У Москві попри заборону на масові заходи влада провела багатотисячний забіг

У неділю, 2 серпня, в Москві і низці інших міст Росії, незважаючи на обмеження, запроваджені через пандемію коронавірусу, влада організувала масовий напівмарафон.

У столиці Росії, за офіційними даними, на участь у забігу подали заявку близько 17 тисяч осіб, у Петербурзі в забігу брали участь близько 8 тисяч.

В обох містах при цьому діє заборона на масові заходи – зокрема, на проведення мітингів і пікетів. За останні місяці поліція затримала і заарештувала декілька сотень людей під час політичних акцій, посилаючись на епідеміологічні обмеження.

Раніше мер Москви Сергій Собянін заявляв, що заборону на масові заходи у столиці не знімуть принаймні до кінця серпня. Однак для напів марафону зробили виняток.

 

 У свою чергу міністр спорту Росії Олег Матицин заявив, що пандемія коронавірусу Росії подолана і «свято бігу знаменує цю перемогу». Матицин подякував уряду Москви за організацію напівмарафону.

У той же час глава «Росспоживнагляду» Анна Попова розповіла в неділю про зростання захворюваності COVID-19 в п’яти регіонах Росії. Про які саме регіони йде мова – вона не уточнила.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у Росії станом на 2 серпня виявили майже 850 тисяч випадків інфікування коронавірусом. Це четвертий показник у світі. Померли 14 104 людини, одужали майже 649 тисяч пацієнтів.

Американські астронавти повертаються на Землю у капсулі SpaceX Dragon

Двоє астронавтів НАСА, які прибули на Міжнародну космічну станцію (МКС) на ракеті SpaceX у травні, повертаються на Землю.

Космонавти повертаються на Землю у капсулі SpaceX Dragon.

Незважаючи на наближення урагану «Ісайя» до США, НАСА заявило, що погода сприятлива для того, щоб капсула приводнилася у неділю вдень за місцевим часом в Мексиканській затоці, недалеко від Панама-Сіті, штат Флорида. Це буде перше приводнення астронавтів за останні 45 років. В останнє астронавти приводнювалися після спільної космічної місії США і СРСР «Аполлон-Союз» у 1975 році.

Астронавти завершують свою двомісячну місію, яка ознаменувала собою нову еру в американській космічній галузі – США вперше за багато років запустили в космос власну ракету з екіпажем на борту.

 

Після запуску Дуґ Герлі та Боб Бенкен з Космічного центру імені Кеннеді 30 травня, SpaceX стала першою приватною компанією, що відправила людей на орбіту Землі. Тепер SpaceX має стати першою приватною компанією, яка повернула людей з орбіти.

«Запуск був складнішим, але найголовніше – наше повернення додому», – зазначив Бенкен. За його словами, успішне приводнення дозволить назвати запуск американського екіпажу астронавтів «повним циклом».

Командир МКС Кріс Кессіді, який залишиться на станції з двома російськими космонавтами до жовтня, подарував Герлі маленький прапор США, залишений попередніми астронавтами після запуску на МКС з території США в липні 2011 року. Герлі був пілотом під час цього останнього польоту «Шаттлу». Цей прапор планують доставити на Місяць в рамках програми NASA «Артеміс».

Наступний політ екіпажу МКС на космічному кораблі SpaceX запланований на кінець вересня.

30 травня приватна американська компанія SpaceX вперше запустила у США ракету Falcon 9 зі своїм космічним кораблем Crew Dragon та астронавтами NASA Дуґом Герлі і Бобом Бенкеном на борту.

О 17:16 31 травня космічний корабель Crew Dragon зістикувався з Міжнародною космічною станцією, а його екіпаж приєднався до колег.

У США підлітка звинуватили у зломі твітер-акаунтів знаменитостей

У США поліція штату Флорида затримала 17-річного Грема Кларка за звинуваченням у зломі облікових записів знаменитостей у твітері. Звинувачення висунуті за 30 пунктами. Судити його будуть як повнолітнього, пише The New York Times.

За даними слідчих, у Кларка було двоє спільників: один у США, інший – у Великобританії.

Про те, що хакери зламали декілька десятків твіттер-акаунтів, зокрема засновника Microsoft Білла Гейтса, гендиректора Tesla і засновника SpaceX Ілона Маска, репера Каньє Веста, засновника Amazon Джефа Безоса, екс-президента США Барака Обами, стало відомо в середині липня.

В акаунтах з’явилися однакові твіти з закликом надсилати біткоіни на певні гаманці – і обіцянкою повернути криптовалюту назад в подвійному розмірі. Незабаром твіти були видалені, але потім опубліковані повторно. Шахраям вдалося отримати суму, еквівалентну 110 тисячам доларів.

Лукашенко заявив, що Росія намагалася приховати відправку «вагнерівців» у Білорусь

Президент Білорусі Олександр Лукашенко звинуватив Росію в намаганні приховати відправку до Білорусі 200 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». Як передає білоруська державна агенція БЕЛТА, про це Лукашенко сказав, коли заслухав у суботу доповідь голови КДБ і керівника Слідчого комітету Білорусі.

«Вони («вагнерівці» – ред.), звичайно, винні, але не настільки, щоб стосовно них ухвалювати якісь жорсткі заходи. Це солдати. Їм наказали – вони пішли. Розбиратися треба з тими, хто наказував, хто їх сюди посилав… Молодці, що з’ясували, що це перша група. Я так розумію, це тільки перша група зі 180 чи 200 осіб, яка планувалася до перекидання в Білорусь. І до того ж, коли я це говорю (я прочитав доповідь), це точні дані сьогодні. І спроба там зараз приховати «хвіст» в Росії і сказати, що ось мало не вони з нами погодили приїзд цієї групи, це повна нісенітниця», – сказав Лукашенко.

