Перші зразки поверхні астероїда Бенну приземлилися в пустелі у США

Капсула із зібраними на астероїді Бенну зразками поверхні скинулася на парашуті в пустелі на полігоні штату Юта 24 вересня із американського космічного апарату OSIRIS-Rex, повідомила пресслужба NASA.

Зонд скинув капсулу зі зразками вагою в приблизно 250 грамів із висоти у понад 100 тис км.

Після прольоту поблизу Землі апарат OSIRIS-REx продовжить свій шлях до іншого астероїда.

Скинуті на землю матеріали тепер досліджуватимуть у Космічному центрі NASA імені Джонсона в Х’юстоні (штат Техас).

Вчені очікують, що зразки з Бенну дадуть змогу отримати дані про формування Сонячної системи 4,5 млрд років тому.

Це перша місія NASA з повернення на Землю зразків астероїда.

NASA планує представити деталі про отриманий матеріал із астероїда 11 жовтня.

У Брюсселі 26 вересня запланована п’ятистороння зустріч з участю представників Азербайджану та Вірменії

У Брюсселі на 26 вересня запланована зустріч секретаря Ради безпеки Вірменії Армена Григоряна з радником президента Азербайджану Хікметом Гаджієвим, а також радниками президента Франції Емманюеля Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца та президента Європейської ради Шарля Мішеля. Про це, як передає Вірменська служба Радіо Свобода (Радіо Азатутюн), повідомили в апараті секретаря Ради безпеки, наголосивши, що ця зустріч має на меті підготувати зустріч лідерів, яка запланована на 5 жовтня в іспанській Гранаді.

Лідери Вірменії, Азербайджану, Франції, Німеччини та Європейської ради вдруге сядуть за стіл переговорів на саміті Європейського політичного співтовариства в Іспанії.

Втім ці переговори розпочалися ще до того, як азербайджанська армія 19 вересня оголосила про «антитерористичну операцію» в сепаратистському регіоні Нагірний Карабах. Вже наступного дня Міноборони Азербайджану заявило про домовленість щодо припинення вогню, а президент Ільгам Алієв заявив, що його країна досягла всіх цілей за добу «антитерористичних заходів» і «відновила свій суверенітет». У Єревані ці події спричинили акції протесту, учасники яких звинувачують владу Вірменії в тому, що вона не прийшла на допомогу вірменам Карабаху.

За два дні до початку «антитерористичної операції» Азербайджану прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян казав, що мирного документа між Вірменією та Азербайджаном 5 жовтня у Гранаді підписано не буде.

21 вересня відбулася перша сесія «реінтеграційних» переговорів між представниками Азербайджану і керівництвом сепаратистського регіону Нагірного Карабаху в місті Євлах на заході Азербайджану завершилася без будь-яких ознак прориву. Сторони обмінялися звинуваченнями і запереченнями повідомлень про стрілянину і ймовірні порушення режиму припинення вогню в столиці Нагірного Карабаху, проте заявили, що плануються подальші зустрічі.

Міжнародне співтовариство визнає Нагірний Карабах суверенною територією Азербайджану, проте з початку 1990-х Баку не контролював більшу частину регіону.

Баку та Єреван роками перебувають у конфлікті через сепаратистський регіон Нагірний Карабах. Підтримувані Вірменією сепаратисти захопили регіон Азербайджану, населений переважно етнічними вірменами, під час війни на початку 1990-х років, у якій загинуло близько 30 000 людей.

За підсумками короткострокової війни восени 2020 року Азербайджан та Вірменія за посередництва Росії підписали угоду про припинення бойових дій. Баку повернув собі під контроль частину територій Нагірного Карабаху та прилеглі райони Азербайджану.

Упродовж понад трьох десятиліть Росія була посередником між двома колишніми радянськими республіками, але Брюссель і Вашингтон останнім часом стали активнішими, оскільки Москва на тлі повномасштабного вторгнення в Україну більше не може активно брати участь у проблемах Нагірного Карабаху.

Вірменія неодноразово звинувачувала російських миротворців у невиконанні обіцянок захистити етнічних вірмен згідно з погодженим Москвою перемир’ям 2020 року.

Розвідка Британії прокоментувала рішення уряду РФ обмежити експорт бензину і дизелю

Як заявили в розвідці, цей крок майже напевно ще більше обмежить поставки на світовому ринку і, ймовірно, матиме найбільший вплив на країни, які зараз залежать від поставок палива з Росії

США стурбовані гуманітарним становищем населення Карабаху – Блінкен

На запитання, чи підтримують США право Азербайджану на відновлення своєї територіальної цілісності, Блінкен відповів так: «Щодо суверенітету, територіальної цілісності та незалежності, ми захищаємо ці принципи у випадку з усіма зацікавленими сторонами»

HRW закликає захистити права мирного населення в Карабасі

«Після воєнної операції, проведеної Азербайджаном для відновлення контролю над регіоном, тисячі мирних жителів Нагірного Карабаху мають серйозні гуманітарні потреби» – правозахисники

