Група лідерів політичних сил у Європейському парламенті виступила зі спільною заявою, в якій висловлює заклик до нових президентських виборів у Білорусі і заявляє про невизнання переобрання Олександра Лукашенка на майбутній шостий президентський термін.

У цій заяві лідери груп у Європарламенті – правоцентристської Європейської народної партії, лівоцентристської групи «Соціалістів і демократів», центристської «Оновімо Європу», групи «Зелених / Європейського вільного альянсу» і «Європейських консерваторів і реформістів» – також рішуче засудили насильство і тортури, скоєні проти мирних демонстрантів і, за словами заяви, організовані режимом Лукашенка.

«Ми вітаємо білоруський народ за його відвагу й рішучість і твердо підтримуємо його прагнення до демократичних змін і свободи. Президентські вибори 9 серпня не були ні вільними, ні чесними, і варті довіри повідомлення вказують на перемогу Світлани Тихановської. Через це ми не визнаємо Олександра Лукашенка переобраним президентом Білорусі і вважаємо його персоною нон ґрата в Європейському союзі. Ми приєднуємося до білоруського народу в його вимозі нових вільних виборів під спостереженням міжнародних спостерігачів», – мовиться, зокрема, в заяві лідерів згаданих політичних груп у Європарламенті.

У документі також рішуче засуджуються насильство і тортури щодо мирних демонстрантів і міститься вимога повністю розслідувати ці, як мовиться в заяві, злочини, а Лукашенкові у зв’язку з цим нагадано про його особисту відповідальність. Також у заяві засудили придушення інтернету і засобів інформації, блокування владою доріг і залякування журналістів. Автори вимагають негайно звільнити всіх безпідставно затриманих під час протестів, як і звільнити політичних в’язнів, затриманих раніше в перебігу кампанії.

«Ми вітаємо рішення міністрів закордонних справ країн ЄС внести в «чорні списки» всіх відповідальних за насильство і фальсифікацію президентських виборів. Ми вимагаємо укласти санкційний список якнайшвидше, щоб людям, які скоїли ці злочини, було заборонено відвідувати ЄС, а їхні активи там заморозили», – мовиться в заяві.

Її автори також вважають, що Європейський союз має рішуче переглянути відносини з нинішнім режимом Білорусі і свою співпрацю з офіційним Мінськом. Крім того, вони закликають Росію утримуватися від будь-якого втручання в Білорусі, прихованого чи відкритого, а інституції і країни-члени Євросоюзу закликано «пильно протистояти будь-яким діям Росії в цьому напрямку».

«Ми закликаємо ЄС підтримати мирну передачу влади і долучитися до діалогу з білоруською опозицією і громадянським суспільством із метою запустити новий виборчий процес, під наглядом нової виборчої комісії, якій би довіряли всі сторони. Народ Білорусі має право обирати власних політичних представників. Жыве Беларусь!» – мовиться в спільній заяві лідерів п’яти з семи політичних груп Європарламенту. Не долучилися до неї ще дві групи, одна з яких об’єднує ультраправі сили, а інша лівацькі.

Ця заява не є офіційною позицією всього Європарламенту.

Раніше 17 серпня стало відомо, що президент Європейської ради Шарль Мішель скликає зустріч цього найвищого політичного керівного органу Євросоюзу у складі чільників держав-членів і самого ЄС на 19 серпня, щоб обговорити становище в Білорусі. «Народ Білорусі має право ухвалювати рішення про своє майбутнє й вільно обирати свого лідера. Насильство проти учасників протестів неприйнятне і не може бути дозволене», – написав він у твітері.

Від вечора 9 серпня, коли в Білорусі оголосили перші офіційні результати виборів президента, з яких виходило, що Олександр Лукашенко переобраний на шостий термін із більш ніж 80 відсотками голосів, а його головна суперниця Світлана Тихановська отримала понад 10 відсотків, і дотепер по всій країні щодня тривають акції протесту, які 16 серпня стали, ймовірно, наймасовішими в історії країни. І в Білорусі, і за її межами офіційні результати виборів широко вважають сфальсифікованими. За численними повідомленнями про реальні результати з місць припускають, що насправді Тихановська могла якщо не перемоги в першому турі, то принаймні вийти в другий тур виборів. Лукашенко до останнього часу відкидав будь-які компроміси з опозицією, але після значного розширення страйкового руху робітників на державних підприємствах 17 серпня вже заговорив про теоретичну можливість нових виборів, яких домагаються демонстранти, хоча й за певних умов.

Також останніми днями президент Білорусі провів кілька телефонних розмов із президентом Росії Володимиром Путіним, у яких ішлося про можливу підтримку Москви його владі. На Заході заявляли, що будь-яке ймовірне воєнне втручання Росії в Білорусі буде розглядатися як інтервенція і порушення суверенітету Білорусі.

 
…

В уряді Німеччини спростували заяву президента Білорусі Олександра Лукашенка про нібито його телефонну розмову з канцлером Німеччини Анґелою Меркель.

«Такої розмови Меркель із Лукашенком не було з моменту виборів», – сказав речник німецького уряду агентству «Ройтерз».

