Агресія Росії на сході України і незаконна анексія Криму означає, що Сполучені Штати повинні продовжувати підтримку українського народу, заявляє американський сенатор Роберт Портман.

«Адміністрація (президента США Дональда – ред.) Трампа, незважаючи на те, що говорять у ЗМІ, взяла певну лінію щодо підтримки України й ухвалила рішення про постачання оборонної летальної зброї, на відміну від попередньої адміністрації. Санкції були подовжені і посилені. І вони дуже важливі і сприятимуть успішному вирішенню конфлікту на Донбасі і питанню Криму», – сказав Портман 5 квітня в Києві.

Сенатор також відзначив прогрес у реформуванні країни. Однак наголосив, що щодо прозорості, верховенства права, корупції важливо продовжувати досягати прогресу. А антикорупційний суд Портман назвав питанням, яке, на його думку, зараз «стоїть найбільш гостро».

Роберт Портман також прокоментував можливу зустріч президентів США і Росії Дональда Трампа і Володимира Путіна.

«Дуже важливо, щоб країна вела діалог і щоб відносини були нормальними, через те, що потрібно врегульовувати питання ядерної зброї. Є багато питань, які президенти мають обговорити. Не тільки те, що відбувається в Україні», – заявив Портман.

Він також повідомив про майбутні снайперські комплекси для армії України, щоб українські військові могли протистояти снайперському вогню на Донбасі.

Наприкінці 2017 року адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення про продаж Україні летальної зброї, у тому числі протитанкових ракетних комплексів Javelin. 1 березня Державний департамент США схвалив продаж Україні 210 протиракетних комплексів Javelin і 37 пускових установок до них на загальну суму близько 47 мільйонів доларів.

Оборонний бюджет США на 2018 фінансовий рік передбачає надання Україні 350 мільйонів доларів оборонної допомоги, зокрема і можливість передачі летальної зброї.

«Джавелін» (Javelin) – американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ППРК), призначений для ураження бронетехніки, танків, а також БПЛА, вертольотів і гвинтомоторних літаків, що заходять на посадку. Вартість одного комплексу, укомплектованого 6-ма ракетами становить понад мільйон доларів США.
…

Національне антикорупційне бюро України повідомило про завершення досудового розслідування у так званій «справі рюкзаків», одним із фігурантів якої є Олександр Аваков, син міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова.

У НАБУ зазначили, що 4 квітня підозрюваним відкрили матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Потім справу мають направити до суду.

Національне антикорупційне бюро України 31 жовтня провело обшуки в рамках розслідування можливої розтрати державних коштів при закупівлі рюкзаків Міністерством внутрішніх справ для бійців у зоні АТО. У результаті низки обшуків за підозрою в розтраті понад 14 мільйонів гривень затримали трьох людей: колишнього заступника міністра внутрішніх справ України Сергія Чеботаря, представника фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків (Володимира Литвина) і ще одну «приватну особу», як назвали сина міністра внутрішніх справ України Олександра Авакова.

За даними НАБУ, у 2015 році ці особи були причетні до закупівлі коштом Міністерства внутрішніх справ рюкзаків за ціною, суттєво вищою від середньоринкової. За даними досудового розслідування, товар не був поставлений вчасно і, до того ж, не відповідав вимогам, установленим МВС, внаслідок чого державі було завдано збитків у розмірі понад 14 мільйонів гривень.

Олександр Аваков назвав цю справу політичною. Так само й Міністерство внутрішніх справ України, до якого Олександр Аваков формально не має стосунку, назвало «політичними, а не юридично обґрунтованими» дії НАБУ, а міністр Арсен Аваков заявив, що його син не причетний до розтрати бюджетних коштів.

На початку 2016 року журналісти програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший», знайшли відеозаписи, схожі на зйомки прихованою камерою в кабінеті на той час заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря, який до травня 2015 року відповідав у міністерстві за державні закупівлі. На відео зафіксований діалог про закупівлю рюкзаків між нібито сином міністра Авакова Олександром та особою, схожою на Сергія Чеботаря, на той час заступника Арсена Авакова, в якому вони домовляються про отримання сином міністра бюджетного підряду в обхід законної процедури тендеру.

У Міністерстві внутрішніх справ заявили, що процедура закупівлі тактичних рюкзаків для потреб антитерористичної операції була чесною і прозорою.
…

У будівлі Херсонського міського суду 5 квітня, де відбувається засідання щодо обрання запобіжного заходу депутату підконтрольної Росії Євпаторійської міськради Сергію Осьмініну, сталася бійка, в результаті якої група невідомих осіб намагалася «відбити» затриманого у співробітників СБУ в АРК, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Адвокат Осьмініна Павло Черненко заявляє, що до його підзахисного була застосована фізична сила під час інциденту. Так, за словами адвоката, Осьмініна намагалися вивести силою з будівлі суду проти його волі. Сам євпаторійський депутат стверджує, що тепер відчуває біль у шиї та спині, а дружина Сергія Осьмініна Галина демонструвала журналістам рани на ногах, сказавши, що проходила обстеження в лікарні після інциденту.

Інформацію про інцидент підтвердив представник президента України в АРК Борис Бабін.

