Упродовж дня бойовики 39 разів стріляли на Донбасі – штаб АТО

У прес-центрі штабу АТО повідомили, що підтримувані Росією бойовики від початку доби і до 18-ї години суботи здійснили 39 обстрілів на Донбасі. Про це йдеться в повідомленні прес-центру на сторінці у Facebook.

«Епіцентром вогневого протистояння став маріупольський напрямок. Вже вночі, захисників Мар’їнки противник обстріляв з танку, а зранку почав активно застосовувати артилерію та міномети», – йдеться в повідомленні.

Загалом під обстріли, зокрема і з важкого озброєння, потрапили території поблизу населених пунктів Водяне, Павлопіль, Широкине, Новотроїцьке, Талаківка, Авдіївка, Новгородське, Зайцеве, Троїцьке, Кам’янка, Луганське.

В угрупованні «ДНР» заявили, що українські військові за минулу добу випустили по підконтрольних бойовикам територіях понад 700 снарядів та мін. Луганські сепаратисти повідомили про понад 170 боєприпасів, якими були уражені підконтрольні їм території з боку ЗСУ за попередню добу.

Останнім часом у низці місцевостей на лінії зіткнення на Донбасі сталося помітне загострення бойових дій, яке не припинилося й попри чергові домовленості, досягнені у Тристоронній контактній групі. І українські силовики, і сепаратисти заперечують свою вину. Сторони конфлікту звинувачують одна одну у порушеннях і провокаціях.

 

У Києві відбулася акція солідарності з білоруською опозицією

Близько 20 громадських активістів прийшли 25 березня до посольства Білорусі в столиці України. Вони провели акцію солідарності з білоруськими опозиціонерами, які в Мінську намагалися відсвяткувати День Волі, 99-ту річницю проголошення Білоруської народної республіки.

Як повідомив Радіо Свобода один із учасників акції, жодних петицій чи звернень до посольства активісти не передавали.

У Мінську опозиція намагалася 25 березня провести святкування Дня Волі, але до оголошеного заздалегідь місця збору поруч із Національною академією наук змогли потрапити переважно журналісти. Потенційних учасників акції зупиняли кордони міліції.

Після цього до тисячі активістів стали рухатися до центру Мінська з іншого місця, але невдовзі були зупинені міліцією, відбулися масові затримання. Кореспондент Радіо Свобода Валерій Калиновський порівняв кількість затриманих, яких на його думку кількасот, із затриманнями під час протестів 2006 і 2010 років.

Єврокомісар на зустрічі з українським посадовцем розкритикував зміни до закону про е-декларації

Комісар ЄС із питань Європейської політики сусідства і переговорів про розширення Йоганнес Ган розкритикував ухвалені Верховною Радою України в четвер зміни до законодавства про електронні декларації, що, зокрема, мають запровадити необхідність електронного декларування статків і для громадських активістів у сфері боротьби з корупцією.

Як написав він у твітері, про це йшлося в його розмові з віце-прем’єр-міністром із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванною Климпуш-Цинцадзе.

За його словами, вони мали «добрий обмін думками про важкі виклики, що постають перед Україною, і про разючі успіхи, досягнені в реформах».

Як заявив єврокомісар, у цьому вирішальну роль відіграють організації громадянського суспільства, що борються з корупцією. «Електронні декларації повинні боротися з корупцією в державній і місцевій адміністрації, а не перешкоджати роботі громадянського суспільства. Зміни до закону про електронні декларації – це крок назад, а не вперед, і їх треба переглянути», – написав Ган.

У четвер із критикою змін до закону виступило посольство США в Україні. Воно написало у твітері: «Е-декларації для найвищих державних службовців – потужний крок у просуванні реформ в Україні. Члени громадянського суспільства відіграють життєво важливу роль у забезпеченні прозорості; робити їх мішенню – робити крок назад».

