США розширили список санкцій за зв’язок із «кухарем Путіна»

США внесли до списку санкцій трьох росіян і п’ять компаній, пов’язаних із російським бізнесменом Євгеном Пригожиним, якого ЗМІ називають «кухарем Путіна». Про це повідомляє Міністерство фінансів США.

Причинами обмежень, зокрема, стали втручання в американські вибори, а також незаконна активність Пригожина в Судані, йдеться в заяві Держдепартаменту.

Серед компаній, що потрапили під обмеження – петербурзька фірма «М Інвест», одна компанія з Судану, одна з Китаю і дві з Гонконгу.

За даними Держдепартаменту США, суданська компанія Meroe Gold Cо. Ltd має стосунок до так званої «приватної військової компанії Вагнера», імовірно пов’язаної з Пригожиним.

Мінфін США відзначає, що «М Інвест» у Судані дискредитувала протестувальників, які прагнуть до демократичних реформ. Решта компаній із оновленого списку санкцій надавали Пригожину фінансові послуги. Таким чином вони дозволяли бізнесмену ухилятися від санкцій і здійснювати глобальні угоди, в тому числі в доларах США.

«Євген Пригожин і його мережа використовують природні ресурси Судану для особистої вигоди і поширення шкідливого впливу по всьому світу», – завив міністр фінансів Стівен Мнучін. На думку фінансового відомства, діяльність Пригожина в африканській країні свідчить про російську підтримку авторитарних режимів і експлуатацію природних ресурсів.

У списку фізичних осіб – Ігор Лавренков (він, як стверджується, безпосередньо пов’язаний з Пригожиним), Андрій Мандель і Михайло Потепкін.

Москва рішення Вашингтона поки не коментувала.

Пригожин мав стосунок до кейтерингових компаній, які працюють із Кремлем. Він є одним із російських громадян, проти яких у США офіційно висунуті звинувачення у втручанні у вибори. Стверджується, що він фінансував так звану «фабрику тролів» у Петербурзі.

Служби безпеки Польщі перевіряють дзвінок пранкерів Анджею Дуді, в якому той згадував Україну

Польські безпекові служби розслідують дзвінок пранкерів новообраному президенту Польщі Анджею Дуді. Про це повідомляють польські медіа 15 липня з посиланням на пресслужбу адміністрації президента.

Як повідомив Польській пресагенції (PAP) голова пресслужби Офісу президента Польщі Марцін Кедрина, запит додзвонювача – нібито генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріша – підтвердила Польська місія в Організації Об’єднаних Націй. Наразі співробітники безпекових служб з’ясовують, як пранкерам вдалося організувати дзвінок.

Офіс президента Польщі підтвердив, що розмова, яку оприлюднили пранкери, справжня.

Читайте також: Трамп привітав Дуду з перемогою на виборах та готовий продовжити співпрацю в оборонній сфері​

Напередодні пранкери, відомі в мережі як «Вован і Лексус», зв’язалися з Дудою під особою генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй Антоніу Ґутерріша. Співрозмовник привітав Дуду з перемогою на виборах президента Польщі, а також поставив йому низку питань, зокрема щодо його ствлення до ЛГБТ-спільноти, суперечок щодо історії Другої світової війни з Росією та пандемії коронавірусу.

Дуда повідомив «Ґутеррішу», що в Польщі з її 35-мільйонним населенням відомо про 38 тисяч людей, які захворіли, з них померли 1 576. Він погодився зі співрозмовником, щ ситуація в Україні тим часом «жахлива», і припустив, що вихідці з України могли бути фактором поширення коронавірусної хвороби в Польщі.

«Це може бути Україна, тому що в нас багато людей з України», – зазначив він, додавши, втім, що ситуація з пандемією в країні «під контролем».

Читайте також: «Плівки Деркача»: чому оприлюднили саме зараз і кому це вигідно​

На питання співрозмовника, чи не планує Польща анексувати українське місто Львів «та інші території», Дуда відповів: «Ні, це Україна!».

Російські пранкери Вован і Лексус регулярно вдаються до телефонних дзвінків високопоставленим політикам та громадським діячам, записи яких потім оприлюднюють. Наприклад, у квітні 2019 року інформаційна агенція Reuters повідомила, що вони змогли зв’язатися з президентом Франції Еммануелем Макроном від імені новообраного на той момент президента України Володимира Зеленського. Ще раніше, в грудні 2018 року, вони поговорили з митрополитом Православної церкви України Епіфанієм, представившись службовцем Європарламенту.

Військові США звинувачують російських найманців у мінуванні в Лівії

Американські військові звинувачують російську «Групу Вагнера» у порушенні заборони ООН на зброю та в мінуванні, яка наражає на небезпеку життя цивільних в Лівії. Відповіну заяву 15 липня оприлюднило командування Збройних сил США у Африці (AFRICOM).

AFRICOM заявляє, що має «перевірені фотографічні докази» встановлення мін-розтяжок та створення мінних полів на околицях столиці Лівії Тріполі та прибережного міста Сірте, яке лежить за 450 кілометрів на південний схід від столиції.

Читайте також: Американський експерт – про тінь Кремля за російськими найманцями​

«Спонсорована урядом Росії «Група Вагнер» демонструє повну неповагу до безпеки лівійців», – заявив керівник операцій морської піхоти AFRICOM, генерал-майор Бредфорд Герінг.

Американське командування звинуватило «Групу Вагнера» в «безвідповідальній тактиці», яка продовжує конфлікт та наражає на небезпеку цивільних людей.

