Король Саудівської Аравії Салман був госпіталізований до лікарні в столиці країни Ер-Ріяді, повідомив 20 липня Королівський суд.

84-річний правитель «прийнятий сьогодні в спеціалізовану лікарню короля Фейсала в Ер-Ріяді на кількох медичні аналізів через холецистит», ідеться в офіційному повідомленні для преси.

Саудівська Аравія рідко повідомляє про стан здоров’я монарха, який є керівником країни з 2015 року. У короткій заяві немає інших деталей.

Запланований візит прем’єр-міністра Іраку Мустафи аль-Кадімі до Саудівської Аравії, який мав розпочатися 20 липня, перенесений, повідомляє міністерство закордонних справ королівства. Саудівський монарх має абсолютні повноваження в країні, яка є одним із провідних світових виробників нафти та найбільшою економікою арабського світу.

У 2017 році Саудівська Аравія спростувала повідомлення засобів інформації, що монарх планував зректися влади на користь свого сина, 34-річного принца Мохаммеда бін Салмана, якого вважають фактичним правителем.
…

Судова влада Ірану 20 липня заявила про страту чоловіка, якого визнали винним в передачі Сполученим Штатам та Ізраїлю інформації про генерала Касема Солеймані, вбитого американським авіаударом на початку року.

«Вирок Махмуду Мусаві-Маджду був виконаний вранці понеділка за звинуваченням у шпигунстві, відтак справу про його зраду власної країни закрито назавжди», – йдеться в заяві на сайті судової влади Ірану Mizan Online.

Читайте також: Дослідження «чорних скриньок» збитого літака МАУ розпочнеться в Парижі 20 липня – Канада​

В червні іранська влада заявила, що Мусаві-Маджд передав інформацію про місце перебування командира елітного підрозділу «Аль-Кудс» корпусу «Вартових ісламської революції» Касема Солеймані, який загинув у Багдаді в січні 2020 року.

14 липня Іран заявив про страту колишнього співробітника Міністерства оборони Рези Азґарі, якого визнали винним у продажі інформації американському Центральному розвідувальному управлінню.
…

Об’єднані Арабські Емірати 20 липня запустили науковий та технологічий зонд на Марс. Це перша така місія до Червоної планети, ініційована арабською країною.

Запуск безпілотного зонду «Аль-Амаль» (в перекладі з арабського «Надія»), або Hope, відбувся рано вранці 20 липня з Японії за допомогою японської ракети H-IIA. Запуск з території наукового центру Танеґашіма на півдні Японії кілька разів переносили через погодні умови.

Планується, що він досягне Марсу в лютому 2021 року та перебуватиме на орбіті планети щонайменше два роки.

Місія ОАЕ коштує 200 мільйонів доларів, повідомила міністерка передових наук Сара Амірі.

Читайте також: «Росія ніяк не може включитися в ці перегони»: запуск Space Crew змінив розклад сил у космосі (рос.)

Зонд спроєктований для створення повного зображення марсіанської атмосфери та щоденного вивчення сезонних змін.

«Це досить потужний сигнал для арабської молоді: якщо ОАЕ здатні досягти Марсу за менше ніж 50 років, вони здатні зробити набагато більше», – заявив інформаційній агенції AP директор проєкту Місії Еміратів на Марс Омран Шараф під час підготовки до запуску.

«Аль-Амаль» долучиться до щонайменше восьми активних місій, які досліджують Марс. Деякі з них перебувають на орбіті планети, інші – працюють на поверхні планети.

Сполучені Штати Америки та Китай також планують відправити свої місії на Червону планету цього року.
…

У столиці Білорусі Мінську та Дзержинську відбулися масові акції на підтримку Світлани Тихановської, суперниці чинного президента Олександра Лукашенка на майбутніх виборах.

Раніше опозиціонери Віктор Бабарико та Валерій Цепкало заявили, що підтримають Тихановську на виборах після відмови Центральної виборчої комісії реєструвати їх кандидатами в президенти.

Тихановська заявила кільком тисячам людей на акції, що Бабарика та Цепкала не зареєстрували через страх з боку влади.

«Вони бачать загрозу для влади, але вони не зрозуміли, що загроза не в кандидатах, а в самому народі, який стомився жити в приниженні та страху», – сказала Тихановська.

Мітинг був санкціонований. Поліція не втручалася в акцію.

Центрвиборчком Білорусі 14 липня зареєстрував кандидатів на президентську посаду. Ними стали чинний президент Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Вибори президента Білорусі заплановані на 9 серпня. Лукашенко перебуває на президентській посаді з 1994 року.
…

Колишній операційний директор німецької фінтех-компанії Wirecard Ян Марсалек, який перебуває в розшуку, зараз у Білорусі або Росії, пише німецьке видання Der Spiegel.

Точне місцеперебування Марсалека невідоме з 18 червня. Саме тоді його бачили востаннє.

Використовуючи дані про подорожі, видання Der Spiegel та розслідувачі Bellingcat 18 липня повідомили, що Марсалек прибув приватним літаком до Мінська 19 червня, незабаром після півночі.

Журналісти Der Spiegel пишуть, що в базах даних про подорожі немає інформації про те, що Марсалек не вилітав з Мінська. На їхню думку, це свідчить, що він залишається в Білорусі чи Росії, оскільки контроль на кордоні між цими країнами є пом’якшеним.

