Facebook вперше видалив допис Трампа. Він називав дітей «майже захищеними» від COVID-19

Соціальна мережа Facebook вперше видалила допис президента США Дональда Трампа.

Він розмістив відео свого інтерв’ю телеканалу Fox News. Там американський президент стверджував, що діти «майже захищені» від коронавірусної хвороби COVID-19.

Twitter, зі свого боку, вимагає від акаунту виборчої кампанії Трампа (@TeamTrump) видалити допис з аналогічним відео. До того часу менеджери сторінки не зможуть публікувати там нові дописи. Водночас акаунт може подати апеляцію на рішення соціальної мережі.

У травні президент США Дональд Трамп розкритикував сервіси соціальних мереж після того, як мережа Twitter почала попереджати абонентів про можливі неточності в його твітах.

Відео від 21 січня 2017 року

Німецькі екологи подали новий позов проти «Північного потоку-2»

Німецькі екологи з організації Deutsche Umwelthilfe (DUH) оскаржили в суді дозвіл, виданий владою Німеччини на введення в експлуатацію газопроводу «Північний потік-2».

Як зазначає «Німецька хвиля», позов поданий до вищого адміністративного суду землі Мекленбург-Верхня Померанія в Грайфсвальді. У заяві, опублікованій на сайті DUH, ідеться, що екологи домагаються повторного розгляду заявки на введення трубопроводу управлінням гірничодобувної промисловості міста Штральзунд.

Екологи посилаються на нові наукові дані, згідно з якими робота трубопроводу може призвести до неконтрольованого витоку метану. Збиток від такого викиду, як стверджують автори позову, може виявитися вищим від оцінок, які давалися раніше.

 

Роботи з будівництва нового газогону, яким до Німеччини мав надходити російський газ, перервалися в грудні 2019 року після того, як США стали погрожувати санкціями компаніям, які є власниками суден-трубоукладачів. У Вашингтоні вважають, що «Північний потік-2» збільшить вплив Росії на Європу і стане загрозою для її безпеки. У Берліні та Москві проти такого трактування заперечують, називаючи газопровід виключно комерційним проєктом.

Будівлю мерії Тель-Авіва прикрасили прапором Лівану на знак солідарності

Влада ізраїльського міста Тель-Авів увечері 5 серпня підсвітила будівлю мерії в кольори прапора Лівану на знак солідарності з потрепілими від вибухів у Бейруті.

Фотографію виклав у твітері мер міста Рон Хульдаї, написавши, що «людяність важливіша за будь-який конфлікт, і наші серця сьогодні разом із нашими ліванськими сусідами».

 

Раніше уряд Ізраїлю запропонував Лівану допомогу в боротьбі з наслідками катастрофи.

4 серпня в порту столиці Лівану Бейруті сталася серія потужних вибухів, що зруйнували будівлі в радіусі кількох кілометрів.

За останніми даними, загинуло щонайменше 135 людей, близько 5 тисяч зазнали поранень. Без даху над головою залишилися 250 тисяч жителів. Число загиблих, як вважає влада, далі зростатиме. Після вибуху зниклими безвісти вважаються сотні людей. Рятувальники шукають їх під завалами. У Бейруті на два тижні запроваджений режим надзвичайного стану.

Влада Лівану заявила, що причиною трагедії стали майже три тисячі тонн конфіскованої аміачної селітри, яка зберігалася в порту.

За інформацією ЗМІ, селітра свого часу була конфіскована з судна, яке належало російському бізнесменові з Хабаровська Ігорю Гречушкіну. Зараз він живе на Кіпрі.

У 2014 році судно Rhosus, що було під прапором Молдови, через проблеми з електронікою було змушене стати на стоянку в порту Бейрута, це сталося на шляху з грузинського Батумі до Мозамбіку. Ліванська влада заборонила судну виходити в море, вантаж був конфіскований.

Серед загиблих у Бейруті є громадянин США – посольство

Посольство США в Лівані заявило, що щонайменше один американський громадянин загинув, ще кілька постраждали унаслідок потужних вибухів, що сталися 4 серпня в порту Бейрута.

«Ми висловлюємо найщиріші співчуття їхнім близьким і працюємо над тим, щоб постраждалим громадянам США та їхнім родинам надавати всю можливу консульську допомогу. Ми тісно співпрацюємо з місцевою владою, щоб визначити, чи постраждали ще якісь громадяни США», – йдеться в повідомленні посольства 5 серпня.

Посольство США вказує, що всі його співробітники перебувають у безпеці.

Тим часом, міністр охорони здоров’я Лівану повідомив оновлені дані про число жертв вибухів у Бейруті. Загинули щонайменше 135 людей, десятки або й сотні вважаються зниклими безвісти, поранень зазнали близько 5 тисяч людей.

