У прес-центрі штабу АТО повідомили, що підтримувані Росією бойовики від початку доби і до 18-ї години неділі здійснили 18 обстрілів на Донбасі. Про це йдеться в повідомленні прес-центру на сторінці у Facebook.

«Поблизу Маріуполя вогнем мінометів калібру 120 міліметрів та гранатометів ворог накривав захисників Новотроїцького. З гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів бив по оборонцях Водяного. А захисників Широкиного, Гнутового та Талаківки обстріляв зі стрілецької зброї. По опорних пунктах наших військ під Новогригорівкою гатив з озброєння БМП», – повідомили у штабі.

За даними українських військових, під обстріли проросійських сепаратистів також потрапили території поблизу Авдіївки, Луганського, Зайцева, Новотошківки, Кримського.

«Незважаючи на збройні провокації з боку ворога, українські військовослужбовці суворо дотримувалися режиму «тиші» і вогонь у відповідь не відкривали», – додали у штабі АТО.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українських військових в обстрілах у неділю селища міського типу Донецький. Також луганські сепаратисти стверджують, що українська сторона стягує до лінії розмежування важке озброєння. В угрупованні «ДНР» завили, що ЗСУ обстріляли 9 квітня околиці донецька, через що знеструмлені декілька сіл.

29 березня Тристороння контактна група оголосила про нові домовленості про перемир’я – з 1 квітня. Попри чергові домовленості, досягнені у Тристоронній контактній групі, обстріли на лінії зіткнення на Донбасі тривають. І українські силовики, і сепаратисти заперечують свою вину. Сторони конфлікту звинувачують одна одну у порушеннях і провокаціях.
…

Міністерство оборони через скарги волонтерів відрядить комісію на Чугуївський військовий полігон, про це повідомив на своїй сторінці міністр оборони України Степан Полторак.

«Ухвалив рішення відправити спеціальну комісію на Чугуївський полігон, де наразі розміщено особовий склад 54-ї бригади, для перевірки фактів неналежних побутових умов, у яких проживають бійці», – написав Полторак.

За його словами, буде призначене службове розслідування.

«Посадових осіб, чиї дії призвели до недбальства, буде притягнуто до дисциплінарної відповідальності», – заявив Полторак.

Раніше про незадовільні побутові умови, в яких розміщена 54-а бригада ЗСУ після відведення з передової, повідомляв волонтер Юрій Мисягін:

«54-ту бригаду після року і 40 днів боїв на Світлодарській дузі вивели на відпочинок на полігон під Чугуїв. Бійці одного з батальйонів піхоти, розташувавшись в наметах, пішли вмиватися, а тут така невдача: намет, де це можна зробити, є, умивальники теж є, труби до них підвели, по яких тече вода, а кранів немає», – повідомив він, додавши, що після цього 20 кранів для солдатів закупили волонтери.

На початку березня повідомлялось про затоплені водою намети на полігоні у Дніпрі. Військова прокуратура організувала перевірку, а в оперативному командуванні «Схід» тоді відзвітували, що вже вирішили проблему: воду відкачали, територію засипали піском.

Також у сюжеті Радіо Свобода повідомлялося про вагони, у яких перевозять українських солдатів, де були відсутні нормальні умови для перебування людей. Це звичайний «вагон-теплушка» початку минулого століття з діркою у підлозі замість туалету. Перевезення відбуваються згідно з нормативами, затвердженими у 1953 році. Після оприлюднення цього сюжету у Міністерстві інфраструктури домовилися створити робочу групу, яка має переглянути норми перевезення залізницею військових.
…

Суд в окупованому Росією Криму продовжив на місяць термін арешту фігурантам бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір». Про це 9 квітня в коментарі Крим.Реалії заявив адвокат Еміль Курбедінов.

«Судове засідання проходило одночасно по всіх затриманих, всі четверо обвинувачених перебували в клітці. Обвинувачення представило якісь оперативні дані, що на території (материкової – ред.) України ці люди визнані політв’язнями. Сторона звинувачення стверджує, що це є підстави не відпускати їх, тому що Україна сприятиме переміщенню обвинувачених на свою територію», – заявив Курбедінов.

Адвокат додав, що протягом трьох днів буде підготована апеляційна скарга.

Суд проходив в закритому режим і на нього не пустили нікого, крім адвокатів.

12 травня 2016 року в Бахчисараї російські силовики провели серію обшуків в будинках мусульман, а також в місцевому кафе. В результаті були затримані четверо бахчисарайців: Зеврі Абсеітов, Ремзі Меметов, Рустем Абільтаров та Енвер Мамутов. Вони були затримано ФСБ за підозрою в участі в організації «Хізб ут-Тахрір», що визнана в Росії терористичною.

Представники Міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламській халіфат, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році. Цю заборону Москва поширює і на територію України в окупованому Криму.

Раніше фігурантам ялтинської «справи «Хізб ут-Тахрір» Мусліму Алієву, Рефату Алімову, Енверу Бекірову, Арсену Джеппарову, Емір-Усеїну Куку і Вадиму Сіруку суд продовжив арешт на два місяці, до 8 червня. 
…

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» повідомило, що більше не надає послуг на непідконтрольній владі України частині Луганської області. Це сталося «у зв’язку з втратою контролю над телекомунікаційною мережею», ідеться в короткому повідомленні, датованому 7 квітня. Недоступними стали як послуги телефонного зв’язку, так і доступу до мережі інтернет.

