У Красноярському краї Росії через розгерметизацію трубопроводу в ґрунт потрапило майже 45 тонн палива, повідомило підприємство «Норнікель». Інцидент трапився біля селища Тухард.

Перед цим співробітники компанії «Норильськтрансгаз», якій належить трубопровід, повідомили про розлив 20 тонн керосину. Там заявляли, що загрози здоров’ю людей немає і що вживаються всі необхідні заходи для збору палива.

Наприкінці травня в результаті аварії на ТЕЦ-3 в Норильську, яка також належить «Норнікелю», розлилася 21 тисяча тонн нафтопродуктів. Вони потрапили в ріки Далдикан та Амбарна, а звідти – в озеро П’ясино. Екологи заявили про найбільшу в російській Арктиці екологічну катастрофу.
…

У США колишній спецпрокурор Роберт Мюллер, який очолював розслідування про втручання Росії в американські президентські вибори в 2016 році, заявив, що пророблена їм робота має «першочергове значення».

Мюллер написав про це в статті для The Washington Post, опублікованій 11 липня. У ній він, зокрема, наголосив, що з колишнім радником і давнім другом президента Трампа – Роджером Стоуном – повелися належним чином, коли притягли його до відповідальності за федеральні злочини. «Він залишається засудженим злочинцем, і це правильно», – підкреслив Мюллер.

67-річний Стоун, якого засудили на три роки і чотири місяці, повинен був наступного тижня, у вівторок, з’явитися у федеральну в’язницю в штаті Джорджія, щоб почати відбувати покарання. Він був засуджений за неправдиві свідчення Конгресу під присягою в рамках розслідування Мюллера, а також за тиск на свідків. Однак президент Трамп оголосив цього тижня про пом’якшення вироку. У заяві Білого дому мовиться, що «Роджер Стоун сильно постраждав… До нього поставилися дуже несправедливо, як і до багатьох інших у цій справі. Роджер Стоун тепер вільний!»

Сам Трамп написав у твітері, що Стоун був мішенню незаконного «полювання на відьом». Так президент не раз називав розслідування Мюллера.

Як пояснює агентство Associated Press, рішення про пом’якшення покарання не призведе до зняття судимості з Стоуна, але захистить його від відбування тюремного ув’язнення.

Роберт Мюллер, колишній директор ФБР, підкреслює, що відчув необхідність виступити з коментарем в ЗМІ, щоб підтвердити законність і обґрунтованість виконаної ним і його командою роботи.

У статті спецпрокурор визнав, що факт змови передвиборного штабу Трампа з російськими владою не був встановлений. Але розслідування показало, що уряд Росії вважав перемогу Трампа на виборах вигідною для себе і працював, щоб забезпечити цей результат.

Москва звинувачення у втручанні в вибори в інших країнах, зокрема у США, не раз категорично заперечувала.
…

Іранська влада заявляє, що у катастрофі «Боїнгу» Міжнародних авіаліній України у січні винна зміщена ракетна батарея та непорозуміння між солдатами та офіцерами вищої ланки. Відповідні висновки Організації цивільної авіації Ірану опубліковані у новій доповіді, повідомляє іранська служба Радіо Свобода.

«Помилка сталася через людську помилку при виконанні процедури для налаштування радара, що призвело до «107-градусної помилки» у системі», – йдеться у звіті.

Влада Ірану заявила, що документ являє собою «фактичний звіт», а не остаточний звіт про подію.

2 липня країни міжнародної групи з координації допомоги жертвам збитого в Ірані українського літака, до якої входять Україна, Канада, Афганістан, Велика Британія і Швеція, підписали Меморандум про взаєморозуміння у співробітництві на переговорах щодо виплати компенсацій Іраном. Документ визначає Україну речником, що від імені групи буде вести перемовини з Іраном.

20 липня Іран має надіслати до Франції на розшифровку «чорні скриньки» збитого літака МАУ. До процесу Франція запросила і українських експертів.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).
…

У Польщі у неділю, 12 липня, проходить другий тур президентських виборів.

За посаду змагаються чинний глава держави Анджей Дуда і мер Варшави Рафал Тшасковські.

Виборчі дільниці будуть відчинені з 8-ї до 22-ї години за Києвом.

Перший тур виборів відбувся 28 червня. Чинний президент здобув 43,5% голосів, Тшасковський – 30,5%.

За результатами опитування, яке 4 липня провів IBRiS (Instytut Badań Rynkowych i Społecznych), Тшасковські з невеликою перевагою голосів може здобути перемогу в другому турі президентських виборів.
…

Президент Болгарії Румен Радев закликав уряд і генерального прокурора піти у відставку на тлі багатотисячних протестів громадян проти корупції серед державної еліти країни.

Із вимогою відставки уряду Бойко Борисова та генерального прокурора країни Івана Гашева президент виступив після того, як двома днями раніше генпрокуроратура провела в канцелярії президента обшуки.

Обшук відбувся після того, як Радев заявив, що Національна служба захисту (НСО), яка відповідає за охорону президента, прем’єр-міністра та інших високопосадовців, повинна припинити захищати Ахмеда Догана, почесного голову «Руху за права та свободи» (ДПС). За його словами, хоча НСО підпорядковується президенту, рішення щодо безпеки Догана ухвалює комісія, підпорядкована виконавчій владі, тобто Бойко Борисову.

Напередодні ввечері у столиці Болгарії пройшли дві акції протесту. Одна відбулася біля адміністрації президента, де прихильники Радева виступили проти дій прокурора та уряду, звинувачуючи їх у свавіллі та корупції. Інша акція проходила біля Ради міністрів – на підтримку правлячої партії «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» (ГЕРБ) прем’єра Бойко Борисова.

Ще один протест розгорнувся біля Чорного моря – на пляжі, де неподалік розташована резиденція лідера «Руху за права і свободи» (ДПС) Ахмета Догана. Людям протистояли службовці Національної служби охорони (НСО).

