МЗС України вимагає від Росії повідомити причини затримання харків’янина Стешенка

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії повідомити причини затримання харків’янина Олександра Стешенка, заявила речниця МЗС Мар’яна Беца.

«У зв’язку із затриманням Олександра Стешенка при в’їзді до окупованого Криму надіслали ноту Росії з вимогою повідомити причини затримання і місце його перебування», – написала Беца у Twitter.

За даними проекту «Крим SOS», 11 квітня російські силовики затримали Стешенка на пункті пропуску «Чонгар» під час в’їзду до анексованого Росією Криму. У той день він зателефонував матері і повідомив, що російські правоохоронці на «Чонгарі» «засумнівалися в його схожості з фото в паспорті». З того часу на зв’язок він не виходив.

За словами активістів, ФСБ Росії спочатку підтвердила затримання Стешенка, а потім заперечила.

ПАРЄ обговорить 23 квітня «незаконні вибори президента Росії» в окупованому Криму

Парламентська асамблея Ради Європи на своєму засіданні 23 квітня в межах весняної сесії обговорить дотримання прав людини в окупованому Криму. Про це йдеться в порядку денному, оприлюдненому на сайті організації.

Другий із трьох пунктів, запланованих до розгляду 23 квітня, має таке формулювання: «Незаконні вибори президента Російської Федерації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим: порушення прав людини».

Крім того, в ПАРЄ відбудуться дебати на тему зростання антисемітизму, ісламофобії та ксенофобії в Європі і реформування механізму Конвенції про захист прав людини.

У Росії продовжать судити українського журналіста Романа Сущенка

Московський міський суд 23 квітня планує продовжити розгляд справи арештованого у Росії українського журналіста Романа Сущенка, повідомив його адвокат Марк Фейгін.

«Сьогодні продовжиться суд у справі мого підзахисного, українського журналіста Романа Сущенка. Він як не визнавав провину, так і не визнаЄ. І не вИзнає. Це і відповідає на запитання, чому от уже рік мене намагаються позбавити статусу (адвоката – ред.)», – написав Фейгін у Twitter.

На засіданні 28 березня, за словами Фейгіна, суд допитував головного свідка обвинувачення. Імені свідка адвокат не назвав. Суд відбувається в закритому режимі.

Розгляд справи по суті суд почав 27 березня. На початку суду Сущенко не визнав провину в повному обсязі.

Також 27 березня Московський міський суд продовжив українському журналісту арешт на півроку.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

Сам Роман Сущенко заявив у суді, що до затримання шість років офіційно проживав у Парижі і був власним кореспондентом агентства «Укрінформ». В «Укрінформі» підтвердили що Сущенко від 2002 року є кореспондентом агентства, і відкинули звинувачення в шпигунстві, відзначивши, що журналіст був у відпустці, коли прибув до Москви у приватних справах.

Українська сторона називає звинувачення проти журналіста безпідставними і вимагає негайно його звільнити.

Наприкінці березня адвокат Сущенка Марк Фейгін заявляв, що розгляд справи українського журналіста в російському суді може завершитися вже у травні, і тоді ж під впливом міжнародних посередників Сущенко може бути звільнений. Втім підтвердження такого припущення з боку офіційних органів Росії немає.

Порошенко і Гройсман виходять на виборчі перегони. Разом чи поодинці? – Ранковий ефір Радіо Свобода

Вибори наближаються. Політики визначаються.

ТОП-100 найбагатших. Ахметов поза конкуренцією.

Луценко готує справи проти п’яти депутатів.

На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Дмитро Баркар і гості студії: політичний аналітик Олександр Кочетков, експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай; заступник директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський, голова Комітету економістів України Андрій Новак; громадський діяч, адвокат Тетяна Козаченко, народний депутат (фракція «Самопоміч») Роман Семенуха і політолог Андрій Миселюк.

Депутати Європарламенту закликають бойкотувати Чемпіонат світу з футболу в Росії

60 депутатів Європарламенту закликають уряди країн ЄС бойкотувати фінал Чемпіонату світу з футболу 2018 року в Росії. Про це повідомила депутат Європейського парламенту Ребекка Гармс на сторінці у Twitter.

«60 депутатів Європарламенту звернулися до урядів ЄС утриматися від відвідування фіналу Чемпіонату світу з футболу-2018 (#FifaWorldCup2018), що відбудеться у Росії. Мир, спорт і Путін? Це неможливо», – написала Гармс.

Вона оприлюднила текст листа, в якому депутати Європарламенту закликають урядовців приєднатися до урядів Ісландії та Великої Британії і не відвідувати фінальну частину Чемпіонату світу з футболу 2018 року в Росії.

«Напад у Солсбері був просто останньою насмішкою Володимира Путіна над нашими європейськими цінностями. Цьому передували невибіркові бомбардування шкіл, лікарень і цивільних районів у Сирії, вторгнення в Україну; систематичні хакерські атаки; дезінформаційні кампанії; втручання у вибори; спроби дестабілізувати наше суспільство та ослабити й розділити ЄС – все це не робить Росію добрим господарем чемпіонату світу», – удеться у зверненні.

Євродепутати переконані, що уряди європейських держав не повинні зміцнювати авторитарний і антизахідний шлях російського президента, а мають бойкотувати ЧС-2018 з футболу й висловитися на захист прав людини, демократичних цінностей та світу.

