Верховний представник Євросоюзу з зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Моґеріні висловила співчуття з приводу загибелі спостерігача СММ ОБСЄ і та вимагає притягнути винних до відповідальності. Про це йдеться в заяві на сайті Служби зовнішніх дій.

Моґеріні наголосила, що повне виконання Мінських угод залишається основою для сталого рішення, яке поважає суверенітет і територіальну цілісність України.

«Цей інцидент необхідно ретельно розслідувати. Винні мають бути притягнуті до відповідальності. Я вже мала розмову з генеральним секретарем ОБСЄ Ламберто Дзанньєром, ми домовилися залишатися в тісному контакті», – вказала Моґеріні.

В ОБСЄ заявили про початок розслідування трагічного інциденту з підривом автомобіля Спеціальної моніторингової місії в Україні.

Зранку 23 квітня у районі села Пришиб на контрольованій угрупованням «ЛНР» частині Луганщини підірвався автомобіль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Згідно з повідомленням місії, загинув американський медпрацівник, госпіталізовані двоє членів патруля місії, громадяни Німеччини та Чехії. Угруповання «ЛНР» повідомляє, що двоє поранених спостерігачів, які перебувають у лікарні Луганська, отримали травми середньої тяжкості, їх стан стабільний.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили в підриві автомобіля ОБСЄ «підготовлену українську диверсійно-розвідувальну групу». Бойовики раніше також заявили, що автомобіль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, в якому загинули та поранені співробітники місії, «відхилився від основного маршруту і рухався другорядними дорогами».

У Міністерстві закордонних справ України вважають, що підрив автомобіля Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі є спробою Москви і підтримуваних нею бойовиків залякати спостерігачів.
…

Держсекретар США Рекс Тіллерсон у телефонній розмові повідомив президентові України Петру Порошенку, що дії Росії на Донбасі залишаються перешкодою для поліпшення американсько-російських відносин. Очільник зовнішньополітичного відомства також підтвердив підтримку Києва з боку Вашингтона.

Речник Держдепартаменту Марк Тонер заявив 23 квітня, що метою спілкування було інформування українського лідера про візит Тіллерсона до Москви, де він зустрівся з президентом Володимиром Путіним і міністром закордонних справ Сергієм Лавровим. Речник наголосив, що Тіллерсон передав своє «послання російському керівництву: попри те, що Сполучені Штати зацікавлені в поліпшенні відносин з Росією, дії Росії на сході України залишаються перешкодою».

Тонер підтвердив попереднє повідомлення прес-служби Порошенка про цю ж розмову, що президент України висловив свої співчуття з приводу загибелі в неділю на Донбасі громадянина США, який був співробітником Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.

Тіллерсон і Порошенко, як наголосив речник, погодилися, що «цей трагічний інцидент робить очевидною для всіх сторін, зокрема, сепаратистських сил під проводом Росії, необхідність негайно виконати свої зобов’язання за Мінськими угодами».

ОБСЄ розгорнула мережу спостерігачів у 2014 році для контролю за припиненням вогню між підтримуваними Росією сепаратистами і українськими урядовими силами в конфлікті, жертвами якого стали щонайменше 9940 людей. Мандат місії був продовжений щонайменше до березня 2018 року.
…

Держдепартамент США «шокований і засмучений» загибеллю американця, який входив до складу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Про це йдеться в повідомленні, опублікованому на сайті відомства.

«Сполучені Штати закликають Росію використати свій вплив на сепаратистів, щоб дозволити ОБСЄ провести повне, прозоре і своєчасне розслідування», – йдеться в повідомленні.

Також американське зовнішньополітичне відомство закликало Росію вплинути на сепаратистів на Донбасі, щоб «зробити перший крок на шляху до миру на сході України».

23 квітня в розмові з держсекретарем США Рексом Тіллерсоном президент України Петро Порошенко запропонував активізувати розгляд питання про розміщення на Донбасі міжнародного миротворчого контингенту під егідою ООН.

За інформацією української сторони, в цій розмові представники України та США висловили занепокоєння через розвиток ситуації на Донбасі і відзначили важливість виконання Росією Мінських домовленостей, передовсім їх безпекових елементів.