Після колапсу Wirecard – платіжного оператора та постачальника фінансових послуг – були чутки, що Марсалек втік на Філіппіни, а звідти – до Китаю. Водночас Bellingcat вважає, що таку інформацію поширювали спеціально.

Криза навколо Wirecard виникла в червні, коли аудитори виявили «діру» на рахунках компанії в розмірі 1,9 мільярда євро.

Німецька та австрійська влада розшукує австрійця Марсалека за підозрою в шахрайстві та привласненні чужого майна. Після колапсу Wirecard правоохоронці почали досліджувати інші бізнеси Марсалека та його політичні інтереси.

Британська газета Financial Times 10 липня писала, що Марсалек – у фокусі щонайменше трьох західних розвідувальних агентств через його зв’язки з громадянами та мережами, пов’язаними з російською розвідкою.

Російська та білоруська влада наразі не коментували інформацію про можливе перебування Марсалека на території їхніх країн.
…

Майбутній кандидат в президенти США від Демократичної партії Джо Байден продовжує збільшувати відрив від чинного президента США та свого опонента на виборах Дональда Трампа, свідчать дані соціологічного опитування, яке провели на замовлення ABC News та Washington Post.

На виборах Байдена готові підтримати 55 відсотків зареєстрованих виборців, Трампа – 40 відсотків.

У березні різниця в рейтингу кандидатів була мінімальною – 49 проти 47 відсотків на користь Байдена. Уже через два місяці демократа готові були підтримати 53 відсотки виборців, Трампа – 43 відсотки.

Опитування проводили 12-15 липня. У ньому взяли 1006 респондентів, включно з 845 зареєстрованими виборцями. Похибка в результатах опитування зареєстрованих виборців сягає 3,5%.

На початку червня віцепрезидент США Джо Байден здобув понад 1991 голос делегатів, що дозволило йому гарантувати перемогу на праймеріз Демократичної партії. Національний з’їзд його партії має відбутися 17-20 серпня в Мілуокі в штаті Вісконсин.

Чинний президент США Дональд Трамп також здобув необхідну кількість голосів делегатів для перемоги на праймеріз.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада.
…

У російському місті Хабаровську, що на Далекому Сході, 19 липня люди зібралися на протест проти арешту місцевого губернатора Сергія Фургала. Протести тривають вже дев’ятий день.

Тисячі людей вийшли на вулиці сьогодні у Хабаровську, Владивостоку, Комсомольську-на-Амурі і Біробіджані.

Акції не були узгоджені з місцевою владою. Після них поліцейські затримали декілька активістів в Біробіджані і у Владивостоці.

18 липня у Хабаровську, за офіційними даними, на вулиці вийшли понад 9 тисяч протестувальників. Організатори стверджують, що в акції взяли участь кілька десятків тисяч осіб. Протести також не були узгоджені з владою, про затримання не повідомлялося.

Напередодні ФСБ заявила, що на мітингу в Хабаровську нібито готували теракт. Крім того, влада Хабаровського краю повідомила, що розглядає можливість повернення до жорсткого карантину.

Губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала затримали 9 липня і доставили в Москву. Слідство вважає, що він причетний до організації вбивств і замахів на бізнесменів в 2004-2005 роках. Московський суд відправив Фургала в СІЗО на два місяці. Провину він не визнає.

За однією з версій, причиною арешту Фургала могло стати його небажання продавати свою частку власності заводу «Амурсталь». За інформацією місцевих ЗМІ, 25% акцій підприємства належать Ларисі Стародубовій, колишній дружині Фургала. 75% належать Павлу Бальскому, якого пов’язують з братами Ротенбергами.

11 липня почалися протести на підтримку політика. У минулі вихідні акції стали наймасовішими на Далекому Сході за кілька років. Тоді на центральну площу Хабаровська вийшли від 10 до 12 тисяч людей. Після цього менші за кількістю учасників акції тривали весь тиждень.
…

На електростанції в провінції Ісфаган у центрі Ірану 19 липня стався вибух. Офіційне інформаційне агентство IRNA заявило, що жертв немає.

За даними агенції, керівництво повідомило, що причиною стали зношені частини трансформатора на станції.

Інцидент стався через кілька днів після того, як 15 липня загорілося кілька суден в іранському порту Бушер на березі Перської затоки.

Від кінця червня відбулося вже кілька вибухів і пожеж навколо іранських військових, ядерних і промислових об’єктів.

Так, наприкінці червня в столиці країни Тегерані сталися два вибухи: один біля військового об’єкта, інший – в медичному центрі, в результаті загинули 19 людей.

2 липня також сталася пожежа на ядерному об’єкті в Натанзі. Влада заявила, що знає причину, але пообіцяла повідомити її згодом. Деякі іранські офіційні особи припустили, що напад міг бути керований кіберзлочинцями.

 
…

У Росії за попередню добу виявлено 6109 нових випадків коронавірусної інфекції, 95 людей померли, повідомили в оперативному штабі з боротьби із COVID-19. Згідно з повідомленням, за останню добу одужали 3481 осіб.

З початку епідемії загальна кількість хворих в Росії досягла 771 546 осіб, померли – 12342, одужали понад 550 тисяч людей.

Росія залишається одним із світових лідерів за кількістю інфікованих коронавірусом.

