Суд ООН нагадав Росії про обов’язок скасувати заборону діяльності Меджлісу – МЗС

Міжнародний Суд ООН нагадав Росії про зобов’язання скасувати заборону діяльності Меджлісу кримських татар, повідомляє Міністерство закордонних справ.

За повідомленням, сьогодні Міжнародний Суд ООН поінформував українську сторону про свою позицію щодо виконання Росією наказу суду від 19 квітня 2017 року, яким Москву зобов’язав «утримуватися від обмежень на права кримськотатарського народу зберігати свої представницькі інституції, включаючи Меджліс».

«Російська Федерація порушила цей дуже чіткий наказ і так і не зняла свою заборону діяльності Меджлісу, яку вперше було введено в квітні 2016 року. В своїх листах до сторін Суд підтвердив обов’язковість виконання цього наказу та зобов’язав Росію до 18 січня 2019 року поінформувати щодо конкретно вжитих кроків, спрямованих на виконання цього Наказу», – йдеться у повідомленні.

Україна закликає Росію виконати свої міжнародні зобов’язання шляхом скасування заборони діяльності Меджлісу, наголошують у МЗС.

Читайте також: МЗС у зверненні до суду ООН просить вплинути на Росію у справі Меджлісу

Меджліс кримськотатарського народу був заборонений на території Росії й анексованого Криму 26 квітня 2016 року рішенням підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму. Захист Меджлісу направив апеляцію до Верховного суду Росії, проте 29 вересня 2016 року її відхилили.

19 квітня 2017 року Міжнародний суд виніс проміжну ухвалу за позовом України проти Росії. Суд у Гаазі не підтримав вимоги Києва щодо тимчасових заходів проти Росії в рамках Конвенції стосовно заборони фінансування тероризму. Проте Москву зобов’язали припинити обмеження прав кримських татар і етнічних українців, відновити Меджліс та навчання українською мовою в анексованому Криму.

Апеляційний суд залишив незмінним вирок «кримському дезертиру» Баранову – ГПУ

Апеляційний суд Києва залишив незмінним вирок – 13 років ув’язнення – колишньому українському військовослужбовцю Олександру Баранову, звинуваченому у держзраді і дезертирстві, повідомляє Генеральна прокуратура України.

В повідомленні прокуратури прізвище засудженого не зазначене, проте всі дані вказують на те, що йдеться про Баранова.

У ГПУ нагадують, що вироком Подільського райсуду Києва колишнього військовослужбовця Збройних сил України за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 111, частиною 1 статті 408 Кримінального кодексу України, засуджено до реального позбавлення волі строком на 13 років з позбавленням військового звання «молодший сержант».

«Доведено, що військовослужбовець, проходячи службу в одній з військових частин, дислокованих на території Автономної Республіки Крим, під час окупації півострова не виконав наказ про прибуття до нового місця служби і залишився на окупованій території, тим самим вчинивши дезертирство, у зв’язку з чим був оголошений у розшук. У подальшому засуджений проходив військову службу в Збройних силах Російської Федерації, а у листопаді 2016 року був затриманий на території України правоохоронними органами», – зазначили у Генпрокуратурі.

Олександра Баранова і його товариша по службі Максима Одинцова затримали 20 листопада 2016 року на адміністративному кордоні з Кримом у «буферній зоні» поруч із пропускним пунктом «Чонгар».

Російська влада розцінює затримання Баранова й Одинцова як «викрадення» своїх військовослужбовців. Слідчий комітет Росії відкрив у зв’язку з цим кримінальну справу.

Читайте також: Засудити й відпустити: на кого можуть обміняти «кримських дезертирів» Одинцова та Баранова

8 лютого 2018 р. Подільський райсуд Києва засудив Баранова до 13 років позбавлення волі. 6 лютого 2018 року до 14 років позбавлення волі було засуджено також Одинцова. Обидва свою провину не визнали.

Прізвища Баранова та Одинцова фігурують у списку 23 росіян, яких українська влада готова обміняти на українських громадян, засуджених у Росії. Цей список на початку липня озвучила представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко.

Депутат Журжій подав заяву про складення повноважень

Народний депутат України від об’єднання «Самопоміч» Андрій Журжій подав заяву про складення депутатських повноважень.

У своїй заяві Журжій написав, що парламент входить у передвиборчий період, наслідком цього є «відкат та зупинення ключових економічних реформ», в таких умовах ефективне виконання депутатських обов’язків є неможливим. 

У 2019 році в Україні мають відбутися чергові президентські і парламентські вибори – у березні і жовтні.

Україна і Грузія домовляються про поїздки між країнами за внутрішніми паспортами

Україна і Грузія домовилися прискорити процес введення поїздок між країнами за внутрішніми паспортами, повідомляє прес-служба міністра Кабінету Міністрів України Олександра Саєнка.

За повідомленням, такої домовленості досягли під час зустрічі Саєнка з прем’єр-міністром Грузії Мамукою Бахтадзе 17 липня в Тбілісі.

Грузинська сторона висловила готовність прискорити внутрішньодержавні процедури, які б дозволили відкрити можливість для взаємних поїздок, йдеться в повідомленні.