Раніше 17 серпня Лукашенко виступав перед робітниками Мінського заводу колісних тягачів, і під час цього виступу присутні засвистували його і кричали «Йди геть!»

Серед іншого, він заявляв тоді, що попереднього дня, 16 серпня, йому телефонувала Меркель, але ніяких конкретних подробиць не навів.

«Уже вчора телефонує Меркель: «Я хочу поговорити». Оці – Науседа (президент Литви Ґітанас Науседа – ред.) там і інші – «ми хочемо поговорити». Не треба мене нахиляти ні з Заходу, ні зі Сходу», – сказав він іще вранці в перебігу виступу; цей фрагмент виступу білоруське державне телебачення показало вже ввечері (дивитися з 6.20).

Тим часом у Литві повідомили, що Меркель обговорювала Білорусь із Науседою і, серед іншого, поінформувала литовського керівника, що наразі Берлін намагається дипломатичними каналами зв’язатися з Лукашенком із метою врегулювання ситуації в Білорусі.

За повідомленням пресової служби президента Литви, канцлер, говорячи на тему Білорусі, також повідомила, що вранці 18 серпня мають відбутися її переговори з президентом Росії Володимиром Путіним.

Крім того, за цим повідомленням, Науседа і Меркель обговорили заплановане на 19 серпня засідання Європейської ради, в перебігу якого лідери Європейського союзу і країн-членів ЄС обговорять події в Білорусі і можливі санкції проти її нинішнього керівництва.

«Чекаю на рішення щодо ситуації в Білорусі разом із іншими лідерами ЄС у середу. А тим часом сьогодні обговорив можливу реакцію ЄС із канцлером Німеччини і президентами Латвії, Литви і Польщі»

Раніше 17 серпня стало відомо, що президент Європейської ради Шарль Мішель скликає зустріч цього найвищого політичного керівного органу Євросоюзу у складі чільників держав-членів і самого ЄС на 19 серпня, щоб обговорити становище в Білорусі. «Народ Білорусі має право ухвалювати рішення про своє майбутнє й вільно обирати свого лідера. Насильство проти учасників протестів неприйнятне і не може бути дозволене», – написав він у твітері.

Від вечора 9 серпня, коли в Білорусі оголосили перші офіційні результати виборів президента, з яких виходило, що Олександр Лукашенко переобраний на шостий термін із більш ніж 80 відсотками голосів, а його головна суперниця Світлана Тихановська отримала понад 10 відсотків, і дотепер по всій країні щодня тривають акції протесту, які 16 серпня стали, ймовірно, наймасовішими в історії країни. І в Білорусі, і за її межами офіційні результати виборів широко вважають сфальсифікованими. За численними повідомленнями про реальні результати з місць припускають, що насправді Тихановська могла якщо не перемоги в першому турі, то принаймні вийти в другий тур виборів. Лукашенко до останнього часу відкидав будь-які компроміси з опозицією, але після значного розширення страйкового руху робітників на державних підприємствах 17 серпня вже заговорив про теоретичну можливість нових виборів, яких домагаються демонстранти, хоча й за певних умов.

Також останніми днями президент Білорусі провів кілька телефонних розмов із президентом Росії Володимиром Путіним, у яких ішлося про можливу підтримку Москви його владі. На Заході заявляли, що будь-яке ймовірне воєнне втручання Росії в Білорусі буде розглядатися як інтервенція і порушення суверенітету Білорусі.

 
…

В Організації з безпеки і співпраці в Європі пропонують візит до Білорусі для переговорів зі сторонами протистояння в цій країні після виборів президента, офіційні результати яких, що твердять про перемогу чинного голови держави Олександра Лукашенка на шостий термін, широко не визнають і в Білорусі, і у світі.

«Ми повторюємо наше занепокоєння проведенням президентських виборів 9 серпня, за якими не могло спостерігати Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ, непропорційним застосуванням сили щодо мирних демонстрантів, масовими затриманнями і повідомленнями про тортури і зловживання силових структур. Для того, щоб знайти шлях уперед, необхідний відкритий і конструктивний діалог у Білорусі. ОБСЄ готова підтримати його і залучити до розмов усі сторони», – мовиться в заяві від імені нинішнього головування Албанії в ОБСЄ.

За цим повідомленням, задля цього владі Білорусі надіслали офіційну пропозицію про візит до цієї країни нинішнього голови ОБСЄ, прем’єр-міністра і міністра європейських і закордонних справ Албанії Еді Рами і майбутнього голови організації, міністра закордонних справ Швеції Анн Лінде, з метою зустрічей із представниками влади і опозиції.

«Голова ОБСЄ знову наголошує на нагальній потребі повністю дотримуватися принципів і зобов’язань ОБСЄ, включно з підтримкою і захистом засадничих свобод і прав людини, а також поваги до суверенітету і територіальної цілісності», – мовиться в заяві.

Чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко, влада якого заявляє про його перемогу й на наступний термін, раніше вже відкидав пропозиції про посередництво з-поза меж країни, але за останні дні рівень протестів проти оголошених результатів виборів значно зріс, через що нині він дещо змінює позиції. Зокрема, 17 липня він уже припустив і можливість нових президентських виборів, хоча висуває умови для цього, тоді як іще вранці цього ж дня він не бажав вести й мови про таку вимогу демонстрантів проти його режиму.