 
…

Німеччина, Франція й Італія попередили, що готові застосувати санкції щодо тих, хто порушує запроваджене ООН ембарго на постачання озброєнь до Лівії.

При цьому у спільній заяві трьох країн 18 липня конкретні порушники не названі.

«Ми також закликаємо всі сторони в Лівії і їхніх міжнародних прихильників зупинити бойові дії і постачання озброєнь по всій країні», – мовиться в заяві, яку канцлер Німеччини Анґела Меркель, президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте підписали в перебігу саміту Європейського союзу в Брюсселі.

У Лівії ще з часу скинення влади диктатора Муаммара аль-Каддафі внаслідок народного повстання, підтриманого країнами НАТО, 2011 року з різною інтенсивністю точаться громадянські війни.

Головними діячами нинішньої війни є, з одного боку, міжнародно визнаний Уряд національної згоди, підтримуваний ООН, який контролює лише столицю Тріполі й сусідні території за підтримки місцевих, переважно ісламістських угруповань, а з іншого – законно обраний і міжнародно визнаний парламент, на боці якого діє Лівійська національна армія – більша частина колись єдиних збройних сил країни на чолі з головнокомандувачем, якого призначив парламент, фельдмаршалом Халіфою Хафтаром; вони контролюють більшу частину країни і не визнають Уряду національної згоди.

Ці сторони, користуючись підтримкою зовнішніх сил, зі змінним успіхом воюють одне з одним; останнім часом сили Уряду національної згоди зуміли відбити наступ на Тріполі військ Хафтара, який декларував намір звільнити столицю від «ісламістів».

На боці уряду в Тріполі виступають, зокрема, Туреччина, Італія й Катар; Палата представників – парламент, який базується в місті Тобруці, – і її сили на чолі з Хафтаром мають підтримку Росії, Єгипту й Об’єднаних Арабських Еміратів, і меншою мірою Саудівської Аравії і Франції.

Раніше Франція не раз звинувачувала Туреччину в порушенні ембарго на постачання зброї до Лівії; Туреччина, зі свого боку, звинувачувала ОАЕ в постачанні зброї Хафтарові.

При цьому Туреччина не особливо приховує, що направляє до Лівії свої війська на підтримку свого союзника; Росія ж посилає для посилення армії Хафтара найманців із приватних військових компаній на кшталт «Вагнера», але офіційно Москва не визнає своєї причетності як держави до їхніх дій.
…

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) засудила парламент Грузії за заходи, як мовиться в заяві, з «обмеження свободи засобів інформації» менше ніж за чотири місяці до парламентських виборів.

У заяві 17 липня захисники прав журналістів звинуватили парламент, більшість у якому має партія «Грузинська мрія», в спробі «контролювати радіо та телеканали» під виглядом «хрестового походу проти дезінформації».

«Репортери без кордонів» засуджують напад на незалежність та плюралізм ЗМІ. За кілька місяців до завершення виборів з високими ставками така атмосфера придушує грузинські опозиційні медії. Під прикриттям боротьби з дезінформацією вони підпадають під все більш жорстке законодавство та судовий тиск, що безпосередньо загрожує їхньому редакційному вибору», – заявляє базована в Парижі організація.

«Репортери без кордонів» вказують, що законодавчі зміни дозволяють державі призначати «спеціального менеджера» для керівництва компаніями аудіовізуального сектора.

Грузія посідає 60-те місце зі 180 країн світу у Всесвітньому індексі свободи преси, складеному «Репортерами без кордонів» 2020 року. 

Партія «Грузинська мрія», яку очолює мільярдер Бідзіна Іванішвілі, має три чверті депутатських місць у парламенті, навіть попри те, що вона мала трохи менш як половину голосів населення на минулих виборах.
…

У Національній авіаційній організації Ірану пояснили, чому понад шість місяців знадобилося для надсилання на міжнародну експертизу «чорних скриньок» збитого на початку січня 2020 року літака «Міжнародних авіаліній України».

«Управління цивільної авіації та група розслідування катастроф, повністю дотримуючись міжнародних протоколів, розслідували аварію, і якщо б питання коронавірусу не впливало, чорні скриньки могли б бути відправлені для розшифровки вже в перші дні», – сказав генеральний директор з правових та міжнародних питань Національної авіаційної організації Мохаммад Шарафі.

За його словами, в той час усі рейси на Європу були доступні лише для того, щоб повернути співвітчизників з європейських країн до Ірану. Чиновник також нагадав, що Іран просив «європейців, американців та канадців» надати необхідне обладнання для розшифровки, але «вони не погодились».

«Але зараз, із відновленням рейсів, чорні скриньки надсилаються при першій же можливості», – сказав Шарафі.

Раніше 18 липня надійшли повідомлення, що Іран передав Франції «чорні скриньки» збитого літака «Міжнародних авіаліній України». Очікується, що розшифровка розпочнеться вже в понеділок, 20 липня.

2 липня країни міжнародної групи з координації допомоги жертвам збитого в Ірані українського літака, до якої входять Україна, Канада, Афганістан, Велика Британія і Швеція, підписали Меморандум про взаєморозуміння у співробітництві на переговорах щодо виплати компенсацій Іраном. Документ визначає Україну речником, що від імені групи буде вести перемовини з Іраном.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).
…

Іран передав Франції «чорні скриньки» збитого літака «Міжнародних авіаліній України». Очікується, що розшифровка розпочнеться вже в понеділок, 20 липня.

