Заарештованого в Росії українця Павла Гриба жорстоко побили російські в’язні, повідомляє його батько Ігор Гриб у Facebook.

«Дві години тому адвокат Марина Дубровіна пробилася до СІЗО-4 на побачення до Павла. Він повідомив, що під час етапування до Ростова-на-Дону був жорстоко побитий іншими російськими в’язнями, коли ті довідались за якою статтею Паша звинувачується. Вони забрали всі речі і продукти харчування, які напередодні передали українські консули. Він залишився в самих шортах і майці», – пише Ігор Гриб.

Він додає, що його син не має ні засобів гігієни, ні змінної білизни.

«Зі слів Павла, таке ставлення з боку інших в’язнів буде і в подальшому. Один сильний удар в область живота може привести до розриву зворотньої вени, як наслідок – внутрішня кровотеча і смерть. Ніхто не зможе надати кваліфіковану медичну допомогу. Павла постійно мучить сильний головний біль, слабкість. Відсутність ліків тільки погіршує й без того жахливий стан здоров’я», – заявляє Ігор Гриб.

3 липня Північно-Кавказький окружний військовий суд залишив українця під вартою до 20 грудня та призначив попередні слухання в його справі на 9 липня.

1 липня Павло Гриб зустрів у слідчому ізоляторі свій 20-й день народження.

Павло Гриб зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі. Йому інкримінують вчинення злочину за статтею про тероризм.

Генеральна прокуратура України відкрила провадження через зникнення українця.

Адвокат Павла Гриба в Україні Євгенія Закревська повідомила, що Європейський суд з прав людини вимагає від Росії доступу українських лікарів до хлопця, щоб оцінити стан його здоров’я. За повідомленням батьків, Павло Гриб через інвалідність має постійно вживати підтримуючі препарати.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу і шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.
…

Україна вимагає звільнення наймолодшого українського в’язня в Росії, 20-річного Павла Гриба. Про це в мережі Twitter написала речниця міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца.

«Висловлюємо протест РФ у зв’язку з судилищем у справі Павла Гриба. Сфабрикована справа, незаконні обвинувачення», – вказала речниця.

3 липня батько Павла Ігор Гриб повідомив із посиланням на адвоката Марину Дубровіну, що син «виглядає дуже виснаженим і пригніченим».

«Він не може придбати ні медикаментів, ні продуктів харчування, бо Росфінмоніторинг уже три місяці як заборонив надсилати грошові перекази. У камері дуже спекотно і задушливо. Молимося, щоб Павло витримав ці тортури», – написав Ігор Гриб у Facebook.

Читайте також: У Росії заблокували переказ коштів на рахунок незаконно ув’язненого Павла Гриба – ЗМІ

Північно-Кавказький окружний військовий суд залишив українця під вартою до 20 грудня та призначив попередні слухання в його справі на 9 липня.

1 липня Павло Гриб зустрів у слідчому ізоляторі свій 20-й день народження.

Павло Гриб зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі. Йому інкримінують вчинення злочину за статтею про тероризм.

Генеральна прокуратура України відкрила провадження через зникнення українця.

Адвокат Павла Гриба в Україні Євгенія Закревська повідомила, що Європейський суд з прав людини вимагає від Росії доступу українських лікарів до хлопця, щоб оцінити стан його здоров’я. За повідомленням батьків, Павло Гриб через інвалідність має постійно вживати підтримуючі препарати.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу і шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.
…

Кабінет міністрів України пропонує Верховній Раді запровадити кримінальну відповідальність за контрабанду. Відповідний проект закону оприлюднений на сайті парламенту 3 липня.

Документ розширює визначення терміну контрабанда. Згідно із законопроектом, це, зокрема, переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів у значних розмірах. За такий злочин пропонують встановити покарання від трьох до семи років.

При цьому контрабанда товарів вважається вчиненою у значних розмірах, якщо їх вартість у 500 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (8 500 і більше гривень).

Крім того, Кабінет міністрів пропонує карати за контрабанду, вчинену організованою групою, або контрабанду в особливо великих розмірах позбавленням волі на термін від 8 до 15 років з конфіскацією майна.