Кілька тисяч протестувальників пробилися 11 липня на пляж біля резиденції Догана, яка розташована за приблизно 400 кілометрів від столиці Софії. Протестувальники вимагали рівного захисту для всіх і доступу до пляжу.

Доган є одним з найвпливовіших людей в Болгарії, і багато хто вважає, що його ДПС контролює судову систему країни, включаючи прокуратуру.

Перед третьою ніччю мітингів проти корупції та правлячої влади люди скандували у Софії вимоги про відставку перед будівлею уряду, парламентом та Палацом правосуддя.

Протести в Болгарії проходять на тлі зростаючої політичної напруженості між Радевом і правоцентристським урядом прем’єра Борисова напередодні виборів, запланованих на 2021 рік.
…

Президент США Дональд Трамп пом’якшив вирок своєму давньому політичному соратникові Роджеру Стоуну, заявивши, що він став жертвою «розіграшу Росії».

Стоун, давній друг і радник Трампа, був засуджений до трьох років і чотирьох місяців за те, що брехав Конгрес і перешкоджав розслідуванню Палатою представників справи щодо змови із Росією виборчої кампанії Трампа з метою виграти вибори 2016 року.

Рішення про пом’якшення вироку, про яке було оголошено в заяві Білого дому, ухвалене всього за кілька днів до того, як Стоун мав з’явитися у в’язницю для відбування терміну.

«Роджер Стоун сильно постраждав… До нього поставилися дуже несправедливо, як і до багатьох інших у цій справі. Роджер Стоун тепер вільний», – повідомив Білий дім.

У заяві Білого дому також наголошується, що Стоун оскаржив своє засудження, домагається нового судового розгляду і очікує повної реабілітації. У канцелярії Трампа переконані, що у в’язниці Стоуна чекав би «серйозний ризик» через через захворювання, які він має.

67-річного Стоуна 14 липня мали помістити у в’язницю в штаті Джорджія. Він був засуджений у лютому за брехню під присягою законодавцям США, погрози свідкам і знищення доказів.

Пом’якшення Трампом вироку Стоуну не скасовує однак обвинувальний вирок, як це передбачає помилування.

Голова Комітету з розвідки Палати представників Конгресу США, демократ Адам Шифф засудив рішення Трампа. За його словами, таким чином президент продемонстрував, що у США «є дві системи правосуддя: одна для його злочинних друзів, інша – для всіх інших».

Роджер Стоун став шостим помічником або радником Трампа, який був засуджений за звинуваченням, висунутим в рамках розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера щодо російського втручання у вибори США.
…

Президент Ірану Хасан Роугані закликав тимчасово заборонити проведення масових громадських заходів, зокрема весіль і похоронів, щоб уповільнити зростання кількості випадків зараження коронавірусом. Незабаром після заяви Роугані 11 липня поліція Тегерана оголосила про закриття всіх закладів з проведення весіль та похоронів – до окремого повідомлення.

Роугані назвав причиною збільшення кількості випадків COVID-19 те, що люди активно збираються на масові заходи. Він зазначив, що вступні іспити в університети, можливо, доведеться призупинити. Однак Роугані відкинув ідею про обмеження економічної активності, що і так призвело в країні до значного безробіття і падіння більш ніж удвічі національної валюти.

Іран, одна з найбільш постраждалих від коронавірусу країна. За останню добу в країні виявили майже 2400 нових випадків COVID-19, померло понад 180 людей (загалом – 12635). Загальна кількість інфекцій – понад 255 тисяч.
…

Прем’єр-міністр Киргизстану Кубатбек Боронов доручив прискорити роботу з відкликання з відпусток медичних працівників 25 медичних установ.

Про це він заявив на онлайн-нараді з керівниками медичних установ. Голова уряду зазначив, що «триває робота з підготовки понад 400 додаткових місць для пацієнтів з коронавірусною інфекцією, однак гостро стоїть питання нестачі медичних кадрів».

«У ситуації, що склалася ми розраховуємо на допомогу лікарів і медсестер, які перебувають у відпустці. Потрібно відкликати їх із відпустки. Це необхідно. На роботу повинні вийти всі медпрацівники, за винятком тих, хто не може працювати за станом здоров’я або через похилий вік», – сказав Боронов.

У Киргизстані останні два тижні спостерігається зростання хворих на коронавірусну інфекцію та пневмонії. За офіційними даними, в країні за весь період пандемії виявили 9910 випадків COVID-19, померли 125 k.lgtq. Від пневмонії за добу померли 32 пацієнти, всього з березня – 382 людини.
…

Голова пресслужби губернатора Хабаровського краю Росії Сергія Фургала Надія Томченко заявила, що їй погрожують кримінальною справою після того, як у Хабаровську відбулася масова демонстрація на його підтримку, повідомляє російська служба Радіо Свобода з посиланням на регіональні ЗМІ.

За словами речниці, їй зателефонувала людина, «близька до правоохоронних органів», і погрожувала порушити проти неї кримінальну справу. Вона висловила припущення, що може йтися про екстремізм. Це сталося після того, як інстаграм-аккаунт Фургала став транслювати акцію на його підтримку.

У місті Хабаровськ на російському Далекому Сході 11 липня відбулася демонстранція на підтримку заарештованого губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала. У ній, за різними оцінками, взяли участь від 5 до 35 тисяч людей. Одночасно акції пройшли в Комсомольську-на-Амурі, Ельбані, Сонячному та інших містах краю. Заходи стали наймасовішими акціями протесту на Далекому Сході за кілька років.

Протестний марш у Хабаровську розпочався о 12:00 за місцевим часом у центрі міста, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Присутні прийшли з плакатами «Я/Ми Сергій Фургал», «Свободу Фургалу», «Він не давав красти єдиноросам» (маються на увазі члени владної партії «Єдина Росія» – ред.).