11 квітня міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав європейських політиків до політичного бойкоту Чемпіонату світу з футболу в Росії.

Фінал Чемпіонату світу з футболу 2018 року відбудеться з 14 червня по 15 липня. Ігри проходитимуть у 11 містах Російської Федерації.

У Вірменії новопризначений прем’єр-міністр Серж Сарґсян закликав опозицію до негайних переговорів

Прем’єр-міністр Вірменії Серж Сарґсян закликав опозиційного парламентаря Нікола Пашиняна до негайних переговорів. Про це йдеться в заяві, оприлюдненій на офіційному сайті прем’єр-міністра.

«Я глибоко стурбований внутрішньополітичними процесами. Щоб уникнути непоправних втрат, закликаю Нікола Пашиняна сісти за стіл політичного діалогу і переговорів. Це має бути зроблено негайно», – наголосив Серж Сарґсян.

Пашинян раніше відмовився від переговорів із Сарґсяном.

«Тепер для діалогу вже надто пізно, але це не означає, що ми не готові до будь-якої дискусії», – сказав Нікол Пашинян тисячам демонстрантів напередодні під час мітингу в центрі Єревана.

В Єревані вже 9-й день тривають масові акції протесту проти призначення екс-президента Вірменії Сержа Сарґсяна прем’єр-міністром країни, який, за новою Конституцією, має всю повноту влади.

Прихильники опозиції звинувачують його в тому, що він не виконав своєї обіцянки не претендувати на посаду прем’єр-міністра після закінчення свого другого п’ятирічного терміну на посаді президента. Вони також вважають, що він не виконав своїх передвиборних обіцянок протягом 10 років перебування при владі.

Напередодні, виступаючи на мітингу на площі Республіки в Єревані, Нікол Пашинян висунув вимоги до влади. Зокрема, він зажадав відставки новопризначеного прем’єр-міністра Сержа Сарґсяна і проведення дострокових парламентських виборів.

Тим часом поліція Вірменії сьогодні виступила з черговою заявою, в якій наголосила, що ухвалено рішення про припинення «несанкціонованих зборів». Поліція закликала Нікола Пашиняна та інших організаторів акцій протесту попередити про це учасників демонстрацій.

20 квітня у вірменській столиці поліція затримала понад 180 людей.

Протести також відбуваються в другому і третьому за величиною містах Вірменії, Гюмрі і Ванадзорі.

Президент Вірменії Армен Сарґсян, який не пов’язаний з Сержем Сарґсяном, 19 квітня після сутичок між протестувальниками і поліцією закликав до діалогу.

Сполучені Штати настійливо закликали владу та протестувальників виявляти стриманість і уникати насильства. Росія теж заявляла, що закони не повинні порушуватися.

Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини закликало вірменську владу захистити та забезпечити право на свободу мирних зібрань в країні.

Демократи подали в суд на Трампа. Президент США обіцяє заходи у відповідь

Демократична партія США подала позов проти російського уряду, виборчої кампанії президента Дональда Трампа та організації WikiLeaks, звинувачуючи їх у змові з метою зриву президентської виборчої кампанії в 2016 році та спроби схилити виборців на бік Трампа.

Судовий позов, поданий у федеральний окружний суд у штаті Манхеттен 20 квітня, стверджує, що провідні представники кампанії Трампа змовилися з російським урядом та його військовим шпигунським агентством, щоб заподіяти шкоду кандидату в президенти від Демократичної партії Гілларі Клінтон і допомогти Трампу зламати комп’ютери Демократичної партії.

У відповідь на цей позов президент США Дональд Трамп обіцяє вжити заходів. Про це американський президент написав у Twitter.

«Щойно почув: демократи-обструкціоністи подали в суд на штаб. Це може бути гарною новиною, тому що ми тепер відповімо на тему серверів DNC (Національного комітету Демократичної партії – ред.), які вони відмовилися передати ФБР, серверів Деббі Вассерман-Шульц і документів, які були у таємничої людини з Пакистану, і електронних листів Клінтон», – написав Трамп.

У позовній заяві Демократичної партії не згадується ім’я самого Дональда Трампа, але є, зокрема, імена його зятя Джареда Кушнера, колишнього керівника передвиборчого штабу Пола Манафорта і його заступника Ріка Гейтса. Також фігурує ім’я старшого сина Трампа – Дональда Трампа-молодшого.

У Комітеті кампанії з переобрання «Трамп 2020» назвали судовий процес легковажним і сказали, що у демократів є прагнення отримати кошти.

Трамп неодноразово заперечував, що його кампанія змовилася з Росією. Москва також спростовує втручання у вибори в США.

Балуха хочуть відправити в карцер СІЗО Сімферополя – правозахисники

Засудженого в анексованому Росією Криму українського активіста Володимира Балуха, який голодує від 19 березня, мають намір відправити в карцер СІЗО Сімферополя, повідомляє Кримська правозахисна група.

За даними правозахисників, Балуха звинувачують в «порушенні правил внутрішнього розпорядку».