Крим.Реалії намагаються зв’язатися з СБУ в АР Крим, щоб отримати коментар із приводу ситуації.

3 квітня співробітники Служби безпеки України затримали депутата підконтрольної Росії Євпаторійської міської ради анексованого Росією Криму за підозрою в причетності до анексії півострова.

У спецслужбі стверджують, що колишній депутат міськради Євпаторії в березні 2014 року брав участь у діяльності так званої «самооборони Криму». СБУ заявляє, що під час анексії Криму депутат «брав активну участь у захопленні адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування України».

Згідно з повідомленням прокуратури Автономної Республіки Крим, затриманому українськими силовиками 3 квітня на адмінкордоні з Кримом депутату підконтрольного Росії Євпаторійської міськради загрожує до 10 років в’язниці.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

У Міністерстві закордонних справ Росії вручили ноту протесту тимчасовому повіреному в справах України у зв’язку з арештом рибальського судна «Норд» з анексованого Криму. Про це 4 квітня в Москві заявила офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова.

«3 квітня в МЗС Росії був запрошений тимчасовий повірений у справах України в Росії. Йому була вручена нота з рішучим протестом у зв’язку з неправомірним затриманням Держприкордонслужбою України 25 березня в Азовському морі російського риболовецького судна «Норд», конвоюванням його в порт Бердянська і незаконним утриманням під вартою екіпажу в складі 10 громадян Росії», – сказала Захарова.

МЗС України цю заяву наразі не коментувало.

Державна прикордонна служба України заявила, що затримала 25 березня в Азовському морі судно під прапором Росії, зареєстроване в анексованому Криму, з 10 людьми на борту, у всіх були паспорти громадян Росії, видані в Керчі (місті в анексованому Москвою Криму). У ДПСУ зазначили, що судно порушило порядок виїзду з окупованої території України. Його відконвоювали до Бердянська. Пізніше суд арештував судно.

Прокуратура Криму заявила, що порушила кримінальне провадження за фактом виходу рибальського судна «Норд» із закритого Києвом порту анексованого міста Керч.

Прокуратура Автономної Республіки Крим оголосила про підозру Володимирові Горбенку, капітанові кримського судна «Норд», який є громадянином України. Йому інкримінують «порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї». У прокуратурі додали, що за вчинення цього злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією Криму, гавані півострова закриті для міжнародного судноплавства.

За період з 1 серпня 2017 року по 31 січня 2018 року в закриті порти Криму зайшло 591 судно-порушник.
…

Стан здоров’я засудженого в анексованому Росією Криму українського активіста Володимира Балуха, який тримає голодування, погіршується, але він не має наміру зупиняти протест, заявила проекту Радіо Свобода Крим.Реалії його адвокат Ольга Дінзе.

«Йому це (голодування – ред.) важко дається. Крім того, відбуваються постійні провокації з боку представників адміністрації установи, які приносять йому смачні продукти, спокушаючи його все ж почати приймати їжу. Це трохи дестабілізує його, але він тримається і тримає своє слово», – сказала адвокат.

Представники російських правоохоронних органів в анексованому Криму справу Балуха, умови утримання і стан його здоров’я публічно не коментують.

Засуджений український активіст Володимир Балух з 19 березня продовжує безстрокове голодування, оголошене на знак протесту проти вироку.

14 березня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму змінив вирок Балуху, скоротивши термін ув’язнення на два місяці. Суддя вилучив зі звинувачення пункт про придбання боєприпасів, активіста засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4,6 тисячі гривень).

28 березня Міністерство закордонних справ України закликало негайно звільнити Балуха. Український омбудсмен Людмила Денісова звернулася до російської колеги з проханням допустити лікарів до активіста, який голодує.

2 квітня суд дозволив архієпископу УПЦ КП Клименту стати громадським захисником Балуха.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники наполягають, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – прапор України на подвір’ї його будинку.
…

Антикорупційна організація Transparency International Україна закликає забезпечити юридичну чистоту процесу розслідування обвинувачень на адресу керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького й утриматися від політизації справи.

«Витік конфіденційної інформації, тиск на суддів і підбурювання свідків до неправдивих свідчень є, очевидно, неприпустимими діями для керівника антикорупційного органу. Тому, перед тим як робити деталі розслідування відносно Назара Холодницького надбанням громадськості, вважаємо, що ГПУ та НАБУ зобов’язані були спершу отримати дійсно вагомі докази. Якщо такі докази вини керівника САП справді є, це повинно допомогти Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів (КДКП) провести перевірку його дій без необґрунтованих зволікань», – йдеться в заяві організації.

Водночас TI Україна закликала як членів КДКП, так і співробітників Генпрокуратури, які ведуть провадження щодо Холодницького, «дотримуватися юридичної чистоти процесу».

В іншому випадку, заявляють антикорупціонери, розслідування справи нинішнього керівника САП буде сприйняте українським суспільством і міжнародними партнерами як прояв міжвідомчої боротьби, політизації антикорупційних органів та їхньої незрілості.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) 4 квітня оприлюднило записи розмов керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького, зроблені на «жучок» в акваріумі його кабінету. Щоб керівники антикорупційних відомств пояснили суть конфлікту, депутати викликали їх до Верховної Ради.