Раніше цього тижня користувачі соціальних мереж, що живуть на окупованій частині Луганщини, повідомляли, що недоступними стали послуги фіксованого зв’язку, які раніше надавав «Укртелеком». Частина цих людей сподівалася, що йдеться про тимчасовий характер перебоїв зі зв’язком.

Аналогічні послуги на непідконтрольній частині Донецької області не надаються ще з 1 березня 2017 року. Тоді в повідомленні «Укртелекому» йшлося, що причиною відключення стало втручання невстановлених осіб у роботу мережі та захоплення офісу озброєними особами.

«Оператор втратив технічну можливість централізовано керувати обладнанням на непідконтрольній території Донецької області і, відповідно, локальний фрагмент мережі оперативно відключено від загальнонаціональної мережі», – вказувалося в повідомленні.

Компанія «Укртелеком», яка раніше була державною, а нині належить бізнесмену Рінату Ахметову, є фактичним монополістом на ринку фіксованого зв’язку. «Укртелеком» надає нині й інші послуги, в тому числі й доступ до мережі інтернет.
…

Державна прикордонна служба України повідомляє про завершення спеціальної міжнародної операції з ліквідації злочинного угруповання, що мало на мені вбивство колишнього віце-спікера парламенту Молдови, голови Демократичної партії цієї країни, олігарха Володимира Плахотнюка.

За даними відомства, до угруповання входили громадяни України та Молдови. «Зв’язки керівників ОЗГ вказують на те, що супроводжували реалізацію злочину представники спецслужб РФ», – йдеться у повідомленні прикордонників.

«Після завершення задуманого вбивці мали повернутися до України. Таким чином, задум зловмисників полягав у тому, щоб дискредитувати правоохоронну систему нашої країни та погіршити українсько-молдовські міждержавні стосунки», – вважають у відомстві.

Інформацію про можливу підготовку замаху Державна прикордонна служба України отримала кілька місяців тому, йдеться у повідомленні.

«За вбивство лідера Демократичної партії Молдови зловмисникам обіцяли 200 тисяч доларів, із яких 100 тисяч вони завчасно отримали як аванс. В ході попередніх слідчих дій було встановлено, що до складу ОЗГ входить більше 10 осіб, які протягом 2015-2016 років скоїли ряд тяжких злочинів в м. Києві та Київській області, серед яких вбивство, викрадення людини та розбої», – інформують у ДПСУ.

Напередодні про затримання організаторів замаху повідомив голова Національної поліції Сергій Князєв.

В оточенні Плахотнюка цю інформацію поки не коментували. Нема наразі і реакції російської сторони.

Слідчі дії, згідно з повідомленням ДПСУ, ще тривають. 
…

Президент України Петро Порошенко підписав указ «Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік». Про це інформує прес-служба глави держави.

«Програма включає заходи з проведення реформ в усіх важливих сферах функціонування держави: від сектору безпеки і оборони до ключових соціально-політичних та правових реформ, боротьби з корупцією та децентралізації. Метою цих перетворень є наближення України до стандартів НАТО», – повідомляють у прес-службі.

Програма передбачає подальший розвиток політичного діалогу України з НАТО та нарощування практичної співпраці з Альянсом із залученням експертних, фінансових, матеріально-технічних та інших можливостей НАТО та держав-членів альянсу задля посилення обороноздатності України та можливостей протидіяти російській агресії.

«Програма також спрямована на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна – НАТО на рівні глав держав та урядів 9 липня 2016 року у Варшаві. Зокрема, посилення підтримки нашої країни шляхом реалізації Комплексного пакету допомоги НАТО для України, у тому числі проектів у рамках відповідних трастових фондів НАТО», – йдеться у повідомленні на сайті президента.

Координацію роботи з виконання програми покладено на Кабінет міністрів України.

З повним текстом програми можна ознайомитися на сайті президента. 
…

За минулу добу у зоні бойових дій на сході України поранено 5 українських військовослужбовців. Про це повідомляє штаб української воєнної операції. Упродовж доби у зоні конфлікту українська сторона зафіксувала 43 обстріли з боку проросійських бойовиків.

Як інформують у штабі, найбільше випадків порушення «режиму тиші» зафіксовано біля Маріуполя.

«З мінометів калібру 120 мм, гранатометів, великокаліберних кулеметів та озброєння БМП ворог відкривав вогонь по захисниках Новогригорівки. Міномети калібру 82 мм, гранатомети різних систем, кулемети великих калібрів та вогонь снайперів застосовував у районі Красногорівки. Опорні пункти наших військ поблизу Мар’їнки противник турбував вогнем з 82-міліметрових мінометів та стрілецької зброї», – йдеться у ранковому зведенні штабу у суботу, 8 квітня.