«У карцері українець буде перебувати три доби. Рішення про поміщення людини в карцер ухвалює комісія зі співробітників СІЗО. Ув’язненим, які перебувають у карцері, забороняється листування, побачення, крім побачень з адвокатом, а також придбання продуктів харчування і предметів першої необхідності. Вони не мають права отримувати посилки і передачі, а користуватися спальним місцем можна тільки в спеціально відведені вночі години», – йдеться в повідомленні.

При цьому, за даними правозахисників, Балух у карцер ще не переведений через те, що існує черга на відбування такого покарання, пов’язана з переповненням СІЗО.

Публічних коментарів представників кримського СІЗО з цього приводу немає.

Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня.

Суд в анексованому Криму визнав Балуха винним в зберіганні боєприпасів і засудив його до трьох років і п’яти місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4600 гривень).

Інша справа проти активіста порушена через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольне Валерія Ткаченка, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це Ткаченко напав на нього.

19 березня підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд обрав для Володимира Балуха запобіжний захід у цій справі у вигляді утримання під вартою до 19 червня 2018 року.

Міністерство закордонних справ України вимагає негайно звільнити Балуха і допустити до нього українських лікарів.

ФСБ Росії затримала активіста 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

«Газпром» направив у Стокгольм документи для розторгнення контрактів із «Нафтогазом»

Російський «Газпром» повідомив, що направив до Стокгольмського арбітражу документи для розторгнення контрактів з компанією «Нафтогаз України» на постачання газу і його транзит через територію України.

«Переговори з «Нафтогазом України» до результату не призвели», – повідомила прес-служба «Газпрому».

У компанії також цитують голову «Газпрому» Олексія Міллера, який заявив, що російський газовий монополіст готовий вести переговори з «Нафтогазом» про транзит газу після 2019 року.

«Однак Україна повинна обґрунтувати економічну доцільність транзиту через свою територію», – сказав Міллер.

Українська сторона наразі заяву «Газпрому» не коментувала.

28 лютого Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги «Нафтогазу» щодо компенсації за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту: за рішенням арбітражу, «Нафтогаз» домігся компенсації у сумі 4,63 мільярда доларів США за недопоставку «Газпромом» погоджених обсягів газу для транзиту.

За результатами попереднього арбітражного провадження у Стокгольмі, щодо поставок газу, яке визнало 22 грудня 2017 року борг української сторони перед російською на суму 2,018 мільярда доларів, «Газпром» має сплатити 2,56 мільярда доларів США на користь «Нафтогазу».

У «Газпромі» заявили, що не згодні з рішенням Стокгольмського арбітражу в суперечці з компанією «Нафтогаз України» і вказали, що «за підсумками такого вердикту виник дисбаланс у відносинах з «Нафтогазом» щодо постачання і транзиту газу.

5 березня «Газпром» розповів, що направив компанії «Нафтогаз України» повідомлення про початок процедури розторгнення контрактів на постачання й транзит газу.

Україна отримає 9 мільйонів євро від Німеччини для переселенців – Кабмін

Україна отримає дев’ять мільйонів євро від уряду Німеччини на створення соціального житла для внутрішньо переміщених осіб та розвиток інфраструктури в містах, які приймають переселенців, повідомила прес-служба Кабінету міністрів України.

В уряді заявили, що відповідну фінансову та проектну угоду 19 квітня підписали міністр соціальної політики України Андрій Рева, керівник міського та інфраструктурного підрозділу німецького державного Банку Розвитку KfW Маріон Кнееш та виконавчий директор Українського фонду соціальних інвестицій Андрій Лактіонов.

У Кабміні зазначили, що проект допоможе створити соціальне житло для близько 1000 внутрішньо переміщених осіб.

«Безповоротна фінансова допомога надається Міністерством економічної співпраці та розвитку Німеччини (BMZ) через німецький державний Банк Розвитку KfW. Проект «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури. УФСІ VI» триватиме чотири роки. Грантові кошти спрямовуються у Дніпропетровську, Запорізьку, Харківську області та підконтрольні уряду України райони Донецької і Луганської областей», – заявили в Кабінеті міністрів.

Згідно з повідомленням, угода від 19 квітня «є логічним продовженням проекту, який завдяки попередньому гранту уряду Німеччини Український фонд соціальних інвестицій реалізує зараз». Завдяки цьому проекту вже відкрили три соціальні гуртожитки у Мелітополі Запорізької області. До кінця року ще близько 700 внутрішньо переміщених осіб отримають квартири або кімнати в гуртожитках у 14 відремонтованих об’єктах.

За даними Міністерства соціальної політики, в Україні зареєстровано 1,5 мільйона переселенців.

СБУ відмовилася повідомити, чи фігурує російський військовий Дубинський у розслідуванні щодо MH17

Служба безпеки України у відповіді на запит Радіо Свобода відмовилася повідомити, чи фігурує в розслідуванні справи про збиття літака рейсу MH17 над Донбасом влітку 2014 року відставний російський військовослужбовець, колишній керівник «розвідки» угруповання «ДНР» Сергій Дубинський.

У СБУ також не повідомили, за якими статтями обвинувачують Дубинського. Нещодавно з’явилася інформація про завершення досудового розслідування СБУ проти російського військового.

У відповіді на запит Радіо Свобода щодо того, за якими статтями обвинувачують Дубинського, чи є в матеріалах досудового розслідування дані, що вказують на його причетність до атаки на MH17 і чи розслідує взагалі СБУ участь Дубинського в атаці на «Боїнг», у СБУ повідомили, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом збиття літака за статтею «теракт».