Про це заявив заступник міністра закордонних справ Ірану Мохсен Бахарванд, передають іранські засоби інформації та західні інформагенції.

За словами чиновника, «чорні скриньки» збитого літака «були доставлені до Парижа в п’ятницю в супроводі співробітників іранської цивільної авіації та судових органів».

2 липня країни міжнародної групи з координації допомоги жертвам збитого в Ірані українського літака, до якої входять Україна, Канада, Афганістан, Велика Британія і Швеція, підписали Меморандум про взаєморозуміння у співробітництві на переговорах щодо виплати компенсацій Іраном. Документ визначає Україну речником, що від імені групи буде вести перемовини з Іраном.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).
…

У російському місті Хабаровськ 18 липня відбулася нова акція на підтримку заарештованого в Москві губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала. За різними оцінками, в мітингу і ході, які розпочалися близько 12:00 за місцевим часом, взяли участь від 20 до 50 тисяч людей.

Люди вимагали звільнення популярного керівника з-за ґрат, скандували «Чесний суд» та інші гасла. Поліція не втручалася, повідомлень про затриманих немає.

Дотепер наймасовішою була акція, що відбулася тиждень тому, 11 липня. Тоді на центральну площу Хабаровська вийшли від 10 до 12 тисяч людей. Після цього менші за кількістю учасників акції тривали весь тиждень.

Фургал був висунутий в губернатори від ЛДПР (партії, яка загалом є лояльною Кремлю) і переміг у 2018 році у другому турі виборів губернатора від владної партії «Єдина Росія» В’ячеслава Шпорта.

Фургала затримали 9 липня і доставили в Москву. Слідство вважає, що він причетний до організації вбивств і замахів на бізнесменів у 2004-2005 роках. Московський суд відправив Фургала в СІЗО на два місяці. Провину він не визнає.

 
…

У столиці Білорусі Мінську знову затримали журналіста Білоруської служби Радіо Свобода Антона Трофимовича, якого напередодні побила міліція, – в той час, як він ішов до судово-медичної експертизи, щоб зафіксувати те побиття.

У відділку міліції на нього склали адміністративний протокол через «непідпорядкування працівникові міліції» під час згаданого попереднього інциденту 15 липня, коли його побили.

Через кілька годин його відпустили. Як сказав журналіст, він відмовився давати свідчення і не підписав протоколу.

Трофимович також повідомив, що подав до Слідчого комітету Білорусі заяву з проханням почати кримінальну справу за статтею про перешкоджання професійній діяльності журналіста.

15 липня Антона Трофимовича затримала міліція в центрі Мінську після закінчення відеостриму, який він вів від будівлі Центральної виборчої комісії країни. Там тоді зібралися прихильники двох претендентів на участь у президентських виборах, Віктора Бабарика і Валерія Цепкала, яких вважали найсерйознішими суперниками чинного президента Олександра Лукашенка і яким ЦВК відмовила в реєстрації кандидатами.

Під час затримання невідомі в цивільному одязі зламали журналістові ніс. Наступного дня міліція заявила, що він «чинив опір», тому проти нього й застосували силу.

Антон Трофимович вважає, що це ще одна спроба залякати його й інших журналістів у Білорусі.

Це був уже не перший випадок затримання журналістів Радіо Свобода в Білорусі, де 9 серпня мають відбутися президентські вибори. Їхнє затримання вже засуджувала виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

Переслідування громадськості і журналістів називають частиною боротьби Лукашенка з лідерами і активістами опозиції. 65-річний Лукашенко, який вирішив іти на шостий термін, хоче втриматися і надалі при владі, як це йому досі вдавалося із 1994 року.
…

Нинішнє збройне протистояння розпочалося 12 липня
…

Британський ветеран, капітан Том Мур, який під час пандемії COVID-19 зібрав мільйони фунтів стерлінгів на користь медпрацівників, був посвячений у лицарі і отримав від королеви Єлизавети II титул «сер Том».

Персональна церемонія для нього, в якій узяли участь сам Мур і його родина, відбулася в Віндзорському замку, де 94-річна королева Єлизавета II перебуває від березня, щоб уникнути пандемії. Королева використала для церемонії меч свого батька Георга VI, який поклала на плече Мурові.

Як зазначила пресслужба королівського дому, церемонія відбулася з дотриманням належного дистанціювання. При цьому церемонії інших уже схвалених посвячень у лицарі наразі відкладені через пандемію. Як правило, такі церемонії проводяться для більш ніж сотні осіб за раз, і не завжди їх проводить особисто королева.

Іще одним винятком стало те, що Мур, який вдягнув усі свої військові нагороди, не мусив ставати перед королевою на коліно – ветеран може ходити вже тільки з ходунцями.

А для королеви це стало одним із лічених публічних заходів, у яких вона взяла участь від часу запровадження карантинних обмежень.

Том Мур, ветеран Другої світової війни, напередодні свого 100-го дня народження вирішив у квітні зібрати для медиків Національної медичної служби, які борються з пандемією, одну тисячу фунтів тим, щоб у своєму нинішньому стані пройти садочком свого дому 50-метрової довжини сто кіл, по одному за кожен рік свого життя. Його ініціатива викликала жвавий відгук громадськості, і врешті він зібрав майже 33 мільйони фунтів (приблизно 41 мільйон доларів).