Холодницький під час виступу заявив, що буде спростовувати «оприлюднені нарізки» відео щодо нього на засіданні кваліфікаційної дисциплінарної комісії прокурорів, а не в парламенті.

30 березня ГПУ і НАБУ направили до комісії прокурорів дисциплінарні скарги про вчинення керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким дисциплінарних проступків.

Директор НАБУ Артем Ситник заявив, що ризик збереження Холодницького на посаді «перевищує всі інші». Він звинуватив очільника САП у «зливі інформації», тиску на посадових осіб і суд, а також підбурюванні свідка до дачі неправдивих свідчень.

Сам Холодницький зазначив, що не тримається за свою посаду, і висловив здивування заявами Артема Ситника.

Згодом у Національному антикорупційному бюро України заявили, що детективи бюро продовжують співпрацю зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, попри ситуацію, що склалася.

Керівник Групи підтримки України в Єврокомісії Петер Ваґнер в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що Брюсселю відомо про суперечки між антикорупційними органами в Україні, і «це не справляє хороше враження».
…

МЗС України повторно звернулося до Росії з вимогою звільнити заарештованого кримськотатарського активіста Нарімана Мемедемінова. Про це написала в мережі Twitter речниця МЗС України Мар’яна Беца.

«Рішуче засуджуємо системне переслідування кримських активістів. Вкотре вимагаємо звільнення журналіста Мемедемінова», – написала Беца.

Раніше 3 квітня підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму залишив Мемедемінова під вартою до 16 травня, повідомляє громадський об’єднання «Кримська солідарність». Як розповіли в громадському об’єднанні, суд проходив через відеозв’язок, у засіданні брав участь адвокат обвинуваченого Еміль Курбедінов.

23 березня підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя заарештував кримськотатарського активіста Нарімана Мемедемінова до 16 травня. Перед цим в будинку Мемедемінова російські силовики провели обшук.

Правозахисники, журналісти, блогери вимагали від Росії і підконтрольної їй влади анексованого Криму негайного звільнити активіста. До звільнення Мемедемінова закликало також МЗС України.

У лютому 2016 року в будинку Мемедемінова вже проводили обшук, підконтрольний Росії Бахчисарайський районний суду 13 липня 2017 року розглядав адміністративну справу проти активіста, його притягували до відповідальності за нібито участь в несанкціонованому мітингу 13 квітня 2017 року поблизу будинку Сейдамета Мустафаєва, в якого в той момент проводився обшук. Тоді біля будинку зібралася велика кількість кримських татар, щоб підтримати співвітчизника, серед них був і Наріман Мемедемінов.

Після анексії в Криму підконтрольна Росії влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман.
…

«Зранку прийшла смс від сина Юрія Солошенка, що сьогодні помер Юрій Данилович»
…

Депутати не скасували е-декларації для активістів

Протести в Україні. Мета і наслідки

«Нормандський формат» без Путіна

На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Юрій Матвійчук і гості студії: народний депутат («Батьківщина») Іван Крулько, політолог Богдана Бабич і народний депутат («РПЛ») Ігор Мосійчук; радник голови МЗС Тарас Качка, виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда та експерт-міжнародник Максим Ялі; член партії ВО «Свобода» Юрій Сиротюк, голова партії «Правий сектор» Андрій Тарасенко і політолог Володимир Цибулько.
…

Представник України на переговорах у Мінську Тристоронньої контактної групи екс-президент Леонід Кучма провів зустріч із головою делегації Міжнародного комітету Червоного хреста в Україні Аланом Ешліманом, повідомила у Facebook речниця Кучми Дарина Оліфер.

«Під час зустрічі обговорили актуальні питання роботи підгрупи з гуманітарних питань та роботу МКЧХ в Україні. Детально обговорено проведення аварійно-ремонтних робіт моста в районі Станиці Луганської. Особливо Леонід Кучма висловив занепокоєння недотриманням Великоднього перемир’я з боку НЗФ ОРДЛО», – написала вона.

Тристороння контактна група з врегулювання ситуації на Донбасі 26 березня домовилася про всеосяжне, стійке і безстрокове припинення вогню з 30 березня о 00:01 за київським часом. Це вже третя за трохи більше ніж три місяці спроба домовитися про перемир’я.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

 
…

Ветеранів бойових дій на Донбасі, які повертаються додому, цікавлять можливості отримати освіту коштом держави та питання відкриття власної справи,повідомила на брифінгу у Києві голова організації «Юридична сотня» Леся Василенко.

Також, за її словами, серед найпоширеніших питань, з якими бійці звертаються до правників – це особливості служби за контрактом та його розірвання, невиплата грошового забезпечення, пільги для учасників бойових дій та ветеранів з інвалідністю.

Як повідомили в «Юридичній сотні», організація напрацювала проекти законів, спрямованих на захист учасників бойових дій, включно з добровольцями та іноземцями, які служать в Збройних силах України за контрактом. Зокрема, представники організації зазначили, що у першому читанні Верховна Рада ухвалила законопроекти щодо забезпечення рівних можливостей для проходження служби жінок і чоловіків у структурах безпеки та оборони (законопроект 6109) та інші.