«Росія має можливість зупинити їх (найманців – ред.), проте не має волі», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Донбас, Сирія, а тепер – Лівія: чим російські найманці «ПВК Вагнера» загрожують Європі​

Це не перший раз, коли Сполучені Штати звинувачують Росію в порушенні збройного ембарго щодо Лівії, де триває громадянська війна. Пентагон вже звинувачував Росію в наданні учасникам конфлікту винищувачів МІГ-29.

Росія, переважно через своїх найманців з «Групи Вагнера», Об’єднані Арабські Емірати та Єгипет підтримують польового командира Халіфу Хафтара в його боях проти визнаного міжнародною спільнотою Уряду національної згоди Лівії. Цей уряд підтримують ООН та Туреччина.

Київ вітає нові санкції, які США анонсує проти «Північного потоку-2»

Україна вітає позицію Сполучених Штатів щодо російського проєкту «Північний потік-2», заявляє Міністерство закордонних справ 15 липня.

«Україна щиро вітає тверду рішучість США не дозволити Росії розділити Європу геополітично та підважити енергетичну безпеку в Україні та Європі. Ми вітаємо подальші заходи США, спрямовані на те, щоб зупинити ініційований Росією проєкт «Північний потік-2», завершення якого становитиме значну загрозу до солідарності Європи», – йдеться в заяві.

Натомість Україна, за повідомленням МЗС, є «надійним транзитним партнером» і може тісно співпрацювати зі США та Євросоюзом для посилення енергетичної безпеки в регіоні.

 

Раніше 15 липня державний секретар США Майк Помпео на брифінгу анонсував нові санкції проти «Північного потоку-2» та «Турецького потоку». За його словами, Державний департамент вніс відповідні зміни до Акту «Про протидію опонентам Америки через санкції», включивши до них також і ці два російські енергетичні проєкти.

«Цей крок ставить інвестиції та іншу діяльність, пов’язану з цими російськими експортними газопроводами, під загрозу санкцій США. Це пряме попередження компаніям, які допомагають та співпрацюють з російськими проєктами, що мають згубний вплив: ми не будемо цього терпіти, забирайтеся зараз або ризикніть зіштовхнутися з наслідками», – сказав Помпео.

Читайте також: Уряд заборонив ввезення в Україну вагонів, які раніше належали підприємствам у Росії​

Він додав, що ці газопроводи – не комерційні проєкти, а важелі Кремля для розширення залежності Європи від російських енергоносіїв.​

«Ці інструменти б’ють по Україні, перекриваючи транзит газу, який є її ключовим демократичним інструментом. Це також критично підважує трансатлантичну безпеку. США завжди готові допомогти нашим європейським друзям задовольнити свої потреби в енергетиці», – зазначив він.

Уряди України, США, Польщі і країн Балтії називають новий російський газогін загрозою європейській енергетичній безпеці. Німеччина, яка є одним з вигодоотримувачів проєкту, стверджує, що український транзит збережеться і після його запуску.

 

Росія планує добудувати цей газогін наприкінці 2020 року. Разом із іншими російськими транзитними газогонами він дасть змогу перебрати на себе майже весь обсяг газу, який нині проходить Україною і приносить їй суттєві доходи, близько 3% від усього ВВП держави, пояснюють експерти.

Проєкт «Північний потік-2» після добудови другої лінії газогону зможе забезпечити транзит до ЄС 55 мільярдів кубометрів російського газу на рік.

США заявили, що розглядають будь-які кроки, щоб припинити російський газотранспортний проєкт, бо він загрожує національній безпеці країн Європи, які є союзниками Сполучених Штатів.

Білорусь: біля ЦВК зібралася довга черга скаржників на нереєстрацію Бабарика та Цепкала

Біля Будинку уряду в столиці Білорусі Мінську, де розташована і Центральна виборча комісія, 15 липня зібралася черга людей, яка розтяглася на сотні метрів. Громадяни прагнуть подати до ЦВК скаргу на рішення про відмову в реєстрації Віктора Бабарика та Валерія Цепкала кандидатами в президенти Білорусі, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

 

Раніше штаб білоруського політика Віктора Бабарика після відмови ЦВК Білорусі в реєстрації опозиціонера кандидатом на посаду президента оприлюднив інструкції для прихильників Бабарика.

У відеозверненні керівниця штабу Марія Колесникова попросила про таке:

  • о 17:00 у середу, 15 липня, представники штабу подаватимуть скаргу на нереєстрацію до Центральної виборчої комісії в Мінську. Вони закликають усіх завантажити форму з сайту Бабарика, заповнити її, і також подати скаргу до ЦВК;

  • кожному рекомендується приєднатися до ініціатив спостереження за виборами, щоб запобігти фальсифікаціям. «Усі ми повинні стати спостерігачами та прийти на виборчу дільницю 9 серпня», закликала Колесникова;

  • 9 серпня всіх також закликали прийти на вибори і проголосувати за будь-якого альтернативного Олександру Лукашенку кандидата або проти всіх.

Чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка, який перебуває на своїй посаді вже майже 26 років, 14 липня зареєстрували кандидатом у президенти країни. Також кандидатами стали Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації двом найреальнішим конкурентам Лукашенка – Вікторові Бабариці та Валерієві Цепкалу.

У Бабарики нібито виявили незадекларовану власність в офшорах. Підставою для відмови Цепкалу стала недостатня кількість підписів – для реєстрації їх потрібно було зібрати 100 тисяч, але понад половину ЦВК відхилила після перевірки підписних аркушів.

Президентські вибори в Білорусі заплановані на 9 серпня.