Зранку 23 квітня у районі села Пришиб на контрольованій угрупованням «ЛНР» частині Луганщини підірвався автомобіль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Згідно з повідомленням місії, загинув американський медпрацівник, госпіталізовані двоє членів патруля місії, громадяни Німеччини та Чехії. Угруповання «ЛНР» повідомляє, що двоє поранених спостерігачів, які перебувають у лікарні Луганська, отримали травми середньої тяжкості, їх стан стабільний.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили в підриві автомобіля ОБСЄ «підготовлену українську диверсійно-розвідувальну групу». Бойовики раніше також заявили, що автомобіль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, в якому загинули та поранені співробітники місії, «відхилився від основного маршруту і рухався другорядними дорогами».

У Міністерстві закордонних справ України вважають, що підрив автомобіля Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі є спробою Москви і підтримуваних нею бойовиків залякати спостерігачів.
…

Загиблим на Луганщині 23 квітня співробітником Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ є громадянин США, однією з поранених – громадянка Німеччини. Про це повідомляє агенція Reuters із посиланням на міністерство закордонних справ Австрії, яка нині головує в ОБСЄ.

Зранку 23 квітня в районі села Пришиб на контрольованій угрупованням «ЛНР» частині Луганщини підірвався автомобіль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Згідно з повідомленням місії, загинув один, госпіталізовані двоє членів патруля місії.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили в підриві автомобіля ОБСЄ «підготовлену українську диверсійно-розвідувальну групу». Бойовики раніше також заявили, що автомобіль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, в якому загинули та поранені співробітники місії, «відхилився від основного маршруту і рухався другорядними дорогами».

Українська сторона Спільного центру контролю та координації (СЦКК) режиму припинення вогню на Донбасі повідомила, що близько 10:17 під час здійснення патрулювання «ймовірно на міні підірвався автомобіль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ».
…

«Патруль їхав у безпосередній близькості від населеного пункту Пришиб, у районі, неконтрольованому урядом у Луганській області»
…

В угрупованні «ЛНР» звинуватили в підриві автомобіля ОБСЄ в районі села Пришиб Слов’яносербського району «підготовлену українську диверсійно-розвідувальну групу».

Бойовики також оновили дані про кількість поранених внаслідок вибуху: за їхньою інформацією, загинув один, поранені троє співробітників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Така кількість травмованих ще не має підтвердження з інших джерел, голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Австрії Себастьян Курц заявляв про одного загиблого і одного пораненого.

В угрупованні «ЛНР» раніше заявили, що автомобіль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, в якому загинули та поранені співробітники місії, «відхилився від основного маршруту і рухався другорядними дорогами».

Українська сторона Спільного центру контролю та координації (СЦКК) режиму припинення вогню на Донбасі повідомила, що близько 10:17 під час здійснення патрулювання в районі контрольованого угрупованням «ЛНР» населеного пункту Пришиб «ймовірно на міні підірвався автомобіль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ».
…

Збірну Росії зі спортивної боротьби планують готувати до Олімпійських ігор 2020 року, які відбудуться в Токіо, у Центрі підготовки збірних Росії «Кримському» в Алушті. Про це заявив президент Федерації спортивної боротьби Росії Михайло Маміашвілі під час візиту до Ялти в рамках економічного форуму, який проходить у цьому місті з 20 по 22 квітня.

Як повідомляє прес-служба форуму, Маміашвілі зазначив, що «борці розраховують використовувати цю базу вже в підготовці до Олімпіади-2020. У рамках реконструкції буде побудований відкритий 50-метровий басейн, новий готель, медичний центр і універсальний зал. Обсяг інвестицій із федерального бюджету Росії  сягне 2,2 мільярда рублів (приблизно 1 мільярд гривень – ред)».

Щороку навесні підконтрольна Кремлю влада анексованого Росією Криму проводить у Ялті економічний форум, який називають міжнародним, запрошуючи до участі представників різних країн світу. Через візити іноземців нинішня влада півострова прагне легалізувати «російський» статус півострова. 2017 року форум відбувається з 20 по 22 квітня.

У зв’язку зі запланованим на квітень проведенням економічного форуму в Ялті Прокуратура АРК закликала МЗС України проінформувати представників іноземних держав про правила в’їзду на територію анексованого Криму, а також про відповідальність за порушення українського законодавства.

МЗС України направило Росії ноту протесту через економічний форум у Ялті. Спікер МЗС України Мар’яна Беца повідомила, що Міністерство закордонних справ України перевіряє інформацію про участь у Ялтинському міжнародному економічному форумі» іноземних представників, щоб згодом притягнути їх до відповідальності.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Солом’янський районний суд Києва постановив відпустити на поруки першого заступника голови правління «Нафтогазу України», колишнього голову наглядової ради Одеського припортового заводу Сергія Перелому. Відповідне рішення оголосив суддя Олександр Бобровник.

