Чеські спецслужби та військові відкидають співпрацю з затриманим у Росії журналістом

Представники кількох спецслужб Чехії в розмові з телеканалом «Настоящее время» відкинули співпрацю з заарештованим російським журналістом і радником голови «Роскосмосу» Іваном Сафроновим.

Інформоване джерело в Міністерстві оборони Чехії повідомило, що вони не мають у своєму розпорядженні будь-якої інформації про можливу співпрацю Сафронова з відомством. Офіційно в Міноборони відмовилися коментувати заяву російських відомств.

Співробітник Служби безпеки та інформації на умовах анонімності сказав, що Сафронов непричетний до роботи цього відомства.

Також телеканал надіслав запит до служби зовнішньої розвідки Чехії, Управління зовнішніх зв’язків та інформації, яке згадується в справі Сафронова. Представник відомства Ярослав Хрбек повідомив, що офіційно відомство відмовляється будь-яким чином коментувати справу журналіста.

Раніше офіційний представник МЗС Чехії Зузана Штіхова заявила, що відомство також не може коментувати заяви російських прокуратури і ФСБ про те, що Сафронов міг співпрацювати з Чехією.

 

Суд у Москві 7 липня заарештував журналіста і радника голови «Роскосмосу» Івана Сафронова в справі про державну зраду.

Сафронов заарештований до 6 вересня.

Засідання, на якому обирався запобіжний захід, починалося у відкритому режимі. Пізніше його закрили за клопотанням слідчого.

Офіційні звинувачення журналістові, за словами його адвоката, ФСБ планує пред’явити 13 липня.

Іван Сафронов був затриманий оперативниками ФСБ вранці 7 липня. У російській спецслужбі заявили, що журналіст збирав і передавав спецслужбі однієї з країн НАТО відомості про військово-технічне співробітництво, оборону і безпеку Росії.

Журналіст майже 15 років писав про військово-промисловий комплекс та космічну галузь, а в травні 2020 року перейшов на роботу в «Роскосмос», де став працювати радником голови державної корпорації Дмитра Рогозіна.

Свідок у справі про імпічмент Трампа Віндман подав у відставку зі Збройних сил США

Колишній співробітник Ради національної безпеки США Александр Віндман вирішив піти у відставку зі Збройних сил. За його словами, він відчув «кампанію цькування, залякування і помсти» з боку американського президента. Про це повідомили CNN та інші американські ЗМІ з посиланням на адвоката Віндмана Дейвіда Пресмана.

«Президент США намагався змусити Віндмана обрати між дотриманням закону і потуранням президенту, між дотриманням своєї клятви і захистом власної кар’єри, між забезпеченням свого підвищення і підвищенням його колег», – ідеться в заяві Пресмана.

Як повідомило CNN обізнане джерело, після звільнення з Ради національної безпеки Віндману неодноразово говорили, що він більше не зможе займатися питаннями, в яких спеціалізується, перш за все – відносинами з Україною.

У Пентагоні заперечували наявність розслідування проти колишнього експерта Білого дому Віндмана.

Віндман був звільнений після завершення процесу імпічменту. За словами адвоката Віндмана, його попросили залишити посаду через те, що «він сказав правду». Також був звільнений його брат-близнюк, який працював юристом у Білому домі.

Президент США Дональд Трамп рекомендував Пентагону притягти Віндмана до дисциплінарної відповідальності.

В Узбекистані з 10 липня посилюють карантин: заборонять весілля й обмежать пересування

В Узбекистані республіканська комісія посилила карантин на період із 10 липня по 1 серпня через пандемію коронавірусу.

Нові правила передбачають:

обмеження на рух транспорту;
заборону на проведення зустрічей у державних органах: при необхідності радять використовувати відео-конференц-зв’язок;
заборону на пересування між регіонами;
заборону на виступи, культурні й інші заходи;
заборону на проведення весіль й інших сімейних урочистостей;
призупинення роботи парків, атракціонів, ринків, великих магазинів, тренажерних залів, фітнес-клубів, спортзалів і басейнів;
заборону на роботу дитячих садків, кафе, ресторанів та їдалень, а також пансіонатів, дитячих таборів і санаторіїв.

 

Частину держслужбовців запропонували відправити у відпустку, інші будуть працювати віддалено. Людям віком від 65 років заборонено пересуватися в громадських місцях і групами у більше ніж три людини.

Також влада вдвічі скоротить міжнародні рейси, далекобійників перевірятимуть на коронавірус.

Карантинні обмеження влада Узбекистану почала запроваджувати з 15 березня: призупинили транспортне сполучення з іншими країнами і всередині країни, запровадили заборону на використання особистих авто.

1 квітня ввели режим самоізоляції, а громадянам віком від 65 років заборонили залишати домівки. 8 травня всі регіони Узбекистану розділили – на «червону» (найнебезпечнішу), «жовту» і «зелену» (вільну від вірусу) зони. 

 

У кінці травня в країні почали послаблювати карантин і скасовувати обмеження, але в результаті число хворих в червні знову почало зростати.

За офіційними даними, в Узбекистані з початку пандемії коронавірусу захворіли понад 10 тисяч людей, померли 40 людей. За останню добу в країні виявили 308 хворих, напередодні в країні був оновлений денний рекорд виявлених випадків – за добу захворіли 342 людини.

 

Білорусь: опозиціонеру Северинцю дали п’ятий 15-денний термін за ґратами

Радянський районний суд Мінська 8 липня присудив співголові незареєстрованої опозиційної «Білоруської Християнсько-демократичної партії» Павлові Северинцю 15 діб арешту, це вже п’яте поспіль подібне рішення за нібито заклики до участі в несанкціонованій акції 7 червня.

Северинець, який взяв участь у слуханні по скайпу зі слідчого ізолятора в Мінську, відкинув звинувачення, зазначивши, що його вже засудили до 15 діб позбавлення волі за участь в цьому мітингу, а також отримання ним ще трьох 15-денних термінів за участь в інших мітингах.