Відтак він отримав звання почесного полковника і навіть почесного члена англійської збірної гри в крикет, популярної в Британії й інших країнах Британської співдружності, а прем’єр-міністр Боріс Джонсон подав його на посвячення в «лицарі-бакалаври». Це в Британії є одним із різновидів високої державної нагороди.
…

Прем’єр-міністр Косова Авдулла Хоті та президент Сербії Александар Вучич завершили зустріч у Брюсселі, повідомляє балканська служба Радіо Свобода.

За повідомленням, політики не дійшли згоди щойно численних питань, але вирішили зустрітися особисто знову на початку вересня. На наступний тиждень заплановані переговори на технічному рівні.

Авдулла Хоті, вийшовши до преси після зустрічі, зазначив, що в діалозі відбувається прогрес, але назвав зустріч непростою.

Читайте також: Кілька держав Європи посилили карантинні обмеження через спалахи COVID-19​

«Я презентував нашу позицію на цій зустрічі і ніколи не відступлюся від цієї позиції», – додав він.

Вучич, своєю чергою, заявив, що хотів узгодити найбільші суперечки з Приштиною, але не зміг цього зробити.

«Очевидно, що розбіжності наразі надто великі з урахуванням всіх важливих та стратегічних питань. Вони б хотіли владнати все напередодні увечері і намагалися змусити Сербію погодитися на всі їхні бажання», – заявив президент Сербії.

Спеціальний представник Євросоюзу Мирослав Лайчак, який виступає посередником на переговорах, заявив, що дві сторони концентруються на проблемах зниклих без вісти людей та переселенців, а також на економічній співпраці.

Він закликав Белград та Приштину співпрацювати з Міжнародним комітетом Червоного хреста, щоб вирішити питання зниклих без вісти та наблизити примирення.

Перша за 20 місяців особиста зустріч президента Сербії Александра Вучича та прем’єр-міністра Косова Авдулли Хоті відбулася в Брюсселі 16 липня.

10 липня Белград та Приштина погодилися поновити підтримувані Європейським союзом переговори про нормалізацію відносин.​

Читайте також: У Гаазі в справі про воєнні злочини допитали президента Косова Хашима Тачі​

Переговори між Белградом і Приштиною за посередництва Євросоюзу почалися 2011 року і призвели до укладення близько 30 угод. Але вони зірвалися наприкінці 2018 року після повідомлень про можливий обмін територіями, Косово тоді запровадило 100-відсоткове мито на весь імпорт із Сербії. Нині і Сербія, і Косово, які прагнуть вступити до ЄС, зазнають дедалі більшого тиску Заходу з тим, щоб поновити ці переговори.

Республіка Косово, а за конституцією Сербії це її автономний край Косово і Метохія, одностороннім чином проголосила незалежність від Сербії 2008 року і відтоді залишається частково визнаною державою. На цей час самопроголошену незалежність Косова визнають близько ста з майже двохсот країн світу, ще близько півтора десятка відкликали таке визнання. Визнають Косово більшість провідних країн Заходу, але навіть не всі країни-члени ЄС. Серед тих, хто не визнає, зокрема, Сербія, член Ради безпеки ООН Росія, а також Україна.
…

100-річного британського ветерана, капітана Томаса Мура у п’ятницю, 17 липня королева Єлизавети ІІ посвятить у лицарі.

Ветеран Другої світової війни став національним героєм Британії після того, як він зібрав рекордні 33 мільйони фунтів (41 мільйон доларів), пройшовши 100 кіл у своєму саду у квітні напередодні свого сотого дня народження. Спочатку він планував зібрати близько тисячі фунтів, але гроші Муру перерахували понад півтора мільйона його прихильників.

На лицарство Мура номінував прем’єр-міністр Борис Джонсон. Також Мур став почесним полковником та почесним членом збірної Англії з крикету.

Посвята у лицарі відбудеться у Віндзорському замку, де 94-річна королева перебуває майже від початку пандемії. Ця церемонія стане одним із перших офіційних обов’язків, які королева виконає від початку локдауну.

«Я ніколи не міг припустити, що це станеться зі мною», – повідомив Мур у твітері.

Як повідомили у Букінгемському палаці, для церемонії Єлизавета ІІ використає меч, який належав її батькові, Георгу VI.
…

За наказом президента Росії Володимира Путіна у збройних силах країни почали масштабну раптову перевірку. Про це заявив міністр оборони Росії Сергій Шойгу, повідомляє агентство «Интерфакс».

«Раптова перевірка військ Південного і Західного військових округів, окремих з’єднань центрального підпорядкування, Повітряно-десантних військ і морської піхоти Північного, Тихоокеанського флотів почалася у Росії відповідно до рішення Верховного головнокомандувача Збройними силами РФ», – заявив Шойгу.

За словами міністра, перевірка має на меті забезпечити військову безпеку на південному заході Росії, де «зберігаються серйозні загрози терористичного характеру».

Також таким чином російські військові будуть готуватися до навчань «Кавказ-2020».

 
…

Міноборони Азербайджану пригрозило ракетним ударом по вірменській АЕС, повідомляє державне азербайджанське агентство АЗЕРТАДЖ. На таку можливість натякнув начальник прес-служби Міністерства оборони, полковник Вагіф Даргяхли.