20 червня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявляв, що через контрабандні схеми державний бюджет не отримує від 70 до 100 мільярдів гривень на рік.
…

Президент України Петро Порошенко повідомляє про розширення угоди про безвізовий режим із Сербією, завдяки якому громадяни України зможуть перебувати в цій країні до 90 діб без оформлення візи.

«Ми розширили угоду про безвізовий режим з Сербією. Тепер українці зможуть перебувати у цій країні без віз 90 днів. Відповідну угоду підписали сьогодні у Белграді», – сказав Порошенко.

Як уточнили у прес-службі президента, угода передбачає збільшення терміну безвізового перебування громадян з 30 до 90 днів протягом 180 днів. Угода укладається на невизначений термін і набирає чинності на 30 день із дати отримання останнього повідомлення про виконання сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності, йдеться в повідомленні.

Президент України 3 липня перебуває в Сербії з офіційним візитом.

Від 11 червня 2017 року українці можуть їздити без віз (за умови наявності біометричного закордонного паспорта) при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування). Безвізовий режим стосується всіх держав-членів Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також країн «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Цей режим наразі не стосується так званих «заморських володінь» Нідерландів і Франції.

 
…

Колишній радянський дисидент Віктор Файнберг написав листа президенту Чехії Мілошу Земану, в якому закликає його та інших чільних чеських політиків допомогти звільнити засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова. 

Як повідомляють чеські ЗМІ, Файнберг надіслав лист також голові уряду Чехії Андрею Бабішу й міністру закордонних справ Яну Гамачкові.     

«В історії є миті, коли ситуація у світі залежить від життя чи смерті однієї людини. Режисер Олег Сенцов, український громадянин російського походження, віддає своє життя за захист Батьківщини, Криму, яким заволодів російський імперіалізм», – наголошує в листі Віктор Файнберг.  

Він зазначає, що Сенцов «брехливо звинувачений у злочинах, які не вчинив, і засуджений до 20 років в’язниці». 

Досі реакції на лист Файнберга немає.

Уродженець Харкова, учасник дисидентського руху в колишньому СРСР Віктор Файнберг належить до групи «восьми відважних», які 25 серпня 1968 року вийшли на Червону площу в Москві на знак протесту проти окупації Чехословаччини військами Варшавського пакту. 

На початку червня Файнберг відвідав Прагу, де йому вручили нагороду міністерства закордонних справ Чеської Республіки Gratias agit за поширення доброго імені Чехії за кордоном.

Український режисер Олег Сенцов був звинувачений російською владою в організації терактів в Криму і відбуває 20-річний тюремний термін у колонії в Лабитнангі. 14 травня він оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів у Росії. Сенцов заявив про намір «голодувати до смерті».

Про помилування українця у російського президента Володимира Путіна 25 червня попросив генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Яґланд, а також діячі російського мистецтва. Сам Сенцов відмовився просити Путіна про помилування.

До режисера приїжджала український омбудсмен Людмила Денісова, однак її до нього не впустили.

За даними української правозахисної ініціативи Let My People Go, у Росії з політичних мотивів утримують щонайменше 70 українців.
…

Виходячи з усталеної в Росії судової практики, держобвинувач у другій кримінальній справі стосовно українця Володимира Балуха попросив суд покарати активіста невмотивовано великим терміном позбавлення волі, заявила проекту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Балуха Ольга Дінзе.

«Прокурор попросив призначити покарання – 6 років позбавлення волі загалом, а за цей епізод, який зараз інкримінують Балуху – 4 роки позбавлення волі. Вважаю, дане покарання не відповідає скоєному злочину. За практикою призначення покарання за цією статтею в Росії, це – приблизно 4-6 місяців позбавлення волі. Я не знаю, хто давав йому вказівку попросити настільки суворе покарання», – сказала Дінзе.

Адвокат також зазначила, що захист просив виправдати активіста, акцентуючи увагу на тому, що дії Балуха були реакцією на провокації начальника Роздольненського ІТТ, а отже – необхідною обороною.

За словами Дінзе, Балух почувається нормально і продовжує голодування – п’є тільки воду.

На засіданні підконтрольного Кремлю Роздольненського районного суду в Криму прокурор попросив для українського активіста Володимира Балуха чотири роки колонії загального режиму за звинуваченням у дезорганізації роботи Роздольненського ізолятора тимчасового тримання.