 

Губернатор Бейруту Марван Абуд заявив, що внаслідок вибуху без даху над головою залишилися від 250-ти до 300-та тисяч людей. 

Посольство України повідомляло, що не має даних про постраждалих українців.

Влада Лівану оголосила Бейрут зоною лиха

Влада Лівану оголосила Бейрут зоною лиха і запровадила у місті надзвичайний стан. Про це повідомляє CNN.

За словами міністра інформації Лівану, надзвичайний стан введено на два тижні з можливістю його продовження за необхідності.

Він додав, що відповідальність за безпеку у місті нестиме вище військове керівництво країни.

 

За останніми даними, внаслідок потужного вибуху, що стався в районі порту ліванської столиці Бейрута 4 серпня, загинули щонайменше 100 людей, тисячі поранені. Місцевий Червоний Хрест повідомляє, що число жертв може зрости, бо багато людей досі залишаються під завалами. Вибух зруйнував і пошкодив будівлі на відстані кількох кілометрів.

Губернатор Бейруту Марван Абуд заявив, що внаслідок вибуху без даху над головою залишилися від 250-ти до 300-та тисяч людей.

Посольство України повідомляло, що не має даних про постраждалих українців.

Попереднє розслідування вказує, що причиною вибуху у Бейруті була недбалість – Reuters

Попереднє розслідування свідчить, що причиною вибуху у порту Бейрута були роки бездіяльності недбалості при зберіганні вибухонебезпечних матеріалів. Про це повідомляє агентство Reuters, посилаючись на офіційні джерела.

Зазначається, що 2 750 тонн аміачної селітри, яку використовують у добривах та бомбах, протягом шести років зберігали без відповідних заходів безпеки.

За словами джерела, питання про безпечне зберігання матеріалів поставало і раніше, але «нічого не було зроблене», щоб вилучити чи утилізувати речовини.

Інший співрозмовник агентства заявив, що команда, яка перевіряла ці матеріали шість місяців тому, попереджала, що селітра може «підірвати весь Бейрут», якщо її не вилучити.

 

За останніми даними, внаслідок потужного вибуху, що стався в районі порту ліванської столиці Бейрута 4 серпня, загинули щонайменше 100 людей, тисячі поранені. Місцевий Червоний Хрест повідомляє, що число жертв може зрости, бо багато людей досі залишаються під завалами. Вибух зруйнував і пошкодив будівлі на відстані кількох кілометрів.

Губернатор Бейруту Марван Абуд заявив, що внаслідок вибуху без даху над головою залишилися від 250-ти до 300-та тисяч людей. 

Посольство України повідомляло, що не має даних про постраждалих українців.

SpaceX провела перші льотні випробування прототипу ракети для колонізації Марсу

Американська корпорація SpaceX провела успішні льотні випробування прототипу другого ступеня ракети-носія Starship. Запуск відбувся на полігоні Бока-Чіка в Техасі.

Під час випробувань прототип піднявся на 150 метрів, перемістився убік і здійснив м’яку посадку на задану частину випробувального майданчика.

 

Starship – це перспективна надважка ракета, що складається з двох багаторазових ступенів. Другий має служити в якості вантажного або пасажирського космічного корабля.

SpaceX розробляє Starship для перевезення людей і вантажів на Місяць і, в перспективі, для колонізації Марсу. За задумом розробників, ракета-носій повинна виводити на орбіту корисне навантаження масою понад 100 тонн.

 

Явка у перший день голосування в Білорусі становила майже 5%. Це більше, ніж на попередніх виборах

Центральна виборча комісія Білорусі 5 серпня оголосила явку в перший день дострокового голосування на президентських виборах. Ці дані перевищують ті, що були на попередніх виборах, і складають 4,98%, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

На президентських виборах 2015 року ЦВК оголосила, що явка у перший день дострокового голосування становила 4,49%, на виборах 2010 року – 3,6%.

Незалежні спостерігачі, правозахисники й опозиційні політики закликають не голосувати достроково, заявляючи, що в такому разі простіше підробити результати. 

 

Латинська Америка випередила Європу за кількістю смертей від коронавірусу

Латинська Америка випередила Європу як регіон із найбільшою кількістю смертей від COVID-19. Коронавірусне захворювання призвело тут до понад 206 тисяч смертей, що складає близько 30% від даних у світі.

Минулого тижня регіон став лідером за кількістю зафіксованих випадків (п’ять мільйонів).

Бразилія, де після США зафіксували найбільшу кількість померлих від COVID-19, повідомила про 95 800 смертей. Мексика, що перебуває на третьому місці за кількістю жертв, зареєструвала близько 49 тисяч померлих.

 

У Перу, Чилі, Колумбії, Аргентині, Еквадорі й Болівії заявили про значний приріст числа хворих.