Він заявив, що ситуація викликає «серйозні підозри» про те, «які цілі собі група планувала».

Лукашенко заявив, що «замовкнули старші брати».

«Уже не кричать, що вони посилали цих хлопців в Стамбул. Ніякого Стамбула не було і бути не могло, як виявилося при перевірці. Ясно, що у цієї групи були інші цілі», – додав він.

29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Слідчий комітет Білорусі підозрює затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів. Президент Білорусі Олександр Лукашенко рініше назвав усе це «надзвичайною подією» і звинуватив Росію у «брудних намірах».

Секретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на території країни триває пошук іще близько 200 бойовиків. Росія такі версії білоруської сторони заперечує.

Усі затримані мали російські паспорти. Дехто з них, вихідці з України, головно з Донецької і Луганської областей, також є українськими громадянами (раніше називали сім прізвищ, нині в ОГП заявили про дев’ятьох).

31 липня керівник білоруської слідчої групи Олександр Агафонов заявив, що свідчення затриманих під Мінськом російських бойовиків є суперечливими. Слідчий підтвердив, що росіяни мали на руках квитки в Стамбул на 25 липня. Однак, за словами Агафонова, летіти вони туди не збиралися, а наявність квитків свідчить про організацію алібі.

Центр «Миротворець», який, зокрема, документує дані про учасників російських незаконних збройних формувань на українському Донбасі, раніше реєстрував 24 із затриманих нині в Білорусі як учасників таких формувань у різні часи (нині в ОГП говорять, що таких серед затриманих 28).

 

Росія: на акціях на підтримку арештованого губернатора відбулися затримання

У Москві і Санкт-Петербурзі на акціях на підтримку арештованого губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала поліція затримала кількох людей. Як повідомляє Російська служба Радіо Свобода, у російській столиці, де десятки активістів зібралися в Новопушкінському сквері, затримано близько 20 осіб. У Санкт-Петербурзі затримано щонайменше 15 осіб. Повідомляється, що кілька людей затримали і на акції у Владивостоці.

Акції та пікети на знак солідарності з хабаровцями пройшли в суботу також в Казані, Єкатеринбурзі, Комсомольську-на-Амурі і інших містах Росії. В Іркутську близько 170 людей влаштували невелику ходу та провели мітинг.

Протести в Хабаровську почалися після арешту губернатора краю Сергія Фургала 9 липня за звинуваченням в організації вбивств 15 років тому. Він відкидає всі звинувачення.

Фургал – член партії ЛДПР, багато років був депутатом Держдуми, а в 2018 році переміг на губернаторських виборах представника «Єдиної Росії» В’ячеслава Шпорта.

Арешт Фургала пов’язували ще і з голосуванням щодо поправок до конституції, які дозволяють Володимиру Путіну залишатися на посаді президента ще на два терміни: явка в краї була однією з найгірших по країні.

Акції на його захист набули характеру виступів проти федерального центру і Володимира Путіна.

Тегеран заявляє, що затримав лідера опозиційної до влади Ірану організації, базованої у США

Влада Ірану заявляє, що заарештувала лідера опозиційної організації, яка базується у США, за ймовірну причетність до нападу на мечеть в Ширазі в 2008 році, в результаті якого загинули 14 людей і понад 200 були поранені.

Міністерство розвідки Ірану 1 серпня заявило, що затримало Джамшида Шармахда з маловідомої антиісламської організації «Королівська асамблея Ірану» у Каліфорнії, Шармахд нібито очолює воєнізоване крило цієї групи, яке називається «Тондар».

Влада заявила, що організація також підозрюється в плануванні інших атак, яких саме – не повідомляється. Коли і де саме був затриманий Шармахд також невідомо.

 

В ОАЕ почала працювати перша в арабських країнах АЕС

Об’єднані Арабські Емірати оголосили про введення в експлуатацію першого ядерного реактора в арабському світі на АЕС «Барака». Про це у твітері 1 серпня написав шейх емірату Дубай Мухаммед бін Рашид аль-Мактум.

«Сьогодні ми оголошуємо про успішне введення в експлуатацію першого мирного ядерного реактора в арабському світі», – написав він.

Аль-Мактум додав, що в реактор успішно завантажили ядерне паливо.

 

«Наша мета полягає в тому, щоб ввести в експлуатацію чотири АЕС, які забезпечували б чверть усіх потреб держави в електриці безпечно, надійно і без шкідливих викидів», – сказав аль-Мактум.

Досі вся енергія країни вироблялася на електростанціях, які працюють на газі, і кількох сонячних установках.

АЕС «Барака» розташована приблизно за 280 кілометрів від Дубаю в регіоні Аль-Дафра.

Південнокорейська корпорація Korea Electric Power є головним підрядником проєкту «Барака». АЕС завершено приблизно на 94 відсотки.

Росія: в Хабаровську пройшла чергова акція на підтримку арештованого губернатора

У російському Хабаровську пройшла чергова акція на підтримку колишнього губернатора регіону Сергія Фургала. 9 липня його заарештували за звинуваченням в організації вбивств підприємців у 2000-х роках.

За офіційними даними, в сьогоднішньому мітингу брали участь близько трьох із половиною тисяч людей, незважаючи на сильний дощ. Це менше, ніж в попередні суботні протести, пишуть місцеві ЗМІ. Мітингувальники з прапорами краю і плакатами дійшли до будівлі уряду регіону, скандуючи «Свободу!».

Поліція в акцію не втручалася.

Акції солідарності з хабаровцями пройшли сьогодні в Комсомольську-на-Амурі, Владивостоці й Південно-Сахалінську.