«За останній рік «Юридична сотня» посилила свою діяльність щодо розробки законопроектів, підтримки проектів законів, які розробляють відповідні органи центральних органів виконавчої влади. Зокрема, ми співпрацюємо з Міністерством оборони, допомагаємо просувати ті законопроекти, які потрібні для наших воїнів», – наголосила Василенко.

Правозахисна громадська організація «Юридична сотня» запрацювала під час подій Майдану, а з початку воєнних дій на Сході України її представники розгорнули волонтерську мережу задля захисту прав учасників бойових дій та їхніх родин.

Задля інформування учасників бойових дій про їхні права та підтримки їхніх родин, «Юридична сотня» започаткувала гарячу телефонну лінію (0-800-308100), якою упродовж 2017 року скористались близько 19 тисяч осіб, та підготувала рекомендації пам’ятки для військовослужбовців.

 
…

Верховна Рада на ранковому засіданні 3 квітня не змогла включити до порядку денного законопроекти, якими пропонується скасувати норми про е-декларування для громадських діячів-антикорупціонерів. Депутати двічі голосував за включення цих законопроектів до порядку денного, але рішення підтримували не більш як 208 народних депутатів за необхідних 226.

Не голосувала у повному складі фракція «Опозиційного блоку», а також майже вся фракція Радикальної партії та група «Воля народу» («за» – лише по одному депутату).

Законопроект № 8209 пропонує встановити, що дія закону про запобігання корупції не поширюється на громадських активістів, які отримують кошти в рамках реалізації в Україні програм у сфері запобігання і протидії корупції. Також передбачається звільнення активістів від адміністративної та кримінальної відповідальності за неподання декларацій.

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Мангул, повідомивши 1 квітня про завершення чергового етапу е-декларування, окремо згадав про електронні декларації, які цього року мали подати активісти антикорупційних організацій.

«На жаль, Верховна Рада до 1 квітня не спромоглася прийняти закон щодо скасування електронного декларування для активістів-антикорупціонерів… НАЗК в цьому питанні на боці громадських активістів щодо необхідності скасування надання декларацій тими громадянами, які займаються антикорупційними розслідуваннями», – відзначив чиновник.

Нині закон зобов’язує до 1 квітня певні категорії посадовців, держслужбовців подавати електронні декларації. Цього року цей обов’язок покладено і на активістів антикорупційних організацій.

Це викликало критику самих активістів, а також міжнародних партнерів. Українська влада обіцяла змінити норму про обов’язок подавати е-декларації, проте так цього і не зробила. У ЄС закликали скасувати цю норму. У заяві наголошується, що «неспроможність скасувати цієї вимоги… не відповідає європейським прагненням України та наполегливим рекомендаціям Україні від міжнародних партнерів».

Після оприлюднення цієї заяви у прес-службі Адміністрації президента повідомили агентству «Інтерфакс-Україна», що Петро Порошенко наполягає, щоб Верховна Рада скасувала e-декларування. Голова Верховної Ради Андрій Парубій запропонував 3 квітня – після збігу строків (1 квітня) подання активістами декларацій – першим розглянути питання про скасування е-декларацій про доходи для громадських активістів.
…

Азербайджанський опозиційний журналіст, громадянин Нідерландів Фікрет Гусейнов, якого восени затримали в Києві, заявляє, що Печерський районний суд столиці України 2 квітня відхилив запит прокуратури щодо його екстрадиції до Азербайджану.

Про це Гусейнов написав у Facebook. Водночас, за його словами, прокуратура всупереч рішенню не повернула йому паспорт.

«У задоволенні клопотання першого заступника прокурора Київської області старшого радника юстиції Грабця І.Н. про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відносно підданого Королівства Нідерланди Гусейнова Фікрета Нуралді огли, … для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави – відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає», – йдеться в документі, копію якого Гусейнов надав Радіо Свобода.

2 квітня суддя оголосив вступну і резолютивну частину рішення. Повний текст буде оголошений 5 квітня 2018 року.

Прокуратура рішення поки що не коментувала.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017-го. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

В ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрет Гусейнов заявляв, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили. Генеральна прокуратура України у відповідь на запит Радіо Свобода заявляла, що перевірка відбувається на основі звернення Генпрокуратури Азербайджану.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.
…

Сенатор-республіканець Роберт Портман заявляє про намір відвідати Україну «для вивчення ситуації». Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода. За його словами, основними темами візиту буде американська військова допомога Україні та тутешній стан реалізації політичних та економічних реформ.

«Одне – це територіальна цілісність країни, яка після Майдану повернулася обличчям до Заходу. Ми повинні – разом з Євросоюзом – підтримати українців. Але, по-друге, важливо також пересвідчитись, що Україна втілює реформи. Певного прогресу досягнуто, але є місце для ще більшого поступу. Ми будемо говорити з керівництвом країни, депутатами Ради про ці питання також», – сказав сенатор.

Наприкінці 2017 року адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення про продаж Україні летальної зброї, у тому числі протитанкових ракетних комплексів Javelin. 1 березня Державний департамент США схвалив продаж Україні 210 протиракетних комплексів Javelin і 37 пускових установок до них на загальну суму близько 47 мільйонів доларів.

Оборонний бюджет США на 2018 фінансовий рік передбачає надання Україні 350 мільйонів доларів оборонної допомоги, зокрема і можливість передачі летальної зброї.