Раніше у Держстаті повідомляли, що в минулому році українці відвідали 71 країну світу. Найбільше виїжджали до Польщі – майже 10 мільйонів. Загалом за кордоном побували майже 26,5 мільйона громадян.

Раніше прикордонники заявили про зростання кількості безвізових поїздок до країн Європейського союзу. Як повідомляла прес-служба Держприкордонслужба, «безвізом» користуються від 9 до 12 тисяч українців за добу. З початку дії «безвізу» і до кінця червня 2018 року в цілому зафіксовано понад 21 мільйон перетинів кордону ЄС громадянами України, додали в прикордонслужбі.

Читайте також: Що дасть Україні подальша «європеїзація»

11 червня 2017 року набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування). Безвізовий режим стосується всіх держав-членів Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також країн «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Цей режим наразі не стосується так званих «заморських володінь» Нідерландів і Франції.

Щоб скористатися безвізовим режимом з ЄС, українцям треба мати біометричний паспорт і, якщо попросять прикордонники – довести мету й умови поїздки, свою платоспроможність.

У Швеції опублікували історії Сенцова й інших в’язнів Кремля

Шведський незалежний видавничий дім Ariel Förlag опублікував історію переслідування Росією українського режисера Олега Сенцова й інших в’язнів Кремля шведською мовою. Про це йдеться на сторінці Save Oleg Sentsov у Facebook.

За повідомленням, книжка написана на основі звіту аналітика Fundacja Otwarty Dialog Андрія Осаволюка.

«Тепер і громадяни Швеції зможуть дізнатися про звірства режиму Путіна і про те, чому важливо його зупинити», – пишуть активісти.

Читайте також: Адвокат підтвердила, що мати Сенцова просить Путіна помилувати сина

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Яґланд подав офіційне прохання до президента Росії Володимира Путіна помилувати Олега Сенцова.

Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних бранців, які були незаконно затримані, заарештовані й ув’язнені.

ЄС закликає Росію визнати відповідальність за MH17, Росія називає звинувачення «необґрунтованими»

Європейський Союз надалі закликає Російську Федерацію визнати свою відповідальність за катастрофу літака рейсу MH17 «Малайзійських авіаліній» у небі над Донбасом 17 липня 2014 року і співпрацювати для встановлення винних у збитті літака, заявила високий представник ЄС у закордонних справах Федеріка Моґеріні.

У тексті заяви зазначається, що Євросоюз повністю підтримує резолюцію Ради безпеки ООН 2166, яка вимагає притягнути до відповідальності всіх винних у збитті МН17, а також закликає всі держави співпрацювати повною мірою для встановлення винних. У цьому контексті відзначена важливість роботи Міжнародної слідчої групи і кроків, які зробили залучені країни для ефективного судового переслідування.

«24 травня спільна слідча група представила подальші результати свого незалежного, професійного та об’єктивного розслідування. Вона дійшла висновку, що ЗРК «Бук», яким збили МН17, без жодного сумніву, належав збройним силам Російської Федерації. Незважаючи на це, ми продовжуємо закликати Російську Федерацію визнати свою відповідальність і повною мірою співпрацювати для встановлення винних», – йдеться в заяві Федеріки Моґеріні.

Натомість у Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що звинувачення проти РФ в атаці на малайзійський «Боїнг» рейсу МН17 «нічим не обґрунтовані». Про це йдеться в коментарі МЗС Росії у зв’язку з четвертою річницею цієї катастрофи.

«Наприкінці травня Нідерланди і Австралія, не чекаючи на відповіді російської сторони на спрямовані голландською прокуратурою у березні, квітні і травні цього року запити про правову допомогу у «справі МН17», висунули проти Росії нічим не обґрунтовані звинувачення у причетності до загибелі малайзійського лайнера, і в ультимативній формі вимагали вступити у переговори для обговорення правових наслідків такої відповідальності, включаючи виплату компенсацій родичам жертв авіакатастрофи», – йдеться у заяві .

У МЗС РФ вважають, що тим самим ці дві країни-члени Спільної слідчої групи з розслідування причин катастрофи продемонстрували свою незацікавленість в проведенні «всеосяжного, об’єктивного і незалежного міжнародного розслідування».

МЗС РФ запевняє, що Росія залишається прихильною резолюції Ради Безпеки 2166 і як і раніше готова сприяти розслідуванню, щоб домогтися встановлення істини і притягнення до відповідальності винних.

Читайте також: Група East Stratcom розвінчує дезінформацію, пов’язану із розслідуванням катастрофи MH17

Літак авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 з Амстердама до Куала-Лумпур, був збитий 17 липня 2014 року над окупованою бойовиками частиною території Донецької області. Загинули усі 298 осіб, які перебували на борту. Більшість загиблих (196 осіб) – громадяни Нідерландів.

24 травня Спільна слідча група, до складу якої входять представники Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів і України, надала додаткові докази ключової ролі Росії в трагічній катастрофі рейсу MH17. Група дійшла висновку, що зенітний ракетний комплекс «Бук», пострілом з якого був збитий літак, належав 53-ій зенітно-ракетній бригаді збройних сил РФ, що дислокується в Курську.

Після цього уряди Нідерландів та Австралії заявили, що покладають на РФ відповідальність за збитий «Боїнг» рейсу MH17.