«З протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів обстрілював позиції під Водяним, Широкиним та Березовим. Кулемети великих калібрів застосовував поблизу Чермалика, по захисниках Новотроїцького гатив БМП та ворожі снайпери. Морських піхотинців поблизу Гнутового та Талаківки підрозділи російсько-окупаційних військ обстрілювали зі стрілецької зброї», – інформують в українському штабі про обстріли на маріупольському напрямку.

Крім того, за даними штабу, бойовики стріляли і на донецькому напрямку, зокрема у бік Авдіївки, а також на луганському напрямку.

Угруповання «ДНР» натомість звинувачує українських військових в обстрілах у бік Ясинуватої, угруповання «ЛНР» – у порушенні режиму припинення вогню у бік селища Фрунзе. Українські військові, однак, заявляють, що впродовж минулої доби дотримувалися «режиму тиші».
…

Прес-аташе Представництва Європейського союзу в Україні Давід Стулік заявляє, що жителі окупованого Криму зможуть поїхати в ЄС без віз лише з біометричним паспортом громадянина України.

«ЄС в рамках невизнання незаконної анексії Криму не визнає також і паспорти, які були видані в Криму після анексії, тобто з цими паспортами не можна в’їхати на територію ЄС. Можна тільки з паспортом України або з тими паспортами Росії, які були видані консульствами Росії на території Криму раніше», – сказав Стулік 7 квітня в Києві.

Він зауважив, що ЄС в рамках візової політики буде робити все для того, щоб підтримувати територіальну цілісність і зв’язок жителів анексованого Криму з материковою Україною.

Європарламент на засіданні 6 квітня підтримав запровадження безвізового режиму з ЄС для громадян України.

В ЄС раніше заявляли, що «безвіз» для українців може запрацювати наприкінці червня.

Угода про лібералізацію візового режиму буде поширюватися на всі країни ЄС, окрім Великобританії та Ірландії, а також діятиме в країнах шенгенського простору, що не входять в ЄС, – Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейні та Швейцарії.

Після того, як рішення набуде чинності, українці – власники біометричних паспортів матимуть змогу подорожувати до ЄС без віз на 90 днів у будь-який 180-денний період із туристичною або службово-діловою метою, з метою відвідання родичів чи друзів. Водночас українські громадяни не матимуть права на працевлаштування у Євросоюзі.

 
…

Президент Чехії Мілош Земан вкотре повторив свою позицію, що анексія Росією українського Криму протизаконна, але повернути півострів уже неможливо.

«Анексія Криму протизаконна, як і будь-яке інше захоплення чужої території. Та єдиний спосіб, як повернути Крим Україні, – це європейська війна. А її все ж ніхто не хоче», – сказав він на зустрічі з громадянами в місті Сланому неподалік столиці Праги.

Раніше Мілош Земан, відомий своєю прихильністю до Росії і її президента Володимира Путіна, вже не раз заявляв про незаконність російської анексії Криму, але стверджував, що схильний зрозуміти цей крок Москви. За його словами, дії Москви можуть бути виправдані тим, що «рішення Микити Хрущова передати Крим Україні було дурним» і «Крим Україні ніколи не належав». Також Земан не раз заявляв, що повернути Крим Україні тепер неможливо, і Захід мав би з цим змиритися.

Крім того, Земан відомий своїми закликами зняти з Росії санкції, накладені через агресію Москви проти України у Криму й на частині Донбасу. Він заперечував російську військову присутність на частині сходу України і називав події в регіоні «громадянською війною», відповідно до позиції Росії.

Також він заявляв, що Україна не має вступати до НАТО й залишатися нейтральною і пропонував «фінляндизацію» України, тобто її добровільне обмеження своїх зовнішньополітичних прагнень і їхнє підпорядкування бажанням Росії.

У Чехії, за Конституцією, зовнішня політика є прерогативою уряду, а не президента. Нинішній уряд Чехії дотримується міжнародної позиції щодо агресії Росії проти України і заявляє, що знімати санкції наразі неможливо.
…

Крайовий суд у чеському місті Остраві 7 квітня розпочав розгляд справи щодо ліквідації так званого «представництва «ДНР» у Чехії.

Таким чином суд задовольнив вимогу Міністерства закордонних справ Чехії щодо закриття «представництва».

Як повідомляють чеські ЗМІ, рішення Крайового суду про початок розгляду справи щодо ліквідації «представництва «ДНР» в Остраві вручили голові цієї організації Нелі Лісковій.

Сама Нела Ліскова підтвердила, що рішення суду отримала.

Вперше чеське МЗС виступило із заявою щодо закриття «представництва «ДНР» 29 серпня минулого року. В заяві, зокрема, наголошувалося, що «самозвана «Донецька народна республіка» не може мати в Чехії жодної дипломатичної місії чи консульства, тому що це утворення не є державою, і Чехія його як державу не визнає».

Наприкінці вересня минулого року Крайовий суд Острови зобов’язав так зване «представництво «ДНР» змінити назву, однак ця вимога чеського суду не була виконана. Так зване «представництво» було офіційно зареєстроване в місті Остраві як громадське об’єднання «Представницький центр ДНР».

Угруповання «ДНР» в Україні визнане терористичним. «Почесним консулом» угруповання «ДНР» в місті Остраві себе оголосила Нела Ліскова, яка в Чехії очолює популістську антиєвропейську громадську ініціативу «Національна самооборона».