«7 серпня 2014 року Генеральною прокуратурою України було підписано угоду про створення міжнародної спільної слідчої групи з розслідування даного злочину Україною, Нідерландами, Бельгією, Малайзією й Австралією. Що стосується надання даних щодо розслідування даної трагедії, то, відповідно до положень зазначеної угоди, жодна інформація не може бути поширеною сторонами в пресі чи через інші засоби публічного розповсюдження без отримання на це згоди інших сторін», – відповіли в СБУ.

В офіційній урядовій газеті «Урядовий кур’єр» 12 квітня була опублікована повістка з вимогою до Дубинського та його адвоката з’явитися до СБУ в Києві для вручення письмового повідомлення про зміну підозри і для надання доступу й ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Також підозрюваному мали вручити копію обвинувального акту. Це свідчить про те, що СБУ завершила розслідування щодо відставного російського військовослужбовця.

У грудні минулого року суд дозволив СБУ спеціальне (заочне) розслідування щодо Дубинського у справі щодо створення терористичної організації.

Журналісти і міжнародні дослідницькі організації ідентифікували Дубинського (відомого за прізвиськом «Хмурий») через аудіозаписи, оприлюднені СБУ, з перехопленням розмов фігурантів справи про збиття в небі над Донбасом малайзійського «Боїнга» рейсу MH17 влітку 2014 року.

До війни Дубинський жив в одному з сіл Донбасу. Зараз в Україні у нього залишилися близькі родичі. Журналісти проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії поспілкувалися з рідним братом російського полковника, Романом Дубинським. Зокрема, він заявив, що його брат дійсно був російським військовим і воював на боці бойовиків у 2014 році. Роман Дубинський також підтвердив, що його брат Сергій Дубинський поїхав з Донбасу на початку 2015 року і осів на хуторі Великий Лог Ростовської області Росії. Донбас.Реалії вирушили туди, щоб розпитати самого фігуранта аудіозаписів про атаку на малайзійський «Боїнг», але він відмовився розмовляти з журналістами.

Ексклюзивні подробиці з біографії полковника і докази його ймовірної причетності до збиття MH17 надав і колишній товариш по службі.

Офіційно міжнародна Спільна слідча група і українські правоохоронні органи поки що не називають імен людей, причетних до катастрофи літака, внаслідок якої загинули 298 людей.

Наприкінці вересня 2016 року міжнародна Спільна слідча група під керівництвом прокуратури Нідерландів оголосила перші попередні офіційні підсумки розслідування. У доповіді йдеться про те, що зенітно-ракетна установка «Бук», із якої збили «Боїнг», була доставлена на територію України з Росії. Місце пуску ракети – селище Первомайське, яке перебувало під контролем бойовиків, контрольованих Росією. До числа підозрюваних, згідно з доповіддю, входять близько 100 осіб.

У Кремлі заявили, що доповідь не можна вважати «остаточною правдою», а висновки слідчих у Москві назвали «попередніми». У МЗС Росії назвали доповідь «упередженою».

МВС: за два місяці 2018 року зафіксоване зниження кількості ДТП

За два місяці 2018 року в Україні зафіксоване зниження кількості дорожньо-транспортних пригод, заявила заступник міністра внутрішніх справ України Тетяна Ковальчук.

«З початку року у поліції з’явився обережний оптимізм – за два місяці 2018 було зафіксовано зниження кількості дорожньо-транспортних пригод та смертності на дорогах на 7%, порівняно з аналогічним періодом минулого року», – сказала Ковальчук.

За її словами, «щоб ця тенденція не була зруйнована такими страшними аваріями, як у Кривому Розі», парламенту варто терміново розглянути урядовий законопроект «Про посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху».

Читайте також: Дорожня трагедія в Кривому Розі: хто винен?

10 листопада 2017 року Кабінет міністрів схвалив проект закону про посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.

Автори документа пропонують внести зміни до статті 286 Кримінального кодексу України («порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами»), зокрема збільшити розміри покарань за передбачені статтею склади злочинів, а також додатково передбачити кримінальну відповідальність за порушення ПДР, вчинене в стані алкогольного чи іншого сп’яніння, що спричинило нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тяжких тілесниних ушкоджень або загибель людини.

Крім того, у випадку ухвалення закону за перевищення швидкості та втечу з місця ДТП доведеться заплатити штраф в майже 3,5 тисячі гривень. Для водіїв, які продовжують їздити за кермом після позбавлення посвідчення водія, штраф підіймуть до 10 тисяч гривень. 

Суд планує допитати Мосійчука в справі Єфремова

Старобільский районний суд Луганської області планує допитати 19 квітня народного депутата, члена фракції «Радикальна партія Олега Ляшка» Ігоря Мосійчука в справі екс-лідера парламентської фракції Партії регіонів Олександра Єфремова, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

18 квітня суд допитав народного депутата Олега Ляшка. Він заявив, що колишній голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко та голова Верховної Ради Андрій Парубій не погодилися штурмувати будівлю СБУ в Луганську, яку бойовики захопили у квітні 2014 року. Ляшко додав, що «якби Єфремов не підігрував сепаратистам, Луганськ був би українським».

