Байден офіційно став кандидатом на посаду президента США

Колишній віцепрезидент США Джо Байден прийняв пропозицію Демократичної партії балотуватися на посаду президента США.

«Це велика честь для мене, я приймаю пропозицію балотуватися в президенти Сполучених Штатів», – заявив Байден на конвенції партії.

У своєму виступі перед делегатами конвенції він звинуватив чинного американського президента Дональда Трампа в тому, що його політика призвела до роз’єднання населення, появи страху, зростання агресії, в результаті Америка «занурилася в пітьму».

 

За словами Байдена, в країні спостерігається зростання безробіття, збідніння основної частини населення при збагаченні олігархів. На його думку, Трамп дезорганізував систему охорони здоров’я, що призвело до поширення в країні коронавірусної інфекції.

«Тут і зараз я даю вам слово: якщо ви довірите мені пост президента, я буду спиратися на найкращих з нас, а не на найгірших», – сказав кандидат у президенти.

 

Вибори президента США відбудуться 3 листопада 2020 року. Суперником Байдена буде чинний президент США Дональд Трамп, якого підтримує Республіканська партія.

Дружина Навального не довіряє лікарям в Омську

Дружина російського опозиційного політика Олексія Навального Юлія Навальна заявила 21 серпня, що наполягає на перевезенні чоловіка до іншої лікарні.

«Перевозити його відмовляються, кажуть, що зараз вони не можуть це здійснити, він нетранспортабельний, хоча ще дві години тому ситуація розвивалася так, що готували документи на транспортування, і тому тут перебувала транспортна поліція – не для того, щоб повідомити якісь дані про речовину, яка міститься на якихось речах або на Олексії, а для того, щоб допомогти нам із транспортуванням. Після цього минуло дві години, нам відмовляються віддати Олексія. Ми вважаємо, що це робиться для того, щоб та хімічна речовина, яка є в організмі Олексія, зникла. Ми не можемо довіряти цій лікарні і ми вимагаємо, щоб його нам видали, і ми змогли лікувати його в незалежній лікарні, лікарям якої ми довіряємо», – сказала Юлія Навальна.

 

Раніше соратник Навального, директор «Фонду боротьби з корупцією» Іван Жданов сказав, що правоохоронці повідомили лікарям в Омську про знайдену «смертельно небезпечну речовину».

Перед тим головний лікар лікарні швидкої допомоги №1 в місті Омськ Олександр Мураховський повідомив, що стан опозиційного російського політика Олексія Навального не дозволяє його перевезення.

 

Увечері 20 серпня президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Анґела Меркель заявили про готовність забезпечити Навальному лікування і безпеку на території Євросоюзу.

Агенція Reuters повідомила, що за Навальним із Німеччини готовий вилетіти літак, який може доправити політика до Берліна. У місцевій клініці Charite після отруєння в 2018 році лікували учасника Pussy Riot, видавця «Медіазони» Петра Верзілова.

Президент США Дональд Трамп підтвердив 20 серпня, що знає про ймовірне отруєння в Росії опозиційного політика Олексія Навального, але неготовий докладно коментувати це питання.

 

Навальному зранку 20 серпня стало зле в літаку на рейсі з сибірського міста Томська до Москви. Літак екстрено сів у Омську, Навального на швидкій відвезли до лікарні. Згодом речниця Кіра Ярмиш додала, що політика, ймовірно, отруїли чимось, підмішаним у чай. Він перебуває в непритомному стані.

Лікарі заявляють, що наразі «немає ніякої впевненості, що причиною стану є отруєння».

Російський опозиційний політик Олексій Навальний упродовж останніх років разом зі своєю командою зняв серію розслідувань про діяльність багатьох представників російської влади, зокрема, колишнього голови уряду Дмитра Медведєва, наближеного до Путіна бізнесмена Євгена Пригожина та інших.

 

Трамп очікує на доповідь щодо ймовірного отруєння політика Навального в Росії

Президент США Дональд Трамп підтвердив, що знає про ймовірне отруєння в Росії опозиційного політика Олексія Навального, але неготовий докладно коментувати це питання.

«Ми стежимо за цим. І Майк (очевидно, державний секретар США Майк Помпео – ред.) збирається невдовзі повідомити мені (подробиці)», – сказав Трамп на брифінгу в Білому домі.

 

Навальному стало зле в літаку на рейсі з сибірського міста Томська до Москви. Літак екстрено сів у Омську, Навального на швидкій відвезли до лікарні. Згодом речниця Кіра Ярмиш додала, що політика, ймовірно, отруїли чимось, підмішаним у чай. Він перебуває в непритомному стані.

Лікарі заявляють, що наразі «немає ніякої впевненості, що причиною стану є отруєння».

Російський опозиційний політик Олексій Навальний упродовж останніх років разом зі своєю командою зняв серію розслідувань про діяльність багатьох представників російської влади, зокрема, колишнього голови уряду Дмитра Медведєва, наближеного до Путіна бізнесмена Євгена Пригожина та інших.

 

Кім Чен Ин передав частину повноважень сестрі – Reuters

Лідер КНДР Кім Чен Ин передав частину своїх повноважень сестрі Кім Йо Чжон. Про це пише Reuters із посиланням на розвідку Південної Кореї.

Лідер Північної Кореї зберігає абсолютну владу над країною, але його сестра стала його «фактичним заступником». Зокрема, вона відповідає за питання відносин із Південною Кореєю та США, вказує агенція.

За даними південнокорейської розвідки, деякі інші чиновники КНДР також отримали частину повноважень Кім Чен Ина.

Молодша сестра лідера КНДР формально обіймає посаду заступника завідувача відділом пропаганди і агітації ЦК Трудової партії Кореї.