 
…

Україна і Сполучені Штати Америки розкритикували Росію за чергову відмову розширити територіальний обсяг мандату Спостережної місії Організації з безпеки і співпраці в Європі на російських прикордонних пунктах «Гуково» й «Донецьк» у Ростовській області на кордоні з Україною.

Росія є єдиною державою в ОБСЄ, яка перешкоджає розширенню мандату цієї місії на всю ділянку кордону, прилеглу до тимчасово неконтрольованої урядом України території окремих районів Донецької і Луганської областей, заявила делегація України в ОБСЄ.

«Такі дії Росії свідчать про свідоме небажання сприяти деескалації ситуації на Донбасі та намір продовжувати постачання важкої зброї, військового обладнання і боєприпасів, регулярних військ, бойовиків і найманців, здійснювати підтримку терористичної діяльності на території України», – мовиться в заяві української делегації, яку наводить прес-центр Міністерства закордонних справ України.

Делегація України закликала Росію до неухильного виконання взятих нею зобов’язань у рамках мінських домовленостей, насамперед положення пункту 4 Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року щодо встановлення контролю та постійного моніторингу ОБСЄ над тимчасово неконтрольованою ділянкою українсько-російського державного кордону зі створенням зони безпеки вздовж кордону з боку України та Росії. Прогрес у виконанні цього пункту критично важливий для деескалації ситуації на Донбасі, мовиться в заяві.

Так само й делегація США висловила глибокий жаль із приводу того, що Росія продовжує блокувати розширення географічного обсягу мандату Спостережної місії, незважаючи на чітку, рішучу й постійну підтримку цього з боку інших держав-членів ОБСЄ. Як зазначили в американській делегації, вже вкотре доведеться вдовольнятися неадекватною й обмеженою місією, що покриває тільки два пункти пропуску, що разом становлять кілька сотень метрів із 2 тисяч 300 кілометрів українсько-російського кордону, чималу частину якого (близько 400 кілометрів – ред.) Україна не контролює.

«Через безпідставні обмеження Росією роботи Спостережної місії ця місія й далі не буде у змозі засвідчити повний обсяг участі Росії чи сприяння Росії в постачанні озброєнь, фінансування й наданні живої сили для підтримки сепаратистів на сході України», – мовиться в заяві делегації США.

В цій заяві теж згаданий пункт 4 Мінського протоколу й наголошено, що неодноразова відмова Росії дозволити розширення обсягу цієї місії «вкотре свідчить, що вона відмовляється виконувати свої зобов’язання за мінськими домовленостями».

У четвер Постійна рада ОБСЄ, яка ухвалює рішення повним консенсусом усіх держав-членів, продовжила тривалість мандату Спостережної місії ОБСЄ на російських прикордонних пунктах «Гуково» й «Донецьк» іще на три місяці, до 31 липня, але обсяг мандату через дії Росії знову залишився незмінним: тільки на двох згаданих пунктах пропуску.
…

Апеляційний суд Києва відпустив з-під варти колишнього співробітника харківського «Беркуту» Віталія Гончаренка, підозрюваного в убивствах активістів Євромайдану.

6 квітня суд задовольнив скаргу захисту Гончаренка і зобов’язав його з’являтися до суду за першим викликом.

Прокуратура вимагала залишити запобіжний захід Гончаренку без змін.

Печерський районний суд Києва у ніч із 9 на 10 березня змінив екс-«беркутівцю» запобіжний захід із домашнього арешту на тримання під вартою на 60 діб. Із відповідним клопотанням до суду звернувся прокурор Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Олександр Ковальчук. За даними прокуратури, Гончаренко порушив умови домашнього арешту, на який його раніше випустили з-під варти.

Гончаренка підозрюють у вбивстві трьох учасників Майдану 18 лютого 2014 року на Кріпосному провулку в Києві. Крім того, його підозрюють у нападі на журналістів на блокпосту в зоні бойових дій на Донбасі в січні 2015 року.
…

Президент України Петро Порошенко заявляє, що позитивне голосування в Європарламенті щодо надання Євросоюзом безвізового режиму для українців ще не означає скасування віз, і влада України працює над тим, щоб остаточне запровадження «безвізу» не відклали.

«Я хочу наголосити, що це ще не відкриття кордону. Ми ще чекаємо рішення Ради ЄС, ми старанно працюємо, щоб ніхто не відсунув і не відтермінував цей процес», – сказав Порошенко 6 квітня в Києві, коментуючи рішення Європейського парламенту, який підтримав «безвіз» для України.

За словами президента, «пропутінські представники» в ЄС намагаються завадити Україні отримати безвізовий режим і останні дебати в Європарламенті це підтвердили.

Порошенко висловив впевненість у тому, що через декілька тижнів Рада ЄС затвердить рішення про надання Україні безвізового режиму.

6 квітня Європарламент підтримав пропозицію Єврокомісії надати Україні безвізовий режим.

За повідомленням кореспондента Радіо Свобода, посли ЄС мають розглянути це питання 26 квітня.

5 квітня Європейський парламент провів дебати щодо надання Україні безвізового режиму з Європейським союзом.

В ЄС раніше заявляли, що Україна може отримати безвізовий режим з ЄС наприкінці червня.