У декількох країнах регіону для перезавантаження економіки були послаблені обмежувальні заходи, пов’язані з COVID-19, при цьому спалахи хвороби не були подолані.

Загалом у світі від початку пандемії зареєстрували 18,5 мільйонів підтверджених випадків коронавірусної інфекції й майже 700 тисяч смертей.

 

 

Причиною вибухів у Бейруті могли стати конфісковані багато років тому матеріали – голова спецслужби Лівану

Причиною двох потужних вибухів, які сталися в столиці Лівану Бейруті ввечері 4 липня, могли стати вибухові матеріали, конфісковані багато років тому, повідомив голова спецслужби Лівану Аббас Ібрагім, якого цитує агенція France-Presse.

«Очевидно, там був склад, що містив матеріали, конфісковані багато років тому, і, як виглядає, це був дуже вибухонебезпечний матеріал», – заявив Аббас Ібрагім, додавши, що розслідування щодо вибухів буде розпочато.

Президент Лівану Мішель Аун скликав екстрене засідання Вищої ради оборони країни. Прем’єр-міністр Хасан Діаб закликав оголосити в середу, 5 серпня, день жалоби.

 

Число жертв і поранених точно встановити наразі неможливо. У перших повідомленнях Reuters ішлося про 10 тіл загиблих, доставлених до лікарень, але, за даними ліванського Червоного Хреста, багато людей перебували поблизу епіцентру і в будинках, пошкоджених унаслідок вибухів. Лише одна з лікарень у Бейруті повідомляє, що прийняла понад 500 поранених, і прийняти більше вже не має змоги.

 

Унаслідок вибухів, що сталися в порту Бейрута, шибки вилітали за багато кілометрів від епіцентру вибуху, кажуть очевидці.

Кореспондент американського телеканалу CNN у Бейруті повідомляє, що при його багаторічному досвіді освітлення військових конфліктів він ніколи раніше не бачив і не чув такого великого вибуху. Уламки будівель, пошкоджені автомобілі видно на кадрах міжнародних агентств, які продовжують надходити в редакції.

На відеокадрах з Бейрута, видно, як чорний темний дим поширюється по поверхні землі. Тим часом в небі деякий час тримався помітний здалеку стовп рудого диму.

У бюро CNN в Бейруті вибух відчувався як «землетрус», кажуть журналісти, які працюють в Бейруті.

Лукашенко: затримані росіяни «все розповіли», про Стамбул – «брехня»

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що затримані російські бойовики, яких підозрюють у підготовці заворушень напередодні білоруських виборів, дали свідчення і «все розповіли».

Лукашенко сказав про це 4 серпня під час звернення до народу. Які саме свідчення дали затримані, він не уточнив, але наголосив, що вони не збиралися летіти до Стамбулу, як заявляли російські представники, а були безпосередньо відправлені до Білорусі. 

Версії, які висловлювали російські представники, про те, що російські громадяни через Білорусь прямували до Туреччини, Лівії чи Венесуели, Лукашенко назвав «брехнею» і звернувся із закликом «припинити брехати». 

 

При цьому він прямо не сказав, що за відправленням загону в Білорусь стоїть офіційна Москва.

Говорячи про виборчу кампанію, Лукашенко сказав, що проти Білорусі кинуті «мільярдні ресурси».

За словами президента Білорусі, на південь країни спрямована ще одна диверсійна група.

Про те, що затримані росіяни їхали через Білорусь транзитом, заявляв і російський МЗС, і посол Росії в Мінську. Серед затриманих є люди, які раніше воювали на Донбасі проти української армії.

 

Раніше президент Білорусі Олександр Лукашенко звинуватив Росію в намаганні приховати відправку до Білорусі 200 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». 

29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії». Слідчий комітет Білорусі підозрює затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів. Президент Білорусі Олександр Лукашенко раніше назвав усе це «надзвичайною подією» і звинуватив Росію у «брудних намірах».

Секретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на території країни триває пошук іще близько 200 бойовиків. Росія такі версії білоруської сторони заперечує.

Усі затримані мали російські паспорти. Дехто з них, вихідці з України, головно з Донецької і Луганської областей, також є українськими громадянами (раніше називали сім прізвищ, потім в ОГП заявили про дев’ятьох).

Іран: ЗМІ повідомили про пожежу у промисловому районі

Вранці 4 серпня в промисловому районі на схід від столиці Ірану Тегерана спалахнула пожежа. Про це повідомило іранське державне телебачення.

Пожежа сталася в районі Яджруд округу Пардіс у східній частині провінції Тегеран. Це сотанній інцидент у низці пожеж та вибухів в Ірані.

Іранське державне телебачення заявляє, що відомостей про жертв пожежі наразі немає..

Зазначається, що пожежники продовжують боротьбу з вогнем.