Також останніми днями президент Білорусі провів кілька телефонних розмов із президентом Росії Володимиром Путіним, у яких ішлося про можливу підтримку Москви його владі. На Заході заявляли, що будь-яке ймовірне воєнне втручання Росії в Білорусі буде розглядатися як інтервенція і порушення суверенітету Білорусі.

 
…

Об’єднані Арабські Емірати заявляють, що угода про нормалізацію відносин з Ізраїлем є «суверенним рішенням», яке «не спрямоване» на Іран.

«Ми не приймаємо втручання в наші рішення», – заявив міністр закордонних справ ОАЕ Анвар Ґарґаш.

Перед цим Об’єднані Арабські Емірати викликали до МЗС тимчасового повіреного в справах Ірану через коментарі іранського президента Хассана Рогані, який заявив, що ОАЕ зробили «величезну помилку».

13 серпня Ізраїль та ОАЕ за посередництва США уклали угоду про нормалізацію відносин. Очікується, що незабаром країни-учасниці угоди обміняються послами і відкриють дипломатичні представництва.

У тексті спільної заяви йшлося, що Ізраїль утримається від проголошення свого суверенітету над частиною територій Західного берега річки Йордан, які палестинці хочуть бачити частиною своєї майбутньої держави.
…

Члени Європейського союзу планують обговорити ситуацію в Білорусі 19 серпня, повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель у Twitter.

«Я зберу зустріч членів Європейської ради цієї середи о 12:00, щоб обговорити ситуацію в Білорусі. Народ Білорусі має право ухвалювати рішення про своє майбутнє й вільно обирати свого лідера. Насильство проти протестувальників неприйнятне та не може бути дозволене», – написав Мішель.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.

 
…

Падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) Японії, третьої за величиною світової економіки, у річному вимірі сягнуло 27,8 відсотка – це найгірше значення, відколи порівнянні дані стали доступними у 1980 році.

Скорочення, спричинене пандемією коронавірусного захворювання COVID-19, тривало третій квартал поспіль.

У травні Японія скасувала карантинні заходи і вжила кроки для підтримки економіки, проте відновлення росту захворюваності на COVID-19 робить нечіткими перспективи економічного розвитку.

Станом на 17 серпня у світі від COVID-19 померли понад 773 тисячі людей, понад 21 мільйон – захворіли. Епіцентром залишаються Північна і Південна Америки, де США, Бразилія і Мексика залишаються серед країн із найвищим рівнем захворюваності і смертності.
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко 17 серпня гелікоптером прилетів на Мінський завод колісних тягачів, робітники якого минулого тижня приєдналися до акцій протесту. Виступаючи на заводі, він вкотре відмовився від проведення нових виборів президента в країні, чого понад тиждень вимагають протестувальники.

«Ви говорите про несправедливі вибори та хочете провести чесні? Я відповідаю на це запитання. Ми провели вибори. Інших виборів не буде, поки ви мене не вб’єте», – заявив Лукашенко.

При цьому, як повідомило державне агентство «Белта», він закликав здійснювати перерозподіл владних повноважень у країні через конституційний процес, а не через вуличні акції. 

«Ніколи ви від мене не дочекаєтеся, щоб я під тиском щось зробив! Їх (виборів) не буде. Тому що не буде ні МЗКТ, ні МАЗу, ні БелАЗу, за пів року ми знищимо все», – сказав Лукашенко.

Працівники МЗКТ розповіли виданню TUT.by, що Лукашенко не вийшов поспілкуватися з усіма співробітниками, а виступив у цеху «перед групою обраних». 

Він заявив, що в Білорусі «в цілому заводи працюють», незважаючи на страйки, і підкреслив, що на підприємствах було багато «зайвих» працівників, яких «не викидали на вулицю».

«Я знаю, незважаючи на те, що деякі бродять. Ну, 150 на якомусь підприємстві, навіть 200 (людей) погоду не роблять. Хто хоче працювати, хай працює. Не хочуть працювати – що ж, ми їх не змусимо», – сказав Лукашенко.

Відліт гелікоптера президента робітники, які страйкують, проводжали свистом і скандуванням антилукашенківських гасел, повідомляє кореспондент телеканалу «Настоящее время». За його словами, в сторону МЗКТ прямувала колона машин силовиків, але поки що безпосередньо на території заводу силовиків немає.

Зараз біля входу на МЗКТ робітники інших підприємств, які дійшли до заводу, ввімкнули пісню «Перемен» Віктора Цоя. Протестувальники тримають в руках плакати «Ніяких переговорів, тільки відставка!».

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.
…

Велика Британія не визнає результати президентських виборів у Білорусі, на яких за офіційною інформацією переміг нинішній президент Олександр Лукашенко. Про це 17 серпня заявив міністр закордонних справ Сполученого королівства Домінік Рааб.

Рааб закликав через ОБСЄ провести розслідування щодо виборчого процесу.