Северинець також заявив, що акція біля мінського ринку «Комаровський» 7 червня була організована ініціативними групами, що підтримують вісім потенційних кандидатів в президенти, а це допустимо конституцією під час виборчої кампанії, – вказав він.

Павло Северинець – один з десятків активістів і політиків, затриманих в Мінську та іншим містах по всій країні під час мітингів 8 червня, коли сотні демонстрантів збирали підписи, необхідні для реєстрації альтернативних кандидатів у президенти на виборах, запланованих на 9 серпня.

На тлі мітингів опозиції президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що в Білорусі не буде революції на кшталт українського Майдану.

В ООН нещодавно закликали уряд Білорусі відмовитися від «політики довільних арештів, насильства і залякування» щодо політичних активістів, правозахисників, журналістів і блогерів напередодні президентських виборів.

Комітет із захисту журналістів також закликав офіційний Мінськ звільнити всіх журналістів, які нині перебувають під вартою, і «дозволити пресі висвітлювати майбутні вибори в країні без страху судового переслідування».

 

Афганістан: внаслідок вибуху у провінції Кандагар загинули поліцейські

В Афганістані внаслідок вибуху в автомобілі загинули щонайменше троє поліцейських. Про це повідомляє місцева влада.

Інцидент, в результаті якого було поранено ще близько 20 людей, стався 8 липня у провінції Кандагар. Серед поранених – очільник місцевої поліції та цивільні.

Представник губернатора провінції заявив, що поки відповідальність за вибух на себе не брало жодне угруповання. Він додав, що «терориста-смертника» правоохоронці застрелили до того, як він дістався поліцейського відділку.

У регіоні, де стався вибух, йдуть бої з талібами.

На початку червня спеціальний посланець США в Афганістані Залмай Халілзад заявив, що сподівається на початок мирних переговорів між урядом країни та талібами, і у випадку їх продуктивності, на дострокове виведення військ США.

Обмін в’язнями є частиною угоди США і Талібану від 29 лютого, поза участю афганського уряду. За ключовим пунктом угоди, Вашингтон погодився скоротити свою військову присутність в Афганістані з приблизно 13 000 до 8600 до середини липня на першому етапі, і аж до повного виведення військ – до травня наступного року.

Американський генерал: немає даних про загибель солдатів США через оплачені Росією атаки

Глава Центрального командування ЗС США, генерал Френк Маккензі підтвердив, що американська розвідка дійшла висновку, що Росія запропонувала талібам винагороди за вбивство військових з міжнародного контингенту в Афганістані. Проте, заявив Маккензі, немає доказів того, що в результаті таких атак було вбито американських військових.

Маккензі наголосив, що добре знайомий з розвідданними. Він вважає їх «тривожними», але не виявив «причинно-наслідкового зв’язку».

Водночас військовий підкреслив негативну роль, яку Росія відіграє в регіоні. Москва, сказав генерал Маккензі, протягом багатьох років поставляла талібам зброю і підтримувала їх фінансово. «Ми повинні пам’ятати, що росіяни не є нашими друзями. Вони не бажають нам добра, і ми повинні пам’ятати про це постійно, коли ми оцінюємо розвіддані», – заявив генерал під час розмови з журналістами.

 

В останні тижні американські газети з посиланням на джерела в американських розвідслужбах писали про те, що російська військова розвідка (ГРУ) запропонувала талібам винагороди за вбивства американців і військовослужбовців інших країн з міжнародного контингенту в Афганістані. За даними Washington Post, американські аналітики вважають, що жертвами оплачених Росією атак могли стати кілька американських військовослужбовців.

Російські офіційні представники категорично відкидають подібні звинувачення.

У середу, 1 липня, до Сенату США внесли перший законопроєкт, який передбачає санкції проти російських громадян, причетних до виплати винагород за вбивство американських солдатів у Афганістані, якщо з’являться докази таких дій Росії. Одним з об’єктів санкцій стане президент Росії Володимир Путін.

США офіційно повідомили ООН про намір вийти із ВООЗ

Сполучені Штати офіційно повідомили Організації Об’єднаних Націй, що ця країна вийде зі складу Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). 6 липня Вашингтон повідомив генеральному секретареві ООН Антоніо Гутеррішу, що залишить ВООЗ рівно через рік. 

Президент США Дональд Трамп звинуватив ВООЗ в ігноруванні «достовірних повідомлень» про поширення нової коронавірусної інфекції в Китаї і звинуватив медичну організацію зі структури ООН у тому, що вона діяла занадто повільно і піддавалася на тиск із боку Пекіна.

Пандемія спричинила різке уповільнення темпів світової економіки та сплеск безробіття, загрожуючи політичному майбутньому Трампа, який прагне переобрання на другий термін на посаду в листопаді. Безробіття в США зросло з піврічного мінімуму на рівні близько 3,5 відсотка на початку року до майже 15 відсотків у квітні.

Трамп став об’єктом критики політичних опонентів через свої дії з приборкання епідемії. США є світовим лідером за числом інфікованих коронавірусом і померлих від COVID-19. Число зафіксованих випадків хвороби вже 8 липня може перевищити три мільйони, померла від коронавірусної інфекції майже 131 тисяча американців.

США є найбільшим донором ВООЗ, забезпечуючи близько 15 відсотків бюджету цієї організації.

Суд у Москві заарештував журналіста Сафронова у справі про державну зраду

Суд у Москві 7 липня заарештував журналіста і радника голови «Роскосмосу» Івана Сафронова в справі про державну зраду.

Сафронов заарештований до 6 вересня.

Засідання, на якому обирався запобіжний захід, починалося у відкритому режимі. Пізніше його закрили за клопотанням слідчого.

Офіційні звинувачення журналістові, за словами його адвоката, ФСБ планує пред’явити 13 липня.

 

Іван Сафронов був затриманий оперативниками ФСБ вранці 7 липня. У російській спецслужбі заявили, що журналіст збирав і передавав спецслужбі однієї з країн НАТО відомості про військово-технічне співробітництво, оборону і безпеку Росії.

