Президент України Петро Порошенко запропонував кандидатуру народного депутата Ірини Луценко (фракція «Блок Петра Порошенка») на посаду свого представника у Верховній Раді України, повідомили в адміністрації голови держави.

«Ірина Луценко попрацює Артуром Герасимовим», – написав у фейсбуці завідувач відділу головного департаменту інформаційної політики адміністрації президента України Володимир Горковенко.

Народний депутат Артур Герасимов (фракція «Блоку Петра Порошенка»), обраний раніше в понеділок головою фракції, дотепер був представником президента в парламенті.

Як сказав він журналістам, Ірина Луценко, нині заступник голови фракції, стала, згідно з указом президента, першою жінкою-представником голови держави в парламенті. На сайті президента указу про це призначення наразі немає.

Сама Ірина Луценко заявила, що вважає за честь представляти позицію президента у Верховній Раді, і назвала своїм завданням на цій посаді консолідувати всі сили в парламенті для того, щоб започатковані в Україні реформи «пройшли точку неповернення». Крім того, додала Луценко, вона залишається заступником голови фракції «Блоку Петра Порошенка».

Артур Герасимов, який залишив посаду представника президента, замінив на посаді голови фракції Ігоря Гринева, який раніше вирішив скласти ці повноваження, залишившись депутатом.
…

Головою фракції «Блок Петра Порошенка» обрали Артура Герасимова.

Як повідомляє прес-служба політичної сили, його обрали на засіданні фракції практично одноголосно: проти – 0 голосів, утрималися – 3, в тому числі сам Артур Герасимов.

Про те, що нинішній голова президентської фракції Ігор Гринів йде з цієї посади, заявив його заступник Сергій Березенко 23 березня ввечері на телеканалі «24». Сам Гринів цю заяву не коментував. За словами Березенка, Гринів має намір сконцентруватися на роботі радника президента ‎України зі стратегічних питань.‎

 
…

Підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд Сімферополя 3 квітня розгляне справу кримського журналіста, автора Радiо Свобода Миколи Семени. Захист клопотав про забезпечення доступності й гласності судового процесу, суд 20 березня переніс слухання на два тижні. Перед початком слухань Семена заявив журналістам, що не визнає провини.

Також він зазначив, що у нього «не було ні найменшого наміру закликати до порушення територіальної цілісності Росії», в чому його звинувачують. За словами Семени, його матеріали містили «заклик не до порушення територіальної цілісності Російської Федерації, оскільки її порушила сама Рада Федерації Росії, приєднавши до себе територію Криму». «А це заклик до відновлення цілісності і Російської Федерації, і України як сусідніх держав», – сказав журналіст Микола Семена.

Справа стосовно Миколи Семени була порушена навесні минулого року. За версією звинувачення, журналіст порушив російське законодавство в статті про блокаду Криму з української сторони. Сам Семена наполягає, що реалізовував своє право на «свободу вираження поглядів».

Захист Миколи Семени, Міжнародна і Європейська федерації журналістів, а також офіс представника ОБСЄ з питань свободи слова закликали ФСБ Росії випустити журналіста з Криму на лікування, але позитивної відповіді вони не отримали.

Міністерство закордонних справ України висловило стурбованість переслідуванням громадян України в анексованому Криму і закликало припинити тиск, зокрема і на Миколу Семену.
…

Кілер екс-депутата Держдуми Росії Дениса Вороненкова Павло Паршов незадовго до вбивства побував в окупованому Донецьку – про це заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко в інтерв’ю німецькому виданню Bild.

«Шостого березня вбивця перебував на тимчасово окупованій території, в місті Донецьку. Це дало президенту і мені підстави підозрювати, що за цим стоїть Росія. Нацгвардійцям, в тому числі, колишнім, заборонено перебувати в цьому районі. Ми обшукали квартиру, де вбивця зупинився з двома іншими людьми», – зазначив Луценко. 

«Я не кажу, що кілер був російським агентом. Але він міг бути ним протягом кількох років служби у Національній гвардії. Коли ми заарештуємо спільників, знатимемо більше», – додав він.

Раніше Юрій Луценко заявляв про серйозний прогрес слідства у справі Вороненкова.

Дениса Вороненкова вбили 23 березня в центрі Києва. За даними поліції, у результаті стрілянини також був поранений його охоронець і нападник, який пізніше помер від поранень.

Президент Петро Порошенко назвав убивство Вороненкова «актом державного тероризму з боку Росії».