Також він засудив застосування білоруською владою насильства для придушення мирних протестів, які почалися після виборів.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.
…

На будівлі Київської міської державної адміністрації вивісили історичний біло-червоно-білий прапор Білорусі.

Фото будівлі КМДА оприлюднив мер Києва Віталій Кличко в Instagram.

Біло-червоно-білий стяг був державним у Білорусі після 1991 року до приходу до влади в 1994 році Олександра Лукашенка, який повернув прапор радянської Білорусі.

Саме з біло-червоно-білими прапорами на масові акції в багатьох містах Білорусі вже тиждень виходять прихильники опозиції, які вимагають відставки Лукашенка і проведення в країні нових чесних виборів.

 
…

До 5 тисяч людей вийшли у неділю, 16 серпня, на акцію підтримки білоруського народу «Свободна Білорусь 2020», яка відбулася у столиці Чехії Празі, передає кореспондент Радіо Свобода.

На акції зібралися тисячі чехів, білорусів і українців, які принесли із собою білоруську символіку та квіти. Люди скандували «Жыве Беларусь», «Свободу» та інші гасла проти чинного президента Олександра Лукашенка. 

«Те, що зараз відбувається у Білорусі, надзвичайно важливо для України, на мою думку. І можливо самі білоруси зараз не здатні оцінити нашу підтримку, для них ми часто «майдануті», адже пропаганда робить свою справу. Але головне, що вони почали прокидатися, це добре. У них ще довгий і дуже складний шлях попереду, треба їх в цьому підтримувати», – поділилася киянка Іванка Ілієнко, яка прийшла на акцію із українським прапором.  

Головна вимога організаторів – закликати керівників чеської влади та ЄС до термінових переговорів на найвищому рівні проти насилля та фальсифікації результатів виборів у Білорусі. Організатори також закликали не забувати про вплив та можливу військову загрозу з боку російського режиму на території Білорусі.  

«На жаль, Білорусь – дуже близько до владних інтересів Путіна. Є ризик виникнення того, що ми називаємо «Україна номер два». Ми не хочемо більше повторення східної України. Вільний світ, зокрема ЄС, членом якого є Чехія, мусить встати на бік білорусів, які прагнуть свободи та демократії. Ми будемо і далі вимагати, щоб Чехія сприяла введенню санкцій», – зазначили чеські активісти.  

На акції була також присутня правозахисна організація Amnesty international, яка збирала підписи проти брутальної поведінки білоруських силовиків, що брали участь у розгоні мирного протесту в ніч на 10 серпня у Мінську та інших містах Білорусі. За словами координаторки організації, за три дні онлайн-реєстрації вдалося зібрати понад 3 тисячі підписів. 

«Підписи, що ми отримаємо, ми переводимо в онлайн формат та надсилаємо МВС та консульству Білорусі у Чехії», – повідомила кореспонденту Радіо Свобода Крістіна Забойнікова з Amnesty International.  

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш закликав Європейський союз «бути дієвим».

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років. 

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурнентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані. 

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство.
…

Президентський палац у Братиславі сяє біло-червоно-білими барвами – кольорами історичного прапора Білорусі.

Словацька президентка Зузана Чапутова на своїй твіттер-сторінці пояснила, що це крок «на знак солідарності з тими, хто ненасильно захищає свободу і вимагає вільні, чесні і демократичні вибори в Білорусі».

Вона наглолосила, що насильство має бути замінене  розсудливим діалогом, відвертістю і примиренням».

«Я відкидаю використання сили і репресій  проти  народу Білорусі, який вільно висловлює  своє право на слово і збори. Фундаментальні свободи і  права людини мають бути завжди в пошані й підтримуватись», – зазначила президентка Словаччини.

Палац Грассалковіча в Братиславі від 1996 року є офіційною резиденцією президентів Словаччини. Споруда в стилі пізнього  барокко як літня резиденція була зведена близько 1765 року для графа Антала Грассалковіча – шляхтича хорватського походження, свого часу одного з найвідоміших угорських політиків.

Біло-червоно-білий стяг був державним у Білорусі після 1991 року до приходу до влади в 1994 році Олександра Лукашенка, який повернув прапор радянської Білорусі.

Саме з біло-червоно-білими прапорами на масові акції в багатьох містах Білорусі вже тиждень виходять прихильники опозиції, які вимагають відставки Лукашенка і проведення в країні нових чесних виборів.
…

Північноатлантичний альянс спостерігає за ситуацією в Білорусі, повідомила речниця НАТО Оана Лунгеску.

Водночас вона заперечила слова президента Білорусі Олександра Лукашенка, який 16 серпня заявив, що Альянс розгорнув свої танки та літаки в 15 хвилинах від білоруського кордону.

«Немає нарощування сил НАТО в регіоні… Мультинаціональна присутність НАТО в східній частині території Альянсу – це не загроза жодній країні», – наголосила Лунгеску.

За її словами, війська НАТО виконують винятково оборонну функцію й розгорнуті для запобігання конфліктам.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.

 
…

Європейський союз мав би підтримати білорусів, заявив прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш у твіттері.