В океані супутника Юпітера виявили вуглець

Твердий діоксид вуглецю виявляли на Європі і раніше. Однак досі залишалося невідомим, чи утворився він на супутнику, чи потрапив туди внаслідок падіння метеоритів

Колишню лідерку ультраправих у Франції підозрюють у розкраданні коштів ЄС

Марін Ле Пен, яка очолювала партію з 2011 до 2021 року, а в 2022 році балотувалася від неї на посаду президента Франції, заявила, що звинувачення мають «насамперед політичний характер» і будуть оскаржені в суді

США перекинули в Румунію винищувачі F-16

«Я вітаю розміщення Сполученими Штатами додаткових винищувачів F-16 для місії НАТО з охорони повітряного простору в Румунії»

Перші американські танки Abrams прибудуть до України наступного тижня – Байден

Перші американські танки M1 Abrams вже в дорозі до України і прибудуть туди наступного тижня, заявив президент США Джо Байден.

«Наступного тижня перші американські танки Abrams будуть доставлені в Україну», – заявив Байден у Білому домі на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.

За словами Байдена, ці танки будуть передані на додачу до схваленого ним нового пакету допомоги у сфері безпеки на 325 млн дол.

На початку року Вашингтон пообіцяв Києву 31 танк Abrams. Йдеться про танки, оснащені 120-мм бронебійними снарядами із збідненого урану.

Такі боєприпаси викликають суперечки через можливі проблеми зі здоров’ям у районах, де були застосовані у конфліктах минулого. Втім остаточно не доведено, що саме це стало причиною недуг.

Рішення США надати Україні Abrams змінило раніше висловлену представниками американського Міноборони позицію, що ці танки не підходять для українських військ через складність в експлуатації.

Дуда: слова прем’єр-міністра Польщі щодо зброї для України неправильно витлумачили

За словами Дуди, які передає агентство AFP, Моравецький мав на увазі, «що ми не будемо передавати Україні нову зброю, яку зараз купуємо, оскільки ми модернізуємо польську армію»

Індія припинила видавати візи у Канаді на тлі напруженості між країнами

Індія припинила видавати візи канадцям на тлі напруженості через вбивство канадського громадянина, який був сикхським сепаратистом у західній канадській провінції Британська Колумбія. Про це повідомляє DPA.

Міністерство закордонних справ Індії під час пресконференції у Нью-Делі повідомило, що візи не видаються з міркувань безпеки.

«Загрози безпеці, з якими стикається наше посольство та консульства в Канаді, вплинули на нормальне функціонування. Відповідно, наше посольство та консульства тимчасово не можуть видавати візи», – повідомило міністерство.

Канада також планує тимчасово скоротила штат свого посольства в Індії, але заявила, що її посольство та консульства залишатимуться відкритими.

Вища комісія Канади в Індії (головне представництво країни) заявила, що продовжуватиме стежити за «безпекою та безпекою [своїх] місій і персоналу». Влада заявила, що деякі дипломати отримували погрози «в різних соціальних медіа-платформах». DPA не вдалося негайно зв’язатися з речником канадського посольства.

 

Індія 20 вересня закликала своїх громадян у Канаді проявляти «максимальну обережність».

Відносини між країнами погіршилися після того, як 18 вересня прем’єр-міністр Джастін Трюдо заявив, що Канада розслідує «достовірні звинувачення» про потенційну причетність індійських урядових агентів до вбивства Хардіпа Сінгха Ніджара в Британській Колумбії у червні.

Як пише агентство Reuters, влада Канади поки що не пояснила, чому вважає, що Індія може бути причетною.

Уряд прем’єр-міністра Нарендри Моді категорично відкинув підозри Канади в причетності індійських агентів до вбивства.

 

У Нагірному Карабаху загинув заступник командувача підводних сил Північного флоту Росії

52-річний Ковган був заступником командира розміщеного в регіоні за домовленістю між Баку, Єреваном та Москвою миротворчого контингенту, йдеться у повідомленні Санкт-Петербурзького клубу моряків-підводників

Президентка Єврокомісії каже, що Україна досягла «значного прогресу» в проведенні реформ

«Я вражена тим, як Україна проводить дуже складні реформи, в той час як вони ведуть війну. Якщо вони збережуть цей темп — а я бачу, що вони абсолютно мотивовані — це буде вирішальний момент»

Зеленський в ООН про спроби «тіньових угод» із РФ: «Злу не можна довіряти»

«Злу не можна довіряти. Запитайте Пригожина, чи варто довіряти обіцянкам Путіна. Будь ласка, почуйте мене. Нехай єдність вирішує все відкрито»

США закликають Баку припинити військові дії в Нагірному Карабаху та почати переговори

У Державному департаменті США висловили занепокоєння ситуацією, яка складається в Нагірному Карабаху і закликали Азербайджан розпочати переговори.

«США глибоко стурбовані військовими діями Азербайджану в Нагірному Карабаху та закликають негайно припинити їх. Вони лише погіршують і без того жалюгідну гуманітарну ситуацію в Нагірному Карабаху та підривають перспективи на досягнення миру», – йдеться в комюніке, поширеному у вівторок американським зовнішньополітичним відомством від імені держсекретаря Ентоні Блінкена.