Раніше агентство Bloomberg повідомляло, що Кім Чен Ин уперше за вісім місяців скликає позачерговий пленум ЦК Трудової партії Кореї для обговорення якогось «найважливішого питання». Експерти Bloomberg із питань Північної Кореї тоді припустили, що термінові збори пленуму можуть стосуватися розширення повноважень сестри лідера КНДР.

 

Навесні цього року Кім Чен Ин тривалий час не з’являвся публічно, що спричинило чутки про погіршення стану його здоров’я або навіть смерть.

США формально почали механізм відновлення санкцій проти Ірану в ООН

Сполучені Штати 20 серпня формально почали запустили процес відновлення санкцій проти Ірану, передбачений ядерною угодою 2015 року.

Державний секретар Майк Помпео передав листа президенту Ради безпеки ООН, яким повідомив його про «значні» порушення Іраном обмежень, передбачених угодою.

«Сполучені Штати планують фактично відновити всі раніше зупинені санкцій Організації об’єднаних націй проти Ірану. Це відкат», – заявив увечері 19 серпня президент США Дональд Трамп.

Крок США викликав незгоду Ради безпеки, члени якої поставили під сумнів право Вашингтону відновлювати санкції, адже США вийшли з угоди 2018 року та одноосібно запровадили санкційні обмеження.

Натомість США стверджують, що лишаються учасниками угоди згідно з резолюцією ООН, яка її закріплювала.

Як заявила речниця Державного департаменту Морґан Ортаґус, низка санкцій ООН буде відновлена протягом 30 днів з повідомлення.

«Це передбачає також розширення збройного ембарго», – зазначила вона.

Помпео в інтерв’ю каналу Fox News пообіцяв притягнути до відповідальності Китай та Росію, якщо вони намагатимуться блокувати повторне запровадження санкцій. Він також розкритикував європейські країни за брак підтримки, заявивши, що лідери держав Європи «відмовляються вчинити мужньо».

Водночас у листі ООН міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф заявив, що США не мають права ініціювати відновлення санкцій та закликав членів Ради безпеки відхилити цей крок. Він зазначив, що це відновлення може мати «небезпечні наслідки».

«Іран виявляв стриманість із добрими намірами… Тепер черга міжнародної спільноти протидіяти незаконному тиску Сполучених Штатів», – пише Заріф.

За повідомленням іранського державного телебачення, листа надіслав Раді безпеки ООН посол Ірану в Організації Маджид Тахтераванчі.

Про намір домагатися відновлення санкцій проти Ірану напередодні заявив державний секретар США Майк Помпео. 

Ядерна угода з Іраном була підписана в 2015 році тодішнім американським президентом Бараком Обамою спільно з «шісткою» переговорників – представниками держав постійних членів Ради безпеки ООН і Німеччини. Згідно з угодою, Іран зобов’язався допустити інспекторів МАГАТЕ на свої ядерні об’єкти і згорнути ядерну програму в обмін на поетапне скасування санкцій Заходу та завершення дії збройного ембарго.

 

Під час виборчої кампанії Дональд Трамп називав цю угоду помилковою і «найгіршою» в історії США. Він обіцяв вийти з договору після обрання його президентом і зробив це в 2018 році, а також повернув суворі американські санкції проти Ірану.

Іран звинувачує в порушенні ядерної угоди США, а також інших учасників угоди, в першу чергу з Європейського союзу, які, за словами Тегерана, не зуміли пом’якшити наслідки цих санкцій.

Франція, Німеччина і Велика Британія, які в угоді представляють Євросоюз, намагалися врятувати угоду і розробили складну систему фінансово-бартерних операцій, щоб оминути санкції США й надати Іранові деяке полегшення, але в Тегерані кажуть, що цього не досить.

Іран поступово відійшов від своїх зобов’язань за угодою після виходу з неї США. Вашингтон вважає, що ядерна програма Ірану секретно працює над створенням зброї, натомість Тегеран заявляє про її мирний характер.

Іран заявляє про захоплення корабля ОАЕ та загибель своїх рибалок

Іран заявляє, що раніше протягом тижня затримав корабель під прапором Об’єднаних Арабських Еміратів за порушення власних територіальних вод, а також про вбивство еміратською береговою охороною іранських рибалок того ж дня. Про це 20 серпня повідомило міністерство закордонних справ Ірану.

За даними МЗС, судно ОАЕ затримали 17 серпня.

«У понеділок судно Еміратів було затримане іранськими прикордонниками, його екіпаж затримали за нелегальний прохід нашими територіальними водами. Того ж дня прикордонники ОАЕ застрелили двох іранських рибалок та захопили човен», – йдеться в заяві міністерства, яку цитує державне телебачення.

У відомстві додали, що викликали тимчасового повіреного у справах ОАЕ в Тегерані, щоб висловити протест.

Читайте також: ОАЕ заявляє, що угода про нормалізацію відносин з Ізраїлем не спрямована на Іран

Урядовці ОАЕ наразі не коментували інцидент.

Дежавна агенція країни WAM 17 серпня повідомила, що 17 серпня берегова охорона ОАЕ нібито намагалася зупинити рибальські човни, які порушили територіальні води країни. Про загиблих у повідомленні не йдеться.

13 серпня Ізраїль та ОАЕ за посередництва США уклали угоду про нормалізацію відносин. Очікується, що незабаром країни-учасниці угоди обміняються послами і відкриють дипломатичні представництва.

У тексті спільної заяви йшлося, що Ізраїль утримається від проголошення свого суверенітету над частиною територій Західного берега річки Йордан, які палестинці хочуть бачити частиною своєї майбутньої держави. Іран обурився цією угодою.