«У Білорусі не може статись те, що сталось у нас в 1968 році (21 серпня 1968 року  Чехословаччину окупували війська так званого мирного Варшавського пакту – ред.). Європейський союз має бути дієвим. Має білорусів заохотити, щоб вони не боялися реалізувати у себе «оксамитову революцію» моделі листопада 1989 року», – написав Бабіш.

Він закликав представників країн «вишеградської четвірки», куди, крім Чехії, входять Польща, Словаччина та Угорщина, разом з балтійськими країнами також долучитися до підтримки білорусів.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють про фальсифікацію результатів виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%.

 
…

Між Об’єднаними Арабськими Еміратами та Ізраїлем з’явився телефонний зв’язок. Це відбулося на тлі нормалізації відносин між державами.

Раніше абоненти чули записане арабською та англійською мовами повідомлення, яке сповіщало, що з’єднання з ізраїльськими номерами неможливе.

Розвиток інтернету дозволив людям обходити заборону, однак навіть такі дзвінки часто переривалися.

13 серпня Ізраїль та ОАЕ за посередництва США уклали угоду про нормалізацію відносин. Очікується, що незабаром країни-учасниці угоди обміняються послами і відкриють дипломатичні представництва.
…

Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила про рекордні понад 294 тисячі нових випадків коронавірусної хворобиCOVID-19, зафіксовані за останню добу.

За даними ВООЗ, загальне число хворих у світі сягає 21 мільйона.

За останню добу зафіксовано 9985 смертей від COVID-19. Загалом у світі від цього захворювання померли 755 786 людей.

Половину смертей у світі складають разом померлі в США, Бразилії, Мексиці й Індії.

Дані ВООЗ включають лише офіційно підтверджені випадки захворювання і смерті, кількість яких, як вважають, є набагато вищою.

В Україні на COVID-19 минулої доби захворіли ще 1637 людей, свідчать дані системи моніторингу Ради національної безпеки й оборони.

Всього від початку пандемії в Україні виявили 91 356 випадків захворювання, одужали за цей час майже 48 тисяч людей, померли 2068.
…

На будівлях мерій чеських Брна і Плзня другий день майорять історичні біло-червоно-білі прапори Білорусі. 

З ініціативою встановити на будівлі мерії в Плзні білоруський прапор виступив педагог і театрал Роман Чернік, а виготовила прапор сценограф Резі Мідарена.

Як повідомляють чеські ЗМІ, ініціативу підтримали мер міста Мартін Бакса і його заступник Міхал Возобуле.

«Плзеняни першими у східному блоці 1 червня 1953 року безстрашно виступили проти комуністичному режиму. Так, у дусі цієї традиції ми висловили свою приналежність і підтримку громадянам Білорусі, які сьогодні ведуть мужню боротьбу проти недемократичного режиму диктатора Лукашенка», – заявив Матін Бакса. 

А в Брні білоруський прапор на будівлі мерії міста встановила група депутатів міста.

«Ми хочемо звернутися до Білорусі, щоб дотримувалась прав людини, демократії й принципів правової країни. Ми не можемо і не хочемо бути сліпими щодо ситуації, яка розгортається приблизно за тисячу кілометрів від нас», – наголосила мер міста Брно Маркета Ванькова.

Біло-червоно-білий стяг був державним у Білорусі після 1991 року до приходу до влади в 1994 році Олександра Лукашенка, який повернув прапор радянської Білорусі.

Саме з біло-червоно-білими прапорами на масові акції в багатьох містах Білорусі вже тиждень виходять прихильники опозиції, які вимагають відставки Лукашенка і проведення в країні нових чесних виборів.

 
…

Посол Білорусі в Словаччині Ігор Лещеня виступив на підтримку учасників мирних протестних акцій, які тиждень тривають у білоруських містах. Про це він заявив у відеозверненні, яке опублікувало у телеграмі видання «Наша нива».

«Як і всі білоруси, я в шоці від історій про тортури і побиття громадян моєї країни», – сказав дипломат. Він додав, що сотні його «співвітчизників відчули на собі, що низка представників правоохоронних органів повною мірою відродили традиції НКВД в толерантній європейській Білорусі XXI століття». 

Лещеня першим із чинних білоруських послів підтримав протести.

Ігор Лещеня є послом Білорусі в Словаччині з 2016 року. До цього він був послом в Єгипті й Ізраїлі. У 2002-2006 роках Лещеня обіймав посаду помічника президента Білорусі.

У десятках міст Білорусі вже тиждень тривають багатотисячні протести проти офіційних результатів президентських виборів, які учасники акцій називають сфальсифікованими. 

За цей час понад сім тисяч людей були затримані, сотні – жорстоко побиті. Щонайменше двоє людей загинули. Близько п’яти тисяч людей, як і раніше, перебувають за ґратами, доля багатьох людей невідома. 

Десятки державних підприємств почали страйк, в тому числі найбільші держпідприємства країни. Влада відмовляється йти на поступки протестувальникам і проводити вибори заново.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Натомість президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що протести в країні організовані з-за кордону, і звернувся «по допомогу» до президента Росії Володимира Путіна.