Денис Вороненков, який у грудні 2016 року разом зі своєю дружиною, також колишнім депутатом російської Держдуми Марією Максаковою, переїхав до України, 14 лютого повідомив про отримання українського громадянства. В Україні колишній російський депутат раніше дав свідчення у справі про державну зраду щодо екс-президента Віктора Януковича.
…

«Шостого березня вбивця перебував на тимчасово окупованій території, в місті Донецьку» – генпрокурор
…

За даними штабу АТО, обстріли велися з мінометів, БМП, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів, а поблизу Водяного був застосований протитанковий ракетний комплекс
…

Квартира в центрі Києва, яку депутат Верховної Ради Сергій Лещенко придбав у 2016 році, упродовж останніх місяців подешевшала більш як на два мільйони гривень. Це випливає з декларації, яку народний обранець заповнив на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Датою набуття права на квартиру вказано 6 вересня 2016 року, вартість на дату набуття становила 7 мільйонів 550 тисяч гривень, а за останньою оцінкою – 5 мільйонів 296 тисяч гривень.

Крім того, Лещенко володіє квартирою в Києві площею 60 квадратних метрів та 33% квартири в Києві площею 74,6 квадратних метра. Також він має право безоплатного користування кімнатою в Києві площею 24 квадратних метри.

Його співмешканка Анастасія Топольська (у декларації вказана як «особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі») орендує квартиру в Києві площею 78 квадратних метрів. Вона також володіє земельною ділянкою площею 800 квадратних метрів та половиною будинку площею 96 квадратних метрів у населеному пункті Фащівка, розташованому в контрольованому сепаратистами Антрацитівському районі Луганської області.

Найбільшою сумою у графі «Доходи, у тому числі подарунки» значиться позика в сумі 3 мільйони 770 тисяч гривень, отримана від громадянки України Олени Притули.

У вересні 2016 року стало відомо, що Сергій Лещенко придбав квартиру у новобудові в історичному центрі Києва площею 192 квадратні метри за 7,5 мільйонів гривень (понад 300 тисяч доларів). Лещенко пояснив, що частина суми, витраченої на придбання квартири, – це його заощадження як колишнього співвласника «Української правди», решта – позика. Депутат пояснив, що кошти, сплачені за квартиру, є чесно заробленими, і придбання квартири не порушило вимог антикорупційного законодавства України.

У грудні минулого року Національне агентство з питань запобігання корупції направило до суду протокол про перевищення максимального розміру подарунка, отриманого Лещенком як народним депутатом. Йдеться про «знижку», яку він нібито отримав у процесі придбання квартири в центрі Києва. Водночас адвокат Лещенка Дмитро Гненний стверджує, що ніякої знижки Лещенко не отримував, і суд має закрити провадження в справі у зв’язку з відсутністю в діях Лещенка правопорушення

У НАЗК вважають, що у купівлі квартири депутатом Лещенком є адміністративне порушення, передбачене частиною 1 статті 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Печерський районний суд Києва 15 лютого закрив адміністративне провадження щодо депутата Верховної Ради від фракції «Блок Петра Порошенка» Сергія Лещенка «за відсутністю складу адміністративного правопорушення». Генеральна прокуратура України в лютому заявила, що оскаржить рішення суду.

Сергій Лещенко, який написав низку матеріалів про корупцію у найвищих ешелонах влади для видання «Українська правда», у 2014 році був обраний народним депутатом за партійними списками «Блоку Петра Порошенка».
…

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пообіцяв звернутися до регуляторного органу з вимогою переглянути рішення про встановлення абонентської плати за газ. Про це він написав у Facebook.

«Вчора я пообіцяв розібратися з абонплатою за газ, провести ретельні розрахунки і подивитися, як це вплине на оплату за газ для кожного українського громадянина. Збільшення дійсно є і становить у середньому в розрахунках від 1,3 до 3 разів, особливо це стосується тих, хто живе у багатоквартирних будинках», – вказав голова уряду й назвав це «неприпустимим».

31 березня на зустрічі з представниками регіональних засобів інформації Гройсман заявляв, що «згідно з ухваленим законом про ринок газу та згідно з Кодексом транспортних мереж, нам з 1 квітня треба розмежувати ціну газу та вартість його транспортування і постачання». Вын стверджував, що «це призвело до зменшення ціни газу на 800 гривень», і «розщеплення платежу жодним чином не позначиться на отримувачах субсидій».

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, наприкінці березня затвердила щомісячну абонплату за газ, яка стягуватиметься з 1 квітня.

Відтепер українці щомісяця платитимуть певну суму, яка не залежатиме від споживання газу. Абонплата вираховуватиметься залежно від приєднаної потужності (газового лічильника) кожного споживача.

Відповідно до рішення НКРЕКП кожен споживач платитиме за газ як за товар (4942 гривні за тисячу кубометрів плюс гранична торгівельна націнка газопостачальної компанії, яка становить 3,2%), окремо нараховується плата за користування приєднаними потужностями. Витрати «Укртрансгазу» на транспортування газу складатимуть 23% тарифу.