Угода про лібералізацію візового режиму буде поширюватися на всі країни ЄС, окрім Великобританії та Ірландії, а також діятиме в країнах шенгенського простору, що не входять в ЄС, – Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейні та Швейцарії.

Крім того, 6 квітня в Європарламенті заплановані дебати і голосування щодо резолюції щодо останніх подій у Білорусі, а також резолюції щодо арештів у Росії.
…

У Мінську 6 квітня запланована зустріч помічників глав держав «нормандської четвірки». Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, Україну представлятиме заступник голови адміністрації президента Костянтин Єлісеєв, Росію – помічник президента Путіна Владислав Сурков.

Початок зустрічі запланований на 11:00 у «Дипсервіс-холі» в центрі Мінська. Перемовини пройдуть у закритому режимі, брифінгів для преси за їх підсумками не заплановано.

4 квітня відбулася телефонна розмова президента Росії Володимира Путіна з канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом, за підсумками якої було заявлено, що 6 квітня помічники глав країн «нормандського формату» проведуть переговори щодо Донбасу.

Дискусії лідерів Німеччини і Франції з Путіним 3 квітня передувала їхня розмова з президентом України Петром Порошенком. У повідомленні адміністрації українського президента йшлося, що сторони обговорили порушення Росією і підтримуваними нею бойовиками режиму «тиші» на Донбасі.

Німеччина і Франція відіграють важливу роль у так званому «нормандському форматі» переговорів про врегулювання на частині сходу України, разом із Україною і Росією.

Остання зустріч керівників держав «нормандського формату» – України, Німеччини, Франції і Росії – відбулася восени минулого року. Тоді домовилися, що голови МЗС цих країн мають підготувати «дорожню карту», яка узгодила б цю послідовність виконання пунктів усіх трьох головних мінських угод: Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року і Мінського комплексу заходів від 12 лютого 2015 року. До цього часу керівники МЗС у «нормандському форматі» не дійшли згоди щодо «дорожньої карти».

Від 1 квітня у зоні збройного конфлікту на сході України мало початися чергове перемир’я – напередодні Великодніх свят. Про це раніше домовилися учасники переговорів Тристоронньої контактної групи. Проте обстріли не припинилися, сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.
…

Президент України Петро Порошенко закликав Росію припинити вбивства українців і вивести війська з України.

«Що нам потрібно від Росії – зупиніться і не вбивайте українських громадян, виведіть російські війська з української території», – заявив він на спільній прес-конференції з прем’єр-міністром Данії Ларсом Лекке Расмуссеном у перебігу візиту до цієї країни.

«Ми встановили у країні демократичні стандарти, свободи, і реформи вже почалися, і на території, яка буде звільнена від росіян, реформи почнуться також», – додав президент.

«Санкції – це єдина мотивація для Росії сісти за стіл переговорів», – наголосив Порошенко.

Прем’єр Данії, зі свого боку, підтримав цю позицію. «Міжнародний тиск на Росію має тривати, санкції Європейського союзу мають лишатися, доки мінські домовленості не будуть виконані повністю», – сказав він на спільній прес-конференції в Копенгагені.

При цьому Ларс Лекке Расмуссен виступив із засудженням незаконної анексії Росією Криму і агресії Росії на сході України й висловив підтримку його країною незалежності і територіальної цілісності України. За його словами, Данія і надалі буде підтримувати зусилля Німеччини і Франції, спрямовані на виконання мінських домовленостей, на те, щоб примусити Росію виконувати їх.

«Україна не одна і не буде забута», – наголосив керівник данського уряду.

У перебігу офіційного візиту до Данії в середу Петро Порошенко також мав авдієнцію в королеви Данії Марґрете II і зустрівся зі спікером парламенту Данії Пією К’єрсґор, із керівництвом провідних данських компаній і з представниками української громади Данії.
…

Міністр фінансів Олександр Данилюк повідомив у Facebook про початок перерахування на рахунки Нацбанку четвертого траншу Міжнародного валютного фонду у розмірі 1 мільярд доларів.

Міжнародний валютний фонд ухвалив 3 квітня рішення про виділення Україні четвертого траншу позики у розмірі 1 мільярда доларів.

Загалом, за даними Національного банку, до кінця року Україна очікує надходження 4,5 мільярдів доларів США від МВФ та 1,3 мільярдів від Єврокомісії. Водночас, до кінця 2019-го Україна повинна виплатити 12,8 мільярдів доларів зовнішнього боргу.

У березні 2015 року між МВФ і Україною була затверджена чотирирічна програма розширеного фінансування на суму близько 17,5 мільярдів доларів США. Наразі, разом із нинішнім траншем, МВФ надав Україні за цією програмою близько 8 мільярдів 380 мільйонів доларів. Метою програми є відновлення економіки України, відновлення її незалежності від зовнішніх джерел, зміцнення державних фінансів, утримання фінансової стабільності і підтримка економічного зростання шляхом структурних і управлінських реформ за одночасного захисту найменш вразливих верств.
…

Європейський парламент сьогодні проведе дебати щодо надання Україні безвізового режиму з Європейським союзом.