«Вірменська сторона не повинна забувати, що новітні ракетні системи, що знаходяться на озброєнні нашої армії, дозволяють з високою точністю уразити Мецаморську АЕС, що може привести до великої катастрофи для Вірменії», – цитує полковника агентство.

Про можливість нанесення удару по АЕС Даргяхли заявив, коментуючи повідомлення про можливість нанесення Вірменією удару по греблі Мінгечевірского водосховища, що призвело б до затоплення великих територій.

Вірменська АЕС введена в експлуатацію в 1976 році. Станція забезпечує вироблення приблизно третини всієї електроенергії в країні, але з 1 липня вона зупинена на ремонт до 3 вересня.

Вірменія і Азербайджан ведуть бої на кордоні між країнами з 12 липня. За інформацією Баку, загинули 11 азербайджанських військових, зокрема генерал-майор Полад Хашимов. Вірменія заявила про чотирьох загиблих і десяти поранених зі свого боку. Бої проходять далеко від Нагорного Карабаху, в якому протистояння двох країн зазвичай найгостріше.
…

Комітет кандидата в президенти Польщі Рафала Тшасковського подав до Верховного суду протест через вибори.

Як повідомив на пресконференції Гжегож Вуйтовіч, повноважний представник виборчого комітету Рафала Тшасковського  у справі виборів, протест був переданий до Верховного суду Польщі.

«Ми хочемо, щоб Верховний суд вивчив всі звинувачення, які з’явилися щодо виборів, які з’явилися у сфері ЗМІ, а також у сфері публічній, ширшій», – заявив Гжегож Вуйтовіч.

На його думку, звинувачення стосується порушення Конституції Польщі, а також, «на нашу думку, потужне звинувачення стосується роботи TVP (одного з найбільших телевізійних каналів Польщі), з допомогою якого підтримку мав тільки один з кандидатів, а кандидатові Рафалові Тшасковському діставалась постійна дискредитація».

Гжегож Вуйтовіч наголосив, що «до нашого протесту були додані понад 2 тисячі індивідуальних повідомлень про порушення правил, які надійшли протягом останніх днів».

Депутат Сейму (нижня палата парламенту Республіки Польщі) Барбара Новацка приєдналася до протесту у справі виборів президента.

«Ми складаємо цей протест, щоб влада знала, що ми дивимось їй на руки. Якщо б ми сьогодні їй пробачили, то наступні вибори були б перекрученими ще більше», – заявила Барбара Новацка.

Як повідомляють ЗМІ, 422 385 голосів виборців були вирішальними. Вони принесли перемогу Анджею Дуді. Державна виборча комісія заявила, що Анджей Дуда здобув на виборах 51,03% голосів, його суперник, мер Варшави Рафал Тшасковські – 48,97% голосів виборців.

Якщо Найвищий суд визнає вибори недійсними, голова Сейму повинен до п’яти днів визначити дату проведення нових президентських виборів.

 
…

Голова уряду Словаччини Ігор Матовіч, лідер консервативного політичного руху OĽANO (Obyčajní ľudia a nezávislé osobnosti – Звичайні люди і незалежні особи), відомий своєю активною позицією в боротьбі з корупцією, змушений визнати, що свою дипломну працю писав не сам. Як повідомляють словацькі ЗМІ, Ігор Матовіч списав свою дипломну роботу у двох інших авторів.

Зокрема, на своїй сторінці у фейсбуці в дописі під заголовком «Визнання» словацький прем’єр зазначив, що зараз не може згадати, як, кого і скільки зацитував 22 роки тому, коли писав роботу.

«Але якщо так є, значить, я вкрав дещо, що мені не належало, de facto в цьому я злодій, що є сумно і, напевно, не варте похвали», – наголосив Ігор Матовіч.

Читайте також: Партія регіонів, плагіат, Табачник і корупція: інтерв’ю з т.в.о. міністра освіти Сергієм Шкарлетом​

При цьому прем’єр Словаччини допускає, що у зв’язку з оприлюдненням доказів плагіату відмовиться від ступеню магістра, який отримують випускники вищих навчальних закладів. Також Іван Матовіч наголосив, що відійде з посади голови уряду.

«Чи через це відійду? Відійду. Відразу після того, як виконаю все, що я людям перед виборами обіцяв», – зазначив Матовіч.

Також прем’єр вибачився перед студентами, які захистили свої дипломні роботи без компіляцій чи списування.

Це вже третій високий державний службовець у Словаччини з початку 2020 року, якого звинувачують у плагіаті. Зокрема, місцеві ЗМІ звернули увагу на те, що міністр освіти Браніслав Грюлінг здобув титул магістра за роботу, «яка є компіляцією з елементами плагіату, в яку скопіював майже свою всю бакалаврську роботу».

Читайте також: В Агентстві з забезпечення якості освіти знайшли новий плагіат у дисертації Портнова​

Зовсім недавно велику увагу співгромадян притягнув також голова парламенту Словаччини Борис Коллар. ЗМІ оприлюднили інформацію про те, що «Коллар цілі сторінки у своїй дипломній роботі списав з інших публікацій та вебів». Голова парламенту допустив плагіат.

«Признаюсь в цьому, це негарно, прошу за це вибачення», – заявив він, однак на своїй посаді залишився.

Плагіат високих державних службовців у здобутті вищої освіти викликав велику критику чинних політиків. Зокрема, президентка Словаччини Зузана Чапутова вважає, що очікування громадськості високих стандартів політичної влади, «з чим був пов’язаний прихід до влади Ігора Матовіча, залишаються наразі несповненими».