Протести в Хабаровську почалися після арешту губернатора краю Сергія Фургала 9 липня за звинуваченням в організації вбивств 15 років тому. Він відкидає всі звинувачення.

Фургал – член партії ЛДПР, багато років був депутатом Держдуми, а в 2018 році переміг на губернаторських виборах представника «Єдиної Росії» В’ячеслава Шпорта.

 

Арешт Фургала пов’язували ще і з голосуванням щодо поправок до конституції, які дозволяють Володимиру Путіну залишатися на посаді президента ще на два терміни: явка в краї була однією з найгірших по країні.

Акції на його захист набули характеру виступів проти федерального центру і Володимира Путіна.

 

Російський бізнесмен Лебедєв стане членом британського парламенту

Російський бізнесмен Євген Лебедєв стане членом верхньої палати британського парламенту. Його ім’я значиться серед 36 осіб, список яких королеві Єлизаветі II передав прем’єр-міністр Борис Джонсон.

У списку також – брат голови уряду Джо Джонсон, який у 2018 році пішов із посади міністра транспорту через незгоду з проєктом угоди про вихід країни з Євросоюзу.

Рекомендація прем’єра Джонсона просунути політичними щаблями російського бізнесмена привернула до себе особливу увагу. Десять днів тому парламент оприлюднив доповідь спецслужб про російське втручання в демократичні процеси Великої Британії. 

 

У пресі з’явилися припущення, що британський уряд, швидше за все, посилить увагу до вихідців з Росії в Британії і їхніх грошей.

Євген Лебедєв має британське підданство з 2010 року і видає газети Evening Standard і The Independent.

Його батько, Олександр Лебедєв відомий у Великій Британії як російський підприємець й інвестор. Місцева преса в своїх повідомленнях згадує, що Лебедєв-старший в кінці 1980-х – на початку 1990-х років був співробітником КДБ-ФСБ, працюючи в управлінні зовнішньої розвідки.

Суд у США скасував і направив на новий перегляд смертний вирок нападникові на Бостонський марафон

У США федеральний апеляційний суд скасував смертний вирок нападникові на Бостонський марафон 2013 року Джохарові Царнаєву і направив цей вирок на новий перегляд у суді нижчої інстанції.

Перший окружний апеляційний суд у Бостоні підтвердив більшу частину обвинувачень проти Царнаєва, чеченця за національністю і натуралізованого громадянина США. Але цей суд ухвалив, що суд нижчої інстанції має з самого початку провести слухання щодо того, чи дійсно Царнаєв гідний саме смертного вироку за ті злочини, в яких він визнаний винним і які передбачають покарання у вигляді також і смертної кари.

Джохар Царнаєв, на той час 19-річний, і його старший брат Тамерлан Царнаєв 15 квітня 2013 року підірвали два саморобні вибухові пристрої, зроблені з каструль-скороварок, біля фінішної лінії традиційного щорічного Бостонського марафону. Внаслідок цього троє людей загинули і ще 264 людини були поранені. Через три дні, коли братів переслідувала поліція, вони вбили ще одну людину, працівника поліції.

2015 року його визнали винним за всіма 30 звинуваченнями, які йому висували і 17 із яких передбачають можливість смертної кари, і засудили до страти. Відтоді тривають апеляційні процеси.

Царнаєв і його адвокати не заперечують, що він вчинив той напад. Але вони твердять, що головним винуватцем був його старший брат Тамерлан, який загинув при затриманні, і тому смертна кара Джохарові несправедлива.

 

На виборах у США вперше можна буде проголосувати українською мовою

На виборах у США цього року вперше можна буде проголосувати українською мовою. Як повідомляє «Голос Америки», таку можливість отримали виборці в окрузі Кук у штаті Іллінойс, куди входить місто Чикаго та його передмістя. Рішення ухвалили в адміністрації округу.

Українська мова буде доступна протягом усіх етапів, на виборах усіх рівнів: як президентських, так і місцевих та до Конгресу.

«Українська мова буде в бюлетенях, на електронних табло на станціях голосування. Більше того, буде також можливість прослухати аудіо для людей, які не зможуть прочитати… І це насправді історичне рішення і велике досягнення для всієї української громади», – розповіла захисниця української мови в окрузі Кук Міла Лугова.

Окрім української, виборчий процес також зроблять доступним 12 різними мовами, серед них польською та російською. За словами Міли Лугової, американські політики зацікавлені в такому розширенні також, адже це дає їм доступ до тих людей, які не володіють вільно англійською.

Перекладом будуть займатися сертифіковані фірми, після чого українські активісти його ще раз перевірять на відповідність.

Округ Кук у штаті Іллінойс – перший у США, який додав українську мову до виборчого процесу. У Чикаго проживає понад 46 тисяч українців.

Китай запустив навігаційну систему третього покоління, яка є конкурентом систем США та Росії

Китай запустив власну глобальну навігаційну систему третього покоління Beidou-3. Про це на церемонії з нагоди початку експлуатації заявив голоа КНР Сі Цзіньпін.

Beidou є конкурентом американської GPS і російської ГЛОНАСС. Передбачається, що Китай вже в 2020 році розпочне надавати навігаційні послуги по всьому світу.

Китай запустив проект Beidou в 1994 році. Перші супутники вийшли на орбіту в 2000-му. До 2012 року вони працювали лише в Китаї, потім в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Загальна кількість супутників становить 55. Останній був запущений наприкінці червня.

Beidou-3 охоплює всю поверхню Землі. За непідтвердженими даними, проєкт обійшовся Пекіну в 10 мільярдів доларів.