На 16 серпня в Білорусі заплановані чергові акції опозиції. Крім того, з’явилися повідомлення про те, влада Білорусі примусово збирає держслужбовців на провладний мітинг.

 
…

Дружина колишнього кандидата в президенти Білорусі, опонента Олександра Лукашенка Валерія Цепкала, Вероніка, виїхала з Росії, повідомив Цепкало у фейсбуці.

За його словами, жінці з дітьми дозволили виїхати в Україну після того, як кілька годин протримали на кордоні з боку Росії.

«Доброго ранку! У нас все добре! Протримавши кілька годин на кордоні, Вероніці з дітьми дозволили перетнути кордон Російської Федерації в напрямку України», – написав Цепкало у фейсбуці вранці 16 серпня.

Вночі Цепкало повідомив, що його дружину з двома малими дітьми понад дві години тримають на кордоні з російського боку.

9 серпня стало відомо, що Вероніка Цепкало виїхала з Білорусі до Москви, побоюючись кримінального переслідування.

В інтерв’ю Радіо Свобода Вероніка Цепкало заявляла, що продовжує підтримувати кандидатку в президенти Світлату Тихановську і планує продовжувати роботу в рамках спільного штабу (Тихановську підтримали штаби екскандидатів Валерія Цепкала і Віктора Бабарика).

Після того, як Валерієві Цепкалу відмовили в реєстрації кандидатом в президенти Білорусі, він виїхав з країни, але його дружина Вероніка залишалася там і брала участь у передвиборних заходах іншого опозиційного кандидата в президенти – Світлани Тихановської.

Сам Цепкало з дітьми виїхав із Білорусі 24 липня – спочатку до Москви, потім до Києва і Варшави, щоб організувати «тур» із зустрічами з білоруською діаспорою.

Пізніше він оголосив про створення в Україні фонду допомоги постраждалим під час протестів у Білорусі.

 
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що дасть доручення перекинути повітряно-десантну бригаду з Вітебська до Гродно. Про це він сказав в ефірі каналу «Білорусь 1» 15 серпня.

Таке рішення Лукашенко пояснив нібито військовими навчаннями в Польщі та Литві. 

«Йде ескалація і нарощування військового компоненту на цих територіях. Спокійно за цим спостерігати ми не можемо. І коли рано вранці я розмовляв і слухав доповідь начальника Генерального штабу, я помітив: наших військових теж непокоїть ця проблема», – заявив він.

Читайте також: Лукашенко заявляє, що «домовився з Путіним» про допомогу в «забезпеченні безпеки» Білорусі

За його словами, саме у зв’язку з цим він «просить додатково перекинути повітряно-десантну бригаду з Вітебська до Гродно».​

Телеканал «Білорусь 1» також згадав про перекидання американських військових на бази поблизу білоруського кордону. Згадана в сюжеті база розташована в районі польського міста Дравско Поморське поблизу німецького кордону, на узбережжі Балтійського моря, уточнює білоруська служба Радіо Свобода.

15 серпня в білоруському місті Гродно близько десятка десантників пройшли центром міста з плакатами: «Ми з народом».

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

 
…

На оприлюднених кадрах видно, як силовики стріляють в людину, в якій упізнали Тарайковського
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко покладається на допомогу Росії про «допомогу» в захисті безпеки Білорусі. Про це він заявив на зустрічі в Центрі стратегічного управління в Міністерстві оборони країни, передає білоруська державна агенція «Белта» 15 серпня.

Лукашенко вказав на договір із Росією в рамках «союзної держави».

«Якраз ці моменти підходять під цей договір. Тому сьогодні з президентом Росії в мене відбулася довга, ґрунтовна розмова про ситуацію. Повинен сказати, мене навіть трохи здивувало – абсолютно поінформований про те, що відбувається», – зазначив президент Білорусі.

Він додав, що домовився з президентом Росії Володимиром Путіним, що на запит Мінська Кремль надасть «всебічну допомогу із забезпечення безпеки» Білорусі.

Про розмову Лукашенка з Путіним 15 серпня повідомляли його пресслужба та пресслужба Кремля.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу. Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону.
…

Російські правоохоронні органи оголосили в розшук автора білоруського телеграм-каналу Nexta Степана Путила. Про це свідчать дані російського Міністерства внутрішніх справ.

На сайті не вказана суть кримінального провадження, за яким російські силовики розшукують Путила.

 Напередодні телеграм-канал Nexta, що висвітлює протести у Білорусі і став одним із головних джерел інформації про них, повідомив про відкриття кримінальної справи проти свого засновника Степана Путила в Білорусі. Справу порушили за підозрою в організації масових заворушень.

Читайте також: «Інструмент свободи»: хто стоїть за ключовим телеграм-каналом Nexta Live, що висвітлює протести у Білорусі

Канал Nexta Live є одним із найбільш популярних у країні і активно висвітлює протести після виборів, на сьогодні у нього 1,9 мільйона підписників.

Проєкт, який не має ані штатних журналістів, ані веб-сайту, називає себе «децентралізованим медіа ХХІ століття» – творцями контенту є небайдужі люди, які перебувають в епіцентрі подій.

NEXTA вимовляється як «нехта», що у перекладі з білоруської означає «хтось».