У Білорусі під час протестів 14 липня затримали близько 280 людей

У містах Білорусі на стихійний акціях на підтримку незареєстрованих кандидатами в президенти Віктора Бабарика та Валерія Цепкало напередодні були затримані близько 280 людей.

Такі дані вранці в середу привів білоруський правозахисний центр «Весна», який публікує поіменний список затриманих, і цей перелік постійно оновлюється.

На акціях у Мінську в міліцію доставили понад 200 осіб, затримання були також в Бресті, Гомелі, Гродно, Пружанах, Бобруйську, Солігорськ, Шпальтах. Naviny.by пишуть, що деяких затриманих в столиці змушували стояти в автозаках на підлозі на колінах, обличчям у сидіння і з руками, заведеними за голову.

Під час акцій затримували і співробітників ЗМІ, які вели трансляції з місця подій. Білоруська асоціація журналістів повідомила про більш ніж 10 репортерів, яких відвезли в відділення. Їх, за даними асоціації, відпускали досить швидко і без складання протоколів.

 

На акції в Мінську затримали двох співробітників білоруської служби Радіо Свобода Олеся Пілецького і Андрія Рабчіка. Обох відпустили об одинадцятій годині вечора.

Акція у Мінську проходила на центральному проспекті Незалежності. Також люди збиралися в районі площі Перемоги, біля Кафедрального собору, в деяких «спальних» кварталах. За інформацією з соцмереж, в районі Немиги проходили жорсткі затримання. Тих, кого вихоплювала міліція, люди намагалися відбити.

Водії підтримували учасників акції, сигналячи їм з машин, через що влада перекрила ряд вулиць. Також після десятої вечора були перекриті окремі станції метро, а на окремих ділянках проспекту Незалежності відключену вуличне освітлення.

Раніше повідомляли про понад 250 затриманих.

Чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка, який перебуває на своїй посаді вже майже 26 років, 14 липня зареєстрували кандидатом у президенти країни. Також кандидатами стали Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації двом найреальнішим конкурентам Лукашенка – Вікторові Бабариці та Валерієві Цепкалу.

Білий дім дозволив іноземним студентам залишатися в США під час навчання онлайн

Влада США вирішила скасувати обов’язкову вимогу для іноземних студентів залишити країну, якщо заняття в їхніх університетах і коледжах будуть повністю переведені в режим онлайн через епідемію коронавірусної інфекції, повідомляє «Голос Америки».

У Білому домі підтвердили, що відмовляться від цього плану в зв’язку з великою кількістю судових позовів, поданих університетами і владою кількох штатів.

Позови, зокрема, подали Гарвард і Массачусетський технологічний інститут. Університети заявляють, що дії адміністрації незаконні і негативно позначаться на академічному процесі. Проти висилки іноземних студентів виступили і 20 американських штатів. Десятки великих компаній, включно з Google, Facebook і Twitter, коледжів і університетів надали в суди експертні думки, автори яких підтримують позови з вимогою до президента США відновити колишню політику щодо іноземних студентів.

Під час судового засідання за позовом Гарвардського університету 14 липня окружний суддя штату Массачусетс Еллісон Берроуз заявив, що адміністрація США і два провідних виші, які позиваються до Білого дому, дійшли згоди щодо скасування нових правил.

Керівництво Гарварду планує в майбутньому навчальному році повністю перевести всі заняття в режим онлайн. Президент Дональд Трамп, який наполягає на відкритті всіх шкіл вже цієї осені, назвав план Гарвардського університету «безглуздим».

В американських вишах навчається понад мільйон іноземних студентів, і багато навчальних закладів фінансово залежать від іноземців, які платять десятки тисяч доларів за навчання.

У Білорусі під час протестів затримали понад 250 людей – правозахисники

Понад 250 людей, серед яких 15 журналістів, були затримані в Білорусі ввечері 14 липня, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на дані правозахисників. 15 липня відбуваються судові процеси щодо затриманих.

Частина затриманих була звільнена без складання протоколів. 

Люди в багатьох містах Білорусі вийшли на вулиці ввечері 14 липня після того, як Центрвиборчком відмовився зареєструвати кандидатами в президенти Віктора Бабарика та Валерія Цепкала.

Люди виходили без плакатів та транспарантів, збиралися в різних частинах міста, кричали гасла та плескали в долоні. Деяких затриманих демонстрантам вдалося відбити у силовиків.

 

Чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка, який перебуває на своїй посаді вже майже 26 років, 14 липня зареєстрували кандидатом у президенти країни. Також кандидатами стали Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації двом найреальнішим конкурентам Лукашенка – Вікторові Бабариці та Валерієві Цепкалу.

 

У Бабарика нібито виявили незадекларовану власність в офшорах. Підставою для відмови Цепкалу стала недостатня кількість підписів – для реєстрації їх потрібно було зібрати 100 тисяч, але понад половину ЦВК відхилила після перевірки підписних аркушів.

Президентські вибори в Білорусі заплановані на 9 серпня.

Білорусь: штаб Бабарика оприлюднив інструкції для прихильників політика після відмови ЦВК в реєстрації

Штаб білоруського політика Віктора Бабарика після відмови ЦВК Білорусі в реєстрації опозиціонера кандидатом на посаду президента не став згортати діяльність. Натомість штаб екскерівника «Білгазпромбанку» оприлюднив інструкції для прихильників Бабарика, інформує білоруська служба Радіо Свобода.