Афганістан: 15 цивільних загинули через обстріл з боку Пакистану

Обстріл, здійснений Пакистаном через кордон з Афганістаном 31 липня, призвів до загибелі щонайменше 15 людей та змусив Кабул привести в готовності наземні та повітряні збройні сили.

Вогонь з боку Пакистану відкрили після судичок між безпековими службами двох країн на закритому пункті перетину пакистано-афганського кордону Чаман – Спін Болдак. Цивільні зібралися в цій точці з обох боків, щоб перетнути кордон для святкування Ід аль-Адха.

Міністерство оборони Афганістану 31 липня заявило, що голова штабу сухопутних військ отримав наказ давати повноцінну відповідь, якщо пакистанська армія продовжуватиме артилерійські атаки вздовж спірної ділянки кордону між двома країнами.

Читайте також: В Афганістані після чергового нападу почалося триденне перемир’я​

Своєю чергою, представники силових структур Пакистану заявили, що протести проти закриття кордону для щоденного перетину в прикордонному Чамані призвели до випадків насильства, що в пакистанській провінції Белуджистан, але бойова зброя нібито не застосовувалася.

Тим не менш активісти звинувачують звинувачують пакистанських силовиків у відкритті вогню проти протестувальників, в тому числі тих, хто був з іншого боку кордону, в Афганістані.

«Якщо військові Пакистану продовжать свої ракетні атаки на території Афганістану, вони отримують відповідь від афганської армії», – йдеться в заяві оборонного афганського відомства.

Міністр закордонних справ Паикстану Шах Махмуд Куреші заявив журналістам, що вже обговорює інцидент із представниками Кабулу та сподівається, що його вдасться вирішити мирно.

 

2 430-кілометровий кордон між Афганістаном та Пакистаном був утворений у 1893 році між Індією, що була під британським мандатом, та Еміратом Афганістан. Він також неформально відомий як Лінія Дюрана. Сутички на ньому трапляються рідко, відносини між двома державами напружені.

Голова суду в Росії, який розглядав справи українських політв’язнів, може очолити Мосміськсуд – ЗМІ

Голова Південного окружного військового суду Росії Михайло Птіцин виявився єдиною людиною, що виставила свою кандидатуру на посаду голови Московського міського суду, пише російське видання «Коммерсант». Він може замінити на посаді Ольгу Єгорову, яка понад 20 років очолює Мосміськсуд, але не подалася на участь в конкурсі.

Конкурс на заміщення стартував в квітні 2020 року, за півроку до завершення повноважень Єгорової. Однак на момент закінчення часу подачі заявок жодного кандидата не з’явилося. 1 червня Вища кваліфікаційна колегія суддів розмістила на своєму сайті нове оголошення. Термін подачі заявок закінчився 2 липня, знову без кандидатів. Єдиного претендента на посаду вдалося знайти тільки з третьої спроби.

Газета пов’язує ситуацію з можливими розбіжностями між Єгоровою та головою Верховного суду Росії В’ячеславом Лебедєвим. У 2019-2020 роках Другий касаційний суд виніс на адресу Єгорової чотири постанови про порушення закону, хоча до цього вона отримала тільки одну таку вказівку за майже 40 років роботи в судовій системі. Птіцина газета називає креатурою Верховного суду.

56-річний Птіцин – випускник Горьковського вищого зенітно-ракетного училища протиповітряної оборони, слухач військово-юридичного факультету Військового інституту Міноборони в Москві, в 1992 році почав працювати в системі військових судів. Останні десять років Птіцин очолює Північно-Кавказький окружний військовий суд, перейменований у Південний окружний військовий суд.

Цей суд розглядав багато резонансних справ, рішення в яких правозахисники називали політичними. 

У 2015 році суд засудив до 20 і 10 років позбавлення волі кримських активістів Олега Сенцова й Олександра Кольченка. У 2019-му – до шести років колонії українця Павла Гриба. У 2019-му – низку кримськотатарських активістів до тривалих термінів.

Якщо його кандидатура буде схвалена Вищою кваліфікаційною колегією суддів, її ще має схвалити кадрова комісія президента Росії, пише «Коммерсант».

 

Акція на підтримку Тихановської стала наймасовішою в Мінську за 10 років

Мітинг у Мінську на підтримку кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської ввечері 30 липня, став наймасштабнішою політичною подією в Білорусі за останні 10 років, після протестів після виборів у грудні 2010 року, пише білоруська служба Радіо Свобода.

Мітинг на підтримку Світлани Тихановської зібрав рекордну кількість людей – 63 тисячі людей, повідомляє правозахисний центр «Весна».

Акція відбувалася в парку Дружби Народів – місці, віддаленому від центру Мінська, куди традиційно влада відправляла опозицію при затвердженні заявок на акції.

 

Разом зі Світланою Тихановською перед учасниками мітингу виступили її соратниці – координаторка штабу Віктора Бабарика (якого ЦВК відмовилася зареєструвати кандидатом) Марія Колесникова і дружина незареєстрованого кандидата в президенти Валерія Цепкала Вероніка.

Вони розповідали історії зі свого життя, пояснюючи, чому прийшли в політику, і закликали білорусів проголосувати на виборах саме 9 серпня, а не достроково. Вони також просили людей ставати спостерігачами, щоб допомогти запобігти фальсифікаціям.

Світлана Тихановська розповіла про своє знайомство з майбутнім чоловіком і про сім’ю й звернулася до силовиків, що розганяють мирні акції протесту.

«Що ви робите? На вулицю виходять ваші діти, матері, сестри. Не треба їх бити. Люди просто вийшли висловити свою думку. Подивіться нам в очі. Ми такі ж, як ви», – сказала Тихановська.