У НКРЕКП стверджують, що «методологія, за якою визначено тарифи, розроблена з урахуванням досвіду країн ЄС та погоджена з усіма зацікавленими органами виконавчої влади».
…

Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало перевірку декларацій, поданих президентом України та іншими високопосадовцями держави. Про це повідомив сьогодні заступник голови НАЗК Руслан Радецький в ефірі телеканалу «112 Україна».

«Ми розпочали перевірку щодо президента, прем’єр-міністра. Далі – віце-прем’єри, міністри», – сказав він, уточнивши, що йдеться про першу категорію посадових осіб відповідно до статті 50 закону «Про запобігання корупції».

Раніше Руслан Радецький заявляв про перевірку в плановому порядку декларацій 24 вищих посадових осіб, і що результати їх перевірки стануть відомі наприкінці квітня.

Загалом, за словами Руслана Радецького, НАЗК на сьогодні проводить близько 3-х тисяч перевірок.

«Це спеціальні перевірки, повні перевірки за повідомленнями викривачів, ЗМІ, громадян, громадських організацій та правоохоронних органів», – сказав Радецький. За його словами, оцінка другого етапу е-декларування буде надана в понеділок, 3 квітня.

Друга хвиля електронного декларування закінчилася 31 березня. За умисне неподання декларації передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. Утім, у зв’язку з перебоями в роботі реєстру в НАЗК вирішили, що посадові не нестимуть відповідальності за декларації, не подані до 1 квітня, якщо встигнуть зробити це до 1 травня.

За даними офіційного сайту НАЗК, за період із 1 січня по 31 березня 2017 року подано 842 090 щорічних декларацій.
…

Чотирьох із шести активістів білоруської організації «Молодий фронт», затриманих у справі «Білого легіону», відпустили із СІЗО у Мінську.

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, після полудня вийшов активіст Володимир Яроменок, перед тим про звільнення ще трьох – Дмитра Кременецького, Романа Васильєва та Артема Левчанки – повідомив активіст Білоруської асоціації журналістів Борис Гарецький.

​22 березня білоруські силовики затримали 26 активістів «Молодого фронту» та колишнього «Білого легіону» за підозрою в організації масових заворушень. Десятьом із них пред’явили офіційне обвинувачення – навчання чи інша підготовка осіб до участі у масових заворушеннях або фінансування такої діяльності.

Загалом, як повідомлялось раніше, станом на 22 березня у тюрмах Білорусі перебувало близько ста лідерів опозиції, активістів та учасників протестів під загальною назвою «Марші недармоїдів».

Незареєстрована організація «Білий легіон» була заснована на початку 1990-х років членами молодіжного крила ліквідованого Білоруського об’єднання військових, однак на початку 2000-х оголосила про припинення свої діяльності через «відсутність суспільної необхідності в бойовій організації націоналістів, так як небезпеки суверенітету Республіки Білорусь більше не існує».

Молодіжна організація «Молодий фронт» діє в Білорусі з 1997-го. Як йдеться на сайті об’єднання, активісти «Молодого фронту» брали участь, зокрема, у низці опозиційних акцій проти політики теперішнього президента країни Олександра Лукашенка.
…

«Микола Дульський, який переховується на території Росії, – відомий агент впливу російських спецслужб, який за гроші веде активну антиукраїнську діяльність з 2015 року»
…

Європейська мовна спілка (EBU) та Національна суспільна телекомпанія України оприлюднили порядок виступів учасників першого та другого півфіналів Євробачення-2017, у якому також є Росія. Відповідна інформація розміщена на сайті пісенного конкурсу.

Згідно з розкладом, представниця Росії виступатиме 11 травня під номером 3.

Півфінали відбудуться 9 та 11 травня.

Раніше 31 березня з’явилася інформація, що Україну можуть позбавити права у майбутньому приймати Євробачення через заборону СБУ на в’їзд у країну російській співачці Юлії Самойловій. Про це мовиться у листі голови EBU Інгрід Дельтенре прем’єр-міністру Володимиру Гройсману, розміщеному на сайті Oikotimes.

У Європейській мовній спілці 31 березня підтвердили Deutsche Welle справжність цього листа.

Українська сторона наразі не коментувала цієї інформації.

12 березня Росія визначила свого представника на «Євробаченні» – Юлію Самойлову, яка виступила в окупованому Криму 27 червня 2015 року, таким чином порушивши постанову Кабінету міністрів України № 367 від 4 червня 2015 року, за якою іноземці повинні мати спеціальний дозвіл для відвідин Криму і в’їжджати на територію півострова через встановлені пункти пропуску.