У відеозверненні керівниця штабу Марія Колесникова попросила про таке:

  • о 17:00 у середу, 15 липня, представники штабу подаватимуть скаргу на нереєстрацію до Центральної виборчої комісії в Мінську. Вони закликають усіх завантажити форму з сайту Бабарика, заповнити її, а також подати скаргу до ЦВК;

  • кожному рекомендується приєднатися до ініціатив спостереження за виборами, щоб запобігти фальсифікаціям. «Усі ми повинні стати спостерігачами та прийти на виборчу дільницю 9 серпня», закликала Колесникова;

  • 9 серпня всіх також закликали прийти на вибори і проголосувати за будь-якого альтернативного Олександру Лукашенку кандидата або проти всіх.

 

Чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка, який перебуває на своїй посаді вже майже 26 років, 14 липня зареєстрували кандидатом у президенти країни. Також кандидатами стали Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації двом найреальнішим конкурентам Лукашенка – Вікторові Бабариці та Валерієві Цепкалу.

 

У Бабарика нібито виявили незадекларовану власність в офшорах. Підставою для відмови Цепкалу стала недостатня кількість підписів – для реєстрації їх потрібно було зібрати 100 тисяч, але понад половину ЦВК відхилила після перевірки підписних аркушів.

Президентські вибори в Білорусі заплановані на 9 серпня.

У Білорусі тривають стихійні протести через відмову реєструвати незалежних кандидатів у президенти

У Білорусі після рішення Центральної виборчої комісії про допуск до участі у виборах президента окремих кандидатів сотні людей вийшли на вулиці на знак протесту. Про це повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода та «Голосу Америки» «Настоящее время» Роман Васюкович, а також білоруська служба Радіо Свобода.

За повідомленням Васюковича, міліція почала масового затримувати людей. Правозахисний центр «Весна» повідомляє, що в Мінську затримали понад 40 людей (у тому числі журналістів), в Гомелі – 10 людей, з них двоє журналістів. У Бресті затримали сімох, по двоє людей – в Бобруйську та Солігорську, також, за повідомленнями, є затримання в місті Пружани.

За повідомленнями в соцмережах, кореспондентів «Єврорадіо» міліція затримала просто під час прямої трансляції. Також у прямому ефірі затримали двох кореспондентів білоруської служби Радіо Свобода та кількох журналістів телеканалу «Белсат».

 

Кореспондент «Настоящего Времени» став свідком того, як один зі спіробітників ОМОНу побив одного з затриманих, який чинив опір під час затримання.  

Міліція в Мінську почала перекривати доступ до площі Незалежності в центрі міста. До місця подій привезли кілька автозаків, пресслужба білоруського Міністерства внутрішніх справ поширила заяву про неприпустимість масових заворушень та несанкціонованих акцій.

Центрвиборчком Білорусі 14 липня зареєстрував кандидатів на президентську посаду. Ними стали чинний президент Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Читайте також: День, коли стане відомий список кандидатів на президента Білорусі​

Головного опонента Лукашенка, ексголову правління «Білгазпромбанку» Віктора Бабарика, ЦВК реєструвати відмовилася. Зараз він перебуває в слідчому ізоляторі.

Інший потенційний опонент чинного президента – засновник Парку високих технологій та колишній помічник Лукашенка з питань науки Валерій Цепкало – не зміг зареєструватися, тому що після перевірки ЦВК зарахувала йому лише 75 тисяч підписів. Це менше за половину від усієї кількості зібраних претендентом в кандидати. 

Адміністрація Трампа відмовилася від вимоги для іноземних студентів залишити країну – AP

Після восьми федеральних позовів та опору сотень університетів адміністрація президента Сполучених Штатів Дональда Трампа 14 липня відмовилася від правила, яке передбачало, що інтернаціональні студенти повинні залишити країну, якщо їхні навчальні заклади перейшли на онлайн-навчання через пандемію коронавірусу. Про це повідомляє новинна агенція AP.

Про таке рішення стало відомо на початку слухань федерального позову в Бостоні, ініційованого Гарвардським університетом та Масачусетським технологічним інститутом. Федеральна окружна суддя Аллісон Барро заявила, що федеральні служби з імміграції погодилися відкликати директиву від 6 липня та «повернутися до статусу-кво».

Читайте також: «Вчишся онлайн – геть зі Штатів!»: що втратять студенти, якщо вимушено покинуть США через пандемію?​

Характеристику, озвучену Барро, підтвердив юридичний представник Департаменту внутрішньої безпеки та Служби міграційного та митного контролю.

6 липня імміграційна та митна поліція США оголосила про нові вимоги до продовження та видачі нових навчальних віз для іноземних студентів. Через пандемію коронавірусу більшість занять в американських університетах планують перевести в онлайн, тому Білий дім планував зобов’язати студентів, які не матимуть лекцій безпосередньо на кампусі університету, залишити країну.

Це рішення викликало критику кількох університетів, в тому числі Гарварда та МТІ, які першими виступили проти ініціативи.

 

ЄС планує виключити Сербію та Чорногорію зі списку країн, чиї громадяни можуть в’їжджати до блоку

Європейський союз планує виключити Сербію та Чорногорію з переліку «безпечних» країн, чиїм громадянам можна в’їжджати до країн ЄС без нагальної потреби. Про це Радіо Свобода повідомили кілька дипломатів Євросоюзу 14 липня.

За словами чиновників, причиною такого рішення є останні спалахи коронавірусної хвороби в цих двох балканських країнах. Воно, як планується, набуде чинності пізніше цього тижня.

Офіційно відомо про 1 200 людей, які захворіли на COVID-19 у Чорногорії, 24 з них померли. Влада Сербії наразі повідомляє про близько 19 тисяч виявлених хворих і 418 смертей.