 

 

У Польщі вкрали і обезголовили пам’ятник маршалу Рокоссовському

На заході Польщі в місті Легниця невідомі викрали скульптуру радянського і польського маршала Костянтина Рокоссовського. Інцидент стався в ніч 30 липня, повідомляє місцева преса.

Поліцейським вдалося знайти статую з відпиляною головою. Пошуки викрадачів і фрагментів монумента тривають.

Пам’ятник Рокоссовському був встановлений біля муніципального кладовища Червоної армії. Скульптура була частиною експозиції легницького Музею міді.

 

Рокоссовський народився в 1896 році у Варшаві. У складі російської армії брав участь у Першій світовій війні. У 1917 році став добровольцем Червоної гвардії, а потім Червоної армії. Воєначальник – єдиний в СРСР маршал двох держав: Радянського Союзу і Польщі.

У 1937 році він був заарештований в СРСР і репресований, зокрема, його звинуватили у співпраці з польською розвідкою. У 1940 році – відновлений на службі. Він був одним з головних полководців Другої світової війни. Рокоссовський командував Парадом перемоги на Красній площі в Москві.

Фігура Рокоссовського викликає неоднозначне ставлення в Польщі. З одного боку – війська 1-го Білоруського фронту, якими він командував, звільнили Польщу від нацистської окупації. З іншого – воєначальник був затятим сталіністом, і після звільнення Польщі представляв в країні окупаційний радянський режим.

Україна наполягатиме на екстрадиції затриманих у Білорусі бойовиків – Офіс президента

Україна вимагатиме від Білорусі екстрадиції затриманих там бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера», яких підозрюють у військових злочинах на території Донбасу. Про це мовиться у заяві Офісу президента України, оприлюдненій 30 липня.

«Україна наполягатиме на екстрадиції всіх осіб, які причетні до військових злочинів на тимчасово окупованій території та щодо яких Служба безпеки України зібрала достатньо доказів», – йдеться у повідомленні.

У ОП заявили, що наразі тривають консультації з білоруською стороною щодо цього питання.

Раніше про намір вимагати екстрадиції бойовиків заявили у Службі безпеки України.

 

29 липня державні ЗМІ повідомили про затримання «33 бойовиків іноземної приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленням, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав усе це «надзвичайною подією», зібрав Раду безпеки, звинуватив Росію у «брудних намірах».

Відомо також, що в МЗС Білорусі викликають послів України і Росії. Коли відбудеться зустріч – поки що невідомо.

Cекретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на даний час на території країни триває пошук ще близько 200 бойовиків.

 

Бразилія: слідом за президентом Болсонару захворіла його дружина

У першої леді Бразилії Мішель Болсонару та п’ятого члена кабміну виявили коронавірус. Про це з посиланням на бразильську владу повідомляє агентство Associated Press.

57-річний міністр науки і техніки Маркос Понтес знаходиться на самоізоляції.

Зазначається, що 38-річна дружина президента почуває себе добре, але має намір дотриматися усіх передбачених на цей випадок протоколів.

У президента Бразилії Жаїра Болсонару, який неодноразово заперечував небезпеку COVID-19, інфікування коронавірусом виявили 6 липня.

Раніше Болсонару також закликав губернаторів окремих штатів скоротити обмеження, які, на його думку, шкодять економіці. Ще в квітні Болсонару казав, що навіть якщо він буде заражений вірусом, йому «не доведеться турбуватися, оскільки я нічого не відчуваю, максимум це буде як невелика застуда».

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 30 липня у Бразилії, яка посідає друге місце у світі за кількістю хворих, виявили понад 2,5 мільйона інфікованих коронавірусом. Від COVID-19 померли 90 134 людини, одужали – більше, ніж 1,9 мільйона пацієнтів.

Трамп пропонує перенести президентські вибори у США

Президент США Дональд Трамп у твітері поставив питання про необхідність перенести вибори глави держави, заплановані на листопад 2020 року. На його думку, в цьому році через можливість голосувати поштою вибори будуть «найбільш нечесними в історії».

«Це буде великою ганьбою для США. Відкласти вибори доти, доки люди не зможуть правильно, надійно і безпечно проголосувати?» – написав Трамп.

 

Сам він планує брати участь у президентських виборах удруге.

Трамп неодноразово критикував можливість голосувати поштою і називав цю можливість загрозою своєму переобранню на другий термін.

Як зазначає Associated Press, немає жодних доказів, що голосування поштою може призвести до шахрайства. У п’яти штатах, де голосують лише поштою, стверджують, що мають достатні заходи безпеки, щоб уникнути фальсифікацій.

День виборів федеральних державних чиновників, у тому числі президента США, законодавчо визначено як «вівторок після першого понеділка місяця листопада» або «перший вівторок після 1 листопада». Рання можлива дата – 2 листопада, остання можлива дата – 8 листопада. У 2020 році цей день припадає на 3 листопада.

Слідчий комітет Білорусі пов’язав справи проти опозиціонерів із затриманням російських бойовиків

Слідчий комітет Білорусі 30 липня повідомив, що проти опозиційного політика Миколи Статкевича, блогера Сергія Тихановського та інших затриманих порушені кримінальні справи. Також Слідчий комітет пов’язав ці справи із затриманням 29 липня під Мінськом громадян Росії, яких вважає членами «ПВК Вагнера».

Кримінальна справа проти Тихановського порушена «за фактами умисних дій, спрямованих на розпалювання іншої соціальної ворожнечі, закликів до насильницьких та агресивних дій щодо правоохоронців». Згідно з цією статтею, Тихановському загрожує від 5 до 12 років в’язниці.

Крім того, проти Миколи Статкевича, Сергія Тихановського та інших порушено кримінальну справу за фактом підготовки до масових заворушень (можливе покарання – від 3 до 8 років позбавлення волі).