Єфремова затримали 30 липня 2016 року в аеропорту «Бориспіль», звідки він, за даними ГПУ, намагався вилетіти до Відня. 13 січня 2017 року Єфремова з Києва конвоювали до Старобільська, де він і нині перебуває під арештом.

4 січня 2017 року Генеральна прокуратура України направила до суду обвинувальний акт стосовно Єфремова. Йому інкримінують організацію захоплення будівлі Луганської ОДА; пособництво в захопленні Управління СБУ в Луганській області; вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України; організаційне сприяння створенню й діяльності угруповання «ЛНР»; державну зраду.

Суд про зняття арешту: у документах прізвище Януковича не вказувалося

Печерський районний суд Києва заявляє, що у документах та у ході судового розгляду прізвище Олександра Януковича не вказувалося. Про це йдеться у заяві суду у зв’язку з поширенням інформації про скасування Печерським райсудом арешту рахунків Олександра Януковича.

«Повідомляємо, що в жодних документах, наданих до суду органом досудового розслідуваваня зазначене прізвище не вказувалось. Крім того, ця інформація не озвучувалася й присутніми в судовому засіданні представниками органу розслідування», – йдеться у заяві.

У Печерському суді зауважують, що правоохоронці не зверталися про повторний арешт коштів.

Вказується, що слідчі судді в період з 30 травня 2015 по 25 березня 2016 року арештували кошти, які належали ТОВ «Лайтрум» ТОВ «Мелон 8», ТОВ «Бенефіт-Консалт», ТОВ «Араніт К», ТОВ «Квардіс Н», ТОВ «Тіпікон А», ТОВ «Вектор-Перспектива», ТОВ «Компанія з управління активами «ВБР-ІНВЕСТ», ТОВ «Лайтрум», «Аскор-Інвест», ТОВ «Фінансова Група «Леголас» та інші.

Напередодні ЗМІ повідомили, що Печерський райсуд 14 лютого зняв арешт з рахунків компаній, пов’язаних з Олександром Януковичем. За даними видання «Українська правда», арешти були накладені у 2015 і 2016 році у справі про заволодіння державними коштами через регіональні відділення «Укрзалізниці», йдеться про 12 фірм, підконтрольних службовим особам банку Януковича-молодшого, у лютому суд скасував арешт рахунків 9 фірм.

Після цього речник Олександра Януковича, сина колишнього президента Віктора Януковича, заявив, що вказані в рішенні суду компанії не мають ніякого стосунку до Олександра Януковича і його активів.

Радіо Свобода надсилає запит до Нацполіції у зв’язку повідомленням про зняття арешту з рахунків компаній, пов’язаних з сином Януковича.

Альохіній з Pussy Riot призначили 100 годин громадських робіт за акцію на захист Telegram

Суд в Москві призначив 100 годин громадських робіт учасниці арт-гурту Pussy Riot Марії Альохіній, передає російська служба Радіо Свобода. Після акції на захист месенджера Telegram її та ще одного активіста Дмитра Ентео звинуватили в організації одночасного перебування громадян у громадських місцях з порушенням порядку.

На засідання суду прийшла також й інша учасниця Pussy Riot Надія Толоконникова.

Марію Альохіну, Дмитра Ентео і ще 10 осіб затримали 16 квітня, в день, коли «Роскомнагляд» почав блокувати Telegram. Активісти запускали різнокольорові паперові літачки біля будівлі ФСБ на Луб’янці. Слідство називає активістів групою громадян, яка «здійснювала запуск паперових виробів, засмічуючи ними місце руху пішоходів» у «безпосередній близькості від ФСБ».

Наступного дня суд оштрафував двох учасниць акції – Юлію Костенко і Аліну Музиченко. Альохіну та Ентео протримали у поліції дві доби. Решту активістів відпустили під підписку про явку до суду.

Telegram блокують у Росії за відмову надати ФСБ ключі шифрування від листування користувачів. 16 квітня «Роскомнагляд» розпочав блокувати пов’язані з Telegram IP-адреси компаній Amazon і Google. Через це постраждали сотні онлайн-сервісів.

Близько 60 російських компаній звернулися по юридичну допомогу до правозахисної групи «Агора» через масове блокування «Роскомнаглядом» IP-адрес. Зараз власники постраждалих сервісів оцінюють завдані їм збитки і оцінюють можливість звернутися до суду.

 

Свідок обвинувачення у справі «українських диверсантів» у Криму змінила свідчення – адвокат

Свідок обвинувачення у справі так званих «українських диверсатів», яку розглядає підконтрольний Кремлю сімферопольський Верховний суд Криму, на суді змінила свої свідчення. Про це проекту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла адвокат фігуранта цієї справи Євгена Панова Ольга Дінзе.

За її словами, тепер свідок заявляє, що не бачила раніше на анексованому півострові підсудного громадянина України Євгена Панова, якого підозрюють у підготовці диверсій.

Всього на засіданні суду 18 квітня допитали чотирьох свідків звинувачення, включино з понятим, а решта свідків істотних свідчень не надали, зазначила Дінзе.

У квітні суд перейшов до розгляду по суті справи «українського диверсанта» Панова. Йому продовжили арешт на півроку, до 26 вересня.