Ексрадника Трампа затримали у справі про шахрайство з проєктом стіни на кордоні з Мексикою

Колишнього радника Білого дому Стіва Беннона заарештували за звинуваченням у незаконному отриманні сотень тисяч доларів від донорів на будівництво стіни на кордоні з Мексикою.

Фередальні прокурори вважають, що Беннон та троє його спільників «керували схемою з отримання сотень тисяч доларів донорів», які надійшли в рамках краудфандингової кампанії проєкту «Ми будуємо стіну».

Читайте також: Трамп вперше зустрівся з президентом Мексики Лопесом Обрадором

Кампанія зібрала понад 25 мільйонів доларів для будівництва стіни на кордоні між Мексикою та Сполученими Штатами.

Обвинувальний акт проти Беннона, а також Брайана Кольфеджа, Ендрю Бадолато та Тімоті Ши зачитали у федеральному суді Нью-Йорка. Згідно з ним, Беннон обіцяв, що 100% залучених коштів підуть на будівництво, але відповідачі нібито використали сотні тисяч доларів у спосіб, який не відповідав публічним цілям кампанії.

Прокурори стверджують, що вони підробили накладні та домовленості з постачальниками, поміж іншого, і для того, щоб здійснити злочин. Зокрема, Кольфедж, за їхнім твердженням, є публічною особою та засновником організації та отримав тисячі доларів, які витратив на дорогий спосіб життя.

Речниця Беннона наразі не відповіла на запити щодо коментаря.

Беннон очолював президентську кампанію Трампа в 2016 році в останні місяці перед виборами. Доти він керував консервативним новинним сайтом Breitbart News. Після обрання Трампа Беннон став радником президента, який обіцяв звести стіну на американсько-мексиканському кордоні перед виборами.

Беннона звільнили в серпні 2017 року.

Британський актор і письменник Стівен Фрай підтримав протести у Білорусі

Британський актор і письменник Стівен Фрай записав відео на підтримку протестувальників у Білорусі і різко висловився проти режиму Олександра Лукашенка. Звернення він опублікував у твітері.

«Минулого тижня президент Білорусі Лукашенко, якого часто називають «останнім диктатором Європи», вкрав у людей результати ще одних виборів. Після цього його уряд жорстоко придушив протести, які через це почалися. Тисячі людей були заарештовані. Опубліковані свідчення страшних тортур, які застосовували щодо затриманих», – зазначив він.

«Ми бачимо, як найрізноманітніші білоруси, робітники заводів, художники, журналісти і так далі, хоробро протестують і вимагають змін, незважаючи на величезні ризики… Уся Білорусь піднялася і стоїть під червоно-білим прапором, – заявив Фрай, підкреслюючи, що такі ж кольори має прапор Англії.

Фрай закликав уряд Британії негайно почати діяти та запровадити санкції проти тих, хто відповідальний за застосування насильства проти учасників протестів.

 

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Читайте також: Білорусь: у Гродно випустили затриманих, місцева влада обіцяє розслідувати насильство проти мітингарів​

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону і заявив про зовнішнє втручання у справи Білорусі.

До Навального не пускають його лікаря з Москви – речниця

До російського опозиційного політика Олексія Навального не пускають його лікаря зі столиці Росії Москви, повідомили його речниця Кіра Ярмиш.

Вона оприлюднила новину, у якій речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі бажають Навальному «щонайскорішого одужання».

«Ми знаємо, що він перебуває в тяжкому стані. Лікарі зараз роблять все, що необхідно. Залучені, власне, в Омську найкращі лікарі. І наскільки нам відомо, також із повідомлень ЗМІ, вони використовують методи телемедицини й проводять консиліуми зі спеціалістами в Москві», – сказав Пєсков.

«Найкращі лікарі» та «методи телемедицини», каже Пєсков. Я не знаю, які тут лікарі, але це станція швидкої допомоги, тут немає й близько обладнання для дослідження токсинів, якими могли отруїти Олексія. А його лікаря з Москви до нього не пускають», – написала у відповідь Ярмиш.

Навальному стало зле в літаку на рейсі з сибірського міста Томська до Москви. Літак екстрено сів у Омську, Навального на швидкій відвезли до лікарні. Згодом речниця Кіра Ярмиш додала, що політика, ймовірно, отруїли чимось, підмішаним у чай. Він перебуває в комі.

Російський опозиційний політик Олексій Навальний упродовж останніх років разом зі своєю командою зняв серію розслідувань про діяльність багатьох представників російської влади, зокрема, колишнього голови уряду Дмитра Медведєва, наближеного до Путіна бізнесмена Євгена Пригожина та інших.

 

У Росії затримали для допитів 15 свідків Єгови

У російському Ханти-Мансійському автономному окрузі співробітники правоохоронних органів провели обшуки у прибічників релігійної організації «Свідки Єгови». 15 із них були затримані для допиту, повідомив сайт «Свідки Єгови в Росії».

У повідомленні наголошується, що 19 серпня обшуки відбулися щонайменше у восьми будинках у двох населених пунктах.

За даними сайту, в Ханти-Мансійському автономному окрузі кримінальні справи порушені проти 23 адептів релігійної організації, п’ятеро з них були під арештом, кілька затриманих скаржилися на тортури, а одного запроторювали до психіатричної клініки.

У 2017 році Верховний суд Росії визнав релігійну організацію «Свідки Єгови» екстремістською і заборонив її діяльність в країні. Правозахисний центр «Меморіал» зазначив, що в рішенні суду «не було наведено жодного факту порушення віруючими громадського порядку, прояви агресії або насильства з їхнього боку, а також свідчень, що їхня діяльність загрожувала безпеці Російської Федерації».