Суд розглядає апеляції на поновлення в ДСНС Бочковського, якого затримували в прямому ефірі

Київський апеляційний адміністративний суд 17 липня розглядає скарги Державної служби з надзвичайних ситуацій і Міністерства внутрішніх справ України на рішення суду попередньої інстанції, який у квітні ухвалив рішення про поновлення Сергія Бочковського на посаді голови ДСНС.

26 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправним і скасував розпорядження Кабінету міністрів України про звільнення Сергія Бочковського з посади голови Державної служби з надзвичайних ситуацій. Суд відновив його на посаді керівника ДСНС.

У МВС заявили, що оскаржили рішення суду. Також у відомстві повідомили про намір подати скаргу до Вищої ради правосуддя через дії суддів.

27 квітня Бочковського не пропустили на робоче місце. Представник кадрового апарату ДСНС пояснив, що дозволом на допуск до адміністративної будівлі для Бочковського може бути лише відповідне рішення уряду, а не судова ухвала.

25 березня 2015 року під час засідання Кабміну, яке транслювали у прямому ефірі українські канали, затримали колишнього голову Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського та його заступника Василя Стоєцького. Тоді повідомлялось, що їх підозрюють в організації злочинних схем при закупівлі пального за завищеними цінами.

​У жовтні 2015 року у МВС повідомили про закінчення досудового розслідування щодо Бочковського і Стоєцького.

Бочковському інкримінують вимагання неправомірної вигоди, вчинення службових підроблень, а також зловживання владою з метою надання неправомірної вигоди юридичній особі.

Стоєцького підозрюють у вчиненні вимагань від двох людей неправомірної вигоди особою, що займає особливо відповідальне становище, та у зловживанні владою з метою надання неправомірної вигоди юридичній особі.

За даними МВС, дії екс-посадовців спричинили збитки державі на суму понад 6,6 мільйона гривень.

 

У САП засудили насильство на акції проти Холодницького і вимагають розслідування

Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявляє, що рішуче засуджує насильство і завдання шкоди здоров’ю протестувальників вранці 17 липня під стінами САП.

«Висловлюємо співчуття постраждалим протестувальникам і вимагаємо належного розслідування події та покарання тих, хто зазіхнув на конституційну свободу вираження поглядів і мирних зібрань. Що б не стало причиною для протестів, вони повинні відбуватись у рамках Конституції України і не нести загрози протестувальникам та оточуючим», – йдеться в повідомленні САП у Facebook.

Водночас у прокуратурі додали, що «пікети і мітинги не змусять прокурорів САП ухвалювати або ж не ухвалювати певні рішення, оскільки прокурор керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України».

Вранці біля будівлі САП голову «Центру протидії корупції» Віталія Шабуніна, який разом з іншими активістами вимагав відставки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, невідомі облили зеленкою і закидали тортами.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, після цього Шабуніну знадобилася допомога медиків, зеленка потрапила йому в очі.

Поліцейські, присутні на місці проведення акції, повідомили, що затримали кількох людей. Точне число затриманих невідоме.

 

Українська ГТС надійніша за російський «Північний потік» – «Нафтогаз»

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заявляє, що українська газотранспортна система є надійнішою за російський газопровід «Північний потік».

«Росія знов призупинила роботу «Північного потоку» через плановий ремонт. Аж до кінця липня. І знову українська ГТС (яка, до речі, ніколи не зупиняла транзит через ремонт або техобслуговування) компенсує європейським споживачам проблеми у росіян», – вказує «Нафтогаз» у Facebook.

«Це непогана відповідь на питання, чия ГТС надійніша, для учасників тристоронніх українсько-європейсько-російських переговорів, які проходять сьогодні у Берліні і присвячені майбутньому транзиту газу через Україну», – додають у НАК.

Між Україною, Європейським союзом і Росією 17 липня в Берліні відбуваються тристоронні консультації щодо умов, за якими з 1 січня 2020 року до країн ЄС транспортуватиметься по українських газопроводах російський газ. У переговорах беруть участь міністр енергетики Росії Олександр Новак та міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Російський газовий гігант «Газпром» суттєво скоротив обсяги транзиту газу через Україну відтоді, як Москва анексувала Кримта підтримує сепаратистів на сході України.

Київ стурбований втратою доходів від транзиту, а також імовірними новими маршрутами газопостачання Європи в обхід України.

Переговори будуть зосереджені на планах «Газпрому» щодо будівництва газопроводу Nord Stream 2 та його введення в експлуатацію до кінця 2019 року. Цей газогін передбачає постачання сировини до Німеччини через Балтійське море в обхід України.

Nord Stream 2 дублюватиме маршрут газопроводу Nord Stream, який уже існує, і подвоїть обсяги експорту російського газу до Німеччини за цим маршрутом.

Путін: з Трампом обговорювали «важливість добросовісної реалізації Мінських угод»

Президент Росії Володимир Путін заявив, що під час переговорів з президентом США Дональдом Трампом обговорювалася «важливість добросовісної реалізації Мінських угод».

«Під час обговорення української кризи звернули увагу на важливість добросовісної реалізації Мінських домовленостей. США могли б більш рішуче наполягати на цьому і налаштовувати українське керівництво на цю роботу», – сказав Путін після переговорів із президентом США Дональдом Трампом у Гельсінкі.