Журналіст майже 15 років писав про військово-промисловий комплекс та космічну галузь, а в травні 2020 року перейшов на роботу в «Роскосмос», де став працювати радником голови державної корпорації Дмитра Рогозіна.

ООН: російські авіаудари в Сирії можна вважати воєнними злочинами

Сирійські та російські військові літаки здійснювали авіаудари по школах, лікарнях і ринках у провінції Ідліб, що можна розцінити як воєнні злочини, заявили 7 липня експерти ООН.

Як наголошується в доповіді незалежної міжнародної комісії ООН із розслідування подій у Сирії, в результаті «невибіркових бомбардувань» із боку проурядових сил до укладення перемир’я в березні загинули сотні людей, а близько мільйона жителів Сирії були змушені залишити свої будинки. Доповідь, що охоплює період із листопада 2019-го до червня 2020 року, ґрунтується на даних про польоти і свідченнях очевидців.

Комісія також покладає відповідальність за обстріл мирних районів на північному заході Сирії на джихадистське угруповання «Хайат Тахрір аш-Шам». Експерти ООН вважають, що ці удари були завдані «без очевидної законної військової мети». У доповіді повідомляється, що учасники угруповання «Хайат Тахрір аш-Шам» катували і вбивали ув’язнених.

За словами голови комісії Пауло Піньєйру, проурядові сили і формування, визнані ООН терористичними, грубо порушували закони війни і права сирійських цивільних осіб. У тексті описуються 52 напади на північному заході Сирії, 47 із яких, як стверджується, вчинив сирійський уряд за підтримки Росії.

На російську військову авіацію покладається відповідальність за удар 5 березня по птахофабриці поблизу міста Маарет-Місрін, де були розміщені вимушені переселенці, і за три удари 29 січня поруч із лікарнею в місті Аріха.

У Москві протестують проти переслідування ексжурналіста Сафронова. Затримана Ксенія Собчак та ще понад 20 людей

У центрі російської столиці Москви біля будівлі головного управління ФСБ приблизно з 14:00 відбувається серія одиночних пікетів на підтримку колишнього журналіста видань «Коммерсант» і “Ведомости» Івана Сафронова, затриманого за підозрою в державній зраді.

На акції затримані понад 20 людей, переважно журналістів. Найвідомішою з затриманих є Ксенія Собчак, колишня кандидатка на президентських виборах 2018 року в Росії.

 

Іван Сафронов був затриманий оперативниками ФСБ вранці 7 липня. У російській спецслужбі заявили, що журналіст збирав і передавав спецслужбі однієї з країн НАТО відомості про військово-технічне співробітництво, оборону і безпеку Росії.

Журналіст майже 15 років писав про військово-промисловий комплекс та космічну галузь, а в травні перейшов на роботу в «Роскосмос», де став працювати радником голови державної корпорації Дмитра Рогозіна.

 

Число хворих на COVID-19 у Росії наблизилося до 700 тисяч

Число хворих на коронавірусну інфекцію COVID-19 у Росії від початку епідемії наблизилося до 700 тисяч і склало 694 230, свідчать дані оперативного штабу по боротьбі з поширенням хвороби.

За минулу добу коронавірусну інфекцію виявили у 6368 людей. Щоденний приріст у менше ніж сім тисяч нових випадків спостерігається 12 день поспіль, свідчить офіційна статистика. Померли за день 198 людей, від початку епідемії – 10 494.

Одужали за добу 9551 людина, загалом – 463 880.

 

На початку епідемії переважна більшість нових випадків припадали на Москву. Зараз на місто припадає менше ніж 10 відсотків приросту. На другому місці за кількістю нових випадків перебуває Ханти-Мансійський автономний округ, де за добу виявлено 283 нових випадки.

Понад 200 нових випадків виявили у Санкт-Петербурзі, Іркутській і Свердловській областях. Майже стільки ж – у Нижньогородській області і Ямало-Ненецькому автономному окрузі.

 

Статистика федерального штабу часто різниться з даними регіонів і уряду, в тому числі її смертність іноді в рази менша, ніж фіксує Росстат. Проте вона дає можливість спостерігати за тенденціями у ситуації з хворобою в Росії.

Нещодавно соціологи відзначали, що майже 60 відсотків російських лікарів не довіряють офіційній статистиці по коронавірусу, а майже половина – вважає дані про число заражених і померлих заниженими. Довіра до офіційної інформації про коронавірус поступово знижується і загалом серед росіян, відзначають соціологи.

ООН: коронавірус ставить під загрозу прогрес у боротьбі з ВІЛ/СНІДом

Організація Об’єднаних Націй попереджає, що пандемія коронавірусу ставить під загрозу роки прогресу в боротьбі проти ВІЛ/СНІДу.

Об’єднана програма ООН із ВІЛ/СНІД (UNAIDS) в новому дослідженні, опублікованому 6 липня, заявляє, що пандемія може призвести до понад пів мільйона смертей через перерву в лікуванні, спричинену коронавірусними обмеженнями.

Запроваджені обмеження перешкоджали боротьбі з ВІЛ-інфекцією серед жінок, обмежуючи їхній доступ до освіти і захисту від сексуального насильства, йдеться в дослідженні.

 

В ООН наголошують, що уряди зараз зосереджуються на боротьбі з пандемією, а увага і ресурси відхиляються від захисту уразливих груп населення від ВІЛ, вірусу, який може призвести до синдрому набутого імунодефіциту (СНІДу).

Шість місяців збоїв у лікуванні можуть призвести до понад 500 тисяч додаткових смертей в Африці на південь від Сахари протягом наступного року, повернувши регіон до рівня смертності від СНІДу 2008-го, заявляють в ООН.

У доповіді зазначається, що мільйони життів були врятовані масштабним проведенням антиретровірусної терапії, яка пригнічує ВІЛ і зупиняє прогресування СНІДу.