У п’ятницю Верховна Рада не підтримала пропозицію голови парламентського комітету з питань запобігання корупції Єгора Соболєва – він хотів скасувати ухвалений у четвер закон про необхідність електронного декларування для антикорупційних активістів, що також має звільнити від електронного декларування, зокрема, солдатів і сержантів Збройних сил України і дати можливість для офіцерів, що перебувають у зоні АТО, відтермінувати подачу декларацій до повернення до пунктів постійної дислокації.

Прихильники закону наголошують, що борці з корупцією мали б бути чисті перед законом, і в такому разі електронне декларування нічим їм не загрожує.

Тим часом у соцмережах поширювали копії офіційно не підтверджених документів, із яких, якщо їм вірити, мали випливати значні зарплати борців із корупцією, що існують на західні ґранти, суми яких іноді перевищують суми викритих активістами зловживань.

Віце-прем’єр закликала єврокомісара зберегти й посилити санкційний тиск на Росію

Віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе закликала комісара ЄС із питань Європейської політики сусідства і переговорів про розширення Йоганнеса Гана до консолідації зусиль Європейського союзу у збереженні і посиленні санкційного тиску на Росію з метою мирного врегулювання конфлікту на основі повного виконання мінських домовленостей, повідомила прес-служба українського уряду.

За повідомленням, Іванна Климпуш-Цинцадзе детально поінформувала сторону ЄС щодо загострення безпекової ситуації на сході України, збільшення кількості обстрілів українських позицій із забороненої зброї та втрат серед військових і цивільного населення.

«Сторони окремо обговорили питання брутального захоплення бойовиками українських підприємств на непідконтрольних територіях сходу України, а також кроки, які були вжиті українською владою у відповідь», – мовиться в повідомленні.

Віце-прем’єр-міністр перебуває з візитом до європейських і євроатлантичних інституцій у Брюсселі.

НАБУ: обшуки в Одесі стосуються продажу мерії адмінбудівлі за завищеними цінами

Національне антикорупційне бюро заявляє, що обшуки в Одеси 24 березня стосуються справи про продаж мерії адміністративної будівлі за завищеними цінами.

«Слідчі дії здійснюються в рамках досудового розслідування кримінального провадження за фактом заволодіння коштами місцевого бюджету в особливо великих розмірах службовими особами органу місцевого самоврядування за попередньою змовою із представниками комерційного сектору. Йдеться про продаж мерії Одеси адміністративної будівлі за завищеними цінами», – повідомляє НАБУ у Facebook.

За повідомленням, під час досудового розслідування детективи встановили, що згадану будівлю в складі цілісного майнового комплексу державного підприємства «Завод «Краян» на початку 2016 року продали за 11 мільйонів гривень. «У серпні 2016 року їй надано окрему адресу й продано за 4 мільйони гривень. Водночас у вересні цього ж року новий власник запропонував цю будівлю Одеській мерії вже за 185 мільйонів гривень. Операція з купівлі-продажу відбулася в грудні 2016 року», – заявили в НАБУ.

Досудове розслідування у цій справі детективи НАБУ почали в листопаді минулого року. Слідчі дії тривають.

Раніше сьогодні одеські ЗМІ повідомляли, що детективи Національного антикорупційного бюро проводять слідчі дії в мерії Одеси. За повідомленнями, в апараті міськради, кабінетах деяких віце-мерів, в департаменті комунальної власності вилучали документи.

 

ЄС дасть 3 мільйони євро для супутникової розвідки ОБСЄ в Україні

Європейський союз вирішив виділити три мільйони євро для супутникової розвідки спеціальної моніторингової місії Організації з безпеки й співпраці в Європі в Україні, повідомляє прес-служба представництва ЄС в Україні.

«Використання зображення супутникових даних дозволить здійснювати глибший моніторинг ситуації на ділянках, до яких, на жаль, спостерігачі все ще не мають доступу. Також вони сприятимуть ефективнішому розміщенню спостерігачів загалом. Ця нова допомога ще раз підтверджує непохитну відданість Євросоюзу ідеї повної поваги Мінських угод… Ця допомога свідчить про нашу рішучість сприяти роботі і підтримувати Спеціальну моніторингову місію», – цитує представництво слова верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики Федеріки Могеріні.