За його словами, поручителями виступили депутати «Народного фронту» Микола Княжицький, Павло Пинзеник, Олена Бойко та Олена Ледовських.

Таким чином, суд не задовольнив клопотання прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури взяти Перелому під варту на 60 діб із можливістю внесення застави.

Сергія Перелому, як і колишнього депутата Верховної Ради Миколу Мартиненка, затримали 20 квітня за підозрою у створенні злочинної організації та привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем. Затримання відбулось у рамках розслідування справи щодо державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Перелома також є фігурантом справи про завдання збитків ПАТ «Одеський припортовий завод».

22 квітня суд відпустив Миколу Мартиненка на поруки. Поручителями виступили низка депутатів «Народного фронту», а також міністр молоді та спорту Ігор Жданов та заступник голови ЦВК Андрій Магера.
…

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб повідомляє про відновлення електропостачання Донецької фільтрувальної станції. Водночас Авдіївка залишається знеструмленою. Про це йдеться у повідомленні міністерства на його сторінці у «Твіттері».

«Авдіївка знeструмлена чeрeз пошкодження в сірій зоні. Рeмонт нe виконується, відсутнє погодження з боку російської сторони в СЦКК», – йдеться у повідомленні.

У Спільному центрі з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК) поки не коментували ситуацію.

Раніше підконтрольні угрупованню «ДНР» сайти повідомили про припинення роботи ДФС через обстріли. Згідно зі зведенням штабу української воєнної операції, околиці Авдіївки залишаються однією з гарячих точок конфлікту на Донбасі. 
…

Таке рішення ухвалили у ніч на суботу на прохання прокурорів
…

Генпрокуратура ініціює процедуру втрати громадянства народним депутатом Андрієм Артеменком, який раніше начебто передав екс-раднику президента США Майклу Флінну план нормалізації відносин між Україною і Росією. Про це повідомляє речниця ГПУ Лариса Сарган.

«Під час розслідування кримінального провадження за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 111 ККУ (державна зрада), було зібрало достатньо документів, які вказують, що Артеменко отримав громадянство Канади та має паспорт громадянина Канади. Державна міграційна служба після отриманих від ГПУ матеріалів може звернутися до президента з проханням позбавити народного депутата Артеменка громадянства України», – написала Сарган у Facebook ввечері 21 квітня. 

19 лютого видання The New York Times повідомило, що член фракції Радикальної партії Олега Ляшка Андрій Артеменко передав план нормалізації відносин між Україною і Росією радникові президента США Майклові Флінну незадовго до його відставки. Цей план, зокрема, передбачав проведення всеукраїнського референдуму про передачу Криму Росії в оренду на термін від 50 до 100 років, а також передбачав виведення російських військ з території України. За даними видання, цей план отримав підтримку в Москві.

Артеменка відтак виключили з фракції Радикальної партії Олега Ляшка у Верховній Раді.

Після заяв Артеменка прокуратура Криму відкрила кримінальне провадження про держзраду.
…

Китайський уряд висловлює готовність запровадити безвізовий режим з Україною, заявив посол Китаю в Україні Ду Вей.

«Китайська сторона готова в будь-який час, за бажанням двох сторін, за принципом рівності і взаємної вигоди, схвалити нові заходи з обміну людьми між нашими країнами, зокрема і безвізовий режим», – сказав він 21 квітня в Києві з нагоди 25-річчя дипломатичних відносин між Україною і Китаєм.

Ду Вей не навів термінів, в які таке рішення може бути ухвалене.

Дипломат також зазначив, що китайська сторона схвалює рішення Європейського союзу щодо лібералізації візового режиму з Україною.

Європарламент на засіданні 6 квітня підтримав запровадження безвізового режиму з ЄС для громадян України.

В ЄС раніше заявляли, що «безвіз» для українців може запрацювати наприкінці червня.
…

Детективи Національного антикорупційного бюро затримали 20 квітня другого фігуранта у справі завдання збитків державному підприємству «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Про це вночі 21 квітня повідомив сайт НАБУ.

Затриманого, як ідеться в повідомленні, підозрюють «у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 255 («Створення злочинної організації»), ч. 5 ст. 191 («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем») Кримінального кодексу України».