Читайте також: Віцепрем’єрка про відкриття кордонів з Європейським союзом: «дива не станеться»​

Після виключення Сербії та Чорногорії в списку ЄС «безпечних» країн залишаться 13 країн: Алжир, Австралія, Канада, Китай, Грузія, Японія, Марокко, Нова Зеландія, Руанда, Південна Корея Таїланд, Туніс та Уруґвай.

30 червня Рада Європейського союзу рекомендувала країнам-членам блоку дозволити в’їзд жителям низки країн. Україна до цього переліку не потрапила.

У Росії четвертий день тривають акції на підтримку хабаровського губернатора Фургала

У Хабаровську продовжилися акції на підтримку губернатора краю Сергія Фургала, заарештованого у справі про організацію вбивств. Жителі вимагають звільнення губернатора з московського СІЗО «Лефортово» і скандують «Свободу Фургалу» і «Нам не потрібен інший губернатор!», повідомляє «Настоящее время».

ЗМІ повідомляють, що в акціях беруть участь від 500 до 1000 людей. Люди спочатку зібралися біля будівлі обласного уряду, а потім рушили по центральній вулиці міста у бік річки Амур і повернулися на площу Леніна. Автомобілісти сигналять на підтримку мітингувальників.

Деякі учасники вийшли на мітинг з плакатом «Путін злодій». У штабі опозиціонера Олексія Навального у Хабаровську вважають, що це провокатори. Пізніше одного з них відвели співробітники поліції, другий пішов сам.

 

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що у Кремлі з розумінням ставляться до протестів жителів Хабаровського краю. Людям «просто потрібно набратися терпіння», вважає Пєсков.

«Але в даному випадку потрібно зрозуміти, що мова йде про дуже серйозні звинувачення на адресу чинного губернатора – звинувачення у причетності до вбивства. Це дуже тяжкий злочин і дуже серйозне звинувачення», – заявив він.

Пєсков додав, що Путін візьме до уваги те, що відбувається в Хабаровську, у випадку якщо буде приймати рішення про призначення тимчасового виконувача обов’язків губернатора Хабаровського краю.

Мер Хабаровська Сергій Кравчук раніше вперше прокоментував мітинги, він назвав їх незаконними і згубними для здоров’я. За його словами, жителі скаржаться на шум через протести.

У Хабаровську з 11 липня тривають протести, викликані арештом обраного губернатора Сергія Фургала. Багатотисячні акції у вихідні стали наймасовішими на Далекому Сході за кілька років: одночасно з Хабаровськом акції відбулися також в Комсомольську-на-Амурі, Ельбані, Сонячному і інших містах краю. Перший мітинг став наймасовішим в історії міста: за оцінкою ЗМІ, на ньому побували до 30 тисяч осіб, за даними поліції – до 12 тисяч.

Фургала затримали 9 липня і доставили в Москву. Слідство вважає, що він причетний до організації вбивств і замахів на бізнесменів у 2004-2005 роках. Московський суд відправив Фургала в СІЗО на два місяці. Провину він не визнає.

Лукашенка зареєстрували кандидатом у президенти Білорусі. Двом його основним конкурентам ЦВК відмовила

Чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка, який перебуває на своїй посаді вже майже 26 років, 14 липня зареєстрували кандидатом у президенти країни. Також кандидатами стали Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації двом найреальнішим конкурентам Лукашенка – Вікторові Бабарику та Валерієві Цепкалу.

У Бабарика нібито виявили незадекларовану власність в офшорах. Підставою для відмови Цепкалу стала недостатня кількість підписів – для реєстрації їх потрібно було зібрати 100 тисяч, але понад половину ЦВК відхилила після перевірки підписних аркушів.

Президентські вибори в Білорусі заплановані на 9 серпня.

Іран заявляє про страту колишнього посадовця за передачу інформації ЦРУ

Іран заявляє про страту колишнього співробітника Міністерства оборони, якого визнали винним у продажі інформації американському Центральному розвідувальному управлінню.

Речник судової системи Голамгоссеїн Есмаїлі повідомив 14 липня, що Реза Азґарі співпрацював з ЦРУ під час свого останнього року служби в Міноборони та продавав інформацію про іранську ракетну програму. Він працював в аерокосмічному департаменті та пішов у відставку чотири роки тому.

За словами Есмаїлі, Азґарі стратили минулого тижня. Він додав, що страти очікує й Махмуд Мусаві-Маджд – іранець, якого звинувачують у шпигунстві на користь США та Ізраїлю.

Слідство вважає, що він передав інформацію про місця перебування командира Корпусу вартових Ісламської Революції генерала Кассема Солеймані, який загинув в Іраку в січні внаслідок американського авіаудару.

США відкидають претензії Пекіна на більшу частину акваторії Південно-Китайського моря

Вашингтон офіційно відкинув претензії Пекіна щодо того, що майже 90% акваторії Південно-Китайського моря є внутрішніми водами Китаю. У офіційному документі 13 липня державний секретар Майк Помпео заявив, що Сполучені Штати вважають претензії КНР «абсолютно незаконними, як і кампанію залякування щодо контролю» цих вод.

Сполучені Штати давно виступають проти територіальних претензій Китаю на значну частину міжнародного торгового шляху, багатого також на морські та енергетичні ресурси.

На окремі частини Південно-Китайського моря претендують також Індонезія, Філіппіни, В’єтнам, Малайзія, Бруней та Тайвань.