 

Тим не менш, 690 тисяч людей померли від СНІДу минулого року, а 12,6 мільйона з 38 мільйонів людей, які живуть з ВІЛ, не мають доступу до лікування.

І з приблизно 1,7 мільйонами людей, які недавно заразилися вірусом, світ «відстає» у запобіганні новим випадкам ВІЛ-інфікування, йдеться в звіті.

Найгіршими регіонами з розповсюдження ВІЛ були Східна Європа і Центральна Азія, які разом від 2010 року спричинили «приголомшливий» ріст кількості нових випадків ВІЛ на 72%, повідомляє UNAIDS.

Число нових випадків інфікування також зросло більш ніж на 20 відсотків на Близькому Сході, в Північній Африці та Латинській Америці.

У звіті наголошують, що минулого року фінансування боротьби з ВІЛ зменшилось на 7 відсотків порівняно з 2017 роком, це означає, що фінансування впало на третину порівняно з 26,2 мільярда доларів, необхідними для ефективного реагування на ВІЛ у 2020 році.

 

Місія ВООЗ прибула у «вільний від коронавірусу» Туркменистан після місяців відкладань

Місія Всесвітньої організації охорони здоров’я прибула до Туркменистану, єдиної країни в Центральній Азії, де офіційно не зареєстрували жодного випадку коронавірусної хвороби.

Очільниця місії Кетрін Смолвуд заявила, що група працюватиме з владою Туркменистану щодо аспектів готовності й реагування на COVID-19, а саме систем координації й контролю на національному рівні, епідеміології та нагляду, лабораторних служб, ведення пацієнтів, профілактики та контролю інфекцій.

Місія, яка прибула до країни пізно ввечері 6 липня, перебуватиме в Туркменистані 10 днів.

 

ВООЗ намагалася відправити місію до Туркменистану протягом понад двох місяців, щоб розслідувати заяви Ашгабату про відсутність у країні випадків COVID-19.

За словами Смолвуд, поїздку переносили кілька разів через обмеження на поїздки, запроваджені у зв’язку з пандемією.

Хоча туркменські чиновники наполягають на тому, що в країні немає коронавірусу, в багатьох повідомленнях ЗМІ цитуються медичні працівники, неназвані посадовці та місцеві жителі, які заявляють, що значна кількість людей госпіталізована із симптомами, схожими на COVID-19.

 

Російській компанії загрожує рекордний штраф за шкоду екології Арктики

Російський уряд нарахував компанії «Норильський нікель» рекордний у Росії і один із найбільших у світі штрафів за екологічні збитки – майже 150 мільярдів рублів (понад два мільярди доларів) за розлив палива під Норильськом. Як повідомляють російські ЗМІ, у таку суму наслідки екологічної катастрофи в Арктиці оцінив Росприроднагляд.

У «Норильському нікелі» заявили, що наразі не отримали необхідних документів. Акції компанії впали після цієї новини на 5 відсотків.

На думку аналітиків, на фінансову стабільність «Норнікеля» така велика сума штрафу не надто вплине. Чистий прибуток компанії за 2019 рік склав 6 мільярдів доларів. Однак відіб’ється на її головних акціонерах – компаніях «Інтеррос» і «Русал». В останній вже заявили, що розмір штрафу виявився «несподіваним».

29 травня в Норильську стався розлив понад 20 тисяч тонн дизельного палива на проїжджу частину під’їзної дороги до ТЕЦ-3 «Норильськ-Таймирської енергетичної компанії». Пізніше пальне потрапило в дві річки – Далдикан і Амбарна, а звідти в озеро Пясино.

28 червня російська «Нова газета» виявила, що «Норнікель» продовжує зливати промислові відходи в озеро Пясино. З хвостосховища Талнахської збагачувальної фабрики, що належить «Норнікелю», насоси перекачували воду і зливали в тундру, вона струмками впадає в річку Хараєлах, яка доходить до озера Пясино. Вода забруднена важкими металами, сірчистою кислотою і поверхнево-активними речовинами, повідомляло видання.

Екологи Greenpeace заявили, що аварія в Норильську стала першою аварією такого масштабу у заполярній Арктиці, кажуть, – схожа аварія такої величини сталася 30 років тому біля берегів Аляски.

 

США не видаватимуть візи іноземним студентам, якщо їх навчання відбуватиметься онлайн

США не будуть видавати візи іноземним студентам, якщо всі їхні курси будуть викладати онлайн через пандемію коронавірусу. Відповідне рішення 6 липня озвучили імміграційна та митна служба США.

«Державний департамент США не видаватиме візи учням, зарахованим до школи і / або програми, які повністю доступні онлайн протягом осіннього семестру, а також не буде дозволяти в’їзд в до Сполучених Штати в митниці і на кордоні», – мовиться у заяві.

Як зазначили урядовці, студенти, які зараз перебувають у США і навчаються за онлайн-програмами, мають залишити країну, або вжити інших заходів – наприклад, перевестися на курси, які викладають в звичайному режимі. В іншому випадку їх чекає видворення, та, можливо, інші санкції.

 

За даними Держдепартаменту США, у країні навчається близько 1,1 мільйона іноземних студентів.

Американська рада з освіти, який представляє керівників близько 1700 вищих навчальних закладів, назвав нові міграційні правила «жахливими». 

«Це керівництво викликає більше запитань, ніж відповідей, і, на жаль, приносить більше шкоди, ніж користі», – мовиться у заяві.

Більшість коледжів і університетів у США поки не оголосили своїх планів на осінній семестр. Деякі переходять тільки на онлайн-навчання, в той час як інші планують гібридну модель онлайн-класів та індивідуального навчання.

ЄСПЛ розглядає скаргу дочки Нємцова на розслідування його вбивства

Європейський суд з прав людини комунікував скаргу Жанни Нємцової на розслідування російською владою вбивства її батька, опозиціонера Бориса Нємцова.

У своєму позові дочка вбитого політика вказала, що слідство не встановило мотиви злочину, не допитало кількох підозрюваних у справі, а також не вивчило відеозаписи того, що відбувалося на місці вбивства.