Учасники акції скандували «Свободу Фургалу», «Путіна у відставку», «Геть царя», «Москва, йди», «Москві ганьба» та інші гасла. Демонстранти підписали петицію на підтримку губернатора.

Поліція не втручалася в те, що відбувається, акція відбулася без затримань. 

Пресслужба затриманого губернатора Фургала поширила звернення до жителів краю. У ньому присутнім подякували за підтримку і відзначили, що «такої одностайності ще не бачив ні Хабаровський край, ні Далекий Схід, ні Росія».

Фургала був затриманий 9 липня біля свого будинку в Хабаровську і на наступний день арештований Басманним судом Москви. Чиновник підозрюється в організації двох вбивств і замаху на вбивство в середині двохтисячних років. За висунутими звинуваченнями йому загрожує ув’язнення аж до довічного терміну.

Політик є одним із кількох російських керівників регіонів, які не є єдиноросами, він є членом ЛДПР. У 2018 році він виграв протестне голосування в регіоні, перемігши чинного губернатора В’ячеслава Шпорта. У першому турі він випередив його на 675 голосів, у другому – більш як на 40 відсотків.
…

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) повідомила, що 10 липня у всьому світі коронавірус виявили у 228 тисяч 102 осіб за добу. Це рекордний добовий приріст нових випадків за весь час пандемії і п’ятий раз за липень, коли за день коронавірус виявляють у понад 200 тисяч осіб.

У США, де COVID-19 поширений найбільше, за добу коронавірус виявили у 68 тисяч 100 чоловік, повідомляє The New York Times. За даними Reuters, за день у США вірус виявили у понад 69 тисяч осіб.

У США рекордний приріст реєструють третій день поспіль. Раніше в США за добу ніколи не виявляли понад 60 тисяч хворих.

Наприкінці червня глава Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Гебреєсус заявив, що пандемія коронавірусної інфекції не близька до завершення, а прискорюється.
…

Болгарія і Хорватія зробили важливий крок до переходу на спільну грошову одиницю Європейського союзу, євро. Обидві країни були прийняті 10 липня до так званого Європейського механізму обмінних курсів, відомого також як ERM-2 чи ERM II. У цьому статусі вони мають пробути принаймні близько двох років і за цей час довести, що можуть перейти на євро, виконавши для цього певні умови.

Як повідомив Європейський центральний банк, який опікується євро, ці дві країни також вступлять до банківського союзу ЄС, і ЄЦБ із 1 жовтня стане безпосередньо наглядати за їхніми найбільшими банками.

Для вступу до зони обігу євро Болгарія і Хорватія мають виконати певні зобов’язання щодо дотримання «правильної економічної політики», спрямованої на економічну і фінансову стабільність.

У рамках вступу двох країн до ERM-2 також встановив базовий обмінний курс до євро болгарського лева – 1,956 і хорватської куни – 7,535. Якщо грошові одиниці втримаються в певних визначених рамках навколо цього курсу, країнам дозволять приєднатися до єврозони. Після такого рішення практичні процедури, необхідні для переходу на євро, зазвичай тривають іще близько року.

Це має бути першим розширенням єврозони від 2015 року, коли до неї вступила Литва.

На цей час євро користуються 19 із 27 членів Європейського союзу; всі інші, крім Данії, яка обумовила для себе виняток, зобов’язані своїми договорами про вступ до ЄС рано чи пізно теж виконати необхідні умови і перейти на євро. Але деякі країни не бажають цього і свідомо зволікають, користуючись тим, що терміни в договорах не обумовлені, а відтак і покарання за зволікання не передбачене.

На цей час у режимі ERM-2 вже перебуває також згадана Данія – яка єдина в ЄС має право не переходити на євро (такий самий виняток свого часу обумовила собі Велика Британія, але вона вже вийшла з ЄС).

Крім того, за офіційними договорами з ЄС євро використовують чотири європейські невеликі держави, що не є членами Євросоюзу: Андорра, Ватикан, Монако й Сан-Марино. Також в односторонньому порядку євро використовують поза межами ЄС Косово й Чорногорія.
…

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, який раніше 10 липня підписав указ про перетворення всесвітньо відомого музею Айя-Софія в Стамбулі, що належить до світової спадщини ЮНЕСКО, на мечеть, оголосив у зверненні до народу, що перші мусульманські молитви в ній проведуть уже 24 липня – в п’ятницю, головний для мусульман день молитви. Тим часом рішення перетворити музей на мечеть викликає все нові хвилі критики: до релігійних діячів долучилися й держави, а також ЮНЕСКО.

Ердоган при цьому у своєму виступі додав, що немусульман теж будуть впускати до будівлі. «Як і всі наші мечеті, двері Айя-Софії будуть широко відкриті для місцевих і для іноземців, мусульман і немусульман», – запевнив він.

Рішення найвищого адміністративного суду Туреччини, Державної ради, раніше цього ж дня дозволило Ердоганові своїм указом скасувати урядовий декрет 1934 року, яким тодішня мечеть була перетворена на музей. Це був один із кроків світського перетворення Туреччини засновником сучасної турецької держави Мустафою Кемалем Ататюрком. Але в сучасній Туреччині, де при владі дедалі менш помірковані ісламісти на чолі з Ердоганом, уже давно домагалися знову перетворити музей на мечеть, що, на їхню думку, має краще відобразити статус країни як переважно мусульманської.

Храм Айя-Софія (грецькою «свята мудрість», храм Святої Премудрості Господньої) був збудований у 6-му столітті як християнський і після великого церковного розколу став православним, якийсь час побув і римокатолицьким, знову повернувся до православних, і лише після захоплення тодішнього Константинополя турками-османами був врешті перетворений на мечеть у 15-му столітті.