Упродовж останніх років Пекін зміцнив свої позиції в Південно-Китайському морі, будуючи на його атолах військові бази та іншу інфраструктуру. У відповідь Військово-морський флот США регулярно проводить так звані навчання щодо свободи навігації в Південно-Китайському морі.

У Гаазі в справі про воєнні злочини допитали президента Косова Хашима Тачі

Президент Косова Хашим Тачі 13 липня був допитаний у Гаазі міжнародними прокурорами з воєнних злочинів.

Тачі очолював Армію визволення Косова (UCK), яка вела партизанську війну за незалежність від Сербії у 90-х роках.

13 липня Тачі провів на допиті близько шести годин. Коли президент Косова вийшов із будівлі спецпрокуратури, він сказав, що 14 липня його також допитуватимуть.

Тачі заявив, що між його адвокатом П’єром Рішаром Проспером та прокурорами відбулася розмова щодо «роз’яснювальних, технічних питань».

Він додав, що допит стосувався і діяльності Армії визволення Косова. Прокурори не надали жодних деталей щодо допиту.

«Сьогодні я перебуваю тут із поваги до того, про що мріяв і за що боровся – вільне, незалежне Косово, що базується на рівних правах, багатоетнічне суспільство, засноване на верховенстві закону», – сказав Тачі перед допитом 13 липня.

Спеціалізована прокуратура (SPO) для розгляду злочинів, скоєних під час війни в Косові, оголосила 24 червня, що проти Таці та інших косоварів висунуто звинувачення за підозрою у злочинах, включно із «майже 100 вбивствами», насильницькими зникненнями та тортурами.

Обвинувачення проти Тачі змусили скасувати підтримувані США мирні переговори, які мали відбутися між косовськими та сербськими лідерами в червні в Білому домі.

 

Але Європейський союз оголосив 12 липня, що переговори поновилися після відеоконференції між прем’єр-міністром Косова Авдуллою Хоті та президентом Сербії Александаром Вучичем за посередництва керівника зовнішньої політики ЄС Жозепа Борреля.

 

Росія та США обговорюють ідею проведення саміту «ядерної п’ятірки»

Держсекретар США Майк Помпео 13 липня обговорив ідею проведення саміту п’яти постійних членів Ради безпеки ООН із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.

У заяві Держдепартаменту йдеться про те, що під час телефонної розмови Помпео і Лавров обговорили «проведення в найближчому майбутньому саміту п’яти країн-постійних членів Ради безпеки ООН на відзначення 75-річчя створення ООН».

Президент Росії Володимир Путін неодноразово закликав до проведення саміту так званої «ядерної п’ятірки» – Росії, Сполучених Штатів, Китаю, Великої Британії та Франції. За словами президента Росії, п’ятірка країн-засновниць ООН має дати приклад для збереження миру. Досі ця ідея не отримувала публічної підтримки в західних столицях.

У заяві Держдепартаменту нічого не говориться про ставлення до цієї ініціативи інших постійних членів Ради безпеки ООН. Раніше президент США Дональд Трамп заявив про намір запросити Володимира Путіна на саміт «Групи семи», який мав відбутися в США, однак кілька членів групи виступили з критикою цієї ідеї.

Під час телефонної розмови Майка Помпео і Сергія Лаврова, як повідомляє Держдепартамент, також обговорювалися інші питання, що становлять обопільний інтерес, включаючи Афганістан. Майк Помпео також порушив питання про безпеку виборів у Сполучених Штатах.

Афганістан: таліби напали на штаб розвідки, щонайменше 11 людей загинули

Група бойовиків екстремістського угруповання «Талібан» атакувала офіс Національного директорату безпеки Афганістану, вбивши щонайменше 11 людей і поранивши десятки інших, переважно цивільних.

На вході в офіс установи бойовики підірвали автомобіль із вибухівкою в місті Айбак у північній провінці Саманган, після чого штурмували будівлю.

Губернатор провінції Абдул-Латіф Ібрагімі повідомив афганській службі Радіо Свобода, що в ході стрілянини, яка почалася в будівлі, вбиті всі четверо нападників. Інші 11 загиблих – співробітники Директорату.

За словами Ібрагімі, в ході нападу поранення отримали 63 людини, більшість із них – цивільні.

Читайте також: Пентагон: дані про російські винагороди талібам за вбивство американців в Афганістані не підтверджуються​

«Талібан» неодноразово влаштовував такі багатоетапні атаки на урядові об’єкти в містах. Цього разу він також взяв на себе відповідальність за атаку через речника угруповання Забінуллу Муджагіда.

Останніми днями таліби посилили напали в північній частині Афганістану.

Напередодні, зранку 12 липня, стався ще один напад у районі Пато в провінції Дайкунді. Речник губернатора провінції Аббас Кам’яр заявив, що під час сутичок загинули 12 бойовиків і четверо військових.

Президент Ашраф Гані 6 липня заявив, що спалах насильства становить «серйозну загрозу» для мирних переговорів із «Талібаном».

The Washington Post: Трамп допустив 20 тисяч неточностей в своїх виступах

Президент США Дональд Трамп з моменту інавгурації у 2017 році зробив понад 20 тисяч повідомлень, які не відповідають дійсності. Про це пише The Washington Post з посиланням на базу даних The Checker. Сервіс проаналізував висловлювання президента на мітингах, в інтерв’ю журналістам і записи у твітері.

За даними The Washington Post, недостовірні висловлювання президента стосувалися пандемії коронавірусу, його власного імпічменту і смерті після затримання поліцією афроамериканця Джорджа Флойда.

Зокрема, журналісти звертають увагу на висловлювання Трампа про те, що він наполіг на використанні Національної гвардії для придушення заворушень у Сіетлі. Однак місцеві чиновники заявляють, що діяли самостійно.