З часу заборони в Росії сотні свідків Єгови зазнали кримінального переслідування, десятки були засуджені до реальних термінів ув’язнення за звинуваченням в організації екстремістської діяльності.

Гарріс висунули на пост віцепрезидента США від Демократичної партії

У середу на з’їзді Демократичної партії сенатор Камала Гарріс була офіційно проголошена кандидаткою партії на пост віцепрезидента Сполучених Штатів. Гарріс стала першою в історії країни афроамериканкою-кандидатом провідної партії на цей пост.

У своєму виступі, який транслювали зі штату Делавер, вона заявила про існування загрози американській демократії в разі переобрання Дональда Трампа президентом на виборах у листопаді.

«Провал Дональда Трампа як керівника привів до загибелі людей і втрати багатьма засобів до існування – Ми повинні обрати президента, який запропонує країні щось інше, краще… президента, який згуртує нас з метою добитися майбутнього, якого ми всі хочемо», – заявила Гарріс.

 

З’їзд Демократичної партії завершиться у четвер промовою кандидата у президенти Джо Байдена.

Словацький міністр оборони хоче, щоб у Словаччині служили американські військові

Міністерство оборони Словаччини пропонує владі цієї країни надати можливість військовим Сполучених Штатів Америки служити у Словаччині. Відповідне рішення вже схвалив уряд і має розглянути парламент країни.

Йдеться про чотирьох військовиків, головним завданням яких має бути «надання консультацій і підготовка вояків збройних сил Словаччини».

Як зазначив міністр оборони Словаччини Ярослав Надь, ця пропозиція не є безпрецедентною, адже представники збройних сил США вже бували в Словаччині раніше.

Читайте також: Словаччина зайнялась обстеженням порядку видачі віз громадянам Росії​

«Тому йдеться про довгочасну і тривалу співпрацю на високому рівні з нашими головними союзниками, включно з інтенсивною військовою співпрацею в ділянці військових навчань, вправ і консультацій», – пояснив він.

Якщо парламент Словаччини схвалить пропозицію Міністерства оборони, американські військові почнуть службу 1 жовтня 2020 року в місті Мартін і служитимуть 36 місяців. Всі видатки, пов’язані з перебуванням військовиків США у Словаччині, покриватиме американська сторона.

15 серпня державний секретар Сполучених Штатів Майк Помпео та міністр оборони Польщі Маріуш Блащак підписали угоду про збільшення військового контингенту США в Польщі.

Ексюрист ФБР визнав, що дав неправдиві свідчення у справі про втручання Росії у вибори

Колишній юрист Федерального бюро розслідувань 19 серпня визнав себе винним у тому, що вніс зміни до документу, який використовувався для стеження в рамках розслідування співпраці Росії з виборчої кампанією Дональда Трампа в 2016 році.

Юрист на ім’я Кевін Клайнсміт є першим колишнім чиновником, якого звинуватили в рамках розслідування прокурора США Джона Дарема у зв’язку з переглядом ним роботи слідства щодо російського втручання у вибори 2016 року.

Під час онлайн-слухання Окружного суду США у Вашингтоні Клайнсміт визнав, що змінив електронного листа Центрального бюро розслідувань, який використало ФБР у 2017 році, коли клопотало в Суді у справах по нагляду за закордонними розвідками про поновлення дозволу на прихованне прослуховування для моніторингу колишнього помічника кампанії Трампа Картера Пейджа.

Читайте також: В Сенаті США представили фінальну доповідь про втручання Росії у вибори 2016 року​

Згідно з судовими документами, ФБР запросило четвертий ордер для стеження за Пейджем, спираючись на сфальсифікований документ. Зміни у документі були виявлені минулого року генеральним інспектором Міністерства юстиції Майклом Горовіцем, який ініціював справу про кримінальне переслідування Клайнсміта.

Хоча стеження за Пейджем почалася лише після того, як він залишив кампанію Трампа, і було частиною більш широкого розслідування ФБР щодо російського втручання у вибори, Трамп і його прихильники скористалися цим як доказом того, що адміністрація колишнього президента Барака Обами «шпигувала» за його виборами.

«На той момент я вірив, що інформація, яку я надаю в листі, була точною, але я погоджуюся, що даних, які я додав до листа, від початку там не було, і що саме я додав ці дані», – сказав Клайнсміт під час слухань.

Читайте також: Роберт Мюллер наполягає на важливості «російського розслідування»

Доповідь Сенату, що з’явилася 19 серпня, також досліджує питання, які становили інтерес для Трампа і які не розслідував спеціальний прокурор Роберт Мюллер у своєму розслідуванні щодо втручання Росії. Серед цих питань – використання ФБР досьє щодо опозиції, укладеного колишнім британським розвідником Крістофером Стілом. Роботу Стіла фінансувала Демократична партія.

Мюллер у розслідуванні 2019 року дійшов висновку, що Росія втручалася у вибори, проте це розслідування не призвело до обвинувачення будь-якого з помічників Трампа у співпраці з Кремлем. Пейджу також не висунули обвинувачень, він заперечує будь-які порушення зі свого боку.

Клайнсміту загрожує до шести років у в’язниці.

 

Лукашенко призначив новий уряд – його основний склад тотожній попередньому

Чинний керівник Білорусі Олександр Лукашенко 19 серпня перепризначив Романа Головченка прем’єр-міністром цієї країни, передає державна агенція «Белта» з посиланням на пресслужбу президента.

Головченко вже обіймає цю посаду з червня 2020 року. Рішення Лукашенко щодо призначення погодили Національні збори.