Також Нємцова вважає, що слідство невірно класифікувало дії вбивць. На її думку, їх треба було розслідувати за статтею «замах на життя державного чи суспільного діяча», а не просто як «убивство».

Читайте також: Політв’язень Котов, який виступав проти анексії Криму, став лауреатом премії Нємцова​

Борис Нємцов був застрелений 27 лютого 2015 року в Москві неподалік від Кремля. За звинуваченням у вбивстві засуджені вихідці з Чечні Заур Дадаєв, Анзор і Шадід Губашеви, Тамерлан Ескерханов і Хамзат Бахаєв. Вони отримали вироки від 11 до 20 років позбавлення волі.

Адвокати сім’ї Нємцова вважають злочин нерозкритим. Рідні і соратники опозиціонера наполягають, що до його вбивства причетне керівництво Чечні, а також представники оточення президента Росії Володимира Путіна.

Австрія: поліція розслідує вбивство критика Кадирова як політичне замовлення

Австрійска поліція розслідує загибель шукача політичного притулку чеченця Маміхана Умарова як політичне вбивство. Про це правоохоронці повідомили 6 липня.

За повідомленням, вбитий відмовився від поліцейської охорони, хоча поліція не уточнила, чи була така охорона пропонована.

Справу розслідує регіональна австрійська розвідка та антитерористичний підрозділ. Голова антитерористичної агенції Роланд Шершер повідомив, що вбивство Умарова може мати політичний мотив.

Раніше журналісти повідомили, що затриманих підозрюваних у вбивстві Умарова звати Саралі Ахтаєв і Салман Магамадов.

Читайте також: Лідер Чечні пропонує, щоб Путін довічно був президентом Росії​

Анзор (Маміхан) Умаров – чеченський блогер, який жив в Австрії з 2007 року. Він критикував Рамзана Кадирова, неодноразово заявляв про нібито причетність співробітників російських силових відомств до вбивства в Європі колишніх чеченських сепаратистів.

Умаров був убитий пострілом у голову 4 липня в місті Герасдорф недалеко від Відня. Злочин був скоєний біля входу в будівельну фірму, розташовану в будівлі великого торгового центру.

Це третій резонансний напад на вихідця з Чечні за межами Російської Федерації в цьому році. В лютому 2020-го в Швеції було скоєно замах на чеченського блогера Тумсо Абдурахманова. Того ж місяця у францзькому місті Лілль був знайдений мертвим чеченець Імран Алієв, відомий під псевдонімом Мансур Старий. 

Велика Британія запроваджує нові санкції проти Росії та інших країн

Міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб оголосив про запровадження санкцій проти держав, які порушують права людини. У списку є Росія, а також Саудівська Аравія, М’янма та Північна Корея.

Оголошені 6 липня британським урядом заходи передбачають, зокрема, заборону на поїздки представників цих країн до Великої Британії. Таким чином, Лондон вперше після Brexit продемонстрував самостійну рішучість карати тих осіб і ті організації, які відповідальні за порушення прав людини, зазначає лондонське видання Guardian.

Санкції будуть спрямовані не лише на тих, хто безпосередньо порушує права людини, а й на тих, хто отримує вигоду від цих порушень, наголошує Лондон.

«Ті, у кого руки в крові… вже не зможуть танцювати вальси в цій країні, купувати власність на Кінгз-роуд, робити різдвяні покупки в районі Найтсбридж або відмивати брудні гроші в британських банках», – твердить Рааб.

У списку громадян Росії, яких стосуються нові британські санкції, фігурує, зокрема, ім’я голови російського Слідчого комітету Олександра Бастрикіна.

 

Минулого місяця в Євросоюзі заявили, що не сприймають пропозиції про можливість скасування санкцій, запроваджених проти Москви через її дії в Україні. Обмежувальні заходи «не перешкоджають спроможності Росії» боротися з епідемією коронавірусної інфекції, йдеться в листі, який бачив кореспондент Радіо Свобода.

Президент Росії Володимир Путін запропонував під час відеоконференції «Групи 20» в березні заморозити економічні санкції на «гуманітарних» підставах, щоб дозволити країнам краще боротися з коронавірусною інфекцією.

Білорусь: правозахисники визнали політв’язнями ще двох членів команди Бабарика, який кинув виклик Лукашенку

Представники білоруської правозахисної спільноти визнали політичними в’язнями ще двох затриманих із оточення ексбанкіра та кандидата на найвищу посаду Віктора Бабарика – Олену Карагачеву та Дмитра Карака. Загалом із команд Бабарика та інших опонентів президента Олександра Лукашенка визнані політв’язнями 25 людей, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Карагачева є особистою помічницею Віктора Бабарика. Жінці інкримінують ч. 2 ст. 243 (ухилення від сплати податків і зборів, що спричинило шкоду в особливо великій сумі).

Одного з координаторів ініціативної групи Бабарика, Дмитра Карака, затримали 18 червня разом із Едуардом Бабариком (сином потенційного кандидата в президенти Білорусі) по дорозі до виборчої комісії для вручення зібраних підписів.

Правозахисники вважають, що реальною підставою для кримінального переслідування Віктора Бабарика та членів його ініціативної групи є політичні мотиви, спрямовані на припинення їхньої громадської діяльності.

Правозахисники вимагають негайного та безумовного звільнення всіх політичних в’язнів, затриманих із початку цьогорічної президентської кампанії.

 

Віктор Бабарико, якого вважають головним суперником Лукашенка і ймовірним переможцем виборів, звільнився з посади керівника «Белгазпромбанку», який майже повністю належить російському «Газпромові» і його структурам, 12 травня, коли оголосив про бажання балотуватися на виборах.

11 червня в «Белгазпромбанку» провели обшуки. Комітет державного контролю заявив, що порушено кримінальну справу за відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, і про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Голова КДК Іван Тертель заявив, що до справи причетний потенційний кандидат на посаду президента Віктор Бабарико. Рівно за 4 години до заяви Комітету держконтролю Лукашенко розповів про обставини справи «Белгазпромбанку».