У Білорусі почалося дострокове голосування на виборах президента

Дострокове голосування на виборах президента Білорусі почалося 4 серпня. Один із кандидатів – нинішній голова держави Олександр Лукашенко – планує цього дня звернутися до народу й парламенту.

Дострокове голосування триватиме до 8 серпня, головний день виборів – 9 серпня. За даними Центральної виборчої комісії, у Білорусі створено 5 767 виборчих дільниць, із них 44 – за кордоном.

Виборці, які не можуть перебувати за місцем проживання в основний день, можуть голосувати достроково. Однак, як неодноразово заявляли незалежні спостерігачі, влада використовує це право для того, щоб масово «заганяти» на дільниці студентів, військових, державних службовців, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

 

Цього року на достроковому голосуванні на дільницях мають бути присутніми не більше ніж троє спостерігачів. ЦВК ухвалила таке рішення «через епідемічну ситуацію».

Правозахисники вважають, що це створило умови для маніпуляцій, щоб зробити виборчий процес ще більш закритим.

Пропозиція ініціативи «Чесні люди» встановити відеокамери на майданчиках за рахунок громадян також була проігнорована. У відповіді ЦВК вказала, що виборчий кодекс «не дозволяє залучити технічні засоби громадян до організації виборів».

 

 

Карантин через пандемію COVID-19 вплинув на мільярд учнів у світі – ООН

Карантинні заходи, пов’язані з пандемією коронавірусної хвороби COVID-19, вплинули на навчальний процес у 160 країнах, через що близько одного мільярда учнів не змогли отримувати освіту повною мірою через закриття навчальних закладів, повідомив генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш.

Ще щонайменше 40 мільйонів дітей у світі не отримали необхідних знань у «критично важливий дошкільний рік», додав генсекретар ООН.

Він попередив, що в зв’язку з цим світові загрожує «катастрофа поколінь», тому поновлення нормального навчального процесу має стати першочерговим завданням.

 

«Зараз – визначальний момент для дітей і молоді світу, – сказав Ґутерріш. – Рішення, які зараз ухвалюють уряди, матимуть тривалий вплив на сотні мільйонів молодих людей і на перспективи розвитку країн на наступні десятиліття».

Генсекретар ООН заявив, що «як тільки поширення COVID-19 на місцях буде під контролем, повернення студентів у школи і навчальні заклади при дотриманні необхідних заходів безпеки повинно стати пріоритетом».

Проте, за його словами, «консультації з батьками, опікунами, вчителями є основоположними» для ухвалення рішень.

Від початку пандемії СOVID-19 кількість інфікованих у світі перевищила 18 мільйонів, 693 тисячі людей померли.

 

 

США: прокурор розслідує можливе банківське шахрайство з боку Трампа

Прокурор Нью-Йорка розслідує можливе страхове та банківське шахрайство з боку президента США Дональда Трампа.

3 серпня окружний прокурор Мангеттена Сайрус Р. Ванс-молодший подав клопотання про персональні та корпоративні податкові дані президента.

Запит є частиною розслідування великім журі, яке, як до цього вважалося, сфокусоване на можливих хабарях за мовчання двом жінкам, які стверджували, що мали стосунки з Трампом.

Адвокати президента попросили суд анулювати клопотання.

Деталі запиту наразі невідомі, оскільки вони мають залишатися в секреті згідно з Нью-Йоркським законом. Водночас там зазначається, що клопотання про рахунки з’явилося після «беззаперечної» інформації в ЗМІ про «широку й тривалу злочинну поведінку в Trump Organization».

Прокурори цитували новинні повідомлення, у яких йшлося, що Трамп нібито завищував цінність своїх проєктів перед потенційними бізнес-партнерами та банками. Вони також згадували свідчення колишнього особистого адвоката Трампа Майкла Коена.

Той стверджував, що президент завищує цінність своїх ділових інтересів, щоб справити враження на людей чи кредиторів, але потім знижував вартість активів, намагаючись зменшити податки.

Ураган «Ісаяс» наблизився до східного узбережжя США

Ураган «Ісаяс» наблизився до східного узбережжя США. Очікується, що він спершу завдасть удару по Південній та Північній Кароліні. Сильний вітер супроводжуватиметься дощами.

Національний центр ураганів США попередив прибережні громади в обох штатах про хвилі висотою до 1,5 метра та 20 сантиметрів дощів, що загрожує зсувами.

Ураган уже пройшов через Карибський басейн, де вбив двох людей. 3 серпня він отримав першу категорію небезпечності. Швидкість вітру досягала 120 кілометрів на годину.

5 серпня тропічний шторм очікують в північно-східній частині США.