«Європейський парламент проведе сьогодні (5 квітня) дебати щодо надання безвізового режиму українським громадянам і завтра (6 квітня) проголосує за це питання», – повідомляє представництво ЄС в Україні на своїй сторінці у Facebook.

Після голосування у Європарламенті наступними кроками стануть голосування в Комітеті постійних представників (COREPER) і потім на Раді міністрів ЄС.

В ЄС раніше заявляли, що Україна може отримати безвізовий режим з ЄС наприкінці червня.

Угода про лібералізацію візового режиму буде поширюватися на всі країни ЄС, окрім Великобританії та Ірландії, а також не діятиме в країнах шенгенського простору, що не входить в ЄС, – Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейні та Швейцарії.

Наприкінці березня почав діяти безвізовий режим в’їзду у більшість країн ЄС для громадян Грузії. 
…

Президент України Петро Порошенко призначив Марію Гайдар позаштатним радником. Указ про це оприлюднений на сайті голови держави.

10 травня 2016 року Гайдар пішла з посади виконувача обов’язків заступника голови Одеської облдержадміністрації із соціальних питань. Тоді головою Одеської ОДА був Міхеїл Саакашвілі.

Улітку 2015 року президент Порошенко надав Гайдар громадянство України.

Марія Гайдар, 1982 року народження, є донькою відомого російського політика Єгора Гайдара, одного з керівників та ідеологів економічних реформ початку 1990-х у Росії, правнучка письменника Аркадія Гайдара. До свого приїзду в Україну була активісткою опозиційного руху в Росії.
…

Цього року на обслуговування державного боргу Україна витратить 111 мільярдів гривень. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив народний депутат «Радикальної партії» Віктор Галасюк.

«В державному бюджеті на цей рік тільки видатки на обслуговування державного боргу, тобто це сплата відсотків, в тому числі МВФ, становить 111 мільярдів гривень на рік. Це більше, ніж на фінансування ЗСУ під час військової агресії проти нас найпотужнішої військової країни», – зазначив Галасюк. 

На обслуговування державного боргу у 2016 році Україна витратила майже 96 мільярдів гривень.

За даними Міністерстві фінансів, у лютому сума державного та гарантованого державою боргу становила 1,941 трильйонів гривень або 71,76 мільярдів доларів.
…

Верховна Рада не зібрала достатньої кількості голосів для затвердження складу Рахункової палати. Депутати провели рейтингове голосування, під час якого із 28 кандидатур обрали 9 осіб, однак список із 9 кандидатів загалом не підтримали.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій звернувся до бюджетного комітету із закликом оголосити повторний конкурс.

Рахункова палата – це колегіальний орган, який здійснює від імені Верховної Ради контроль за надходженням коштів до державного бюджету та їхнім використанням. Термін повноважень голови Рахункової палати та її членів – 6 років, одна і та сама особа не може обіймати цю посаду понад 2 строки.

 
…

«Країна, що розв’язала війну проти українського народу, не має права заробляти на нашому лікуванні»
…

Президент України Петро Порошенко в телефонній розмові подякував директорові-розпоряднику Міжнародного валютного фонду Крістін Лаґард «за її особистий внесок у позитивне рішення» МВФ про надання Україні чергового траншу позики, повідомила прес-служба голови держави.

«Крістін Лаґард підтвердила підтримку зусиль влади для забезпечення макрофінансової стабільності держави і подальшого прогресу України на шляху необхідних реформ. Окремо директор-розпорядник МВФ відзначила високопрофесійну роботу голови Національного банку України Валерії Гонтаревої та її внесок у результативну співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями», – мовиться в повідомленні.

Раніше в понеділок Міжнародний валютний фонд повідомив, що схвалив надання Україні чергового траншу позики на суму близько 1 мільярда доларів. Рада директорів МВФ завершила третій перегляд програми співпраці з Україною, що дало змогу надати цей транш, мовиться в повідомленні.

Як заявив перший заступник директора-розпорядника МВФ, нині виконувач обов’язків голови Ради директорів Дейвід Ліптон, економіка України засвідчує ознаки оздоровлення: повертається економічне зростання, інфляцію знизили, міжнародні резерви подвоїлися. «Цим поступом Україна завдячує рішучій політиці влади, зокрема макроекономічній», – заявив чільний керівник МВФ і додав: ця стабілізація дає підстави сподіватися на подальше економічне зростання.

При цьому він зазначив, що для досягнення швидшого і стійкішого зростання необхідне прискорене впровадження реформ для поліпшення бізнес-середовища та залучення інвестицій. «Початком має стати приватизація і розвиток ринку земель сільськогосподарського призначення. Боротьба з корупцією має бути рішучішою, оскільки, навіть зі створенням нових інститутів боротьби з корупцією, конкретні результати поки що не досягнуті», – наголосив представник фонду.

Похваливши Національний банк України за успішне ведення монетарної політики в дуже складний період, високо оцінивши разючий поступ в оздоровленні банківської системи, зокрема недавню націоналізацію «Приватбанку», в МВФ нагадали Україні про необхідність подальших структурних реформ. На першому місці тут назвали всеосяжну пенсійну реформу, зокрема щодо підвищення пенсійного віку, яку, за словами МВФ, Україна не може дозволити собі відкладати далі.

