ.

«У фокусі розслідування НАБУ — факти, які вказують на можливе порушення з боку міністра законодавства в частині незаконного збагачення та внесення недостовірних даних до е-декларацій», – твердять у бюро. «Дотепер посадовець не навів аргументованих доказів щодо походження незадекларованих активів», – вказано в повідомленні.

НАБУ наводить роздруківки розмов Омеляна з кількома людьми, що стосується, зокрема, автомобілів та нерухомого майна.

19 вересня міністр інфраструктури вперше прийшов на допит до НАБУ, наступний допит планувався на 20 вересня.

Читайте також: «Це не схоже на ФБР»: Омелян прийшов на допит до НАБУ

Зранку 13 вересня Національне антикорупційне бюро України повідомило Омеляну про підозру в незаконному збагаченні й декларуванні недостовірної інформації.

Читайте також – Міністр Омелян: нова зірка судових процесів?

Міністр заявив про тиск з боку НАБУ, але додав, що йти у відставку не планує.

У Кабінеті міністрів висловили сподівання, що вручення підозри Омеляну не вплине на роботу міністерства.

Читайте також: Що відомо про справу НАБУ щодо міністра Омеляна?

14 вересня Солом’янський районний суд Києва віддав Омеляна на поруки міністра молоді і спорту Ігоря Жданова та народного депутата Федора Бендюженка. Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила для Омеляна п’ять мільйонів гривень.

У МЗС Росії пояснили затримання суден в Азовському морі: маємо право

У міністерстві закордонних справ Росії 20 вересня пояснили затримання суден в Азовському морі, що прямують до українських портів.

«Дії Росії щодо перевірки суден спрямовані лише на забезпечення безпеки в акваторії Азовського моря і Керченської протоки. Вони не суперечать жодним нормам міжнародного права, які можуть застосовуватися до цієї акваторії. Право Росії здійснювати такі дії недвозначно підтверджується практикою інших держав, які реалізують свої суверенні права щодо внутрішніх вод», – передає власний кореспондент агенції УНІАН у Москві заяву речниці МЗС Росії Марії Захаоїров.

Вона визнала, що західні країни, зокрема, США, вважають дії російських прикордонників як ігнорування Росією міжнародних норм і розглядають їх як частину кампанії з дестабілізації в Україні.

Захарова нагадала, що «міжнародне право і статус Азовського моря і Керченської протоки визначено двосторонніми міжнародними договорами, а саме договорами між РФ і Україною про російсько-український державний кордон від 28 січня 2003 року і договором між РФ і Україною про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 24 грудня 2003 року».

«Даним документом підтверджено, що, цитую: «Азовське море і Керченська протока історично є внутрішніми водами РФ і України», – сказала Захарова.

Також на цю тему: Росія має на меті окупацію Азовського моря – Порошенко

Із другої половини квітня російські прикордонники почали зупиняти для огляду іноземні та українські судна, які прямують до українських портів або з них. У Державній прикордонній службі зазначають, що Україна є заручником угоди 2004 року про співробітництво між Україною та РФ в Азовському морі та Керченській протоці, що визначає Азовське море як море внутрішнього користування двох держав. Таким чином, як російські, так і українські прикордонники можуть оглядати ті судна, які, на їхню думку, викликають якісь підозри.

За словами міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, Росія застосовує передбачений угодою контроль для того, щоб погіршити свободу судноплавства в Азовському морі та створити тиск в інших питаннях, зокрема щодо окупованого Криму.

Рада призначила двох суддів Конституційного суду

Верховна Рада призначила 20 вересня Ірину Завгородню та Олега Первомайського суддями Конституційного суду України.

Перед затвердженням голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич зазначив, що Верховна Рада протягом чотирьох років не може заповнити до кінця свою квоту представництва у складі Конституційного суду України (шість суддів із 18).

На вакантні посади були запропоновані кандидатури Завгородньої та Наталії Якимчук (від фракції БПП), Первомайського (від «Народного фронту») та Миколи Короткевича (від «Батьківщини»).

Спочатку Верховна Рада провела “рейтингове” голосування за кожну кандидатуру, під час якого більше голосів отримали Завгородня (223 депутати) та Первомайський (238).