«Також учора за результатами перевірки оперативної інформації, що надійшла від спецслужб, за підозрою в скоєнні зазначеного злочину були затримані 33 громадянина Російської Федерації, співробітники ПВК Вагнера, які проживали на території санаторію «Білорусочка» в Мінському районі. В даний час вирішується питання про застосування до них запобіжного заходу у вигляді взяття під варту», – інформує Слідчий комітет Білорусі.

 

 

29 липня державні ЗМІ повідомили про затримання «33 бойовиків іноземної приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленням, вони прибули до Білорусі в ніч з 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав усе це «надзвичайною подією», зібрав Раду безпеки, звинуватив Росію у «брудних намірах».

Відомо також, що в МЗС Білорусі викликають послів України і Росії. Коли відбудеться зустріч – поки що невідомо.

Cекретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на даний час на території країни триває пошук ще близько 200 бойовиків.

 

У Туркменистані влада вимагає маскувати могили померлих, щоб їх не розгледіли з супутників

Влада Лебапської області Туркменистану вимагає від родичів померлих маскувати могили для того, щоб їх не було видно із супутників, пише туркменська служба Радіо Свобода. В країні досі заперечують наявність коронавірусу, незважаючи на те, що лікарні переповнені, а смертність зростає.

Нові вимоги влади збіглися з недавньою публікацією видання «АССА», яке, посилаючись на карти зі супутників, повідомило про збільшення могил у місті Балканабаді. Журналісти з’ясували, що за два роки – з 31 травня 2018 року по 25 березня 2020 року – в місті померли 524 людини, при цьому майже за місяць – з 25 березня по 16 квітня цього року – на кладовищі з’явилося ще 317 могил.

У Лебапській області, за повідомленням кореспондентів туркменської служби Радіо Свобода, кількість могил на кладовищах зросла в 15 разів у порівнянні з минулим роком.

 

Влада при цьому вимагає від населення ховати родичів так, щоб могили були плоскими і їх не було видно із супутників. Крім того, заборонено ходити на похорони, встановлювати на могилах надгробні камені або інші розпізнавальні знаки.

Журналісти також вказують на нестачу апаратів ШВЛ у лікарнях, де лікують хворих із COVID-19. Так, у створеній в одній із офісних будівель карантинній зоні є тільки чотири апарати на сотні хворих. Апарати ШВЛ недоступні для хворих і в інфекційній лікарні в передмісті столиці: там на день за використання апарату ШВЛ лікарі просять у рідних хворого майже 56 доларів.

«Без грошей важкі хворі приречені, тому що кисню на всіх не вистачає. За лічену кількість апаратів йде справжнісінький аукціон – чия сума вища, той і отримає можливість дихати киснем», – пише Turkmen.news.

Раніше туркменська служба Радіо Свобода писала про те, що майже в кожній родині в країні є хворі на коронавірусну інфекцію або померлі від неї, що могильники на кладовищах працюють «у режимі конвеєра», а тіла в морзі видають у пластикових пакетах.

 

В Ашгабаті столичні морги видають тіла померлих для поховання в поліетилені. «Тіло загортають у пластиковий пакет, зверху обгортають матерією, змоченою в хлорі, і тільки потім тіло видають родичам, щоб поховати», – повідомив 23 липня кореспондент видання.

Минулого тижня туркменські активісти створили сайт, де публікують неофіційну статистику про кількість людей, які померли в Туркменистані від COVID-19. Сайт повідомляє їхні імена, вік, адреси й інші подробиці. У списку зараз імена 60 людей.

 

У Білорусі шукають ще близько 200 бойовиків – секретар Ради безпеки

Cекретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков повідомив, що на даний час на території країни триває пошук ще близько 200 бойовиків. Він сказав про це 30 липня після засідання Центральної виборчої комісії країни наступного дня після того, як стало відомо про затримання в Білорусі понад 30 бойовиків російської приватної військової компанії «ПВК Вагнера», громадян Росії.

«33 затримані, ще до 200 перебувають на території Білорусі, за оперативною інформацією. Йде пошук, це як голка в копиці сіна», – цитує Равкова білоруський «Інтерфакс».

Равков також повідомив, що затримані вже дали свідчення. За його словами, їх підозрюють у плануванні терактів.

 

Як повідомила в прямому ефірі білоруської служби Радіо Свобода одна з кандидатів у президенти Ганна Канопацька, Центрвиборчком Білорусі на зустрічі 30 липня попередив кандидатів про можливі провокації під час проведення масових заходів. 

Канопацька розповіла, що на зустрічі їм озвучили нові правила для проведення зустрічей кандидатів із виборцями: на пікетах повинні бути рамки, огорожі, буде проводитися огляд.

29 липня державні ЗМІ повідомили про затримання «33 бойовиків іноземної приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленням, вони прибули до Білорусі в ніч з 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав усе це «надзвичайною подією», зібрав Раду безпеки, звинуватив Росію у «брудних намірах».

Відомо також, що в МЗС Білорусі викликають послів України і Росії. Коли відбудеться зустріч – поки що невідомо.

Увечері 30 липня в Мінську запланований великий мітинг на підтримку кандидатки в президенти Світлани Тихановської. В інтерв’ю телеканалу «Настоящее время» учасниця об’єднаного штабу Тихановської Марія Колесникова розповіла, що вони очікують на цьому заході 75 тисяч осіб.

 

Вибори президента Білорусі пройдуть 9 серпня. Центрвиборчком країни 14 липня зареєстрував кандидатів на президентську посаду – ними стали Світлана Тихановська, Андрій Дмитрієв, Ганна Канопацька, Сергій Черечень, Олександр Лукашенко.