Тим часом до критики рішення Туреччини, яку раніше висловили православні церкви, приєдналися й деякі держави, такі, як США чи православна Греція, – а також Освітня, культурна й наукова організація ООН (ЮНЕСКО).

Зокрема, як мовиться в заяві ЮНЕСКО після рішення Анкари перетворити музей на мечеть, там глибоко шкодують через такий крок турецької влади, здійснений без попереднього обговорення. Генеральна директорка ЮНЕСКО Одрі Азуле висловила серйозне занепокоєння з приводу рішення змінити статус Айя-Софії послові Туреччини до організації, мовиться в повідомленні.

В організації нагадали, що Айя-Софія є частиною «Історичної території Стамбулу», об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО, і його статус як музею відображає всесвітню природу його спадщини. Ухвалене ж нині рішення порушує питання про вплив цієї зміни статусу на всесвітню цінність об’єкта. Також у ЮНЕСКО нагадали, що країни-члени зобов’язані гарантувати, що такі зміни не вплинуть на значну всесвітню цінність зареєстрованих об’єктів на своїх територіях, і мають подавати ЮНЕСКО попередню інформацію про такі плановані зміни, які в разі потреби має розглянути Комітет у справах всесвітньої спадщини організації.

У ЮНЕСКО додали, що вже повідомляли Туреччині про такі занепокоєння кількома листами, а востаннє ввечері 9 липня висловили їх представникові делегації Туреччини в організації. «Шкода, що рішення Туреччини було ухвалене без ніякої форми діалогу чи попередження», – мовиться в заяві.

ЮНЕСКО закликає Туреччину почати такий діалог без зволікань, щоб відвернути будь-який негативний вплив на всесвітню цінність цієї надзвичайної спадщини, стан збереження якої розгляне Комітет у справах світової спадщини на наступній сесії. Дії Туреччини можуть становити порушення правил, встановлених Конвенцією про всесвітню спадщину 1972 року, застерегли в організації.

У США Державний департамент висловив розчарування рішенням Туреччини, додавши, що чекає від Анкари пояснення її планів, щоб упевнитися, що Айя-Софія залишиться доступною для всіх.

А уряд Греції «щонайрішучіше» засудив крок Туреччини, заявивши, що він «вплине на відносити Туреччини з Грецією і з усім Європейським союзом». Міністерство культури Греції окремо назвало рішення Анкари «відвертою провокацією» для всього цивілізованого світу.
…

Сербія і самопроголошене Косово, яке односторонньо відокремилося від неї, погодилися 10 липня поновити підтримувані Європейським союзом переговори про нормалізацію відносин у перебігу відеосаміту, що його влаштували для них президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Анґела Меркель.

Але заяви учасників за результатами саміту президента Сербії Александра Вучича і прем’єр-міністра Косова Авдуллаха Хоті дають знати, що розбіжності між сторонами ще дуже великі.

Переговори мають поновитися 12 липня у вигляді відеоконференції, яку теж влаштовує ЄС, повідомив уряд Німеччини. «Президент Макрон і канцлер Меркель закликають президента Вучича і прем’єр-міністра Хоті досягти істотного поступу в переговорах», – мовиться в заяві.

У відеосаміті також узяли участь координатор зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель і спеціальний посланець ЄС у справах діалогу між Белградом і Приштиною Мірослав Лайчак.

Після переговорів Вучич заявив, що вони були «справді важкі» і що він сказав Макронові й Меркель, що якщо вони хочуть говорити про незалежність Косова, то «ці переговори цілком позбавлені сенсу».

«Ми постанемо перед великим, не скажу «тиском», але перед великими очікуваннями з боку наших європейських партнерів. І водночас ми постаємо перед цілком нереалістичним підходом косовських албанців, які хочуть мати все, залишивши Сербію ні з чим», – сказав він.

Речник Європейської комісії Петер Стано заявив, що сторони мають зосередитися на тому, щоб іти вперед, а не застрягати на суперечливих питаннях, які постають у переговорах, і це зараз найважливіше. «Це не одноразовий захід. Діалог – це процес. На цій стадії важливо не зупинятися», – додав він.

Переговори між Белградом і Приштиною за посередництва Євросоюзу почалися 2011 року і призвели до укладення близько 30 угод. Але вони зірвалися наприкінці 2018 року після повідомлень про можливий обмін територіями, Косово тоді запровадило 100-відсоткове мито на весь імпорт із Сербії. Нині і Сербія, і Косово, які прагнуть вступити до ЄС, зазнають дедалі більшого тиску Заходу з тим, щоб поновити ці переговори.

Республіка Косово, а за конституцією Сербії це її автономний край Косово і Метохія, одностороннім чином проголосила незалежність від Сербії 2008 року і відтоді залишається частково визнаною державою. На цей час самопроголошену незалежність Косова визнають близько ста з майже двохсот країн світу, ще близько півтора десятка відкликали таке визнання. Визнають Косово більшість провідних країн Заходу, але навіть не всі країни-члени ЄС. Серед тих, хто не визнає, зокрема, Сербія, член Ради безпеки ООН Росія, а також Україна.
…

У рішенні суду йдеться, що указ від 1934 року Мустафи Кемаля Ататюрка, засновника сучасної Турецької Республіки, щодо перетворення колишньої мечеті на музей є незаконним
…

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган підписав указ, який перетворює собор Святої Софії у Стамбулі у мечеть. Це сталося незабаром після того, як Вищий адміністративний суд Туреччини 10 липня ухвалив рішення, що дозволяє це зробити.

Вселенський патріарх Варфоломій, духовний провідник православної християнської церкви раніше виступив проти такого рішення. Він заявляв, що «перетворення Святої Софії на мечеть розчарує мільйони християн у всьому світі». Він вказував, що Айя-Софія завдяки своїй сакральності є «життєво важливим центром, де Схід приймає Захід», і зміна статусу на мечеть «розірве ці два світи».