«Джавелін» (Javelin) – американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ППРК), призначений для ураження бронетехніки, танків, а також БПЛА, вертольотів і гвинтомоторних літаків, що заходять на посадку. Вартість одного комплексу, укомплектованого 6-ма ракетами становить понад мільйон доларів США.
…

Національна поліція України оголосила в розшук народного депутата з фракції партії «Опозиційний блок» Євгена Бакуліна, проти якого Генеральна прокуратура розслідує кримінальне провадження.

Інформація розміщена на сайті Міністерства внутрішніх справ у розділі «Розшукувані особи».

Датою зникнення Бакуліна вказано 19 березня 2018 року.

15 березня Верховна Рада дала згоду на притягнення Бакуліна до кримінальної відповідальності, його затримання й арешт, таким чином задовольнивши відповідне подання Генеральної прокуратури.

У ГПУ зазначили, що 19 березня Бакуліну повідомили про підозру у вчиненні злочинів, передбачених статтями 255 («створення злочинної організації»), 15 і 191 (замах на привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), 366 («службове підроблення») та 209 («легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»).

Генеральна прокуратура України викликала народного депутата на допит 5 квітня.

Раніше речниця генпрокурора Лариса Сарган заявляла, що Бакулін «уже близько трьох років» перебуває в Росії.

Згідно з даними на сайті парламенту, депутат востаннє проходив електронну реєстрацію у Верховній Раді 5 липня 2016 року.

В «Опозиційному блоці» подання ГПУ назвали політично мотивованим.

За даними прокуратури, екс-голова правління «Нафтогазу» Бакулін є фігурантом так званої справи про «вишки Бойка» – оборудки 2011-2013 років, коли команда тодішнього президента Віктора Януковича заробила на імітації тендеру для бурових установок сотні мільйонів доларів. У ГПУ хочуть притягти його до відповідальності «за створення організованого злочинного угруповання» та «розкрадання державних коштів».
…

Лідер Радикальної партії, народний депутат Олег Ляшко задекларував понад 20,6 мільйона гривень доходів у 2017 році.  

Більша частина суми – 15 911 000 гривень – дохід від продажу нерухомого майна громадянину Риженкову Олександру Миколайовичу (можливо, колишньому народному депутату). Ще 1 871 000 гривень Ляшко заробив від надання майна в оренду – також Риженкову.

Крім того, народний депутат отримав 259 308 гривень зарплати у Верховній Раді, 252 825 гривень коштів на ведення депутатської діяльності, 1 669 467 гривень процентів в «Ощадбанку», 108 439 гривень процентів у банку «Аркада» та 571 045 гривень виграшу в лотерею. Загалом парламентар задекларував 20 643 084 гривні доходу.

Росіта Сайранен, з якою, відповідно до документа, Ляшко спільно проживає, але не перебуває в шлюбі, задекларувала 559 тисяч гривень доходу від відчуження рухомого майна.

У розділі «Грошові активи» Ляшко вказав 4 445 067 гривень та 713 444 долари на рахунках в «Ощадбанку», ще п’ять тисяч гривень у «Приватбанку», а також 484 тисяч доларів, 70 тисяч євро та 839 тисяч готівкою.

Сайранен задекларувала 209 тисяч гривень, 15 тисяч доларів та 20 тисяч євро готівкою. Також у неї вказаний борг у розмірі 60 тисяч доларів.

Особи, які зобов’язані подавати електронні декларації про доходи, повинні були це зробити до 1 квітня.

Президент України Петро Порошенко задекларував за 2017 рік загальну суму доходів 16,3 мільйона гривень, а прем’єр Володимир Гройсман – 17,1 мільйона гривень.
…

Деякі громадські заклади не допускають фахівців для перевірки дотримання вимог безпеки, заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«До мене доноситься інформація, що певні мережі не допускають контролерів. Хочу, щоб всі почули: не грайтеся з безпекою людей. Краще пройти перевірку добровільно, ніж чинити опір», – заявив Гройсман.

Він зазначив, що перевірки не є спробою тиснути на підприємців.

«До бізнесу треба ставитися з пошаною. Якщо є проблеми – виявляти їх, давати час на те, щоб швидко ліквідувати. Нам потрібні не штрафи. Нам потрібна безпека. Я не хочу створювати умови тиску, мене цікавить ліквідація будь-яких загроз безпеці громадян. Але якщо хтось ігноруватиме наші вимоги – будемо жорстко реагувати», – сказав прем’єр.

28 березня уряд доручив перевірити на пожежну безпеку торговельно-розважальні центри, кінотеатри, школи, дитячі садки й інші місця масового перебування людей. Гройсман повідомляв, що перевірки розпочнуться 30 березня.

Рішення ухвалили після пожежі в торгово-розважальному центрі в російському Кемерові 25 березня. За офіційними даними, жертвами стали 64 людини, серед них багато дітей.
…

Легалізація грального бізнесу може збільшити надходження державного бюджету України на п’ять мільярдів гривень, заявив міністр фінансів України Олександр Данилюк в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна», яке було оприлюднене 30 березня.

«За експертними оцінками, від легалізації всього грального бізнесу на соціальне забезпечення громадян, підтримку охорони здоров’я, спорту та культури держава може додатково отримувати близько п’яти мільярдів гривень щороку», – заявив Данилюк.