22 березня СБУ заборонила учасниці від Росії Юлії Самойловій в’їзд до України на три роки.

У Європейській мовній спілці, яка є співорганізатором щорічних конкурсів популярних пісень «Євробачення», заявили 23 березня , що росіянка Юлія Самойлова могла б виступити на конкурсі через супутниковий зв’язок із Росії у другому півфіналі, а в разі проходження до фіналу – і в фіналі.

У відповідь віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко зазначив, що це суперечить українському законодавству, і звинуватив EBU у політизації конкурсу.

Кілька країн звернулися до EBU з критикою рішення української влади, заявивши, що розглядають можливість бойкотувати конкурс.
…

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляє, що не збирається залишати посаду через «серйозні справи», які ще має завершити.

«Я точно не збираюсь залишати цю посаду, але, безумовно, не буду триматися за неї…У мене багато планів. Я зараз не маю ніяких інших політичних амбіцій… уявити себе кандидатом на політичну посаду без завершення серйозних справ у прокуратурі я не можу», – заявив генпрокурор 31 березня в Києві, відповідаючи на запитання про його ставлення до подання екс-генпрокурором Віктором Шокіним позову до суду про відновлення його на посаді.

Луценко зазначив, що має намір завершити, зокрема, справу колишнього президента Віктора Януковича, а також справи про притягнення до відповідальності за корупцію низки представників нинішньої влади.

Щодо намірів Шокіна Луценко заявив: «Ми живемо у вільній країні. Тому кожна людина, особливо та, яка має багато часу на пенсії, може звертатися до суду».

Раніше сього місяця стало відомо, що звільнений минулого року з посади генпрокурора Віктор Шокін просить Вищий адміністративний суд визнати незаконними й скасувати рішення щодо його звільнення.

Згідно з розкладом на сайті ВАСУ, відповідна справа буде розглядатися о 15:30 10 квітня. Крім того, Шокін вимагає поновлення на посаді генпрокурора.

Після цього деякі політики допустили можливість призначення Юрія Луценка на посаду голови уряду.

52-річний Луценко обіймає посаду генерального прокурора із травня 2016 року.

 
…

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман задекларував за 2016 рік 15 мільйонів гривень, повідомив Урядовий портал пізно ввечері 30 березня.

Згідно з електронною декларацією, зарплата прем’єра у 2016 році склала 281 тисячу гривень. Його дохід включає також проценти по депозитах, розміщених в українських банках, у розмірі 154 тисячі гривень.

«Переважна частина доходу прем’єр-міністра України за 2016 рік отримана внаслідок відчуження належного йому автомобіля та земельної ділянки, сформованої в результаті поділу ділянки, раніше вказаної в його електронній декларації за 2015 рік. Від зазначених операцій очільником уряду отримано 11 мільйонів 130 тисяч гривень. Додатково від здачі в оренду належних Гройсману об’єктів нерухомого майна, які є у його власності вже багато років, надійшло 4,2 мільйона гривень», – повідомили в Кабміні.

З отриманих доходів голова уряду сплатив у минулому році понад 1,5 мільйона гривень податків.

Доходи дружини прем’єр-міністра за 2016 рік склали 1,625 мільйона гривень, з яких 1,4 мільйона гривень – доходи від ведення Оленою Гройсман підприємницької діяльності.

«У 2016 році подружжям Гройсмана не купувалися об’єкти нерухомого майна, рухоме майно та нематеріальні активи, декларування яких є обов’язковим за законодавством України», – зазначається в повідомленні.

Декларацію прем’єр-міністра на сайті Єдиного реєстру подивитися на даний момент неможливо через технічні роботи на ресурсі. «На порталі проводяться технічні роботи у зв’язку з необхідністю розвантажити Реєстр для подання суб’єктами декларування електронних декларацій. Просимо вибачення за тимчасові незручності», – такий напис містить головна сторінка сайту.
…

Заступник генпрокурора України Євген Єнін повідомляє, що екс-керівнику Державного агентства з питань залучення інвестиції часів президентства Віктора Януковича Владиславу Каськову відмовили у статусі політичного біженця.

«Влада Панами відмовила Каськову у статусі політичного біженця.

Це ще не фінал, але значний крок вперед», – написав Єнін у Facebook.

8 вересня стало відомо про затримання Каськова в Панамі.

Владислав Каськів обіймав посаду голови Держагентства з інвестицій та управління національними проектами України у 2010–2014 роках.

Наприкінці березня 2016 року його оголосили в розшук. За даними ГПУ, Каськів розшукується за злочини, передбачені статтями Кримінального кодексу України «заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах» і «службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки».