Раніше 20 квітня детективи НАБУ за цими ж статтями Кримінального кодексу і в цій же справі затримали колишнього народного депутата від фракції «Народний фронт» Миколу Мартиненка. Суд щодо обрання йому запобіжного заходу відбудеться сьогодні, 21 квітня, повідомив журналістам адвокат затриманого Микола Черезов.

У повідомленні щодо другого затриманого вказано, що «ця особа також відома як фігурант іншого кримінального провадження щодо завдання збитків ПАТ «Одеський припортовий завод» у розмірі 205 мільйонів гривень, розслідування якого детективи НАБУ завершили у грудні минулого року». «Наразі справа ПАТ «ОПЗ» розглядається у суді, а зазначена особа має статус обвинуваченого», – додають в антикорупційному бюро.

У НАБУ не називають імені затриманого, але вказують на його причетність до справи ОПЗ. У жовтні 2016 року в бюро оголосили про завершення досудового розслідування щодо Сергія Переломи й Миколи Щурікова. Першого заступника голови правління компанії «Нафтогаз України» Сергія Перелому й першого заступника голови правління ОПЗ Миколу Щурікова підозрюють у розтраті коштів державного підприємства «Одеський припортовий завод» у період із травня по грудень 2015 року.
…

Суд щодо обрання запобіжного заходу колишньому народному депутату від фракції «Народний фронт» Миколі Мартиненку відбудеться у п’ятницю, повідомив журналістам адвокат затриманого Микола Черезов ввечері 20 квітня під стінами НАБУ.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, Микола Мартиненко досі перебуває на допиті, який може тривати до ранку. 

У четвер ввечері детективи НАБУ таки вручили Мартиненку підозру.

Сам Микола Мартиненко відкидає звинувачення Національного антикорупційного бюро України, називаючи їх політично мотивованими. Він зазначив, що ще у 2015 році добровільно відмовився від депутатського мандата, щоб «НАБУ перевірило фейкові звинувачення на його адресу».

Детективи НАБУ затримали Миколу Мартиненка за підозрою у скоєнні злочинів, передбачених статтею 255 («Створення злочинної організації»), статтею 191 («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем») Кримінального кодексу України.

Його затримали у рамках розслідування кримінального провадження за фактом розкрадання коштів держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» («СхідГЗК»).

За версією слідства, держпідприємство «СхідГЗК» уклало контракт із компанією-посередником, підконтрольною затриманому екс-депутатові, на постачання уранового концентрату за завищеними цінами, внаслідок чого інтересам держпідприємству у 2014-2016 роках було завдано збитків у розмірі 17,28 мільйона доларів США.

Після затримання екс-депутата у політичній партії «Народний фронт» заявили, що затримання Мартиненка є «ознакою вибіркового правосуддя й політично мотивованих дій».

У 2015 році детективи Національного антикорупційного бюро відкрили два кримінальні провадження, які пов’язані з екс-депутатом Миколою Мартиненком. Бюро викликало його як свідка в рамках досудового розслідування у провадженнях за фактом закупівлі держпідприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» уранового концентрату в австрійського товариства STEUERMANN, а також за фактом одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання у чеського акціонерного товариства Škoda JS.

У листопаді 2015 року на той час депутат від фракції «Народного фронту» Микола Мартиненко заявив, що вирішив скласти мандат, у грудні 2015 року депутати позбавили його депутатських повноважень.
…

Детективи НАБУ затримали екс-депутата за підозрою у скоєнні злочинів, передбачених статтею 255 («Створення злочинної організації»), статтею 191 («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»)
…

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявляє, що Москва не намагається інтегрувати непідконтрольні владі України окремі райони Донецької і Луганської областей. Про це прес-секретар Володимира Путіна сказав 20 квітня, коментуючи статтю агентства Bloomberg, в якій йдеться про посилення контролю Росії за територіями сходу України, підконтрольними угрупованням «ДНР» і «ЛНР».

«Подібні публікації – наївні і досить примітивні», – сказав Пєсков.

20 квітня агентство Bloomberg написало, що Росія не має наміру визнавати або анексувати контрольовані незаконними збройними формуваннями окремі райони Донецької і Луганської областей, але буде намагатися максимально інтегрувати їх. Bloomberg посилається на декілька своїх джерел у Кремлі.