Крім того, очільник Білорусі призначив склад уряду. За повідомленням білоруської служби Радіо Свобода, всі ключові міністри попереднього уряду зберегли свої посади.

Російське агентство ТАСС 19 серпня повідомило, що інавгурація Лукашенка відбудеться протягом двох місяців.

Читайте також: ЄС вирішив не визнавати результатів виборів президента Білорусі​

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

 

США добиватимуться поновлення збройного ембарго ООН щодо Ірану – Помпео

Сполучені Штати «незабаром» будуть добиватися поновлення міжнародних санкцій Організації об’єднаних націй проти Ірану, заявив державний секретар Сполучених Штатів Майк Помпео 19 серпня.

Він не уточнив, коли саме Вашинтон вдаватиметься до відповідних кроків. Водночас очікується, що Помпео здійснить візит до штаб-квартири ООН у Нью-Йорку 20 серпня, щоб повідомити Раду безпеки ООН про рішення Вашингтону задіяти механізм «відкату», передбачений в ядерній угоді з Іраном.

Читайте також: Іранські військові на кілька годин затримали нафтовий танкер Ліберії в Ормузькій протоці – США​

«Ми очікуємо, що кожна країна світу дотримуватиметься своїх обов’язків, в тому числі й кожен із Постійних членів Ради безпеки ООН та кожен член ООН, який всерйоз сприймає міжнародні зобов’язання, які взяв на себе», – читує Помпео CNN.

Раніше Росія та Китай, а також європейські держави-учасниці ядерної угоди піддавали сумніву право США запускати механізм відновлення санкцій. Адже президент США Дональд Трамп вийшов з угоди 2018 року та відновив санкції в односторонньому порядку попри те, що Тегеран виконував свої зобов’язання.

Натомість Вашингтон стверджує, що лишається «учасником» угоду, як це вказано в Резолюції Ради безпеки ООН 2231. Відтак ця країна нібито може ініціювати повернення міжнародних санкцій проти Тегерану, адже Іран заявляв про відступ від своїх зобов’язань після виходу США з угоди.

Читайте також: Бути чи не бути новому «перезавантаженню» відносин Вашингтона і Москви? Американська дискусія і позиція Києва​

Іран погрожував повністю вийти з ядерної угоди 201 року, якщо ООН подовжить збройне ембарго щодо нього.

Рада Безпеки ООН 14 серпня не підтримала запропонований США проєкт резолюції про продовження ембарго на постачання зброї Ірану.

Президенти країн «Вишеградської четвірки» закликали Лукашенка до політичного виходу з кризи (виправлено)

Президенти Польщі, Словаччини, Чехії й Угорщини Анджей Дуда, Зузана Чапутова, Мілош Земан і Янош Адер виступили із спільною заявою, в якій «висловили найглибше занепокоєння щодо президентських виборів в Білорусі, результати яких не були прийняті білоруським суспільством». 

Лідери країн V4 закликали владу Білорусі «відкрити шлях до політичного вирішення, дотримуватись головних прав і свобод людини, відійшовши від використання насильства щодо мирних демонстрантів».

Президенти країн «Вишеградської четвірки» підтримали «право білоруського народу на вільні, чесні й демократичні президентські вибори». Лідери країн V4, мовиться далі в заяві, вітають проведення екстреної зустрічі лідерів ЄС із метою «розпочати діалог між представниками білоруської влади і суспільством».

Президенти Польщі, Чехії, Словаччини й Угорщини закликали також «закордонних діячів утриматися від дій, які б підривали незалежність і суверенітет Блорусі».

(Виправлено: спершу в новині містилася помилкова згадка про заклик у цій заяві до влади Білорусі організувати нові, міжнародно легітимні й визнані вибори; ця згадка була в чеському перекладі заяви, укладеної англійською мовою, як його спершу оприлюднила канцелярія президента Чехії – пізніше переклад виправили, прибравши з нього згадану фразу, якої не було в англійському оригіналі – ред.)

Норвегія висилає співробітника російської дипмісії

Осло висилає російського дипломата після затримання норвежця за підозрою у шпигунстві на користь Росії. Про це повідомляє Reuters.

За даними норвезьких ЗМІ, росіянин працював у торговому відділі посольства і вчинив дії, несумісні зі статусом співробітника дипмісії.

ЗМІ повідомляють, що затриманий напередодні громадянин Норвегії – виходець з Росії. Він працює співробітником консалтингової компанії, що співпрацює з проектом «Північний потік-2».

Норвежця затримали під час зустрічі імовірно з офіцером російської розвідки. За словами адвоката, його підзахисний визнав передачу інформації за винагороду, однак відкинув звинувачення у загрозі безпеки Норвегії. Затриманому загрожує до 15 років в’язниці.

Спецслужби не стали затримувати російського громадянина. Чи був він дипломатом – невідомо.

МЗС Росії ситуацію поки не прокоментував. Раніше представник міністерства Марія Захарова заявляла, що в Осло зайняті пошуком міфічних шпигунів, замість того, щоб боротися зі спільними викликами

Попередній шпигунський скандал між Росією і Норвегією стався у 2017 році. Тоді в Москві заарештували норвежця Фроде Берга – його звинуватили в отриманні секретних відомостей про ВМФ Росії. У 2019 Берг отримав 14 років позбавлення волі і незабаром разом з двома литовцями його обміняли на двох засуджених у Литві за шпигунство росіян.

Президент Малі пішов у відставку після повстання військових

Президент Малі Ібрагім Бубакар Кейта 18 серпня подав у відставку та розпустив парламент. Як повідомляє Reuters, це сталося за кілька годин після того, як його, а також прем’єр-міністра і низку інших високопосадовців, затримали озброєні повсталі військові.