Читайте також: «Вирізати хохлів». Український активіст розповів про образи в кримському ізоляторі

Активіст голодує від 19 березня через незгоду з судовими переслідуваннями, які називає сфальсифікованими.

Після місяця повної відмови Балуха від прийому їжі кримський архієпископ УПЦ КП Климент переконав його вживати мінімальний набір продуктів (дві склянки вівсяного киселю, 50-70 грамів сухарів із чорного хліба і чай із медом), який підтримує «балансування на нульовій позначці».

За даними захисників, 22 червня Балух знову посилив голодування і перейшов на воду.

Суд в анексованому Криму визнав Балуха винним у зберіганні боєприпасів і засудив його до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 тисяч рублів.

Інша справа проти активіста порушена через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольне Валерія Ткаченка, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це Ткаченко напав на нього.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

 
…

«Федотов, голова ради при президенті РФ із розвитку громадянського суспільства і прав людини, чітко пише, що з 8 червня Олега Сенцова годують якоюсь сумішшю»
…

«Суспільство має тиснути на своїх політиків, на тих, хто має важелі впливу на Путіна, на офіційну Москву, щоб росіяни звільнили незаконно утримуваних українців» – Чубаров
…

Адвокат українського режисера Олега Сенцова Дмитро Дінзе в ефірі недільної програми «Завтра» – спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «112 Україна» – заявив, що Сенцова наразі примусово не годують.   

«Годування обговорював Олег із начальником медичної частини тільки після того, як в Олега настане друга криза», – розповів Дінзе.

Перша криза в українського режисера сталася на 26-й день його голодування, нагадав адвокат Сенцова.

Їжа для примусового голодування, за його словами, є білково-вітамінною сумішшю. Вона схожа на дитяче харчування світлого кольору. Дають її особам, які голодували певний час і не можуть приймати звичайну їжу, щоб вони виходили з голодування.

Як повідомляв Дінзе після відвідування свого підзахисного 21 червня, Сенцов перебуває в окремій палаті медчастини колонії, лікарі якої роблять усе можливе для збереження життя ув’язненого. В Олега загострилися проблеми зі серцем і нирками. За свідченням лікарів колонії, кризова ситуація зі здоров’ям Сенцова може настати найближчим часом.

Також 21 червня президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним та закликав його звільнити українських заручників, яких утримують у російських тюрмах та на окупованих нею територіях. Порошенко також наголосив на важливості допуску Уповноваженого з прав людини Людмили Денісової до Олега Сенцова та інших ув’язнених українців, повідомила прес-служба глави української держави.

Незаконно ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Полярним колом з 14 травня розпочав голодування з вимогою звільнення всіх, утримуваних Кремлем, українських політв’язнів.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять в різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.
…

«Я зустрічаюся саме з послами Європейського Союзу і буду розповідати їм про свою поїздку, про стан виконання домовленостей між двома президентами»
…

Українські військові готові «неухильно дотримуватися» нового перемир’я на Донбасі, повідомив штаб української воєнної Операції об’єднаних сил.

«У зв’язку із прийняттям рішення Тристоронньою контактною групою у Мінську про оголошення режиму тиші по всій лінії фронту довжиною 426 кілометрів на два літніх місяці, починаючи з 1 липня, Об’єднані сили заявляють, що підпорядковані підрозділи неухильно дотримуватимуться прийнятого рішення», – заявили військові.

Нове перемир’я оголосили з 1 липня, цього разу з нагоди жнив. Попередній режим припинення вогню, який називали «великоднім», розпочався з 30 березня. Сторони практично щодня звинувачували одна одну в його порушенні.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Заступник голови Служби безпеки України Олег Фролов заявляє, що пропаганда створила сприятливе підґрунтя для розгортання цілого арсеналу різних методів ведення війни проти України. 

«Пропаганда як компонент гібридної агресії проти України має ключове значення, вона створила сприятливе підґрунтя для розгортання цілого арсеналу інших класичних та некласичних методів ведення війни, які включають використання нерегулярних збройних формувань, ініціювання внутрішніх заворушень, а також дипломатичні заходи, кібератаки та економічний тиск», – заявив Олег Фролов на 1-й конференції високого рівня керівників антитерористичних відомств держав-членів ООН.