Зустріч Трампа і Путіна віч-на-віч почалася з майже годинним запізненням через те, що президент Росії спізнився на саміт. Згідно з попереднім графіком, переговори тет-а-тет триватимуть близько півтора години, потім запланований початок переговорів у розширеному форматі американської і російської делегацій.

Дивіться також: Перші фото зустрічі Трампа і Путіна

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Другі Мінські угоди були підписані 12 лютого 2015 року. Цей документ повинен був змусити сторони конфлікту на Донбасі виконувати так званий «Мінськ-1» – домовленості, укладені у вересні 2014 року. Передбачалося, що другі мирні домовленості зможуть повністю врегулювати ситуацію до кінця 2015 року, однак жоден із 13 пунктів повністю так і не виконали, а припинення вогню та відведення зброї відбулося лише частково, зазначають як сторони конфлікту, так і незалежні спостерігачі.

Росія заявляє, що є лише «гарантом» виконання Мінських домовленостей

Справи щодо Майдану може паралізувати реформа ГПУ – прокурор Донський

Прокурор Олексій Донський, який представляє державне обвинувачення у справі Юрія Крисіна, не виключає, що справи щодо злочинів проти учасників подій Майдану можуть бути паралізовані через зміни в Генпрокуратурі. 

Про це він заявив кореспонденту Радіо Свобода після судового засідання у справі Крисіна.

«Розформування або реформування департаменту, який розслідує справи Майдану (департамент, очолюваний прокурором Горбатюком), може паралізувати всі справи про злочини проти майданівців. Навряд чи одні справи почнуть спочатку, з призначенням інших суддів і прокурорів, а інші – продовжать в нинішньому складі», – зазначив Донський.

За словами Донського, є й інші перешкоди щодо справ Майдану. Зокрема, він не виключає, що захист Юрія Крисіна продовжить спроби затягувати суд у справі, маючи надію, що зрештою призначать нового суддю, коли у вересні суддя Любов Леонтюк, яка її слухає, піде на пенсію.

22 червня депутат Верховної Ради України Мустафа Найєм висловив занепокоєння можливою ліквідацією департаменту спецрозслідувань у Генеральній прокуратурі: «генеральний прокурор готується підписати наказ фактично ліквідує департамент спеціальних розслідувань ГПУ, який займається розслідування справ Майдану. 

Тим часом, 23 червня речниця генпрокурора України Лариса Сарган заявила, що департамент спецрозслідувань ГПУ, очолюваний Сергієм Горбатюком, який займається, зокрема, справами Майдану, буде трансформовано у слідче управління, а не ліквідовано. Коли офіційно відбудеться реорганізація, буде повідомлення на сайті ГПУ по факту, додала вона. 

Начальник департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк раніше розповідав журналістам, що в Генпрокуратурі не інформують, як має відбуватися подальша робота, перед слідчими зараз стоїть вибір: чи продовжувати вести справи, чи подавати документи до ДБР.

Сергій Горбатюк озвучив один з варіантів, який, на його думку, є прийнятним: автоматичне переведення фахових працівників слідства в ГПУ до ДБР після завершення їхніх повноважень в Генпрокуратурі з подальшою атестацією за результатами роботи.

Водночас, директор Державного бюро розслідувань Роман Труба в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що він категорично проти можливості автоматичного переведення слідчих ГПУ до ДБР.

Він зауважив, що закон передбачає квотний режим прийняття на роботу працівників, а саме: до 30% слідчих, які до цього працювали в органах прокуратури, до 19% – слідчих, які працюють в інших державних органах і не менше 51% – це особи, які протягом останнього року не працювали на посадах слідчих.

В ЗСУ немає втрат на Донбасі впродовж дня, бойовики стріляли 5 разів – штаб

Підтримувані Росією бойовики п’ять разів порушили режим припинення вогню в денні години  15 липня – від сьомої ранку і до 18-ї години. Як повідомляє штаб Операції об’єднаних сил, в результаті цих обстрілів серед військових Збройних сил України втрат немає.

«Важке озброєння ворог не застосовував. Окупанти відкривали вогонь із гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї по позиціях Об’єднаних сил у районах населених пунктів Кримське, Новолуганське, Світлодарськ, Піски», – уточнили українські військові в повідомленні на сторінці штабу у Facebook.

В угрупованні «ЛНР» про бойові дії 15 липня не повідомляли, водночас звинуватили українських військових у трьох випадках порушення режиму тиші попередньої доби. В угрупованні «ДНР» стверджують, що ЗСУ напередодні ввечері обстріляли Докучаєвськ.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі 27 червня оголосила про чергове «всеосяжне, стале і безстрокове припинення вогню» з 1 липня, з 00.01 за київським часом, цього разу з нагоди жнив. Воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді, як і всі попередні перемир’я, порушується постійно.

Це була вже четверта спроба домовитися про перемир’я лише за 2018 рік. Припинення вогню й раніше проголошувалися як безстрокові, але сторони одразу звинувачували одна одну в порушеннях. При цьому сторони заперечують свою вину і посилаються на провокації противників.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року в регіоні загинули понад 10 тисяч людей.