У дипмісії зазначили, що фінансування розподілятиметься через Супутниковий центр Євросоюзу. Центр вишукуватиме потрібні знімки і, за запитом ОБСЄ, надаватиме місії результати аналізів.

У представництві ЄС додали, що від початку своєї діяльності (квітень 2014 року) СММ ОБСЄ в Україні отримала з інструменту щодо сприяння стабільності та миру підтримку в сумі 30 мільйонів євро.

Нещодавно мандат СММ ОБСЄ продовжили до березня 2018 року.

Суди Криму розглянуть апеляції на арешт фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» і скаргу Полозова на допит ФСБ – Смедляєв

Підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму сьогодні почне розглядати апеляції на продовження арешту фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір». Про це на сторінці у Facebook повідомив голова ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв.

«З 10:00 у Верховному суді Криму розпочнетьсч розгляд апеляційних скарг на постанови Київського районного суду міста Сімферополя на продовження строків тримання під вартою Абдуллаєва Теймура, Абдуллаєва Узеіра, Ісмаїлова Рустема, Саледінова Айдера і, можливо, Джемаденова Еміля (по ньому поки точної немає інформації)», – написав Смедляєв.

Також у другій половині дня підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя розгляне скаргу адвоката Миколи Полозова на «на незаконний допит його в якості свідка у справі Ільмі Умерова слідчим ФСБ», додав Смедяєв.

Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя 7 березня виніс постанову про продовження запобіжного заходу п’ятьом фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» Емілю Джемаденову, Узаіру Абдулаєву, Теймуру Абдулаєву, Айдеру Саледінову і Рустема Ісмайлову. Арешт продовжили до 11 червня 2017 року.

Верховний Суд 14 Криму лютого відхилив апеляційну скаргу адвоката Миколи Полозова на постанову судді Київського районного суду Сімферополя про дозвіл слідчому ФСБ Росії допитати його як свідка у «справі Умерова». Рішення суду першої інстанції залишили без змін. Таким чином, Верховний суд Криму визнав законним примусове затримання Полозова співробітниками ФСБ Росії 25 січня, яке сам адвокат кваліфікував як викрадення.

У штабі АТО повідомляють про ускладнення ситуації на Донбасі: 94 обстріли, 3 поранених солдати

У прес-центрі штабу АТО у п’ятницю повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі збільшили до 94 кількість обстрілів за минулу добу, в результаті чого поранень зазнали троє українських військовослужбовців. Про це йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook.

«Ситуація в районі проведення АТО ускладнюється. За минулу добу зафіксовано 94 обстріли позицій Збройних Сил України. Порушуючи існуючі домовленості, російсько-окупаційні війська обстрілювали українських захисників зі зброї калібром понад 100 міліметрів. Вогневі контакти відбувалися вздовж всієї лінії розмежування», – повідомили у штабі.

Найбільше вогневих ударів бойовиків було під Авдіївкою та шахтою Бутівка, поблизу Широкина та Мар’їнки.

«Аби знизити вогневу активність ворога українські воїни неодноразово відкривали вогонь у відповідь», – додали у штабі.

В угрупованні «ДНР» українських військових звинуватили в обстрілах околиць Ясинуватої упродовж минулої доби. А луганські сепаратисти повідомили про 5 фактів порушення режиму тиші українською стороною упродовж 23 березня.

Останнім часом у низці місцевостей на лінії зіткнення на Донбасі сталося помітне загострення бойових дій, яке не припинилося й попри чергові домовленості, досягнені у Тристоронній контактній групі. І українські силовики, і сепаратисти заперечують свою вину. Сторони конфлікту звинувачують одна одну у порушеннях і провокаціях.

За минулий тиждень кількість обстрілів на Донбасі зросла на 75% – ОБСЄ

Із 13 до 19 березня моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала на 75% більше випадків застосування забороненого Мінськими угодами озброєння, аніж за попередній тиждень, повідомили представники організації 23 березня.

За їхніми словами, йдеться про застосування мінометів, танків та артилерії.