18 червня Віктора Бабарика і його сина, керівника ініціативної групи Едуарда Бабарика, затримали. Наступними днями обом оголосили кримінальні обвинувачення, але не повідомляли, за якою саме статтею.

 

У лютому, ще до початку президентської кампанії, Бабарико в одному з інтерв’ю говорив про те, що Білорусь не стала економічно самостійною країною і що від інтеграції з Росією «люди виграють однозначно». «Із позиції звичайної людини будь-яка історія, яка об’єднує і яка полегшує життя з точки зору переїздів, єдиних норм і правил, використання інфраструктури і так далі – однозначно «за». І це треба розуміти. Мені здається, ставши частиною Росії, більшість з них скаже радісно «нарешті!». Скажуть, повірте!» – говорив, зокрема, він.

Шості президентські вибори в історії суверенної Білорусі призначені на неділю, 9 серпня. 65-річний Олександр Лукашенко керує країною вже 25 років.

Жодні президентські вибори (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року), не були визнані вільними і справедливими на міжнародному рівні.

Росія: Прокоп’єва оскаржить рішення суду, який оштрафував її за «виправдання тероризму» 

Російська журналістка Світлана Прокоп’єва, яку 6 липня суд у Пскові визнав винною у «виправданні тероризму» й оштрафував її на 500 тисяч рублів (6950 доларів), заявила, що оскаржить це рішення.

«Я не розраховувала, що мене визнають невинуватою. Ми подамо апеляцію… Найбільший успіх у тому, що мені не заборонили займатися професією», – сказала Прокоп’єва.

Її прихильники, які називають справу наступом на свободу слова, в залі суду вигукували «Ганьба», коли суддя зачитував вирок.

Сторона обвинувачення просила для Прокоп’євої шість років позбавлення волі і чотирирічної заборони на роботу журналістом.

Світлану Прокоп’єву звинувачували в публічному виправданні і пропаганді тероризму через її авторську колонку на «Ехо Москви в Пскові».

В ефірі журналістка висловила свою позицію про причини теракту в Архангельському управлінні ФСБ. Вона припустила, що вчинок Михайла Жлобіцкого, який загинув у результаті вибуху, міг бути спровокований політикою влади.

 

Прокоп’єва провину не визнала. Вона заявила, що написала авторську колонку про вибух, щоб «такі теракти не повторювалися у майбутньому».

У Москві та інших містах проходили пікети на захист Прокоп’євої, організовані її колегами.​

На її захист виступили правозахисники, зокрема Московська Гельсінкська група вимагала виправдати Світлану Прокоп’єву, заявивши, що справа проти неї «має відверто політичний, показово «розправний характер».

 

Світлана Прокоп’єва – авторка десятків матеріалів про політичні і суспільні проблеми Псковської області та інших регіонів Росії. Вона позаштатно співпрацює з декількома засобами масової інформації, в тому числі і з Радіо Свобода. Керівництво корпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода назвало звинувачення на адреcу журналістки необґрунтованими, а також спробою змусити «заглушити критичний голос».

Ізраїль оголосив про запуск нового шпигунського супутника

Ізраїль оголосив про успішний запуск нового шпигунського супутника. Міністерство оборони розраховує, що він дозволить здійснювати високоякісне спостереження в інтересах розвідки.

Згідно з даними Міноборони Ізраїлю, супутник Ofek 16 запустили близько четвертої ранку 6 липня з центральної частини країни. Перші знімки очікують приблизно через тиждень.

Хоча в Міністерстві оборони не розкривають місію Ofek 16, однак ізраїльський суспільний мовник повідомив, що супутник буде спостерігати за ядерними активностями Ірану. Міністр закордонних справ Габі Ашкеназі підтвердив 6 липня, що Ізраїль хоче запобігати іранській ядерній загрозі.

Запуск супутника відбувається на тлі низки підозрілих вибухів на ймовірних іранських ракетних та ядерних заводах.

Іран заперечує, що його ядерна програма має військову складову.

Франція: Лувр відновлює роботу після 16 тижнів перерви

Один із найбільш відвідуваних музеїв у світі – Лувр у Парижі – 6 липня відновлює свою роботу після 16 тижнів перерви, спричиненої пандемією коронавірусу.

При цьому третина галерей буде зачинена.

Крім того, обов’язковим для відвідування музею буде наявність маски і дотримання дистанції.

Лувр, який щодня відвідують десятки тисяч туристів з різних країн, закрили в середині березня через пандемію коронавірусу.

 

Мер Варшави випереджає Дуду в боротьбі за крісло президента – опитування

Мер Варшави, представник опозиційної партії «Громадянська платформа» Рафал Тшасковські з невеликою перевагою голосів може здобути перемогу в другому турі президентських виборів в Польщі. Такими є результати останнього опитування, що його 4 липня провів IBRiS (Instytut Badań Rynkowych i Społecznych) – Інститут ринкових і суспільних досліджень.  

За результатами опитувань IBRiS, мера Варшави Рафала Тшасковського готові підтримати 47,2 відсотка виборців, за його суперника, кандидата від владної партії «Право і справедливість», нині чинного президента Анджея Дуду голосуватимуть 45,9 відсотка поляків.

Враховуючи незначну різницю в підтримці головних кандидатів, важливу роль в тому, хто стане сьомим президентом Республіки Польщі, матимуть голоси тих громадян, які в першому турі віддали перевагу іншим дев’ятьом кандидатам на посаду президента. Зокрема, як зазначають ЗМІ, мова про тих виборців, які в першому турі віддали свої голоси безпартійному журналістові Шимонові Головні.

Він зайняв третє місце у першому турі голосування. За нього проголосували понад 2 мільйони 600 тисяч громадян (13,87 відсотка).

Досі не визначились з вибором президента 6,9 відсотка громадян.

Перший тур виборів відбувся 28 червня. Чинний президент здобув 43,5% голосів, Тшасковський – 30,5%.