При цьому, як зауважив заступник голови СБУ, інтернет використовується для поширення радикальної ідеології, вербування послідовників та фінансування незаконної діяльності, пов’язаної з тероризмом.

Читайте також – Внутрішня чи зовнішня дезінформація: що небезпечніше для українців?

Від 2014 року після російської анексії Криму на частині Донбасу триває збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

Крім того, останнім часом, зокрема у Києві, почастішали випадки вибухів, обстрілів, внаслідок яких гинуть журналісти, розвідники, добровольці. Київ звинувачує Москву у причетності до цих інцидентів, Росія ж ці звинувачення відкидає. 
…

Незабаром в Україні відкриють посольство Ірландії, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Facebook.

Він додав, що його візит до Ірландії «запам’ятається багатьма моментами та результатами».

«Перше – ми з ірландцями маємо справді історичний зв’язок. Цікаво, що найбільш важливі події в історії Ірландії та України відбувалися приблизно в один час. До прикладу, декларація про незалежність Ірландії 1916 року була одним з перших документів, які переклали в УНР. Творці української держави почерпнули з цього документа не тільки зміст, а й натхнення», – зазначив Клімкін.

Він додав, що Україну в Ірландії «завжди підтримували».

«Коли сталася Чорнобильська катастрофа, міністр закордонних справ Саймон Ковене займався збором коштів для допомоги Україні. Сьогодні українська громада Ірландії багато робить для захисту України, підтримуючи наших військових та допомагаючи ветеранам», – сказав Клімкін.

У МЗС зазначили, що востаннє міністр закордонних справ України відвідував Ірландію 12 років тому.
…

29 червня набув чинності безвізовий режим між Україною та Антигуа і Барбудою.

Департамент консульської служби МЗС України анонсував це 20 червня. У зовнішньополітичному відомстві тоді зазначали, що відповідна угода підписана 5 лютого 2018 року у Вашингтоні.

Згідно з документом, українці, які мають чинні проїзні документи, можуть прибути до Антигуа і Барбуди без віз за умови, що тривалість їх перебування не перевищує 90 днів протягом 180 днів.

Якщо тривалість поїздки перевищує цей термін, вони мають отримати візи в найближчому дипломатичному представництві або консульській установі Антигуа і Барбуди перед в’їздом на її територію.

У березні український паспорт посів 91 місце в рейтингу компанії Nomad Capitalist, яка оцінює «цінність» громадянства в 199 країнах і територіях світу. Згідно з ним, без віз або зі спрощеним порядком їх видачі власники українського паспорта можуть потрапити до 114 країн. Україну низивають серед п’яти держав, що значно поліпшили свої позиції порівняно з минулим роком.
…

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії допустити українського консула до ув’язненого там кримського активіста Олександра Кольченка.

«За 4 роки – жодного дозволу Росії всупереч міжнародному праву», – написала 29 червня у Twitter речниця МЗС Мар’яна Беца.

Олександр Кольченко, засуджений в одній справі із Олегом Сенцовим, 31 травня оголосив голодування на знак солідарності з ним, але через тиждень припинив акцію через різке погіршення стану здоров’я.

Кримчанин Кольченко відбуває термін у виправній колонії в російському Копєйську (Челябінська область).

Читайте також: Позиція України: «негайне звільнення Сенцова і всіх інших бранців» в обмін на 23 росіян – Геращенко

Російські спецслужби затримали Кольченка і Сенцова разом зі ще двома людьми в анексованому Криму в травні 2014 року. Суд засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обвинувачені свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.
…

«Найближчим часом я відвідаю Страсбург»
…

Бюро Парламентської асамблеї Ради Європи прискорило розгляд «шантажистських вимог Росії» в регламентному комітеті асамблеї, повідомив голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв у Facebook.

«На жаль, керівні органи і Ради Європи, і ПАРЄ піддаються на фінансовий шантаж Росії і готові продати індульгенцію злочинному режиму [президента Росії Володимира] Путіна. Бюро ПАРЄ всупереч звичайній процедурі підготовки рішень прискорило розгляд шантажистських вимог Росію в регламентному комітеті асамблеї. Усе вирішиться в жовтні на сесії ПАРЄ. Лоббі буде шалене», – пише Ар’єв.