 
…

Під час телефонної розмови президенти Білорусі та Росії Олександр Лукашенко і Володимир Путін обговорили ситуацію у Білорусі та передачу Москві затриманих раніше бойовиків ПВК «Вагнера». Про це повідомляє пресслужба Кремля.

«Обидві сторони висловили впевненість, що всі проблеми, що виникли, будуть незабаром врегульовані. Головне, щоб цими проблемами не скористалися деструктивні сили, які прагнуть до того, щоб завдати шкоди взаємовигідній співпраці двох країн в межах Союзної держави», – мовиться у повідомленні.

У зв’язку з передачею Росію бойовиків «Вагнера» у Кремлі дали «позитивну оцінку взаємодії профільних відомств з даного питання».

«Домовлено про продовження регулярних контактів на різних рівнях і підтверджений настрій на зміцнення союзницьких відносин, що цілком відповідає корінним інтересам братніх народів Росії та Білорусі», – заявили у Кремлі.

Раніше про цю розмову повідомила пресслужба Лукашенка.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко 15 серпня заявив про намір зв’язатися з президентом Росії Володимиром Путіним. На думку Лукашенка, протести, які виникли після виборів у країні, є загрозою не тільки для Білорусі, але і для Союзної держави з Росією і всього «загального простору».

32 із 33 найманців «ПВК Вагнера», затриманих у Мінську наприкінці липня, повернулися до Росії, повідомили 14 серпня російські державні ЗМІ з посиланням на Генпрокуратуру Росії. 33-ій громадянин Росії, який має також білоруське громадянство, залишився на території Білорусі, додали там.

Секретар РНБО Олексій Данілов зазначив, що віддавши «вагнерівців» Росії, влада Білорусі ухвалила неправове рішення, яке не відповідає духу двосторонніх взаємовідносин, і є не дружнім кроком щодо України.

 
…

У Мінську в суботу, 15 серпня, тисячі людей прощаються з Олександром Тарайковським – учасником акцій протесту, який загинув у столиці Білорусі ввечері 10 серпня.

Близько тисячі людей прийшли на церемонію прощання з 34-річним мінчанином. Вони стоять на вулиці біля траурного залу, де перебувають рідні і близькі Тарайковського. Міліція не втручається.

МВС Білорусі стверджувало, що демонстрант загинув від вибуху у нього в руках саморобного вибухового пристрою. Однак на відеозаписі пристрою у нього в руках не видно, а причиною смерті в медичному висновку названо поранення грудної клітини. Учасники акцій протесту переконані, що Тарайковського застрелив спецназ.

Олександр Тарайковський, за офіційними даними, єдиний загиблий при розгоні протестів в Білорусі. Повідомлення про інших загиблих наразі не підтверджені. Кілька учасників акцій протесту перебувають у важкому стані, сотні були госпіталізовані – частина з них отримали травми під час зіткнень з ОМОНом і спецназом, інші були жорстоко побиті після затримання.

У Мінську сьогодні сьомий день протестів, які почалися 9 серпня як вуличні акції проти фальсифікацій на виборах. Згодом до вимог додалося засудження поліцейського насильства, покарання винних у ньому, а також відставка президента Олександра Лукашенка, перегляд підсумків голосування або проведення нових виборів глави держави.

 
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що хоче особисто виступити з промовою на щорічній сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні, хоча багато світових лідерів, як очікується, не приїдуть через пандемію коронавірусу. Про це повідомляє Голос Америки.

«Я думаю виступити з промовою прямо в ООН. Багато людей не зможуть бути там через COVID… Я вважаю, що це краще представляє країну. Як президент США я відчуваю себе частково зобов’язаним бути присутнім в ООН і вимовити цю важливу промову», – заявив Трамп журналістам.

Він додав, що зал Генеральної Асамблеї в Нью-Йорку, швидше за все, буде напівпорожнім.

«Це буде не так, як раніше. Подивимося, що буде», – зазначив президент США.

Основна частина щорічної сесії Генеральної Асамблеї, коли світові лідери по черзі виступають з промовами, відбудеться з 21 по 29 вересня. Очікується, що цього року більшість світових лідерів виступлять віртуально або надішлють відеозвернення.

У світі станом на 15 серпня виявлено понад 21 мільйон інфікованих коронавірусом. Від COVID-19 померли майже 765 тисяч людей, більш ніж 13 мільйонів одужали.
…

Обстеження дотримання правил і вимог, що стосуються видачі віз російським громадянам в словацьких генеральних консульствах в Москві і Петрограді, розпочало міністерство закордонних і європейських справ Словаччини. 

За повідомленням ЗМІ, до цього кроку словацьке міністерство вдалось після того, як з’ясувалося, що «словацьке консульство в Петрограді у минулому видало візу людині, яка згодом взяла участь в убивстві чеченського громадянина в Берліні». 

Чеченець Зелімхан Хангошвілі був убитий минулого року в центрі Берліна. До Німеччини один із учасників злочину дістався, як повідомив розслідувальний ресурс Bellingcat, під іменем Роман Давидов на основі словацької візи, виданої Генеральним консульством Словаччини у Санкт-Петербурзі.