Білорусь: журналістів Радіо Свобода викликали на допит через справу про «насильство щодо міліціонерів»

Журналістів Радіо Свобода викликали на допити до Слідчого комітету Білорусі в рамках кримінальної справи щодо протестів 14 липня в Мінську. За повідомленням місцевої служби, 3 серпня допитали оператора Андрія Рабчика, також на допит має прийти кореспондент Алесь Пілецький.

За словами Рабчика, його допитали як свідка.

 

«Особливо питали про події, які сталися біля площі Перемоги, що бачив, як там опинився. Загалом, склалося враження, що їх цікавлять не стільки обставини події, скільки пошук ймовірних організаторів, хоча мені здається, що там все відбулося стихійно», – розповів оператор Радіо Свобода після допиту.

У місцевому управлінні Слідчого комітету допит Рабчика пояснили «слідчими діями» в рамках кримінальної справи.

Крім того, на 6 серпня на допит викликаний кореспондент білоруського «Єврорадіо».

14 липня Алеся Пілецького та Андрія Рабчика затримали під час прямої трансляції. Поліція утримувала їх кілька годин. Також 15 липня міліціонери затримали та побили журналіста Радіо Свобода Антона Трафимовича, який висвітлював протести в Мінську.

Після цих акцій Міністерство внутрішніх справ Білорусі заявило про відкриття кримінальної справи через нібито насильство проти співробітників правоохоронних органів.

 

Підозрюваний у корупції колишній король Іспанії вирішив залишити країну

Колишній король Іспанії Хуан Карлос письмово сповістив чинного короля Іспанії Філіпа VI, свого сина, про намір залишити країну.

Хуан Карлос, що зберіг за собою титул короля Іспанії після зречення трону 18 червня 2014 року на користь сина, пояснив свій намір виїхати з Іспанії турботою про її благо.

В офіційній заяві іспанського королівського будинку наводиться повний текст листа, в якому, зокрема, йдеться про те, що на рішення покинути батьківщину колишнього короля спонукала «власна людська гідність».

Читайте також: У Саудівській Аравії госпіталізований король Салман​

Два роки тому в Іспанії вибухнув черговий скандал навколо королівського сімейства. У центр уваги преси потрапив 80-річний Хуан Карлос, батько нинішнього монарха Феліппа VI. ЗМІ звинуватили Хуана Карлоса в корупції, ухиленні від сплати податків, відмиванні грошей та підробці фінансових документів.

82-річний Хуан Карлос також зазначив, що ухвалив таке рішення на тлі «публічного відлуння деяких епізодів його минулого приватного життя».

У червні 2020 року Верховний суд Іспанії почав розслідування щодо причетності Хуана Карлоса до контракту на будівництво швидкісної залізниці із Саудівською Аравією. Це сталося після того, як швейцарська газета повідомила, що іспанський монарх отримав 100 мільйонів доларів від покійного короля Саудівської Аравії.

Читайте також: Британія: королева посвятила в лицарі 100-літнього ветерана, який збирав кошти для медиків​

У відповіді правлячий король Іспанії висловив своєму батькові «сердечну  повагу і вдячність за його рішення». Феліпе VI підкреслив історичне значення правління короля Іспанії Хуана Карлоса, спадщина якого, за словами сина, служить іспанській демократії, правовій системі та Конституції.

Хуан Карлос, поміж іншого, брав участь у мирному відновленні демократичного правління в Іспанії після правління диктатора Франциско Франко в 1975 році.

Король Феліпе в березні 2020 року зупинив оплату утримання палацу батька та відмовився від його спадщини. На такий крок він пішов після того, як медіа повідомили, що сам Феліпе ймовірно був вигодонабувачем офшорного рахунку, де нібито розташовані 65 мільйонів євро, отримані Хуаном Карлосом від Саудівської Аравії.

Афганістан: кількість жертв нападу на в’язницю зросла до 29, силовики зачищають місце подій

Сутичка на місці нападу на в’язницю в Джелалабаді, що в афганській провінції Нангархар закінчилася, проте співробітники безпекових сил Афганістану продовжують зачистку будівель поблизу. Про це 3 серпня повідомили місцеві чиновники, повідомляє афганська служба Радіо Свобода.

За повідомленнями, в нападі брали участь щонайменше восьмеро озброєних людей. Кількість жертв нападу зросла до 29 людей, повідомив речник губернатора провінції Атаулла Хоґ’яні.

«Наразі 29 людей загинули, в тому числі цивільні, співробітники служб безпеки та в’язні, також понад 50 людей поранені», – сказав він.

 

Хоґ’яні додав, що до другої половини дня 3 серня всі восьмеро бойовиків були вбиті. П’ятеро з них загинули всередині в’язниці, як і троє ув’язнених. Кількість в’язнів, що зникли, наразі невстановлена, додав речник.