Програму співпраці МВФ із Україною, що передбачає надання кількома траншами протягом чотирьох років позики на загальну суму близько 17,5 мільярдів доларів на підтримку економічної програми українського уряду, схвалили в березні 2015 року. Наразі, разом із нинішнім траншем, МВФ надав Україні за цією програмою близько 8 мільярдів 380 мільйонів доларів. Метою програми є відновлення економіки України, відновлення її незалежності від зовнішніх джерел, зміцнення державних фінансів, утримання фінансової стабільності і підтримка економічного зростання шляхом структурних і управлінських реформ за одночасного захисту найменш вразливих верств.
…

Президент України Петро Порошенко запропонував кандидатуру народного депутата Ірини Луценко (фракція «Блок Петра Порошенка») на посаду свого представника у Верховній Раді України, повідомили в адміністрації голови держави.

«Ірина Луценко попрацює Артуром Герасимовим», – написав у фейсбуці завідувач відділу головного департаменту інформаційної політики адміністрації президента України Володимир Горковенко.

Народний депутат Артур Герасимов (фракція «Блоку Петра Порошенка»), обраний раніше в понеділок головою фракції, дотепер був представником президента в парламенті.

Як сказав він журналістам, Ірина Луценко, нині заступник голови фракції, стала, згідно з указом президента, першою жінкою-представником голови держави в парламенті. На сайті президента указу про це призначення наразі немає.

Сама Ірина Луценко заявила, що вважає за честь представляти позицію президента у Верховній Раді, і назвала своїм завданням на цій посаді консолідувати всі сили в парламенті для того, щоб започатковані в Україні реформи «пройшли точку неповернення». Крім того, додала Луценко, вона залишається заступником голови фракції «Блоку Петра Порошенка».

Артур Герасимов, який залишив посаду представника президента, замінив на посаді голови фракції Ігоря Гринева, який раніше вирішив скласти ці повноваження, залишившись депутатом.
…

Головою фракції «Блок Петра Порошенка» обрали Артура Герасимова.

Як повідомляє прес-служба політичної сили, його обрали на засіданні фракції практично одноголосно: проти – 0 голосів, утрималися – 3, в тому числі сам Артур Герасимов.

Про те, що нинішній голова президентської фракції Ігор Гринів йде з цієї посади, заявив його заступник Сергій Березенко 23 березня ввечері на телеканалі «24». Сам Гринів цю заяву не коментував. За словами Березенка, Гринів має намір сконцентруватися на роботі радника президента ‎України зі стратегічних питань.‎

 
…

Підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд Сімферополя 3 квітня розгляне справу кримського журналіста, автора Радiо Свобода Миколи Семени. Захист клопотав про забезпечення доступності й гласності судового процесу, суд 20 березня переніс слухання на два тижні. Перед початком слухань Семена заявив журналістам, що не визнає провини.

Також він зазначив, що у нього «не було ні найменшого наміру закликати до порушення територіальної цілісності Росії», в чому його звинувачують. За словами Семени, його матеріали містили «заклик не до порушення територіальної цілісності Російської Федерації, оскільки її порушила сама Рада Федерації Росії, приєднавши до себе територію Криму». «А це заклик до відновлення цілісності і Російської Федерації, і України як сусідніх держав», – сказав журналіст Микола Семена.

Справа стосовно Миколи Семени була порушена навесні минулого року. За версією звинувачення, журналіст порушив російське законодавство в статті про блокаду Криму з української сторони. Сам Семена наполягає, що реалізовував своє право на «свободу вираження поглядів».

Захист Миколи Семени, Міжнародна і Європейська федерації журналістів, а також офіс представника ОБСЄ з питань свободи слова закликали ФСБ Росії випустити журналіста з Криму на лікування, але позитивної відповіді вони не отримали.

Міністерство закордонних справ України висловило стурбованість переслідуванням громадян України в анексованому Криму і закликало припинити тиск, зокрема і на Миколу Семену.
…

Кілер екс-депутата Держдуми Росії Дениса Вороненкова Павло Паршов незадовго до вбивства побував в окупованому Донецьку – про це заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко в інтерв’ю німецькому виданню Bild.

«Шостого березня вбивця перебував на тимчасово окупованій території, в місті Донецьку. Це дало президенту і мені підстави підозрювати, що за цим стоїть Росія. Нацгвардійцям, в тому числі, колишнім, заборонено перебувати в цьому районі. Ми обшукали квартиру, де вбивця зупинився з двома іншими людьми», – зазначив Луценко. 

«Я не кажу, що кілер був російським агентом. Але він міг бути ним протягом кількох років служби у Національній гвардії. Коли ми заарештуємо спільників, знатимемо більше», – додав він.

Раніше Юрій Луценко заявляв про серйозний прогрес слідства у справі Вороненкова.

Дениса Вороненкова вбили 23 березня в центрі Києва. За даними поліції, у результаті стрілянини також був поранений його охоронець і нападник, який пізніше помер від поранень.

Президент Петро Порошенко назвав убивство Вороненкова «актом державного тероризму з боку Росії».