На своїй сторінці у фейсбуці Чапутова наголосила, що підступ не схвалює «і не можу схвалити його полегшення». Вона заявила, що вважає завданням своєї команди «будувати довіру людей в політику та інституції».
…

В Брюсселі 16 липня почалася зустріч президента Сербії Александра Вучича та прем’єр-міністра Косова Авдулли Хоті, повідомляє балканська служба Радіо Свобода.

Це перша особиста зустріч представників двох країн вперше за 20 місяців. Вона відбувається в рамках процесу перемовин, де медіатором виступає Європейський Союз.

«Сьогодні я очікую конструктивної дискусії в першій частині наших переговорів, які мають докластися до загальної нормалізації відносин між Косово та Сербією», – заявив у відеозверненні високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель.

Боррель, який очолює переговори в Брюсселі разом зі спеціальним послом ЄС Мирославом Лайчаком, закликав обидві сторони «підійти до сьогоднішніх переговорів в дусі компромісу та прагматизму, думаючи про європейське майбутнє народів Косова та Сербії».

12 липня Хоті та Вучич вже спілувалися в рамках онлайн-конференції, організованої представниками ЄС, де й домовилися про особисту зустріч у столиці Бельгії.

10 липня Белград та Приштина погодилися поновити підтримувані Європейським союзом переговори про нормалізацію відносин.​

Переговори між Белградом і Приштиною за посередництва Євросоюзу почалися 2011 року і призвели до укладення близько 30 угод. Але вони зірвалися наприкінці 2018 року після повідомлень про можливий обмін територіями, Косово тоді запровадило 100-відсоткове мито на весь імпорт із Сербії. Нині і Сербія, і Косово, які прагнуть вступити до ЄС, зазнають дедалі більшого тиску Заходу з тим, щоб поновити ці переговори.

Читайте також: У Гаазі в справі про воєнні злочини допитали президента Косова Хашима Тачі​

Республіка Косово, а за конституцією Сербії це її автономний край Косово і Метохія, одностороннім чином проголосила незалежність від Сербії 2008 року і відтоді залишається частково визнаною державою. На цей час самопроголошену незалежність Косова визнають близько ста з майже двохсот країн світу, ще близько півтора десятка відкликали таке визнання. Визнають Косово більшість провідних країн Заходу, але навіть не всі країни-члени ЄС. Серед тих, хто не визнає, зокрема, Сербія, член Ради безпеки ООН Росія, а також Україна.
…

Глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба підтримав заяву Великої Британії, Канади та США щодо спроб пов’язаних з Росією хакерів викрасти дані про розробки вакцин та ліків від COVID-19.

«Я приєднуюся до Домініка Рааба, канадських та американських партнерів, які висловлюють занепокоєння з приводу російських кібератак, спрямованих на розробників вакцини від COVID-19. Україна протягом багатьох років переживає російські кібератаки та наполягає, що міжнародне право повністю застосовується до кіберпростору. Порушення не повинні залишатися безкарними», – наголосив міністр.

Сьогодні Британія, Канада та США заявили, що хакери, яких підтримує Росія, намагаються вкрасти дослідження що стосуються вакцин і лікування COVID-19 з академічних і фармацевтичних установ по всьому світу. У скоординований заяві держав напад приписують групі APT29, також відомої як Cozy Bear, яка, за їхніми словами, майже напевно діяла як частина російських пресслужб.

Міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб заявив, що це «абсолютно неприйнятно», що російські спецслужби обрали мішенню тих, хто бореться з пандемією. Він наголосив, що Велика Британія буде працювати з союзниками, щоб притягнути винних до відповідальності.
…

Московський міський суд визнав законним арешт хабаровського губернатора Сергія Фургала, обвинуваченого у двох вбивствах і замаху на вбивство підприємців 15 років тому. Фургал всі звинувачення заперечує, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Засідання проходило у закритому режимі. На цьому наполягала сторона обвинувачення. За словами слідчого Юрія Буртового, деяким учасникам кримінальної справи нібито надходять погрози.

Фургал брав участь у судовому засіданні за допомогою відеозв’язку з СІЗО «Лефортово». Адвокати просили відпустити його з-під варти.

Фургала затримали вранці 9 липня в Хабаровську і відправили у Москву, де суд заарештував політика на два місяці.

З 11 липня у Хабаровську і ще кількох містах краю почалися стихійні акції протесту проти арешту Фургала. На одну з них, за різними оцінками, вийшло від 12 до 35 тисяч осіб. Місцеві жителі говорять про політичне підґрунтя кримінального переслідування губернатора, пов’язуючи це з його популярністю і втратою впливу в регіоні «Єдиної Росії».

Фургал був висунутий в губернатори ЛДПР і переміг у 2018 році у другому турі виборів губернатора-єдинороса В’ячеслава Шпорта.

Адвокат Фургала Борис Кожем’якін повідомив журналістам, що губернатор (його поки не зняли з посади – ред.) вдячний жителям Хабаровського краю за підтримку, але не схвалює масових виступів і ніякого відношення до них не має.
…

Про це йдеться у заяві Євросоюзу до чергових роковин збитого над Донбасом «Боїнга»
…

На кордоні Азербайджану та Вірменії зранку 16 липня продовжилися бої. Сторони звинувачують одна одну в нападах та обстрілах сіл.