Про свою відставку Кейта оголосив у короткому зверненні, яке транслювало державне телебачення.

«Якщо сьогодні деякі елементи наших збройних сил хочуть покласти цьому край своїм втручанням, чи дійсно у мене є вибір?» – зазначив він.

Агентство зазначає, що поки не ясно, хто очолював повстання, хто керуватиме державою за відсутності Кейта та чого вимагають повстанці.

У Малі кілька місяців тривали протести через корупцію та безпекову ситуацію, адже в країні діють угруповання бойовиків-ісламістів. Під час протестів звучали заклики про відставку Кейта.

Франція засудила події у своїй колишній колонії. Дії заколотників засудив і Африканський союз через побоювання, що відставка Кейта може дестабілізувати ситуацію не лише в Малі але й у всьому регіоні.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав негайно звільнити Кейта і інших затриманих.

ОМОН розігнав людей біля прохідної Мінського тракторного заводу – ЗМІ

Вранці 19 серпня працівники декількох підприємств у Білорусі продовжили страйк із вимогою проведення чесних виборів, звільнення всіх політв’язнів і затриманих під час протестів і покарання силовиків, які били і катували демонстрантів.

Як повідомляє TUT.BY, вранці біля прохідної Мінського тракторного заводу (МТЗ) ОМОН розігнав присутніх там людей.

На фотографії, опублікованій TUT.by, видно, як бійці ОМОНу ведуть щонайменше одного чоловіка. Видання передає, що силовики «відвели його в бік», але поки невідомо, чи затримали його.

 

Серед протестувальників були працівники заводу, які напередодні написали заяви на відпустки за свій рахунок, а сьогодні не змогли потрапити на територію підприємства через заблоковані пропуски. 

Біля МТЗ також були працівники сусіднього Мінського моторного заводу, які прийшли підтримати колег, і просто небайдужі люди. Зараз ОМОН продовжує перебувати біля прохідної і намагається не допустити подальших протестів.

Тим часом, у місті Солігорськ Мінської області продовжує страйкувати підприємство «Білоруськалій», на якому працює близько 15 тисяч людей: зараз це єдине велике підприємство в Білорусі, де виробництво повністю зупинене.

 

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, зранку 19 серпня робітники зібралися на центральній площі Солігорська, де проходить їхній мітинг.

Загальнонаціональний страйк у Білорусі почався 17 серпня. Про участь у ньому оголосили підприємства по всій країні, в тому числі МТЗ, «Гродно Азот», МАЗ, «Белшина», БМЗ, «Білоруськалій», БелАЗ у Жодіно й інші держпідприємства.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону і заявив про зовнішнє втручання у справи Білорусі.

Христя Фріланд стала першою жінкою, що очолила Міністерство фінансів Канади

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо призначив міністеркою фінансів країни свою заступницю Христю Фріланд, яка має українське походження. При цьому посаду віцепрем’єрки Фріланд зберігає.

Завданням Фріланд, яка замінила на посаді міністра фінансів Біла Морно, буде відновлення економіки, що постраждала від пандемії COVID-19.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба привітав Фріланд із призначенням.

 

«Щиро вітаю Христю Фріланд із призначенням міністеркою фінансів Канади. Вона стала першою в історії жінкою на цій посаді. Переконаний, що подальший розвиток торгівлі та економічних зв’язків України і Канади допоможе пом’якшити економічні наслідки пандемії», – написав Кулеба у твітері 18 серпня.

Раніше з посадою віцепрем’єра Христя Фріланд поєднувала обов’язки міністра міжурядових справ. До цього вона очолювала МЗС Канади.

 

Швеція заморожує допомогу державним суб’єктам у Білорусі

Уряд Швеції вирішив заморозити частину допомоги Білорусі проєктам, де активну роль грають державні установи, повідомив у своєму твітері міністр допомоги розвитку цієї країни Пітер Ерікссон 18 серпня.

«Допомога Швеції Білорусі в основному була спрямована громадянському суспільству країни, тим, хто тепер перебуває на вулицях і вимагає змін. Зараз ми заморожуємо меншу частину, яка йшла на проєкти, в яких брали участь державні суб’єкти», – написав шведський урядовець.

Читайте також: Україна «загалом поділяє» позицію ЄС щодо ситуації в Білорусі – МЗС​

На його думку, це «важливий сигнал» для адміністрації чинного керівника Білорусі Олександра Лукашенка.

«Тепер ми бачимо режим, які без вагань застосовує всі державні інструменти проти власного населення», – додав Ерікссон.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Читайте також: Група лідерів у Європарламенті не визнає переобрання Лукашенка і закликає до нових виборів​

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики вдавалися до насильства під час розгону демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ. Загалом затримали кілька тисяч людей. Наразі під вартою лишаються 44 учасники протестів.

 

США та Росія завершили третій раунд переговорів щодо нової угоди про ядерну зброю

Сполучені Штати та Росія 18 серпня завершили третій раунд перемов про контроль над ядерним озброєнням, так і не дійшовши згоди щодо низки питань. Водночас сторони і досі виявляють бажання подовжити дію угоди New START («Новий СТАРТ»), перш ніж вона втратить чинність наступного року.

«Між Росією та Сполученими Штатами є певні точки дотику, однак ми досі дуже далекі одне від одного в низці питань», – сказав журналістам спеціальний представник США з питань контролю озброєнь Маршал Біллінгслі після дводенних переговорів у Відні.

Він додав, що американська сторона готова розглянути подовженя угоди New START.

«Але це можливо, тільки якщо ми зможемо… вирішити кілька значущих побоювань, які в нас виникають через нарощування Росією своїх необмежених потужностей», – додав він.