Як заявляв міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, Каськів вивів із України 255 мільйонів гривень.
…

Постраждалим від нападу невідомих чиновником, якого напередодні побили у Києві, є заступник директора державного підприємства «Укрспирт» Ігор Ільчишин, повідомляє прес-служба підприємства.

«Стосовно нападу невідомими на Ігоря Ільчишина, що стався ввечері 29 березня 2017 року, повідомляємо наступне: Ігор Ільчишин є заступником директора ДП «Укрспирт», а також головою комісії з ліквідації Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн «Укрспирт»)», – мовиться у повідомленні прес-служби «Укрспирту», оприлюдненому 30 березня.

«Наразі триває слідство. Усі питання стосовно мотиву нападників, можливих замовників, а також причин нападу перебувають у компетенції правоохоронних органів. Відомості про подію внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України», – додали у прес-службі.

Раніше повідомлялося, що ввечері 29 березня у Дніпровському районі Києва невідомі напали на заступника директора держпідприємства, побили його і вистрілили у нього гумовими кулями. Ім’я постраждалого не називали. 
…

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що будь-які розмови про можливу відставку нинішнього складу Кабінету міністрів і призначення нового уряду не мають підстав.

«Що стосується зміни уряду, то я вважаю, що це хтось видає бажане за дійсне», – заявив він 30 березня, відвідуючи Житомирський бронетанковий завод.

Відставки Кабміну домагається фракція «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» у Верховній Раді .

Нинішній склад уряду на чолі з Володимиром Гройсманом Верховна Рада призначила 14 квітня 2016 року.
…

Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з президентом Європейського парламенту Антоніо Таяні висловив сподівання на позитивне голосування Європарламенту щодо запровадження Європейським союзом безвізового режиму з Україною 6 квітня. Як повідомляє прес-служба Порошенка, зустріч відбулася 30 березня під час робочого візиту голови держави на Мальту.

«Президент України висловив переконання у подальшій незмінній підтримці Європейським парламентом під головуванням Антоніо Таяні подальшого зближення України з Європейським союзом, продовження курсу реформ та відновлення територіальної цілісності у контексті продовження російської агресії», – йдеться в повідомленні.

Петро Порошенко на зустрічі також заявив про важливість збереження і посилення санкцій щодо Росії «до відновлення Україною територіальної цілісності, включаючи Крим».

В ЄС раніше заявляли, що Україна може отримати безвізовий режим з ЄС наприкінці червня. Голосування щодо лібералізації візового режиму для України у Європарламенті має відбутися на початку квітня.

Угода про лібералізацію візового режиму буде поширюватися на всі країни ЄС, окрім Великобританії та Ірландії, а також не діятиме в країнах шенгенського простору, що не входить в ЄС, – Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейні та Швейцарії.

 
…

У Міністерстві оборони України заявили про готовність до виконання домовленостей про припинення вогню у зоні бойових дій на Донбасі з 1 квітня, досягнутих у Мінську на засіданні тристоронньої контактної групи.

«Я не уповноважений коментувати рішення Мінської групи. Проте ще раз хочу зазначити, що і Збройні сили України, й інші силові відомства, що задіяні в АТО, готові до виконання всіх рішень Мінської групи, які будуть прийняті. Ми готові і до відведення, і до одностороннього припинення вогню, яке на сьогоднішній день і так виконується», – сказав речник Міністерства оборони з питань АТО Олександр Мотузяник 30 березня.

Він наголосив, що відповідні кроки має робити й інша сторона.

29 березня тристороння контактна група з врегулювання ситуації на Донбасі, в язасіданні якої брали участь представники України, Росії, ОБСЄ, а також представники сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», домовилася про припинення вогню і продовження годин роботи пунктів пропуску з 1 квітня.

Водночас сторони конфлікту повідомляють про продовження обстрілів і звинувачують одна одну в цьому.
…

До Луцька прибув посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло. У складі делегації також журналісти з Польщі, які представляють різні засоби масової інформації, зокрема, один з найбільших телеканалів, TVP Polonia.

У Генеральному консульстві Польщі Пєкло дав брифінг, також відбувся телеміст із Польщею. На запитання представників польських ЗМІ відповіли місцеві активісти, журналісти та чиновники.

У ніч на 29 березня на четвертому поверсі адміністративного приміщення Генерального консульства Польщі у Луцьку стався вибух. В СБУ заявили, що, за попередніми даними, причиною став постріл з гранатомета РПГ-26. Жертв внаслідок вибуху немає. Відкрито кримінальне провадження за статтею «теракт».

Президент України Петро Порошенко під час телефонної розмови із польським колегою Анджеєм Дудою запропонував залучити фахівців із Польщі до розслідування обстрілу будівлі польського Генконсульства в Луцьку.