 

Голови МЗС країн G7 перед річницею катастрофи MH17 нагадали Росії про її роль у збитті літака

Міністри закордонних справ країн «Групи семи» (G7) оголосили заяву перед черговою річницею катастрофи літака рейсу MH17 «Малайзійських авіаліній» над Донбасом в 2014 році, повідомляє 15 липня МЗС Канади, що зараз головує у G7.

«Ми, міністри закордонних справ країн «Групи семи», Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великобританії та Сполучених Штатів Америки і Високого представника Європейського союзу, єдині в нашому засудженні, в максимально можливій мірі, збиття цивільного літака Малайзійських авіаліній рейсу MH17 з Амстердама до Куала-Лумпура 17 липня 2014 року… Ми повністю підтримуємо роботу Об’єднаної слідчої групи, незалежного кримінального розслідування під керівництвом Нідерландів, Австралії, Бельгії, Малайзії та України. Висновки групи про роль Росії в збитті MH17 є переконливими, значними і глибоко тривожними», – йдеться у заяві.

У документі міністри G7 закликають Росію повністю співпрацювати зі слідством, щоб «встановити істину і досягти справедливості щодо жертв МН17 і їхніх найближчих родичів».

Дипломати також закликали Кремль «негайно зв’язатися» з Нідерландами та Австралією, щоб пояснити і відповісти на всі питання, які стосуються будь-яких можливих порушень міжнародного права.

Раніше і лідери країн ЄС закликали Росію визнати свою відповідальність у справі про катастрофу літака рейсу MH17.

Навесні міжнародна спільна слідча група, в яку входять представники п’яти країн, опублікувала проміжну доповідь про катастрофу, з якої випливає, що «Боїнг» 17 липня 2014 року був збитий з установки «Бук», що належала 53-й зенітно-ракетній бригаді російської армії.

Конкретних винних осіб у доповіді не названо. Після публікації звіту Нідерланди й Австралія, які беруть участь в роботі слідчої групи, закликали Росію визнати свою відповідальність за катастрофу літака, жертвами якої стали 298 людей, переважно – громадяни Нідерландів.

У Москві з висновками слідства не згодні і стверджують, що воно ігнорує інформацію, надану російською стороною. У російських ЗМІ і заявах офіційних осіб називалися різні версії катастрофи, в якій звинувачували, зокрема, українських військових, проте в ході слідства вони не знайшли підтвердження.

У Криму на свободу вийшов активіст Рамазанов

В анексованому Росією Криму випущений з СІЗО кримськотатарський активіст Ісмаїл Рамазанов, якого звинувачують у «роздмухуванні ненависті» за допомогою інтернет-рації Zello, повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».

Суд 12 липня відмовився продовжити арешт Рамазанова. При цьому він уже провів у СІЗО Сімферополя майже півроку і через 10 днів все одно мав вийти на свободу. Запобіжний захід Рамазанова змінений на підписку про невиїзд.

Рамазанов був затриманий 23 січня. Він стверджував, що був побитий під час затримання співробітниками ФСБ. Його звинувачують у тому, що за допомогою інтернет-рації Zello він поширював інформацію, яка розпалює ненависть.

Рамазанов фігурує серед 64 українських в’язнів у Росії, звільнення яких вимагає Олег Сенцов. Український режисер уже два місяці тримає голодування в російській колонії з такимим вимогами.

Порошенко висловив побажання, як використати французькі вертольоти

Президент України Петро Порошенко висловив побажання щодо того, як він хотів би використати частину вертольотів, про закупівлю яких із Франції був підписаний контракт із компанією Airbus Helicopters.

Як сказав він на зустрічі в Києві з чільними керівниками компанії і послом Франції в Україні, «наша Україна зараз відбиває російську агресію, і сума, яка виділяється на цей контракт, є дуже значною». «Ми б просили, щоб частина цього контракту, частина вертольотів, могла б піти для Збройних сил України», – сказав він і попросив урахувати це побажання.

Раніше 14 липня директор ДП «Українське авіаційне-транспортне підприємство «Хорив-авіа» Геннадій Балла і генеральний виконавчий директор компанії Airbus Helicopters Брюно Еван підписали в Києві контракт на придбання 55 вертольотів Airbus Helicopters для системи авіаційної безпеки та цивільного захисту МВС України – у присутності прем’єр-міністра Володимира Гройсмана і голови Міністерства внутрішніх справ України Арсена Авакова.

Ідеться про 21 важкий вертоліт H225 із власності французького уряду, які перероблять для України для здійснення пошуково-рятувальних операцій (перші з них мають прибути до Києва вже до кінця року), а також про новозбудовані 10 легких H145, призначених у першу чергу для термінової меддопомоги, і 24 легкі H125, придатні для широкого використання, повідомила французька компанія.

При цьому всі три моделі існують і в цивільному, і у військовому варіантах. Україні будуть постачатися саме цивільні, а не військові версії.

Машини призначені для потреб Національної поліції, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної прикордонної служби та Національної гвардії. «За планом, гелікоптери будуть використовуватися для забезпечення громадського порядку, антитерористичних заходів, охорони державного кордону, повітряної розвідки, охорони особливо важливих об’єктів, аеромедичної евакуації, доставки оперативних груп реагування та рятувальників, проведення пошуково-рятувальних робіт і навіть гасіння пожеж. Вертольоти відповідають найвищим стандартам оснащення», – повідомили в Кабінеті міністрів України.