На його думку, шанси, «чи залишиться ПАРЄ поважним органом» становлять «50 на 50».

«У випадку повернення Росії в ПАРЄ у 2019 через цинічну процедуру не бачу потреби далі працювати в самодискредитованій організації. І ми не одні», – заявив Ар’єв.

«Європейська правда» пише, що Бюро ПАРЄ ухвалило терміново розробляти рішення, яке дозволить повернути російську делегацію до роботи в асамблеї. Згідно з рішенням, керівництво асамблеї «взяло до уваги» всі пропозиції, зібрані протягом року надзвичайним комітетом ПАРЄ за участі російської та всіх інших національних делегацій.

«Європейська правда» зазначає, що виокремила із пропозицій ті, які спрямовані на повернення Росії до роботи в ПАРЄ, і доручило регламентному комітету Асамблеї терміново підготувати проект резолюції про зміну правил та процедур ПАРЄ.

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через окупацію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі у роботі асамблеї, а влітку 2017 року також припинила платити членські внески в Раду Європи. Москва домагається від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі.
…

Апеляційний суд округа Свеа у Швеції вирішив переглянути своє попереднє рішення про припинення виконавчих дій щодо рішення Стокгольмського арбітражу стосовно транзитного контракту між НАК «Нафтогаз України» та російським «Газпромом», повідомив голова української компанії Андрій Коболєв у Facebook.

За його словами, головний аргумент «Газпрому» в апеляційному суді Швеції – лінгвістичну експертизу – визнали безпідставним.

«Сьогоднішнє рішення означає, що, вивчивши аргументи, надані «Нафтогазом», суд відхилив безпідставне твердження «Газпрому» щодо того, що значні частини обґрунтування транзитного рішення були начебто написані адміністративним секретарем», – розповів Коболєв.

Водночас, за його словами, суд залишив чинним тимчасове припинення виконавчих дій за грошовими вимогами «Нафтогазу» «через інші причини». Коболєв їх не назвав.

«Сьогодні компанія не мала нагоди надати свої контраргументи щодо цих причин. «Нафтогаз» планує подати до суду додаткове звернення з викладенням цих фактів і сподівається на перегляд останнього рішення. Поточне рішення не є обов’язковим до виконання судами інших юрисдикцій. Відповідно, «Нафтогаз» продовжить свої дії щодо стягнення заборгованості «Газпрому» в інших юрисдикціях. Саме рішення трибуналу в транзитному провадженні як було, так і залишається чинним», – пише Коболєв.

28 червня «Газпром» заявив, що суд у Швеції ухвалив рішення залишити в силі свій наказ від 13 червня про зупинку виконання рішення Стокгольмського арбітражу від 28 лютого в суперечці про контракт на транзит газу через територію України.

«Нафтогаз України» намагався оскаржити цей судовий наказ, але суд визнав його аргументи непереконливими. Ця обставина посилює позицію «Газпрому» при оскарженні спроб «Нафтогазу України» примусово виконати згадане арбітражне рішення в різних країнах», – заявив «Газпром».

28 травня у російській компанії заявили, що рішення Стокгольмського арбітражу, який зобов’язав «Газпром» виплатити «Нафтогазу» 4,6 мільярда доларів, було написано за участю «сторонніх людей». За твердженням компанії, це показало «додаткове вивчення тексту рішення з залученням всесвітньо визнаного експерта-лінгвіста».

0 травня «Нафтогаз» повідомив, що почав процес стягнення з російського «Газпрому» боргу в близько 2,6 мільярда доларів відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу в справах щодо постачання і транзиту газу.

5 червня «Нафтогаз» повідомив, що суд у Нідерландах заарештував тамтешні активи «Газпрому», а 18 червня Комерційний суд Лондона 18 червня дозволив заморозити активи на території Великої Британії.

Стокгольмський арбітраж у лютому повідомив, що присудив «Нафтогазу» 4,6 мільярда доларів. З урахуванням рішення за іншим спором «Газпром» має виплатити українській компанії 2,56 мільярда доларів, однак «Газпром» цього не робить.