Другий тур виборів президента Польці відбудеться 12 липня. За результатами опитування IBRiS, у голосуванні готові взяти участь 65,4 відсотка громадян.

На парламентських виборах у Хорватії перемагає владна партія на чолі з прем’єром Пленковичем

На десятих парламентських виборах після проголошення незалежності Хорватії 1991 року найбільше голосів попередньо здобуває владна правоцентристська партія, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Партія «Хорватський демократичний союз» за попередніми даними здобула 61 з-поміж 151 місця у парламенті. Її очолює чинний прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович. 

Лівоцентристська коаліція «Рестарт», очолювана Соціал-демократичною партією, здобула 44 місця.

За даними екзит пол, право голосу використали менше половини з-поміж 3,86 мільйона виборців. Громадяни Хорватії обирали 140 депутатів в 10 виборчих одиницях. Національні меншини мали право вибрати вісьмох депутатів, діаспора в 42 країнах – ще трьох.

Парламентські вибори в Хорватії відбулися в неділю 5 липня.

Іран змінив дані: пожежа на ядерному об’єкті в Натанзі завдала значної шкоди

Пожежа минулого тижня на ядерному об’єкті в місті Натанз спричинила значну шкоду, заявив 5 липня речник Організації атомної енергетики Ірану Бегруз Камалванді. Його цитує державна новинна агенція IRNA.

Камалванді додав, що пожежа може сповільнити розробку та виробництво вдосконалених центрифуг у середньостроковій центрифузі.

Речник ОАЕІ додав, що Іран замінить пошкоджену вогнем будівлю іншою, більшою та «з більш прогресивним обладнанням».

Читайте також: Біля військової бази в Ірані стався вибух. Влада каже, що вибухнув резервуар із газом​

Іранські чиновники не озвучували версій щодо саботажу, але в двох заявах, які цитувало IRNA, урядовці застерігали, що будь-які ознаки перетину червоних ліній Сполученими Штатами та Ізраїлем мають бути враховані в «стратегії поведінки в новій ситуації».

Міністр оборони Ізраїлю Бенні Ґанц 5 липня відповів на питання про те, чи Тель-Авів має стосунок до пожежі в Натанзі.

«Не кожен інцидент, який стається в Ірані, конче пов’язаний із нами», – заявив він в ефірі ізраїльського армійського радіо. Він нагадав, що довгостроковою метою Ізраїлю є не дозволити Ірану отримати доступ до своїх ядерних можливостей.

 

2 липня Іран заявив, що ядерні об’єкти в Натанзі не зазнали пошкоджень після неназваного «інциденту», який стався вранці того дня.

Пожежа в Натанзі стала однією з кількох інцидентів, які сталися в Ірані останніми днями. 4 липня сталися пожежі на електростанції в південно-західному Ахвазі та на нафтохімічному заводі поблизу порту Бендер-Імам-Хомейні.

Кілька держав Європи посилили карантинні обмеження через спалахи COVID-19

Кілька країн Європи запроваджують карантинні обмеження, щоб стримати нові спалахи коронавірусної хвороби COVID-19. Зокрема влада Греції 5 липня повідомила, що закриває кордони для всіх громадян Сербії до 15 липня.

Це рішення Афіни ухвалили за два дні після того, як Сербія запровадила в своїй столиці надзвичайний стан через найвищий рівень захворюваності з квітня.

У Греції від коронавірусної хвороби померло трохи менше за 200 людей. Країна сподівається відновити туризм, але мандрівники, що прибувають до неї, мають повідомляти про державу походження та те, де вони бували протягом останніх 15 днів.

Читайте також: 239 вчених вимагатимуть у ВООЗ переглянути рекомендації щодо профілактики COVID-19 – ЗМІ​

У Косово кілька міст – Приштина, Феризай, Вучитрн – 5 липня запровадили карантин, який діятиме з 9 вечора щонайменше до 5 ранку. Про це прем’єр-міністр країни Автулла Хоті повідомив на пресконференції, пояснивши рішення збільшенням кількості хворих та померлих від COVID-19, зафіксованим напередодні.

У Іспанії нові обмеження торкаються щонайменше 70 тисяч людей в півнозахідній провінції Луго. Раніше місцевий карантин вже запровадила Каталонія. 5 липня прем’єр-міністр країни Педро Санчез, виступаючи на політичному мітингу в Більбао, закликав людей не втрачати пильності, але й спокою.

Читайте також: Велика Британія входить до наступної стадії одужання від COVID-19​

«Ранні виявлення цих спалахів показують, що система охорони здоров’я підготовлена набагато краще (ніж у березні – ред.)», – заявив голова іспанського уряду.

Тим часом Ірландія відкладає послаблення карантину для приїжджих. В неділю міністр транспорту країни Еамон Раян сказав у інтерв’ю місцевому радіо Newstalk, що послаблення карантину наразі відклали до 20 липня, на два тижні за попередньо заплановану дату. З цього дня в крану почнуть без обов’язкової двотижневої саомізоляції пускати громадян країн «зеленого списку» з низьким рівнем захворюваності на COVID-19.

 

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 5 липня у світі на COVID-19 захворіли більше ніж 11,3 мільйона людей. З них більше ніж 6,11 мільйона одужали, 531 729 людей померли.

У Сибіру спаплюжили нещодавно встановлений пам’ятник жертвам сталінських репресій

У місті Тайшет Іркутської області Росії невідомі облили фарбою пам’ятник жертвам політичних репресій. Як повідомляють Сибір.Реалії, акт вандалізму був вчинений минулої ночі, фарбою залитий напис на меморіальній дошці.

Повідомляється, що сам пам’ятник був встановлений лише кілька днів тому у новоствореному сквері.

За часів масових репресій на території Тайшетського району існував відомий табір для ув’язнених – «Тайшетлаг». Крім того, через станцію Тайшет проїжджали репресовані, яких етапували до Східного Сибіру і на Далекий Схід.