Вартість контракту склала 555 мільйонів євро. Контракт передбачає і закупівлю вертольотів, і технічну підтримку і навчання пілотів і персоналу обслуги. Частину коштів надає пул французьких банків, а також казначейство Франції у формі середньострокових кредитів, поінформували в українському уряді.

Перший заступник голови МВС Сергій Яровий звернув увагу, що підписаний контракт із Airbus Helicopters дозволить Україні технічно не залежати від Росії. Україна досі використовує радянські вертольоти Мі-8, які весь час потребують ремонту, і без російських комплектуючих наразі неможливо їх обслуговувати, наголосив посадовець.

Підготовка до закупівлі цих вертольотів триває вже кілька місяців. Заяву про наміри України закупити 55 вертольотів сторони підписали 23 березня, міжурядову угоду про це – 29 травня. 13 липня президент України підписав закон про ратифікацію цієї угоди, що відкрило шлях для нинішнього укладення контракту.

Суд продовжив тримання Савченко під вартою

Шевченківський районний суд Києва пізно ввечері 13 липня продовжив термін тримання під вартою без можливості внесення застави народного депутата України Надії Савченко. Термін продовжено на 60 днів, до 10 вересня.

Ухвалу судді на засіданні, яке наживо транслював Youtube-канал «Судова влада України», заглушили звуки вигуків «ганьба» з боку понад десятка прихильників Савченко в залі суду.

Перед тим Савченко оголосила, що поновлює голодування.

Раніше 13 липня суд вирішив призначити державного адвоката Надії Савченко. Це рішення суд схвалив у зв’язку з неявкою адвокатів Савченко.

13 липня опівночі закінчувався термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який раніше суд обрав для Савченко.

Клопотання про продовження запобіжного заходу Савченко розглядалося кілька днів.

У березні суд вирішив взяти Савченко під варту без можливості внесення застави до 20 травня. Згодом суд залишив Савченко під арештом до 13 липня.

22 березня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Савченко.

Читайте також: Свідчення Савченко на поліграфі: після повідомлення СБУ адвокат вимагає повторної експертизи

Надії Савченко інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям. Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю і підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

В уряді прописують нові правила для туристичних компаній – Омелян

Міністерство інфраструктури та міністерство економічного розвитку і торгівлі України працюють над правилами для туроператорів, щоб посилити їхню відповідальність перед клієнтами. Про це міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив в ефірі Радіо Свобода. 

«Ми з мінекономіки прописуємо нові правила, які будуть передбачати страховий фонд. Якщо ти – туроператор, умовно, в тебе у фонді має бути 500 тисяч євро, якщо ж ти – турагент, то 20 тисяч євро, щоб була відповідальність», – зазначив він. 

Крім того, додав Омелян, в уряді вже зараз посилюють контроль за роботою туроператорів і авіакомпаній. 

«Спільно з мінекономіки ми зараз вводимо посилений контроль. Ми – за роботою авіакомпаній, а вони – за роботою туроператорів для того, щоб всі розуміли, що відповідальність є», – сказав він. 

Наразі відповідальність туристичних компаній перед клієнтами є «мінімальною», зауважив Омелян. 

«В чинному правовому полі будь-який туроператор може бути пірамідою, коли збере гроші з людей, а завтра скаже, що «ви знаєте, у мене не вийшло», – зазначив міністр. 

Раніше туристичний оператор JoinUp оголосив про скорочення політної програми та зміну міст вильоту до Туреччини для більш як тисячі українців.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України 5 липня оголосило про намір посилити відповідальність туроператорів.

Читайте також: «Держава була змушена втрутитися»: рішення ціною туристів, що «застрягли»

Від кінця червня сотні українських туристів були заблоковані в аеропортах кількох країн. По кілька годин, а то і діб, люди чекали, зокрема, в аеропортах Тунісу, Албанії, Грузії, а також в аеропорту «Київ». Авіакомпанія Bravo Airways пояснила затримки рейсів на кілька діб невиплатою коштів туроператором «Оазис тревел Україна». Останній свою провину не визнає.

Повністю інтерв’ю з Володимиром Омеляном дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 14 липня.

Денісова надіслала до Росії запит про стан Клиха, Куку, Балуха та Гриба

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що надіслала до голови Ради при президентові РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини Михайла Федотова листи, в яких просить проінформувати про стан здоров’я українських в’язнів Станіслава Клиха, Еміра-Усєїна Куку, Володимира Балуха та Павла Гриба.

«Станіслава Клиха повторно перемістили до Обласної психіатричної тюремної лікарні в Магнітогорськ (Челябінської області – ред.). За моєю інформацією, Станіслав не давав дозволу на госпіталізацію, проте його примусово лікують невідомими препаратами», – вказує український омбудсмен.

«З аналогічним проханням я звернулася щодо громадянина України Еміра-Усєїна Куку, який оголосив безстрокове голодування», – відзначає Денісова.

«Попросила також терміново обстежити з наданням відповідного медичного висновку Володимира Балуха, який перебуває в Роздольненському ізоляторі тимчасового тримання (в окупованому Криму – ред.) і голодує вже 117 діб», – ідеться у повідомленні у Facebook.