Стокгольмський арбітраж розглядав спір «Нафтогазу» і «Газпрому» про умови контракту на поставку і транзит газу, укладеного в 2009 році на 10 років. Сторони висували одна до одної претензії на кілька мільярдів доларів.
…

Український активіст Ігор Мовенко 28 червня вийшов зі слідчого ізолятора Сімферополя, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Зустріти Мовенка приїхали дружина і місцеві активісти.

7 травня суд в анексованому Севастополі засудив Мовенка до двох років ув’язнення в колонії загального режиму. Його обвинуватили в екстремізмі через публікації в соцмережах. 

26 червня підконтрольний Кремлю Севастопольський міський суд змінив  активісту реальний термін покарання на умовний.

Жителя Севастополя Ігоря Мовенка затримали 16 грудня 2016 року й відвезли до управління ФСБ Росії.

До цього, у вересні 2016-го, з’явилося відео, зняте дружиною Мовенка. За словами жінки, її чоловіка побив невідомий через символіку українського батальйону «Азов», що була наклеєна на велосипед кримчанина. Лікарі діагностували в Мовенка відкриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, перелом основи черепа, перелом щелепи, закритий перелом кісток носа, контузію очного яблука й інші травми.
…

«РФ продовжує свої політичні ігри. Ціна – людське життя. Вимагаємо забезпечити безперешкодний допуск Денісової до українських політв’язнів»
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова написала листа речнику російського президента Дмитру Пєскову, в якому, серед іншого, заявила, що переговори із російським омбудсменом Тетяною Москальковою жодних результатів не дали.

«Звернулась також і до заступника керівника Адміністрації президента Росії – прес-секретаря Дмитра Пєскова, який неодноразово заявляв, що виконання президентських домовленостей залежить від двох омбудсменів. У своєму офіційному листі я звертаю увагу Пєскова на те, що переговори із уповноваженим Росії Тетяною Москальковою жодних результатів не дали», – написала вона на своїй сторінці в Facebook і опублікувала лист Пєскову. 

Денісова також просить Пєскова поінформувати російського президента Володимира Путіна, що гарантії про безумовний і безперешкодний допуск до утримуваних громадян України не виконуються. 

Раніше сьогодні речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що складнощі у відвідуванні ув’язнених омбудсменами України й Росії пов’язані з «дефіцитом довіри» між сторонами.

21 червня президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним та закликав його звільнити українських заручників, які утримуються в російських тюрмах та на окупованих нею територіях. Він також наголосив на важливості допуску уповноваженого з прав людини Людмили Денісової до Олега Сенцова та інших ув’язнених українців, повідомила прес-служба глави української держави.

Того дня Денісова повідомила, що Порошенко зняв Москальковій заборону на в’їзд до України, щоб вона могла відвідати утримуваних росіян.

26 червня Москалькова прибула до Києва, але її не впустили до Лук’янівського СІЗО в Києві, де вона хотіла зустрітися із засудженим у «справі кримських дезертирів» військовослужбовцем Максимом Одинцовим. Водночас перед цим Москалькова зустрілася із затриманими в Україні моряками кримського корабля «Норд».

Денісова, яка вирушила до Росії 13 червня, наразі не зустрілася із жодним засудженим там українцем.

Військових Максима Одинцова та Олександра Баранова в лютому 2018 року визнали винними в державній зраді й дезертирстві, засудивши їх до 14 і 13 років позбавлення волі відповідно.
…

Головне управління розвідки Міністерства оборони України розглядає Білорусь як можливий плацдарм для вторгнення Росії. Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії, проекту Радіо Свобода, заявив представник відомства Вадим Скібіцький. За його словами, українська розвідка тримає на контролі всі заходи, які Росія проводить на території Білорусі.

Скібіцький зазначив, що протягом 2016-2017 років на території Білорусі відбулося багато заходів бойової підготовки російських підрозділів, зокрема, повітряно-десантних.

«Вивчалися аеродроми, вивчалася територія, були виходи до українського кордону. І ми вважаємо, що загроза з півночі існує», – заявив представник ГУР.