Згідно з державним бюджетом на 2018 рік, Україна очікує отримати 1,9 мільярда гривень надходжень від лотерейної діяльності.

В Україні діяльність закладів із азартними іграми заборонена від 2009 року.
…

«10 квітня НАЗК проведе своє засідання, на якому ухвалить рішення щодо повної перевірки декларацій топ-чиновників»
…

Служба безпеки України закрила в’їзд в Україну видвореним зі США 60 громадянам Росії «за причетність до діяльності спецслужб країни-агресора», повідомила 31 березня прес-служба СБУ.

«Їхня діяльність визнана несумісною зі статусом дипломата. Заборона на п’ять років стосується 48 дипломатів посольства Росії та 12 осіб з Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку, яких було вислано з США 26 березня», – ідеться в повідомленні.

Українська спецслужба нагадує, що 27 березня закрила в’їзд 23 громадянам Росії, причетним до розвідувальних служб РФ, яких видворено з Великої Британії у зв’язку з отруєнням Сергія Скрипаля та його дочки.

Президент США Дональд Трамп наказав вислати «десятки» російських офіцерів розвідки через отруєння в Британії колишнього подвійного шпигуна з Росії Сергія Скрипаля, повідомила прес-служба Білого дому 26 березня.

Екс-розвідника Сергія Скрипаля та його дочку Юлію виявили 4 березня непритомними на лавці в парку Солсбері на півдні Великої Британії. Пізніше британські слідчі встановили, що їх отруїли нервово-паралітичною речовиною з серії «Новачок», яку розробили в Росії (СРСР).

14 березня прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей звинуватила Росію в отруєнні Скрипаля і його дочки й оголосила про вислання 23 російських дипломатів.

Згодом до вислання дипломатів або відкликання з Росії послів вдалися понад 30 країн, які таким чином висловили солідарність із Лондоном. Україна, яка оголосила небажаними особами 13 дипломатів, є на третьому місці за кількістю таких осіб – слідом за США та Великою Британією.
…

Президент України Петро Порошенко вважає, що особи, які підтримують проект будівництва газопроводу «Північний потік-2», «стають поплічниками президента РФ Путіна у його гібридних війнах». Про це Порошенко заявив у коментарі німецькому медіаконцерну Funke Media Group, інформує 31 березня прес-служба голови української держави.

«Переконаний, що спроба отруєння газом у Солсбері (отруєння екс-шпигуна Сергія Скрипаля, його дочки Юлії та британських громадян – ред.) матиме наслідки і для «Північного потоку-2». Проект газопроводу потребує перевірки «з економічної, політичної і моральної точки зору», – цитує прес-служба слова президента.

Порошенко вкотре заявив, що для Росії «Північний потік-2» є не «бізнес-проектом», а «інструментом політичного шантажу».

27 березня компанія Nord Stream 2 AG заявила про отримання дозволу на будівництво і експлуатацію газопроводу в німецькій виключній економічній зоні.

5 березня спікер німецького уряду Штеффен Зайберт заявив, що новий газопровід через Балтійське море в обхід України «є винятково комерційним проектом», однак додав, що «в інтересах Німеччини та Європи, щоб Україна продовжила відігравати роль у транзиті російського газу».

У США неодноразово заявляли, що «Північний потік-2» є об’єктом політизації енергетики і підриває спроби Європи стати менш залежною від російських ресурсів.

Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Польщу. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку». Компанія Nord Stream 2 AG («Північний потік-2»), що займається плануванням будівництва, належить російському «Газпромові» на 100 відсотків через його філію у Нідерландах.
…

«Чому з 2014 року американський презент досі стоїть в порту Балтимора, а не служить українським Військово-морським силам в акваторії Чорного моря?»
…

Американський штат Массачусетс визнав геноцидом Голодомор 1932-1933 років на теренах України, повідомило українське посольство в США 29 березня.

У прокламації, яку оприлюднило дипломатичне представництво України, йдеться: «Я, Чарльз Бейкер, губернатор штату Массачусетс, проголошую березень 2018 року місяцем пам’яті геноциду в Україні».

У посольстві зазначили, що Массачусетс став дев’ятим американським штатом, який визнав Голодомор геноцидом. Раніше це зробили у Вашингтоні, Вісконсині, Іллінойсі, Мічигані, Нью-Джерсі, Нью-Йорку, Орегоні та Пенсильванії.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Наразі Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу, а ще в низці країн – органи влади їхніх окремих територіальних одиниць.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
…

Понад 90 громадських організацій обрали зі своїх лав склад Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань. Про це повідомила Радіо Свобода головуюча на установчих зборах Ради громадського контролю, голова Всеукраїнської профспілки адвокатів Надія Корінна.

За її словами, 15 членами Ради громадського контролю ДБР, крім неї самої, стали Василь Апасов, Максим Балдін, Олександр Вольвак, Ростислав Дмитрусь, Сергій Іванов, Ганна Колесник, Денис Колесников, Катерина Кувіта, Наталія Мамченко, Максим Марчук, Ростислав Попович, Ігор Проценко, Ярослав Романенко та Анатолій Свирид.