 
…

«Це – гаряча російська агресія проти моєї країни» – президент України в інтерв’ю телеканалу Sky News
…

Президент Росії Володимир Путін від’єднує від України контрольовані проросійськими бойовиками частини Донбасу на тлі невизначеності Вашингтона, пише 20 квітня Bloomberg.

«Володимир Путін, бачачи змішані сигнали зі США, спокійно посилює контроль Росії над двома бунтівними регіонами України, ховаючи надії на реалізацію укладеної за європейського посередництва мирної угоди і звільнення від санкцій найближчим часом», – ідеться в статті.

«Росія рухається поступово, за допомогою блокади з боку українських активістів як політичного прикриття, щоб перебрати на себе ключові економічні зв’язки з сепаратистськими зонами», – твердять аналітики Bloomberg і наводять за приклад намагання Москви замістити зв’язки з українськими постачальниками й забезпечити функціонування металургійних заводів на контрольованих бойовиками територіях.

«Узятий курс на відділення Донбасу, в цьому немає жодних сумнівів», – цитує Bloomberg депутата російської Держдуми з владної партії «Єдина Росія» Костянтина Затуліна. Водночас у планах Росії немає офіційного визнання або приєднання цих територій, розповіли джерела агенції.

20 квітня в Києві секретар Ради національної безпеки й оборони України Олександр Турчинов заявив, що Росія продовжує готуватися до повномасштабної війни, нарощуючи військову потужність. Він також вказав, що Москва посилює свої позиції на непідконтрольних Києву територіях на сході України. За даними Турчинова, нині на Донбасі перебуває до 30 тисяч бойовиків, а вздовж кордону з Україною розгорнуте угруповання російських військ у кількості 50 тисяч осіб.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці сепаратистів на Донбасі, Москва ці звинувачення відкидає і заявляє, що на непідконтрольних Києву територіях можуть бути російські «добровольці». Через роль Росії у подіях на Донбасі, а також через анексію Криму, Захід застосував щодо Москви кілька пакетів санкцій.

За останніми даними ООН, за час конфлікту загинули близько 10 тисяч людей, поранені понад 22 тисячі серед українських військових, цивільних осіб та сепаратистів.
…

Оболонський районний суд міста Києва викликає колишнього президента України Віктора Януковича на засідання у справі про державну зраду, що відбудеться 4 травня. Відповідна повістка оприлюднена на сторінці суду на сайті «Судова влада України».

Згідно з повісткою, суд викликає Януковича як обвинуваченого за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 (співучасть у злочині), ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, які призвели до тяжких наслідків), ч. 1 ст. 111 (державна зрада) та ч. 2 ст. 437 (ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій) Кримінального кодексу України.

Як очікується, Оболонський районний суд Києва 4 травня розпочне підготовче засідання у справі про державну зраду колишнього президента Віктора Януковича.

Захист Януковича спростовує висунуті йому обвинувачення. Виклик до суду адвокати поки не коментували.

Сам Віктор Янукович після втечі з України взимку 2014 року перебуває у Росії. 
…

Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявляє, що Україна виконуватиме рішення Міжнародного суду ООН, а Росія має припинити підтримку бойовиків на Донбасі і расову дискримінацію в анексованому Криму. Про це він написав на своїй сторінці у «Твіттері».

«Росія має негайно зупинити расову дискримінацію. Будемо працювати над втіленням наказу Міжнародного суду ООН, щоб зупинити агресора», – зазначив Клімкін.

«РФ має виконати Мінські домовленості, припинити ескалацію конфлікту, підтримку тероризму та повзучу анексію Донбасу», – наголосив міністр закордонних справ України.

Україна позивається проти Росії у Міжнародному суді, найвищому судовому органі в системі ООН, щодо двох конвенцій: про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. На період розгляду справи по суті (дата початку цього процесу ще не визначена) Україна просила суд запровадити тимчасові заходи проти Росії за двома напрямками: припинення підтримки незаконних збройних угруповань на не підконтрольній Україні частині Донбасу, а також припинення утиску у Криму неросіян.

19 квітня Міжнародний суд задовольнив запит України про запровадження тимчасових заходів щодо Криму, але не задовольнив щодо Донбасу.

Президент України Петро Порошенко оцінив рішення суду 19 квітня в цілому позитивно. 
…

Українська сторона заявляє про стабілізацію ситуації у зоні бойових дій на Донбасі.

За інформацією штабу української воєнної операції, упродовж нинішньої доби підтримувані Росією сепаратисти 8 разів обстрілювали позиції українських військових.