 

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков, який представляв Москву на перемовах, заявив, що пріоритети двох країн «на цьому етапі значно відрізняються».

«Росія виступає за подовження Угоди «Новий СТАРТ», проте не готова платити за це будь-яку ціну», – йдеться в його цитаті, яку поширила російська місія у Відні.

Росія заявляла, що готова подовжити угоду New Start без передумов, і застерігала, що для обговорення нового варіанту угоди немає часу. Натомість США хочуть, щоб будь-які нові домовленості покривали всі види боєголовок, передбачали більш ретельні перевірки та більшу прозорість, а також залучали Китай. Китай, чий ядерний арсенал поступається російському та американському, заявив, що не зацікавлений в участі у таких переговорах.

 

Два попередні раунди переговорів між двома країнами відбулися в червні та липні без проривних результатів щодо ймовірного подовження угоди.

Термін дії договору щодо скорочення наступальних озброєнь (СНО-ІІІ) про контроль над озброєннями між Сполученими Штатами і Росією, відомої також як «Новий СТАРТ», закінчується в лютому 2021 року.

В Сирії загинув генерал російської армії

Військовий радник у званні генерал-майора російської армії загинув внаслідок вибуху саморобного вибухового пристрою в Сирії, ще двоє росіяк поранені. Про це 18 серпня повідомила пресслужба Міністерства оборони Росії, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

За даними російських медіа, 18 серпня під час руху російської автоколонни в 15 кілометрах від міста Дейр-ез-Зор на шосе спрацював саморобний вибуховий пристрій.

Троє російських військових отримали поранення, один з них загинув. Низка російських ЗМІ стверджує, що йдеться про генерал-майорна В’ячеслава Гладких, який обіймав посаду заступника командувача 36 загальновійськовою армією.

Читайте також: «Бі-бі-сі» назвала нові прізвища росіян, загиблих на Донбасі і в Сирії​

Министр обороны России Сергей Шойгу представил погибшего офицера к государственной награде посмертно. 

У Сирії російські війська перебувають офіційно, проте журналісти і експерти неодноразово висловлювали сумніви в повноті даних Міноборони про втрати. Крім того, за численними повідомленнями, в Сирії присутні і бійці російських приватних військових компаній, які не є військовослужбовцями.

Росія надає президенту Сирії Башару Асаду ключову підтримку під час громадянської війни, яка триває вже понад 10 років. За час конфлікту понад 400 тисяч людей загинули, мільйони вимушені були залишити свої домівки.

Трамп збирається обговорити з Росією ситуацію в Білорусі

Президент США Дональд Трамп заявив, що «в потрібний час» збирається обговорити з Росією ситуацію в Білорусі. Він не уточнив, коли саме говоритиме з Москвою, однак зазначив, що поспілкується про Білорусь і з представниками інших країн.

За словами президента, йому не здається, що в Білорусі «занадто багато демократії».

«Мені подобається бачити демократію. Демократія – дуже важлива у світі», – сказав Трамп.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону і заявив про зовнішнє втручання у справи Білорусі.

Президент Європейської ради обговорив з Путіним ситуацію в Білорусі

Президент Європейської ради Шарль Мішель повідомив, що обговорив з президентом Росії Володимиром Путіним ситуацію в Білорусі.

«Я щойно обговорив ситуацію в Білорусі з президентом Росії Путіним. Тільки мирний та справді всеохопний діалог може вирішити кризу в Білорусі», – написав Мішель у твітері.

Кремль наразі не повідомляє про розмову з Мішелем.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону і заявив про зовнішнє втручання у справи Білорусі.

 

Італія видала у Росію заарештованого за запитом США топменеджера «дочки» «Ростеху»

Влада Італії екстрадували в Росію Олександра Коршунова, провідного менеджера Об’єднаної двигунобудівної корпорації, яка входить до «Ростеху».

Коршунова заарештували у Неаполі за запитом США, Вашингтон звинувачує його в промисловому шпигунстві, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

За версією американського слідства, Коршунов зумів отримати запатентовані у США розробки двигуна, якими «Ростех» планував модернізувати двигуни ПД-14, розроблені для нового російського пасажирського літака МС-21.

За допомогою нових технологій ОДК планує розробити цивільний двигун надвеликої тяги, пише «Коммерсант» з посиланням на матеріали розслідування.

Вже після арешту у США, у Росії на топменеджера завели кримінальну справу про шахрайство. Після цього Генпрокуратура зажадала від італійської влади екстрадиції росіянина. Сам він погодився, щоб його видали Москві, а не Вашингтону. Подробиці цієї справи не розкриваються.

Автору Радіо Свобода Станіславу Асєєву присудили премію «Вільна преса Східної Європи 2020»

Українському журналісту й авторові Радіо Свобода Станіславу Асєєву присудили міжнародну премію «Вільна преса Східної Європи 2020» (Free Media Awards) за його репортажі про становище полонених і життя у зоні бойових дій. 

Про це повідомили засновники премії – німецький фонд «Цайт-Штіфтунг» імені Ебелін і Герда Буцеріуса (ZEIT-Stiftung Ebelin und Gerd Bucerius) і норвезька «Фундація Свобода слова» (The Fritt Ord Foundation).

«Станіслав Асєєв – відомий журналіст і письменник із Донецька в Україні. У 2017 році його затримали сепаратистські сили і катували в неволі. До того його репортажі – написані під вигаданим ім’ям – були важливим джерелом інформації про життя за лінією фронту на сході України», – йдеться в повідомленні.

 

Автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв був звільнений у рамках обміну утримуваними особами на Донбасі 29 грудня 2019 року. Бойовики «ДНР» звинувачували його в шпигунстві й утримували з травня 2017 року.