Як повідомляє прес-служба українського президента 29 березня, він також засудив напад і назвав його «брутальним і цинічним».

Міністерство закордонних справ Польщі викликало 29 березня посла України у Варшаві Андрія Дещицю через напад.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що обурений провокацією проти Генерального консульства Польщі.
…

Дії Росії та підтримуваних нею бойовиків на Донбасі змусили українську владу обмежити переміщення вантажів через лінію розмежування. Про це за підсумками засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську 29 березня заявила речниця екс-президента України, представника України в ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

За її словами, рішення влади України спричинили «визнання на території Росії документів, виданих самопроголошеною владою ОРДЛО; захоплення державних і приватних підприємств України, а також іноземних компаній на непідконтрольній Україні частині Донбасу; запровадження рубля на території ОРЛО; псевдоукази про кордон ОРДО».

«Чергові спроби Держдуми Росії внести зміни до законодавства Росії, спрямовані на подальшу легітимізацію квазідержавних процесів в ОРДЛО, ми розцінюємо як чергову спробу торпедування Мінського процесу», – наголосила Оліфер.

18 лютого президент Росії Володимир Путін підписав указ, яким визнав чинними деякі «документи», видані в окремих районах Донецької та Луганської областей. Згідно з указом, йдеться про тимчасовий характер визнання згаданих «документів» – «на період до політичного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей України на підставі Мінських угод».

Ватажки угруповань «ЛНР» і «ДНР» раніше заявляли, що якщо до 1 березня 2017 року не припиниться блокада активістами торгівлі з непідконтрольною Україні територією, то на всіх підприємствах української юрисдикції, які працюють на територіях, захоплених цими угрупованнями, запровадять «зовнішнє управління».

На територіях, які на Донбасі контролюють угруповання «ДНР» та «ЛНР», основним платіжним засобом є російський рубль.
…

За підсумками чергового раунду переговорів щодо Донбасу в Мінську 29 березня Тристороння контактна група вкотре узгодила встановлення режиму тиші. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

В оприлюдненій за підсумками переговорів заяві говориться, що «Тристороння контактна група вітає рішучість усіх учасників Мінського процесу забезпечити повне дотримання режиму припинення вогню у зв’язку з Великодніми святами, яке набере чинності в суботу, 1 квітня 2017 року, з 0:00».

Учасники переговорів також домовилися прискорити процедуру перетину лінії розмежування на Донбасі, збільшити там персонал та час роботи пунктів пропуску з 1 квітня.

Домовленості про припинення вогню на Донбасі в Тристоронній контактній групі досягають не вперше. Попри ці домовленості, обстріли на лінії зіткнення тривають. І українські силовики, і сепаратисти заперечують свою вину. Сторони конфлікту звинувачують одна одну у порушеннях і провокаціях
…

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомляє про затримання у Грузії Ігоря Кірюшина, заступника міністра ПЕК часів президентства Віктора Януковича.

«Здійснюється досудове розслідування кримінального провадження щодо заступника міністра ПЕК часів Януковича – пана Кірюшина за підозрою у співучасті у заволодінні злочинною організацією під керівництвом Януковича майном, яке належить ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укргазвидобування», на загальну суму понад 2 мільярди гривень. 25 березня Кірюшин був затриманий на території Грузії», – написав Луценко 29 лютого у Facebook.

За його словами, у вівторок грузинська сторона ухвалила рішення про тимчасовий арешт Ігоря Кірюшина на 90 діб для ухвалення рішення про екстрадицію до України.

Ігор Кірюшин був заступником міністра ПЕК з 2009 по 2011 роки. 
…

Посли країн «Групи семи» підтримують ідею створення робочої групи за участі представників громадських організацій для розгляду змін до закону про електронне декларування.

«Посли обговорили з президентом Порошенком низку актуальних питань, які викликають стурбованість, в тому числі, які стосуються програми реформ, особливо боротьби з корупцією, зокрема, розширення електронного декларування доходів на представників громадянського суспільства. Вони були заохочені обіцянкою президента Порошенка про скликання робочої групи, в тому числі за участі громадянського суспільства, щоби розглянути останні законодавчі поправки», – зазначається у заяві, оприлюдненій посольством Італії в Україні.

Посли наголосили на необхідності досягнення інституційної стабільності в Україні як передумову для подальших реформ.

«Вони також пообіцяли надалі підтримувати Україну на її шляху реформ, відповідальність за які повністю в руках України», – йдеться у заяві.

27 березня президент України Петро Порошенко підписав зміни закону про електронне декларування після зустрічі з громадськими активістами щодо цього документа. Зміни до закону, ухвалені Верховною Радою України минулого тижня, передбачають електронне декларування для антикорупційних активістів, а також звільняє від електронного декларування, зокрема, солдатів і сержантів Збройних сил України і дати можливість для офіцерів, що перебувають у зоні АТО, відтермінувати подачу декларацій до повернення до пунктів постійної дислокації.