В останні роки в різних містах Росії почали з’являтися пам’ятники Йосипу Сталіну, в роки правління якого були організовані найбільш масові репресії за весь час існування СРСР.

Зазвичай ці пам’ятники відкривають на приватних територіях, в основному біля будівель обкомів КПРФ. 24 червня скульптуру Сталіна відкрили в місті Бор Нижньогородської області Росії. І хоча місцева влада виступила проти, поліція все ж відмовилася порушувати адміністративну справу, а триметровий пам’ятник Сталіну визнали «декоративною садовою фігурою».

Мільйони радянських громадян стали жертвами політичних репресій під час правління Йосипа Сталіна в 1924-53 роках.

У Хорватії проходять парламентські вибори

У Хорватії на тлі пандемії коронавірусу 5 липня проходять дострокові парламентські вибори. Правоцентристський Хорватський демократичний союз прем’єр-міністра Андрея Пленковича і альянс «Перезавантаження», очолюваний лівоцентристськоо Соціал-демократичною партією Давора Бернардіча, ведуть основну боротьбу за крісла в 151-місному законодавчому органі.

Пленкович і Бернардіч раніше виключили створення «широкої коаліції», але деякі аналітики кажуть, що це може бути найкращим варіантом для гарантування стабільності в скрутний для країни час.

Обидві партії також відмовилися від союзу з новою правою популістською партією на чолі зі співаком Мірославом Шкоро.

На результати голосування може вплинути, як прогнозують аналітики, низька явка виборців з-поміж 3,8 мільйона громадян із правом голосу через побоювання заразитися коронавірусною інфекцією.

Виборча комісія Хорватії закликала виборців йти на голосування у масках і рукавицях.

20 травня президент Хорватії Зоран Миланович оголосив, що дострокові парламентські вибори в країні відбудуться 5 липня. Заява була зроблена через два дні після того, як парламент країни-члена ЄС був розпущений.

Вибори проходять на тлі невтішних прогнозів про те, що економіка Хорватії може скоротитися на 9,4% в цьому році через пандемію коронавірусу. Завдасть удару епідемія і по туризму, який складає майже 20% ВВП Хорватії.

США відсвяткували День незалежності

США 4 липня відзначили День незалежності, національне свято, яке минуло на тлі епідемії коронавірусу, масових протестів проти расизму і з передвиборчими гаслами.

Президент США Дональд Трамп запросив на урочистості до Білого дому військових і медичних працівників, які борються з COVID-19.

У виступі з нагоди свята Трамп заявив, що нині США «здобувають перемогу над радикальними лівими, анархістами, агітаторами і мародерами», і наголосив, що американське суспільство не дозволить учасникам акцій протесту «знищувати пам’ятники».

«Ми будемо захищати американський спосіб життя, початок якому було покладено в 1492 році, коли Колумб відкрив Америку», – сказав президент.

Але вже через декілька годин після його виступу натовп зніс у місті Балтимор пам’ятник Колумбові, статую звалили у воду. Чимало учасників протестів проти расизму вважають, що мореплавець є символом підкорення європейцями корінного населення Америки.

У центрі столиці США також пройшла акція протесту проти расизму і поліцейського свавілля. Також тисячі людей зібралися у Вашингтоні, щоб подивитися на аерошоу і традиційні феєрверки. Мерія Вашингтона закликала уникати великих скупчень людей – глядачів було значно менше, ніж у попередні роки.

Колишній віцепрезидент Джо Байден, ймовірний суперник Трампа на виборах в листопаді, у своєму привітанні з Днем незалежності заявив про важливість викорінити «системний расизм». Слова солідарності з учасниками мирних акцій протесту звучали і в привітаннях інших політиків-демократів.

Пандемія коронавірусу суттєво вплинула на програму святкувань Дня незалежності у США. Так, щорічний конкурс із поїдання хот-догів на швидкість від компанії Nathan’s Famous провели без глядачів, не афішуючи місце проведення.

Влада закрила доступ до пляжів на більшій частині території Південної Каліфорнії та Південної Флориди.

У Філадельфії нащадки осіб, які підписали Декларацію незалежності, взяли участь у віртуальному прослуховуванні Дзвону свободи, людей попросили долучитися до акції на відстані постукуванням по горщиках або калатанням маленьких дзвоників.

В Ірані запроваджують нові обмеження через зростання числа випадків COVID-19

В Ірані запроваджують нові обмеження через нове зростання числа випадків коронавірусного захворювання COVID-19.

Від 5 липня в громадських приміщеннях по всій країні буде обов’язковим носіння масок. Крім того, в п’яти провінціях Ірану з 31, в яких помітно погіршилася епідеміологічна ситуація, запровадили додаткові місцеві обмеження.

Президент країни Хасан Роугані у зверненні до іранців заявив, що урядовці не матимуть права обслуговувати людей без масок, а працівників, які прийдуть на роботу без маски, мають вважати відсутніми на роботі і відправляти додому. Підприємства й заклади, в яких будуть порушуватися нові вимоги, будуть закривати на тижневий термін.

«Неносіння маски є по суті порушенням прав інших людей», – заявив Роугані; на фотографії на урядовому сайті він теж зображений у масці, хоча раніше майже ніколи не носив її.

Ті, хто захворів, мають «релігійний обов’язок» повідомляти про це інших, сказав президент і додав: «Тримання вашої хвороби в таємниці порушує права інших людей».

Перші випадки COVID-19 в Ірані були підтверджені в лютому, в країні були запроваджені карантинні заходи, але з середини квітня їх почали послаблювати. Останнім часом число випадків захворювання почало знову зростати.

Уряд Ірану вже кілька днів закликав іранців вдягати маски, державне телебачення провело тижневу кампанію, попереджаючи глядачів, що коронавірус – «не жарт».

На 4 липня в Ірані було офіційно зареєстровано 11 408 померлих від COVID-19, а загальне число випадків захворювання сягнуло 237 878. Реальні числа, як вважають, значно вищі, ніж офіційні.