Цього року премією також відзначено проєкт журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), азербайджанського фотографа Азіза Карімова і російські видання «Медиазона» і «Проект.Медиа».

«Цьогорічні премії «Вільної преси» присуджені хоробрим журналістам та редакціям, які безстрашно викривають корупцію і зловживання владою, порушення прав людей і які не піддаються залякуванням їхньої влади. Таким чином вони захищають свободу преси, яка є наріжною для функціонування громадянського суспільства», – пояснює Майкл Гьорінг, генеральний директор ZEIT Foundation.

«Розслідувальна журналістика й висвітлення спірних питань в авторитарних країнах вимагають багато відваги та великих запасів витривалості. Інформація, яку вдається публікувати лауреатам премії в результаті непростих досягнень у ворожому середовищі – життєво важлива та вирішальна для демократичних рухів у Східній Європі», – додав Кнут Олав Емас, виконавчий директор Fritt Ord Foundation.

Церемонія нагородження і конференція у зв’язку з пандемією відбудуться в червні 2021 року в Гамбурзі (Німеччина).

Премія ім. Герда Буцеріуса «Вільна преса Східної Європи» вручається щорічно, починаючи з 2000 року, журналістам та засобам масової інформації за їхню якість, професіоналізм і громадянську мужність.

Премія спрямована на заохочення тих журналістів, які, незважаючи на офіційні тиск і економічні труднощі, кидають виклик цензурі у всіх її проявах, у тому числі й самоцензурі.

З 2004 року премію вручає німецький фонд «Цайт-Штіфтунг» ім. Ебелін і Герда Буцеріуса (Zeit-Stiftung Ebelin und Gerd Bucerius) у співпраці з норвезьким фондом «Вільне слово» (Institusjonen Fritt Ord), який вручає премію «Вільна преса Росії». На здобуття нагороди можуть висуватися журналісти та ЗМІ з Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Росії та України.

У 2019-му році премією було відзначено український видання НВ. У 2016 році – сайт «Наші гроші». У 2015 році премію отримали «Слідство.інфо», Сергій Гармаш та Валентина Самар. У 2014 році лауреатами стали Тетяна Чорновол, Юлія Мостова і Мустафа Найєм. У 2013 – Сергій Лещенко. У 2012 – журнал «Український тиждень», у 2011 – шеф-редакторка порталу «Детектор медіа» Наталія Лигачова.

В Осло заарештували норвежця за підозрою у шпигунстві на користь Росії

У Норвегії за підозрою у шпигунстві на користь Росії заарештували співробітника консалтингової організації DNV GL. У поліції безпеки Норвегії стверджують, що заарештований норвежець на минулих вихідних зустрічався зі співробітником російських спецслужб. Про це повідомляється у твітері поліції безпеки.

Його звинувачують у заподіянні шкоди державним інтересам. Затриманому загрожує до 15 років в’язниці.

Його ім’я норвезькі ЗМІ не наводять. Норвезьке телеграфне бюро з посиланням на джерела в спецслужбі повідомляє, що він уродженець Росії з норвезьким паспортом. Офіційно це підтверджено не було.

Як пише газета Aftenposten з посиланням на заяву прес-секретаря служби безпеки поліції Норвегії Ліне Нігор, його затримали під час зустрічі в ресторані з офіцером російської розвідки. Затриманий визнав, що отримав гроші за передачу інформації, але заперечує, що його дії несли загрозу інтересам країни, розповіла його адвокат.

Офіційний представник норвезької спецслужби Мартін Бернсен у бесіді з агентством Reuters відмовився відповідати на питання, чому не затримали також російського громадянина, з яким зустрічався норвежець, і чи не був він дипломатом.

У компанії DNV GL підтвердили ВВС затримання співробітника і заявили, що співпрацюють зі слідством. Однак не уточнили, з чим саме була пов’язана робота арештованого.

Компанія DNV GL займається консультаційними послугами в області енергетики, а також сертифікацією корабельного устаткування і підводних трубопроводів, зокрема і в Росії, і виступає сертифікаційною організацією для газопроводу «Північний потік-2».

Попередній шпигунський скандал між Росією і Норвегією стався у 2017 році. Тоді в Москві заарештували норвежця Фроде Берга – його звинуватили в отриманні секретних відомостей про ВМФ Росії. У 2019 Берг отримав 14 років позбавлення волі і незабаром разом з двома литовцями його обміняли на двох засуджених у Литві за шпигунство росіян.

Правозахисник: загальне число політв’язнів у Білорусі – 200-300 людей

Керівник правозахисного центру «Весна» Олесь Беляцький заявляє, що в Білорусі зараз є близько 200-300 політичних в’язнів. Він сказав про це в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».

«Загальна кількість політв’язнів – можна вже зараз їх так називати, – за приблизними підрахунками, близько 200-300 осіб», – заявив він.

Беляцький додав, що білоруси, які зараз вважаються зниклими безвісти, швидше за все, проходять по кримінальних справах.

 

«Мені здається, це можуть бути кримінальні справи. У першу чергу, люди затримані у кримінальних справах, які ще не змогли подати про себе звістку, – сказав він. – Точну кількість ніхто не знає. Це окрема категорія заарештованих людей».

Протести в Білорусі тривають вже другий тиждень. Страйки на великих підприємствах країни почалися 17 серпня, зокрема на Мінському заводі колісних тягачів (МЗКТ), тракторному заводі (МТЗ), автомобільному заводі (МАЗ), а також на заводах і підприємствах в інших містах. До протестів долучилися і співробітники Білоруської державної телерадіокомпанії.