На установчі збори подали документи понад 100 громадських об’єднань, з них 99 пройшли перевірку та отримали право формувати Раду громадського контролю ДБР. У зборах 30 березня взяли участь представники 91 громадської організації, повідомив Радіо Свобода голова Державного бюро розслідувань Роман Труба.

Він особисто відкрив установчі збори, під його керівництвом делегати обрали головуючого та рахункову комісію. Проте, за словами очільника ДБР, його участь у формуванні наглядового органу є суто технічною і обмежується друком бюлетенів та іншими організаційними питаннями.

Зі свого боку, голова антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ та один з учасників відбору складу Ради громадського контролю Олександр Лємєнов назвав перелік організацій-учасників нерепрезентативним, а сам метод формування контролюючого органу, за його словами, не запобігає маніпуляціям.

Так, за підрахунками РПР, 37 із 99 зареєстрованих організацій пов’язані між собою та є близькими до керівництва ДБР, ще 46 – мають зв’язки з політиками. Лише близько 15 виглядають як дійсно незаангажовані громадські організації, вважають у Реанімаційному пакеті реформ.

Аналогічну оцінку процесу формування Ради громадського контролю ДБР зробили депутат від БПП Мустафа Найєм та активіст «Автомайдану» Олексій Гриценко.

Також вони вказують на деякі порушення. Зокрема, на те, що як мінімум один з бюлетенів замість представника громадської організації отримала інша особа, яка, імовірно, і голосувала, стверджують учасники.

Державне бюро розслідувань – новий правоохоронний орган, що покликаний розслідувати злочини високопосадовців, суддів, співробітників Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, екс-президентів та членів уряду, у тому числі корупційні злочини, не підслідні НАБУ.
…

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області викликає на засідання обвинуваченого у справі про теракт Михайла Толстих (командира угруповання бойовиків «Сомалі» на прізвисько «Гіві»). 30 березня суд опублікував відповідне повідомлення в офіційній газеті «Урядовий кур’єр».

За повідомленням суду, після публікації в пресі обвинувачений вважається повідомленим про час і місце суду. У разі неявки суд розгляне справу без нього, йдеться у повідомленні.

Як підтвердили в суді, справу має розглянути колегія із трьох суддів на чолі з головою суду Наталією Самоткан. Михайла Толстих обвинувачують у скоєнні терористичного акту. Судове засідання призначене на 9:00 5 квітня.

Радіо Свобода підготувало інформаційний запит до суду з приводу виклику Толстих на засідання.

Правозахисниця, директорка програми USAID «Права людини в дії» Української Гельсінської спілки з прав людини Надія Волкова повідомила Радіо Свобода, що справа проти «Гіві» перебуває в Павлоградському суді з грудня 2016 року. Вона зазначила, що причин для закриття провадження немає, поки факт смерті обвинуваченого не встановлений офіційно.

«Підставою для закриття кримінального провадження є смерть людини. Якщо суд не виніс постанови, що людина є померлою, то вона вважається живою. Але йде інформація, у тому числі від СБУ про те, що «Гіві» вважається загиблою особою. Та СБУ не може це 100-відсотково підтвердити, адже це сталось на непідконтрольній Україні території. Тому суд не може закрити провадження. Наскільки я розумію, відбуватиметься заочне засудження, так само, як і в «справі Плотницького», – сказала Волкова.

За словами правозахисниці, щоб підтвердити смерть «Гіві, Україна мала б звернутися з офіційним запитом до Слідчого комітету Росії. Надія Волкова також вважає, що судовий процес проти «Гіві» наразі треба тимчасово припинити.

«Мені здається, було б доречним призупинити цей судовий процес. Зараз не встановлено, хто є відповідальним за ці (неконтрольовані Україною – ред.) території. Росія не визнає себе стороною конфлікту. Навіть якщо зараз суд винесе вирок, то які наслідки?» – додала Надія Волкова.

8 лютого 2017 року в угрупованні «ДНР» заявили про загибель у результаті вибуху Михайла Толстих, ватажка бойовиків на прізвисько «Гіві». У Міноборони України тоді підтвердили смерть.
…

Голова Миколаївської облдержадміністрації Олексій Савченко відсторонений від роботи, повідомив Радіо Свобода керівник головного департаменту інформаційної політики Адміністрації президента Андрій Жигулін.

«Зараз голова Миколаївської ОДА відсторонений. Якщо слідство доведе його провину, він буде звільнений», – сказав Жигулін.

30 березня Савченко розповів, що подав президентові заяву про складання повноважень на період розслідування справи про самогубство колишнього льотчика, екс-директора комунального підприємства «Миколаївський міжнародний аеропорт» Владислава Волошина.

29 березня Миколаївська обласна рада перенесла розгляд питання про оголошення недовіри голові облдержадміністрації Олексію Савченку. Депутати вирішили у перші два тижні квітня на позачерговій сесії заслухати звіт голови ОДА, а після цього ухвалювати рішення про оголошення недовіри, повідомляли місцеві ЗМІ.

Начальник Головного управління національної поліції в Миколаївській області Юрій Мороз попросив 29 березня керівництво поліції змінити підслідність справи загиблого героя-льотчика Владислава Волошина. Він вважає, що для об’єктивного та неупередженого розгляду справи провадження могли б розслідувати Головне слідче управління Національної поліції або інші територіальні підрозділи.