Центральна виборча комісія країни з різних причин не зареєструвала провідних опонентів чинного президента Олександра Лукашенка – Сергія Тихановського, Віктора Бабарика та Валерія Цепкала.

Згодом про об’єднання зусиль оголосили виборчі штаби кандидата в президенти Світлани Тихановської, а також Віктора Бабарика в особі Марії Колесникової і Валерія Цепкала (він виїхав із Білорусі до Росії) в особі його дружини Вероніки.

 

У Білорусі заарештували політтехнолога Віталія Шклярова

У Білорусі заарештували політтехнолога Віталія Шклярова, який працює у США. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на місцеве телебачення.

О 18:00 на телеграм-каналі Шклярова з’явилося коротке повідомлення: «Арештований».

За інформацією білоруських телевізійників, Шклярову вдалося мобілізувати протестний електорат навколо Сергія Тихановського. Сам Шкляров у червні в інтерв’ю «Радіо Свобода» заперечив, що є політтехнологом Тихановського.

 

Білорус Віталій Шкляров раніше працював у виборчих кампаніях експрезидента США Барака Обами, сенатора Берні Сандерса, грузинської опозиції та російської телеведучої Ксенії Собчак.

МЗС Білорусі викликає посла України, серед «вагнерівців» – учасники війни на Донбасі

Міністерство закордонних справ Білорусі викличе послів Росії та України у зв’язку із затриманням 33 російських громадян у країні. Про це в ефірі STV заявив державний секретар Ради Безпеки Андрій Равков, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

«Вже зараз, за наявною інформацією після опитування цих людей, близько 14 осіб – це ті, які проходили по програмі обліку людей, були зафіксовані на Донбасі. Тому запрошується посол України щодо цього питання», – зазначив він під час засідання Ради безпеки Білорусі Равков, повідомляє агентство БелТА.

Державне інформаційне агентство БелТА повідомило 29 липня, що вночі білоруські правоохоронці затримали 32 бойовиків іноземної приватної військової компанії під Мінськом. Ще одного затримали пізніше на півдні Білорусі. Усі затримані є громадянами Росії віком від 24 до 55 років.

Російська служба Радіо Свобода, яка проаналізувала оприлюднений агентством БелТА список затриманих, з’ясувала, що як мінімум один з них, Геннадій Фетисов, народився і прожив усе життя в Донецьку, тобто найімовірніше має українське громадянство.

Російський письменник Захар Прилепін, який раніше воював на боці бойовиків «ДНР», підтвердив, що серед затриманих – кілька людей з його так званого батальйону.

Російська служба РС дійшла висновку, що затримані могли прямувати через Білорусь до Судану.

 

Раніше повідомлялося, що 17 із 33 затриманих у Білорусі 29 липня громадян Росії є фігурантами української бази «Миротворець». 5 із 17 осіб, знайдених у базі, названі в цьому списку членами «групи Вагнера», яка брала участь у війні на сході України та в Сирії.

Виконавчий директор Центру «Миротворець» Роман Зайцев повідомив білоруській службі Радіо Свобода, що третина затриманих у Білорусі – вихідці з України, а саме з Донецької та Луганської областей і, ймовірно, з Одеси.

У Франції зафіксували найбільший за місяць добовий приріст інфікованих коронавірусом

У Франції органи охорони здоров’я повідомили про майже 1 400 нових випадків коронавірусу – це рекордний добовий приріст інфікованих за більш ніж місяць.

Також зафіксовано 15 смертей, що перевищує середні показники останніх тижнів.

При цьому в уряді Франції заявили, що кількість людей, які лікуються від COVID-19 у медзакладах, продовжує зменшуватися, відповідно до двомісячної тенденції, повідомляє агентство Reuters.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 29 липня у Франції виявили понад 221 тисячу інфікованих коронавірусом. Від COVID-19 померли 30 226 людей, одужали – більш ніж 81 тисяча пацієнтів.

 

27 липня глава Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адханом Гебреєсус заявив, що за останні шість тижнів загальна кількість випадків інфікування коронавірусом у світі майже подвоїлася. 

Станом на 29 липня у світі коронавірусом було інфіковано понад 16,8 мільйона людей, одужали більш ніж 9,8 мільйона пацієнтів, померла – 662 081 людина.

У Великій Британії назвали нового керівника MI6

Секретну розвідувальну службу Великої Британії, відому як MI6, очолить Річард Мур. Про призначення оголосив міністр закордонних справ Сполученого королівстві Домінік Рааб, повідомляє ВВС.

Мур наразі займає посаду політичного директора у британському зовнішньополітичному відомстві, а раніше був послом Її Величності у Туреччині.

На посаді очільника MI6 Мур восени змінить сера Алекса Янґера, який керував службою протягом шести років.

Окрім дипломатичної діяльності, Річард Мур також обіймав посаду директора MI6 і був заступником радника з питань національної безпеки в уряді.

Як зазначає ВВС, Мур нечасто виступає на публіці. У 2018 році в Університеті Сент-Ендрюса він порушив питання залучення китайських технологій у комунікаційній інфраструктурі Британії. Також він заявляв, що Росія не повинна недооцінювати можливості Сполученого королівства.

MI6 – служба зовнішньої розвідки Великої Британії. Три основні цілі служби – боротьба з тероризмом, зрив діяльності ворожих держав та надання Сполученому королівству переваги у кіберпросторі.

Посольство Росії в Білорусі відмовилося коментувати інформацію про затримання 33 російських громадян

Російське посольство відмовилося офіційно реагувати на затримання на території Білорусі в ніч на 29 липня 33 російських громадян.

«Російське посольство не коментує затримання цих громадян», – повідомив білоруській службі Радіо Свобода співробітник консульського відділу посольства.