«Переважна більшість випадків порушення припинення вогню сталася в районах на південний схід від Світлодарська, у районах на схіл і північний схід від Маріуполя, у трикутнику Авдіївка-Ясинувата-Донецький аеропорт, на західній і північній околицях Горлівки, а також на заході Луганської області», – йдеться у повідомленні.

Останнім часом у низці місцевостей на лінії зіткнення на Донбасі сталося помітне загострення бойових дій, яке не припинилося й попри чергові домовленості, досягнені у Тристоронній контактній групі. І українські силовики, і сепаратисти заперечують свою вину. Сторони конфлікту звинувачують одна одну у порушеннях і провокаціях.

Технічна місія МВФ розпочала свою роботу в Україні – Мінфін

Технічна місія Міжнародного валютного фонду почала свою роботу в Україні, повідомляє Міністерство фінансів на своїй сторінці у Facebook.

«Серед ключових питань на порядку денному — оцінка і рекомендації МВФ щодо концепції розвитку ДФС, яка була напрацьована Мінфіном разом з Державною фіскальною службою. Ми разом працюємо над запуском середньострокової реформи ДФС, яка є одним з ключових пріоритетів Мінфіну і є дуже важливою для покращення системи адміністрування податків», – йдеться у повідомленні.

Раніше рада директорів МВФ відклала обговорення третього перегляду програми для України і виділення чергового кредитного траншу в розмірі одного мільярда доларів, що було заплановано на 20 березня.

У Міністерстві фінансів України пояснили перенесення розгляду питання щодо України потребою в уточненні розрахунків щодо економічних наслідків від заходів, застосованих Україною у відповідь на блокаду, та захоплення українських підприємств на непідконтрольних урядові територіях Донбасу, а також у зв’язку з визнанням російською стороною документів, виданих на цих територіях.

20 березня Національний банк переглянув прогноз зростання валового внутрішнього продукту України в 2017 році, погіршивши його з 2,8% до 1,9% у зв’язку з тимчасовим припиненням переміщення вантажів через лінію розмежування на Донбасі.

Нині триває судовий процес щодо відстороненого голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова. У ніч на 3 березня в лікарні «Феофанія» детективи НАБУ Насірову повідомлення про підозру за статтею про «зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки». Його заарештували, після чого відпустили під заставу. 

Убивство Вороненкова буде розслідувати прокуратура Києва

Прокуратура Києва прийняла у своє провадження справу щодо вбивства у центрі міста російського екс-депутата Дениса Вороненкова, повідомляється на сайті відомства.

Як повідомив прокурор Києва Роман Говда, наразі створено міжвідомчу робочу групу з числа слідчих столичної прокуратури та Національної поліції, окрім того, до розслідування залучено оперативних співробітників СБУ.

«Координує роботу слідчих, прокурорів та оперативних підрозділів перший заступник прокурора міста Києва Павло Кононенко, який має багаторічний досвід оперативної роботи і здатний забезпечити ефективне розслідування цього резонансного й зухвалого злочину», – зазначив Роман Говда.

За даними поліції Києва, близько 11:30 на перехресті бульвару Тараса Шевченка і вулиці Пушкінської у центрі Києва сталася стрілянина. Внаслідок цього загинув один чоловік, ще двоє були поранені. Пізніше з’ясувалось, що вбили колишнього російського депутата Дениса Вороненкова. Один із поранених – охоронець загиблого, інший – нападник, їх доправили до лікарні. Пізніше в МВС повідомили, що чоловік, який стріляв у Вороненкова, помер у лікарні.

Денис Вороненков, який у грудні 2016 року разом зі своєю дружиною, також колишнім депутатом російської Держдуми Марією Максаковою, переїхав до України, 14 лютого повідомив про отримання українського громадянства. В Україні колишній російський депутат раніше дав свідчення у справі про державну зраду щодо екс-президента Віктора Януковича.

На початку цього місяця в Росії Басманний суд Москви заочно заарештував колишнього депутата Держдуми Дениса Вороненкова на два місяці у рамках розслідування справи проти нього за підозрою в рейдерському захопленні будівлі в центрі Москви в 2010–2011 роках.