За повідомленням Міністерства оборони Афганістану, на місці перебуває голова армійського штабу Ясін Заї, який очолює операцію із зачистки.

У цій в’язниці утримуються бойовики екстремістських угруповань «Талібан» і «Ісламська держава». Хоґ’яні стверджує, що поліція та силовики спіймали 1 025 в’язнів, які намагалися втекти після нападу.

Напад стався на наступний день після того, як спеціальні сили Афганістану заявили про ліквідацію командира розвідки осередку «ІД» в Джелалабаді Абдулли Оракзая.

 

Увечері 2 серпня біля в’язниці в Джалалабаді вибухнув автомобіль. Після цього кілька годин відбувалася перестрілка бойовиків та сил безпеки, яка тривала до наступного дня.

Агентство Amaq news інформує, що угруповання «Ісламська держава» взяло на себе відповідальність за напад. «Талібан» заперечив свою причетність.

У зламі пошти британського ексурядовця підозрюють росіян – Reuters

Британські правоохоронці підозрюють громадян Росії у зламі електронної пошти колишнього міністра торгівлі Великої Британії Ліама Фокса. Про це повідомляє інформаційна агенція Reuters з посиланням на свої анонімні джерела.

За даними журналістів, цей раніше невідомий злам призвів до витоку документів про торгівлю між Об’єднаним королівством та Сполученими Штатами перед виборами у Великій Британії 2019 року.

Читайте також: Довгоочікуваний звіт про ворожі дії Росії у Великій Британії викликав дискусії

Як ствержує Reuters, цей витік є одним із найбільш безпосередніх прикладів ймовірних спроб Москви втрутитися у внутрішню політику Великої Британії. Як зазначають джерела агенції, хакери кілька разів отримували доступ до облікового запису Фокса між 12 липня та 21 жовтня 2019 року, причому атаки мали ознаки підтримуваних російським урядом.​

Хакери нібито викрали шість партій документів про торговельні переговори між Лондоном і Вашингтоном, які потім оприлюднили в мережі. Британська опозиційна Лейбористська партія використала ці документи, щоб атакувати правлячу партію у передвиборчій кампанії 2019 року.

Читайте також: Комітет парламенту Британії закликає розслідувати, чи втручалася Росія у референдум 2016 року​

Фокс залишив посаду міністра після зміни складу уряду минулого року, але досі є членом парламенту.

Кремль наразі не відповів на запит Reuters щодо коментаря. Речниця британського уряду відмовилася коментувати через кримінальне розслідування, яке триває наразі.

У липні опитування британської компанії Opinium показало: майже половина жителів Великої Британії вважає, що Кремль у 2016 році втрутився в референдум щодо виходу країни з Європейського союзу, а також у вибори в Європейський парламент у 2019 році.

Росія: адвокат історика Дмитрієва подав апеляцію на вирок суду

Захист історика, голови товариства «Меморіал» Юрія Дмитрієва у російському регіоні Карелія подав апеляційну скаргу на рішення Петрозаводського міського суду, який визнав Дмитрієва винним у насильницьких діях проти неповнолітньої прийомної дочки і засудив до трьох з половиною років колонії суворого режиму. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода з посиланням на адвоката історика Віктора Ануфрієва.

У юриста є претензії до обвинувальної частини рішення. Ануфрієв має намір просити, щоб рішення суду відповідало тим доказам, які є в матеріалах справи, що означатиме зняття всіх звинувачень із Дмитрієва. За словами адвоката, імовірно, перше засідання з розгляду апеляційної скарги пройде у вересні.

 

Прокуратура також оскаржила вирок Дмитрієву. Раніше сторона обвинувачення заявляла, що вважає покарання занадто м’яким.

Суд у столиці Карелії Петрозаводську 22 липня виправдав Дмитрієва за більшістю пунктів звинувачення, проте визнав провину в сексуальному насильстві – при цьому призначивши покарання набагато нижче нижньої межі, передбаченої Кримінальним кодексом. Суд відбувався в закритому режимі, і подробиці обґрунтування вироку невідомі. Якщо рішення суду залишиться чинним, Дмитрієв із урахуванням часу, проведеного в СІЗО, може вийти на свободу в листопаді цього року.

Сам Дмитрієв звинувачення категорично заперечує. Правозахисники впевнені в фальсифікації справи. Слідство ґрунтувалося на свідченнях дочки, яких у першій справі не було і які експерти визнали вкрай суперечливими. Відкритий лист президенту Росії Володимиру Путіну з проханням втрутитися в справу підписали понад 100 вчених, правозахисників і політиків із Росії, США і європейських країн.