Предстоятель Православної церкви України Епіфаній пізніше висловив підтримку позиції Вселенського патріарха у питанні собору Святої Софії у Стамбулі.

«Собор Святої Софії у Константинополі для українського народу є особливим місцем, адже згідно з літописом саме в ньому посли великого нашого князя Володимира під час богослужіння відчули божественну присутність», – зазначив Епіфаній.

Російська православна церква заявила, що сьогоднішнє рішення суду може призвести до ще більших розбіжностей. США та Греція закликали Туреччину зберегти Святу Софію як музей. Міністерство культури Греції заявило 10 липня, що рішення суду є «відкритою провокацією» для цивілізованого світу.

Із запитом до адміністративного суду звернулася маловідома асоціація. Знову змінити статус будівлі та зробити її мечеттю закликав і турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган. Опозиційні партії заявили, що таким чином турецький президент захотів відволікти громадян від економічної кризи та пандемії коронавірусу.

Собор був збудований у 532-537 роках за наказом візантійського імператора Юстиніана І. Айя-Софія був найбільшою церквою Християнського світу впродовж близько тисячоліття.

У 1204-1261 роках собор грецької православної церкви перетворили на римокатолицький собор. Це сталося в часи Латинської імперії.

У 1453 році, після захоплення Константинополя Османською імперією, собор перетворили на мечеть. До будівлі додали чотири мінарети.

У 1934 році Айя-Софія стала музеєм. Зараз собор перебуває в переліку світової спадщини ЮНЕСКО.

Собор Святої Софії щороку відвідує мільйони туристів. За даними стамбульської влади, лише у 2019 році пам’ятку відвідали 3,7 мільйона туристів.

 
…

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) закликала Росію зняти звинувачення з десятків російських журналістів, яким загрожує штраф або затримання за мирний протест в знак солідарності з колегами, які піддаються кримінальному переслідуванню за свою журналістську діяльність.

«Незалежні журналісти в Росії піддавалися нападам упродовж багатьох років, а недавні кримінальні переслідування піднімають репресії на новий рівень», – йдеться у заяві HRW 10 липня.

За даними правозахисників, в більшості випадків поліція заявляла про порушення правил проведення публічних зібрань в якості підстави для арешту. У кількох випадках вони також вказували, що діють з метою гарантування заходів проти коронавірусу.

«Поліція помилково стверджувала, що деякі з учасників протесту порушували ці правила, але при цьому розміщувала більшість затриманих протестувальників у переповнених, погано вентильованих поліцейських машинах, де вони не могли дотримуватись соціальної дистанції», – повідомляє HRW.

3 липня 17 осіб були затримані біля штаб-квартири Федеральної служби безпеки (ФСБ) в Москві, коли протестували проти переслідування журналістки Світлани Прокоп’євої. Більшість затриманих були журналістами. Наступного дня два журналісти були затримані в Пскові, де проходив процес над Прокоп’євою. 28 журналістів і активістів також були затримані біля будівлі ФСБ в Москві 7 липня, протестуючи проти звинувачень у державній зраді проти Івана Сафронова, колишнього журналіста-розслідувача. Всі три протести були абсолютно мирними, і демонстранти, як вказують правозахисники, проводили пікети одиночні і з дотриманням соціальної дистанції.

За російським законодавством, протестувальникові дозволяється проводити одиночний пікет без попереднього повідомлення про це органи влади.

 
…

Верховний суд США 9 липня визнав східну частину штату Оклахома резервацією корінного населення. За ухвалення рішення виступили п’ятеро з дев’яти суддів.

Згідно з постановою, плем’я може жити за своїми законами. На території резервації діятиме своя судова система. Суд не зможе виносити вироки у справах корінних жителів, якщо злочин стався на їхніх землях. Покарання за незначні правопорушення будуть виносити племінні суди. Серйозні злочини як і раніше будуть розглядати федеральні суди. Деякі засуджені за федеральним законодавством тепер можуть оскаржити вироки.

Представники племен стверджують, що співпрацюватимуть з правоохоронними органами США.

Постанова суду винесена в рамках справи Джімсі Макгірта. Йому 71 рік. У 1997 році його засудили за зґвалтування чотирирічної дівчинки. Він не заперечував провину у Верховному суді. Однак, на думку Макгірта, його могла судити тільки федеральна влада, оскільки він належить до племені семінолів і злочин скоєно на індіанської території. Верховний суд скасував тюремний термін Макгірта. Це рішення можна оскаржити у федеральному суді.

Головний суддя Джон Робертс окремо зазначив, що рішення призведе до дестабілізації судів штату.

У 1830-х році кілька племен корінних американців зі східних штатів переселили на території, які пізніше стали штатом Оклахома. У середині 1850-х років індіанці Оклахоми підписали договір з федеральним урядом США. Воно гарантувало племені повний суверенітет. Таким чином, за словами судді Ніла Горсуча, Верховний суд виконав дану урядом обіцянку.

Видання The Atlantic з посиланням на статистику Управління виправних установ США повідомляє, що станом на кінець минулого року близько двох тисяч корінних американців перебували у в’язниці за злочини, скоєні на території племені.
…

Сьогодні виповнюється 26 років, як Олександр Лукашенко став першим і наразі єдиним президентом Білорусі.

10 липня 1994 року в другому турі президентських виборів у Білорусі депутат Верховної Ради Олександр Лукашенко переміг прем’єр-міністра В’ячеслава Кебіча (14,2%) із більш ніж 80 відсотками голосів.

Через десять днів після цього відбулася інавгурація першого президента в історії незалежної Білорусі, нагадуж Білоруська служба Радіо Свобода.