«На приморському напрямку, по захисниках Красногорівки, ворог відкривав вогонь з мінометів калібру 82-міліметри. Морських піхотинців поблизу Водяного обстрілював з озброєння БМП, протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї, а поруч Павлополя – з автоматичних гранатометів. По оборонцях Широкина противник вів вогонь з озброєння БМП та стрілецької зброї. На донецькому напрямку, позиції поруч населеного пункту Луганське ворог обстрілював з автоматичних гранатометів та стрілецької зброї», – повідомили у штабі АТО ввечері 19 квітня.

За інформацією штабу, українські військові у відповідь не відкривали вогню.

В угрупованні «ДНР» звинувачують українську сторону у 36 порушеннях за минулу добу.

Луганські бойовики кажуть, що за минулу добу Збройні сили України раз порушили перемир’я.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, воно мало почати діяти від 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.

12 квітня у ході засідання в Мінську Тристороння контактна група підтвердила свою прихильність рішенню щодо повного дотримання режиму припинення вогню напередодні Великодніх свят.
…

Захист журналіста, автора Радіо Свобода Миколи Семени наполягає на присутності у суді свідка, який під час слідства давав суперечливі свідчення, розповів у коментарі Крим.Реалії адвокат обвинуваченого Олександр Попков.

«Допит свідка Мєшкова у суді допоможе об’єктивно з’ясувати його позицію. Нас цікавить тільки одне його висловлювання, що журналіст Семена завжди висловлював проукраїнську й антиросійську позицію, але при цьому міг друкувати будь-які матеріали. Трошки суперечливі висловлювання», – зазначив адвокат.

У підконтрольному Кремлю Залізничному суді Сімферополя 18 квітня закінчилося чергове засідання у кримінальній справі щодо кримського журналіста Миколи Семени, якого російська влада звинувачує у закликах до порушення територіальної цілісності Росії.

На допит з’явилася лише один свідок – Юлія Кожем’якіна, яка розповіла, що була понятою під час огляду сторінки інтернет-видання з матеріалом Миколи Семени. При цьому свідок не змогла відповісти на питання адвокатів щодо обставин цього огляду публікації.

Наступне засідання заплановане на 3 травня.

7 грудня слідчий в анексованому Криму пред’явив журналісту Миколі Семені звинувачення в остаточній редакції у кримінальному злочині, передбаченому частиною 2 статті 280.1. Кримінального кодексу Росії «Публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації». Кримінальна справа, складена слідчими, має шість томів.

На допиті ФСБ Микола Семена заявив, що у своїх матеріалах реалізовував право на «вільне вираження думки».

Захист Миколи Семени, Міжнародна та Європейська Федерації журналістів, а також офіс представника ОБСЄ із питань свободи слова закликали ФСБ Росії випустити журналіста з Криму на лікування, позитивної відповіді поки домогтися не вдалося.

Міністерство закордонних справ України висловлює занепокоєння переслідуванням громадян України в анексованому Криму, зокрема, журналіста Миколи Семени, й закликає припинити тиск на нього.
…

Українська сторона повідомляє про поранення двох своїх військових упродовж нинішньої доби через обстріли з боку підтримуваних Росією сепаратистів на Донбасі.

За інформацією штабу української воєнної операції, упродовж нинішньої доби бойовики 18 разів обстрілювали їхні позиції. Найбільше обстрілів зафіксували на донецькому напрямку.

«По позиціях поруч Кримського ворог застосовував 82-міліметрові міномети. Опорні пункти у районах населених пунктів Авдіївка та Кам’янка обстрілював з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів. По оборонцях Пісків та Опитного противник вів вогонь з кулеметів великого калібру, а по захисниках Зайцева застосовував протитанкові гранатомети та стрілецьку зброю», – повідомили у штабі АТО ввечері 18 квітня.

На приморському напрямку обстріли велися біля Красногорівки, Старогнатівки, Водяного і Чермалика. А на луганському – біля Катеринівки.

Сепаратисти угруповання «ДНР» звинувачують українських військових у 32 обстрілах за минулу добу, зокрема в обстрілах околись Донецька і Ясинуватої.

Луганські сепаратисти кажуть про обстріл Збройними силами України селища Сентянівка (колишнє Фрунзе) у Слов’яносербському районі Луганщини.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, воно мало почати діяти від 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.