Про те, що 29-річний Волошин скоїв самогубство в своїй квартирі в Миколаєві, стало відомо 18 березня. Волошин раніше був пілотом у Збройних силах України, брав участь в українській воєнній операції на Донбасі.
…

Член Ради федерації Росії Олексій Пушков відреагував на заяву української компанії «Нафтогаз» про визнання російським «Газпромом» боргу за рішенням Стокгольмського арбітражу.

«На рішенні Стокгольмського арбітражу життя не закінчується. Коли «Нафтогаз» залишиться без російського газу, подивимося, хто буде «котиком», – написав член верхньої палати парламенту Росії в мережі Twitter.

Прес-служба української компанії 29 березня назвала «котиками нашими» співробітників «Газпрому», коли повідомляла, що у міжнародних стандартах фінансової звітності російський «Газпром» визнав заборгованість.

«От котики наші. Можна скільки завгодно робити вигляд, що рішення Стокгольмського арбітражу це ще не факт і «будєм посмотрєть», але міжнародні стандарти фінансової звітності – це міжнародні стандарти фінансової звітності», – ішлося в повідомленні «Нафтогазу».

Україна не купує російський газ з кінця 2015 року.

У грудні 2017 року «Нафтогаз» повідомив, що Стокгольмський арбітраж відхилив вимоги російської компанії «Газпром» до «Нафтогазу України» щодо принципу «бери або плати» на суму 56 мільярдів доларів за 2009-2017 роки. Як заявляли в українській компанії, «Нафтогаз» також домігся зменшення майбутніх обов’язкових річних обсягів закупівлі газу в «Газпрому» більш ніж у 10 разів відповідно до фактичних потреб в імпорті газу.

Україна 1 березня надіслала ноту ЄС, в якій попередила про відмову Росії виконувати рішення Стокгольмського арбітражу щодо компенсації за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту. Також 1 березня «Газпром» повернув «Нафтогазу» сплачені раніше українською компанією кошти за обсяги газу, купувати які зобов’язує рішення Стокгольмського арбітражу. Таким чином, Росія не поновила постачання Україні газу.
…

Росія розірвала договір з Україною на постачання зброї і військової техніки, повідомляє російський портал правової інформації з посиланням на офіційне повідомлення МЗС Росії.

«28 березня 2018 року припинена дія договору між урядом Російської Федерації і урядом України про порядок взаємного постачання зброї і військової техніки, комплектуючих виробів і запасних частин, організації ремонту і надання послуг військового призначення, який був підписаний у Києві 8 лютого 1995 року», – йдеться в повідомленні МЗС.

Україна припинила дію цього договору 8 листопада 2017 року.

Стосунки між Києвом та Москвою погіршилися після анексії Росією Криму та початком збройного конфлікту на Донбасі.
…

Офіційна позиція Національного антикорупційного бюро України про ситуацію з прослуховуванням керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького з’явиться найближчим часом, заявив журналістам директор НАБУ Артем Ситник після панельної дискусії в Міністерстві фінансів України.

«Я зараз обмежений у коментарях, тому що є таємниця досудового розслідування і є державна таємниця, але найближчим часом ви почуєте офіційну позицію НАБУ з цього приводу», – сказав Ситник.

20 березня ЗМІ писали, що кабінет Холодницького кілька тижнів прослуховувався за допомогою апарата, який був прикріплений до акваріуму біля столу прокурора. Преса заявляла, що «прослуховування» могли встановити співробітники НАБУ за згоди генпрокурора.

22 березня Холодницький заявив, що апарат, схожий на пристрій для прослуховування, виявили 6 березня. «Я думаю, що це якась провокація. Я чекаю інформації, що це була за апаратура, чия вона, хто був ініціатор», – сказав очільник САП.

26 березня генеральний прокурор Юрій Луценко підтвердив факт прослуховування й повідомив: «Дійсно, відповідно до законодавства Генеральна прокуратура України спільно з Національним Антикорупційного бюро проводила слідчі дії, що стосуються, у тому числі і керівника САП пана Холодницького».  

Водночас він зазначив, що лише після допитів та експертиз зможе розповісти, чи є ознаки кримінальних правопорушень у діях очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
…

Печерський районний суд Києва продовжив на два місяці арешт соратника екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі Северіона Дангадзе.

Згідно з рішенням суду, соратнику Саакашвілі продовжили запобіжний захід до 27 травня. Ухвалу можна оскаржити протягом п’яти днів в апеляційній інстанції.

6 грудня 2017 року Печерський районний суд Києва заарештував Дангадзе на 60 діб без права внесення застави. Згодом арешт продовжували.

5 грудня 2017 року генеральний прокурор України Юрій Луценко оприлюднив записи телефонних розмов, імовірно, Северіона Дангадзе і представника українського бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії. На плівках співрозмовники домовляються про фінансування бізнесменом акцій протесту в Україні, які тоді скликав Міхеїл Саакашвілі. Луценко заявив, що Саакашвілі отримав від Курченка через Дангадзе півмільйона доларів на діяльність в Україні. У команді Саакашвілі це заперечували, називаючи справу сфабрикованою, а арешт Дангадзе незаконним.
…