Спочатку, окрім Олександра Лукашенка та В’ячеслава Кебіча, на посаду президента балотувалися ще чотири кандидати: лідер Білоруського народного фронту Зянон Позняк, спікер Верховної Ради Станіслав Шушкевич, секретар ЦК Компартії Білорусі Василь Новіков і голова Спілки аграріїв Олександр Дубко.

У другий тур пройшли Лукашенко (44,82% голосів) і Кебіч (17,33%).

Після цієї перемоги посада президента у Білорусі більше не оновлювалась. У результаті неодноразового перегляду конституції Лукашенко отримав право балотуватися необмежену кількість разів, і цього року він оголосив, що буде балотуватися на шостий термін.

Наступні вибори в Білорусі призначені на 9 серпня.

Виборча кампанія супроводжується переслідуванням і арештами опонентів чинного президента Білорусі.

 
…

Влада Сербії відмовилася від ідеї запроваджувати комендантську годину через пандемію коронавірусу після того, як у Белграді і ще кількох містах країни протести проти карантинних обмежень переросли в сутички між протестувальниками і поліцією. 

При цьому деякі нові обмеження в країні оголосили.

Прем’єр-міністр Ана Брнабич 9 липня повідомила, що запроваджується заборона на організовані публічні зібрання у кількості більше ніж 10 людей. Це стосується як заходів на відкритому повітрі, так і тих, що проводяться в приміщенні.

Попри заборону, протестувальники ввечері 9 липня третій вечір поспіль зібралися біля будівлі парламенту в Белграді. Вони виступають проти дій уряду з посилення обмежень.

Уряд мотивує свої дії зростанням кількості випадків коронавірусного захворювання COVID-19. За офіційними даними, в Сербії виявили 17 342 випадки інфікування. Кількість хворих почала різко зростати у кінці червня.

У зв’язку з цим 7 липня президент Александар Вучич оголосив про повернення суворого карантину і комендантської години – із закриттям підприємств і забороною збиратися групами більше ніж п’ять осіб. Вучич окремо підкреслив, що ситуація в столиці Сербії Белграді є критичною і що лікарні в місті майже заповнені.

У відповідь тисячі протестувальників 7 липня наповнили центр Белграда. Вони висловили незгоду з рішенням про повернення карантину і вимагали відставки Вучича у уряду.

У ніч на 8 липня протестувальники увірвалися в парламент. Поліція розганяла демонстрантів сльозогінним газом і світлошумовими гранатами. У цілому під час сутичок у столиці Сербії постраждали 43 поліцейських і 17 учасників акції, ще 23 людей затримали. На наступний день протести продовжилися.

 
…

США запровадили санкції проти чотирьох колишніх і нинішніх посадових осіб Китаю, причетних, на думку Вашингтону, до порушень прав уйгурів. Обмеження введені в рамках акту Магнітського. Про це повідомляє американський Мінфін.

Санкції передбачають, зокрема, заморожування активів цих людей на території Сполучених Штатів, заборона на ділові контакти і візові обмеження.

Закон про санкції за утиски уйгурів та інших мусульман в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі КНР президент США Дональд Трамп підписав у червні цього року.

Серед порушень прав людини Вашингтон зазначає переміщення уйгурів у спеціальні табори, де їх піддають ідеологічній обробці і примушують до важкої праці з кінцевою метою викорінити національну ідентичність.

Влада КНР обґрунтовує необхідність створення так званих центрів профпідготовки боротьбою з тероризмом.

Люди, які були переміщені в такі центри, розповідають, що їм заборонено залишати територію, а зв’язок із зовнішнім світом обмежений. Ті, хто перебувають у центрі, не мають права на здійснення релігійних обрядів, і вони повинні вивчати китайську мову.

За оцінками правозахисників, за останні роки понад мільйон китайських мусульман пройшли через подібні табори.
…

Колишній особистий адвокат президента США Дональда Трампа Майкл Коен був повернутий під варту 9 липня за порушення умов звільнення з в’язниці.

У грудні 2018 року Коен був засуджений до трьох років за ґратами після того, як визнав, що заплатив гроші двом жінкам, які твердять, що спали з Трампом. Також Коена засудили за податкові шахрайства та за неправдиві свідчення в Конгресі.

53-річного адвоката 21 травня відпустили з в’язниці до домашнього ув’язнення в межах заходів зі стримування поширення COVID-19 у місцях несвободи.

Минулого тижня таблоїд New York Post сфотографував, як Коен їсть на літньому майданчику в ресторані на Мангеттені.
…

Інформація, нібито Росія платила талібам за вбивство американців в Афганістані, не підтверджується, і немає жодних доказів того, що такі виплати спричинили загибель військових. Про це на слуханнях у комітеті з питань збройних сил Палати представників 9 липня заявив голова Об’єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі, повідомляє Reuters.

Президент Дональд Трамп раніше заперечував значення цих даних та заявляв, що не отримував інформації з цього приводу від американської розвідки.

Раніше цього тижня глава Центрального командування ЗС США, генерал Френк Маккензі підтвердив: американська розвідка дійшла висновку, що Росія запропонувала талібам винагороди за вбивство військових із міжнародного контингенту в Афганістані. Проте, заявив Маккензі, немає доказів того, що в результаті таких атак було вбито американських військових.

Маккензі наголосив, що добре знайомий з розвідданними. Він вважає їх «тривожними», але не виявив «причинно-наслідкового зв’язку».

В останні тижні американські газети з посиланням на джерела в американських розвідслужбах писали про те, що російська військова розвідка (ГРУ) запропонувала талібам винагороди за вбивства американців і військовослужбовців інших країн з міжнародного контингенту в Афганістані. За даними Washington Post, американські аналітики вважають, що жертвами оплачених Росією атак могли стати кілька американських військовослужбовців.

Російські офіційні представники категорично відкидають подібні звинувачення.