12 квітня у ході засідання в Мінську Тристороння контактна група підтвердила свою прихильність рішенню щодо повного дотримання режиму припинення вогню напередодні Великодніх свят.
…

Екс-прокурор Сергій Лисенко 2 березня приїжджав до відомчої лікарні «Феофанія», де на той момент оголошували про підозру голові ДФС Роману Насірову
…

Лідери країн, які в межах «нормандського формату» намагаються зупинити збройний конфлікт на Донбасі, провели пізно ввечері 17 квітня телефонну розмову. Як інформує 18 квітня офіційний сайт голови української держави, президент України Петро Порошенко, канцлер Німеччини Анґела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд і президент Росії Володимир Путін «закликали інтенсифікувати зусилля задля звільнення та обміну затриманих за принципом «всіх на всіх».

Учасники розмови також підтвердили відданість імплементації мінських домовленостей у частині, що «стосується як безпекових, так і політичних аспектів врегулювання», йдеться в повідомленні.

Порошенко, Меркель, Олланд і Путін «привітали домовленість про відновлення режиму припинення вогню з нагоди Великодня, як було погоджено під час засідання Тристоронньої контактної групи 29 березня, і наголосили на важливості суворого дотримання зазначеного режиму». Вони також засудили погрози спостерігачам Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.

Співрозмовники подякували Президентові Франції Франсуа Олланду за його зусилля в рамках Нормандського формату та висловили сподівання, що цей формат продовжить роботу після президентських виборів у Франції.

Повідомлення аналогічного змісту оприлюднила вночі 18 квітня прес-служба президента Росії Володимира Путіна, німецька і французька сторони про цю розмову ще не повідомляли.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, воно мало почати діяти від 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну. 12 квітня у ході засідання в Мінську Тристороння контактна група підтвердила свою прихильність рішенню щодо повного дотримання режиму припинення вогню напередодні Великодніх свят.

Зранку 18 квітня штаб української воєнної операції на Донбасі повідомив про загострення ситуації та збільшення кількості обстрілів.
…

Відстороненого від посади голови Державної фіскальної служби (ДФС) Романа Насірова обрали президентом Федерації дзюдо України.

«17 квітня у столичному готелі «Національний» відбулась звітно-виборна конференція Федерації дзюдо України (ФДУ), у роботі якої взяли участь делегати з 23 регіонів нашої країни. Новим президентом ФДУ обрано Романа Насірова, його кандидатуру підтримали 22 делегати конференції», – мовиться у повідомленні Федерації дзюдо України, опублікованому у Facebook. 

У ніч на 3 березня в лікарні «Феофанія» детективи НАБУ вручили голові ДФС Роману Насірову повідомлення про підозру за статтею про «зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки». Слідство вважає, що Роман Насіров протягом 2015–2016 років, діючи в інтересах депутата Верховної Ради Олександра Онищенка, надав керівникам регіональних і територіальних органів ДФС незаконну вказівку ухвалювати безпідставні рішення про розстрочення податкового боргу трьом компаніям. Такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

Солом’янський райсуд Києва протягом кількох днів обирав Насірову запобіжний захід, 7 березня суд обрав запобіжний захід – тримання під вартою терміном 60 діб з можливістю внесення застави 100 мільйонів гривень, хоча антикорупційна прокуратура просила встановити грошову заставу у розмірі 2 мільярди гривень. Після цього Апеляційний суд залишив без змін рішення Солом’янського райсуду.

Ввечері 16 березня Насіров вийшов із СІЗО в Києві після того, як за нього внесли заставу в 100 мільйонів гривень.

Насіров був призначений головою Державної фіскальної служби у травні 2015 року, до цього він був народним депутатом, він пройшов до Верховної Ради за списками партії «Блок Петра Порошенка».
…

Редактор «Свідок. Інфо» Андрій Прокопенко заявляє про пограбування у Миколаєві орендованого у приміщенні «Укрпошти» офісу видання.

«У ці святкові великодні дні якісь негідники відкрили двері державного підприємства «Укрпошта» у центрі Миколаєва і пограбували редакційний кабінет «Свідок. Інфо». Негідники забрали з собою 2 ноутбуки і один фотоапарат, завдали збитків на 50 тисяч гривень. Багато нової техніки не чіпали: кавову машину і принтер. Негідники навіть не чіпали гроші, які лежали на столі біля вкраденого ноута. З цього роблю висновок, що злодії цілеспрямовано шукали джерела зберігання інформації, вчинивши не лише пограбування, а й порушивши наші журналістські права», – написав Прокопенко 17 квітня у Facebook.