27 березня Порошенко також зустрівся з послами країн «Групи семи». Міжнародна неурядова організація із боротьби з корупцією Transparency International закликала владу України скасувати закон, що зобов’язує представників громадських організацій подавати електронні декларації. Також міжнародна правозахисна організація Freedom House розкритикувала зміни до закону про електронне декларування в Україні. 
…

Адвокат заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза Микола Полозов заявляє, що черговий допитаний у справі свідок не підтвердив провини його підзахисного.

Підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму на черговому засіданні у справі Чийгоза 28 березня допитав свідка захисту Сейрана Егамбердієва. Свідок розповів свою версію подій 25 і 26 лютого 2014 року.

 «Там (у внутрішньому дворі Верховної Ради Криму – ред.) він бачив Ахтема Чийгоза, який не здійснював ніяких жестів, не давав ніяких команд і вказівок. Крім того, за весь день перебування на мітингу до нього ніхто не підходив з будь-якими командами, наказами або закликами від кого-небудь», – зазначив Полозов.

За словами адвоката, свідок також розповів про те, як співробітники міліції покинули внутрішній двір будівлі, після чого почалася тиснява.

Продовження слухань заплановане на 28 березня.

Раніше адвокат Микола Полозов заявляв, що частину речових доказів у суді у справі заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза спростовують показання свідків і потерпілих.

Нещодавно Верховний суд анексованого Криму продовжив арешт Ахтему Чийгоз на три місяці, до 8 липня.

Ахтема Чийгоза затримали в січні 2015 року за участь в мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року і звинуватили в організації масових заворушень. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, в тому числі, з партії «Русское единство».

Справу Чийгоза суд анексованого Криму розглядає в рамках «справи 26 лютого» після того, як на закритому засіданні суд розділив цю справу на дві – щодо заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, і окремо стосовно інших фігурантів процесу – Алі Асанова і Мустафи Дегерменджі. Ахтема Чийгоза звинувачують в організації масових заворушень, а Мустафу Дегерменджі й Алі Асанова – в участі в них.
…

У прес-центрі штабу АТО вранці 28 березня повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків минулої доби на Донбасі двоє українських військовослужбовців загинули, четверо були поранені і один травмований. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, ситуація на фронті все ж відносно стабілізувалася у порівнянні з попереднім днем.

«У районі проведення АТО ситуація стабілізувалась, кількість обстрілів позицій Збройних Сил України зменшилась. За добу зафіксовано 58 випадків відкриття вогню. Найбільшу кількість обстрілів ворог здійснив на донецькому напрямку», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, «аби пригасити вогневу активність противника» українські військовослужбовці відкривали вогонь у відповідь.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в обстрілах на півночі Донецька і Докучаєвська, а також селищ Ясне і Яковлівка. Луганські сепаратисти поки не повідомляли, як минула ніч на підконтрольних їм територіях.

Останнім часом у низці місцевостей на лінії зіткнення на Донбасі сталося помітне загострення бойових дій, яке не припинилося й попри чергові домовленості, досягнені у Тристоронній контактній групі. І українські силовики, і сепаратисти заперечують свою вину. Сторони конфлікту звинувачують одна одну у порушеннях і провокаціях.
…

Російський «Сбербанк» 27 березня повідомив про укладення договору про продаж ПАТ «Сбербанк» (Україна), йдеться на сайті фінустанови.

«Консорціум інвесторів купує 100% акцій ПАТ «Сбербанк» (Україна), яке є дочірнім банком ПАТ «Сбербанк». У консорціум увійдуть «Норвік Банк» (Латвія) і білоруська приватна компанія. Відповідний юридично зобов’язуючий договір підписаний сьогодні (27 березня – ред.). Закриття угоди очікується в першому півріччі 2017 року після отримання схвалень угоди фінансовими і антимонопольними регуляторами відповідних юрисдикцій, включаючи Латвію та Україну», – йдеться в повідомленні.

Російський «Сбербанк» також повідомив, що його дочірній банк в Україні має достатньо коштів для виконання зобов’язань перед приватними і корпоративними клієнтами.

«Сподіваємося, що рішення про продаж нашого дочірнього банку сприятиме розблокуванню його офісів і відновленню нормальної роботи, що дозволить клієнтам банку продовжити безперешкодно користуватися послугами», – додали у російському банку.

Водночас, як йдеться на сайті Norvik Banka, мажоритарним акціонером нового консорціуму став громадянин Великобританії Саїд Гуцерієв і білоруська компанія, що належить йому.