У середу, 1 липня, до Сенату США внесли перший законопроєкт, який передбачає санкції проти російських громадян, причетних до виплати винагород за вбивство американських солдатів у Афганістані, якщо з’являться докази таких дій Росії. Одним з об’єктів санкцій стане президент Росії Володимир Путін.
…

Поліція в Австрії розглядає дві версії загибелі 4 липня у Відні чеченського блогера, громадянина Росії Маміхана Умарова. Ідеться або про побутову сварку, або про замовне вбивство, повідомив представник поліції.

За підозрою в злочині раніше були затримані двоє вихідців із російського регіону Чечня. Вони будуть під вартою приблизно до 20 липня.

Умаров і підозрювані у вбивстві є колишніми біженцями. У різний час усі троє цього статусу були позбавлені і подали скарги, які зараз розглядаються.

Маміхан Умаров в інтернеті був відомий як Анзор із Відня. Він критикував чеченську владу і лідера Чечні Рамзана Кадирова.

9 липня Кадиров написав у Telegram, що до вбивств чеченських блогерів e Європі причетні іноземні спецслужби, що працюють проти Росії.
…

Україна жодним чином не втручається у внутрішні справи Сербії. Про це йдеться в повідомленні посольства України в Белграді з приводу твердження окремих російських й проросійських інформаційних джерел про нібито «український сценарій» та втручання українців у протести у Сербії, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Посольство України не має інформації про участь українських громадян в останніх подіях у Сербії й «апелює до ЗМІ в Сербії не поширювати фальшиві матеріали про Україну й українських громадян», зазначається в матеріалі.

Державне телебачення Сербії раніше 9 липня повідомило, що серед понад 150 затриманих учасників протесту в Белграді був і громадянин Ізраїлю, народжений 1999 року в Україні.

В Белграді, Новому Саді, Ніші та ще кількох містах Сербії 7 й 8 липня відбулися масові протести проти влади й президента Александара Вучича через повторне запровадження карантинних заходів та через те, що влада, на думку громадян, обманює громадськість щодо кількості хворих на COVID-19 й померлих від початку епідемії.

За офіційними джерелами, станом на 9 липня було зафіксовано 17342 хворих й 352 померлих. Незалежні ЗМІ й деякі епідеміологи стверджують, що заражених і померлих було набагато більше.

Рішенням уряду Сербії з 9 липня заборонені зібрання понад 10 осіб, робочий час ресторанів і торгових центрів обмежений до 23-ї години.

Усупереч забороні, в центрі Белграда, Нового Сада та ще кількох міст увечері зібралося кілька тисяч громадян. Вони сидять біля будинку парламенту та будівель міських рад, які захищають сотні поліцейських і жандармів.

За офіційними даними, 7 й 8 липня було затримано щонайменше 150 пікетувальників. Влада стверджує, шо травм зазнали 118 поліцейських. Незалежні ЗМІ повідомляють, що поліція побила кількасот учасників протесту.
…

У столиці Росії Москві 9 липня поліція прийшла з обшуками до муніципальної депутатки Юлії Галяміної, шеф-редактора «МБХ медіа» Сергія Простакова і координаторок «Відкритої Росії» Тетяни Усманової й Ольги Горелик. 

Галяміна й Усманова є учасницями кампанії «Нет!», яка виступає проти поправок до конституції Росії, що розширюють владу президента.

Як повідомила Галяміна у твітері, в її квартирі, де проводиться обшук, перебуває лише її син. Він не хотів відчиняти двері поліцейським, але вони пригрозили зламати двері. Адвоката Михайла Бірюкова поліція в квартиру не пускає, каже Галяміна.

Російські силовики офіційно не називають причин обшуків.

За словами прессекретаря «Відкритої Росії» Костянтина Фоміна, формальним приводом обшуків в Усманова, Горелик і Простакова є справа ЮКОСу 2003 року. Проте в самій організації їх пов’язують із запланованим на 15 липня мітингом на Пушкінської площі Москви проти поправок до конституції Росії, пише «Медіазона».

 
…

Федеральна служба з фінансового моніторингу Росії внесла до списку терористів і екстремістів російського журналіста Аркадія Бабченка. З якої причини це зробили – відомство поки що не коментувало. Сам журналіст поки теж не давав коментарів на цю тему.

Бабченко відомий своєю антипутінською риторикою. Він виїхав з Росії в лютому 2017 року, жив у Празі, потім переїхав до Києва і почав працювати ведучим кримськотатарського телеканалу ATR.

Він пояснював рішення виїхати з Росії інформацією про те, що проти нього можуть порушити кримінальну справу.

У 2018 році Служба безпеки України інсценувала вбивство блогера, як стверджувалося, для виявлення замовників його справжнього вбивства.

Восени 2019 року Бабченко виїхав з України.

 
…

Президент США Дональд Трамп 8 липня вперше зустрівся з президентом Мексики Андресом Мануелем Лопесом Обрадором. Зустріч відбулася у Білому домі.

Трамп охарактеризував відносини зі своїм мексиканським колегою як «видатні», назвав Мексику заповітним партнером і заявив, що підписана з Лопесом Обрадором угода про співпрацю підтверджує їхню «тісну дружбу».

«Відносини між Сполученими Штатами і Мексикою ніколи не були тіснішими, ніж зараз», – заявив, який був обраний частково через передвиборчої обіцянки побудувати стіну на кордоні США і Мексики. Його слова про Лопеса Обрадора та мексиканський народ дуже відрізнялися від його заяв під час президентської кампанії 2016 року.

Президент Мексики заявив, що хоче підтримувати хороші відносини зі Сполученими Штатами, незважаючи на зусилля Трампа з будівництва стіни і жорстку позицію щодо мігрантів, які незаконно перетинають кордон, та шукачів притулку, які прибувають з Мексики.