Вірменська армія заявляє, що зірвала рейд азербайджанців на один із постів на кордоні в північно-східній Тавуській області.

«Під час запеклої перестрілки ворогу дали відсіч, він зазнав втрат», – повідомила речниця Міністерства оборони Вірменії Шушан Степанян. За її словами, азербайджанські війська почали обстрілювати два вірменські села за допомогою мінометів та гаубиць.

За даними Міністерства оборони Вірменії, станом на 9 годину за місцевим часом жоден вірменський солдат не постраждав.

У коментарі Вірменській службі Радіо Свобода губернатор Тавуської області Гайк Чобанян заявив, що внаслідок обстрілів цивільні жителі не постраждали, однак будинки й об’єкти інфраструктури зазнали пошкоджень.

Тим часом Міністерство оборони Азербайджану звинуватило вірменські сили в нападі на азербайджанські війська та обстрілах сіл у прикордонному Товузькому районі. Інших деталей там не повідомили.

Бойові дії на кордоні Азербайджану та Вірменії почалися 12 липня. Сторони звинувачують в екскалації конфлікту одна одну. За кілька днів протистоянь з обох боків загинули щонайменше 15 солдатів.

Остання велика збройна сутичка між арміями Азербайджану і Вірменії сталася в квітні 2016 року в Нагірному Карабасі. Десятки військовослужбовців з обох сторін загинули або були поранені. Вірменія і Азербайджен перебувають у стані війни з 1992 року.

 
…

Уночі 16 липня сталася масштабна хакерська атака на мережу мікроблогів Twitter. Зловмисники зламали кілька десятків акаунтів, у тому числі засновника Microsoft Білла Гейтса, засновника SpaceX і гендиректора Tesla Ілона Маска, політика Джо Байдена, репера Каньє Веста і його дружини Кім Кардаш’ян та інших провідних політиків, бізнесменів і публічних осіб зі США та інших країн, повідомляє The Guardian.

Атаки також зазнали акаунти гендиректора Amazon Джефа Безоса, голови Berkshire Hathaway Воррена Баффета, колишнього мера Нью-Йорка Майка Блумберґа, колишнього президента США Барака Обами, а також офіційні акаунти Uber, Apple, сервісу для переказів грошей Cash App та інших компаній.

У зламаних акаунтах з’явилися твіти з закликом надсилати біткойни на певні гаманці і обіцянкою повернути криптовалюту назад у подвійному розмірі. Незабаром твіти були видалені, але потім опубліковані повторно, пише видання Engadget. Користувачі встигли переказати на зазначені в твітах від імені Маска і Гейтса гаманці криптовалюту на 50 тисяч доларів, повідомляє The Verge. За даними Blockchain.com, один гаманець, пов’язаний із твітами, отримав більше 12 біткойнів на суму понад 110 тисяч доларів.

Засновник і гендиректор Twitter Джек Дорсі відреагував на злам соцмережі фразою «тяжкий день для нас». Він написав, що поділиться з громадськістю подробицями ситуації зі зламами, коли у нього буде повне розуміння події.

Через хакерську атаку акції Twitter увечері 15 липня впали на 4%. За попередніми даними, хакери зламали сам механізм автентифікації Twitter. Це дозволило їм отримати доступ до акаунтів без знання пароля і логіна користувача. Twitter довелося тимчасово відключити можливість публікувати твіти, зараз повідомлення публікуються без проблем.
…

США внесли до списку санкцій трьох росіян і п’ять компаній, пов’язаних із російським бізнесменом Євгеном Пригожиним, якого ЗМІ називають «кухарем Путіна». Про це повідомляє Міністерство фінансів США.

Причинами обмежень, зокрема, стали втручання в американські вибори, а також незаконна активність Пригожина в Судані, йдеться в заяві Держдепартаменту.

Серед компаній, що потрапили під обмеження – петербурзька фірма «М Інвест», одна компанія з Судану, одна з Китаю і дві з Гонконгу.

За даними Держдепартаменту США, суданська компанія Meroe Gold Cо. Ltd має стосунок до так званої «приватної військової компанії Вагнера», імовірно пов’язаної з Пригожиним.

Мінфін США відзначає, що «М Інвест» у Судані дискредитувала протестувальників, які прагнуть до демократичних реформ. Решта компаній із оновленого списку санкцій надавали Пригожину фінансові послуги. Таким чином вони дозволяли бізнесмену ухилятися від санкцій і здійснювати глобальні угоди, в тому числі в доларах США.

«Євген Пригожин і його мережа використовують природні ресурси Судану для особистої вигоди і поширення шкідливого впливу по всьому світу», – завив міністр фінансів Стівен Мнучін. На думку фінансового відомства, діяльність Пригожина в африканській країні свідчить про російську підтримку авторитарних режимів і експлуатацію природних ресурсів.

У списку фізичних осіб – Ігор Лавренков (він, як стверджується, безпосередньо пов’язаний з Пригожиним), Андрій Мандель і Михайло Потепкін.

Москва рішення Вашингтона поки не коментувала.

Пригожин мав стосунок до кейтерингових компаній, які працюють із Кремлем. Він є одним із російських громадян, проти яких у США офіційно висунуті звинувачення у втручанні у вибори. Стверджується, що він фінансував так звану «фабрику тролів» у Петербурзі.
…