Андрій Прокопенко каже, що подав заяву у поліцію, а у вівторок напише заяву у прокуратуру за фактом порушення журналістських прав.

У поліції Миколаївщини конкретно про цю справу не повідомляли. За їхньої інформацією, упродовж вихідних до поліції області надійшло 917 заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, з них 156 – мають ознаки кримінальних правопорушень.
…

В окупованому Криму 16 квітня вийшли на свободу заарештовані в Бахчисараї 13 квітня кримські татари Ремзі Зудієв і Мідат Муждаба. Цього дня закінчився їхній термін триденного арешту. Про цеповідомляє сайт Радіо Свобода «Крим.Реалії» з посиланням на активістку Муміне Салієву.

Підконтрольний Кремлю Бахчисарайський районний суд звинуватив Мідата Муждабу в «пропаганді екстремістських матеріалів», а Зудієва – в участі в «несанкціонованому мітингу».

У Бахчисараї вранці 13 квітня російські силовики провели обшуки в будинках мусульман – Різи Муждабаєва (шостий мікрорайон) і Сейдамета Мустафаєва (сьомий мікрорайон). Очевидці повідомляли про застосування сили з боку силовиків і звуки пострілів.

Російські силовики назвали обшуки й затримання «плановими заходами».

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що звертатимуться до міжнародного співтовариства з проханням посилити тиск на Росію через почастішання обшуків у Криму.

Після анексії в Криму почастішали масові обшуки в незалежних журналістів, кримських активістів, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Міністерство закордонних справ України висловило стурбованість у зв’язку з переслідуваннями громадян України в анексованому Криму й закликало припинити тиск на них. Також МЗС звернулося до міжнародного співтовариства для правового й політичного тиску на Росію з метою припинення нею тоталітарних методів придушення прав людини і свободи слова, а також звільнення всіх українських політв’язнів і заручників.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Кандидат у президенти Франції Еммануель Макрон заявив, що після перемоги на виборах він змусить президента Росії Володимира Путіна до діалогу з врегулювання конфліктів у Сирії та в Україні. Про це колишній міністр економіки Франції заявив в інтерв’ю журналу Jeune Afrique.

Макрон наголосив, що сьогодні немає жодних підстав дозволяти Росії порушувати норми міжнародного права, і в разі своєї перемоги дав би Путіну чітко зрозуміти, що він готовий відновити діалог із вимогою врегулювати конфлікти в Сирії та в Україні.

Макрон додав, що неодмінно доб’ється поваги від Путіна, оскільки його із Москвою нічого не зв’язує.

«Якщо Росія буде виконувати свої зобов’язання, тоді ми поступово будемо скасовувати європейські санкції, і спільно з Німеччиною будемо налагоджувати політичне партнерство з Євросоюзом», – сказав Еммануель Макрон.

Раніше Макрон заявляв, що Франції не слід зближуватися з Росією, і вона потребує незалежності та співпраці з США і європейськими партнерами.

За даними соціологічних досліджень, Еммануель Макрон лідирує у президентських перегонах. Перший тур виборів у Франції відбудеться 23 квітня.
…

Українським заручникам, які перебувають у макіївській колонії і донецькому слідчому ізоляторі, співробітники Міжнародного комітету Червоного Хреста доправили передачі. Про це повідомила представник України у гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи, перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко на сторінці у Facebook.

«Сьогодні місія МКЧХ вперше за весь цей час змогла передати передачі нашим хлопцям-військовим, заручникам в макіївську колонію і в донецький слідчий ізолятор. Саме про передачу до Великодня домовилися на останній зустрічі гуманітарної групи в Мінську», – зазначила вона.

На переконання Геращенко, це «маленька гуманітарна і психологічна, але важлива підтримка для незаконно утримуваних українців».

Вона подякувала всім причетним до виконання цієї домовленості.

«Цього тижня також вперше змогли передати зворотні листи хлопців їх родинам – мамам і дружинам. Працюємо далі», – додала Геращенко.

На переговорах у Мінську 12 квітня, як повідомляла Ірина Геращенко, бойовики пообіцяли, що у великодні дні представники Червоного Хреста зможуть доправити передачі українським заручникам. Також Геращенко повідомила, що кількість українських заручників на окупованому Донбасі зросла до 126 осіб.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, воно мало почати діяти від 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.
…