Крім того, як пише The Washington Post, Трамп звинувачує у шпигунстві свого попередника Барака Обаму. Однак президент ґрунтується на невеликій кількості фактів або взагалі робить це без доказів.

За підрахунками The Checker, найчастіше Трамп спотворював інформацію про американську економіку. А найбільше неточностей – понад 60 – глава Білого дому допустив під час інтерв’ю з пресою 9 липня.

Адміністрація президента публікацію поки не прокоментувала. Раніше Трамп неодноразово звинувачував The Washington Post у публікації «фейкових» новин.

Раніше президент США Дональд Трамп розкритикував сервіси соціальних мереж після того, як мережа Twitter почала попереджати абонентів про можливі неточності в його твітах.

Лондон шукає альтернативу Huawei для мереж 5G

Велика Британія має намір звернутися до партнерів по розвідувальному альянсу Five Eyes (Австралія, Канада, Нова Зеландія, США) по допомогу у пошуку заміни компанії Huawei на поставку обладнання для мереж 5G. Про це пише The Financial Times.

За даними газети, до пошуку альтернативного постачальника можуть залучити Індію, Південну Корею і Японію. Джерела видання повідомили, що країни можуть створити спільне підприємство – конкурента Huawei. Однак перші обговорення поки не привели до конкретних дій.

Про те, що Лондон має намір відмовитися від послуг китайської корпорації Huawei, стало відомо на початку липня. За даними ЗМІ, британські спецслужби вважають, що американські санкції проти компанії негативно впливатимуть на якість обладнання для мереж 5G. Зокрема, Huawei залишиться без комплектуючих американських виробників і буде шукати альтернативи на внутрішньому ринку.

Як пише The Financial Times, прем’єр-міністр Великої Британії оголосить про відмову від послуг Huawei найближчими днями. За даними джерел, Лондон має намір вивести на ринок нових постачальників і інвестувати у технології з відкритим вихідним кодом.

Критики ідеї Британії вважають, що створення альтернативного Huawei промислового обладнання буде дуже складним.

У травні минулого року Вашингтон звинуватив Пекін у шпигунстві через обладнання для мереж мобільного зв’язку 5G виробництва Huawei і запровадив щодо корпорації санкції. Американським компаніям заборонили продавати обладнання і технології, зокрема операційну систему Android, розроблену корпорацією Google. Американські постачальники обладнання та послуг повідомили, що можуть втратити мільярди доларів через обмеження. У підсумку Вашингтон видав Huawei тимчасовий дозвіл на оновлення програмного забезпечення і підтримку мереж.

Китайський технологічний гігант Huawei називає запроваджену владою США заборону на постачання цій компанії мікропроцесорів «згубною» атакою, яка спричинить хаос у глобальному технологічному секторі та інших галузях.

Україна немає шансів потрапити в «зелений» список ЄС – Кулеба

Україна немає шансів потрапити в «зелений» список Європейського союзу, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю виданню «Сьогодні».

«У найближчий перегляд шансів немає. Тому що, як я вже згадав, наші цифри зараз, м’яко кажучи, набагато гірші, ніж це потрібно. Але ми в МЗС зробили все, щоб допомогти МОЗ налагодити діалог з ЄС, увійти у внутрішні процедури і механізми взаємодії з ЄС, щоб українська сторона мала можливість надавати максимально динамічно повну інформацію не тільки про цифри, а й про ті заходи, які ми застосовуємо в Україні для боротьби з коронавірусом», – сказав Кулеба.

Він наголосив, що Україна поки не відповідає базовому критерію. Мова йде про кількість хворих на 100 тисяч. Вона має дорівнювати або бути меншою, ніж середня кількість хворих на 100 тисяч по ЄС.

27 червня європейські ЗМІ повідомили, що після відкриття кордонів ЄС 1 липня на територію союзу допускатимуть громадян з 20 країн. Україна, з огляду на епідеміологічну ситуацію, до списку не потрапила.

У Росії за добу виявили понад 6,5 тисячі нових інфікувань COVID-19

За минулу добу в Росії виявили 6537 нових випадків коронавірусної інфекції, повідомляє штаб боротьби з COVID-19. Днем раніше вірус виявили у 6615 людей.

Від початку поширення хвороби в Росії COVID-19 діагностували у 733 699 осіб.

За день померли 104 людини з коронавірусом (днем раніше ¬– 130). Всього з початку епідемії в Росії померли 11439 людей.

Загальна кількість росіян, які одужали від COVID-19 становить понад 504 тисячі.

У Болгарії тривають антиурядові протести

Тисячі болгар 12 липня провели четвертий день антиурядових протестів у столиці Софії та кількох інших містах країни. Учасники акцій оголосили, що продовжать протест і 13 липня.

Демонстранти заповнили в Софії площу поблизу урядоввих будівель з вимогою відставки консервативного уряду. Протести також відбулися в Бургасі, Пловдиві, Варні, Благоєвграді та Габрові, повідомляє болгарська служба Радіо Свобода. Люди скандували «Відставка», «Мафія» та вимагали відсторонення від посади генерального прокурора Івана Гешева.

Соціалістична опозиція в парламенті також заявила 12 липня, що запропонує подання про недовіру Кабінету міністрів за «корупцію» 15 липня і звернулася до протестувальників із проханням про підтримку.

 

Минулого тижня президент Болгарії Румен Радев закликав уряд і генерального прокурора піти у відставку на тлі багатотисячних протестів громадян проти корупції серед державної еліти країни.