«Я поінформувала Михайла Федотова про те, що під час етапування громадянин України Павло Гриб був жорстоко побитий іншими ув’язненими. Також стало відомо, що Павло страждає сильним головним болем і слабкістю, ліків йому не надають. Тому прошу забезпечити надання йому кваліфікованої медичної допомоги, а також всіляко сприяти забезпеченню особистої безпеки як Павла Гриба, так і інших ув’язнених громадян України на території Російської Федерації», – наголосила українська уповноважена з прав людини.

Фігурант ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Емір-Усеїн Куку 26 червня оголосив голодування. Раніше голодування оголосили інші українці, яких утримують у Росії з політичних мотивів, зокрема, Володимир Балух та Олег Сенцов. Куку і Сенцов пояснювали своє рішення оголосити голодний протест вимогою звільнити українських політв’язнів. За даними «Медійної ініціативи за права людини», таких у Росії – понад 70.

Павло Гриб зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі. Йому інкримінують вчинення злочину за статтею про тероризм. Генеральна прокуратура України відкрила провадження через зникнення українця.

Станіслава Клиха затримали на території Росії 2014 року за звинуваченням в участі в бойових діях проти федеральних сил під час першої чеченської війни взимку 1994-1995 років, а також у вбивстві російських солдатів. Також по цій справі проходить ще один українець – Микола Карпюк.

Клих провину заперечує, а його родина і друзі наполягають, що засуджений ніколи не був у Чечні. 26 травня 2016 року суд у російській республіці Чечні засудив Клиха до 20 років позбавлення волі; у жовтні 2016 року Верховний суд Росії відхилив апеляцію його захисту на вирок.

У Росії активістку заарештували за пікет на підтримку Сенцова

Суд у російському Санкт-Петербурзі заарештував на п’ять діб активістку руху «Солідарність» Ольгу Смирнову, затриману під час пікету на підтримку українського режисера Олега Сенцова. Її визнали винною в непокорі поліції, повідомляє об’єднана служба міських судів.

За час проведення чемпіонату світу з футболу в Росії Смирнова взяла участь у декількох акціях на підтримку українського режисера, який оголосив голодування з вимогою звільнити українських політв’язнів у Росії.

Читайте також: Адвокат підтвердила, що мати Сенцова просить Путіна помилувати сина

Активістку кілька разів затримували і один раз помістили під адміністративний арешт.

Акції на підтримку Сенцова регулярно проходять в Україні і світі.

У Кремлі заявляли, що громадський резонанс не вплине на рішення про можливий обмін Олега Сенцова.

Суд у Криму відмовив Балуху в умовно-достроковому звільненні

Підконтрольний Росії Залізничний районний суд Сімферополя відхилив клопотання адвоката Ольги Дінзе про умовно-дострокове звільнення українського активіста Володимира Балуха за першим вироком. Про це 13 липня повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

На початку судового засідання прокурор Денис Мишкін подав клопотання про припинення розгляду клопотання про умовно-дострокове звільнення за першим вироком, бо вже був винесений новий вирок.

Суддя Дмитро Михайлов задовольнив клопотання прокурора.

5 липня підконтрольний Росії Роздольненський районний суд Криму засудив українського активіста Володимира Балуха до п’яти років колонії загального режиму і штрафу 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень) за сукупністю двох кримінальних справ (за звинуваченням у зберіганні боєприпасів і побитті начальника ІТТ у Роздольному).

Балух продовжує безстрокове голодування, оголошене 19 березня на знак протесту проти переслідування.

Читайте також: Володимир Балух: «Моє серце б’ється в серці українського Всесвіту»

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Через Керченський міст цього року Україна втратила щонайменше півмільярда гривень – Омелян

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян повідомив, що через Керченський міст цього року Україна вже втратила щонайменше півмільярда гривень. Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода.

«За найскромнішими підрахунками, цього року ми втратили вже півмільярда гривень. Це прямі втрати через зниження параметрів суден для перевалки в портах Маріуполя і Бердянська, але цих втрат, безумовно, набагато більше, якщо порахувати соціально-економічний ефект, втрати самих судновласників, бізнесу. Я думаю, що це на мільярди, і, можливо, навіть не гривень», – зауважив Омелян.

За словами міністра, зараз найбільше шкоди завдає те, що міст обмежує прохідність суден. Це, зазначив Омелян, знижує економічну привабливість Маріупольського і Бердянського портів. Крім того, додав міністр, є загроза закриття проходу Керченською протокою, як це було під час будівництва мосту.

Читайте також: «Я наголошував: будувати міст не можна» – експерт назвав головну небезпеку Керченського мосту

Російська влада, яка контролює Крим, запустила 16 травня автомобільний рух по мосту через Керченську протоку. Згідно з українським законодавством, в’їзд до Криму через переправу та міст заборонений і кваліфікується як порушення порядку перетину в’їзду на окуповану територію або виїзд із неї.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Повністю інтерв’ю з Володимиром Омеляном дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 14 липня.

Порошенко: саміт показав, що двері НАТО для України відкриті

Засідання НАТО за участі України супроводжувалися загальним визнанням її прагнення до членства, заявляє президент Петро Порошенко за результатами своєї участі у саміті альянсу в Брюсселі. 