В 2017 році на території Білорусі і частково в Росії відбулися військові навчання «Захід». За офіційними даними, у Білорусі вони охопили сім полігонів і дві місцевості, в них узяли участь 10 тисяч 200 військовослужбовців, із них 3 тисячі російських. Разом із учасниками частини навчань у Росії загальне офіційне число їх мало скласти 12 тисяч 700 – ледь менше від числа у 13 тисяч, від якого, за міжнародними домовленостями, була б обов’язкова участь у них іноземних спостерігачів.

Країни-сусіди Білорусі, серед них держави Балтії і Україна, непокоїлися, що Росія може використати навчання «Захід-2017» для агресивної розбудови своєї військової присутності в регіоні, на східному фланзі НАТО, і перетворити Білорусь на плацдарм для можливого наступу на Україну.

У Мінську і Москві заявляли про «оборонний» характер спільних російсько-білоруських навчань «Захід-2017» і запевняли, що після їхнього закінчення всі російські військовослужбовці, які брали в них участь, залишили територію Білорусі.
…

Спеціальний представник Державного департаменту СШАу справах України Курт Волкер назвав ситуацію на сході України «конфліктом між державою і державою». 

«У випадку з Україною те, що ми бачимо – це не етнічний конфлікт, це не місцевий конфлікт, це не громадянська війна, це не конфлікт між росіянами та українцями. Це конфлікт між державою і державою. Це конфлікт, в якому Росія розміщує свої сили на території України. Її звинуватили в анексії Кримку – незаконній анексії, яку, на мою думку, ніхто з держав не визнає. І щось подібне відбулося у східній Україні», – сказав Волкер на спеціальній сесії щодо України у рамках щорічної конференції ОБСЄ 26 червня.

Представник Держдепартаменту США зауважив, що для вирішення цієї проблеми США пропонують – разом з Францією, Німеччиною, Україною та іншими країнами – розгорнути миротворчі сили ООН, які створять безпечну ситуацію на Донбасі і забезпечать умови, за яких можуть бути виконані Мінські угоди. 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

За даними МЗС, від початку бойових дій на Донбасі Україна і Росія припинили дію або розірвали 43 договори.
…

«Далі може бути довга процедура підготовки доповідей»
…

«Лише внесення змін до цього закону допоможе подолати корупційні загрози, які існують»
…

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова зможе попросити Мосміськсуд про дозвіл на зустріч із засудженим в Росії журналістом Романом Сущенком тільки після набрання вироком законної сили.

Як заявила речниця Мосміськсуду Уляна Солопова, дозвіл на зустріч може надаватися тільки консульським співробітникам, ким уповноважена Верховної Ради з прав людини не є.

За її словами, питання про надання такого дозволу Денісовій може вирішуватися тільки на загальних підставах, після набрання вироку щодо Сущенка законної сили. 

Солопова додала, що наразі вирок оскаржений і законної сили не набрав.

Український омбудсмен Людмила Денісова 26 червня заявила, що їй знову відмовили в зустрічі із Романом Сущенком. За її словами, всі необхідні документи надала 14 червня, а наступного дня отримала дозвіл Московського міського суду на відвідування Сущенка й передала копію до СІЗО «Лефортово», де утримують журналіста.

Денісова повідомила, що 18 червня надала інші документи до слідчого ізолятора, однак у цей день їй відмовили в зустрічі із Сущенком. Омбудсмен розповіла, що 20 червня знову звернулася до Московського міського суду..

Український омбудсмен із 15 червня перебуває в Росії, де намагається отримати доступ до Олега Сенцова, Романа Сущенка та інших українських в’язнів у Росії. Жодної зустрічі досі так і не відбулося.

Натомість її російська колега Тетяна Москалькова 26 червня в Києві зустрілася із затриманими в Україні моряками кримського корабля «Норд», однак потім її не впустили до Лук’янівського СІЗО в Києві, де вона хотіла зустрітися із засудженим у «справі кримських дезертирів» військовослужбовцем Максимом Одинцовим.

Суд у Москві 4 червня засудив українського журналіста Романа Сущенка до 12 років позбавлення волі за звинуваченням у шпигунстві. Сущенко своєї провини не визнає, правозахисники називають справу проти нього політично мотивованою.