Під керівництвом Юрія Дмитрієва в лісах Карелії знайшли масові поховання жертв радянських політичних репресій в Сандармоху і Червоному Бору. Історику вдалося скласти списки пам’яті загиблих, які нараховували кілька тисяч імен. Пізніше близьке до держави Російське військово-історичне товариство стало наполягати, що у виявлених похованнях є останки радянських червоноармійців, розстріляних фінами. Соратники Юрія Дмитрієва впевнені, що його переслідують за багаторічну роботу з відновлення пам’яті про жертв політичних репресій.

У новому скликанні парламенту Сербії немає жодного опозиціонера

У Белграді відбулася перша сесія 12 скликання парламенту, обраного на виборах 21 червня. Це перший в Сербії і ймовірно єдиний у Європі парламент, у котрому немає жодного депутата від опозиції, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Більшість опозиційних партій бойкотували вибори, стверджуючи, що у час епідемії COVID-19 та через абсолютний контроль владою майже всіх засобів масової інформації немає умов для вільного волевиявлення громадян. Перед початком кампанії влада знизила виборчий ценз з 5 до 3 відсотків, але навіть такий ценз не подолали ті партії, які погодилися взяти участь у виборах.

Опозиційні партії заявляють, що громадяни масово бойкотували вибори, оскільки явка на червневих виборах становила лише 49 відсотків. Прогресивна партія президента країни Александара Вучича здобула 188 з-поміж 250-ти депутатських місць. Соціалістична партія (колишні комуністи) здобула 32 місця, решта належить до проурядової Сербської патріотичної спілки та партій національних меншин – угорців, босняків й албанців. Для меншин встановили окремий, так званий природний ценз, який залежить від кількості населення даної національності.

Напад на в’язницю в Афганістані: кількість загиблих зросла до 21

Кількість загиблих внаслідок нападу на в’язницю в Афганістані зросла до 21.

За даними влади провінції Нангархар, ще 42 людини поранені, включно з цивільними, силовиками та в’язнями.

Увечері 2 серпня біля в’язниці в Джалалабаді вибухнув автомобіль. Після цього кілька годин відбувалася перестрілка бойовиків та сил безпеки. Речник губернатора провінції Атауллах Хоґ’яні повідомив, що силовики вбили щонайменше трьох бойовиків.

Агентство Amaq news інформує, що угруповання «Ісламська держава» взяло на себе відповідальність за напад. «Талібан» заперечив свою причетність.

За даними місцевої влади, після нападу з тюрми втекли від 50 до 100 в’язнів. Багатьох із них вдалося затримати.

У тюрмі перебувало близько 1 700 в’язнів, у тому числі бойовиків «Талібану» та «Ісламської держави».

Польща оштрафувала «Газпром» на 57 мільйонів євро через відмову від співпраці в розслідуванні щодо «Північного потоку-2»

Польське Управління з конкуренції та захисту прав споживачів зобов’язало російську компанію «Газпром» сплатити штраф на суму 213 мільйонів злотих (близько 57 мільйонів доларів), повідомляє Reuters.

Російська компанія оштрафована за відмову від співпраці в антимонопольному розслідуванні, пов’язаному з газопроводом «Північний потік-2».

Польський регулятор вважає, що цей газопровід, призначений для експорту російського газу, зміцнить і так панівне становище «Газпрому» на європейському ринку, що загрожує енергетичній безпеці Євросоюзу.

 

Розслідування щодо «Північного потоку-2» триває в Польщі вже кілька років. У 2019 Управління з конкуренції та захисту прав споживачів Польщі оштрафувало одного з учасників проєкту, компанію Engie, на 40 мільйонів євро також за відмову надати документи та іншу необхідну для розслідування інформацію.

Проти будівництва «Північного потоку-2» виступають США, на учасників проєкту поширюються американські санкції.

Афганістан: щонайменше 5 людей загинули, ще 42 поранені через напад бойовиків «ІД» на тюрму

Щонайменше 5 людей загинули, ще 42 отримали поранення внаслідок нападу бойовиків екстремістського угруповання «Ісламська держава» на тюрму в провінції Нангархар, повідомили місцеві медики.

Увечері 2 серпня біля в’язниці в Джалалабаді вибухнув автомобіль. Після цього кілька годин відбувалася озброєна сутичка бойовиків та сил безпеки.

Речник губернатора провінції Атауллах Хоґ’яні повідомив, що силовики вбили щонайменше трьох бойовиків та намагаються зачистити від них район.

Агентство Amaq news повідомило, що угруповання «Ісламська держава» взяло на себе відповідальність за напад. «Талібан» заперечив свою причетність.

За даними місцевої влади, після нападу з тюрми втекли від 50 до 100 в’язнів. Багатьох із них вдалося затримати.

У тюрмі перебувало близько 1 700 в’язнів, у тому числі бойовиків «Талібану» та «Ісламської держави».

Напад стався в день, коли афганські силовики ліквідували одного з ватажків розвідки екстремістського угруповання «Ісламська держава» Абдуллу Оракзая.