Денис Вороненков, який у грудні 2016 року разом зі своєю дружиною, також колишнім депутатом російської Держдуми Марією Максаковою, переїхав до України, 14 лютого повідомив про отримання українського громадянства. В Україні колишній російський депутат раніше дав свідчення у справі про державну зраду щодо екс-президента Віктора Януковича.
…

«Шостого березня вбивця перебував на тимчасово окупованій території, в місті Донецьку» – генпрокурор
…

За даними штабу АТО, обстріли велися з мінометів, БМП, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів, а поблизу Водяного був застосований протитанковий ракетний комплекс
…

Квартира в центрі Києва, яку депутат Верховної Ради Сергій Лещенко придбав у 2016 році, упродовж останніх місяців подешевшала більш як на два мільйони гривень. Це випливає з декларації, яку народний обранець заповнив на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Датою набуття права на квартиру вказано 6 вересня 2016 року, вартість на дату набуття становила 7 мільйонів 550 тисяч гривень, а за останньою оцінкою – 5 мільйонів 296 тисяч гривень.

Крім того, Лещенко володіє квартирою в Києві площею 60 квадратних метрів та 33% квартири в Києві площею 74,6 квадратних метра. Також він має право безоплатного користування кімнатою в Києві площею 24 квадратних метри.

Його співмешканка Анастасія Топольська (у декларації вказана як «особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі») орендує квартиру в Києві площею 78 квадратних метрів. Вона також володіє земельною ділянкою площею 800 квадратних метрів та половиною будинку площею 96 квадратних метрів у населеному пункті Фащівка, розташованому в контрольованому сепаратистами Антрацитівському районі Луганської області.

Найбільшою сумою у графі «Доходи, у тому числі подарунки» значиться позика в сумі 3 мільйони 770 тисяч гривень, отримана від громадянки України Олени Притули.

У вересні 2016 року стало відомо, що Сергій Лещенко придбав квартиру у новобудові в історичному центрі Києва площею 192 квадратні метри за 7,5 мільйонів гривень (понад 300 тисяч доларів). Лещенко пояснив, що частина суми, витраченої на придбання квартири, – це його заощадження як колишнього співвласника «Української правди», решта – позика. Депутат пояснив, що кошти, сплачені за квартиру, є чесно заробленими, і придбання квартири не порушило вимог антикорупційного законодавства України.

У грудні минулого року Національне агентство з питань запобігання корупції направило до суду протокол про перевищення максимального розміру подарунка, отриманого Лещенком як народним депутатом. Йдеться про «знижку», яку він нібито отримав у процесі придбання квартири в центрі Києва. Водночас адвокат Лещенка Дмитро Гненний стверджує, що ніякої знижки Лещенко не отримував, і суд має закрити провадження в справі у зв’язку з відсутністю в діях Лещенка правопорушення

У НАЗК вважають, що у купівлі квартири депутатом Лещенком є адміністративне порушення, передбачене частиною 1 статті 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Печерський районний суд Києва 15 лютого закрив адміністративне провадження щодо депутата Верховної Ради від фракції «Блок Петра Порошенка» Сергія Лещенка «за відсутністю складу адміністративного правопорушення». Генеральна прокуратура України в лютому заявила, що оскаржить рішення суду.

Сергій Лещенко, який написав низку матеріалів про корупцію у найвищих ешелонах влади для видання «Українська правда», у 2014 році був обраний народним депутатом за партійними списками «Блоку Петра Порошенка».
…

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пообіцяв звернутися до регуляторного органу з вимогою переглянути рішення про встановлення абонентської плати за газ. Про це він написав у Facebook.

«Вчора я пообіцяв розібратися з абонплатою за газ, провести ретельні розрахунки і подивитися, як це вплине на оплату за газ для кожного українського громадянина. Збільшення дійсно є і становить у середньому в розрахунках від 1,3 до 3 разів, особливо це стосується тих, хто живе у багатоквартирних будинках», – вказав голова уряду й назвав це «неприпустимим».

31 березня на зустрічі з представниками регіональних засобів інформації Гройсман заявляв, що «згідно з ухваленим законом про ринок газу та згідно з Кодексом транспортних мереж, нам з 1 квітня треба розмежувати ціну газу та вартість його транспортування і постачання». Вын стверджував, що «це призвело до зменшення ціни газу на 800 гривень», і «розщеплення платежу жодним чином не позначиться на отримувачах субсидій».

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, наприкінці березня затвердила щомісячну абонплату за газ, яка стягуватиметься з 1 квітня.

Відтепер українці щомісяця платитимуть певну суму, яка не залежатиме від споживання газу. Абонплата вираховуватиметься залежно від приєднаної потужності (газового лічильника) кожного споживача.

Відповідно до рішення НКРЕКП кожен споживач платитиме за газ як за товар (4942 гривні за тисячу кубометрів плюс гранична торгівельна націнка газопостачальної компанії, яка становить 3,2%), окремо нараховується плата за користування приєднаними потужностями. Витрати «Укртрансгазу» на транспортування газу складатимуть 23% тарифу.

У НКРЕКП стверджують, що «методологія, за якою визначено тарифи, розроблена з урахуванням досвіду країн ЄС та погоджена з усіма зацікавленими органами виконавчої влади».
…