Це була перша зустріч двох лідерів, і Трамп визнав, що він і Лопес Обрадор поділяють деякі загальні цінності.

Лопес Обрадор, який був обраний президентом в 2018 році, подякував Трампу за сприяння торгівлі між двома країнами, за повагу суверенітету Мексики, та за те, що він ставиться то народу Мексики «з добротою і повагою».

Напередодні візиту президент Мексики заявив, що його мета полягає у підписанні торгівельної угоди. Також він планував подякувати Трампу за поставку обладнання для боротьби з коронавірусом.

Візит відбувся за чотири місяці до президентських виборів у США, на яких Трамп сподівається бути переобраним. Тому ця зустріч може додати Трампу прихильників серед латиноамериканців, в той час як загалом його популярність зменшилася через пандемію.

Президент США Дональд Трамп підписав нову угоду про торгівлю між США, Мексикою та Канадою у січні. Нова угода заміняє договір про вільну торгівлю у Північній Америці, прогнозований товарообіг складає більш ніж 1,3 трильйона доларів.
…

Вранці 9 липня представники Слідчого комітету Росії в супроводі озброєних співробітників ФСБ затримали губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала, який два роки тому несподівано переміг ставленика Кремля. Слідчий комітет Росії повідомив, що найближчим часом Фургалу висунуть звинувачення в організації низки замовних вбивств у Хабаровському краї і Амурській області в 2004-2005 роках.

Справу порушили проти організованої злочинної групи. За даними слідства, Фургал є організатором замаху на вбивство і вбивства низки підприємців. Для обрання запобіжного заходу політика доправлять до Москви, в Басманний суд.

У справі, крім Фургала, раніше були затримані і заарештовані четверо обвинувачених. Вони дали свідчення проти губернатора.

У 2019 році в Москві заарештували колишнього ділового партнера Фургала Миколу Містрюкова. Його підозрювали в причетності до замовних вбивств підприємців Євгена Зорі й Олега Булатова та замаху на підприємця Олександра Смольського в 2004-2005 роках.

50-річний Сергій Фургал очолює Хабаровський край Росії з вересня 2018 року. Він балотувався від ЛДПР і в другому турі переміг з 70% голосів виборців. Тимчасовий виконувач обов’язків голови регіону В’ячеслав Шпорт, висунутий владною партією «Єдина Росія», набрав 28 відсотків. 

У 1990-ті роки Фургал працював лікарем і займався бізнесом. У 2005 році став депутатом думи Хабаровського краю. Потім був депутатом Держдуми, очолював комітет з охорони здоров’я.

За останні п’ять років у Росії затримали і засудили кількох чинних губернаторів. Однак вперше йдеться про підозру в організації вбивств.

 
…

Представники кількох спецслужб Чехії в розмові з телеканалом «Настоящее время» відкинули співпрацю з заарештованим російським журналістом і радником голови «Роскосмосу» Іваном Сафроновим.

Інформоване джерело в Міністерстві оборони Чехії повідомило, що вони не мають у своєму розпорядженні будь-якої інформації про можливу співпрацю Сафронова з відомством. Офіційно в Міноборони відмовилися коментувати заяву російських відомств.

Співробітник Служби безпеки та інформації на умовах анонімності сказав, що Сафронов непричетний до роботи цього відомства.

Також телеканал надіслав запит до служби зовнішньої розвідки Чехії, Управління зовнішніх зв’язків та інформації, яке згадується в справі Сафронова. Представник відомства Ярослав Хрбек повідомив, що офіційно відомство відмовляється будь-яким чином коментувати справу журналіста.

Раніше офіційний представник МЗС Чехії Зузана Штіхова заявила, що відомство також не може коментувати заяви російських прокуратури і ФСБ про те, що Сафронов міг співпрацювати з Чехією.

Суд у Москві 7 липня заарештував журналіста і радника голови «Роскосмосу» Івана Сафронова в справі про державну зраду.

Сафронов заарештований до 6 вересня.

Засідання, на якому обирався запобіжний захід, починалося у відкритому режимі. Пізніше його закрили за клопотанням слідчого.

Офіційні звинувачення журналістові, за словами його адвоката, ФСБ планує пред’явити 13 липня.

Іван Сафронов був затриманий оперативниками ФСБ вранці 7 липня. У російській спецслужбі заявили, що журналіст збирав і передавав спецслужбі однієї з країн НАТО відомості про військово-технічне співробітництво, оборону і безпеку Росії.

Журналіст майже 15 років писав про військово-промисловий комплекс та космічну галузь, а в травні 2020 року перейшов на роботу в «Роскосмос», де став працювати радником голови державної корпорації Дмитра Рогозіна.
…

Колишній співробітник Ради національної безпеки США Александр Віндман вирішив піти у відставку зі Збройних сил. За його словами, він відчув «кампанію цькування, залякування і помсти» з боку американського президента. Про це повідомили CNN та інші американські ЗМІ з посиланням на адвоката Віндмана Дейвіда Пресмана.

«Президент США намагався змусити Віндмана обрати між дотриманням закону і потуранням президенту, між дотриманням своєї клятви і захистом власної кар’єри, між забезпеченням свого підвищення і підвищенням його колег», – ідеться в заяві Пресмана.

Як повідомило CNN обізнане джерело, після звільнення з Ради національної безпеки Віндману неодноразово говорили, що він більше не зможе займатися питаннями, в яких спеціалізується, перш за все – відносинами з Україною.

У Пентагоні заперечували наявність розслідування проти колишнього експерта Білого дому Віндмана.

Віндман був звільнений після завершення процесу імпічменту. За словами адвоката Віндмана, його попросили залишити посаду через те, що «він сказав правду». Також був звільнений його брат-близнюк, який працював юристом у Білому домі.

Президент США Дональд Трамп рекомендував Пентагону притягти Віндмана до дисциплінарної відповідальності.
…