Крім того, це був третій та останній день перемир’я між «Талібаном» та афганською владою з нагоди мусульманського свята Курбан-байрам.

Прем’єр-міністр Косова повідомив, що захворів на COVID-19

Прем’єр-міністр Косова Авдулла Хоті повідомив 2 серпня про позитивний результат тесту на коронавірусну хворобу COVID-19, передає місцева служба Радіо Свобода.

Хоті зазначив, що в нього є легкий кашель, проте інших поширених симптомів хвороби немає.

«Від сьогодні я перебуватиму в ізоляції протягом двох тижнів. Я виконуватиму свою роботу з дому», – повідомив голова уряду Косова у Фейсбуці.

Читайте також: «Розбіжності надто великі»: лідери Косова та Сербії провели зустріч у Брюсселі​

Окрім Хоті, на коронавірусну хворобу зі світових політиків перехворіли зокрема прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон, президент Бразилії Жаїр Болсонару, принц Монако Альберт ІІ.

Протягом останніх чотирьох днів захворюваність на COVID-19 у Косово зросла. В країні виявили 953 нових хворих і 53 смерті.

Кількість зареєстрованих випадків захворювання на коронавірусну хворобу в світі сягає близько 18 мільйонів, з них близько 700 тисяч людей померли.

 

Астронавти, що поверталися на Землю з МКС в капсулі SpaceX Crew Dragon, успішно приводнилися

Астронавти НАСА Роберт Бенкем і Даґлас Герлі успішно повернулися на Землю з Міжнародної космічної станції в капсулі компанії SpaceX Crew Dragon 2 серпня, повідомляє NASA.

Бенкен і Герлі приводнилися в Мексиканській затоці поблизу узбережжя штату Флорида. Капсулу підняли на борт корабля і відкрили після нетривалої підготовки, команда відновлення допомогла їм залишити капсулу. Космонавти ще до відкриття капсули повідомили, що почуваються добре.

«Це вперше космічний корабель з американським екіпажем, побудований та керований приватною компанією, повертається з Міжнародної космічної станції, відкриваючи нову еру в підкоренні космосу людиною», – повідомляє NASA.

 

Наразі кораблі, які підняли на борт капсулу та парашути від неї, прямують до берега.

30 травня приватна американська компанія SpaceX вперше запустила у США ракету Falcon 9 зі своїм космічним кораблем Crew Dragon та астронавтами NASA Дуґом Герлі і Бобом Бенкеном на борту.

О 17:16 31 травня космічний корабель Crew Dragon зістикувався з Міжнародною космічною станцією, а його екіпаж приєднався до колег.

 

Компанії в США стають «більш свідомими» щодо порушення прав уйгурів Китаєм – держсекретар

Компанії в Сполучених Штатах стають «більш свідомими» щодо порушень прав людини в китайській провінції Сіньцзян, населеній уйгурською меншиною, заявив державний секретар США Майк Помпео в інтерв’ю Fox News 2 серпня.

Помпео нагадав, що 31 липня Міністерство фінансів США запровадило санкції проти Сіньцзянського виробничо-будівничого корпусу (XPCC), який, за його словами «тісно пов’язаний» із західними компаніями. Зокрема, за словами держсекретаря, Корпус причетний до виробництва бавовни.

Санкції США заморожують будь-які активи цієї китайської компанії та її співробітників, а також забороняє американським громадянам з нею співпрацювати. При цьому низка американських брендів імпортує значні обсяги бавовни з Китаю.

 

«Я не думаю, що компанії – деякі бренди тут в Америці – хочуть мати стосунок до того, що там (у Китаї – ред.) відбувається», – сказав Помпео.

Держсекретар звинуватив Комуністичну партію в «жахливих вчинках» щодо уйгурів – тюркської мусульманської меншини, яка проживає в Сіньцзяні, в тому числі стерилізації та примусі до абортів.

На думку Помпео, американські компанії стають більш обізнаними щодо подій в Сіньцзяні та «викликів, які це становить для їхніх брендів».

Читайте також: «Трамп сказав «досить»: Помпео анонсує заходи США проти китайських компаній, що надають дані Пекіну​

«Я думаю, ми по всьому світу жахливо довго не визнавали загроз, яка існує для свободи, авторитарної природи тамтешнього режиму. Тож ми дозволяли тривати тому, що не можна було терпіти», – додав він.

Державний секретар додав, що остання низка санкцій поставила китайські компанії в Сіньцзяні «до відома», що вони мусять змінити свою поведінку.

20 липня Міністерство торгівлі США внесло до «чорного списку» 11 китайських компаній, які беруть участь у порушенні прав людини в Сіньцзян-Уйгурському автономному регіоні на заході Китаю.