Раніше сьогодні державне інформаційне агентство БелТА повідомило, що в ніч на 29 липня білоруські правоохоронці затримали 32 бойовиків іноземної приватної військової компанії під Мінськом. Ще одного затримали пізніше на півдні Білорусі. Усі затримані є громадянами Росії.

 

Згодом телеканал «Білорусь-1» показав кадри затримання і повідомив, що затримані належать до так званої «приватної військової компанії «Вагнер», відомої за участю в бойових діях в Україні, Сирії та Лівії.

 

Як розповіли в правоохоронних органах, вони мали інформацію про прибуття на територію Білорусі понад 200 бойовиків для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії. При собі росіяни мали кожен по невеликій ручній поклажі, і на всіх – три великі важкі валізи, завантаження яких у транспортний засіб здійснювали кілька чоловіків.

Після прибуття до Мінська в ніч з 24 на 25 липня група заселилася в один із готелів Мінська і мала виселитися 25 липня, проте залишила готель 27 липня і переїхала в один із санаторіїв Мінського району.

За даними адміністрації санаторію, приїжджі звернули на себе увагу нехарактерною для російських туристів поведінкою і одноманітним одягом у стилі мілітарі. Спиртного не вживали, розважальних закладів не відвідували, намагалися не привертати до себе уваги. Вони невеликими групами уважно вивчили територію і оточення санаторію.

Зараз Слідчий комітет Білорусі проводить перевірку щодо затриманих.

 

У Білорусі триває передвиборна кампанія, президентські вибори призначені на 9 серпня. Центральна виборча комісія країни з різних причин не зареєструвала провідних опонентів чинного президента Олександра Лукашенка – Сергія Тихановського, Віктора Бабарика та Валерія Цепкала.

Центрвиборчком країни 14 липня зареєстрував п’ятьох кандидатів на президентський пост, ними стали Світлана Тихановська (дружина заарештованого Сергія Тихановського), Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька, Сергій Черечень, Олександр Лукашенко.

Згодом про об’єднання зусиль оголосили виборчі штаби кандидата в президенти Світлани Тихановської, а також Віктора Бабарика в особі Марії Колесникової і Валерія Цепкала (він виїхав із Білорусі до Росії) в особі його дружини Вероніки.

 

У Пакистані в суді вбили чоловіка, звинуваченого в богохульстві

У залі суду в місті Пешавар на північному заході Пакистану 29 липня був убитий Тахір Насім, якого судили за богохульство. Нападник на ім’я Халід Хан був одразу затриманий, але незрозуміло, яким чином йому вдалося пронести зброю повз охорону суду.

Затриманий сказав, що вбити чоловіка йому наказав пророк Мухаммед, оскільки Тахір Насім належав до віри Ахмаді.

Прихильники віри Ахмаді є 4-мільйонною релігійною меншиною в Пакистані, де впродовж десятиліть зазнають переслідування, хоча самі вважають себе мусульманами. Пакистан проголосив групу немусульманською в 1974 році через те, що засновника віри Гулама Ахмеда члени групи вважають за пророка. Канонічний іслам вважає, що не може бути пророків після Мухаммеда.

Тахір Насім був заарештований два роки тому за звинуваченням у богохульстві після того, як стверджував, що він є пророком. Пакистанський суперечливий закон про богохульство передбачає автоматичну смертну кару для тих, хто визнається винним у образі Бога, ісламу чи інших релігійних діячів. Навіть просте звинувачення за цим законом може спричинити заворушення, а натовп у Пакистані часто бере судочинство в таких справах у свої руки.

Правозахисні групи стверджують, що звинувачення в богохульстві часто використовуються для залякування релігійних меншин та зведення особистих порахунків.

YouTube заблокував акаунти «православного телеканалу» і прокремлівського політолога Дугіна 

Відеосервіс YouTube заблокував акаунти телеканалу «Царгород» і його колишнього головного редактора, прокремлівського політолога Олександра Дугіна.

Представники компанії Google, що володіє YouTube, заявили 28 липня, що акаунти були заблоковані через порушення законодавства про санкції і правила торгівлі.

За даними Google, аккаунт телеканалу, який має понад мільйон передплатників і позиціонує себе як канал для консервативних православних християн, був заблокований без права на відновлення.

Засновник і власник телеканалу «Царгород» Костянтин Малофєєв перебуває під санкціями США з 2014 року через агресію проти України. Олександра Дугіна внесли до санкційного списку в 2015 році.

У самій редакції телеканалу заявили, що не отримували ніяких попереджень про блокування, назвавши це незаконним. Канал готується подати до суду на відеосервіс.

Через санкції США раніше доступу в Instagram позбулися лідер Чечні Рамзан Кадиров, а також низка чеченських посадовців. Facebook, якому належить Instagram, заявив, що діє в рамках дотримання санкційного законодавства США.

На аукціоні Sotheby’s автопортрет Рембрандта продали за 14,5 млн фунтів

Автопортрет Рембрандта продали на аукціоні Sotheby’s у Лондоні за 14,5 мільйона фунтів стерлінгів (18 мільйонів 700 тисяч доларів). Це рекордна вартість за полотно голландського художника.

Попередня оціночна вартість лота становила від 12 до 16 мільйонів фунтів (15-20 мільйонів доларів). За нього боролися шість колекціонерів.

Рембрандт написав картину у 1632 році. Тоді художнику було 26 років. Це один з трьох автопортретів, що знаходяться в приватній колекції.

Попередній рекорд на аукціоні за автопортрет кисті Рембрандта був встановлений у 2003 році. Тоді картина пішла з молотка майже за 7 мільйонів фунтів.