У серпні 2016 року ФСБ Росії затримала в анексованому Криму групу чоловіків, які нібито готували теракти на півострові. Затриманих деякий час тримали в московському СІЗО Лефортово, пізніше – повернули до Криму.

Російські спецслужби заявляють, що затримані Євген Панов і Андрій Захтей були членами «групи диверсантів», яка нібито планувала здійснити теракти на об’єктах туристичної та соціальної інфраструктури анексованого півострова.

Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і назвала їх «провокацією» російських спецслужб.

Раніше повідомлялося, що Захтей підписав досудову угоду зі слідством. Однією з умов підписання угоди з боку слідства була відмова Захтея від адвоката за угодою.

У лютому його засудили до 6 років і 6 місяців колонії суворого режиму та штрафу в 220 тисяч рублів (близько 105 тисяч гривень).

Євген Панов провину не визнав і від угоди зі слідством відмовився.

 

Уже здійснений перерахунок пенсій 90% військовослужбовців – Розенко

90 відсоткам військових пенсіонерів уже перерахували пенсії, заявив віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, передає прес-служба уряду.

«Зараз триває процес перерахунку пенсій військовослужбовцям. Станом на сьогодні уже 480 тисячам військових пенсіонерів (із 544 тисяч), тобто 90%, перерахунок вже здійснений», – сказав Розенко, зазначивши, що до 1 травня перерахунок усіх військових пенсій має бути завершений.

11 квітня віце-прем’єр заявив, що на той час перераховані пенсії отримували близько 316 тисяч військових пенсіонерів.

30 березня прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що у квітні всі військові пенсіонери отримають доплати до пенсій за січень-березень, а з травня Кабінет міністрів починає системну виплату вже підвищених військових пенсій.

У лютому Кабінет міністрів України схвалив рішення про підвищення пенсій військовослужбовцям з 1 січня в середньому на 1,5 тисячі гривень. В уряді заявляли, що це рішення є тимчасовим і діятиме до моменту ухвалення закону, який закріпить не тільки системне підвищення пенсій військовим, а й окреслить систему пенсійного забезпечення для військових, які сьогодні проходять службу у силових органах.

За даними уряду, пенсії будуть підвищуватись поетапно. На першому етапі, починаючи з 1 січня 2018 року, пенсії для військовослужбовців підвищаться в середньому на 1500 гривень. З 1 січня 2019 року пенсії зростуть у середньому ще на 750 гривень. І з 1 січня 2020 року – ще в середньому на 750 гривень.

Зараз середня пенсія військових складає близько 2900 гривень.

У Росії заявили, що Україна направила запит про правову допомогу у справі про анексію Криму

Генеральна прокуратура Росії отримала запит від українських колег щодо суддів Конституційного суду Росії, яких офіційний Київ підозрює в посяганні на територіальну цілісність України, заявив заступник генерального прокурора Росії Саак Карапетян. Зокрема, Генеральна прокуратура України просить Росію надати правову допомогу в справі про анексію Криму.

«Буквально вчора надійшов запит щодо суддів Конституційного суду Росії, всіх суддів. [В Україні] їх підозрюють в замаху на порушення цілісності держави», – сказав Карапетян.

Карапетян додав, що раніше Київ передавав подібні запити щодо осіб з оточення екс-президента України Віктора Януковича, а також керівництва Міністерства оборони Росії.

Українська сторона заяву Карапетяна поки що не коментувала.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Київрада визначила вивезення твердих побутових відходів окремою комунальною послугою

Київська міська рада визначила вивезення твердих побутових відходів окремою комунальною послугою. За відповідне рішення проголосували 75 депутатів Київради.

Депутати доповнили перелік житлово-комунальних послуг у житловому фонді Києва, затверджений рішенням Київради 8 листопада 2017 року, пунктом «Послуга з вивезення побутових відходів».

За словами доповідача з цього питання, заступника голови КМДА Петра Пентелеєва, рішення не передбачає підвищення тарифів.

«Тарифна політика як така не змінюється. Тобто виокремлюється із вартості житлово-комунальних послуг послуга на вивезення сміття… На сьогодні вивезення сміття оплачується по квадратурі, як за квадратний метр, при тому що продукується сміття людьми – кількістю осіб, які зареєстровані в помешканні. Необхідно розраховувати і вартість послуги на поводження з відходами з урахуванням цього», – сказав Пентелєєв.

Компанія, що буде надавати послуги з вивезення сміття, може обиратися на конкурсній основі.

За даними Державної служби статистики, станом на кінець лютого 2018 року заборгованість населення України за комунальні послуги становила близько 40,6 мільярда гривень, зокрема за вивезення побутових відходів – 0,4 мільярда гривень.

Сухі пайки допомогли волонтерам виявити раніше не відомих учасників російської окупації Криму

Військовослужбовці російської військової частини № 27777 брали участь у військовій операції анексії Криму, мовиться в розслідуванні міжнародного розвідувального співтовариства InformNapalm.

Згідно з матеріалом, до волонтерів потрапили два списки, в яких фігурує 1097 військових. Під час розслідування волонтери дійшли висновку, що російські військові зі списку були причетні до операції анексії півострова.

За словами розслідувачів, «Український кіберальянс» передав їм два текстові документи з пошти Олександра Попова, начальника  продовольчої служби тилу військової частини № 27777 Південного військового округу Росії (18-я окрема мотострілецька бригада, пункти постійної дислокації – Калиновська і Ханкала, Чечня). Вони зазначають, що обидва документи стосуються забезпечення солдатів харчуванням. Перший з них датований 6 березня 2014 року.