У Держдепартаменті США кажуть, що раніше вже доводили до відома влади в Баку, що «застосування сили під час врегулювання розбіжностей неприйнятне, оскільки це суперечить зусиллям зі створення умов для досягнення справедливого і гідного миру в регіоні».

«Закликаємо негайно покінчити з протистоянням і почати діалог між Баку і представниками Нагірного Карабаху», – йдеться в повідомленні.

Ввечері 19 вересня у Єревані сотні демонстрантів, які зібралися біля будівлі уряду Вірменії, зажадали відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна, який, на їхню думку, «нічого не робить» на тлі «антитерористичних заходів» Азербайджану в Карабаху. Повідомлялося про сутички між силовиками та протестувальниками. Крім штурму будівлі уряду, протестувальники заблокували посольство Росії у Єревані.

У вівторок Міністерство оборони Азербайджану заявило, що розпочинає в Нагірному Карабаху «антитерористичні заходи… з метою відновлення конституційного ладу».

Перед цим вранці Азербайджан повідомив, що внаслідок вибуху протитанкової міни, встановленої збройними підрозділами етнічних вірмен на ділянці автодороги Ахмедбейлі – Фізулі – Шуша, загинули двоє цивільних, які перебували в автомобілі та виконували електромонтажні роботи в цьому районі. За кілька годин Баку повідомив про новий вибух, цього разу заявивши, що загинули чотири співробітники МВС Азербайджану.

Раніше голова комітету Держдуми Росії з оборони заявив, що російські так звані «миротворчі сили» в Нагірному Карабаху не мають права застосовувати зброю, якщо немає загрози для них самих. Міноборони Росії заявило, що військові беруть участь у евакуації жителів із найнебезпечніших районів. За даними відомства, протягом дня за допомогою російського «миротворчого контингенту» евакуювалися близько 500 осіб, майже 200 із них діти.

Фактична влада у столиці Карабаху Степанакерті (азербайджанська назва Ханкенді) заперечила твердження Баку і заявило, що сьогодні Азербайджан розпочав повномасштабні воєнні дії проти регіону. У регіоні заявляють про «інтенсивний артобстріл» з боку азербайджанських військ.

Азербайджан закликав до виведення військ Вірменії з Нагірного Карабаху. «Єдиним шляхом досягнення миру та стабільності в регіоні є безумовне та повне виведення вірменських збройних сил з Карабахського регіону Азербайджану та розпуск так званого режиму», – йдеться в заяві Міністерства закордонних справ країни 19 вересня.

Міністерство оборони Вірменії, однак, заперечило заяву Баку, стверджуючи, що країна не має сил в Нагірному Карабасі і що наступ Баку «порушив режим припинення вогню по всій лінії зіткнення ракетно-артилерійськими ударами».

Медики у Нагірному Карабасі заявили, що в результаті військових дій загинули п’ятеро людей, 80 – поранені, серед яких є жінки і діти. За попередніми даними, 15 поранених – цивільні.

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян негайно скликав засідання Ради безпеки країни і заявив, що сподівається на Москву, яка очолює військово-безпековий альянс, частиною якого є Вірменія, і міжнародне співтовариство, щоб допомогти зупинити атаки Баку.

«По-перше, Росія повинна зробити кроки, а по-друге, ми очікуємо, що Рада безпеки ООН також зробить кроки», – сказав Пашинян.

Речниця російського МЗС Марія Захарова заявила журналістам у Москві, що Росія стурбована ескалацією, але її військові в регіоні продовжать свою місію. Вона додала, що Москва отримала повідомлення про наступ баку лише за «кілька хвилин» до його початку.

«Найголовніше – переконати і Єреван, і Баку відмовитися від застосування сили і сісти за стіл переговорів», – заявив речник Кремля Дмитро Пєсков.

Голова дипломатії Європейського союзу Жозеп Боррель засудив операцію і закликав Азербайджан припинити свою військову діяльність у Нагірному Карабасі, водночас заявивши, що Брюссель залишається відданим сприянню діалогу для встановлення тривалого миру в регіоні.

Населена переважно вірменами Нагірно-Карабаська автономна область стала однією з точок конфлікту між Баку та Єреваном наприкінці існування Радянського Союзу. Сторони звинувачували одна одну в етнічних чистках, внаслідок війни 1992–1994 років вірмени, які складали більшість на території Карабаху, стали контролювати не тільки колишню автономію, а й прилеглі райони власне Азербайджану, звідки місцеві жителі вимушено втекли.

2020 року під час Другої Карабаської війни Азербайджан повернув під свій контроль прилеглі до Карабаху райони і частину території самої колишньої автономії.

З грудня 2022 року регіон перебуває у фактичній блокаді з боку азербайджанської армії. У серпні 2023 року вірменська влада в Степанакерті оголосила, що на підконтрольній їй території почався голод.

Шойгу 19 вересня відвідує Іран

Російське агентство «Интерфакс» цитує Міноборони Росії, яке заявило, що «цей візит сприятиме зміцненню російсько-іранських військових зв’язків і стане важливим етапом розвитку співпраці між двома країнами»