Як зазначив керівник відділу преси міністерства закордонних і європейських справ Словаччини Юрай Томага, «дійшло до зловживання візами, виданими Генеральним консульством Словаччини у Санкт-Петербурзі, наслідком чого став серйозний карний злочин, скоєний на терені іншої країни – члена НАТО і ЄС». 

Зі свого боку посольство Росії в Словаччині заявило, що «пов’язання рішення про вислання наших дипломатів з історією про видачу віз словацьким Генеральним консульством в Санкт-Петербурзі викликає, принаймні, непорозуміння, виглядає непрофесійно і негідно».

Раніше словацьке міністерство закордонних і європейських справ ухвалило рішення про видворення трьох російських дипломатів, діяльність яких суперечила Віденським домовленостям про дипломатичні відносини. 
…

У Чехії на паркінгу в містечку Ржічани (Říčany – містечко на сході Праги) в результаті дій поліції був затриманий російський дипломат – співробітник військової секції посольства Росії в Чеській Республіці. Як повідомляє 14 серпня Чеське Радіо, затриманий ще в червні дипломат займався незаконною купівлею патронів до снайперських гвинтівок та інших боєприпасів. Завдяки імунітету, який надає особі статус дипломата, російського дипломата поліція відпустила, він вже виїхав із Чехії.

Як повідомляють чеські ЗМІ, інформацію про дії російського дипломата Чеське Радіо надало з посиланням на «чотири джерела з найвищих поверхів чеських служб безпеки, інших спеціальних служб і дипломатії».

З якою метою і куди точно мали прямувати боєприпаси, які купував російський дипломат, наразі неясно, слідчі «працюють з версією, що насправді йшлося про прихованого співробітника російської таємної служби ГРУ».

Однак доказів, які стосуються цієї справи, так само, як і в інших подібних випадках, бракує. Посольство Росії в Чеській республіці повідомлення про такого російського дипломата в Празі не коментує. Так само російське посольство не відповіло на запит Чеського Радіо – Радіожурналу (Český rozhlas – Radiožurnál), яке було надіслане мейлом на офіційну адресу дипломатичного представництва.
…

Верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель закликав до деескалації напруженості між Грецією та Туреччиною в питанні розвідування запасів нафти та газу в східному Середземномор’ї.Про це Боррель написав у твітері після зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у режимі відеоконференції. Він зазначив, що блок «повністю солідарний» із Грецією та Кіпром.

Голова європейської дипломатії скликав нараду у відповідь на останні події в кількох країнах та регіонах, включно зі східним Середземномор’ям.

Туреччина та Греція мають розбіжності в питанні видобутку нафти та газу у водах неподалік Кіпру. Греція та ЄС стверджують, що Туреччина незаконно здійснює буріння в цій зоні, Туреччина твердить, що ці води є в межах її виключної економічної зони.

10 серпня Анкара відновила роботи в східному Середземномор’ї, попри угоду між Грецією та Єгиптом, яка стосувалася прав на буріння нафти та газу в цьому районі.

Рішення Туреччини надіслати наукове судно в супроводі військово-морських суден у цей регіон спонукало Грецію до відправки військових кораблів для спостереження. 12 серпня сталося незначне зіткнення між кораблями, яке Греція назвала аварією, а Анкара – провокацією.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу 14 серпня заявив, що Афінам потрібно діяти розумно, і закликав Європейський союз припинити режим сприяння для Греції.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Туреччину та Грецію розпочати прямий діалог, заявив речник Штефан Зайберт у Берліні 14 серпня. Меркель телефонувала президенту Туреччини Реджепу Ердогану та прем’єр-міністру Греції Кіріакосу Міцотакісу про це 13 серпня, додав речник.
…

Білоруські прикордонники відмовили у в’їзді в країну депутатові Європарламенту Роберту Бедроню.

«Органи, які ухвалили рішення про відмову у в’їзді, не зобов’язані інформувати про причини таких рішень», – цитує «БелаПАН» слова Антона Бичковського, представника Державного прикордонного комітету Білорусі.

Бедронь, голова делегації Європейського парламенту з питань відносин із Білоруссю, і Пятрас Ауштрявічюс, доповідач Європейського парламенту щодо Білорусі, планували відвідати країну 14-16 серпня для оцінки післявиборчої ситуації, зустрітися із затриманими, урядовцями, громадськими організаціями. 

Досі невідомо, чи спробує Ауштрявічюс приїхати в Білорусь самостійно.

Міністри країн Європейського союзу раніше сьогодні вирішили скласти перелік осіб у Білорусі, щоб запровадити проти них санкції у відповідь на дії білоруського лідера Олександра Лукашенка та його підлеглих після виборів 9 серпня.

У Білорусі з 9 серпня проходять акції протесту проти офіційних підсумків президентських виборів. Учасники не визнають перемоги Олександра Лукашенка.
…

14 серпня біля входу на Мінський тракторний завод відбувся мітинг робітників. Прем’єр Раман Галучанка прибув на МТЗ, але проігнорував протестувальників. Тоді робітники  рушили ходою до Будинку уряду
…