Після цього парламент затвердив кандидатури Завгородньої та Первомайського. За їхнє призначення суддями Конституційного суду проголосували по 230 народних депутатів із 340, зареєстрованих у сесійній залі.

Перший український військовий катер «Кентавр» перебазується до Одеси – ВМС

Перший десантно-штурмовий катер проекту «Кентавр», побудований на київському суднобудівному заводі «Кузня на Рибальському» на замовлення Міністерства оборони України, перебазується із Києва до Одеси упродовж трьох-чотирьох тижнів.

Про це Радіо Свобода повідомив начальник Управління кораблебудування Командування Військово-морських сил капітан 1 рангу Василь Радчук.

«Нині на катері – безпосередньо на воді – встановлюють основне і додаткове обладнання, зокрема, навігаційне, обчислювальні комплекси та системи, високоточні елементи тощо. Після цього розпочнуться швартовні і продовжаться заводські випробування. Роботу механізмів та систем перевірять під час ходу катера Київським морем», – зазначив він.

Офіцер зауважив, що перебазовувати «Кентавр» з Києва до Одеси буде його екіпаж.

Командиром першого десантно-штурмового катера «Кентавр» призначений старший лейтенант Сергій Одинець. Під час анексії Криму в 2014 році він, тоді курсант Севастопольської академії ВМС, не зрадив військовій присязі і вийшов на материкову Україну.

Читайте також: «На узбережжі Азовського моря пройшли спільні навчання морської піхоти, авіації та артилерії ЗСУ​»

Після прибуття до місця базування розпочнуться державні випробування «Кентавра», за результатом яких десантно-штурмовий катер має бути прийнятий до складу ВМС України.

14 вересня на київському суднобудівному заводі «Кузня на Рибальському» урочисто спустили на воду перший вітчизняний десантно-штурмовий катер проекту 58503 («Кентавр»).

Як зазначив командувач ВМС України адмірал Ігор Воронченко, зокрема «Кентавр» використовуватиметься морською піхотою для десантно-штурмових дій. На ньому може розміститися 36 осіб, катер обладнано реактивною системою залпового вогню і бойовими модулями.

1 липня, у День Військово-морських сил України, після майже піврічних державних випробувань до складу флоту було включено малі броньовані артилерійські катери (МБАКи) – «Лубни», «Вишгород», «Кременчук», «Нікополь». Таким чином на сьогодні кількість МБАКів у складі вітчизняного флоту дорівнює шести.

Мінінформполітики хоче витратити 3,2 мільйона гривень на просування України в Аргентині – #Точно

Міністерство інформаційної політики України оголосило аукціон на закупівлю послуг з організації інформаційних, комунікаційних кампаній, проектів, публічних заходів у Буенос-Айресі, столиці Аргентини. Така інформація міститься на порталі публічних закупівель Prozorro, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Зокрема, в Мінінформполітики бажають, щоб публічні заходи проходили в залах, розташованих у престижній частині столиці Аргентини, поряд із зручними транспортними розв’язками і місцями з великим потоком людей, з належною охороною і зручностями.

Інформаційна кампанія в Аргентині включає в себе виробництво і поширення шести відео тривалістю по 30 секунд для проведення платної кампанії в соціальних мережах; виробництво тематичного сайту; проведення розсилок прес-релізів щодо заходів, акцій і розміщення на сайтах світових агенцій новин на кшталт AgenceFrancePress, Bloomberg, Reuters, DPA; створення спільноти в інтернеті й регулярне наповнення соціальних мереж контентом відповідної тематики; забезпечення послуг зі створення і поширення інформаційних продуктів на щонайменше 10 рекламних площинах у центральних районах міста, а також у провідних світових інформаційних агентствах й інтернеті.

Загалом інформаційна кампанія Мінінформполітики України в Аргентині має охопити не менше ніж п’ять мільйонів глядачів і не менше від 100 тисяч переходів на тематичний сайт.

Це не перша закупівля подібних просвітницьких послуг. У травні цього року стало відомо, що Мінінформполітики закупило послуги з просування України за кордоном на 4 мільйони гривень.

Минулого року Мінінформ провів аукціон на 2,7 мільйона гривень на закупівлю газети для прифронтової зони.