Із вимогою відставки уряду Бойко Борисова та генерального прокурора країни Івана Гешева президент виступив після того, як двома днями раніше генпрокуроратура провела в канцелярії президента обшуки.

Обшук відбувся після того, як Радев заявив, що Національна служба захисту (НСО), яка відповідає за охорону президента, прем’єр-міністра та інших високопосадовців, повинна припинити захищати Ахмеда Догана, почесного голову «Руху за права та свободи» (ДПС). За його словами, хоча НСО підпорядковується президенту, рішення щодо безпеки Догана ухвалює комісія, підпорядкована виконавчій владі, тобто Бойку Борисову.

Президента Косова допитають у Гаазі щодо воєнних злочинів

Президент Косова Хашим Тачі 13 липня вирушить до Гааги, щоб свідчити міжнародним прокурорам із воєнних злочинів.

Спеціалізована прокуратура (SPO) для розгляду злочинів, скоєних під час війни в Косові, оголосила 24 червня, що проти Таці та інших косоварів висунуто звинувачення за підозрою у злочинах, включно із «майже 100 вбивствами», насильницькими зникненнями та тортурами.

 

Тачі був головнокомандувачем Армії визволення Косова, яка вела партизанську війну за незалежність від Сербії у 90-х роках минулого століття.

Тачі, який відкидає звинувачення, 8 липня у фейсбуці заявив, що поїде до Гааги на запрошення суду для співбесіди.

«Хоча мої співвітчизники, як і я, постануть перед міжнародною справедливістю з гідністю і доброчесністю, я закликаю вас стати об’єднаними у вирішенні викликів, з якими стикається наша країна», – наголосив Тачі.

На стадії досудового розгляду юристи в Гаазі мають вирішити, чи слід продовжувати провадження.

Тачі заявив громадянам своєї країни, що в разі початку судового процесу він негайно піде у відставку і постане перед обвинуваченням.

Обвинувальний акт Тачі змусив скасувати підтримувані США мирні переговори, які мали відбутися між косовськими та сербськими лідерами в червні в Білому домі.

 

Але Європейський союз оголосив 12 липня, що переговори поновилися після відеоконференції між прем’єр-міністром Косова Авдуллою Хоті та президентом Сербії Александаром Вучичем за посередництва керівника зовнішньої політики ЄС Жозепа Борреля.

Путін не пов’язує погіршення у відносинах між Україною та Росією з анексією Криму

Президент Росії Володимир Путін не пов’язує погіршення у відносинах між Україною та Росією з анексією українського Криму.

«Те, що в нас відносини зіпсувалися з Україною, з Кримом в принципі не пов’язано», – сказав Путін в інтерв’ю телеканалу «Россия-1».

Він заявив, що «погляди та дороги» з українською владою стали «діаметрально протилежними» після подій Євромайдану, які він назвав «державним переворотом та захопленням влади».

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року. Саме в цей день на Майдані Незалежності в Києві відбувалися наймасовіші розстріли учасників акцій протесту.

Незабаром після анексії Криму на Донбасі розбочався збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

Екзит-пол: Дуда здобув на виборах президента Польщі 50,4% голосів, Тшасковські – 49,6%

Чинний президент Польщі Анджей Дуда здобув у другому турі виборів президента 50,4% голосів, а його опонент, мер Варшави Рафал Тшасковські – 49,6%, свідчать дані екзит-полу компанії Ipsos.

Похибка результатів опитування коливається в межах двох відсотків.

Офіційні підсумки голосування мають оголосити 13 чи 14 липня.

Перший тур виборів відбувся 28 червня. Чинний президент здобув 43,5% голосів, Тшасковський – 30,5%.

 

Росія: у Хабаровську другий день поспіль тривають протести через арешт губернатора

У російському Хабаровську сотні людей вийшли на другий день протестів через арешт губернатора Сергія Фургала.

12 липня люди ходили до регіонального управління Федеральної служби безпеки та вигукували «Свободу Фургалу». Речниця затриманого Надія Томченко подякувала від його імені за підтримку та закликала утримуватися від агресії та провокацій.

Фургал був затриманий 9 липня біля свого будинку в Хабаровську і на наступний день арештований Басманним судом Москви. Чиновник підозрюється в організації двох вбивств і замаху на вбивство в середині «нульових». За висунутими звинуваченнями йому загрожує ув’язнення аж до довічного терміну.

Політик є одним із кількох російських керівників регіонів, які не є єдиноросами, він є членом ЛДПР. У 2018 році він виграв протестне голосування в регіоні, перемігши чинного губернатора В’ячеслава Шпорта. У першому турі він випередив його на 675 голосів, у другому – більш як на 40 відсотків.

У Росії заявили, що через розгерметизацію трубопроводу в ґрунт потрапило майже 45 тонн палива

У Красноярському краї Росії через розгерметизацію трубопроводу в ґрунт потрапило майже 45 тонн палива, повідомило підприємство «Норнікель». Інцидент трапився біля селища Тухард.

Перед цим співробітники компанії «Норильськтрансгаз», якій належить трубопровід, повідомили про розлив 20 тонн керосину. Там заявляли, що загрози здоров’ю людей немає і що вживаються всі необхідні заходи для збору палива.

Наприкінці травня в результаті аварії на ТЕЦ-3 в Норильську, яка також належить «Норнікелю», розлилася 21 тисяча тонн нафтопродуктів. Вони потрапили в ріки Далдикан та Амбарна, а звідти – в озеро П’ясино. Екологи заявили про найбільшу в російській Арктиці екологічну катастрофу.