«Це витяг з наказу № 48 військової частини 27777, що каже: «Вказаних нижче військовослужбовців батальйону спеціального призначення вважати з 7 березня 2014 року такими, що відбули для виконання бойового завдання, зняти з котлового забезпечення, видати сухий пайок терміном на 11 (одинадцять) діб з 7 березня до 17 березня і видати продовольчий атестат на руки». Далі йде перелік з 202 військовослужбовців», – заявили розслідувачі.

За їхніми словами, другий документ – це виписка з наказу по військовій частині № 27777 під номером 53. Вона оформлена 14 березня 2014 року.

«Вказаним нижче військовослужбовцям військової частини 27777, 63354, 29202, що вибули для виконання бойового завдання, видати сухий пайок терміном на 3 (три) доби з 16 березня 2014 року до 18 березня 2014 року», – цитують документ волонтери, додаючи, що в переліку 891 прізвище.

Вони цікавляться, «яке бойове завдання збираються виконувати 1100 людей, 202 з яких перебувають у батальйоні спеціального призначення?»

Засновник і волонтер міжнародної спільноти InformNapalm Роман Бурко розповів в коментарі Крим.Реалії, проекту Радіо Свобода, що після отримання списків і документів активісти розпочали «проводити розвідку» щодо фігурантів, базуючись на відкритих джерелах.

«У ході розслідування ми знайшли профілі багатьох (російських – ред.) солдатів, знайшли фото з медалями «за повернення Криму», деякі з військовослужбовців навіть потім судилися з Міноборони Росії і проходили в судових позовах. Ці та багато інших фактів складалися в пазл, що дозволяє точно стверджувати, що зазначені військовослужбовці брали участь в анексії», – каже Бурко.

За його словами, на підготовку цього звіту витратили близько трьох місяців. Він висловив надію, що це розслідування буде використане Україною в міжнародних судах проти Росії.

«Ми не стали затягувати з публікацією, бо Україна продовжує подавати нові й нові позови до Росії щодо Криму й Донбасу. І ми, звісно ж, розраховуємо, що наші матеріали будуть уважно вивчені компетентними органами і структурами», – додав він.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму та Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Профільний комітет Ради розгляне звіт уряду 20 червня

Комітет Верховної Ради з питань економічної політики переніс розгляд звіту уряду за підсумками діяльності у 2017 році з 18 квітня на 20 червня. Про це йдеться в повідомленні на сайті комітету.

«У зв’язку з участю представників українського парламенту і голови Комітету з питань економічної політики Андрія Іванчука у Глобальній парламентській конференції Парламентської мережі з питань Світового банку і Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні (США) з 14 по 20 квітня, запланований на 18 квітня розгляд звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету міністрів України у 2017 році, за погодженням з прем’єр-міністром України, переноситься на чергове засідання Комітету 20 червня», – йдеться в повідомленні.

16 квітня після погоджувальної ради парламенту голова Верховної Ради України Андрій Парубій не зміг назвати точну дату звіту уряду в сесійній залі парламенту.

«Звіт уряду перебуває на розгляді комітету, але без рішення комітету це питання не може вийти в зал і не може в залі розглядатися», – сказав Парубій.

Раніше Парубій заявляв, що Верховна Рада України 20 квітня може заслухати звіт уряду Володимира Гройсмана.

Володимир Гройман був призначений на посаду прем’єр-міністра України 14 квітня 2016 року.

 

Сімферополь: на суді у справі Панова зачитали обвинувальний висновок

У підконтрольному Кремлю Верховному суді анексованого Криму відбулося перше судове засідання у кримінальній справі проти громадянина України Євгена Панова, якого звинувачують у намірі здійснити диверсії на території півострова, а також зберіганні і контрабанді вибухівки.

Як повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, на засіданні суду, який проходив у закритому режимі, зачитали обвинувальний висновок щодо Панова.

Як повідомив адвокат підсудного Дмитро Дінзе, Панов заявив, що висновки слідчих є «їхніми фантазіями». Від визнання провини він вкотре відмовився.

Також Дінзе повідомив, що в доступних адвокатам і підсудному матеріалах справи виявився «секретний том». Це, за його словами, свідчить про те, що слідчий і начальник управління ФСБ Росії «допустили розголошення державної таємниці». 

У зв’язку з цим адвокат вказав суду на «факт тяжкого злочину з боку співробітників ФСБ» і вважає, що вони повинні бути притягнуті до кримінальної відповідальності за розголошення державної таємниці.

16 квітня суд перейшов до розгляду по суті справи Панова. Раніше суд в анекосваному Криму продовжив йому арешт на півроку.

ФСБ Росії затримала в анексованому Криму Панова, а також Андрія Захтея в серпні 2016 року. Російські спецслужби заявляють, що затримані Євген Панов і Андрій Захтей були членами «групи диверсантів», яка нібито планувала здійснити теракти на об’єктах туристичної та соціальної інфраструктури півострова.

Затриманих деякий час утримували в московському СІЗО Лефортово, пізніше – повернули до Криму.

Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і називає їх «провокацією» російських спецслужб.