«Ми підтримуємо європейський вибір України і віримо, що своєю роботою зможемо сприяти майбутньому економічному зростанню країни. Розвинена мережа відділень придбаного банку і професіоналізм команди стануть надійним фундаментом для довгострокових ініціатив розвитку. Українська економіка пройшла нижчу точку кризи і ми віримо в майбутнє економічне зростання і потенціал цієї країни», – повідомив голова правління банку Олівер Брамуелл.

Саїд Гуцерієв є сином російського бізнесмена, власника «Русснефти», «Бінбанку» та ще кількох компаній Михайла Гуцерієва.

Norvik Banka, згідно з даними офіційного сайту, займає сьоме місце в Латвії за величиною активів. Його головний акціонер — громадянин Великобританії Григорій Гусельніков, власник «Вятка-банку» і колишній президент «Бінбанку».

Національний банк за рішенням Ради національної безпеки і оборони застосував від 23 березня санкції стосовно дочірніх компаній російських державних банків, які працюють в Україні. Відповідно до рішення, санкції терміном на один рік будуть застосовані до публічного акціонерного товариства «Сбербанк», ПАТ «ВіЕс Банк», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ПАТ «ВТБ БАНК», ПАТ «БМ БАНК» «в частині запобігання виведенню капіталів зазначеними юридичними особами за межі України на користь пов’язаних із ними осіб».

Причиною запровадження санкцій стало те, що материнські структури цих банків у Росії почали визнавати незаконні «документи», видані непідконтрольними Україні самочинно створеними органами на окупованих частинах Донбасу.

Після цього рішення стало відомо, що найбільший у Росії комерційний банк «Сбербанк», підконтрольний державі, розглядає варіанти якнайшвидшого виходу з українського ринку.

Перед запровадженням цих санкцій в Україні активісти, зокрема представники «Національного корпусу», вимагали припинення діяльності російських банків в Україні. Напередодні у «Національнрму корпусі» повідомили, що вирішили тимчасово розблокувати роботу відділень «Сбербанку».

 
…

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму після відмови відводити прокурора у справі заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза залишив без розгляду ще кілька клопотань захисту, повідомляє адвокат Чийгоза Микола Полозом.

За його словами, мовиться про доправлення Ахтема Чийгоза до зали суду, про приєднання до справи доповіді міжнародної групи правозахисників про події 26 лютого 2014 року, а також про відвід усього складу суду через непряму зацікавленість.

На засіданні 27 березня заслухали свідчення свідка захисту Леммара Юнусова, за словами якого «Ахтем Чийгоз не здійснюють будь-яких жестів і не давав ніяких команд і розпоряджень мітингувальникам». Після цього суд перейшов до допиту другого свідка захисту – Сейрана Егамбердієва. Однак через закінчення робочого часу його допит був завершений.

Продовження слухань заплановано на вівторок, 28 березня, повідомив Микола Полозов.

Раніше Верховний суд Криму продовжив арешт Ахтему Чийгоз на три місяці, до 8 липня.

Ахтема Чийгоза затримали у січні 2015 роки за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, у тому числі, з партії «Русское единство».

«Справу Чийгоза» російський суд розглядає у рамках «сутички 26 лютого» після того, як суд на закритому засіданні розділив цю справу на дві: окремо щодо заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза і інших фігурантів процесу – Алі Асанова і Мустафи Дегерменджі.
…

«Це сприятливо позначиться на розвитку наших національних економік, поглибить наше співробітництво» – Гройсман
…

Генеральна прокуратура України повідомляє, що оголосила у розшук російського генерала Олексія Завізьона через його роль у збройному конфлікті на сході України.

За повідомленням, Головна військова прокуратура підозрює командувача 41 загальновійськової армії Центрального військового округу збройних сил Росії за статтями «умисні дії, вчинені з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, які призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків», «ведення агресивної війни», «участь у терористичній організації».

У ГПУ заявляють, що Завізьона «обґрунтовано підозрюють» у тому, що він у період з лютого по липень 2015 року командував групою бойовиків й організовував обстріли позицій українських військових.

Як заявили в прокуратурі, слідчі готують клопотання про надання дозволу на затримання російського генерала.

У серпні 2016 року генпрокурор України Юрій Луценко заявив про оголошення підозри у скоєнні злочинів проти основ національної безпеки України 18 високопосадовцям Росії, зокрема міністру оборони Сергію Шойгу, заступнику міністра оборони Дмитру Булгакову, начальнику Генерального штабу збройних сил Росії Валерію Герасимову.

За даними Міноборони України, станом на 20 березня від початку конфлікту на сході України загинули 2 629 українських військових, поранені – понад 9,4 тисячі.
…