«Виступали 19 лідерів країн-членів і кожен заявляв, що підтримка України мала б полягати в тому, щоб прискорити її перспективу членства. Це якраз демонструє їхнє ставлення до України та політики відкритих дверей НАТО», – каже Порошенко, вказуючи на заяву підсумкової декларації саміту. 

«Дехто казав, що нас там хтось заблокував, чи буде блокувати… Відверто наголошую, що висновки цього саміту підтверджують: двері НАТО для України відкриті», – каже президент, зауважуючи, що цей процес заблокувати нікому не вдасться.

При цьому, Порошенко наголошує, що для цього слід «змінювати країну», проводити реформи та досягти стандартів НАТО й повної взаємодії з силами цього блоку. 

На цю ж тему: Саміт у Брюсселі: майбутнє членство України в НАТО залишається в силі

В оприлюдненій 11 липня підсумковій декларації саміту НАТО, який нині триває у Брюсселі, Північноатлантичний альянс наголосив, що рішення Бухарестського саміту щодо того, що одного дня Україна стане членом НАТО, залишаються чинними.

28 лютого президент України Петро Порошенко заявив, що розглядає можливість прописати в Конституції прагнення України вступити до ЄС і НАТО.

За його словами, прагнення до членства в Євросоюзі та НАТО можна будо б зафіксувати в преамбулі до Конституції, для чого достатньо підтримки двох третин конституційного складу Верховної Ради.

 

 

САП: доказів вини Авакова і Чеботаря немає (документ)

Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила провадження у так званій «справі рюкзаків» щодо двох фігурантів – сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова й екс-заступника міністра Сергія Чеботаря через відсутність «прямих достатніх доказів», що ці особи «були обізнані з планом поставки саме неякісних рюкзаків». Про це йдеться у відповідній постанові за підписом прокурора САП, яка є у розпорядженні журналістів програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший).

«Умисел вказаних осіб на заподіяння майнової шкоди МВС України, поза розумним сумнівом не доведений, оскільки Литвином В. Я. висунуто версію про одноосібне вчинення кримінального правопорушення», – йдеться у документі.

Згідно постанови, всю провину на себе взяв Володимир Литвин – представник фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків. Прокурори з цим погодились.

«Версія, висунута Литвином В.Я., може бути правдивою та виключає обізнаність Чеботаря С. І. та Авакова О.А. з його наміром поставити неякісні рюкзаки. З урахуванням цих показань мають бути знову оцінені всі інші докази у кримінальному провадженні. За таких обставин прямих достатніх доказів того, що Чеботар С.І. та Авакова О.А. були обізнані (…) слідством не здобуто та можливості їх здобуття вичерпано», – зазначено в документі.

Таким чином, йдеться у постанові САП, було ухвалене рішення кримінальне провадження у частині підозри Чеботаря і сина Авакова «закрити у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення».

Постанова передбачає також скасування арешту майна Чеботаря й Авакова і повернення їм речових доказів. «Запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання вважати таким, що припинив своє існування», йдеться у постанові, підписаній прокурором Василем Кричуном, начальником відділу САП.

Повний текст постанови тут: 

Назар Холодницький наразі не відповів на запитання Радіо Свобода, чому на постанові про закриття провадження не стоїть дата, утім підтвердив факт закриття провадження проти Олександра Авакова і Сергія Чеботаря.

12 липня стало відомо, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура без погодження з детективами НАБУ закриває кримінальне провадження щодо сина чинного глави МВС Арсена Авакова – Олександра і його екс-заступника Сергія Чеботаря, фігурантів так званої «справи рюкзаків».

5 квітня НАБУ повідомило про завершення досудового розслідування у цій справі. НАБУ розслідувало можливу розтрату державних коштів при закупівлі рюкзаків Міністерством внутрішніх справ для бійців у зоні бойових дій на сході України. У жовтні минулого року після обшуків у цій справі за підозрою в розтраті понад 14 мільйонів гривень затримали трьох людей: Сергія Чеботаря, представника фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків (Володимира Литвина) і ще одну «приватну особу», як назвали сина голови МВС Арсена Авакова, Олександра.

За даними НАБУ, в 2015 році ці особи були причетні до закупівлі коштом Міністерства внутрішніх справ рюкзаків за ціною, суттєво вищою від середньоринкової.

Олександр Аваков назвав цю справу політичною. МВС, до якого Олександр Аваков формально не має стосунку, назвало «політичними, а не юридично обґрунтованими» дії НАБУ, а міністр Арсен Аваков заявив, що його син не причетний до розтрати бюджетних коштів.

На початку 2016 року журналісти програми «Схеми» знайшли і проаналізували відеозаписи, схожі на зйомки прихованою камерою в кабінеті на той час заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря, який до травня 2015 року відповідав у міністерстві за державні закупівлі. На відео зафіксований діалог про закупівлю рюкзаків між нібито сином міністра Авакова Олександром та особою, схожою на Сергія Чеботаря, на той час заступника Арсена Авакова, в якому вони домовляються про отримання сином міністра бюджетного підряду в обхід законної процедури тендеру.