Раніше повідомлялося, що Захтей підписав досудову угоду зі слідством. Однією з умов підписання угоди з боку слідства була відмова Захтея від адвоката за угодою.

У лютому його засудили до шести років і шести місяців колонії суворого режиму і штрафу 220 тисяч рублів (близько 105 тисяч гривень).

Євген Панов провину не визнав і від угоди зі слідством відмовився.

Президент підписав закон про захист дітей від сексуальної експлуатації

Президент Петро Порошенко підписав закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту дітей від сексуальних зловживань і сексуальної експлуатації».

Як повідомляє прес-служба голови держави, ухвалення відповідних змін і доповнень сприятиме підвищенню рівня захисту і дотримання прав дитини в Україні, наблизить українське законодавство до міжнародних стандартів забезпечення захисту дитини від сексуальної експлуатації, дозволить Україні виконати рекомендації Комітету ООН з прав дитини та Європейського комітету з соціальних прав Ради Європи.

«Законом передбачені зміни до статті 155 КК України, якими криміналізуються добровільні статеві зносини з особою, яка не досягла 16-річного віку, вчинені повнолітньою особою. Таким чином, встановлюється мінімальний вік статевого повноліття, що відповідає рекомендаціям Комітету ООН з прав дитини, а також не виникає потреби в обов’язковому проведенні судово-медичної експертизи для встановлення статевої зрілості потерпілої особи, що суттєво полегшує процес кваліфікації та доказування цього злочину», – йдеться в повідомленні.

Наприкінці минулого року в поліції заявили, що від початку 2017-го в Україні зареєстрували понад 4300 кримінальних проваджень за заявами про сексуальне насильство щодо дітей.

Луценко: у записах Холодницького немає підстав для його кримінального переслідування

У записах, зроблених в кабінеті керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, немає підстав для притягнення його до кримінальної відповідальності, заявляє генеральний прокурор України Юрій Луценко.

«Їх аналізував керівник НАБУ пан Ситник і я, як керівник Генпрокуратури… І він, і я дійшли висновку, що в них явно вбачається дисциплінарне порушення», – сказав Луценко 16 квітня в Києві.

За його словами, «жодних хабарів, які вимагав або отримав Холодницький», у записах не зафіксовано.

Генпрокурор повідомив, що наразі Холодницький перебуває у відпустці.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) 4 квітня оприлюднило записи розмов керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького, зроблені на «жучок» в акваріумі його кабінету. Щоб керівники антикорупційних відомств пояснили суть конфлікту, депутати викликали їх до Верховної Ради.

Холодницький під час виступу заявив, що буде спростовувати «оприлюднені нарізки» відео щодо нього на засіданні кваліфікаційної дисциплінарної комісії прокурорів, а не в парламенті.

30 березня ГПУ і НАБУ направили до комісії прокурорів дисциплінарні скарги про вчинення керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким дисциплінарних проступків.

Директор НАБУ Артем Ситник заявив, що ризик збереження Холодницького на посаді «перевищує всі інші». Він звинуватив очільника САП у «зливі інформації», тиску на посадових осіб і суд, а також підбурюванні свідка до дачі неправдивих свідчень.

Сам Холодницький зазначив, що не тримається за свою посаду, і висловив здивування заявами Артема Ситника.

Згодом у Національному антикорупційному бюро України заявили, що детективи бюро продовжують співпрацю зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, попри ситуацію, що склалася.

Керівник Групи підтримки України в Єврокомісії Петер Ваґнер в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що Брюсселю відомо про суперечки між антикорупційними органами в Україні, і «це не справляє хороше враження».

Омелян: Мінінфраструктури готує список санкцій компаній – будівельників Керченського моста

Міністерство інфраструктури України відстежує всі компанії, що працюють на об’єктах будівництва Керченського мосту в анексованому Росією Криму, повідомив міністр інфраструктури України Володимир Омелян в коментарі проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії ТВ».

«Ми відстежуємо всі підрядні організації, які працюють на цьому об’єкті і включаємо їх до списку санкцій. Інформуємо також й інші держави, союзників України щодо включення компаній у чорний список. Що стосується самої техніки, тут питання інше. Якщо це були прямі контакти, ми реагуємо. А якщо були закупівлі з третіх-четвертих рук, реагувати складніше, оскільки це не був прямий контакт з виробником», – сказав міністр.

Міністр транспорту Росії Максим Соколов раніше повідомляв, що рух вантажівок по споруджуваному Керченcькому мосту між анексованим Кримом і Росією, планується відкрити восени 2018 року.

Будівельники Керченського моста приступили до нанесення розмітки на дорожнє полотно 13 квітня.

Раніше Володимир Омелян заявляв, що через Керченський міст Україна втрачає десятки мільйонів гривень. А директор Маріупольського морського торговельного порту Олександр Олійник прогнозував, що через будівництво Керченського мосту до Маріуполя тепер не зможуть пройти 144 судна, з якими раніше працював порт.

Про намір побудувати перехід через Керченську протоку президент Росії Путін заявив відразу ж після анексії Криму – в березні 2014 року. Побудувати міст обіцяли до 2018 року, здати в експлуатацію – влітку 2019-го.

Українська сторона вийшла з договору з Росією про будівництво моста в 2014 році – після анексії Криму Росією.