 
…

Уповноважений з прав людини в Росії Тетяна Москалькова заявила, що її не впустили до Лук’янівського СІЗО в Києві, де вона хотіла зустрітися із засудженим у «справі кримських дезертирів» військовослужбовцем Максимом Одинцовим.

Її прес-служба зазначає, що в СІЗО послалися на відсутність дозволу Міністерства юстиції України, а також дозволу суду. Згідно з повідомленням, переговори Москалькової з її українською колегою Людмилою Денісовою «не дали позитивних результатів і ворота СІЗО Києва залишилися зачиненими для російського омбудсмена».

Перед цим Москалькова зустрілася із затриманими в Україні моряками кримського корабля «Норд».

Новина доповнюється…
…

Журналістку російського іномовника RT Полу Слієр не впустили до України, повідомив Радіо Свобода речник Державної прикордонної служби України Олег Слободян.

«Мета поїздки в цьому випадку не грає ніякої ролі. Щодо неї в прикордонників було доручення одного із правоохоронних органів щодо заборони в’їзду», – сказав Слободян.

Він додав, що журналістці заборонили в’їзд на п’ять років.

Телеканал RT повідомив, що їхня кореспондентка в Ізраїлі їхала до Києва виступати на конференції ОБСЄ зі свободи ЗМІ. Іномовник розкритикував це рішення.

В останні роки Україна заборонила в’їзд низці журналістів, здебільшого російських за «діяльність, що суперечить інтересам України». Це викликало критику деяких правозахисних і журналістських організацій.
…

У Запоріжжі 26 червня відбулася акція до Дня кримськотатарського прапора, організована місцевим осередком «КримSOS» і кримськотатарським товариством «Ана юрт».

Учасники акції підняли кримськотатарський прапор на флагшток, встановлений на центральній площі міста. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, тут він висітиме поряд із національним прапором упродовж всього дня.

«За підтримки місцевої влади, обласної влади вже другий рік ми маємо можливість на головній площі на флагшткові підіймати прапор кримськотатарського народу, який насправді сьогодні вже є таким символом супротиву окупантам. Я вважаю, що наше завдання, як мешканців Запоріжжя, підтримати кримських татар, особливо тих, хто залишився на окупованих територіях, висловити свою повагу, вдячність і підтримку, щоб вони трималися і добре розуміли, що ми їх пам’ятаємо, ми їх поважаємо, вони є нашими братами», – розповіла координатор запорізького осередку «КримSOS».

День кримськотатарського прапора почали відзначати кілька років тому в Криму. Датою святкування був обраний перший день другого Курултаю кримськотатарського народу, який пройшов 26-27 червня в Сімферополі в 1991 році.

Прапор кримських татар – полотно небесного кольору із зображеним на ньому знаком – тамгою – золотого кольору.

У Києві ввечері 26 червня відбудеться хода Хрещатиком і мітинг до Дня кримськотатарського прапора.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Ольга Герасим’юк просить звільнити її з посади заступниці голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Про це вона повідомила Радіо Свобода.

Герасим’юк також надала Радіо Свобода фотокопію своєї заяви. У ній журналістка пише, що в Нацраді «створено неприйнятні для незалежної регуляторної діяльності умови».

«Склалася негативна морально-етична атмосфера, що унеможливлює прозоре колегіальне ухвалення рішень, які би сприяли розвитку та зміцненню інформаційної сфери в державі. Робота незалежного регулятора помітно політизується. Стало можливим поширення з Національної ради офіційним шляхом спотвореної та зманіпульованої інформації, яка носить наклепницький характер», – зазначає Герасим’юк.

Вона підкреслює, що «така ситуація руйнує головну мету, якій треба служити – під загрозу ставиться сама суть свободи слова, яка навпаки сьогодні потребує піклування й захисту».

У Нацраді наразі офіційно не коментували заяву журналістки.

Герасим’юк призначена членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 4 липня 2014 року. Працювала позаштатним кореспондентом ВВС, автором-ведучою на телеканалі «1+1», згодом стала генеральним продюсером ТРК «Студія «1+1». Була народним депутатом п’ятого і шостого скликань Верховної Ради.

Згідно із законодавством, заяву Герасим’юк про звільнення має розглянути Нацрада.
…